Репресії в Галичині доби Першої світової війни в інтерпретаціях москвофільської та національної українських історіографій

У статті робиться спроба аналізу концептів, спільного й відмінного в потрактуванні москвофільською й національною українськими історіографіями причин, ходу й наслідків політичних репресій у Галичині періоду Першої світової війни. Наголошується на диспропорції у висвітленні їх змісту й наслідків у р...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Схід
Дата:2011
Автор: Великочий, В.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України 2011
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33727
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Репресії в Галичині доби Першої світової війни в інтерпретаціях москвофільської та національної українських історіографій / В. Великочий // Схід. — 2011. — № 4 (111). — С. 80-83. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859529564474048512
author Великочий, В.
author_facet Великочий, В.
citation_txt Репресії в Галичині доби Першої світової війни в інтерпретаціях москвофільської та національної українських історіографій / В. Великочий // Схід. — 2011. — № 4 (111). — С. 80-83. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Схід
description У статті робиться спроба аналізу концептів, спільного й відмінного в потрактуванні москвофільською й національною українськими історіографіями причин, ходу й наслідків політичних репресій у Галичині періоду Першої світової війни. Наголошується на диспропорції у висвітленні їх змісту й наслідків у різні періоди розвитку української історіографічної науки, підкреслюється потреба відмови від позанаукових кліше в оцінці самих історіографічних праць із проблеми дослідження. The analysis of the concepts, common and opposite features of moskvophilian and national Ukrainian historiography interpretation of the reasons, course and results of the political repressions in Galіcіa during the World War I period has been given in the article. The disparity of explaining their contents and results at different period of Ukrainian historiography development has been emphasized. The necessity of refusal from any out-of-research cliche in evaluation of the historiographic investigation has been accentuated.
first_indexed 2025-11-25T22:40:42Z
format Article
fulltext № 4 (111) травень-червень 2011 р. 80 ЕКОНОМІКАІСТОРІЯ УДК 930.1:94(477.83/.86) "1914-1919" ÐÅÏÐÅѲ¯  ÃÀËÈ×ÈͲ ÄÎÁÈ ÏÅÐØÎ¯ ѲÒÎÂί ²ÉÍÈ Â ²ÍÒÅÐÏÐÅÒÀÖ²ßÕ ÌÎÑÊÂÎÔ²ËÜÑÜÊί ÒÀ ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍί ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÈÕ ²ÑÒÎвÎÃÐÀÔ²É ВОЛОДИМИР ВЕЛИКОЧИЙ, доктор історичних наук, доцент, професор кафедри історіографії і джерелознавства Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ У статті робиться спроба аналізу концептів, спільного й відмінного в потрактуванні мос- квофільською й національною українськими історіографіями причин, ходу й наслідків по- літичних репресій у Галичині періоду Першої світової війни. Наголошується на диспропорції у висвітленні їх змісту й наслідків у різні періоди розвитку української історіографічної на- уки, підкреслюється потреба відмови від позанаукових кліше в оцінці самих історіографіч- них праць із проблеми дослідження. Ключові слова: історіографічний аналіз, історіографічна база дослідження, теоретико- методологічне осмислення проблеми, політичні репресії, москвофіли, Перша світова війна. Постановка проблеми та стан її вивчення. Про- блема репресій у Галичині періоду Першої світової війни є предметом досліджень представників україн- ської історіографії вже майже століття. На досліджен- ня їх причин, ходу, наслідків дослідниками зверталася увага більшою чи меншою мірою залежно від сфери зацікавлень, ідеологічного підґрунтя, зрештою - кон- цептів розгляду самої Великої війни як визначального чинника розвитку світової історії першої половини ХХ століття. Однак завжди вона викликала дискусію, яка переходила у відверте протистояння не тільки між про- фесійними вченими, а й представниками різних сус- пільно-політичних таборів. Особливо гостро прояви- лася така полеміка між москвофільським і проукраї- нським таборами, що вибухнула в Галичині в 1930-х роках. Представники першого з них (В. Ваврик, В. Ма- ковський, А. Хиляк та ін.) [1-6] беззастережно маніпу- лювали цифрами про кількість австрійських жертв Талергофа та всієї Галичини: дані, як "неповні", коли- валися від 3 до 30 тис., а "уточнювати" їх мали "май- бутні історики". Українофілам закидали "доноси на своїх братів", членів "Січей" звинувачували в кривавих роз- правах над "кацапами". Кость Левицький, один із лідерів національно-де- мократичного табору Української парламентарної реп- резентації, який опинився в епіцентрі москвофільсь- кої критики, доводив, що через безпідставні звинува- чення в "русофільстві" постраждало значно більше свідомих українців. Зрештою, автор гаряче запевняв, що український політикум, який перебував у Відні, док- ладав чималих зусиль для "реабілітації безвинних ру- синів" [7; 8]. Розвінчуючи в українських часописах на- пади талергофських з'їздів на "мазепинський" рух [9], М. Андрусяк підготував "Нариси з історії галицького москвофільства" (1935 р., згодом перевидавалися за кордоном і в Україні), де показав витоки й еволюцію цього явища. Ця праця істотно вплинула на історіо- графію українського національного руху Галичини, при- щепивши стереотипи сприйняття москвофільства як наскрізь реакційного явища. Від них українські істори- ки почали звільнятися лише в останні роки, але сис- темних розвідок у цій сфері гостро бракує. Мета цієї роботи - аналіз концептів, спільного й відмінного в потрактуванні москвофільською й націо- нальною українськими історіографіями причин, ходу й наслідків політичних репресій у Галичині періоду Пер- шої світової війни. Виклад основного матеріалу. Національно зо- рієнтовані західноукраїнські дослідники міжвоєнного періоду, вважаємо, не спромоглися виробити підходи й трактування, які б адекватно, відповідно до суспіль- ної значущості розкривали різні аспекти історії Галичи- ни за доби Першої світової війни, у тому числі й про- блему репресій щодо населення краю. Це виразно зас- відчує репрезентативна "Велика історія України" (1935) М. Голубця. Зосередившись на висвітленні суспільно-політичних процесів та діяльності УСС [10, с. 309-321], автор набагато менше уваги приділив темі "московської окупації" краю, суть якої звів до ліквідації українських установ та арештів, заслання до Сибіру знаних діячів. Про дії австрійської влади, зокрема про терор і репресії супроти українського населення, фак- тично не згадується. Такий "історичний алгоритм" сприйняло українське зарубіжжя, а інерція його впли- ву в пострадянській історіографії почала долатися лише в другій половині 1990-х років. Українське зарубіжжя представило весь спектр різножанрових - від історико-мемуарних до історіо- софських - досліджень із проблеми політичних режимів у Галичині періоду Першої світової війни, які по-різно- PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 4 (111) травень-червень 2011 р. ЕКОНОМІКА 81ІСТОРІЯ му позначилися на історіографічному процесі її осмис- лення. На цей здобуток впливали ідейно-політичні про- цеси в діаспорному середовищі, а також різні науко- во-методологічні підходи. Ці риси проявилися в студії Д. Долинського (1920) [11, с. 119-129] - одній із перших історичних праць, що вийшла з лона міжвоєнної еміграції, але залишається маловідомою в українській історіографії. Вона, хоч і писалася одним із учасників визвольної боротьби по "гарячих слідах", не має мемуарного характеру. Насліду- ючи історієписання в дусі позитивізму початку ХХ ст., дослідник гармонійно поєднує риси, що відповідають сучасним засадам макро- і мікроісторії. Виступаючи з позицій "галицького п'ємонтизму", автор навіть у ро- сійській окупації краю зумів розгледіти "лихі й добрі сторони": винищення української інтелігенції, на його переконання, лише підвищило роль Галичини в розвит- ку національного руху в підросійській Україні та в емі- грації, а також серед європейської громадськості. Позбавлений "комплексу австрофільства", Д. До- линський розкрив сутність австрійського режиму як такого, що, попри формальні обіцянки, насправді те- роризував і піддавав визиску українське населення. Ця праця продемонструвала глибоке розуміння українсь- кою інтелектуальною елітою особливостей суспільно- го становища Галичини за воєнно-революційної доби та її готовність до комплексного вивчення цієї пробле- ми, спираючись на доступні джерельні матеріали, власні переживання. Важко переоцінити вплив на історіографію дослід- жуваної теми творчого надбання Д. Дорошенка - од- ного із чільних діячів Української революції, відтак виз- наного лідера наукових осередків українського зару- біжжя. Його праці стали тим компендіумом фактоло- гічного матеріалу та оціночних характеристик, що слу- гує відправною точкою подальших досліджень з історії Галичини періоду Першої світової війни, великою мірою визначаючи їх контури, а подекуди забезпечуючи й змістову наповнюваність. Історико-мемуарні роботи Д. Дорошенка містять унікальні документи з архіву галицького військового генерал-губернаторства, до якого він мав доступ, обій- маючи посаду комісара Тимчасового уряду в Галичині й Буковині. Після їх появи у вигляді окремих публікацій [12-14] певна частина матеріалів була синтезована в мемуарній праці "Мої спомини про недавнє минуле (1914-1920)" [15], яка в структурно-змістовому відно- шенні стала основою для підготовки відомої "Історії України 1917-1923 рр.". Її перший розділ - "Українство в часи світової війни" [16, с. 4-39] - можна вважати од- нією з перших "моделей" політичної історії України, зок- рема й Галичини, зазначеного періоду. Абстрагувавшись від питань військово-оператив- ного характеру, Д. Дорошенко в проблемно-хроноло- гічному ракурсі, через призму особистого бачення по- казав становище українців Галичини зазначеного пе- ріоду, приділивши цій проблемі значно більше місця, ніж подіям у Наддніпрянщині. Історик запропонував чіткий "структурно-тематичний алгоритм" висвітлення російської політики в Галичині, який істотно позначив- ся на подальших літописаннях із порушеної теми. Як представник державницького напряму українсь- кої історіографії, Д. Дорошенко все ж визнавав, що ідеї москвофільства поділяла й частина "звичайних лю- дей". Винуватцем репресій проти українського насе- лення він вважав австро-угорську вояччину, яка та- ким чином знімала з себе провину за поразку на фрон- тах. Звідси й метафора про перебування українців "між двох вогнів": одні (російський царат) мордували їх за "мазепинство", інші (цісарський режим) - за "русо- фільство". "Найстрашнішою трагедією" війни для ук- раїнства історик уважає братовбивство, обумовлене перебуванням у складі армій ворогуючих імперій [16, с. 24-25]. Такий наповнений внутрішнім трагізмом і пе- реживаннями підхід передавався й іншим авторам, посилюючи україноцентризм їхніх праць, але не нама- гання адекватно відобразити соціальну й національ- ну історію різних суспільностей Галичини за тієї дра- матичної доби. Видається, що українське зарубіжжя не просуну- лося далі Д. Дорошенка в плані спеціального вивчен- ня політики російського та австрійського режимів у Галичині під час Першої світової війни загалом і про- блеми здійснюваних ними політичних репресій зокре- ма. Це стосується праць із політичної історії В. Ве- риги, Т. Гунчака, М. Лозинського, П. Феденка [17-19], І. Лисяка-Рудницького [20], І. Нагаєвського [21], М. Сло- вінського [22]. У них діяльність окупаційної влади вис- вітлюється лише як загальне тло, передумова роз- гортання українського національного руху. У репре- зентативній "Історії України" Н. Полонської-Василен- ко події Першої світової війни взагалі висвітлюються лише на семи сторінках і то на компілятивному рівні (спираючись на здобуток кількох авторів) [23, с. 443- 450], що зовсім не відповідає їх значущості на загаль- ному полотні історії. За такої ситуації виокремимо працю очільника ра- дикальної партії, знаного громадського й державного діяча І. Макуха. Попри мемуарний характер, автор зумів органічно поєднати макро- і мікрорівні історієпи- сання, уміло екстраполюючи стратегічні військово- політичні зрушення на долі окремих людей. У розрізі історії повсякденності постає складне плетиво психо- логічних переживань, людських взаємовідносин і со- ціально-побутових умов, що визначали життєдіяльність українців Галичини за воєнної доби. І. Макух на числен- них прикладах показав фактично антиукраїнську пове- дінку австро-угорської вояччини на теренах краю [24, с. 193-215]. Принагідно слід згадати й низку інших на- писаних у такому дусі спогадів [25; 26]. Необхідно відзначити глибокий, виважений підхід до цієї проблеми С. Попика, який переслідування, інтернування українського населення розглядає як компонент австрійської політики в "українському пи- танні". Він доводить, що з вини уряду та крайової ад- міністрації мотивовані превентивні заходи проти мос- квофілів у перші місяці війни незабаром перетвори- лися на безконтрольний терор проти українців Австрії, який тривав хвилеподібно до травня 1917 р. і ні пе- реслідування українства російською владою, ні зас- тупництво з боку іноземних кіл не змогли його зупини- ти [27, с. 67-90]. При цьому залишаються дискусійними й невиріше- ними чимало важливих питань. Як у мемуарній, так і науковій літературі зустрічаємо різнобій даних про кількість жертв і постраждалих від австрійських реп- ресій. Одна з причин цього полягає в тому, що ряд су- часних авторів, причому не лише в історичних синте- зах, а й у спеціальних узагальнюючих студіях, воліють покликатися на своїх попередників, аніж удаватися до PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 4 (111) травень-червень 2011 р. 82 ЕКОНОМІКА джерелознавчого аналізу. Сторінками їх праць кочують дані про 36 тис. страчених і приблизно таку ж кількість загиблих у концтаборах. При цьому зазначається, що репресій зазнавали лише українці, хоча серед постраж- далих були й представники інших національностей [21, с. 58]. Деякі науковці продовжують спиратися на твердження В. Осечинського, що жертвами боротьби з масовим шпигунством і диверсіями стали понад 60 тис. осіб, а ще 100 тис. померло у таборах [28]. Значна частина сучасних дослідників, до якої відно- симо й себе, поміркованіші у визначенні таких даних або взагалі висловлюють скептицизм із цього приво- ду. Так, історик О. Мазур, корегуючи думки поперед- ників, на основі власних підрахунків доводить, що в Талергофі перебувало близько 7 тис. осіб із Галичини й понад 1 тис. з інших країв [29, с. 19]. На думку С. По- пика, кількість невинно страчених українців не піддаєть- ся підрахунку, хоча наблизити науковців до істини мо- жуть такі джерела, як написи на могильній плиті, уста- новленій після війни на талергофському цвинтарі, про загибель 1767 осіб із Галичини і Буковини та депутатсь- ка заява в австрійському парламенті про дві тисячі українських жертв [27, с. 98-99]. В українській історіографії, попри відсутність спец- іальних досліджень, утвердився підхід до вивчення проблеми галицького москвофільства 1914-1918 рр. із позицій історичної ретроспективи, який цілком вип- равданий. Починаючи зі згадуваних праць М. Андру- сяка і М. Лозинського середини 1930-х років, автори українського походження різних періодів підходили до її висвітлення з виразних проукраїнських позицій, хоча акценти й змінювалися. Так, дослідники з українського зарубіжжя І. Лисяк-Рудницький, П. Феденко, В. Верига та інші розглядали це питання передусім крізь при- зму польсько-москвофільського зближення в Гали- чині, що переросло в спільний "шовіністичний фронт" проти українського національного руху [20, с. 440-443; 19, с. 88-90]. Водночас серед діаспорних істориків-ме- муаристів простежується виразна тенденція зображу- вати справу очищення Галичини від російської окупації як "порятунок" для її "української людності", яка відра- зу почала підніматися з господарської та культурної руїни. При цьому австрійський терор науковці зарубіж- жя обходять увагою [30]. Сучасні вчені С. Макарчук, О. Сухий, О. Добржансь- кий та інші [31-34] з різних позицій, але загалом в од- ному ключі проводять думку, що зближення галицьких москвофілів із державними й політичними чинниками Росії розпочалося задовго до війни. Вони досить по- вно з'ясували мотиви, форми, засоби, еволюцію, ха- рактер такої співпраці та діяльність спеціальних гро- мадсько-політичних інституцій у цьому напрямі. Таким чином, окреслюється позиція, що цей союз істотно вплинув на суспільно-політичну ситуацію в Галичині під час війни: москвофіли солідаризувалися з російськи- ми націоналістами, співпрацювали з російською адмі- ністрацією, схилялися до союзу з поляками, протис- тавляли себе українському національному рухові. Усе це спонукало австрійську владу до репресій проти прихильників москвофілів, однак вони захопили й ук- раїнське населення. При розкритті цих питань широко використовуються вже згадувані "Талергофські аль- манахи" та інша москвофільська література. Аналіз згаданих та інших праць, де порушується ок- реслене коло проблем, спонукає висловити такі мірку- вання. Побутуюче в літературі протиставлення "моск- вофілів" "українцям" - умовне, а з позицій етнонаціо- нальної ідентифікації взагалі недоречне, адже як перші, так і другі були українцями. Порівнювати їх можна лише на основі ідейно-політичних орієнтацій, вирізняючи "москвофілів", "українофілів", "австрофілів". Ці кате- горії, своєю чергою, варто відрізняти від політично не- заангажованого селянства, яке переймалося самозбе- реженням і переважно вичікувало. Алогічною виглядає й постановка питання, коли історики оскаржують "без- винні жертви" "українофілів" і "австрофілів", а репресії стосовно "москвофілів" та їх загибель вважають яви- щем "зрозумілим", "виправданим". Такі подвійні стан- дарти, уважаємо, несумісні з принципами науковості. Висновки Таким чином, особливою змістовою наповненістю відзначається кожен етап нагромадження знань про проблему репресій і біженства в Галичині в 1914- 1918 рр. Зважаючи на нарощування фактологічного матеріалу, історіографія цієї теми відзначається по- ступальністю й тяглістю. Однак на її оціночних харак- теристиках, очевидно, істотно позначалися належність істориків до різних наукових напрямів, течій, ідейно- політичних таборів, а також інші обставини суб'єктив- ного порядку. Це спричинило диспропорції у висвітленні змісту й наслідків політичних репресій, що здійснюва- лися австрійським та російським режимами, які, окрім того, були позначені рисами спрощеності й одно- бічності. Зважаючи на наявний досвід і сучасні нау- кові тенденції, перспективи вивчення цієї багатоаспек- тної теми пов'язуємо з урахуванням і висвітленням впливів різних чинників - "австрійського", "російсько- го", "москвофільського", "польського", урешті "україн- ського" на зміст і характер політичних режимів у Гали- чині за переломної історичної доби. Слід відмовляти- ся від показу їх як суцільно "деструктивних" і "репре- сивних" стосовно галицького українства, адже вони виношували плани й реалізовували заходи з відновлен- ня й налагодження функціонування різних сфер сус- пільного життя. ЛІТЕРАТУРА: 1. Андрусяк М. Нариси з історії галицького москвофільства (з портретами москвофільських діячів) / М. Андрусяк. - Львів : Просвіта, 1935. - 78 с. 2. Ваврик В. Значение Талергофа : 2-ой Талергофский съезд. Речи, приветствия, отзывы. Талергофская выставка / В. Ваврик, А. Копыстянский. - Львов, 1934. - 50 с. 3. Ваврик В. Справка о русскомъ движеніи въ Галичине съ библиографией за 1929 годъ / В. Ваврик. - Львовъ : Типография Ставропігиевского Ин-та, 1933. - 48 с. 4. Ваврик В. Талєргоф. В 20-ті роковини народної трагедії галицько-руського народа / В. Ваврик. - Львів : Ставпропиг. ин-т, 1934. - 64 с. 5. Ваврик В. Р. Терезин и Талергоф : к 50-летней годовщине трагедии Галицко-Русского народа / В. Ваврик. - М. : Софт Из- дат, 2001. - 144 с. 6. Велика Історія України : у 2 т. / [передм. д-ра І. П. Крип'я- кевича ; зладив М. Голубець]. - К. : Глобус, 1993. - Т. 2. - 1993. - 400 с. 7. Верига В. Визвольні змагання в Україні. 1913-1923 : у 2 т. / В. Верига. - Львів : Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 1998. - Т. 2. - 1998. - 503 с. ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 4 (111) травень-червень 2011 р. ЕКОНОМІКА 83 8. Гірняк Н. Львів у воєнних роках / Н. Гірняк // Наш Львів : ювілейн. зб. - Нью-Йорк : Червона Калина, 1953. - С. 137-144. 9. Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ ст.: нариси політич- ної історії / Т. Гунчак. - К. : Либідь, 1993. - 288 с. 10. Добржанський О. В. Російські консульства на західно- українських землях та українці Галичини і Буковини у другій половині XIX ст. - на початку ХХ ст. / О. В. Добржанський // Про- блеми історії України XIX - початку ХХ століття. - К., 2003. - Вип. 5. - С. 112-122. 11. Долинський Д. Боротьба українського народу за волю і незалежність: огляд подій за рр. 1918, 1919 і 1920 / Д. Долинсь- кий. - Вінніпеґ, 1920. - 246 с. 12. Дорошенко Д. Арест и ссылка митрополита А. Шептицко- го / Д. Дорошенко // На чужой стороне. - Прага, 1925. - Кн. 13. - С. 160-166. 13. Дорошенко Д. Галицька Руїна 1914-1917 рр. (спогади і вражіння) / Д. Дорошенко // Наше минуле. - 1918. - № 3. - С. 17-36. 14. Дорошенко Д. Як українці наддніпрянці помагали своїм наддністрянським братам у часі Галицької Руїни / Д. Дорошенко // Календар-альманах "Дніпро" на звичайний рік 1927. - Львів, 1927. - С. 27-34. 15. Дорошенко Д. Мої спомини про недавнє минуле (1914- 1920) / Д. Дорошенко. - Мюнхен, 1969. - 542 с. 16. Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. / Д. Доро- шенко. - Ужгород, 1932. - Нью-Йорк, 1954. - Т. 1 : Доба Централь- ної Ради. - 437 с. 17. Зиблікевич Є. Зі споминів січовика (1914-1919) / Є. Зиб- лікевич. - Відень : Вид-во "Українського прапора", 1921. - 16 с. 18. Кучера І. В. Політика російської окупаційної адмініст- рації в Східній Галичині у 1914-1917 рр. : дис. … канд. іст. наук / І. В. Кучера. - Чернівці, 2005. - 210 с. 19. Левицький К. Історія визвольних змагань галицьких ук- раїнців з часу світової війни 1914-1918 / К. Левицький. - Львів, 1928. - Перша часть ; Львів, 1929. - 288 с ; Друга часть. - 1929. - С. 289-496 ; Третя часть. - 1929. - С. 497-774. 20. Левицький К. Національно-демократичне сторонництво в 1918 р. / К. Левицький // Республика. - 1919. - 1 квітня. 21. Лисяк-Рудницький І. Українці в Галичині під австрійським пануванням / І. Лисяк-Рудницький // Історичні есе : в 2 т. - К. : Основи, 1994. - Т. 1. - С. 413-450. 22. Мазур О. Я. Східна Галичина у роки Першої світової війни (1914-1918) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 20.02.22 / О. Я. Мазур. - Львів, 1997. - 22 с. 23. Макарчук С. Москвофільство: витоки та еволюція (сере- дина XIX ст. - 1914 р.) / С. Макарчук // Вісник Львівського універ- ситету. Серія "Історія". - 1997. - Вип. 32. - С. 82-89. 24. Маковський В. Талєргоф: спогади і документи / В. Ма- ковський. - Львів, 1934. - 260 с. 25. Макух І. На народній службі / І. Макух. - Детройт, 1958. - 628 с.; Макух І. На народній службі. Спогади [наук. редакція: О. Жерноклеєв, В. Великочий]. - К. : Основні цінності, 2001. - 613 с. 26. Малицька К. На хвилях світової війни : У тюрмі і в до- розі на заслання / К. Малицька // Діло. - 1937. - 28 берез, ч. 68. - С. 7-8. 27. Нагаєвський І. Історія Української держави двадцятого століття / І. Нагаєвський. - К., 1993. - 413 с. 28. Осечинський В. К. Австрійський військово-поліцейський терор в Галичині під час Першої світової війни / В. К. Осечинсь- кий // Наукові записки Львівського університету. Серія "Історія". - 1957. - Т. XLIII, вип. 6. - С. 65-91. 29. Полонська-Василенко Н. Історія України / Н. Полонська- Василенко. - К. : Либідь, 1992. - Т. 2 : Від середини ХVII cтоліття до 1923 року. - 606 с. 30. Попик С. Українці в Австрії 1914-1918. Австрійська по- літика в українському питанні періоду Великої війни / С. Попик. - К. ; Чернівці : Золоті литаври, 1999. - 236 с. 31. Славінський М. Історія України : курс лекцій / М. Славі- нський. - Реґенсбурґ ; Берхтесґаден : Укр. тех.-госп. ін т, 1947. - 216 с. 32. Сухий О. "Галицько-російське благодійне товариство" та головні напрями його діяльності / О. Сухий // Наукові зошити історичного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка : зб. наук. праць. - 1992. - Вип. 2. - С. 105-109. 33. Феденко П. Український рух у 20 столітті / П. Феденко. - Лондон : Наше слово, 1959. - 259 с. 34. Хиляк А. Е. Виновники Талергофа (в освещении истори- ческих документов) / А. Е. Хиляк. - Львов : Типография Ставро- пигиевского ин-та, 1933. - 48 с. V. Velykochyy REPRESSION IN GAL²C²A DURING THE FIRST WORLD WAR IN THE INTERPRETATIONS OF MOSKVOPHILIAN AND NATIONAL UKRAINIAN HISTORIOGRAPHY The analysis of the concepts, common and opposite features of moskvophilian and national Ukrainian historiography interpretation of the reasons, course and results of the political repressions in Galіcіa during the World War I period has been given in the article. The disparity of explaining their contents and results at different period of Ukrainian historiography development has been emphasized. The necessity of refusal from any out-of-research cliche in evaluation of the historiographic investigation has been accentuated. Key words: historiographic analysis, historiographic base of research, theoretical and methodological comprehension of the problem, political repressions, moskvophils, World War I. © В. Великочий Надійшла до редакції 18.04.2011 ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33727
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-25T22:40:42Z
publishDate 2011
publisher Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
record_format dspace
spelling Великочий, В.
2012-05-30T10:48:50Z
2012-05-30T10:48:50Z
2011
Репресії в Галичині доби Першої світової війни в інтерпретаціях москвофільської та національної українських історіографій / В. Великочий // Схід. — 2011. — № 4 (111). — С. 80-83. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33727
930.1:94(477.83/.86) "1914-1919"
У статті робиться спроба аналізу концептів, спільного й відмінного в потрактуванні москвофільською й національною українськими історіографіями причин, ходу й наслідків політичних репресій у Галичині періоду Першої світової війни. Наголошується на диспропорції у висвітленні їх змісту й наслідків у різні періоди розвитку української історіографічної науки, підкреслюється потреба відмови від позанаукових кліше в оцінці самих історіографічних праць із проблеми дослідження.
The analysis of the concepts, common and opposite features of moskvophilian and national Ukrainian historiography interpretation of the reasons, course and results of the political repressions in Galіcіa during the World War I period has been given in the article. The disparity of explaining their contents and results at different period of Ukrainian historiography development has been emphasized. The necessity of refusal from any out-of-research cliche in evaluation of the historiographic investigation has been accentuated.
uk
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
Схід
Історія
Репресії в Галичині доби Першої світової війни в інтерпретаціях москвофільської та національної українських історіографій
Repression in Galicia during the First World War in the interpretations of moskvophilian and national Ukrainian historiography
Article
published earlier
spellingShingle Репресії в Галичині доби Першої світової війни в інтерпретаціях москвофільської та національної українських історіографій
Великочий, В.
Історія
title Репресії в Галичині доби Першої світової війни в інтерпретаціях москвофільської та національної українських історіографій
title_alt Repression in Galicia during the First World War in the interpretations of moskvophilian and national Ukrainian historiography
title_full Репресії в Галичині доби Першої світової війни в інтерпретаціях москвофільської та національної українських історіографій
title_fullStr Репресії в Галичині доби Першої світової війни в інтерпретаціях москвофільської та національної українських історіографій
title_full_unstemmed Репресії в Галичині доби Першої світової війни в інтерпретаціях москвофільської та національної українських історіографій
title_short Репресії в Галичині доби Першої світової війни в інтерпретаціях москвофільської та національної українських історіографій
title_sort репресії в галичині доби першої світової війни в інтерпретаціях москвофільської та національної українських історіографій
topic Історія
topic_facet Історія
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33727
work_keys_str_mv AT velikočiiv represíívgaličinídobiperšoísvítovoívíinivínterpretacíâhmoskvofílʹsʹkoítanacíonalʹnoíukraínsʹkihístoríografíi
AT velikočiiv repressioningaliciaduringthefirstworldwarintheinterpretationsofmoskvophilianandnationalukrainianhistoriography