Нормативне регулювання Укрцентрархівом ведення діловодства в державних установах у 1920-х рр.
У статті проаналізовано основні нормативні акти Укрцентрархіву з удосконалення діловодства в радянських установах у 1920-х роках. Показано, що провідну роль у нормативному забезпеченні організації діловодства відігравали Центральне архівне управління УСРР і місцеві архівні установи. The basic norma...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Схід |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33732 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Нормативне регулювання Укрцентрархівом ведення діловодства в державних установах у 1920-х рр. / Н. Сальнікова // Схід. — 2011. — № 4 (111). — С. 115-119. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859901913371246592 |
|---|---|
| author | Сальнікова, Н. |
| author_facet | Сальнікова, Н. |
| citation_txt | Нормативне регулювання Укрцентрархівом ведення діловодства в державних установах у 1920-х рр. / Н. Сальнікова // Схід. — 2011. — № 4 (111). — С. 115-119. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | У статті проаналізовано основні нормативні акти Укрцентрархіву з удосконалення діловодства в радянських установах у 1920-х роках. Показано, що провідну роль у нормативному забезпеченні організації діловодства відігравали Центральне архівне управління УСРР і
місцеві архівні установи.
The basic normative acts of Ukrcenter archives concerning improvement of record-keeping in Soviet institutions in 1920-es
are analyzed.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:58:08Z |
| format | Article |
| fulltext |
№ 4 (111) травень-червень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 115ІСТОРІЯ
УДК 354.073.515(477) "1920"(045)
ÍÎÐÌÀÒÈÂÍÅ ÐÅÃÓËÞÂÀÍÍß ÓÊÐÖÅÍÒÐÀÐÕ²ÂÎÌ
ÂÅÄÅÍÍß Ä²ËÎÂÎÄÑÒÂÀ  ÄÅÐÆÀÂÍÈÕ ÓÑÒÀÍÎÂÀÕ
Ó 1920-õ ðð.
НАТАЛІЯ САЛЬНІКОВА,
пошукач кафедри соціальних комунікацій
Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, м. Київ
У статті проаналізовано основні нормативні акти Укрцентрархіву з удосконалення діло-
водства в радянських установах у 1920-х роках. Показано, що провідну роль у нормативно-
му забезпеченні організації діловодства відігравали Центральне архівне управління УСРР і
місцеві архівні установи.
Ключові слова: діловодство, архівна частина, архів, державна установа, інструкція.
Постановка проблеми. Головне завдання при
виконанні покладеного законом на архівні органи на-
гляду за веденням архівної частини поточного діловод-
ства в радянських установах у 1920-х рр. полягало у
встановленні такого порядку ведення архіву, який би
гарантував збереженість і цілісність діловодних ма-
теріалів у самій установі, а також передання їх у на-
лежному порядку до архівосховищ архівних органів.
Цей нагляд, або загальне керівництво, за терміноло-
гією постанови РНК від 31 жовтня 1922 року, перед-
бачав лише встановлення загальних правил, що забез-
печували б інтереси архівних органів, і тому надавали
певну свободу установам у веденні ними архівної час-
тини [2, арк. 107]. У 1920-х роках Центральним архів-
ним управлінням УСРР було розроблено та впровад-
жено ряд інструкцій і постанов з удосконалення веден-
ня діловодства, які нормативно закріпили головні по-
ложення та підходи до організації роботи з докумен-
тами в радянських установах. Їх аналіз вимагає ґрун-
товного вивчення та комплексного опрацювання, що
дозволить не лише простежити завдання, окреслені
тогочасними нормативними документами, а й визна-
чити позитивне й негативне в досвіді, набутому у сфері
діловодства в досліджуваний період.
Аналіз досліджень і публікацій з теми. Історія
розвитку нормативного забезпечення організації діло-
водства в Україні вивчена недостатньо. Питання нор-
мативного забезпечення в різні історичні періоди було
предметом дослідження в працях ряду авторів, як
правило, лише у зв'язку з розглядом розвитку суміж-
них сфер практичної діяльності, передусім, архівної
справи, чи дослідженням історії діяльності державних
установ. Так, ряд відомостей про нормативне забез-
печення організації діловодства в Україні радянської
доби містять монографії з історії архівної справи
О. Мітюкова, І. Матяш, публікації та навчальні видання
К. Мітяєва, М. Ілюшенко, М. Ларіна та ін. У ряді статей
українських радянських авторів розглянуті окремі ас-
пекти проблеми нормативного забезпечення діловод-
ства. Зокрема, це праці П. Злобіна, М. Савченка,
М. Місермана, Н. Гончарової, В. Прокопчук та ін. Од-
нак і досі відсутня праця, у якій би розглядалося пи-
тання нормативного регулювання організації діловод-
ства в Україні в 1920-1930-х роках. Це актуалізує не-
обхідність аналізу діяльності архівних установ, голов-
но Центрального архівного управління УСРР, у на-
прямі вдосконалення ведення діловодства в держав-
них установах 1920-х років, що визначає мету статті.
Виклад основного матеріалу. На виконання дек-
рету Раднаркому про охорону архівів від 31 жовтня
1922 року Укрцентрархів, виконуючи загальне керів-
ництво веденням архівної частини поточного діловод-
ства в установах УСРР, доручив інспектору-інструкто-
ру Укрцентрархіву при ВУЦВК В. І. Барвінському по-
передньо ознайомитися з веденням архівної частини
в центральних установах [1, арк. 1]. Огляд передба-
чав з'ясування стану діловодства в канцелярії; чи є в
установі архів; чи є архіваріус; чи ліквідувалися про-
тягом останнього часу якісь відділи установи й де збе-
рігаються архіви цих відділів; чи є при установі архівні
матеріали 1919 та попередніх років; чи є окреме при-
міщення для архіву; чи надходять до установи архіви
місцевих органів та установ [Там само]. Однак прочи-
тати звіти В. Барвінського, зроблені від руки окремо
по кожній центральній установі, не видається можли-
вим. Єдиного звіту про здійснену В. Барвінським пе-
ревірку в Центральному державному архіві вищих
органів влади України не виявлено.
Укрцентрархів мав своїм завданням обслуговуван-
ня в архівному відношенні центральних установ - не
лише Наркоматів, а й керівних органів професійного
та кооперативного характеру, оскільки обслуговуван-
ня в цьому ж напрямі місцевих установ було завдан-
ням Губарху. Завдання ведення архівної частини мог-
ло бути досягнуте шляхом складання Укрцентрархі-
вом інструкції з ведення архівів в установах, що ви-
магало попереднього огляду цих установ. Із цією
метою протягом 1924 року було оглянуто всі цент-
ральні установи та з'ясовано способи ведення ними
архівів [2, арк. 107]. Крім того, було розіслано анкету-
опитувальник, яка містила такі пункти:
1) назва установи, її адреса та дата утворення;
2) місце зберігання закінчених і поточних справ,
місце для зберігання справ (архів);
3) чи відповідає центральне місце для зберіган-
ня справ вимогам архівосховища, тобто чи світле
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (111) травень-червень 2011 р.
116 ЕКОНОМІКАІСТОРІЯ
воно, сухе, досить просторе та безпечне в пожежно-
му відношенні;
4) як зберігаються закінчені та незакінчені спра-
ви: у закритих шафах, на відкритих полицях чи ще яким-
небудь способом;
5) чи є відповідальний зберігач справ, об'єднаних
в особливому центральному сховищі, якщо таке є; в
іншому разі хто відповідає за зберігання закінчених і
незакінчених справ;
6) який чисельний склад співробітників, які впоряд-
ковують та зберігають справи в центральному схо-
вищі;
7) за які роки і в якій кількості є справи установи;
8) чи є справи інших установ, яких саме, за які роки
та в якій кількості;
9) чи всі справи розібрані та пристосовані для до-
відок; якщо не всі, то які частини й за які роки не впо-
рядковані;
10) у яких формах відбувалося розбирання та при-
стосування для довідок закінчених і незакінчених справ,
наприклад: шляхом складання описів, алфавітів, карт-
кових покажчиків - особистих, предметних тощо;
11) чи зшиваються справи чи папери зберігаються
в американських реєстраторах, папках тощо;
12) яка система нумерації застосовувалась для
зберігання справ: порядкова по всій установі чи в
межах її частин (відділів) чи яка-небудь інша;
13) яка класифікація справ застосовується в ус-
танові: за адресатами, предметом листування чи ком-
бінована (за адресатами та предметам) чи яка-не-
будь інша;
14) чи утилізувалися справи для канцелярських по-
треб, чи знищувалися, коли й за яких обставин;
15) чи передавалися справи якій-небудь іншій ус-
танові, якій саме, коли, у якій кількості й на яких
підставах;
16) чи є які-небудь правила ведення центрального
сховища справ; у разі наявності надати копії таких;
якщо немає встановлених правил, то в якому порядку
відбувається здавання та приймання справ у цент-
ральне сховище, а також видавання їх для довідок;
17) які є невідкладні потреби з ведення та збері-
гання справ (перерахувати такі) [3, арк. 23].
В опитуванні взяли участь Управління уповноваже-
ного народного комісаріату із зовнішньої торгівлі
СРСР при Раднаркомі УСРР, Найвища рада народ-
ного господарства УСРР, НК внутрішніх справ УСРР,
Південний округ шляхів сполучення НКШС УСРР, НК
фінансів УСРР, Всеукраїнське правління держстраху-
вання (Укрстрах), Управління справами Ради Народ-
них Комісарів УСРР, НК юстиції УСРР, НК освіти УСРР,
НК соціального забезпечення, НК праці УСРР та інші
центральні установи УСРР.
Обстеження виявило, що порівняно з минулим,
1923 роком, установи у веденні архівної частини знач-
но покращили стан справ: поточний архів був постав-
лений задовільно, однак справи за перші роки функ-
ціонування Наркоматів дуже часто не були впорядко-
вані [2, арк. 107].
Отже, завданням Укрцентрархіву було складання
інструкції з ведення архівів у діючих установах, яка б
давала загальні керівні вказівки та забезпечувала
інтереси архівних органів. Інструкція була складена на
основі деяких даних літератури та набутого досвіду й
була розіслана всім центральним установам для оз-
найомлення. Вона повинна була обговорюватися на
спеціальній нараді при Укрцентрархіві, на якій пред-
ставники установ повинні були висловити свої мірку-
вання з приводу інструкції, і лише після цього набира-
ла обов'язкової сили [2, арк. 108].
Так, нарада під головуванням академіка Дмитра
Багалія відбулася 9 лютого 1924 року, однак інструк-
ція не була обговорена через заяву представників
організації НОП про те, що її бажано доопрацювати за
участю представників Асоціації, Укрцентрархіву та
центральних установ, обраних нарадою [2, арк. 92].
Зокрема, у протоколі засідання діловодної групи при
Бюро НОП Союзу радпрацівників за підписом пред-
ставника групи Немировського пропонувалося не роз-
глядати на спеціальній нараді при Укрцентрархіві по-
станову та інструкції про архів з огляду на те, що роз-
роблена Центрархівом інструкція ведення архіву в
установах не скоординована з роботами групи (децен-
тралізує архів), а також через відсутній детально роз-
роблений спосіб класифікації справ. Група вважала,
що спільна робота діловодної групи та Укрцентрархі-
ву полегшить завдання Укрцентрархіву налагодити
правильне ведення архіву в установах із урахуванням
досвіду та стану на місцях. Група, зі свого боку, отри-
мала б можливість через державні органи впливати
на раціоналізацію діловодства в установах.
Діловодна група при Бюро НОП спільно з представ-
никами Наркомату РСІ (відділу покращення держапа-
рату) проводила роботи з раціоналізації діловодства,
які охоплюють також й архів. У протоколі засідання
діловодної групи зазначено, що архів, як опрацьова-
ний, так і поточний, є невід'ємною частиною діловод-
ства установи [2, арк. 76].
Принципи побудови діловодства в установах, прий-
няті в діловодній групі за згодою з НК РСІ, ґрунтували-
ся на картковій системі, що поширювалася також і на
архів. Діловодна група виробила побудову діловодства
за картковою системою, застосовуючи принцип цент-
ралізації діловодства (єдиної центральної реєстратури)
та архіву установи з огляду на те, що саме в одному
місці в установі повинна бути зосереджена вся робота
установи з того чи іншого питання. Група також вважа-
ла за необхідне виробити класифікацію справ за пев-
ною системою так, щоб питання, що опрацьовувалися
в установі в процесі її відомчої роботи, відображалися
в сукупності в одній справі [Там само].
Побудову архіву група вважала за необхідне
здійснювати за десятковою системою, крім того, вона
декларувала необхідність переходу до поточного ар-
хіву, особливо до методу не зшивання справ, а розк-
ладання їх у реєстраційні папки, що, на переконання
групи, давало можливість легко використовувати спра-
ву за потреби виймання того чи іншого документа з
неї. Група вважала за необхідне встановити принцип
видавання не всієї справи, а окремих паперів під підпис
на картці (паспорті справи) [Там само].
Отож, за рішенням спеціальної наради при Укрцент-
рархіві від 9 лютого 1924 року комісія для доопрацю-
вання інструкції була обрана в складі 6 осіб: по 2 від
кожної зі сторін. Робота комісії затягнулася через
складність справи та узгодження різних точок зору, вис-
ловлених із деяких питань представниками Укрцентр-
архіву та Асоціації та відсутністю одного із членів
комісії, який фактично був єдиним, хто дотримувався
в комісії принципів НОП [2, арк. 108]. У квітні 1924 року
інструкція була заслухана в Раді Укрцентрархіву та
були внесені незначні зміни. На другій нараді 28 трав-
ня інструкція була ухвалена і з 1 жовтня набула чин-
ності [2, арк. 108].
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (111) травень-червень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 117ІСТОРІЯ
Згідно з "Інструкцією про ведення архівної частини
в державних, громадських і кооперативних установах
УСРР" [2, арк. 88], загальне керівництво архівною
частиною в установах, згідно з п. 4 постанови Раднар-
кому про охорону архівів від 31 жовтня 1922 р. та п. 2
постанови ВЦВК від 31 січні 1923 р., належало Укр-
центрархіву та його місцевим органам. Жодна спра-
ва чи документ не могли були знищені, продані чи ви-
лучені на розгляд установи, а повинні були зберігати-
ся в архіві цієї установи. Установи були зобов'язані
надавати для своїх архівів окремі приміщення, обо-
в'язково світлі, сухі та обладнані шафами чи полиця-
ми. Архів повинен був знаходитися у віданні відпові-
дальних осіб - архіваріусів, які мають достатню підго-
товку для виконання покладених на них обов'язків.
Установи в разі видання відомчих розпоряджень із
ведення архівної частини повинні були узгоджувати їх
із Укрцентрархівом, а на місцях - із його місцевими
органами [Там само].
Інструкція передбачала зберігання в архіві уста-
нови всіх діловодних матеріалів, тобто будь-яке лис-
тування, накази, протоколи, положення, креслення,
плани, діаграми, бухгалтерські документи та книги,
офіційні видання тощо, систематизовані певним чином.
В установі повинен був бути єдиний архів. Усі діловодні
матеріали в міру їх використання повинні були здава-
тися до архіву установи. В установах, де заведена
карткова система діловодства, разом із діловодними
матеріалами до архіву мали здаватися й відповідні їм
картки, як вхідні, так і вихідні. Здавання мало відбува-
тися за встановленими книгами, які знаходилися у
віданні архіваріуса. В установах, де діяла журнальна
система, діловодні матеріали повинні були здаватися
за приймально-здавальними описами [Там само].
Канцелярські книги мали здаватися до архіву за
окремими книгами, причому на коробках чи на лицьо-
вому боці їх мало бути позначено їх назву та номер за
описом. Бухгалтерські книги та відповідні документи
мали здаватися до архіву за описами, причому термі-
ни та порядок їх здавання встановлювалися згідно з
правилами НК фінансів [Там само].
Секретні діловодні матеріали мали зберігатися
згідно з інструкцією відповідних органів, із доведенням
їх, у міру можливості, до відома Укрцентрархіву. Діло-
водні матеріали передбачалося розподіляти за спра-
вами відповідно до розміток, зроблених в оперативній
частині установи. В архіві повинна була бути встанов-
лена єдина для всієї установи номенклатура справ.
Якщо в установі не була впроваджена карткова систе-
ма, то в її архіві для довідкових цілей повинні були бути
складені карткові покажчики до справ [Там само].
Крім того, перед здаванням справ до Укрцентрар-
хіву установи повинні були відбирати матеріали діло-
водного значення для подальшого їх зберігання у своє-
му архіві, за погодженням з Укрцентрархівом, а на
місцях - із його місцевими органами. Разом з діловод-
ними матеріалами необхідно було здавати картки, а
також наявні покажчики та описи. Усі питання із засто-
сування цієї інструкції мали вирішуватися Укрцентрар-
хівом, а на місцях - його місцевими органами за по-
годженням із відповідними відомствами [Там само].
При аналізі інструкції чітко простежується комп-
роміс між точкою зору Асоціації та Укрцентрархіву.
Представники останнього не могли встановити в
інструктивному порядку карткової системи, уважаючи,
що архівне відомство не може наполягати на реформі
діловодства таким чином. Тому інструкція передбача-
ла діловодство як за картковою, так і за журнальною
системами [2, арк. 108]. Так само представники Укр-
центрархіву не могли погодитися на внесення пункту,
що встановлював десяткову класифікацію діловодних
матеріалів. Натомість інструкція передбачала скла-
дання єдиної номенклатури для всієї установи.
Розмітка діловодних матеріалів, згідно з прийня-
тою номенклатурою, покладалася інструкцією на опе-
ративну частину установи. Цей пункт було внесено для
того, щоб покласти край здаванню канцеляріями ма-
теріалів у хаотичному вигляді [2, арк. 109]. Інструкція
встановлювала порядок безпосереднього здавання
виконаних матеріалів до загального архіву, чим дося-
галося наближення архіву до установи, - архів ставав
органічною частиною установи, за висловом В. Бар-
вінського, "його пам'яттю, а не мертвим придатком"
[Там само].
Після ухвалення інструкції центральні установи
були проінспектовані інспектором Укрцентрархіву
В. Барвінським для ознайомлення з веденням архів-
ної частини і з'ясування, чи не потребує інструкція яки-
хось змін. На думку самого ж В. Барвінського, інструк-
ція вирізнялася гнучкістю, не обмежуючи свободи ус-
танов, однак все ж її слід було б доповнити, скорис-
тавшись даними досвіду як у центрі, так і на місцях [2,
арк. 110]. Загальне враження В. Барвінського, за його
словами, було таким, що "установи серйозно стали на
шлях правильної організації архівної справи та усунен-
ня тих недоліків, які були результатом хаотичного ста-
ну діловодства в перші роки радянської влади" [2,
арк. 109]. Випадки здавання невпорядкованих справ
були зафіксовані досить рідко, однак у ряді установ
архіваріуси витрачали багато часу на впорядкування
діловодних матеріалів 1920-1921 рр., які підлягали
здаванню до Центрального архіву революції (НКВД,
НКЗовнішторг, НКПрод, НКСоцзабез, НКПраці). Деякі
установи так і не змогли впорядкувати справи перед
здаванням, які доводилося приймати в такому вигляді.
Наприклад, діловодні матеріали НКПроду після його
ліквідації здавалися частково за здавальними описа-
ми, а частково на вагу, оскільки не було можливості
впорядкувати матеріали окремих управлінь Наркома-
ту [Там само].
За свідченням В. Барвінського, загальні архіви були
створені при всіх Наркоматах та центральних управ-
ліннях, крім НКфіну, НКЮ, НКПраці та Всеукраїнського
союзу сільськогосподарських кооперативів. Загальні
відділи не всюди були однаковою мірою впорядковані:
деякі з них містили документи до 1924 року, а деякі до
1923. В особливому становищі знаходився, на думку
В. Барвінського, архів при ВСНГ, який містив матеріа-
ли до 1924 року, однак діловодні матеріали ліквідова-
них главків періоду 1920-1921 р., що накопичилися у ве-
ликій кількості - близько 1000 пудів, не могли вмістити-
ся в загальному архіві й зберігалися в коморах. Ці фон-
ди переважно не були впорядковані [Там само].
У деяких Наркоматах було досягнуто об'єднання
поточного архіву із загальним, де зберігалися закін-
чені справи. Виконані матеріали передавалися до за-
гального архіву, де й складалися згідно зі зробленими
на них розмітками у відповідні справи-реєстратори.
Такий порядок був як в установах із картковою систе-
мою діловодства, так і з журнальною (НКЗдоров'я,
НКЗем, НКПрос, НК РСІ, УпрНКІС) [2, арк. 110]. У ВСНГ
матеріали поточного року зберігалися в реєстраторах
при управлінні справами. В НК РСІ, ВСНГ, НКЗемі та
НКЗдоров'я справи були класифіковані за десятковою
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (111) травень-червень 2011 р.
118 ЕКОНОМІКА
системою, частково за спрощеною, частково за міжна-
родною. У загальному архіві нумерація застосовува-
лася чи порядкова по відношенню до всіх матеріалів,
чи в межах кожної з окремих частин архіву. Після за-
кінчення року нумерація відновлювалася з №1.
Документи в справах розташовувалися частково
в хронологічному порядку; у деяких архівах спостері-
галося розподілення паперів "кущами", тобто за окре-
мими питаннями листування папери розташовували-
ся поряд [Там само].
В основу номенклатури переважної більшості цен-
тральних установ було покладено розподіл за адре-
сатами та діловодними формами (протоколи, плани,
звіти тощо), у НК РСІ, НКЗемі та ін. - за питаннями лис-
тування та формами. В архівах окремих установ для
полегшення видавання довідок (РНК, НКЗем) велися
спеціальні книги, куди заносилися номери паперів із
розподілом їх за адресатами.
Загалом В. Барвінський визнав ведення архівної
частини як "задовільне, а в деяких установах навіть
хороше" [Там само]. Наркоматами, у яких накопичили-
ся матеріали внаслідок безладу у веденні діловодства
1920-1921 рр. (НКСоцзабез, НКВД та ін.), були вжиті
заходи з виправлення цих недоліків. Класифікація
матеріалів відбувалася за принципами, обраними са-
мою установою.
26 березня 1926 року Колегією Центрального ар-
хівного управління УСРР було затверджено "Інструк-
цію про постановку архівної частини діловодства в
урядових і громадських установах УСРР" [5]. Розроб-
лена на підставі Постанови "Про Єдиний державний
архівний фонд", "Положення про архівну частину діло-
водства в урядових і громадських установах УСРР",
інструкцій: про постановку архівних частин діловод-
ства державних, громадських і кооперативних установ;
про засоби зберігання архівних матеріалів; про поря-
док користування архівними матеріалами; про поря-
док реєстрації і розташування архівних матеріалів,
вона встановлювала порядок передання матеріалів
із діловодства установи в його архівну частину, збері-
гання й реєстрації матеріалів в архівній частині діло-
водства, користування архівними матеріалами, пере-
дання матеріалів із архівних частин установ органам
Укрцентрархіву та зберігання в архівній частині уста-
нов зліпків і відбитків зі знищених печаток і штампів.
Так, у розділі про порядок передання матеріалів із
діловодства установи в його архівну частину відзна-
чено, що всі закінчені переведенням справи й книги
необхідно здавати в архівну частину установи один раз
протягом року в термін, призначений начальником ус-
танови, але не пізніше шести місяців після закінчення
певного операційного року. При переданні діловодно-
го матеріалу до архівної частини, згідно з "Інструк-
цією…", слід було дотримуватися таких правил:
- "матеріал, що здається до архівної частини, вши-
вається в міцну обгортку. Документи підшиваються
в точно хронологічному порядку, починаючи з найра-
ніших; підшивання здійснюється нитками по лівому
краю. Передавати архівні матеріали з діловодства
в архівну частину установи в реєстраторах і теках за-
бороняється;
- вшиті в обгортку справи та інший архівний мате-
ріал нумерується по аркушах. Кількість аркушів заз-
начається на третій сторінці обгортки;
- на першій сторінці обгортки справ, зброшурова-
них матеріалів або книг, що здаються до архівної час-
тини, робиться надпис відповідної форми;
- справи, великі за обсягом, поділені на кілька томів
одного найменування, нумеруються в хронологічному
порядку вшитих документів, а в кожному томі разом із
кількістю аркушів даного тому зазначається загальна
кількість аркушів і томів по всій справі;
- закінчені діловодні матеріали здаються в архів-
ну частину за здавальними описами у двох примірни-
ках, складеними на основі номенклатури, яку заводить
установа на початку кожного операційного року. Один
примірник опису з розпискою на ньому при прийом пе-
редається в діловодство установи, а другий зали-
шається а архівній частині;
- діловодні книги і друковані видання (періодичні й
неперіодичні) здаються в архівну частину установи за
окремим здавальним описом;
- справи, що здаються в архівну частину, ув'язують-
ся у зв'язки завтовшки не більше 25 см, до зв'язок до-
даються міцні ярлики з відповідною формою;
- кожна зв'язка перев'язується навхрест міцним
шпагатом, а на заломах шпагату відкладається кар-
тон для убезпечення аркушів справи від прориву їх
шпагатом;
- в архівній частині здавальні описи підкладають-
ся за чергою їх надходження і стають підставою для
складання загального опису;
- матеріали, які надійшли до архівної частини до
видання цієї інструкції і не відповідають її вимогам, упо-
рядковуються належним чином у міру можливості про-
тягом нетривалого часу" [5, c. 19-20].
1927 року Центральне архівне управління УСРР
розробило проект "Інструкції про складання переліків
матеріалів із строками їх переховування" [4, aрк. 149-
150], у якій здійснено спробу викласти головні вимоги
до складання переліків. У проекті інструкції, зокрема,
зазначено, що кожна центральна установа має склада-
ти перелік архівних матеріалів не лише для свого апа-
рату, а й для всіх підлеглих їй установ. У разі відсутності
в центральній установі повних відомостей про форми
діловодства підлеглих установ вона може доручити, за
погодженням із ЦАУ УСРР, опрацювання цього питан-
ня кільком типовим установам по кожній групі для скла-
дання загального переліку. До переліку по кожній уста-
нові, а також по всіх групах підлеглих установ повинні
увійти назви всіх матеріалів, занесених як окремі оди-
ниці до опису матеріалів минулих років та до номенкла-
тури діловодства (справи, наряди, книжки, відомості
статкартки тощо). До кожного переліку слід було дода-
ти точний опис структури центральної установи, а для
кожної назви однотипних установ - схему її структурно-
го розподілу. Терміни зберігання повинні бути встанов-
лені залежно від оперативно-практичного та довідко-
вого значення матеріалів, особливо судово-юридич-
ного та фінансово-контрольного їх значення, а також
наукового значення з урахуванням накопичення уста-
новою досвіду роботи [4, aрк. 149].
Висновки
Отже, підсумовуючи вищевикладене, можна зроби-
ти висновок, що для 1920-х років визначальним було
започаткування розроблення нормативного забезпе-
чення організації діловодства в УСРР. Організаційно-
методичне керування та контроль за організацією
діловодства було покладено урядом на архівні уста-
нови. Прийняття відповідних урядових постанов, спря-
мованих на упорядкування документів, забезпечення
їх зберігання та використання сприяло покращенню
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (111) травень-червень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 119
стану діловодства в центральних та інших установах.
Провідну роль у нормативному забезпеченні органі-
зації діловодства відігравали Центральне архівне уп-
равління УСРР і місцеві архівні установи, які надава-
ли методичну та практичну допомогу в розробленні
нормативних документів, що регламентували органі-
зацію діловодства відповідно до встановлених на той
час вимог, а також висвітлювали та популяризували
кращий досвід з організації діловодства через спе-
ціалізовані періодичні видання.
Розроблені та прийняті Укрцентрархівом інструкції
в 1920 х рр. мали важливе значення для покращення
організації діловодства в установах УСРР, а також
формування власної республіканської нормативної та
науково-методичної бази.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Центральний державний архів органів влади і управління
України (ЦДАВО України). - Ф. 14. - Оп. 1. - Спр. 99. - 40 арк.
2. ЦДАВО України. - Ф. 14. - Оп. 1. - Спр. 150. - 120 арк.
3. ЦДАВО України. - Ф. 14. - Оп. 1. - Спр. 211. - 215 арк.
4. ЦДАВО України. - Ф. 14. - Оп. 1. - Спр. 449. - 237 акр.
5. Інструкція про постановку архівної частини діловодства в
урядових і громадських установах УСРР // Збірник узаконень
УСРР. - 1926. - № 7. -С. 18-24.
N. Salnikova
NORMATIVE REGULATION OF RECORD-KEEPING BY UKRCENTER ARCHIVES
IN STATE INSTITUTIONS IN 1920-es
The basic normative acts of Ukrcenter archives concerning improvement of record-keeping in Soviet institutions in 1920-es
are analyzed.
Key words: record-keeping, archives department, archives, state institution, instruction.
© Н. Сальнікова
Надійшла до редакції 18.05.2011
ІСТОРІЯ
УДК 341.232
ÐÎËÜ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²¯ Ç ÁÅÇÏÅÊÈ ² ÑϲÂÐÎÁ²ÒÍÈÖÒÂÀ
 ªÂÐÎϲ  ÇÀÁÅÇÏÅ×ÅÍͲ ÄÎÒÐÈÌÀÍÍß
ÏÐÀÂ ËÞÄÈÍÈ
ІГОР ТОДОРОВ,
доктор історичних наук, професор Донецького національного університету
ОЛЕНА ШВЕЦЬ,
Донецький національний університет
У статті розглянута діяльність Організації з безпеки і співробітництва в Європі у сфері
забезпечення прав людини. Проаналізовані характерні елементи людського виміру ОБСЄ,
механізми моніторингу в системі захисту прав людини; сформульовано висновки щодо
ролі, яку відіграє ОБСЄ в міждержавному співробітництві в галузі прав людини.
Ключові слова: ОБСЄ, права людини, "людський вимір", механізм моніторингу.
Постановка проблеми. Серед усіх цінностей не-
матеріального характеру, усвідомлених людством як
дійсно універсальні цінності, права і свободи людини
стоять на одному з перших місць. Права людини, їх
генеза, соціальне коріння, призначення - одна з вічних
проблем історичного, соціально-культурного розвит-
ку людства, яка пройшла крізь тисячоліття й незмінно
знаходилася в центрі уваги політичної, правової, етич-
ної, релігійної, філософської думки.
Чимало організацій включають у сферу своєї діяль-
ності забезпечення захисту прав людини. Так, просуван-
ня прав людини - одне з основних завдань Організації з
безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Питання
захисту прав людини, що розглядаються ОБСЄ, фор-
мують частину так званого людського виміру ОБСЄ.
Зобов'язання у сфері людського виміру, що виникли в
рамках ОБСЄ, можна охарактеризувати як всеосяжні
й далекосяжні, іноді навіть "проникаючі" за своїм ха-
рактером. ОБСЄ не тільки створила стандарти в "тра-
диційній" сфері громадянських, політичних, соціальних,
економічних і культурних прав, вона також стала при-
звідницею багатьох починань у гуманітарній області, що
виходять далеко за межі досягнутого в традиційних
документах із прав людини. Україна як активний учас-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33732 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:58:08Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сальнікова, Н. 2012-05-30T11:02:14Z 2012-05-30T11:02:14Z 2011 Нормативне регулювання Укрцентрархівом ведення діловодства в державних установах у 1920-х рр. / Н. Сальнікова // Схід. — 2011. — № 4 (111). — С. 115-119. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33732 354.073.515(477) "1920"(045) У статті проаналізовано основні нормативні акти Укрцентрархіву з удосконалення діловодства в радянських установах у 1920-х роках. Показано, що провідну роль у нормативному забезпеченні організації діловодства відігравали Центральне архівне управління УСРР і місцеві архівні установи. The basic normative acts of Ukrcenter archives concerning improvement of record-keeping in Soviet institutions in 1920-es are analyzed. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Історія Нормативне регулювання Укрцентрархівом ведення діловодства в державних установах у 1920-х рр. Normative regulation of record-keeping by Ukrcenter archives in state institutions in 1920-es Article published earlier |
| spellingShingle | Нормативне регулювання Укрцентрархівом ведення діловодства в державних установах у 1920-х рр. Сальнікова, Н. Історія |
| title | Нормативне регулювання Укрцентрархівом ведення діловодства в державних установах у 1920-х рр. |
| title_alt | Normative regulation of record-keeping by Ukrcenter archives in state institutions in 1920-es |
| title_full | Нормативне регулювання Укрцентрархівом ведення діловодства в державних установах у 1920-х рр. |
| title_fullStr | Нормативне регулювання Укрцентрархівом ведення діловодства в державних установах у 1920-х рр. |
| title_full_unstemmed | Нормативне регулювання Укрцентрархівом ведення діловодства в державних установах у 1920-х рр. |
| title_short | Нормативне регулювання Укрцентрархівом ведення діловодства в державних установах у 1920-х рр. |
| title_sort | нормативне регулювання укрцентрархівом ведення діловодства в державних установах у 1920-х рр. |
| topic | Історія |
| topic_facet | Історія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33732 |
| work_keys_str_mv | AT salʹníkovan normativneregulûvannâukrcentrarhívomvedennâdílovodstvavderžavnihustanovahu1920hrr AT salʹníkovan normativeregulationofrecordkeepingbyukrcenterarchivesinstateinstitutionsin1920es |