Використання корпоративних інформаційних систем у вітчизняній практиці

У рамках цієї статті розглянуто основні засади розвитку та впровадження корпоративних інформаційних систем управління на вітчизняних підприємствах. Наведені проблемні питання, що виникають при впровадженні інформаційної системи. Указано на недоліки вітчизняних програмних комплексів порівняно з іноз...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Схід
Date:2011
Main Author: Корнєв, О.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України 2011
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33696
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Використання корпоративних інформаційних систем у вітчизняній практиці / О. Корнєв // Схід. — 2011. — № 3 (110). — С. 36-38. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33696
record_format dspace
spelling Корнєв, О.
2012-05-29T20:38:35Z
2012-05-29T20:38:35Z
2011
Використання корпоративних інформаційних систем у вітчизняній практиці / О. Корнєв // Схід. — 2011. — № 3 (110). — С. 36-38. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33696
004.075:334.74
У рамках цієї статті розглянуто основні засади розвитку та впровадження корпоративних інформаційних систем управління на вітчизняних підприємствах. Наведені проблемні питання, що виникають при впровадженні інформаційної системи. Указано на недоліки вітчизняних програмних комплексів порівняно з іноземними рішеннями.
Basic principles of development and introduction of corporate management informations are considered on domestic enterprises. Problem questions which arise up at introduction of the informative system are resulted. It is indicated on the lacks of domestic programmatic complexes by comparison to foreign decisions.
uk
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
Схід
Економіка
Використання корпоративних інформаційних систем у вітчизняній практиці
The use of corporate informative systems is in domestic practice
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Використання корпоративних інформаційних систем у вітчизняній практиці
spellingShingle Використання корпоративних інформаційних систем у вітчизняній практиці
Корнєв, О.
Економіка
title_short Використання корпоративних інформаційних систем у вітчизняній практиці
title_full Використання корпоративних інформаційних систем у вітчизняній практиці
title_fullStr Використання корпоративних інформаційних систем у вітчизняній практиці
title_full_unstemmed Використання корпоративних інформаційних систем у вітчизняній практиці
title_sort використання корпоративних інформаційних систем у вітчизняній практиці
author Корнєв, О.
author_facet Корнєв, О.
topic Економіка
topic_facet Економіка
publishDate 2011
language Ukrainian
container_title Схід
publisher Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
format Article
title_alt The use of corporate informative systems is in domestic practice
description У рамках цієї статті розглянуто основні засади розвитку та впровадження корпоративних інформаційних систем управління на вітчизняних підприємствах. Наведені проблемні питання, що виникають при впровадженні інформаційної системи. Указано на недоліки вітчизняних програмних комплексів порівняно з іноземними рішеннями. Basic principles of development and introduction of corporate management informations are considered on domestic enterprises. Problem questions which arise up at introduction of the informative system are resulted. It is indicated on the lacks of domestic programmatic complexes by comparison to foreign decisions.
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33696
citation_txt Використання корпоративних інформаційних систем у вітчизняній практиці / О. Корнєв // Схід. — 2011. — № 3 (110). — С. 36-38. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT kornêvo vikoristannâkorporativnihínformacíinihsistemuvítčiznâníiprakticí
AT kornêvo theuseofcorporateinformativesystemsisindomesticpractice
first_indexed 2025-11-26T11:03:28Z
last_indexed 2025-11-26T11:03:28Z
_version_ 1850619228600664064
fulltext № 3 (110) березень-квітень 2011 р. 36 ЕКОНОМІКА УДК 004.075:334.74 ÂÈÊÎÐÈÑÒÀÍÍß ÊÎÐÏÎÐÀÒÈÂÍÈÕ ²ÍÔÎÐÌÀÖ²ÉÍÈÕ ÑÈÑÒÅÌ Ó Â²Ò×ÈÇÍßÍ²É ÏÐÀÊÒÈÖ² ОЛЕКСАНДР КОРНЄВ, провідний інспектор Східної митниці, м. Маріуполь У рамках цієї статті розглянуто основні засади розвитку та впровадження корпоративних інформаційних систем управління на вітчизняних підприємствах. Наведені проблемні пи- тання, що виникають при впровадженні інформаційної системи. Указано на недоліки вітчиз- няних програмних комплексів порівняно з іноземними рішеннями. Ключові слова: корпоративний менеджмент, інформаційні управлінські системи, програмні комплекси. Постановка проблеми та стан її вивчення. Про- тягом останніх років значна частина дискусій, що сто- суються розвитку корпоративного менеджменту, про- тікає в ракурсі практичного застосування сучасних інформаційних технологій. Проблематика побудови комплексних управлінських систем виросла в окрему гілку науки про управління й стала причиною розвитку цілої галузі високих технологій. При цьому іноді скла- дається враження, що весь сучасний інформаційний простір розвивався й продовжує розвиватися таким чином, що стає здатним увести в оману не тільки не- підготовлених читачів, але й самих фахівців з управ- ління. З одного боку, це не дивно, якщо підходити до проблеми з наукової точки зору, оскільки для будь-яких дисциплін на первинному етапі розвитку характерна відсутність єдиної системи термінів і понять, наявність принципово різних наукових шкіл і підходів, а також маса інших недоліків, викликаних відсутністю достат- нього практичного досвіду. Проте якщо брати до ува- ги інтереси всіх існуючих і потенційних замовників інформаційних систем, на підприємствах яких прова- дяться дорогі й часто невдалі досліди з адаптації існу- ючих рішень, то фокус необхідно змістити з науково- методичної області в область бізнесу. Питанням використання корпоративних інформа- ційних систем присвячені праці таких відомих вітчизня- них та закордонних учених, як Пітер Уейл, Джинн У. Росс, Ю. А. Петров, Е. Л. Климович, Ю. В. Юрилі, Пітер Ф. Друкер, Д. Мошелла, В. В. Баронов, Г. Н. Калянов. У закордонній та вітчизняній літературі достатньо праць у галузі окремих програмних продуктів, у сфері розробки різноманітних програм та методів покра- щення інформаційних моделей, однак недостатньо вивчені особливості вибору найефективнішої інфор- маційної системи. Метою цієї статті є визначення основних термінів, визначень та абревіатур, вирішення питань щодо впровадження інформаційної системи, а також вибо- ру найоптимальнішого програмного продукту. Виклад основного матеріалу. Варто відзначи- ти, що багато базових термінів має безліч визначень, тому спробуємо обрати найпоширеніші, що знаходять- ся максимально близько до контексту задачі. Інформаційна модель - це підмножина бізнес-мо- делі, що описує всі існуючі (у т. ч. не формалізовані в документальному вигляді) інформаційні потоки на підприємстві, правила обробки й алгоритми маршру- тизації всіх елементів інформаційного поля. Інформаційна система (ІС) - це вся інфраструкту- ра підприємства, задіяна в процесі управління всіма інформаційно-документальними потоками, що включає такі обов'язкові елементи: - інформаційна модель; - регламент розвитку інформаційної моделі й пра- вила внесення в неї змін; - кадрові ресурси (департамент розвитку, консуль- танти), що відповідають за формування й розвиток інформаційної моделі; - програмний комплекс (ПК), конфігурація якого відповідає вимогам інформаційної моделі (програм- ний комплекс є основним рушієм й одночасно механіз- мом управління ІС). Окрім цього, завжди існують ви- моги до постачальника ПК, що регламентують проце- дуру технічної й призначеної для користувача підтрим- ки впродовж усього життєвого циклу; - кадрові ресурси, що відповідають за конфігура- цію ПК і його відповідність затвердженій інформаційній моделі; - регламент унесення змін у конфігурацію ПК і склад його функціональних модулів; - апаратно-технічна база, відповідна вимогам до експлуатації ПК (комп'ютери на робочих місцях, пери- ферія, канали телекомунікації, системне ПО і СУБД); - експлуатаційно-технічні кадрові ресурси, включаю- чи персонал з обслуговування апаратно-технічної бази; - правила використання ПК і призначені для корис- тувача інструкції, регламент навчання й сертифікації користувачів. Традиційно інформаційною системою прийнято називати програмні комплекси, що не є коректним, оскільки вище ми вже продемонстрували, що вони є лише її частиною. Існує багато авторських визначень поняття "система", але всі з них мають на увазі єдність законів руху (розвитку) складових елементів. Якщо ж ми говоримо про систему, побудовану людиною, то закони руху повинні визначатися конкретними цілями. Програмне забезпечення за відсутності інформацій- ної моделі (у контексті нашого питання) позбавлене власних законів розвитку і є не більш ніж необхідним інструментом для побудови системи. При прийнятті рішення про застосування на під- приємстві інформаційної системи, велику увагу слід PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 3 (110) березень-квітень 2011 р. ЕКОНОМІКА 37 приділити процесу її впровадження. Проблематика впровадження ІС полягає у вирішення низки питань. 1. Для вирішення яких управлінських (виробничих) задач потрібна ІС? Як ми визначатимемо, чи справ- ляється вона з покладеними на неї функціями? Як ми оцінюватимемо економічну ефективність від упровадження? Необхідно зазначити, що дотепер не існує жодного універсального математичного підходу до оцінки еко- номічної ефективності проектів упровадження ІС. Ос- новна проблема оцінки полягає в тому, що ІС не здат- на напряму вплинути на фінансово-економічні показ- ники, а може лише вчасно надавати потрібну інфор- мацію керівникам і тим самим забезпечувати високу якість управлінських рішень. А правильні й актуальні рішення, у свою чергу, є основною будь-якого еконо- мічного підйому й зростання конкурентоспроможності. 2. Які нові бізнес-процеси необхідно впровадити, а які реорганізувати для того, щоб віддача від вико- ристання ІС була максимальною? 3. За якими правилами здійснюватиметься управ- ління інформаційними потоками в новому режимі? 4. Який програмний комплекс придбати: вітчизня- ний або зарубіжний? Чи варто інвестувати кошти в багатофункціональне й дороге рішення, якщо поки можна обмежитись компромісним варіантом? 5. Що робити зі старими програмами обробки інформації й управління БД: інтегрувати з новими рі- шенням або знищувати? Слід звернути увагу на той факт, що будь-який про- грамний комплекс має оцінюватися тільки відносно конкретної задачі й жодним чином не сам по собі. Дотепер багато керівників серйозно помилялись, однобоко оцінюючи проблематику впровадження ІС. Важливо чітко усвідомлювати, що програмне рішення є лише однією частиною майбутньої системи й робота щодо його конфігурації й налаштування - це завжди необхідна, найвідповідальніша й ризикована частина проекту. Поза сумнівом, у кожного серйозного розроб- ника (постачальника) є кваліфіковані фахівці в цій області, здатні успішно реалізувати необхідну конфігу- рацію. Побудова ІС - це серйозна зміна структури підприємства, й обійтися без перепроектування окре- мих бізнес-процесів неможливо (хоча б унаслідок того, що ІС сама по собі передбачає впровадження нових правил архівації й обробки інформації). Програмні комплекси, призначені для впровад- ження як базису для інформаційних систем, мають одну загальну властивість: вони складні для опера- тивного ознайомлення. Ця проблема обумовлена та- кими чинниками: - складність не тільки внутрішніх механізмів робо- ти, але й спостережної функціональної структури; - великий набір специфічних інструментів для різних областей менеджменту; - наявність спеціальної термінології, великої кількості стандартів і псевдостандартів інформаційного менедж- менту (дуже часто загальні концепції називають стан- дартами або взагалі орієнтуються на стандарти, що є частиною маркетингової політики деяких розробників); - доступність матеріалів суто рекламного характе- ру, фактична відсутність опису реального досвіду ви- користання програмного комплексу та істинної стати- стики впроваджень. Як приклад нижче наведені п'ять стандартних тез із маркетингових брошур розробників програмних ком- плексів, а під ними розташоване їх трактування, що більш відповідає дійсності або більшою мірою відоб- ражає інформаційний зміст. - "Наша система відповідає вимогам ERP-стан- дарту (класу)". Програмне забезпечення містить функціональ- ність, яка дозволяє його використовувати для побу- дови комплексних інформаційних систем, що включа- ють підтримку більшості напрямів бізнесу (як мінімум управління фінансами, управління виробництвом і за- пасами й управління обслуговуванням клієнтів). Відра- зу необхідно уточнити, що ERP-стандарту (Enterprise Resource Planning) просто не існує і він належить до маркетингових понять. - "Наша система відповідає вимогам стандар- ту MRP II". На відміну від ERP, MRP II у деякому розумінні є стандартом . Більш точно MRP II (Manufactory Resource Planning) - це концепція управління вироб- ництвом і запасами, остання її редакція (MRP II Standard System) була опублікована в 1989 р. амери- канською асоціацією управління виробничими ресур- сами APICS. Слід зазначити, що концепція MRP II є методологією менеджменту, а не софтверним понят- тям, незважаючи на те, що можливість її застосування на крупних підприємствах стала реальністю з прогре- сом в області інформаційних технологій. Отже, приналежність рішення до класу MRP II по- винна означати функціональну підтримку програмним забезпеченням виконання такого циклу: "планування замовлень - планування потреби в сировині і матері- алах - планування виробничих ресурсів - контроль над виконанням виробничої програми - зворотний зв'язок". Як показує досвід, розробники наголошують на відповідності програмного комплексу вимогам MRP II, коли існує яка-небудь можливість планування вироб- ничих ресурсів, а не тільки в тих випадках, коли підтри- мується весь цикл. У першу чергу це стосується вітчиз- няних софтверних компаній. - "Наша система є системою управління, а не системою обліку". Одне із найбільш суперечливих тверджень. По-пер- ше, програмне забезпечення, як ми вже говорили, не є системою в рамках підприємства. І навіть на базі найбільш потужного програмного комплексу цілком можна побудувати систему, яка автоматизуватиме тільки бухгалтерський облік. Якщо дивитися глибше, потрібно відзначити, що основним управляючим чинником є процедура ухва- лення рішення, на підставі результату якого здійс- нюється вплив на систему (підприємство). ІС сама по собі рішень не ухвалює, але, будучи ефективно налаш- тованою, здатна постачати інформацію керівнику в тому ракурсі, який найбільш підходить для ухвалення конкретного рішення. Уся інформація (і планова, і фактична), яку формує система у вигляді звітів, скла- дається на основі облікових даних, тому говорити про різницю між "системами обліку" й "системами управ- ління" просто недоречно. Що стосується використання на практиці самого твердження, то звичайно програмні комплекси вважа- ються управлінськими, якщо в них реалізована функціо- нальність для підтримки ітеративної процедури "плану- вання - контроль - аналіз відхилень - зворотний зв'язок". - "Наша система має багаторічний досвід успіш- них впроваджень на Заході й володіє найбільшим на- бором галузевих рішень". Дійсно, багато зарубіжних програмних комплексів (ПК) мають солідний і позитивний досвід застосування на Заході. Проте не варто забувати, що самі по собі підходи до управління в нашій країні й на Заході істотно відрізняються. Наприклад, у більшості економічно PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 3 (110) березень-квітень 2011 р. 38 ЕКОНОМІКА розвинених країн існують і широко застосовуються на практиці галузеві стандарти менеджменту. Тим самим, західні тиражовані ПК, як правило, передбачають на- явність загального стандартного регламенту управ- ління діяльністю підприємств, при цьому дозволяючи (завдяки широким можливостям налаштування) урахо- вувати всі індивідуальні особливості. Те ж саме можна віднести й до поняття "галузеве рішення". Не секрет, що в СНД (ураховуючи те, що відповідний національ- ний менеджмент як дисципліна розвивається трохи більше 10 років) практично не існує галузевих управлі- нських стандартів (маються на увазі саме управлінські, а не технологічні стандарти) і два підприємства, що відносяться до однієї галузі, можуть принципово розрі- знятися з погляду діючого управлінського регламенту. Поза сумнівом, комплексні зарубіжні рішення зас- тосовуються й у нас. Більше того, при правильному підході їх використання буде не менш продуктивним, ніж на Заході. Проте для того, щоб їх упровадження було успішним, завжди необхідно здійснювати реорга- нізацію бізнес-процесів, розробляти й затверджувати регламент усіх процедур та алгоритмів. Відомо, що такий підхід не є дешевим, проте помилково в цілях економії уникати його і вкладати мільйони доларів в неефективну інформаційну систему, намагаючись на- лагодити підсистему виробничого планування в тих випадках, коли сама процедура планування на підприємстві не регламентована й де-факто не існує. - "Наша система розроблена в Україні (Росії) і найбільше підходить для автоматизації вітчизня- них підприємств". Більшість вітчизняних ПК спочатку проектувалися як індивідуальні системи обліку в рамках конкретного підприємства силами відділу АСУ в режимі дефіциту ресурсів і за відсутності якої-небудь методології управ- ління розробкою. Із цим і пов'язана більшість їх не- доліків. У цілому ж, типові "вузькі місця" вітчизняних ПК виглядають так: - низький рівень функціональності, інтегрованості й недостатня кількість настройок; - недосконала математична модель, що негатив- но позначається на можливостях розвитку функціо- нальності; - нестабільність роботи; - наявність застарілих технологій обробки даних; - відсутність актуальної технічної й призначеної для користувача документації; - недотримання принципу "версійності"; - невідповідність маркетингової інформації реаль- ним можливостям ПК; - фінансова нестабільність розробника. З погляду вартості вітчизняні рішення виглядають привабливо, проте, як показує досвід, більшості з них (незважаючи на гучні рекламні заяви) під силу автомати- зувати тільки деякі базові облікові функції, наприклад, бухгалтерію, касу, склад і розрахунки з контрагентами. З погляду технологічної досконалості й повноти функціональної структури, вітчизняні ПК значно (а іноді безнадійно) відстають від західних, тому найчастіше застосовуються на крупних підприємствах тільки як тимчасове рішення. При виборі ПК потрібно завжди керуватися почат- ковою постановкою задачі. Не варто намагатися відповідати на виникаючі питання самому, виходячи з прочитаних маркетингових брошур. На конкретні питан- ня, що стосуються застосовності ПК у кожному випад- ку повинні відповідати фахівці постачальника, під- тверджуючи кожну свою відповідь відповідною демон- страцією (показом діючої системи в інших клієнтів, налаштуванням контрольного прикладу тощо). Особливу увагу слід приділяти пропонованій поста- чальником політиці ціноутворення на ПК. Звичайно, вартість формується виходячи з кількості ліцензій, що придбані, на робочі місця за кожним із умовних функ- ціональних модулів. Іноді окремо враховуються сер- верні ліцензії по кожному додатковому серверу, вклю- ченому в підсумкову конфігурацію. Якщо постачальник рішення виступає як впроваджувальна компанія, по- трібно дуже обережно підходити до оцінки пропоно- ваних комплексних варіантів, коли процентне співвід- ношення вартості продуктів і послуг може змінювати- ся варіативно. Головне правило можна сформулюва- ти таким чином: будь-яка схема ціноутворення повин- на бути прозорою й не повинна використовувати якіс- них чинників як параметрів розрахунку вартості. Висновки Слід зазначити, що існує ряд постачальників про- грамних комплексів із великою кількістю рішень, які відрізняються між собою функціональністю, складн- істю, вартістю. Тому вибір постачальника ПК доціль- но здійснювати в режимі комерційного тендеру, що дозволяє максимально об'єктивно аналізувати про- позиції й вести наочний діалог із потенційними поста- чальниками. ЛІТЕРАТУРА: 1. Автоматизация управления предприятием / [Баронов В. В., Калянов Г. Н., Попов Ю. И. и др.]. - М. : ИНФРА-М, 2000. 2. Мошелла Д. Бизнесс-перспективы информационных тех- нологий. Как заказчик определяет контуры технологического ро- ста / Д. Мошелла. - М. : Альпина Бизнес Букс, 2004. 3. Петров Ю. А. Комплексная автоматизация управления предприятием / Ю. А. Петров, Е. Л. Климович, Ю. В. Юрили. - М. : Дело, 2006. 4. Питер Ф. Друкер. Задачи менеджмента в XXI веке / Питер Ф. Друкер. - М. : ИД "Вильямс", 2002. 5. Уэйл П. Управление ИТ: опыт компаний-лидеров / Питер Уэйл. - М. : Альпина Бизнес Букс, 2005. - 293 с. О. Коrn'ev THE USE OF CORPORATE INFORMATIVE SYSTEMS IS IN DOMESTIC PRACTICE Basic principles of development and introduction of corporate management informations are considered on domestic enterprises. Problem questions which arise up at introduction of the informative system are resulted. It is indicated on the lacks of domestic programmatic complexes by comparison to foreign decisions. Key words: corporate management, management informations, programmatic complexes. © О. Корнєв Надійшла до редакції 24.02.2011 PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com