Формування міжнародного іміджу України в західному світі (на прикладі Польщі)
У статті проаналізовано міжнародний імідж України, етапи, способи та засоби його формування, сприйняття його міжнародною спільнотою, зокрема Польщею, обґрунтовано заходи з його вдосконалення. Показано, що результати дослідження формування іміджу України в Польщі можуть бути основою теорії створення...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Схід |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33717 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Формування міжнародного іміджу України в західному світі (на прикладі Польщі) / Г. Лавриненко // Схід. — 2011. — № 4 (111). — С. 149-154. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33717 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Лавриненко, Г. 2012-05-30T07:25:21Z 2012-05-30T07:25:21Z 2011 Формування міжнародного іміджу України в західному світі (на прикладі Польщі) / Г. Лавриненко // Схід. — 2011. — № 4 (111). — С. 149-154. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33717 32.327 У статті проаналізовано міжнародний імідж України, етапи, способи та засоби його формування, сприйняття його міжнародною спільнотою, зокрема Польщею, обґрунтовано заходи з його вдосконалення. Показано, що результати дослідження формування іміджу України в Польщі можуть бути основою теорії створення позитивного іміджу української держави та дозволяють реалізувати науковий підхід до вирішення практичних завдань зміцнення репутації країни, поліпшення її іміджу на міжнародній арені. In the article examines Ukraine's international image, the stages and means of its formation, the perception by the international community, in particular Poland, measures to improve it are founded. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Політологія Формування міжнародного іміджу України в західному світі (на прикладі Польщі) Features formation of international Ukraine's image in Polish society Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Формування міжнародного іміджу України в західному світі (на прикладі Польщі) |
| spellingShingle |
Формування міжнародного іміджу України в західному світі (на прикладі Польщі) Лавриненко, Г. Політологія |
| title_short |
Формування міжнародного іміджу України в західному світі (на прикладі Польщі) |
| title_full |
Формування міжнародного іміджу України в західному світі (на прикладі Польщі) |
| title_fullStr |
Формування міжнародного іміджу України в західному світі (на прикладі Польщі) |
| title_full_unstemmed |
Формування міжнародного іміджу України в західному світі (на прикладі Польщі) |
| title_sort |
формування міжнародного іміджу україни в західному світі (на прикладі польщі) |
| author |
Лавриненко, Г. |
| author_facet |
Лавриненко, Г. |
| topic |
Політологія |
| topic_facet |
Політологія |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Схід |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Features formation of international Ukraine's image in Polish society |
| description |
У статті проаналізовано міжнародний імідж України, етапи, способи та засоби його формування, сприйняття його міжнародною спільнотою, зокрема Польщею, обґрунтовано заходи з його вдосконалення. Показано, що результати дослідження формування іміджу України в Польщі можуть бути основою теорії створення позитивного іміджу української держави та дозволяють реалізувати науковий підхід до вирішення практичних завдань зміцнення
репутації країни, поліпшення її іміджу на міжнародній арені.
In the article examines Ukraine's international image, the stages and means of its formation, the perception by the international
community, in particular Poland, measures to improve it are founded.
|
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33717 |
| citation_txt |
Формування міжнародного іміджу України в західному світі (на прикладі Польщі) / Г. Лавриненко // Схід. — 2011. — № 4 (111). — С. 149-154. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT lavrinenkog formuvannâmížnarodnogoímídžuukraínivzahídnomusvítínaprikladípolʹŝí AT lavrinenkog featuresformationofinternationalukrainesimageinpolishsociety |
| first_indexed |
2025-11-25T20:39:09Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:39:09Z |
| _version_ |
1850525071571943424 |
| fulltext |
№ 4 (111) травень-червень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 149
яких - головна задача соціального управління; у формі
переходу соціальної відповідальності із зовнішнього
детермінанта поведінки й діяльності у внутрішній спо-
нукальний компонент психологічної структури особис-
тості, перетворення соціальної відповідальності в
потребу кожного члена суспільства.
3. Стратегічна задача прискорення соціально-еко-
номічного розвитку українського суспільства зумовлює
необхідність реформування всієї сукупності суспільних
відносин. А якщо суб'єктом суспільних відносин є осо-
бистість, то процес охоплення кожного члена суспіль-
ства в усіх підсистемах новими, відповідними потребам
соціального прогресу, відповідальними зв'язками, про-
цес перетворення цих зв'язків відповідальності у все-
загальність, тотальність буття людей являє собою тим
самим процес реформування суспільних відносин. Із
розуміння структури як сукупності сталих зв'язків об'єкта,
які забезпечують цілісність і тотожність самому собі,
випливає, що перетворення в соціальну практику нової
системи відповідальності є засобом (умовою) рефор-
мування суспільства з метою досягнення якісно ново-
го рівня життя всіх громадян України.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Конституция Украины. - Харьков : Парус, 2005. - 64 с.
2. Головатий М. Ф. Соціологія політики / М. Ф. Головатий. - К.
: МАУП, 2003. - 504 с.
3. Головешко Л. М. Традиції, звичаї та побут українських ко-
заків. ХV-ХХI / Л. М. Головешко. - Маріуполь, 2009. - 168 с.
4. Кононенко П. П. Національна ідея, нація, націоналізм : [мо-
нографія] / П. П. Кононенко. - К. : МАУП, Міленіум, 2006. - 358 с.
5. Плахотный А. Ф. Проблема социальной ответственности /
А. Ф. Плахотный. - Харьков : Вища шк., Изд-во при Харьк. ун-те,
1981. - 192 с.
6. Шибко О. І. Соціальні принципи, закони і норми як система
соціальної відповідальності / О. І. Шибко // Схід. - 2009. - № 4
(95). - С. 117-121.
© О. Шибко
Надійшла до редакції 19.05.2011
ПОЛІТОЛОГІЯ
УДК 32.327
ÔÎÐÌÓÂÀÍÍß Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÎÃÎ ²Ì²ÄÆÓ ÓÊÐÀ¯ÍÈ
 ÇÀÕ²ÄÍÎÌÓ Ñ²Ҳ (ÍÀ ÏÐÈÊËÀIJ ÏÎËÜÙ²)
ГАННА ЛАВРИНЕНКО,
Донецький національний університет
У статті проаналізовано міжнародний імідж України, етапи, способи та засоби його фор-
мування, сприйняття його міжнародною спільнотою, зокрема Польщею, обґрунтовано за-
ходи з його вдосконалення. Показано, що результати дослідження формування іміджу Ук-
раїни в Польщі можуть бути основою теорії створення позитивного іміджу української дер-
жави та дозволяють реалізувати науковий підхід до вирішення практичних завдань зміцнення
репутації країни, поліпшення її іміджу на міжнародній арені.
Ключові слова: імідж держави, євроінтеграція, стереотип, маніпуляція, PR-кампанія.
Постановка проблеми визначається назрілою
потребою: осмислення причин зміни сприйняття україн-
ською й міжнародною громадськістю іміджу України в
бік погіршення; теоретичного обґрунтування необхід-
ності цілеспрямованого позитивного впливу на процес
формування міжнародного іміджу держави; розробки
шляхів і механізмів формування позитивного міжна-
родного іміджу України; здійснення теоретично обґрун-
тованих практичних заходів з метою формування по-
зитивного міжнародного іміджу сучасної України як
необхідної умови інтеграції нашої країни у світове
співтовариство як його повноправного члена.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У
другій половині XX століття категорія "імідж", яка
відбиває специфічний феномен духовного життя сус-
пільства, береться на озброєння політологією. Най-
О. Shуbko
ÅSSENCE OF THE UKRAINIAN NATIONAL IDEA
In the article the civilisation history is researched as history of development of forms of social responsibility. On the basis of
a responsible approach the motto of the Ukrainian national idea is offered: "We are responsible for the freedom, unity and social
progress".
Key words: freedom, social responsibility, a social principle, the Ukrainian national idea.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (111) травень-червень 2011 р.
150 ЕКОНОМІКА
важливішою віхою на шляху становлення іміджології
стала робота "Імідж, або Що трапилося з американсь-
кою мрією" [1], у якій Д. Бурстін, задавшись питанням
про причини й способи його формування та вплив на
маси людей і на окремих індивідів, поклав початок
цілому напрямку теоретичних й емпіричних досліджень.
Одним із результатів стала поява нової дисципліни -
Паблік Рілейшенз [2], класичний виклад основ якої на-
лежить колективу авторів на чолі зі Скоттом Катліпом
[3]. Практичним застосуванням накопичених знань ста-
ла тепер уже добре налагоджена індустрія іміджуван-
ня, що отримала поширення спочатку в США, а потім і
в Західній Європі.
На тлі такого стрімкого розвитку теорії й практики
іміджування на Заході вітчизняна політична наука,
вкладена в тверді рамки марксистського формацій-
ного підходу, який підкреслював визначальну роль
одноманітних народних мас у політичному процесі, не
допускала думки про конструктивний аналіз феноме-
на іміджу. Дозволялося лише під захистом рубрики
"критика буржуазної соціології, політології й інших те-
орій", залишаючись у рамках закордонного матеріалу,
"критикувати" концепції західних учених із застережен-
ням на специфіку відносин у суспільстві "загниваючо-
го" капіталізму і його масової культури. Відповідно до
такої ідеологічної й методологічної установки в СРСР
у 1970-х роках у журнальних і рідше газетних публіка-
ціях стали обговорюватися проблеми іміджу, але сама
категорія споконвічно розглядалася як негативна, як
маніпулятивний прийом буржуазної політики та засобів
масової інформації, використовуваний із метою ідео-
логічної обробки масової свідомості людей. Подібне
ставлення до іміджу аж ніяк не сприяло зростанню інте-
ресу до нього з боку радянських учених. Лише на по-
чатку 90-х років минулого століття у зв'язку з процеса-
ми демократизації й гласності у вітчизняній політології
з'явилася можливість відкрито обговорювати колись
закриті теми. У науковій літературі різко зріс інтерес
до проблем іміджу, пов'язаний з освоєнням і переос-
мисленням західних теоретичних робіт. Він виразився
в лавиноподібному рості кількості публікацій: науково-
аналітичних оглядів, перекладів оригінальних робіт
закордонних авторів .
Важливим сьогодні є відображення іміджу України
саме в очах Польщі, тому що вона є близьким сусідом
і першим для нас радником у справах євроінтеграції.
Мета дослідження - виконати комплексний політо-
логічний аналіз процесу формування іміджу України в
західному світі, зокрема в Польській Республіці, з ура-
хуванням сучасних реалій.
Виклад основного матеріалу. Завдання просу-
вання позитивного іміджу країни в сучасних умовах не
можна вирішити методами "агітаційної пропаганди".
Починати потрібно з національно-державної самоіден-
тифікації.
Імідж держави - це сукупність емоційних і раціональ-
них уявлень, що випливають із зіставлення всіх ознак
країни, власного досвіду та чуток, що впливають на
створення певного образу. Усі перераховані фактори
дозволяють при згадуванні назви відразу ж вибудува-
ти цілий ланцюг асоціацій стосовно певної країни. Від
того, яким чином сформований і як просувається на
зовнішньому ринку імідж, чималою мірою залежить
становлення відносин цієї держави з іншими й перс-
пективи її економічного розвитку.
Імідж країни - це комплекс об'єктивних взаємоза-
лежних характеристик державної системи (економіч-
них, географічних, національних, демографічних тощо),
що сформувалися в процесі еволюційного розвитку
державності як складної багатофакторної підсистеми
світового устрою, ефективність взаємодії ланок якої
визначає тенденції соціально-економічних, суспільно-
політичних, національно-конфесійних та інших про-
цесів. Образ держави - це база, що визначає, яку ре-
путацію має країна у свідомості своїх громадян і світо-
вої громадськості в результаті тих або інших акцій її
суб'єктів, що взаємодіють із зовнішнім світом [4].
Позитивне сприйняття держави всередині країни й
у світі є запорукою успіху глобальних політичних, со-
ціальних та економічних рухів, якими, по суті, є рефор-
ми. Домінуючу роль відіграють не тільки прагматичні
реформи в галузі економіки, а й оптимізація структу-
ри влади й управління. Важливо й те, який імідж здо-
буває держава, наскільки результативними є створені
механізми соціально-психологічної мотивації та нейт-
ралізації негативних умонастроїв, якщо такі є взагалі.
На формування образу України впливають три гру-
пи факторів:
1) природно-ресурсний потенціал; національна та
культурна спадщина; постійні геополітичні фактори -
географічне положення, площа території, довжина кор-
донів держави, вихід до морів; історичні події, що впли-
нули на розвиток української державності (завоюван-
ня, великі наукові й географічні відкриття), а також
внесок видатних українців, погляд яких нерозривно
пов'язаний з історією розвитку країни; базова форма
державного устрою та структура управління;
2) соціально-психологічні настрої в українському
суспільстві; форми суспільно-політичної інтеграції ук-
раїнців, структура, характер і принципи діяльності сус-
пільно-політичних об'єднань України; моральні аспек-
ти розвитку українського суспільства;
3) стабільність української економіки, яка оцінюєть-
ся рівнем доходів на душу населення, обсягом залу-
чених інвестицій, фінансовою забезпеченістю бюд-
жетів усіх рівнів, гарантією прав і свобод господарю-
ючих на українському ринку суб'єктів реального сек-
тора економіки; правовий простір України та відпо-
відність українських правових норм міжнародним ви-
могам; функції, повноваження й механізми державно-
го регулювання різних галузей і сфер діяльності в ук-
раїнській державі (ефективність владної конструкції).
Історія наочно доводить, що тенденції, які тепер у
конкретній країні оцінюються як сприятливі для її пер-
спективного розвитку, в іншій країні й в інший час мо-
жуть сприйматися як негативні [5].
Відповідно до проведених аналітичних досліджень,
немає у світі жодної країни, що не мала б проблем.
Однак чомусь, попри те, що за рядом важливих показ-
ників деякі держави відстають від України, вони все-
таки сприймаються у світі набагато більш позитивно.
У той же час у більшості іноземців, що відвідали Ук-
раїну, складається більш позитивне враження про нашу
країну в порівнянні з тим, яке надають їм удома власні
ЗМІ. Дослідження сприйняття України і її громадян іно-
земцями, проведене Міжнародною соціологічною асо-
ціацією в країнах ЄС і США [6], показало, що українців
сприймають як людей веселих (27 %), освічених (16 %),
добрих (15 %), у той же час країну, де вони живуть,
уважають нестабільною, кризовою та корумпованою
(62 %). Вимальовується образ невдах, яких кидає з
однієї кризи в іншу. У західних громадян це викликає
жалість, у ділової та політичної еліти - роздратування.
Це не кращий образ для держави.
ПОЛІТОЛОГІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (111) травень-червень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 151
Перш ніж починати будувати плани щодо створен-
ня світового інформаційного простору, Україні необ-
хідно визначитися, чого саме вона хоче домогтися у
формуванні уявлень про себе, створити у свідомості
міжнародної громадськості адекватну картину україн-
ської дійсності. У нинішніх умовах озвучені підходи
можуть виявитися для країни згубними. У першому ви-
падку закріпимо негативне сприйняття України, хоча й
чесно відіб'ємо реальну внутрішню ситуацію. У друго-
му - створимо оманливу видимість, що зруйнується при
першому ж перетинанні українського кордону. Рекламні
та PR-заходи можуть нанести шкоду, якщо вони не
підкріплені реальними внутрішніми змінами в країні.
Україні потрібно сформулювати прозору та зрозумілу
платформу, що об'єднала б у єдиний значущий блок і
PR-активність, і рекламу в ЗМІ. Разом із тим, вона не
повинна вступати в протиріччя з досвідом, який при-
їжджаючий до нас закордонний громадянин почерпне
всередині країни.
Формування іміджу - глобальне завдання, що скла-
дається з безлічі різних етапів і напрямків. Причому
етапи формування бренду "Україна" і її іміджу нічим не
відрізняються від етапів формування бренду будь-
якого продукту. Кожна компанія починає формування
лояльності до себе із власних співробітників. У зв'яз-
ку із цим найбільш актуальним на сьогодні кроком на-
зустріч позитивному іміджу України за кордоном, на
думку багатьох експертів, було б проведення інфор-
маційно-освітньої роботи всередині країни, у першу
чергу, щодо її зовнішньополітичного курсу розвитку.
Спостерігаючи, як Україну кидає із Заходу на Схід і
назад, іноземці не можуть сприймати нас серйозно.
Одне з основних очікувань, яке пов'язане за кор-
доном з нашим ім'ям, - це очікування інформації про
реальні внутрішні зміни. Головну увагу варто зверну-
ти на ті загрози, які, на думку іноземців, відокремлю-
ють нас від демократичного ідеалу [6]: політична та
економічна нестабільність (43 % опитаних), корумпо-
ваність державного апарату (22 %), неякісний менед-
жмент (23 %), відсутність правової культури (12 %).
Якщо ми хоча б почнемо робити помітні рухи в напрям-
ку подолання названих проблем, це вже стане приво-
дом для початку іміджевої кампанії.
Розвиток репутації країни - прямий наслідок демон-
страції та захисту національних інтересів. Саме навко-
ло завдання формування репутації країни може й по-
винна відбутися консолідація суспільства. У минуле
десятиліття в Україні розроблялися та реалізовували-
ся на державному рівні програми з просування іміджу
України. Однак необхідно відзначити, що завдання це
вирішувалося тільки в площинах зовнішньоекономіч-
ної взаємодії та підвищення інвестиційної привабли-
вості України.
Важливо, що питання формування внутрішнього
іміджу України були зовсім упущені. Однак без цієї скла-
дової неможливо просувати Україну за кордоном, а
також постає питання про збереження держави як
такої. Створення та просування образу, бренду Украї-
ни й територіальних брендів регіонів України є необ-
хідною умовою підвищення рівня соціального само-
почуття в українському суспільстві, від якого, в оста-
точному підсумку, залежить і позитивне світовідчуван-
ня громадян, і позитивний образ нашої країни у світі.
Варто виділити загальні принципи, на яких повинні
ґрунтуватися всі кроки з формування та просування
іміджу територій, та найважливіші напрямки, що також
випливають із цих принципів [7]:
1) першочерговим є формування іміджу країни і її
регіонів у свідомості самих українців. Необхідно розу-
міти, що те, як нас сприймають за кордоном, залежить
від того, як ми самі сприймаємо себе й свою країну;
2) необхідно приділити особливу увагу формуван-
ню патріотичної свідомості громадян України. Патріо-
тичне виховання повинне вийти за рамки "клубів за
інтересами" і сфери освіти, повинне проводитися си-
стемно та комплексно;
3) оскільки моральні аспекти розвитку українсько-
го суспільства є одним із найважливіших факторів
формування образу країни, необхідно приділяти увагу
створенню умов для відродження духовно-моральних
цінностей; вихованню поваги до традицій, захисту сус-
пільної моральності та сімейних цінностей;
4) ефективність влади та правового простору вар-
то визнати найважливішими інституційними фактора-
ми формування образу України. Тому необхідно підви-
щувати ефективність державного управління, приділя-
ти увагу зміцненню правових цінностей як основи силь-
ної держави, уживати активних заходів із боротьби з
корупцією на будь-якому рівні;
5) необхідно розробити та послідовно реалізувати
принципи інформаційної політики держави, що врахо-
вує потреби в розвитку її репутації. Вирішального зна-
чення набуває ефективний інформаційний супровід
діяльності органів влади України різного рівня. До ос-
новних напрямків можна віднести забезпечення інфор-
маційної відкритості (організований доступ до опера-
тивної інформації про діяльність органів влади); за-
безпечення ефективного інформаційного обміну між
владними структурами, ЗМІ та громадськими органі-
заціями; організацію заходів, що мотивують ЗМІ на
публікацію матеріалів, які поліпшують імідж країни як
усередині її, так і за кордоном (проведення конкурс-
них программ);
6) необхідно розробити таку концепцію подання Ук-
раїни у світі, у якій є ідеї, що найбільш адекватно та ви-
гідно представляють державу як культурно розвинену
країну, наукового та технологічного лідера з давньою й
багатою історією і великим майбутнім, країну, що відпо-
відає умовам нової світової "економіки знань";
7) розвиток репутації України повинен стати загаль-
нонаціональним завданням у тому розумінні, що ця
робота повинна об'єдати зусилля держави, корпорацій,
суспільних об'єднань і груп. Для ефективної коорди-
нації цих зусиль необхідне створення спеціального
інтелектуального центру, здатного розробити адекват-
ну інформаційну політику та сприяти її реалізації.
Імідж держави формується на багатьох рівнях - це
й дії органів влади, і міжнародні економічні відносини
на рівні компаній, і поводження українських громадян
за кордоном. І який із цих рівнів важливіший - питання
філософське. На нашу думку, найбільш значущий
рівень - міжособистісне спілкування. Кожен із нас -
посол бренду "Україна", наша поведінка свідчить про
нашу країну.
Що стосується сильних і слабких сторін іміджу Ук-
раїни, то наші сильні сторони - усе, що не стосується
економіки й політики: культура, спорт, історія. У сучас-
ному світі, який утомився від прагматичних цінностей
суспільства споживання, ці речі важливі, особливо для
молоді. Тобто при правильному підході об'єктивні пе-
реваги України можуть стати драйверами поліпшення
іміджу. Але тільки якщо вдасться перебороти нашу за-
гальну слабкість - відсутність патріотизму та невміння
щиро пишатися своєю країною, навіть попри той стан,
ПОЛІТОЛОГІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (111) травень-червень 2011 р.
152 ЕКОНОМІКА
до якого її довели власні правителі. Сигналом до світо-
вого співтовариства, який допоможе реально поліпши-
ти імідж нашої країни є, насамперед, Євро-2012.
Для об'єктивної оцінки України як суб'єкта необхід-
но зробити ряд системних аналітичних досліджень [8,
9], що об'єктивізує основні напрямки для подальших
аналітичних досліджень та стратегування. Для більш
конкретизуючого аналізу іміджу необхідно розглянути
фактори, які впливають на його складові частини. Фак-
тори іміджу країни можна розділити умовно на:
1) зовнішні: зовнішня політика України, національні
інтереси та пріоритети, членство в міжнародних органі-
заціях, розвиток відносин зі стратегічними партнера-
ми, інвестиційний клімат тощо;
2) внутрішні: добробут населення, дотримання кон-
ституційних прав кожного громадянина, рівень ко-
рупції, рівень злочинності, рівень тіньового сектора
економіки, соціальне самопочуття тощо.
Також важливими є психологічні аспекти сприйнят-
тя позитивного іміджу України, зокрема: гордість за
країну, бажання в ній жити, захищати, щастя, комфорт
та проекція свого майбутнього з країною. Ззовні це є
зацікавленість країною, бажання приїхати до неї, ро-
бити в ній бізнес та вкладати кошти, комфорт і безпе-
ка, пов'язані з Україною.
Таким чином, одним з основних завдань є форму-
вання керованого образу України, здатного забезпе-
чити потрібне сприйняття держави в громадян, у по-
літичних інститутів закордонних країн, у їхніх господа-
рюючих суб'єктів, у світової громадськості. Образ Ук-
раїни має просувати ті чинники, які визначать їй гідне
місце та роль у сучасному світі, поділеному на зони
впливу, серед більш динамічних і прогресивно розви-
нених країн.
У сучасному світі погана репутація або взагалі її
відсутність є вагомим мінусом для державної політи-
ки та для іміджу країни, яка прагне бути конкуренто-
спроможною на міжнародній арені. Досить важливим
у процесі створення іміджу будь-якої країни є оцінка
цього іміджу ззовні, тобто особливості зовнішнього
іміджу. Адже саме враховуючи зауваження та поба-
жання представників неукраїнської спільноти, можна
визначити, над чим саме потрібно працювати в про-
цесі іміджбілдингу країни. Завдяки засобам масової
комунікації (у тому числі й мережі Інтернет), держави
отримали можливість краще пізнати себе, свій імідж,
репутацію та ставлення до себе; нові можливості по-
зиціонування та поширення необхідного іміджу.
Українськими експертами проводиться чимало
моніторингів публікацій закордонних ЗМІ. Для прикла-
ду наведемо витяги з оперативного моніторингу впли-
вових міжнародних медіа 2010, які оприлюднені в елек-
тронних ресурсах відомої інформагенції "Українська
Правда" (http://blogs.pravda.com.ua/authors/bogush/
4b843f0bd3e45/):
"Говорячи про Україну, люди часто мають схиль-
ність згадувати Чорнобиль, інфляцію, виражену у дво-
значних цифрах, корупцію, мафіозні схеми. Однак вар-
то було б також підкреслити силу громадянського сус-
пільства, культурне життя, свободу слова, яку не мож-
на порівняти зі свободою в інших пострадянських краї-
нах, а також цю надзвичайну здатність, яку продемон-
стрував український народ останніми роками, мирним
шляхом на політичній арені розв'язувати протиріччя і
розбіжності. І справді, цей народ більше за будь-кого
іншого в XX столітті дізнався, що означає насильство"
(Le Monde diplomatique (Франція)).
"Україна залишається кращою та більш цивілізова-
ною країною, ніж була до революції. Преса - вільніша,
громадяни - впевненіші в собі. Проте цього досяг "по-
маранчевий" натовп, а не політики, яких вони колись
вознесли" (The Economist (Велика Британія)).
"Україна залишається слабкою демократією, до
того ж ця країна вже тривалий час переживає справ-
жній економічний занепад" (Polska (Польща)).
"Політична нестабільність в Україні призвела до
політичної корупції, у якій задіяні публічний та приват-
ний сектори, що супроводжується високим рівнем
терпимості серед громадян до такої практики, і в ці-
лому призводить до негарної картини" (Transparency
International).
"І в багатьох інших відношеннях Україна знаходить-
ся на розпутті. Помаранчева революція, можливо, й
стала минулим, але її спадок ще не раз дасть про себе
знати; не варто забувати її досягнень, а краще, спира-
ючись на них, рухатися вперед. Перед керівниками й
політичною елітою України стоїть завдання: створити
клімат політичної й економічної стабільності, виправ-
дати сподівання свого багатостраждального населен-
ня, досягнувши відчутних результатів замість продов-
ження руйнівних сутичок, що струснули країну
("EurActiv", (Великобританія)).
Уявлення іноземних журналістів про нас є повер-
ховими й переважно необ'єктивними.
Західноєвропейські ЗМІ приділяють дещо більшу
увагу науково-технічним розробкам українських учених,
які можуть скласти гідну конкуренцію американським
проектам. Однак вони не забувають згадувати про
українську злиденність та про наступи влади на сво-
боду слова.
Значно привітніше ставляться до України ЗМІ Цен-
трально-Східної Європи. Вони, і в першу чергу поляки,
визнають важливість нашої держави для стабільності
центральноєвропейського регіону. Проте й тут можна
знайти чимало статей про українську мафію та про по-
невіряння українських нелегальних мігрантів. Не об-
ражають неувагою нашу країну й сусіди-росіяни. У
більшості центральних російських ЗМІ регулярно з'яв-
ляються статті, присвячені Україні, проте ці публікації
відбивають усю складність україно-російських відно-
син. Хоча серед них трапляються й позитивні матері-
али, у більшості статей Україна постає як держава по-
літично й економічно залежна від Росії, проте із неаби-
якими амбіціями.
Отже, хоча іноземна преса й бачить значний нау-
ково-технічний потенціал України, уважає нас країною
з багатими ресурсами (як природними, так і людськи-
ми), проте ми видаємося неспроможними належним
чином розпорядитися своїми ресурсами.
Виходячи з характеру інформації в закордонних
пресових повідомленнях, ми бачимо Україну як країну
"пострадянську", як територію "сірої зони", що пере-
буває між Росією та новорозширеним Європейським
Союзом. До того ж вона ображена новим світопоряд-
ком, за яким їй не знайшлося місця в Європі. Якщо ж
говорити про внутрішнє життя, то для іноземних огля-
дачів наша країна демократично недосконала (позбав-
лена свободи слова) та надзвичайно корумпована, що,
у свою чергу, заважає утриманню її іще "крихкої" неза-
лежності. У нечастих повідомленнях про суспільне жит-
тя українців на перший план виходить загрозлива тен-
денція щодо розповсюдження СНІДу, а також інфор-
мація про торгівлю українськими людьми та нелегальну
міграцію наших співгромадян.
ПОЛІТОЛОГІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (111) травень-червень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 153
Дзеркало нашого закордонного іміджу не одне, їх
багато, оскільки для кожної країни ми цікаві чимось
іншим. Зрозуміло, чому американці виявляють підви-
щений інтерес до нашого військово-промислового ком-
плексу та піратства відео- та аудіопродукції, німці - до
частки відшкодувань українським гастарбайтерам
часів Другої світової, росіяни - до системи транспор-
тування енергоносіїв, а поляки - до українських заро-
бітчан у Польщі. Прикро, що нас загалом бачать одно-
боко, крізь призму старих та нових стереотипів.
Серед факторів, які найбільш активно впливають
на формування міжнародного іміджу України, польські
експерти визначили такі: політична обстановка; дипло-
матичні відносини; українське громадянське суспіль-
ство; ЗМІ; зовнішньоекономічна діяльність; українські
діаспори; українська політична та економічна еліта.
На думку польських експертів, вплив українських
громадських організацій і PR-агентств на формуван-
ня міжнародного іміджу України незначний. Це не
тільки питання недостатньої активності з боку україн-
ських ЗМІ та громадських організацій, а незначна роз-
виненість цих важливих інститутів громадянського сус-
пільства в Україні [10].
Польські оцінки факторів, що негативно впливають
на міжнародний імідж України насправді збігаються з
оцінками міжнародних організацій - аналітичних центрів
та більшості ЗМІ. Безліч негативних чинників стали тра-
диційними для України. На жаль, вони стають неспри-
ятливим для нашої країни стереотипом. У першу чергу,
польські експерти називають корупцію в органах вла-
ди, низький рівень економічного розвитку та недостатній
прогрес економічних реформ, низький рівень життя
населення й злочинність, низький рівень послуг для іно-
земців в Україні. А такі фактори, як поведінка українців
за кордоном або порушення прав людини в Україні,
менш важливі для польських експертів.
Серед негативних факторів, що впливають на
міжнародний імідж України, польські експерти виділя-
ють традиційні: корупція; проблема Чорнобиля; неви-
конання міжнародних зобов'язань.
Позитивними факторами є присутність України в
Раді Безпеки ООН; співпраця з європейськими та
євроатлантичними структурами, а також підтримання
Україною мирної міжнародної обстановки.
Польські експерти також пропонують початкові
кроки, які, на їхню думку, покращать міжнародний імідж
України. Переважна більшість політологів уважають,
що активізація економічної реформи має стати пріо-
ритетом для української політичної еліти. Наступним
етапом повинна стати активізація боротьби проти ко-
рупції й злочинності, а також підвищення ефективності
ведення зовнішньої політики та розвиток послуг для
іноземних громадян як важливого чинника у форму-
ванні позитивного іміджу України.
Серед факторів, які не сприяють формуванню
позитивного іміджу України в поляків, більшість екс-
пертів виділяють такі: інформованість про українську
обстановку, економічна залежність від Росії, не-
відповідність зовнішньополітичного курсу уряду Украї-
ни і повільний рух України в Європу. Також були виді-
лені такі чинники, як поведінка українців у Польщі, по-
передні конфлікти у двосторонніх відносинах і пробле-
ми етнічних поляків України, трудова міграція українців
до Польщі і якість товарів, що імпортуються з України
[11]. Усі вони негативно впливають на відносини між
двома сусідніми державами.
Що стосується нинішньої ситуації в Україні, то в очах
польських експертів вона постає здебільшого з нега-
тивного боку.
Висновки
1. Якщо підсумувати вищевикладене, то Україна
виглядає як слабка держава із численними внутрішні-
ми проблемами. Можливо, з цієї причини ставлення
поляків до українських громадян дуже суперечливе.
27 % опитаних уважають, що поляки ставляться до ук-
раїнців на рівних, 38 % продемонстрували байдуже
ставлення до українців і майже третина (29 %) уважа-
ють, що ставлення до українських громадян як "лю-
дей другої швидкості" переважає в Польщі [12].
2. Польські експерти вважають, що поліпшення
міжнародного іміджу України буде залежати від ефек-
тивних дій влади України в таких сферах, як активіза-
ція економічної реформи, боротьба з корупцією й зло-
чинністю й упровадження більш ефективної зовнішньої
політики.
3. Діяльність політичної еліти України в польсько-
му напрямку одержала високу оцінку експертів. Вони
позитивно оцінили динаміку українсько-польських дво-
сторонніх відносин, а також вказали на доброзичливе
ставлення польських ЗМІ до України.
4. Результати дослідження формування іміджу Ук-
раїни в Польщі можуть бути основою теорії створення
позитивного іміджу української держави та дозволя-
ють реалізувати науковий підхід до вирішення прак-
тичних завдань зміцнення репутації країни, поліпшен-
ня її іміджу на міжнародній арені.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Бурстин Д. Имидж / Д. Бурстин. - М., 1993. - С. 45-53.
2. Блек С. Паблик рилейшенз. Что это такое / С. Блек. - М.,
1990. - С. 15-32.
3. Cutlip S. M. a.o. Effective public relations / S. M. Cutlip. -
Englewood Cliffs, 1994. - Р. 14-23.
4. Браун Л. Имидж - путь к успіху / Л. Браун. - СПб., 1996. -
С. 34-52.
5. Плотников Н. С. "Русский жанр" в немецкой прессе /
Н. С. Плотников // Отечественные записки. - 2003. - № 3. - С. 3-12.
6. Країна як бренд. Національний бренд "Україна" [Електрон-
ний ресурс]. - Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/book/
StrPryor/9/30.pdf.
7. Шашлов М. Н. Политический имидж как актуальный пред-
мет исследования / М. Н. Шашлов // Актуальные проблемы поли-
тологии : сб. науч. работ студентов и аспирантов Российского
университета дружбы народов / [отв. ред. В. Д. Зотов]. - М. :
МАКС Пресс, 2001. - С. 84-92.
8. Яким є міжнародний імідж України сьогодні / Всеукраїнсь-
ка громадська Місія "Україна-відома" [Електронний ресурс]. -
Режим доступу : www.ukrcognita.com.ua.
9. The Policy of Ukraine towards the BSEC and the Black Sea
Region / Unfolding the Black Sea Economic Cooperation: view from
region. - Athens, ICBSS, xenophon paper № 2. - 2007. - P. 141-157.
10. Targalski J. Polacy vvobec kvvestii wschodniej / J. Targalski
// Niepodleglosc. - 1983. - Numer 18-19. - S. 47-63, 31-40.
11. Zychowicz P. Polska pomoc dla swiata / P. Zychowicz //
Rzeczpospolita. - 25.08.2006.
12. Pawlicki J. Os Waszyngton - Berlin - Warszawa w sprawie
polityki wschodniej UE / J. Pawlicki // Gazeta Wyborcza. - 5.10.2006.
ПОЛІТОЛОГІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (111) травень-червень 2011 р.
154 ЕКОНОМІКА
H. Lavrynenko
FEATURES FORMATION OF INTERNATIONAL UKRAINE'S IMAGE IN POLISH SOCIETY
In the article examines Ukraine's international image, the stages and means of its formation, the perception by the international
community, in particular Poland, measures to improve it are founded.
Key words: image of the State, European integration, the stereotype manipulation, PR-campaign.
© Г. Лавриненко
Надійшла до редакції 25.05.2011
ÐÎÃÎÆÊÈÍ Î. Â. ²ÑÒÎÐÈ×ÍÈÉ ÀÒËÀÑ ÓÊÐÀ¯ÍÈ : [ÍÀÂ×ÀËÜÍÈÉ
ÏÎѲÁÍÈÊ] / Î. Â. ÐÎÃÎÆÊÈÍ, Ð. Ì. ÌÎÐÎÇÎÂ, Ä. Ä. Á²ËÈÉ. -
ÄÎÍÅÖÜÊ : ÄÞ² ËÄÓÂÑ ³ì. Î. ª. IJÄÎÐÅÍÊÀ, 2010. - 140 ñ.
Розвиток України як
незалежної держави по-
ставив істориків перед
необхідністю створити
цілу низку підручників та
навчальних посібників,
які повинні забезпечити
все зростаючий попит
навчальних закладів,
всіх, хто цікавиться віт-
чизняною історією. На
жаль, далеко не всі на-
вчальні посібники, які
побачили світ за останні
два десятиріччя, відпо-
відали цьому завданню.
Зазвичай, головними
вадами таких видань були незбалансованість матері-
алу, поверховість, перебільшена увага до одних тем і
недостатня до інших, перенавантаження фактологіч-
ного матеріалу за рахунок необхідного аналізу тощо.
Ще одним суттєвим недоліком більшості навчальних
посібників, на наш погляд, була недостатня кількість,
а здебільшого і повна відсутність наочних матеріалів
- ілюстрацій та історичних мап, які відіграють важли-
ву роль у формуванні візуального образу минулого,
полегшують сприйняття матеріалу та є вкрай необхід-
ними для орієнтації у історичному просторі.
Оптимальне сприйняття історичного минулого не-
можливе без його візуалізації та процесу створення
певної ментальної картографії, адже намагання орі-
єнтуватися у конкретних історичних подіях, спираючись
лише на сучасні політичні мапи, значною мірою спро-
щує, навіть спотворює, розуміння реалій минулих
століть, знищує відчуття історії як динамічного проце-
су, однією з ознак якого є, зокрема, зміни історичних
кордонів, трансформація історико-географічних ре-
гіонів, піднесення та занепади ареалів певних політич-
них та культурних центрів.
Вочевидь, вищенаведені міркування і спонукали
співробітників кафедри українознавства Донецького
юридичного інституту підготувати навчальний посібник
з історії України - "Історичний атлас України", який знач-
ною мірою виправляє відсутність історичних мап у
подібних виданнях. В основу навчального посібника
покладено вимоги державного стандарту вищої осві-
ти Міністерства освіти і науки України для викладання
курсу "Історія України".
За своєю структурою навчальний посібник скла-
дається з тем, які послідовно знайомлять осіб, що
навчаються, з основними періодами та подіями в
історії України, починаючи від найдавніших часів до
сьогодення. Головними темами при висвітленні історії
України автори обрали наступні ключові періоди вітчиз-
няної історії: Найдавніше населення на території Ук-
раїни. Київська Русь; Україна в складі Великого Князі-
вства Литовського та Речі Посполитої; Українська на-
ціонально-визвольна війна 1648 - 1657 років. Україн-
ська козацька держава ХVІІІ ст.; Українські землі в ХІХ
- на початку ХХ ст.; Українська національно-демокра-
тична революція 1917-1921 років.; Україна в міжво-
єнний період; Україна в роки Другої світової війни; Ук-
раїна в 1945 - 1985 роки; Незалежна Україна в кон-
тексті історії сучасного світу.
Кожна тема має декілька підрозділів та супровод-
жується відповідними історичними мапами (всього їх
в навчальному посібникові "Історичний атлас України"
більше сорока), які надають можливість побачити то-
гочасні політичні кордони, історико - географічні регі-
они, перебіг подій, що відбувалися на певній території.
Кожна з навчальних тем подається в такій по-
слідовності: назва теми, план викладення теми, план-
конспект змістової частини теми, історико-географічні
карти, тренувальні вправи та завдання для самоконт-
ролю, джерела та література до теми.
У цілому, необхідно визначити вдалу та виважену
структуру навчального посібника, його змістовність та
певну концептуальну послідовність авторів, які орієн-
тувалися у підготовці "Історичного атласу України" на
останні досягнення вітчизняних та зарубіжних дослід-
ників. Автори не оминають гострих дискусійних питань,
орієнтують читача на сучасну історичну літературу та
вміння самостійно орієнтуватися у гострих історичних
дискусіях, які ставить перед нами сьогодення.
Навчальний матеріал, який представлений у "Істо-
ричному атласі України", дозволить всім бажаючим
ознайомитися з основними процесами та подіями
вітчизняної історії, стане в нагоді студентам у підго-
товці до семінарських занять, забезпечить якісну підго-
товку до складання іспиту.
Необхідно визначити, що автори вповні виконали
своє завдання - підготували якісний, змістовний та
цікавий навчальний посібник, який зробить свій корис-
ний внесок у вдосконалення викладання історії Украї-
ни у вищих навчальних закладах.
І. Я. Тодоров,
доктор історичних наук, професор
Донецького національного університету
РЕЦЕНЗІЇ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|