Формування та становлення філософського розуміння свободи в історії європейської думки
У статті аналізується процес формування основних підходів у розумінні категорії свободи. Установлено, що результати філософського осмислення цього феномена можуть виступати методологічними принципами для інтерпретацій етнорелігієгенезу в релігієзнавстві. The article analyses the process of forming b...
Saved in:
| Published in: | Схід |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33670 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Формування та становлення філософського розуміння свободи в історії європейської думки / З. Швед // Схід. — 2011. — № 2 (109). — С. 135-138. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860140460940460032 |
|---|---|
| author | Швед, З. |
| author_facet | Швед, З. |
| citation_txt | Формування та становлення філософського розуміння свободи в історії європейської думки / З. Швед // Схід. — 2011. — № 2 (109). — С. 135-138. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | У статті аналізується процес формування основних підходів у розумінні категорії свободи. Установлено, що результати філософського осмислення цього феномена можуть виступати методологічними принципами для інтерпретацій етнорелігієгенезу в релігієзнавстві.
The article analyses the process of forming basic approaches to understanding "freedom". Established: The results of the
philosophical analysis of this phenomenon can be accepted as a methodological principle for interpreting "ethno-religio-genesis"
in Religiology (Knowledge of Religion).
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:49:12Z |
| format | Article |
| fulltext |
№ 2 (109) лютий 2011 р.
ЕКОНОМІКА 135
УДК 1 (091) : 241.11
ÔÎÐÌÓÂÀÍÍß ÒÀ ÑÒÀÍÎÂËÅÍÍß
Ô²ËÎÑÎÔÑÜÊÎÃÎ ÐÎÇÓ̲ÍÍß ÑÂÎÁÎÄÈ
 ²ÑÒÎв¯ ªÂÐÎÏÅÉÑÜÊί ÄÓÌÊÈ
ЗОЯ ШВЕД,
кандидат філософських наук, доцент кафедри релігієзнавства
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
У статті аналізується процес формування основних підходів у розумінні категорії свобо-
ди. Установлено, що результати філософського осмислення цього феномена можуть вис-
тупати методологічними принципами для інтерпретацій етнорелігієгенезу в релігієзнавстві.
Ключові слова: свобода, історія філософії, етнорелігієгенез, релігіологія (релігієзнавство).
Постановка проблеми. Ми розглядатимемо фе-
номен свободи у зв'язку з його співвіднесеністю з ан-
тропологічною проблематикою, а тому підкреслимо,
що особистість давно постала як проблема більшості
філософських систем. Історія філософії, у тому числі
й вітчизняна, являє собою зразок трансформації
інтерпретацій людської сутності в аспекті її існуван-
ня, загальних характеристик її здібностей та сутніс-
них ознак різноманітних культурних традицій, які вона
творить. Розгляд духовного досвіду людства, який на-
працьовувався філософією понад дві тисячі літ, доз-
воляє припустити, що центральною ідеєю пошуків
мислителів поставали "людиновимірні" проблеми (со-
фісти, Протагор), на котрих акцентувалася увагу. І
навіть якщо вочевидь не прослідковується безпосе-
реднього зв'язку із зазначеною проблематикою, зав-
жди можна віднайти певні ідеї, у яких феномен люди-
ни постає як частина філософських побудов. Тут
ідеться про такі питання, як сенс людського існуван-
ня, способи людського пізнання, усвідомлення відпо-
відальності та обов'язку в людському житті, співвідно-
шення їх із індивідуальною свободою, розуміння осо-
бистої ідентичності, феномен мотивації, творчості,
ширше - праксеологічний аспект.
Новизна дослідження полягає в тому, що в процесі
аналізу феномена свободи в контексті історії філо-
софії виокремлюються ті її характеристики, що в по-
дальшому враховуватимуться в релігієзнавчому дос-
лідженні означеного явища.
Аналіз досліджень, у яких започатковано вив-
чення проблеми. Стан розробленості теми є достат-
ньо ґрунтовним. Для доведення цієї тези згадаємо ли-
ше кілька робіт, які вийшли друком тільки в Україні за
останні роки. Це монографія "Свобода: сучасні виміри
та альтернативи", авторами якої є провідні спеціалісти
в галузі Л. А. Ситниченко, К. Ю. Райда, Я. В. Любивий,
В. В. Лях та інші; "Трансцендентальні горизонти свобо-
ди" В. М. Шаповала, "Вибір свободи та свобода вибо-
ру: діалектика і антиномії" Л. А. Подолянко. У цих робо-
тах основну увагу вчені приділяють аналізу феномена
свободи в аспекті його актуальності для політичної
дійсності, залежності дискусій про свободи від визна-
чення місця антропологічної проблематики в системі
філософських побудов, вивчення ролі індивідуальної
свободи в реалізації прав та свобод громадян, зокре-
ма права на вільний вибір релігії і т. ін. [1].
Об'єктом дослідження виступає феномен свобо-
ди, у той час як предметом є аналіз проблеми свободи
в історико-філософському контексті.
Мета роботи - реконструкція процесу формуван-
ня поняття свободи в історії філософії, а завдання -
виокремлення особливостей розуміння "свободи" в
різні періоди розвитку філософської думки та її особ-
ливості для поглиблення релігієзнавчих досліджень,
зокрема в конфесіології релігії.
Методологічною основою дослідження є компара-
тивістський метод, базований на принципі "доповню-
ваності", відповідно до якого жоден із запропонова-
них способів розуміння феномена "свободи" не є без-
заперечно вичерпним.
Виклад основного матеріалу. Історико-філо-
софська складова розгляду цього питання має поши-
рюватися на всі періоди, які відповідають етапам роз-
витку загальних філософських проблем. Ще з часів ан-
тичності проблема свободи не лишалася поза увагою
мислителів, які розглядали її у співвіднесеності з не-
обхідністю. У період формування філософського спо-
собу мислення, коли головні проблеми мали більшою
мірою натурфілософський характер і торкалися питан-
ня про першопричину, першооснову, першопочаток,
можна віднайти так би мовити "напівміфологічні" уяв-
лення про необхідність, яка ототожнювалася з долею
або роком. Антична людина, а разом із нею і весь Кос-
мос, перебуваючи перед викликами долі, була безси-
лою. Згадаймо, що Геракліт вважав долю сутнісно по-
в'язаною з Логосом, яким пронизаний увесь Всесвіт,
а свобода може реалізуватися лише в суспільному се-
редовищі, що є проявом загального закону. У цьому
аспекті ним згадується "війна" як загальний закон, що
володарює над усім. Війна призначає божественність
або людяність, багатство чи бідність, свободу або
рабство. Свобода, про яку тут ідеться, притаманна
людині від народження та відповідає її природі. З іншо-
го боку, свобода не тотожна сваволі, проявам якої
треба запобігати. Адже нею (тобто сваволею) свобо-
да не стверджується, а заперечується. Пізніше Пла-
тон, Аристотель, Епікур уже стверджували несу-
місність свободи та необхідності, бо кожна з них існує
в різних вимірах світу, які не перетинаються.
У процесі історичного поступу європейська куль-
тура, переживаючи епоху середньовіччя, "примирила"
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
136
№ 2 (109) лютий 2011 р.
ЕКОНОМІКА
"свободу та необхідність" у тому аспекті, що свобода
стала розумітися як здатність, надана людині Абсо-
лютом, який сам є вільним і в той же час обмежує
людську природу необхідністю природних законів. У
цей період наголошується на частковій можливості
узгодження свободи та необхідності, адже "без сво-
боди немає гріха", а "без необхідності немає Бога".
Такі думки проголошували Боецій, Л. Валла, Е. Рот-
тердамський та інші.
Епоха Відродження обґрунтувала інше бачення
проблеми свободи та підготувала перехід до періоду
Нового часу. На наш погляд, цей специфічний етап в
історії європейської цивілізації можна, при певних об-
мовках, схарактеризувати як початок епохи глобалі-
зації в тому сенсі, що після великих географічних
відкриттів світ постав перед людиною як замкнена
цілісність, де немає місця тим забобонним вигадкам,
якими ще напередодні характеризувався "світ за го-
ризонтом". У цей період по-новому осмислюється
співвідношення свободи й необхідності. У новочасну
добу свобода постає як онтологічна, моральна про-
блема. Здійснюються спроби аналізу її гносеологічно-
го аспекту, підіймається питання соціально-філо-
софського осмислення феномена свободи. Людина
постає як вільна від примусу та здатна до реалізації
своїх громадянських прав та "культурно-історичної
творчості". Уже із часів М. Лютера, як зазначав
Г. Маркузе, релігійна свобода розумілася як "внутріш-
ня реальність життя духу", яка існує поза конкретними
формами історичного існування.
Період в історії філософії, що співпав із подіями
Французької революції (1789-1794), найяскравіше
втілився в наукових пошуках представників німецької
філософії, які вимушено постали перед необхідністю
переосмислити наслідки відомих суспільних явищ та
соціальних змін. Німецькою класичною філософією
попередньо отримані результати в дослідженні сво-
боди й необхідності систематизуються, узагальнюють-
ся та доповнюються [2]. Макс Шелер зазначав, що коли
свобода здійснюється у віднайдені ціннісних переваг,
то людина вчиняє вільний вибір між цінностями "гарни-
ми та розумними" або "ницими і нерозумними". Така
позиція мислителя зумовлена його загальним розумі-
нням філософської, феноменологічної настанови, яка
"проривається" до найвищих "ціннісно насичених щаблів
реальності". Багата європейська філософська тра-
диція, в розумінні свободи взагалі та особистої свобо-
ди зокрема, стала підґрунтям для умоглядних узагаль-
нень представників німецької класичної філософії.
Так, наприклад, людина у філософії І. Канта має
подвійну природу, існуючи одночасно у світі природ-
ному, світі явищ, та у світі "вільному", "свобідному",
ноуменальному. Будучи носієм "морального імпера-
тива", установленого свободою волі, людина є до-
тичною до царини належного, "не того що є, а того
що має бути". За кантівською інтерпретацією, "сво-
бода" ноуменальна, вона існує "поза буттям" фено-
менального, вона - "можливість", яка здійснюється
в бутті, світі природному. Свобода, реалізуючись у
природному світі, стає свободою людини. Іншими сло-
вами, "остання мета природи - це те, що природа
може здійснити, щоб підготувати людину до її свобо-
ди". Кантом було започатковано інтерпретації свобо-
ди в протиставленні "природного та свобідного", "су-
щого і належного", "реального й ідеального", що, у
свою чергу, окреслило проблемне поле філософсь-
ких інтерпретацій культури. І хоча це може стати те-
мою окремого дослідження, усе ж побіжно зазначи-
мо, що створені пізніше теорії культури вкорінені в
окреслену власне Кантом "культурологічну проблема-
тику", де культура визначається як "придбання розум-
ною істотою здатності ставити будь-яку мету взагалі
(значить, у її свободі)" [3].
Й. Фіхте, натомість, розпочав свою роботу над влас-
ною системою саме з метою аналізу феномена свобо-
ди як здатного до реалізації самосвідомого "Я" у взає-
минах з іншими. І хоча детальне вивчення проблем сво-
боди у філософії Фіхте варто віднести до розділу, у яко-
му увагу присвячується правовому аспекту цього яви-
ща (що й буде враховано в перспективах подальших
досліджень), тут зазначимо кілька суттєвих характери-
стик поглядів німецького мислителя. Для Фіхте свобо-
да самосвідомого "Я" стає можливою тільки за умов
існування інших самосвідомих "Я", тобто свобода є
похідною від соціального та культурного оточення.
Отже, надзвичайного значення в розкритті та реалізації
свободи в людині набувають виховання та освіта.
Один із найяскравіших представників філософсь-
кої думки Г. В. Ф. Гегель, створивши власну філософсь-
ку систему, теж не лишив поза своїми філософськими
побудовами розгляд феномена свободи. Головним
чином він акцентував увагу на тому, що є свобода.
Свобода притаманна розуму та мисленню, спричини-
лася до оформлення через власне "інобуття", знай-
шовши втілення у формі природи, перейшовши від
"суб'єктивного" до "об'єктивного духу" (право, мораль,
громадянське суспільство). На переконання Гегеля, у
формі "абсолютного духу", який виступає як мистецт-
во, релігія і філософія, "Дух", позбавляючись власної
предметності, пізнає себе в "абсолютній істинності".
Таким чином, саме завдяки наявній свободі, Розум
може реалізуватися до свого "абсолютного" втілення
- "Абсолютного Духу", адже "субстанцією духу" і є сво-
бода. "Субстанцією, сутністю духу є свобода. ...Усі
якості духу існують тільки завдяки свободі, ...усі вони
є засобами для свободи..." [5]. Свобода також прита-
манна й людині, у якій реалізується дух. З іншого боку,
свобода притаманна людині остільки, оскільки в лю-
дині знаходить своє втілення "світовий дух", і тому інди-
відуальне життя позбавлене самостійної цінності [6].
Людина постає інструментом, "несвідомим виконав-
цем", який жертовно віддає своє життя меті втілення
"Абсолютного Духу" в культурі та державі. Окрім цьо-
го, як зазначав М. Каган, "царина свободи не проти-
ставляється об'єктивному світові в якості умосяжно-
го світу "належного", у межах якого здійснюється мо-
ральний вибір суб'єкта: вільний дух здійснюється в
дійсності, у тому числі у сфері "об'єктивного духу" в
історії" [7]. Тобто історичний процес постає процесом
утілення та усвідомлення свободи. І якщо для Канта
зустріч природи і свободи є місцем народження куль-
тури, то для Гегеля культурний поступ є шляхом від
природного до вільного, тобто на завершальному етапі
розгортання духу це протиставлення необхідного та
належного повністю знімається.
Напрямок розвитку загальноевропейської традиції
філософування, представлений німецькою класичною
думкою, актуалізував питання про належне станови-
ще людини як самостійної цінності, чого в попередній
традиції ще не було. Так, людина усвідомлювалася
лише як складова, частина загального, "світу Абсо-
лютної ідеї", або Духу. Як писав Гегель: "Особистість є
вільною лише в приналежності до цілого". І хоча, за
твердженням Маркузе, філософія Гегеля являє собою
"останню спробу зробити думку сховищем для розуму
і свободи", а також спробою віднайти спільний поча-
ток для унікальних людських спільнот, усе ж таки не
можна не зауважити, що для Гегеля людина є лише
"моментом" у більш загальних побудовах [8].
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (109) лютий 2011 р.
ЕКОНОМІКА 137
У подальшому вже Ф. Шеллінг розглядав проблему
людства крізь призму прагнення до свободи, яка ро-
зумілась ним як її природний потяг та мета історично-
го поступу. Реалізація цієї ідеї призводить до створен-
ня "правового устрою" - "другої природи", яка має по-
ширюватися на всі держави, здійснюючи таким чином
певний цілеспрямований хід історії. Будучи представ-
ником романтизму, Ф. Шеллінг наголошував на тому, що
в поясненнях світу лишається ірраціональна складо-
ва, яка, з одного боку, є первинною в розумінні світо-
будови, а з іншого - вона "вкорінена у волі із власти-
вою їй свободою" [4].
Відомо, що починаючи з другої половини XVIII сто-
ліття акценти змістилися в бік аксіологічного статусу
особистості, її унікальності та одиничності. Подальший
розвиток уявлення про феномен свободи віднаходи-
мо у філософії культури Фрідріха Шиллера. Ідучи за
кантівським протиставленням "природи" і "свободи",
Шиллер наполягав на тому, що процес досягнення "іде-
ального морального суспільства" може спричиняти
"втрату людини". Необхідно, натомість, реалізовува-
ти та стверджувати індивідуальну свободу в чуттєво-
му світі через формування "естетичної реальності".
Відсутність примусу морального зобов'язання розу-
міється тут як самоцінність, що дозволяє повною
мірою реалізувати свободу творити цілісну людину.
Таким чином, свобода людини залежить від зусиль, які
докладаються культурою задля виховання моральної
людини, яка тільки й може бути абсолютно вільною.
Надалі інтерпретації романтичного напрямку філо-
софування "людиномірності" свободи дістали розвитку
у "філософії життя" (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше). "Крити-
ки історичного розуму" (наприклад В. Дільтей) актив-
но залучали методологічні кантівські напрацювання,
у той час як Марбурзька школа неокантіанства безпо-
середньо залишилась у традиції "трансцендентально-
логічного тлумачення філософії Канта", а представ-
ники Баденської школи (В. Віндельбанд, П. Ріккер) на-
голошували на тому, що світ людини має відповідати
вимозі вільно створювати належне, значуще буття,
адже прагнення до свободи є вічним і нескінченим [9].
Арнольд Тойнбі визнавав за людиною здатність до
вільного самовизначення, у його концепції "динаміки
цивілізаційного самовизначення" людина була спро-
можна реалізувати власну свободу, відповідаючи на
"виклики історичного довкілля". І хоча сам Тойнбі вив-
чав в основному проблеми історичного поступу люд-
ства в цілому та не розглядав окремо проблему осо-
бистої свободи, усе ж можна припустити, що в його кон-
цепції саме ця свобода "творчої меншості" є тим чин-
ником, який дозволяє долати історичні перешкоди, що
постають на шляху цивілізаційного поступу людства.
Представники філософської традиції, відомої як
"філософія життя", зосереджували увагу на самому
феномені життя, у якому розкривається відповідь на
питання сенсу та значення світу, особливостей його
духовного переживання. Так, Дільтей вважав, що ре-
лігійний світогляд, на відміну від поетичного та міфо-
логічного, допомагає зрозуміти дійсність із неї самої,
коли життя постає як позараціональне. Воно не
пізнається, а "переживається". Через подібність пси-
хологічних структур та переживань у всіх людей, ми
спроможні пізнавати історію, "уживаючись в епоху";
така методологічна настанова має допомогти зрозу-
міти історичні етапи становлення розуміння свободи,
яка формувалася як цінність, що може бути обмеже-
ною певними нормами (суспільними, релігійними, пра-
вовими). Значно ґрунтовніше цей період висвітлюєть-
ся в надзвичайно змістовних працях Р. Скратона,
В. Ярошовця, у яких розглядаються питання розвитку
ідеї свободи в новітній філософії. Для нас важливим є
констатувати, що філософський аналіз феномена сво-
боди часто включав у себе релігійний аспект чи то як
позитивний аргумент на користь наявності свободи,
гарантованої Абсолютом, чи як контраргумент, згідно
з яким свобода людини нівелюється в релігії; таким
чином, людина постає, за висловлюванням Ф. Енгель-
са, залежною від своїх фантастичних уявлень, якими
вона керується у власному житті.
Актуальними питаннями російської філософії поста-
вали питання про смисл та призначення існування ок-
ремої людини та людства в цілому. Ці природні для філо-
софської думки проблеми набирали в російській ду-
ховній традиції особливих прикметностей з огляду на
специфічний характер самого способу та духу "націо-
нального філософування", який виявляється як "поза-
логічний" спосіб осмислення запитів буття. У діаді "лю-
дина - світ" людина виступає смислоутворюючим цент-
ром, через що розуміння світу взагалі та причин його
появи, сенсу та визначеності інтерпретуються в системі
антропологічних координат "людина - людство".
На межі ХІХ - ХХ століть у російській філософії вже
існував значний доробок фундуючих засновків, на які
мала би спиратися "архітектура" цілісної системи, що
наближає до розуміння світу та людської свободи.
Релігійно-філософський підхід акцентував увагу на
належному зв'язку людини з Реальністю Вищого По-
рядку, яка виступає змістом раціонального начала,
натхненого Абсолютом. Цей лейтмотив духовної тра-
диції позначився на творчому доробку найвідоміших
представників російської філософії, дослідники якої
відзначали, що вона має специфічні характеристики,
які відрізняють її від західноєвропейського раціона-
лізму. До таких особливостей належить: "спорідненість
із греко-православними уявленнями", "містико-онто-
логічний реалізм", інтуїтивізм, "правдошукацтво" як
спосіб обґрунтування моральних підвалин життя лю-
дини та існування світу, акцентування уваги на етичній
складовій філософського пошуку, "етичний персо-
налізм", відстороненість від суто умоглядних побудов
щодо розуміння світу, які притаманні західному стилю
філософування [10]. Зазначені особливості не вичер-
пують собою глибини колориту російської філософії,
адже це видається неможливим з огляду та той факт,
що сам об'єкт, до якого прикуто увагу мислителів цієї
традиції, є унікальним та винятковим за своєю приро-
дою та, припускаємо, сутністю. Ідеться про людину,
увага до якої виступає головною умовою для антро-
пологічно орієнтованої російської філософії.
Теоретичне та практичне значення проведеного
дослідження дозволяє визначити місце феномена сво-
боди у філософських та політичних науках, а також
виокремити такі його аспекти, які допомагають роз-
крити особливості інтерпретацій теми свободи релігії
та свободи в релігії.
Висновок
Констатуючи беззаперечний зв'язок філософських
та релігієзнавчих досліджень феномена свободи, за-
значимо, що кожен із цих напрямків, у власний спосіб
виокремлює ті аспекти цього явища, які виявляються
значущими для конкретних наукових побудов. Водно-
час, філософське осмислення свободи, хоча з почат-
ку і поставало як окрема проблема, усе ж таки із ча-
сом зверталося до релігійної площини, що, у свою чер-
гу, уже перебуває в системі наукових проблем акаде-
мічного релігієзнавства.
У перспективі подальших досліджень варто при-
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
138
№ 2 (109) лютий 2011 р.
ЕКОНОМІКА
ділити увагу виокремленню особливостей реалізації
індивідуальної та колективної свободи в релігії як сус-
пільному явищі, однією з характерних особливостей
якого є його нормативність.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Свобода: Сучасні виміри та альтернативи / [В. В. Лях,
В. С. Пазенко, К. Ю. Райда та ін.]. - К. : Український центр духов-
ної культури, 2004. - 486 с.; Шаповал В. М. Трансцендентальні
горизонти свободи / В. М. Шаповал. - К. : ПАРАПАН, 2010. -
312 с.; Подолянко Л. А. Вибір свободи і свобода вибору: діалек-
тика і антиномії / Л. А. Подолянко // Мультиверсум: Філософсь-
кий альманах : зб. наук. праць. - 2002. - № 27. - С. 140-147.
2. Філософський енциклопедичний словник. - К. : Абрис, 2002.
- С. 719.
3. Философия культуры. Становление и развитие / [под ред.
М. С. Кагана, Ю. В. Перова, В. В. Прозерского, Э. П. Юровской].
- СПб. : Изд-во "Лань", 1998. - С. 448.
Z. Shwed
FORMING AND ESTABLISHING THE PHILOSOPHICAL UNDERSTANDING
OF FREEDOM IN THE HISTORY OF EUROPEAN THOUGHT
The article analyses the process of forming basic approaches to understanding "freedom". Established: The results of the
philosophical analysis of this phenomenon can be accepted as a methodological principle for interpreting "ethno-religio-genesis"
in Religiology (Knowledge of Religion).
Key words: freedom, history of philosophy, ethno-religio-genesis, Religiology (Knowledge of Religion).
© З. Швед
Надійшла до редакції 12.01.2011
4. Філософський енциклопедичний словник. - К. : Абрис, 2002.
- С. 720.
5. Гегель Г. В. Ф. Лекции по философии истории / Г. В. Ф. Ге-
гель ; [пер. А. М. Воден]. - СПб. : Наука, 2000. - С. 17.
6. Там само. - С. 39.
7. Философия культуры. Становление и развитие... - С. 228.
8. Маркузе Г. Разум и революция. Гегель и становление со-
циальной теории / Г. Маркузе ; [пер. с англ. А. П. Шурбелев]. -
СПб. : Владимир Даль, 2000. - 541 с.
9. История философии: Запад-Россия-Восток. - М. : Греко-
латинский кабинет, 1999. - Кн. третья. (Философия XIX-XX вв.). -
448 с.
10. Зеньковский В. В. История русской философии /
В. В. Зеньковский. - М., 2001. - С. 22; Лосев А. Ф. Русская фило-
софия // А. Ф. Лосев. Философия. Мифология. Культура /
А. Ф. Лосев. - М. : Мысль, 1991. - С. 76-77; Франк С. Л. Суть и
ведущие мотивы русской философии / С. Л. Франк // Философы
России ХІХ - ХХ ст. Биографии, идеи, труды. - М., 1999. - С. 18.
26 січня 2011 року після важкої хвороби на 67 році життя помер відомий вче-
ний-етнопсихолог, громадський діяч, один із засновників Товариства українсь-
кої мови, провідний український дослідник традиційної культури як форми бут-
тя української нації Володимир Куєвда.
Володимир Терентійович Куєвда народився 22 листопада 1944 року на Київщині.
Майбутній етнопсихолог, ще будучи зовсім молодим, здобув свій перший фах муляра-
оздоблювальника. Попрацювавши сім років на будовах Києва, він вступив до Київ-
ського державного університету імені Тараса Шевченка на філологічний факультет,
де здобув диплом фольклориста.
Відтоді його професійна діяльність пов'язана з фольклористикою та етнопсихо-
логією. Спочатку Володимир Куєвда працював старшим методистом, завідувачем
відділу фольклору та етнографії центрального Будинку народної творчості УРСР.
15 років, з 1973 по 1988 роки, Володимир Куєвда був завідувачем відділу при-
кладних проблем традиційно-побутової культури Українського науково-дослідного та конструкторсько-техноло-
гічного інституту. Пізніше став лектором першої категорії Товариства "Знання" УРСР з традиційної культури,
моралі та релігії.
З 1989 року його підхопило на гребінь хвилі активне громадське й політичне життя. Володимир Куєвда став
одним із засновників Товариства української мови, співорганізатором та учасником першого фестивалю "Чер-
вона рута", створив й очолював Республіканське лекційно-мистецьке об'єднання "Сурма", головним спрямо-
ванням діяльності якого було формування національної свідомості.
З 1992 року Володимир Куєвда працював провідним науковим співробітником Інституту психології імені Гри-
горія Костюка Академії педагогічних наук України, став кандидатом психологічних наук. Останні сім років він
очолював лабораторію історії психології в цьому інституті.
Володимир Куєвда - автор численних праць, присвячених проблемам формування світоглядно-ціннісних
орієнтацій, історичної пам'яті та етнонаціональної свідомості. Його науковим підсумком стала монографія "Міфо-
логічні джерела української етнокультурної моделі: психологічний аспект".
Багатьом Володимир Куєвда запам'ятається як прекрасний педагог, вихователь студентської молоді. Він
залишив незгладимий слід в українській науці та культурі, а також у серцях усіх, хто його знав, любив і шанував.
Це велика втрата для родини і для його численних друзів. Від нас пішов у вічність справжній українець,
прекрасна людина, чудовий сім'янин, незамінний товариш, людина великого серця, глибоких знань і неймовірної
волі до життя і творення добра - для рідних, для громади, для України.
Редакція журналу "Схід"
ÏÀÌ'ßÒ² ÂÎËÎÄÈÌÈÐÀ ÊÓªÂÄÈ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33670 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:49:12Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Швед, З. 2012-05-29T19:39:56Z 2012-05-29T19:39:56Z 2011 Формування та становлення філософського розуміння свободи в історії європейської думки / З. Швед // Схід. — 2011. — № 2 (109). — С. 135-138. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33670 1 (091) : 241.11 У статті аналізується процес формування основних підходів у розумінні категорії свободи. Установлено, що результати філософського осмислення цього феномена можуть виступати методологічними принципами для інтерпретацій етнорелігієгенезу в релігієзнавстві. The article analyses the process of forming basic approaches to understanding "freedom". Established: The results of the
 philosophical analysis of this phenomenon can be accepted as a methodological principle for interpreting "ethno-religio-genesis"
 in Religiology (Knowledge of Religion). uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Філософія Формування та становлення філософського розуміння свободи в історії європейської думки Forming and establishing the philosophical understanding of freedom in the history of European thought Article published earlier |
| spellingShingle | Формування та становлення філософського розуміння свободи в історії європейської думки Швед, З. Філософія |
| title | Формування та становлення філософського розуміння свободи в історії європейської думки |
| title_alt | Forming and establishing the philosophical understanding of freedom in the history of European thought |
| title_full | Формування та становлення філософського розуміння свободи в історії європейської думки |
| title_fullStr | Формування та становлення філософського розуміння свободи в історії європейської думки |
| title_full_unstemmed | Формування та становлення філософського розуміння свободи в історії європейської думки |
| title_short | Формування та становлення філософського розуміння свободи в історії європейської думки |
| title_sort | формування та становлення філософського розуміння свободи в історії європейської думки |
| topic | Філософія |
| topic_facet | Філософія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33670 |
| work_keys_str_mv | AT švedz formuvannâtastanovlennâfílosofsʹkogorozumínnâsvobodivístorííêvropeisʹkoídumki AT švedz formingandestablishingthephilosophicalunderstandingoffreedominthehistoryofeuropeanthought |