Організації Комуністичної спілки молоді України у ВНЗ УСРР у 1920-і роки
У статті розглянуті питання організаційного становлення та зростання чисельності комсомольських осередків ВНЗ, розгортання руху за якість знань, створення та діяльність загонів «легкої кавалерії», роль КСМУ у формуванні тоталітарної системи в інститутах і технікумах. В статье рассмотрены вопросы о...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Наука. Релігія. Суспільство |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33633 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Організації Комуністичної спілки молоді України у ВНЗ УСРР у 1920-і роки / Х.А. Кравчук // Наука. Релігія. Суспільство. — 2010. — № 3. — С. 90-95. — Бібліогр.: 41 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859856959180636160 |
|---|---|
| author | Кравчук, Х.А. |
| author_facet | Кравчук, Х.А. |
| citation_txt | Організації Комуністичної спілки молоді України у ВНЗ УСРР у 1920-і роки / Х.А. Кравчук // Наука. Релігія. Суспільство. — 2010. — № 3. — С. 90-95. — Бібліогр.: 41 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука. Релігія. Суспільство |
| description | У статті розглянуті питання організаційного становлення та зростання чисельності комсомольських
осередків ВНЗ, розгортання руху за якість знань, створення та діяльність загонів «легкої кавалерії», роль
КСМУ у формуванні тоталітарної системи в інститутах і технікумах.
В статье рассмотрены вопросы организационного становления и роста численности комсомольских
организаций в вузах, развитие движения за качество знаний, роль КСМУ в формировании тоталитарной
системы в институтах и техникумах.
In the article the following questions are examined: formation and growth of number of Komsomol organizations
in institutions of higher education, knowledge quality development, role of youth communist society of Ukraine
in formation of totalitarian system at institutes and technical schools.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:43:50Z |
| format | Article |
| fulltext |
«Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2010 90
УДК 37.477
Х.А. Кравчук
Донецький національний технічний університет, Україна
ОРГАНІЗАЦІЇ КОМУНІСТИЧНОЇ СПІЛКИ МОЛОДІ УКРАЇНИ
У ВНЗ УСРР У 1920�і роки
У статті розглянуті питання організаційного становлення та зростання чисельності комсомольських
осередків ВНЗ, розгортання руху за якість знань, створення та діяльність загонів «легкої кавалерії», роль
КСМУ у формуванні тоталітарної системи в інститутах і технікумах.
Серед політичних організацій студентів у 1920-і рр. особливе місце займали осередки
Комуністичної спілки молоді України. Заснована у 1919 р. КСМУ була націлена на вихо-
вання молоді в дусі марксистської та ленінської ідеологій і розглядалась керівництвом
КП(б)У як помічник та резерв Комуністичної партії.
В історичній літературі дана проблема не мала спеціального розгляду. В той же час
окремі питання діяльності політичних угруповань у ВНЗ України знайшли відображення у
працях В.В. Липинського [1], [2]. Метою даної статті є вивчення основних напрямків
діяльності та пошуку свого місця комсомолом у системі політичних організацій, що діяли
у вищій школі УСРР впродовж 1920-х років.
Історія комсомолу у ВНЗ УСРР розпочалась з 1921 р., коли на створених робітни-
чих факультетах були організовані перші осередки КСМУ. Восени 1921 р. ЦК КСМУ
надіслав на навчання до вищих навчальних закладів більш ніж 200 комсомольців [3].
В цей час на робітничому факультеті Харківського сільськогосподарського інституту було
створено комсомольський осередок у складі семи осіб, а у технологічному інституті, де
навчалось дві тисячі студентів, осередок КСМУ нараховував дев’ять комсомольців [4].
Перші комсомольські осередки діяли в умовах беззаперечного авторитету серед сту-
дентства неформально діючих організацій соціалістів-революціонерів та меншовиків. Тому
перші спроби комсомолу ВНЗ провести на загальностудентських зборах свої резолюції
дружно провалювались. Тому, як відмічало у грудні 1922 р. бюро Київського губкому
КП(б)У, комсомольська робота серед студентської молоді існує тільки на робітничих
факультетах. Саме там було сформоване те соціальне середовище, яке охоче сприймало
ідеологічне спрямування нової молодіжної організації [2, с. 51]. Так, своєрідна ізоляція
комсомольської молоді у студентському середовищі на початку 1920-х рр. викликала зане-
покоєння як у ЦК КП(б)У, так і у ЦК КСМУ. Саме тому ЦК КСМУ у червні 1921 р. у ході
роботи Всеукраїнської наради робітників освіти дійшов згоди щодо включення представ-
ників КСМУ до губернських відділів народної освіти з правом вирішального голосу.
19 червня 1921 р. представник ЦК КСМУ був включений до складу Наркомосу, а у вересні
1922 р. на засіданні Центрального бюро комуністичного студентства, яке констатувало
слабкий зв’язок з комсомолом, представник ЦК КСМУ увійшов до складу ЦБКС [5].
У листопаді 1921 р. ЦК КСМУ видав циркуляр «Про роботу серед студентів», в яко-
му було зафіксовано, що організаційною формою роботи серед студентства є осередок
спілки КСМУ, який може утворюватися на робітничих факультетах, у технікумах і інсти-
тутах. Слід зазначити, що за цим циркуляром осередок КСМУ у вищому навчальному
закладі отримав право прийому до спілки нових членів [6]. Проте скористатися залу-
ченням до спілки комуністичної молоді нових членів в цей час комсомольські осередки
ВНЗ фактично не мали можливості. Справа у тому, що за системою «відряджень» до
робітничих факультетів та інститутів надходили студенти, які за віком були за межею
молодіжної організації. І тільки технікуми мали резерв для прийому нових членів спіл-
Організації Комуністичної спілки молоді України у ВНЗ УСРР у 1920�і роки
«Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2010 91
ки. Крім того, до технікумів поряд з комуністами відряджали і певну кількість комсо-
мольців. Так, у 1923 р. серед зарахованих на навчання до технікумів абітурієнтів було
7% членів КСМУ [7]. У цьому ж році ми констатуємо приплив великої кількості комсо-
мольців до окремих ВНЗ м. Харкова. Так, у Харківському інституті народної освіти
у 1923 р. до складу студентів було зараховано 16,4% комсомольців, а до медичного інсти-
туту – 34% [8]. У 1923 р. значно зміцнів осередок КСМУ у Харківських 3-річних педа-
гогічних курсах ім. Г. Сковороди, який восени 1923 р. налічував 23 комсомольці, та
осередок комуністичної молоді Київського інституту народної освіти, де всіляку допо-
могу у роботі надавав осередок КП(б)У [9], [10].
Організаційне становлення комсомольських осередків ВНЗ продовжувалось і у 1924 р.
Влітку цього року в ЦК КСМУ було зареєстровано 21 студентський осередок, до складу
яких входило 1413 членів та 256 кандидатів у члени КСМУ. Середня чисельність комсо-
мольського осередку в індустріально-технічних інститутах складала на початок 1924 р.
132 особи, в інститутах народної освіти – 84, а найбільш слабкими в організаційному
плані на цей час виглядали комсомольські осередки медичних інститутів – 58 [11, с. 7].
У межах союзної держави органи КСМУ мали право надсилати на навчання комсо-
мольців за межі УСРР та приймати до українських ВНЗ студентів з інших радянських
республік. Так, у серпні 1924 р. секретаріат ЦК ЛКСМУ затвердив списки комсомольців,
що відряджались на навчання до ВНЗ і робітничих факультетів РСФРР, а у вересні
цього ж року секретаріат ЦК ЛКСМУ дозволив брати на комсомольський облік Харків-
ському губкому ЛКСМУ комсомольців, що прибули на навчання до ВНЗ з інших ра-
дянських республік [12].
У 1924 – 1925 навчальному році у ході так званого «ленінського призову» двері
для вступу до лав комсомолу було відчинено для всіх бажаючих. Так, з 1 липня 1924 р.
по 1 липня 1925 р. чисельність членів КСМУ зросла майже у 2,5 рази і склала 234 391 осо-
бу [13]. Приблизно у такій же пропорції збільшилась кількість комсомольців у вищих
навчальних закладах. Проте певна кількість молоді, яка поповнила лави спілки у цей час,
була далека від тих ідеалів, що сповідувала організація. Прагматично налаштовані молоді
люди вміло використали ситуацію, що склалася, з суто меркантильних міркувань. Це яви-
ще було масовим і не могло оминути пильне око керівних партійних органів. Так, у звіті
відділу агітаційно-пропагандистської роботи ЦК КП(б)У «Про роботу у ВНЗ» у жовтні
1924 р. зазначалось, що «у ході набору до ВНЗ Харкова, Одеси та Києва вирізнилась
значна кількість комсомольців, яка спеціально завдалась метою завдяки вступу до комсо-
молу досягти вступу до ВНЗ» [14].
Завдяки «ленінському призову» чисельність комсомольців у інститутах збільшилась
у 1924 р. до 2,7% від загальної кількості студентів, а у технікумах цей показник до-
сяг 7,9% [15]. У 1924 – 1925 навчальному році ми спостерігаємо значне зростання чисель-
ності комсомолу навіть у невеличких ВНЗ. Так, Маслівський технікум, комсомольський
осередок якого у 1922 р. налічував лише 5 членів КСМУ, за рахунок набору 1924 р. збіль-
шив чисельність членів комуністичної спілки молоді у 5 разів. У 1925 р. 75% членів вико-
навчого бюро технікуму були комсомольцями [16, с. 17]. Цілком слушно, що великий при-
плив нових сил до спілки об’єктивно вимагав посилення виховної та ідеологічної роботи,
тому поряд з організаційним становленням комсомольських осередків на перший план у
1924 – 1925 навчальному році за рішенням ЦК ЛКСМУ висувається комуністичне вихо-
вання студентської молоді. VI Всеукраїнський з’їзд ЛКСМУ (жовтень 1924 р.) підкрес-
лив необхідність ретельного відбору комсомольців, які надсилались до ВНЗ [17, с. 3].
Аналогічні настрої серед значної частини комсомольців, особливо серед робітничої
молоді, ми спостерігаємо з 1925 р. Тільки по Харківщині за перше півріччя 1926 р. вихід з
лав ЛКСМУ становив 13,5 тис. осіб, серед яких 9 тис. складали робітники [18]. Вихід з лав
ЛКСМУ у 1926 – 1927 навчальному році набув розмаху і у комсомольських осередках
ВНЗ. Тільки по ВНЗ м. Харкова з лав ЛКСМУ за особистими заявами вийшло 375 ком-
Х.А. Кравчук
«Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2010 92
сомольців. Ось одна з характерних заяв, що надійшла до комсомольського осередку ХТІ у
1927 р.: «Цією заявою ставлю до відома про свій вихід з організації. Вважаю, що за п’яти-
річне перебування у комсомолі я достатньо виховався у комуністичному дусі. Працювати
активно в даний момент я не можу, так як зміст комсомольської роботи є незадовільним.
Комсомольський квіток № 6056» [2, с. 52].
І дійсно, у 1926 р. журнал «Комсомолець-агітатор» сповіщав, що «комсомольці дуже
пасивно відносяться до суспільної роботи і політично майже всі слабко підготовлені.
Комсомольські збори відбуваються пасивно, мляво та нудно, не викликають зацікавленості
у масі комсомольців і не досягають поставленої мети» [19, с. 57]. В цей час ЦК КП(б)У
створив комісію, яка вивчала діяльність комсомольських осередків ВНЗ. За підсумками
роботи комісії було підготовлено довідку, де зокрема зазначалось: «Комсомол у інститутах
працює слабко, бо його затьмарюють партійні осередки. Кращі справи у роботі комсо-
молу ми спостерігаємо у технікумах, де комсомольські осередки за чисельністю більші
і активніше ніж партійні» [20].
Саме тому вже у 1926 р. комсомол у ВНЗ намагається вийти з тіні впливу партій-
них осередків і знайти своє місце у суспільно-політичному житті вищої школи. У другій
половині 1920-х рр., коли до ВНЗ за системою «куріального представництва» почала над-
ходити талановита молодь, підготовлена радянською системою освіти, комсомол само-
тужки почав ініціювати суспільний рух за підвищення якості знань. Але у 1926 р. ця іні-
ціатива комсомолу не знайшла гідної підтримки з боку партійного керівництва. Навіть
навпаки, намагання студентів відійти від суспільної роботи і поринути у роботу акаде-
мічну засуджувалось як негативне явище. В цей час журнал «Комсомолець-агітатор»
розпочав друкувати матеріали, де йшла боротьба за «здорового студента», а «вузький
академізм», який вів студентів до індивідуалізму, мав бути викоренений [21, с. 55].
Проте вже наступного 1927 р. ситуація щодо покращення навчання студентів доко-
рінно змінилась. Розпочатий комсомолом рух за якість знань був підхоплений і партійними
осередками, які, в свою чергу, визнавали пріоритетність цього напрямку роботи за ком-
сомолом. Так, у квітні 1927 р. комсомольці Харківського технологічного інституту висуну-
ли гасло: «Жодного комсомольця другорічника». Боротьба за якість знань перетворилась
у головний напрямок комсомольської роботи інституту [22]. В цей же час журнал «Сту-
дент революції» висував два основні напрямки покращення якості навчання. По-перше,
це покращення навчально-матеріальної бази ВНЗ та підвищення кваліфікації викладачів.
По-друге, зміна ставлення студентів до навчання та їх активна участь у академічному
житті [23, с. 16].
Але вже у середині 1927 р., коли захоплення комсомолу академічною роботою до-
сягло своєї максимальної позначки, партійне керівництво почало вносити певні корек-
тиви у діяльність комсомольських осередків, намагаючись врівноважити суспільну роботу
з академічною. Зокрема журнал «Студент революції», плануючи діяльність комсомоль-
ських осередків ВНЗ на наступний 1928 р., вказував, що «у наступному році треба врівно-
важити суспільно-політичну роботу комсомолу у інститутах і технікумах з роботою
академічною» [24, с. 22].
Не зважаючи на ці вказівки, у 1928 р. комсомол у ВНЗ продовжував активно пра-
цювати у напрямку підвищення відповідальності студентів за якість отриманих знань.
У січні 1928 відбувалась нарада комсомольських осередків ВНЗ при ЦК ЛКСМУ. Нарада
констатувала, що у навчанні комсомольці йдуть у «середнячках» і займають пасивну по-
зицію в академічному житті вищої школи. Тому нарада висунула гасло: «Комсомолець –
найкращий студент», яке було підхоплено провідними ВНЗ УСРР. Так, 30 січня 1928 р.
на нараді комсомольського активу Харківського технологічного інституту було прийнято
рішення про участь комсомолу в розробці навчальних планів і роботі предметних ко-
місій, а також про участь комсомольців в діяльності науково-технічних товариств [25].
А комсомольці Харківського медичного інституту висунули власне гасло: «Той не ком-
Організації Комуністичної спілки молоді України у ВНЗ УСРР у 1920�і роки
«Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2010 93
сомолець, хто тягнеться у хвості». За таких умов майбутніх медиків, що мали академічні
заборгованості, за поданням комсомольського осередку мали виключати як з лав моло-
діжної організації, так і зі складу студентів [26].
Зниження віку студентства у другій половині 1920-х рр. сприяло подальшому кіль-
кісному зростанню комсомольських осередків ВНЗ. В цей час поповнення рядів комсомолу
у ВНЗ відбувалось як за рахунок припливу комсомольців у складі зарахованих до лав
студентства абітурієнтів, а також шляхом прийому нових членів ЛКСМУ безпосеред-
ньо у комсомольських осередках ВНЗ. Впродовж 1920-х рр. щороку зростала чисель-
ність комсомольців у складі зарахованих до ВНЗ студентів.
Таблиця 1 – Динаміка прийому до ВНЗ членів і кандидатів у члени ЛКСМУ
Навчальні
роки
Індустрі-
ально-
технічна
освіта, %
Сільсько-
господар-
ська
освіта, %
Соціально-
економічна
освіта, %
Педагогіч-
на освіта,
%
Медична
освіта,
%
Художня
освіта,
%
Разом
1922 – 1923 8,6 8,1 10,1 9,2 3,2 1,3 6,7
1923 – 1924 9,0 8,4 10,4 9,6 3,4 1,6 6,1
1924 – 1925 20,5 13,8 16,8 7,9 5,4 7,5 11,2
1925 – 1926 26,5 20,4 24,9 16,9 11,7 9,9 18,8
1926 – 1927 27,6 28,0 25,0 20,5 16,4 12,5 22,2
1927 – 1928 29,6 31,0 31,5 21,5 22,7 13,6 25,2
1928 – 1929 30,5 34,8 33,5 32,0 28,0 21,3 31,4
1929 – 1930 32,0 34,9 33,9 32,8 29,1 22,5 30,5
З табл. 1 [27] видно, що впродовж періоду, який вивчається, ми спостерігаємо стійку
тенденцію до збільшення чисельності комсомольців і кандидатів у члени ЛКСМУ серед
студентів, зарахованих до інститутів і технікумів. Якщо у 1922 – 1923 навчальному році
до ВНЗ потрапило лише 6,7% комсомольців, то у 1929 – 1930 навчальному році їх чисель-
ність зросла більш ніж у шість разів (30,5%). Найбільша кількість серед зарахованих на
навчання комсомольців була в індустріально-технічних, соціально-економічних та сіль-
ськогосподарських інститутах і технікумах. В кінці періоду, що вивчається, до цих ВНЗ
щороку зараховували більш ніж 30% комсомольців та кандидатів у члени КСМУ.
За таких умов, коли приплив чисельності комсомольських осередків забезпечували
приймальні комісії, навіть у ВНЗ медичного та художнього спрямування відбувалось
стрімке зростання чисельності комсомольців. Наприклад, у Харківському медичному
інституті осередок КСМУ у 1921 р. налічував лише 11 комсомольців, у 1925 р. – 192, а
у 1929 р. – вже 425 членів і кандидатів у члени ЛКСМУ [26].
Наприкінці 1928 і на початку 1929 рр. тенденція щодо боротьби за якість знань у ла-
вах ЛКСМУ набирала потужні оберти. Постанова липневого пленуму 1928 р. ЦК ВКП(б)
закликала комсомол ВНЗ перебирати на себе головні питання організації навчального
процесу та суспільного життя в інститутах і технікумах. У серпні 1928 р. до комсомоль-
ських осередків ВНЗ з листом звернувся Генеральний секретар ЦК ЛКСМУ О. Корсунов,
який зазначив, що «з розвитком процесу зниження віку студентів у ВНЗ роль комсомолу
у них набуває все більшого значення» [28, с. 102]. У грудні 1928 р. за рішенням ком-
сомольських зборів Харківського інституту народної освіти було розпочато місячник з
ліквідації академічної заборгованості студентів за минулий навчальний рік. Комсомоль-
ський осередок інституту разом зі студентським деканатом встановив перелік осіб, які
мали академічну заборгованість, закріпив за ними шефів зі складу студентів-відмінників
та склав графік складання іспитів [29]. У квітні 1929 р. комітет комсомолу Одеського ін-
ституту народної освіти оголосив конкурс на кращого і гіршого комсомольця у навчанні.
Це, на думку одеських комсомольців, мало сприяти підвищенню якості навчання [30].
Х.А. Кравчук
«Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2010 94
Проте нові сполохи політичного протистояння у країні, що відновились наприкінці
1920-х рр. щодо так званої «Шахтинської справи», почали відсувати боротьбу за якість
знань, яку розпочав комсомол у ВНЗ, на другий план. Студентів, які повністю занурю-
вались у навчання і мали на меті піти у науку, почали звинувачувати у так званому «го-
лому академізмі» [31]. Їм намагались повісити тавро особи, яку «не хвилюють історичні
перспективи революції, а тому вони мало революційні» [32]. А над студентом В. Еделем,
який не мав суспільного навантаження і весь час присвячував навчанню, комітет ком-
сомолу Одеського інституту народної освіти пропонував провести суспільний суд [33].
У жовтні 1928 р. за рішенням VIII з’їзду ВЛКСМ у ВНЗ починають створювати
так звані загони «легкої кавалерії», які повинні були розпочати боротьбу з класовими
ворогами у студентському середовищі [34]. Характер їх діяльності красномовно засвід-
чує запис у рішенні комсомольських зборів Харківського інституту народної освіти:
«Загони “легкої кавалерії” повинні вичищати з ВНЗ не тільки ворожих нам за соціаль-
ним походженням осіб, але і тих студентів, які є ворожими нам за своєю психологією і
поведінкою. Треба виключати всіх, хто відвідує церкву, хто знає, але приховує чиєсь
“негарне” соціальне походження». Втілюючи у життя свої політичні наміри, «кавалеристи»
із ХІНО восени 1928 р. виключили зі складу студентів 28 перших жертв, зазначивши
при цьому, що «це тільки початок “великої чистки”» [35, с. 49].
У листопаді 1928 – січні 1929 р. у ВНЗ УСРР були створені загони «легкої кавалерії»,
які розпочали новий етап політичних репресій у студентському середовищі. У листо-
паді 1927 р. газета студентів м. Дніпропетровська «Студент Жовтня» сповіщала, що у
всіх ВНЗ міста сформовані загони «легкої кавалерії», які працюють як у інститутах, так
і за їх межами [36].
У грудні 1928 р. комітет комсомолу Харківського інституту народної освіти ство-
рив штаб з 7 осіб, який базувався у редакції багатотиражної газети ВНЗ і збирав заяви
від комсомольців про всілякі прояви ворожих елементів [37]. У січні 1929 р. «легкі кавале-
ристи» Харківського медичного інституту почали перевірку різних «невідповідностей
та бюрократичних проявів у ВНЗ» [38].
Впродовж 1929 – 1930 навчального року загони «легкої кавалерії» брали активну
участь у соціально-політичних «чистках» складу студентства. Так, у Нероновицькому тех-
нікумі напередодні «чистки» студент другого курсу Степан Макаренко написав заяву про
вихід з осередку ЛКСМУ: «Осередок якісно хворий і для його лікування потрібні жертви…
Я не бажаю бути об’єктом негативного комсомольця і прошу виключити мене з комсомолу».
В ході «чистки», яка відбулась у технікумі, «легкі кавалеристи» виявили велику групу
комсомольців, які «пролізли» в організацію з ворожих соціальних верств [39, с. 67].
У грудні 1929 р. в ході «чистки» у Харківському медичному інституті «легкі кавалеристи»
виявили велику групу комсомольців, що підтримували так званий «правий ухил» [40].
Багато з них, особливо студенти-випускники, відмовились йти на «чистку». Майже всі вони
(14 осіб) пройшли робітничий факультет і були добровольцями Червоної армії [41, с. 33].
Таким чином, осередки КСМУ у ВНЗ УСРР були масовою молодіжною організацією
комуністичного спрямування, яка була фактично підпорядкована партійним осередкам і
впродовж періоду, що вивчається, копіювала партійні форми, методи та засоби роботи.
Водночас комсомол в інститутах і технікумах шукав і власні напрямки суспільної роботи,
головним з яких була боротьба за підвищення якості знань.
ЛІТЕРАТУРА
1. Липинський В.В. Становлення та розвиток нової системи освіти в УСРР у 20-і роки / Віталій Володи-
мирович Липинський. – Донецьк, 2000. – 247 с.
2. Липинский В.В. Студенческие организации Украины: история и современность / Виталий Владими-
рович Липинский. – Донецк, 1991. – 115 с.
3. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 608, арк. 36-37.
Організації Комуністичної спілки молоді України у ВНЗ УСРР у 1920�і роки
«Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2010 95
4. Питання організаційної структури // Шлях праці. – 1929. – 13 червня.
5. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 608, арк. 32-33; спр. 607, арк. 33; спр. 1076, арк. 22.
6. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1513, арк. 42.
7. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2703, арк. 28.
8. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 3, спр. 271, арк. 59.
9. ЦДАГО України, ф. 166, оп. 3, спр. 297, арк. 34.
10. Студент революції. – 1925. – № 7-8. – С. 110-112.
11. Марченко Р. Комсомол и вузы / Р. Марченко // Студент революції. – 1924. – № 6. – С. 5-7.
12. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1830, арк. 208.
13. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2196, арк. 3.
14. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1839, арк. 125-128.
15. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2703, арк. 3.
16. Наша комсомольская ячейка // Студент революції. – 1926. – № 4. – С. 16-17.
17. Работа комсомола в вузах // Студент революції. – 1926. – № 4. – С. 1-3.
18. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2476, арк. 4, 7.
19. Пикалов Ф. Борьба за здорового студента / Ф. Пикалов // Комсомолец-агитатор. – 1926. – № 5. – С. 57-59.
20. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2703, арк. 32.
21. Сергеев А. Против «голого академизма» / А. Сергеев // Комсомолец-агитатор. – 1926. – № 5. – С. 55-56.
22. Набока Н. У комсомольців інституту / Н. Набока // Червоний технолог. – 1927. – 16 квітня.
23. Коваленко С. Комсомол в борьбе за качество учебы / С. Коваленко // Студент революції. – 1927. – № 2-3. –
С. 15-16.
24. Комячейки переизбирают свои штабы // Студент революції. – 1927. – № 5. – С. 20-22.
25. Итоги совещания вузовских ячеек при ЦК ЛКСМУ // Червоний технолог. – 1928. – 8 лютого.
26. Шість років // Рефлекс. – 1929. – 16 березня.
27. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 8, спр. 91, арк. 21; спр. 92, арк. 46; спр. 93, арк. 47.
28. Коризнов О. Ко всем вузовским комсомольским ячейкам / О. Коризнов // Студент революції. – 1928. –
№ 6. – С. 101-102.
29. Лебединский А. Ликвидируем хвосты / А. Лебединский // Иновец. – 1928. – 15 декабря.
30. Владимирский И. Отправляемся в социалистический поход / И. Владимирский // Студент жовтня.
Одеса. – 1929. – 16 квітня.
31. Куликов М. В эпоху профессиональных революционеров / М. Куликов // Студент жовтня. Одеса. –
1929. – 16 квітня.
32. Кабо Я. Даешь настоящий тип нового человека / Я. Кабо // Студент жовтня. Одеса. – 1929. – 16 квітня.
33. Еделевська «Філософія» // Студент жовтня. Одеса. – 1929. – 16 квітня.
34. Северов С. Состояние комсомола здоровое / С. Северов // Червоний технолог. – 1928. – 25 жовтня.
35. Враг наступает // Студент революції. – 1929. – № 4. – С. 49-51.
36. Данилова В. За новую систему комсомольской работы / В. Данилова // Студент жовтня. Дніпропет-
ровськ. – 1928. – 27 листопада.
37. «Легкая кавалерия» – в поход // Иновец. – 1928. – 15 грудня.
38. Мотова Е. Не мешайте нам / Е. Мотова // Рефлекс. – 1929. – 16 січня.
39. Гострим ланцетом // Студент революції. – 1929. – № 1-2. – С. 67-69.
40. Из выводов проверочной тройки // Рефлекс. – 1929. – 25 грудня.
41. На чистку не пойдем // Студент революції. – 1930. – № 16-17. – С. 33-35.
К.А. Кравчук
Организации Коммунистического союза молодежи Украины в вузах УССР в 1920-е годы
В статье рассмотрены вопросы организационного становления и роста численности комсомольских
организаций в вузах, развитие движения за качество знаний, роль КСМУ в формировании тоталитарной
системы в институтах и техникумах.
K.A. Kravchuk
Organizations of Ukrainian Communist Youth Society in USSR Institutions of Higher Education
in Twenties of Twentieth Century
In the article the following questions are examined: formation and growth of number of Komsomol organizations
in institutions of higher education, knowledge quality development, role of youth communist society of Ukraine
in formation of totalitarian system at institutes and technical schools.
Стаття надійшла до редакції 23.07.2010.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33633 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-3671 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:43:50Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кравчук, Х.А. 2012-05-29T17:31:02Z 2012-05-29T17:31:02Z 2010 Організації Комуністичної спілки молоді України у ВНЗ УСРР у 1920-і роки / Х.А. Кравчук // Наука. Релігія. Суспільство. — 2010. — № 3. — С. 90-95. — Бібліогр.: 41 назв. — укр. 1728-3671 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33633 37.477 У статті розглянуті питання організаційного становлення та зростання чисельності комсомольських осередків ВНЗ, розгортання руху за якість знань, створення та діяльність загонів «легкої кавалерії», роль КСМУ у формуванні тоталітарної системи в інститутах і технікумах. В статье рассмотрены вопросы организационного становления и роста численности комсомольских организаций в вузах, развитие движения за качество знаний, роль КСМУ в формировании тоталитарной системы в институтах и техникумах. In the article the following questions are examined: formation and growth of number of Komsomol organizations in institutions of higher education, knowledge quality development, role of youth communist society of Ukraine in formation of totalitarian system at institutes and technical schools. uk Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України Наука. Релігія. Суспільство Історія Організації Комуністичної спілки молоді України у ВНЗ УСРР у 1920-і роки Организации Коммунистического союза молодежи Украины в вузах УССР в 1920-е годы Organizations of Ukrainian Communist Youth Society in USSR Institutions of Higher Education in Twenties of Twentieth Century Article published earlier |
| spellingShingle | Організації Комуністичної спілки молоді України у ВНЗ УСРР у 1920-і роки Кравчук, Х.А. Історія |
| title | Організації Комуністичної спілки молоді України у ВНЗ УСРР у 1920-і роки |
| title_alt | Организации Коммунистического союза молодежи Украины в вузах УССР в 1920-е годы Organizations of Ukrainian Communist Youth Society in USSR Institutions of Higher Education in Twenties of Twentieth Century |
| title_full | Організації Комуністичної спілки молоді України у ВНЗ УСРР у 1920-і роки |
| title_fullStr | Організації Комуністичної спілки молоді України у ВНЗ УСРР у 1920-і роки |
| title_full_unstemmed | Організації Комуністичної спілки молоді України у ВНЗ УСРР у 1920-і роки |
| title_short | Організації Комуністичної спілки молоді України у ВНЗ УСРР у 1920-і роки |
| title_sort | організації комуністичної спілки молоді україни у внз усрр у 1920-і роки |
| topic | Історія |
| topic_facet | Історія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33633 |
| work_keys_str_mv | AT kravčukha organízacííkomunístičnoíspílkimolodíukraíniuvnzusrru1920íroki AT kravčukha organizaciikommunističeskogosoûzamolodežiukrainyvvuzahussrv1920egody AT kravčukha organizationsofukrainiancommunistyouthsocietyinussrinstitutionsofhighereducationintwentiesoftwentiethcentury |