Формування толерантності в сучасному суспільстві: аксіологічний аспект

У роботі висвітлюється аксіологічний контекст формування толерантності в умовах
 усвідомлення кожною культурою унікальності власної культурної традиції й прагнення
 довести її "конкурентоспроможність" за умов глобалізації. Аналізуються головні риси толерантності, визначають...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Схід
Дата:2011
Автори: Дрожжина, С., Чернишова, М.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України 2011
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33693
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Формування толерантності в сучасному суспільстві: аксіологічний аспект / С. Дрожжина, М. Чернишова // Схід. — 2011. — № 3 (110). — С. 135-137. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860050814855282688
author Дрожжина, С.
Чернишова, М.
author_facet Дрожжина, С.
Чернишова, М.
citation_txt Формування толерантності в сучасному суспільстві: аксіологічний аспект / С. Дрожжина, М. Чернишова // Схід. — 2011. — № 3 (110). — С. 135-137. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Схід
description У роботі висвітлюється аксіологічний контекст формування толерантності в умовах
 усвідомлення кожною культурою унікальності власної культурної традиції й прагнення
 довести її "конкурентоспроможність" за умов глобалізації. Аналізуються головні риси толерантності, визначаються умови її обмеження в соціумі. The work presents axiological aspect of tolerance formation under conditions when each culture comprehends its tradition
 uniqueness and strives to prove its competitiveness under globalization; basic features of tolerance have been outlined as well.
first_indexed 2025-12-07T16:59:40Z
format Article
fulltext № 3 (110) березень-квітень 2011 р. ЕКОНОМІКА 135 УДК 316.647.5 ÔÎÐÌÓÂÀÍÍß ÒÎËÅÐÀÍÒÍÎÑÒ²  ÑÓ×ÀÑÍÎÌÓ ÑÓÑϲËÜÑÒ²: ÀÊѲÎËÎò×ÍÈÉ ÀÑÏÅÊÒ СВІТЛАНА ДРОЖЖИНА, доктор філософських наук, доцент, завідувач кафедри правових і загальнонаукових дисциплін Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського МАРІЯ ЧЕРНИШОВА, аспірант кафедри філософії Донецького національного університету У роботі висвітлюється аксіологічний контекст формування толерантності в умовах усвідомлення кожною культурою унікальності власної культурної традиції й прагнення довести її "конкурентоспроможність" за умов глобалізації. Аналізуються головні риси то- лерантності, визначаються умови її обмеження в соціумі. Ключові слова: толерантність, глобалізація, цінності. Постановка проблеми. Перший рік нового тися- чоліття був оголошений ЮНЕСКО роком діалогу куль- тур [1]. Таку увагу міжнародна спільнота приділяє мир- ному співіснуванню культур не даремно. В умовах по- стійного очікування початку ІІІ світової війни, нового терористичного акту, локального конфлікту людство поставило на порядок денний питання про толе- рантність як єдиний спосіб запобігання світовій ка- тастрофі. Дослідження і публікації, у яких започаткова- но вирішення проблеми. Сучасні українські філосо- фи, політологи, політичні й громадські діячі приділяють велику увагу вивченню проблем толерантності (Н. Бе- ліцер, О. Гудима, В. Євтух, Г. Кисла, І. Котигоренко, О. Кресін, О. Майборода, В. Матвєєв, Т. Пилипенко, Л. Пилипович, С. Рудик, Ю. Тищенко, М. Товт, Г. Удовен- ко та ін.), зокрема захисту прав національних меншин. Аксіологічний, антропологічний, гносеологічний, онтоло- гічний, праксеологічний аспекти толерантності пред- ставлені в працях І. Гасанова, В. Золотухіна, С. Капра- нова, Н. Круглової, В. Лекторського, М. Мчедлова, Л. Скворцова та ін. Різним видам толерантності, її фун- кціям, формуванню та розвитку присвячені роботи А. Асмолова, С. Братченко, Л. Дробижева, С. Дрожжи- ної, Д. Леонтьєва, А. Орлова, Б. Хасан, О. Шарової та ін. Метою роботи є висвітлення ціннісного аспекту формування толерантності в сучасному суспільстві. Мета дослідження визначає такі завдання: виявити головні риси справжньої толерантності, окреслити її межі, намітити шляхи формування толерантності у фрагментованому суспільстві. Виклад основного матеріалу. Людина весь час існування ставить перед собою питання про свою суть та своє призначення на землі. "Простором", у рамках якого відбувається пошук відповіді на це питання, є певний образ світу. В. Табачковський вважає, що щось подібне відбувається з кожною культурою. Вона теж "шукає" себе безупинно. Витворюючи власний світ, вона не в змозі "замкнутися" в ньому, оскільки рано чи пізно стає учасником глобального дійства, яке влучно прокваліфіковано назвою нещодавно виданої в Німеч- чині книжки "Танок культур". Кожна з наявних культур рано чи пізно опиняється в ситуації парадоксальній і напрочуд проблематичній: її (певної культури) людина живе немовби не в одному світі, а в багатьох "пара- лельних світах", що почасти перетинаються та накла- даються [1]. Згадаймо слова М. Монтеня: "Бджоли перелітають з квітки на квітку для того, щоб зібрати нектар, який вони повністю перетворюють на мед; це вже більше не тим'ян або майоран. Точно так, те, що людина бере в інших, буде перетворено й переплавлено нею самою, щоб стати її власним творінням, тобто її власним суд- женням" [2, с. 123]. І ще про роль взаємодії представ- ників різних культур: "Поїздки до чужих країв корисні, оскільки дають змогу вивезти знання Духу цих народів та їх способу життя, а також для того, щоб відточити та відшліфувати свій розум у доторкуванні до розумів інших" [Там само, с. 14]. Отже, діалог культур, їх "танок" став сьогодні ре- альністю й нагальною потребою для збереження мир- ного співіснування. Але, уживаючи поняття "діалог", В. Табачковський застерігає, що зміст його на сьогодні не виправдовує традиційно-"нормативістських" спо- дівань щодо такого порозуміння, унаслідок якого один із учасників діалогу ("більш розвинений") переконує іншого. Хоча подібне має місце в житті кожної людини, взаємини між культурами значно складніші, вони не вичерпуються просвітницько-односпрямованим "впливом". Справді поживним стає тут взаємовплив: кожен із учасників діалогу залишається при своєму, але обох цей діалог сутнісно збагачує [1]. Сьогодні в умовах глобалізації жодна держава не в змозі ізолювати себе від чужих впливів. Формується глобальна культура - усесвітня система відносин, де виносять на обговорення відмінності, шукають спільні риси та співвідносять між собою різні форми життя. Але ілюзія повного подолання відчуженості може обер- нутися "пеклом тожсамості" (Ж. Бодріяр). Ж. Бодріяр застерігає: якщо індивідуум не стикається з Іншим, він вступає у конфлікт із самим собою. Він може втрача- ти підстави власної ідентичності. У зв'язку із цим "уні- ФІЛОСОФІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 3 (110) березень-квітень 2011 р. 136 ЕКОНОМІКАФІЛОСОФІЯ версальній гомогенності" протиставляють взаємодію культур за принципом "гостинності" щодо Іншого [1]. Кожен народ повинен, по-перше, усвідомлювати влас- ну культурну традицію, по-друге, доводити її "конкурен- тоспроможність" за умов глобалізації [1]. Перш ніж вступити в тісне спілкування з культурою іншого регіону, треба дотриматися такої герменевтич- ної вимоги: з'ясувати, із якими неявними настановами ми підступаємося до чужої культури, ким ми є і як ми думаємо про неї. Чужа (інша) культура - дзеркало, без якого ми не спроможні побачити самих себе. "Процедура відбувається в декілька етапів. По- трібно: а) дізнатися, що є спільного у нас з іншою куль- турою…; б) відсіяти те, що очевидно не є спільним для обох культур, і описати цей "осад" усіма доступними для нас методами; в) описавши несхоже, повернутися до схожого й описати його вже з позицій несхожого…; г) спробувати на підставах і несхожого, і схожого ство- рити цілісний портрет іншої культури, як ми бачимо її нашими очима" [1]. Якщо ігноруються ці поради, якщо в іншій культурі ми бачимо тільки відмінності, якщо до чужих ціннос- тей ми ставимось презирливо й навіть вороже, то ви- никає почуття нетерпимості до іншої культури і її носіїв. В історії людства нетерпимість була присутньою завжди, породжуючи війни, релігійні переслідування та ідеологічні протистояння. У повсякденному житті вона виражалася й виражається у фанатизмі, стереотипах, образах, а в державному масштабі - у расовій дискри- мінації, переслідуваннях за національною, релігійною ознакою, у порушеннях найважливіших демократичних свобод [3]. Особливо сьогодні, коли мистецтво маніпу- ляції масами виведено на рівень так званої високої політики, коли населення втягується в мітингові та де- монстраційні натовпи, тобто призвичаюється до фор- мально спільних (але внутрішньо конфліктних) дій, які на руку організатору мітингу чи демонстрації [4], є бага- то охочих привести маси народу до такого стану, коли нетолерантність перетворюється на відкритий конфлікт. Подолати такі відносини може тільки толерантність. "Толерантність завжди залишалась універсальною загальнолюдською цінністю й основою для розбудо- ви власне людських контактів на різних рівнях: у взає- минах між окремими особистостями, між різними за організацією соціальними групами, між народами й державами" [4]. Сучасними філософами [5] пропонується 7 своє- рідних "аксіом", що характеризують необхідні та дос- татні умови виникнення та відтворення толерантності як найважливішої моральної цінності та поведінково- го імперативу відкритого, справді демократичного сус- пільства. І аксіома. Наявність у носіїв (суб'єктів) толерант- ності суттєвих, тобто соціально значущих відмінностей (аксіома суттєвої інакшості). ІІ аксіома. Негативна або насторожувальна оцін- ка суб'єктами толерантності того, чим один із них відрізняється від іншого (аксіома чужості). ІІІ аксіома. Реальна можливість придушення, відторгнення Іншого за ознаками його інакшості, а та- кож готовність до добровільної відмови від викорис- тання цієї можливості (аксіома ненасилля). ІV аксіома. Усвідомлення суб'єктами толерантності тієї обставини, що на відчуженості, протистоянні та конфліктах доброго життя не розбудуєш (аксіома праг- нення миру). V аксіома. Пошук суб'єктами толерантності за їх відмінностями, за тим, що їх розділяє, загального про- стору їх життєвої ідентичності та подальше прийняття його на добровільному підґрунті (аксіома гармонії в багатоманітті). VІ аксіома. Право суб'єктів толерантності прояв- ляти твердість, непідступність по відношенню до тих, хто чинить необґрунтовані дії, спрямовані на деструк- цію простору їх життєвої ідентичності (аксіома актив- ної оборони). VІІ аксіома. Толерантність (як і її антипод - інтоле- рантність) детермінована фінансово-економічними, правовими й соціокультурними факторами (аксіома несамодостатності). Проаналізувавши подані аксіоми, звернемо ува- гу, що головною рисою справжньої толерантності є її активний характер. "Установка на толерантність є не стільки раціональним, скільки вольовим актом і про- являється в діях, а не в абстрактних роздумах на тему" [4]. Наступну рису формування толерантності як цін- ності сучасного суспільства слід сформулювати так: упровадження толерантності має носити ненасиль- ницький характер. Розглянемо цю тезу на прикладі формування віротерпимості. Згадаймо, що цей про- цес триває в Європі довгі століття. Але сказати, що він завершився, ми не можемо ще й сьогодні, і яскра- вим показником невирішеності цієї проблеми є світо- ве обговорення заборони носіння головних платків мусульманками у Франції, Нідерландах. На нашу дум- ку, у світі, де десятиріччями процвітали забобони, сте- реотипи, нетерпимість щодо деяких національностей, до релігії тощо, оголосити сьогодні толерантне став- лення суб'єктів один до одного така ж безперспектив- на справа, як загадати прогноз погоди, необхідний на завтра. "Толерантність має природу морального іде- алу, що формується внаслідок історичного відбору пра- вил поведінки і переходить на рівень світоглядних по- зицій у свідомості суб'єктів взаємодії" [4]. Тільки копітка соціально-виховна, інформаційно- просвітницька робота допоможе процесу формуван- ня толерантності. "Експеримент із насильницького впровадження толерантності приречений закінчитись так само сумно, як і експерименти з упровадження ідей гармонії та загального щастя… Саме словосполучен- ня "примусовий мир" є нонсенсом. Людину неможли- во змусити бути миролюбивою" [4]. До того ж необхідно акцентувати увагу на тому, що соціально-виховна, інформаційно-просвітницька ро- бота має носити всезагальний характер, усезагально охоплювати соціальних суб'єктів. Якщо в конкретній державі націлювати на толерантність тільки певний регіон А, залишаючи поза увагою в цьому питанні інші регіони (В, С, D), то суспільного блага регіон А ніколи не набуде. Таким чином, якою б регіонально диферен- ційованою не була держава, програму формування толерантності необхідно планомірно виконувати в усіх куточках країни одночасно, корегуючи конкретні пла- ни, програми залежно від специфіки регіону. І якщо регіони В, С, D не будуть готові до сприйняття ідеї то- лерантності, то насильно змусити їх ставитися толе- рантно до регіону А ми не зможемо, адже "толе- рантність - це насамперед компроміс, який включає обопільну готовність до певних поступок, що стає ос- новою мирного співіснування" [4]. Але як розуміти тезу Ю. Габермаса "Толерантність - це політична доброчесність, яка вимагається від гро- мадян ліберального суспільства"? [6, с. 45-53]. Чи не суперечить вислів відомого філософа нашим мірку- ванням щодо неможливості вимоги толерантності? На нашу думку, у висловлюванні Ю. Габермаса йдеться про нормативно-правове закріплення толерантності. PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 3 (110) березень-квітень 2011 р. ЕКОНОМІКА 137 Поряд із соціально-виховною та інформаційно-про- світницькою роботою необхідно вдосконалювати пра- вову базу в сфері толерантності та посилення відпов- ідальності за порушення цієї універсальної цінності та суспільної норми. Розглядаючи толерантність як цінність сучасного суспільства з постійними локальними конфліктами, терористичними актами, насиллям, не можна не запи- тати себе: "Чи в усіх випадках толерантність є безу- мовним благом? Іншими словами, бажаною є макси- мальна толерантність чи оптимальна, перевищення міри якої веде вже до всеприйняття, пасивності та мазохізму, що оцінюється вже негативно?" [7, с. 4]. Отже, наступну рису формування толерантності як цінності сучасного суспільства можна сформулювати так: толерантність має певні межі. Відповідь на це питання звучить із вуст багатьох учених. Так, П. К. Гречко дотримується такої точки зору: "Не можна бути толерантним до тих, хто, посилаючись на плюралізм і ту ж толерантність, своїми судженнями та діями відмовляє людині в праві на життя, підриває основи суспільного ладу, розпалює релігійну та націо- нальну ворожнечу" [8]. Ю. Габермас встановлює межі толерантності та- ким чином: "Нам не потрібно бути толерантними до чужих поглядів та точок зору, коли ми і так до них інди- ферентні або навіть усвідомлюємо цінність цього "іншого розуміння" [6, с. 45-53]. А російський психолог Д. А. Леонтьєв уважає ці межі досить динамічними, вбачаючи їх в антиномії змістових елементів толерантності: "Головне для змістовної характеристики толерантного - не те, що воно пов'язане із любов'ю, дружбою, повагою та прий- няттям, а те, що воно виключає ненависть, ворожне- чу, зневажливість, заперечення" [7, с. 7]. Якщо толерантність не буде мати меж, то вона про- сто зникне: її переможе нетолерантність. Ми повинні толерантно ставитися до терористичної групи? Ми не будемо із цих позицій застосовувати силу до цієї теро- ристичної групи? Але вона знищить нас! Нетоле- рантність переможе! Таким чином, із цих міркувань випливає: толе- рантність - це не всетерпимість; толерантність має свої межі; коли настає крайня точка толерантності, щоб запобігти ефекту точки неповернення, необхідно ста- ти на позицію силового захисту толерантності, пам'я- таючи, що "толерантна позиція є характерною для сильної, зрілої особистості або культури, що має опо- ру в самій собі і не бачить загрози в тому, що інші люди, соціальні групи або культури мають відмінні погляди й цінності; слабку особистість або культуру ця обстави- на лякає…, з чого виростає інтолерантне ставлення" [8, с. 6]. Сильна особа вважає, наприклад, що може толерантно сприймати факт існування інших релігій, не відмовляючись від свого вибору - конкретної релігії для себе; просто приймаючи на себе відповідальність за свій вибір віри із багатьох варіантів [Там само, с. 8]. Висновки Ключова позиція в системі демократичних цінно- стей належить толерантності в силу того, що без неї реалізація основних демократичних норм і цінностей в умовах культурного розмаїття, коли кожен народ по- винен, по-перше, усвідомлювати власну культурну традицію й доводити її "конкурентоспроможність" за умов глобалізації, неможлива. При цьому кожен з учасників діалогу культур, заснованому на толерант- ності, залишається при своїй думці, але обох цей діа- лог сутнісно збагачує. Аналіз шляхів практичного втілення в життя толе- рантного діалогу дає можливість виокремити деякі риси справжньої толерантності. По-перше, головною рисою справжньої толерантності є її активний харак- тер. По-друге, характер упровадження толерантності має бути ненасильницьким, а відбуватися через со- ціально-виховну, інформаційно-просвітницьку та зако- нотворчу роботу. По-третє, толерантність має певні межі: толерантність - це не всетерпимість; коли настає крайня точка толерантності, необхідно стати на пози- цію силового захисту толерантності. Бажано, щоб цей силовий захист відбувся суворо в рамках закону, хоча історична практика дає приклади різних шляхів і спо- собів захисту толерантності. Очевидно, що захист то- лерантності буде результативним, коли він буде адек- ватний викликам. ЛІТЕРАТУРА: 1. Табачковський В. Гуманізм та проблема діалогу культур / В. Табачковський // Філософська думка. Український науково- теоретичний часопис. - 2001. - № 1. - С. 6-25. 2. Монтень М. Опыты. Избранные главы / М. Монтень ; [пер. с фр. ; сост., вступ. ст. Г. Косикова ; примеч. Н. Мавлевич]. - М. : Правда, 1991. - 656 с. 3. Темичева Е. Толерантность как условие существования / Е. Темичева [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// tolerance.fio.ru. 4. Романчук О. Соціальна толерантність як фактор суспіль- ної свідомості / О. Романчук // Вища школа. - 2004. - № 1. - С. 87-91. 5. Кротков Е. А. Анатомия толерантности: феноменологичес- кий анализ / Е. А. Кротков [Електронний ресурс]. - Режим досту- пу : http:// www.gumnasium 99.ru. 6. Хабермас Ю. Когда мы должны быть толерантными? О конкуренции видений мира, ценностей и теории / Ю. Хабермас // Социол. исслед. - 2006. - № 1 (261). - С. 45-53. 7. Леонтьев Д. А. К операционализации понятия "толерант- ность" / Д. А. Леонтьев // Вопросы психологии. - 2009. - № 5. - С. 3-16. 8. Гречко П. К. О границах толерантности / П. К. Гречко // Библиотека Гумер [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:/ /www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/Article/ogran.php. S. Drozhzhyna, M. Chernyshova TOLERANCE FORMATION IN MODERN SOCIETY: AXIOLOGICAL ASPECT The work presents axiological aspect of tolerance formation under conditions when each culture comprehends its tradition uniqueness and strives to prove its competitiveness under globalization; basic features of tolerance have been outlined as well. Key words: tolerance, globalization, values. © С. Дрожжина, М. Чернишова Надійшла до редакції 17.03.2011 ФІЛОСОФІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33693
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:59:40Z
publishDate 2011
publisher Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
record_format dspace
spelling Дрожжина, С.
Чернишова, М.
2012-05-29T20:33:23Z
2012-05-29T20:33:23Z
2011
Формування толерантності в сучасному суспільстві: аксіологічний аспект / С. Дрожжина, М. Чернишова // Схід. — 2011. — № 3 (110). — С. 135-137. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33693
316.647.5
У роботі висвітлюється аксіологічний контекст формування толерантності в умовах
 усвідомлення кожною культурою унікальності власної культурної традиції й прагнення
 довести її "конкурентоспроможність" за умов глобалізації. Аналізуються головні риси толерантності, визначаються умови її обмеження в соціумі.
The work presents axiological aspect of tolerance formation under conditions when each culture comprehends its tradition
 uniqueness and strives to prove its competitiveness under globalization; basic features of tolerance have been outlined as well.
uk
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
Схід
Філософія
Формування толерантності в сучасному суспільстві: аксіологічний аспект
Tolerance formation in modern society: axiological aspect
Article
published earlier
spellingShingle Формування толерантності в сучасному суспільстві: аксіологічний аспект
Дрожжина, С.
Чернишова, М.
Філософія
title Формування толерантності в сучасному суспільстві: аксіологічний аспект
title_alt Tolerance formation in modern society: axiological aspect
title_full Формування толерантності в сучасному суспільстві: аксіологічний аспект
title_fullStr Формування толерантності в сучасному суспільстві: аксіологічний аспект
title_full_unstemmed Формування толерантності в сучасному суспільстві: аксіологічний аспект
title_short Формування толерантності в сучасному суспільстві: аксіологічний аспект
title_sort формування толерантності в сучасному суспільстві: аксіологічний аспект
topic Філософія
topic_facet Філософія
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33693
work_keys_str_mv AT drožžinas formuvannâtolerantnostívsučasnomususpílʹstvíaksíologíčniiaspekt
AT černišovam formuvannâtolerantnostívsučasnomususpílʹstvíaksíologíčniiaspekt
AT drožžinas toleranceformationinmodernsocietyaxiologicalaspect
AT černišovam toleranceformationinmodernsocietyaxiologicalaspect