Дослідження особливостей роботи кріплення у геомеханічних системах «рудний масив-нарізна виробка» і «рудний масив-бурова виробка» для умов ЗАТ «Запорізький ЗРК»
Приведены результаты лабораторного моделирования с использованием многокомпо- нентных эквивалентных материалов напряженно-деформированного состояния геомеханических систем «нарезная выработка-рудный массив-крепь» для условий ЗАО «Запорожский ЖРК». The results of laboratory modeling of the mode of...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Геотехническая механика |
|---|---|
| Datum: | 2009 |
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України
2009
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33607 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Дослідження особливостей роботи кріплення у геомеханічних системах «рудний масив-нарізна виробка» і «рудний масив-бурова виробка» для умов ЗАТ «Запорізький ЗРК» / С.М. Гапєєв, Терещук Р.М., І.Д. Бєлкін // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. — Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2009. — Вип. 81. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859710137687605248 |
|---|---|
| author | Гапєєв, С.М. Терещук Р.М. Бєлкін, І.Д. |
| author_facet | Гапєєв, С.М. Терещук Р.М. Бєлкін, І.Д. |
| citation_txt | Дослідження особливостей роботи кріплення у геомеханічних системах «рудний масив-нарізна виробка» і «рудний масив-бурова виробка» для умов ЗАТ «Запорізький ЗРК» / С.М. Гапєєв, Терещук Р.М., І.Д. Бєлкін // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. — Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2009. — Вип. 81. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Геотехническая механика |
| description | Приведены результаты лабораторного моделирования с использованием многокомпо-
нентных эквивалентных материалов напряженно-деформированного состояния геомеханических систем «нарезная выработка-рудный массив-крепь» для условий
ЗАО «Запорожский ЖРК».
The results of laboratory modeling of the mode of deformation of the geomechanics systems
a «ore mass-breakoff» and «ore mass-drilling working» for the terms of JSC «Zaporozhsky
ZHRK» with the use of multicomponent equivalent materials are presented.
|
| first_indexed | 2025-12-01T04:55:49Z |
| format | Article |
| fulltext |
Геотехническая механика"
УДК 622.261
С.М. Гапєєв, к.т.н., доц.,
Р.М. Терещук, к.т.н., доц. (НГУ),
І.Д. Бєлкін (ВАТ „Спецшахтбуд”)
ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОБОТИ КРІПЛЕННЯ
У ГЕОМЕХАНІЧНИХ СИСТЕМАХ «РУДНИЙ МАСИВ-НАРІЗНА
ВИРОБКА» І «РУДНИЙ МАСИВ-БУРОВА ВИРОБКА»
ДЛЯ УМОВ ЗАТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗРК»
Приведены результаты лабораторного моделирования с использованием многокомпо-
нентных эквивалентных материалов напряженно-деформированного состояния геомехани-
ческих систем «нарезная выработка-рудный массив-крепь» для условий
ЗАО «Запорожский ЖРК»
RESEARCHES OF FEATURES IN FUNCTIONING OF SUPPORT
IN THE GEOMECHANICS SYSTEMS A «ORE MASS-BREAKOFF»
AND «ORE MASS-DRILLING WORKING»
FOR THE TERMS OF THE JSC «ZAPOROZHSKY ZHRK»
The results of laboratory modeling of the mode of deformation of the geomechanics systems
a «ore mass-breakoff» and «ore mass-drilling working» for the terms of JSC «Zaporozhsky
ZHRK» with the use of multicomponent equivalent materials are presented
Вступ. Одним з методів дослідження складноструктурних об'єктів є моде-
лювання в лабораторних умовах різних фізичних процесів. Методи моделю-
вання досить широко використовуються в багатьох галузях науки і техніки.
Стосовно механіки підземних споруд ці методи дозволяють з'ясувати основні
якісні елементи механізму процесів зрушення, деформації і руйнування гірсь-
ких порід при веденні очисних і підготовчих робіт.
Мета моделювання полягає у відтворенні і вивченні на моделі фізичного
процесу, подібного до того, що відбувається в натурних умовах. Метод моде-
лювання дозволяє на зменшених або збільшених по відношенню до дійсності
моделях проводити детальні якісні і кількісні дослідження процесу, що ви-
вчається.
На сьогоднішній день, враховуючи складність механічних процесів, що
відбуваються в товщі порід при проведенні виробки, методи моделювання
продовжують залишатися необхідною ланкою досліджень.
Найбільш зручним для дослідження проявів гірського тиску є метод моде-
лювання на еквівалентних матеріалах. Моделювання на еквівалентних мате-
ріалах дозволяє з великим ступенем детальності прослідкувати механізм про-
цесів в товщі порід під час руху вибою виробки, особливо процесів деформа-
ції порід із розривом суцільності, що зазвичай виключено при інших методах
моделювання. Внаслідок цього метод еквівалентних матеріалів є найбільш ді-
євим, завдяки чому він отримав широке застосування при вирішенні різних
задач механіки гірських порід.
Метою цієї статті є опис параметрів, методики і аналіз результатів моде-
лювання на еквівалентних матеріалах геомеханічних систем «нарізна вироб-
Выпуск № 81
ка-рудний масив» для умов ЗАТ «Запорізький ЗРК» з метою відпрацювання
раціональних параметрів кріплення таких складних об'єктів як нарізні вироб-
ки, при видобуванні залізняку камерами із закладкою виробленого простору.
Основна частина. Як еквівалентний матеріал була прийнята песчано-
парафіно-графітова суміш з додавання технічного вазеліну [1].
В ході досліджень було випробувано 10 різних складів еквівалентного ма-
теріалу. Для кожного складу було проведено 6 серій випробувань. В резуль-
таті визначені склад, який за своїми фізико-механічними параметрами найпо-
вніше відтворює властивості рудного масиву, який розробляється ЗАТ
«ЗЗРК»: пісок – 91,5 %, парафін – 7,2 %, графіт – 0,9 %, технічний вазелін –
0,4 % по масі.
За умови задоволення всіх критеріїв подоби для еквівалентних матеріалів і
забезпеченні геометричної подоби натури і моделі збіг механічних процесів
може бути забезпечений при подібності граничних умов. Дотримання ж гра-
ничних умов по торцях моделі неможливе, проте, через відомий принцип
Сен-Венана, можна стверджувати, що роль торців стає свідомо малою на від-
станях від них, рівних висоті моделі. Тому під час моделювання виміри вели-
чин зсувів контуру виробки і деформацій кріплення є достовірними тільки на
її середній частині. Відстань від підготовчої виробки до крайової частини
стенду складала 25 см.
Модель формувалася у вигляді однорідного рудного масиву, в центрі яко-
го розташована виробка. Навантаження в моделі задавалося тільки зверху в
межах від 0,0 до 8,3 кН.
Прилади, що імітують роботу кріплення в моделях, повинні, з одного бо-
ку, забезпечувати основні вимоги геометричної, кінематичної і силової подо-
би, а з іншого боку, відтворювати в моделі в потрібній послідовності і у від-
повідних місцях виробки всі операції з встановлення, зняття і пересування
кріплення в умовах, близьких до натурних.
Як основне кріплення нарізної виробки використовувалася модель анкер-
ного кріплення, виготовлена з мідного дроту. Технологія встановлення анке-
рів була прийнята близькою до натурної, тобто шпур під анкер з геометрич-
ними параметрами: довжина анкера 50 мм, діаметр 0,5 мм, опорна плитка 4 х
4 мм – пробурювали на моделі після її виготовлення, в свердловину шприцом
вводили розчин, відтворюючий дію закріплюючого розчину, а далі вставляли
стрижень, що імітує анкер. В якості розчину, що закріплює анкер в свердло-
вині, використовували силікатний клей, який був підібраний таким чином, що
зусилля висмикування анкера в моделі відповідало в перерахунку за масшта-
бом моделі зусиллю висмикування в натурі і складало 180-240 грам. Ступінь
міцності еквівалентного матеріалу і зусилля висмикування визначалися на
блоках, вирізаних з основної моделі.
В якості сталевої сітки використовувалася тканинна сітка, яка фіксувалася
в місці встановлення разом з анкерами – таким чином моделювалося анкерне
кріплення з сіткою.
Набризкбетонне покриття моделювалося сумішшю силікатного клею і по-
6
0
6
0
Геотехническая механика"
дрібненого, промитого від домішок і висушеного піску. Подрібнення необ-
хідних навішувань піску проводилося в лабораторному струменевому млині,
що є на кафедрі збагачення корисних копалини Національного гірничого уні-
верситету. Готову рухому суміш наносили на поверхню моделі гірничої ви-
робки за допомогою плоскої вузької щітки. Після нанесення тонкого шару
суміші модель витримувалася протягом 5-10 хвилин, після чого знову нано-
сився черговий шар суміші і так далі до досягнення необхідної товщини «на-
бризкбетонного» покриття відповідно до масштабу моделювання.
Модель формувалася шарами завтовшки 5-10 мм. Для створення «монолі-
тності» при імітації однорідного масиву укладання еквівалентного матеріалу
проводиться таким чином: після укочування першого шару поверхня його ро-
зпушується, щоб створити шорсткість для кращого зв'язку з подальшим ша-
ром, і відразу ж закочується новий шар, який таким чином створює загальний
моноліт з попереднім шаром. Ущільнення кожного шару відбувається унаслі-
док статичного додавання вантажу вагою 0,2 кН.
У разі імітації тріщин і подібних неоднорідностей, коли має місце ослаб-
лення контакту між шарами, на межі шарів, що укладаються в модель, закла-
даються дві смужки з кальки, що ковзають одна по іншій при деформації мо-
делі.
Ослаблення масиву вибуховими роботами моделювалося закладанням від-
різків вощеного паперу в тіло моделі на відстані, рівному напівпрольоту ви-
робки – в боків, і висоті виробки – в покрівлі. Відрізки розташовувалися у
моделі випадковим чином, тим самим моделюючи наявність тріщин, заповне-
них гематитовим матеріалом. Наявність тріщин в деякій області моделі пос-
лаблювала стійкість цієї області і відповідним чином впливала на стійкість
частини моделі, що залишилася. При розміщенні елементів ослаблення сте-
жили за тим, щоб відрізки паперу не заминалися і не накладалися, але контакт
елементів, що ослабляють, допускався.
Для імітації похилих шарів при укладанні еквівалентного матеріалу в мо-
дель використовуються спеціальні шаблони і похила трамбівка.
Після того, як модель порідного масиву сформована, зверху прикладається
навантаження інтенсивністю 0,65 кН. У такому стані модель витримується
протягом однієї години. Потім навантаження знімається, забирається передня
стінка стенду. Далі на поверхню моделі наноситься за допомогою шнура і
крейди прямокутна мірна сітка з розмірами квадратів 2x2 см. Потім в моделі
«проходяться» виробки, кількість і взаємне положення яких визначається
планом проведення експерименту. Висота і ширина виробок складала, в пере-
рахунку на натуру, 3,3 і 4,5 м відповідно. Після цього на стенді закріплюється
передня стінка з оргскла, ребра жорсткості і за допомогою важільних домкра-
тів модельований масив піддається навантаженню. Навантаження задається з
інтервалом в 0,05 кН. Граничне навантаження, при якому зупинявся процес,
складало 8,3 кН.
Деформації мірної сітки, що виникають при цьому, реєструвалися фотоа-
паратом, встановленим в одному положенні на час всього експерименту. Які-
Выпуск № 81
сна картина поведінки масиву будувалася на підставі вивчення змін фіксова-
ного квадрата мірної сітки на фотознімках. Крім того, вимірюванню піддава-
лися відстані від фіксованої точки в межах перерізу виробки до фіксованих
точок на боках, покрівлі і підошви виробки, а також відстань від контуру ви-
робки до межі ділянок «рудного масиву» в його товщі, в межах якого спосте-
рігалася істотна деформація тіла моделей.
З метою отримання достовірних даних при проведенні серії експериментів
на моделях з еквівалентних матеріалів були застосовані положення теорії
планування експерименту 2, 3]. Необхідна кількість випробувань визначала-
ся за формулою:
2
2
q
tn
, (1)
де t – коефіцієнт Ст'юдента, вибираний за відповідною таблицею [3] залеж-
но від необхідної точності визначення (довірчій вірогідності ); – коефіці-
єнт варіації %; 1q – допустиме відхилення %.
При величині довірчої вірогідності =0,95 отримаємо значення t =1,96 та
q=0,05 і по формулі (1) 868,7
05,0
1,0
96,1
2
2
n .
Таким чином, мінімально необхідна кількість моделей в кожній серії екс-
периментів складає вісім моделей. Всього, з урахуванням відлагодження про-
цесу моделювання, було випробувано шістдесят моделей.
Метою описуваної серії експериментів було встановлення характеру робо-
ти різних видів кріплення в умовах розташування виробки в рудному масиві,
послабленому дією вибухових робіт.
Моделювання проходило в два етапи.
На першому етапі розглядалося тільки анкерне кріплення з метою вибору
оптимальних його параметрів – довжина і крок установки анкерів. Критерієм
також була величина вертикальної конвергенції у виробці при різних параме-
трах кріплення. Розглядалися наступні ситуації:
1) крок встановлення анкерів – 0,5 м (2 анк./м); довжина анкера – 1,5 м;
2) крок встановлення анкерів – 0,5 м (2 анк./м); довжина анкера – 2,0 м;
3) крок встановлення анкерів – 0,5 м (2 анк./м); довжина анкера – 2,5 м;
4) крок встановлення анкерів – 1,0 м (1 анк./м); довжина анкера – 1,5 м;
5) крок встановлення анкерів – 1,0 м (1 анк./м); довжина анкера – 2,0 м;
6) крок встановлення анкерів – 1,0 м (1 анк./м); довжина анкера – 2,5 м;
7) крок встановлення анкерів – 1,5 м (0,67 анк./м); довжина анкера – 1,5 м;
8) крок встановлення анкерів – 1,5 м (0,67 анк./м); довжина анкера – 2,0 м;
9) крок встановлення анкерів – 1,5 м (0,67 анк./м); довжина анкера – 2,5 м;
10) крок встановлення анкерів – 2,0 м (0,5 анк./м); довжина анкера – 1,5 м;
11) крок встановлення анкерів – 2,0 м (0,5 анк./м); довжина анкера – 2,0 м;
12) крок встановлення анкерів – 2,0 м (0,5 анк./м); довжина анкера – 2,5 м.
При цьому передбачалося, що масив не порушений інтенсивними техно-
Геотехническая механика"
логічними діями.
На рис. 1-3 представлені результати проведених випробувань моделей
першого етапу експериментів.
Як видно з графіків, при збільшенні довжини анкера понад 2,0 м не спо-
стерігається значного приросту стійкості виробки. У реальних умовах засто-
сування анкерних систем з довжиною анкера більше 2,0 м збільшить вартість
кріплення і не дасть істотного приросту стійкості. Таким чином, раціональ-
ною довжиною анкера є його довжина, що дорівнює 2,0 м (рис. 3), при цьому
залежність конвергенції від довжини анкерів при розглянутих ситуаціях доб-
ре описується виразом
анкcLв
be
a
U
1 ,
Де а, b, з – коефіцієнти апроксимації.
0.00
0.10
0.20
0.30
0.40
0.50
0.60
0.70
0.80
0.90
сит.1 сит.2 сит.3 сит.4 сит.5 сит.6 сит.7 сит.8 сит.9 сит.10 сит.11 сит.12
Uв, мм
Рис. 1 – Зміна величини вертикальної конвергенції в різних розглянутих ситуаціях
при максимальному навантаженні на пуансоні моделі
0.00
0.10
0.20
0.30
0.40
0.50
0.60
0.70
0.80
0.90
0.00 0.50 1.00 1.50 2.00 2.50
n, анк./м
Uв, мм
Lанк =1,5 м Lанк =2,0 м Lанк =2,5 м
Рис. 2 – Величина вертикальної конвергенції у виробці на моделі залежно
від кількості анкерів
Выпуск № 81
0.00
0.10
0.20
0.30
0.40
0.50
0.60
0.70
0.80
0.90
1.50 2.00 2.50
Lанк, м
Uв, мм
n=0,5 анк./м n=0,67 анк./м n=1,0 анк./м n=2,0 анк./м
Рис. 3 – Величина вертикальної конвергенції у виробці на моделі залежно
від довжини анкерів
На графіку, що характеризує залежність вертикальної конвергенції від кі-
лькості анкерів, встановлених у виробці (рис. 2), також спостерігається особ-
лива точка при кількості анкерів 1,0 анк./м, після якої (тобто, при збільшенні
кількості анкерів) приріст стійкості незначний: при збільшенні кількості ан-
керів від 0,5 анк./м до 1,0 анк./м величина вертикальної конвергенції знижу-
ється в середньому на 29%, тоді як при збільшенні кількості анкерів з 1,0
анк./м до 2,0 анк./м приріст стійкості в середньому складає всього 13%. Таким
чином, як і у випадку з довжиною анкерів, збільшення їх кількості понад 1,0
анк./м не призводить до очікуваного відчутного приросту стійкості, а приведе
до збільшення вартості кріплення. Таким чином, раціональна кількість анке-
рів для даних умов складає 1,0 анк./м. Графік залежності на рис. 2 досить до-
бре може бути описаний виразом
d
d
в
nb
ncba
U
,
Де а, b, з, d – коефіцієнти апроксимації.
Слід зазначити, що в експериментах розглядалося анкерне кріплення без
введення додаткових підтримуючих елементів або сітки, тому висновки спра-
ведливі тільки для випадку анкерного кріплення.
На другому етапі моделювання розглядалися наступні ситуації, розбиті на
дві серії:
Серія А – рудний масив, не підданий інтенсивним технологічним діям:
– виробка, закріплена набризкбетонним кріпленням;
– виробка, закріплена анкерним кріпленням;
– виробка, закріплена кріпленням «анкер+сітка»;
– виробка, закріплена кріпленням «анкер+сітка+набризкбетон».
Серія Б – рудний масив, підданий інтенсивним технологічним діям:
– виробка, закріплена набризкбетонним кріпленням;
– виробка, закріплена анкерним кріпленням;
– виробка, закріплена кріпленням «анкер+сітка»;
Геотехническая механика"
– виробка, закріплена кріпленням «анкер+сітка+набризкбетон».
У всіх серіях другого етапу параметри анкерного кріплення приймалися
наступними: довжина анкера – 2,0 м, і крок встановлення анкерів – по сітці
1,0х1,0 м. Такі параметри були визначені як раціональні в попередній серії
експериментів. Критерій, як і раніше – величина вертикальної конвергенції.
Результати експериментів приведені на рис. 4.
Як видно з рисунка, для рудного масиву, не підданого інтенсивним техно-
логічним діям (серія А), набризкбетонне кріплення є достатнім для того, щоб
забезпечувати необхідний рівень стійкості виробки, тоді як за наявності пос-
лаблюючої дії на масив інтенсивних технологічних дій (серія Б) такий вид
кріплення є явно недостатнім – зсуви стають такими, що призводять до по-
рушення суцільності набризкбетонного покриття. У таких умовах доцільним
є застосування комбінованих видів кріплення (рис. 4).
Наведені результати все ж таки є частковими і носять швидше якісний,
ніж кількісний характер. Для отримання точніших кількісних оцінок даних
параметрів необхідне проведення чисельного моделювання, що вимагає роз-
робки відповідних аналітичних і чисельних моделей геомеханічних систем
«бурова виробка-рудний масив» і «відрізна виробка-рудний масив».
0.00
0.10
0.20
0.30
0.40
0.50
0.60
0.70
набрызг анкер анкер+сетка анкер+сетка+набрызг
Uв, мм
Серия А Серия Б
Рис. 4 – Величина вертикальної конвергенції у виробці на моделі
при різних видах кріплення
Висновки. Наприкінці можна зробити наступні висновки:
1. Підібрано склад еквівалентного матеріалу, що відповідає, з урахуванням
масштабу моделювання, реальним умовам розташування нарізних виробок.
2. Розроблена методика формування моделей, створення конструкцій, що
моделюють різні види кріплення (анкерне, набризкбетонне, комбіноване). З
використанням методів математичного планування експерименту визначена
необхідна кількість моделей для випробувань.
3. Аналізом результатів фізичного моделювання встановлено, що у вироб-
ках, які моделюють незайманий (не підданий інтенсивним технологічним ді-
ям) рудний масив, достатнім видом кріплення є набризкбетонне покриття, ек-
Выпуск № 81
вівалентне реальному завтовшки 50 мм.
4. У виробках, розташованих в порушеному інтенсивними діями масиві,
тільки набризкбетонного покриття недостатньо, необхідне застосування ком-
бінованого кріплення, як з набризкбетоном, так і без нього (анкери+сітка).
5. Встановлені раціональна довжина анкерів і щільність їх установки, при
яких спостерігається найменше руйнування модельованої виробки: довжина –
2,0 м при установці анкерів по сітці 1,0 м х 1,0 м.
6. Для отримання точніших кількісних оцінок даних параметрів необхідне
проведення чисельного моделювання, що вимагає розробки відповідних ана-
літичних і чисельних моделей геомеханічних систем «бурова виробка-рудний
масив» і «відрізна виробка-рудний масив».
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Козин А.М., Рутковская Е.П. Методическое руководство по подбору и испытанию эквивалентных ма-
териалов для моделирования. – М.: ИГД им. А.А. Скочинского, 1974. – 40 с.
2. Засименко В.М. Основи теорії планування експерименту: Навчальний посібник з курсу “Теорія пла-
нування експерименту”.– Львів: Вид. Держ. університету “Львівська політехніка”, 2000.– 205с.
3. Математическая обработка результатов эксперимента. Справочное пособие / Л.З. Рушинский.– М.:
Наука, 1971.– 192с.
Рекомендовано до публікації д.т.н. О.М. Шашенком 23.06.09
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33607 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T04:55:49Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гапєєв, С.М. Терещук Р.М. Бєлкін, І.Д. 2012-05-28T20:23:35Z 2012-05-28T20:23:35Z 2009 Дослідження особливостей роботи кріплення у геомеханічних системах «рудний масив-нарізна виробка» і «рудний масив-бурова виробка» для умов ЗАТ «Запорізький ЗРК» / С.М. Гапєєв, Терещук Р.М., І.Д. Бєлкін // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. — Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2009. — Вип. 81. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33607 622.261 Приведены результаты лабораторного моделирования с использованием многокомпо- нентных эквивалентных материалов напряженно-деформированного состояния геомеханических систем «нарезная выработка-рудный массив-крепь» для условий ЗАО «Запорожский ЖРК». The results of laboratory modeling of the mode of deformation of the geomechanics systems a «ore mass-breakoff» and «ore mass-drilling working» for the terms of JSC «Zaporozhsky ZHRK» with the use of multicomponent equivalent materials are presented. uk Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України Геотехническая механика Дослідження особливостей роботи кріплення у геомеханічних системах «рудний масив-нарізна виробка» і «рудний масив-бурова виробка» для умов ЗАТ «Запорізький ЗРК» Researches of features in functioning of support in the geomechanics systems a «ore mass-breakoff» and «ore mass-drilling working» for the terms of the JSC «Zaporozhsky ZHRK» Article published earlier |
| spellingShingle | Дослідження особливостей роботи кріплення у геомеханічних системах «рудний масив-нарізна виробка» і «рудний масив-бурова виробка» для умов ЗАТ «Запорізький ЗРК» Гапєєв, С.М. Терещук Р.М. Бєлкін, І.Д. |
| title | Дослідження особливостей роботи кріплення у геомеханічних системах «рудний масив-нарізна виробка» і «рудний масив-бурова виробка» для умов ЗАТ «Запорізький ЗРК» |
| title_alt | Researches of features in functioning of support in the geomechanics systems a «ore mass-breakoff» and «ore mass-drilling working» for the terms of the JSC «Zaporozhsky ZHRK» |
| title_full | Дослідження особливостей роботи кріплення у геомеханічних системах «рудний масив-нарізна виробка» і «рудний масив-бурова виробка» для умов ЗАТ «Запорізький ЗРК» |
| title_fullStr | Дослідження особливостей роботи кріплення у геомеханічних системах «рудний масив-нарізна виробка» і «рудний масив-бурова виробка» для умов ЗАТ «Запорізький ЗРК» |
| title_full_unstemmed | Дослідження особливостей роботи кріплення у геомеханічних системах «рудний масив-нарізна виробка» і «рудний масив-бурова виробка» для умов ЗАТ «Запорізький ЗРК» |
| title_short | Дослідження особливостей роботи кріплення у геомеханічних системах «рудний масив-нарізна виробка» і «рудний масив-бурова виробка» для умов ЗАТ «Запорізький ЗРК» |
| title_sort | дослідження особливостей роботи кріплення у геомеханічних системах «рудний масив-нарізна виробка» і «рудний масив-бурова виробка» для умов зат «запорізький зрк» |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33607 |
| work_keys_str_mv | AT gapêêvsm doslídžennâosoblivosteirobotikríplennâugeomehaníčnihsistemahrudniimasivnaríznavirobkaírudniimasivburovavirobkadlâumovzatzaporízʹkiizrk AT tereŝukrm doslídžennâosoblivosteirobotikríplennâugeomehaníčnihsistemahrudniimasivnaríznavirobkaírudniimasivburovavirobkadlâumovzatzaporízʹkiizrk AT bêlkíníd doslídžennâosoblivosteirobotikríplennâugeomehaníčnihsistemahrudniimasivnaríznavirobkaírudniimasivburovavirobkadlâumovzatzaporízʹkiizrk AT gapêêvsm researchesoffeaturesinfunctioningofsupportinthegeomechanicssystemsaoremassbreakoffandoremassdrillingworkingforthetermsofthejsczaporozhskyzhrk AT tereŝukrm researchesoffeaturesinfunctioningofsupportinthegeomechanicssystemsaoremassbreakoffandoremassdrillingworkingforthetermsofthejsczaporozhskyzhrk AT bêlkíníd researchesoffeaturesinfunctioningofsupportinthegeomechanicssystemsaoremassbreakoffandoremassdrillingworkingforthetermsofthejsczaporozhskyzhrk |