Специфіка становлення ірраціонально-містичної філософії буддизму в історії філософії
У статті проаналізовано стратегії синтезів сучасної філософії з ірраціонально-містичними
 вченнями, зокрема буддизмом. Визначено історико-філософський зміст феномена містики. Установлено логіку розвитку буддології в європейській та вітчизняній традиціях. The thesis represents the analysis of...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Схід |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33677 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Специфіка становлення ірраціонально-містичної філософії буддизму в історії філософії / Л. Мозговий // Схід. — 2011. — № 3 (110). — С. 138-141. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859992199018577920 |
|---|---|
| author | Мозговий, Л. |
| author_facet | Мозговий, Л. |
| citation_txt | Специфіка становлення ірраціонально-містичної філософії буддизму в історії філософії / Л. Мозговий // Схід. — 2011. — № 3 (110). — С. 138-141. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | У статті проаналізовано стратегії синтезів сучасної філософії з ірраціонально-містичними
вченнями, зокрема буддизмом. Визначено історико-філософський зміст феномена містики. Установлено логіку розвитку буддології в європейській та вітчизняній традиціях.
The thesis represents the analysis of strategies in contemporary philosophy as for synthesis with irrational mystical doctrines
in general and Buddhism in particular. The definition is given to the historical philosophical sense of mysticism as a phenomenon.
The logic of development which determines European and Ukrainian traditions of Buddhology is being revealed.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:32:19Z |
| format | Article |
| fulltext |
№ 3 (110) березень-квітень 2011 р.
138 ЕКОНОМІКАФІЛОСОФІЯ
УДК 1(091) : 24-1
ÑÏÅÖÈÔ²ÊÀ ÑÒÀÍÎÂËÅÍÍß ²ÐÐÀÖ²ÎÍÀËÜÍÎ-
̲ÑÒÈ×Íί Ô²ËÎÑÎÔ²¯ ÁÓÄÄÈÇÌÓ
 ²ÑÒÎв¯ Ô²ËÎÑÎÔ²¯
ЛЕОНІД МОЗГОВИЙ,
кандидат філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії, соціально-політичних
і правових наук Слов'янського державного педагогічного університету
У статті проаналізовано стратегії синтезів сучасної філософії з ірраціонально-містичними
вченнями, зокрема буддизмом. Визначено історико-філософський зміст феномена місти-
ки. Установлено логіку розвитку буддології в європейській та вітчизняній традиціях.
Ключові слова: буддизм, ірраціональне, містика, синергетика, антропологія, трансцен-
дентне.
Постановка проблеми і стан її вивчення. Ос-
таннім часом у філософії намітилася й отримала знач-
ний розвиток тенденція відродження ірраціонально-
містичних учень як духовних феноменів. Розгляд їх
змісту показує, що в реальному історико-філософсь-
кому процесі ірраціонально-містичні вчення в біль-
шості випадків являють собою традиції, які розвива-
ються впродовж багатьох століть, що накладає відби-
ток на специфіку їх становлення та розвитку, протягом
якого відбувається поступовий перехід від образно-
символічної форми викладу змісту вчення до інтуїтив-
ного характеру сучасної репрезентації містики.
Простеження тенденцій розвитку та методологіч-
ного становлення ірраціонально-містичної філософії
буддизму дає можливість підійти до розгляду цього
питання в сучасній філософській думці, яка має тісний
зв'язок із європейською ірраціонально-містичною
філософією й розвивалася в межах розуміння цього
феномена у світовій філософській традиції.
Ірраціонально-містична філософія буддизму є пев-
ною методологією дослідження природи людини. Давні
філософські та релігійні традиції, перш за все, традиції
Сходу, мають досить цікаву техніку роботи зі свідомі-
стю й тілом, спрямовану на досягнення вищих рівнів
свідомості. Поряд із цим усе популярнішими стають
ідеї, що вказують на недоліки позитивізму й раціона-
лістичної логіки. Люди все більше й більше перекону-
ються в тому, що прогрес науки і техніки сам по собі
не веде до реалізації мрій людства, не вирішує гло-
бальних проблем, не позбавляє людини хвороб,
страждань, смерті і воєн. Критична і скептична по-
зиції щодо ірраціонально-містичної філософії як спо-
собу пізнання до сьогодні зберігаються. Справа в
тому, що методи пізнання в містичних практиках такі,
що суперечать методології класичної науки. Ставля-
чи на перше місце сотеріологічні ідеї, а разом із ними
і пізнання певної трансцендентної реальності, духовні
практики пропонують людині, яка прагне до істини,
розвинути містичну інтуїцію, вироблення якої має су-
проводжуватися відмовою, з одного боку, від емпі-
ризму, а з іншого - від логіко-дискурсивного мислен-
ня, цих двох стовпів західної науки й філософії. По-
дібна настанова ірраціонально-містичної філософії
сприяла тому, що протягом тривалого часу наука не
бажала включати містичний спосіб пізнання в число
претендентів на володіння істиною.
Сьогодні ж, коли відбувається своєрідне "повер-
нення" до ірраціонально-містичної філософії з боку
науки, усе частіше звучать висловлювання про са-
моцінність містичних практик у пізнанні навколишньої
дійсності та внутрішнього світу людини. Саме тому ряд
дослідників (серед них Т. П. Григор'єва, B. C. Стьопін,
В. В. Налімов та ін.) визначають синергетику не тільки
як міждисциплінарну, нелінійну науку, де зближуються
природничі й гуманітарні знання, але і як діалог,
"зустріч" науки і релігії, раціоналізму і містицизму, За-
ходу і Сходу. Виявляючи великий інтерес до ірраціо-
нально-містичної філософії, сучасна наука і філософія
намагаються переосмислити її онтологію, антропо-
логічні настанови, гносеологічні ідеї.
Мета цієї роботи - проаналізувати стратегії синтезів
сучасної східної філософії з ірраціонально-містични-
ми вченнями, зокрема буддизмом, простежити логіку
розвитку буддології.
Виклад основного матеріалу. Наукова парадиг-
ма східної філософії останнім часом стає одним із пре-
тендентів на розкриття сутності антропологічного [1,
с. 114]. Ця течія, на думку багатьох учених (Ф. Капрі,
С. Грофа, К. Уїлбра та ін.), усе більше претендує на
роль нової філософії людини. Її вихідний постулат: філо-
софія повинна бути спрямована не на вивчення окре-
мих проявів психіки людини, а на осмислення природи
людини в цілому - у широкому світоглядному контексті,
заснованому значною мірою на побудовах сучасної
науки - теорії відносності, квантової фізики, космо-
гонії та східної (а точніше - буддистської) антропології.
С. Хорунжий зауважує, що, наприклад, тибетський тан-
тричний буддизм та ісихазм - "найбільш глибоко від-
рефлексовані метаантропологічні стратегії; вони по-
будовані на найбільш вивірених методиках організації,
перевірки та тлумачення духовного досвіду. Пильність
і методичність цих стратегій, сукупно із загальною при-
належністю до парадигми духовної практики, не могли
не спричинити суттєвих збігів у їх баченні реальності.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (110) березень-квітень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 139
Вони дають подібну феноменологічну дескрипцію на-
явного буття й емпіричної людини, розглядаючи остан-
ню як енергійну сутність - послідовність моменталь-
них енергійних конфігурацій, які не містять у собі нія-
кого субстанціального суб'єкта, ніякого принципу осо-
бистості або самоідентичності, але все ж несуть певні
елементи структури та впорядкованості. Було б по-
спішним вважати, що в цьому енергійному баченні
людини виражається східний погляд, на відміну від
субстанціалістського та есенціалістського західного
погляду: в індійській думці буддизму передує субстан-
ціалістське вчення брахманізму" [5, с. 57]. Але далі
обидві стратегії розходяться, приймаючи діаметраль-
но різні настанови по відношенню до енергійної люди-
ни. Орієнтуючись на телос особистого буття-спілкуван-
ня, християнська практика прагне до співпраці з енер-
гіями цього буття, протягом якого структури людської
істоти трансформуються унікальним чином - поступо-
во сходять до поєднання з божественними енергіями,
до набуття людиною особистості та ідентичності. Праг-
нучи до телоса нірвани, буддистська практика воліє
припинення всіх афективних проявів, протягом яких
енергійні структури людської істоти трансформують-
ся також унікальним чином - поступово сходять до зни-
щення більш повного, аніж фізична смерть, що обри-
ває колооберти сансари і вже свідомо виключає осо-
бистість та ідентичність. Ці дві настанови - чисте
втілення двох типів світоглядності, що відповідають
світогляду космосу й світогляду особистості. Перед
нами - буттєва біфуркація, онтологічний вибір, причо-
му цей вибір стоїть поза опозицією "істинне - хибне":
предмет вибору - аж ніяк не "предмет" судження , яке
може бути істинним або хибним, а буттєва стратегія з
відкритим результатом. Варто зауважити також, що в
духовній ситуації наших днів склалися певні фактори,
що сприяють буддистському вибору. Буддизм починає
з того, чим закінчує сьогодні постмодернізм: із поси-
леного та полемічного затвердження смерті суб'єкта,
ілюзорності всіх субстанціальних основ, із затверд-
ження безособової людини, яка бачиться як потік
станів. У східному християнстві немає цього пафосу
негації: тут також відсутній субстанціальний суб'єкт, але
він відсутній спочатку і ніякої драматичної смерті його
не відбувається, навпаки, тут панує пафос нового жит-
тя, який відкривається Христом. У підсумку виникає
взаємне тяжіння і виборча спорідненість двох тана-
тоцентричних дискурсів: для постмодерністської свідо-
мості буддизм уявляється як природний подальший
крок, як прямий шлях поглиблення досягнутого й пере-
житого досвіду. Живі приклади сьогодні поширюють-
ся навколо нас, змушуючи згадати прогноз Карла
Юнга: "...В історичній перспективі найважливішою ри-
сою ХХ століття виявиться інтеграція буддизму до
західної культури, релігійна складова якої постала в
психологічному сенсі порожньою. У ній немає конст-
руктивної духовності - конкретної культури допомоги
людині, яка йде шляхом індивідуалізації. У кожній ве-
ликій релігії багато часу й місця займає ритуальна ча-
стина, через яку нерідко важко пробитися до суті релігії.
Ось чому сучасна філософія прагне показати суть
шляхів духовного зростання, звертаючись до містич-
ної традиції, яка, згідно з його думкою, поєднує в собі
глибинне знання й тонке практичне мистецтво, що не-
суть принципові наслідки для різноманітних сфер і дум-
ки, і життя [6, с. 15].
Ірраціонально-містична філософія буддизму в цьо-
му напрямі виступає не тільки як об'єкт дослідження,
але і як об'єкт співвідношення й сполучення, орієнтир
руху науки й розвитку людини. Піддаючи критичному
аналізу стару методологію дослідження, яка ґрунту-
валася насамперед на соціології, сучасні дослідники
намагаються повернути ірраціонально-містичну про-
блематику до філософії. Не можна не погодитися із
Є. Торчиновим щодо обмеженості сфери застосуван-
ня соціологічної парадигми: "Різні соціологічні концепції
релігії характеризують її тільки зовнішнім чином, опису-
ючи й пояснюючи її функціонування, але не її сутність"
[4, с. 21]. Ірраціонально-містичні явища мають у собі,
перш за все, філософську основу, на що вказують уже
самі методики містичних практик, а також поставлені
цілі та завдання: досягнення особливого (зміненого)
стану свідомості, контроль над концентрацією і дихан-
ням, досягнення певного інтуїтивного пізнання. Досяг-
нення нірвани в буддизмі є шляхом духовного розвит-
ку людини, її психічної трансформації.
Найголовнішим критерієм виявлення концептуаль-
них основ містичних учень виступає категорія ірраціо-
нального. Під ірраціоналізмом слід розуміти філо-
софську течію, що проголошує примат нерозумного
начала й робить його основною характеристикою са-
мого світу. Ірраціональне принципово несумісне з ро-
зумом і його можливостями, воно знаходиться за його
межами, воно алогічне та неінтелектуальне, не
співставне з раціональним мисленням і навіть супе-
речить йому. Ірраціоналісти вбачають основу світоро-
зуміння в чомусь недоступному розуму, іншій природі
щодо нього, наслідком чого виступає сам нераціональ-
ний характер буття. У ірраціоналізмі навколишній світ
є доступним для пізнання. Процес пошуку істини про-
тікає шляхом її розуміння за допомогою позараціональ-
них аспектів духовного життя людини: волі, почуттів,
інтуїції, безпосереднього споглядання, уяви, інстинк-
ту, підсвідомого, містичного "осяяння" тощо. Істина, яка
найчастіше виступає онтологічною основою філо-
софів-ірраціоналістів, є найглибшою таємницею бут-
тя, що не походить від системи логічних знань.
Аналіз зазначеної проблеми потребує уточнення
самого поняття містицизму. Слово "містика" в пере-
кладі з грецької означає "таємничий" та вживається
для позначення особливої практики, спрямованої на
досягнення безпосереднього спілкування і єднання з
Богом в екстатичних актах одкровення. Містичне пе-
реживання має характер "безпосередності", "інтуїтив-
ності" й супроводжується надзвичайно інтенсивними
емоційними проявами. Такий підхід визначає містику
як умонастрій людини, її власне буття не в координа-
тах нашого чотиривимірного світу, але в ієрархії духов-
ної структури світобудови в цілому. Це світогляд лю-
дини, упевненої в розвитку своєї духовної сутності та її
еволюції, що спрямовується свідомістю, яка розви-
вається. Таким чином, містичне в контексті нашого
дослідження розглядається як форма прояву ірраці-
онального. Основою самостійності феномена місти-
ки є "містичний досвід", який являє собою переживан-
ня трансцендування суб'єктивності й буденних умов
досвіду; містичний досвід має чітко виражений
ціннісно-емоційний характер і може виступати джере-
лом гармонізуючого ставлення до світу. Генрих Дюму-
лен звертає увагу на те, що значно розширилися уяв-
лення про містичну складову пізнання. Якщо концеп-
ція містицизму була сформована християнськими бо-
гословами, які закликали до безпосереднього спілку-
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (110) березень-квітень 2011 р.
140 ЕКОНОМІКАФІЛОСОФІЯ
вання з персоніфікованим Богом та ігнорували містич-
ний характер інших вірувань, то виникла необхідність
провести межу між концепцією надприродного місти-
цизму божественної благодаті й поняттям природного
містицизму. Слід визнати, що нове уявлення не відпо-
віло на деякі запитання, але породило безліч нових.
Умовно позначимо містицизм як спробу людини підня-
тися до надсвідомого й надчуттєвого стану. Виходячи
із цієї передумови, зауважимо, що виникає не-
обхідність здійснення своєрідних взаємовідносин із
Абсолютом у процесі безпосереднього містичного
досвіду. Момент здійснення контакту з Абсолютом ха-
рактеризується трьома неодмінними умовами, а саме:
піднесенням особистості над світом чуттєвого сприй-
няття, подоланням бар'єрів фізичного існування й до-
сягненням рівня Абсолюту. Залежно від обставин про-
яв цих трьох елементів може бути різним, але жоден
із них неможливо редукувати повністю. Отже, містич-
ну сферу слід диференціювати за характером її про-
явів, якими постають чаклунство, магія або умогляд-
на метафізика. З моменту встановлення контакту з
Абсолютом містичний досвід, "засоби порятунку" і буд-
дизм - особливо його містичну складову - слід розгля-
дати як прояв релігійного життя. Будда та його по-
слідовники розглядали містичне осяяння ("просвітлен-
ня") як "інструмент порятунку", за допомогою якого
вони досягали "іншого берега".
Навколо буддистського містицизму створилося ве-
лике коло найрізноманітнішої дослідницької літерату-
ри. Але в більшості своїй вона має описовий харак-
тер, тобто викладає та аналізує основні положення
вчень. Сіннет зауважує певну складність. Східний ме-
тод інтелектуального розвитку був завжди діаметраль-
но протилежний методу, який народився разом із захід-
ною наукою. У той час, як Європа вивчала природу,
вільно обговорюючи кожен крок і негайно публікуючи
результати досліджень, азіатська наука вивчалася
таємно, а її відкриття трималися в таємниці [2, с. 36].
Можна відзначити, що сьогодні існує багато дослід-
ницьких робіт із буддизму як вітчизняних, так і зарубіж-
них учених, але в кожного дослідника можна знайти ін-
дивідуальну оцінку, індивідуальний підхід до тієї чи іншої
проблеми, тим не менш відсутнє цілісне бачення докт-
рини буддизму як ірраціонально-містичної філософії.
Наукове вивчення буддизму почалося в Європі на
початку XIX століття. Протягом цього століття посту-
пово складаються основні буддологічні школи, які
відігравали важливу роль протягом першої половини
XX століття, й продовжують існувати до сьогодні.
Початок вивчення буддизму в Російській імперії
належить до 20-х - 30-х років XIX століття, коли член
Петербурзької Академії Наук Я. І. Шмідт опублікував
низку буддологічних досліджень. Його роботи, написані
на основі вивчення монгольських і тибетських джерел,
мали широкий резонанс у Європі, а на його статтю про
праджня-Парамо навіть посилався А. Шопенгауер у
кінці першого тому "Світу як волі й уявлення". Але
справді наукове вивчення буддизму в Росії пов'язане
з іменем академіка В. П. Васильєва.
Наступним видатним дослідником буддизму став
О. О. Розенберг. Формально будучи учнем Ф. Щер-
батського, О. Розенберг, проте, був цілком незалеж-
ним і самостійним дослідником, висновки і підходи яко-
го значно відрізнялися від висновків та методологіч-
них принципів видатного академіка. О. О. Розенберг -
автор книги - "Проблеми буддистської філософії", яка
є другою частиною єдиної праці під назвою "Вступ до
вивчення буддизму за китайськими і японськими дже-
релами". Уже звернення переважно до китайських і
японських джерел відокремлює О. Розенберга від
Ф. Щербатського, який обмежувався вивченням суто
індотибетських джерел.
Книга О. О. Розенберга ознаменувала собою пе-
реворот у буддології. Він полягав у такому: О. Розен-
берг показав наявність декількох рівнів у буддизмі й
принципову відмінність популярного буддизму від
філософського буддизму. Він позначив необхідність
вивчення буддистського вчення не тільки за сутрою,
але й за систематичними філософськими трактатами.
Саме тексти шастр дозволяють зрозуміти філософсь-
кий рівень буддизму, представлений і в сутрах, але не
в систематичній формі. О. О. Розенберг уперше довів,
що саме Абхідхарма є основою філософії буддизму, а
головний предмет Абхідхарма - теорія дхарм - розг-
лянута Розенбергом детально й усебічно. Він показав,
що ніякого буддизму "взагалі" немає. Буддизм історич-
но існував й існує тільки у вигляді окремих шкіл і на-
прямів. Разом із тим, одне положення теорії дхарм в
інтерпретації О. Розенберга тривалий час видавало-
ся досить загадковим. Справа в тому, що російський
буддолог розглядає дхарми як певні трансцендентні й
непізнавані носії, які лише маніфестують себе миттє-
вими спалахами в емпіричному "буванні". Тим часом
класичні абхідхармістські тексти, включно з "Абхідхар-
макоша" Васубандху, на якій передусім базувалися
розробки О. Розенберга, не містять у собі ніяких під-
став для подібної інтерпретації: дхарми в них цілком
"іманентні" елементарним психофізичним станам. Для
розуміння інтерпретації О. Розенберга важливо па-
м'ятати, що працював він із китайськими та японськи-
ми джерелами, перш за все йогачарінської школи Хос-
со-сю. Тим часом на Далекому Сході із часів полеміки
Фа-цзана проти Сюань-цзана проводився поділ між
сутністю, або природою дхарм та проявами, або фе-
номенами цієї сутності. Перше в інтерпретації О. Ро-
зенберга перетворилося на "трансцендентний" носій,
друге - у його емпіричну маніфестацію. Проте якими б
не були наукові здобутки О. О. Розенберга, засновни-
ком вітчизняної буддологічної школи став все-таки не
він, а його старший сучасник, колега і вчитель - ака-
демік Ф. І. Щербатський. Перша з його монографій
присвячена вченню логіко-епістемологічної гілки шко-
ли Йогачара, друга - філософії мадх'ямака і розумін-
ня мадх'ямакою нірвани, третя - логіко-епістемологіч-
ному напрямку Йогачара. Вже з цього видно, що Щер-
батський та його школа займалися переважно буд-
дистською філософією в її найбільш рафінованих фор-
мах, причому із часом значення філософського рівня
буддистської традиції цією школою навіть абсолюти-
зувалося, розглядаючись поза релігійно-доктриналь-
ним та практичним контекстами буддизму. Для опису
буддистської філософії Ф. І. Щербатський використо-
вував термінологію та інструментарій неокантіансь-
кої філософії, представленої в Росії насамперед таки-
ми мислителями, як А. Введенський та І. Лапшин.
Українська буддологія значно відстала від захід-
ної і східної буддології й поки ще не може виступати в
якості рівного цим науковим традиціям суб'єкта су-
часного науково-дослідного процесу. Тим не менше,
можна відзначити плідність розробки певних соціаль-
но-антропологічних аспектів дослідження ірраціо-
нально-містичної філософії буддизму, яка здійснюва-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (110) березень-квітень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 141
лася сучасними українськими авторами - Я. В. Боц-
маном, А. І. Колодним, А. Е. Конверським, В. В. Ля-
хом, М. М. Мокляком, Е. М. Причепієм, Л. М. Сохань
тощо. Так, В. В. Ляхом, Р. В. Ляхом застосований пси-
хоаналітичний підхід до філософії дзен-буддизму. В
Інституті філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України
під керівництвом В. В. Ляха у 2006 р. була захищена
дисертація О. Ю. Стрєлковою "Принципи дзен-буд-
дизму у філософії Доучена", у якій розкриті цент-
ральні положення дзен-буддизму [3, с. 6].
Висновок
Підводячи підсумок, треба констатувати, що, хоча
буддологія за останні сто років пройшла величезний
шлях і про буддизм написано безліч академічних і по-
пулярних книг, дослідження буддизму залишається
відкритим горизонтом науки. Одним із факторів, що
визначають указану ситуацію, постає брак оглядів
первинної та похідної джерельної бази буддистсько-
го світогляду. Головна проблема полягає в тому, що
залишається не розробленим розуміння буддизму як
єдиного у своєму розмаїтті філософського та куль-
турного феномена, а мозаїка окремих текстів і на-
прямків не дозволяє осягнути цілісність буддизму, що
вміщує в себе все це різноманіття і не існує поза ним.
Особливої уваги потребує факт відсутності цілісної
розробки антропологічнх вимірів ірраціонально-
містичної філософії буддизму.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Гроф С. Психология будущего / С. Гроф. - М. : ACT, 2001.
- 325 с.
2. Синнетт А. П. Эзотерический буддизм / А. П. Синнетт. -
М. : Изд-во Духовной литературы, 2001. - 304 с.
3. Стрелкова А. Ю. Принципи дзен-буддизму у філософії
Доучена : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філо-
соф. наук : спец. 09.00.05 / А. Ю. Стрелкова. - К., 2006. - 16 с.
4. Торчинов Е. А. Религии мира: Опыт запредельного: транс-
персональные состояния и психотехника / Е. А. Торчинов. -
СПб. : Востоковедение, 1997. - 503 с.
5. Хоружий С. Заметки к энергийной антропологии. "Духов-
ные практики" и "отверзение чувств": два концепта в сравни-
тельной перспективе / С. Хоружий // Вопросы философии. - 1999.
- № 3. - С. 55-85.
6. Юнг К. Предисловие к книге Д. Т. Судзуки "Основы Дзэн-
буддизма" / К. Юнг // Буддизм. Четыре благородные истины. -
М. : ЭКСМО-ПРЕСС, Харьков : ФОЛИО, 1999. - 992 с.
L. Mozhovyy
SPECIFICS OF BECOMING OF BUDDHIST IRRATIONAL MYSTICAL PHILOSOPHY
IN THE HISTORY OF PHILOSOPHY
The thesis represents the analysis of strategies in contemporary philosophy as for synthesis with irrational mystical doctrines
in general and Buddhism in particular. The definition is given to the historical philosophical sense of mysticism as a phenomenon.
The logic of development which determines European and Ukrainian traditions of Buddhology is being revealed.
Key words: buddhism, irrational, mysticism, sinergetika, anthropology, transcendent.
© Л. Мозговий
Надійшла до редакції 04.03.2011
Редакцією журналу "Схід" у попередньому номері (№ 2 (109) лютий 2011 р.) допущена помилка у
статті, розміщеній на сторінках 132-134: не вказано ім'я, прізвище і посаду співавтора.
Необхідно читати так:
УДК 1:316.3
ÅÂÎËÞÖ²ß Ô²ËÎÑÎÔÑÜÊÈÕ ÏÎÃËßIJ ². ÔÐÀÍÊÀ ÍÀ
ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÓ ²ÄÅÞ Â ÊÎÍÒÅÊÑÒ² ÑÓ×ÀÑÍÈÕ ÏÐÎÁËÅÌ
ІГОРЬ ПАСЬКО,
кандидат філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії
Донецького відділення Центру гуманітарної освіти НАН України
ВОЛОДИМИР САБАДУХА,
кандидат філософських наук, завідувач кафедри соціальної роботи
Луганського інституту праці та соціальних технологій
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33677 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:32:19Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Мозговий, Л. 2012-05-29T19:54:44Z 2012-05-29T19:54:44Z 2011 Специфіка становлення ірраціонально-містичної філософії буддизму в історії філософії / Л. Мозговий // Схід. — 2011. — № 3 (110). — С. 138-141. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33677 1(091) : 24-1 У статті проаналізовано стратегії синтезів сучасної філософії з ірраціонально-містичними
 вченнями, зокрема буддизмом. Визначено історико-філософський зміст феномена містики. Установлено логіку розвитку буддології в європейській та вітчизняній традиціях. The thesis represents the analysis of strategies in contemporary philosophy as for synthesis with irrational mystical doctrines
 in general and Buddhism in particular. The definition is given to the historical philosophical sense of mysticism as a phenomenon.
 The logic of development which determines European and Ukrainian traditions of Buddhology is being revealed. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Філософія Специфіка становлення ірраціонально-містичної філософії буддизму в історії філософії Specifics of becoming of buddhist irrational mystical philosophy in the history of philosophy Article published earlier |
| spellingShingle | Специфіка становлення ірраціонально-містичної філософії буддизму в історії філософії Мозговий, Л. Філософія |
| title | Специфіка становлення ірраціонально-містичної філософії буддизму в історії філософії |
| title_alt | Specifics of becoming of buddhist irrational mystical philosophy in the history of philosophy |
| title_full | Специфіка становлення ірраціонально-містичної філософії буддизму в історії філософії |
| title_fullStr | Специфіка становлення ірраціонально-містичної філософії буддизму в історії філософії |
| title_full_unstemmed | Специфіка становлення ірраціонально-містичної філософії буддизму в історії філософії |
| title_short | Специфіка становлення ірраціонально-містичної філософії буддизму в історії філософії |
| title_sort | специфіка становлення ірраціонально-містичної філософії буддизму в історії філософії |
| topic | Філософія |
| topic_facet | Філософія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33677 |
| work_keys_str_mv | AT mozgoviil specifíkastanovlennâírracíonalʹnomístičnoífílosofííbuddizmuvístoríífílosofíí AT mozgoviil specificsofbecomingofbuddhistirrationalmysticalphilosophyinthehistoryofphilosophy |