Зміни в структурі зайнятості населення та професійних розподілах у розрізі стадій розвитку суспільства
Показано, що в процесі переходу суспільства від індустріального до постіндустріального
 (інформаційного) відбулася докорінна трансформація зайнятості. Значних змін зазнали традиційні уявлення про працю та професії. Доведено, що інформатизація суспільства сприяла поглибленому поділу праці та...
Saved in:
| Published in: | Схід |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33695 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Зміни в структурі зайнятості населення та професійних розподілах у розрізі стадій розвитку суспільства / Н. Гук // Схід. — 2011. — № 3 (110). — С. 21-26. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860125855295995904 |
|---|---|
| author | Гук, Н. |
| author_facet | Гук, Н. |
| citation_txt | Зміни в структурі зайнятості населення та професійних розподілах у розрізі стадій розвитку суспільства / Н. Гук // Схід. — 2011. — № 3 (110). — С. 21-26. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | Показано, що в процесі переходу суспільства від індустріального до постіндустріального
(інформаційного) відбулася докорінна трансформація зайнятості. Значних змін зазнали традиційні уявлення про працю та професії. Доведено, що інформатизація суспільства сприяла поглибленому поділу праці та формуванню нової професійно-кваліфікаційної структури
зайнятих.
It isgrounded in the article that in the processof transition fromindustrialto postindustrial (informative) society, the fundamental
transformation of employment took place. The traditional imagination about labour and profession suffered important changes.
It has been proved that informatization of society helped deep share of labour and forming of new professional and qualification
structure of man power.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:42:06Z |
| format | Article |
| fulltext |
№ 3 (110) березень-квітень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 21
національної економіки стабілізує соціально-еконо-
мічну й політичну ситуацію в країні, обумовить її еко-
номічну безпеку.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Податковий кодекс України / [уклад. В. Кузнєцов]. - Харків
: Фактор, 2011. - 496 с.
2. Мартинюк В. П. Факторний аналіз чинників впливу на роз-
міри податкових надходжень до державного бюджету України /
В. П. Мартинюк // Фінанси України. - 2011. - № 1 (182). - С. 40-51.
3. Квасовський О. Р. Проблемні аспекти прямого оподатку-
вання страхових компаній в Україні / О. Р. Квасовський,
М. В. Стецько // Фінанси України. - 2011. - № 1 (182). - С. 52-63.
4. Никитич С. И. Структурные процессы в экономике: сущ-
ность и факторы формирования / С. И. Никитич // Проблемы раз-
вития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных
инвестиций: региональный аспект : сб. науч. трудов. - Донецк :
ДонНУ, 2010. - Ч. І. - С. 293-296.
5. Нікітіч С. І. Методологія дослідження первинної структур-
ної ланки суспільного виробництва. Корпорація / С. І. Нікітіч //
Схід. - 2011. - № 2 (109). - С. 48-52.
6. Хорошева А. С. Содержание денежно-кредитного регу-
лирования в контексте экономической безопасности государ-
ства / А. С. Хорошева // Фінансово-кредитна діяльність: про-
блеми теорії та практики : зб. наук. праць. - Харків, 2009. -
Вип. 2 (7). - С. 198-205.
7. Хорошева А. С. Концептуальный поход к обеспечению
экономической безопасности государства способами денежно-
кредитного регулирования в условиях открытой экономики /
А. С. Хорошева // Економіка: проблеми теорії та практики : зб.
наук. праць. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2010. - - Випуск 263 : у 9 тт.
- Т. 9. - С. 2335-2344.
8. Кальмук О. Механізм забезпечення економічної безпеки
України / О. Кальмук // Схід. - 2011. - № 2 (109). - С. 40-43.
9. Стратегія економічного і соціального розвитку України
(2004-2015 роки). "Шляхом Європейської інтеграції" / [авт. кол.:
А. С. Гальчинський, В. М. Геєць та ін.]. - К. : ІВЦ Держкомстату
України, 2004. - 416 с.
10. Пода В. Денег не хватает на всех / Я. Пода // Коммента-
рии. - 2011. - № 14 (259). - С. 23.
11. Статистичний щорічник України за 2009 рік / [за ред.
О. Г. Осауленка]. - К. : Державне підприємство "Інформацій-
но-аналітичне агентство", 2010. - 568 с.
12. Жук А. Малый бизнес в мире и в Украине / А. Жук //
Экономика Украины. - 1995. - № 7. - С. 33-39.
A. Horbatuk
SAFEGUARDING OF STATE ECONOMICAL SECURITY: MODERN TAXATION
REGULATION MECHANISM OF ENTERPRISE
In article consider the problem of forming modern taxation regulation mechanism of enterprise for safeguarding of Ukraine
State economical security. Іt is must take taxation factor of development small and middle enterprise and corporation sector for
progress national economy structure.
Key words: economical security, corporation sector of economy, small and middle enterprise, tax, taxation regulation mechanism.
УДК 331.54
Ç̲ÍÈ Â ÑÒÐÓÊÒÓв ÇÀÉÍßÒÎÑÒ² ÍÀÑÅËÅÍÍß
ÒÀ ÏÐÎÔÅѲÉÍÈÕ ÐÎÇÏÎIJËÀÕ Ó ÐÎÇвDz ÑÒÀIJÉ
ÐÎÇÂÈÒÊÓ ÑÓÑϲËÜÑÒÂÀ
НАТАЛІЯ ГУК,
кандидат економічних наук, старший викладач кафедри економіки
Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка
Показано, що в процесі переходу суспільства від індустріального до постіндустріального
(інформаційного) відбулася докорінна трансформація зайнятості. Значних змін зазнали тра-
диційні уявлення про працю та професії. Доведено, що інформатизація суспільства сприя-
ла поглибленому поділу праці та формуванню нової професійно-кваліфікаційної структури
зайнятих.
Ключові слова: полівалентна праця, професійно рухливий робітник, вільні професії,
фрілансер.
© А. Горбатюк
Надійшла до редакції 25.03.2011
Постановка проблеми. Поступовий перехід від
індустріального до інформаційного суспільства зумов-
лений зміною використання в процесі виробництва ро-
бочої сили різного освітньо-професійного рівня. Зміна
змісту, умов і характеру праці в розрізі цивілізаційних
змін під впливом досягнень науково-технічного про-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (110) березень-квітень 2011 р.
22 ЕКОНОМІКА
гресу потребує творчих здібностей людини, формуван-
ня яких займає не одне десятиліття. Саме цією необ-
хідністю й визначається актуальність сучасних теоре-
тичних і методичних досліджень проблеми трансфор-
мації зайнятості населення, а відповідно й професій-
ного становлення та розвитку особистості, у яких не-
від'ємною складовою є її вільне, усвідомлене й обґрун-
товане професійне самовизначення.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Ак-
тивний пошук методологічних підходів до визначення
змісту праці та видів професійної орієнтації особис-
тості в умовах стадійності розвитку суспільства роз-
почато західними науковцями.
Так, П. Друкер зазначає, що "акценти у виробництві,
особливо в обробній промисловості, переносяться з
робітників фізичної праці на робітників розумової
праці... Усе більша кількість людей із середовища ро-
бітників навчаються достатньо довго, щоб стати ро-
бітниками розумової праці" [14, с. 183]. За визначен-
ням М. В. Макарова, "зміни відбуваються у нових
організаційних формах, пов'язаних з реалізацією ме-
режевих технологій, а саме: дистанційній роботі - на
постійній основі чи за гнучким графіком, роботі
фахівців у віртуальних колективах, самостійній зайня-
тості й взаємному субпідряді. Праця поступово пере-
творюється на децентралізовану й індивідуалізовану"
[6, с. 28]. Згідно з А. І. Ракитовим, у процесі еволюції у
видобувній і переробній промисловості та частково в
індустрії послуг механічні й електромеханічні пристрої
усе частіше замінюються автоматизованими й робо-
тизованими системами, що побудовані на застосуванні
сучасних інформаційних технологій і зберігають за
людиною роль "головного конструктора", контролера
й "верховного керівника", винахідника, творця і, зви-
чайно, одержувача благ і дивідендів [10, с. 601].
Звичайно, не слід применшувати значущість нау-
кових пошуків з окресленої тематики і вітчизняних дос-
лідників. Якщо проаналізувати низку прогностичних
досліджень [8, с. 3], то можна дійти висновку, що пе-
рехід від індустріального до постіндустріального сус-
пільства має автоматично позитивно вплинути на світ
праці. Передбачається, що, насамперед з'явиться
багато нових робочих місць, зміст праці стане більш
творчим, цікавим, звільненим від рутини тощо. Про-
те інші складові прогнозу мають менш оптимістичне
забарвлення. Вони передбачають, що в осяжному
майбутньому переважна більшість населення може
позбутися професійної праці як такої. Футурологи по-
переджають, що якщо не протидіяти цій тенденції, ви-
користовуючи нові важелі управління, то стануть не-
минучими масове безробіття, соціальне декласуван-
ня значної частини населення і глобальні соціальні
конфлікти.
Мета статті - окреслення змін, яких зазнала струк-
тура галузевої зайнятості в різні періоди розвитку сус-
пільства, що дасть змогу охарактеризувати логіку роз-
гортання та перспективні напрями дослідницьких по-
шуків у системі взаємодії людини й професії.
Виклад основного матеріалу. В аграрному й
індустріальному суспільствах під працівником перш за
все розумілася людина, яка проводила велику части-
ну свого часу або в полі, або за верстатом, або в ка-
бінеті. Ринок праці потребував переважно фізично здо-
рових людей для заповнення робочих місць, які знач-
ною мірою були орієнтовані на фізичну, а не на розу-
мову працю. Зайнятість в аграрному секторі вела до
консервації патріархальних форм виробництва, низь-
кої продуктивності праці та неефективного викорис-
тання трудового потенціалу.
Ще в 70-х - першій половині 80-х років ХХ ст. кри-
тично значущим для індустріального розвитку західних
країн було постачання традиційних масових ресурсів
- палива, металів, а також приплив некваліфікованої
робочої сили. Зараз акцент усе більшою мірою змі-
щується на технологічну спеціалізацію провідних країн
світу. Щодо них - інші країни перетворюються на дже-
рело поставок масової споживчої продукції (текстиль,
побутова електроніка тощо). Водночас на периферію,
як і колись, переводиться випуск ряду видів продукції
виробничого призначення (у першу чергу, "брудні ви-
робництва" - металургія та хімія), яким притаманні ви-
соке екологічне навантаження та відносно низькі ква-
ліфікаційні вимоги до робочої сили [5, с. 115].
В індустріальний період закладено перші підвали-
ни формування ринку праці, на якому відбувався обмін
знань та можливостей людей на умови їхньої праці й
життя. Такі суттєві зміни відбулися наприкінці XIX ст.,
передусім, у сфері військових і будівельних професій,
транспорту і зв'язку, у теплоенергетиці та машинобу-
дуванні, які сформували попит на ринку праці на
відповідні професії, кількість і якість працівників, їх
підготовленість і вихованість. Для вирішення такої
суперечності й почали інтенсивно створюватися про-
форієнтаційні служби ("консультаційні амбулаторії"),
які мали на меті вирішити проблему співвідношення
попиту роботодавців і бажання та можливостей лю-
дини працювати в певній професійній сфері [11, с. 15].
Система професійної орієнтації, що склалася в інду-
стріальний період, тривалий час (до 50-х рр. XX ст.) ви-
конувала головне завдання - забезпечення діючого на
той час капіталомісткого серійного виробництва ве-
ликою кількістю робітників відносно невисокої квалі-
фікації. Як бачимо, виробничий процес потребував
працівника, що виконував роль придатка машини, ви-
користання наукових знань у процесі виробництва
було цілковито відокремлене від знань та умінь окре-
мих працівників. Більше того, поява машин у виробни-
чих процесах не тільки не сприяла підвищенню квалі-
фікаційного рівня значної частини працюючих, а й по-
требувала масової заміни працівників ручної праці
низькокваліфікованими робітниками, здатними вико-
нувати лише незначну кількість стандартних операцій.
Тобто фактично спостерігалося зведення працівника
до стану машини, яка успішно з ним конкурувала й вит-
існяла з процесу виробництва.
Праця на заводі або в конторі, як зазначав Е. Тоф-
флер [13], неухильно ставала більш монотонною, спе-
ціалізованою й стиснутою в часі, а роботодавці хо-
тіли мати працівників слухняних, пунктуальних і схиль-
них виконувати механічні завдання. Відповідні якості
виховувалися в школах, а винагороджувалися корпо-
раціями. Під впливом нових цивілізаційних парадигм
спостерігалася зміна цінностей попередньої хвилі ци-
вілізації. Так, цінність праці, яка в доіндустріальну
епоху була заставою єдності соціальної спільності,
об'єднаної традиційним корінням, забезпечувала ін-
дивідові безпеку життя і стабільність соціального ста-
тусу. В індустріальну ж епоху її значущість трансфор-
мується, у шкалі престижності професій домінуючи-
ми стають ті заняття, які передбачають швидкий успіх
та збагачення, не передбачають тривалого система-
тичного навчання, зумовлюють послаблення мотиву-
ючої сили висхідної освітньо-професійної мобільності
[Там само].
Однак швидкі темпи науково-технічного розвитку
визначили зміну потреб соціального замовлення, ос-
кільки в окремих професіях типу "людина і техніка"
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (110) березень-квітень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 23
предметом праці стає інформація, отримана з дат-
чиків і приладів, а засоби виробництва й безпосе-
редній виробничий процес, який традиційно перебував
у межах органів сприйняття фахівця, переміщуються
в середовище, відділене від нього пультом або ж сис-
темою управління. До таких професій належала, пе-
редусім, професія оператора, ефективність праці яко-
го залежала від точності прийому та швидкості оброб-
ки великого обсягу інформації, адекватної реакції на
неї в умовах складних автоматизованих систем управ-
ління виробничим процесом тощо. Специфічні особ-
ливості професійної діяльності людини з'явилися та-
кож у професіях, пов'язаних із освоєнням космосу. Їх
ознаками стали екстремальність ситуації космічного
польоту, надзвукові швидкості, складність і відпові-
дальність завдань, виконання виробничих функцій в
умовах невагомості, просторова та сенсорна ізоля-
ція тощо. Надзвичайно суттєво змінюється також зміст
окремих професій в енергетиці, кораблебудуванні та
транспорті після використання у виробничих процесах
термоядерної енергії тощо [11, с. 16-17].
Слід зазначити, що під впливом НТР у розвинутих
країнах ринкової економіки наприкінці ХХ ст. удалося
взагалі вивільнити працівників від тяжкої фізичної
праці, яка тривалий час зберігалася в первинному
(сільському господарстві) та вторинному (будівництві)
секторах економіки. Нові високотехнологічні виробниц-
тва поступово пропонують застосування творчої інте-
лектуальної праці, при якій працівники здійснюють
функцію контролю за роботою машин й управляють
ними. А це означає, що сучасне виробництво має по-
требу в усебічно розвинутій робочій силі. У міру того
як масове виробництво витісняється на периферію
економічного життя, а то й цілковито виноситься за
межі розвинутих країн, зайняті в ньому робітники бу-
дуть уже розглядатися не як тимчасові безробітні, а
як особи, які назавжди відділені від соціально важли-
вої діяльності. За визначенням А. Горца, це "неопро-
летаріат" - люди, які стали хронічно безробітними, чиї
інтелектуальні здібності знецінені сучасною організа-
цією виробництва.
Неминучим наслідком розвитку системи інформа-
ційних технологій стане відмирання або докорінна
зміна за змістом десятків професій, перетворення
кількості робітників, зайнятих виробництвом, переда-
чею та використанням знань, у домінуючу групу в за-
гальній кількості зайнятих. Так, у 1962 р. Ф. Махлуп уво-
дить у науковий обіг поняття "робітник інтелектуаль-
ної праці" (knowledge-worker), підкреслюючи тим самим
раніше не відомі якості нового типу працівника, а саме:
його зорієнтованість на оперування інформацією й
знаннями, фактичну незалежність від факторів влас-
ності на засоби виробництва, високу мобільність і праг-
нення до діяльності, яка відкриває перспективи для
самореалізації, навіть за умови втрати тимчасової
матеріальної вигоди. Саме тому дедалі більше дослід-
ників приходять до висновку, що нова роль знань по-
силює потребу в масовій появі висококваліфікованих
інноваційно орієнтованих працівників і приводить до
радикальних змін у суспільній структурі, розширенні
профілю професій і суміщення спеціальностей.
Індустріальний тип зайнятості, за якого робітники
переважно мали тільки одне професійне спрямуван-
ня, поступово відходить у минуле та трансформуєть-
ся до науково-інформаційного. Центральною фігурою
нового суспільства, за Д. Беллом, стає спеціаліст, який
буде все більшою мірою затребуваним, а стрижнем
трудових відносин - професійне та технічне обслуго-
вування. Пріоритет переходить від переважного ви-
робництва товарів до виробництва послуг, проведен-
ня досліджень, організації системи освіти й підвищен-
ня якості життя. Клас технічних спеціалістів стає ос-
новною професійною групою в суспільстві, яка втілює
інновації. Це ті професіонали, присутність яких у ме-
дицині, освіті, науково-дослідній роботі, управлінні є
свідченням експансії нової інтелігенції - в університе-
тах, дослідницьких організаціях, у сфері вільних про-
фесій та управління.
Так, за визначенням академіка НАНУ В. П. Семи-
ноженка, "щоб країна могла здійснити перехід від інду-
стріальної економіки до суспільства знань і успішно
конкурувати з іншими країнами в постіндустріальному
світі, вона повинна мати систему інновацій, наукових
досліджень і технологічних розробок, а головне - твор-
чий потенціал вчених й інженерів" [12]. Технічні досяг-
нення людства, що все більш ускладнюються, а також
вимоги до людини, зайнятої у виробництві, формують
таку інструментальну цінність, як освіта. Необхідність
її здобувати заснована на основі суб'єктивних уявлень
про престижність професій інноваційного спрямуван-
ня, на прагненні людини не відстати від умов праці,
що змінилися, і на знаходженні певного матеріально-
го добробуту в майбутньому.
Щороку майже 10 % загальної кількості вакансій
зникають і замінюються іншими (часто в нових фор-
мах), що потребують нової кваліфікації. Індивідуаліза-
ція сучасного суспільства, яка є наслідком соціально-
психологічних і культурних змін, проявляється в по-
слабленні зв'язків особистості із соціальним середо-
вищем, характеризується новими індивідуалізовани-
ми видами праці. Трудова мобільність стає найчасті-
ше пов'язаною з інтенсивністю зміни професії, а не
підвищенням рухливості робочої сили в межах пос-
тійних спеціальностей. Так, згідно з останніми дослід-
женнями західних науковців [9], на кожного молодого
працівника із середнім рівнем освіти протягом його
трудового життя очікує щонайменше 11 змін робочих
місць. Інтелектуальна праця стає головною, перева-
жають професії науковця, техніка, тому головний сек-
тор економіки переноситься з виробництва товарів та
промисловості в сектор послуг - транспорт, комунікації,
торгівля, найбільш стрімко зростають наукомісткі ви-
робництва. Водночас традиційні галузі втрачають
своє місце і роль.
Так, у розвинутих країнах частка зайнятих у промис-
ловості коливається в межах 25-40 %, у той час як
спадна її тенденція характерна для сільського госпо-
дарства - близько 15 %. Як доволі позитивну слід оха-
рактеризувати динаміку зайнятості у сфері послуг - до
35-50 %, яка характеризується не лише такими тради-
ційними видами діяльності, як освіта, охорона здоро-
в'я та відпочинок, а й торговельно-фінансовою діяль-
ністю. Для країн, що розвиваються, прийнятними є такі
тенденції: зайнятість більшої частини населення в аг-
рарному секторі, перевищення частки зайнятих у про-
мисловості більш як на 15 % та поступове залучення
все більшої кількості працездатного населення до не-
виробничої сфери (здебільшого сфери послуг). У пост-
соціалістичних країнах основна частина населення
зайнята в матеріальному виробництві: майже 40 % у
промисловості й близько 20 % у сільському госпо-
дарстві. На невиробничу сферу припадає 30 %, при-
чому 2/3 зайняті в освіті, охороні здоров'я, культурі.
Таким чином, простежується закономірний зв'язок
між структурою зяйнятості, структурою виробництва
та типом країни (рис. 1).
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (110) березень-квітень 2011 р.
24 ЕКОНОМІКА
2,9 5,8 3,3
23
60,9
56,4
30,1 40,2 43 37,4 20,6 25,2
67
54 53,7
39,6
18,5 18,4
0
10
20
30
40
50
60
70
80
США Японія ФРН Польща Індія Китай
Сільське, лісове та рибне господарство
Індівідуальні галузі (гірничо-добувна промисловість,
енергетична, будівництво, транспорт)
Обслуговуючі галузі (торгівля, сфера обслуговування,
фінанси, адміністрація)
Рис. 1. Сучасна галузева структура зайнятості в країнах різних типів, % [4].
Достатньо високий рівень промислового розвит-
ку, особливо його обробної ланки, США, Японії та ФРН
свідчить про посилений рівень інтелектуалізації праці
та залучення все більшої кількості працівників саме у
сферу послуг. Зазначені зміни значно посилюють вар-
іацію балансу галузевої структури зайнятості, яка в
більшості країн пов'язана з національними традиція-
ми або політичними умовами на певний час.
Зміна суспільної парадигми розвитку й становлен-
ня постіндустріального економічного укладу призвели
до падіння престижності робітничих професій та зрос-
тання кількості фахівців і професіоналів. Окреслені
структурні зрушення у виробничому середовищі спри-
чинили поворот до полівалентної (багатопрофільної)
праці, формування професійно рухливого робітника,
зменшення соціально-професійної дистанції між різни-
ми категоріями персоналу, упровадження в систему
організації праці сумісництва функцій та професій, ко-
лективних форм праці - бригад, команд, гуртків якості.
Полівалентна праця прискорила зростання попиту на
робітників багатофункціональних професій, спеці-
алістів і менеджерів, які працюють "поверх профе-
сійних бар'єрів", тобто тих, хто синтезує знання - пла-
новиків, аналітиків, маркетологів тощо [2, с. 58].
Позитивні зрушення в професійних розподілах
відбулись і на українському ринку праці (рис. 2). Так,
більш затребуваною стала праця кваліфікованих ро-
бітників з інструментами, яка зберігала позитивну тен-
денцію до 2006 року. Радує те, що знижується кіль-
кість працівників найпростіших професій, тоді як
більшим попитом починають користуватись фахівці
й професіонали. В останнє десятиліття значну части-
0
20
40
60
80
100
120
140
160
180
200
1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
найпростіші професії
робітники з обслуговування, експлуатації та контролю за роботою технологічного
устаткування, складання устаткування та машин
кваліфіковані робітники з інструментом
кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства
працівники сфери торгівлі та послуг
технічні службовці
фахівці
професіонали
законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі)
Рис. 2. Динаміка потреби підприємств у працівниках за професійними групами
в 1999-2010 рр., тис. осіб [3].
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (110) березень-квітень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 25
ну нових робочих місць було створено в третинному
секторі, де працівники виконують функції спеці-
алістів, консультантів і дрібних підприємців, нерідко
працюючи неповний день. Наприклад, на підприєм-
ствах, що виробляють програмне забезпечення, із
високою часткою фахівців серед зайнятих за п'ять
років було створено 250 тис. нових робочих місць, у
той час як в обробній промисловості їх кількість ско-
ротилася на 116 тис. У секторі фінансових послуг за
останні десять років було ліквідовано 80 тис. робо-
чих місць, пов'язаних із наданням традиційних послуг,
але з'явилося 500 тис. робочих місць у таких нових
галузях, як управління цінними паперами та актива-
ми, обслуговування кредитних карт [1].
Поширення електронного бізнесу спричинило по-
яву цілої низки нових професій і занять, таких, наприк-
лад, як комп'ютерний дизайн, комп'ютерна анімація і
візуалізація та інші. Так, для прикладу кількість ро-
бочих місць, пов'язаних із розробкою та підтримкою
Інтернет-сторінок, зростає в США щороку на 30 % [7,
с. 80]. Ще більшими темпами зростає кількість робо-
чих місць в інфраструктурі мережі Інтернет. Робітни-
ки інтелектуальної праці займають тепер у США кожні
8 із 10 нових робочих місць.
Як бачимо, простежуються значні зрушення в про-
фесійній структурі зайнятості в бік збільшення частки
висококваліфікованих працівників універсальної ква-
ліфікації у сфері інформаційних, управлінських, фінан-
сових, інженерних та розподільчих послуг. Спостері-
гається насиченість ринку праці "вільними професія-
ми", що містять елемент суспільної необхідності й за-
доволення власних творчих та економічних потреб та
інтересів. Вони потребують підвищених вимог до рівня
освіти й кваліфікації, наявності особливого режиму
відповідальності за виконання професійних обов'язків
тощо. Відповідно до галузевих критеріїв основними
категоріями вільних професій вважаються:
1. Медичні професії (лікарі, дантисти, фармацев-
ти, судмедексперти).
2. Незалежні й неупереджені консультанти в галузі
економіки та права (аудитори, нотаріуси, адвокати,
рієлтори).
3. Незалежні технічно-наукові професії (архітекто-
ри, інженери, програмісти).
4. Незалежні професії в галузі гуманітарних наук та
культури (перекладачі, викладачі, журналісти, письмен-
ники, художники).
Останнім часом широкого розповсюдження набув
такий напрямок організації праці, як фріланс. Його суть
проявляється в тому, що всю роботу працівник вико-
нує вдома, за своїм комп'ютером, використовуючи
повністю тільки особисті напрацювання. Сьогодні
фрілансерами прийнято називати позаштатних співро-
бітників організацій, що виконують роботу від замов-
лення до замовлення. Це можуть бути програмісти,
дизайнери, перекладачі, журналісти, копірайтери, фо-
торепортери тощо. Досить часто цей вид зайнятості
ототожнюють із телероботою (праця на відстані з ви-
користанням Інтернет-мережі). Так, у США віддалено
працюють 5,8 % населення, практично 17 млн осіб.
Причому їхні доходи майже вдвічі перевищують окла-
ди не зайнятих у фрілансі людей: 50 тисяч доларів на
рік проти 30 тисяч доларів.
Висновки
Процеси, що спостерігались у світовому госпо-
дарстві при його переході до постіндустріальної стадії
розвитку, підготували важливі якісні зміни в структурі
зайнятості населення та професійних розподілах. Знач-
но зросла наукомісткість праці, відбулося розширен-
ня номенклатури товарів і послуг масового виробниц-
тва в результаті поглиблення суспільного розподілу
праці, господарська діяльність почала набувати гло-
бальних рис, з'явилось багато нових професій, які по-
єднують у собі функції оператора та управлінця (HR-
менеджери, логістики, медіатрейдери, арт-директори,
менеджери з розвитку бізнесу тощо). Кожна зі стадій
розвитку суспільства - аграрна, індустріальна, пост-
індустріальна - характеризується власною структурою
зайнятості населення, але саме в індустріальний пе-
ріод наприкінці XIX ст. у таких сферах, як оборона,бу-
дівництво, транспорт, зв'язок, теплоенергетика та ма-
шинобудування закладено перші підвалини формуван-
ня ринку праці, на якому відбувався обмін знань та
можливостей людей на умови їхньої праці й життя.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Браччі Дж. Нові форми зайнятості та інформаційні техно-
логії / Дж. Браччі [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:/
/refs.co.ua/83552-Novye_formy_zanyatosti_i_informacionnye
_tehnologii.html.
2. Вильховченко Э. Постиндустриальные модели труда: со-
циоорганизационный прогресс на рубеже XXI века / Э. Вильхов-
ченко // Мировая экономика и международные отношения. - 2003.
- № 3. - С. 56-65.
3. Державний комітет статистики України [Електронний ре-
сурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua.
4. Динаміка населення земної кулі [Електронний ресурс]. -
Режим доступу : http://aglomeracii.com/index.php?option=com_
content&view=article&id=146:2010-10-15-12-57-56&catid=51:2010-
10-17-16-59-27&Itemid=65.
5. Економіка знань - модернізаційний проект / [за ред.
В. М. Гейця, В. П. Семиноженка, Б. Є. Кваснюка]. - К. : Фенікс,
2007. - 539 с.
6. Макарова М. В. Тенденції розвитку цифрової економіки :
[монографія] / М. В. Макарова. - Полтава : РВВПУСКУ, 2004. -
236 с.
7. Мелюхин И. С. Информационное общество: истоки, про-
блемы, тенденции развития / И. С. Мелюхин. - М. : Изд-во МГУ,
1999. - 208 c.
8. Напрями реформування системи професійно-технічної ос-
віти в умовах європейської інтеграції (досвід, аналіз, прогнози) :
[монографія] / В. М. Аніщенко, Д. О. Закатнов, С. І. Здіорук,
С. Ф. Клепко, В. О. Радкевич та ін. - К., 2008. - 196 с.
9. Нехода Е. В. Трансформация труда и социально-трудо-
вых отношений в условиях перехода к постиндустриальному об-
ществу / Е. В. Нехода // Современные технологии бизнеса : элек-
тронный науч. журнал. - Сентябрь 2006. - Вып. 1 [Електронний
ресурс]. - Режим доступу : http://www.hsb.tsu.ru/content.
php%3Fid%3D113.
10. Ракитов А. И. Общество, основанное на знаниях /
А. И. Ракитов // Вестник Российской академии наук. - 2004. -
Т. 74. - № 7. - С. 598-605.
11. Розвиток професійної орієнтації в Україні : наук.-допом.
бібліогр. покажч. / АПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухо-
млинського та ін. ; [упоряд.: Пономаренко Л. О., Стельмах Н. А.,
Ніколюк Л. І. ; наук. ред.: Рогова П. І., Чепурна Н. М.]. - К. ;
Черкаси : [б. в.], 2009. - 196 с.
12. Социально-экономические проблемы информационного
общества / [под ред. Л. Г. Мельника]. - Сумы : ИТД "Универси-
тетская книга", 2005. - 430 с.
13. Тоффлер Е. Третя Хвиля / Е. Тоффлер. - К. : Вид. дім
"Всесвіт", 2000. - 480 с.
14. Drucker P. The New Realities / P. Drucker. - Oxford, 1996. -
Р. 183-184.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (110) березень-квітень 2011 р.
26 ЕКОНОМІКА
УДК 657.22:340.1
ÏÐÎÁËÅÌÈ ÇÀÊÎÍÎÄÀÂ×ÎÃÎ ÐÅÃÓËÞÂÀÍÍß
ÎÐÃÀͲÇÀÖ²¯ ÒÀ ÎÁ˲ÊÓ ÑϲËÜÍί IJßËÜÍÎÑÒ²
 ÓÊÐÀ¯Í²
НАТАЛЯ ДУТОВА,
асистент Донецького національного університету
НАТАЛЯ НОВІКОВА,
Донецький національний університет
У статті визначено та проаналізовано проблемні аспекти ведення обліку спільної діяль-
ності в Україні, пов'язані з неврегульованістю багатьох питань здійснення такої діяльності
чинним законодавством. Дано визначення спільної діяльності, а також розглянуто основні
форми її здійснення відповідно до національних та міжнародних стандартів обліку. Окрес-
лені напрямки подальшого вдосконалення законодавчого регулювання здійснення спільної
діяльності в Україні.
Ключові слова: спільна діяльність, спільне підприємство, спільно контрольовані операції,
спільно контрольовані активи, спільно контрольовані господарські одиниці, бухгалтерський
облік, податковий облік, учасники спільної діяльності.
Постановка проблеми. У сучасних умовах ринко-
вої економіки у зв'язку з посиленням інтеграційних про-
цесів та конкуренції спільна діяльність є одним зі спо-
собів поліпшення конкурентних позицій господарюючих
суб'єктів. Відносини спільної діяльності без створення
юридичної особи досить широко розповсюджені в різних
сферах. Це зумовлюється, по-перше, тим, що відпові-
дно до умов договору про спільну діяльність учасники
об'єднують свої зусилля задля досягнення спільної мети,
але в той же час залишаються юридично самостійними
суб'єктами. Це дає можливість одночасного здійснен-
ня спільної і власної господарської діяльності, а та-
кож інвестування подальшої діяльності з їхніх доходів.
Крім того, скорочується кількість наданої звітності по-
рівняно з юридичною особою. По-третє, процес здійс-
нення спільної діяльності не ускладнюється процеду-
рами розробки установчих документів, державної реє-
страції створення та припинення нового суб'єкта пра-
ва тощо, за винятком узяття на облік договору спільної
діяльності в органах державної податкової служби та
реєстрації договорів за участю іноземних інвесторів.
Слід зазначити, що в умовах організації спільної діяль-
ності відсутня необхідність в отриманні додаткових
ліцензій. Якщо один із учасників договору має від-
повідні ліцензії на провадження певних видів госпо-
дарської діяльності, а інші за умовами договору зобо-
в'язуються тільки фінансувати здійснення видів гос-
подарської діяльності, що підлягають ліцензуванню,
отримання додаткових ліцензій учасником договору,
який здійснює фінансування, не потрібне [1, с. 39].
Однак, незважаючи на те, що здійснення спільної
діяльності має ряд переваг, ведення бухгалтерсько-
го обліку та оподаткування такої діяльності викликає
певні труднощі, які зумовлені, перш за все, неврегульо-
ваністю, неповною господарсько-правовою розробкою
та регламентацією багатьох питань здійснення спільної
діяльності в Україні чинним законодавством.
N. Huk
THE STRUCTURE CHANGE OF POPULATION EMPLOYMENT AND PROFESSIONAL
DISTRIBUTION IN THE RESULT OF SOCIETY TRANSFORMATION
It is grounded in the article that in the process of transition from industrial to postindustrial (informative) society, the fundamental
transformation of employment took place. The traditional imagination about labour and profession suffered important changes.
It has been proved that informatization of society helped deep share of labour and forming of new professional and qualification
structure of man power.
Key words: multifunctional labour, mobile working force, free professions, freelancer.
© Н. Гук
Надійшла до редакції 10.03.2011
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33695 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:42:06Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гук, Н. 2012-05-29T20:37:03Z 2012-05-29T20:37:03Z 2011 Зміни в структурі зайнятості населення та професійних розподілах у розрізі стадій розвитку суспільства / Н. Гук // Схід. — 2011. — № 3 (110). — С. 21-26. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33695 331.54 Показано, що в процесі переходу суспільства від індустріального до постіндустріального
 (інформаційного) відбулася докорінна трансформація зайнятості. Значних змін зазнали традиційні уявлення про працю та професії. Доведено, що інформатизація суспільства сприяла поглибленому поділу праці та формуванню нової професійно-кваліфікаційної структури
 зайнятих. It isgrounded in the article that in the processof transition fromindustrialto postindustrial (informative) society, the fundamental
 transformation of employment took place. The traditional imagination about labour and profession suffered important changes.
 It has been proved that informatization of society helped deep share of labour and forming of new professional and qualification
 structure of man power. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Економіка Зміни в структурі зайнятості населення та професійних розподілах у розрізі стадій розвитку суспільства The structure change of population employment and professional distribution in the result of society transformation Article published earlier |
| spellingShingle | Зміни в структурі зайнятості населення та професійних розподілах у розрізі стадій розвитку суспільства Гук, Н. Економіка |
| title | Зміни в структурі зайнятості населення та професійних розподілах у розрізі стадій розвитку суспільства |
| title_alt | The structure change of population employment and professional distribution in the result of society transformation |
| title_full | Зміни в структурі зайнятості населення та професійних розподілах у розрізі стадій розвитку суспільства |
| title_fullStr | Зміни в структурі зайнятості населення та професійних розподілах у розрізі стадій розвитку суспільства |
| title_full_unstemmed | Зміни в структурі зайнятості населення та професійних розподілах у розрізі стадій розвитку суспільства |
| title_short | Зміни в структурі зайнятості населення та професійних розподілах у розрізі стадій розвитку суспільства |
| title_sort | зміни в структурі зайнятості населення та професійних розподілах у розрізі стадій розвитку суспільства |
| topic | Економіка |
| topic_facet | Економіка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33695 |
| work_keys_str_mv | AT gukn zmínivstrukturízainâtostínaselennâtaprofesíinihrozpodílahurozrízístadíirozvitkususpílʹstva AT gukn thestructurechangeofpopulationemploymentandprofessionaldistributionintheresultofsocietytransformation |