Захист вітчизняного товаровиробника при здійсненні державних закупівель: зарубіжний досвід
Систематизовані знання щодо зарубіжного досвіду здійснення захисту вітчизняного товаровиробника при здійсненні державних закупівель. Проаналізовані основні елементи протекціонізму в США, Великобританії, Швейцарії, Італії, Ізраїлі. Висловлені пропозиції щодо особливостей впровадже...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Держава і право |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33368 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Захист вітчизняного товаровиробника при здійсненні державних закупівель: зарубіжний досвід / О.Л. Юдіцький // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 414-420. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859584105944973312 |
|---|---|
| author | Юдіцький, О.Л. |
| author_facet | Юдіцький, О.Л. |
| citation_txt | Захист вітчизняного товаровиробника при здійсненні державних закупівель: зарубіжний досвід / О.Л. Юдіцький // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 414-420. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Систематизовані
знання
щодо
зарубіжного
досвіду здійснення
захисту
вітчизняного
товаровиробника
при здійсненні державних
закупівель.
Проаналізовані
основні
елементи
протекціонізму
в США, Великобританії,
Швейцарії,
Італії, Ізраїлі. Висловлені
пропозиції
щодо
особливостей
впровадження
їх у вітчизняних
реаліях.
Систематизированны
знания
относительно
зарубежного
опыта
реализации
защиты
отечественного
товаропроизводителя
при осуществлении
государственных
закупок.
Проанализированы
основные
элементы
протекционизма
в США, Великобритании,
Швейцарии,
Италии,
Израиле.
Сформулированы
предложения
относительно
особенностей
внедрения
их в отечественных
реалиях.
In the articles systematized of knowledge in relation to foreign experience of realization
of defence of domestic commodity producer during realization of the public purchasing. An
analysis of basic elements of protectionism in the USA, Great Britain, Switzerland, Italy,
Israel. Suggestions are expressed in relation to the features of introduction of them in domestic
realities are detailed.
|
| first_indexed | 2025-11-27T09:01:17Z |
| format | Article |
| fulltext |
О. Л. ЮДІЦЬКИЙ. ЗАХИСТ ВІТЧИЗНЯНОГО ТОВАРОВИРОБНИКА ПРИ
ЗДІЙСНЕННІ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД
Си с те ма ти зо вані знан ня що до за рубіжно го досвіду здійснен ня за хи с ту вітчиз ня
но го то ва ро ви роб ни ка при здійсненні дер жав них за купівель. Про аналізо вані ос новні
еле мен ти про текціонізму в США, Ве ли ко бри танії, Швей царії, Італії, Ізраїлі. Вис лов
лені про по зиції що до особ ли во с тей впро ва д жен ня їх у вітчиз ня них ре аліях.
Ключові слова: то ва ри вітчиз ня но го ви роб ництва, про текціонізм, дер жавні
за купівлі, тен дер на до ку мен тація, тен дер не за мов лен ня, кво та.
Си с те ма ти зи ро ван ны зна ния от но си тель но за ру беж но го опы та ре а ли за ции за щи
ты оте че ст вен но го то ва ро про из во ди те ля при осу ще ств ле нии го су дар ст вен ных за ку
пок.Про ана ли зи ро ва ны ос нов ные эле мен ты про тек ци о низ ма в США, Ве ли ко бри та нии,
Швей ца рии, Ита лии, Из ра и ле. Сфор му ли ро ва ны пред ло же ния от но си тель но осо бен но
с тей вне д ре ния их в оте че ст вен ных ре а ли ях.
Ключевыеслова: то ва ры оте че ст вен но го про из вод ст ва,про тек ци о низм, го су дар
ст вен ные за куп ки, тен дер ная до ку мен та ция, тен дер ная за яв ка, кво та.
In the articles systematized of knowledge in relation to foreign experience of realization
of defence of domestic commodity producer during realization of the public purchasing.An
analysis of basic elements of protectionism in the USA, Great Britain, Switzerland, Italy,
Israel. Suggestions are expressed in relation to the features of introduction of them in domes
tic realities are detailed.
Key words: domestic products, protectionism, protective measures, public purchases,
tender documents, tender bid, quota.
Більшістькраїнсвітунасьогоднішнійденьнакопичиливеликийдосвідвпро
веденні протекціоністської політики та захисті свого товаровиробника. Інстру
ментисучасноїпротекціоністськоїполітикиєвельмирізноманітнітапродовжу
ють удосконалюватися і збагачуватися новими підходами. У цьому контексті
актуальнимєвивченнянаявногоміжнародногодосвідудлявиробленняадекват
нихідієвихмеханізмівзахистувітчизняноговиробника.Особливоїактуальності
це питання набуло в умовах світової економічної кризи та загальної тенденції
посиленняпротекціонізмуусвіті.
Причому навіть в докризових умовах глобалізації, коли ринки ставали все
більш відкритими для можливих учасників, залишалися ринкові ніші, у яких
принципивідкритостінебуливизначальними.Взв’язкузцимможнарозглядати
два види ринків: відкриті (тра диційні) і за криті (спеціалізо вані). До останніх
належить, зокрема, і ринок державних закупівель. Цей ринок є специфічним
внаслідоктого,щозакупівлятоварівіпослугнаньомуздійснюєтьсязарахунок
державнихкоштів,якіповиннівикористовуватисяцільовимчином,сутозапри
значенням. Тому у світі домінує принцип, згідно з яким бюджетні ко ш ти не
ма ють ви хо ди ти з країни в ре зуль таті опе рацій з іно зем ни ми ком паніями.
Ви нят ки можливілишевособливихвипадках,якістрогорегламентуютьсяпра
вовиминормами.Наслідкомтакоїгосподарськоїіправовоїархітектуриєсуттєво
обмеженийдоступіноземнихучасниківнаринокдержавнихзакупівель,узв’язку
зчимцейринокпідпадаєпідкатегоріюзакритихринків.
ЩобвизначитиможливостіУкраїниусправісприяннявітчизняномувироб
414 Держава і право • Випуск 51
© ЮДІЦЬКИЙ Олек сандр Ле онідо вич – здобувач кафедри господарського права
КиївськогонаціональногоуніверситетуіменіТарасаШевченка
никовіпоканалудержавнихзакупівельбезконфліктузнормамиміжнародного
права(зокрема,післявступудоСОТ)необхіднопроаналізуватиісистематизувати
зарубіжний досвід у сфері протекціоністських засобів на ринку державних
закупівель, та з’ясуватиможливість його адаптації до вітчизняних реалій.При
цьомуслідматинаувазі,щозаходівпідтримкиможутьпотребувативиробники
будьякихкраїнврізніпроміжкичасу.Інколитакапотребазагострюється,іноді
–зовсімзникає.Відповідноіправовасистемамаєбутигнучкою:колипотребав
захистізростає–протекціоністськінорми«включаються»,колипотребазникає,
то захисні правові механізми «відключаються». Слід також розуміти важливу
дилему:числідвитрачатибюджетнігрошіназакупівлюіноземногоустаткування,
якезавсімапараметрамиістотноперевершуєвітчизняніаналогиічиможнавит
ратитивеликучастинубюджетнихкоштівназакупівлютакогоімпортногоустат
кування1. В будьякому разі необхідним є вивчення можливостей підвищення
дієвостізасобівзахистувітчизняноготоваровиробника.
Насампередслідпроаналізуватиміжнароднінормирегулюванняринкудер
жавних закупівель. Взагалі, система державних закупівель є великим ринком
збутутоварівіпослугвітчизняногоізарубіжноговиробництва.Їхоб’ємскладає
значнучастинуВВПувсіхкраїнахзринковоюекономікою.Так,українахЄвро
пейського Союзу їх величина сягає 15% ВВП, а щорічна загальна контрактна
вартістьперевищує750млрд.USD.
ДержавнізакупівліузаконенівправовихсистемахСША,країнЗахідноїЄвро
пи,Японії.Правовінормибільшостікраїнпередбачаютьперевагущодозакупівлі
товарів національного виробництва якщо операція фінансується державою або
проводитьсядержавнимиорганізаціями.
ПідчаспереговорівУругвайськогораундуврамкахГАТТ15квітня1994року
підписалиугодуподержавнихзакупівлях(AgreementonGovernmentProcurement),
яка набула чинності з 01 січня 1996 року.У 1995 році було підписаноМарра
кешську угоду відповідно до якої створювалася Світова організація торгівлі
(СОТ),встановленіїїсферадіяльності,структура,функціїтапринципивзаємин
міжчленамиорганізації та з іншими країнами.Основні принципи додатку№4
угодиСОТполягаютьв тому,щодержавні закупівліповинні здійснюватисяна
основіправилпронаціональнийрежимівідсутністьдискримінації.Цеозначає,
що у сфері державних закупівель країниучасниці угоди зобов’язані надавати
постачальникамбудьякоїіншоїкраїниучасницірежим«неменшсприятливий»,
ніж для вітчизняних постачальників. Проте угода СОТ про держакупівлі не є
обов’язковоюдлявсіхчленівСОТ,атількидлятих,якіїїпідписали.Щеодним
важливим моментом даної угоди є те, що вона не розповсюджується на такі
галузі,якоборонаітелекомунікація,щоєстратегічнимидлябудьякоїдержави.
Крім того, країниучасники мають право самі вибирати галузі, в яких допус
каєтьсяучастьіноземнихкомпанійвдержавнихзакупівлях.Багатокраїнвиклю
чилизцьогоспискутакігалузіякенергетика,водопостачанняітранспорт.Таким
чином,навіть СОТ не над то об ме жує мож ли вості національ них урядів за хи ща
ти інте ре си місце вих ви роб ників на рин ку дер жав них за купівель.ТимсамимСОТ,
жорсткорегулюючистосункинавідкритих(традиційних)ринкахтоварівіпослуг,
залишає великий простір в регулюванні відносин на таких закритих (спе
цифічних)ринках,якринокдержавнихзакупівель.
Існують й інші напрямки захисту вітчизняного виробника, які пов’язані з
функціонуванням системи регламентації державних закупівель. Поперше, це
415Юридичні і політичні науки
офіційні роз по ря д жен ня ор ганів дер жав ної вла ди, що встановлюють дис
кримінаційний режим у сфері цін для іноземних виробників і експортерів.
Подруге,негласніадміністративнірозпорядження,щовизначають,вякихвипад
ках державна організація зобов’язана купувати товари національного вироб
ництва, а такожколи і за якихумов замовленняможебути видане іноземному
постачальникові2.
Участь імпортнихтоварівв тендерах,щопроводятьсянаосновідержавних
замовлень, пов’язана з подоланням двох бар’єрів.Перший бар’єр пов’язаний з
перетиномтоваромдержавногокордонуійоголегалізацієюнатериторіїкраїни
імпортера.Проникненнютоварівзарубіжноговиробництванатериторіюкраїни
можуть перешкодити валютномитне регулювання, антидемпінгова політика,
вимогидержавнихстандартівякості,квотування.Так,наприклад,ринкирозвине
нихкраїндобрезахищенітехнічнимибар’єрамиспецифікацій,щовиключаємож
ливість рівнозначної участі в торгах всіх країнучасниць угоди. Цілим рядом
європейськихінститутів–європейськимКомітетомстандартизації(CEN),євро
пейським Електротехнічним комітетом нормалізації (Cenelec), Європейськими
Нормами (EN),Європейським Інститутомтелекомунікаційнихстандартів (ETS)
–встановлюютьсянормиітехнічнірозпорядження,щопред’являютьсядопро
дукції. Очевидно, що продукція країн, що розвиваються, повинна відповідати
цим вимогам, які навряд чи можливо задовольнити без відповідного розвитку
технологій3.
Подолавши перший бар’єр, імпортні товари стикаються з інституційними
обмеженнямиїхучастівдержавнихзакупівлях,щовстановлюютьсянаціональ
нимзаконодавством.Цеможебутипов’язанозпроцедуроюпроведеннязакупівель.
Наприклад,вШвейцаріїпередбачаютьсянаступніпроцедуризакупівель:
1.Публічні або відкриті тен дерні про це ду ри, що передбачають вільний
доступвсіхбажаючихдоторгів;
2.Се лек тивні, або об ме жені, про це ду ри, коливсізацікавленіпостачальники
можуть представити свої пропозиції, проте до участі в торгах буде допущено
обмежене(відібране)числопостачальників;
3. Пря ме ук ла ден ня кон трак ту, можливо лише в спеціально обумовлених
випадках в рамках Угоди про Урядовий Прокьюременте в рамках СОТ (WTO
GPA);
4.Про це ду ра за про шен ня, що передбачає пряме запрошення учасників (не
менше3)безпублікаціїоголошенняпротендер.
Вцілому,аналізчинногозаконодавстварозвиненихкраїнсвіту,регулюючих
відносинизовнішньоїторгівлі іорганізаціюдержавнихзакупівель,показує,що
допусккомпанійнерезидентів ітоварів іноземноговиробництвавсистемудер
жавних закупівель визначаються характером міждержавних економікополітич
нихвідносин.
Загальною інтер національ ною ме жею мо де лей ор ганізації дер жав них
за купівель є праг нен ня дер жа ви не ви пу с ка ти фінан сові ре сур си за межі країни
або,принаймні,частину знихперераховуватикомпаніямнерезидентам,щопред
ставляють економічних і політичних союзників, щоби локалізувати фінансові
ресурсивдружніхкраїнах.
Досвідпоказує,щоцяметаможебутидосягнутарізнимиспособами.Напри
кладахрядудержаврозглянемо інструменти імеханізмиорганізаціїдержавних
закупівельізаходищодозахистувітчизняноговиробника.
416 Держава і право • Випуск 51
УСШАпротекціоністськатарифнаполітика тіснопов’язана з економічним
циклом:колиунаціональнійекономіціпоширюютьсякризовіпроцеси,вводяться
високіімпортнімита;колижамериканськаекономіканапідйомі,імпортнітари
физнижуються.Однієюзважливиххарактеристикгосподарськоправовоїсисте
ми США є ви со ка інсти туційна чут ливість вла ди до про блем національ но го
бізне су, яка проявляється,зокрема,вдоступностіпредставниківвладидляамери
канськихвиробниківтавоперативностіїїреакціїнавиникаючіпроблеми.
Законодавство США, зокрема Закон про закупівлі товарів американського
походження («BuyAmericanAct»), обмежує постачання для державних потреб
товарів зарубіжного виробництва. Всі без виключення державні закупівлі
здійснюютьсянатендернійоснові.Інформаціяпротендери,доступнанаплатній
основі вмережі Інтернет і в 700місцевихбібліотекаху всіхрегіонахСША.У
випадках, коли національна правова база допускає участь в тендері іноземних
виробників,імпортнийтовармаєволодітиявнимиперевагамипередпродукцією
американськоговиробництва(ціназурахуваннямвсіхподатків,митітранспорт
нихвитрат,якість,відсутністьвласноговиробництваабовадивиробничихпотуж
ностейвСШАтощо).Уразінадходженнярівнозначнихкомерційнихпропозицій
від національних виробників і потенційних зарубіжних партнерів перевага
завждивіддаєтьсяамериканськимсуб’єктамгосподарювання.Завиняткомокре
мих випадків, законодавство зобов’язує використання в будівництві державних
об’єктівнатериторіїСШАматеріалівлишеамериканськоговиробництва.Запев
них умов контракт на замовлення продукції зарубіжного виробництва для дер
жавних потреб затверджується Управлінням безпеки ядерної енергетики
МіністерстваенергетикиСША.
Заходи захисту національного виробника в Ізраїлі включаютьмеханізми як
тарифного,такінетарифногорегулювання.ДозвілнаімпорттоварівдоІзраїлю
може бути загальним у вигляді опублікованих списків («Указ про вільний
імпорт»),абоособливим–наосновііменногодозволувиданогоімпортерунапев
ний товар. Існує ряд указів, які містять суворі вимоги до маркування товарів,
контролюнаданняпослуг,атакожособливіобмеження.Однимзчинниківотри
маннядозволунаскладнітехнічнітовари,щоввозятьсядоІзраїлю,єнеобхідність
гарантування імпортеромпевних гарантій, зобов’язаньщодопостачання запас
нихчастин,програмгарантійногоісервісногообслуговування(вокремихвипад
кахнавітьпідтвердженігрошовимигарантіями).
ВажливоюособливістютендерногозаконодавстваОАЕєправоучастівтен
дерах іноземних компаній лише в тому випадку, якщо вони представлені
національним суб’єктом ОАЕ, місцевою компанієюагентом або спільним
підприємствомзчасткоюсуб’єктівОАЕнеменше51%.Цеположеннянерозпов
сюджуєтьсялишенаспецифічніпоставкидляпотребЗбройнихсил,атакожна
випадки, коли іноземний виробник забезпечує постачання продукції «рідкісної
спеціалізації»безпосередньозадомовленістюзурядовимиструктурами.
Законодавство Великобританії стосовно порядку здійснення державних
закупівельбазуєтьсянавідповіднихдирективахЄвропейськогоСоюзу.Процеду
ризакупівельможутьбутичотирьохвидів:відкритапроцедура(openprocedure),
обмеженапроцедура(restrictedprocedure),діалоговапроцедура(competitivedia
logueprocedure)іпереговорнапроцедура(negotiatedprocedure).Будьякіособливі
податковірежимидлякомерційнихопераційусферіреалізаціїтоварівіпослугв
рамкахдержавнихзакупівельуВеликобританіїнезастосовуються.Певніправа
417Юридичні і політичні науки
научастьвтендерахздержавнихзакупівельєвропейськимібританськимзаконо
давствомпередбачаютьсялишедлякомпаній,вякихпрацюєпонад50%людейз
обмеженимифізичнимиможливостями(supportedfactoriesandbusinesses)4.
Згіднозіталійськимзаконодавством(декретПрезидентаІталіївід25.01.2000
р.№34–такзванийдекретБаргоне),дляучастівпублічнихтендерахнатери
торії Італії на суму, що перевищує 150 тис. євро, компаніїкандидати мають
відповідатирядузагальнихіспецифічнихкваліфікаційнихвимог.
Загальнівимоги:1)матигромадянствоІталіїчиіншоїкраїниЄвропейського
Союзу;2)відсутністьпоточногорозглядущодозастосуванняодногозпревентив
нихзаходів,передбаченихст.3законувід27грудня1956року№1423,абооднієї
іззабороннихпідстав,передбаченихст.10законувід31травня1965року№575;
3) відсутність обвинувачувальних вироків, що набули чинності, або висновків
щодо застосуваннямір покарання, передбачених ст. 444Карнопроцесуального
кодексуІталіїстосовновласників,правовихпредставників,директорівзазлочи
ни,щостановлятьшкодупрофесійнійетиці;4)відсутністьпідтвердженихгрубих
порушень чинного законодавства про соціальне страхування Італії та країни
реєстрації компанії; 5) відсутність підтверджених порушень в частині сплати
податківізборівзаіталійськимзаконодавствомізаконодавствомкраїниреєстрації
компанії; 6) реєстрація в реєстрі компаній у відповідних торговопромислових
палатах, або в професійних реєстрах країни реєстрації, з вказівкою напрямків
діяльностікомпанії;7)відсутністьпередумовдлябанкрутства,ліквідаціїабопри
пиненнядіяльності;8)відсутністьпроцедурибанкрутства,угодизкредиторами,
контрольованогоінадзвичайногоуправління;9)відсутністьгрубихпомилокпри
виконанні громадських робіт; 10) відсутність підтверджених грубих порушень
нормпопередженнянещаснихвипадківізабезпеченнятехнікибезпекинаробо
чомумісці;11)відсутністьнедостовірнихвідомостейщодозадоволеннявимогпо
допускудотендерів,атакожпроотриманнякваліфікаційногоатестата.
Крімзагальнихвимогдоучасниківтендерівзастосовуютьсяспецифічнівимо
ги,щостосуютьсяекономічногоіфінансовогопотенціалу(об’ємобороту,чистий
об’єм власних засобів тощо), технічної і організаційної відповідності, оснаще
ності необхідним технологічним устаткуванням, необхідної чисельності персо
налу.
Перераховані вимоги свідчать, що Італія нав’язує потенційним іноземним
учасникамринкудержавнихзакупівельзобов’язання,виконатияківельмипро
блематично.
У Аргентині єдиного порядку закупівель товарів для державних потреб,
затвердженогонаціональнимзаконодавствомнеіснує.Такізакупівліздійснюють
сянарівніміністерствтамісцевихорганіввиконавчоївлади.Накожномурівні
діютьрізніпоєднаннянормативнихактів,інструкційіметодичнихрекомендацій,
якіможутьноситиякрегламентуючий,такірекомендаційнийхарактер.Якпра
вило, товари для державних потреб імпортуються у випадках, якщо необхідна
продукція не виробляється в Аргентині. На більшість таких товарів імпортне
митовідсутнєабомінімальне.Якщоздійснюютьсязакупівлі,щомаютьважливе
значення для розвитку національної економіки, інфраструктури і вирішення
невідкладнихсоціальнихзавдань,імпортермаєправозвернутисявуряддляроз
глядупитаннящодозвільненнявідмитнихплатежів.
У зв’язку з тим, що в національному законодавстві відсутні норми щодо
здійсненнязакупівельтоварівдлядержавнихпотреб,деюрепріоритетнаціональ
номувиробникувданійсферіненадається.Разомзтим,відповіднодорегламен
418 Держава і право • Випуск 51
тупроведеннятендернихторгів(декретуряду№908/2000)вАргентинідієполо
ження,згіднозякимувипадку,якщокошториснавартістьпроектуваргентинсь
когорезидентаперевищуєаналогічнийпоказникіноземногорезидентана510%,
топеревагавтендерівіддаєтьсямісцевомусуб’єктовігосподарювання.Якпока
зуєпрактика,іноземнікомпаніївизнаютьсяпереможцямитендеруувиняткових
випадках,колимовайдепроскладнітехнологічніпроекти,якімісцевісуб’єкти
господарюванняневзмозісамостійнореалізувати.
СтановленнянаціональноїпромисловостівкраїнахАзії,відбуваєтьсявумо
вах,якікоріннимчиномвідрізняютьсявідтих,вякихрозвинутікраїнстворювали
і захищали свою промисловість в ХІХ столітті. У зв’язку з цим, як свідчить
досвід,оптимальнимєзастосуванняприпротекціонізміелементіввибірковостіта
широкогомеханізмуадміністративногорегулювання,якийдоповнюєтрадиційні
засобипротекціонізму,зокрема,митнізбори5.
Поширенимизнаряддямизахистумолодоїнаціональноїпромисловостікраїн
Азії є адвалорні митні збори. Разом з тим протекціоністська структура має
вибірковий галузевий характер і безпосередньо пов’язана з планами розвитку
економікитазовнішньоїторгівлі.Захиснізаходипрактикуються,першзавсе,для
щойно створених галузей та тих, які планується створити в рамках планів
національногоекономічногорозвитку.
УТаїланді засобивиробництваісировина,щонеобхіднадляпромисловості,
ввозяться,якправило,безмитноінавітьзвільняютьсявідстягуваннявнутрішньо
гоподаткунапідприємництво.Прицьомувизначенодвіпріоритетнігрупигалу
зей залежно від важливості для національної економіки: групаА (чорна мета
лургія,виробництвоолова,цинку,вольфраму,каустичноїсоди,добрив)ігрупаБ
(збіркавиробівмашинобудування,виробництвоверстатів,суднобудування,папе
ровапромисловість).Обидвігрупизвільняютьсявідсплатимита:100%впершо
мувипадкуі50%–вдругому.
Створивши на базі митних пільг певні галузі національної промисловості,
уряди багатьох країн Азії, встановлювали на аналогічну імпортну продукцію
високімитнізбори,щобзабезпечитипопитнамісцевітовари.ТаквІндіїсвого
часубулипідвищенімитанадеяківидимашин,чавун,сталь,автомобілі.Схожа
практиказдійснюєтьсявПакистані,Індонезії,ІраніінаФіліппінах.
НасьогоднівкраїнахАзіївеликогопоширеннянабулитакірізновидинета
рифних бар’єрів, як контингентування і ліцензування імпортних операцій, що
дозволяютьімпортнимтоварамдоступнавнутрішнійринокабовстроговизна
чених межах (контингенти, квоти), або з дозволу (іноді індивідуальному по
кожній операції) уряду (ліцензування). Так, вТаїланді ліцензії потрібні в тому
випадку, якщо товар заборонений до ввезення в країну з метою захисту
внутрішньої промисловості. Ліцензії видаються департаментом зовнішньої
торгівліМіністерстваекономіки,причомутермінїхдіїдиференціюєтьсязалежно
відкраїниекспортера:дляЗахідноїпівкулі,Австралії,ОкеаніїіЄвропи–шість
місяців з дня видачі; Сянгана,Малайзії, Бірми, Кампучії і Лаосу – два місяці;
рештикраїнітериторій–чотиримісяці.
Такимчином,правовінормибільшостікраїнсвітупередбачаютьбільшспри
ятливіумовидлянаціональноговиробникаприздійсненнідержавнихзакупівель.
Причомудеякі з них, особливо ті,щореалізують відносно самостійну торгову
політику,прирозміщеннідержавнихзамовленьпрямозобов’язуютьіноземніком
панії кооперуватися з підприємствамирезидентами у виробничому чи органі
419Юридичні і політичні науки
заційномуплані.Хочанаціональне законодавствобільшостідержавформально
необмежуєучастьутендерахздержавнихзамовленьіноземнихкомпаній,однак
напрактиціжорсткозахищаютьсяінтересинаціональноговиробника.
1.Ни ксон Д.Каквыигратьтендер,подготовивхорошеепредложение.–М.:НIРРО,
2004.–С.1728.2.Храм кин А.Международныйопытпостроениясистемыгосзакупок
//Бюджет.–2008.–№9.3.Мак си мов О.Факторицінитаякостівміжнароднійпрактиці
тендерних торгів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://etenders.com.ua/
article/?article=215 4. Си до рен ко І. Великобританія: реформа закупівель будівельних
робіт//ДержавнізакупівліУкраїни.–2009.–№8.5.Бе ло ва С.Госзакупкизарубежом:
общееиособенное//CRN/RE.–2008.–№6.
420 Держава і право • Випуск 51
Розділ 5. ЦИВІЛЬНЕ, ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ, ГОСПОДАРСЬКЕ ТА ТРУДОВЕ ПРАВО
О. Л. ЮдІцький. ЗАХИСТ ВІТЧИЗНЯНОГО ТОВАРОВИРОБНИКА ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33368 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-27T09:01:17Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Юдіцький, О.Л. 2012-05-27T16:42:41Z 2012-05-27T16:42:41Z 2011 Захист вітчизняного товаровиробника при здійсненні державних закупівель: зарубіжний досвід / О.Л. Юдіцький // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 414-420. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33368 Систематизовані знання щодо зарубіжного досвіду здійснення захисту вітчизняного товаровиробника при здійсненні державних закупівель. Проаналізовані основні елементи протекціонізму в США, Великобританії, Швейцарії, Італії, Ізраїлі. Висловлені пропозиції щодо особливостей впровадження їх у вітчизняних реаліях. Систематизированны знания относительно зарубежного опыта реализации защиты отечественного товаропроизводителя при осуществлении государственных закупок. Проанализированы основные элементы протекционизма в США, Великобритании, Швейцарии, Италии, Израиле. Сформулированы предложения относительно особенностей внедрения их в отечественных реалиях. In the articles systematized of knowledge in relation to foreign experience of realization of defence of domestic commodity producer during realization of the public purchasing. An analysis of basic elements of protectionism in the USA, Great Britain, Switzerland, Italy, Israel. Suggestions are expressed in relation to the features of introduction of them in domestic realities are detailed. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Захист вітчизняного товаровиробника при здійсненні державних закупівель: зарубіжний досвід Article published earlier |
| spellingShingle | Захист вітчизняного товаровиробника при здійсненні державних закупівель: зарубіжний досвід Юдіцький, О.Л. Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право |
| title | Захист вітчизняного товаровиробника при здійсненні державних закупівель: зарубіжний досвід |
| title_full | Захист вітчизняного товаровиробника при здійсненні державних закупівель: зарубіжний досвід |
| title_fullStr | Захист вітчизняного товаровиробника при здійсненні державних закупівель: зарубіжний досвід |
| title_full_unstemmed | Захист вітчизняного товаровиробника при здійсненні державних закупівель: зарубіжний досвід |
| title_short | Захист вітчизняного товаровиробника при здійсненні державних закупівель: зарубіжний досвід |
| title_sort | захист вітчизняного товаровиробника при здійсненні державних закупівель: зарубіжний досвід |
| topic | Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право |
| topic_facet | Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33368 |
| work_keys_str_mv | AT ûdícʹkiiol zahistvítčiznânogotovarovirobnikaprizdíisnenníderžavnihzakupívelʹzarubížniidosvíd |