Релігійна діяльність єзуїтів у східнослов'янському регіоні в останній третині XVI - першій половині XVII ст.
Проаналізовано результати й наслідки діяльності єзуїтів у контексті досягнення мети Товариства Ісуса в східнослов'янському регіоні. Релігійно-освітянська активність ордену єзуїтів була важливим складовим елементом історичних процесів у регіоні, дала поштовх розвитку місцевої освіти, активізац...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Схід |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33704 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Релігійна діяльність єзуїтів у східнослов'янському регіоні в останній третині XVI - першій половині XVII ст. / А. Папазова // Схід. — 2011. — № 3 (110). — С. 114-118. — Бібліогр.: 58 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859937450180214784 |
|---|---|
| author | Папазова, А. |
| author_facet | Папазова, А. |
| citation_txt | Релігійна діяльність єзуїтів у східнослов'янському регіоні в останній третині XVI - першій половині XVII ст. / А. Папазова // Схід. — 2011. — № 3 (110). — С. 114-118. — Бібліогр.: 58 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | Проаналізовано результати й наслідки діяльності єзуїтів у контексті досягнення мети Товариства Ісуса в східнослов'янському регіоні. Релігійно-освітянська активність ордену єзуїтів
була важливим складовим елементом історичних процесів у регіоні, дала поштовх розвитку
місцевої освіти, активізації релігійного та суспільно-політичного життя, сприяла зближенню
та взаємозбагаченню східнослов'янської та західноєвропейської культур. Проте одночасно
вона призводила до певного обмеження впливу православ'я та сприяла кризі громадянського миру в регіоні.
Тhe results and the consequences of those activities in the Region with reference to the goal of Jesus Society are also
examined. The religious and the educational activities of Jesuit Order were the important element of the historical precesses in
the Region, which gave rise to the development of local education, activized the religious, social and political fields. They were
also an essential tribute to the interaction between the Western and the Eastern cultures. However it resulted in the restriction of
the national cultural traditions and the crisis of civil peace in the Region.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:10:24Z |
| format | Article |
| fulltext |
№ 3 (110) березень-квітень 2011 р.
114 ЕКОНОМІКАІСТОРІЯ
О. Mikheyeva
CRITICAL DISCOURSE-ANALYS²S AND HIM INTERPRETATIVE POSSIBILITIES
IN PUBLICATION IN MASS MEDIA ("KIEV CASE" 1925-1926)
On the base of material "Kiev case" in the periodical press about corruption of the Ukrainian police at the mid 1920's the
author shows the possibilities of critical discourse-analysіs in the interpretation and reconstruction the social structure and social
practices thru text-message.
Key words: diskurs-analysis, reconstruction, social structure, social practices, mass medias.
© О. Міхеєва
Надійшла до редакції 16.02.2011
УДК 271.5:37.014.52|"157/164"(045)
ÐÅ˲òÉÍÀ IJßËÜͲÑÒÜ ªÇÓ¯Ò²Â
Ó ÑÕ²ÄÍÎÑËÎÂ'ßÍÑÜÊÎÌÓ ÐÅòÎͲ
 ÎÑÒÀÍÍ²É ÒÐÅÒÈͲ XVI - ÏÅÐØ²É ÏÎËÎÂÈͲ XVII ñò.
АНЖЕЛА ПАПАЗОВА,
кандидат історичних наук, доцент кафедри історичних дисциплін
Маріупольського державного університету
Проаналізовано результати й наслідки діяльності єзуїтів у контексті досягнення мети То-
вариства Ісуса в східнослов'янському регіоні. Релігійно-освітянська активність ордену єзуїтів
була важливим складовим елементом історичних процесів у регіоні, дала поштовх розвитку
місцевої освіти, активізації релігійного та суспільно-політичного життя, сприяла зближенню
та взаємозбагаченню східнослов'янської та західноєвропейської культур. Проте одночасно
вона призводила до певного обмеження впливу православ'я та сприяла кризі громадянсько-
го миру в регіоні.
Ключові слова: Товариство Ісуса, релігійно-освітянська діяльність, східнослов'янський регіон.
Постановка проблеми. Проблема релігійної ді-
яльності ордену єзуїтів є важливим складовим елемен-
том вивчення діяльності Товариства Ісуса, католиць-
кої, православної, греко-католицької церков, дослід-
ження процесу взаємовпливу та взаємозбагачення
культур. Релігійна діяльність Товариства Ісуса в схід-
нослов'янському регіоні здійснювалася в рамках по-
літики римської курії, за дорученням Папи Римського.
Однак єзуїти виявляли ініціативу в досягненні цілей.
Орден, перш за все, виконував свої внутрішні завдан-
ня й застосовував способи поширення католицтва, які
виходили за рамки традиційних у католицькій церкві,
що дозволило йому досягти значних успіхів у східно-
слов'янському регіоні в останній третині XVI - першій
половині XVII ст. Орден є складовою частиною христи-
янської культури, тому дуже важливо з'ясувати його
вплив на розвиток християнського світу. Величезне зна-
чення й складність проблеми полягає в тому, що дос-
ліджуваний регіон знаходиться на перетині культур та
релігій. Їх взаємовплив і взаємопроникнення накладає
свій відбиток на історичні процеси, явища, законо-
мірності як у минулому, так і в сьогоденні.
Аналіз досліджень і публікацій. Велику увагу
вивченню єзуїтства в означеному регіоні приділяли на-
уковці Російської імперії ХІХ - початку ХХ ст. Вони дос-
ліджували діяльність Товариства в окремих землях
краю, з'ясовували вплив ордену на аристократію, орга-
ни державної влади, православну церкву [1]. Загаль-
ний тон досліджень радянських учених із релігійної те-
матики був негативним. Однак достатньо ґрунтовно
проаналізовано економічну діяльність ордену в Біла-
русі Т. Б. Бліновою [2]. Найактивнішими зарубіжними
дослідниками були представники католицької церкви.
Одна з таких робіт належить С. Обіреку, який, спираю-
чись на велику джерельну базу, відбиває всі напрямки
діяльності єзуїтів на території Речі Посполитої в 1564-
1668 рр. [3]. Дослідник унії А. Великий підкреслив зна-
чення релігійної полеміки навколо унії церков [4]. За-
рубіжні світські дослідники ХІХ - ХХ ст. приділяли ува-
гу впливові ордену на історичні події. Можна виділити
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (110) березень-квітень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 115
праці німецького дослідника Г. Бьомера, який віддав
перевагу констатації фактів діяльності ордену [5].
Німецький історик В. Деліус присвятив свою історичну
працю місії Поссевіно в Москві [6]. У роботі англійсько-
го дослідника Д. Райта проаналізовані основні проце-
си, які відбувалися в Товаристві, місіонерські методи
діяльності [7]. Останнім часом увагу українських дос-
лідників привертає питання освітянської діяльності То-
вариства [8]. Докладно вивчає освітню діяльність ор-
дену білоруська дослідниця Т. Б. Блінова [9]. Російсь-
кий історик О. Р. Андрєєв досліджує діяльність Това-
риства в Московському царстві [10]. Отже, сучасні
історики збільшили кількість питань для вивчення, од-
нак недостатньо уваги приділили результатам і на-
слідкам єзуїтських спроб поширення католицтва в
східнослов'янському регіоні в зазначений період.
Джерела з історії діяльності ордену єзуїтів у схід-
нослов'янському регіоні в останній третині XVI - першій
половині XVII століття - це архівні та опубліковані до-
кументи. Найважливішими серед усіх джерел є актові
документи: угоди, універсали, привілеї. Групу епісто-
лярних документів складає офіційне й приватне лис-
тування. Серед документів особового походження
виділяються такі: літописи, історичні та літературні
твори. Зазначені джерела дозволяють розкрити час-
тину фактів щодо результатів і наслідків єзуїтських
спроб поширення католицтва.
Мета роботи - проаналізувати результати й наслідки
єзуїтських спроб поширення католицтва в східно-
слов'янському регіоні в останній третині XVI - першій
половині XVII ст.
Виклад основного матеріалу. Результати релі-
гійної роботи ордену єзуїтів у східнослов'янських зем-
лях Речі Посполитої були значними. Жодна країна, на
думку дослідника Генріха Бьомера, не зазнавала у
своєму розвитку такого сильного єзуїтського впливу,
як Польща, і в жодній державі орден не мав такої вла-
ди (крім Португалії), як у Речі Посполитій [11].
Орден домігся великого впливу на монархів Сте-
фана Баторія й Сигізмунда III Вазу. Король Владислав
IV також відчував заступництво ордену [12]. Орден мав
підтримку з боку духовної й світської влади. Якщо в
1587 році з 39 сенаторів було тільки сім католиків, то
в 1632 році Сигізмунд ІІІ пишався тим, що в сенаті не
залишилося жодного дисидента [13]. Безпосередньо
завдяки єзуїтам або за їхньою участю деякі феодали
стали католиками: князі Острозькі, Слуцькі, Радзивілл,
Сапеги, Заславські, Ходкевичі. Серед православних
родів сім перейшли в католицтво та підкорилися єзуї-
там: Рожинські, Прунські, Порицькі, Корецькі, Бо-
ремльські, Збаражзькі, Каширські [14]. Митрополит
Макарій називає 50 православних родів, які перейш-
ли в католицтво [15]. Багато феодалів, у тому числі й
під впливом єзуїтів, підтримали унію. У 1598 році близь-
ко 30 із них підписали протест проти розриву унії, тим
самим виявивши себе її прихильниками [16]. Завдяки
єзуїтам у першій половині ХVІІ століття духовне життя
еліти розвивалося під певним впливом іспанської
містики [17]. Більшість представників верхівки підтри-
мала орден, керуючись міркуваннями, перш за все,
особистої вигоди (одержання посад, наближення до
корони, збагачення). Багатьом доводилося прихиль-
но ставитися до ордену, адже королі були покровите-
лями єзуїтів [18]. Єзуїтська діяльність перетягувала до
католицької церкви деяких представників інтелігенції
[19], чим зменшувала потенціал етнічного розвитку в
рамках православної культури.
Однак серед інших верств суспільства успіхи ор-
дену були мінімальними. Спроби єзуїтів поширити ка-
толицтво серед українських козаків не вдалися, вони
тільки налаштували проти себе Запорозьку Січ [20]. У
передсмертному листі (1622 рік) козацький гетьман
Петро Конашевич-Сагайдачний писав, що, на його дум-
ку, єзуїти повинні залучати до унії лише ті народи, які не
знають християнства [21]. Т. Трясило надіслав грамо-
ту королю з-під міста Переяслава, а також видавав
свої універсали із закликом до повстання проти єзуїтів
[22]. Зустріла спротив і спроба ордену поширити като-
лицтво серед простого народу. Більшість залишилася
вірною православ'ю. І навіть ті, хто став уніатом чи
католиком, під час національно-визвольної війни по-
вернулися в православ'я [23].
Проти єзуїтів, насамперед, виступило православ-
не духівництво й братства. Відомий православний грек
Мосхопуло заважав спробам єзуїтів схилити до като-
лицтва князя Костянтина Острозького. Він постійно
критикував єзуїтів і викривав їхню діяльність [24]. Збе-
реглися його численні виступи проти єзуїтів-членів
братств і віруючих у зв'язку з нападами учнів єзуїтсь-
ких шкіл на православні установи [25]. Проти єзуїтів
виступали навіть католики-миряни. Вони звинувачували
орден у користолюбстві. Серед незадоволених були
князі, члени сейму, державні діячі, особи, скривджені
королем за їх несприяння єзуїтам. На сеймі 1603 року
опозиція звинуватила короля, що державні доходи
звернені переважно на орден [26].
Але найбільше єзуїтам діставалося від полемістів.
Твори членів ордену вплинули на розвиток літератур-
ної полеміки. Не випадково князь А. Курбський радив
православним не ходити на єзуїтські диспути, не дис-
кутувати з ними без православного богослова, не чи-
тати їхніх книг і не слухати проповідей [27]. Поет Кле-
нович до прийняття Берестейської унії у своєму анти-
єзуїтському творі виступив проти ордену настільки
вдало, що єзуїти відповіли декількома пасквілями й
переслідували його все життя [28]. Анонімний автор
антикатолицького твору засуджує методи діяльності
єзуїтів і наміри світового панування Ватикану [29].
Як самі єзуїти оцінювали свій вплив у Речі Поспо-
литій? "Таємні наставляння" стверджують, що орден
увібрав усі переваги інших орденів і навіть те, що
являє специфіку кожного ордену окремо. Товариство
"веде першість за своїм значенням для Церкви Божої"
[30]. Однак великого політичного впливу, як вважали
вчені-єзуїти, орден не мав, тому що жоден єзуїт не пра-
цював у сенаті, посольствах, судовому трибуналі. Крім
А. Поссевіно й С. Войти, не можна назвати жодного
єзуїта-дипломата, а інші, наприклад, С. Варшевицький
чи П. Скарга виступили в другорядних справах. І освіта
в Польщі не знаходилася цілком у руках ордену, і маг-
нати обирали собі сповідників з інших орденів частіше,
ніж із єзуїтів. У війську єзуїти взагалі не мали впливу, а їх
кількість була невеликою [31]. Проте прихований вплив
єзуїтів був вагомим. Це дозволяло їм керувати діями
вищих осіб держави, спрямовувати їх дії на користь ор-
дену. Особливо потужним був вплив ордену на тих, хто
став католиком завдяки єзуїтам. Найбільші утиски
"...терпів народ руський від тих, хто з руської віри пе-
рейшли на римську віру" [32]. Бо Товариство зуміло
пристосувати свої методи релігійного впливу до умов
регіону. Саме тому єзуїтам належить найвизначніша
роль у процесах інтеграції католицької ідеології й тра-
диції до місцевої культури [33]. Проте цю роль не варто
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (110) березень-квітень 2011 р.
116 ЕКОНОМІКАІСТОРІЯ
перебільшувати, оскільки Товариство діяло поруч із
іншими орденами та в рамках католицької церкви.
Орден усвідомлював ускладнення ситуації в регі-
оні й ставлення до нього в суспільстві. Він приготу-
вався до повороту подій не на свою користь і перевіз
велику частину майна за кордон або в безпечні місця
в Польщі до початку війни [34]. Бібліотеки Ксаверова,
Вінниці, Бара вивезли в Острог, Переяслава - у Краків,
Луцька - у Торунь [35]. Єзуїти залишили небезпечні міста
(наприклад, Бобруйськ і Пінськ), але виїхали не всі.
Багатьох залишили (старих і менш цінних для ордену)
під заступництвом Радзивіллів для догляду за дома-
ми. Іноді вони збирали й озброювали дрібну шляхту та
селян, приєднувалися до армій Калиновського, По-
тоцьких як інженери, артилеристи, капелани, вступали
в каральні загони. Наприклад, Ігнатій Єлець брав
участь у битві під містом Збаражем у 1649 р. [36].
Діяльність ордену до й під час національно-виз-
вольної війни викликала активне протистояння козац-
тва. Проект угоди Б. Хмельницького з польським ко-
місаром містить таку умову про єзуїтів: "З іншими чен-
цями ми готові замиритися, а ці мають бути виклю-
чені з держави" [37]. Вимоги Запорозького війська
Янові Казимиру й польському уряду про умови зами-
рення містять також згоду на існування в Києві всіх
монастирів і костьолів, але без єзуїтів. Запорожці мо-
тивували це тим, що київський воєвода запросив єзуїтів
до Києва на зло православним школам, а це призвело
до великої колотнечі [38]. Янові Казимиру було пере-
дано вимогу заборонити єзуїтам у Києві й інших укра-
їнських містах отримувати матеріальні кошти, адже від
ченців і релігії починаються незгоди й порушення спо-
кою [39]. Козацтво виступило проти єзуїтів активніше,
ніж проти інших орденів і католицького духівництва. Це
пояснюється, з одного боку, тим впливом, який мав
орден у краї, а з іншого - його багатством. Зважаючи
на те, що козацтво в середині XVII ст. було станом, що
претендував на привілеї й майно (землю, насамперед),
саме єзуїти піддалися жорстоким розправам з боку
повстанців.
Єзуїтські будинки руйнували, захоплювали, переда-
вали православній церкві, а із членами ордену роз-
правлялися фізично. Острозький колегіум був зруйно-
ваний двічі [40]. Власність ордену, наприклад, під
містом Фастовом було передано Київському братсько-
му монастирю [41]. У Полоцьку народ вийшов на вулиці,
погрожуючи розгромити костьол і колегіум. Повсталі
громили будівлі й фільварки єзуїтів. У Полоцьку, Несвіжі,
Гродно, Вітебську єзуїтські будинки були розгромлені й
спалені, а в Новокупці були знищені всі документи й при-
вілеї школи. У місті Несвіж городяни вбили єзуїтів Ада-
ма Веховича, Яна Станішевського і Яна Буткевича,
капеланів князівського двору. Єзуїти змушені були тіка-
ти з Пінська у вересні 1648 року, бо козацький загін
А. Небаби напав на костьол і перетворив його на фор-
тецю. Повсталі завдали збитків у 100 тис. польських
злотих Пінському колегіуму [42]. Бобруйський храм
ордену був спалений козаками в 1651 р. У 1654 році
московське військо зайняло частину єзуїтських во-
лодінь у Вітебську [43]. Київську бібліотеку було погра-
бовано [44]. Єзуїта Пінського колегіуму А. Боболю ко-
заки катували, а потім убили (1657 р.) [45]. За даними,
які наводить Т. Б. Блінова у [46], серед єзуїтів нарахо-
вувалося 49 жертв після закінчення Пінського інциден-
ту. У повідомленні нунція І. Торреса зазначено: "...Не
без деякого остраху чуєш... коли говорять, що в Києві
зажарені отці ордену Ісуса..." [47].
Проте війна тільки на час призупинила діяльність
ордену в регіоні, але не припинила взагалі. Деякі
єзуїтські доми продовжували роботу. З 1648 до кінця
1650 року тривало лихоліття для Ярославського ко-
легіуму, коли його діяльності заважали постої й грабежі
всіх військ, які проходили поруч. Деякі школи й рези-
денції тимчасово припиняли роботу. У серпні 1648 року
Луцький та Острозький колегіуми були тимчасово зак-
риті, єзуїти повернулися до Острогу наприкінці 1648,
до Луцька - у 1649 році, але знову залишили міста,
остаточно повернувшись у них тільки після завершен-
ня воєнних дій. У Вінниці колегіум був відновлений
лише наприкінці століття. Резиденція Ксаверова за-
непала. У Переяславі, Новгороді-Сіверському, Києві
колегіуми припинили існування [48]. Разом із тим,
відновлюючи діяльність своїх домів, орден отримував
нові привілеї. Наприклад, у храмі ордену в Пінську в
1648 році згорів дах і внутрішня оздоба, однак до 1651
року все було відновлено [49].
Наслідки діяльності ордену в східнослов'янському
регіоні не можна оцінювати однозначно, у першу чер-
гу, через поширення католицтва в регіоні. Цікавим
фактом є те, що деякі сучасні дослідники визнають
теологію єзуїтів гуманістичною, оскільки в центрі їх
інтересів виявилася людина, її моральні проблеми й
труднощі на шляху духовного самовдосконалення [50].
Однак вище духовне вдосконалювання по-єзуїтськи -
це удосконалювання тільки в рамках католицької іде-
ології і, насамперед, досконалість у підпорядкуванні
цій ідеології, а гуманізм не можна тримати в рамках
певної релігії. Орден був чужорідним елементом у ре-
гіоні, незважаючи на свою привабливість. Боротьба
православної церкви з протестантами та єзуїтами була
вкрай важкою та згубною за своїми наслідками. Про-
те ця боротьба призвела й до "добрих наслідків для
православ'я" - пробудила від духовного застою [51].
Через те, що орден виходив за рамки релігійної
діяльності, намагався окупувати не лише релігійний, а
й соціальний простір [52], його діяльність вплинула на
суспільно-політичне життя регіону. Місію Поссевіно в
Москву можна вважати політичним досягненням пап-
ства й ордену єзуїтів. Хоча унія з Москвою та союз
християнських князів не були досягнуті, проте Берес-
тейська унія стала "пізнішим плодом зусиль Поссеві-
но" [53]. Бо головним підсумком його діяльності було
те, що папство відмовилося від ідеї "універсальної унії"
на користь "унії локальної" [54]. Дослідники погоджу-
ються, що єзуїти відіграли значну роль у підготовці та
укладанні унії [55]. Саме орден був "...сполучним пунк-
том між подіями на Заході і тими в Україні. І тут, і там
він відігравав помітну, а то й вирішальну роль" [56].
Співпраця Товариства з королями Речі Посполитої з
поширення їх влади на регіон сприяла посиленню про-
тистояння православного населення ордену та като-
лицтву. Протистояння ордену здійснювалося в бага-
тьох країнах Європи. Конкуренція єзуїтів з іншими ор-
денами, іншими конфесіями християнства сприяла
поширенню неправдивих чуток про членів Товариства,
завдаючи шкоди його авторитету [57]. Тому навіть по-
зитивні елементи діяльності єзуїтів засуджувалися, а
побудовані ними споруди піддавалися знищенню.
Орден намагався охопити своїм впливом також і
культурний простір регіону. Товариство здійснило чи-
мало культурних проектів (в освіті, науці, архітектурі,
музиці, театрі, живописі). Це також певним чином впли-
нуло на культурний розвиток східнослов'янського ре-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (110) березень-квітень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 117
гіону. Суперництво між православними, уніатами й ка-
толиками у сфері культового будівництва вело до зро-
стання найбільш виразних архітектурних засобів ба-
роко й синтезу їх із місцевими будівельними прийома-
ми XVI ст. [58]. Єзуїтська освіта та наука залучили до
католицьких культурних традицій значну частину осві-
ченої верхівки суспільства. Рівень естетичного смаку
також мав певним чином змінитися в усіх споглядачів
вистав, оздоблення костьолів та колегіумів ордену та
слухачів співів орденських хорів. Діяльність аптек та
доброчинність також надавали місцевим мешканцям
приклади та формували еталони поведінки. Отже,
діяльність Товариства сприяла активізації суспільно-
політичного та культурного життя регіону.
Висновки
Орден єзуїтів у східнослов'янському суспільстві
досяг непересічного впливу на суспільно-політичну й
культурну сфери життя. Єзуїти домоглися розгрому ре-
формаційних течій у регіоні, разом з іншими силами
підготували й здійснили унію церков, розвивали поле-
мічну літературу. Орден домігся значного впливу на
верхівку православного суспільства в Речі Посполитій,
сприяв переходу багатьох її представників у католиц-
тво. Однак вплив ордену на верхівку суспільства, цер-
ковних ієрархів, окремих представників інших верств
населення виявився недостатнім для реалізації його
цілей. Єзуїти не змогли охопити своїм впливом козацт-
во - найактивніший стан у суспільній структурі регіону
й показали себе гнобителями найчисленнішого стану -
селянства, тому не мали впливу на більшість населен-
ня. Попри зусилля єзуїтів щодо реалізації мети, вона
не була досягнута в повному обсязі, головним чином,
через недопущення домів ордену в Московське цар-
ство. Крім того, проти католицької церкви виступили
полемісти і православна освіта, зросла суспільно-по-
літична активність і національно-визвольний рух. Роз-
почалася криза громадянського миру в регіоні. Усі ці
обставини почасти були наслідком діяльності ордену
єзуїтів, що зумовило подальше протистояння католиць-
кої та православної традицій у християнстві.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Демьянович А. П. Иезуиты в Западной России (в 1569-
1772 гг.) / А. П. Демьянович // Журнал Министерства Народного
Просвещения. - 1871, ноябрь. - С. 40-86; декабрь. - С. 40-231;
Сливов И. Иезуиты в Литве / И. Сливов // Русский вестник. - М.,
1875. - Т. 118. - С. 5-63; Т. 120. - С. 550-599; Харлампович К. В.
Западнорусские православные школы ХVI - начала ХVII вв. От-
ношение их к инославным / К. В. Харлампович. - Казань, 1898. -
524, LVI с.; Жукович П. Н. Сеймовая борьба православного за-
паднорусского дворянства с церковной унией до 1609 г. /
П. Н. Жукович. - СПб., 1901. - ХХI, 808 с.; Грушевський М. С.
Культурно-національний рух на Україні в XVI - XVII віці // Грушевсь-
кий М. С. Духовна Україна (збірка творів) / М. С. Грушевський ;
[упорядкування та додатки І. Гирича, О. Дзюби, В. Ульянівсько-
го]. - К. : Либідь, 1994. - С. 136-255.
2. Блинова Т. Б. Иезуиты в Белоруссии / Т. Б. Блинова. -
Минск : Беларусь, 1990. - 108 с.
3. Obirek S. Jezuici na dworach Batorego i Wazów 1580-1668:
Wpływ kapelanów dworskich i wychowawców książąt na postawy
panujących i politykę państwa / S. Obirek. - Kraków : Wydz. Filoz.
TJ., 1996. - 99 s.; Poplatek J. Słownik jezuitów artistów / J. Poplatek,
J. Paszenda. - Kraków, 1972. - 209 s.; Załęski S. Czy Jezuici zgubili
Polskę? / S. Załęski. - Lwów : Przegląd Powszechny, 1872. - 394 s.
4. Великий А. З літопису християнської України: Церковно-
історичні радіолекції з Ватикану : у 9-ти т. / А. Великий. - [2-е
вид.]. - Львів, 1999. - Т. IІІ. - 278 с.
5. Бёмер Г. История ордена иезуитов / Г. Бёмер // Орден
иезуитов: правда и вымысел : сб. / [сост. А. Лактионов]. - М.,
2004. - С. 7-260; Губер Ж. Иезуиты, их история, учение и практи-
ческая деятельность в сфере общественной жизни, политики и
религии / Ж. Губер. - СПб., 1898. - 320 с.
6. Делиус В. Антонио Поссевино и Иван Грозный. К истории
церковной унии и Контрреформации в XVI столетии / В. Делиус /
/ Иван Грозный и иезуиты: миссия Антонио Поссевино в Москве
: [сборник] / сост. и предисл. И. В. Курукина ; [пер. с нем.
С. П. Гиждеу, пер. с лат. Л. Н. Годовиковой]. - М., 2005. - С. 15-150.
7. Райт Д. Иезуиты / Джонатан Райт ; [пер. с англ. С. В. Голо-
вой, А. М. Голова]. - М., 2006. - 464 с.
8. Шевченко Т. Єзуїтське шкільництво на українських землях
останньої чверті ХVI - середини ХVIІ ст. / Т. Шевченко. - Львів :
Свічадо, 2005. - 340 с.
9. Блинова Т. Б. Иезуиты в Белоруссии. Роль иезуитов в орга-
низации образования и просвещения / Т. Б. Блинова. - Гродно :
ГрГУ, 2002. - 425 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:/
/hists.narod.ru/doc/blinova.pdf.
10. Андреев А. Р. История ордена иезуитов. Иезуиты в Рос-
сийской империи: XVI - начало XIX в. / А. Р. Андреев. - М. : Рус-
ская панорама, 1998. - 256 с.
11. Бёмер Г. Указ праця. - С. 126, 132.
12. Привилей короля Владислава IV о передаче Новгорода-
Сиверского Спасского монастыря ордену иезуитов и об учреж-
дении иезуитского коллегиума, школы и костёла в Новгород-Си-
верском // Воссоединение Украины с Россией. Документы и ма-
териалы : в 3-х тт. - М. : АН УССР, 1953. - Т. 1. - С. 150-151; Obirek
S. Op. cit. - S. 46.
13. Жукович П. Н. Указ праця. - С. 530; Привілей єпископа
М. Шишковського на заснування в Луцьку єзуїтського колегіу-
му. 1606 р., лютого 9, Янів (над Бугом) // Боротьба Південно-За-
хідної Русі і України проти експансії Ватикану та унії (Х - поч.
ХVІІ ст. : зб. докум. і матер.). - К. : Наук. думка, 1988. - С. 188-190.
14. Сливов И. Указ праця. - Т. 120. - С. 585.
15. Макарий (Булгаков) (Митрополит Московский и Коломен-
ский). История русской церкви : в 6 т. / Михаил Петрович Булга-
ков. - М. : Изд-во Спаса-Преображенского Валаамского монас-
тыря, 1996. - Т. 6. - С. 408-409 [Електронний ресурс]. - Режим
доступу : http: //www.magister.msk.ru/library/ history/makary/
mak4003. htm#namber1.
16. Баранович А. И. Украина накануне освободительной вой-
ны середины ХVII в. Социально-экономические предпосылки вой-
ны / А. И. Баранович. - М. : АН СССР, 1959. - С. 112.
17. Тымовский М. История Польши / М. Тымовский. - М. :
Весь мир, 2004. - С. 211-212.
18. Жукович П. Н. Указ. праця. - С. 528-531; Яковенко Н.
Релігійні конверсії: спроба погляду зсередини [Електронний ре-
сурс]. - Режим доступу : http://litopys.narod.ru/yakovenko/
yak02.htm.
19. Грушевський М. С. Указ праця. - С. 167-169.
20. Прохання Запорозького війська до Яна Казимира і
польського уряду про умови замирення. 1649, лютого (14) 24.
Переяслав // Документи Богдана Хмельницкого (1648-1657) / [упо-
ряд.: І. Крип'якевич, І. Бутич ; відп. ред. Ф. П. Шевченко]. - К. :
Вид-во АН УРСР, 1961. - С. 107; Губер Ж. Указ. праця. - С. 106;
Демьянович А. П. Указ. праця. - Ноябрь. - С. 64; Щербак В. О.
Українське козацтво: формування соціального стану. Друга по-
ловина ХV - середина ХVІІ ст. / В. О. Щербак. - К. : Вид. дім "КМ
Akademia", 2000. - С. 205-225.
21. Передсмертний лист козацького гетьмана П. Конаше-
вича-Сагайдачного до короля Сигізмунда III // Боротьба... -
С. 229-230.
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (110) березень-квітень 2011 р.
118 ЕКОНОМІКАІСТОРІЯ
22. Брянцев П. Д. История литовского государства с древ-
нейших времен / П. Д. Брянцев. - Вильна, 1889. - С. 457.
23. Там само. - С. 375.
24. Лист А. Болоньєтті кардиналові Комо. 1583 р., липня 6-8,
Краків // Боротьба... - С. 83; Письмо членов львовского ставро-
пигального братства к патриарху Иеремии от 7 сентября 1592 г.
// Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, со-
бранные и изданные Археографической комиссией. - СПб. : Тип.
Э. Праца, 1865. - Т. 4. - С. 44.
25. Письмо дворян Киевскому митрополиту Онисифору от
14 февраля 1585 г. // Акты, относящиеся к истории Западной
России, собранные и изданные Археографической комиссией. -
СПб. : Тип. Э. Праца, 1851. - Т. 4. - С. 289-291; Харлампович Д. Е.
Указ. праця. - С. 46, 106, 138-142.
26. Сливов И. Указ. праця. - Т. 118. - С. 28, 62; Т. 120. - С. 554;
Матеріали земельних сеймиків і загальнодержавного сейму у
Варшаві. Ухвали головного Сланімського з'їзду. 30 січня 1597 р.
// Боротьба... - С. 150.
27. Сказания князя Курбского. - СПб., 1842. - С. 281-287.
28. Демьянович А. П. Указ. праця. - Ноябрь. - С. 50.
29. Твір анонімного антикатолицького полеміста. Початок
80-х рр. ХVІ ст. // Боротьба… - С. 73-75.
30. Тайные наставления // Самарин Ю. Ф. Иезуиты и их отно-
шения к России. Письмо к иезуиту Мартынову / Ю. Ф. Самарин.
- М., 1870. - С. 437.
31. Zaleski S. Op. cit. - С. 318.
32. Літопис Самовидця [Електронний ресурс]. - Режим дос-
тупу : http://litopys.org.ua/samovyd/sam02.htm.
33. Тымовский М. Указ. праця. - С. 211.
34. Демьянович А. П. Указ. праця. - Ноябрь. - С. 62-64.
35. Шевченко Т. Указ. праця. - С. 122-143.
36. Poplatek J., Paszenda J. Op. cit. - S. 143-144; Демьянович
А. П. Указ. праця. - Ноябрь. - С. 62-64.
37. Проект угоди Богдана Хмельницького з польськими ко-
місарами. 1649, лютого (14) 24. Переяслав // Універсали Богдана
Хмельницького. 1648-1657 рр. Універсали українських гетьманів.
Матеріали до українського допломатарію. Серія І. - К. : Альтер-
натива, 1998. - С. 47.
38. Вимоги Запорізького війська до Яна Казимира і польського
уряду про умови замирення. 1649, лютого (14) 24. Переяслав //
Універсали Богдана Хмельницького... - С. 52.
39. Вимоги Запорізького Війська, передані Яну Казимиру.
1649, серпня (7) 17. Табір під Зборовом // Універсали Богдана
Хмельницького... - С. 55.
40. Левицький О. І. Єзуїтська преподобиця: історичне опові-
дання / О. І. Левицький. - Вінніпег : Українська видавнича спілка
Б. Р. В. - С. 50-57.
41. Універсал Богдана Хмельницького про надання Київсько-
му Братському монастиреві сіл Ксавери, Мухоїди, Плисецтке,
Чорногородк і Сарановичі, Обиходи і Базар 1656, січня 9(19).
Чигирин // Документи Богдана Хмельницького... - С. 467-468.
42. Монумент с чертами реннесанса [Електронний ресурс]. -
Режим доступу : http://pinskhistory.by.ru/Book/30.html; Цэнтры
езуітаў [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://
jesuits.at.tut.by/missions/missions.html.
43. Апостол Полесья Андрей Боболя [Електронний ресурс].
- Режим доступу : http://pinskhistory.by.ru/Book/11.html.
44. Шевченко Т. Указ. праця. - С. 146.
45. Донесение папского нунция И. Торреса от 8 июня 1848 г.
// Сборник статей и материалов по истории Юго-Западной Руси.
- К., 1916. - С. 77.
46. Блинова Т. Б. Иезуиты в Белоруссии. - С. 94-95.
47. Езуіты на Беларусі. Правінцыя таварыства Езуса [Елект-
ронний ресурс]. - Режим доступу.: http://jesuits.at.tut.by.
48. Шевченко Т. Указ. праця. - С. 115-147.
49. Привілеї Ходківичевої Анни колегії єзуїтів на купівлю зе-
мельних ділянок у Ярославі 1653 р. // ЦДІАУ у Львові. - Ф.140. -
Оп. 1. - Спр. 12. - Арк. 4; Езуіты на Беларусі. Цэнтры езуітаў.
Пінск [Електронний ресурс]. - Режим доступу : hpp: //
jesuits.at.tut.by/missions/pinsk.html.
50. Історія української культури : у 5-ти тт. - Т. ІІ: Українська
культура ХІІІ - першої половини ХVІІ століть. - К. : Наук. думка,
2001. - С. 582; Kłoczowski J. Zakony męskie w Polsce w XVI -
XVIII w. / J. Kłoczowski // Kościół w Polsce. - Kraków, 1969. - T. 2. -
S. 483-530.
51. Макарик. Указ. праця [Електронний ресурс]. - Режим до-
ступу : http: //www.magister.msk.ru/library/ history/makary/
mak4003. htm#namber1.
52. Райт Д. Указ. праця. - С. 72; Donnelly J. P. Some jesuit
Conter-Reformation strategies in East Central Europe, 1550-1582 //
Polities, religion and diplomacy in early modern Europe : Ann. Ardor.
- 1994. - P. 83-99.
53. Делиус В. Указ. праця. - С. 138.
54. Дмитриев М. В. Между Римом и Царьградом: генезис
Брестской церковной унии 1595 - 1596 гг. / М. В. Дмитриев. - М. :
Из-во МГУ, 2003. - С. 274.
55. Козак С. З погляду перспективи / С. Козак // Пам'ять
століть. - 1996. - № 3. - С. 106.
56. Великий А. Указ. праця. - Т. IІІ. - С. 260.
57. Райт Д. Указ. праця. - С. 188-207; Дидро Д. Иезуиты /
Д. Дидро / Избранные атеистические произведения. - М. : АН
СССР, 1956. - С. 96-97; Ильин А. Иезуиты и их влияние на исто-
рию человечества / А. Ильин. - М., 1905. - 79 с.
58. Культовая архитектура Пинска XVII-XVIII вв. [Електрон-
ний ресурс]. - Режим доступу : http://pinskhistory.by.ru/Arh2.html.
А. Papazova
RESULTS AND CONSEQUENCES OF RELIGIOUS ACTIVITY OF JESUITS IN THE EAST-
SLAVIC REGION IN THE LATE XVI-th CENTURY - TO THE EARLY XVII-th CENTURY
Тhe results and the consequences of those activities in the Region with reference to the goal of Jesus Society are also
examined. The religious and the educational activities of Jesuit Order were the important element of the historical precesses in
the Region, which gave rise to the development of local education, activized the religious, social and political fields. They were
also an essential tribute to the interaction between the Western and the Eastern cultures. However it resulted in the restriction of
the national cultural traditions and the crisis of civil peace in the Region.
Key words: Jesus Society, religious and educational activities, East-Slavic Region.
© А. Папазова
Надійшла до редакції 23.02.2011
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33704 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:10:24Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Папазова, А. 2012-05-29T20:52:27Z 2012-05-29T20:52:27Z 2011 Релігійна діяльність єзуїтів у східнослов'янському регіоні в останній третині XVI - першій половині XVII ст. / А. Папазова // Схід. — 2011. — № 3 (110). — С. 114-118. — Бібліогр.: 58 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33704 271.5:37.014.52|"157/164"(045) Проаналізовано результати й наслідки діяльності єзуїтів у контексті досягнення мети Товариства Ісуса в східнослов'янському регіоні. Релігійно-освітянська активність ордену єзуїтів була важливим складовим елементом історичних процесів у регіоні, дала поштовх розвитку місцевої освіти, активізації релігійного та суспільно-політичного життя, сприяла зближенню та взаємозбагаченню східнослов'янської та західноєвропейської культур. Проте одночасно вона призводила до певного обмеження впливу православ'я та сприяла кризі громадянського миру в регіоні. Тhe results and the consequences of those activities in the Region with reference to the goal of Jesus Society are also examined. The religious and the educational activities of Jesuit Order were the important element of the historical precesses in the Region, which gave rise to the development of local education, activized the religious, social and political fields. They were also an essential tribute to the interaction between the Western and the Eastern cultures. However it resulted in the restriction of the national cultural traditions and the crisis of civil peace in the Region. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Історія Релігійна діяльність єзуїтів у східнослов'янському регіоні в останній третині XVI - першій половині XVII ст. Results and consequences of religious activity of jesuits in the eastslavic region in the late XVI-th century - to the early XVII-th century Article published earlier |
| spellingShingle | Релігійна діяльність єзуїтів у східнослов'янському регіоні в останній третині XVI - першій половині XVII ст. Папазова, А. Історія |
| title | Релігійна діяльність єзуїтів у східнослов'янському регіоні в останній третині XVI - першій половині XVII ст. |
| title_alt | Results and consequences of religious activity of jesuits in the eastslavic region in the late XVI-th century - to the early XVII-th century |
| title_full | Релігійна діяльність єзуїтів у східнослов'янському регіоні в останній третині XVI - першій половині XVII ст. |
| title_fullStr | Релігійна діяльність єзуїтів у східнослов'янському регіоні в останній третині XVI - першій половині XVII ст. |
| title_full_unstemmed | Релігійна діяльність єзуїтів у східнослов'янському регіоні в останній третині XVI - першій половині XVII ст. |
| title_short | Релігійна діяльність єзуїтів у східнослов'янському регіоні в останній третині XVI - першій половині XVII ст. |
| title_sort | релігійна діяльність єзуїтів у східнослов'янському регіоні в останній третині xvi - першій половині xvii ст. |
| topic | Історія |
| topic_facet | Історія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33704 |
| work_keys_str_mv | AT papazovaa relígíinadíâlʹnístʹêzuítívushídnoslovânsʹkomuregíonívostanníitretiníxviperšíipoloviníxviist AT papazovaa resultsandconsequencesofreligiousactivityofjesuitsintheeastslavicregioninthelatexvithcenturytotheearlyxviithcentury |