Методи боротьби з метаном в очисних і підготовчих виробках шахти «Степова» ДП «Львіввугілля»
В статье обобщен практический опыт борьбы с метаном в очистных и подготовительных выработках шахты «Степная» ГП «Львовуголь». The article summarizes the practical experience in abatement methane in refining and development mine workings of the mine "Steppe" state enterprise "Lvovugo...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Геотехническая механика |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України
2010
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33320 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Методи боротьби з метаном в очисних і підготовчих виробках шахти «Степова» ДП «Львіввугілля» / О.І. Сафонов, В.В. Сколівський // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. — Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2010. — Вип. 87. — С. 162-167. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33320 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Сафонов, О.І. Соколівський, В.В. 2012-05-27T14:43:25Z 2012-05-27T14:43:25Z 2010 Методи боротьби з метаном в очисних і підготовчих виробках шахти «Степова» ДП «Львіввугілля» / О.І. Сафонов, В.В. Сколівський // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. — Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2010. — Вип. 87. — С. 162-167. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33320 662.267.5 В статье обобщен практический опыт борьбы с метаном в очистных и подготовительных выработках шахты «Степная» ГП «Львовуголь». The article summarizes the practical experience in abatement methane in refining and development mine workings of the mine "Steppe" state enterprise "Lvovugol". uk Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України Геотехническая механика Методи боротьби з метаном в очисних і підготовчих виробках шахти «Степова» ДП «Львіввугілля» Abatement of methane in refining and development workings mine "Steppe" state enterprise "Lvovugol" Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Методи боротьби з метаном в очисних і підготовчих виробках шахти «Степова» ДП «Львіввугілля» |
| spellingShingle |
Методи боротьби з метаном в очисних і підготовчих виробках шахти «Степова» ДП «Львіввугілля» Сафонов, О.І. Соколівський, В.В. |
| title_short |
Методи боротьби з метаном в очисних і підготовчих виробках шахти «Степова» ДП «Львіввугілля» |
| title_full |
Методи боротьби з метаном в очисних і підготовчих виробках шахти «Степова» ДП «Львіввугілля» |
| title_fullStr |
Методи боротьби з метаном в очисних і підготовчих виробках шахти «Степова» ДП «Львіввугілля» |
| title_full_unstemmed |
Методи боротьби з метаном в очисних і підготовчих виробках шахти «Степова» ДП «Львіввугілля» |
| title_sort |
методи боротьби з метаном в очисних і підготовчих виробках шахти «степова» дп «львіввугілля» |
| author |
Сафонов, О.І. Соколівський, В.В. |
| author_facet |
Сафонов, О.І. Соколівський, В.В. |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Геотехническая механика |
| publisher |
Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Abatement of methane in refining and development workings mine "Steppe" state enterprise "Lvovugol" |
| description |
В статье обобщен практический опыт борьбы с метаном в очистных и подготовительных
выработках шахты «Степная» ГП «Львовуголь».
The article summarizes the practical experience in abatement methane in refining and development mine workings of the mine "Steppe" state enterprise "Lvovugol".
|
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33320 |
| citation_txt |
Методи боротьби з метаном в очисних і підготовчих виробках шахти «Степова» ДП «Львіввугілля» / О.І. Сафонов, В.В. Сколівський // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. — Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2010. — Вип. 87. — С. 162-167. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT safonovoí metodiborotʹbizmetanomvočisnihípídgotovčihvirobkahšahtistepovadplʹvívvugíllâ AT sokolívsʹkiivv metodiborotʹbizmetanomvočisnihípídgotovčihvirobkahšahtistepovadplʹvívvugíllâ AT safonovoí abatementofmethaneinrefininganddevelopmentworkingsminesteppestateenterpriselvovugol AT sokolívsʹkiivv abatementofmethaneinrefininganddevelopmentworkingsminesteppestateenterpriselvovugol |
| first_indexed |
2025-11-25T21:10:30Z |
| last_indexed |
2025-11-25T21:10:30Z |
| _version_ |
1850547999516655616 |
| fulltext |
162
ждаемого метана при диффузии соизмерим с объемом свободного метана в зоне
выбросоопасного угольного пласта [4], то при ведении горных работ в шахте
необходимо выполнение специальных мероприятий, в которых должен быть
предусмотрен комплекс технологических воздействий, направленных, кроме
всего прочего, и на управление параметрами диффузии метана у угле, в частно-
сти, на параметры диффузионного скачка. В противном случае добыча угля и
газа с увеличением глубины разработки довольно часто будет сопровождаться
газодинамическими проявлениями горного давления, которые в настоящее вре-
мя относят к «непонятным по происхождению», что имеет место при расследо-
вании ряда аварий на шахтах.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ:
1. Малышев Ю. Н. Фундаментально-прикладные методы решения проблемы метана угольных пластов /
Ю. Н. Малышев, К. Н. Трубецкой, А. Т. Айруни. – М. : Изд-во Академии горных наук, 2000. – 519 с.
2. Бараш С. Ю. Силы Ван-дер-Ваальса / С. Ю. Бараш. – М. : Наука, 1988. – 344 с.
3. Минеев С. П. Активация десорбции метана в угольных пластах / С. П. Минеев, А. А. Прусова,
М. Г. Корнилов. – Днепропетровск: Вебер, 2007. – 252 с.
4. Минеев С. П. Свойства газонасыщенного угля / С. П. Минеев. – Днепропетровск: НГУ, 2009. – 219 с.
УДК 662.267.5
Заст. техн. директора О. І. Сафонов,
заст. ген. директора В. В. Соколовський,
(ДП Львіввугілля)
МЕТОДИ БОРОТЬБИ З МЕТАНОМ В ОЧИСНИХ І ПІДГОТОВЧИХ
ВИРОБКАХ ШАХТИ «СТЕПОВА» ДП «ЛЬВІВВУГІЛЛЯ»
В статье обобщен практический опыт борьбы с метаном в очистных и подготовительных
выработках шахты «Степная» ГП «Львовуголь».
ABATEMENT OF METHANE IN REFINING AND DEVELOPMENT
WORKINGS MINE "STEPPE" STATE ENTERPRISE "LVOVUGOL"
The article summarizes the practical experience in abatement methane in refining and develop-
ment mine workings of the mine "Steppe" state enterprise "Lvovugol".
Безпека гірничих робіт є пріоритетним завданням держави і інженерно-
технічного персоналу вугільних шахт, що підтверджено Постановою Кабінету
міністрів України № 939 «Про затвердження програми підвищення безпеки
праці на вугільних шахтах» та іншими законодавчими документами. Головне
завдання охорони праці полягає в усуненні причин небезпеки на робочих міс-
цях за рахунок здійснення науково-обґрунтованих профілактичних заходів. Од-
нією з основних причин небезпеки на шахті “Степова” ДП “Львіввугілля” є
значне метановиділення в гірничі виробки і суфлярні скупчення метану, в ре-
зультаті чого підвищується потенційна небезпека праці шахтарів і стримуються
темпи гірничих робіт. У зв'язку із цим надзвичайно важливим є впровадження
163
сучасних методів і технічних заходів боротьби з цими грізними явищами. Дос-
від впровадження на шахтах Донбасу розробок провідних науково-дослідних,
академічних інститутів, кафедр і лабораторій вузів (ІГТМ НАН України, Дон-
НТУ, УкрНДМІ, НГУ та ін.) свідчить, що дана проблема для умов шахти “Сте-
пова” може бути вирішена за рахунок застосування сучасних схем і технологій
дегазації з урахуванням процесів зрушення масиву гірських порід, у тому числі
з попутним видобутком метану [1-4].
Шахта “Степова” ДП “Львіввугілля” розташована на території Сокальсько-
го району Львівської області і займає північно-західну частину Межирічансько-
го і південно-західну частину Забужського родовища Львівсько-Волинського
кам’яновугільного басейну. Глибина розробки 550 м. Площа шахтного поля
складає 43 км
2
. Здана в експлуатацію в грудні 1978 року з проектною потужніс-
тю 2,4 млн. тон вугілля в рік.
В межах шахтного поля промислове значення мають пласти: нn
7
«
Сокальсь-
кий» потужністю 1,0-1,85 м, n7 «Супутник» потужністю 0,6-0,7 м, вn
7
«Західно-
бугський» потужністю 0,7-0,9 м,
вn
8
«Тонкий-ІІІ» потужністю 0,8-1,1 м,
9
n «То-
нкий-І» потужністю 0,8-0,9 м. Кут падіння пластів 0-6 . В даний час шахтою
розробляються один пласт нn
7
«Сокальський». Незважаючи на то, що шахта не
має пластів, небезпечних по самозапалюванню і небезпечних за гірничими уда-
рами, вона характеризується досить складними гірничо-геологічними умовами,
табл. 1. Пласти нn
7
і вn
7
вибухонебезпечні по пилу і небезпечні за суфлярними
виділеннями.
Таблиця 1 – Характеристика шахти “Степова” ДП “Львіввугілля”
Центральний
блок
Північний
блок
Категорійність шахти по газу Надкатегорна
Небезпечність по пилу Небезпечна
Абсолютна газовість шахти, м
3
/хв. 49,16
Відносна газовість шахти, м
3
/т.д.в. 51,0
Розрахункова кількість повітря для провітрювання шах-
ти, м
3
/хв.
10507 5257
Фактична кількість повітря, яка надходить в шахту, м
3
/хв 14460 7250
Відповідно до категорії шахти вимогами передбачаються: умови і обмеження
в застосуванні електроенергії та ВР; кількості повітря, необхідного для провіт-
рювання виробок; заходи щодо боротьби з газовиділеннями в гірничі виробки.
Пласт нn
7
«
Сокальський» характеризується непостійністю потужності та бу-
дови. Промислове значення пласт зберігає на площі біля 13 км
2
. В південній та
центральній частині шахтного поля при простій будові потужність пласта дося-
гає максимального значення 1,0-1,85 м. Марка вугілля ГЖ, вихід летючих
34,6 %, середня вологість 1,3 %, середня зольність 13,5 %, вміст сірки 2,5 %, се-
редня природна газоносність пласта 7,9 м
3
/т с.б.м.
164
Гідрогеологічні умови відробки пласта класифікуються як складні. Виді-
лення води при підробці вугільного пласта спостерігається як в підготовчих,
так і в очисних виробках. В підготовчих виробках виділення води становить від
1 до 3 м
3
/год., а в очисних виробках від 12 до 25 м
3
/год.
Покрівля пласта нn
7
«
Сокальський» середньої стійкості – міцний глинистий
сланець, піщаний сланець, підошва пласта – піщаний сланець, пісковик, який
характеризується високим вмістом газу метану.
Спосіб провітрювання шахти – всмоктувальний. Схема провітрювання шах-
ти - центрально-флангова. Шахтне поле розкрито чотирма вертикальними ство-
лами. Схема підготовки – панельна, система розробки – стовпова. Для провіт-
рювання очисних вибоїв застосовується зворотньотекуча схема провітрювання.
Вибої підготовчих виробок провітрюються вентиляторами місцевого провітрю-
вання типу ВМ-6, ВМЕВО-7,1А. Всі тупикові виробки обладнані апаратурою
автоматичного газового захисту і автоматичного контролю повітря.
Провітрювання здійснюється двома вентиляторними установками. Вентиля-
торна установка на центральному блоці обладнана двома (один робочий, один
резервний) вентиляторами головного провітрювання ВРЦД-4,5. Фактична по-
дача повітря вентилятором ВРЦД-4,5 – 17000 м
3
/хв., при депресії
Н=350 мм.вод.ст. Швидкість обертання робочих коліс 500 об./хв. Вентиляторна
установка на північному блоці обладнана двома (один робочий, один резервний)
вентиляторами головного провітрювання типу ВЦД-3,3. Фактична подача вен-
тилятором ВЦД-3,3 – 9100 м
3
/хв., при депресії Н=360 мм. вод. ст.
При інтенсивному відпрацьовуванні виїмкових дільниць метановиділення
досягає 50 м
3
/хв. В умовах стовпової системи розробки і зворотньотекучої схе-
ми провітрювання традиційними засобами вентиляції неможливо забезпечити
безпечний вміст метану в гірничих виробках. У зв’язку з складною газовою об-
становкою на шахті застосовуються заходи щодо боротьби з метаном в очисних
і підготовчих виробках.
На підставі депресіограм, побудованих по маршрутах через виїмкові діль-
ниці, для зменшення аеродинамічних опорів вентиляційної мережі розроблені
технічні заходи щодо збільшення перетину діючих магістральних гірничих ви-
робок.
Для забезпечення газової безпеки на шахті застосовуються технології ізо-
льованого відводу газоповітряної суміші. Для цього з виробленого простору по
жорсткому трубопроводу в лавах №118 і №119 установлені газовідсмоктуваль-
ні установки ВМЦГ-7М. Газоповітряна суміш відводиться по металевим трубам
діаметром 1000 мм, довжина ланки трубопроводу 3 м. Камери вентиляторів
ВМЦГ-7М розташовані на збійці № 16 (3 шт.) і на збійці № 17 (2 шт.), змішува-
льні камери – на західному конвеєрному квершлагу горизонту 508 м.
Дегазаційна установка обладнана трьома вакуум-насосами типу ЖВН-50.
Продуктивність вакуум-насоса - 50 м
3
/хв. Фактична подача вакуум-насосної
установки становить 20-35 м
3
/хв повітряно-газової суміші, витрати метану
4,5-7,0 м
3
/хв. Вміст метану в відсмоктувальній газовій суміші коливається в ін-
тервалі від 15 до 40 %, каптований газ викидається в атмосферу.
165
Згідно проекту дегазації лав №118 та №119 пласта нn
7
«Сокальський» для
забезпечення зниження метановиділення гірничих виробок і ізольованого від-
воду за межі виїмкових дільниць газоповітряної суміші здійснюється дегазація
порід покрівлі пласта, супутників і виробленого простору свердловинами, про-
буреними з вентиляційних штреків назустріч очисним вибоям і підключених до
вакуум-насосів через трубопровід. Свердловини буряться буровим станком
СБГ-1М. Подача води проводиться з протипожежного трубопроводу. Дегаза-
ційні свердловини буряться через 10-20 м по одній свердловині довжиною 45-
60 м, кут підйому 25-45 градусів, кут розвороту 20-45 градусів.
Дільничні дегазаційні трубопроводи прокладені діаметром 150 мм, по мірі
просування лав вкорочуються. Магістральні дегазаційні трубопроводи прокла-
дені діаметром 273 мм. Дегазаційні трубопроводи обладнані засувками, діафра-
гмами та вогнеперегороджувачами. У газопроводі здійснюються заходи, що
запобігають поширенню горіння метану в трубопроводі, узгоджені з МакНДІ.
Суфлярні виділення відбуваються з великих, видимих на око, тріщин і по-
рожнеч у вугіллі та породах або з експлуатаційних тріщин. Дебіт їх може бути
до тисяч кубічних метрів на добу, тривалість дії від декількох годин до декіль-
кох років. Суфляри становлять небезпеку внаслідок несподіванки їхнього про-
яву і супутнього збільшення вмісту газу у виробках. Природні суфляри, як пра-
вило, зустрічаються в зонах геологічних порушень. Суфляри експлуатаційного
походження з'являються внаслідок порушення цілісності бічних порід при виї-
мці вугілля. При появі суфлярного виділення метану в підготовчій виробці ве-
ликої довжини подальше проведення її стає неможливим через важкість подачі
необхідної кількості повітря у вибій і забезпечення необхідної кількості повітря
до всасу високопродуктивних ВМП.
Вперше суфлярні виділення на шахті “Степова” були зареєстровані в
1989 році на 111 конвеєрному штреку пласта нn
7
“Сокальський”, в 1992 році на
північному відкотному штреку пласта вn
8
“Тонкий-ІІІ”, в 2008 році на 120 кон-
веєрному штреку пласта нn
7
“Сокальський”. В 2009 році суфлярні виділення ме-
тану зареєстровані на 118 бортовому штреку з дебітом 12,4 м
3
/хв. і на магістра-
льному західному конвеєрному штреку з дебітом 8,4 м
3
/хв.
На шахті застосовуються способи боротьби з суфлярними виділеннями ме-
тану, які полягають в ізоляції перемичками підготовчих виробок, дегазуванні
ізольованої частини виробки за допомогою вентиляторів місцевого провітрю-
вання, збільшенні подачі повітря у виробки, дільничної дегазації свердловина-
ми, газовідводу з використанням обладнання ВМЦГ-7М. В результаті цих захо-
дів була досягнута ефективність дегазації вугілля і порід покрівлі свердловина-
ми (вугільного пласта і його супутників) в середньому до 28-45 %
(2,04-4,99 м
3
/хв. чистого метану, табл. 2), з виробленого простору (газовідводом)
3,2-3,4 % (4,36-4,68 м
3
/хв. чистого метану).
Слід відмітити, що конструювання технологічних схем дегазації вугленос-
ної товщі повинна бути науково обґрунтована на базі сучасних методів прогно-
зу, що враховують геомеханічні і фільтраційні процеси, зрушення джерел газо-
166
выделения в породному масиві (газонасичені породи, вугільні пласти-
супутники), що дозволить підвищити безпеку гірничих робіт на основі компле-
ксного керування газодинамічним станом масиву. Це можливо зробити на ос-
нові нових технологічних рішень по підвищенню газовіддачі породного масиву
шляхом зміни або активізації його колекторських властивостей. Дана проблема
може бути вирішена тільки при залученні провідних наукових установ, що во-
лодіють сучасними методами прогнозування геомеханічного і газодинамічного
стану газонасиченого породного масиву. В цьому плані, на наш погляд, най-
більш вагомими є розробки Інституту геотехнічної механіки НАН України, які
дозволили створити принципово нові схеми дегазації, що підвищують ефектив-
ність дегазації масиву в складних гірничо-геологічних умовах за рахунок розді-
лення в часі і просторі процесів видобутку вугілля та дегазації масиву.
Таким чином, боротьба з газом на вугільних шахтах, безумовно, вимагає не-
стандартних рішень, новітніх наукових розробок, у першу чергу по впроваджен-
ню передових технологій по дегазації вугільних пластів, встановленню законо-
мірностей зміни газодинамічного стану газоносного породного масиву, що, в су-
купності, підвищить безпеку гірничих робіт і навантаження на очисний вибій.
Таблиця 2 – Результати дегазаційних заходів
лава 118 лава 119
Фактичне газовиділення на дільницях, м
3
/хв. 11,53 8,95
Прийняті розрахункові витрати повітря виїмкових
дільниць (без врахування газовідсосу), м
3
/хв.
1078 1020
Прийняті розрахункові витрати повітря виїмкових
дільниць
(з врахуванням газовідсосу), м
3
/хв.
747 663
Фактична кількість повітря, що надходить на діль-
ниці, м
3
/хв.
784 768
Кількість метану, м
3
/хв., відведеного з дільниць
дегазацією
газовідводом
вентиляцією
4,99
4,36
2,18
2,04
4,68
2,23
Концентрації метану в газопроводах, %
дегазації
газовідводу
24
3,4
18
3,2
Коефіцієнт ефективності дегазації 0,45 0,28
Максимально допустимі навантаження на вибої по
газовиділенню, т/добу
1798
2343
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ
1. Булат А. Ф. Концепция комплексной дегазации углепородного массива для условий шахты
им. А. Ф. Засядько / А. Ф. Булат // Геотехническая механика: Межвед. сб. научн. тр. / ИГТМ НАН Украины. –
Днепропетровск, 2002. – Вып. № 37. – С. 10 – 17.
2. Экспериментально-аналитический метод прогноза направлений и интенсивности газовых потоков /
А. Ф. Булат, С. А. Курносов, И. Н. Слащев [и др.] // Геотехническая механика: Межвед. сб. научн. тр. / ИГТМ
НАН Украины. – Днепропетровск, 2005. – Вып. № 59. – С. 10–21.
3. Kurnosov S. Control of gas-saturated massif behavior in the deep horizons of the coal mines / S. Kurnosov,
I. Slaschev, V. Osenniy // The 7th European coal conference : Abstracts, Lviv, August 26-29, 2008. – Lviv : IGGCM
NASU, 2008. – P. 70 – 72.
167
4. Закономерности изменения газовой проницаемости горных пород при переходе их из равнокомпонент-
ного объемного напряженного состояния в разнокомпонентное / В. Г. Перепелица, В. С. Кулинич,
Г. А. Шевелев, В. В Лукинов // Геотехническая механика: Межвед. сб. научн. тр. / ИГТМ НАН Украины. –
Днепропетровск, 2004. – Вып. № 61. – С. 12 – 17.
УДК 622.324.5 (477.6)
Канд. геол. наук М. В. Жикаляк
(ДРГП «Донецькгеологія»)
ГЕОЛОГО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ
МЕТАНОВИДОБУВНОЇ ГАЛУЗІ В ДОНБАСІ
Решение проблемы добычи метана из угольных месторождений Донбасса на флангах и за
пределами шахтных полей, требующее на начальном этапе весьма больших капиталовложе-
ний и инновационного подхода, должно базироваться не на скоропалительных эксперимен-
тально-буровых работах в пределах единичных локальных участков, а на системных науч-
ных и опытно-промышленных исследованиях на всех этапах их освоения с учетом достовер-
ности оценочных параметров, технико-экономического обоснования и организации поэтап-
ного промышленного извлечения метана как самостоятельного энергетического сырья.
GEOTECHNOLOGICAL PRECONDITIONS OF DEVELOPMENT OF
BRANCH OF EXTRACTION OF METHANE IN DONBASS
The solving of the problem of extraction of methane from coal deposits of Donbass on flanks
and outside the mine fields, demanding on the initial stage of greatly big capital investments and the
innovational approach, should be based not on hasty experimental - drilling activity within the lim-
its of individual local sites, but on system scientific and experimental-industrial researches at all
stages of their development in view of reliability of estimated parameters, technical and economic
basis and organization of stage-by-stage industrial extraction of methane as independent energy raw
material.
Вступ
Вугільна промисловість України є однією із найстаріших галузей загально-
державного виробництва первинної сировини та палива, яка характеризується
високою ресурсною забезпеченістю (53,3 млн. т запасів кам'яного вугілля) і ду-
же складними гірничо-геологічними умовами вуглевидобутку. Саме
безальтернативність підземної розробки вугільних родовищ, перспективи погі-
ршення гірничих умов видобування вугілля та перманентне зростання наванта-
ження на очисні вибої шахт визначають високу актуальність на державному
рівні проблеми метанобезпеки вугільних шахт і поетапного комплексного ви-
лучення газу метану на усіх етапах функціонування шахтних полів. Одночасно
світові досягнення в області цільового видобування метану вугільних родовищ
роблять його потенційно найбільш швидко зростаючим сегментом використан-
ня нетрадиційного газу – 7-22 % від традиційного видобутку природного газу.
В Україні і Донбасі зокрема існує різкий контраст з передовими метано-
вуглевидобувними країнами, оскільки розвиток нетрадиційного газу все ще
перебуває на ранній підготовчо-організаційній стадії. Обумовлений такий стан
|