Участь греко-католицького духовенства в організації соціального захисту українського населення Східної Галичини (за матеріалами галицької преси 20 - 30-х рр. ХХ ст.)
У статті на основі аналізу матеріалів галицької преси 20-30 рр. ХХ ст. з'ясовується місце
 та роль греко-католицького духовенства в процесі організації соціального захисту українського населення Східної Галичини. In the article on the basis of analysis of materials of the Galician press...
Saved in:
| Published in: | Схід |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33808 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Участь греко-католицького духовенства в організації соціального захисту українського населення Східної Галичини (за матеріалами галицької преси 20 - 30-х рр. ХХ ст.) / І. Гнип // Схід. — 2011. — № 5 (112). — С. 98-101. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860094315608408064 |
|---|---|
| author | Гнип, І. |
| author_facet | Гнип, І. |
| citation_txt | Участь греко-католицького духовенства в організації соціального захисту українського населення Східної Галичини (за матеріалами галицької преси 20 - 30-х рр. ХХ ст.) / І. Гнип // Схід. — 2011. — № 5 (112). — С. 98-101. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | У статті на основі аналізу матеріалів галицької преси 20-30 рр. ХХ ст. з'ясовується місце
та роль греко-католицького духовенства в процесі організації соціального захисту українського населення Східної Галичини.
In the article on the basis of analysis of materials of the Galician press 20 - 30th XX w. are set role of the Greek
Catholic clergy in the process of social protection of Ukrainian population of East Galicia.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:24:46Z |
| format | Article |
| fulltext |
№ 5 (112) липень-серпень 2011 р.
98 ЕКОНОМІКАІСТОРІЯ
УДК 262(477.8):351.84
УЧАСТЬ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОГО ДУХОВЕНСТВА
В ОРГАНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
УКРАЇНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ
(ЗА МАТЕРІАЛАМИ ГАЛИЦЬКОЇ ПРЕСИ 20 - 30-х рр. ХХ ст.)
ІГОР ГНИП,
здобувач Інституту історії України НАН України, м. Івано-Франківськ
І. Hvetadze
EDUCATING ACTIVITIES OF ARCHPRIEST SERAPHIM SERAPHIMOV
The article is devoted to teaching and research activities of a famous enlightener and clerical enthusiast of the
middle of XIX century the Archpriest Seraphim Seraphimov. Special attention is paid to the analysis of his works and
evaluation of his contribution into the study of history and culture of Greeks in Mariupol.
Key words: S. Seraphimov, educating activities, Greeks of Mariupol.
© І. Гветадзе
Надійшла до редакції 27.07.2011
Постановка проблеми і стан її вивчення. Пер-
ша світова війна призвела до матеріального зубо-
жіння українського населення Східної Галичини.
Війна, голод, повені, землетруси, світова економіч-
на криза 1929-1933 рр., безробіття щорічно попов-
нювали загони людей за межею бідності й виживан-
ня. Польська держава була неспроможна подолати
ці негативні явища та гарантувати повноцінний со-
ціальний захист своїм громадянам, у тому числі ук-
раїнцям. Соціальні проблеми населення Східної Га-
личини в міжвоєнний період займали центральне
місце на шпальтах періодичної преси 20-30-х рр.
ХХ ст. Масштаби їх обговорення часто виходили за
межі галицьких земель, оскільки подібна ситуація
була характерною для всієї тогочасної Європи.
Вивчаючи ситуацію, що склалася у сфері соці-
ального захисту населення Східної Галичини в
міжвоєнний період, значна кількість українських та
польських дослідників, зокрема В. Комар [1],
В. Марчук [2], С. Гнот [3], Е. Коко [4] та інші, відзна-
чають провідну роль греко-католицької церкви в
процесі вирішення нагальних соціальних проблем
українців регіону.
Мета цієї статті - на основі аналізу галицької пе-
ріодичної преси 20-30-х рр. ХХ ст. уточнити масшта-
би соціальних проблем українців Східної Галичини,
виділити основні напрями роботи греко-католицько-
го духовенства в соціальній сфері, а також з'ясува-
ти особливості її сприйняття в тогочасному сус-
пільстві ІІ Речі Посполитої.
Виклад основного матеріалу. Після Першої
світової війни у Львові розпочала свою діяльність
низка опікунських та доброчинних інституцій: Україн-
ський громадянський комітет, Український фонд во-
єнних вдів і сиріт, світські доброчинні об'єднання
мирян тощо. Основною метою організацій був збір
статистичних даних про наслідки повоєнного стану,
полегшення долі українських полонених й інтерно-
ваних шляхом надання моральної, матеріальної, са-
нітарної допомоги, культурно-національне відроджен-
ня молоді. Доброчинні організації тісно співпрацю-
вали із греко-католицькими чернечими громадами
св. Василія Великого, св. Теодора Студита, Най-
святішого Ізбавителя св. Йосифа, сестрами Служеб-
ницями Непорочної Діви Марії, сестрами Милосер-
дя, сестрами Пресвятої Родини, сестрами Мироно-
сицями. Основним напрямком співпраці став со-
ціальний захист українських сиріт.
Керівництво греко-католицької церкви доклада-
ло чимало зусиль для організації дитячих захоронків
і захистів. Окремі чернечі чини мали мережу розга-
лужених дитячих притулків та сиротинців, зокрема
сестер Служебниць та отців Студитів. Міжвоєнна
преса переповнена матеріалами про досягнення
У статті на основі аналізу матеріалів галицької преси 20-30 рр. ХХ ст. з'ясовується місце
та роль греко-католицького духовенства в процесі організації соціального захисту укра-
їнського населення Східної Галичини.
Ключові слова: греко-католицьке духовенство, Східна Галичина, міжвоєнний період, соціальний
захист, періодична преса.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (112) липень-серпень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 99
греко-католицького чернецтва в цій сфері. Так, ре-
портаж Б. Кадимира з монастиря сестер Студиток у
Яхторові, опублікований на сторінках "Мети", яскра-
во змальовує повсякденну працю сестер, які "зай-
маються вихованням дітей, провадять захисти, за-
хоронки, передшкілля, піклуються немовлятами…
Тут кожна дитина мусить покінчити 7 кляс науки,
здібніших висилають до Львова до українських
шкіл, в яких вчать практичного ремесла" [5]. Монас-
тирська освіта була спрямована насамперед на
практичні навички, однак не забувалось і про "вихо-
вання душі": "дають вистави, академії (релігійні й
національні), мають свою бібліотеку, читають свою
пресу" [Там само].
Унаслідок плідної роботи сестер Василіянок їхні
вихованці докладали чимало зусиль до доброчин-
ної справи. Лише в 1937 р. учениці Львівської гімназії
власноручно виготовили 90 трикотажних і 159 кра-
вецьких виробів, 116 прикрас на ялинки і забавки
для дітей з бідних родин та сиріт. Кошти, необхідні
для реалізації таких ідей, збиралися під час прове-
дення концертів, вистав, через збір склотари тощо.
Для здійснення доброчинної діяльності в деяких
навчальних закладах створювалися спеціальні то-
вариства на кшталт "Шкільної самопомічі" у Львів-
ській гімназії чи "Комітету допомоги бідним учням"
в учительській семінарії. Останній був створений за
ініціативою митрополита греко-католицької церкви
А. Шептицького [6].
Утримання однієї захоронки обходилося приблиз-
но в 350 злотих на місяць. У цих установах діти от-
римували харчі, а найбідніші - одяг. Прибутки склада-
лися із членських внесків, дотацій митрополії, ук-
раїнських установ, магістрату, доброчинних пожертв
[7]. У важкий повоєнний час не існувало жодних
підстав розраховувати на допомогу держави в справі
утримування сиротинців. У таких умовах греко-ка-
толицька церква була змушена шукати кошти поза
межами країни.
Перша серйозна допомога з-за кордону на соці-
альні й культурні цілі надійшла після тривалої подо-
рожі митрополита А. Шептицького країнами Західної
Європи, Північної та Південної Америки в 1921 р.
Особиста участь глави церкви в нарадах Міжнарод-
ного Червоного Хреста сприяла виділенню мате-
ріальної допомоги українським сиротам. Митропо-
лит інформував Т. Войнаровського про своє пере-
бування в Лондоні й Парижі та збір коштів на мона-
стирі й сиротинці. Під час візиту в Голландію та Бель-
гію він "відбув понад сорок конференцій з представ-
никами різних гуманітарних товариств, збираючи
пожертви для дітей-сиріт" [8, c. 16]. У травні 1921 р.
А. Шептицький передав у Галичину 3150 бельгійсь-
ких і 20 тис. французьких франків [8, c. 18].
Під час візиту митрополита А. Шептицького до
Ватикану 1921 р. Папа Бенедикт XV виділив на по-
рятунок українського населення Галичини 100 тис.
лір, із них 20 тис. - для Львівської архієпархії. Глава
Ватикану рекомендував вести польському уряду
щодо українців сприятливу в соціальному й еконо-
мічному плані політику, закликав до порозуміння між
обома народами [9].
Однак не лише сироти перебували в полі зору
греко-католицької церкви. Як засвідчує матеріали
тогочасної періодичної преси, церковне керівництво
активно брало участь в організації українського
шкільництва, підтримувало роботу української орган-
ізації "Рідна школа". "Історія нашого народу свідчить,
що в найбільш критичних його хвилях все приходи-
ла йому в певну поміч наша церква і її духовенство.
Сьогодні критичний стан "Рідної Школи" - це важка
національна потреба, це критична хвиля народу, яка
може повести за собою страшну трагедію", - підкрес-
лювалося на шпальтах "Ниви" [10]. Автор статті зак-
ликав духовенство не лише надалі пропагувати ідею
"рідного шкільництва", а й переконувати, що її існу-
вання, таке важливе для українського народу, "му-
сить удержуватися його жертовністю" [10]. Аргумен-
ти автора чітко відображали позицію керівництва
греко-католицької церкви, яке за будь-якої нагоди
намагалося достукатися до кожного серця українця
в справі матеріального забезпечення українського
шкільництва. "Жертви на "Рідну Школу" є необхід-
ною національною конечністю, від якої не сміє
відмовлятися ні одна українська одиниця… нехай
ідея "Рідної Школи" з'єднує всіх українців в одну
велику солідарну громаду, яка мусить доконати і
доконає великого діла", - наголошується в спільно-
му зверненні митрополита А. Шептицького, представ-
ників вищої школи та громадських організацій [11].
Майже кожне релігійне свято, а особливо Різдво
та Великдень, відбувалися під гаслами "Рідної шко-
ли" та "християнського виховання" [12]. Під час свят-
кових проповідей та повчань духовенство заклика-
ло до посильних пожертв на освіту, гроші збирали-
ся також шляхом колядування: "Світлий праздник
Різдва Христового нехай буде і надалі днем "Рідної
Школи"… цей зв'язок мусить стати народною мані-
фестацією. І тому суспільність мусить однодушно
подбати, щоби у всіх громадах і навіть найдальших
закутках нашого краю колядували всі на "Рідну
Школу" [11]. Духовенство пропагувало збірку по-
жертв на "Рідну Школу" під час родинних свят, хре-
стин, весілля, іменин тощо. Приклади таких "жестів
християнської волі" обговорювалися на сторінках
повітової преси, ставились у приклад, благословля-
лись [13]. У зв'язку з гострою кризою бюджету това-
риство вдалося до кардинального заходу - внут-
рішньої безвідсоткової позички, яка мала становити
250 тис. злотих [14]. Незважаючи не те, що більшість
населення проігнорувала цю ідею, упродовж лише
1932-1934 рр. надійшло 141 тис. злотих, із яких 10
тис. вніс митрополит А. Шептицький [15, арк. 31].
У цій ситуації потрібний щомісячний фінансовий
фонд духовенство намагалося організувати своїми
силами. На питання, "що мають вчинити наші свя-
щеники зі свого боку для Рідної Школи?", автор статті
"Рідна Школа і духовенство" повчає: "У кожному
деканаті заявити преміяльно свому отцю деканови,
що годиться на стягання зі своєї місячної платні по
кілька злотих чи якого там дрібного проценту на
"Рідну Школу", а отці декани донесуть про те свому
Ординаріятови з просьбою, щоб цей потручував зго-
ри дотичну суму і відіслав до каси Товариства. Та-
ким чином запевнити можна товариству трівку місяч-
ну підмогу… Так роблять німецькі, чеські й польські
священики, чому не мали б робити так і наші?" [16].
Однак питання скоріше було риторичним, оскільки
справа проголошувалася добровільною та залежа-
ла як від переконань самого священика, так і від
зовнішнього на нього тиску. Представники "Рідної
Школи" були стурбовані періодичними заборонами
польської влади "всенародних" збірок як таких, що
"загрожують публічній безпеці" [17], із часом на ок-
ремі з них стали вимагати спеціальні дозволи, а за
активними агітаторами встановлювався контроль.
Греко-католицька церква намагалася не втрача-
ти зв'язку з тією частиною молоді, яка після закін-
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (112) липень-серпень 2011 р.
100 ЕКОНОМІКАІСТОРІЯ
чення школи вступала до вищих навчальних зак-
ладів. 1 жовтня 1937 р. з ініціативи митрополита у
Львові було відкрито Християнський інтернат для
учнів та студентів. У ньому проживало 40-60 хлопців
віком 14-22 роки, які здобували професійну освіту
за напрямками швацтво, кравецтво, радіотехніка,
перукарство, монтажні роботи. Християнські та на-
ціональні принципи були пріоритетними засадами
діяльності цієї установи [18]. Керівництво церкви
намагалося розширити можливості української мо-
лоді здобути вищу освіту, особливо це стосувалося
найбідніших та сиріт. Було відкрито декілька закладів
для позбавлених батьківського піклування, де діти
перебували на повному утриманні чернечих чинів,
окремих відомих релігійних та публічних українсь-
ких діячів того часу. Так, при Святоіванській лаврі
отців Студитів у Львові ігумен К. Шептицький засну-
вав Виховно-науковий сирітський інститут. Заклад
очолив о. С. Савицький [19]. Дітям із незаможних
сімей надавалися стипендії коштом церкви, самого
митрополита чи єпископів, католицьких організацій.
Не забували і про "своїх". Товариство ім. св. Анд-
рея заснувало стипендіальний фонд для "помочі
священичим дітям на студії й науки" [20]. А. Шеп-
тицький активно підтримував діяльність фонду, адже
на дітей української інтелігенції, зокрема духовен-
ства, покладалися великі надії в справі розвитку
свого народу та державності.
Крім дітей і молоді, існували інші групи україн-
ського населення, які також потребували допомоги.
У грудні 1931 р. ієрархи греко-католицької церкви
перемишльський єпископ Й. Коциловський і станіс-
лавський Г. Хомишин на чолі з митрополитом звер-
нулися до вірних із пастирським листом "Поможіть
безробітним й убогим", у якому закликали народ
надати матеріальну, моральну та релігійну допомо-
гу тим, кому взимку 1931 р. загрожувала "смерть
від голоду і холоду" [21]. У посланні висловлюва-
лась готовність церкви підтримати робітників у їх
"обороні своїх прав" та справедливій боротьбі проти
"наслідків капіталізму, якими є нужда й безробіття"
[Там само].
У 1930-х рр. починають функціонувати Українські
комітети допомоги безробітним і вбогим (УКД) під
патронатом митрополита А. Шептицького, станіславсь-
кого єпископа Г. Хомишина і перемишльського Й. Ко-
циловського. До Центрального бюро комітету входи-
ли В. Децикевич - делегат митрополичого ординаріа-
ту у Львові, В. Лициняк - делегат єпископського ор-
динаріату в Станіславі, Й. Лучинський - делегат єпис-
копського ординаріату в Перемишлі. Архієпархіаль-
ному комітету допомоги підлягали повітові та паро-
хіяльні відділи. Компетенція Центрального бюро охоп-
лювала широке коло питань, пов'язаних із виборю-
ванням соціальних гарантій, - розробку плану й пра-
вил спільних громадських акцій, надання матеріаль-
ної й моральної допомоги, проведення пропаганди
усним і друкованим словом; реєстрування страйко-
вих комітетів в офіційної влади; полагодження питань,
пов'язаних із необхідністю втручання влади, підтримка
контактів із воєводськими комітетами допомоги без-
робітним у Львові, Тернополі, Станіславі; керівницт-
во надлишками зібраних пожертв й узгодження їх
розподілу з воєводською владою; надання інструкцій
єпархіальним комітетам і отримання від них інфор-
мації про становище [22].
На території Східної Галичини діяло товариство
"Національна лічниця" ім. А. Шептицького, яке керу-
вало будівництвом шпиталів на території регіону.
Назва була обрана не випадково й відображає вдяч-
ність української громадськості митрополитові гре-
ко-католицької церкви за підтримку в її організації.
Кошти на реалізацію проектів становили благодійні
внески, зібрані за посередництва А. Шептицького,
греко-католицького духовенства та українців-еміг-
рантів із США. Функції медсестер у шпиталях пере-
важно виконували сестри-монахині. Редакція "На-
ціональних справ" була вражена рівнем підтримки
ідеї греко-католицького митрополита [23, с. 292].
Висновок
Отже, у міжвоєнний період Польська держава
не змогла забезпечити повноцінний соціальний за-
хист українського населення Східної Галичини.
Аналіз галицької преси 20-30-х рр. ХХ ст. засвідчує
активну участь греко-католицької церкви в цьому
процесі. Матеріальна допомога бездомним та без-
робітним, організація та забезпечення функціону-
вання громадських кухонь і медичних закладів, си-
рітських притулків, захоронків та інтернатів були
пріоритетними напрямками діяльності українсько-
го духовенства. Греко-католицькі священики, чер-
нечі об'єднання, релігійні організації спільно зі
світською інтелігенцією в Галичині та за кордоном
стали провідниками в справі створення та забезпе-
чення належних умов життя для сиріт, бездомних і
малозабезпечених.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Комар В. Політика Польщі щодо українців Галичини (1919-
1939 рр.): основні напрямки та етапи / В. Комар // Галичина:
науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис. - 2001.
- № 5-6. - С. 290-295.
2. Марчук В. Українська греко-католицька церква. Істо-
ричний нарис / Володимир Марчук. - Івано-Франківськ : Плай,
2001. - 146 с.
3. Гнот С. І. Доброчинна діяльність греко-католицької цер-
кви у 1921-1939 рр. (за матеріалами Галицької митрополії) :
автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук :
спец. 07.00.01 / С. І. Гнот ; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. -
Львів, 2003. - 19 с.
4. Koko E. Metropolita Andrzej Szeptycki a panstwo polskie
w latach 1918 - 1919 / E. Koko // Metropolita Andrzej Szeptycki
/ [рod red. T. Stegnera]. - Wydawnictwo "STEPAN design", 1995.
- S. 64-71.
5. Казимира Б., оо. Студити при праці. Репортаж з Унева
і Яхторова / Б. Казимира // Мета. - 1936. - 30 серпня.
6. Діти дітям // Мета. - 1937. - 26 грудня.
7. З життя наших установ // Діло. - 1933. - 24 травня.
8. Марунчак М. Митрополит Андрей Шептицький на За-
ході 1920-1923 / М. Марунчак. - Вінніпег-Едмонтон : Крайова
Рада Українських Організацій за Патріархат Української Като-
лицької Церкви, 1981. - 47 с.
9. International Herald Tribune. - 1921. - 1 August.
10. Рідна школа і духовенство // Нива. - 1928. - Жовтень.
- С. 342.
11. Український народе! // Діло. - 1924. - 2 січня.
12. Христос Воскрес! // Мета. - 1936. - 12 квітня.
13. Див.: Весільна збірка на Рідну Школу // Мета. - 1936. -
14 червня.
14. Ясінчук Л. Фінансові потреби Р.Ш. та внутрішня позич-
ка / Л. Ясінчук // Рідна школа. - 1934. - 1 березня. - С. 49-52.
15. Центральний державний історичний архів у м. Львові.
- Ф. 206. Українське педагогічне товариство "Рідна школа",
оп. 1, спр. 280, 112 арк.
16. Рідна школа і духовенство // Нива. - 1928. - жовтень.
- С. 342.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (112) липень-серпень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 101
17. Жертовність. Грошові джерела "Рідної школи". Коля-
да // Рідна школа. - 1937. - 20 грудня. - С. 368.
18. Християнський інтернат для української студіюючої
молоді // Мета. - 1937. - 3 жовтня.
19. Виховно-науковий сирітський інститут у Львові //
Нива. - 1932. - Жовтень. - С. 373.
20. Загальні збори Товариства ім. св. Андрея // Мета. -
1936. - 1 березня.
21. Поможіть безробітним й убогим. Пастирський лист
всього нашого єпископату в Галичині // Нова зоря. - 1931. - 13
грудня.
22. Katolicyzm // Sprawozdanie z zycia mniejszosci
narodowych za IV kwartal 1931 r. - Warszawa, 1931. - S. 125-
129.
23. Z dzialalnosci Tow. "Narodna Licznycia" // Sprawy
Narodowosciowe. - 1938. - № 3.
© І. Гнип
Надійшла до редакції 27.06.2011
ІСТОРІЯ
УДК 94(477.8)
НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПРИКАРПАТТЯ:
ДОСЯГНЕННЯ І ПРОБЛЕМИ (1965-1970-ті рр.)
СВІТЛАНА ДАВИДОВИЧ,
старший викладач кафедри політології, соціології і права
Національного університету водного господарства та природокористування, м. Рівне
У статті розкрито діяльність численних союзних науково-дослідних установ, проектно-
конструкторських інститутів, філій, лабораторій, станцій, історію створення вищого тех-
нічного навчального закладу - Інституту нафти і газу та їх внесок в історію розвитку еконо-
міки та науки Івано-Франківщини.
Ключові слова: Івано-Франківська область, нафтова і газова промисловість, хімічна промис-
ловість, сільське господарство, наукові установи.
Постановка проблеми. Створений на Прикар-
патті у два повоєнні десятиліття науково-технічний
потенціал був спроможний вирішувати найакту-
альніші питання розвитку промисловості й сільсько-
го господарства. Основні його ресурси були спря-
мовані на вирішення проблем нафтової, газової,
хімічної, енергетичної, верстатобудівної та приладо-
будівної галузей промисловості. Високими темпами
розвивалися традиційні галузі - лісова і деревооб-
робна, легка і харчова, а також сільське господар-
ство. Розвиток господарського комплексу Івано-Фран-
ківської області потребував подальшої технічної мо-
дернізації, розробки й упровадження нових техно-
логій у виробництво, наукової організації праці та уп-
равління. Проблема прискорення науково-технічного
прогресу загострилася в другій половині 60-х років
ХХ ст. Неупереджене дослідження розвитку науко-
во-технічного потенціалу Івано-Франківщини на за-
садах сучасної методології покликане відтворити
дійсну історичну картину та сформулювати науко-
во-обґрунтовані висновки.
Науково-технічний потенціал включає кадри,
матеріально-технічну базу, інформаційну систему та
організаційно-управлінську складову. Мережа нау-
ково-дослідних, конструкторських, проектних інсти-
тутів, а також дослідних підрозділів вищих навчаль-
них закладів виступає головною структурною ком-
понентою, що функціонує з метою виробництва, роз-
повсюдження й упровадження в практику наукових
знань, реалізації науково-технічної політики.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Роз-
виток науково-технічного потенціалу Української РСР
і, зокрема, Івано-Франківської області знайшов пев-
не відображення в працях В. Барана [1], М. Бер-
нацького [2], Ю. Войцехівського [3], Н. Жулканич
[4], О. Каденюка [5], О. Малярчука [6], А. Саржана
[7] та багатьох інших вітчизняних науковців. Верес-
невий (1965 р.) пленум ЦК КПРС сформулював за-
I. Hnyp
PARTICIPATION GREEK CATHOLIC CLERGY IN SOCIAL PROTECTION OF UKRAINIAN
POPULATION EASTERN GALICIA (ACCORDING TO GALICIAN PRESS 20 - 30th XX)
In the article on the basis of analysis of materials of the Galician press 20 - 30th XX w. are set role of the Greek
Catholic clergy in the process of social protection of Ukrainian population of East Galicia.
Key words: Greek Catholic clergy, East Galicia, intermilitary period, social protection, periodical press.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33808 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:24:46Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гнип, І. 2012-05-30T14:29:28Z 2012-05-30T14:29:28Z 2011 Участь греко-католицького духовенства в організації соціального захисту українського населення Східної Галичини (за матеріалами галицької преси 20 - 30-х рр. ХХ ст.) / І. Гнип // Схід. — 2011. — № 5 (112). — С. 98-101. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33808 262(477.8):351.84 У статті на основі аналізу матеріалів галицької преси 20-30 рр. ХХ ст. з'ясовується місце
 та роль греко-католицького духовенства в процесі організації соціального захисту українського населення Східної Галичини. In the article on the basis of analysis of materials of the Galician press 20 - 30th XX w. are set role of the Greek
 Catholic clergy in the process of social protection of Ukrainian population of East Galicia. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Історія Участь греко-католицького духовенства в організації соціального захисту українського населення Східної Галичини (за матеріалами галицької преси 20 - 30-х рр. ХХ ст.) Participation Greek Catholic clergy in social protection of Ukrainian population Eastern Galicia (according to Galician press 20 - 30th XX) Article published earlier |
| spellingShingle | Участь греко-католицького духовенства в організації соціального захисту українського населення Східної Галичини (за матеріалами галицької преси 20 - 30-х рр. ХХ ст.) Гнип, І. Історія |
| title | Участь греко-католицького духовенства в організації соціального захисту українського населення Східної Галичини (за матеріалами галицької преси 20 - 30-х рр. ХХ ст.) |
| title_alt | Participation Greek Catholic clergy in social protection of Ukrainian population Eastern Galicia (according to Galician press 20 - 30th XX) |
| title_full | Участь греко-католицького духовенства в організації соціального захисту українського населення Східної Галичини (за матеріалами галицької преси 20 - 30-х рр. ХХ ст.) |
| title_fullStr | Участь греко-католицького духовенства в організації соціального захисту українського населення Східної Галичини (за матеріалами галицької преси 20 - 30-х рр. ХХ ст.) |
| title_full_unstemmed | Участь греко-католицького духовенства в організації соціального захисту українського населення Східної Галичини (за матеріалами галицької преси 20 - 30-х рр. ХХ ст.) |
| title_short | Участь греко-католицького духовенства в організації соціального захисту українського населення Східної Галичини (за матеріалами галицької преси 20 - 30-х рр. ХХ ст.) |
| title_sort | участь греко-католицького духовенства в організації соціального захисту українського населення східної галичини (за матеріалами галицької преси 20 - 30-х рр. хх ст.) |
| topic | Історія |
| topic_facet | Історія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33808 |
| work_keys_str_mv | AT gnipí učastʹgrekokatolicʹkogoduhovenstvavorganízacíísocíalʹnogozahistuukraínsʹkogonaselennâshídnoígaličinizamateríalamigalicʹkoípresi2030hrrhhst AT gnipí participationgreekcatholicclergyinsocialprotectionofukrainianpopulationeasterngaliciaaccordingtogalicianpress2030thxx |