Внесок Павла Заблоцького-Десятовського в етнологію народів Дагестану, Азербайджану та Ірану (І пол. ХІХ ст.)
У статті висвітлено доробок українського дослідника Павла Заблоцького-Десятовського в царині вивчення матеріальної культури та побуту народів Азербайджану, Дагестану та Ірану. Розкрито обставини появи його етнографічних праць, їхню новизну та науково-фактологічну значущість....
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2011
|
| Назва видання: | Схід |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33807 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Внесок Павла Заблоцького-Десятовського в етнологію народів Дагестану, Азербайджану та Ірану (І пол. ХІХ ст.) / В. Білоус // Схід. — 2011. — № 5 (112). — С. 86-89. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33807 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-338072025-02-10T01:06:47Z Внесок Павла Заблоцького-Десятовського в етнологію народів Дагестану, Азербайджану та Ірану (І пол. ХІХ ст.) Contribution of Pavlo Zablotsky-Desyatovsky into ethnography of Azerbaijani, Dagestani and Iranian peoples (first half of the 19 th century) Білоус, В. Історія У статті висвітлено доробок українського дослідника Павла Заблоцького-Десятовського в царині вивчення матеріальної культури та побуту народів Азербайджану, Дагестану та Ірану. Розкрито обставини появи його етнографічних праць, їхню новизну та науково-фактологічну значущість. The article covers the contribution of the Ukrainian researcher Pavlo Zablotsky-Desyatovsky in the sphere of study of the material culture and way of life of Azerbaijani, Dagestani and Iranian peoples. The paper reveals the circumstances of origination of his works devoted to ethnografhical studies, their novelty and scientific and factual significance. 2011 Article Внесок Павла Заблоцького-Десятовського в етнологію народів Дагестану, Азербайджану та Ірану (І пол. ХІХ ст.) / В. Білоус // Схід. — 2011. — № 5 (112). — С. 86-89. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33807 39(479) (092) uk Схід application/pdf Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія Історія |
| spellingShingle |
Історія Історія Білоус, В. Внесок Павла Заблоцького-Десятовського в етнологію народів Дагестану, Азербайджану та Ірану (І пол. ХІХ ст.) Схід |
| description |
У статті висвітлено доробок українського дослідника Павла Заблоцького-Десятовського
в царині вивчення матеріальної культури та побуту народів Азербайджану, Дагестану та
Ірану. Розкрито обставини появи його етнографічних праць, їхню новизну та науково-фактологічну значущість. |
| format |
Article |
| author |
Білоус, В. |
| author_facet |
Білоус, В. |
| author_sort |
Білоус, В. |
| title |
Внесок Павла Заблоцького-Десятовського в етнологію народів Дагестану, Азербайджану та Ірану (І пол. ХІХ ст.) |
| title_short |
Внесок Павла Заблоцького-Десятовського в етнологію народів Дагестану, Азербайджану та Ірану (І пол. ХІХ ст.) |
| title_full |
Внесок Павла Заблоцького-Десятовського в етнологію народів Дагестану, Азербайджану та Ірану (І пол. ХІХ ст.) |
| title_fullStr |
Внесок Павла Заблоцького-Десятовського в етнологію народів Дагестану, Азербайджану та Ірану (І пол. ХІХ ст.) |
| title_full_unstemmed |
Внесок Павла Заблоцького-Десятовського в етнологію народів Дагестану, Азербайджану та Ірану (І пол. ХІХ ст.) |
| title_sort |
внесок павла заблоцького-десятовського в етнологію народів дагестану, азербайджану та ірану (і пол. хіх ст.) |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Історія |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33807 |
| citation_txt |
Внесок Павла Заблоцького-Десятовського в етнологію народів Дагестану, Азербайджану та Ірану (І пол. ХІХ ст.) / В. Білоус // Схід. — 2011. — № 5 (112). — С. 86-89. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT bílousv vnesokpavlazablocʹkogodesâtovsʹkogovetnologíûnarodívdagestanuazerbaidžanutaíranuípolhíhst AT bílousv contributionofpavlozablotskydesyatovskyintoethnographyofazerbaijanidagestaniandiranianpeoplesfirsthalfofthe19thcentury |
| first_indexed |
2025-12-02T09:33:39Z |
| last_indexed |
2025-12-02T09:33:39Z |
| _version_ |
1850388533315895296 |
| fulltext |
№ 5 (112) липень-серпень 2011 р.
86 ЕКОНОМІКАІСТОРІЯ
матеріалах : у 3-х тт. / П. П. Михайленко, Я. Ю. Кондратьєв. -
К. : Ґенеза, 1999. - Т. 2 : 1926 - 1945. - 412 с.
17. Нариси історії Івано-Франківської обласної партійної ор-
ганізації / [В. Й. Гарець, П. А. Корольов, М. К. Кучеров та ін. ;
редкол. П. Д. Сардачук та ін.]. - Ужгород : Карпати, 1979. - 312 с.
18. Патриляк І. К. Радянські партизани та українські по-
встанці (порівняльна характеристика за віком, освітою, со-
ціальним походженням і національністю) / І. К. Патриляк // Сто-
рінки воєнної історії України : зб. наук. статей / НАН України. Ін-
т історії України. - К., 2003. - Вип. 7. - Частина 2. - С. 19 - 27.
19. Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ - ХХ ст.
Історичні нариси / [Д. В. Архієрейський, О. Г. Бажан, Т. В. Би-
кова та ін. ; відповід. ред. В. А. Смолій]. - К. : Наук. думка,
2002. - 952 с.
20. Радянське Пpикаpпаття. Документи і матеріали. - Уж-
город : Карпати, 1964. - 536 с.
21. Сеpгійчук В. Десять буpемних літ. Західноукpаїнські
землі у 1944-1953 pp. Hові документи і матеріали / В. Сергій-
чук. - К. : Дніпро, 1998. - 942 с.
22. Сеpгійчук В. Депоpтація поляків з Галичини в Польщу
в 1944-1946 pp. / В.Сергійчук // Укpаїнсько-польські відносини
в Галичині у XX ст. : матеpіали міжнаpодної науково-пpак-
тичної конфеpенції 21 - 22 листопада 1996 p., м. Івано-
Фpанківськ. - Івано-Фpанківськ : Плай, 1997. - С. 274 - 276.
23. Український національно-визвольний рух на Прикар-
патті в ХХ столітті. Документи і матеріали / [від. ред. Микола
Кугутяк]. - Том. 2. - Книга 1 (1939-1945). - Івано-Франківськ :
КПФ "ЛІК", 2009. - 600 с.
24. Хмель С. Ф. Українська партизанка : (З крайових ма-
теріалів) / С. Ф. Хмель. - Лондон, 1958. - 128 с.
25. Шанковський Л. Тpинадцять літ / Л. Шанковський //
Альманах Станиславівської землі : зб. матеріалів до історії
Станиславова і Станиславівщини. - Нью-Йорк - Торонто -
Мюнхен, 1975. - Т. 1. - С. 163 - 193.
26. Яшан В. Під брунатним чоботом. Німецька окупація
Станиславівщини в Другій світовій війні, 1941 - 1944 / В. Яшан.
- Торонто : Булава, 1989. - 284 с.
I. Andruchiv, O. Beznosyuk, V. Kowalyk
SOCIAL AND POLITICAL PROCESSES ON THE TERRITORY OF STANISLAV REGION
IN THE FIRST HALF OF 1944
The article analyzes the features of social and political processes in Stanislav region in the first half of 1944 caused
by releasing the territory by the Red Army from Nazi invaders, restoration of Soviet power and the beginning of armed
resistance of the OUN and UPA units.
Key words: Stanislav region, the Soviet authorities, social and political processes, armed resistance of the OUN and UPA.
© І. Андрухів, О. Безносюк, В. Ковалик
Надійшла до редакції 24.06.2011
УДК 39(479) (092)
ВНЕСОК ПАВЛА ЗАБЛОЦЬКОГО-ДЕСЯТОВСЬКОГО
В ЕТНОЛОГІЮ НАРОДІВ ДАГЕСТАНУ, АЗЕРБАЙДЖАНУ
ТА ІРАНУ (І пол. ХІХ ст.)
ВІРА БІЛОУС,
кандидат історичних наук, старший науковий співробітник
Інституту народознавства НАН України, м. Львів
У статті висвітлено доробок українського дослідника Павла Заблоцького-Десятовського
в царині вивчення матеріальної культури та побуту народів Азербайджану, Дагестану та
Ірану. Розкрито обставини появи його етнографічних праць, їхню новизну та науково-фак-
тологічну значущість.
Ключові слова: П. Заблоцький-Десятовський, народи Дагестану, Азербайджану та Ірану,
етнографія, талишезнавство, український дослідник.
Постановка проблеми та стан її вивчення.
Причетність українців до розвою зарубіжної етнології
ще донедавна завуальовували офіційні кола Рос-
ійської держави. Вони трактували його як надбання
своєї нації, формували думку про обмеження нау-
кових інтересів наших учених винятково власним
етносом. А це, у свою чергу, іноді породжувало у
свідомості українців болісне відчуття інтелектуаль-
ної нереалізованості та меншовартості.
Тому для дослідників є принциповим завданням
виявити й донести до широкого читача реальний до-
робок українських учених у різних галузях знань (у
тому числі й народознавства), який часто розпоро-
шений у важкодоступних зарубіжних виданнях чи
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (112) липень-серпень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 87
архівах і, певною мірою, уважається здобутком ін-
ших націй.
До таких малознаних наукових звершень нале-
жить й етнографічна спадщина славного уроджен-
ця Чернігівської губернії Павла Заблоцького-Деся-
товського (1814-1882 рр.).
Ім'я Павла Заблоцького-Десятовського (1814-
1882 рр.) є добре знаним у науковому світі Росії,
причому в його різних царинах. Зокрема, постать
професора Санкт-Петербурзької медико-хірургічної
академії, гоф-медика російського імператора, авто-
ра 40 праць із хірургії та стоматології, анастезіоло-
га-новатора не можуть обминути історики медицини
[14, с. 265; 16, с. 151]. Відомий він і як ботанік: низ-
ка рослин, які описав учений, названа на його честь,
ім'я українця введено в біографічний довідник виз-
начних ботаніків Росії [18, с. 310-311].
Натомість народознавчі студії вченого доволі стис-
ло охарактеризовані в працях з історії російського
кавказознавства М. Косвена та Е. Керімова [11,
с. 316; 10, с. 50-51]. Щодо української науки, то варто
згадати розвідку В. Чухна, який повернув постать
визначного краянина в лоно національної культури та
науки. Він же згадав і про його етнографічні набутки,
проте обмежився лише їх переліком [22, с. 93-96].
Метою цієї статті є висвітлити обставини та ха-
рактер зацікавлень П. Заблоцького-Десятовського
народами Дагестану, Азербайджану та Ірану, з'ясу-
вати їхню науково-фактологічну вартість. На прикладі
внеску вченого проілюструвати причетність україн-
ської інтелектуальної еліти до розвою зарубіжного
народознавства.
Виклад основного матеріалу. Павло Заблоць-
кий-Десятовський походить із козацько-старшинсь-
кого та дворянського роду, представники якого ще
від кінця ХVІІ ст. володіли селом Десятухи Новго-
род-Сіверського повіту Чернігівської губернії (тепер
Середино-Будського р-ну Сумської обл.). Його бать-
ко Парфеній був управителем помістя першого
міністра народної освіти Росії П. Завадовського у
с. Мефодівці (тепер с. Червоне Середино-Будсько-
го р-ну Сумської обл.). Там і народився Павло Заб-
лоцький-Десятовський. Середню освіту він здобув
у Новгород-Сіверській гімназії, далі навчався на ме-
дичному факультеті Московського університету, який
закінчив із відзнакою в 1835 р.
Того ж літа, за дорученням Міністерства фінансів
Росії, формувалась експедиція для природничого
обстеження східного та західного узбережжів Кас-
пійського моря під керівництвом відомого російсь-
кого натураліста Г. С. Кареліна. До її складу вклю-
чають лікарем і П. Заблоцького-Десяовського. Імо-
вірно, цьому посприяв його старший брат - згодом
відомий економіст, статистик Андрій Заблоцький-Де-
сятовський (1808-1881 рр.), який на ту пору працю-
вав у російських міністерських відомствах.
Під час подорожі (1835-1836 рр.) П. Заблоцький-
Десятовський не обмежився лише лікарською прак-
тикою: він активно вивчав місцеву флору та фауну,
а також поринув і в етнографічні студії. Це відбуло-
ся за таких обставин.
За планом Г. Кареліна, експедиція мала вируши-
ти на двох суднах з Астрахані восени 1835 р. Од-
нак через ранню зиму й закриття навігаційного се-
зону її перенесли на весну. Щоб із користю викорис-
тати несподіване відтермінування, Г. Карелін вирі-
шив відправити двох осіб у сухопутну дослідниць-
ку мандрівку маршрутом Астрахань-Кизляр-Дер-
бент-Куба-Баку-Ленкорань.
Із 75 учасників походу це доволі масштабне зав-
дання доручили поручикові М. Фелькнерові та "юно-
му соромливому лікарю" (характеристика Г. С. Ка-
реліна [4, с. 153] ) П. Заблоцькому-Десятовському.
Їхня самостійна подорож тривала півроку (грудень
1835 р. - травень 1836 р.), упродовж якої вони пе-
ресувалися пішки чи на підводах, ночували в зем-
лянках місцевих жителів, солдатських казармах або
ж фортецях. Етнографів-природознавців супроводжу-
вав загін озброєних козаків. Істотно ускладнював похід
цілком несприятливий для цього зимовий період.
"Мороз, заметіль і надія на теплу ночівлю зму-
шували пришвидшити хід, так що останні дві або
три версти померзлі солдати й ми… не йшли, а бігли"
[7, с. 23], - писав український дослідник. В іншому
місці заміток розповідав про шлях обледенілими,
стрімкими гірськими схилами, які долали за допо-
могою палок із залізними наконечниками та взуття з
гострими шпичками [7, с. 29]. Але навіть таке спо-
рядження не оберігало від частих падінь та ушкод-
жень. А переправа екіпажем через швидкоплинну
річку Самур узагалі ледь не коштувала П. Заблоць-
кому-Десятовському життя.
Маршрут Астрахань-Баку учасники експедиції по-
долали за місяць (19 грудня 1835 - 26 січня 1836 рр.).
Далі вирушили в Талиське ханство (південно-східній
Азербайджан), яке обстежували ще кілька місяців.
У травні 1836 р. повернулись до Баку, де на них
очікували судна Г. Кареліна для подальших морсь-
ких мандрів до південних берегів Каспію.
А там, з берегів Астрабадської затоки, П. Заб-
лоцький-Десятовський разом із керівником експе-
диції та згодом відомим кавказознавцем І. Бларам-
бергом упродовж червеня-липня здійснив низку
дослідницьких походів у прикордонні з Іраном турк-
менські степи. У щоденниках мандрівники захоп-
лююче розповідали про всі перипетії свого побуту в
цих краях: і про зустрічі з підступними "фата морга-
нами", які згубно збивали їх із обраного шляху, і про
візит П. Заблоцького-Десятовського до гарему місце-
вого хана, де він надавав медичну допомогу його
дружинам тощо [2, с.13-14, 24].
Експедиція Г. Кареліна, сповнена яскравих вра-
жень та екстриму, наукових відкриттів та небез-
печних пригод, успішно завершилась у листопаді
1836 р. Її наслідком є фундаментальні різногранні
праці трьох найплідніших учасників - Г. Кареліна,
І. Бларамберга та нашого співвітчизника П. Заблоць-
кого-Десятовського. Останній свої спостереження
оформив у 3 статті: "Путевые записки из Астрахани,
чрез Кизляр, в Баку, в 1835 и 1836 годах" [7], "Обо-
зрение Талышского ханства в медико-топографичес-
ком и статистическом отношении, за 1836 год " [6]
та "Медико-топографические сведения о юго-восточ-
ных берегах Каспийского моря" [5].
Особливу наукову цінність має його "Обозрение
Талышского ханства". Воно написане згідно з того-
часними краєзнавчими програмами, які включали
питання з географії, адміністративного устрою, еко-
номіки, а також побуту населення, у цьому випадку
- талишів (іраномовний народ Азербайджану). Ав-
тор описав їхнє житло, заняття, одяг, харчування,
народну медицину, транспортні засоби, вдачу.
До появи праці П. Заблоцького-Десятовського
відомості про цю спільноту були лише в узагальню-
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (112) липень-серпень 2011 р.
88 ЕКОНОМІКАІСТОРІЯ
вальних монографіях про Кавказ Е. Ейхвальда,
О. Євецького, В. Легкопитова. Публікація ж україн-
ського дослідника, як одностайно ствердили істо-
рики етнологічної науки народів Закавказзя, була пер-
шою і тривалий час єдиною спеціальною розвідкою
про життя та традиції талишів. Наступна розробка
з'явилася лише через двадцять років - стаття
П. Рісса "О талышах, их образе жизни и языке" [10,
с. 50-51; 11, с. 316, 357-358].
Так, П. Заблоцький-Десятовський одним із пер-
ших зафіксував своєрідність тамтешнього житла,
виокремивши два його типи - дерев'яні та очеретяні
споруди. Говорив і про т. зв. "очеретяне місто" Лен-
корань, де з трав'янистої рослини споруджували не
лише будівлі заможних міщан, а й навіть мечеті.
Із зачудуванням він змалював живописні посе-
лення. Цей субтропічний край був багатим на релік-
тові гігантські дерева, розкішне віття яких, перепліта-
ючись, утворювало дивовижні аркади. А під такими
тінистими навісами грецького горіха, чинара, дуба,
фігового дерева, говорив автор, розкидане житло.
"Це надає особливий вразливий вигляд тамтешнім
селам для прибульця" [6, с. 372].
Відомості дослідника про землеробство, винороб-
ство, тваринництво, бджільництво, шовківництво, ри-
бальство, ткацтво, торгівлю містять дані про стан
їхнього розвитку та територію поширення. Важливо,
що аналогічну працю згадуваного В. Легкопитова [12,
с. 91-118] він доповнив описами господарського зна-
ряддя та обладнання: веретен, засобів риболовства,
вуликів, сохи, системи штучного зрошування тощо.
Відрізняється від даних В. Легкопитова і зробле-
на ним характеристика вдачі, моральних якостей
мешканців краю. Перший вважав їх користолюбни-
ми, схильними до обману та крадіжок [12, с. 207,
209]. П. Заблоцький-Десятовський, навпаки, наголо-
сив на доброзичливості та низькій злочинності та-
лишів. Такі ж свідчення знаходимо в статтях П. Рісса
[17, с. 5] та Г. Чурсина [21, с. 28], що дає змогу
говорити про більшу достовірність оцінок нашого
співвітчизника.
Помітив автор деякі відмінності в зовнішності
жителів низин і гір (смуглявість, хворобливість пер-
ших і, навпаки, здоровіший вигляд, дородність го-
рян). Деякими із цих зауваг згодом скористався відо-
мий сходознавець Б. Міллер у своїх екскурсах щодо
генези талишів [13, с.10].
Зі всіх розвідок із талишезнавства ХІХ ст. лише
працю П. Заблоцького-Десятовського включено в
список літератури про цей народ у двотомнику "На-
роды Кавказа" [15, с. 621-623].
Щодо його "Путевых записок", то в них є стислі
дані про культуру калмиків (музичні інструменти,
фольклор, особливості традиційного вокалу тощо).
Їхні поселення він відвідав, перебуваючи в Астра-
хані восени 1835 р.
Більшість нотаток стосується жителів міст й око-
лиць Кизляра, Дербента, Куби та Баку. Найрозлогі-
шою й найважливішою є інформація про домінуючі
заняття, позаяк допомагає відтворити картину гос-
подарської спеціалізації західного узбережжя Кас-
пійського моря.
У статті, приміром, докладно описано техноло-
гію сівби та обробки шафрану, із якого виготовляли
оранжеву фарбу, є факти про інтенсивний розвиток
маренництва (з технічної культури марени отриму-
вали червону фарбу). А дані вченого про асорти-
мент товарів, розмах купівлі-продажу в різних місце-
востях фахівці відносять до тих нечисленних і тому
особливо вартісних "крупинок", із яких можна ре-
конструювати торговельні зносини народів Дагеста-
ну в ХІХ ст. [20, с. 113, 117].
Фіксував дослідник народні перекази про засну-
вання міст та походження їхніх назв, описував пла-
нування, архітектурні та історичні пам'ятки. З-поміж
останніх є дані про вельми цікаве місце на околи-
цях Баку - вихід на земну поверхню нафтового газу,
біля якого ще в ХVІІ ст. вогнепоклонники з Індії (пар-
си) спорудили храм та монастир. Ці святині, які
Е. Тайлор уважав показовим прикладом обожнення
вогню в Азії [19, с. 409], описали європейські манд-
рівники - І. Лерх (1747 рр.), французький посол Гам-
ба (1820 р.), письменник О. Дюма (1858 р.) та ін. [1].
Їхні відомості П. Заблоцький-Десятовський допов-
нив деякими деталями про життя шанувальників
вогню. Указавши на самітницький спосіб їхнього
життя, заразом засвідчив побутування й спільних
сходин, де вони розвіювали мимовільну нудьгу грою
в шахи. Розповів про інтер'єр келій, похоронне
дійство тощо.
У третій публікації П. Заблоцького-Десятовського
вкраплено етнографічні відомості про персів та тур-
кменське плем'я іомудів південно-прикаспійських
територій. Звичайно, порівняно із цільово-народоз-
навчими описами цих спільнот Г. Кареліна та І. Бла-
рамберга [8; 3], його замітки є принагіднішими та
значно стислішими. Проте вони стосуються цілком
непізнаної на ту пору ділянки їхнього побуту - меди-
цини, що надає їм неабиякої вартості як фактограф-
ічному джерелу. Натхненний професійним інтересом,
учений ретельно зафіксував традиційні засоби ліку-
вання восьми недуг. З-поміж них є унікальні відо-
мості про способи народних щеплень від епідеміч-
них хвороб та ін.
Зазначені публікації П. Заблоцького-Десятовсь-
кого - це не лише впорядкований польовий матері-
ал, а результат сумлінних історичних студій. Він
опрацьовував дотичну тогочасну літературу, про що
говорять його посилання на праці середньовічних
географів Масуді, Хаджи-Каліфа та ін. До речі,
П. Заблоцький-Десятовський - різногранно освічена
особистість, вільно володів французькою мовою,
що, очевидно, розширювало його науково-пізна-
вальні можливості.
Народознавчі зацікавлення вчений не полишив і
після завершення експедиції. Щоправда, не маючи
змоги мандрувати (через інтенсивний трудовий
графік), він задовольняв це прагнення, читаючи чужі
подорожні описи та дослідження найрізноманітніших
куточків земної кулі. Так, на схилі віку, як свідчить
його сучасник І. Карпинський, учений знайомився з
відповідною літературою про Туркменський край і
сусідні з ним території [9, с. 607].
Упродовж життя було в П. Заблоцького-Деся-
товського ще одне несхитне бажання - повернутися
в Україну. Він, за словами І. Карпинського, "палко
любив свою рідну Малоросію", тому й мріяв осісти
в одному з українських сіл та стати хорошим госпо-
дарем. Цей намір зреалізував лише частково. У
с. Кримках Чигиринського повіту він купив маєток,
де проводив відпустки, займався агрономією. По-
вернувся сюди й в останні місяці свого буття, коли
тяжка недуга міцно скувала його. Розчарувавшись
у можливостях медицини, учений стійко увірував у
чудодійну силу рідної землі та природи, які начебто
обов'язково йому допоможуть…
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (112) липень-серпень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 89
Його поховали, згідно з передсмертним запові-
том, у тамтешній прихідській церкві [9, с. 607].
Висновки
Предметний та достовірний джерельний матері-
ал П. Заблоцького-Десятовського про заняття, ма-
теріальну культуру народів Дагестану, Азербайджа-
ну, персів та туркмен доповнює чи уточнює нечис-
ленні тогочасні відомості із зазначеної галузі знань.
Ним послуговуються вчені впродовж двох століть.
Щобільше, вихідець з України став зачинателем де-
яких ділянок зарубіжної етнології - талишезнавства
та дослідження традиційної медицини прикаспійсь-
ких народів. Доробок П. Заблоцького-Десятовсько-
го є безперечним свідченням дієвої причетності ук-
раїнця до поступу світової народознавчої науки.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Ашурбейли С. Б. Об истории Сураханского храма огне-
поклонников / С. Б. Ашурбейли // Памятники архитектуры
Азербайджана : сб. статей. - М. - Баку : Государственное
Архитектурное издательство, 1946. - С. 43-54.
2. Бларамберг И. Ф. Журнал, веденный во время экспе-
диции для обозрения восточных берегов Каспийского моря
в 1836 году / И. Ф. Бларамберг // Записки Императорского
Русского Географического общества по общей географии [далі
- РГО]. - СПб., 1850. - Кн. ІV. - С. 1-48.
3. Бларамберг И. Ф. Топографическое и статистическое
описание восточного берега Каспийского моря от Астра-
бадского залива до мыса Тюк-Карагана / И. Ф. Бларамберг //
Записки РГО. - 1850. - Кн. ІV. - С. 49-120.
4. Блюмин Г. В дали неизведанной земли. Труды и жизнь
Григория Карелина / Г. Блюмин. - Челябинск : Южно-Уральс-
кое книжное изд-во, 1982. - 256 с.
5. Заблоцкий П. Медико-топографические сведения о юго-
восточных берегах Каспийского моря / П. Заблоцкий-Деся-
товский // Г. Карелин. Путешествия Г. С. Карелина по Кас-
пийскому морю / Г. Карелин // Записки РГО. - 1883. - Т. Х. -
С. 462-474.
6. Заблоцкий П. Обозрение Талышского ханства в меди-
ко-топографическом и статистическом отношении, за 1836
год / П. Заблоцкий-Десятовский // Журнал Министерства
внутренних дел [далі - ЖМВД]. - 1837. - Часть 26. - № 11. -
С. 301-325; № 12. - С. 371-403.
7. Заблоцкий П. Путевые записки из Астрахани, чрез
Кизляр, в Баку, в 1835 и 1836 годах / П. Заблоцкий-Десятов-
ский // ЖМВД. - СПб., 1838. - Часть 29. - № 7. - С. 1-64.
8. Карелин Г. С. Обозрение восточных берегов Каспийс-
кого моря в отношениях статистическом, топографичес-
ком и физическом / Г. С. Карелин // Г. Карелин. Путешествия
Г. С. Карелина по Каспийскому морю / Г. Карелин // Записки
РГО. - 1883. - Т. Х. - С. 361-434.
9. Карпинский Е. Жизнь и деятельность Павла Парфено-
вича Заблоцкого-Десятовского / Е. Карпинский // Врач. -1882.
- Т. 3. - № 36. - С. 606-607.
10. Керимов Э. А. Очерки этнографии Азербайджана и
русско-азербайджанских этнографических связей (ХVIII-
XIX вв.) / Э. А. Керимов. - М. : Изд-во "Элм", 1985. - 128 с.
11. Косвен М. О. Материалы по истории этнографичес-
кого изучения Кавказа в русской науке / М. О. Косвен // Кав-
казский этнографический сборник. - М.-Л. : Изд-во Академии
наук СССР, 1955. - Т. 1. - С. 264-374.
12. Легкопытов В. Талышское ханство / В. Легкопытов /
/ Обозрение российский владений за Кавказом в статисти-
ческом, топографическом, этнографическом и финансовом
отношениях. - СПб., 1836. - Ч. III. - С. 174-244.
13. Миллер Б. В. Предварительный отчет о поездке в
Талыш летом 1925 г. / Б. В. Миллер. - Баку, 1926. - 14 с.
14. Мирский М. Б. Медицина России ХVI-XIX веков /
М. Б. Мирский. - М., 1996. - 325 с.
15. Народы Кавказа / [под общ. ред. С. П. Толстого]. - М. :
Изд-во АН СССР, 1962. - Т. 2. - С. 621-623.
16. Профессора военно-медицинской (медико-хирурги-
ческой) академии / [ответст. ред.: А. Б. Белевитин]. - СПб.,
2008. - 280 с.
17. Рисс П. Р. О талышинцах, их образе жизни и языке /
П. Р. Рисс // Записки Кавказского отдела Императорского
Русского географического общества. - Тифлис, 1855. - Кн. III.
- С. 1-72.
18. Русские ботаники (Ботаники России - СССР). Биогра-
фо-библиографический словарь. - М. : Изд-во Московс. об-
щества испытателей природы, 1950. - Т. ІІІ : Горницкий - Ище-
реков. - С. 310-311.
19. Тайлор Э. Б. Первобытная культура / Э. Б. Тайлор. -
М. : Изд-во политической литературы, 1989. - 574 с.
20. Хашаев Х. М. Общественный строй Дагестана в
ХІХ веке / Х. М. Хашаев. - М. : Изд-во АН СССР, 1961. - 263 с.
21. Чурсин Г. Ф. Талыши (Этнографические заметки) /
Г. Ф. Чурсин // Известия Кавказского историко-этнографи-
ческого общества. - Тифлис, 1926. - Т. 4. - С. 15-45.
22. Чухно В. Заблоцькі-Десятовські - видатні уродженці
Чернігівської губернії / В. Чухно // Сіверянський літопис. -
Чернігів, 2010. - Ч. 6. - С. 93-96.
V. Bilous
CONTRIBUTION OF PAVLO ZABLOTSKY-DESYATOVSKY INTO ETHNOGRAPHY
OF AZERBAIJANI, DAGESTANI AND IRANIAN PEOPLES
(FIRST HALF OF THE 19th CENTURY)
The article covers the contribution of the Ukrainian researcher Pavlo Zablotsky-Desyatovsky in the sphere of study
of the material culture and way of life of Azerbaijani, Dagestani and Iranian peoples. The paper reveals the circumstances
of origination of his works devoted to ethnografhical studies, their novelty and scientific and factual significance.
Key words: Pavlo Zablotsky-Desyatovsky, Azerbaijani, Dagestani and Iranian peoples, ethnography, Talysh studies, Ukrainian
researcher.
© В. Білоус
Надійшла до редакції 28.06.2011
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|