Організаційно-управлінська документація бібліотеки Народного Дому
Висвітлюється діяльність бібліотеки Народного Дому за матеріалами організаційно-управлінських документів. Це такі важливі матеріали, як Статут, кваліфікаційні вимоги, посадові інструкції на працівників бібліотеки. Ці документи, безумовно, сприяли налагодженню висококваліфікованого обслуговування чит...
Saved in:
| Date: | 2007 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/337 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Організаційно-управлінська документація бібліотеки Народного Дому / Н. Кунанець // Бібл. вісн. — 2007. — N 1. — С. 32-35. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860102179223764992 |
|---|---|
| author | Кунанець, Н. |
| author_facet | Кунанець, Н. |
| citation_txt | Організаційно-управлінська документація бібліотеки Народного Дому / Н. Кунанець // Бібл. вісн. — 2007. — N 1. — С. 32-35. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | Висвітлюється діяльність бібліотеки Народного Дому за матеріалами організаційно-управлінських документів. Це такі важливі матеріали, як Статут, кваліфікаційні вимоги, посадові інструкції на працівників бібліотеки. Ці документи, безумовно, сприяли налагодженню висококваліфікованого обслуговування читачів та організації фондів.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:29:19Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 132
З ІСТОРІЇ БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ В УКРАЇНІ
УДК 023(477)(09)
Наталія КУНАНЕЦЬ,
мол. наук. співробітник ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України
Îðãàí³çàö³éíî-óïðàâë³íñüêà äîêóìåíòàö³ÿ
á³áë³îòåêè Íàðîäíîãî Äîìó
У статті висвітлюється діяльність бібліотеки Народного Дому за матеріалами організаційно-управлінських документів. Це
такі важливі матеріали, як Статут, кваліфікаційні вимоги, посадові інструкції на працівників бібліотеки. Ці документи, безу-
мовно, сприяли налагодженню висококваліфікованого обслуговування читачів та організації фондів.
К л ю ч о в і с л о в а: Народний Дім, організаційно-управлінська документація, бібліотека, Галичина, читач.
ля налагодження ефективної роботи бібліо-
теки Народного дому було розроблено па-
кет організаційно-управлінських докумен-
тів, який охоплював всі аспекти її діяльності.
Основним документом, який визначав напрями,
зміст, особливості діяльності, а також структуру і
штат, режим роботи був Статут (Устав) бібліоте-
ки 1. Перша частина містила «Инструкцию для
чиновников и службы библиотеки, касательно ве-
дения дел в читальне». Друга частина документа
подавала правила для відвідувачів, третя – «Об-
слуга посетителей» – була фактично технологіч-
ною інструкцією з обслуговування читачів.
У першій главі інструкції під заголовком «Цель
читальни и обязаности чиновников и службы в
главных чертах» зазначалося, що згідно зі Стату-
том Народного Дому робота читальні мала бути
налагоджена таким чином, щоб сприяти «словес-
ной деятельности, развитию науки и искусства,
распространению просвещению и нравственнос-
ти» серед українського населення Галичини. Та-
ким чином визначалася місія бібліотеки, її соці-
альний статус як наукової бібліотеки, яка, виходя-
чи з історичних реалій та особливостей регіону,
частково виконувала функції масової бібліотеки.
Для здійснення цієї місії на працівників бібліотеки
покладалися обов’язки, з одного боку, полегшити
читачам використання освітніх засобів бібліотеки,
допомагати читачам орієнтуватися у фондах бібліо-
теки, здійснювати пошук у каталогах, виконувати
вимоги читачів, з іншого боку, – оберігати фонд
бібліотеки від збитків та пошкоджень.
У другій главі документа обумовлювався регла-
мент роботи бібліотеки («внутрішній порядок чи-
тальні»): працювати впродовж всього навчального
року 4 рази на тиждень (крім святкових) у вівто-
рок, середу, п’ятницю та суботу з 9 до 18, з пере-
рвою з 12 до 15 години. В інші дні здійснювалися
внутрішні роботи в т. ч. з упорядкування фондів
бібліотеки. За основу брався навчальний рік, ос-
кільки основною категорією читачів були виклада-
чі львівських вищих навчальних закладів та гімна-
зій, а також студенти і частково гімназисти. Поряд
з цим у документі застерігалося, що у нагальних
випадках приїжджим читачам могли бути видані
документи для користування у читальній залі у по-
неділок та четвер з 9 до 12 години.
Далі інструкцією визначалася структура фондів
бібліотеки. Підкреслювалася необхідність наяв-
ності у читальній залі підручного фонду, розподі-
леного на два підрозділи, орієнтованих на юнацт-
во та широку публіку.
Наступні позиції інструкції регламентували по-
рядок запису читачів до бібліотеки. Відомості1 ЦДІА у м. Львові, ф. 130, оп. 1, спр. 774, 15 арк.
Д
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 1 33
Îðãàí³çàö³éíî-óïðàâë³íñüêà äîêóìåíòàö³ÿ á³áë³îòåêè Íàðîäíîãî Äîìó
про кожного відвідувача заносилися до «Книги
посетителей читальни», що містила графи: «пріз-
вище та ініціали», «звання», «назва отриманого
видання», «відмітка про повернення». Перші три
заповнювалися самим користувачем, остання –
чиновником бібліотеки. Для отримання необхід-
ного видання читач заповнював бланк-замовлен-
ня з таким текстом «Подписавшийся получил из
библиотеки НД для научных занятий в читаль-
ни сочинения [місце для вказування назви і авто-
ра] и обязывается возвратить их неповрежденны-
ми». Внизу на бланку проставлялися дата, прі-
звище та ініціали, звання та адреса замовника. За-
мовлення здійснювалися на основі списків нових
надходжень «Список книг, печатных изданий, ру-
кописей и произведений искусства, новоприобре-
тенных библиотекой», у яких зазначалося також
джерело надходження видання. Розстановочні
шифри замовлених видань проставлялися сами-
ми працівниками за каталогами бібліотеки. За-
мовлення читачів виконувалися на наступний
день.
Черговий працівник повинен був слідкувати за
читачами, щоб «не було порушень у користуванні
виданнями» і не виходити з читальної зали, якщо
у ній перебував хоча б один відвідувач. Ця части-
на документа була сумішшю технологічної інс-
трукції з обслуговування читачів та правил корис-
тування бібліотекою.
Друга частина Статуту містила «Правила для по-
сетителей». Це були фактично правила користу-
вання бібліотекою, де зазначалося, що вхід до біб-
ліотеки для всіх освічених громадян вільний. Про-
те заборонялося заходити до бібліотеки учням до
12 років. Учні середніх спеціальних закладів мог-
ли користуватися лише підручним фондом читаль-
ної зали. Очевидно охочих скористатися фондами
бібліотеки було багато, тому у «Правилах...» зазна-
чалося, що до читальної зали впускалися лише чи-
тачі відповідно до кількості посадочних місць. Від
читачів вимагалося «поважної» поведінки у чи-
тальній залі бібліотеки і, «если в поведении и тре-
бованиях посетителя обнаружатся бестолковость,
шутливость, охота забавы или простое любопыт-
ство, не получит он ниякой книжки и должен он
оставить зал» 2.
Третя глава під назвою «Обслуга читачів» була
своєрідною пам’яткою чергового бібліотекаря і
визначала вимоги до працівника, який обслугову-
вав читачів. Працівників бібліотеки зобов’язува-
лося обслуговувати «с предусматрительностью,
вежливостью» 3, поряд із цим не допускати пору-
шень порядку у читальній залі і проявів неповаги
до закладу. Працівник читальної зали повинен був
бути «помощником в отыскивании источников, из
которого посетитель хочет почерпнуть науку» 4.
Замовлення читачів виконувалися на наступний
день.
Особлива увага приділялася обслуговуванню
рідкісними виданнями, стародруками і рукописни-
ми матеріалами. При користуванні цими докумен-
тами мав бути присутній настоятель бібліотеки.
Читач же користувався цими виданнями за «особ-
ливим» столиком, призначеним для цього.
Цим же документом уводилися обмеження щодо
видачі видань. Проставлена на деяких виданнях
«окрема сигнатура» вказувала на заборону їх вида-
чі без особливого дозволу. Користуватися видан-
ням із цією поміткою могли лише особи, які за-
ймалися науковими дослідженнями, але наголошу-
валося «лише з науковою метою і лише в бібліоте-
ці». Причому відомості про таких користувачів за-
носилися до окремої книги.
Уставом читальні визначалася ще низка обме-
жень. Оглядати приміщення бібліотеки, тобто при-
ходити до бібліотеки на екскурсію можна було ли-
ше з дозволу настоятеля та у його супроводі, але
при цьому заборонялося навіть торкатися шаф із
книжками і, тим більше, виймати з них видання.
Визначити наявність видання у фондах бібліотеки
за каталогами могли лише чиновники. Читачам за-
боронялося користуватися каталогами бібліотеки.
Крім того, на чиновників покладалися обов’язки
«таємно» спостерігати за читачем, так «щоб не
впадало в око», а також пильнувати, щоб читачі не
порушували правил роботи з книгою.
У бібліотеці було диференційовано обов’язки
між працівниками бібліотеки для раціональної ор-
ганізації та розподілу праці. З метою забезпечення
працівників бібліотеки вичерпними відомостями
про кваліфікаційні вимоги, права, обов’язки та
відповідальність усіх працівників бібліотеки, фор-
ми та методи їх взаємодії, усунення паралелізму у
діяльності та підвищенні відповідальності праців-
ників за кожну з ділянок роботи було розроблено
кваліфікаційні вимоги для кожної посади за шта-
2 Там само, арк. 14.
3 Там само, арк. 13.
4 Там само.
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 134
Ç ³ñòî𳿠á³áë³îòå÷íî¿ ñïðàâè â Óêðà¿í³
том бібліотеки «Состав библиотечного персонала,
его квалификационные обязаности» 5. У першому
розділі документа подавалися вимоги до претен-
дентів на кожну посаду.
Так, для обіймання посад бібліотекаря та кусто-
са необхідною умовою були наявність ступеня
доктора філософії чи складання іспиту на вчителя
середньої школи. Поряд із цим допускалося зара-
хування на ці посади осіб, які декілька років про-
працювали на посаді доцента (професора) універ-
ситету чи вчителя середньої школи і проявили се-
бе на науковому чи літературному поприщі, воло-
діли іноземними мовами. Від бібліотекаря, крім
того, вимагалося мати спеціальні знання у галузі
бібліотечної справи, а також енциклопедичної ос-
віти з тією метою, щоб «он мог легко разглядывать
прогрес науки и умом верно оценяты новейшие
явления, также на поприще всемирной науки и ли-
тературы вообще, як и на поприще австро-русской
словесности и обласной, австро-русской истории в
частности» 6. Це свідчить наскільки високо цінува-
лася посада бібліотекаря у цей період нашої історії.
Від претендента на посаду амануензіса вимага-
лося мати університетську освіту і володіти іно-
земними мовами.
До претендента на посаду службовця І категорії
ставилися не високі вимоги. Йому достатньо бу-
ло успішно закінчити чотирикласну народну
школу, володіти українською, польською та ні-
мецькою мовами. Поряд із цим він мусів бути фі-
зично здоровим, без фізичних та розумових вад,
ввічливим, швидким у роботі, тобто «быть при-
годным для библиотечных занятий, требующих
наружного приличия» 7. Але виходячи з реалій
того часу, у виключних випадках Управлінська
рада інституту могла призначити на посаду служ-
бовця І категорії особу, яка не закінчила навіть
трикласну школу, за умови, що вона вміла чита-
ти, писати українською і німецькою мовами, ра-
хувати, була обдарованою і обіцяла, що самоосві-
тою розширить свій кругозір та буде придатною
для бібліотечної роботи.
Всі претенденти на ці посади мали виявляти на-
хили до вивчення основних засад бібліотечної
справи та бібліографії. А подекуди їх направляли
для опанування бібліотечного фаху до провідних
бібліотечних спеціалістів у бібліотеках Європи та
ознайомлення з діяльністю самих бібліотек.
При прийомі на роботу «кандидат» проходив
«кваліфікаційний іспит» 8.
І цілком незначними були вимоги до претенден-
та на посаду службовця ІІ категорії, який повин-
нен бути фізично здоровим, без розумових вад.
У наступних розділах документа визначалися
взаємовідносини бібліотечного персоналу з Уп-
равлінською радою інституту, визначалася відпо-
відальність працівників при порушенні правил
внутрішнього розпорядку, що могло спричинити
матеріальні збитки, заходи щодо гарантування
безпеки бібліотеки, а також регламентувалася оп-
лата відповідно до кваліфікації. У документі були
«Предписания на случай смерти библиотекаря», у
яких визначалися права вдів та сиріт померлого
щодо отримання пенсії.
Як бачимо, Інститут Народного Дому високо
оцінював статус своєї бібліотеки і ставив кваліфі-
каційні вимоги до претендентів на вищі посади –
бібліотекаря, скриптора, амануензіса – такі ж як до
викладачів університету, а також ерудованість та
широкий спектр енциклопедичних знань.
Виходячи вже із кваліфікаційних вимог та рівня
освіти працівників, розроблялися посадові інс-
трукції на кожну з посад за штатом бібліотеки,
об’єднані в один документ під назвою «Круг дейс-
твия чиновников при библиотеце и музее Народ-
ного Дома во Львове» 9.
За цим документом основним обов’язком бібліо-
текаря було піклуватися про бібліотечні та музей-
ні фонди, поповнювати їх та «старатись о том, абы
библиотека и музей НД исполняли свои просвети-
тельно-образовательныи цели» 10. На нього покла-
далося загальне керівництво бібліотечним персо-
налом та виконання найскладніших процесів ро-
боти, що вимагало високої кваліфікації. Він розпо-
діляв між чиновниками роботу з бібліотечними та
музейними фондами, контролював її виконання,
крім того керував опаленням і освітленням уста-
нови, вів інвентарні книги та здійснював загальне
діловодство установи.
До його компетенції входило надавати Раді про-
позиції щодо закупівлі книг, рукописів, грамот, ін-
кунабул, археологічних і художніх предметів, ет-
нографічних та природничих колекцій, монет, ме-
далей та бібліотечного інвентаря, а також перед-
плати періодичних видань.
5 Там само, спр. 816, 42 арк.
6 Там само, арк. 1.
7 Там само, арк. 2.
8 Там само, спр. 815, арк. 3.
9 Там само, спр. 774, арк. 4.
10 Там само, арк. 1.
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 1 35
Îðãàí³çàö³éíî-óïðàâë³íñüêà äîêóìåíòàö³ÿ á³áë³îòåêè Íàðîäíîãî Äîìó
Лише бібліотекар міг вирішувати кому з читачів
можна надати право отримання видань на абоне-
мент. До цієї категорії могли належати як мешкан-
ці Львова, так і іногородні, котрі мали певне «су-
спільне положення» та «ступінь освіченості» і га-
рантували повернення видань.
Бібліотекар брав безпосередню участь у бібліо-
течній роботі, складав та звіт про роботу та план
фінансової діяльності бібліотеки, музею, відпові-
дав за роботу бібліотеки перед Управлінською ра-
дою, загальними зборами членів Народного Дому.
На кустоса (наглядача) покладалася відповідаль-
ність за збереження бібліотечних і музейних фон-
дів, а також:
• здійснення опрацювання видань та організацію
каталогів:
• ведення обліку фондів (інвентарної книги);
• контролювання термінів користування книгами,
виданими на абонемент, за збереженням книг
виданих читачам.
Скриптора зобов’язувалося опрацьовувати нові
надходження, допомагати бібліотекарю та кустосу
у їхній роботі, здійснювати нагляд за читачами
(чергування) у читальній залі, вести діловодство
бібліотеки.
Достатньо вузьким було коло обов’язків аману-
ензіса (писаря, секретаря). На нього покладалося
обслуговування відвідувачів музею, читачів у чи-
тальній залі та у рідких випадках видача книг на
абонементі. Окремим рядком закладалося вико-
нання доручень бібліотекаря.
У функції службовця І категорії входило технічне
опрацювання видань, виконання вимог читачів та
розстановка повернених видань та нових надхо-
джень у книжкових шафах, проведення роботи з
боржниками – виступати «екзекутором» 11 для чи-
тачів, які не повернули позичені видання, вести
нагляд за читачами-учнями середніх шкіл, а також
допомагати чиновникам обслуговувати читачів у
читальній залі.
І найнижча посада у бібліотеці – службовець
ІІ категорії. Він займався прибиранням, опаленням
приміщень бібліотеки та музею, допомагав першо-
му службовцю у виконанні його обов’язків, а та-
кож працював кур’єром.
З працівниками, які приймалися на роботу до
бібліотеки, заключався «службовий договір», за
яким вони зобов’язувалися «библиотеку с музея-
ми, собраниями, архивами и пр. под наблюдением
и руководством библиотекаря по правилам библио-
течного искусства и науки вести» 12. Новий праців-
ник брав на себе «повну відповідальність» за ці-
лісність і неушкодженність бібліотеки, музею та
архіву і «солидарное ручательство» за персонал,
що йому підпорядковувався.
Крім того, на них покладався обов’язок не відлу-
чатися з приміщень бібліотеки під час користуван-
ня нею і її зібраннями відвідувачами, запобігаючи
втратам 13.
Для нових працівників були складені «Настанов-
ления для новопоставленного библиотекаря Инс-
титута Народного Дома». Це була технологічна
інструкція, яка регламентувала основні засади ро-
боти в бібліотеці. Більша частина постулатів цього
документа торкалася опрацювання видань, скла-
дання бібліографічних описів, застосування крі-
посної розстановки книг, ведення інвентарної кни-
ги тощо. Цікаво, що бібліографічні описи на ви-
дання складалися під надзаголовком, що містив
«клич» (ключове слово). Сам «клич» формувався з
прізвища автора чи першого іменника назви твору.
Видання при записі до інвентарної книги розбива-
лися на формати, що характерно для великих су-
часних бібліотек.
Тобто, керівництво бібліотеки дуже серйозно
ставилося до організаційно-методичного забезпе-
чення роботи установи. Всі документи розроблені
детально і фахово. Враховувалися найдрібніші мо-
менти у роботі бібліотеки. І, очевидно, саме
дотримання пакета документів сприло розгортан-
ню досконалої роботи бібліотеки.
11 Там само, арк. 4.
12 Там само, спр. 815, арк. 3.
13 Там само.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-337 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1029-7200 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:29:19Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського |
| record_format | dspace |
| spelling | Кунанець, Н. 2008-04-15T12:49:55Z 2008-04-15T12:49:55Z 2007 Організаційно-управлінська документація бібліотеки Народного Дому / Н. Кунанець // Бібл. вісн. — 2007. — N 1. — С. 32-35. — укp. 1029-7200 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/337 023(477)(09) Висвітлюється діяльність бібліотеки Народного Дому за матеріалами організаційно-управлінських документів. Це такі важливі матеріали, як Статут, кваліфікаційні вимоги, посадові інструкції на працівників бібліотеки. Ці документи, безумовно, сприяли налагодженню висококваліфікованого обслуговування читачів та організації фондів. uk Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського З історії бібліотечної справи в УкраЇні Організаційно-управлінська документація бібліотеки Народного Дому Narodnyi Dim library’s organizational and managerial documentation Article published earlier |
| spellingShingle | Організаційно-управлінська документація бібліотеки Народного Дому Кунанець, Н. З історії бібліотечної справи в УкраЇні |
| title | Організаційно-управлінська документація бібліотеки Народного Дому |
| title_alt | Narodnyi Dim library’s organizational and managerial documentation |
| title_full | Організаційно-управлінська документація бібліотеки Народного Дому |
| title_fullStr | Організаційно-управлінська документація бібліотеки Народного Дому |
| title_full_unstemmed | Організаційно-управлінська документація бібліотеки Народного Дому |
| title_short | Організаційно-управлінська документація бібліотеки Народного Дому |
| title_sort | організаційно-управлінська документація бібліотеки народного дому |
| topic | З історії бібліотечної справи в УкраЇні |
| topic_facet | З історії бібліотечної справи в УкраЇні |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/337 |
| work_keys_str_mv | AT kunanecʹn organízacíinoupravlínsʹkadokumentacíâbíblíotekinarodnogodomu AT kunanecʹn narodnyidimlibrarysorganizationalandmanagerialdocumentation |