Геологічні висновки з розподілу вертикальних голоценових рухів по профілях Dobre та Новопавлівка – Шахтарськ

Почвенно-геоморфологическим картированием впервые определены режимы движений  по региональным профилям Старобешево–Шахтерск–Луганск (Донбасс) и Новопавловка– Шахтерск (Волчанская мульда). Выделены глыбово-блоковые движения разноглубинных источников Южных и Северных складок Донбасса...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Геотехническая механика
Date:	2010
Main Author:	Полівцев, А.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України 2010
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33333
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Геологічні висновки з розподілу вертикальних голоценових рухів по профілях Dobre та Новопавлівка – Шахтарськ / А.В. Полівцев // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. — Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2010. — Вип. 87. — С. 218-230. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860259415880368128
author	Полівцев, А.В.
author_facet	Полівцев, А.В.
citation_txt	Геологічні висновки з розподілу вертикальних голоценових рухів по профілях Dobre та Новопавлівка – Шахтарськ / А.В. Полівцев // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. — Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2010. — Вип. 87. — С. 218-230. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Геотехническая механика
description	Почвенно-геоморфологическим картированием впервые определены режимы движений по региональным профилям Старобешево–Шахтерск–Луганск (Донбасс) и Новопавловка– Шахтерск (Волчанская мульда). Выделены глыбово-блоковые движения разноглубинных источников Южных и Северных складок Донбасса, дифференцированные подвижки района Главной антиклинали и Донецко-Кадиевского разлома, умеренные по интенсивности местами локализованные смещения – надвигов и структурно-вещественных комплексов фундамента склона Воронежской антеклизы и Приазовского массива. First the movements` regimes along the regional profiles Starobeshevo–Shakhtarsk–Lugansk (Donbas) and Novopavlivka–Shakhtarsk (Vovchanska rough) determined with the soilgeomorphologic mapping. Lump–block movements of various depth sources of the Southern and Northern Donbas folds, differentiated displacements in the zone of Main anticline and Donetsk– Kadijvka fault and moderate intensive slips with local anomalies – thrusts as well as structuralsubstance complexes of the basement in Voronezh anticlize and Preazovian massive distinguished.
first_indexed	2025-12-07T18:53:22Z
format	Article
fulltext	218 УДК 550.34+551.24+551.3 (477) Канд. геол.-мінерал. наук А. В. Полівцев (УкрДГРІ) ГЕОЛОГІЧНІ ВИСНОВКИ З РОЗПОДІЛУ ВЕРТИКАЛЬНИХ ГОЛОЦЕНОВИХ РУХІВ ПО ПРОФІЛЯХ DOBRE ТА НОВОПАВЛІВКА – ШАХТАРСЬК Почвенно-геоморфологическим картированием впервые определены режимы движений по региональным профилям Старобешево–Шахтерск–Луганск (Донбасс) и Новопавловка– Шахтерск (Волчанская мульда). Выделены глыбово-блоковые движения разноглубинных ис- точников Южных и Северных складок Донбасса, дифференцированные подвижки района Главной антиклинали и Донецко-Кадиевского разлома, умеренные по интенсивности места- ми локализованные смещения – надвигов и структурно-вещественных комплексов фунда- мента склона Воронежской антеклизы и Приазовского массива. THE GEOLOGICAL CONCLUTIONS FROM DISTRIBUTION OF VERTICAL HOLOCENE MOVEMENTS ALONG THE PROFILES DOBRE AND NOVOPAVLIVKA–SHAKHTARSK First the movements` regimes along the regional profiles Starobeshevo–Shakhtarsk–Lugansk (Donbas) and Novopavlivka–Shakhtarsk (Vovchanska rough) determined with the soil- geomorphologic mapping. Lump–block movements of various depth sources of the Southern and Northern Donbas folds, differentiated displacements in the zone of Main anticline and Donetsk– Kadijvka fault and moderate intensive slips with local anomalies – thrusts as well as structural- substance complexes of the basement in Voronezh anticlize and Preazovian massive distinguished. Особливости методики. Розподіл рухів вивчено способом грунтово- геоморфологічного картування по голоценових (10–12 тис. років) відкладах, які в структурі і фаціях сучасного грунтового покриву зберігають інформацію про динаміку рельєфа [1]. В останні роки він випробуваний в Дніпровсько- Донецькій западині, на Волино-Подільський плиті та у Передкарпатському прогині [2, 3] і є аналогом метода тектонічного аналіза товщин і фацій осадових басейнів. Використовує виявлену в останні десятиліття властивість геодинамічної пам`яті шаруватого грунтового покриву, а саме закономірну зміну товщин, речовинного складу і співвідношення в розрізі генетичних горизонтів залежно від знаку і інтенсивності вертикальних рухів в післяльодовиковий період. Застосування методики в умовах України полегшується голоценовим абсолютним віком грунтів та поширенням плейсто- ценових, грунтоутворюючого лесу. Він слугує порівняно однорідною літологічною підложкою, від якої грунтовий покрив наслідує динаміку рельєфа. За параметричну основу взяті кількісні дані про деформації поздовжніх профілів русел річок, будову і склад алювію, інтенсивність ерозійно- акумулятивних процесів водозборів Дніпровсько-Донецької западини та Дон- басу. Побудовано калібрувальний ряд «типи грунтів – амплітуди вертикальних рухів». Спосіб дозволяє визначати відносні вертикальні переміщення на ділянках природних грунтотворних процесів з обчислювальною точністю 0,1 0,5 м за голоцен. Нижче наводяться результати застосування методики карту- вання голоценових рухів в Донбасі. 219 Суцільне картування рухів за грунтово-геоморфологічними показниками дає значно більшу інформаційну насиченість на одиницю площі порівняно з геоде- зичними даними. Зростають можливості співставляння режимів рухів геологічних об`єктів різного масштабного рівня. Джерела сил, які викликають вертикальні порухи, розташовані на різних глибинах, від четвертинних відкладів і верхів осадових розрізів до фундамента, внутрішньокорових та верхньомантійних неоднорідностей. Достовірного інструментарія поділу рухів на складові за ознаками походження немає. Тому в цій роботі використано ефект маштабності: прийнято, що значніша за розмірами особливість рухів на дослідженій площі (профілі) має глибші корені. Профіль DOBRE. Використано глибинний сейсмогеологічний розріз по лінії Старобешеве – Шахтарськ – Луганськ довжиною 262,5 км, компілятивну геологічну карту та геологічний розріз уздовж регіонального профілю, які містяться в чотирьохтомному звіті У-00-121/1 (відп. виконавець С.М. Стовба, Київ, 2003), а також в роботах [4, 5] та ін. Складений геолого-геодинамічний розріз наведено на рис. 1. Загальна характеристика. Інтенсивність вертикальних зміщень (до +30 м) зростає в центральній і північній частинах Донецької складчастої споруди. Найменші сумарні амплітуди -0,6 м (відставання в підняттях або слабкі опускання) характерні для долин і перших терас Айдара і Євсуга, схилу Воронезького маси- ву (ВМ). Слабоінтенсивні сумарні підняття в декілька метрів визначені для долини і перших терас Деркула. «Фоновий» режим помірних піднять амплітудою +12 +17 м характерний для схилу ВМ та Українського щита (УЩ) разом з Південною зоною блокових струк- тур Донбасу. Частина насувів і скидів фундамента та чохла цих геоструктур прояв- ляють голоценову активність і здимаються з амплітудою до +29 м. Окремі мегабло- ки земної кори (пунктири на рисунку) відрізняються за диференційованістю та амплітудами рухів. Осадова лінза складчастої споруди представлена на графіку двома крупними мобільними глибами з амплітудами піднять до +30 м, які розділені областю відставань у здиманнях, притаманних південному крилу Головної антикліналі та Боково-Хрустальській синкліналі. Тобто осередки глибових рухів тяжіють до дни- ща осадового басейна і його більш крутого схилу. Приазовський масив УЩ. За даними В.І. Альохіна по польових вимірах тріщинуватості й інших деформаційних структур пластичні та розривні деформації формувались в декілька етапів різновікової активізації [6]. В докембрійському, палеозойському, пермотріасовому (магматичні утворення) і неогеновому (вапняки) комплексах виділяється від 1 до 6 полів напружень, мінімально для вапняків неогену. В Південнодонбаському блоці початок профіля DOBRE межує в районі Кам`янки і південніше із осередком активізації з шістьма різнотипними поля- ми палеонапружень. Субширотна розломна зона поруч з таким осередком за кінематикою є розсувом. На пікетах 16–32, що відповідають розсуву, фонові 220 Р и с. 1 – Р о зп о д іл в ер ти к ал ьн и х г о л о ц ен о в и х р у х ів п о п р о ф іл ю D O B R E 221 сумарні амплітуди піднять знижуються з +15 до +12 +13 метрів із незначни- ми локальними збуреннями. Вважаємо це зниження наслідком розсувних деформацій. Волновахський виступ фундамента росте зі швидкістю до +2,8 мм/рік, пік графіка рухів ускладнений. В цьому перетині Приазовського масиву не виявлено особливостей режиму рухів у місцях насувних і здвигових субгоризонтальних переміщень, наприк- лад, асиметрії піків вертикальної компоненти рухів або співпадіння з меланжо- вими літодинамічними комплексами. Графік рухів, накладений нами на тектонічну карту Південного Донбасу В. В. Юдіна [7], однозначних висновків не показує: трьома локальними здиманнями відобразилась південна границя Роздольненського меланжа та Волновахський виступ разом з крайовими ме- ланжами Дальнім і Горняцьким; у той же час Комсомольський меланж спокійний. Так само у цьому блоці і в прилеглій частині підзони поперечних дислокацій не проявились в режимах рухів здвигові деформації, які картува- лись О. І. Гущенком та Т. В. Сухановою за результатами вивчення тріщинуватості порід кам`яновугільно-антропогенового віку [8, рис. 58–60]. На регіональній схемі новітнього напружено-деформованого стану області зчлену- вання Східноєвропейської та Скіфської плит початок профіля DOBRE приблиз- но до пікета 42 пролягає в смузі здвигових деформацій (одноосьовий стиск- розтяг). Отже, для індикації зміщень з переважанням горизонтальної компонен- ти в цій тектонічній одиниці запропонований спосіб в профільній реалізації не- придатний. Виявлено, що вертикальні голоценові рухи Східно-Приазовського блоку УЩ відображають активні тектонічні розриви і породні комплекси кристалічної основи. Це підтверджується графіком рухів, співставленим з геологічною кар- тою уздовж профіля (рис. 2). На початку профіля масиви біотитових гранітів та мігматитів анадольського комплексу здимаються з амплітудою +14,5 +15,5 м. Локальні сплески амплітуд на +0,5 +14 м пов`язані з розривами або клинами та останцями граносієнітів і гранодіоритів хлібодарівського комплекса протерозою, які пере- тинаються профілем. В смузі поширення сублужних гранітів хлібодарівського комплекса та порід анівської світи середнього-верхнього девону рухи одноманітні, понижені до амплітуд приблизно +12,5 м і ускладнені аномаліями над розломами. В земній корі масиву сублужних гранітів відповідає підняття на глибинах 8–20 км. Волновахський виступ фундамента, складений анадольськими гранітами апліто-пегматоїдними та пегматитами, контрастно росте зі швидкістю до +2,8 мм/рік на відрізку профіля довжиною 3,5 км. Молоді рухи над виходами порід нижнього і середнього карбону до Ялинсь- кого насуву слабо диференційовані, амплітуди рухів складають +14,5 +15,0 метрів. Вихід на поверхню Старобєшевського насуву має ознаки стискуваня лежачого крила та розтягу висячого. Пластини і серії лусок між Старобєшевським і Ялинським, Ялинським та Західним насувами ведуть себе як блоки з єдиними глибинними джерелами рухів. На користь цього вказують 222 ділянки з різними нахилами груп відбиттів сейсмічних хвиль в тілі фундамента. Протяжність ділянок відповідає відрізкам графіка з близькими амплітудами. 1 – анадольський архей-протерозойський комплекс: граніти, мігматити мікроклін- плагіоклазові; 2 – хлібодарівський протерозойський комплекс: граніти сублужні, граносієніти, гранодіорити; 3 – палеозойські ефузиви; 4 – відклади девону: вапняки, сланці, пісковики, туфи, конгломерати; 5 – відклади карбону: пісковики, аргіліти, сланці, вапняки, вугілля Рис. 2 – Відображення активних розломів і структурно-речовинних комплексів фунда- мента Південного Донбасу в амплітудах голоценових рухів. Компілятивна геологічна карта за С. Стовбою, В. Тополюком, 2003 223 Південна зона поперечних дислокацій. Графік рухів підтверджує, що перехід від Приазовського масиву до крупних лінійних складок Донбасу одноманітний і поступовий, через Південну зону блокових структур до пікетів 67–70 (Мушке- товський насув). Фонові амплітуди здимань складають +12,5 +15 метрів, аномальні вискоки графіка амплітуд рухів шириною не більше 3,5 км співпадають в плані з положенням окремих активних розривів фундамента. Тобто, сучасний геодинамічний режим Приазовського масива і південної окраїни складчастої споруди за розподілом вертикальних зміщень в цілому подібні. Пояснення цьому знаходимо, співставивши палеогеографічні карти кайно- зою (1967) і сучасного рельєфу від генералізованої горизонталі +200 м. З олігоцена Приазовсько-Донецька височина розвивалась в цілому як єдиний мобільний блок-острів Г-подібної форми, який у неогені сполучався з матери- ком, а в сарматський час контрастно виділявся в рельєфі оточуючого суходолу. В плейстоцені приморська частина височини періодично заливалась морем. На початку голоценового етапу трансгресія закрила водами Азова майже всю південну частину височини, однак наступні підняття повернули височині обри- си, сформовані у пізньому кайнозої. Тобто розглянута частина Приазовського масиву і зона блокових структур Донбасу вже тривалий час розвивається як єдиний спаяний блок і, як бачимо, сучасний (голоцен) режим рухів успадкова- ний від попереднього. Знижені темпи рухів у Донецько-Макіївському тектонічному районі, ймовірно, забезпечує насиченість його розрізу різноорієнтованими насувами, ешелонованими підкидами та скидами. Таке розвантаження масивів і спадання інтенсивності рухів поверхні В. Лукінов та Л. Пімоненко [9] відмічали за аналізом карти рухів В. А. Фількіна як для Донецько-Макіївського, так і Цен- трального району. Як виявилось, напружений стан і амплітуди рухів, навпаки, мають більші величини на шахтних полях зі слабо дислокованими масивами порід. Зони крупних лінійних складок і дрібної складчастості. Починаючи з пікетів 70–72 профіля DOBRE, тобто від південної границі Зуївської антикліналі і до Мар`івського та Криничного насувів, характер вертикальних рухів має явно глибово-блоковий характер. Такі рухи притаманні зоні крупних лінійних скла- док та Північній зоні дрібних складок. Обом ділянкам глибових здимань в корі відповідають під Мар`ївською сутурою області відсутності відбиттів. Центр першої області близький до місця сходження Ялинського та глибинної частини Мар`ївського насувів, центр другої знаходиться на 5–10 км глибше місця розга- луження північнодонецьких насувів. Між двома глибами завширшки 30 та 42 км, що здимаються в голоцені з се- редньою швидкістю приблизно +2,9 мм/рік (29 м за голоцен), відокремлено стоїть Головна антикліналь. Проекція на поверхню її шарнірної частини здимається з такою ж швидкістю, а крила нерівномірно відстають у підняттях. Мінімальну активність до +1,2 мм/рік демонструє південне крило, якому на глибинах понад 6 км за геофізичними даними відповідає швидкісна і густинна 224 неоднорідність (демпфер?). Північне крило Головної антикліналі зазнає диференційованих піднять, що характерні для масивів порід з чергуванням зон розтягу та стиснення. Важливо, що графіки глибових рухів складаються з трьох-чотирьох вершин крупноблокових рухів. Ширина вершин 5–11 км. Блокові здимання швидше за все обумовлені біжучою самоорганізацією полів напружень і деформацій у товщі карбону. На користь цього свідчить те, що рельєф ложа девонських порід з амплітудами голоценових рухів не корелює. На профілі DOBRE починаючи від Геофізичного насуву середні амплітуди здимань поступово зменшуються з +26,5 м до +24,5 м в північному напрямку, а над північнодонецькими насувами знову зростають до величини +27,5 м. Причина цієї особливості розподілу рухів не з`ясована. В комплексній геолого-геофізичній моделі глибинної будови Донбасу тектонічні границі геоблоків з крупними Південними та Північними антикліналями та синкліналями [10] протрасовані на глибину до 10–12 км ниж- че поверхні фундамента, а Осьовий скид ступінчасто продовжений у мантію. Крайові насуви трасуються вглиб до 95 км. Під Чистяково-Сніжнянською синкліналлю (Зуївська скидова глибинна зона) і в зоні Алмазного скиду автори моделі відмічають підвищену густину коромантійної речовини. Згадана вище схема новітнього напружено-деформованого стану [8] підтверджує для пікетів 42–126, тобто від Старобєшевського насуву до Геофізичного, панування підкидів (і насувів) в деформаційному полі. Далі, від пікета 126 до 161 глибові здимання високої амплітуди на графіку рухів чітко співпадають в плані з регіональним поясом здвигових деформацій, перехідних від насувних до скидо- вих. Таким чином, є підстави вважати, що сучасні глибові рухи центральної час- тини Донбасу і його північної периферії мають принаймні корове походження, а блокові порухи складаються з глибових, частково трансформованих в осадо- вому чохлі, і таких, що виникають як результат взаємних переміщень в ансамб- лях безкореневих насувів. Старобільсько-Міллеровська монокліналь. Північніше Мар`ївського і Кри- ничного насувів розміщена область помірних голоценових піднять сумарною амплітудою приблизно +12,5 16,5 метрів. Місцями графік рухів ускладнений опусканнями на -1 м (або відставаннями в підняттях) та здиманнями до +27,5 м. В областях впливу насувів і скидів та між окремими з насувів ділянки опускань і здимань чергуються. Це стосується Мар`ївського і Криничного, Слов`яносербського і Красноріцького розривів, і можливо вказує на зміну на- пруженого стану та основного виду деформацій в перетинах. На рисунку 3 північний відрізок графіка рухів по профілю DOBRE співставляється нами з фрагментом структурно-геологічної схеми докембрійських утворень Північного борту ДДЗ за даними В. Шемета і В. Омельченка (2004). Від Слов`яносербська до Кабичівки профіль проходить в межах Павлівсько-Біловодського метаморфічного поясу Курсько- Корочанського мегаблоку Воронезького масиву. Глибина до поверхні фунда- 225 мента від -0,65 до -4,30 км. Профіль перетинає поля гранітоїдів і мігматитів з останцями мігматизованих гнейсів та інтрузіями гранітів. В середині відрізка профіля, зображеного на рис. 3, на пікетах 211–230 виділяється плато підвищених амплітуд рухів над великим Вовкодаївським гнейсо-гранітним куполом. Він облямований зеленокам`яними породами михайлівської серії неоархею, які представлені амфіболітами, а також амфібол- піроксеновими гнейсами мігматизованими й гранітизованими. 1 – амфіболіти, рідше сланці і гнейси михайлівської серії неоархею; 2 – поля розвитку гранітоїдів і мігматитів гранітного складу з останцями гнейсів, полімігматити архей-протерозою; 3 – інтрузії гранітоїдів протерозою, граніти плагіоклаз-міроклінові; 4 – інтрузії порід середнього складу стойло- миколаївського комплексу палеопротеро- зою, гранодіорити, діорити, кварцові діорити, габро-діорити; 5 – глибинні розломи – границі геоблоків, крупні тектонічні елементи; 6 – регіональні розривні порушення і їх но- мер; 7 – локальні розривні порушення; 8 – розломи здвигового типу; 9 – розривні порушення за сейсморозвідкою МСГТ (Vв2-п, C1v2): скиди – згідні (а), незгідні (б); 10 – кільцеподібні морфоаномалії Рис. 3 – Відображення активних розломів та структурно- речовинних комплексів фундамента Старобільсько-Міллеровської монокліналі в амплітудах голоцено- вих рухів. Структурно-геологічна карта за В. Шеметом, В. Омельченком, 2004 226 Підмічено, що в районі профіля DOBRE газові й газоконденсатні родовища Північного Донбасу Борівське, Капітанівське і Муратівське знаходяться в крайовій частині Гречишкінського гранітного куполу. Лобачівське, Західновергунське та Вергунське тектонічно обмежені дугоподібними розрива- ми в центрі і на краю Лобачівського купола. Вільхівське родовище частково перекриває в плані малий однойменний купол. Львівське нафтове родовище знаходиться в крайовій частині Широківського купола. Винятком є Кондрашівське родовище над зеленокам`яною структурою фундамента. За аналогією вважаємо, що серед виявлених і підготовлених структур в околі профіля DOBRE сприятливий сучасний геодинамічний режим мають Кунінська, Єриківська та Рубіжна. Вимога якісних колекторів і покришок при цьому не знімається. Виявляти сприятливі пасткові умови сейсморозвідкою та прямопошуковими методами доцільно в районі Новолимарівської зони диференційованих рухів. Профіль Новопавлівка–Шахтарськ. На зональному рівні можливості ме- тода високоточного картування голоценових рухів ілюструються розрізом Новопавлівка–Шахтарськ (рис. 4). Схематичний розріз взято з роботи [11]. Довжина профіля 125,5 км. Він проходить через Червоноармійську флексуру, ускладнену скидами та насувами, Селідовський насув, Вовчанську синкліналь, Пантелеймонівський та Григорівський насуви, зону Донецько-Кадіївського розлому (валу) фундамента з Калінінським (Криничанським) і Французьким на- сувами та завершується в межах Південної синкліналі. Перетинає профіль DOBRE ( пікет 92.498) між свердловинами 1379 та 1115. 1 – насуви і скиди; 2 – ділянки високоградієнтних голоценових рухів, що зв`язуються з тріщинуватими зонами Рис. 4 – Геолого-геодинамічний розріз через Вовчанську мульду та її обрамлення. Схематичний геологічний розріз з роботи [11] 227 Червоноармійська флексура в цілому одноманітно здимається з амплітудами +11 +13 метрів. Режим рухів різко змінюється на західному борту горстового безкореневого клину між св. К–1035 та долиною Казенного Торця. Контрастно виражена також аномальна динаміка лобової частини Селідовського насуву. Більшість виходів насувів під четвертинні відклади відрізняються підвищеними до +24 +29 м сумарними амплітудами піднять (швидкість 2,4–2,9 мм/рік). Здимання над крупними блоками фундамента носять однорідний слабоко- ливний за амплітудою характер. Наприклад, це блок в районі Шахтарська з ймовірними інтрузивними тілами та проявами гідротермальної діяльності між св. 1379 та 1115. Диференційовані рухи над Донецько-Кадіївським розломом представлені зниженим фоном амплітуд рухів над центром розлома і протяжними, до 5 км, платоподібними високоамплітудними крайовими ділянками. Тобто східна і західна межі розломної зони не виключають утворення інтенсивної крайової тріщинуватості та проявів декомпресійних ефектів. В його центральній частині чергування активних піднять і відставань у підняттях може свідчити про утво- рення або підновлення тектонічної тріщинуватості і перерозподіл палеонапруг. Діапазон зміни амплітуд на профілі складає від -0,3 до +29 м за голоцен (-0,3 +2,9 мм/рік). Він достатній, щоб утворювати або підживляти в голоцено- вий період субвертикальні тріщинуваті зони. Для Очеретинсько-Ветківської площі можливість їх виділення показана нами раніше [12]. На профілі Новопавлівка–Шахтарськ виділяється 11 ділянок високоградієнтних рухів, в межах яких можливий розвиток тріщинних колекторів на глибині. Окремі ділянки потрапляють в зони зі сприятливим газогенераційним потенціалом за даними моделювання (Р.Саксенхофер, В Привалов, М. Жикаляк та ін., [11]). На таких ділянках фактор неотектонічної тріщинуватості може підсилювати еміграцію газоподібних вуглеводнів під ізолюючі покриви, у т.ч. площини насувів, а також в флексурні перегини й незамкнені антикліналі. Таким чином, розподіл голоценових рухів по профілю Новопавлівка – Шах- тарськ підтверджує понижену і відносно однорідну геодинамічну активність Червоноармійської флексурної зони та Вовчанської мульди порівняно з До- нецько-Макіївською і Центральною зонами Донбасу. Південне і особливо південно-західне крила Чистяково–Сніжнянської синкліналі в області впливу Донецько–Кадіївського розлому фундамента значно дислоковані, відрізняються значним розмахом амплітуд піднять від +8 до +29 метрів і найбільшими гори- зонтальними градієнтами рухів. Відрізки профіля між Червоноармійським та Селідовським насувами і до св. К-900–Очеретинська, а також від висячого крила Пантелеймонівського на- суву до св. 1489 перетинають ділянки з прогнозною субвертикальною тріщинуватістю на глибині. Виділена нами Красногорівська аномалія рухів амплітудою +26 м на пікетах 64–66 в плані трасується від с. Веселе на с. Кали- нове і діагностується як субмеридіональний розрив. Поруч з нею між Новобахмутівкою та Новоселівкою–II виділено голоценове підняття розмірами 6,7 на 5,3 км, яке виражене в денному рельєфі і прогнозується як активна ло- кальна структура. 228 Ветківська флексура. Межує з Вовчанською мульдою, ускладнена Пантелеймонівським насувом і його апофізами. Шарувата товща тріщинуватих пісковиків, аргілітів і вапняків газоносна. Амплітуди рухів визначені по лінії п`яти свердловин поля шахти ім. О. Ф. Засядька. Геологічний розріз і карта інтерпретації даних гравірозвідки взяті з роботи [9]. Графік сумарних амплітуд голоценових рухів на профілі довжиною 3,95 км показує, що змикаюче крило флексури відстає в підняттях на 11 метрів від лежачо- го крила і на 14 метрів від висячого (рис. 5 а). Тобто, швидкості рухів коліна струк- тури, які складають 1,5 мм/рік, в 1,7–1,9 раза менші, ніж швидкості підйома крил. Така геодинамічна ситуація може виникати при поєднанні стискуючих зусиль по вертикальній осі і горизонтальних (дивергенція векторів зміщень блоків). Одноос- не, не рівне за величиною навантаження двох зближених блоків фундамента на крила флексури дало би нахилену ділянку відставань у підняттях, чого на графіку рухів не спостерігається. 1 – тектонічне порушення; 2 – пісковик; 3 – вапняк; 4 – вугільний пласт; 5 – свердловини; 6 – газопрояви в свердловинах; 7 –тектонічне порушення за даними буріння; 8 – тектонічне порушення за даними гравірозвідки; 9 – зона впливу тектонічного порушення за даними інтерпретації гравітаційного поля; 10 – ізолінії залишкових аномалій гравітаційного поля Рис. 5 – Індикація зони тріщинуватості Ветківської флексури за розподілом вертикаль- них рухів (а) та даними гравірозвідки (б). Геологічний розріз і геофізичні дані за роботою [9] 229 Основна ослаблена зона тектонічного порушення між свердловинами Щ–34 і 3879 підтверджується смугою високих градієнтів залишкового гравітаційного поля (б). Незначне підвищення амплітуди рухів між свердловинами 3876 та Щ–34 відповідає локальному порушенню за даними буріння, причому розрив за геодинамічними даними, можливо, виходить під четвертинні відклади. Ще одна градієнтна зона рухів намічається в районі св. 3586, однак в приміських техно- генних умовах (Ясинувата) вона виділена невпевнено, пунктиром. ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ Над Донецькою складчастою спорудою розподіл вертикальних рухів денної поверхні має глибово-блоковий характер. В межах Приазовського та Воронезь- кого масивів він усталений, локально імпульсний. Площове поширення потужних літолого-стратиграфічних комплексів кар- бону під четвертинними відкладами за інших рівних умов не впливає суттєво на інтенсивність та знак рухів і не перешкоджає реєстрації ендогенної складової вертикальних тектонічних зміщень. Основними передавачами градієнтних рухів від різноглибнних джерел на денну поверхню, очевидно, є насувні зони та скидові тектонічні порушення, малоамплітудна тріщинуватість, а на бортах блокові структурно-речовинні комплекси фундамента. В умовах значних товщин осадового чохла первинні глибово-блокові зміщення кристалічної основи ускладнюються залежно від тектонічної дислокованості, релаксуючих напружень та часткового гасіння вертикальної компоненти на ділянках інтенсивних горизонтальних зміщень. Для об`єктивного використання характеристик рухів у геодинамічних моде- лях рекомендується картувати повний вектор зміщень на основі сукупних су- путникових та наземних визначень. Необхідно залучати незалежні оцінки на- пружено-деформованого стану, наприклад, за даними гравідинамічного аналізу. На прикладі Ветківської флексури показана можливість прогнозу субвертикальної тріщинуватості на локальних ділянках із значними горизон- тальними градієнтами голоценових рухів. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Поливцев А. В. Способ количественной оценки вертикальных тектонических голоценовых движений. Патент России на изобретение RU 2 321 028 С2. Заявка 2006113273/28 от 17.04.2006. Опубл. 27.10.2007. – Бюл. № 9. – ФГУ ФИПС “Роспатент”, 2007. – 16 с. 2. Голоценовые тектонические движения юго-восточной части ДДВ и их возможное влияние на нефтегазо- носность / А. В. Поливцев, И. А. Купенко, Л. О. Бужук, И. С. Рожко // Тезисы докладов VII Междунар. конф. «Геодинамика, тектоника и флюидодинамика нефтегазоносных регионов Украины: Крым–2007». – Симферо- поль. – 2007. – С. 275 – 277. 3. Полівцев А. В. Транскарпатські геотраверси: нові дані з сучасної геодинаміки / А. В. Поливцев, И. С. Рожко, Л. О. Бужук // Матеріали наук. конф. «Геофізичні технології прогнозування та моніторингу геологічного середовища». – Львів : Сполом, 2008. – С. 17 – 18. 4. Глубинное строение Донбасса вдоль регионального сейсмического профиля ДОБРЕ-2000 / С. Н. Стовба. А. П. Толкунов. Р. А. Стифенсон и др. // Мат-ли 7-ої Міжнародн. наук.-практ. конф. «Нафта і газ України- 2000». – К. : 2002. – Том 1. – С. 251 – 253. 5. Глубинное строение Донецкого складчатого сооружения по данным региональных работ МОГТ на про- филе «ДОБРЕ-2000» / С. Н. Стовба. А. П. Толкунов. Р. А. Стифенсон и др. // Науковий вісник НГАУ. – 2002. – № 4. – С. 81 – 83. 230 6. Алехин В. И. Поля суммарных деформаций и напряжений в разновозрастных породных комплексах Приазовского блока УЩ / В. И. Алехин // Наукові праці Донецького нац. техн. ун-ту. Сер. гірничо-геол. – До- нецьк. –2004. – Вип. 81. – С. 92–97. 7. Юдин В.В. Тектоника Южного Донбасса и рудогенез / В.В. Юдин. – К. : УкрГГРИ, 2006. – 58 с. 8. Новейшая тектоника и геодинамика: область сочленения Восточно-Европейской платформы и Скифской плиты / В. И. Макаров, Макарова Н. В., С. А. Несмеянов и др. – М. : Наука, 2006. – 206 с. 9. Лукинов В. В. Тектоника метаноугольных месторождений Донбасса / В. В. Лукинов, Л. И. Пимоненко. – К. : Наук. Думка, 2008. – 352 с. 10. Модель глубинного строения Донецкого складчатого сооружения и прилегающих структур по данным региональных геофизических наблюдений / В. И. Старостенко, А. Е. Лукин, В. П. Коболев и др. // Геофизиче- ский журнал. – 2009. – Т 31. – № 4. – С. 44 – 68. 11. The Donets Basin (Ukraine / Russia): coalification and thermal history / R.F. Sachsenhofer, V.A. Privalov, M.V. Zhykalyak et. al. // International journal of coal geology. – 2002. – V. 49, Issue 1. – P. 33 – 55. 12. Обгрунтування вибору перспективної на нафтогазоносність ділянки для проведення сейсморозвідувальних робіт та глибокого параметричного буріння / В. В. Лукинов, Л. И. Пимоненко, А. В. По- ливцев и др. // Геотехническая механика: Межвед. сб. научн. тр. / ИГТМ НАН Украины. – Днепропетровск – Вып. № 80. – 2008. – С. 307–312. УДК 552.57 547.211:005 Д-р геол.-минерал. наук В. В. Кирюков (СПбГГУ), канд. геол. наук Н. В. Жикаляк (ДРГП), канд. геол.-минерал. наук О. А. Кущ (ДПТУ), Л. А. Новгородцева (УкрНИМИ), В. Н. Новикова (СПбГГУ) ПОРИСТОСТЬ И НАДМОЛЕКУЛЯРНОЕ ПРОСТРАНСТВО УГЛЕЙ ДОНБАССА И ИХ ИЗМЕНЕНИЕ В СВЯЗИ С ПРОБЛЕМАМИ КЛАССИФИКАЦИИ УГЛЕЙ И ПРОГНОЗА МЕТАНОНОСНОСТИ Розглянуто за даними досліджень растрової електронної мікроскопії (РЕМ) параметри і закономірності розвитку порожнинного простору донецького вугілля у ряді метаморфізму. POROSITY AND NADMOLEKULYARNOE UHLEY SPACE OF DONBASS AND THEIR CONNECTION WITH CHANGES IN CLASSIFICATION UHLEY PROBLEMS AND FORECAST METANONOSNOSTY Considered according to research options and RЕM porozhynnoho laws of space in some of the Donetsk coal metamorphism. Полостное пространство угля - физическое состояние твѐрдого тела угля, возникающее при углеобразовании и метаногенерации, поэтому рассматривает- ся как среда метанонасыщения и метаноотдачи. Теория формирования внутри- угольного полостного пространства сейчас рассматривается на нескольких иерархических уровнях, а их характеристики обоснованы данными растровой электронной микроскопии (РЭМ) донецких углей [1, 2]. Полостные пространства в твѐрдом теле угля именуются порами [1] и харак- теризуются показателями дифференциальной пористости как отношение объе- ма порового пространства к общему объему среды или удельной внутренней
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33333
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:53:22Z
publishDate	2010
publisher	Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України
record_format	dspace
spelling	Полівцев, А.В. 2012-05-27T15:02:38Z 2012-05-27T15:02:38Z 2010 Геологічні висновки з розподілу вертикальних голоценових рухів по профілях Dobre та Новопавлівка – Шахтарськ / А.В. Полівцев // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. — Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2010. — Вип. 87. — С. 218-230. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33333 550.34+551.24+551.3 (477) Почвенно-геоморфологическим картированием впервые определены режимы движений по региональным профилям Старобешево–Шахтерск–Луганск (Донбасс) и Новопавловка– Шахтерск (Волчанская мульда). Выделены глыбово-блоковые движения разноглубинных источников Южных и Северных складок Донбасса, дифференцированные подвижки района Главной антиклинали и Донецко-Кадиевского разлома, умеренные по интенсивности местами локализованные смещения – надвигов и структурно-вещественных комплексов фундамента склона Воронежской антеклизы и Приазовского массива. First the movements` regimes along the regional profiles Starobeshevo–Shakhtarsk–Lugansk (Donbas) and Novopavlivka–Shakhtarsk (Vovchanska rough) determined with the soilgeomorphologic mapping. Lump–block movements of various depth sources of the Southern and Northern Donbas folds, differentiated displacements in the zone of Main anticline and Donetsk– Kadijvka fault and moderate intensive slips with local anomalies – thrusts as well as structuralsubstance complexes of the basement in Voronezh anticlize and Preazovian massive distinguished. uk Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України Геотехническая механика Геологічні висновки з розподілу вертикальних голоценових рухів по профілях Dobre та Новопавлівка – Шахтарськ The geological conclutions from distribution of vertical holocene movements along the profiles Dobre and Novopavlivka–Shakhtarsk Article published earlier
spellingShingle	Геологічні висновки з розподілу вертикальних голоценових рухів по профілях Dobre та Новопавлівка – Шахтарськ Полівцев, А.В.
title	Геологічні висновки з розподілу вертикальних голоценових рухів по профілях Dobre та Новопавлівка – Шахтарськ
title_alt	The geological conclutions from distribution of vertical holocene movements along the profiles Dobre and Novopavlivka–Shakhtarsk
title_full	Геологічні висновки з розподілу вертикальних голоценових рухів по профілях Dobre та Новопавлівка – Шахтарськ
title_fullStr	Геологічні висновки з розподілу вертикальних голоценових рухів по профілях Dobre та Новопавлівка – Шахтарськ
title_full_unstemmed	Геологічні висновки з розподілу вертикальних голоценових рухів по профілях Dobre та Новопавлівка – Шахтарськ
title_short	Геологічні висновки з розподілу вертикальних голоценових рухів по профілях Dobre та Новопавлівка – Шахтарськ
title_sort	геологічні висновки з розподілу вертикальних голоценових рухів по профілях dobre та новопавлівка – шахтарськ
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33333
work_keys_str_mv	AT polívcevav geologíčnívisnovkizrozpodíluvertikalʹnihgolocenovihruhívpoprofílâhdobretanovopavlívkašahtarsʹk AT polívcevav thegeologicalconclutionsfromdistributionofverticalholocenemovementsalongtheprofilesdobreandnovopavlivkashakhtarsk

Геологічні висновки з розподілу вертикальних голоценових рухів по профілях Dobre та Новопавлівка – Шахтарськ

Institution

Similar Items