Реалії та перспективи економічної інтеграції України до Європейського Союзу
У сучасних умовах зростає роль ЄС як одного з основних економічних центрів світового співтовариства. У зв’язку з цим об’єктивно формуються передумови раціонального використання переваг інтеграційної взаємодії України з ЄС. Це є суттєвим чинником стабільного розвитку вітчизняного господарства в ум...
Saved in:
| Published in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Date: | 2008 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33258 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Реалії та перспективи економічної інтеграції України до Європейського Союзу / А.П. Румянцев, А.А. Вавелюк // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 147. — С. 83-87. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859637217046036480 |
|---|---|
| author | Румянцев, А.П. Вавелюк, А.А. |
| author_facet | Румянцев, А.П. Вавелюк, А.А. |
| citation_txt | Реалії та перспективи економічної інтеграції України до Європейського Союзу / А.П. Румянцев, А.А. Вавелюк // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 147. — С. 83-87. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | У сучасних умовах зростає роль ЄС як одного з основних економічних центрів
світового співтовариства. У зв’язку з цим об’єктивно формуються передумови раціонального використання
переваг інтеграційної взаємодії України з ЄС. Це є суттєвим чинником стабільного розвитку вітчизняного
господарства в умовах інтенсифікації інтеграційних процесів між країнами світу і орієнтує на дослідження
виважених рішень щодо розвитку конкретних форм економічного співробітництва України з ЄС.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:17:27Z |
| format | Article |
| fulltext |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
83
тва регіонального рівня. Не дивлячись на те, що транснаціональний капітал керує глобальними процесами,
але наднаціональні органи ЄС можуть вносити коригування у їх прискорення та модернізацію об`єків.
Останніми тенденціями у розвиткові наднаціонального виробництва є те, що ТНК, зокрема амери-
канські, змінили тактику формування глобального виробництва. Якщо двадцять років тому основним на-
прямом було створення нових зарубіжних філій, то наприкінці XX ст. – злиття та “поглинання” іноземних
компаній. Стимулом до такої тенденції стало відкриття ринків послуг у зацікавлених регіонах (у сфері те-
лекомунікацій, енергопостачання, транспорту). У сфері послуг прямі інвестиції США складали у 2002 р. –
1, 0224 млрд. дол. або 67, 2% [3, с.51].
Особливою стадією транснаціонального проникнення необхідно вважати розміщення ТНК науково-
дослідної та дослідно-конструктроської діяльності. Це є свідченням того, що іноземний капітал високо оці-
нює якість національних наукових кадрів та рівень розвитку науково-технічного потенціалу. Для країни-
реципієнта такий крок ТНК означає залучення до закордонного наукового досвіду лідерів інноваційного
розвитку. Поряд з цим міжнародним монополія належить провідна роль у становленні глобальних мереже-
них структур, і тим самим за допомогою виробничих і маркетингових мереж вони панують на світовому
ринкові. Створивши умови для розвитку національної та регіональної інноваційної інфраструктури, ТНК
через свої філії, мережу інтернаціонального впливу доказують необхідність та потребу функціонування і
глобальної виробничої інфраструктури – базису планетарної економіки.
Таким чином, глобальна виробнича інфраструктура, як нове явище в системі закономірностей розвитку
світового господарства виступає результатом поглиблення міжнародного поділу праці, розширення інтер-
націоналізації господарського життя та процесу транснаціоналізації в умовах глобалістичних тенденцій
економічного розвитку сучасної цивілізації. І в залежності від потреб окремих секторів світової економіки
формуються і функціонують підсистеми глобальної виробничої інфраструктури.
Джерела та література
1. Борко Ю. А. Расширение и углубление европейской интеграции// МЭ и МО. – 2004 . – №7. – С.20.
2. Гитин А. А. Деятельность европейских промышленных ТНК в ЦВЕ и СНГ// МЭ и МО. – 2006 . –№9. –
С.46.
3. Зименков Р.И., Романова Е.М. Американские ТНК за рубежом: стратегия, направления, формы. //
МЭиМО. №8 – 2004. – С.51.
4. Злоказова Н. Є. Расширение ЕС: за и против с позиций его членов // МЭ и МО. – 2004 . – №1. – С.63.
5. Комаров М. Инфрастуктура регионов мира. – СПб. 2000. – С. 20.
6. Кочетов Э.. Глоба листика. Теория, методология, практика. – М. „Норма”. 2002. – С. 112.
7. Могилевкин И. Транспорт. Мировая экономика: глобальные тенденции за 100 лет. // под ред. И. С. Ко-
ролева. М. Экономист. 2003. – С. 334.
8. Рогач О. Особливості сучасного етапу транснаціоналізації світової економіки. Світова економіка. За
ред. А. С. Філіпенка. 2001. – С. 96.
9. Сміт А. Дослідження про природу та причини багатства народів. –К. „Наукова думка”. 1992. – С. 333.
10. Філіпенко А.С. Глобальні форми економічного розвитку: історія і сучасність. – К.: Знання, 2007р. –
С.730.
11. Шишков Ю. В. Глобализация – враг или союзник развивающихся стран// МЭ и МО. – 2003 . – №4. –
С.13.
Румянцев А.П., Вавелюк А.А.
РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ
ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Постановка проблеми. У сучасних умовах зростає роль ЄС як одного з основних економічних центрів
світового співтовариства. У зв’язку з цим об’єктивно формуються передумови раціонального використання
переваг інтеграційної взаємодії України з ЄС. Це є суттєвим чинником стабільного розвитку вітчизняного
господарства в умовах інтенсифікації інтеграційних процесів між країнами світу і орієнтує на дослідження
виважених рішень щодо розвитку конкретних форм економічного співробітництва України з ЄС.
Аналіз останніх публікацій. Серед наукових праць присвячених дослідженню проблем інтеграції
України до ЄС необхідно виділити роботи Будкін В.С., Копійки В.В., Лук’яненко Д.Г., Новицький В.Є.,
Поручник А.М., Шниркова О.І., Чужикова В.І., Хахлюка А.М., Філіпчнка А.С. та інших (1, 2, 3), в яких до-
сліджуються передумови, особливості, тенденції, механізми розвитку економічного, політичного, правово-
го співробітництва України до моменту набуття нашої держави членства у СОТ та прийняття останніх до-
кументів про розширення економічної співпраці України з ЄС. Саме це є підставою для проведення дослі-
дження пріоритетних напрямів розвитку інтеграційних зв’язків між Україною та ЄС на сучасному етапі
глобалізації світового господарства.
Виклад основного матеріалу. В сучасних умовах Європейський Союз є провідним міжнародним інте-
граційним об’єднанням, яке вже існує на європейському континенті понад півстоліття. Інші міжнародні
угрупування або припинили своє існування, або значно скоротили сферу своєї діяльності. Незважаючи на
існуючі реальні проблеми у соціально-економічному розвитку (уповільнення темпів економічного зростан-
ня, достатньо високий рівень безробіття, ускладнення механізму прийняття комуні тарних рішень та ін.),
Румянцев А.П., Вавелюк А.А.
РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
84
залишаючись одним з основних центрів сучасної світової економіки, прогресу людства в цілому, ЄС значно
посилює свою позицію у всіх сферах світового розвитку [3; 3].
Європейський вибір України зумовлений усвідомленням інтеграції як фактора сприяння державній не-
залежності, безпеці, політичній стабільності, економічному розвитку, інтелектуальному прогресу, віднов-
ленню європейської сутності країни [1; 40]. Тому євроінтеграція є головним та незмінним зовнішньо-
політичним пріоритетом України, що закріплений у Законі України "Про основи національної безпеки
України", Постанові Верховної Ради України "Про основні напрями зовнішньої політики України", По-
сланні Президента України до Верховної Ради України. Відносини між Україною та Європейським Союзом
були започатковані в грудні 1991 року, коли Міністр закордонних справ Нідерландів, як головуючої в ЄС, у
своєму листі від імені Євросоюзу офіційно визнав незалежність України [7].
Створення конкурентоспроможної економіки в умовах глобалізації потребує від України ефективної
економічної інтеграції зі світовим співтовариством. На шляху до цього в 1993 році Україна була включена
Європейським Союзом до переліку країн, яким надається преференційний режим в межах Загальної систе-
ми преференцій (ЗСП). Наступним важливим кроком у цьому напрямі стало підписання у 1994 році Угоди
про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС (УПС). Цією Угодою встановлювалося Партнерст-
во між Співтовариством і його державами-членами з одного боку та Україною з іншого боку. Цілі такого
Партнерства наступні:
− забезпечення у відповідних рамках політичного діалогу між Сторонами, який сприятиме розвитку
тісних політичних відносин;
− сприяння розвитку торгівлі, інвестицій і гармонійних економічних відносин між Сторонами і, та-
ким чином, прискоренню їхнього сталого розвитку;
− створення основ взаємовигідного економічного, соціального, фінансового, цивільного, науково-
технічного та культурного співробітництва;
− підтримка зусиль України по зміцненню демократії і розвитку її економіки та завершенню переходу до
ринкової економіки [11].
Стратегія інтеграції України до ЄС, перш за все, мала на меті вступ України до Європейського Союзу,
за умови попереднього підписання „Угоди про Зону вільної торгівлі”. Остання може стати інструментом
модернізації економіки країни та допомогти у забезпеченні стійкого економічного зростання вітчизняної
економіки. Можливість створення ЗВТ передбачає виконання ряду умов, а саме:
− просування ринкових умов в Україні;
− вступ України до СОТ;
− повне виконання положень УПС;
У 2005 році Радою з питань співпраці Україна - ЄС було схвалено „План дій Україна –Європейський
Союз”. Для посилення та вдосконалення вищезгаданого Плану Рада дійшла згоди щодо визначення пріори-
тетних 10 кроків на підтримку демократичної та орієнтованої на реформи України. Цей План є визначаль-
ним засобом у процесі наближення країн-сусідів до Європейського Союзу. Ще одним суттєвим кроком у
цьому процесі стало надання Україні Радою Європейського Союзу статусу країни з ринковою економікою
[5].
Варто відмітити, що у вересні поточного року відбувся 12-й щорічний Самміт ЄС-Україна, на якому
було відзначено значні успіхи України в сферах реалізації спільних інтересів. Зокрема йдеться про співро-
бітництво у зовнішній політиці, антикризовому управлінні, співпраці у сфері юстицій, лібералізації візового
режиму тощо. При цьому зазначалося, що проведення парламентських виборів у вересні 2007 засвідчило
досягнення успіху Україною у справі здійсненні демократичних реформ. Значну позитивну роль тут має та-
кож вступ нашої держави до СОТ у 2008 році завдячуючи позитивним економічним реформам. Беручи до
уваги суттєвий прогрес у проведенні переговорів, було підкреслено важливість вдосконалення існуючого
механізму, щоб замінити План Дій з метою підготовки до реалізації Угоди про асоціацію [4].
В офіційній заяві ЄС підкреслює, що створення зони вільної торгівлі разом з широкомасштабним регу-
ляторним наближенням України до стандартів ЄС допоможе поступовій інтеграції України у внутрішній
ринок ЄС. Обидві сторони зобов’язалися провести переговори про створення поглибленої і комплексної зо-
ни вільної торгівлі Україною і ЄС. У разі переговорів України з ЄС про створення зони вільної торгівлі,
окрім основних закономірностей розвитку зон вільної торгівлі у світовій економіці в цілому, треба врахову-
вати особливості комунітарної зовнішньоекономічної політики власне Європейського Союзу у цій сфері. За
умови збалансованої зовнішньоекономічної стратегії України долучення до Єдиного внутрішнього ринку
ЄС, у т.ч. у формі створення зони вільної торгівлі, може стати важливим фактором розширення та поглиб-
лення присутності українських виробників на інших регіональних ринках, на які активно виходить Євро-
пейський Союз[5].
Важливим напрямком зазначеної взаємодії є те що ЄС пішов на підписання угоди про спрощення ви-
дачі віз громадянам України. Проте виконання угоди з боку європейських партнерів досі затягується, що і
було зазначено в підсумкових документах саміту. Тут треба також відмітити і затримку переговорів Украї-
ни і ЄС щодо безвізового пересування громадян прикордонних районів ЄС і України.
В даному зв’язку варто мати на увазі те, що окремі з нових країн-членів ЄС, підтримують дану страте-
гічну орієнтацію. Саме така політика дала їм можливість переконати численних консервативних європейців
почати давати зелене світло на їх вступ до блоку. Отже, сьогодні Україна вже має результати здійснення
своєї європейської стратегії. Звичайно, поки що Україна не має об’єктивних підстав вступу до ЄС перспек-
тиви членства. Проте, незважаючи на те, що прориву не було досягнуто, новий крок було зроблено. Його
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
85
зміст розкриває заява про те, що новий договір між Україною і ЄС додасть їх відносинам статус асоціації.
Зрозуміло, що асоціації бувають різні. Наприклад, на Балканах ЄС протягом останніх десяти років викорис-
товує Угоди про Стабільність і Асоціацію для підготовки країн регіону до вступу в ЄС. З іншого боку, Уго-
да про Асоціацію ЄС з Чилі містить в основному тільки інструменти торгової співпраці. Можна погодитись
з висловом, що договір про асоціацію з Україною, мабуть, буде чимось середнім між наведеним вище пер-
шим і другим. Новий документ міститиме статті про військово-політичну кооперацію між Україною і ЄС,
про які йшлося ще минулого року під час німецького головування в ЄС. Переговори йдуть з початку 2008-
го року і планується, що дискусія виллється у підписання договору про асоціацію до 2009-го року. У заяві
підкреслюється намір обох сторін почати переговори з візових питань з метою встановлення безвізового
режиму між ЄС і Україною [10].
Необхідно відмітити також пріоритетні напрями секторальної інтеграції України і ЄС, такі як:
− інтеграція в енергетичній сфері;
− приєднання України до Європейської енергетичної хартії;
− використання Хартії малого підприємства ЄС;
− створення спільного авіа простору;
− приєднання України до програми захисту довкілля ЄС;
− регулятивна конвергенція з ЄС в інвестиційній політиці;
одним із вагомих кроків до інтеграції до Європейського Союзу є визнання певної країни європейською.
Саме це і було зроблено вперше на 12 Самміті „Україна-ЄС” в Парижі. Україна була визнана європейською
країною, що має спільну історію та цінності з іншими країнами ЄС. Учасники задоволені тим, що нова уго-
да буде саме Угодою про асоціацію. Ще відкриє шлях до подальшого прогресивного розвитку відносин між
Україною та ЄС [9].
На 12 Самміті керівники України та ЄС привітали більш тісне співробітництво, якого вдалося досягти
протягом минулого року, зокрема, в межах реалізації Плану дій ЄС -Україна, а також висловили сподівання
щодо подальшого поглиблення стосунків в майбутньому. Вони підтвердили зобов’язання щодо реалізації
Плану дій, включаючи додаткові заходи, що їх було узгоджено під час засідання Ради співробітництва ЄС -
Україна, яке відбулось в березні 2008 року, із урахуванням рішення стосовно розробки нового практичного
інструменту, що замінить План дій в березні 2009 року.
При обговоренні питань, пов’язаних із зовнішньою політикою та безпекою Сторони ще раз підкреслили
повну і беззаперечну відданість ідеї суворого дотримання і поваги до міжнародно-визнаних принципів су-
веренності і територіальної цілісності, і непорушності кордонів. Вони висловили задоволення розвитком
співробітництва між Україною та ЄС в цій сфері, що веде до ще більш тісного політичного об'єднання [8].
Окремо було підкреслено подальше зближення позицій стосовно регіональних та міжнародних питань
в межах існуючих політичних консультацій, долучення України до заяв та позицій ЄС, а також участь
України в зусиллях ЄС щодо кризового управління. Сторони визнали існування нових перспектив для спів-
робітництва в цій сфері, що їх відкрило набуття чинності Рамкової угоди щодо участі України в операціях з
кризового управління, очолюваних ЄС.
До важливих наслідків цього самміту слід відмітити положення подальшого розвитку постійного діало-
гу між військовими структурами, зокрема – між Військовим комітетом ЄС та Генеральним штабом Зброй-
них сил України. Сторони висловили намір вивчати потенціал розвитку військового і технічного співробіт-
ництва. Україна та Європейське оборонне агентство започаткують тісні контакти для обговорення питань,
пов’язаних із військовими можливостями [8]. Також сторони підтвердили спільний стратегічний інтерес до
співробітництва в енергетичній сфері і зазначили, що потреби енергетичної безпеки ЄС та України є в дійс-
ності взаємопов’язаними. Була підтримана готовність України надалі просувати реформи в газовому секто-
рі та заснувати ефективні фінансові механізми для модернізації газотранзитної системи. В цьому контексті,
доцільним є проведення майбутньої конференції, присвяченої вирішенню питань, пов’язаних із оптимізаці-
єю використання газотранспортної системи України.
Серед інших проблем взаємного співробітництва слід відзначили значний прогрес на шляху виконання
пріоритетів, визначених в Меморандумі між Україною та Європейським Союзом про взаєморозуміння що-
до праці в енергетичній галузі від 1 грудня 2005 року. Як відображено в 3-му Звіті про хід виконання Ме-
морандуму, який було представлено на Самміті. Було погоджено доцільність продовжити співробітництво з
метою проведення подальших реформ в енергетичному секторі України задля забезпечення надійного, без-
печного та прозорого транзиту енергоносіїв територією України. Тут вже є певний прогрес в контексті інте-
грації України до енергетичної системи ЄС. Зокрема в найближчому майбутньому почнуться переговоріи
стосовно приєднання України до Договору енергетичної спільноти, а також проведення підготовчих дослі-
джень стосовно синхронного об’єднання електричних мереж України із мережами ЄС з метою координу-
вання передачі електроенергії. Також сторони відзначили подальший прогрес щодо співробітництва в сфері
ядерної безпеки [8].
Вартим уваги є співпраця України та ЄС щодо виконання домовленостей відносно спрощення видачі
віз та реадмісії. Тут існує необхідность повного та дієвого виконання домовленостей щодо спрощення про-
цедур видачі віз та реадмісії, яких досягли органи влади країн ЄС та України, визнаючи той факт, що Укра-
їна звільнила громадян ЄС від візових зобов’язань. Особливо Україна підкреслила необхідність вдоскона-
лення процедур видачі віз.
Суттєвим напрямом взаємин України та ЄС є максимальне використання можливостей, що надає зако-
нодавство Спільноти із місцевого прикордонного руху. Переваги останнього та угоди про місцевий прикор-
донний рух ведуть до поглиблення співробітництва з метою якнайшвидшого введення в дію відповідних
Румянцев А.П., Вавелюк А.А.
РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
86
договорів, що укладено між Україною та сусідніми країнами ЄС. З повним дотриманням правил Європей-
ської Комісії про прикордонний рух, задля сприяння контактам між людьми та економічного розвитку при-
кордонних територій. При цьому важливим є використання можливостей започаткування спільного прико-
рдонного контролю в пунктах пропуску на спільних кордонах, як ефективного інструменту спрощення при-
кордонного руху та торгівлі, із дотриманням вимог безпеки та відповідного законодавства.
З урахуванням початку діалогу щодо започаткування безвізового режиму для коротких поїздок між ЄС
та Україною як довготермінової перспективи, експерти мають якнайшвидше розпочати відповідний діалог.
Особлива увага повинна приділятись таким питанням, як захист документів, нелегальна міграція, включаю-
чи реадмісію, громадський порядок та безпеку, і зовнішні стосунки [8].
В числі пріоритетів виділення і поглиблення співробітництва в галузі охорони навколишнього середо-
вища, в тому числі – в межах зустрічей високого рівня. Зокрема, що стосується розробки і реалізації націо-
нальної стратегії охорони навколишнього середовища України, адміністративних аспектів системи цивіль-
ного захисту, та її розповсюдження на питання оцінки екологічної шкоди від стихійних явищ. В цьому від-
ношенні важливу роль відіграв Центр моніторингу та інформації Європейської Комісії. Також вагомим є
окремі досягнення на двосторонніх переговорів із зміни клімату. Настала потреба завершити переговори з
глобальної та комплексної угоди на період після 2012 року до початку 2009 року.
В економічній сфері варто використати можливість застосування в майбутньому для України Європей-
ської хартії малих підприємств, спрямованої на покращення умов для малих та середніх підприємств, та за-
охочення до їх створення і розвитку. Дана Хартія може бути вдалим інструментом для політики структуру-
вання малих та середніх підприємств, обміну досвідом, розробки контрольних показників та моніторингу
досягнень. Прогрес у цьому напрямку може стати основою для подальшого діалогу між ЄС та Україною
щодо політики в сфері підприємництва [8].
Одним із центральних напрямків економічної співпраці України і ЄС створення прогнозованого і без-
печного інвестиційного клімату, необхідність подальшого покращення умов ведення бізнесу. Це стосується
регулювання і нагляду в сфері фінансових ринків та послуг, які слід розглядати як пріоритети. Що стосу-
ється значення фінансового сектору як рушійної сили економічного зростання, його роль має посилюватись
у сфері регуляторне наближення на засадах чітко визначених цілей, пріоритетів і часових рамок, в контексті
зони вільної торгівлі, яка стане складовою частиною Угоди про асоційоване членство.
Серед перспективних напрямів взаємодії України та ЄС можна відмітити переговори щодо спільного
авіаційного простору, прийняття проекту Повітряного кодексу України, вдосконалення інфраструктури на-
земного транспорту в Україні, із посиланням на звіт групи високого рівня щодо розширення Транс'європей-
ських транспортних мереж. Це зокрема, стосується забезпечення наявності в Україні найкращої транспорт-
ної системи на час проведення Чемпіонату Європи з футболу в 2012 році. Звичайно рішення про проведен-
ня частини матчів Євро-2012 в Україні є додатковим стимулом для залучення інвестиційних потоків до
української економіки, що, в свою чергу матиме позитивний вплив на розвиток інфраструктури України.
Висновки. Європейська інтеграція є для України дієвим інструментом розв’язання внутрішніх про-
блем. В Україні, крім об’єктивних, позитивних, ендогенних аспектів євро інтеграції, є й певні труднощі в
реалізації європейського вектора економічної інтеграції.
По-перше, за рівнем ВВП душу населення Україна значно поступається країнам-членам Євросоюзу.
Так, за розрахунками Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, середній показ-
ник 15країн ЄС (ЄС -15) до показника в Україні відносився як 5:1, а 25 країн (ЄС -25) до українського пока-
зника – як 4:1. Нині відставання України від країн-членів ЄС за рівнем економічного розвитку набагато пе-
ревищує ті порогові величини, які є допустимими для учасників інтеграційних об’єднань.
По-друге, для успішного розвитку міжнародного інтеграційного процесу необхідно, щоб цей процес
ґрунтувався, з одного боку, на високому рівні інтернаціоналізації економічних процесів, а з іншого – на
відповідних процесах пріоритетного розвитку взаємних економічних зв’язків суб’єктів економічної діяль-
ності країни, що інтегрується. Так, за підрахунками вчених того самого інституту, середній показник обсягу
експорту на душу населення ЄС -15 був у 20 раз більшим за аналогічний показник України, а ЄС -25 у 15
раз.
По-третє, за найбільш інтегрованим показником – індексом людського розвитку, який містить усі пара-
метри якості життя, починаючи від рівня добробуту населення та закінчуючи освітою, якістю медичної до-
помоги, демографічними проблемами, екологією та, навіть, гендерним питанням, - Україна серед 177 країн
світу посідала лише 176 місце у 2007р. [2; 23].
Торкаючись перспективи співпраці України з ЄС слід зазначити, на наш погляд, достатньо обґрунтова-
ні державні і три головні підходи до реалізації зовнішньоекономічної політики нашої країни. Перший поля-
гає в тому, що нині європейська інтеграція України – це, передусім, пріоритет внутрішньої політики. Дру-
гий, полягає у розробці та впровадженні відповідних організаційних заходів, до них можна віднести рішен-
ня про створення координаційного бюро європейської інтеграції, яке з 1 січня 2009 року буде нараховувати
70 осіб. Третій - це фінансовий. Він є вагомою складовою в урядовому підході до бюджету 2009 року. Як
приклади для фінансування конкретних програм, було відзначено 4 ключових напрямки: інформація, кадри,
законодавство і стандарти. Це сприятиме реалізації політики європейської інтеграції України [5].
Отже, можна зробити загальний висновок, що Україна поки що не досягла значних результатів у про-
цесі інтеграції до Європейського Союзу. При цьому економічні відносини між партнерами розвиваються ін-
тенсивно. Щодо їх політичного діалогу то він залишається незмінним. Проте досягнуті домовленості свід-
чать, що Україна послідовно дотримується стратегічного курсу інтеграції з ЄС.
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
87
Джерела та література
1. Україна на шляху європейської інтеграції / Науково-практичний збірник матеріалів. –К. –2000. –236с.
2. Хахлюк А. М. Економічні аспекти європейської інтеграції України // Зовнішня торгівля право та еко-
номіка.: УАЗТ.-№1(24).– К., 2006.– С.23-26.
3. Шнирков. О. І., Копійка В. В., Муравйов В. І. Україна – Європейський Союз: економіка, політика, пра-
во : Монографія. – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2006. – 268с.
4. http://www.delukr.ec.europa.eu/page262.html
5. http://www.icps.kiev.ua/library.html?14
6. http://www.kmu.gov.ua/kmu/control/uk/publish/article?showHidden=1&art_id=158770423&cat_id=23804272
&ctime=1221644723693
7. http://www.mzs.dn.ua/index.php?p=49
8. http://www.sdla.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=4A922ECAFB870DF32894B375C2339C9A?art_
id=49840&cat_id=46289
9. 9.http://www.ue2008.fr/webdav/site/PFUE/shared/import/0909_UE_Ukraine/09.09_UE-
Ukraine_association_agreement_EN.pdf
10. http://unian.net
11. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=998_012
Савелко Т.В.
ФОРМУВАННЯ ЗАСАД ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ
БАНКІВСЬКОГО БІЗНЕСУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЕКСПАНСІЇ ІНОЗЕМНОГО
ФІНАНСОВОГО КАПІТАЛУ
Постановка проблеми. Сучасне світове господарство характеризується поглибленням взаємодії еко-
номік країн-партнерів. Тому порушення спільних міжнародних економічних зв'язків завдає великих втрат
кожній з держав. Зважаючи на це, міжнародні розрахунково-платіжні відносини повинні повною мір сприя-
ти диверсифікації та стабільному функціонуванню національних економік. Економічна могутність країни,
безпека платежів відбувається шляхом розширення, інтеграції та вдосконалення національних електронних
платіжних систем, застосування нових платіжних міжнародних інструментів на взаємовигідних умовах.
Основною проблемою у сучасних міжнародних розрахунках є узгодження платіжних систем держав, у
тому числі і платіжних систем країн з перехідною економікою. Актуальність проблеми, на наш погляд, ви-
значається такими факторами як неоднаковий рівень технічної оснащеності та технології проведення між-
народних розрахунків, що базується на сучасних інформаційних технологіях окремих країн, нестабільністю
законодавчої бази, особливо валютного законодавства, що надзвичайно ускладнює роботу нерезидентів на
фінансових ринках країн з транзитивною економікою.
Залучення нашої держави до процесів глобалізації світової економічної та фінансової системи зумов-
лює перенесення більшості позитивних і негативних явищ зовнішнього світу в українські умови, що матиме
відповідні наслідки для розвитку фінансово-банківської системи. Присутність банків з іноземним капіталом
у банківській системі України відповідає інтересам розвитку національної фінансової системи, сприяє залу-
ченню іноземних інвестицій та розширенню ресурсної бази соціально-економічного розвитку.
Водночас слід зважати на низку фінансових ризиків, пов'язаних зі швидким зростанням частки інозем-
ного банківського капіталу. Вони можуть призвести до втрати суверенітету у сфері грошово-кредитної по-
літики, можливого посилення нестабільності, несподіваних коливань ліквідності банків, імовірного відпли-
ву фінансових ресурсів. Усе це зумовлює актуальність дослідження впливу іноземного капіталу на роботу
банківської системи України, а саме – його позитивних сторін та можливих ризиків.
Аналіз останніх публікацій. Серед зарубіжних вчених, які зробили значний внесок у розвиток банків-
ської теорії та практики слід відзначити дослідження таких науковців, як П.Аллена, Б.Бухвальда, Е.Долана,
Д.Котца, Т.Коха, В.Лексіса, Е.Максімо, Р.Міллера, Д.Полфремана, Ж.Рівуара, П.Роуза, Дж.Сінкі.
Аналізу різних аспектів інформатизації та технологізації банківського бізнесу присвячено праці провід-
них вітчизняних економістів: М.Д.Алексеєнка, А.А.Алєксєєва, В.Д.Базилевича, С.Я.Боринця,
О.Д.Василика, З.С.Варналія, В.В.Вітлінського, А.С.Гальчинського, В.М.Гейця, В.І.Грушка, О.В.Дзюблюка,
Т.Т.Ковальчука, В.І.Кравченка, М.І.Крупки, І.О.Лютого, М.Й.Маліка, В.І.Міщенка, А.М.Мороза,
А.А.Пересади, М.І.Савлука, В.М.Федосова, А.С.Філіпенка, О.І.Черняка та ін.
Проблематика банківської діяльності посідає важливе місце в дослідженнях відомих учених країн СНД,
зокрема Росії. Серед них доцільно відмітити І.Т.Балабанова, Л.Г.Батракову, Є.Ф.Жукова, О.І.Лаврушина,
О.Г.Мовсесяна, Г.С.Панову, В.О.Пономарьова, В.М.Усоскіна, В.Є.Черкасова, О.Б.Ширінську та ін.
Виклад основного матеріалу. На початку 80-х років у промислово розвинених країнах почався новий
виток науково-технологічної революції (НТР), пов'язаний з бурхливим розвитком і поширенням викорис-
тання нових комп'ютерних і телекомунікаційних технологій, засобів автоматизації та інформатизації. НТР
перетворилася на сучасному етапі в найважливіший фактор розвитку розрахунково-платіжного механізму:
за допомогою її досягнень забезпечується не тільки автоматизація обліку і контролю за діяльністю кредит-
но-фінансових установ, збереження банківської інформації, але й здійснюється цілий комплекс заходів для
удосконалювання як міжнародних, так і внутрішньо національних розрахунків і платежів.
http://www.delukr.ec.europa.eu/page262.html
http://www.icps.kiev.ua/library.html?14
http://www.kmu.gov.ua/kmu/control/uk/publish/article?showHidden=1&art_id=158770423&cat_id=23804272
http://www.mzs.dn.ua/index.php?p=49
http://www.sdla.gov.ua/control/uk/publish/article
http://www.ue2008.fr/webdav/site/PFUE/shared/import/0909_UE_Ukraine/09.09_UE-
http://unian.net
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=998_012
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33258 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:17:27Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Румянцев, А.П. Вавелюк, А.А. 2012-05-27T13:06:23Z 2012-05-27T13:06:23Z 2008 Реалії та перспективи економічної інтеграції України до Європейського Союзу / А.П. Румянцев, А.А. Вавелюк // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 147. — С. 83-87. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33258 У сучасних умовах зростає роль ЄС як одного з основних економічних центрів світового співтовариства. У зв’язку з цим об’єктивно формуються передумови раціонального використання переваг інтеграційної взаємодії України з ЄС. Це є суттєвим чинником стабільного розвитку вітчизняного господарства в умовах інтенсифікації інтеграційних процесів між країнами світу і орієнтує на дослідження виважених рішень щодо розвитку конкретних форм економічного співробітництва України з ЄС. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Реалії та перспективи економічної інтеграції України до Європейського Союзу Article published earlier |
| spellingShingle | Реалії та перспективи економічної інтеграції України до Європейського Союзу Румянцев, А.П. Вавелюк, А.А. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title | Реалії та перспективи економічної інтеграції України до Європейського Союзу |
| title_full | Реалії та перспективи економічної інтеграції України до Європейського Союзу |
| title_fullStr | Реалії та перспективи економічної інтеграції України до Європейського Союзу |
| title_full_unstemmed | Реалії та перспективи економічної інтеграції України до Європейського Союзу |
| title_short | Реалії та перспективи економічної інтеграції України до Європейського Союзу |
| title_sort | реалії та перспективи економічної інтеграції україни до європейського союзу |
| topic | Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet | Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33258 |
| work_keys_str_mv | AT rumâncevap realíítaperspektiviekonomíčnoííntegracííukraínidoêvropeisʹkogosoûzu AT vavelûkaa realíítaperspektiviekonomíčnoííntegracííukraínidoêvropeisʹkogosoûzu |