Геолого-технологічні передумови розвитку метановидобувної галузі в Донбасі
Решение проблемы добычи метана из угольных месторождений Донбасса на флангах и за 
 пределами шахтных полей, требующее на начальном этапе весьма больших капиталовложений и инновационного подхода, должно базироваться не на скоропалительных экспериментально-буровых работах в пределах единичн...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Геотехническая механика |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України
2010
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33328 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Геолого-технологічні передумови розвитку метановидобувної галузі в Донбасі / М.В. Жикаляк // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. — Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2010. — Вип. 87. — С. 167-175. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860227624316436480 |
|---|---|
| author | Жикаляк, М.В. |
| author_facet | Жикаляк, М.В. |
| citation_txt | Геолого-технологічні передумови розвитку метановидобувної галузі в Донбасі / М.В. Жикаляк // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. — Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2010. — Вип. 87. — С. 167-175. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Геотехническая механика |
| description | Решение проблемы добычи метана из угольных месторождений Донбасса на флангах и за 
пределами шахтных полей, требующее на начальном этапе весьма больших капиталовложений и инновационного подхода, должно базироваться не на скоропалительных экспериментально-буровых работах в пределах единичных локальных участков, а на системных научных и опытно-промышленных исследованиях на всех этапах их освоения с учетом достоверности оценочных параметров, технико-экономического обоснования и организации поэтапного промышленного извлечения метана как самостоятельного энергетического сырья.
The solving of the problem of extraction of methane from coal deposits of Donbass on flanks 
and outside the mine fields, demanding on the initial stage of greatly big capital investments and the 
innovational approach, should be based not on hasty experimental - drilling activity within the limits of individual local sites, but on system scientific and experimental-industrial researches at all 
stages of their development in view of reliability of estimated parameters, technical and economic 
basis and organization of stage-by-stage industrial extraction of methane as independent energy raw 
material.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:20:20Z |
| format | Article |
| fulltext |
167
4. Закономерности изменения газовой проницаемости горных пород при переходе их из равнокомпонент-
ного объемного напряженного состояния в разнокомпонентное / В. Г. Перепелица, В. С. Кулинич,
Г. А. Шевелев, В. В Лукинов // Геотехническая механика: Межвед. сб. научн. тр. / ИГТМ НАН Украины. –
Днепропетровск, 2004. – Вып. № 61. – С. 12 – 17.
УДК 622.324.5 (477.6)
Канд. геол. наук М. В. Жикаляк
(ДРГП «Донецькгеологія»)
ГЕОЛОГО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ
МЕТАНОВИДОБУВНОЇ ГАЛУЗІ В ДОНБАСІ
Решение проблемы добычи метана из угольных месторождений Донбасса на флангах и за
пределами шахтных полей, требующее на начальном этапе весьма больших капиталовложе-
ний и инновационного подхода, должно базироваться не на скоропалительных эксперимен-
тально-буровых работах в пределах единичных локальных участков, а на системных науч-
ных и опытно-промышленных исследованиях на всех этапах их освоения с учетом достовер-
ности оценочных параметров, технико-экономического обоснования и организации поэтап-
ного промышленного извлечения метана как самостоятельного энергетического сырья.
GEOTECHNOLOGICAL PRECONDITIONS OF DEVELOPMENT OF
BRANCH OF EXTRACTION OF METHANE IN DONBASS
The solving of the problem of extraction of methane from coal deposits of Donbass on flanks
and outside the mine fields, demanding on the initial stage of greatly big capital investments and the
innovational approach, should be based not on hasty experimental - drilling activity within the lim-
its of individual local sites, but on system scientific and experimental-industrial researches at all
stages of their development in view of reliability of estimated parameters, technical and economic
basis and organization of stage-by-stage industrial extraction of methane as independent energy raw
material.
Вступ
Вугільна промисловість України є однією із найстаріших галузей загально-
державного виробництва первинної сировини та палива, яка характеризується
високою ресурсною забезпеченістю (53,3 млн. т запасів кам'яного вугілля) і ду-
же складними гірничо-геологічними умовами вуглевидобутку. Саме
безальтернативність підземної розробки вугільних родовищ, перспективи погі-
ршення гірничих умов видобування вугілля та перманентне зростання наванта-
ження на очисні вибої шахт визначають високу актуальність на державному
рівні проблеми метанобезпеки вугільних шахт і поетапного комплексного ви-
лучення газу метану на усіх етапах функціонування шахтних полів. Одночасно
світові досягнення в області цільового видобування метану вугільних родовищ
роблять його потенційно найбільш швидко зростаючим сегментом використан-
ня нетрадиційного газу – 7-22 % від традиційного видобутку природного газу.
В Україні і Донбасі зокрема існує різкий контраст з передовими метано-
вуглевидобувними країнами, оскільки розвиток нетрадиційного газу все ще
перебуває на ранній підготовчо-організаційній стадії. Обумовлений такий стан
168
інерцією і застарілими технологіями, відсутністю цільових інвестицій в галузь,
традиційно негативним ставленням до метану як до шкідливої домішки, неба-
жанням або відсутністю у шахт стимулів щодо впровадження інновацій і по-
етапного вилучення метану у відповідності до стадії освоєння вугільного родо-
вища або шахтного поля. Крім того прийняті у більшості робочих проектах
вугільних шахт Донбасу рішення з облаштування схем розкриття і схем
вентиляції не відповідають фактичним даним зміни та зростання природної
газоносності вугільних пластів, реальному метанозбагаченню гірничих виро-
бок, складним гірничо-геологічним умовам і сучасним вимогам промислової та
екологічної безпеки вуглевидобутку.
Аналіз проблеми та визначення завдань
Зараз супутню та випереджаючу дегазацію вуглепородного масиву в Донба-
сі здійснюють 44 шахти із 142 великих вуглевидобувних підприємств Донець-
кої, Луганської і Дніпропетровської областей, що складає 31% від загальної їх
кількості. Тільки підземну дегазацію свердловинами, пробуреними із гірничих
виробок, здійснюють 38 шахт, а комбіновану, в тому числу і поверхневими све-
рдловинами, виконує всього шість шахт [3]. Щорічно дегазаційні системи цих
шахт у сумі вилучають біля 360 млн. м
3
метану, з яких 140 млн. м
3
утилізується
в шахтних котельнях (14 шахт), газогенераторах (3 шахти), у факельних уста-
новках (4 шахти) та по одній шахті як моторне паливо або для підігрівання по-
вітряподаючих струменів [3].
Стримуючими факторами зростання економічної привабливості проектів
щодо видобування і використання метану вугільних родовищ Донбасу є низька
конкурентоспроможність вуглеметанових технологій в умовах традиційної за-
лежності вітчизняної промисловості від імпортованого російського природного
газу (33-56 млрд. м
3
щорічно), значні обсяги власного видобутку природного
газу (19-21 млрд. м
3
на рік) та наявність потужної розвинутої газової інфра-
структури, яка повністю орієнтована на використання наявних нафтогазових
технологій. Звичайно, традиційні технології видобування природного газу є
економічно більш вигідними і сучасними, чим вилучення та використання не-
традиційного енергоресурсу – метану вугільних родовищ. Але в останні роки
надзвичайно актуальним став екологічний чинник - стимулювання зменшенню
викидів парникових газів в атмосферу. Тому підписання Україною Кіотського
протоколу зобов'язує вітчизняну промисловість здійснити суттєві заходи з ком-
плексної дегазації та утилізації метану вугільних родовищ (шахтних полів).
Тим паче, якщо врахувати, що використання механізмів Кіотського протоколу
може забезпечити підвищення рентабельності поетапного вилучення і утиліза-
ції метану на 35-45 [1,4].
Найбільш ефективним заходом щодо зменшення виділення метану у гірничі
виробки шахт зараз використовується комплексна поетапна дегазація вугільних
пластів, порових і порово-тріщинних колекторів природних скупчень вільного і
адсорбованого (поверхнево-сорбованого) газу через дегазаційно-видобувні све-
рдловини, які буряться із земної поверхні або із підземних гірничих виробок.
169
Як правило, щільність таких свердловин повинна складати дві-три свердловини
на один квадратний кілометр площі шахтного поля чи резервного вугільного
родовища групи "а" [2,4].
Враховуючи ресурсний потенціал метану вугільних родовищ Донбасу, зараз в
Україні необхідно сформувати сучасну інфраструктуру виробників і споживачів
газу метану, що відповідає головним завданням метанобезпеки вуглевидобутку
та зменшенню енергозалежності країни від імпортованого природного газу.
Виклад основних результатів дослідження
Головним принципом при обгрунтуванні і реалізації програми комплексного
поетапного видобутку газу метану із вугільних родовищ і шахтних полів Дон-
басу з метою його використання як альтернативного енергоресурсу повинна бу-
ти типізація і структуризація робіт, заходів, завдань і технологій у відповідності
до особливостей вилучення газу на всіх етапах освоєння вугільних родовищ та
шахтних полів. Зокрема доцільно виділити шість самостійних технологічних
етапів комплексного вилучення метану:
- етап геологічного вивчення та дослідно-промислового видобування газу
метану із вугільних родовищ;
- етап завчасної попередньої дегазації та вилучення газу метану в період
проектування і будівництва шахт, освоєння резервних блоків або горизонтів;
- випереджаюча дегазація та вилучення газу метану поверхневими свердло-
винами у межах шахтних полів за 5-10 років до початку проведення очисних
робіт;
- поточне комбіноване вилучення газу метану системами поверхневої та пі-
дземної дегазації в процесі вуглевидобутку;
- вилучення газу метану фланговими або секційно-блоковими системами
вентиляції шахт;
- дегазація та вилучення газу метану із виробленого простору закритих шахт.
Тобто у цільовій програмі комплексного видобутку газу метану передбача-
ється вилучення газу завчасно за 5-12 років до початку ведення гірничих робіт і
продовження дегазації вугільних пластів, порових і порово-тріщинних колекто-
рів на протязі 30-40 років в період активної експлуатації шахт, а за сприятливих
умов і в післяексплуатаційний період.
Зміна закономірностей пористості та газопроникності вугілля і вміщуючих
порід, газовіддачі вугілля, десорбції та дренувальної здатності метану на різних
стадіях освоєння вугільного родовища свідчить про те, що вимоги до технології
вилучення газу метану в процесі випереджаючих робіт та при видобуванні ву-
гілля також змінюються і розвиваються. З врахуванням вимог щодо промисло-
вої безпеки вуглевидобутку та завдань по вилученню газу метану як альтерна-
тивного енергоресурсу детально розглянемо чотири основні технологічні етапи
комплексного його видобутку:
Вилучення газу метану на стадії геологічного вивчення вугільних родовищ з
дослідно-промисловою розробкою. На даній стадії необхідно виконати комплек-
сні геолого-геофізичні дослідження вугільного родовища чи ділянки, провести
170
детальний літолого-фаціальний аналіз продуктивної товщі та структурно-
морфологічний аналіз умов залягання вугільних пластів і основних верств піс-
ковиків. Вивчити і змоделювати розподіл газу метану, його вільних та адсорбо-
ваних (поверхнево-сорбованих) фракцій, врахувати стадію метаморфізму, мік-
рокомпонентний і фізико-хімічний склад вугілля, його газоємність і газопрони-
кність, структурно-текстурні особливості, вихід летких речовин, літо-
гідростатичний, гірський і пластовий тиск, пористість та фільтраційні власти-
вості продуктивних горизонтів і пластів. Обов'язково треба підрахувати ресур-
си і запаси газу метану в вугільних пластах і верствах пісковиків, а також об-
грунтувати продуктивність і видобувні обсяги газу метану для кожного 1 км
2
площі родовища чи ділянки. При цьому оптимальним масштабом картографіч-
них побудов для окремих об'єктів з використанням цифрових комп'ютерних те-
хнологій, за досвідом ДРГП "Донецькгеологія", можна вважати масштаб
1:25000-1:50000 [2].
Кількість параметричних і розвідувально-видобувних свердловин на дослід-
но-промисловому етапі повинна бути обмеженою і розташовувати їх доцільно
тільки за прямими критеріями, головним чином, у межах структурно-
тектонічних та літологічних пасток і на локальних ділянках із сприятливою гід-
родинамікою та незначним обводненням потенційно продуктивних пластів, тоб-
то на місцях, які за комплексом ознак будуть найбільше забезпечувати локаліза-
цію вільного і слабосорбованого газу метану. При цьому газовіддача у розвіду-
вально-видобувні свердловини з радіусом дренування до 250 м для верств газо-
носних пісковиків і не більше 50-75 м для вугільних пластів може відповідно до-
сягти 30-35 із пісковиків і 10-15 із вугільних пластів від їхньої природної газо-
носності. Термін активного функціонування розвідувально- видобувних сверд-
ловин повинен складати не менше 12-15 років з продовженням і активізацією їх
видобувної здатності на наступній стадії освоєння вугільного родовища [2, 4].
Етап завчасної попередньої дегазації та вилучення газу метану в період
проектування і будівництва шахти, освоєння резервних блоків або горизонтів.
В природному стані на стадії проектування і будівництва шахти, освоєння но-
вих блоків та горизонтів не розвантажені вугільні пласти характеризуються ни-
зькою газопроникністю і газовіддачею. Ефективність вилучення газу метану на
даній стадії освоєння вугільних родовищ буде визначатися наступними сприят-
ливими факторами [2, 4]:
- низько-середнім і середнім ступенем метаморфізму вугілля (марки Г, Ж, К
і ПС);
- наявністю у вугленосній товщі потужних (більше 0,6 м) пластів крихкого
вугілля з об'ємною газопроникністю більше 0,1 мілідарсі і відбивною здатністю
вітриніту Ro від 0,8 до 2,1 , а також збільшенням потенційної газопродуктивно-
сті за рахунок порових колекторів-пісковиків алювіально-дельтового та прибе-
режно-морського генезису;
- високою газоносністю вугілля (більше 15 м
3
/т) при пропорційному її зрос-
танні з глибиною до 85-95 % від максимальної газоємності;
- вітринітовим складом вугілля та його зольністю менше 25 %;
171
виходом летких речовин у вугіллі від 21 до 25 % і максимальними значеннями
вільного газовиділення у газокернонабірнику;
- наявністю у вугіллі мережі кліважних тріщин, відкритих мікропористих та
лінійних порожнин;
- сприятливою геодинамікою вугленосного масиву в стані розтягування або
слабого стиснення;
- оптимальною глибиною залягання вугільних пластів від 450 м до 1050 м, а
пісковиків – від 900 м до 1800 м;
- кількістю дегазаційно видобувних свердловин та строком їх функціону-
вання від 5 до 12 років до початку гірничих робіт.
При обгрунтуванні місць розміщення дегазаційно-видобувних свердловин в
період будівництва шахти та підготовки резервних блоків і горизонтів необхід-
но враховувати схему розкриття шахтного поля та розташування основних гір-
ничих виробок. Цей етап за найбільш сприятливих умов може забезпечити ви-
лучення до 15 % газу метану від природної газоносності продуктивних пластів.
Для інтенсифікації процесів газовіддачі вугільних пластів доцільно застосову-
вати їх гідророзчленування, пневмовитискування метану, закачування у пласти
зрідженого азоту, використання розчинів хімічно-і поверхнево-активних речо-
вин та перманентне забезпечення перемінних гідродинамічних ефектів, які
сприятимуть збільшенню ступеня дегазації вугільних пластів, газоносних піс-
ковиків та вугленосної товщі в цілому.
Поєднання умов розтягування вугленосного масиву з високою порушеністю
вугілля як на рівні тріщин, так і на рівні надмолекулярної структури, будуть
найбільш сприятливими для завчасної випереджаючої дегазації вугільних плас-
тів з денної поверхні через вертикальні та вертикально-горизонтальні дренува-
льно-видобувні свердловини [4].
Випереджаюча дегазація та вилучення газу метану поверхневими свердло-
винами у межах шахтних полів за 5-0 років до початку проведення очисних ро-
біт: способи, схеми і параметри дегазації та вилучення метану на цьому етапі,
значною мірою, визначатимуться гірничотехнічними умовами і технологічними
схемами видобування вугілля, які прийняті на конкретних шахтах за комплек-
сом геологічних та гірничих факторів. Для найбільш метанопродуктивних діля-
нок на кожну видобувну панель, як правило, із земної поверхні необхідно бури-
ти дві дегазаційно-видобувні свердловини, проекція яких орієнтується в сере-
дині по вісі панелі з незначним їх зміщенням у напрямку до вентиляційних і
польових штреків. При цьому дегазаційно-видобувними свердловинами не пе-
ребурюється вугільний пласт, який розробляється, а їх вибій повинен знаходи-
тись на відстані 10-25 м від покрівлі цього вугільного пласта.
Технологія видобування газу метану засобами комбінованої комплексної де-
газації базується на вакуумуванні дегазаційно-видобувних свердловин, які про-
бурені із денної поверхні та із гірничих виробок. Технологічні схеми і парамет-
172
ри вилучення газу метану вибираються, виходячи із джерел та об'ємів метано-
виділення, особливостей розробки вугільних пластів, стану вуглепородного ма-
сиву і умов денної поверхні. Наприклад, на шахтах Кузбасу коефіцієнт вилу-
чення метану із вугільних пластів засобами комбінованої дегазації за останні 10
років у середньому щорічно складає від 15-17 % до 23-27 % від природної газо-
носності [1].
Надзвичайно важливим на даному етапі вилучення газу метану необхідно
вважати визначення умов і параметрів зміни гірського тиску у вугільному ма-
сиві, які необхідні для розвитку перманентного самопідтримуючого циклічного
процесу деструкції системи "вугілля-метан" та стимулювання газовіддачі при
дегазації вугільних пластів.
За умов наявності у межах видобування ділянок тектонічних порушень мо-
же суттєво змінюватись газовий режим очисного вибою і створюватись умови
для формування локальних скупчень вільного газу метану з аномальною конце-
нтрацією. Тому у таких місцях, крім обов'язкового буріння поверхневої дегаза-
ційно-видобувної свердловини, із верхніх або флангових гірничих виробок не-
обхідно бурити діагональні та перехресні дегазаційні свердловини.
При визначенні місць буріння дегазаційно-видобувних свердловин в конк-
ретних гірничо-геологічних умовах треба враховувати характеристики майбут-
ніх зон підроблення і конфігурацію ізоліній зсуву на суміжних ділянках, що до-
зволить визначити оптимальний варіант їх закладення з точки зору забезпечен-
ня максимальної газовіддачі та довгострокової експлуатації. Діагональні та суб-
горизонтальні випереджаючі метанові свердловини для завчасної дегазації ву-
гільного масиву необхідно розташовувати за контурами майбутніх підготовчих
гірничих виробок та паралельно лінії очисного вибою за схемами, які передба-
чають буріння віяльних дегазаційно-дренувальних свердловин.
При наближенні очисних робіт і переході дегазаційно-видобувних свердло-
вин в область розвантаження буде відбуватись значне розширення зони впливу
кожної із них і як результат взаємонакладення зон та газодинамічний взаємоз-
в'язок усіх свердловин між собою. Це сприятиме більш повній дегазації верств
пісковиків і вилученню метану із вугільних пластів в обсягах до 30% від їх
природної газоносності.
Поточне комбіноване видобування (вилучення) газу метану системами по-
верхневої і підземної дегазації в процесі вуглевидобутку. На стадії експлуатації
вугільних шахт під час проведення очисних робіт відбувається розвантаження
великих об'ємів газонасиченого масиву від гірського тиску. Газопроникність
вугільних пластів і вміщуючих порід суттєво зростає, що обумовлює підвищен-
ня газовіддачі всій підробленій площі у межах зони повного завалення. Тому
додаткової дії на пласти і гірський масив щодо підвищення газопроникності не
потрібно. Джерелами вилучення метану будуть вугільні пласти, що розробля-
173
ються, наближені пласти-супутники, верстви газоносних пісковиків та власне
вироблений простір діючих видобувних ділянок. Технологія вилучення конди-
ційного метану на цьому етапі передбачає вирішення задачі щодо ефективного
управління газовиділенням, газозбиранням та газопостачанням до установок з
утилізації газу метану. При цьому газовиділення у функціонуючі з попередніх
етапів вертикальні дегазаційно-видобувні (дегазаційно-дренувальні) свердло-
вини буде визначатися об'ємом розвантаженої зони гірського масиву, її газона-
сиченістю і газопроникністю, тиском газу та конструкцією фільтраційної час-
тини цих свердловин. Одночасно режим відкачування газу на вустя дегазацій-
но-дренувальних свердловин необхідно встановлювати таким, щоб кількість
каптованого газу відповідала би кількості газу метану, який буде поступати із
газонасиченого масиву у вироблений простір.
Обсяги вилучення метану в процесі видобутку вугілля, газовий режим гір-
ничих виробок та безпека робіт, головним чином, будуть залежати від точності
визначення метаноносності вугільних пластів і вміщуючих порід, їх фільтра-
ційно-ємнісних властивостей і очікуваного газовиділення по джерелам виді-
лення метану та об'єктам провітрювання. Тому надзвичайно важливою зараз є
проблема удосконалення системи ведення моніторингу газового режиму (газо-
вого балансу) діючих вугільних шахт з врахуванням природної газоносності та
газовиділення з усіх джерел вилучення метану. Основними схемами тривалої
підземної дегазації виробленого простору на виймальних ділянках є схеми, які
передбачають буріння дегазаційно-дренувальних свердловин над куполами за-
валення та у підстилаючі пласти газоносних пісковиків із виробок очисного ви-
бою та із флангових гірничих виробок. В умовах Донбасу вилучення метану за-
собами комплексної підземної дегазації в процесі вуглевидобутку може бути
забезпечене в обсягах 20-25 % від об'єму метанозбагаченості гірничих виробок.
Для порівняння досягнутий рівень ефективності такої підземної дегазації у
Кузбасі складає 26 % [1].
Вітчизняний досвід дегазаційних робіт на шахті ім. О. Ф. Засядька свідчить,
що довжина підземних дегазаційних свердловин в умовах значного гірського
тиску на глибинах понад 1000-1200 м складає до 300 м при діаметрі 150 мм, а
вертикальних – до 1300 м при кінцевому діаметрі 200 мм. В Красноармійському
і Південно-Донбаському вуглепромислових районах середня глибина таких ве-
ртикальних дегазаційно-видобувних свердловин складе 950 м. Висока ефектив-
ність та надійність технологічних рішень при комплексному поетапному вилу-
ченні газу метану із вугільних пластів порових і порово-тріщинних колекторів
вугільних родовищ і шахтних полів Донбасу, які будуть реалізовуватись на ос-
нові приватно-державного партнерства та інновацій, за сприятливих умов за-
безпечать поступове зростання щорічного видобутку газу метану – до
5 млрд. м
3
у 2030 році (рис. 1).
174
Рис. 1 – Зміна прогнозованого річного видобутку газу метану в Донбасі у
залежності від кількості поверхневих дегазаційно-експлуатаційних
свердловин
Висновок
Наведені вище результати дослідження відповідають провідним світовим те-
нденціям щодо видобутку газу метану, безпечної та комплексної експлуатації
вугільних родовищ, ресурсо-і енергозбереження та скорочення викидів в атмо-
сферу парникових газів.
Реалізація програми поетапного вилучення газу метану із вугільних родо-
вищ та шахтних полів Донбасу дозволить суттєво оптимізувати паливно-
енергетичний баланс України за рахунок заміни значної кількості імпортовано-
го природного газу власним видобутком і використанням газу метану вугільних
родовищ. Підвищить ефективність державної політики щодо використання
надр Донбасу завдяки залученню альтернативного екологічно чистого джерела
енергії та забезпечить більш раціональний паливний баланс у вуглевидобувних
і енергогенеруючих регіонах України.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРИ
1. Концептуальные подходы к обеспечению метанобезопасности угольных шахт России и СНГ на 2007-
2010 гг. / Пучков Л. А., Сластунов С. В., Каледина Н. О. [и др.] // Горный информационно-аналитический бюл-
летень. – Спец. вып. 13. – "Метан". – М. : Изд-во Моск. горн. университета, 2007. – С. 9 – 36.
2. Жикаляк Н. В. Инновационные перспективы поэтапного извлечения газа метана в Донбассе / Н. В. Жи-
каляк // Матеріали міжнародного інвестиційного форуму "Шахтний метан: Фінансування проектів в Україні".:
Донецьк, 3.06.2010 р. – 10 c.
175
3. Кочерга В. Н. Пути повышения єффективности дегазации и объємов извлечения метана на действующих
и закрытых шахтах Донбасса / В. Н. Кочерга // Матеріали міжнародного інвестиційного форуму "Шахтний ме-
тан: Фінансування проектів в Україні".: Донецьк, 2010. – 15 с.
4. Жикаляк Н. В. Промышленно-геологические факторы комплексной дегазации шахтных полей Донбасса /
Н. В. Жикаляк, В. В. Кирюков, О. А. Кущ // Сборник научных трудов УкрНИМИ НАН Украины. Выпуск 5
(часть II): –Донецк, УкрНИМИ НАН Украины, 2009. – С. 371 – 385.
УДК 553.98.061.4:553.94(477.63)
Инж. И. М. Шайдорова,
инж. А. В. Афанасьев
(ГРГП «Донецкгеология)
ОПЫТ ВЫДЕЛЕНИЯ НЕТРАДИЦИОННЫХ КОЛЛЕКТОРОВ ГАЗА-
МЕТАНА И ПРИМЕНЕНИЯ КАЧЕСТВЕННОГО ПОКАЗАТЕЛЯ
ГАЗОНОСНОСТИ НА УГОЛЬНЫХ МЕСТОРОЖДЕНИЯХ ЗАПАДНОГО
ДОНБАССА
Показано, що з'явилася можливість порівнювати газоносність нетрадиційних колекторів
вуглеводневих газів на різних площах. Застосування нормованого відносного коефіфцієнта
дозволяє виділяти ділянки з підвищенною газоносністю і давати якісну характеристику ве-
личини газоносності.
EXPERIENCE OF CHOOSING OF NONCONVENTIONAL COLLECTORS
OF GAS-METHANE AND USING OF QUALITATIVE FACTOR OF GAS
CONTENT ON COAL DEPOSITS OF WESTERN DONBASS
It is shown, that the opportunity to compare gas content of nonconventional collectors of hy-
drocarbonic gases on the different areas has appeared. Application of the normalized relative factor
allows to choose sites with increased gas content and to give the qualitative characteristic of size of
gas content.
В современных экономических условиях актуальной задачей является поиск до-
полнительных энергоресурсов в связи с повышением цены на импортный природ-
ный газ. Одним из решений данной задачи является выявление перспективных объ-
ектов для извлечения газа-метана из угленосных толщ Западного Донбасса.
Для выявления объектов, перспективных для добычи метана из угленосных
толщ Западного Донбасса, специалистами Западно-Донбасской комплексной
геологоразведочной партии Государственного регионального геологического
предприятия «Донецкгеология» проводился детальный анализ и сопоставление
всех имеющихся геологических, геолого-промысловых (КИИ-65) материалов,
данных геофизических исследований (ГИС) и газового каротажа. В результате
было установлено, что в подошве практически каждого угольного пласта на
глубине 1-2 м находится интервал (зона) пород с низкой плотностью и относи-
тельно высокой пористостью. Мощность этих зон колеблется от 1-2 до 8-10 м.
По макроскопическому описанию породы зоны представлены аргиллитами и
алевролитами с обязательным присутствием в разрезе песчаника незначитель-
ной мощности (0,5–2,0 м) (возможно их тонкое переслаивание). По данным га-
зового каротажа отмечается повышенное содержание метана.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33328 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:20:20Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Жикаляк, М.В. 2012-05-27T14:53:27Z 2012-05-27T14:53:27Z 2010 Геолого-технологічні передумови розвитку метановидобувної галузі в Донбасі / М.В. Жикаляк // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. — Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2010. — Вип. 87. — С. 167-175. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33328 622.324.5 (477.6) Решение проблемы добычи метана из угольных месторождений Донбасса на флангах и за 
 пределами шахтных полей, требующее на начальном этапе весьма больших капиталовложений и инновационного подхода, должно базироваться не на скоропалительных экспериментально-буровых работах в пределах единичных локальных участков, а на системных научных и опытно-промышленных исследованиях на всех этапах их освоения с учетом достоверности оценочных параметров, технико-экономического обоснования и организации поэтапного промышленного извлечения метана как самостоятельного энергетического сырья. The solving of the problem of extraction of methane from coal deposits of Donbass on flanks 
 and outside the mine fields, demanding on the initial stage of greatly big capital investments and the 
 innovational approach, should be based not on hasty experimental - drilling activity within the limits of individual local sites, but on system scientific and experimental-industrial researches at all 
 stages of their development in view of reliability of estimated parameters, technical and economic 
 basis and organization of stage-by-stage industrial extraction of methane as independent energy raw 
 material. uk Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України Геотехническая механика Геолого-технологічні передумови розвитку метановидобувної галузі в Донбасі Geotechnological preconditions of development of branch of extraction of methane in Donbass Article published earlier |
| spellingShingle | Геолого-технологічні передумови розвитку метановидобувної галузі в Донбасі Жикаляк, М.В. |
| title | Геолого-технологічні передумови розвитку метановидобувної галузі в Донбасі |
| title_alt | Geotechnological preconditions of development of branch of extraction of methane in Donbass |
| title_full | Геолого-технологічні передумови розвитку метановидобувної галузі в Донбасі |
| title_fullStr | Геолого-технологічні передумови розвитку метановидобувної галузі в Донбасі |
| title_full_unstemmed | Геолого-технологічні передумови розвитку метановидобувної галузі в Донбасі |
| title_short | Геолого-технологічні передумови розвитку метановидобувної галузі в Донбасі |
| title_sort | геолого-технологічні передумови розвитку метановидобувної галузі в донбасі |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33328 |
| work_keys_str_mv | AT žikalâkmv geologotehnologíčníperedumovirozvitkumetanovidobuvnoígaluzívdonbasí AT žikalâkmv geotechnologicalpreconditionsofdevelopmentofbranchofextractionofmethaneindonbass |