Нормативне регулювання Укрцентрархівом ведення діловодства в державних установах у 1920-х рр.

У статті проаналізовано основні нормативні акти Укрцентрархіву з удосконалення діловодства в радянських установах у 1920-х роках. Показано, що провідну роль у нормативному забезпеченні організації діловодства відігравали Центральне архівне управління УСРР і місцеві архівні установи. The basic norma...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Схід
Дата:2011
Автор: Сальнікова, Н.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України 2011
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33732
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Нормативне регулювання Укрцентрархівом ведення діловодства в державних установах у 1920-х рр. / Н. Сальнікова // Схід. — 2011. — № 4 (111). — С. 115-119. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859901913371246592
author Сальнікова, Н.
author_facet Сальнікова, Н.
citation_txt Нормативне регулювання Укрцентрархівом ведення діловодства в державних установах у 1920-х рр. / Н. Сальнікова // Схід. — 2011. — № 4 (111). — С. 115-119. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Схід
description У статті проаналізовано основні нормативні акти Укрцентрархіву з удосконалення діловодства в радянських установах у 1920-х роках. Показано, що провідну роль у нормативному забезпеченні організації діловодства відігравали Центральне архівне управління УСРР і місцеві архівні установи. The basic normative acts of Ukrcenter archives concerning improvement of record-keeping in Soviet institutions in 1920-es are analyzed.
first_indexed 2025-12-07T15:58:08Z
format Article
fulltext № 4 (111) травень-червень 2011 р. ЕКОНОМІКА 115ІСТОРІЯ УДК 354.073.515(477) "1920"(045) ÍÎÐÌÀÒÈÂÍÅ ÐÅÃÓËÞÂÀÍÍß ÓÊÐÖÅÍÒÐÀÐÕ²ÂÎÌ ÂÅÄÅÍÍß Ä²ËÎÂÎÄÑÒÂÀ  ÄÅÐÆÀÂÍÈÕ ÓÑÒÀÍÎÂÀÕ Ó 1920-õ ðð. НАТАЛІЯ САЛЬНІКОВА, пошукач кафедри соціальних комунікацій Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, м. Київ У статті проаналізовано основні нормативні акти Укрцентрархіву з удосконалення діло- водства в радянських установах у 1920-х роках. Показано, що провідну роль у нормативно- му забезпеченні організації діловодства відігравали Центральне архівне управління УСРР і місцеві архівні установи. Ключові слова: діловодство, архівна частина, архів, державна установа, інструкція. Постановка проблеми. Головне завдання при виконанні покладеного законом на архівні органи на- гляду за веденням архівної частини поточного діловод- ства в радянських установах у 1920-х рр. полягало у встановленні такого порядку ведення архіву, який би гарантував збереженість і цілісність діловодних ма- теріалів у самій установі, а також передання їх у на- лежному порядку до архівосховищ архівних органів. Цей нагляд, або загальне керівництво, за терміноло- гією постанови РНК від 31 жовтня 1922 року, перед- бачав лише встановлення загальних правил, що забез- печували б інтереси архівних органів, і тому надавали певну свободу установам у веденні ними архівної час- тини [2, арк. 107]. У 1920-х роках Центральним архів- ним управлінням УСРР було розроблено та впровад- жено ряд інструкцій і постанов з удосконалення веден- ня діловодства, які нормативно закріпили головні по- ложення та підходи до організації роботи з докумен- тами в радянських установах. Їх аналіз вимагає ґрун- товного вивчення та комплексного опрацювання, що дозволить не лише простежити завдання, окреслені тогочасними нормативними документами, а й визна- чити позитивне й негативне в досвіді, набутому у сфері діловодства в досліджуваний період. Аналіз досліджень і публікацій з теми. Історія розвитку нормативного забезпечення організації діло- водства в Україні вивчена недостатньо. Питання нор- мативного забезпечення в різні історичні періоди було предметом дослідження в працях ряду авторів, як правило, лише у зв'язку з розглядом розвитку суміж- них сфер практичної діяльності, передусім, архівної справи, чи дослідженням історії діяльності державних установ. Так, ряд відомостей про нормативне забез- печення організації діловодства в Україні радянської доби містять монографії з історії архівної справи О. Мітюкова, І. Матяш, публікації та навчальні видання К. Мітяєва, М. Ілюшенко, М. Ларіна та ін. У ряді статей українських радянських авторів розглянуті окремі ас- пекти проблеми нормативного забезпечення діловод- ства. Зокрема, це праці П. Злобіна, М. Савченка, М. Місермана, Н. Гончарової, В. Прокопчук та ін. Од- нак і досі відсутня праця, у якій би розглядалося пи- тання нормативного регулювання організації діловод- ства в Україні в 1920-1930-х роках. Це актуалізує не- обхідність аналізу діяльності архівних установ, голов- но Центрального архівного управління УСРР, у на- прямі вдосконалення ведення діловодства в держав- них установах 1920-х років, що визначає мету статті. Виклад основного матеріалу. На виконання дек- рету Раднаркому про охорону архівів від 31 жовтня 1922 року Укрцентрархів, виконуючи загальне керів- ництво веденням архівної частини поточного діловод- ства в установах УСРР, доручив інспектору-інструкто- ру Укрцентрархіву при ВУЦВК В. І. Барвінському по- передньо ознайомитися з веденням архівної частини в центральних установах [1, арк. 1]. Огляд передба- чав з'ясування стану діловодства в канцелярії; чи є в установі архів; чи є архіваріус; чи ліквідувалися про- тягом останнього часу якісь відділи установи й де збе- рігаються архіви цих відділів; чи є при установі архівні матеріали 1919 та попередніх років; чи є окреме при- міщення для архіву; чи надходять до установи архіви місцевих органів та установ [Там само]. Однак прочи- тати звіти В. Барвінського, зроблені від руки окремо по кожній центральній установі, не видається можли- вим. Єдиного звіту про здійснену В. Барвінським пе- ревірку в Центральному державному архіві вищих органів влади України не виявлено. Укрцентрархів мав своїм завданням обслуговуван- ня в архівному відношенні центральних установ - не лише Наркоматів, а й керівних органів професійного та кооперативного характеру, оскільки обслуговуван- ня в цьому ж напрямі місцевих установ було завдан- ням Губарху. Завдання ведення архівної частини мог- ло бути досягнуте шляхом складання Укрцентрархі- вом інструкції з ведення архівів в установах, що ви- магало попереднього огляду цих установ. Із цією метою протягом 1924 року було оглянуто всі цент- ральні установи та з'ясовано способи ведення ними архівів [2, арк. 107]. Крім того, було розіслано анкету- опитувальник, яка містила такі пункти: 1) назва установи, її адреса та дата утворення; 2) місце зберігання закінчених і поточних справ, місце для зберігання справ (архів); 3) чи відповідає центральне місце для зберіган- ня справ вимогам архівосховища, тобто чи світле PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 4 (111) травень-червень 2011 р. 116 ЕКОНОМІКАІСТОРІЯ воно, сухе, досить просторе та безпечне в пожежно- му відношенні; 4) як зберігаються закінчені та незакінчені спра- ви: у закритих шафах, на відкритих полицях чи ще яким- небудь способом; 5) чи є відповідальний зберігач справ, об'єднаних в особливому центральному сховищі, якщо таке є; в іншому разі хто відповідає за зберігання закінчених і незакінчених справ; 6) який чисельний склад співробітників, які впоряд- ковують та зберігають справи в центральному схо- вищі; 7) за які роки і в якій кількості є справи установи; 8) чи є справи інших установ, яких саме, за які роки та в якій кількості; 9) чи всі справи розібрані та пристосовані для до- відок; якщо не всі, то які частини й за які роки не впо- рядковані; 10) у яких формах відбувалося розбирання та при- стосування для довідок закінчених і незакінчених справ, наприклад: шляхом складання описів, алфавітів, карт- кових покажчиків - особистих, предметних тощо; 11) чи зшиваються справи чи папери зберігаються в американських реєстраторах, папках тощо; 12) яка система нумерації застосовувалась для зберігання справ: порядкова по всій установі чи в межах її частин (відділів) чи яка-небудь інша; 13) яка класифікація справ застосовується в ус- танові: за адресатами, предметом листування чи ком- бінована (за адресатами та предметам) чи яка-не- будь інша; 14) чи утилізувалися справи для канцелярських по- треб, чи знищувалися, коли й за яких обставин; 15) чи передавалися справи якій-небудь іншій ус- танові, якій саме, коли, у якій кількості й на яких підставах; 16) чи є які-небудь правила ведення центрального сховища справ; у разі наявності надати копії таких; якщо немає встановлених правил, то в якому порядку відбувається здавання та приймання справ у цент- ральне сховище, а також видавання їх для довідок; 17) які є невідкладні потреби з ведення та збері- гання справ (перерахувати такі) [3, арк. 23]. В опитуванні взяли участь Управління уповноваже- ного народного комісаріату із зовнішньої торгівлі СРСР при Раднаркомі УСРР, Найвища рада народ- ного господарства УСРР, НК внутрішніх справ УСРР, Південний округ шляхів сполучення НКШС УСРР, НК фінансів УСРР, Всеукраїнське правління держстраху- вання (Укрстрах), Управління справами Ради Народ- них Комісарів УСРР, НК юстиції УСРР, НК освіти УСРР, НК соціального забезпечення, НК праці УСРР та інші центральні установи УСРР. Обстеження виявило, що порівняно з минулим, 1923 роком, установи у веденні архівної частини знач- но покращили стан справ: поточний архів був постав- лений задовільно, однак справи за перші роки функ- ціонування Наркоматів дуже часто не були впорядко- вані [2, арк. 107]. Отже, завданням Укрцентрархіву було складання інструкції з ведення архівів у діючих установах, яка б давала загальні керівні вказівки та забезпечувала інтереси архівних органів. Інструкція була складена на основі деяких даних літератури та набутого досвіду й була розіслана всім центральним установам для оз- найомлення. Вона повинна була обговорюватися на спеціальній нараді при Укрцентрархіві, на якій пред- ставники установ повинні були висловити свої мірку- вання з приводу інструкції, і лише після цього набира- ла обов'язкової сили [2, арк. 108]. Так, нарада під головуванням академіка Дмитра Багалія відбулася 9 лютого 1924 року, однак інструк- ція не була обговорена через заяву представників організації НОП про те, що її бажано доопрацювати за участю представників Асоціації, Укрцентрархіву та центральних установ, обраних нарадою [2, арк. 92]. Зокрема, у протоколі засідання діловодної групи при Бюро НОП Союзу радпрацівників за підписом пред- ставника групи Немировського пропонувалося не роз- глядати на спеціальній нараді при Укрцентрархіві по- станову та інструкції про архів з огляду на те, що роз- роблена Центрархівом інструкція ведення архіву в установах не скоординована з роботами групи (децен- тралізує архів), а також через відсутній детально роз- роблений спосіб класифікації справ. Група вважала, що спільна робота діловодної групи та Укрцентрархі- ву полегшить завдання Укрцентрархіву налагодити правильне ведення архіву в установах із урахуванням досвіду та стану на місцях. Група, зі свого боку, отри- мала б можливість через державні органи впливати на раціоналізацію діловодства в установах. Діловодна група при Бюро НОП спільно з представ- никами Наркомату РСІ (відділу покращення держапа- рату) проводила роботи з раціоналізації діловодства, які охоплюють також й архів. У протоколі засідання діловодної групи зазначено, що архів, як опрацьова- ний, так і поточний, є невід'ємною частиною діловод- ства установи [2, арк. 76]. Принципи побудови діловодства в установах, прий- няті в діловодній групі за згодою з НК РСІ, ґрунтували- ся на картковій системі, що поширювалася також і на архів. Діловодна група виробила побудову діловодства за картковою системою, застосовуючи принцип цент- ралізації діловодства (єдиної центральної реєстратури) та архіву установи з огляду на те, що саме в одному місці в установі повинна бути зосереджена вся робота установи з того чи іншого питання. Група також вважа- ла за необхідне виробити класифікацію справ за пев- ною системою так, щоб питання, що опрацьовувалися в установі в процесі її відомчої роботи, відображалися в сукупності в одній справі [Там само]. Побудову архіву група вважала за необхідне здійснювати за десятковою системою, крім того, вона декларувала необхідність переходу до поточного ар- хіву, особливо до методу не зшивання справ, а розк- ладання їх у реєстраційні папки, що, на переконання групи, давало можливість легко використовувати спра- ву за потреби виймання того чи іншого документа з неї. Група вважала за необхідне встановити принцип видавання не всієї справи, а окремих паперів під підпис на картці (паспорті справи) [Там само]. Отож, за рішенням спеціальної наради при Укрцент- рархіві від 9 лютого 1924 року комісія для доопрацю- вання інструкції була обрана в складі 6 осіб: по 2 від кожної зі сторін. Робота комісії затягнулася через складність справи та узгодження різних точок зору, вис- ловлених із деяких питань представниками Укрцентр- архіву та Асоціації та відсутністю одного із членів комісії, який фактично був єдиним, хто дотримувався в комісії принципів НОП [2, арк. 108]. У квітні 1924 року інструкція була заслухана в Раді Укрцентрархіву та були внесені незначні зміни. На другій нараді 28 трав- ня інструкція була ухвалена і з 1 жовтня набула чин- ності [2, арк. 108]. PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 4 (111) травень-червень 2011 р. ЕКОНОМІКА 117ІСТОРІЯ Згідно з "Інструкцією про ведення архівної частини в державних, громадських і кооперативних установах УСРР" [2, арк. 88], загальне керівництво архівною частиною в установах, згідно з п. 4 постанови Раднар- кому про охорону архівів від 31 жовтня 1922 р. та п. 2 постанови ВЦВК від 31 січні 1923 р., належало Укр- центрархіву та його місцевим органам. Жодна спра- ва чи документ не могли були знищені, продані чи ви- лучені на розгляд установи, а повинні були зберігати- ся в архіві цієї установи. Установи були зобов'язані надавати для своїх архівів окремі приміщення, обо- в'язково світлі, сухі та обладнані шафами чи полиця- ми. Архів повинен був знаходитися у віданні відпові- дальних осіб - архіваріусів, які мають достатню підго- товку для виконання покладених на них обов'язків. Установи в разі видання відомчих розпоряджень із ведення архівної частини повинні були узгоджувати їх із Укрцентрархівом, а на місцях - із його місцевими органами [Там само]. Інструкція передбачала зберігання в архіві уста- нови всіх діловодних матеріалів, тобто будь-яке лис- тування, накази, протоколи, положення, креслення, плани, діаграми, бухгалтерські документи та книги, офіційні видання тощо, систематизовані певним чином. В установі повинен був бути єдиний архів. Усі діловодні матеріали в міру їх використання повинні були здава- тися до архіву установи. В установах, де заведена карткова система діловодства, разом із діловодними матеріалами до архіву мали здаватися й відповідні їм картки, як вхідні, так і вихідні. Здавання мало відбува- тися за встановленими книгами, які знаходилися у віданні архіваріуса. В установах, де діяла журнальна система, діловодні матеріали повинні були здаватися за приймально-здавальними описами [Там само]. Канцелярські книги мали здаватися до архіву за окремими книгами, причому на коробках чи на лицьо- вому боці їх мало бути позначено їх назву та номер за описом. Бухгалтерські книги та відповідні документи мали здаватися до архіву за описами, причому термі- ни та порядок їх здавання встановлювалися згідно з правилами НК фінансів [Там само]. Секретні діловодні матеріали мали зберігатися згідно з інструкцією відповідних органів, із доведенням їх, у міру можливості, до відома Укрцентрархіву. Діло- водні матеріали передбачалося розподіляти за спра- вами відповідно до розміток, зроблених в оперативній частині установи. В архіві повинна була бути встанов- лена єдина для всієї установи номенклатура справ. Якщо в установі не була впроваджена карткова систе- ма, то в її архіві для довідкових цілей повинні були бути складені карткові покажчики до справ [Там само]. Крім того, перед здаванням справ до Укрцентрар- хіву установи повинні були відбирати матеріали діло- водного значення для подальшого їх зберігання у своє- му архіві, за погодженням з Укрцентрархівом, а на місцях - із його місцевими органами. Разом з діловод- ними матеріалами необхідно було здавати картки, а також наявні покажчики та описи. Усі питання із засто- сування цієї інструкції мали вирішуватися Укрцентрар- хівом, а на місцях - його місцевими органами за по- годженням із відповідними відомствами [Там само]. При аналізі інструкції чітко простежується комп- роміс між точкою зору Асоціації та Укрцентрархіву. Представники останнього не могли встановити в інструктивному порядку карткової системи, уважаючи, що архівне відомство не може наполягати на реформі діловодства таким чином. Тому інструкція передбача- ла діловодство як за картковою, так і за журнальною системами [2, арк. 108]. Так само представники Укр- центрархіву не могли погодитися на внесення пункту, що встановлював десяткову класифікацію діловодних матеріалів. Натомість інструкція передбачала скла- дання єдиної номенклатури для всієї установи. Розмітка діловодних матеріалів, згідно з прийня- тою номенклатурою, покладалася інструкцією на опе- ративну частину установи. Цей пункт було внесено для того, щоб покласти край здаванню канцеляріями ма- теріалів у хаотичному вигляді [2, арк. 109]. Інструкція встановлювала порядок безпосереднього здавання виконаних матеріалів до загального архіву, чим дося- галося наближення архіву до установи, - архів ставав органічною частиною установи, за висловом В. Бар- вінського, "його пам'яттю, а не мертвим придатком" [Там само]. Після ухвалення інструкції центральні установи були проінспектовані інспектором Укрцентрархіву В. Барвінським для ознайомлення з веденням архів- ної частини і з'ясування, чи не потребує інструкція яки- хось змін. На думку самого ж В. Барвінського, інструк- ція вирізнялася гнучкістю, не обмежуючи свободи ус- танов, однак все ж її слід було б доповнити, скорис- тавшись даними досвіду як у центрі, так і на місцях [2, арк. 110]. Загальне враження В. Барвінського, за його словами, було таким, що "установи серйозно стали на шлях правильної організації архівної справи та усунен- ня тих недоліків, які були результатом хаотичного ста- ну діловодства в перші роки радянської влади" [2, арк. 109]. Випадки здавання невпорядкованих справ були зафіксовані досить рідко, однак у ряді установ архіваріуси витрачали багато часу на впорядкування діловодних матеріалів 1920-1921 рр., які підлягали здаванню до Центрального архіву революції (НКВД, НКЗовнішторг, НКПрод, НКСоцзабез, НКПраці). Деякі установи так і не змогли впорядкувати справи перед здаванням, які доводилося приймати в такому вигляді. Наприклад, діловодні матеріали НКПроду після його ліквідації здавалися частково за здавальними описа- ми, а частково на вагу, оскільки не було можливості впорядкувати матеріали окремих управлінь Наркома- ту [Там само]. За свідченням В. Барвінського, загальні архіви були створені при всіх Наркоматах та центральних управ- ліннях, крім НКфіну, НКЮ, НКПраці та Всеукраїнського союзу сільськогосподарських кооперативів. Загальні відділи не всюди були однаковою мірою впорядковані: деякі з них містили документи до 1924 року, а деякі до 1923. В особливому становищі знаходився, на думку В. Барвінського, архів при ВСНГ, який містив матеріа- ли до 1924 року, однак діловодні матеріали ліквідова- них главків періоду 1920-1921 р., що накопичилися у ве- ликій кількості - близько 1000 пудів, не могли вмістити- ся в загальному архіві й зберігалися в коморах. Ці фон- ди переважно не були впорядковані [Там само]. У деяких Наркоматах було досягнуто об'єднання поточного архіву із загальним, де зберігалися закін- чені справи. Виконані матеріали передавалися до за- гального архіву, де й складалися згідно зі зробленими на них розмітками у відповідні справи-реєстратори. Такий порядок був як в установах із картковою систе- мою діловодства, так і з журнальною (НКЗдоров'я, НКЗем, НКПрос, НК РСІ, УпрНКІС) [2, арк. 110]. У ВСНГ матеріали поточного року зберігалися в реєстраторах при управлінні справами. В НК РСІ, ВСНГ, НКЗемі та НКЗдоров'я справи були класифіковані за десятковою PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 4 (111) травень-червень 2011 р. 118 ЕКОНОМІКА системою, частково за спрощеною, частково за міжна- родною. У загальному архіві нумерація застосовува- лася чи порядкова по відношенню до всіх матеріалів, чи в межах кожної з окремих частин архіву. Після за- кінчення року нумерація відновлювалася з №1. Документи в справах розташовувалися частково в хронологічному порядку; у деяких архівах спостері- галося розподілення паперів "кущами", тобто за окре- мими питаннями листування папери розташовували- ся поряд [Там само]. В основу номенклатури переважної більшості цен- тральних установ було покладено розподіл за адре- сатами та діловодними формами (протоколи, плани, звіти тощо), у НК РСІ, НКЗемі та ін. - за питаннями лис- тування та формами. В архівах окремих установ для полегшення видавання довідок (РНК, НКЗем) велися спеціальні книги, куди заносилися номери паперів із розподілом їх за адресатами. Загалом В. Барвінський визнав ведення архівної частини як "задовільне, а в деяких установах навіть хороше" [Там само]. Наркоматами, у яких накопичили- ся матеріали внаслідок безладу у веденні діловодства 1920-1921 рр. (НКСоцзабез, НКВД та ін.), були вжиті заходи з виправлення цих недоліків. Класифікація матеріалів відбувалася за принципами, обраними са- мою установою. 26 березня 1926 року Колегією Центрального ар- хівного управління УСРР було затверджено "Інструк- цію про постановку архівної частини діловодства в урядових і громадських установах УСРР" [5]. Розроб- лена на підставі Постанови "Про Єдиний державний архівний фонд", "Положення про архівну частину діло- водства в урядових і громадських установах УСРР", інструкцій: про постановку архівних частин діловод- ства державних, громадських і кооперативних установ; про засоби зберігання архівних матеріалів; про поря- док користування архівними матеріалами; про поря- док реєстрації і розташування архівних матеріалів, вона встановлювала порядок передання матеріалів із діловодства установи в його архівну частину, збері- гання й реєстрації матеріалів в архівній частині діло- водства, користування архівними матеріалами, пере- дання матеріалів із архівних частин установ органам Укрцентрархіву та зберігання в архівній частині уста- нов зліпків і відбитків зі знищених печаток і штампів. Так, у розділі про порядок передання матеріалів із діловодства установи в його архівну частину відзна- чено, що всі закінчені переведенням справи й книги необхідно здавати в архівну частину установи один раз протягом року в термін, призначений начальником ус- танови, але не пізніше шести місяців після закінчення певного операційного року. При переданні діловодно- го матеріалу до архівної частини, згідно з "Інструк- цією…", слід було дотримуватися таких правил: - "матеріал, що здається до архівної частини, вши- вається в міцну обгортку. Документи підшиваються в точно хронологічному порядку, починаючи з найра- ніших; підшивання здійснюється нитками по лівому краю. Передавати архівні матеріали з діловодства в архівну частину установи в реєстраторах і теках за- бороняється; - вшиті в обгортку справи та інший архівний мате- ріал нумерується по аркушах. Кількість аркушів заз- начається на третій сторінці обгортки; - на першій сторінці обгортки справ, зброшурова- них матеріалів або книг, що здаються до архівної час- тини, робиться надпис відповідної форми; - справи, великі за обсягом, поділені на кілька томів одного найменування, нумеруються в хронологічному порядку вшитих документів, а в кожному томі разом із кількістю аркушів даного тому зазначається загальна кількість аркушів і томів по всій справі; - закінчені діловодні матеріали здаються в архів- ну частину за здавальними описами у двох примірни- ках, складеними на основі номенклатури, яку заводить установа на початку кожного операційного року. Один примірник опису з розпискою на ньому при прийом пе- редається в діловодство установи, а другий зали- шається а архівній частині; - діловодні книги і друковані видання (періодичні й неперіодичні) здаються в архівну частину установи за окремим здавальним описом; - справи, що здаються в архівну частину, ув'язують- ся у зв'язки завтовшки не більше 25 см, до зв'язок до- даються міцні ярлики з відповідною формою; - кожна зв'язка перев'язується навхрест міцним шпагатом, а на заломах шпагату відкладається кар- тон для убезпечення аркушів справи від прориву їх шпагатом; - в архівній частині здавальні описи підкладають- ся за чергою їх надходження і стають підставою для складання загального опису; - матеріали, які надійшли до архівної частини до видання цієї інструкції і не відповідають її вимогам, упо- рядковуються належним чином у міру можливості про- тягом нетривалого часу" [5, c. 19-20]. 1927 року Центральне архівне управління УСРР розробило проект "Інструкції про складання переліків матеріалів із строками їх переховування" [4, aрк. 149- 150], у якій здійснено спробу викласти головні вимоги до складання переліків. У проекті інструкції, зокрема, зазначено, що кожна центральна установа має склада- ти перелік архівних матеріалів не лише для свого апа- рату, а й для всіх підлеглих їй установ. У разі відсутності в центральній установі повних відомостей про форми діловодства підлеглих установ вона може доручити, за погодженням із ЦАУ УСРР, опрацювання цього питан- ня кільком типовим установам по кожній групі для скла- дання загального переліку. До переліку по кожній уста- нові, а також по всіх групах підлеглих установ повинні увійти назви всіх матеріалів, занесених як окремі оди- ниці до опису матеріалів минулих років та до номенкла- тури діловодства (справи, наряди, книжки, відомості статкартки тощо). До кожного переліку слід було дода- ти точний опис структури центральної установи, а для кожної назви однотипних установ - схему її структурно- го розподілу. Терміни зберігання повинні бути встанов- лені залежно від оперативно-практичного та довідко- вого значення матеріалів, особливо судово-юридич- ного та фінансово-контрольного їх значення, а також наукового значення з урахуванням накопичення уста- новою досвіду роботи [4, aрк. 149]. Висновки Отже, підсумовуючи вищевикладене, можна зроби- ти висновок, що для 1920-х років визначальним було започаткування розроблення нормативного забезпе- чення організації діловодства в УСРР. Організаційно- методичне керування та контроль за організацією діловодства було покладено урядом на архівні уста- нови. Прийняття відповідних урядових постанов, спря- мованих на упорядкування документів, забезпечення їх зберігання та використання сприяло покращенню ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 4 (111) травень-червень 2011 р. ЕКОНОМІКА 119 стану діловодства в центральних та інших установах. Провідну роль у нормативному забезпеченні органі- зації діловодства відігравали Центральне архівне уп- равління УСРР і місцеві архівні установи, які надава- ли методичну та практичну допомогу в розробленні нормативних документів, що регламентували органі- зацію діловодства відповідно до встановлених на той час вимог, а також висвітлювали та популяризували кращий досвід з організації діловодства через спе- ціалізовані періодичні видання. Розроблені та прийняті Укрцентрархівом інструкції в 1920 х рр. мали важливе значення для покращення організації діловодства в установах УСРР, а також формування власної республіканської нормативної та науково-методичної бази. ЛІТЕРАТУРА: 1. Центральний державний архів органів влади і управління України (ЦДАВО України). - Ф. 14. - Оп. 1. - Спр. 99. - 40 арк. 2. ЦДАВО України. - Ф. 14. - Оп. 1. - Спр. 150. - 120 арк. 3. ЦДАВО України. - Ф. 14. - Оп. 1. - Спр. 211. - 215 арк. 4. ЦДАВО України. - Ф. 14. - Оп. 1. - Спр. 449. - 237 акр. 5. Інструкція про постановку архівної частини діловодства в урядових і громадських установах УСРР // Збірник узаконень УСРР. - 1926. - № 7. -С. 18-24. N. Salnikova NORMATIVE REGULATION OF RECORD-KEEPING BY UKRCENTER ARCHIVES IN STATE INSTITUTIONS IN 1920-es The basic normative acts of Ukrcenter archives concerning improvement of record-keeping in Soviet institutions in 1920-es are analyzed. Key words: record-keeping, archives department, archives, state institution, instruction. © Н. Сальнікова Надійшла до редакції 18.05.2011 ІСТОРІЯ УДК 341.232 ÐÎËÜ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²¯ Ç ÁÅÇÏÅÊÈ ² ÑϲÂÐÎÁ²ÒÍÈÖÒÂÀ  ªÂÐÎϲ  ÇÀÁÅÇÏÅ×ÅÍͲ ÄÎÒÐÈÌÀÍÍß ÏÐÀ ËÞÄÈÍÈ ІГОР ТОДОРОВ, доктор історичних наук, професор Донецького національного університету ОЛЕНА ШВЕЦЬ, Донецький національний університет У статті розглянута діяльність Організації з безпеки і співробітництва в Європі у сфері забезпечення прав людини. Проаналізовані характерні елементи людського виміру ОБСЄ, механізми моніторингу в системі захисту прав людини; сформульовано висновки щодо ролі, яку відіграє ОБСЄ в міждержавному співробітництві в галузі прав людини. Ключові слова: ОБСЄ, права людини, "людський вимір", механізм моніторингу. Постановка проблеми. Серед усіх цінностей не- матеріального характеру, усвідомлених людством як дійсно універсальні цінності, права і свободи людини стоять на одному з перших місць. Права людини, їх генеза, соціальне коріння, призначення - одна з вічних проблем історичного, соціально-культурного розвит- ку людства, яка пройшла крізь тисячоліття й незмінно знаходилася в центрі уваги політичної, правової, етич- ної, релігійної, філософської думки. Чимало організацій включають у сферу своєї діяль- ності забезпечення захисту прав людини. Так, просуван- ня прав людини - одне з основних завдань Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Питання захисту прав людини, що розглядаються ОБСЄ, фор- мують частину так званого людського виміру ОБСЄ. Зобов'язання у сфері людського виміру, що виникли в рамках ОБСЄ, можна охарактеризувати як всеосяжні й далекосяжні, іноді навіть "проникаючі" за своїм ха- рактером. ОБСЄ не тільки створила стандарти в "тра- диційній" сфері громадянських, політичних, соціальних, економічних і культурних прав, вона також стала при- звідницею багатьох починань у гуманітарній області, що виходять далеко за межі досягнутого в традиційних документах із прав людини. Україна як активний учас- PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33732
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T15:58:08Z
publishDate 2011
publisher Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
record_format dspace
spelling Сальнікова, Н.
2012-05-30T11:02:14Z
2012-05-30T11:02:14Z
2011
Нормативне регулювання Укрцентрархівом ведення діловодства в державних установах у 1920-х рр. / Н. Сальнікова // Схід. — 2011. — № 4 (111). — С. 115-119. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33732
354.073.515(477) "1920"(045)
У статті проаналізовано основні нормативні акти Укрцентрархіву з удосконалення діловодства в радянських установах у 1920-х роках. Показано, що провідну роль у нормативному забезпеченні організації діловодства відігравали Центральне архівне управління УСРР і місцеві архівні установи.
The basic normative acts of Ukrcenter archives concerning improvement of record-keeping in Soviet institutions in 1920-es are analyzed.
uk
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
Схід
Історія
Нормативне регулювання Укрцентрархівом ведення діловодства в державних установах у 1920-х рр.
Normative regulation of record-keeping by Ukrcenter archives in state institutions in 1920-es
Article
published earlier
spellingShingle Нормативне регулювання Укрцентрархівом ведення діловодства в державних установах у 1920-х рр.
Сальнікова, Н.
Історія
title Нормативне регулювання Укрцентрархівом ведення діловодства в державних установах у 1920-х рр.
title_alt Normative regulation of record-keeping by Ukrcenter archives in state institutions in 1920-es
title_full Нормативне регулювання Укрцентрархівом ведення діловодства в державних установах у 1920-х рр.
title_fullStr Нормативне регулювання Укрцентрархівом ведення діловодства в державних установах у 1920-х рр.
title_full_unstemmed Нормативне регулювання Укрцентрархівом ведення діловодства в державних установах у 1920-х рр.
title_short Нормативне регулювання Укрцентрархівом ведення діловодства в державних установах у 1920-х рр.
title_sort нормативне регулювання укрцентрархівом ведення діловодства в державних установах у 1920-х рр.
topic Історія
topic_facet Історія
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33732
work_keys_str_mv AT salʹníkovan normativneregulûvannâukrcentrarhívomvedennâdílovodstvavderžavnihustanovahu1920hrr
AT salʹníkovan normativeregulationofrecordkeepingbyukrcenterarchivesinstateinstitutionsin1920es