Роль Організації з безпеки і співробітництва в Європі в забезпеченні дотримання прав людини
У статті розглянута діяльність Організації з безпеки і співробітництва в Європі у сфері
 забезпечення прав людини. Проаналізовані характерні елементи людського виміру ОБСЄ,
 механізми моніторингу в системі захисту прав людини; сформульовано висновки щодо
 ролі, яку відіграє О...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Схід |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33733 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Роль Організації з безпеки і співробітництва в Європі в забезпеченні дотримання прав людини / І. Тодоров, О. Швець // Схід. — 2011. — № 4 (111). — С. 119-122. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860044019172638720 |
|---|---|
| author | Тодоров, І. Швець, О. |
| author_facet | Тодоров, І. Швець, О. |
| citation_txt | Роль Організації з безпеки і співробітництва в Європі в забезпеченні дотримання прав людини / І. Тодоров, О. Швець // Схід. — 2011. — № 4 (111). — С. 119-122. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | У статті розглянута діяльність Організації з безпеки і співробітництва в Європі у сфері
забезпечення прав людини. Проаналізовані характерні елементи людського виміру ОБСЄ,
механізми моніторингу в системі захисту прав людини; сформульовано висновки щодо
ролі, яку відіграє ОБСЄ в міждержавному співробітництві в галузі прав людини.
The article describes the activity of OSCE in the field of human rights. Characteristic elements of the human dimension of
OSCE monitoring mechanisms in the human rights system are analyzed and conclusions on the role of OSCE in international
cooperation on human rights are formulated.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:57:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
№ 4 (111) травень-червень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 119
стану діловодства в центральних та інших установах.
Провідну роль у нормативному забезпеченні органі-
зації діловодства відігравали Центральне архівне уп-
равління УСРР і місцеві архівні установи, які надава-
ли методичну та практичну допомогу в розробленні
нормативних документів, що регламентували органі-
зацію діловодства відповідно до встановлених на той
час вимог, а також висвітлювали та популяризували
кращий досвід з організації діловодства через спе-
ціалізовані періодичні видання.
Розроблені та прийняті Укрцентрархівом інструкції
в 1920 х рр. мали важливе значення для покращення
організації діловодства в установах УСРР, а також
формування власної республіканської нормативної та
науково-методичної бази.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Центральний державний архів органів влади і управління
України (ЦДАВО України). - Ф. 14. - Оп. 1. - Спр. 99. - 40 арк.
2. ЦДАВО України. - Ф. 14. - Оп. 1. - Спр. 150. - 120 арк.
3. ЦДАВО України. - Ф. 14. - Оп. 1. - Спр. 211. - 215 арк.
4. ЦДАВО України. - Ф. 14. - Оп. 1. - Спр. 449. - 237 акр.
5. Інструкція про постановку архівної частини діловодства в
урядових і громадських установах УСРР // Збірник узаконень
УСРР. - 1926. - № 7. -С. 18-24.
N. Salnikova
NORMATIVE REGULATION OF RECORD-KEEPING BY UKRCENTER ARCHIVES
IN STATE INSTITUTIONS IN 1920-es
The basic normative acts of Ukrcenter archives concerning improvement of record-keeping in Soviet institutions in 1920-es
are analyzed.
Key words: record-keeping, archives department, archives, state institution, instruction.
© Н. Сальнікова
Надійшла до редакції 18.05.2011
ІСТОРІЯ
УДК 341.232
ÐÎËÜ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²¯ Ç ÁÅÇÏÅÊÈ ² ÑϲÂÐÎÁ²ÒÍÈÖÒÂÀ
 ªÂÐÎϲ  ÇÀÁÅÇÏÅ×ÅÍͲ ÄÎÒÐÈÌÀÍÍß
ÏÐÀÂ ËÞÄÈÍÈ
ІГОР ТОДОРОВ,
доктор історичних наук, професор Донецького національного університету
ОЛЕНА ШВЕЦЬ,
Донецький національний університет
У статті розглянута діяльність Організації з безпеки і співробітництва в Європі у сфері
забезпечення прав людини. Проаналізовані характерні елементи людського виміру ОБСЄ,
механізми моніторингу в системі захисту прав людини; сформульовано висновки щодо
ролі, яку відіграє ОБСЄ в міждержавному співробітництві в галузі прав людини.
Ключові слова: ОБСЄ, права людини, "людський вимір", механізм моніторингу.
Постановка проблеми. Серед усіх цінностей не-
матеріального характеру, усвідомлених людством як
дійсно універсальні цінності, права і свободи людини
стоять на одному з перших місць. Права людини, їх
генеза, соціальне коріння, призначення - одна з вічних
проблем історичного, соціально-культурного розвит-
ку людства, яка пройшла крізь тисячоліття й незмінно
знаходилася в центрі уваги політичної, правової, етич-
ної, релігійної, філософської думки.
Чимало організацій включають у сферу своєї діяль-
ності забезпечення захисту прав людини. Так, просуван-
ня прав людини - одне з основних завдань Організації з
безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Питання
захисту прав людини, що розглядаються ОБСЄ, фор-
мують частину так званого людського виміру ОБСЄ.
Зобов'язання у сфері людського виміру, що виникли в
рамках ОБСЄ, можна охарактеризувати як всеосяжні
й далекосяжні, іноді навіть "проникаючі" за своїм ха-
рактером. ОБСЄ не тільки створила стандарти в "тра-
диційній" сфері громадянських, політичних, соціальних,
економічних і культурних прав, вона також стала при-
звідницею багатьох починань у гуманітарній області, що
виходять далеко за межі досягнутого в традиційних
документах із прав людини. Україна як активний учас-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (111) травень-червень 2011 р.
120 ЕКОНОМІКАІСТОРІЯ
ник Організації з безпеки і співробітництва в Європі за-
цікавлена у використанні можливостей ОБСЄ для підви-
щення рівня національної безпеки, забезпечення те-
риторіальної цілісності, недоторканності державних
кордонів, запобігання на ранній стадії конфліктам і кри-
зовим ситуаціям і врегулювання "заморожених"
конфліктів, зміцнення демократії на європейському
просторі, а також підтримання сталого економічного
розвитку. Отже, актуальним є наукове дослідження на-
прямків та механізмів діяльності ОБСЄ в забезпеченні
дотримання прав людини, участі представників ОБСЄ
в проведенні різних польових місій, спрямованих на
моніторинг ситуації з правами людини.
Останні дослідження і публікації. Проблему
прав людини в діяльності ОБСЄ активно досліджува-
ли А. Азаров, Р. Бретт, К. В. Бергем, У. Фастенраф,
Б. К. Султанов. Питання ролі ОБСЄ в сучасному світі
розглянуто в роботах Є. А. Лукашева, Дж. Болтрофа,
Г. Г. Гольдіна, К. Бенедиктова.
Аналізуючи стан вивчення цієї проблеми в сучасній
історико-правовій науці, необхідно зазначити, що про-
блема захисту прав людини має глибоке коріння; вона
далеко не вичерпана й потребує подальшого дослід-
ження. Особливо це стосується переосмислення на тлі
перетворень ролі регіональних організацій, зокрема
ОБСЄ, що відбуваються в сучасному світі, у справі
подальшої конкретизації відповідних зобов'язань дер-
жав і встановлення більш жорсткого контролю з боку
міжнародного співтовариства за реалізацією основних
прав і свобод індивідів на внутрішньодержавному рівні.
Метою роботи є аналіз міжнародно-правових до-
кументів, що регулюють права людини, напрямів
діяльності ОБСЄ в цій сфері, а також ролі, яку відіграє
ОБСЄ в зазначеній сфері.
Виклад основного матеріалу. Організація з без-
пеки і співробітництва в Європі, яка замінила Нараду
з безпеки і співробітництва в Європі в 1994 році, є
міждержавним регіональним політичним об'єднанням,
до складу якого входять 56 держав-учасників: усі євро-
пейські країни, Сполучені Штати Америки (США), Ка-
нада та держави Центральної Азії.
ОБСЄ, будучи однією з молодих міжнародних орга-
нізацій, має власну історію становлення, що почалася
з відкриття у м. Гельсінкі 3 липня 1973 р. Наради з без-
пеки і співробітництва в Європі (НБСЄ), яка тривала
протягом ще двох років у Женеві й була завершена в
Гельсінкі 1 серпня 1975 р. підписанням Заключного акта
представниками 35 держав Європи та Америки [1].
Важливо зазначити, що десять принципів Заключ-
ного акта 1975 р. (суверенна рівність, повага до прав,
властивих суверенітету; незастосування сили або заг-
рози силою; непорушність кордонів; територіальна
цілісність держав; мирне врегулювання суперечок;
невтручання у внутрішні справи; дотримання прав
людини та основних свобод; рівноправність і право
народів розпоряджатися своєю долею; співробітниц-
тво між державами; сумлінне виконання зобов'язань
з міжнародного права) мали історичне значення, вони
не тільки сприяли зменшенню напруженості в епоху
"холодної війни", а й заклали основу довгострокового
співробітництва, визначивши конкретні сфери для
міждержавної взаємодії. Тематично ці сфери були роз-
поділені між трьома "кошиками", або трьома виміра-
ми безпеки, з докладною регламентацією.
"Кошики" включають: питання, що стосуються без-
пеки в Європі; співробітництво в галузі економіки, на-
уки і техніки та навколишнього середовища; співробі-
тництво в гуманітарних та інших областях.
Питання захисту прав людини, що розглядають-
ся ОБСЄ, формують частину так званого людсько-
го виміру ОБСЄ. Цей термін був офіційно введений
в 1989 році в Заключному документі Віденської
зустрічі і застосовується як загальний термін для
всіх питань, що стосуються прав людини й фунда-
ментальних свобод, людських контактів та інших пи-
тань гуманітарного характеру, які підпадають під
юрисдикцію цієї організації. Крім того, термін охоп-
лює питання, пов'язані з демократією, демократич-
ними інститутами та правопорядком.
Характерним елементом людського виміру ОБСЄ
є глибоко деталізований характер багатьох прийнятих
зобов'язань. Гарним прикладом у цьому відношенні є
правила, що стосуються умов роботи іноземних жур-
налістів у зв'язку зі свободою слова, а також декілька
положень про "людські контакти" (возз'єднання сімей,
шлюби між громадянами різних держав, туризм тощо),
так само як і зобов'язання, пов'язані з видачею виїз-
них документів, які зумовлені принципом свободи пе-
реміщення [2].
Крім того, слід зазначити, що на Загальноєвро-
пейській зустрічі в Парижі (1990 р.), а також на зустрі-
чах представників держав - учасників Наради з без-
пеки і співробітництва в Європі, що відбулися в
Бєлграді (1977-1978 рр.), Мадриді (1980-1983 рр.),
Відні (1986-1989 рр.), Копенгагені (1990 р.), Москві
(1991 р.), були розроблені й прийняті конкретні рішен-
ня щодо розвитку співпраці європейських держав,
США та Канади в галузі прав людини.
Під час обговорення пропозицій щодо контролю за
виконанням державами своїх зобов'язань з прав лю-
дини держави-учасники Віденської наради, прийнявши
в 1989 р. Заключний Документ Віденської зустрічі, ви-
рішили, що у своїх взаєминах вони обмінюватимуться
інформацією і відповідатимуть на запити один одного
про ситуацію з правами людини на їхній території. Вони
також погодилися проводити двосторонні зустрічі з
іншими державами-учасниками з метою вивчення пи-
тань, що відносяться до людського виміру НБСЄ,
включаючи ситуації й конкретні випадки, пов'язані з
порушенням прав окремих людей. До цих ситуацій і
конкретних випадків будь-яка держава може привер-
тати увагу інших учасників НБСЄ. Усі матеріали з об-
міну інформацією та вивчення конкретних випадків за
бажанням будь-якої держави-учасниці можуть надава-
тись на наступні Наради НБСЄ [3].
У Паризькій хартії для нової Європи передбачало-
ся створення Парламентської асамблеї НБСЄ, до якої
повинні увійти члени парламентів усіх держав-учас-
ників. У рамках цього парламенту могли б бути ство-
рені спеціальні органи з повноваженнями розглядати
окремі порушення основних прав і свобод людини й
приймати обов'язкові за ним рішення [4].
ОБСЄ також відіграє велику роль у різних польо-
вих місіях, як у випадку з Боснією і Герцеговиною або
Сербією і Чорногорією, так і у випадку з Косово. Із цією
метою в місіях ОБСЄ працюють відділи прав людини,
а фахівці з прав людини працюють по всій країні для
того, щоб здійснювати моніторинг ситуації з правами
людини й звітувати про неї, а також заохочувати пра-
ва людини й надавати допомогу в деяких випадках
захисту. ОБСЄ також підтримує національні установи
прав людини в країнах, де працюють її місії, як, наприк-
лад, омбудсмен у Боснії та Герцеговині або в Косово.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (111) травень-червень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 121ІСТОРІЯ
В ОБСЄ створені спеціальні механізми у формі
Верховного уповноваженого з проблем національних
меншин та Уповноваженого з питань свободи засобів
масової інформації, офіси яких розташовані відповід-
но в Гаазі та Відні. Пост Верховного уповноваженого з
проблем національних меншин є інструментом запобі-
гання конфліктам із мандатом на вирішення етнічних
конфліктів на ранній стадії. ОБСЄ також відіграє вели-
ку роль у моніторингу демократичних виборів у країнах
Європи, у яких відбувається перехід до плюралістич-
ної демократії. Процес демократизації й заохочення
прав людини підтримує Бюро з демократичних інститутів
і прав людини (БДІПЛ), яке розташоване у Варшаві.
ОБСЄ також відіграє велику роль у вирішенні конфліктів
і в постконфліктному відновленні в Європі [5].
У системі людського виміру ОБСЄ існує специ-
фічний механізм моніторингу, загальновідомий як "ме-
ханізм людського виміру". Цей механізм складається
з двох основних елементів: Віденського механізму і
Московського механізму, причому останній частково
являє собою подальший розвиток першого.
Разом вони утворюють процес для нагляду за ви-
конанням зобов'язань у сфері людського виміру, до
допомоги якого окремі держави-учасники ОБСЄ мо-
жуть удаватися для розгляду конкретних ситуацій.
Віденський механізм дозволяє державам-учасни-
цям використовувати набір процедур для того, щоб
підняти питання, пов'язані з виконанням зобов'язань
у сфері людського виміру іншою державою-учасницею
ОБСЄ. Московський механізм спирається на Віденсь-
кий механізм і додатково надає можливість форму-
вати спеціальні місії незалежних експертів для надан-
ня допомоги у вирішенні конкретних проблем, пов'яза-
них із питаннями людського виміру. Це передбачає
право розслідування повідомлень про порушення зо-
бов'язань у сфері людського виміру, причому у винят-
кових випадках це може робитися навіть без згоди
обвинуваченої держави [6].
Основа Віденського механізму, який складається
з 4 етапів, була закладена у Віденському Заключному
Документі 1989 року. Згодом він отримав подальший
розвиток, особливо на Конференціях з людського ви-
міру в Копенгагені (1990) і Москві (1991) і на Подальшій
Зустрічі в Гельсінкі (1992).
Віденський механізм містить в собі чотири етапи:
1) держави погодилися, що вони будуть давати пись-
мові відповіді на запити та надання одна одній по суті
стану справ в їхніх країнах у галузі прав людини; 2) вони
погодилися проводити двосторонні обговорення із цих
питань на вимогу будь-якої держави-учасниці НБСЄ з
метою розв'язання конкретних випадків порушення
прав людини; 3) будь-яка держава отримала право
привертати увагу за допомогою дипломатичних каналів
інших учасників НБСЄ до випадків і ситуацій, які були
предметом двосторонніх обговорень; 4) будь-яка дер-
жава-учасниця отримала право ставити ці проблеми
на обговорення.
Цей механізм складається з 4 елементів: обмін
інформацією і письмова відповідь на запити й на уяв-
лення, які розсилаються членам ОБСЄ іншими учас-
никами ОБСЄ з питань, пов'язаних із людським вимі-
ром, у найкоротший термін, але не більше 10 днів; заз-
вичай такі зв'язки підтримуються через дипломатичні
канали; проведення двосторонніх зустрічей з іншими
учасниками організації на їх прохання для обговорен-
ня проблем людського виміру, включаючи конкретні
ситуації й особливі випадки з метою їх вирішення; час і
місце таких зустрічей має бути визначено якомога
швидше за взаємною згодою, як правило, протягом
одного тижня після отримання прохання; місцем про-
ведення таких зустрічей може бути БДІПЛ (Бюро Де-
мократичних Інститутів і Прав Людини); будь-яка краї-
на-учасниця ОБСЄ, яка вважає це за потрібне, може
привернути увагу інших учасників за допомогою дип-
ломатичних каналів або БДІПЛ до тих чи інших ситу-
ацій та питань людського виміру; будь-яка країна-учас-
ниця ОБСЄ, яка вважає це за потрібне, може ділити-
ся інформацією про обміни інформацією й уявлення
про результати двосторонніх зустрічей, включаючи
інформацію про ситуації й конкретні випадки, на зуст-
річах ОБСЄ, особливо на Нарадах Глав, на оглядо-
вих конференціях, які проводяться кожні два роки, і
на виконавчих зустрічах [7].
Віденський механізм є такою постійно діючою сис-
темою нагляду, яка нагадує процедуру розгляду
міждержавних скарг; якщо в країну, у рамках цього
механізму, надійшов запит на інформацію від будь-якої
з країн ОБСЄ, вона зобов'язана надати відповідь на
такий запит; вона також зобов'язана задовольнити
наступне прохання про двосторонню зустріч.
До недоліків Віденського механізму відносяться
відсутність санкцій у разі доказу порушення зобов'язань
з людського виміру і вимоги консенсусу при ухваленні
рішень ОБСЄ. Виходячи з останнього, не можна вжи-
вати дії проти волі держави, якої таке рішення може
стосуватися. Отже, ефективність Віденського меха-
нізму багато в чому залежить від політичного тиску [8].
Система, яку часто називають Московським меха-
нізмом, дуже ускладнена. Вона включає 5 окремих про-
цедур, які можуть використовуватися незалежно одна
від одної для заснування місій доповідачів або екс-
пертів. Дві з них пов'язані з Віденським механізмом:
після першої або другої фази застосування Віденсько-
го механізму країна-ініціатор може запропонувати іншій
державі запросити місію експертів; якщо інша держа-
ва відмовляється це зробити, сторона, яка робила за-
пит,= може ініціювати відправлення місії експертів про-
ти волі іншої держави за умови, що така ініціатива зна-
ходить підтримку ще 5 держав ОБСЄ. Таким чином, у
рамках Віденського механізму була створена мож-
ливість проведення незалежної експертизи випадків
порушення зобов'язань людського виміру.
Московський механізм включає 3 інші процедури,
які можна використовувати для заснування місій. Ці
процедури, не пов'язані із застосуванням Віденського
механізму, такі: добровільне запрошення місії експертів
країною ОБСЄ; рішення Наради Глав про заснування
місії експертів або доповідачів; заснування "надзвичай-
ної місії" доповідачів у випадках "особливо серйозної
небезпеки" з метою виконання положень людського
виміру. Ці місії повинні складатися з незалежних екс-
пертів, обраних зі списку, у якому знаходяться до 3 екс-
пертів, призначених кожною державою ОБСЄ.
Крім механізму людського виміру, для контролю над
дотриманням вимог людського виміру були розроблені
й інші процедури та засоби: будь-яке питання, що відно-
ситься до людського виміру, може бути піднято на зус-
трічах різних політичних органів ОБСЄ, особливо Пос-
тійної Ради, Наради глав і Міністерських органів, а та-
кож на щорічних виконавчих зустрічах ОБСЄ; питання
людського виміру можуть вирішуватися апеляцією до
загальних механізмів ОБСЄ, таких як різного роду про-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (111) травень-червень 2011 р.
122 ЕКОНОМІКА
цедури мирного владнання спірних питань (МВСП) або
Берлінський надзвичайний механізм [9].
Варто згадати, що в 2013 Україна буде здійснюва-
ти головування в ОБСЄ. У цьому контексті наша краї-
на має забезпечити прогрес щодо виконання зобов'я-
зань, які перебувають під постійним контролем ОБСЄ
та стосуються, насамперед, питань захисту прав лю-
дини та демократичних свобод, у т. ч. свободи ЗМІ,
дотримання принципу верховенства права, прийнят-
тя виборчого законодавства, узгодженого з євро-
пейськими стандартами, та проведення на його основі
вільних і прозорих парламентських виборів у 2012 р.
На наявність проблем саме в площині прав людини в
Україні неодноразово звертало увагу керівництво
ОБСЄ, зокрема, чинний голова ОБСЄ, міністр закор-
донних справ Литви Аудронюс Ажубаліс. Наприкінці
2010 року журнал The Economist склав рейтинг демок-
ратії країн світу Democracy Index-2010. Україна зайня-
ла 67 місце, тобто опустилася на 14 пунктів вниз по-
рівняно з 2008 роком (53 місце) [10].
Висновки
1. Захист і заохочення прав людини все більше ін-
тернаціоналізуються і, відповідно, зростає роль між-
народного права в цій сфері міждержавного співро-
бітництва.
2. Документи ОБСЄ, включаючи Гельсінський Зак-
лючний Акт, Віденський Заключний Документ, Паризь-
ку Хартію для нової Європи, Документ московської на-
ради Конференції з людського виміру та інші містять
ряд важливих зобов'язань у сфері людського виміру,
які дозволили Організації грати провідну й новаторсь-
ку роль в області прав людини. Так, суть зобов'язань
відображається в декількох базових принципах: дотри-
мання прав людини та основних свобод займає цент-
ральне місце в прийнятій ОБСЄ концепції безпеки; дер-
жави несуть відповідальність перед усіма своїми гро-
мадянами й одна перед одною за забезпечення того,
щоб ці права й свободи дійсно шанувалися й захищали-
ся. ОБСЄ створила дуже гнучкий і динамічний процес
нормотворчості в галузі прав людини - процес, який став
постійним. Наприклад, одне з нововведень, зафіксова-
не в документі ОБСЄ на Віденському засіданні Ради
міністрів 2000 року, - це визнання торгівлі людьми гу-
манітарною проблемою, яка раніше, як правило, роз-
глядалася в контексті організованої злочинності.
3. На відміну від інших договорів у галузі прав лю-
дини (наприклад, Європейської конвенції про захист
прав людини та основоположних свобод, Декларації
принципів толерантності, Міжнародного пакту про еко-
номічні, соціальні і культурні права) ОБСЄ не заснува-
ла суду або іншого органу для розгляду скарг окремих
осіб із тим, щоб забезпечити виконання зобов'язань
ОБСЄ. Це відображає політичний характер процесу
ОБСЄ і намір не дублювати існуючих механізмів, таких
як Європейський суд з прав людини, Міжнародний суд
ООН. Навпаки, ОБСЄ підсилює ці важливі механізми й
закликає всі держави-учасниці використовувати існуючі
можливості й дотримуватися стандартів, установлених
іншими міжнародними організаціями (Радою Європи,
ООН). Але відсутність механізму для розгляду індиві-
дуальних скарг не виключає можливості доведення цих
випадків до відома політичних органів ОБСЄ.
ЛІТЕРАТУРА:
1. OSCE Handbook. - Vienna : OSCE. Press and Public
Information Section, 2007. - P. 4-12.
2. Азаров А. Права человека. Международные и российские
механизмы защиты / А. Азаров, В. Ройтер, К. Хюфнер. - М. :
Московская школа прав человека, 2003. - C. 270-276.
3. Общая теория прав человека / [отв. ред. Е. А. Лукашева].
- М. : Норма, 1996. - С. 378.
4. OSCE Human Dimension Commitments / The OSCE, Office
for Democratic Institutions and Human Rights (ODIHR). - 2nd Edition
- Warsaw : ODIHR, Poligrafus Andrzej Adamiak, 2006. - Vol. 2 :
Chronological Compilation. - VII. - P. 93-100.
5. Understanding Human Rights. Manual on human rights
education. - Vienna : MANZ CROSSMEDIA, 2003. - P. 32-33.
6. OSCE Human Dimension Commitments / The OSCE, Office
for Democratic Institutions and Human Rights (ODIHR). - 2nd Edition
- Warsaw : ODIHR, Poligrafus Andrzej Adamiak, 2006. - Vol. 1 :
Thematic Compilation. - XXVI. - P. XXI.
7. Brett Rachel. Human Rights and the OSCE / Brett Rachel //
Human Rights Quarterly. The Johns Hopkins University Press. - 1996.
- Vol. 18. - Р. 668-693.
8. Fastenrath Ulrich. The Legal Significance of CSCE/OSCE
Documents / Fastenrath Ulrich // Institute for Peace Research and
Security Policy at the University of Hamburg/IFSH (ed.), OSCE
Yearbook 1995/1996. - Baden-Baden, 1997. - Р. 411-427.
9. Bortloff Jens. Die Organisation fur Sicherheit und
Zusammenarbeit in Europa: Eine volkerrechtliche Bestandsaufnahme
/ Bortloff Jens. - Berlin, 1996. - Р. 327-329.
10. Голова ОБСЄ стурбований станом свободи слова й прав
людини в Україні. Інформаційний портал Ukranews. Інформаційне
агентство "Українські Новини" [Електронний ресурс]. - Режим
доступу : http://ukranews.com/uk/news/ukraine/36756.
I. Todorov, О. Shvets
THE ROLE OF OSCE IN THE IMPLEMENTATION OF HUMAN RIGHTS
The article describes the activity of OSCE in the field of human rights. Characteristic elements of the human dimension of
OSCE monitoring mechanisms in the human rights system are analyzed and conclusions on the role of OSCE in international
cooperation on human rights are formulated.
Key words: OSCE, human rights, "human dimension", monitoring mechanism.
© І. Тодоров, О. Швець
Надійшла до редакції 12.05.2011
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33733 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:57:14Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Тодоров, І. Швець, О. 2012-05-30T11:12:56Z 2012-05-30T11:12:56Z 2011 Роль Організації з безпеки і співробітництва в Європі в забезпеченні дотримання прав людини / І. Тодоров, О. Швець // Схід. — 2011. — № 4 (111). — С. 119-122. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33733 341.232 У статті розглянута діяльність Організації з безпеки і співробітництва в Європі у сфері
 забезпечення прав людини. Проаналізовані характерні елементи людського виміру ОБСЄ,
 механізми моніторингу в системі захисту прав людини; сформульовано висновки щодо
 ролі, яку відіграє ОБСЄ в міждержавному співробітництві в галузі прав людини. The article describes the activity of OSCE in the field of human rights. Characteristic elements of the human dimension of
 OSCE monitoring mechanisms in the human rights system are analyzed and conclusions on the role of OSCE in international
 cooperation on human rights are formulated. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Історія Роль Організації з безпеки і співробітництва в Європі в забезпеченні дотримання прав людини The role of OSCE in the implementation of human rights Article published earlier |
| spellingShingle | Роль Організації з безпеки і співробітництва в Європі в забезпеченні дотримання прав людини Тодоров, І. Швець, О. Історія |
| title | Роль Організації з безпеки і співробітництва в Європі в забезпеченні дотримання прав людини |
| title_alt | The role of OSCE in the implementation of human rights |
| title_full | Роль Організації з безпеки і співробітництва в Європі в забезпеченні дотримання прав людини |
| title_fullStr | Роль Організації з безпеки і співробітництва в Європі в забезпеченні дотримання прав людини |
| title_full_unstemmed | Роль Організації з безпеки і співробітництва в Європі в забезпеченні дотримання прав людини |
| title_short | Роль Організації з безпеки і співробітництва в Європі в забезпеченні дотримання прав людини |
| title_sort | роль організації з безпеки і співробітництва в європі в забезпеченні дотримання прав людини |
| topic | Історія |
| topic_facet | Історія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33733 |
| work_keys_str_mv | AT todoroví rolʹorganízacíízbezpekiíspívrobítnictvavêvropívzabezpečennídotrimannâpravlûdini AT švecʹo rolʹorganízacíízbezpekiíspívrobítnictvavêvropívzabezpečennídotrimannâpravlûdini AT todoroví theroleofosceintheimplementationofhumanrights AT švecʹo theroleofosceintheimplementationofhumanrights |