Теоретичні основи безпосереднього народовладдя
Розглядаються
 такі форми
 безпосереднього
 народовладдя,
 як мітинги,
 збори,
 демонстрації.
 Подано
 пропозиції
 щодо
 удосконалення
 чинного
 законодавства,
 яке регулює
 проведення&...
Saved in:
| Published in: | Держава і право |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33694 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Теоретичні основи безпосереднього народовладдя / Г.Я. Пришляк // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 93-97. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860217682766331904 |
|---|---|
| author | Пришляк, Г.Я. |
| author_facet | Пришляк, Г.Я. |
| citation_txt | Теоретичні основи безпосереднього народовладдя / Г.Я. Пришляк // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 93-97. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Розглядаються
такі форми
безпосереднього
народовладдя,
як мітинги,
збори,
демонстрації.
Подано
пропозиції
щодо
удосконалення
чинного
законодавства,
яке регулює
проведення
зборів, мітингів, демонстрацій
в Україні.
Рассматриваются
такие
формы
непосредственного
народовластия,
как митинги,
собрания,
демонстрации.
Поданы
предложения
по совершенствованию
действующего
законодательства,
регулирующего
проведение
собраний,
митингов,
демонстраций
в
Украине.
Such forms of democracy as mass meeting, collections, demonstrations are examined in
this article. Insufficiency of set problem was emphasized. Suggestions are given concerning
current legislation improvement related to collections, mass meeting, demonstrations realization
in Ukraine.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:16:43Z |
| format | Article |
| fulltext |
Г. Я. ПРИШЛЯК. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕЗПОСЕРЕДНЬОГО
НАРОДОВЛАДДЯ
Роз гля да ють ся такі фор ми без по се ред нь о го на ро до влад дя, як мітин ги, збо ри,
де мон ст рації. По да но про по зиції що до удо с ко на лен ня чин но го за ко но дав ст ва, яке ре гу
лює про ве ден ня зборів, мітингів, де мон ст рацій в Ук раїні.
Ключовіслова: на ро до влад дя, де мо кра тич ний кон троль, збо ри, мітин ги, де мон ст
рації.
Рас сма т ри ва ют ся та кие фор мы не по сред ст вен но го на ро до вла с тия, как ми тин ги,
со бра ния, де мон ст ра ции. По да ны пред ло же ния по со вер шен ст во ва нию дей ст ву ю ще го
за ко но да тель ст ва, ре гу ли ру ю ще го про ве де ние со бра ний, ми тин гов, де мон ст ра ций в
Ук ра и не.
Ключевые слова: на ро до влад дя, де мо кра ти че с кий кон троль, со бра ния, ми тин ги,
де мон ст ра ции.
Such forms of democracy as mass meeting, collections, demonstrations are examined in
this article. Insufficiency of set problem was emphasized. Suggestions are given concerning
current legislation improvement related to collections, mass meeting, demonstrations realiza
tion in Ukraine.
Keywords: democracy, democratic control, collections, mass meeting, demonstrations.
Важливимзасобомреалізаціїбезпосередньогонародовладдятадійовимспо-
собом залучення населення до управлінських функцій є демократичний конт-
роль– один із видів соціального контролю, що здійснюється як об’єднаннями
громадян,такібезпосередньосамимигромадянами.Вінхарактеризуєтьсяцілою
низкоюбезсумнівнихдостоїнств,щоробитьйоговельмипопулярнимвусьому
цивілізованомусвіті.Демократичнийконтрольсуспільствадавноіпереконливо
довів здатність забезпечити динамічний розвиток економіки, культури, науки,
став важливою гарантією соціальної справедливості і неухильного підвищення
добробуту людей. А тому, нам необхідно розвивати на науковому поприщі та
запроваджувативУкраїнісвітовийдосвіддіїдемократичногоконтролю.
Проблемидемократичногоконтролюзавждибулиактуальнимиізалишаються
донині.Малонауковихпрацьзтеоріїдержавиіправасамеуційсферідосліджен-
ня.СереднауковихдоробоквітчизнянихавторівможемовідзначитиВ.Долежана,
О.Мурашина, М.Оніщука, В.Погорілка та ін. Щодо зарубіжних праць, то
хочетьсявідмітитиД.Валадеса,Н.Вітрука,В.Основінатаін.
Науковим розробкам у досліджуваній галузі бракує погляду на реалізацію
деяких форм безпосереднього народовладдя (мітинги, демонстрації, збори) як
дієвого способу залучення населення до управлінських функцій. Відсутність
наукового обґрунтування в даній сфері призводить до того, що більшість
механізмів,якіфункціонуютьумежахсистеминародногоконтролю,потребують
удосконалення.
Контрольнародузадіяльністюякдержавизагалом,такіїїорганівможебути
представлений у численних організаційних формах. Ця багатоманітність
організаційнихформдемократичногоконтролюобумовленаширокимспектром
функцій,яківиконуєдержавата їїоргани, їхскладністю іпросторово-часовою
93Юридичні і політичні науки
©ПРИ ШЛЯК Га ли на Яро славівна – здобувачкафедри теорії та історії держави і
праваЛьвівськогодержавногоуніверситетувнутрішніхсправ
протяжністю.Позначаєтьсяісильнийвпливструктурипредставницькоїтавико-
навчо-розпорядчоїсистем.Самаформадержавизїїспецифічнимиособливостя-
ми, що проявляється через форму правління, державний устрій та політичний
режим,багатоучому,якщоневголовному,позначаєтьсянахарактерітазмісті
правовогоконтролюзнизунадорганамидержавноївладитауправління.
Відповіднодоструктурнихтафункціональнихособливостейорганізаційно-
правовіформидемократичногоконтролюможутьбутикласифікованізакількома
засадами,щодозволяєбільшменшповновиявитиїхспецифіку,призначеннята
зв’язки.Розглянемо,наприклад,класифікаціюформдемократичногоконтролюз
позиційінституціональногопідходу.
Демократичний контроль, що розуміється, зокрема, як безпосередній кон-
троль народу над державою, реалізується через різноманітні інститути прямої
демократії,асаме:
–всенародніголосування(референдуми);
–громадські(народні,місцеві)обговоренняпроектівзаконів,рішеньорганів
державноївладиіуправління;
–зборитазібраннягромадянзамісцемїхпроживання;реалізаціюгромадяна-
миусьогокомплексуполітичнихправісвобод(правабратиучастьвуправлінні
справами суспільства і держави; права на інформацію; свободи слова, друку,
зборів,походів,демонстраційімітингівтощо);
–поданняпетицій(скеруванняособистихіколективнихзверненьудержавні
органиідопосадовихосіб;громадянськіініціативи);
–правонаоскарженнявсудінеправомірнихдій(рішеньівчинків)посадових
осібідержавнихорганів,щоутискаютьправагромадян;
–актигромадянськоїнепокори(політичністрайки,пікетуваннятощо).
Зупинимосядетальнішенаоднійізформбезпосередньогоконтролютаїїпра-
вовомувтіленні–правоназбори,демонстрації,мітингитощо.
ЯкслушнозазначаютьГ.В.БарабашевіК.Ф.Шеремет,сталістьістабільність
організаційних форм досягається шляхом їх закріплення в конституційних та
іншихдержавно-правовихнормах,завдякичомуціформинабуваютьхарактеру
організаційно-правовихформ1.Усвоючергудемократичнийконтрольвиступає
вякостінайважливішогозасобузабезпеченняприписівнормправа.Так,аналізу-
ючист.39КонституціїУкраїни:«Громадянимаютьправозбиратисямирно,без
зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких
завчасносповіщаютьсяорганивиконавчоївладичиорганимісцевогосамовряду-
вання. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом
відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського
порядкузметоюзапобіганнязаворушеннямчизлочинам,дляохорониздоров’я
населенняабозахиступрав ісвободіншихлюдей»,можемодійтидовисновку,
щонеобхідноконкретизуватиданунормуОсновногоЗакону.
ВЛистіМіністерстваюстиціїУкраїнивід16листопада2009р.№1823-0-1-
09-18доВсеукраїнськоїмолодіжноїорганізації«Молодьпротикорупції»сказано:
«Слідконстатувати,щочинне законодавство зпитаньорганізацій іпроведення
мирнихзаходівєнедосконалим»2.Мовайдепроте,щодоцьогочасунатериторії
УкраїнифактичнозастосовуєтьсяУказПрезидіїВерховноїРадиСРСРвід28лип-
ня 1988 р. «Про порядок організації проведення зборів, мітингів, вуличних
заходівідемонстраційвСРСР»3якийзгіднозпунктом1розділуХV«Перехідні
94 Держава і право • Випуск 52
положення»КонституціїУкраїниєчиннимучастині,щонесуперечитьОсновно-
му Закону. Застарілість, недосконалість вказаного акту безсумнівна, тому що
сучасні політичні реалії немогли бути враховані в Радянськомунормативному
актіще1988року.
Крімтого,Українавзяланасебезобов’язаннявиконуватинизкуміжнародних
документів з цього питання: Загальна декларація прав людини4,Міжнародний
пактпрогромадянськітаполітичніправа5.Протеосновнимінструментомгаран-
туванняправанамирнізборивконтекстісудовогозахиступравлюдинивЄвропі
сталаст.11Конвенціїпрозахистправлюдинитаосновнихсвобод,вякійзазна-
чено,що«коженмаєправонасвободумирнихзібрань…Здійсненняцьогоправа
не підлягаєжодним обмеженням, за винятком тих,що встановлені законом і є
необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або
громадськоїбезпеки…»6.Танезважаючинавідсутністьнаціональногозаконодав-
ства,судипереважнонезастосовуютьпрактикуЄвропейськогосудузправлюди-
ни,авикористовуютьнорми,встановленінеконституційнимирішеннямимісце-
воївлади.
Переважнабільшістьсудів,органимісцевоївлади,правоохоронніорганитлу-
мачатьтермін«прозавчаснесповіщення»дужешироко.Так,надумкубагатьохз
них,цейтермінповиненбутинеменше10днів,щозастосовувалосявСРСР(що
свідчитьпроте,щоУказПрезидіїВерховноїРадиСРСРзастосовується).
ВрішенніКонституційногоСудуУкраїнивід19квітня2001р.зазначено:«Ці
строкинеповинніобмежуватипередбаченестаттею39КонституціїУкраїниправо
громадян,амаютьслужитийогогарантією іводночаснадаватиможливістьвід-
повідниморганамвиконавчоївладичиорганаммісцевогосамоврядуваннявжити
заходівщодобезперешкодногопроведеннягромадянамизборів,мітингів,походів
ідемонстрацій,забезпеченнягромадськогопорядку,правісвободіншихлюдей»7.
АналізуючирішенняКонституційногоСуду,можемосказати,щонесупере-
чить європейській практиці норма про обов’язок організаторів попереджувати
владу про проведення публічних мирних зборів, проте, очевидно, такі строки
маютьбутирозумнимитагнучкими.Якпоказуєдосвід,адміністративнатасудо-
вапрактикачастопорушуєці вимоги інеправомірнообмежуєправа громадян.
Убільшостірішеньсудів,якимибулообмеженоправогромадяннамирнізібран-
ня,підставоюдлятакихобмеженьбулаподачаорганізаторамимасових заходів
повідомленьпронихнеустрок,визначенийрішенняммісцевихрад.
Отже,практика,щофактичносклаласявУкраїні,забороняєпроведенняспон-
таннихмирнихзборів,актуальністьупроведенніяких,можезникнутизадекілька
днів.Це,усвоючергу,невідповідаєєвропейськимстандартамзправлюдини.
Звищевикладеноговиникаєщеоднапроблема,якаполягаєвтому,щозазначе-
ний Указ визначає саме дозвільний порядок проведення (10-денний термін для
подачіповідомленьпропроведеннямасовихзібрань).Дозвільнийпорядокполягає
у наданні дозволу органом влади на проведеннямирного зібрання після подачі
відповідногопроханняорганізаторамиакції,тобтозгаданийУказсуперечитьКон-
ституціїУкраїни(асаме-статті39,якавизначаєвцьомувипадкуповідомчий,ане
дозвільнийпорядок).Крімтого,вказаноюстаттеюКонституціїневизначенообме-
женьщодотермінуподачіповідомлень,атакожіншимположеннямКонституції.
Вирішення зазначенихпроблемполягає у прийнятті ЗаконуУкраїни, який в
повномуобсязіврегулювавбизазначеніпитання.Метоютутповиннебутинай-
більш повне організаційно-матеріальне, процесуальне та інше гарантування їх
95Юридичні і політичні науки
здійснення.Причомуустановленийузаконіпорядокнеповиненобмежуватизміст
самихполітичнихсвобод,некажучивжепроте,щобвзагаліїхзробитифактично
недоступними. В цьому сенсі слід погодитися з Н.Б. Вітруком, коли він пише:
«Конституційнісвободимітингівізборів,вуличнихпоходівідемонстраційповин-
німатиадекватнуїхприродіізміступроцесуальнуформу(порядок)реалізації»8.
Вданомувипадкуйдетьсяпросвободи(навідмінувідправгромадян),якіне
приймаютьбудь-якогопопередньогодозволузбокупосадовихосібдержави.«У
цьому,–відзначаєдаліН.В.Вітрук,–іполягаєособливістьюридичноїсвободи
громадянинаякйогоправанасвободу,напроведеннянасвійвільнийрозсуд,ане
нарозсуд(покоманді)посадовоїособи»9.
Доцільно,щобзаконпросвободумирнихзібраньбуврозробленийупроцесі
політичногодіалогувлади ігромадськихорганізацій,аджекомпроміснимєтой
варіант,колигромадськіорганізаціїзацікавленіумаксимальнійсвободізібрань,а
влада–умаксимальномуобмеженніцієїсвободи.
Ранішеприйнятізаконодавчіактивстановлювалифактичнотількидозвільний
порядок здійснення політичних свобод проведення мітингів і зборів, вуличних
походівідемонстрацій.Аджеслідматинаувазі,щодозвільнийпорядок–досить
жорсткий порядок реалізації політичних прав і свобод громадян, після нього
залишаєтьсятількитакакрайняміра,якзаборона,аджетам,деєслово«дозво-
ляю», завждиможематимісце і його антитеза – «забороняю».Адже завжди є
можливістьпридумати різні причинидля «доцільної» відмови стосовнопрове-
дення мітингу чи іншого масового заходу. Через неадекватність дозвільного
порядкузмістові:політичнихсвободгромадянзаконодавчіакти,щовстановили
такийпорядок,неможнакваліфікуватиінакше,ніжякнеконституційні.
Враховуючивищевикладене,мидійшливисновків,щодляполітичнихсвобод
(таіншихсвобод)кращевстановитиоднузпроцедурїхреалізації(абоїхпоєд-
нання):
–порядок сповіщення (заяви) – тобто такий, наприклад, як у Естонії, коли
організаторимітингуабодемонстраціїповиннітількиповідомитиувстановлені
строкимісцевіорганивладипропроведеннявідповідногозаходу;
–ініціативний.Уданомувипадку,громадянамнепотрібноотриманнябудь-
якого попереднього дозволу, реєстрації або сповіщення про реалізацію тієї чи
іншоїсвободи,амісцевиморганамвладидоцільновизначитивнаселенихпунк-
тахмісця(вулиці,площі,скверитощо),деможливепроведеннямітингів,демон-
страційвініціативномупорядкую,безпопередньогосповіщення.
–реєстраційний.Такийпорядокхарактерний,наприклад,дляреалізаціїсво-
бодиоб’єднань.Тутдоречнозгадатипро Закон України«Прооб’єднаннягрома-
дян». Увідповідності дочастини3статті14даногоЗакону«Політичніпартіїта
міжнароднігромадськіорганізаціїпідлягаютьобов’язковійреєстраціїМіністер-
ствомюстиціїУкраїни»10.
Звісно,слідвраховуватийте,щопридіїбудь-якогопорядкуреалізаціїполі-
тичнихправісвободкомпетентніоргани,принаявностінатезаконнихпідстав(а
незмотивівдоцільності),можутьзаборонитипроведеннязаявленогоабоініційо-
ваногомітингуабодемонстрації,заборонитистворенняоб’єднання.Такіпідста-
вивипливаютьякпрямозконституційнихнорм(наприклад,відповіднодочасти-
ни1ст.73КонституціїУкраїнизабороняютьсяутвореннятадіяльністьполітич-
нихпартійтагромадськихорганізацій,програмніціліабодіїякихспрямованіна
ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким
96 Держава і право • Випуск 52
шляхом,порушення суверенітету і територіальноїцілісностідержави,підрив її
безпеки,незаконне захопленнядержавноївлади,пропагандувійни,насильства,
нарозпалюванняміжетнічної,расової,релігійноїворожнечі,посяганнянаправа
і свободи людини, здоров’я населення), так і з установлень кримінального й
адміністративногозаконодавства,щовизначає,якідіїприздійсненніполітичних
свободєкримінальнимизлочинамиабоадміністративнимипорушеннями.
Такимчином,проблема гарантованостіполітичнихправ і свободлюдиний
громадянинанабуває у справі організації демократичного контролюключового
значеннятастаєпробнимкаменемреальностівнутрішньодержавногоіміжнарод-
ногоправаякналежноїосновивнутрішньоїтазовнішньоїполітикидержави.
1. Ба ра ба шев Г.В. Советсское строительство: Учебник для вузов. – М.: Юрид.
лит.,1981.–С.146.2. ЛистМіністерстваюстиціїУкраїни«Щодоправовогорегулюван-
ня проведення мирних заходів» від 16 листопада 2009 р. // [Електронний ресурс]. –
Режимдоступу:http://zakon.nau.ua/doc/?code=%76%38%32%33%2D%33%32%33%2D%
30%393. Указ ПрезидіїВерховноїРадиСРСРвід28липня1988року//ВідомостіВер-
ховноїРадиСРСР.–1988.–№31.–Ст.506.4.За галь на деклараціяправлюдинивід
10грудня1948р.//ОфіційнийвісникУкраїни.–2008.–№93.–Ст.89.5. Міжна род ний
пакт про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966р. //ВідомостіВерховної
РадиСРСР.–1973.–№40.–Ст.206.6. Кон венція прозахистправлюдинитаосновних
свободвід04листопада1950р.//ОфіційнийвісникУкраїни.–1998.–№13.–Ст.270.
7. Рішен ня КонституційногоСудуУкраїнивід19квітня2001року//Офіційнийвісник
України.–2003.–№28.–Ст.109.8. Ви т рук Н.В.Правачеловека:состояниеиперспек-
тивыразвития//Правоивласть.–1990.–С.163.9. Тамже.10. За кон України«Про
об’єднаннягромадян»від16червня1992р.//ВВРУкраїни.–1992.–№34.–Ст.504.
97Юридичні і політичні науки
Розділ 1. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
Г. Я. ПришлЯк. ТеоретиЧнІ основи безпосереднього народовладдЯ
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33694 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:16:43Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Пришляк, Г.Я. 2012-05-29T20:34:53Z 2012-05-29T20:34:53Z 2011 Теоретичні основи безпосереднього народовладдя / Г.Я. Пришляк // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 93-97. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33694 Розглядаються
 такі форми
 безпосереднього
 народовладдя,
 як мітинги,
 збори,
 демонстрації.
 Подано
 пропозиції
 щодо
 удосконалення
 чинного
 законодавства,
 яке регулює
 проведення
 зборів, мітингів, демонстрацій
 в Україні. Рассматриваются
 такие
 формы
 непосредственного
 народовластия,
 как митинги,
 собрания,
 демонстрации.
 Поданы
 предложения
 по совершенствованию
 действующего
 законодательства,
 регулирующего
 проведение
 собраний,
 митингов,
 демонстраций
 в
 Украине. Such forms of democracy as mass meeting, collections, demonstrations are examined in
 this article. Insufficiency of set problem was emphasized. Suggestions are given concerning
 current legislation improvement related to collections, mass meeting, demonstrations realization
 in Ukraine. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Теорія держави і права Теоретичні основи безпосереднього народовладдя Article published earlier |
| spellingShingle | Теоретичні основи безпосереднього народовладдя Пришляк, Г.Я. Теорія держави і права |
| title | Теоретичні основи безпосереднього народовладдя |
| title_full | Теоретичні основи безпосереднього народовладдя |
| title_fullStr | Теоретичні основи безпосереднього народовладдя |
| title_full_unstemmed | Теоретичні основи безпосереднього народовладдя |
| title_short | Теоретичні основи безпосереднього народовладдя |
| title_sort | теоретичні основи безпосереднього народовладдя |
| topic | Теорія держави і права |
| topic_facet | Теорія держави і права |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33694 |
| work_keys_str_mv | AT prišlâkgâ teoretičníosnovibezposerednʹogonarodovladdâ |