Вуглеводні у докембрійських відкладах
Приведены примеры распространения докебрийских отложений. Отмечено наличие в них углеводородов двух генетических типов: биогенного и абиогенного генезиса. Наведены данные о глубине синтеза углеводородов – 60–200 км в зоне астеносферы. The examples of the distribution of Pre-Cambrian deposits are q...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Геотехническая механика |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України
2010
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33492 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Вуглеводні у докембрійських відкладах / Є.С. Бартошинська, С.І. Бик // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. — Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2010. — Вип. 88. — С. 275-278. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859609007830859776 |
|---|---|
| author | Бартошинська, Є.С. Бик, С.І. |
| author_facet | Бартошинська, Є.С. Бик, С.І. |
| citation_txt | Вуглеводні у докембрійських відкладах / Є.С. Бартошинська, С.І. Бик // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. — Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2010. — Вип. 88. — С. 275-278. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Геотехническая механика |
| description | Приведены примеры распространения докебрийских отложений. Отмечено наличие в
них углеводородов двух генетических типов: биогенного и абиогенного генезиса. Наведены данные о глубине синтеза углеводородов – 60–200 км в зоне астеносферы.
The examples of the distribution of Pre-Cambrian deposits are quoted. The presence of hydrocarbons of two genetic types is noted: of biogenic and abiogenic genesis. Data on the depth of hydrocarbon synthesis are cited: 60–200 km in zone of astenosphere.
|
| first_indexed | 2025-11-28T08:29:06Z |
| format | Article |
| fulltext |
275
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ
1. Козлов В.К., Токарев Л.В. Масштабы газообразования в осадочных толщах (на примере Донбасса). //
Советская геология. – 1961. – № 7. – С. 19-33.
УДК 553.94:551.735 (477 82/84)
Канд. геол.-мін. наук Є.С. Бартошинська,
канд. геол.-мін. наук С.І. Бик
(ІГГГК НАН України)
ВУГЛЕВОДНІ У ДОКЕМБРІЙСЬКИХ ВІДКЛАДАХ
Приведены примеры распространения докебрийских отложений. Отмечено наличие в
них углеводородов двух генетических типов: биогенного и абиогенного генезиса. Наведены
данные о глубине синтеза углеводородов – 60–200 км в зоне астеносферы.
HYDROCARBONS IN THE PRE-CAMBRIAN DEPOSITS
The examples of the distribution of Pre-Cambrian deposits are quoted. The presence of
hydrocarbons of two genetic types is noted: of biogenic and abiogenic genesis. Data on the depth of
hydrocarbon synthesis are cited: 60–200 km in zone of astenosphere.
У докембрійських відкладах вуглеводні (ВВ) спостерігалися у вигляді
графіту, розсіяної органічної речовини, бітумів, включень в мінералах.
Визначення їх генезису остаточно не встановлено і до сьогодні. Є дві основні
гіпотези походження ВВ: органічна (біогенна) і неорганічна (абіогенна) і третя
змішана – абіогенно-біогенна [1]. На нашу думку всі вони мають право на
існування. Більшість вчених віддають перевагу органічній гіпотезі; меншість –
неорганічні і змішані. Органічне походження докладно вивчалось багато
десятиліть, результати відображені в численних наукових працях. Проблема
абіогенного походження ВВ інтенсивно почала вивчатися із 70-х рр. минулого
століття, коли на засадах органічної гіпотези було доведено, що родовище
нафти і газу є не поновлювані і запасів цієї сировини вистачить заледве на 30 р.
(ІХ Мировой нефтяной конгресс в мае 1975 г.). Абіогенна гіпотеза базується на
концепції “утворення ВВ внаслідок міграції речовин з глибинних надр” [2].
Послідовники цієї гіпотези доводять: “...усі нафтові і газові родовища є
самовідновлюючі і саморозвинуті системи. Через це поклади нафти і газу всіх
регіонів світу є практично невичерпні” [3]; походження нафти виключно
абіогенно-мантійне. Подвійну абіогенно-біогенну природу метану за
результатами термобарометрії доводять цілий ряд вчених [4, 5, 6].
Слід зауважити, що є такі явища, які ані абіогенна ані біогенна гіпотези
поки що не можуть пояснити. Наприклад підтік газу в родовища, що
експлуатуються. Випадки такі непоодинокі і відомі у всьому світі. В Україні
Шебелінське газове і Гнединське нафтове ровища, які працюють і до сьогодні і
вже дали сировини в тричі більше підрахованих запасів [3].
276
Можливо, дослідження ВВ у докембрійських утвореннях зробить свій
внесок у вирішення проблеми біо- і абіогенного їх походження, враховуючи,
що це найдавніші відклади, які межують з астеносферою – головного
постачальника вуглецю, водню, вуглеводнів (астеносфера – оболонка верхньої
мантії, яка проходить під літосферою, відносно рухома і текуча, товщина її до
400 км.).
За хімічним складом земля відзначається такими твердими сполуками як
метан (газогідрат), аміак, лід [7].
Підраховано, що маса ВВ (твердих, рідких, газових), які знаходяться в
осадово-метаморфічній оболонці Земної кулі, становить приблизно 100 · 10
20
г,
в той час, як маса вуглецю сконцентрована у покладах постдокемрійських
порід, лише 0,01 · 10
20
г, що свідчить про рідкісну грандіозність
докембрійського резервуару. Таким чином, це необхідно брати до уваги при
визначенні походження ВВ, а також при підрахунках балансу ВВ у земній корі
[8].
Докембрійські утворення мають досить широке розповсюдження. Деякі з
них описані нижче.
У крайовій частині Східно-Європейської платформи, на північ від
рівнинного Криму, розкриті бурінням відклади архею, раннього і середнього
протерозою. Це різні гранітоїди, кристалічні сланці, гнейси. У рівнинному
Криму свердловинами розкриті рифейські і верхньопротерозойські породи:
хлорид-кварц-карбонатні, тальк-кварц-хлоритові, хлорит-епідот-карбонатні і
інші сланці [9].
На південному сході Східно-Європейської платформи на межі Зовнішньої
зони Прикарпатського прогину з Волино-Подільською плитою розкриті
бурінням докембрійські утворення полянської серії пізнього рифею [10].
Параметричною свердловиною в околицях міста Бучач (Тернопільська
обл.) розкриті породи вендського комплексу (протерозой). Вони представлені
червоно-брунатними, сірими, різнозернистими аркозовими пісковиками,
гравелітами, мікро конгломератами із залізистим цементом із домішками
туфогенного матеріалу, іноді карбонатів і альбітів. Потужність цих відкладів
біля 300 м [11].
У докембрійських метаморфічних утворень Українського кристалічного
щита органічна речовина представлена вільним графітом, гранітоїдами з
невеликою кількістю бітумінозної речовини (0,001, зрідка до 0,25 %);
спостерігались також залишки мікрофосилій (водорості) [12].
На Кольському півострові над глибокими свердловинами (до 12066 м)
розкриті породи архейського комплексу. В породах низький рівень вмісту Сорг
(соті долі %)і бітумоїдів (перші тисячні долі %) [13]. Але в зонах розломів, які
січуть відклади середнього протерозою, зафіксовані припливи вуглеводневих
газів з підвищеним вмістом азоту і гелію [14], в протерозойських відкладах є
поклади шунгіту (проміжний продукт між аморфним вуглецем і графітом),
який на 93 – 98 % складений вуглецем.
277
Верхньодокембрійські породи (піщані аргіліти, рифогенні доломіти) є
базальними горизонтами осадового чохла Сибірської платформи; потужність їх
2 – 5 км [15].
Природні гази венд-кемрійських утворень Іркутського нафтогазового
басейну переважно метановий. У теригенних відкладах, за рахунок порід
кристалічного фундаменту, вони збагачені епігенетичним гелієм. В окремих
частинах басейну помітне місце у складі газів займає азот (до 10 %)
біохімічного і глибинного походження [16].
Ізотопний склад вуглецю графітів докембрійських відкладів кремнисто-
сланцевої формації Криворіжжя і осадово-вулканічної формації Білоцерківсько-
Одеської зони, розповсюджених на заході Українського щита, вивчали Л. Т.
Савченко і М. А. Яро щук. Проведені дослідження дозволили зробити
висновок, що у відкладах цих формацій наявний графіт двох генетичних типів:
біогенний (δ
13
с = -15,6 / -32,7 %) і абіогенний (δ
13
с = -6 %) [17].
З метою з’ясування генезису жильних утворень складчастих Карпат І. В.
Дудком і В. І. Решетило вивчався істотний склад вуглецю (основний мінерал
прожилків кальциту). Встановлено, що ізотопний склад вуглецю - δ
13
с від –2,2
до –6 %. Згідно значення δ
13
с, прийнятому для вуглецю глибинного походження
(Дегемс Є. Т., 1974), досліджений вуглець має глибинний генезис [18].
Вивчення рослинних залишків в нафтах третинних і крейдових відкладів
Карпат і Передкарпаття показав наступне. У нафтах цих регіонів були
зафіксовані комплекси спор і пилку мезозойського, палеозойського і
протерозойського віків. Автор цих досліджень [19] робить висновок: “Утворена
на глибині нафта спочатку накопичувалась у більш древніх породах
(докембрійських) і, можливо, під великим тиском за незначний проміжок часу
по тектонічних розломах прийшла в більш молоді породи.” Тобто нафта
згаданих регіонів не є сингенетичною із вмісними породами.
За даними термодинамічних розрахунків і експериментальним
моделюванням синтезу газу на великих глибинах встановлено, що основна
частина газів утворюється у верхній мантії Землі. Вуглеводні починають
синтезуватися в середніх умовах нагрівання надр з глибини 65 – 75 км. На
таких глибинах вони представлені чистим метаном [21]. Щодо глибини синтезу
вуглеводнів існує інша думка. “За співвідношенням стабільних ізотопів
вуглецю у вузьких фракціях природної нафти термодинамічні умови її
утворення відповідають межам глибин 130 – 200 км” [20]. В обох випадках
глибини синтезу вуглеводнів знаходяться в зоні астеносфери.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Краюшкин В. А. – Абиогенно-мантийный генезис нефти. К. Наукова думка, 1984, 176 с.
2. Лукинов В. В., Пимоненко А. П., Пигулевский П. И. – Влияния вещественного состава и состояние
верхней мантии на газоносность осадочной толщи Донбасса. // Геотехническая механика, вып. 54.
Днепропетровск, 2005. – с. – 90-96.
3. Сазанский В. И., Чепиль П. М., Кенни Дж. Ф. – К вопросу о неистощимости мировых ресурсов нефти и
газа. //Дегазация Земли: геодинамика, геофлюиды, нефть, газ и их парагенезы. Материалы Всероссийской
конференции (Москва, 22 – 25 апреля 2008 г.). М. ГЕОС,2008. – с – 455-460.
4. Наумко І. М., Бекаша С.М, Сворень Й. – флюїди глибинних горизонтів літосфери: зв’язок з
родовищами нафти і газу в земній корі (за виключеннями у мінералах глибинного походження . //Проблеми
278
геології та нафтогазоносності Карпат (Міжнародна наукова конференція до 100-річчя від дня народження член-
кореспондента НАН України та 55-річчя Інституту геології і геохімії горючих копалин України). Львів 2006.
5. Сворень Й., Наумко І. М., Братусь М., Даниш В.Термобарометрія і геохімія газів прожилково
вкрапленої мінералізації увідкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій: глибинні
флюїдопритоки. // Проблеми геології та нафтогазоносності Карпат (Міжнародна наукова конференція до 100-
річчя від дня народження член-кореспондента НАН України та 55-річчя Інституту геології і геохімії горючих
копалин України). Львів 2006. – с. – 197-200.
6. Дудок И. М. – Последовательность миграции углеродсодержащих флюидов в меловых отложениях
Карпат (по данным термобарометрического изучения жильных минералов). “Проблемы геологи и геохимии
горючих ископаемых Запада УкраинскойССР”(тезы докладов республиканской конференции), том I. (Львов, 2
– 6 октября 1989 г). Львов, 1989. – с – 74-75.
7. Ботт М. Внутренние строение Земли. “Мир”. М., 1974. – с – 376.
8. Сидоренко С. В., Тыняев В. А. – О принципиальном масштабе рассеянных битумов и углеводородов в
осадочных метаморфических породах докембрия. //Органическое вещество в современных и ископаемых
осадках. VII Всесоюзный семинар (Ташкент, 28-30 сентября 1982 г.). Ташкент, 1982. – с – 44-45.
9. Павлюк М. И. Особенности тектоники центрального Причерноморья. Автореферат диссертации на
соискание степени канд. геол.-минер. наук. Львов, 1974, - с. –17 .
10. Павлюк М. І., Фізун Б. П., Чиж Є. І., Копач І. П. “Нові уявлення про тектоніку і нафтогазоносність
форланда Українських Карпат”.Геологія і геохімія горючих копалин №3, Львів. 1998. – с. – 154-162.
11. Хижняков А. В., Витрик С. П. – О древних немых толщах и глубинах залегания кристаллического
фундамента во Львовском палеозойском прогибе. “Геология и нефтегазоносность Волыно-Подольской окраины
Русской платформы.” Тр. УкрНИГРИ, вып IX. «Недра». Ленинград, 1964. – с – 26-32.
12. Закруткин В. Е., Закруткин В. В., Калмыкова Ю. А., Лазарева Е. П. Органическое вещество докембрия
Украинского щита. /Международный конгресс по органической геохимии. Том II. (Москва, 10-13 мая 1977 г.).
Москва, 1977. – с. – 11-13.
13. Павлова М. А. Органическое вещество пород архейского комплекса вскрытого Кольской
сверхглубокой. //Международный симпозиум: “Нетрадиционные источники углеводородного сырья и
проблемы его освоения” (Санкт-Петербург, октябрь, 12-16, 1992 г.). Санки-Петербург. 1992. – с. – 269-270).
14. Петерсилье И. А., Любов В. В., Аведисян А. А. – Некоторые закономерности распределения
органических соединений в докембрийских осадочно-метаморфических толщах. VIII Международный конгресс
по органической геохимии (Москва, 10-13 мая, 1977 г.). М., 1977. – с. – 9-10.
15. Баженова Т. К., Беляева Л. С., Биккенина Д. А., Ипатов Ю. И., Макаров К. К., Неручев С. Г., Парпарова
Г. М., Шутенкова Ю. М. – Рассеянное органическое вещество верхнедокембрийских отложений древних
платформ и его преобразование в процессе литогенеза (на примере Сибирской платформы). VIII
Международный конгресс по органической геохимии (Москва, 10-13 мая, 1977 г.). М., 1977. – с. – 7-8.
16. Масяев Л. Т., Ярощук М. А. – Генетические типы графита в породах докембрийских железисто-
кремнистых формаций Украинского щита. VII Всесоюзный семинар (Ташкент, 28-30 сентября 1982 г.).
Ташкент, 1982. – с. – 188-189.
17. Савченко Л. Т., Ярощук М. А. – Генетические типы графита в породах докембрийских железисто-
кремнистых формаций Украинского щита. // VII Всесоюзный семинар (Ташкент, 28-30 сентября 1982 г.).
Ташкент, 1982. – с. – 76-77.
18. Дудок И. В., Репетило В. И. – Изотопный состав углерода и кислорода жильных образований
Складчатых Карпат. //Проблемы геологии и геохимии горючих ископаемых Запада Украинской ССР. (Львов, 2-
6 октября 1989 г.). Львов 1989. – с. – 78-79.
19. Шкребта Г. П. – О растительных микроостатках различного возраста в нефтях из третичных и
верхнемеловых отложений Карпат и Предкарпаття. “Вопросы геологи Карпат. Львовский ун-т”. Львов, 1967. –
с. – 152-157.
20. Бейко Г. Е., Козачок В. И., Гайванович О. П. Состав, классификация и генезис газов литосферы.
Рефераты работ ИГГГИ АН УССР. – Наука., 1973. – с. – 65-68.
21. Хоха Ю. В. – Термодинамічні умови утворення нафтоподібних систем в надрах Землі за
співвідношенням стабільних ізотопів вуглецю в індивідуальних вуглеводнях. Автореферат дисертації на
здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук. Львів, 2009. – 17с.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33492 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T08:29:06Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бартошинська, Є.С. Бик, С.І. 2012-05-28T14:58:05Z 2012-05-28T14:58:05Z 2010 Вуглеводні у докембрійських відкладах / Є.С. Бартошинська, С.І. Бик // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. — Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2010. — Вип. 88. — С. 275-278. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33492 553.94:551.735 (477 82/84) Приведены примеры распространения докебрийских отложений. Отмечено наличие в них углеводородов двух генетических типов: биогенного и абиогенного генезиса. Наведены данные о глубине синтеза углеводородов – 60–200 км в зоне астеносферы. The examples of the distribution of Pre-Cambrian deposits are quoted. The presence of hydrocarbons of two genetic types is noted: of biogenic and abiogenic genesis. Data on the depth of hydrocarbon synthesis are cited: 60–200 km in zone of astenosphere. uk Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України Геотехническая механика Вуглеводні у докембрійських відкладах Hydrocarbons in the pre-cambrian deposits Article published earlier |
| spellingShingle | Вуглеводні у докембрійських відкладах Бартошинська, Є.С. Бик, С.І. |
| title | Вуглеводні у докембрійських відкладах |
| title_alt | Hydrocarbons in the pre-cambrian deposits |
| title_full | Вуглеводні у докембрійських відкладах |
| title_fullStr | Вуглеводні у докембрійських відкладах |
| title_full_unstemmed | Вуглеводні у докембрійських відкладах |
| title_short | Вуглеводні у докембрійських відкладах |
| title_sort | вуглеводні у докембрійських відкладах |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33492 |
| work_keys_str_mv | AT bartošinsʹkaês vuglevodníudokembríisʹkihvídkladah AT biksí vuglevodníudokembríisʹkihvídkladah AT bartošinsʹkaês hydrocarbonsintheprecambriandeposits AT biksí hydrocarbonsintheprecambriandeposits |