"Божественна" поезія раннього періоду творчості Івана Франка: релігієзнавчий аналіз

У статті розглядаються релігієзнавчі аспекти поетичної творчості Івана Франка часів його юності. Робиться висновок, що цьому періодові життєдіяльності мислителя було притаманне ідеалістичне ставлення до Бога і релігії, романтичне їхнє висвітлення в поезії. В статье рассматриваются религиозные асп...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Наука. Релігія. Суспільство
Дата:2009
Автор: Волошин, І.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України 2009
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33771
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:"Божественна" поезія раннього періоду творчості Івана Франка: релігієзнавчий аналіз / І. Волошин // Наука. Релігія. Суспільство. — 2009. — № 3. — С. 192-195. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33771
record_format dspace
spelling Волошин, І.
2012-05-30T13:02:07Z
2012-05-30T13:02:07Z
2009
"Божественна" поезія раннього періоду творчості Івана Франка: релігієзнавчий аналіз / І. Волошин // Наука. Релігія. Суспільство. — 2009. — № 3. — С. 192-195. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
1728-3671
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33771
215:82(091)
У статті розглядаються релігієзнавчі аспекти поетичної творчості Івана Франка часів його юності. Робиться висновок, що цьому періодові життєдіяльності мислителя було притаманне ідеалістичне ставлення до Бога і релігії, романтичне їхнє висвітлення в поезії.
В статье рассматриваются религиозные аспекты поэтического творчества юного Ивана Франко. Делается вывод, что этому периоду жизнедеятельности мыслителя было присуще идеалистическое отношение к Богу и религии, романтическое их освещение в поэзии.
Religious studies aspects of Ivan Franko’s poetry of his youth epoch are being focused in the article. The conclusion that idealistic attitude both to God and religion was characteristic of the man of thought’s life activity period as well as their romantic prominence in his poetry is finally being achieved.
uk
Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України
Наука. Релігія. Суспільство
Релігієзнавство
"Божественна" поезія раннього періоду творчості Івана Франка: релігієзнавчий аналіз
«Божественная» поэзия раннего периода творчества Ивана Франко
The «Devine» Poetry of Ivan Franko’s Youth
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title "Божественна" поезія раннього періоду творчості Івана Франка: релігієзнавчий аналіз
spellingShingle "Божественна" поезія раннього періоду творчості Івана Франка: релігієзнавчий аналіз
Волошин, І.
Релігієзнавство
title_short "Божественна" поезія раннього періоду творчості Івана Франка: релігієзнавчий аналіз
title_full "Божественна" поезія раннього періоду творчості Івана Франка: релігієзнавчий аналіз
title_fullStr "Божественна" поезія раннього періоду творчості Івана Франка: релігієзнавчий аналіз
title_full_unstemmed "Божественна" поезія раннього періоду творчості Івана Франка: релігієзнавчий аналіз
title_sort "божественна" поезія раннього періоду творчості івана франка: релігієзнавчий аналіз
author Волошин, І.
author_facet Волошин, І.
topic Релігієзнавство
topic_facet Релігієзнавство
publishDate 2009
language Ukrainian
container_title Наука. Релігія. Суспільство
publisher Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України
format Article
title_alt «Божественная» поэзия раннего периода творчества Ивана Франко
The «Devine» Poetry of Ivan Franko’s Youth
description У статті розглядаються релігієзнавчі аспекти поетичної творчості Івана Франка часів його юності. Робиться висновок, що цьому періодові життєдіяльності мислителя було притаманне ідеалістичне ставлення до Бога і релігії, романтичне їхнє висвітлення в поезії. В статье рассматриваются религиозные аспекты поэтического творчества юного Ивана Франко. Делается вывод, что этому периоду жизнедеятельности мыслителя было присуще идеалистическое отношение к Богу и религии, романтическое их освещение в поэзии. Religious studies aspects of Ivan Franko’s poetry of his youth epoch are being focused in the article. The conclusion that idealistic attitude both to God and religion was characteristic of the man of thought’s life activity period as well as their romantic prominence in his poetry is finally being achieved.
issn 1728-3671
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33771
citation_txt "Божественна" поезія раннього періоду творчості Івана Франка: релігієзнавчий аналіз / І. Волошин // Наука. Релігія. Суспільство. — 2009. — № 3. — С. 192-195. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT vološiní božestvennapoezíârannʹogoperíodutvorčostíívanafrankarelígíêznavčiianalíz
AT vološiní božestvennaâpoéziârannegoperiodatvorčestvaivanafranko
AT vološiní thedevinepoetryofivanfrankosyouth
first_indexed 2025-11-26T17:18:39Z
last_indexed 2025-11-26T17:18:39Z
_version_ 1850764106064199680
fulltext «Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2009 192 РЕЛIГIЄЗНАВСТВО УДК 215:82(091) Ігор Волошин Черкаський національний університет, м. Черкаси, Україна «БОЖЕСТВЕННА» ПОЕЗІЯ РАННЬОГО ПЕРІОДУ ТВОРЧОСТІ ІВАНА ФРАНКА: РЕЛІГІЄЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ У статті розглядаються релігієзнавчі аспекти поетичної творчості Івана Франка часів його юності. Робиться висновок, що цьому періодові життєдіяльності мислителя було притаманне ідеалістичне ставлення до Бога і релігії, романтичне їхнє висвітлення в поезії. Останнім часом при вивченні біографії та творчості видатного українського мисли- теля Івана Яковича Франка (1856 – 1916) стала актуальною філософська проблема його релігійності. Метою статті є релігієзнавчий аналіз поетичної творчості Івана Франка перших двадцяти років життя. Основним завданням розвідки є з’ясування передумов форму- вання і конкретних виявів ідеалістичного ставлення до трансцендетних сил у поезіях юного мислителя. У науковій літературі ранній творчості Франка присвячено небагато робіт. Однак на- явні праці дають можливість аналізувати її релігієзнавчу складову у повному обсязі. Серед робіт дослідників, які присвятили увагу цим аспектам, варто вказати на дослідження М. Ткачука [1], Т. Гундорової [2], Я. Грицака [3], Б. Тихолоза [4]. Передусім їхні роботи зосереджені на загальному вивченні світобачення поета з літературознавчого, історико- культурного погляду. Ми ж спробуємо з’ясувати специфіку його релігійного світосприй- няття в період юності й перших років молодості. Відомо, що перший вірш, який склав Іван Франко на своєму життєвому шляху, був присвячений батькові, який помер у ніч із Великодньої суботи на неділю 15 – 16 квітня 1865 р. Літературознавці зазначають, що вірш «Великдень» був написаний юним Фран- ком у 1871 р., тобто під час навчання у Дрогобицькій вищій гімназії [1, с. 16], [2, с. 20]. Історик Я. Грицак уважає, що поезія, яка, до речі, не збереглася, з’явилася раніше, а са- ме – по смерті Франкового батька, тобто 1865 р., коли 8-річний Іван закінчував перший рік навчання у Дрогобицькій головній (нормальній) школі, котра перебувала тоді під опікою греко-католицького чернечого чину св. Василія (василіан) [3, c. 83, 85-86]. Сам Франко зазначав, що склав вірша на честь батька «від четвертої гімназіальної класи в Дро- гобичі» [5, c. 327], тобто таки 1871 р. Окрім трагічної мотивації та присвяти цієї поезії, неможливо обійти увагою той факт, що вона була глибоко символічною для ранніх релігійних поглядів Івана Франка – адже тоді побутувало вірування, що душа померлого на Великдень потрапляла прямо до раю. Ця та інші обставини з життя і творчості осиротілого юнака дають підстави ствер- джувати, що у період, як він сам стверджував, «молодечого запалу» він максимально ідеа- лістично дивився на світ. З одного боку, це була психологічна потреба Франка абстра- гуватися від шкільних та гімназіальних поневірянь, а з іншого – у цьому проглядалася данина тогочасній літературній моді (що формувалася під впливом європейських та ро- сійських пізньоромантичних творів і пізньої класики). «Божественна» поезія раннього періоду творчості Івана Франка: релігієзнавчий аналіз «Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2009 193 Віра в Бога була невід’ємною частиною юних Франкових уявлень про світ. Звісно ж, далися взнаки зміст і характер виховання у школі та гімназії полонізованого на той час Дрогобича, перші життєві уроки релігійної терпимості, знання, засвоєні від греко- католицьких та римо-католицьких катехитів, гостювання у священицьких родинах свого дядька й гімназіальних товаришів, враження від прочитаного за порадою вчителя «Коб- заря» Т. Шевченка [3 c. 91, 93, 99]. Й усе це – на фоні офіційної німецькості та потужної єврейської присутності у тогочасній Галичині – сприяло розумінню Франком нормаль- ності поліконфесійної мозаїки релігійного життя. Ідеалістичні релігійні мотиви чітко простежуються у перших друкованих поезіях Франка, відомих з останніх років гімназії 1874 – 1875 рр. Тоді він тяжів до класичної фор- ми вірша – сонета, який згодом стане улюбленою формою його поетичної творчості. Цим сонетам, писаним церковнослов’янським «язичієм», як слушно підмітила Т. Гун- дорова, «бракувало романтичної пристрастності й суб’єктивізму, фантазію сковували кла- сичні зразки, важка форма й алегоризм стримували поетичну імпровізацію» [2, с. 22]. З іншого боку, наслідування модних тенденцій часу не згубили оригінального Франко- вого стилю, за яким уже упізнавався сам поет. У 18 років Франко мріяв про друк окремої збірки своїх віршів [4, с. XIV]. На той час було видано декілька його поезій, головно львівським студентським журналом «Друг». За іронією долі, перша окремо видрукувана поезія Франка – людини, яка для де- кількох поколінь стане «зразковим атеїстом», – теж мала релігійний відтінок: окремою листівкою на чотирьох сторінках 1875 р. у Львові було видано «Стих в честь Єго Високопреосвященства кир Іосифа Сембратовича, митрополита Галицького, архієпископа Львівського і проч[ая], в нарочитий день тезоіменія 26 декемврія 1875 (7 січня 1876), в чувстві іскреннійшей благодарности і ізрядного почитанія питомцями греко-католиць- кої генеральної семінарії львівської прредложеній» («Хреста ми знаменем хрестились…»). Цього вірша, дещо переробленого, було перевидано у франковій збірці «Із літ моєї мо- лодості» (1914 р.) [4, с. VІІІ]. У ній же Франко частково переробив й перевидав вище- згадувані поезії останніх років гімназії (1874 – 1875). Це насамперед – «Народні пісні», «Дві дороги», «Моя любов», «Божеське в людськім дусі» та інші. У вірші «Дві дороги» поет розмірковує над шляхами, які ведуть людину до світла, щастя й любові, і приходить до висновку, який розміщує в інтродукційній частині поезії: Ввік до заслуги дві ведуть дороги, І дві корони жизнь нам може дати: Одна – трудиться і калічить ноги, А друга – з вірою й молитвою страждати [6, с. 286]. Ідіоми терпіння, надії, внутрішніх сподівань на ліпше життя, звернені через мо- литву до Бога, й одночасне сприйняття суворих реалій життя земного рано чи пізно, за ліричним задумом цієї поезії Франка, дають людині щасливу долю (ласку Божу). Ски- дається на те, що споконвічність цих шляхів захоплює самого автора і, по суті, вони є навіки нероздільними в одному пориві шукання людської правди. Подібні релігійні конотації простежуються й у вірші «Любов» («Моя любов»). У ньому, зокрема, робиться недвозначний натяк на розумне співвідношення знань і віри. Тут оспівується миролюбний і некорисний, без погорди, ідеал християнської лю- бові. Тут вона отримує вічне життя, вбираючи в себе людську мудрість і пророцтва, жертовність, щире одкровення, що йде від самого серця [7]. Повчальна спрямованість вірша засвідчує, що розум людини повинен не тільки пізнавати світ, а й осягати його за допомогою серця – через цей орган і символ християнської любові. Більш того, гно- сеологічні потенції тут підпорядковані бутті у Бозі. Такий же глибокий морально-етичний смисл уклав Франко до вірша «Божеське в людськім дусі». У ньому поет звертається до Бога, який, створивши людину за подобою своєю, тим самим дав їй дух, «творчу силу із любов’ю». І хоча гріх заплямував людське Ігор Волошин «Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2009 194 серце, Бог «поєднав людей з собою», зберігши тим самим божественний дух у людині. Тут знову звучить тема вічності, зокрема, одвічної боротьби добра і зла, світла і пітьми, в якій лише «творчість духу із любов’ю» виступають постійним авторитетним арбітром [8]. Причому, звертаючись до Бога, Франко не використовує апеляцій, а констатує істи- нність саме такого порядку речей і ніякого іншого. Бог для нього – незаперечний Тво- рець, а людина – його продовження. Питання віри у молодого поета, отже, не викликає сумнівів. А звернення до біблійних оповідей про Святу Трійцю знаходить свою під- тримку і продовження в народних легендах і фольклорі. Влітку 1876 р. (кінець червня – початок липня) Франко здійснює, врешті-решт, свою мрію і видає першу авторську збірку – «Баляди і розкази». Вона містила 14 віршів поета, які раніше не друкувалися. Цікаво, що декілька тогочасних франкових поезій не ввійшли до неї, хоча вже були готові. Аналогічно не ввійшли до збірки вірші, надруко- вані ним раніше [про них йшлося вище. – І.В.] [4, с. XV]. Вочевидь треба завдячувати фольклорним захопленням Франка, коли йдеться про міфологізовані релігійно-поетичні мотиви в його «Балядах». У них знайшлося місце язичницьким богам Хорсу, Перуну; від пророцтв старого віщуна танатично гине князь Олег, а старий монах – від чарувань русалки. Сучасний дослідник Б. Тихолоз відзначає сакрально-релігійні мотиви у творі «Коляда» (де показано ходіння Богородиці), у вірші «Аскольд і Дір під Царгородом» (в якому вказується на рятівну силу молитви), в поемі «Хрест Чигиринскій» (де хрест символізує Божу опіку) [4, с. XXV]. Останній із зазначених творів є історичною подорожжю в часи Наливайка і його боротьби з польською шляхтою. Козацький хрест, який нібито зберігається у Чигирині, колись послужив яскравим знаменням перемоги над військами Жолкевського. Втім, го- ловна ідея твору менш глорифікована. Франко у межах одного вірша, справді, аж чотири рази повторює основну тезу тво- ру: «Мир мирним, – на враждущих сам Бог і хрест Його!». Але поряд із ретроспектив- ною візією козацьких часів мислитель подає своє бачення врегулювання конфлікту. Зрештою, у творі чітко простежується християнський ейдос миру, злагоди і любові між народами. Франко називає поляків і українців «братами», а кінцівка поеми говорить сама за себе: І ци коли настане якій щаслившій час, Чи появится єдність, і згода, й мир у нас, – Бог знає! Но ми сміло вгору взнесім чоло! Мир мирним! На враждущих сам Бог і хрест Його! [9, с. 27]. Завершує збірку «Баляди і розкази» олітературена народнопоетична «Коляда», ви- кладена у формі тетраптиху. Як і «Хрест Чигиринскій», цей твір присвячено україн- сько-польським історичним взаєминам. Проте реально існуючих козацьких ватажків тут заступають алегорично описані дві сестри, яким у першій частині тетраптиху Бог подарував відповідно хату та палату, плуг та шаблюку. Старша сестра, що символізу- вала Україну, тяжко працює на землі, а молодша (Польща) примножувала свої статки за допомогою меча, розкошувала у своїх хоромах та ще й зазіхала на володіння старшої. У другій частині з’являється апокрифічний сюжет про Пречисту Діву Марію, яка шукає свого сина. Старша сестра надає їй прихисток. Третя і найбільш трагічна частина тетрап- тиху оповідає про напад молодшої сестри на володіння старшої і поневолення остан- ньої [10, с. 27-32]. У фіналі цієї на оригінальний манер переробленої колядки Франко звертається до «руських господарів» і дає їм надію на відродження поневоленої України, наголошуючи, що «Мати Божа у нашій хаті» [1, с. 19]. Аналіз ранніх поезій Івана Франка, що дослідники окреслюють періодом 1865 – 1876 рр., доречно буде закінчити оцінкою поетичної творчості, якої притримувався на той час сам мислитель. У статті «Поезія і її становисько в наших временах. Студіум «Божественна» поезія раннього періоду творчості Івана Франка: релігієзнавчий аналіз «Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2009 195 естетичне», надрукованій у третьому числі «Друга» за 1876 р., першокурсник Львівського університету Франко зазначав, що життя, яке є припливом животворящого духу, і є пред- метом поезії, «но тільки доти, доки тліє в нім іскра божества» [11, с. 398]. З огляду на це, на його думку, «поезія єсть винайдення іскри божества в дійствительності» [11, с. 399]. Отже, поетичне слово на ранньому етапі своєї творчості Іван Франко уявляв не як ремесло, а як медіативний чинник божественного просвітління (цілком у дусі класичного масонства доби романтизму). У проміжок життя до 1877 – 1878 рр. мислитель, справді, може бути віднесений до представників романтичної течії у красному письменстві. Його поезії, так само, як і перші наукові, публіцистичні та прозові твори перших двад- цяти літ життя, мали значну дозу ідеалізму. Відповідно розглядалися й питання релігії, аж допоки у його світогляді не стався перелом, про причини, суть і вияви якого варто вести мову в окремій розвідці. ЛІТЕРАТУРА 1. Ткачук М. Лірика Івана Франка: До 150-річчя від дня народження Івана Франка : [монографія] / Ткачук М. ; передм. А. Толстоухова. – К. : Світ знань, 2006. – 296 с. 2. Гундорова Т. Франко не Каменяр. Франко і Каменяр / Гундорова Т. – К. : Критика, 2006. – 352 с. 3. Грицак Я. Пророк у своїй Вітчизні. Франко та його спільнота (1856 – 1886) / Грицак Я. – К. : Кри- тика, 2006. – 632 с. 4. Тихолоз Б. Ab initio («Баляди і розкази» як документ «молодечого романтизму») / Б. Тихолоз // Франко І. Баляди і розкази / [упоряд. та вступ. стаття Б. Тихолоза ; комент. та поясн. слів М. Ізбенко ; відп. ред. Є. Нахлік]. – Львів, 2007. – С. VII-LXII. 5. Франко І.Я. Петрії й Довбощуки: повість у двох частях [друга редакція]. Передмова / І.Я. Франко // Іван Франко. Зібрання творів : у 50 т. – К. : Наук. думка, 1979. – Т. 22 : Повісті та оповідання (1904 – 1913). – С. 327-329. 6. Франко І.Я. Дві дороги : [сонет] / І.Я. Франко // Іван Франко. Зібрання творів : у 50 т. – К. : Наук. думка, 1976. – Т. 3 : Поезія. – С. 286. 7. Франко І.Я. Любов / І.Я. Франко // Іван Франко. Зібрання творів : у 50 т. – К. : Наук. думка, 1976. – Т. 3 : Поезія. – С. 289-290. 8. Франко І.Я. Божеське в людськім дусі / І.Я. Франко // Іван Франко. Зібрання творів : у 50 т. – К. : Наук. думка, 1976. – Т. 3 : Поезія. – С. 290-291. 9. Франко І.Я. Хрест Чигиринскій / І.Я. Франко // Франко І. Баляди і розкази / [упоряд. та вступ. стаття Б. Тихолоза ; комент. та поясн. слів М. Ізбенко ; відп. ред. Є. Нахлік]. – Львів, 2007. – С. 24-27. 10. Франко І.Я. Коляда / І.Я. Франко // Франко І. Баляди і розкази / [упоряд. та вступ. стаття Б. Тихолоза ; комент. та поясн. слів М. Ізбенко ; відп. ред. Є. Нахлік]. – Львів, 2007. – С. 27-32. 11. Франко І.Я. Поезія і її становисько в наших временах. Студіум естетичне / І.Я. Франко // Іван Франко. Зібрання творів : у 50 т. – К. : Наук. думка, 1976. – Т. 26 : Поезія. – С. 290-291. Игорь Волошин «Божественная» поэзия раннего периода творчества Ивана Франко В статье рассматриваются религиозные аспекты поэтического творчества юного Ивана Франко. Делается вывод, что этому периоду жизнедеятельности мыслителя было присуще идеалистическое отношение к Богу и религии, романтическое их освещение в поэзии. The «Devine» Poetry of Ivan Franko’s Youth Religious studies aspects of Ivan Franko’s poetry of his youth epoch are being focused in the article. The conclusion that idealistic attitude both to God and religion was characteristic of the man of thought’s life activity period as well as their romantic prominence in his poetry is finally being achieved. Стаття надійшла до редакції 23.04.2009.