Еволюція філософських поглядів І. Франка на українську ідею в контексті сучасних проблем
У статті досліджуються погляди І. Франка щодо національного ідеалу в розбудові української держави, а також аналізується роль інтелігенції в реалізації національної ідеї. Показано,
 що І. Франко першим в українській філософській думці поставив проблему національного
 ідеалу й довів,...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Схід |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33671 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Еволюція філософських поглядів І. Франка на українську ідею в контексті сучасних проблем / В. Сабадуха // Схід. — 2011. — № 2 (109). — С. 132-134. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860170043955871744 |
|---|---|
| author | Сабадуха, В. |
| author_facet | Сабадуха, В. |
| citation_txt | Еволюція філософських поглядів І. Франка на українську ідею в контексті сучасних проблем / В. Сабадуха // Схід. — 2011. — № 2 (109). — С. 132-134. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | У статті досліджуються погляди І. Франка щодо національного ідеалу в розбудові української держави, а також аналізується роль інтелігенції в реалізації національної ідеї. Показано,
що І. Франко першим в українській філософській думці поставив проблему національного
ідеалу й довів, що він мусить мати пріоритет над соціально-економічними проблемами.
The author studies the I. Franko's views upon the national ideal of the Ukrainian state development and the role of intelligentsia
in national idea realization.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:57:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
132
№ 2 (109) лютий 2011 р.
ЕКОНОМІКАФІЛОСОФІЯ
УДК 1:316.3
ÅÂÎËÞÖ²ß Ô²ËÎÑÎÔÑÜÊÈÕ ÏÎÃËßIJ ². ÔÐÀÍÊÀ ÍÀ
ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÓ ²ÄÅÞ Â ÊÎÍÒÅÊÑÒ² ÑÓ×ÀÑÍÈÕ ÏÐÎÁËÅÌ
ВОЛОДИМИР САБАДУХА,
кандидат філософських наук, завідувач кафедри соціальної роботи
Луганського інституту праці та соціальних технологій
У статті досліджуються погляди І. Франка щодо національного ідеалу в розбудові україн-
ської держави, а також аналізується роль інтелігенції в реалізації національної ідеї. Показано,
що І. Франко першим в українській філософській думці поставив проблему національного
ідеалу й довів, що він мусить мати пріоритет над соціально-економічними проблемами.
Ключові слова: українська ідея, ідеал, інтернаціональний ідеал, особистість, інтелігенція.
Постановка проблеми та стан її вивчення.
Філософські погляди І. Франка пройшли суттєву ево-
люцію. Серед науковців існує декілька підходів до їх
періодизації: концепція "триступінного розвитку" (М. Зе-
ров, О. Білецький), класифікація А. Музички. Продук-
тивний підхід запропонований Б. Тихолазом [3], який
виділяє 4 періоди еволюції світоглядних та соціаль-
но-політичних поглядів І. Франка. Останню періодиза-
цію вважаємо найбільш досконалою, бо вона дозво-
ляє адекватно усвідомити позицію класика українсь-
кої філософії щодо національної ідеї.
Четвертий етап творчості І. Франка (1900-1907)
Б. Тихолаз визначає як "Філософія влади творчого духу
та національної ідеї" [3, с. 113-114]. На наш погляд, його
загальною характеристикою є те, що І. Франко оста-
точно переходить на позиції національної ідеї.
Метою нашого дослідження є аналіз філософсь-
ких поглядів І. Франка на українську ідею, що передба-
чає розв'язання таких завдань: по-перше, з'ясувати
роль національного ідеалу в розбудові української дер-
жави; по-друге, дослідити філософський контекст по-
глядів І. Франка; по-третє, проаналізувати його пози-
цію щодо ролі української інтелігенції в реалізації на-
ціонального ідеалу.
Виклад основного матеріалу. У праці "Поза ме-
жами можливого" (1900) І. Франко доводить, що ідеа-
ли відіграють суттєву роль у процесі розв'язання су-
перечностей між суб'єктами соціальної діяльності.
Франко-філософ критикує тих представників українсь-
кої інтелігенції, які спиралися на здоровий глузд як на
найвищий критерій розуму. Він підкреслює, що "простий
хлопський розум не може бути ніяким критерієм в пи-
танні про межі можливого і неможливого, так як і зага-
лом у жоднім питанні, що вимагає дрібнішого досліду і
ширшої критики" [6, с. 278]. Тоді як представники
"хлопського розуму" наполягали на тому, що соціаль-
но-економічний розвиток мусить мати пріоритет над
політичними та духовними цінностями в українському
суспільстві, І. Франко заперечує подібні твердження й
зазначає, що "жолудкові ідеї" не можуть мати пріорите-
ту перед необхідністю завоювання Україною політичної
самостійності. Так, філософ пише: "жолудкові ідеї, тоб-
то національно-економічні питання самі собою, з заліз-
ною консеквенцією пруть усяку націю до виборювання
для себе політичної самостійності, а в противнім разі
розкривають перед нею неминучу перспективу еконо-
мічного невільництва, занидіння, павперизації, культур-
ного застою і упадку" [Там само, с. 280]. Критика І.Фран-
ком "простого хлопського розуму" має надзвичайно ак-
туальний характер, бо в суспільно-політичному житті Ук-
раїни до цього часу панує цей тип мислення, який вва-
жає здоровий глузд за найвищий критерій розумності.
І. Франко піддав критиці й погляди М. Драгоманова
та іронізував із його позиції, коли останній боявся зай-
матися політикою й пропонував розвивати лише украї-
нську мову, літературу, освіту. Щодо точки зору М.
Драгоманова І. Франко зробив висновок, що "вона по-
встала на ґрунті політично несвободнім..." [Там само,
с. 281] і це сталося тому, що М. Драгоманов абсолюти-
зував західноєвропейські ідеали. Із цього приводу кла-
сик української філософії зауважив, що "глибока і силь-
на віра в західноєвропейські ідеали соціальної рівності
й політичної волі заслонювала перед його (Драгомано-
ва - B. C.) очима ідеал національної самостійності..."
[Там само, с. 283]. Це дійсно так. М. Драгоманов не знай-
шов в українській філософії гідної традиції й беззасте-
режно перейшов на марксистські позиції. Підсумовую-
чи свої роздуми щодо позиції М. Драгоманова, І. Фран-
ко зазначив: "Для нас тепер не підлягає сумнівові, що
брак віри в національний ідеал, продуманий до крайніх
консеквенцій <...> був головною трагедією в житті М.
Драгоманова, був причиною безплодності його політич-
них змагань..." [Там само]. Розвиток історичних подій
лише підтвердив пророчі передбачення І. Франка.
Ідею національного розвою Франко-мислитель ста-
вив вище інтернаціональних ідеалів. Так, він наголо-
шував: "Все, що йде поза рами нації, се або фарисей-
ство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би
прикрити свої змагання до панування одної нації над
другою, або хоробливий сентименталізм фантастів,
що раді би широкими "вселюдськими" фразами покри-
ти своє духове відчуження від рідної нації" [Там само,
с. 284]. І. Франко не заперечував можливість існуван-
ня інтернаціональних ідеалів, але зазначив, що вони
вийдуть на арену історії лише тоді, коли суперечності
між націями стануть надбанням історичних досліджень.
"Може бути, що колись надійде пора консолідування
якихсь вольних міжнародних союзів для осягнення
вищіх міжнародних цілей. Але се може статися аж тоді,
коли всі національні змагання будуть сповнені і коли
національні кривди та неволення відійдуть у сферу
історичних споминів" [Там само].
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (109) лютий 2011 р.
ЕКОНОМІКА 133ФІЛОСОФІЯ
Національний ідеал у виступав в І. Франка рушій-
ною силою як в економічній сфері, так і в суспільно-
політичній. Філософ пише, що ідеал "треба прийняти
головним двигачем у сфері матеріальної продукції,
тим, що попихає людей до відкрить, пошукувань, над-
сильної праці <...>, а ще більше значіння має ідеал у
сфері суспільного і політичного життя" [Там само]. Ідеал
у класика української філософії набув значної конкре-
тизації й розглядався як настанова до нічим не обме-
женого розвитку нації. Він підкреслював, що у сфері
суспільного життя ідеалом мусить бути "ідеал повно-
го, нічим <...> не обмежуваного (крім добровільних
концесій, яких вимагає дружнє життя з сусідами) жит-
тя і розвою нації " [Там само].
Національний ідеал в І. Франка мав динамічний ха-
рактер. Мислитель розумів, що розвивається не лише
життя, а й ідеали, а тому писав: "Тільки там, де ті ідеали
живі, розвиваються і пнуться чимраз вище, маємо й
прогресивну і чимраз інтенсивнішу матеріальну продук-
цію. Де нема росту, розвитку, боротьби і конкуренції в
сфері ідеалів, там і продукція попадає в китайській
застій" [Там само, с. 283-284]. Цей висновок вступає
в протиріччя з марксистською філософією, яка розг-
лядала соціалістичний ідеал як реалізацію Царства
Небесного на землі. На четвертому етапі творчості І.
Франко концептуально відрікся від основних положень
марксистської філософії та ідей інтернаціоналізму й
зазначив, що при відсутності національного ідеалу в
Україні матеріальний розвиток "потопче і роздавить
нас, як сліпа машина" [Там само, с. 285]. Отже, якщо
узагальнювати погляди І. Франка на роль національ-
ного ідеалу, то треба зробити висновок, що національ-
ний ідеал стає для філософа Абсолютом.
Ідеал є спонуканням до діяльності лише тоді, коли
він виступає в якості Абсолюту. Національна ідея - це
Абсолют, який не підлягає сумніву, без якого сус-
пільство не може бути стабільним і динамічно розви-
ватися. З погляду Абсолюту, національна ідея висту-
пає гарантом моральності стосунків між різними су-
б'єктами діяльності. Приймаючи національну ідею як
Абсолют, індивід буде долати скінченність свого жит-
тя. Ми згодні з висновком М. Булатова щодо взаємо-
зв'язку між Абсолютом і стабільністю тієї чи іншої куль-
тури: "Стабільність будь-якої культури, соціальних
зв'язків ґрунтується на певній остаточній інстанції, яка
не підлягає сумніву <...> Без такого Абсолюту суспіль-
ство нетривке. Саме він є гарантом моральності сто-
сунків, правових законів, єдності соціуму як цілого" [1,
с. 1]. Але ми не погоджуємося з думкою, що Абсолют
як умова життєдіяльності людини має знаходитися
поза її межами. Абсолют - це те, що є в кожній людині,
але досягається лише тими індивідами, чиї спонукан-
ня виходять за межі власного життя, переростають в
інтерес нації. Абсолют у цьому випадку не виноситься
за межі людини, а знаходиться в самій людині як вищій
рівень розвитку її сутнісних сил.
Національна ідея в сучасних умовах повинна
ввібрати в себе найсуттєвіше екзистенційне прагнен-
ня людини - бути в житті особистістю. Звичайно, дале-
ко не кожна людина здатна розвинути свої здібності
до рівня особистості, але суспільство мусить створи-
ти всі необхідні умови для вдосконалення людини.
Проаналізуємо крізь призму роздумів І. Франка су-
часний стан розвитку українського суспільства. Еко-
номічний розвиток Східної та Південної України в ра-
дянські часи відбувався поза межами українських іде-
алів та традицій. Результат цього руху очевидний: ма-
теріальне розтоптало національний дух. Східна та
Південна Україна втрачають національні духовні оз-
наки, і людина опиняється в тенетах вульгарного ма-
теріалізму, що абсолютно суперечить традиційним ду-
ховним основам буття української нації. Передбачен-
ня І. Франка здійснилися. Отже, на порядку денному
стоїть відродження українського національного ідеа-
лу на сході та півдні України.
У четвертий період творчості І. Франко доходить
до розуміння провідної, але прихованої тенденції
світового духу: концепції рівнів розвитку сутнісних сил
індивіда. Докладніше із цією концепцію можна ознайо-
митись у статті "Евристична значущість гіпотези
ієрархії сутнісних сил людини для розробки українсь-
кої національної ідеї" [2]. Що це дійсно так, можна
довести за матеріалами поеми "Мойсей" (1905), яка
є філософсько-поетичним обґрунтуванням ролі
людських здібностей, а точніше ролі особистості в
процесі розвитку суспільства.
Образи Авірона і Датана в поемі І. Франка "Мой-
сей" - це образи людей посереднього рівня розвитку,
які є носіями "жолудкових ідей". Вони не бажають шу-
кати шляхів до свободи та особистісного буття, а того,
хто це робить, треба психологічно розчавити, що вони
й намагалися зробити з Мойсеєм. Якщо Авірон і Да-
тан - це ідеологи юрби, то Азазель - найвищій ступінь
розвитку людини посереднього рівня здібностей - де-
мон, чорна людина. Він перевіряє Мойсея на психо-
логічну витривалість, інтелектуальну розвиненість,
знання потаємних, а тому ще не писаних законів буття.
Демон пустелі ставить запитання: "Яке право мав
Мойсей утручатися в реальний хід історії"? Він звину-
вачує Мойсея в тому, що той нав'язав народові свою
суб'єктивну волю: "У гордині безмежній свій люд / Ти
зіпхнув з його шляху, / Щоб зробить, яким сам його хтів
..." [4, с. 244]. У контексті філософії історії це питання
надзвичайно актуальне: чи має право людина втруча-
тися в об'єктивний рух суспільства? А якщо має, то на
яких підставах? Таке питання може поставити перед
людиною лише той, хто, за словами К. Юнга, відокре-
мився від колективного підсвідомого [9, с. 211]. Аза-
зель зрозумів трагічність панування в суспільстві "жо-
лудкових ідей", але він не бажає докладати зусиль, щоб
їх подолати. Тому І. Франко і відніс його до демонів.
Діалоги Мойсея з Авіроном, Датаном, Азазелем -
це діалоги між особистістю, яка розуміє всю трагічність
панування "жолудкових ідей" у суспільстві, із людиною
посереднього рівня здібностей. Мойсей намагався
звільнити свій народ не лише від соціального рабства,
але й від політичного та духовного. Авірон та Датан не
приймають і не можуть зрозуміти високої, але життєво
необхідної мети Мойсея. Вони виступають ідеологами
найменшого опору в житті, ідеологами пристосування
та отримання життєвих радощів "тут і зараз".
Що може надавати сили особистості, щоб виступи-
ти проти колективного несвідомого та панівних соц-
іальних, політичних, наукових, філософських парадигм?
Усі великі реформатори відчували якусь потаємну
сутність людини та суспільства, яка, до речі, залишаєть-
ся незрозумілою людині XXI століття: будь-яке сус-
пільство в будь-яку епоху потребує особистостей, па-
сіонаріїв, тобто індивідів, які реально, а не на словах
спонукаються у своїй діяльності інтересами суспіль-
ства та ідеалами добра та краси. Коли особистостей
бракує в суспільстві, тобто в еліті починають перева-
жати індивіди посереднього рівня, така нація починає
деградувати - це філософська абетка, яка має стати
політичною абеткою української нації. Ігнорування цьо-
го закону суспільного життя привело Україну до трагіч-
них наслідків. Ми маємо не 20 років незалежної Украї-
ни, а 20 років перманентних криз.
Успішні реформатори суспільств усвідомлювали
цей неписаний закон суспільного життя. Крім того, вони
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
134
№ 2 (109) лютий 2011 р.
ЕКОНОМІКА
зрозуміли потаємну суть людини, що рівень розвитку її
здібностей та інтелектуальних можливостей залежить
не від кількості знань, а від рівня розвитку спонукання
до життєдіяльності, тому проголошували необхідність
морального вдосконалення людини. Цю потаємну за-
кономірність треба сформулювати таким чином: лю-
дина не повинна спонукатися в житті лише потребами
власного тіла (стимулом) та вигодою (мотивом), а му-
сить керуватися цінностями, які виходять за межі її
власного життя (інтересами та ідеалами).
Франко-філософ підійшов до розуміння онтологіч-
ного закону життєдіяльності людського суспільства.
Останнє може успішно розвиватися лише за умови,
коли пріоритет у ньому буде належати індивідові осо-
бистісного рівня розвитку сутнісних сил, але діалогу
Франка-пророка зі своїм народом не відбулося. Він
узяв на себе роль будителя. На жаль, письменник, поет,
суспільний діяч, філософ відвів собі в історії таку змен-
шену роль. Сам І. Франко так пояснював свою пози-
цію: "Я любив іти в ряді <...>, але - такого ряду не
було..." [7, с. 311] - це по-перше. По-друге, на подібну
позицію І. Франка вплинула віра в марксистську тезу
про вирішальну роль народних мас в історії. На наш
погляд, саме ці помилки негативно вплинули на по-
літичну та соціально-психологічну позицію І. Франка, що
він взяв на себе зменшену роль в українській історії.
Треба визнати, що діалогу Франка-пророка із своїм
народом не відбулося, але діалог Франка-поета та
мислителя з культурою відбувся й залишається з нами.
Отже, у четвертий період своєї творчості І. Франко
піднявся до розуміння провідної тендеції світового
духу: ідеї рівнів розвитку сутнісних сил людини, яка так
само проявилася у творчості І. Вишенського, Г. Ско-
вороди, Т. Шевченка, П. Куліша, й мислив у її межах.
Франко-філософ розуміє, що розвиток України можли-
вий лише за умови наявності в суспільстві національ-
ного ідеалу та пріоритетного становища в суспільстві
індивідів особистісного рівня розвитку сутнісних сил.
І. Франко усвідомив роль української інтелігенції в
реалізації національної ідеї. Він вбачав її основний
недолік у тому, що вона не мала почуття своєї значу-
щості та свідомої мети діяльності, а тому була нездат-
на до конструктивного мислення. "Наша т[ак] зв[ана]
інтелігенція <...> надто мало проявляла почуття своєї
ролі, не кажу вже свідомості своєї цілі. Те, що вона
проявляла, було тільки проявом її дитинства, її недо-
зрілості горожанської, її неспосібності до ясного мис-
лення" [8, с. 140]. Причину цієї соціально-політичної
неповноцінності І. Франко вбачав у тому, що інтеліген-
ція не ідентифікувала себе з нацією, а тому робить
висновок: "інтелігенція повинна зідентифікуватися,
злитися з народом..." [Там само, с. 148].
І. Франко чітко визначає місце української інтелігенції
в суспільному житті: вона має бути взірцем своєї нації.
На його думку інтелігенція виявилася нездатною до
того, щоб очолити боротьбу народу за національну спра-
ву. Відсутність провідної верстви не злякала І. Франка,
він наголошував на необхідності її виховання. "У нас
нема інтелігенції, - значить, приходиться виробляти її
<...>, котра зможе не тільки з щирим чуттям піти в народ,
але заразом зможе сильними руками порятувати його,
широкою наукою просвітити його" [Там само, с. 150].
І. Франко передчував труднощі, із якими зіткнеться
українська інтелігенція в гуманітарній сфері після от-
римання незалежності, - це "витворити з величезної
етнічної маси українського народу українську націю,
суцільний культурний організм, здібний до самостійно-
го культурного й політичного життя..." [5, с. 404]. І. Фран-
ко як пророк передбачив розподіл українців за всіма
другорядними ознаками і поставив нащадкам завдан-
ня: "Ми мусимо навчитися чути себе українцями - не
галицькими, не буковинськими українцями, а українця-
ми без офіціальних кордонів. І се почуття не повинно у
нас бути голою фразою, а мусить вести за собою прак-
тичні консеквенції [Там само, с. 405].
Висновки
Підсумовуючи, маємо зазначити, що І. Франко пер-
шим в українській філософській думці поставив про-
блему національного ідеалу й довів, що він мусить мати
пріоритет над соціально-економічними проблемами.
При відсутності національного ідеалу економічний
розвиток неминуче розтопче національний дух. Філо-
соф усвідомив роль провідників у розвитку нації, а тому
наполягав на необхідності їх виховання. На четверто-
му етапі своєї духовної еволюції він відмовився від
основних постулатів марсистської філософії, інтерна-
ціональних ідеалів й остаточно переходить на позиції
української ідеї. Філософські зусилля І. Франка були
зорієнтовані на обґрунтування важливості безкінеч-
ного вдосконалення людини та суспільства.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Булатов М. Абсолют / М. Булатов // Філософський енцик-
лопедичний словник. - К. : Абрис, 2002. - С. 1.
2. Сабадуха В. О. Евристична значущість гіпотези ієрархії
сутнісних сил людини для розробки української національної
ідеї / В. О. Сабадуха // Практична філософія. - 2008. - № 2 (28).
- С. 151-162.
3. Тихолаз Б. Іван Франко - філософ / Б. Тихолаз // Сучасність.
- 2002. - № 12. - С. 106-119.
4. Франко І. Я. Мойсей / Іван Франко // Зібр. творів : у 50 т. -
К. : Наук. думка, 1976. - Т. 5. - С. 201-264.
5. Франко І. Я. Одвертий лист до гал[ицької] української мо-
лодежі / Іван Франко // Зібр. творів : у 50 т. - К. : Наук. думка,
1986. - Т. 45. - С. 401-409.
6. Франко І. Я. Поза межами можливого / Іван Франко // Зібр.
творів : у 50 т. - К. : Наук. думка, 1986. - Т. 45. - С. 276-285.
7. Франко І. Я. Промова на банкеті під час ювілейного свята
1898 р. / Іван Франко // Зібр. творів : у 50 т. - К. : Наук. думка,
1981. - Т. 31. - С. 310-311.
8. Франко І. Я. Чи вертатись нам назад до народу? / Іван
Франко // Зібр. творів : у 50 т. - К. : Наук. думка, 1986. - Т. 45. -
С. 140-150.
9. Юнг К. Г. Структура психики и процесс индивидуации :
[сб. ст. : перевод] / К. Г. Юнг ; [послеслов. А. В. Брушлинского] ;
Рос. акад. наук, Ин-т психологии. - М. : Наука, 1996. - 269 с.
V. Sabadukha
EVOLUTION OF PHILOSOPHICAL VIEWS OF I. FRANKO IS ON THE UKRAINIAN IDEA
IN THE CONTEXT OF CONTEMPORARY PROBLEMS
The author studies the I. Franko's views upon the national ideal of the Ukrainian state development and the role of intelligentsia
in national idea realization.
Key words: Ukrainian idea, ideal, internationalist ideal, personality, intelligentsia.
© В. Сабадуха
Надійшла до редакції 23.12.2010
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33671 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:57:38Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сабадуха, В. 2012-05-29T19:41:55Z 2012-05-29T19:41:55Z 2011 Еволюція філософських поглядів І. Франка на українську ідею в контексті сучасних проблем / В. Сабадуха // Схід. — 2011. — № 2 (109). — С. 132-134. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33671 1:316.3 У статті досліджуються погляди І. Франка щодо національного ідеалу в розбудові української держави, а також аналізується роль інтелігенції в реалізації національної ідеї. Показано,
 що І. Франко першим в українській філософській думці поставив проблему національного
 ідеалу й довів, що він мусить мати пріоритет над соціально-економічними проблемами. The author studies the I. Franko's views upon the national ideal of the Ukrainian state development and the role of intelligentsia
 in national idea realization. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Філософія Еволюція філософських поглядів І. Франка на українську ідею в контексті сучасних проблем Evolution of philosophical views of I. Franko is on the Ukrainian idea in the context of contemporary problems Article published earlier |
| spellingShingle | Еволюція філософських поглядів І. Франка на українську ідею в контексті сучасних проблем Сабадуха, В. Філософія |
| title | Еволюція філософських поглядів І. Франка на українську ідею в контексті сучасних проблем |
| title_alt | Evolution of philosophical views of I. Franko is on the Ukrainian idea in the context of contemporary problems |
| title_full | Еволюція філософських поглядів І. Франка на українську ідею в контексті сучасних проблем |
| title_fullStr | Еволюція філософських поглядів І. Франка на українську ідею в контексті сучасних проблем |
| title_full_unstemmed | Еволюція філософських поглядів І. Франка на українську ідею в контексті сучасних проблем |
| title_short | Еволюція філософських поглядів І. Франка на українську ідею в контексті сучасних проблем |
| title_sort | еволюція філософських поглядів і. франка на українську ідею в контексті сучасних проблем |
| topic | Філософія |
| topic_facet | Філософія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33671 |
| work_keys_str_mv | AT sabaduhav evolûcíâfílosofsʹkihpoglâdívífrankanaukraínsʹkuídeûvkontekstísučasnihproblem AT sabaduhav evolutionofphilosophicalviewsofifrankoisontheukrainianideainthecontextofcontemporaryproblems |