Визнання недійсними правочинів (договорів) про відступлення права вимоги
Досліджено правову природу визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги, зосереджено увагу на підставах визнання договорів недійсними, а також особливостях укладення договорів про відступлення права вимоги. Исследована правовая природа признания недействительн...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Держава і право |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33347 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Визнання недійсними правочинів (договорів) про відступлення права вимоги / Ю.О. Гладьо // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 351-357. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859640950492495872 |
|---|---|
| author | Гладьо, Ю.О. |
| author_facet | Гладьо, Ю.О. |
| citation_txt | Визнання недійсними правочинів (договорів) про відступлення права вимоги / Ю.О. Гладьо // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 351-357. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Досліджено
правову
природу
визнання
недійсними
договорів
про відступлення
права
вимоги,
зосереджено
увагу
на підставах
визнання
договорів
недійсними,
а також
особливостях
укладення
договорів
про відступлення
права
вимоги.
Исследована
правовая
природа
признания
недействительными
договоров
об уступке
права
требования,
сосредоточено
внимание
на основаниях
признания
договоров
недействительными,
а также
особенностях
заключения
договоров
об уступке
права
требования.
The article examines the legal nature of the assignment contracts’ invalidation, focuses
on the contract’s invalidation bases, and stresses on the assignment contracts’ conclusion
features.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:21:51Z |
| format | Article |
| fulltext |
Ю. О. ГЛАДЬО. ВИЗНАННЯ НЕДІЙСНИМИ ПРАВОЧИНІВ (ДОГОВОРІВ)
ПРО ВІДСТУПЛЕННЯ ПРАВА ВИМОГИ
Дослідже но пра во ву при ро ду виз нан ня недійсни ми до го ворів про відступ лен ня пра ва
ви мо ги, зо се ре д же но ува гу на підста вах виз нан ня до го ворів недійсни ми, а та кож особ
ли во с тях ук ла ден ня до го ворів про відступ лен ня пра ва ви мо ги.
Ключові слова: пра во ви мо ги, до говір про відступ лен ня пра ва ви мо ги, виз нан ня
до го во ру недійсним.
Ис сле до ва на пра во вая при ро да при зна ния не дей ст ви тель ны ми до го во ров об ус туп
ке пра ва тре бо ва ния, со сре до то че но вни ма ние на ос но ва ни ях при зна ния до го во ров
не дей ст ви тель ны ми, а так же осо бен но с тях за клю че ния до го во ров об ус туп ке пра ва
тре бо ва ния.
Ключевыеслова: пра во тре бо ва ния, до го вор об ус туп ке пра ва тре бо ва ния, при зна
ние до го во ров не дей ст ви тель ны ми.
The article examines the legal nature of the assignment contracts’ invalidation, focuses
on the contract’s invalidation bases, and stresses on the assignment contracts’ conclusion
features.
Keywords: the right of demand, the assignment contract, invalidation of the contracts.
Відступлення права вимоги полягає у переході прав вимоги від первісного
кредитора(цедента)донового(цесіонарія)напідставіправочину.Цетількиодна
зпідставзамінисторонивзобов’язанні,середіншихвиділяютьщеправонаступ
ництво,виконанняобов’язкуборжникапоручителемабомайновимпоручителем;
виконання обов’язку боржника третьою особою. Відступлення права вимоги
відбувається шляхом укладення договору між цедентом та цесіонарієм.
І.Н.Трєпіцинвказував,щоцесіяцесингулярненаступництвовправахпервісно
гокредитора(цедента)збокутретьоїособи,тобтоособи,щонебралаучастіу
встановленнізобов’язання1.Відповіднодоп.п.1,2ч.1ст.512Цивільногокодексу
України(надалі–ЦКУкраїни)правонаступництвотавідступленняправавимоги
єсамостійнимипідставамизаміникредитораузобов’язанні.Цивільномуправу
відомідвіформиправонаступництвауніверсальне(спадковеправонаступництво
іправонаступництвовразіреорганізаціїюридичноїособи)тасингулярне(допра
вонаступника переходить тільки певне право кредитора). Вбачається, що
закріплюючиуЦКУкраїниякпідставузамінисторониузобов’язанні«відступ
ленняправавимоги»і«правонаступництво»,законодавецьмавнаувазіпід«пра
вонаступництвом»універсальнеправонаступництво,апід«відступленнямправа
вимоги»–сингулярне.Призаміністоронизобов’язаннянапідставіправочинуз
відступленняправавимогиважливезначеннямаєможливістьзахистусвоїхправ
як новим і первісним кредиторами, так і боржником. У переважній більшості
випадківзазахистомсвоїпорушенихправтаінтересівзвертаютьсяборжникита
первіснікредитори.
При переході майнових прав вимоги від первісного кредитора до нового
потрібновраховувати,щопредметомтакогозобов’язаннявиступатимеособливий
різновидмайна–правовимогимайновогохарактеру.Длязахистусвоїхмайнових
правнабувачправавимоги(боржникчипервіснийкредитор)застосовуватимене
351Юридичні і політичні науки
©ГЛА ДЬО Юлія Олексіївна–аспіранткакафедрицивільногоправатапроцесуюри
дичногофакультетуЛьвівськогонаціональногоуніверситетуіменіІванаФранка
речовоправовіспособизахистусвоїхправ,аджеприпереходіправавимогивід
первісногокредиторадоновогоправовласностічиіншеречовеправоунабувача
майновогоправаневиникає.ЯквірнозазначеноукоментаріУльпіанадоедикту:
Ніхтонеможеперенестибільшеправна іншого,ніжвінмає сам2.Унабувача
прававимогиневиникатимеправовласностічи іншеречовеправо,моваможе
йтитількипроправорозпорядженняправомвимоги.Перехідправавимогивід
первісного кредитора до нового відбувається шляхом заміни сторони у
зобов’язанні,первісномукредиторуправовимогиненалежитьнаречовомуправі,
томуйновийкредитортакогоправаненабуває.Тому,длязахистусвоїправнабу
вачправавимоги(боржникчипервіснийкредитор)застосовуватимезобов’язаль
ноправовізасобизахистуцивільнихправ.
Найчастішетакимспособомзахистувиступаєвизнанняправочинунедійсним.
Відповіднодоп.2.ч.2ст.16ЦКУкраїни,способамизахистуцивільнихправта
інтересів може бути визнання правочину недійсним. Законодавець виділяє два
різновиди недійсних правочинів: нікчемний та оспорюваний. Недійсним виз
наєтьсяправочин,якщойогонедійсністьвстановленазаконом(нікчемнийправо
чин).Уцьомуразівизнаннятакогоправочинунедійснимсудомневимагається.У
випадку,якщонедійсністьправочинупрямоневстановленазаконом,алеоднаіз
сторінабоіншазаінтересованаособазаперечуєйогодійсністьнапідставах,вста
новленихзаконом,такийправочинможебутивизнанийсудомнедійсним(оспо
рюванийправочин).Якпідставинедійсностіправочинувиділяютьнедодержання
вмоментвчиненняправочинустороною(сторонами)вимогпередбаченихст.203
ЦКУкраїни.Зокрема,донихвідносяться:змістправочинунеможесуперечити
ЦКУкраїни,іншимактамцивільногозаконодавства,атакожморальнимзасадам
суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг
цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і
відповідатийоговнутрішнійволі;правочинмаєвчинятисяуформі,встановленій
законом;правочинмаєбутиспрямованийнареальненастанняправовихнаслідків,
що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не
можесуперечитиправамтаінтересамїхніхмалолітніх,неповнолітніхчинепра
цездатнихдітей.
Відповідно до Узагальнення Верховного Суду України «Практика розгляду
судамицивільнихсправпровизнанняправочинівнедійсними»від24.11.2008р.3,
недійсністьправочинувиникаєчерезте,щодіясхожанаправочин,алезасвоєю
суттюневідповідаєйогохарактеристикам.Недійсністьправочинузумовлюється
наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину;
дефекти (недотримання) форми; дефекти суб’єктного складу; дефекти волі –
невідповідністьволітаволевиявленняп.7ПостановиПленумуВерховногоСуду
України№9«Просудовупрактикурозглядуцивільнихсправпровизнанняправо
чинівнедійсними»від06.11.2009р.4визначає,щоправочинможебутивизнаний
недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків
недійсності,передбаченихзаконом.
Розглядаючи питання визнання недійсними правочинів з відступлення прав
вимоги, необхідно виокремити особливості такої категорії справ. Перше, щоб
хотілосязазначити,цезв’язок до го во ру про відступ лен ня пра ва ви мо ги з ос нов ним
зо бов’язан ням.Непоодинокимиєсправи,вякихпідставоюдлявизнаннянедійсним
договорупровідступленняправавимогиєзазначеннявосновномудоговорі,права
вимогизаякимпередаються,прямоїзаборонинавідчуженняправзацимдогово
352 Держава і право • Випуск 51
ром.Зокрема,процейшлосяівсправізапозовомСпільногоУкраїнськоКіпрсько
гоТОВ«Уніметал»доВАТ«Дніпровськийметалургійнийкомбінатім.Ф.Е.Дзер
жинського»,фірми«LatinAmericanExport&Import,Inc»провизнаннянедійсним
договору відступлення права вимоги від 20.04.2006р., укладеного між ВАТ
«Дніпровськийметалургійнийкомбінатім.Ф.Е.Дзержинського»тафірмою«Latin
AmericanExport&Import,Inc».Рішеннямсудупершоїінстанціїпозовзадоволено.
Вобґрунтуваннявимогпозивачпосилавсянате,щовідносиниміжнимтафірмою
«Latin American Export&Import, Inc» ґрунтуються на договорі № 22УК від
17.05.1999р.(основнийдоговір)тадодатковомудоговорівід20.10.2004р.,якийє
невід’ємноючастиноюконтракту.Відповіднодоп.11.6зазначеноговищеконтрак
ту,жоднаізсторінневправіпередаватисвоїправаізобов’язанняпоцьомукон
трактутретійособібезотриманнянацезгодиіншоїсторони.Затакихобставин
позивачвважав,щоукладеннямспірногодоговорууступкиправавимогипорушу
ються його права як боржника, що позбавляє останнього можливості належно
виконуватисвоїзобов’язаннязаконтрактом№22УКвід17.05.1999р.Дійсно,у
випадку,якщовосновномудоговорічіткозакріпленазаборонацесії,договірпро
відступленняправавимогиможебутивизнанийнедійсним.
Уаналізованійнамисправітакожпорушувалосяпитанняпідсудностісправи
про визнання договору відступлення права вимоги недійсним. При вирішенні
справисудомкасаційноїінстанціївстановлено,оскількипозивачнебувстороною
договорувідступленняправавимоги,авосновномудоговорізазначалося,щоусі
спори між сторонами вирішуються арбітражем (Міжнародним комерційним
арбітражем при Торговопромисловій палаті України відповідно до правил
арбітражного провадження цього суду), то позивач повинен звернутися за
підсудністю5.Такимчином,щеоднієюособливістюданоїкатегоріїсправєте,що
у ви пад ку пря мої вказівки в ос нов но му до го ворі на підсудність, спо ри між
первісним кре ди то ром та борж ни ком вирішу ва ти муть в по ряд ку пе ред ба че но му
ос нов ним до го во ром.
Іншою характерною особливістю даної категорії справ є не обхідність пра
виль но го вста нов лен ня різно ви ду до го во ру з відступ лен ня пра ва ви мо ги. Як
свідчитьпрактикарозглядусудамисправпровизнанняправочинівзвідступлення
права вимоги недійсними, ця обставина має вагоме значення. Для прикладу
візьмемоПостановуСудової палати у господарських справахВерховногоСуду
Українивід10липня2007рокуусправі№26/347066531(закасаційноюскар
гоютовариствазобмеженоювідповідальністю«ДубльА»(далі–Товариство)на
постановуВищого господарського судуУкраїни від 5 квітня 2007 року)6.Суть
справи полягала в неправильному встановленні судами першої, апеляційної
інстанцій різновиду договору про відступлення права вимоги.А саме: в липні
2006 р. відкрите акціонерне товариство «Науководослідний інститут спеціаль
нихспособівлиття»(далі–Інститут)пред’явиловгосподарськомусудіОдеської
області позов до закритого акціонерного товариства акціонерного промислово
інвестиційногобанкувособіфілії«ОдеськецентральневідділенняПромінвест
банку»(далі–Банк)таТовариствапровизнаннянедійснимукладеноговідповіда
чамиправочинупроуступкуправавимогивід23червня2006р.Вобґрунтування
позовнихвимогщодонедійсностіправочинупроуступкуправавимогиІнститут
посилався на те,що зазначенийправочинфактично є договоромфакторингу й
укладенийзбокуТовариства,якенемалостатусуфінансовоїустанови,зпору
шеннямвимог ст. 1077, 1079ЦКУкраїни та ст.ст. 4, 5, 7 ЗаконуУкраїни«Про
353Юридичні і політичні науки
фінансовіпослугитадержавнерегулюванняринківфінансовихпослуг».Тобто,
позивачфактичновказавнатакзваний«дефектсуб’єктногоскладу»договорупро
відступлення права вимоги. Однак, суд першої інстанції не встановлював
наявністьчивідсутністьтакогофактору.Своїмрішеннямвзадоволенніпозовних
вимогвідмовив з тихмотивів,щоприукладенніправочинупроуступкуправа
вимогиБанктаТоваристводіяливідповіднодовимогст.1077та1079ЦКУкраїни
(тобто, визнав, що в цій ситуації укладено договір факторингу). Постановою
Одеськогоапеляційногогосподарськогосудувід14листопада2006р.зазначене
рішенняскасовано,позовзадоволено.
31травня2007рокуколегієюсуддівВерховногоСудуУкраїнизакасаційною
скаргоюТовариствапорушенопровадженнязпереглядуукасаційномупорядку
постановиВищогогосподарськогосудуУкраїнивід5квітня2007року№26/347
066531.ВерховнийСудУкраїниупостановівід10липня2007рокузадоволив
касаційнускаргутазазначив,щонеможнапогодитисьізвисновкамисудівапе
ляційноїтакасаційноїінстанцій,яківизначилиправовуприродупровочинупро
уступкуправавимогиякдоговоруфакторингу,тавиходячизцьоговизнализазна
чений правочин недійсним через його невідповідність вимогам законодавства
щодосторінудоговоріфакторингу.Договірфакторингу*спрямованийнафінан
сування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження
певноїсумигрошовихкоштів.Цяпослугазадоговоромфакторингуєоплатною,
прицьомусамагрошовавимога,переданаклієнтомфактору,неможерозгляда
тисьякплатазанадануостаннімфінансовупослугу.
Такимчином,ВерховнийСудУкраїнирозмежувавпоняттядоговірвідступ
лення права вимоги як загальне та договір факторингу як спеціальнерізновид
договорупровідступленняправавимоги.Всвоючергу,договірфакторингу–це
тількиодинізрізновидівоплатноїцесії.Дляз’ясуваннявидудоговорувідступ
лення права вимоги необхідно встановити чи він є оплатним чи безоплатним,
суб’єктнийскладсторіндоговору,всебічнодослідитизмістдоговорутощо.
Нанашпогляд,якщосторонамиукладенийоплатнийдоговірзвідступлення
правагрошовоївимоги(факторингу),однак,недотримановимогщодосуб’єктно
госкладусторіндоговору(факторфінансоваустанова),вінможебутивизнаний
недійснимнезпідставивідсутностіцивільноїдієздатності(ч.2ст.203ЦКУкраї
ни),азпідставиневідповідностізаконодавствуУкраїни,передбаченоїч.1ст.203
ЦКУкраїни, а саме: зміст правочину не може суперечити ЦКУкраїни, іншим
актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Це
пояснюєтьсятим,щовустановчихдокументахюридичноїособи,якавиступаєв
роліфактораповиннобутизазначено,щоцефінансоваустанова.Окрімтого,ч.1
ст.227ЦКУкраїнипередбачає,щоправочинюридичноїособи,вчиненийнеюбез
відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним. Хоча
наданняфакторинговихпослуг – неліцензована діяльність**, однак,юридичній
особі необхідно одержати дозвіл (зареєструватися) для надання фінансових
послуг.Відповіднодоп.11ч.1ст.4ЗаконуУкраїни«Профінансовіпослугита
державнерегулюванняринківфінансовихпослуг»7,факторингвизнаєтьсяфінан
354 Держава і право • Випуск 51
*Відповіднодоч.1ст.1077ЦКУкраїни,задоговоромфакторингу(фінансуванняпід
відступленняправагрошовоївимоги)однасторона(фактор)передаєабозобов’язується
передати грошові кошти в розпорядженнядругої сторони (клієнта) заплату, а клієнт
відступаєабозобов’язуєтьсявідступитифакторовісвоєправогрошовоївимогидотре
тьоїособи(боржника).
совоюпослугою.Ст.5вищезазначеногозаконувстановлює,щофінансовіпослу
ги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено
законом, фізичними особами суб’єктами підприємницької діяльності. Особа
набуваєстатусуфінансовоїустановипіслявнесенняпронеїзаписудовідповідно
годержавногореєструфінансовихустанов.Тобто,взаконодавствіміститьсяпря
мавказівканате,щопослугифакторингунадаютьсятількифінансовимиустано
вами.Отже,вразінедодержанняфакторомзадоговоромфакторингущодонабут
тястатусуфінансовоїустанови,такийдоговірможебутивизнанийнедійснийна
підставіч.1ст.203ЦКУкраїни.Згіднозч.2п.17ПостановиПленумуВерхов
ногоСудуУкраїни№9від06.11.2009р.,вимогипровизнаннятакогоправочину
недійснимможутьзаявлятисяяксторонамиправочину,такібудьякоюзаінтере
сованою особою в разі, якщо таким правочином порушено її права чи законні
інтереси,атакожорганамидержавноївлади,яківідповіднодозаконуздійснюють
контрользавидомдіяльності,якапотребуєліцензування.
Особливуувагуприрозглядісправпровизнаннянедійснимиправочинівпро
відступленняправавимогипотрібноприділитипроблемівстановленняцивільної
дієздат ності осо би, яка вчи няє пра во чин. Цікава позиція щодо цього питання
висловленауПостановіВищогогосподарськогосудуУкраїнивід27.06.2007р.у
справі № 11/30 (за касаційними скаргами Акціонерного комерційного банку
«Прем’єрбанк» на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
судувід31січня2007р.таТовариствазобмеженоювідповідальністюзінозем
нимиінвестиціями«IріолаФрахт»напостановуДніпропетровськогоапеляційно
го господарського суду від 31 січня 2007 р. та рішення господарського суду
Дніпропетровськоїобластівід19жовтня2006рокупосправі№11/30запозовом
АКБ«Прем’єрбанк»доТовариствазобмеженоювідповідальністю«ЕнергоМіг»,
ТОВ з II «IріолаФрахт» та Товариства з обмеженою відповідальністю інфор
маційнокомерційного центру «Комінфо» про визнання недійсним договору
уступкиправавимоги,зверненнястягненняназаставленемайно)8.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19 жовтня
2006р.позовзадоволенотавизнано,щоАКБ«Прем’єрбанк»намоментукладен
нядоговорупро відступленняправа вимоги від 15липня2004р. немавнеоб
хідногообсягуцивільноїдієздатності, оскількивонабулаобмеженаактомдер
жавногооргану,якийздійснюєконтрользаналежнимвиконаннямкомерційними
банками банківських операцій. Постановою Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 31 січня 2007 р. по справі№ 11/30 апеляційна скарга
ТОВII«IріолаФрахт»нарішеннягосподарськогосудувід19жовтня2006року
задоволена частково. Вищий господарський суд України скасував постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31 січня 2007 р. по
справі№11/30вчастинівизнаннянедійснимдоговорууступкиправавимоги№1
від15липня2007р.,впозовіАкціонерномукомерційномубанку«Прем’єрбанк»
вційчастинівідмовив.
355Юридичні і політичні науки
**Згідност.2ЗаконуУкраїни«Проліцензуванняпевнихвидівгосподарськоїдіяль
ності»ліцензуваннядіяльностізнаданняфінансовихпослугздійснюєтьсязгідноззако
нами, що регулюють відносини у цих сферах. ст. 47 Закону України «Про банки і
банківськудіяльність»визначає,якіопераціїпідлягаютьліцензуванню.Відповіднодо
п.5ч.2Ст47вищезгаданогозакону,операціїзагрошовимивимогами,наданнягарантій,
порук за грошовими зобов’язаннями можуть здійснюватися банками без окремої
ліцензії.Тобто,непотрібноокремоїліцензіїдлянаданняфакторинговихпослуг.
УпостановіВищогогосподарськогосудуУкраїнизазначено,щогосподарсь
кийсудДніпропетровськоїобласті,звисновкомякогопогодивсяДніпропетровсь
кийапеляційнийгосподарськийсуд,визнаючинедійснимдоговіруступкиправа
вимогивід15липня2004р.№1виходивзтого,щонамоментйогоукладення
Рішенням комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків при
управлінні Національного банку України в Дніпропетровській області від 12
лютого2004р.№110обсягцивільноїдієздатностіАкціонерногокомерційного
банку«Прем’єрбанк»бувобмеженийшляхомзаборонивідчуженнянимактивів.
Однак,відповіднодоп.2.1ПостановиНаціональногобанкуУкраїни«Прозатвер
дженняIнструкціїпропорядокскладаннятаоприлюдненняфінансовоїзвітності
банківУкраїни»від7грудня2004р.№598«активи»–цересурси,контрольовані
банкомурезультатіминулихподій,використанняяких,якочікується,приведедо
надходженняекономічнихвигодумайбутньому.Заумовамип.1.2договорупро
уступкуправавимогивід15липня2004р.№1Новийкредитор(ТОВ«Енерго
Міг»)здійснюєоплатунакористьПервинногокредитора(АКБ«Прем’єрбанк»)
насумузаборгованостіпокредитутавідсоткамвстрокдо5серпня2004р.
ЯквбачаєтьсязпостановиВищогогосподарськогосудуУкраїниуційсправі,
за умовамиоспорюваногодоговору, уступкаправа такої вимоги спрямованана
поверненняАКБ«Прем’єрбанк»активів,аненаїхвідчуження.Затакихобставин
колегіясуддівприйшладовисновку,щоАКБ«Прем’єрбанк»,укладаючизТОВ
«ЕнергоМіг»договіруступкиправавимогивід15липня2004року№1імаючи
внаявностівстановленіконтролюючимдержавниморганомобмеженнявобсязі
своєїцивільноїдієздатності,невийшовзаїхмежі,а,отже,підставдлявизнання
недійснимдоговорууступкиправавимогивід15липня2004р.усудівпершоїта
апеляційноїінстанційнебуло.Нанашпогляд,увищезазначенійситуаціїдосить
вузько трактується поняття «актив». Це підтверджується також визначенням
поняття «фінансові активи», яке міститься в Законі України «Про фінансові
послугитадержавнерегулюванняринківфінансовихпослуг»,асаме:це–кошти,
цінні папери, боргові зобов’язання та право вимоги боргу,що не віднесені до
ціннихпаперів.Зобов’язальнеправовимогимайновогохарактерутакожпідпадає
під визначення активу, оскільки підлягає вартісній оцінці, може перебувати в
обігутавнаслідокпевнихдійщодойоговідчуженняособаздатнанабуватиеко
номічноївигоди.Томудоситьсуперечливоюєпозиція,згідноякоїправовимоги
майнового характеру не входить до активів банку. Вважаємо, що у данному
випадкуцивільнадієздатністьбанкуфактичнобулаобмеженащодо здійснення
правочинів,вт.ч.відступленняправавимоги.
Частотрапляютьсявипадкипровизнаннядоговоріввідступленняправвимо
гинедійснимиу зв’яз ку із тим, що до говір ук ла де но без зго ди борж ни ка.Цеста
ло предметом дослідження у справі№ 6/230065888 за позовом Товариства з
обмеженою відповідальністю Виробничо комерційного підприємства «МАКІ»
ЛТД(далі–ТОВВКП«МАКІ»ЛТД)доДочірньогопідприємства«Мелопт»Това
риства з обмеженою відповідальністю «АгроПівдень»(далі – ДП «Мелопт»),
Приватногопідприємства«Южінколмстрой(далі–ПП«Южінкомстрой»,Товари
ствазобмеженоювідповідальністю«Южметтехпром»(далі–ТОВ«Южметтех
пром»)провизнаннянедійснимидоговорівуступкиправавимоги№30/0506від
30.05.2006р.,укладеногоДП«Мелопт»зТОВ«Южметтехпром»тадоговору№
02/0606від02.06.2006р.,укладеногоПП«Южінкомстрой»зТОВ«Южметтех
пром»9. Позивач посилався на те, що укладення вищезазначених договорів
356 Держава і право • Випуск 51
відступлення прав вимоги відбулося без його згоди.У рішенні Господарського
судуОдеськоїобластівід11липня2006р.зазначається,щовимогипозивачапро
визнаннянедійснимидоговорівуступкиправвимоги№30/0506від30.05.2006р.
та№02/0606від02.06.2006р.єнеобґрунтованимиітакимищонепідлягають
задоволенню.Відповіднодост.516ЦКУкраїнизамінакредитораузобов’язанні
здійснюється без згоди боржника. Зазначене, спростовує твердження позивача
проте,щоненаданняйомудоговорівуступкиправвимоги,свідчитьпроїхнеу
кладення взагалі (хоча позивач ставив питання про визнання таких договорів
недійсними).Яквказувалосявище,кредиторузобов’язаннінеможебутизаміне
ний,якщоцевстановленодоговоромабозаконом(іншихпередумовЦКУкраїни
не закріплює). У випадку, якщо погодження уступки права вимоги боржником
прямонепередбаченоосновнимдоговоромчизаконом,боржникневправівизна
ватидоговіруступкинедійснимзцієїпідстави.
Підсумовуючи, потрібно зазначити, що визнання недійсними договорів з
відступленняправвимогимаєпевніособливості,доякихналежать:зв’язокдого
ворууступкиізосновнимзобов’язанням;необхідністьправильноговстановлення
різновидудоговорувідступленняправавимоги;окреміпитаннявиникаютьпри
з’ясуванні цивільної дієздатності цедента та в деяких випадках при одержанні
його згоди на укладення договору уступки (заміна кредитора у зобов’язанні
здійснюєтьсябеззгодиборжника,якщоіншенепередбаченодоговоромчизако
ном). З метою уникнення неправильного трактування положень договорів про
відступлення права вимоги, вищезазначені питання підлягають грунтовному
дослідженнюпідчасрозглядуданоїкатегоріїсправ.
1.Тре пи цын И.Н.ГражданскоеправогубернийЦарстваПольскогоирусскоевсвязи
спроектомгражданскогоуложения.Общаячастьобязательственногоправа.–Варшава,
1914.–С.202.2.Рим скоечастноеправо:Учебник/Подред.И.Б.НовицкогоиИ.С.Пе
ретерского. –М.:Юриспруденция, 1999. – С. 290. 3. Уза галь нен ня Верховного Суду
України«Практикарозглядусудамицивільнихсправпровизнанняправочинівнедійсни
ми»від24.11.2008року//ВісникВерховногоСудуУкраїни.–2009.–№1.–С.22.4.
По ста но ва Пленуму Верховного Суду України№ 9 «Про судову практику розгляду
цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року // [Елек
троннийресурс]:Режимдоступу:http://rada.gov.ua5. Спра ва №30/30206//Архівгос
подарськогосудуДніпропетровськоїобласті.6. Спра ва №26/347066531//Архівгоспо
дарськогосудуОдеськоїобласті.7. За кон України«Профінансовіпослугитадержавне
регулюванняринківфінансовихпослуг»від12липня2001року(ізнаступнимизмінами
тадоповненнями)//ВВРУкраїни.–2002.–№1.–Ст.1.8. Спра ва№11/30//Архівгос
подарськогосудуДніпропетровськоїобласті.9. Спра ва №6/230065888//Архівгоспо
дарськогосудуОдеськоїобласті.
357Юридичні і політичні науки
Розділ 5. ЦИВІЛЬНЕ, ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ, ГОСПОДАРСЬКЕ ТА ТРУДОВЕ ПРАВО
Ю. О. Гладьо. ВИЗНАННЯ НЕДІЙСНИМИ ПРАВОЧИНІВ (ДОГОВОРІВ) ПРО ВІДСТУПЛЕННЯ ПРАВА ВИМОГИ
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33347 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:21:51Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гладьо, Ю.О. 2012-05-27T16:20:34Z 2012-05-27T16:20:34Z 2011 Визнання недійсними правочинів (договорів) про відступлення права вимоги / Ю.О. Гладьо // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 351-357. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33347 Досліджено правову природу визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги, зосереджено увагу на підставах визнання договорів недійсними, а також особливостях укладення договорів про відступлення права вимоги. Исследована правовая природа признания недействительными договоров об уступке права требования, сосредоточено внимание на основаниях признания договоров недействительными, а также особенностях заключения договоров об уступке права требования. The article examines the legal nature of the assignment contracts’ invalidation, focuses on the contract’s invalidation bases, and stresses on the assignment contracts’ conclusion features. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Визнання недійсними правочинів (договорів) про відступлення права вимоги Article published earlier |
| spellingShingle | Визнання недійсними правочинів (договорів) про відступлення права вимоги Гладьо, Ю.О. Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право |
| title | Визнання недійсними правочинів (договорів) про відступлення права вимоги |
| title_full | Визнання недійсними правочинів (договорів) про відступлення права вимоги |
| title_fullStr | Визнання недійсними правочинів (договорів) про відступлення права вимоги |
| title_full_unstemmed | Визнання недійсними правочинів (договорів) про відступлення права вимоги |
| title_short | Визнання недійсними правочинів (договорів) про відступлення права вимоги |
| title_sort | визнання недійсними правочинів (договорів) про відступлення права вимоги |
| topic | Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право |
| topic_facet | Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33347 |
| work_keys_str_mv | AT gladʹoûo viznannânedíisnimipravočinívdogovorívprovídstuplennâpravavimogi |