Критичний дискурс-аналіз та його інтерпретативні можливості щодо публікацій у періодичній пресі (за матеріалами справи київської міліції 1925-1926 рр.)
На матеріалах публікацій у періодичній пресі з приводу "київської справи" про корупцію
 в міліції 1920-х років демонструються інтерпретативні можливості критичного дискурс-аналізу в реконструюванні через текстове повідомлення соціальної структури та соціальних
 практик. On...
Saved in:
| Published in: | Схід |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33698 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Критичний дискурс-аналіз та його інтерпретативні можливості щодо публікацій у періодичній пресі (за матеріалами справи київської міліції 1925-1926 рр.) / О. Міхеєва // Схід. — 2011. — № 3 (110). — С. 111-114. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860160670554652672 |
|---|---|
| author | Міхеєва, О. |
| author_facet | Міхеєва, О. |
| citation_txt | Критичний дискурс-аналіз та його інтерпретативні можливості щодо публікацій у періодичній пресі (за матеріалами справи київської міліції 1925-1926 рр.) / О. Міхеєва // Схід. — 2011. — № 3 (110). — С. 111-114. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | На матеріалах публікацій у періодичній пресі з приводу "київської справи" про корупцію
в міліції 1920-х років демонструються інтерпретативні можливості критичного дискурс-аналізу в реконструюванні через текстове повідомлення соціальної структури та соціальних
практик.
On the base of material "Kiev case" in the periodical press about corruption of the Ukrainian police at the mid 1920's the
author shows the possibilities of critical discourse-analysіs in the interpretation and reconstruction the social structure and social
practices thru text-message.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:54:29Z |
| format | Article |
| fulltext |
№ 3 (110) березень-квітень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 111
УДК 930.1
ÊÐÈÒÈ×ÍÈÉ ÄÈÑÊÓÐÑ-ÀÍÀ˲Ç
ÒÀ ÉÎÃÎ ²ÍÒÅÐÏÐÅÒÀÒÈÂͲ ÌÎÆËÈÂÎÑÒ²
ÙÎÄÎ ÏÓÁ˲ÊÀÖ²É Ó ÏÅвÎÄÈ×Í²É ÏÐÅѲ
(ÇÀ ÌÀÒÅвÀËÀÌÈ ÑÏÐÀÂÈ ÊȯÂÑÜÊί ̲˲ֲ¯ 1925-1926 ðð.)
ОКСАНА МІХЕЄВА,
кандидат історичних наук, доцент,
докторант Донецького національного університету
На матеріалах публікацій у періодичній пресі з приводу "київської справи" про корупцію
в міліції 1920-х років демонструються інтерпретативні можливості критичного дискурс-ана-
лізу в реконструюванні через текстове повідомлення соціальної структури та соціальних
практик.
Ключові слова: дискурс-аналіз, реконструкція, соціальна структура, соціальні практики,
засоби масової інформації.
Постановка проблеми та стан її вивчення. Од-
ним із можливих джерел вивчення протиправних дій є
матеріали періодичних видань. У статті розглянемо
публікації в газеті "Комуніст" (орган ЦК та Харківсько-
го окружкому КП(Б)У) з грудня 1925 до травня 1926 р.
з приводу так званої "київської справи" (що викривали
розгалужену та усталену систему хабарництва в
київській міліції). ЗМІ є доволі цікавим джерелом, яке
не стільки може надати інформацію про реальний стан
злочинності, скільки дозволяє реконструювати того-
часний дискурс щодо злочинних дій (під дискурсом ро-
зуміємо сукупність письмових та усних текстів, які ви-
робляють люди в різноманітних повсякденних практи-
ках) [1]. Згодом цей створений дискурс починає фор-
мувати символічну реальність, і люди починають іти
за ним як за певним соціальним законом.
Попри те, що до реконструювання різноманітних
соціальних практик через матеріали періодичного дру-
ку вдавалося багато вітчизняних та зарубіжних дослі-
дників, темі корупції в правоохоронних органах до сьо-
годні не приділялося належної уваги, більше того, пи-
тання корупційних стосунків, хабарництва в правоохо-
ронній системі на жодному з окреслених етапів роз-
витку історіографії правоохоронних органів майже не
порушувалися [2].
Мета статті - продемонструвати інтерпретативні
можливості критичного дискурс-аналізу в реконстру-
юванні соціальної структури та соціальних практик
через текстове повідомлення.
Виклад основного матеріалу. Сутність "київсь-
кої справи" вкладається в декілька рядків. У Києві
15 квітня 1926 р. перед виїзною сесією Верховного
Суду УСРР постали 113 звинувачених міліцейських
працівників (із яких 16 - члени партії) та пов'язані з
ними громадяни [3]. Усіх їх звинувачували в різного
рівня причетності до розгалуженої та постійно діючої
системи хабарництва в київській міліції. Начальник
київської губернської міліції Ф. Коваленко застрелив-
ся в момент арешту. За результатами розгляду спра-
ви в судовому порядку головні звинувачувані С. Фрадь-
ко (заступник начальника Київської губернської міліції),
Менабде (начальник міліції Центрального району
м. Києва), Горський-Умнов (начальник активної части-
ни розшуку й уповноважений ДПУ), Малишев (помічник
начальника міліції з Промміліції) виїзною сесією Вер-
ховного Суду були засуджені до розстрілу. Після відхи-
лення ВУЦИКом прохання про помилування усі засуд-
жені до розстрілу були страчені.
Однак на сьогодні робота історика не вичерпуєть-
ся лише наведенням фактів та творчим переказуван-
ням наявних документів. Протягом минулого століття
в площині гуманітарної дисциплінарності (історія,
лінгвістика, філософія, соціологія) були теоретично
обґрунтовані та методично розроблені моделі роботи
з текстами, що дозволяють через мову текстового
повідомлення реконструювати соціальну структуру,
соціальні інститути та соціальні практики. Одним із
таких методів є критичний дискурс-аналіз, який "розг-
лядає дискурс - мову, що використовується у мовленні
чи письмі, - як форму "соціальної практики". Дискурс
як соціальна практика передбачає діалектичний вза-
ємозв'язок між певною дискурсивною подією й ситуа-
цією(ями), інститутом(ами) й соціальною структурою-
(ами), які задають його структуру - вони формують дис-
курсивну подію, але й дискурсивна подія формує їх.
Тобто дискурс соціально конституюючий, так само як і
соціально конституйований - він визначає ситуації,
об'єкти знання, соціальні ідентичності людей, груп та
їх взаємозв'язки. Він конституює - тобто допомагає
підтримувати й відтворювати соціальний статус-кво й,
одночасно, сприяє його трансформації" [4]. Означе-
ний метод дозволяє дослідити взаємовплив мови й
соціальної структури та побачити, як зі складної суміші
мови та соціальних фактів постають прихована ідео-
логія використання мови та відносини влади. Мова пе-
ретворюється на поле класової боротьби, яке одно-
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (110) березень-квітень 2011 р.
112 ЕКОНОМІКАІСТОРІЯ
часно є боротьбою за право надавати значення пев-
ним знакам.
Згідно з методом, прочитання тексту (виявлення
дискурсу) неможливе без з'ясування умов і контексту
його написання. Серія публікацій у періодичній пресі з
приводу справи київської міліції стає частиною публіч-
ного дискурсу в грудні 1925 р. - травні 1926 р. У пра-
воохоронних органів, що опинилися в центрі публічно-
го скандалу, за плечима вже були період становлення
й організаційних пошуків (тобто на момент події має-
мо вже цілком усталену систему взаємодії між орга-
нами правоохорони з доволі чітким поділом функцій,
що виключало дублювання або перехрещування обо-
в'язків), пережиті масштабні та публічні за своїм ха-
рактером чистки (1921, 1923 і 1925 років, із яких най-
більш масштабною та публічною стала чистка 1923 р.,
у результаті якої вдалося сформувати "пролетарсь-
кий склад" правоохоронців) та стабільну законодавчу
базу (що дозволяло уніфіковано підходити до розумі-
ння злочину в межах усієї держави та виносити стан-
дартизовані вироки чи призначати покарання). Уста-
лення правоохоронного інституту відбувалося пара-
лельно зі стабілізацією радянської влади в цілому, яка
вже вирішила проблему системної кризи початку
1920-х років за рахунок поступок дрібному приватно-
му капіталу та тимчасової відмови від колективних
форм виробництва, розподілу та споживання. Саме
на цьому етапі влада, що вибудувала міцну систему
державної безпеки (її інституційною формою було Дер-
жавне Політичне Управління) мала сили зайнятися ос-
таточним зміцненням своєї системи за рахунок вичи-
щення з неї тих елементів, що не відповідали ідеологі-
чно витриманому конструкту "радянського службовця".
Справа київської міліції була лише однією зі справ,
що в 1925-1926 рр. активно обговорюються журналі-
стами та читачами. Поряд із нею не менші соціальні
драми розігрувалися на шпальтах газет навколо спра-
ви харківських суддів [5], керівників провідних ра-
дянських установ на Херсонщині [6], Тульчинщині, Оде-
щині, Донеччині [7]. Тож це був період чіткої розста-
новки основних акцентів у процесі ідентифікації, яка
передбачала чітке позиціонування по лінії "ми"-"вони".
Процес ідентифікації зазвичай передбачає конструю-
вання образу "ми" та його позитивне описування (на
відміну від "вони", які подаються спрощено, нейтраль-
но, або частіше - негативно).
Журналісти, які висвітлювали справу київської
міліції, продукували тогочасний дискурс, що містив у
собі поетизовано високе сприйняття головних репре-
зентантів владної ідеології, легалізовано домінуюче
"ми" з очевидно позитивним змістом, що протиставля-
лося чужому "вони". У групу позитивних означень за
цією низкою публікацій можемо включити "робочий
клас" і, меншою мірою, але поруч із ним - "радянський
службовець" та "селянка", яким протиставлялися не-
гативно забарвлені "вони" - "внутрішні вороги", "мі-
ліцейсько-базарна контрреволюція", "торговці, ма-
нуфактуристи, ресторатори та інші ідеологи базару",
"торговці-хабародавці". У цій низці означень з усією
очевидністю проступає головна ідеологічна опозиція
робочій людині - це той самий напівнегативно означе-
ний у 1920-ті роки "непман", здатний створити таку ат-
мосферу (ринкову), у якій будь-який радянський служ-
бовець стає злочинцем [8].
До речі, з точки зору деталізації образу (ті, хто був
віднесений до категорії "своїх" зазвичай подаються не
тільки позитивно, а й більш детально, більш опукло),
обидві категорії ("ми" й "вони") подані доволі схема-
тично. Різниця полягає лише в розставлених акцентах
та наданих оцінках - позитивність "ми" не підлягає сум-
ніву, тож і не вимагає деталізації. Тим більше, що "ми"
в цих публікаціях виступає суддею стосовно дій тих,
хто вважається хоч і внутрішнім, але ворогом.
Якщо проаналізувати цю пару ще й з позицій теорії
розрізнень [9], то можемо стверджувати що вириван-
ня з контексту саме пари "ми - вони" унеможливлює
існування будь-яких інших опозицій у створеній авто-
рами логічній схемі. Себе вони маркують як людей,
що представляють радянську владу та її бачення си-
туації, як представників ідеологічно домінантного ро-
бочого класу, означивши таким чином свою залученість
до цієї групи, поза межами якої залишаються немар-
ковані зовнішні, розрізнення з якими відбувається за
загальним критерієм "радянський (колективний) / не-
радянський (приватний, ринковий)".
Іншим об'єктом аналізу в періодиці була "жіноча"
пара розрізнень. Позитивним "дружині-селянці", "дру-
жині відповідального працівника, члена партії" проти-
ставлялися "міщанка", "обивателька", "донька багатих
батьків", "дружина радянського працівника-злочинця"
("помпадурша"), "любителька шикарних туалетів, діа-
мантів та частих "журфіксів"1. У цьому випадку на пер-
ший план виступає розрізнення за критерієм "бідний /
багатий", однак використання терміну "журфікс" зреш-
тою виводить на розрізнення "дореволюційний / сучас-
ний (постреволюційний)", "нерадянський / радянський)".
Ще однією опозиційною парою були "комуністична
родина" - "непманська родина". Останні конструкти в
тексті майже не деталізовані, використовуються як
цілком очевидні означення, що є опозиційними за
своєю сутністю. Однак за акцентами, що розставлені
в тексті, подібне розрізнення повертає нас до крите-
рію "радянський / нерадянський".
З точки зору критичного дискурс-аналізу будь-який
текст є полем боротьби дискурсів, тож інтертекстуаль-
ним за своєю сутністю. Тексти, продуковані автором
1920-х років, є відображенням його власного сприй-
няття реальності та відтворенням тих мовленнєвих
конструктів, якими його сучасники означали дійсність.
Поруч із вибудовуванням опозиційної пари "ми - вони"
з точки зору людини, що маркує себе як "радянська",
знаходимо в тексті й відтворення дискурсів, наприк-
лад, тих самих "непманів". Один із підсудних, Гельфанд,
власник ресторану-готелю "Марсель", під час допиту
виголошує своє бачення дій міліції й свою систему
опозицій. Він поділяє низових працівників міліції, що
були "руками" керівництва в збиранні хабарів, на "по-
рядних" (такі, що брали гроші та робили за це послугу)
та "непорядних" (які гроші брали й одразу про це забу-
вали). Власне кажучи, головним критерієм такого роз-
різнення є економічна успішність, яка досягалася при
партнерстві із "порядними" наглядачами та не дося-
галася з "непорядними". У цій оцінці фіксуємо й певну
інституалізацію хабарництва - воно сприймається як
даність. Порядність співвідноситься не із законом на
рівні держави, а правилами позадержавного "чесно-
го" (з точки зору представника ринкової моделі) обміну
на рівні міжособистісних стосунків. Тож бачимо локаль-
1 Журфікс - від франц. jour fixe - у дореволюційній Росії відповід-
ний день тижня у будь-якому будинку, відведений для регуляр-
ного прийому гостей. На журфікси приїздили без запрошення.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (110) березень-квітень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 113
ну групову ідеологію "непманів", у цілому зацікавле-
них у місцевій адаптації радянських законів до реалій
життя, опосередкованих діяльністю представників
правоохоронних органів.
Цікавими є і прояви групової ідентичності головни-
ми винуватцями цієї справи - представниками міліції
та кримінального розшуку. Ця група виступає як не-
однорідна, її представників поєднує єдина система, у
якій вони працюють, однак не поєднують статус, по-
ходження, світобачення тощо. І якщо на початку про-
цесу спрацьовувала групова ідентичність, що ґрунту-
валася на професійному чиннику (усі звинувачені
відкидали звинувачення у хабарництві, а наявну сис-
тему відносин характеризували як щирі й дружні "по-
дарунки"), то зрештою проступає поділ на керівницт-
во ("маститі професори хабара", "кити", що примушу-
ють підлеглих порушувати закон) й рядових працівників
("учні", дільничні міліціонери й наглядачі, "братва",
"плотва", "маленькі люди", яких примушують, які відда-
ють останнє, кар'єра яких залежить від керівництва
тощо). Обидві групи обирають різні стратегії захисту -
"учні" активно вибудовують образ "жертви обставин",
перекладаючи всю провину на керівництво, останні
виправдовують свої дії (навіть у поетичній формі) за
схемою "усі так роблять" або важкими умовами жит-
тя: "Я не знаю міліціонера, який би взяв ручку чи перо
в руки і хоча б щось зробив без хабара"; "Треба бути
суворими з правопорушниками, інакше можна й з го-
лоду померти" (вислови Менабде) [10]; "Кто на свете
согласится / Жить всегда в сплошной борьбе? / Разве
можем мы забыться / И не думать о себе? /Вы по-
верьте, это дело / Нам барыш большой дает, / Кто ра-
ботает умело - / Никогда не пропадет" [11] (Аркадій
Горський-Зубцовський, брат Горського-Умнова, подав
замість усної відповіді щодо допустимості хабарницт-
ва вірші, спеціально написані в Бупрі).
Однак подібна риторика швидко розпадалася на
очах під час слухань у суді. Доволі швидко ставало
очевидним, що ніхто з керівництва міліції з голоду не
помирав. А щодо твердження "всі так роблять", то
це доволі розповсюджений варіант виправдання
власних дій, який у цьому випадку не відповідав
простій логіці - якщо всі так роблять, то чому залишав-
ся поділ на "міліціонерів 2-го поверху" й "міліціонерів
3-го поверху" у відділку Райманів, або поділ на успіш-
них "фаворитів" й "поганих" міліціонерів у С. Фрадь-
ка. Тож система хабарництва охоплювала не всіх
працівників міліції, а лише тих, які правильно й своє-
часно зрозуміли натяки керівництва та погодилися на
таку систему відносин в обмін на покращення умов
роботи та кар'єрний ріст.
І ще один момент, на який хотілося б звернути ува-
гу. Аналіз образів Ф. Коваленка й С. Фрадька, створе-
них журналістами на шпальтах газети, дозволяють го-
ворити про їх семантичну неоднорідність. Наприклад,
Ф. Коваленко з одного боку характеризується як "су-
ворий", "хитрий", "обережний", "ідеолог", "зачинатель"
(коли мова іде про налагодження механізму система-
тичного хабарництва), з іншого - як "слабовольний ко-
муніст", "безвольний", "безхарактерний" (коли мова іде
про самогубство чи вплив дружини). Отже, з одного
боку він комуніст і радянський керівник, з іншого -
внутрішній ворог, ідеолог базарної контрреволюції. Те
саме стосується й образу С. Фрадька. Тож їх характе-
ристики не залишаються стабільними, вони є контек-
стуальними й семантично неоднорідними (тобто в
різних контекстах їх образ набуває різного смислу, має
різне значення). Це певною мірою свідчить про не-
стабільність соціальних відносин. Стабільність ос-
танніх передбачає нормативне відтворення дискурсів.
Такі ж моменти спостерігаються й у вибудовуванні
образу "непманів", які з одного боку подаються як зло-
чинці, що опинилися на одній лаві з міліціонерами-ко-
рупціонерами як представники "базарної" ідеології, а
з іншого - як соціально неоднорідні жертви свавілля
радянських службовців (працівників правоохоронних
органів) та прихильники влади.
Висновки
Специфіка подання матеріалів (із їх ретельним
відтворенням деталей, дослівним цитуванням усіх ви-
ступаючих тощо) дозволяє працювати з мовленнєви-
ми конструктами не тільки журналістів, а й пересічних
громадян того часу, тобто бодай почасти зрозуміти їх
системи світосприйняття, домінуючі ідеологічні наста-
нови, системи значень тощо, а зрештою, і вийти на
процеси конструювання соціальної структури й со-
ціальних цінностей того часу. Увага до деталей побуту
дозволяє певною мірою відтворити буденність того
часу, життя пересічної людини, що опинилася у вирі
"великих" подій державного масштабу.
Розгляд матеріалів щодо процесу над хабарника-
ми з київської міліції демонструє наявність уже в се-
редині 1920-х років того, що б сучасною мовою озна-
чили терміном "корупція" - наявність розгалуженої та
стабільно діючої системи використання свого владно-
го становища, коли владний статус та його можливості
стають вигідним ресурсом, який можна продавати за
матеріальні блага. Означені матеріали не лише фіксу-
ють наявність корупційних стосунків, а й містять де-
тальну характеристику механізмів подібної взаємодії,
психологію й діяльність основних її акторів, вивчення
чого може сприяти більш глибокому розумінню корупції
як явища й у сучасному суспільстві.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Филлипс Луиза Дж. Дискурс-анализ. Теория и метод /
Луиза Дж. Филлипс, Марианне В. Йоргенсен ; [пер. с англ.]. -
Харьков : Изд-во Гуманитарный Центр, 2004. - С. 10.
2. Міхеєва О. "Київська справа": корупція в українській міліції
1920-х років / О. Міхеєва // Схід. - 2011. - № 2 (109). - C. 101-106.
3. Орлов А. 113. (К делу киевской милиции) / А. Орлов //
Коммунист. - 1926. - 13 апреля. - С. 3.
4. Методы анализа текста и дискурса / Тичер С., Мейер М.,
Водак Р., Веттер Е. ; [пер. с англ.]. - Харьков : Изд-во Гуманитар-
ный Центр, 2009. - С. 48.
5. Коммунист. - 1925-1926 рр.
6. Коммунист. - 1926. - лютий-березень.
7. Лист начальника міліції Старобільського округу // Цент-
ральний державний архів вищих органів влади та управління
України (ЦДАВОУ). - Ф. 1. - Оп. 20. - Спр. 2100. - Арк. 195.
8. Дело о преступлениях в Киевской милиции (По материа-
лам предварительного следствия) // Коммунист. - 1926. - 19 січня.
- С. 3.
9. Методы анализа текста и дискурса / Тичер С., Мейер М.,
Водак Р., Веттер Е. ; [пер. с англ.]. - Харьков : Изд-во Гуманитар-
ный Центр, 2009. - С. 253-272.
10. Дело киевской милиции. С процесса // Коммунист. - 1926.
- 24 апреля. - С. 2.
11. Аграновский А. Дело киевской милиции. Об "учителях"
и "учениках" / А. Аграновский // Коммунист. - 1926. - 26 квітня.
- С. 4.
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (110) березень-квітень 2011 р.
114 ЕКОНОМІКАІСТОРІЯ
О. Mikheyeva
CRITICAL DISCOURSE-ANALYS²S AND HIM INTERPRETATIVE POSSIBILITIES
IN PUBLICATION IN MASS MEDIA ("KIEV CASE" 1925-1926)
On the base of material "Kiev case" in the periodical press about corruption of the Ukrainian police at the mid 1920's the
author shows the possibilities of critical discourse-analysіs in the interpretation and reconstruction the social structure and social
practices thru text-message.
Key words: diskurs-analysis, reconstruction, social structure, social practices, mass medias.
© О. Міхеєва
Надійшла до редакції 16.02.2011
УДК 271.5:37.014.52|"157/164"(045)
ÐÅ˲òÉÍÀ IJßËÜͲÑÒÜ ªÇÓ¯Ò²Â
Ó ÑÕ²ÄÍÎÑËÎÂ'ßÍÑÜÊÎÌÓ ÐÅòÎͲ
 ÎÑÒÀÍÍ²É ÒÐÅÒÈͲ XVI - ÏÅÐØ²É ÏÎËÎÂÈͲ XVII ñò.
АНЖЕЛА ПАПАЗОВА,
кандидат історичних наук, доцент кафедри історичних дисциплін
Маріупольського державного університету
Проаналізовано результати й наслідки діяльності єзуїтів у контексті досягнення мети То-
вариства Ісуса в східнослов'янському регіоні. Релігійно-освітянська активність ордену єзуїтів
була важливим складовим елементом історичних процесів у регіоні, дала поштовх розвитку
місцевої освіти, активізації релігійного та суспільно-політичного життя, сприяла зближенню
та взаємозбагаченню східнослов'янської та західноєвропейської культур. Проте одночасно
вона призводила до певного обмеження впливу православ'я та сприяла кризі громадянсько-
го миру в регіоні.
Ключові слова: Товариство Ісуса, релігійно-освітянська діяльність, східнослов'янський регіон.
Постановка проблеми. Проблема релігійної ді-
яльності ордену єзуїтів є важливим складовим елемен-
том вивчення діяльності Товариства Ісуса, католиць-
кої, православної, греко-католицької церков, дослід-
ження процесу взаємовпливу та взаємозбагачення
культур. Релігійна діяльність Товариства Ісуса в схід-
нослов'янському регіоні здійснювалася в рамках по-
літики римської курії, за дорученням Папи Римського.
Однак єзуїти виявляли ініціативу в досягненні цілей.
Орден, перш за все, виконував свої внутрішні завдан-
ня й застосовував способи поширення католицтва, які
виходили за рамки традиційних у католицькій церкві,
що дозволило йому досягти значних успіхів у східно-
слов'янському регіоні в останній третині XVI - першій
половині XVII ст. Орден є складовою частиною христи-
янської культури, тому дуже важливо з'ясувати його
вплив на розвиток християнського світу. Величезне зна-
чення й складність проблеми полягає в тому, що дос-
ліджуваний регіон знаходиться на перетині культур та
релігій. Їх взаємовплив і взаємопроникнення накладає
свій відбиток на історичні процеси, явища, законо-
мірності як у минулому, так і в сьогоденні.
Аналіз досліджень і публікацій. Велику увагу
вивченню єзуїтства в означеному регіоні приділяли на-
уковці Російської імперії ХІХ - початку ХХ ст. Вони дос-
ліджували діяльність Товариства в окремих землях
краю, з'ясовували вплив ордену на аристократію, орга-
ни державної влади, православну церкву [1]. Загаль-
ний тон досліджень радянських учених із релігійної те-
матики був негативним. Однак достатньо ґрунтовно
проаналізовано економічну діяльність ордену в Біла-
русі Т. Б. Бліновою [2]. Найактивнішими зарубіжними
дослідниками були представники католицької церкви.
Одна з таких робіт належить С. Обіреку, який, спираю-
чись на велику джерельну базу, відбиває всі напрямки
діяльності єзуїтів на території Речі Посполитої в 1564-
1668 рр. [3]. Дослідник унії А. Великий підкреслив зна-
чення релігійної полеміки навколо унії церков [4]. За-
рубіжні світські дослідники ХІХ - ХХ ст. приділяли ува-
гу впливові ордену на історичні події. Можна виділити
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33698 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:54:29Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Міхеєва, О. 2012-05-29T20:42:50Z 2012-05-29T20:42:50Z 2011 Критичний дискурс-аналіз та його інтерпретативні можливості щодо публікацій у періодичній пресі (за матеріалами справи київської міліції 1925-1926 рр.) / О. Міхеєва // Схід. — 2011. — № 3 (110). — С. 111-114. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33698 930.1 На матеріалах публікацій у періодичній пресі з приводу "київської справи" про корупцію
 в міліції 1920-х років демонструються інтерпретативні можливості критичного дискурс-аналізу в реконструюванні через текстове повідомлення соціальної структури та соціальних
 практик. On the base of material "Kiev case" in the periodical press about corruption of the Ukrainian police at the mid 1920's the
 author shows the possibilities of critical discourse-analysіs in the interpretation and reconstruction the social structure and social
 practices thru text-message. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Історія Критичний дискурс-аналіз та його інтерпретативні можливості щодо публікацій у періодичній пресі (за матеріалами справи київської міліції 1925-1926 рр.) Critical discourse-analys²s and him interpretative possibilities in publication in mass media ("Kiev case" 1925-1926) Article published earlier |
| spellingShingle | Критичний дискурс-аналіз та його інтерпретативні можливості щодо публікацій у періодичній пресі (за матеріалами справи київської міліції 1925-1926 рр.) Міхеєва, О. Історія |
| title | Критичний дискурс-аналіз та його інтерпретативні можливості щодо публікацій у періодичній пресі (за матеріалами справи київської міліції 1925-1926 рр.) |
| title_alt | Critical discourse-analys²s and him interpretative possibilities in publication in mass media ("Kiev case" 1925-1926) |
| title_full | Критичний дискурс-аналіз та його інтерпретативні можливості щодо публікацій у періодичній пресі (за матеріалами справи київської міліції 1925-1926 рр.) |
| title_fullStr | Критичний дискурс-аналіз та його інтерпретативні можливості щодо публікацій у періодичній пресі (за матеріалами справи київської міліції 1925-1926 рр.) |
| title_full_unstemmed | Критичний дискурс-аналіз та його інтерпретативні можливості щодо публікацій у періодичній пресі (за матеріалами справи київської міліції 1925-1926 рр.) |
| title_short | Критичний дискурс-аналіз та його інтерпретативні можливості щодо публікацій у періодичній пресі (за матеріалами справи київської міліції 1925-1926 рр.) |
| title_sort | критичний дискурс-аналіз та його інтерпретативні можливості щодо публікацій у періодичній пресі (за матеріалами справи київської міліції 1925-1926 рр.) |
| topic | Історія |
| topic_facet | Історія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33698 |
| work_keys_str_mv | AT míheêvao kritičniidiskursanalíztaiogoínterpretativnímožlivostíŝodopublíkacíiuperíodičníipresízamateríalamispravikiívsʹkoímílícíí19251926rr AT míheêvao criticaldiscourseanalys2sandhiminterpretativepossibilitiesinpublicationinmassmediakievcase19251926 |