Особливості регламентації управлінських функцій на металургійних підприємствах

У статті обґрунтовано необхідність розробки нормативів чисельності управлінських працівників на підставі регламентації управлінських функцій для різних рівнів управління. Досліджено склад і структуру управлінських функцій на металургійних підприємствах. Визна- чено співвідношення загальних та специ...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Схід
Date:2011
Main Author: Шевченко, А.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України 2011
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33680
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Особливості регламентації управлінських функцій на металургійних підприємствах / А. Шевченко // Схід. — 2011. — № 3 (110). — С. 64-69. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33680
record_format dspace
spelling Шевченко, А.
2012-05-29T19:59:53Z
2012-05-29T19:59:53Z
2011
Особливості регламентації управлінських функцій на металургійних підприємствах / А. Шевченко // Схід. — 2011. — № 3 (110). — С. 64-69. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33680
331.08
У статті обґрунтовано необхідність розробки нормативів чисельності управлінських працівників на підставі регламентації управлінських функцій для різних рівнів управління. Досліджено склад і структуру управлінських функцій на металургійних підприємствах. Визна- чено співвідношення загальних та специфічних функцій для їх подальшого врахування при розрахунку нормативів чисельності управлінців. Запропоновано науково-методичний підхід до врахування видів робіт за можливістю нормування їх трудомісткості при визначенні нормативів чисельності керівників підприємства.
The necessity of developing number standards for the managers on the basis of the of management functions regulation for various levels of management is proved. The consistency and structure of management functions at the metallurgical enterprises are investigated. The correlation of general and specific functions for the further consideration in calculating the number standards for manager is defined. A scientific and methodical approach to dealing with the types of work by the possibility of labor input rationing during the determination of the standards for the top management number.
uk
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
Схід
Економіка
Особливості регламентації управлінських функцій на металургійних підприємствах
Peculiarities of the administrative functions regulation at the metallurgical enterprises
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Особливості регламентації управлінських функцій на металургійних підприємствах
spellingShingle Особливості регламентації управлінських функцій на металургійних підприємствах
Шевченко, А.
Економіка
title_short Особливості регламентації управлінських функцій на металургійних підприємствах
title_full Особливості регламентації управлінських функцій на металургійних підприємствах
title_fullStr Особливості регламентації управлінських функцій на металургійних підприємствах
title_full_unstemmed Особливості регламентації управлінських функцій на металургійних підприємствах
title_sort особливості регламентації управлінських функцій на металургійних підприємствах
author Шевченко, А.
author_facet Шевченко, А.
topic Економіка
topic_facet Економіка
publishDate 2011
language Ukrainian
container_title Схід
publisher Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
format Article
title_alt Peculiarities of the administrative functions regulation at the metallurgical enterprises
description У статті обґрунтовано необхідність розробки нормативів чисельності управлінських працівників на підставі регламентації управлінських функцій для різних рівнів управління. Досліджено склад і структуру управлінських функцій на металургійних підприємствах. Визна- чено співвідношення загальних та специфічних функцій для їх подальшого врахування при розрахунку нормативів чисельності управлінців. Запропоновано науково-методичний підхід до врахування видів робіт за можливістю нормування їх трудомісткості при визначенні нормативів чисельності керівників підприємства. The necessity of developing number standards for the managers on the basis of the of management functions regulation for various levels of management is proved. The consistency and structure of management functions at the metallurgical enterprises are investigated. The correlation of general and specific functions for the further consideration in calculating the number standards for manager is defined. A scientific and methodical approach to dealing with the types of work by the possibility of labor input rationing during the determination of the standards for the top management number.
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33680
citation_txt Особливості регламентації управлінських функцій на металургійних підприємствах / А. Шевченко // Схід. — 2011. — № 3 (110). — С. 64-69. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT ševčenkoa osoblivostíreglamentacííupravlínsʹkihfunkcíinametalurgíinihpídpriêmstvah
AT ševčenkoa peculiaritiesoftheadministrativefunctionsregulationatthemetallurgicalenterprises
first_indexed 2025-11-25T21:05:23Z
last_indexed 2025-11-25T21:05:23Z
_version_ 1850548005708496896
fulltext № 3 (110) березень-квітень 2011 р. 64 ЕКОНОМІКА УДК: 331.08 ÎÑÎÁËÈÂÎÑÒ² ÐÅÃËÀÌÅÍÒÀÖ²¯ ÓÏÐÀÂ˲ÍÑÜÊÈÕ ÔÓÍÊÖ²É ÍÀ ÌÅÒÀËÓÐòÉÍÈÕ Ï²ÄÏÐȪÌÑÒÂÀÕ АРТЕМ ШЕВЧЕНКО, аспірант Донбаського державного технічного університету, м. Алчевськ У статті обґрунтовано необхідність розробки нормативів чисельності управлінських пра- цівників на підставі регламентації управлінських функцій для різних рівнів управління. Дос- ліджено склад і структуру управлінських функцій на металургійних підприємствах. Визна- чено співвідношення загальних та специфічних функцій для їх подальшого врахування при розрахунку нормативів чисельності управлінців. Запропоновано науково-методичний підхід до врахування видів робіт за можливістю нормування їх трудомісткості при визначенні нормативів чисельності керівників підприємства. Ключові слова: регламентація, функція, управлінські працівники, норматив, чисельність, трудомісткість, статистичні показники Постановка проблеми. Розвиток ринкових відно- син, посилення конкуренції між підприємствами щодо мінімізації виробничих витрат обумовили зростання інтересу науковців та практиків до питань нормуван- ня праці різних категорій персоналу. Скорочення чи- сельності фахівців та службовців, зменшення витрат по фонду оплати праці, особливо в складних економіч- них умовах, яке спрямоване на оптимізацію штатного розкладу, має відбуватися на використанні методів нормування праці, які дозволять визначити необхідну чисельність штатних працівників як по окремих струк- турних підрозділах, так і по підприємству в цілому з урахуванням особливостей виконання робіт і відповід- ного сучасного прогресивного досвіду. Особливо актуальною проблема встановлення еко- номічно доцільної чисельності працівників є для управ- лінського персоналу, формування якого за більшістю випадків відбувається без будь-яких розрахунків та обґрунтувань. Останнім часом росте прагнення влас- ників та керівників підприємств до підвищення раціо- нальності використання праці персоналу для досягнен- ня максимального результату при мінімальних витра- тах. Тому багато керівників бачать вирішення цієї за- дачі в пошуку оптимальної чисельності персоналу. За останні роки в організаційній структурі промис- лових підприємств з'явилося багато нових відділів, професій, посад, для яких відсутні будь-які методичні рекомендації щодо нормування праці відповідних фахівців. Серед дослідників та практичних фахівців існує думка, згідно з якою праця деяких працівників управлінського персоналу на таких нових посадах зовсім не піддається нормуванню. В умовах сучасних металургійних підприємств кількість таких нових відділів є значною. Іноді саме працівники нових підрозділів забезпечують можливості прискореного розвитку підприємств. Так, в органі- заційній структурі ВАТ "Донецький металургійний за- вод" поява нових відділів була пов'язана з інвестицій- ною діяльністю, унаслідок якої були створені нові підрозділи: дирекція з реконструкції та інвестицій, відділ внутрішнього аудиту, відділ зовнішньоеконо- мічних зв'язків, відділ маркетингу. В умовах ВАТ "Ал- чевський металургійний комбінат" протягом 1995- 2000 рр. було створено нові структурні підрозділи під- приємства, а саме: відділ економічної безпеки, фінан- сово-кредитний відділ, відділ цін, відділ собівартості та прибутку, відділ приватизації, відділ митного офор- млення, відділ охорони навколишнього середовища, відділ технічних засобів охорони, відділ внутрішньої безпеки, організаційно-аналітичне бюро. Одночасно до штатного розкладу було введено нові посади голов- них керівників: заступник генерального директора з охо- рони праці та навколишнього середовища, заступник генерального директора з економічної безпеки, а пізніше - заступник генерального директора з інфор- маційних технологій та заступник по персоналу. Таким чином, поява нових структурних підрозділів стала од- нією із основних причин збільшення чисельності управ- лінського персоналу на промислових підприємствах, що було пов'язано із необхідністю виконання принци- пово нових видів діяльності, функцій та робіт. Аналіз останніх досліджень і публікацій. В ос- танні роки в Україні відповідно до загальнодержавної програми створення та постійного оновлення націо- нальної нормативної бази з праці та професійної кла- сифікації на 2004-2007 роки було розроблено та зат- верджено міжгалузеві нормативи чисельності праців- ників для окремих категорій спеціалістів та службовців [1]. Водночас деякі нормативи передбачають визна- чення норм часу для робіт, виконуваних окремими спеціалістами, наприклад, економістами з праці, кон- структорами на розробку конструкторської докумен- тації, проектування засобів технологічного оснащен- ня тощо [2; 3; 4]. Такі норми часу є диференційовани- ми за методом визначення та міжгалузевими - за сфе- рами застосування. В основу визначення норм часу покладено трудомісткість робіт, яка в свою чергу виз- начається декількома чинниками. Так, основними фак- торами трудомісткості конструкторських робіт є новиз- на та група складності об'єкта проектування, які ма- ють описовий характер [5, с. 81]. Диференційовані нор- ми часу передбачають використання значної кількості PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 3 (110) березень-квітень 2011 р. ЕКОНОМІКА 65 поправочних коефіцієнтів, що ускладнює та обмежує можливості використання норм часу. Водночас перелік таких нормативних документів є вкрай малим і не ви- рішує загальну проблему нормування праці управлін- ського персоналу. Існуючі міжгалузеві нормативи чисельності також базуються на використанні факторного підходу. Так, міжгалузеві нормативи чисельності працівників бухгал- терського обліку та нормативи чисельності праців- ників, зайнятих добором, розстановкою, підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) та обліком кадрів виз- начаються на підставі загальної трудомісткості типо- вого складу робіт за рік, загальної чисельності працю- ючих на підприємстві, кількості самостійних структур- них підрозділів та питомої ваги робіт, яка виконується на ПЕОМ [6; 7]. Аналіз досвіду й наукових досліджень в галузі рег- ламентації праці управлінців свідчить про існування різних підходів до визначення чисельності окремих категорій управлінського персоналу. Одним із науко- вих підходів, заснованим на розподілі трудових функ- цій управлінських працівників на підфункції, є мето- дичний підхід, запропонований І. Б. Омельченко, від- повідно до якого кожна трудова функція може бути поділена на підфункції й роботи, які, в свою чергу, відповідно до процедур їх виконання можна розподі- лити на операції [9]. Такий поділ трудових функцій на підфункції, роботи й операції слід вважати доцільним для фахівців і службовців у разі вдосконалення ме- тодів нормування чисельності працівників цієї кате- горії. У подальшому на основі такого поділу з'являєть- ся можливість розробки диференційованих норма- тивів чисельності, які, незважаючи на деяке збільшен- ня обсягу робіт зі створення нормативів й ускладнен- ня самого процесу нормування у зв'язку зі зростан- ням кількості нормованих об'єктів, дозволяють підви- щити точність та обґрунтованість розрахунків норма- тивної чисельності працівників. Використання цього підходу для встановлення чисельності керівників є недоцільним унаслідок невизначеності тривалості та періодичності робіт й операцій. Як указує І. Б. Омельченко, нормативи чисельності управлінського персоналу підприємства по основних підрозділах повинні ґрунтуватися на статистичному аналізі фактичної чисельності працівників та її залеж- ності від таких факторів, як складність робіт, їх різно- манітність, відповідність кваліфікації працівника складності виконуваних робіт, використання сучасних засобів обробки інформації, що об'єктивно впливають на трудомісткість виконання робіт і реалізацію функцій, закріплених за структурними підрозділами з урахуван- ням сформованих на підприємстві економічних й орга- нізаційно-технічних умов [8, c. 18]. Однак, незважаючи на необхідність урахування зазначених чинників, ав- тор не наводить відповідного методу розрахунку по- казника загальної кількості виконаних робіт за рік, який у пропонованій методиці є базою розрахунку чисель- ності управлінського персоналу [9]. При всій слушності й корисності пропозицій автора використання коефі- цієнта корегування, який ураховує не тільки ненормо- вані або невластиві роботи, час на відпочинок та осо- бисті потреби, але й втрати робочого часу, є помилко- вим з огляду на необхідність урахування тільки економ- ічно виправданих витрат робочого часу. Заслуговують на увагу дослідження В. М. Василен- ко та О. С. Мороза, які пропонують функції управлін- ня, покладені на керівника, деталізувати на підфункції, що конкретизують його посадові обов'язки, та під- функції, що делегуються керівникам більш низького рівня управління, з подальшим розрахунком ступеня деталізації функцій для керівників структурних під- розділів металургійного підприємства [10, c. 26, 35]. Зазначений підхід може бути покладено в основу нау- ково-методичного підходу щодо деталізації трудових функцій при розрахунку нормативної чисельності спе- ціалістів та службовців. Узагальнюючи практичний досвід формування чи- сельності управлінських працівників на промислових підприємствах та сучасні особливості управлінської праці, виявляємо, що вкрай необхідним є вдоскона- лення науково-методичних підходів до визначення чи- сельності управлінських працівників та з огляду на не- обхідність подальшої розробки нормативів чисельності окремих категорій управлінських працівників за вида- ми функцій та рівнями управління. Метою статті є визначення сучасних особливостей здійснення управлінських функцій на металургійних підприємствах та розробка науково-методичного під- ходу до визначення нормативів чисельності управлі- нських працівників за окремими категоріями та рівня- ми управління. Виклад основного матеріалу. Одними з основ- них наукових методів, які доцільно використовувати в разі необхідності регламентації управлінських функцій на нормативній основі, є дослідницькі методи норму- вання, які, незважаючи на їх порівняно велику тру- домісткість, дозволяють урахувати практично цілком специфіку роботи тієї або іншої служби. Водночас на тривалість та структуру управлінських функцій у конк- ретних виробничих умовах суттєво впливають індиві- дуальні особливості працівників, а також конкретні особливості умов та організації праці, що може бути усунено тільки в разі ретельного дослідження органі- зації праці й витрат робочого часу. Ураховуючи можливості дослідницького методу, доцільним є визначення складу та структури управлін- ських функцій на підставі досвідно-статистичної оцінки видів функцій, їх тривалості та періодичності виконан- ня працівниками управлінських посад. Як метод дос- лідження та збору необхідної інформації пропонується використання самофотографії робочого часу та екс- пертної оцінки на підставі попередньо розробленої спеціальної анкети щодо змісту виконуваних робіт, тру- довитрат окремих операцій з можливістю подальшої ди- ференціації робіт за часовими періодами, виходячи зі ступеня повторюваності робіт протягом року. Для дослідження особливостей виконання управ- лінських функцій та аналізу їх структури, які здійсню- ються в різних організаційно-технічних умовах, було проведено анкетування керівників різних рівнів управ- ління трьох металургійних підприємств: ЗАТ "Макіїв- ський металургійний завод", ВАТ "Алчевський металур- гійний комбінат" та ЗАТ "Донецький металургійний за- вод". Анкетуванням було охоплено керівників вищого рівня управління, до яких віднесено заступників дирек- торів та головних фахівців, а також опитано керівників функціональних підрозділів і лінійних керівників - на- чальників виробничих підрозділів (табл. 1). З метою забезпечення об'єктивності оцінки з боку опитаних керівників щодо різних аспектів виконання управлінських функцій було встановлено вимогу до наявності стажу практичної роботи керівників на від- повідній посаді на досліджуваному підприємстві не менше трьох років. PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 3 (110) березень-квітень 2011 р. 66 ЕКОНОМІКА Таблиця 1. - Чисельність опитаних керівників металургійних підприємств, осіб Групи керівників ЗАТ "Макіївський металургійний завод" ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" ЗАТ "Донецький металургійний завод" Головні менеджери 8 12 6 Лінійні керівники 19 21 18 Функціональні керівники 17 15 12 Разом 44 48 36 Розроблена анкета передбачала 48 питань, які були пов'язані з визначенням переліку виконуваних функ- цій, оцінкою тривалості та періодичності їх здійснен- ня. Водночас протягом одного тижня керівники мали здійснювати самофотографію виконуваних робіт. Під час анкетування було встановлено, що, незва- жаючи на регламентовану тривалість планового фон- ду робочого часу, його фактична тривалість є значно більшою для деяких керівників, на чому наголошує пе- реважна більшість опитаних головних менеджерів та керівників функціональних підрозділів. За підсумками фактична тривалість робочого часу цих керівників відрізняється від регламентованої на 7-32 % тривалості робочого часу. На наявність наднормативних витрат робочого часу вказали 75 % опитаних керівників, а саме: ЗАТ "Макіївський металургійний завод" - 86,4 %; ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" - 78,9 %; ЗАТ "Донецький металургійний завод" - 55,6 %. У результаті обробки анкет та самофотографій ке- рівників усі функції було розподілено за двома група- ми: управлінські функції та спеціальні, які визнача- ються спеціалізацією керованого підрозділу. За ре- зультатами анкетування було виявлено, що в загаль- ному обсязі виконуваних функцій найбільшу частку займають саме управлінські функції. Для подальшо- го аналізу й розрахунку чисельності керівників уп- равлінські функції було розподілено на загальні та специфічні функції. Унаслідок того, що всі функції із групи загальних функцій були визначені всіма учас- никами анкетування, а інших загальних функцій не вказано, то в узагальнені результати було включено всі загальні функції, які містилися в анкеті. За групою специфічних функцій деякі опитані вказали такі функції, які не є притаманними для всіх керівників. Тому такі функції та їх тривалість були віднесені до інших функцій за цією групою. Узагальнені результа- ти аналізу структури управлінських функцій за група- ми для керівників на металургійних підприємствах Донецької області наведені в табл. 2. Дослідження свідчить про наявність суттєвих від- мінностей у структурі управлінських функцій у межах однієї управлінської групи на різних підприємствах. Так, питома вага загальних функцій, що здійснюють го- ловні спеціалісти, коливається від 54,7 % в умовах ЗАТ "Макіївський металургійний завод" до 72,1 % в умовах ВАТ "Алчевський металургійний комбінат". Аналогічним це відхилення є за групою специфічних функцій у функціональних керівників - від 38,1 % в умовах ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" до 56,5 % в умовах ЗАТ "Донецький металургійний завод". Таблиця 2. - Структура управлінських функцій керівників металургійних підприємств Донецької області, % ЗАТ "Макіївський металургійний завод" ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" ЗАТ "Донецький металургійний завод" Функції управління Го ло вн і м ен ед ж ер и Л ін ій ні ке рі вн ик и Ф ун кц іо на ль ні ке рі вн ик и Го ло вн і м ен ед ж ер и Л ін ій ні ке рі вн ик и Ф ун кц іо на ль ні ке рі вн ик и Го ло вн і м ен ед ж ер и Л ін ій ні ке рі вн ик и Ф ун кц іо на ль ні ке рі вн ик и Загальні 54,7 46,99 53,7 72,1 54,1 61,9 64,9 67,3 43,5 Визначення цілей і планування діяльності 21,6 15,2 9,3 21,3 20,3 11,9 31,4 15,3 9,6 Керівництво підлеглими 11,2 5,9 16,3 18,3 8,8 11,8 12,3 9,2 6,4 Аналіз інформації 4,3 2,6 7,9 4,7 3,9 7,3 3,6 2,3 5,6 Загальна організаційна діяльність 5,8 7,2 6,3 6,2 2,7 11,3 3,1 19,2 4,8 Облік, оцінка і контроль 2,3 8,2 3,6 7,3 3,5 5,4 7,3 4,8 2,9 Мотивація 4,2 6,5 4,4 4,9 6,0 3,9 2,1 6,7 1,8 Матеріально-технічне та інформаційне забезпечення 6,3 1,3 5,9 9,4 8,9 10,3 5,1 9,8 12,4 Специфічні 35,3 53,1 46,3 27,9 45,9 38,1 35,1 32,7 56,5 Професійна підготовка 1,0 3,5 2,6 0,4 8,3 6,3 0,3 3,1 9,8 Забезпечення колективної згуртованості 6,8 4,1 7,9 8,2 7,6 11,4 8,4 9,2 9,9 Забезпечення безпечних умов праці 11,3 16,3 15,4 13,6 18,4 11,3 9,4 15,3 10,4 Інші 16,2 29,2 20,4 5,7 11,6 9,1 17,0 5,1 26,4 Разом 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 3 (110) березень-квітень 2011 р. ЕКОНОМІКА 67 Таблиця 3. - Статистичні показники оцінки структури управлінських функцій Загальні функції Специфічні функції Групи керівників середнє значення, % коефіцієнт варіації, % середнє значення, % коефіцієнт варіації, % Головні менеджери 63,90 11,17 36,10 19,77 Лінійні керівники 56,10 15,06 43,90 19,24 Функціональні керівники 53,03 14,19 46,97 16,03 За групою 57,68 13,62 42,32 18,35 Аналіз коефіцієнта варіації за групами керівників свідчить про наявність несуттєвих відхилень фактич- них значень показників структури управлінських функцій від середньої величини. Коефіцієнт варіації за загальними функціями управління становить від 11,17 до 15,06 % при середньому значенні 13,62 %, що свідчить про наявність однорідної сукупності дос- ліджуваних показників і відповідну репрезентатив- ність середнього значення. Аналогічна ситуація має місце й по специфічних функціях управління, за яки- ми коефіцієнт варіації коливається від 16,03 до 19,77 % при середньому значенні - 18,35 %, що та- кож можна вважати задовільним результатом для оцінки репрезентативності середньої величини. Таким чином, одержані на підставі дослідно-статистичного методу показники структури управлінських функцій у подальшому можуть бути використані як нормативи при розрахунку нормативної чисельності керівників за функціями управління (рис. 1). 63,9 56,1 53,03 36,1 43,9 46,97 0% 20% 40% 60% 80% 100% Головні менеджери Лінійні керівники Функціональні керівники загальні функції специфічні функції Рис. 1. Узагальнена структура управлінських функцій за групами керівників. Обґрунтування нормативів чисельності управлін- ських працівників промислового підприємства пропо- нується здійснювати з використанням багатофактор- ного аналізу функціонального поділу праці у сфері уп- равління й обслуговування виробництва. Алгоритм розрахунку ґрунтується на функціональному розподілі праці з урахуванням впливу значущих чинників на чи- сельність управлінців різних категорій. При цьому по кожній функції управління слід визначити чинники, що впливають на чисельність працівників відповідної функціональної групи. Загальну кількість урахованих чинників доцільно обмежити тільки тими, вплив яких є найбільш істотним. Побудова багатофакторної економіко-математичної моделі для характеристики залежності між чисельністю працівників певної функціональної групи й діючими чин- никами передбачає вибір виду моделі, який має здійснюватися на підставі відповідних статистичних показників. Відбір значущих чинників має здійснювати- ся з урахуванням типу виробництва, трудомісткості ви- готовлення продукції та інших факторів. Одним із суттє- вих чинників, який впливає на тривалість виконання уп- равлінських функцій є практичний досвід роботи керів- ника на посаді, який може бути врахований на підставі показника стажу роботи керівника на відповідній по- саді або взагалі на будь-яких управлінських посадах. У загальному випадку визначення нормативної чи- сельності управлінських працівників пропонується здійснювати на підставі математичної моделі: { } ,X,...,X,XfЧ in21i.н = (1) де нiЧ - нормативна чисельність i-ої категорії управ- лінських працівників; n21 X,...X,X - перелік факторів, що визначають чисельність управлінських працівників i-ої категорії. Подальша деталізація нормативної чисельності по кожній функції має здійснюватися на основі норм ке- рованості, за допомогою яких може бути конкретизо- вано кількість структурних підрозділів, які, у свою чер- гу, можуть створюватися в межах одного функціональ- ного підрозділу. Для вирішення цієї задачі важливо встановити залежність фактичної чисельності управ- лінських працівників від чисельності підлеглих за ок- ремими структурними підрозділами. Для категорій пра- цівників, праця яких не може бути пронормована за допомогою розроблених нормативів, може бути засто- совано аналітично-дослідницький метод, в основі яко- го лежить розробка процедур робіт. Такий підхід ґрун- тується на використанні інформації про послідовність здійснення робіт - "маршрутної технології", яка являє собою перелік виконуваних операцій та їх послідов- ність, зовнішні та внутрішні інформаційні зв'язки, фор- ми документів, використання технічних засобів. Основою визначення нормативної чисельності уп- равлінського персоналу має бути трудомісткість ви- конання робіт. Такий підхід потребує чіткого виокрем- лення видів робіт за можливістю їх нормування. Зас- тосування функціонального підходу дає змогу прове- сти конкретне розмежування між видами робіт, особ- ливостями їх виконання, впливом об'єктивних та суб'єктивних чинників на трудомісткість та результа- тивність управлінської праці. Із цією метою можли- вим є використання загальної класифікації робіт уп- равлінської праці, яка надалі може бути конкретизо- вана для різних умов залежно від виконуваних функцій З метою подальшого використання результатів дослідження для встановлення нормативів чисель- ності управлінських працівників за категоріями необ- хідним є розрахунок статистичних показників оцінки структури управлінських функцій, а саме: середнього значення питомої ваги тривалості функцій за видами та коефіцієнта варіації (табл. 3). PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 3 (110) березень-квітень 2011 р. 68 ЕКОНОМІКА та співвідношення тих чи інших робіт. Встановлення нормативів чисельності має також передбачати на- явність суттєвих відмінностей у складі функцій, що передбачені завданнями структурних підрозділів, які за функціональним призначенням є однаковими, але відрізняються за рівнями управління. Особливу складність для врахування при визначенні чисельності управлінських працівників становлять не- передбачувані та нехарактерні роботи, які пов'язані, як правило, із виконанням функцій управління, а та- кож випадкові роботи, урахування яких є вкрай важ- ливим для організації ефективної роботи керівників та результативності виконуваних функціональних зав- дань. До таких функцій можуть бути віднесені загаль- ноорганізаційні, а саме: розподіл доручень між праці- вниками та відповідальності за доручену справу, на- лагодження дисципліни, розв'язання суперечностей та конфліктів та інші. Урахування частки робіт, які за своєю сутністю є ненормованими, має здійснюватися на підставі відпо- відного коефіцієнту корегування, який може бути роз- рахований за формулою , d1 d 1К р.н р.н р.н − += (2) де р.нК - коефіцієнт корегування, який ураховує не- передбачувані та нехарактерні роботи для управлін- ських працівників; р.нd - питома вага трудомісткості ненормованих робіт (функцій) у загальному обсязі ви- конуваних робіт (функцій). За результатами анкетування керівників було от- римано фактичні значення тривалості непередбачува- них та нехарактерних робіт, пов'язаних із виконанням управлінських функцій, які мали місце протягом дос- ліджуваного часу. Надалі для кожної групи управлінсь- ких функцій були розраховані фактичні значення кое- фіцієнта корегування, що знайшли відображення в табл. 4. Аналіз тривалості ненормованих та нехарактерних робіт та їх питомої ваги в загальному обсязі управ- лінських функцій свідчить про наявність суттєвих роз- біжностей у значеннях досліджуваних показників за ок- ремими посадами та підприємствами, що має бути враховано при розрахунку чисельності управлінських працівників. Так, незважаючи на приналежність дос- ліджуваних підприємств до одного виду економічної діяльності, частка непередбачуваних та нехарактер- них робіт, які виконують лінійні керівники, складає від 30 до 60 % загального обсягу виконуваних робіт. Таблиця 4. - Показники оцінки непередбачуваних та нехарактерних робіт, пов'язаних із виконанням управлінських функцій Загальні функції Специфічні функції Групи керівників питома вага робіт коефіцієнт корегування питома вага робіт коефіцієнт корегування Головні менеджери 0,04 1,042 0,09 1,087 Лінійні керівники 0,20 1,250 0,11 1,124 Функціональні керівники 0,14 1,163 0,08 1,087 За групою 0,15 1,176 0,10 1,111 Висновки 1. Обґрунтування нормативів чисельності управ- лінського персоналу має здійснюватися на підставі досліджень переліку, обсягу та структури виконуваних функцій, які для різних рівнів управління в межах од- ного підприємства можуть суттєво відрізнятися. 2. Визначення переліку робіт та їх співвідношення в загальному обсязі виконуваних робіт має здійсню- ватися на підставі статистичних даних із урахуванням матеріалів первинної або робочої документації, а саме: звітів, а також за допомогою аналізу та побудо- ви раціональних балансів робочого часу, експертної оцінки та багатомірного статистичного аналізу. 3. Суттєву частку в структурі функцій та виконува- них робіт керівників становлять ненормовані або ви- падкові роботи, урахування яких є вкрай важливим для організації ефективної роботи керівників та результа- тивності виконуваних функціональних завдань. ЛІТЕРАТУРА: 1. Програма створення та постійного оновлення національної нормативної бази з праці та професійної класифікації на 2004- 2007 роки. Постанова Кабінету Міністрів України від 18.03.2003 № 356 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// zakon.nau.ua/doc/?doc_id= 199456. 2. Міжгалузеві нормативи трудомісткості проектування за- собів технологічного оснащення / М-во праці та соціальної полі- тики України, Центр продуктивності. - Краматорськ, 2003. - 99 с. 3. Міжгалузеві норми часу на роботи, що виконуються еко- номістами з праці / М-во праці та соціальної політики України, Центр продуктивності. - Краматорськ, 2006. - 58 с. 4. Міжгалузеві норми часу на розроблення конструкторської документації / М-во праці та соціальної політики України, Центр продуктивності. - Краматорськ, 2007. - 115 с. 5. Лучанинов С. Нормирование труда служащих / С. Луча- нинов // Менеджер по персоналу. - 2010. - № 10. - С. 80-87. 6. Міжгалузеві нормативи чисельності працівників, зайня- тих добором, розстановкою, підвищенням кваліфікації (пере- підготовкою) та обліком кадрів (затверджено наказом Міністер- ства праці та соціальної політики України від 18 грудня 2003 р. № 341) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN11220.html. 7. Міжгалузеві нормативи чисельності працівників бухгал- терського обліку (затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 26.09.2003 р. № 269) [Електрон- ний ресурс]. - Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2. nsf/link1/FIN11220.html. 8. Омельченко И. Б. Определяем численность управленчес- кого персонала / И. Б. Омельченко // Кадры предприятия. - 2005. - № 6. - С. 16-21. 9. Омельченко И. Б. Нетрадиционный метод нормирования численности управленческого персонала / И. Б. Омельченко [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ilea.ru/ normirovanie_truda_art-4.htm. 10. Василенко В. Н. Управленческий труд на металлургичес- ком предприятии: организация, обособление, мотивация : [моно- графия] / В. Н. Василенко, О. С. Мороз ; НАН Украины. Ин-т эко- номико-правовых исследований. - Донецк : ООО "Юго-Восток, ЛТД", 2006. - 175 с. PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 3 (110) березень-квітень 2011 р. ЕКОНОМІКА 69 A. Shevchenko PECULIARITIES OF THE ADMINISTRATIVE FUNCTIONS REGULATION AT THE METALLURGICAL ENTERPRISES The necessity of developing number standards for the managers on the basis of the of management functions regulation for various levels of management is proved. The consistency and structure of management functions at the metallurgical enterprises are investigated. The correlation of general and specific functions for the further consideration in calculating the number standards for manager is defined. A scientific and methodical approach to dealing with the types of work by the possibility of labor input rationing during the determination of the standards for the top management number. Key words: regulation, function, management, standard, number, labor input, statistical indicators © А. Шевченко Надійшла до редакції 11.03.2011 УДК 339.13.017 ÎÑÍÎÂͲ ÁÀÐ'ªÐÈ ÍÀ ÐÈÍÊÓ ÀËÜÒÅÐÍÀÒÈÂÍÈÕ ÄÆÅÐÅË ÅÍÅÐò¯ (ÍÀ ÏÐÈÊËÀIJ Á²ÎÌÀÑÈ) ІРИНА ШИШКІНА, аспірант Львівського національного університету імені Івана Франка У статті визначено основні перешкоди на шляху розвитку ринку альтернативних дже- рел енергії. Розглянуто наслідки та вплив існуючих бар'єрів на цей ринок. Проаналізова- но причини гальмування процесу лібералізації торгівлі екологічними товарами та техно- логіями. Показано, що необхідне зниження або ліквідація імпортних тарифів на біопаливо в рамках міжнародних торговельних угод та системи гармонізації, що забезпечить необхідні передумови для подальшого розвитку міжнародної торгівлі біомасою. Ключові слова: торговельні бар'єри, альтернативні джерела енергії, екологічні товари, біомаса. Постановка проблеми. В останні роки альтерна- тивні джерела енергії розглядають як спосіб розв'я- зання сучасних проблем людства. Більшість дослід- жень та подій у цій сфері намагаються підкреслити важливість ліквідації будь-яких бар'єрів на шляху роз- витку альтернативної енергетики як частини глобаль- ної стратегії зменшення залежності від традиційних джерел енергії. Найбільшу підтримку така політика знайшла в країнах, які є основними світовими імпор- терами нафти та газу, а також у більшості країн, що розвиваються. Це пов'язано з тим, що країни, бідні на корисні копалини та десятиліттями залежні від імпор- ту енергоресурсів, знайшли реальну можливість пере- творитись із імпортерів на експортерів. Отже, лібералізація торгівлі та усунення перешкод дасть змогу вирішити питання забруднення навколиш- нього середовища, економічної безпеки, вичерпності та залежності від традиційних джерел енергії, елект- рифікації та доступності енергоресурсів у віддалених та сільських регіонах та ін. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблемами розвитку альтернативних джерел енергії активно займаються як вітчизняні, так і зарубіжні вчені. Серед іноземних фахівців найбільш відомими в цій сфері є М. Кальтшміт, А. Візе, В. Штрайхер, Р. Юнг, У. Рау, Б. Заннер та ряд інших. Не менш важливим є і внесок вітчизняних учених, які в основному досліджують питання ефективності використання альтернативних джерел енергії та роз- глядають їх окремі напрямки. У вітчизняній еконо- мічній літературі в цій галузі відомі імена Є. Бойка, Г. Гелетухи, В. Гомонай, В. Гондурак, Б. Данилишина, М. Долішнього, А. Долинського, М. Жовніра, Г. Калет- ніка, Г. Козоріз, М. Козоріз, В. Кухаря, Н. Косар, Є. Кри- кавського, О. Кузьміна, О. Лапко, О. Макарчук, Н. Мхіта- ряна, Н. Передерій, Я. Побурко, Ю. Туниці, Н. Чухрай, С. Кудрі, В. Дубровіна, Г. Забарного, Г. Ковтуна, Г. Мар- кова, І. Масло та ін. Мета роботи - визначити основні перешкоди, які гальмують розвиток альтернативної енергетики на прикладі ринку біомаси. Виклад основного матеріалу. За останні двад- цять років, унаслідок впливу негативних економічних факторів, соціальних проблем та погіршення стану на- вколишнього середовища, держави поступово стали змінювати курс своєї енергетичної політики. Більшість цих змін мали значний вплив на ринок альтернатив- них джерел енергії. З одного боку, вони сприяли його розвитку, а з іншого - створювали непрямі загрози та бар'єри на його шляху. Першим негативним фактором є те, що ціна гото- вого продукту та витрати на його виробництво є знач- PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com