Промислова політика в машинобудівному комплексі України
У статті аналізується структура промислового виробництва та обґрунтовується значення її окремих елементів для виходу промисловості із системної кризи. У цьому значенні автор розуміє промислову політику як політику структурну, що безпосередньо пов'язана зреалізацією потенціалу машинобудівного к...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Схід |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33801 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Промислова політика в машинобудівному комплексі України / Ю. Великий // Схід. — 2011. — № 4 (111). — С. 12-14. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859783478172712960 |
|---|---|
| author | Великий, Ю. |
| author_facet | Великий, Ю. |
| citation_txt | Промислова політика в машинобудівному комплексі України / Ю. Великий // Схід. — 2011. — № 4 (111). — С. 12-14. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | У статті аналізується структура промислового виробництва та обґрунтовується значення її окремих елементів для виходу промисловості із системної кризи. У цьому значенні
автор розуміє промислову політику як політику структурну, що безпосередньо пов'язана зреалізацією потенціалу машинобудівного комплексу країни.
The pattern of industrial production is analyzed and grounded value of its separate elements for the output of industry from
a system crisis. In this value an industrial policy comes forward as a policy is structural, directly related to achieving machinebuilding complex of country.
|
| first_indexed | 2025-12-02T09:33:36Z |
| format | Article |
| fulltext |
№ 4 (111) травень-червень 2011 р.
12 ЕКОНОМІКА
УДК 338.49:334
ÏÐÎÌÈÑËÎÂÀ ÏÎ˲ÒÈÊÀ
 ÌÀØÈÍÎÁÓIJÂÍÎÌÓ ÊÎÌÏËÅÊѲ ÓÊÐÀ¯ÍÈ
ЮРІЙ ВЕЛИКИЙ,
кандидат економічних наук, доцент, завідувач кафедри менеджменту
Миколаївської філії Європейського університету
У статті аналізується структура промислового виробництва та обґрунтовується значен-
ня її окремих елементів для виходу промисловості із системної кризи. У цьому значенні
автор розуміє промислову політику як політику структурну, що безпосередньо пов'язана з
реалізацією потенціалу машинобудівного комплексу країни.
Ключові слова: машинобудування, підприємство, інфраструктура, галузі, інновації.
Постановка проблеми. Ключовим у судженнях
про розвиток сучасної національної економіки є стан
машинобудівної галузі країни. Саме з машинобудуван-
ням сьогодні пов'язується створення доданої вартості
й умов розширеного відтворення, потреба у кваліфі-
кованих кадрах та інноваційний прогрес.
Водночас таке значення машинобудування, як і
його розвиток, не є природними властивостями індус-
тріальної системи. Досвід економічно розвинених країн
доводить, що розвиток цієї галузі цілком і повністю за-
лежить від того курсу, який обирає держава стосовно
промисловості й машинобудування. У такому разі
йдеться не стільки про рецепти універсальної промис-
лової політики, скільки про акценти, які "розставляють-
ся" кожною державою, що береться підтримувати
власну промисловість.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питан-
нями машинобудівного комплексу в системі національ-
ної промислової політики займаються В. Семиножен-
ко, А. Воронкова, Г. Швиденко та ін. Зважаючи на зна-
чення, яке сьогодні надається національній економіці,
особливої уваги з точки зору наукового аналізу й сфе-
ри застосування принципів економічної політики зас-
луговує питання про структуру промислового вироб-
ництва й значення її окремих елементів для прогресу
промисловості взагалі. У цьому значенні промислова
політика виступає як політика структурна, безпосеред-
ньо пов'язана з реалізацією потенціалу машинобудів-
ного комплексу країни.
Як об'єкт узгоджених заходів промислової й
структурної політики машинобудування є недостат-
ньо вивченою галуззю. Такий недолік чітко прояв-
ляє себе при прогнозуванні розвитку промислового
виробництва в умовах нестабільної кон'юнктури ос-
новних світових ринків.
Метою статті є дослідження ролі машинобудуван-
ня у відтворенні потенціалу національної промисло-
вості, а також у подоланні перехідного характеру еко-
номіки.
Виклад основного матеріалу. Звернення до за-
гальних питань взаємодії структурної й промислової
політики має своєю кінцевою метою з'ясування того
впливу, який справляють на економічний прогрес і,
отже, на зростання добробуту суспільства структурні
особливості економіки. Цю залежність можна предста-
вити подвійно:
1. Залежність економічного прогресу від того або
іншого варіанту комбінації факторів виробництва, роз-
поділених між галузями суспільного виробництва. Тут
принципово важливим виявляється поєднання двох
груп галузей промисловості - добувної й обробної. Вис-
тупаючи першою й найважливішою характеристикою
галузевої структури економіки, такий поділ дозволяє
отримати загальне уявлення про характер економіки.
Очевидно, що для т. зв. "сировинної економіки" ха-
рактерними будуть показники високої зайнятості в до-
бувних галузях, її значна участь у створенні ВВП краї-
ни, висока питома вага інвестиційних потоків і т. ін.
Ураховуючи обмежений характер економічних ре-
сурсів, такий розподіл варто сприймати як вихідну умо-
ву для подальшого відтворення галузевої структури
економіки.
У свою чергу, пріоритет обробних галузей створює
важливі переваги для національної економіки, особ-
ливо в тих випадках, коли ці галузі демонструють знач-
ний інноваційний потенціал. Його значення вияв-
ляється тим вищим, чим вищим є ступінь інтеграції
національної економіки в міжнародному поділі праці.
Саме тут галузева структура національної економіки
дає державі конкурентну перевагу.
Характеризуючи економіку України, виходячи з ролі
добувних і обробних галузей, зазначимо незначну при-
сутність машинобудівних підприємств у рейтингових
оцінках національної промисловості. Більше того, тут
обмежена присутність таких підприємств поєднується
з їхніми низькими порівняльними показниками (віднос-
но компаній добувного сектора). Так, наприклад, у рей-
тингу 200 найбільших компаній України, розрахованому
на підставі показників валового (чистого) доходу, роз-
міру активів, кількості зайнятих і характеру діяльності,
найбільше машинобудівне підприємство (ЗАТ Новокра-
маторський машинобудівний завод) посідає 544-у по-
зицію зазначеного рейтингу.
2. Залежність державної промислової політики від
структури економіки. На практиці державна промис-
лова політика реалізується у вигляді державного спри-
яння й захисту галузевої структури національної еко-
номіки. Тут мова має йти про різні форми стимулюван-
ня прогресу в різних галузях, визначення й підтримку
пріоритетних напрямків розвитку.
Принципово важливим тут є галузевий склад оброб-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (111) травень-червень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 13
ної промисловості й питома вага в її структурі машино-
будівного комплексу. Незважаючи на складну структуру
останнього, усе-таки треба визнати, що саме машино-
будування дозволяє державі розгортати ефективні про-
грами створення нових робочих місць, завойовувати
нові ринки, розраховувати на міжнародний авторитет.
З погляду реалізації промислової політики, маши-
нобудування є ключовою галуззю промисловості.
Підставою для такого висновку є виняткова, без пере-
більшення мобілізуюча роль машинобудування в
справі освоєння економічних ресурсів країнами, які
стали на шлях реалізації промислової політики. Залеж-
ності, що виникають у зв'язку із цим, визначаються низ-
кою обставин.
1. Машинобудівні підприємства є найбільшими спо-
живачами продукції цілої низки галузей промисловості,
серед яких особливо варто відмітити металургію й
нафтохімію. Виробництво металу, коксу, лакофарбо-
вих і полімерних матеріалів безпосередньо пов'яза-
но з перспективами, які відкриваються перед підпри-
ємствами машинобудування.
Так, наприклад, один із лідерів вітчизняного маши-
нобудування - ВАТ "Запорізький автомобільний завод",
за підсумками 2008 р., співпрацювало з 1383 підпри-
ємствами-постачальниками, із яких 1120 - українські.
Загальна ж кількість субпідрядників акціонерного то-
вариства перевищує 10 тис. підприємств. Запорізький
автомобільний завод є споживачем 29 тис. наймену-
вань матеріалів, інструментів і комплектуючих [1].
2. Машинобудування належить до галузей, які ви-
робляють кінцеву, а не проміжну продукцію, тому зро-
стання виробництва машинобудівної продукції вва-
жається непрямим, хоча й доволі достовірним, показ-
ником зростання промислового виробництва взагалі.
Одночасно зростання виробництва на підприємствах
галузі впливає на транспортну інфраструктуру, обсяг
перевезень і торговельно-посередницьку діяльність.
Останнє має особливе значення, оскільки зростання
машинобудування безпосередньо пов'язане з розвит-
ком сервісних центрів, відповідальних за ремонт й
обслуговування продукції машинобудування.
3. Технологічний та інноваційний прогрес у промис-
ловості безпосередньо пов'язаний з оновленням ви-
робничої бази машинобудування. Саме тут формуєть-
ся потреба в модернізації всього виробничого циклу,
який починається з видобутку та переробки сировини
й закінчується виготовленням кінцевої продукції.
Більше того, машинобудування задає і "швидкість", із
якою такі процеси розвиваються в промисловості.
Одночасно технологічний прогрес у машинобуду-
ванні нерозривно пов'язаний з інвестиційним проце-
сом. У цьому значенні машинобудування виступає га-
луззю, яка безупинно генерує значні інвестиційні пото-
ки. Чим вищим виявляється технологічний прогрес у
галузі, тим більші інвестиції необхідні для підтримки
конкурентоспроможності підприємств машинобудуван-
ня. Так, наприклад, будівництво в Черкасах концерном
"Богдан" заводу з виробництва легкових автомобілів
затребувало інвестицій загальною сумою 330 млн дол.
4. У силу своїх технологічних особливостей під-
приємства машинобудування виступають більшими
споживачами робочої сили, тому їх внесок у вирішен-
ня проблем зайнятості є вирішальним. У цьому зв'яз-
ку треба зазначити, що поширена думка про вирішаль-
ну роль у справі забезпечення зайнятості малих
підприємств має враховувати те, що значна частина
самих малих підприємств є замкнутою в технологічні
ланцюжки, які ініціюються попитом великих машино-
будівних підприємств. У певному сенсі такі малі вироб-
ничі підприємства виступають допоміжними підроз-
ділами єдиного технологічного циклу, який починаєть-
ся в машинобудуванні.
5. Машинобудування є найбільшим споживачем
кваліфікованої робочої сили. При цьому варто брати
до уваги те, що машинобудування:
по-перше, ініціює попит на найбільш професійно
підготовлених працівників, робочі місця яких знахо-
дяться на підприємствах, які, як правило, завершують
складний виробничий цикл створення продукції. У цьо-
му значенні машинобудування виступає галуззю, яка
завершує тривалий етап перетворення дарів природи
на споживчу вартість і тих трансформацій, які супро-
воджують споживчу вартість під час переходу від про-
міжного споживача до кінцевого. Один тільки факт
такого сталого переходу свідчить на користь того, що
тут має місце постійне ускладнення виробництва і,
відповідно, зростання вимог, які висуваються до ква-
ліфікації виробничого персоналу. З погляду розгляну-
тих нами проблем, таку особливість машинобудуван-
ня варто визначити як здатність галузі постійно гене-
рувати кількісні параметри застосовуваної взагалі в
промисловості праці;
по-друге, машинобудування виявляється безпосе-
редньо задіяним у справі формування попиту на нау-
кові розробки і, відповідно, зайнятість у проектно-дос-
лідницькій діяльності. У такому разі вирішальним фак-
тором є те, що машинобудування виступає не тільки
технологічно, але й економічно етапом, який завершає
тривалий цикл виробництва. Уже тільки ця обставина
вимагає значних зусиль у справі планування виробниц-
тва й збуту продукції. Як наслідок, виникає потреба в
специфічній діяльності, яка "супроводжує" виробницт-
во технологічно (у вигляді розгалуженої системи техніч-
них служб, націлених на постійне вдосконалення техно-
логічного процесу виробництва) й економічно (діяль-
ність пов'язана з оптимізацією пропорцій застосовува-
них виробничою одиницею ресурсів і факторів).
Отже, машинобудування виявляється включеним
у складну систему формування попиту на кадри вищої
кваліфікації і навіть у певний напрямок наукової діяль-
ності, безпосередньо пов'язаний із виробничою прак-
тикою. Цю функцію галузі треба вважати такою, що
визначає глибину попиту на кваліфіковану працю в про-
мисловості й національній економіці взагалі.
З погляду промислової політики обставини, які по-
в'язані з роллю машинобудування у формуванні попиту
на кваліфіковану працю, мають виняткове значення.
Відсутність тут чітко позначених пріоритетів, форм і
механізмів впливу на тенденції, які розвиваються в
машинобудуванні (стосовно формування попиту на ква-
ліфіковану працю), мають розглядатися як важливі кри-
терії ефективності державної промислової політики.
Більше того, видається доцільним віднести цю функ-
цію держави до завдань стратегічного рівня, які ма-
ють безпосередній стосунок не тільки до промислової,
але й інших видів державної економічної політики (на-
приклад, структурної, інвестиційно-інноваційної тощо).
Варто зазначити більш високу стійкість до впливу
економічної кризи підприємств машинобудування, які
використовують кваліфіковану працю. Попередні
підсумки, які підведено за результатами розвитку в
кризовий період, указують на те, що найбільшою мірою
скорочення робочої сили торкнулося машинобудівних
підприємств, які широко використовують ручну працю.
Узагалі ж варто визнати, що за показником скоро-
чення виробничого персоналу машинобудування по-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (111) травень-червень 2011 р.
14 ЕКОНОМІКА
ступається лише будівельній галузі. За період із
01.01.2008 р. до 01.01.2009 р. чисельність зайнятих
у галузях машинобудування знизилася на 23,1 % (у
той час як цей показник у промисловості взагалі склав
14,4 %) [2].
6. Збільшення частки машинобудування у валових
показниках національної економіки розглядається як
важлива ознака позитивних структурних змін як у про-
мисловості, так і в народному господарстві взагалі.
Уважається, що збільшення частки машинобудування
в загальних показниках економіки спричиняє зростан-
ня попиту як в інших галузях переробної, так і добувної
промисловості. Тут може йтися про певний мультипліка-
ційний ефект, який викликає зростання зайнятості й
ділової активності на доволі широкому тлі галузей, що
зовні не пов'язані з машинобудуванням.
Звертає на себе увагу те, що значне зростання в
машинобудуванні історично збігається з першими оз-
наками переходу України у фазу економічного зрос-
тання. Звичайно, таке зростання пов'язується з підви-
щенням активності, насамперед, важкого машинобу-
дування й експортоорієнтованих галузей вітчизняної
промисловості. Варто також зазначити й те, що перші
ознаки економічної кризи, яка розпочалася в 2008 р.,
практично негайно позначилися на вітчизняному ма-
шинобудуванні.
Тут найбільш постраждалим виявилося автомобі-
лебудування, обсяги виробництва якого скоротилися
на 85 %. Це призвело до того, що на чотирьох автомо-
білебудівних підприємствах галузі ("ЗАЗ", "Богдан",
"Єврокар" і "КрАСЗ") виявилися задіяними в 2009 р.
у середньому лише 19 % виробничих потужностей [3].
7. Частка продукції машинобудування в експортно-
му потенціалі країни традиційно розглядається як най-
важливіший показник конкурентоспроможності націо-
нальної економіки. У тих випадках, коли продукція ма-
шинобудування не справляє значного впливу на струк-
туру експорту країни, звичайною є характеристика на-
ціональної економіки як сировинної.
До пріоритетних напрямків вітчизняного машино-
будування, підтримка яких є доцільною в межах дер-
жавної промислової політики, варто віднести приладо-
будування, виробництво авіаційної та ракетно-космі-
чної техніки, суднобудування, автомобілебудування,
виробництво сучасного рухомого складу для залізнич-
ного транспорту, міських автобусів великої і надвели-
кої місткості, верстатоінструментальне, енергетичне
та сільськогосподарське машинобудування.
Особливе значення державної підтримки таких на-
прямків вітчизняного машинобудування закріплене в
Законах України "Про інноваційну діяльність" і "Про
пріоритетні напрямки розвитку науки й техніки в Ук-
раїні", а також у Загальнодержавній цільовій еконо-
мічній програмі розвитку промисловості на період до
2017 р., схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів
України від 09.07.2008 [4-6].
Висновки
Сучасна державна промислова політика, яка ста-
вить за мету зміну галузевої структури індустріально-
го сектора національної економіки, ґрунтується на
трьох основних принципах:
1. Підтримка машинобудівного комплексу як само-
достатньої системи промислового виробництва, здат-
ної до власного відтворення в умовах різних внутрішніх
і зовнішніх обмежень. У такій ролі машинобудування
має здатність генерувати не тільки власну систему тех-
ніко-економічних цілей, але й соціально-економічних
пріоритетів.
2. Виступаючи галуззю, безпосередньо пов'язаною
з інноваціями, машинобудування виконує роль безпо-
середньої рушійної сили інноваційного розвитку еконо-
міки взагалі. Фактично галузь формує попит на наукові
розробки прикладного характеру й принципово нову
пропозицію на ринках факторів виробництва.
3. Зважаючи на виняткове значення машинобуду-
вання в справі зміни структури промислового вироб-
ництва, його природну здатність до самовдосконален-
ня, політику, спрямовану на його підтримку, варто виз-
нати структурною.
Подальше вивчення зв'язків і залежностей промис-
лової й структурної політики передбачає виділення
різних форм їх взаємодії. При цьому саму різно-
манітність таких форм логічно розглядати в контексті
потенціалу машинобудування.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Зворигіна Н. Автопром візьмуть на буксир / Н. Зворигіна /
/ Урядовий кур'єр. - 2009. - 27 липня. - С. 6.
2. Статистичний щорічник України - 2008 : [стат. зб.] / відп. за
вип. В. А. Головко ; Державний комітет статистики України. - К. :
ДП "Інформ.-аналіт. агентство", 2009. - 636 с.
3. Журенко В. Предприятие на рынке / В. Журенко // Маши-
ностроитель Украины. - 2010. - № 3 (165). - С. 60.
4. Закон України "Про інноваційну діяльність" від 04 липня
2002 р. № 40 - ІV // Відомості Верховної Ради України. - 2002. -
№ 36. - 266 с.
5. Закон України "Про пріоритетні напрямки розвитку науки і
техніки в Україні" // Господарський кодекс України. - К. : Кондор,
2004. - 478 с.
6. Загальнодержавна цільова економічна програма розвитку
промисловості на період до 2017 р. // Урядовий кур'єр. - 2008. -
26 липня. - С. 4.
J. Velykyy
INDUSTRIAL POLICY OF UKRAINE IN MECHANICAL ENGINEERING
The pattern of industrial production is analyzed and grounded value of its separate elements for the output of industry from
a system crisis. In this value an industrial policy comes forward as a policy is structural, directly related to achieving machine-
building complex of country.
Key words: profitability, enterprise, an infrastructure, branches, innovations.
© Ю. Великий
Надійшла до редакції 14.04.2011
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33801 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T09:33:36Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Великий, Ю. 2012-05-30T14:01:14Z 2012-05-30T14:01:14Z 2011 Промислова політика в машинобудівному комплексі України / Ю. Великий // Схід. — 2011. — № 4 (111). — С. 12-14. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33801 338.49:334 У статті аналізується структура промислового виробництва та обґрунтовується значення її окремих елементів для виходу промисловості із системної кризи. У цьому значенні автор розуміє промислову політику як політику структурну, що безпосередньо пов'язана зреалізацією потенціалу машинобудівного комплексу країни. The pattern of industrial production is analyzed and grounded value of its separate elements for the output of industry from a system crisis. In this value an industrial policy comes forward as a policy is structural, directly related to achieving machinebuilding complex of country. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Економіка Промислова політика в машинобудівному комплексі України Industrial policy of Ukraine in mechanical engineering Article published earlier |
| spellingShingle | Промислова політика в машинобудівному комплексі України Великий, Ю. Економіка |
| title | Промислова політика в машинобудівному комплексі України |
| title_alt | Industrial policy of Ukraine in mechanical engineering |
| title_full | Промислова політика в машинобудівному комплексі України |
| title_fullStr | Промислова політика в машинобудівному комплексі України |
| title_full_unstemmed | Промислова політика в машинобудівному комплексі України |
| title_short | Промислова політика в машинобудівному комплексі України |
| title_sort | промислова політика в машинобудівному комплексі україни |
| topic | Економіка |
| topic_facet | Економіка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33801 |
| work_keys_str_mv | AT velikiiû promislovapolítikavmašinobudívnomukompleksíukraíni AT velikiiû industrialpolicyofukraineinmechanicalengineering |