Значення та наслідки впровадження освітньо-виховної системи Товариства Ісуса в східнослов'янському регіоні в останній третині XVI - першій половині XVII ст.

На основі багатої джерельної бази досліджено значення та наслідки впровадження освітньо-виховної системи Товариства Ісуса в регіоні. Релігійно-освітянська діяльність ордену єзуїтів була важливим складовим елементом історичних процесів, дала поштовх розвитку місцевої освіти, активізації релігійного...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Схід
Datum:	2011
1. Verfasser:	Папазова, А.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України 2011
Schlagworte:	Історія
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33817
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Значення та наслідки впровадження освітньо-виховної системи Товариства Ісуса в східнослов'янському регіоні в останній третині XVI - першій половині XVII ст. / А. Папазова // Схід. — 2011. — № 5 (112). — С. 107-112. — Бібліогр.: 57 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33817
record_format	dspace
spelling	Папазова, А. 2012-05-30T14:55:49Z 2012-05-30T14:55:49Z 2011 Значення та наслідки впровадження освітньо-виховної системи Товариства Ісуса в східнослов'янському регіоні в останній третині XVI - першій половині XVII ст. / А. Папазова // Схід. — 2011. — № 5 (112). — С. 107-112. — Бібліогр.: 57 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33817 271.5:37.014.52\|?157/164?(045) На основі багатої джерельної бази досліджено значення та наслідки впровадження освітньо-виховної системи Товариства Ісуса в регіоні. Релігійно-освітянська діяльність ордену єзуїтів була важливим складовим елементом історичних процесів, дала поштовх розвитку місцевої освіти, активізації релігійного та суспільно-політичного життя, сприяла подальшому зближенню та взаємозбагаченню східнослов'янської та західноєвропейської культур. The value and the consequences of Jesus Society's education system in the Region are analysed on the basis of numerous historical data. The religious and the educational activities of Jesuit Order were the important element of the historical precesses in the Region, which gave rise to the development of local education, activized the religious, social and political fields. They were also an essential tribute to the interaction between the Western and the Eastern cultures. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Історія Значення та наслідки впровадження освітньо-виховної системи Товариства Ісуса в східнослов'янському регіоні в останній третині XVI - першій половині XVII ст. The value and the consequences of Jesus Society's education system in the East-Slavic region in the late 16 th century - to the early 17 th century Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Значення та наслідки впровадження освітньо-виховної системи Товариства Ісуса в східнослов'янському регіоні в останній третині XVI - першій половині XVII ст.
spellingShingle	Значення та наслідки впровадження освітньо-виховної системи Товариства Ісуса в східнослов'янському регіоні в останній третині XVI - першій половині XVII ст. Папазова, А. Історія
title_short	Значення та наслідки впровадження освітньо-виховної системи Товариства Ісуса в східнослов'янському регіоні в останній третині XVI - першій половині XVII ст.
title_full	Значення та наслідки впровадження освітньо-виховної системи Товариства Ісуса в східнослов'янському регіоні в останній третині XVI - першій половині XVII ст.
title_fullStr	Значення та наслідки впровадження освітньо-виховної системи Товариства Ісуса в східнослов'янському регіоні в останній третині XVI - першій половині XVII ст.
title_full_unstemmed	Значення та наслідки впровадження освітньо-виховної системи Товариства Ісуса в східнослов'янському регіоні в останній третині XVI - першій половині XVII ст.
title_sort	значення та наслідки впровадження освітньо-виховної системи товариства ісуса в східнослов'янському регіоні в останній третині xvi - першій половині xvii ст.
author	Папазова, А.
author_facet	Папазова, А.
topic	Історія
topic_facet	Історія
publishDate	2011
language	Ukrainian
container_title	Схід
publisher	Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
format	Article
title_alt	The value and the consequences of Jesus Society's education system in the East-Slavic region in the late 16 th century - to the early 17 th century
description	На основі багатої джерельної бази досліджено значення та наслідки впровадження освітньо-виховної системи Товариства Ісуса в регіоні. Релігійно-освітянська діяльність ордену єзуїтів була важливим складовим елементом історичних процесів, дала поштовх розвитку місцевої освіти, активізації релігійного та суспільно-політичного життя, сприяла подальшому зближенню та взаємозбагаченню східнослов'янської та західноєвропейської культур. The value and the consequences of Jesus Society's education system in the Region are analysed on the basis of numerous historical data. The religious and the educational activities of Jesuit Order were the important element of the historical precesses in the Region, which gave rise to the development of local education, activized the religious, social and political fields. They were also an essential tribute to the interaction between the Western and the Eastern cultures.
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33817
citation_txt	Значення та наслідки впровадження освітньо-виховної системи Товариства Ісуса в східнослов'янському регіоні в останній третині XVI - першій половині XVII ст. / А. Папазова // Схід. — 2011. — № 5 (112). — С. 107-112. — Бібліогр.: 57 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT papazovaa značennâtanaslídkivprovadžennâosvítnʹovihovnoísistemitovaristvaísusavshídnoslovânsʹkomuregíonívostanníitretiníxviperšíipoloviníxviist AT papazovaa thevalueandtheconsequencesofjesussocietyseducationsystemintheeastslavicregioninthelate16thcenturytotheearly17thcentury
first_indexed	2025-11-26T22:13:55Z
last_indexed	2025-11-26T22:13:55Z
_version_	1850778293139144704
fulltext	№ 5 (112) липень-серпень 2011 р. ЕКОНОМІКА 107ІСТОРІЯ УДК 271.5:37.014.52\|?157/164?(045) ЗНАЧЕННЯ ТА НАСЛІДКИ ВПРОВАДЖЕННЯ ОСВІТНЬО-ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ ТОВАРИСТВА ІСУСА В СХІДНОСЛОВ'ЯНСЬКОМУ РЕГІОНІ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ XVI - ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст. АНЖЕЛА ПАПАЗОВА, кандидат історичних наук, доцент кафедри історичних дисциплін Маріупольського державного університету На основі багатої джерельної бази досліджено значення та наслідки впровадження освітньо-виховної системи Товариства Ісуса в регіоні. Релігійно-освітянська діяльність орде- ну єзуїтів була важливим складовим елементом історичних процесів, дала поштовх розвитку місцевої освіти, активізації релігійного та суспільно-політичного життя, сприяла подальшому зближенню та взаємозбагаченню східнослов'янської та західноєвропейської культур. Ключові слова: Товариство Ісуса, релігійно-освітянська діяльність, східнослов'янський регіон, освітньо-виховна система. Постановка проблеми. Проблема освітянської діяльності ордену єзуїтів є важливим складовим елементом вивчення діяльності Товариства Ісуса, католицької, православної, греко-католицької церков, дослідження процесу взаємовпливу та взаємозба- гачення культур. Діяльність Товариства Ісуса в східнослов'янському регіоні здійснювалася в рам- ках політики римської курії, за дорученням Папи Римського. Однак єзуїти виявляли ініціативу в до- сягненні мети. Орден, перш за все, виконував свої внутрішні завдання й застосовував способи поши- рення католицтва через освіту, які виходили за рам- ки традиційних у католицькій церкві. Це дозволило йому досягти значних успіхів у східнослов'янсько- му регіоні в останній третині XVI - першій половині XVII ст. Величезне значення й складність проблеми полягає в тому, що досліджуваний регіон знаходить- ся на перетині культур та релігій. Їх взаємовплив і взаємопроникнення накладає свій відбиток на істо- ричні процеси, явища, закономірності як у минуло- му, так і в сьогоденні. Аналіз досліджень і публікацій. Велику ува- гу вивченню єзуїтства в означеному регіоні приділя- ли науковці Російської імперії ХІХ - початку ХХ ст. [1]. М. С. Грушевський також звернув увагу на діяль- ність Товариства [2]. Загальний тон досліджень ра- дянських учених із релігійної тематики був негатив- ним, особливо щодо ордену єзуїтів [3]. Серед пред- ставників діаспор є видатний російський історик в еміграції А. В. Карташов, який досліджував головні сфери діяльності ордену в регіоні, особливо методи релігійного впливу [4]. Зарубіжними дослідниками були зроблені спроби оцінити наслідки діяльності Товариства [5]. Дослідник унії А. Великий підкрес- лив значення релігійної полеміки навколо унії цер- ков [6]. Німецький світський дослідник Г. Бемер при- ділив увагу впливові ордену на історичні події [7]. Однак вивченню наслідків упровадження освітньо- виховної системи Товариства Ісуса в східнослов'ян- ському регіоні дослідники приділили замало уваги. Останнім часом увагу українських дослідників при- вертає питання освітянської діяльності Товариства [8]. Сучасна українська дослідниця Т. Шевченко всебічно вивчала освітянську діяльність Товариства в украї- нських землях [9]. Таким чином, історики збільшили кількість питань для вивчення, однак зосередили увагу, головним чином, на дослідженні лише окре- мих територій східнослов'янського регіону, де пра- цювали єзуїти, і недостатньо уваги приділили саме наслідкам упровадження освітньо-виховної системи Товариства Ісуса в зазначений період. Джерела з історії впровадження колегіумів Това- риства Ісуса в східнослов'янському регіоні в зазна- чений період - це архівні [10] та опубліковані доку- менти, які дозволяють дізнатися про роботу ордену та її вплив на зазначений регіон. Перш за все, це - статут Товариства, правила навчальних занять (Ratio Studiorum), "Таємні наставляння" [11]. Важливими є актові документи та джерела особистого походжен- ня [12]. Зазначені джерела дозволяють розкрити частину фактів щодо значення й наслідків упровад- ження освітньо-виховної системи ордену. Мета роботи - проаналізувати значення й на- слідки впровадження освітньо-виховної системи То- вариства Ісуса в східнослов'янському регіоні в ос- танній третині XVI - першій половині XVII століття. Виклад основного матеріалу. В останній тре- тині ХVІ - першій половині XVII ст. орденом єзуїтів у східнослов'янському регіоні було створено систе- му домів, основна частина яких розташовувалася майже в 30 містах і містечках, а так само - в інших населених пунктах, у тому числі в сільській місце- вості (наприклад, у 30 ті роки XVII ст. єзуїти працю- вали в колегіумі с. Лящів) [13, с. 10; Арк. 3-4 зв. Арк. 5]. У всіх цих населених пунктах були школи та (або) колегіуми, які працювали за загальним для всіх навчальних закладів Товариства навчальним планом [14]. Метою ордену в галузі освіти в рамках католиць- кої церкви було поширення католицтва серед учнів PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 5 (112) липень-серпень 2011 р. 108 ЕКОНОМІКАІСТОРІЯ та їхніх батьків, організація такого впливу, що спри- яв би створенню бази для подальшого наступу на всіх некатоликів. Тому для реалізації мети орден поставив перед собою такі завдання: боротьба з протестантизмом і православ'ям за допомогою ви- ховання вірних католиків, створення з них якщо не місіонерів католицтва, то осіб, здатних захищати як духовні, так і політичні інтереси римської церкви [15, с. 251; 79]. Мета ордену в галузі освіти полягала у "викорінюванні безвір'я й зловір'я й укоріненні бла- гочестя, а не в розвиткові розуму" [16, с. 40]. Ор- ден, у першу чергу, використовував цю сферу для підготовки майбутніх єзуїтів: "...для зручності занять Товариство обітників може мати колегії схоластиків скрізь, де хто-небудь буде подвигнутий благочес- тям на їхнє спорудження й постачання коштами" [17]. Першочерговим завданням навчальних домів у ре- гіоні було формування єзуїтів із найбільш здатних до цього дітей. Усі завдання ордену протягом дос- ліджуваного періоду коректувалися. Виконання од- них завдань спричиняло постановку наступних. Спо- чатку єзуїтські колегіуми боролися з протестантами, пізніше - із православ'ям [18, с. 216; 59]. Основні принципи єзуїтської освіти були сформульовані Ігнатієм Лойолою: релігійне навчання й виховання, систематична підготовка викладачів, обмежені тілесні покарання, безкоштовність, викладання всіх предметів класу одним учителем, використання лекцій, повторень, дискусій, декламації [19, с. 51]. Серед усіх католицьких навчальних закладів на території східнослов'янського регіону саме орден єзуїтів досяг найзначніших результатів у своїй освітній діяльності. Так, уже наприкінці XVI ст. на території українських земель на південно-східному напрямку місії ордену Ярославський колегіум став найважливішим освітнім центром. Згодом така роль перейшла до Львівського колегіуму [20, с. 44, 70- 74]. У білоруських землях особливе місце займав Полоцький колегіум [21, с. 35]. Робота, проведена орденом у Полоцьку, призвела до того, що городяни почали купувати будинки поблизу колегіуму, а деякі запрошували вчителів-єзуїтів додому [22, с. 67]. Ко- легіуми створювалися в різний час, але відразу здо- бували популярність і могли задовольнити потребу населення в середній освіті. Єзуїти випробовували все, щоб зробити метою політичної діяльності багатьох представників панів- них класів суспільства розповсюдження католицт- ва. Тому виховну роботу з учнями використовували для досягнення цієї мети. У панегіриках й віршах, які читали на честь гостей колегіумів, часто просте- жується розуміння політичних справ у державі. Так, у "Gratulationes", яким студенти віленської академії зустрічали в 1581 році Юрія Радзивіла, була закла- дена програма, що заохочувала його до ворожих дій стосовно єретиків. Безумовно, не можна було очікувати від єзуїтів як діячів духовної освіти, щоб вони навчали саме світських наук, цивільного пра- ва й політики [23, с. 116]. Адже головною для орде- ну була підготовка єзуїтів, чи місіонерів, чи своїх прихильників. А. Поссевіно говорив, що у Вільно навчається небагато вихідців із регіону "...і ті без користі для віри католицької: бідні, яких більшість старанніше вивчають ті науки, які здаються їм більш вигідними для ведення приватних справ, а більш багаті не схильні присвячувати свої труди на спра- ву божу" [24, с. 486]. У єзуїтських школах і колегіумах членам ордену вдавалося навчати хлопчиків різних конфесій. Бага- то хто з православних чи греко-католиків ставав ка- толиком. Однак і ті, хто залишився вірним право- слав'ю, сприйняли культурні традиції католицького виховання й освіти. Тому вони, досягши успіху в кар'єрі, поширювали ці традиції в суспільстві. Ці діячі часто відігравали важливу роль у культурі й сус- пільно-політичному житті своєї країни. Наприклад, Альберт Коялович (1609-1677 роки) був випускни- ком єзуїтського колегіуму білоруського міста Не- свіжа. Серед його робіт особливе місце займає "Істо- рія Литви", у якій автор значну увагу приділив вив- ченню діяльності ордену. Мелетій Смотрицький (1579- 1633 роки) навчався у Віленській єзуїтській академії з 1601 р. Потім навчався в різних університетах За- хідної Європи. Йосафат Кунцевич (1580-1623 роки) - був учнем єзуїта Фабриція у Вільно. Єзуїтське на- вчання Кунцевича у Вільно продовжувалося близь- ко 14 років і вплинуло на долю майбутнього єписко- па [25, с. 75-81, 200-204, 208-210]. Ієремія Вишне- вецький почав виховання у Львівській єзуїтській школі, потім учився за кордоном, а після повернен- ня на батьківщину в 1632 році прийняв католицтво. Князь Юрій Тишкевич також навчався в єзуїтів спо- чатку у Віленській академії, потім у Римі, а згодом вступив до ордену. На батьківщині він керував єзу- їтськими колегіумами [26, с. 79, 91, 212]. Богдан Хмельницький теж навчався в єзуїтському колегіумі. Ставши Гетьманом України, він домігся від польсько- го уряду заборони діяльності єзуїтів. Єзуїти не до- лучили Б. Хмельницького до католицтва, але навчи- ли "володіти обличчям...", "вгадувати чужі помисли і привертати на свій бік..." [27, с. 47; 43-44; 144]. Єзуїти також впливали на тих осіб, від яких за- лежало забезпечення функціонування колегіумів, оскільки орден мав сприятливі умови матеріально- го забезпечення своїх закладів. Насамперед, це допомога уряду Речі Посполитої, місцевих органів влади та жертводавців [28, Ф. 132. Арк. 386, Арк. 1- 3, Арк. 1-3, Арк. 1; Ф. 140. Арк. 4, Арк. 2-25, Арк. 1- 2, Арк. 1-29]. Єзуїтам відкрилися великі можливості щодо по- ширення католицтва, впливу на свідомість дітей своєю програмою освіти й виховання. Вони часто досягали мети. Блиск ерудиції професорів, пишні театралізовані процесії, шкільні вистави на релігій- ну тематику, хорові декламації, участь у таємних студентських релігійних братствах однаково захоп- лювали і юнаків-католиків, і юнаків-православних [29, с. 582-583]. Такими ж методами колегіуми здобува- ли сотні прихильників серед місцевих жителів. Процес і методи поширення католицтва, вироб- лені багаторічною практикою [30, с. 429-460], були адаптовані до місцевих умов і знайшли своє відоб- раження в інструкції учням колегіумів. Ця інструк- ція служила для того, щоб усунути будь-які підозри щодо характеру єзуїтської освіти, що виникали в батьків, які не бажали бачити своїх дітей католика- ми. Побоювання єзуїтів не було даремним, і ця інструкція була необхідною. Княгиня Чарторийська повідомила князя А. Курбського, що її син хоче на- вчатися у віленських єзуїтів. Князь відповів, що деякі батьки віддали на навчання єзуїтам своїх дітей, а ті, не встигнувши ще навчити їх наук, "у їхньому неро- зумному віці своїми хитрими навіюваннями відлу- чили від правовірності і перехрестили у свою на- піввіру" [31, с. 277]. Інструкцію для учнів Луцького колегіуму було складено в 1613 році на прохання єпископа Павла Волуцького. За інструкцією, учень, який прийняв католицтво, мав право використову- PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 5 (112) липень-серпень 2011 р. ЕКОНОМІКА 109 вати двозначності, обманювати, якщо не можна було прямо відповісти на запитання щодо зміни віри. А коли неможливо було уникнути підозр - відкрито сповідати католицтво. Так само він повинен був дія- ти й у тому випадку, якщо від нього зажадали б спо- відувати православ'я чи зробити що-небудь проти католицької церкви [32, с. 77]. Не викликає сумніву, що діти з великим інтересом виконували інструкцію, тому що це було для них нічим іншим як грою, до- сить захоплюючою, щоб не звернути уваги на неправ- ду. Так, із новою вірою діти засвоювали і єзуїтські норми моралі. Але найсильніше діяла на почуття учнів участь у релігійних братствах. Сутність обов'язків членів братств полягала в суворому виконанні всіх обрядів, які нерідко доходили до фанатизму. Члени таких братств часто вступали в єзуїтський орден. Так, на- приклад, у Несвіжі члени Богородицького братства (Марійська конгрегація, утворилася в 1586-1587 ро- ках) піддали себе великому посту [33, с. 72, 103-107]. Марійські конгрегації зі значною кількістю учнів по- ділялися на дві чи три частини. Братчики зобов'язані були виконувати не тільки релігійні обов'язки, по- ширювати культ Діви Марії, але й займатися добро- дійністю, допомагати менш здібним до навчання й відрізнятися зразковою поведінкою. Конгрегації мали свій власний фундуш, касу, каплицю, хоругву, свя- щеника, префекта. Братчики брали участь в "акаде- міях" - студентських навчальних гуртках [34, с. 81- 82]. Братства служили вихованню корпоративності в майбутніх членах ордену, фанатичності в захисті віри, а також були засобом впливу на населення. Досить сказати про створення братств із міщан й інших кате- горій населення, які копіювали учнівські братства. Наприклад, у Ярославі (Різдва Діви Марії (1609 рік), Святого причастя (1577 р.)), Львові, Луцьку, Кам'янці, Бересті, Барі, Переяславі [35, с. 114-141]. Однак методи ідеологічного переконання не зав- жди дозволяли єзуїтам досягти мети, тому вони ви- користовували насильницькі методи. Існує думка, що на насильство серед своїх вихованців єзуїти провокували спеціально, щоб дати волю молодій енергії, яка в стінах колегіумів постійно гальмува- лася [36, с. 107]. Однак це не головна причина, тому що це був один зі способів усунення яких-небудь перешкод на шляху ордену в регіоні, що нічого спільного не мав з освітою й вихованням. Напади, у тому числі збройні, пограбування, убивства й по- биття православних неодноразово підтверджують- ся історичними документами. Так, школярі Львівської єзуїтської школи хапа- ли учнів православних братських шкіл, віднімали в них зібрану милостиню, брали в кайдани й били [37, с. 634]. Вірменська громада міста Львова 1 бе- резня 1636 року скаржилася на єзуїтський колегі- ум за погром і побиття вірменського населення: "...Студенти ходять бандою і як з нами, так і з на- шою молоддю починають бійку, нехтують нас і кри- чать на нас, як на босяків..." [38, с. 247-248]. На- приклад, у Луцьку постійно були подібні конфлікти. Так, 11 серпня 1634 року зареєстрована скарга луцьких православних шляхтичів і міщан на слу- жителів і студентів Луцького єзуїтського колегіуму за дворазовий збройний напад на Луцький право- славний братський монастир, руйнування й погра- бування монастирської церкви, школи, шпиталю, будинків, убивства й побиття православних міщан і ченців [39, с. 138-142]. Члени Луцького братства у своєму протесті 1635 року говорили про напади й побиття православних осіб учнями єзуїтського ко- легіуму й невживання ректором жодних заходів для протидії цьому [40, с. 54]. Сутички єзуїтських вихованців із учнями інших шкіл, бійки, суперечки, приставання до перехожих, церковних процесій зафіксовані так само в Ярославі [41, с. 114]. Учням дозволяли бути присутніми на диспутах із некатоликами, які іноді проходили в ко- легіумах і призводили до переходу від словесної полеміки до "аргументів" фізичної сили (учні найча- стіше приєднувалися до бійки). Крім того, учні мали право бути присутніми при стратах єретиків. Часто, збуджені подібними видовищами, єзуїтські учні самі влаштовували помсту ворогам католицької віри. Крім того, єзуїти не забороняли учням носити вогнепаль- ну зброю поза стінами колегіумів [42, с. 103-107]. Свавілля єзуїтських вихованців багато в чому було результатом єзуїтського виховання й відображенням ідеологічної боротьби. Вплив єзуїтської системи освіти й виховання яс- краво проявляється у висловлюваннях сучасників про неї. Її негативні сторони були зрозумілі багать- ом. Але вигоди, які давала близькість і дешевизна єзуїтських шкіл (навіть безкоштовність) і те, що в основному вони відповідали вимогам середньоста- тистичного шляхтича, який для своєї дитини бажав зовнішніх ознак освіченості, легкості в письмі й вис- ловах, знання латинської мови [43, с. 455], імовір- но, перевершували всі негативні риси. Тому похва- ла єзуїтській освітньо-виховній системі звучала з вуст багатьох діячів: від католиків до православних. Єпископ Шишковський у своєму привілеї на засну- вання Луцького колегіуму стверджував, що "коро- лівства й провінції наввипередки змагаються, щоб залучити до себе Товариство", адже саме з єзуїтсь- ких колегіумів виходили найбільш освічені й куль- турні сенатори й шляхтичі [44, с. 188-190]. Голов- ною причиною успіху єзуїтських шкіл було переко- нання, що не існує більш досвідчених і кращих учи- телів, ніж єзуїти [45, с. 202]. Цей стереотип, імовір- но, розвивав і сам орден за допомогою численних акцій рекламного характеру. Однак існували й інші думки про єзуїтську освіту. Так, засновник колегіуму міста Несвіжа, Н. Х. Рад- зивіл доручив освіту й виховання своїх трьох синів єзуїтам у Несвіжі, потім за кордоном, але пізніше пошкодував про це. У 1607 році в листі віленському канонікові М. Жагелю він говорить про те, що його діти не навчилися ні політики, ні права, що єзуїти учили їх суміші політики й теології, начебто готува- ли до духовної кар'єри, у той час як князь розрахо- вував на світську кар'єру для своїх дітей [46, с. 116]. Боротьбу з єзуїтськими колегіумами вели письмен- ники-полемісти. На думку анонімного автора "Вис- тупу польського лицаря", єзуїти завдали великої шкоди освіті, тому що через них прийшли в зане- пад братські школи й Краківський університет. Він підозрював орден у зайнятті стратегічних міст для підготовки до війни [47, с. 51-52]. Кальвініст Яков Немоєвський викликав єзуїтів на диспут, принагід- но звинувативши їх у тім, що вони не знають рідної мови молоді, яку вчать, не розвивають її розум, тому що хочуть, щоб їм вірили без доказів [48, с. 86]. Проте схоже, що така гостра критика освіти в єзуїтських колегіумах була характерна переважно для людей із церковного середовища, тоді як світська маса на перше місце ставила доступність і ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 5 (112) липень-серпень 2011 р. 110 ЕКОНОМІКА якість. Варто додати, що цим керувалися не тільки шляхтичі й городяни, але іноді й священики. На- приклад, серед учнів Луцького колегіуму під 1634 роком згадується Андрій Сакович, попович із Поте- лича. Однією з характерних рис єзуїтської освіти вважають її космополітизм, відірваність від реалій конкретного народу чи країни. Принцип наднаціо- нального випливав не тільки із завдань ордену, але й з усієї європейської надетнічної доктрини "освіче- ного благочестя". Універсалізм єзуїтської освітньої доктрини породив не менш універсальну шкільну культуру, що продукувала в різних країнах схожі літературні твори, емблематичні й гербові вірші, па- негірики, проповіді й привітальні промови, вистави. Православна Україна, окраїна європейської карти бароко, що виростало значною мірою на базі єзу- їтської шкільної культури, приєдналася до цього че- рез практику Львівської братської школи й остаточ- но створеного за єзуїтською моделлю Києво-Моги- лянського колегіуму [49, с. 582-584]. Отже, результатом єзуїтської освіти й вихован- ня не була всебічно розвинута людина. Добре роз- вивалася пам'ять, але не здатність до самостійного мислення. Виховання часто грало на нижчих стру- нах людського характеру, на гордості, амбіціях [50, с. 441, 454]. Як єзуїти самі оцінювали свою систему освіти? Наведемо думку одного з них. Ян Аргент ревізував (1612 рік) єзуїтські колегіуми в Польщі: "Я не такий безсоромний чи нерозумний, щоб віддавати пере- вагу не нашим школам, а всім іншим, чи навіть по- рівнювати; але для мене досить свідчення мудрих й учених людей, які от уже біля п'ятдесятьох років навчаються й посилають дітей у наші школи". Він указував на одного германця, який хвалив єзуїтські школи: не зустрічав кращих за них, але хотів зни- щити їх [51, с. 118]. Суть вислову полягає у тому, що єзуїтські колегіуми були кращими за своєю дис- ципліною, устроєм, якістю навчання, але готували, у першу чергу, єзуїтів чи відданих католиків, а не різнобічно розвинутих особистостей, повноцінних членів суспільства для роботи в різних сферах діяль- ності. Проте єзуїти відзначали недоліки своїх шкіл, наприклад, слабкий рівень викладачів [52, с. 153]. Єзуїтська система освіти й виховання мала і позитивні, і негативні сторони для системи освіти XVII ст. По-перше, єзуїтська освіта була формально безкоштовною, у тому числі й вища [53, с. 365]. За рахунок внесків багатих батьків і меценатів могли вчитися бідні діти. По-друге, освітньо-виховний план єзуїтів був рівноцінний сучасним йому планам євро- пейських університетів із гуманітарного (філологіч- ного) профілю й був більш ніж достатнім для дітей східноєвропейської шляхти. По-третє, внутрішня дисципліна, упорядкованість режиму, що так вра- жали сучасників, були важливою складовою єзу- їтської освітньо-виховної системи. По-четверте, по- казові церемонії, іспити й вистави демонстрували відкритість і сприяли популярності [54, с. 113]. Однак "із педагогічного погляду їх школа була мало корисна, бо давала тільки зверхню дресуру, не розвиваючи, а присипляючи самостійну, критич- ну гадку, і реального знання не давала сливе зовсім" [55, с. 166-167]. Адже метою Товариства Ісуса було виховання відданих католиків: "... Вони цілком і гли- боко зрозуміли значення виховання. Їм потрібні були люди, віддані і душею і тілом" [56, с. 262]. Викла- дання стало їх "найбільш ефективним знаряддям" [57, с. 564] для поширення католицтва. Висновки Таким чином, релігійно-освітянська діяльність ордену єзуїтів була важливим складовим елемен- том історичних процесів у східнослов'янському ре- гіоні в останній третині XVI - першій половині XVII ст. Однак якості єзуїтської системи освіти й виховання неоднозначно впливали на регіон. З одного боку, єзуїтська освітньо-виховна система сприяла розвит- ку педагогічної науки, наукових знань, культури за- галом. Вона вплинула на православні навчальні зак- лади, що розвивали свій науково-освітній і педаго- гічний рівень. Полеміка між єзуїтами й викладача- ми інших шкіл сприяла появі нових форм і методів освіти й виховання. З іншого боку, полеміка відво- лікала від мети діяльності. Не завжди ці суперечки й породжені ними нові форми й методи приносили користь суспільству. Єдності й наступності освіти не було. Ще один аспект освітньо-виховної діяльності ордену - це сприяння подальшому зближенню східнослов'янської й західноєвропейської культур. Безсумнівний вплив західноєвропейського елемен- та на східнослов'янську культуру. Зближення доз- воляло взаємно збагачувати культури. Освітньо-ви- хована система ордену в певних випадках прино- сила протилежний результат цілям Товариства. З навчальних закладів ордену іноді виходили люди з поглядами й цілями, спрямованими проти єзуїтів. Вони поповнювали ряди незадоволених, пригноб- лених польською експансією. Тому єзуїтська освіт- ньо-виховна система, поряд з іншими причинами, призвела до появи сили, спрямованої проти неї самої. Єзуїтська діяльність стала однією з причин назрівання Національно-визвольної війни середини XVII ст. в Україні. Освітня система ордену єзуїтів позначилася на роботі інших шкіл, рівні освіти в ре- гіоні, на суспільно-політичному й релігійному житті. Перспективи подальших розвідок у цьому напрям- ку: з'ясування причин невдач та наслідків реалізації системи освіти Товариства Ісуса в східнослов'янсь- кому регіоні, дослідження причин кризи громадянсь- кого миру в українських землях у середині ХVII ст. ЛІТЕРАТУРА: 1. Демьянович А. П. Иезуиты в Западной России (в 1569- 1772 гг.) / А. П. Демьянович // Журнал Министерства Народ- ного Просвещения. - 1871, август. - С. 181-236; сентябрь. - С. 1-46; октябрь. - С. 250-279; ноябрь. - С. 40-86; декабрь. - С. 40-231; Харлампович К. В. Западнорусские православ- ные школы ХVI - начала ХVII вв. Отношение их к инославным / К. В. Харлампович. - Казань, 1898. - 524, LVI с.; Сушко О. Єзуїти в заведенню унії на Русі в доберестейський добі / О. Сушко. - Львів, 1902. - 80 с.; Викторовский П. Г. Западно- русские православные фамилии, отпавшие от православия в конце ХV-ХVII вв. - Вып. 1. / П. Г. Викторовский. - К. : Петр Барский, 1912. - 273 с.; Любович Н. Н. Начало католической реакции и упадок реформации в Польше / Н. Н. Любович. - Варшава, 1890. - 412 с.; Ястребов М. Иезуиты и их педагоги- ческая деятельность в Польше и Литве / М. Ястребов // Труды Киевской Духовной Академии. - 1869. - Т. ІІ. - № 2. - С. 260-294. 2. Грушевський М. С. Культурно-національний рух на Ук- раїні в XVI - XVII віці // Грушевський М. С. Духовна Україна (збірка творів) / М. С. Грушевський ; [упор. та дод. І. Гирича, О. Дзюби, В. Ульянівського]. - К. : Либідь, 1994. - С. 136-255. 3. Михневич Д. Е. Очерки по истории католической реак- ции (иезуиты) / Д. Е. Михневич. - М. : АН СССР, 1955. - 408 с.; Блинова Т. Б. Иезуиты в Белоруссии / Т. Б. Блинова. - Минск : Беларусь, 1990. - 108 с. 4. Карташов А. В. Очерки по истории русской церкви : в 2-х тт. / А. В. Карташов. - М. : Наука, 1991. - Т. 1. - 704 с. ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 5 (112) липень-серпень 2011 р. ЕКОНОМІКА 111 5. Harrison J. B. A short history of Western civilisation / J. B. Harrison, R. E. Sullivan, P. Sherman. - 7ed. - New York etc. : Mc. Craw-Hill Pube, 1990. - Vol. 1, to 1776. - 496 p. 6. Великий А. Г. З літопису християнської України: Цер- ковно-історичні радіолекції з Ватикану / Атанасій Григорій Великий. - [2-е вид.]. - Львів : Місіонер, 1999. - Т. IІІ. - 278 с. 7. Бёмер Г. История ордена иезуитов / Г. Бёмер // Орден иезуитов : правда и вымысел : сб. / [сост. А. Лактионов]. - М. : ООО "Издательство АСТ", 2004. - С. 7-260. 8. Ульяновський В. І. Історія церкви і релігійної думки в Україні : у 3-х книгах. - Кн. 1. Середина XV - кінець XVI сто- ліття; Кн. 2. Середина XV - кінець XVI століття / В. І. Улья- новський. - К. : Либідь, 1994. - 256 с.; Історія української культури ; у 5-ти тт. - Т. ІІ : Українська культура ХІІІ - першої половини ХVІІ століть . - К. : Наук. думка, 2001. - 848 с.; Ісаєвич Я. Д. Освітній рух в Україні XVII ст. : східна традиція і західні впливи / Я. Д. Ісаєвич // Україна XVII ст. Між заходом і сходом : матеріали І українського симпозіуму 13-16 верес- ня 1994 р. - К. - Венеція : Артек, 1996. - С. 114-132. 9. Шевченко Т. Єзуїтське шкільництво на українських зем- лях останньої чверті ХVI - середини ХVIІ ст. / Т. Шевченко. - Львів : Свічадо, 2005. - 340 с. 10. Центральний державний історичний архів України у Львові (ЦДІАУ). Ф. 132. Листи державних, громадських, цер- ковних установ України. Опис 1. Спр. 1; Лист головного гене- рала ордену єзуїтів Вітелезіуса Мутія із Риму до Магістрату м. Львова з подякою за доброчинність і підтримку ордену. Оригінал. 21(11) 1616 р. Рим - Львів. Арк. 386; Спр. 35. Лист короля Сигізмунда ІІІ з Кракова до Магістрату м. Львова з вимогою не чинити перешкод в угодах між орденом єзуїтів і єврейською громадою відносно обміну земельних ділянок. Оригінал. 20 липня 1606 р. Арк. 1-3; Спр. 36. Лист короля Сигізмунда ІІІ з Кракова до Магістрату м. Львова з вимогою не чинити перешкод ордену єзуїтів в будівництві монастиря і костьолу. 3 грудня 1607 р. Арк. 1-3; Спр. 37. Лист короля Сигізмунда ІІІ з Кракова до Магістрату м. Львова з закликом допомогти ордену єзуїтів в будівництві костьолу і монасти- ря. Оригінал. 22 червня 1608 р. м. Львів. Арк. 1-3; Спр. 38. Лист короля Сигізмунда ІІІ з табору під Смоленськом до Магі- страту м. Львова з нагадуванням про необхідність допомоги ордену єзуїтів у будівництві костьолу і монастиря. Оригінал. 31 грудня 1609 р. м. Львів. Арк. 1; Ф. 140. Документи про католицькі монастирі, костьоли та окремі парафії на тери- торії Польщі, України, Білорусії і Литви. Опис 1. Спр. 12. При- вілеї Ходківичевої Анни колегії єзуїтів на купівлю земельних ділянок у Ярославі 1653 р. Арк. 4; Спр. 111. Листи головної і провінціальної колегії єзуїтів до Львівської Колегії в справах уставу ордена єзуїтів 1596-1760 рр. Арк. 2-25; Спр. 123. Лис- ти головної колегії єзуїтів ректорам колегії в Ярославі з різних питань. Арк. 1-2; Спр. 200. Каталог архівних документів ко- легії єзуїтів в с. Лящів. Арк. 3-4 зв. Арк. 5; Спр. 234. Королівські привілеї з 1356, 1372 рр. декрети, акти королівської комісії та інші документи про застосування монастиря і костьолу ор- дена єзуїтів у Львові та його фінансово-господарську діяльність. Витяги земських і громадських актових книг 1603- 1820 рр., м. Львів. Арк. 1-29; 11. Лойола И. Устав Общества Иисуса / И. Лойола // Андреев А. Р. История ордена иезуитов. Иезуиты в Рос- сийской империи : XVI - начало XIX в. / А. Р. Андреев. - М. : Русская панорама, 1998. - С. 248-253; Ratio Studiorum [Елек- тронний ресурс]. - Режим доступу : http://admin.wyk.edu.hk/ documents; "Тайные наставления" // Самарин Ю. Ф. Иезуи- ты и их отношения к России. Письмо к иезуиту Мартынову. - М., 1870. - С. 429-460. 12. Привілей єпископа М. Шишковського на заснування в Луцьку єзуїтського колегіуму. 1606 р., лютого 9, Янів (над Бугом) // Боротьба Південно-Західної Русі і України проти ек- спансії Ватикану та унії (Х - поч. ХVІІ ст. : зб. док-в і мат-в). - К. : Наук. думка, 1988. - С. 188; Скарга вірменської громади на вірменського католицького єпископа і єзуїтську колегію // Соціальна боротьба в місті Львові в ХVI - ХVII ст. : зб. доку- ментів / [за ред. Я. П. Кіся]. - Львів : ЛДУ, 1961. - С. 247-248; Жалоба луцких православных шляхтичей и мещан на иезу- итов, студентов и служителей луцкого иезуитского коллеги- ума. 11 августа (нов. ст. 21) 1634 г. // Воссоединение Украи- ны с Россией. Документы и материалы в 3-х томах.- М. : АН УССР, 1953. - Т. 1. - С. 138-142; Сказания князя Курбского. - 2-е изд. - Спб., 1842. - 506 с. 13. Папазова А. В. Релігійно-освітянська діяльність орде- ну єзуїтів у східнослов'янському регіоні в останній третині XVI - першій половині XVII ст. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.02 - "Всесвітня історія" / А. В. Папазова. - Донецьк, 2008. - С. 10; ЦДІАУ у Львові. - Ф. 140. - Оп. 1. - Спр. 200. - Арк. 3-4 зв. Арк. 5. 14. Ratio Studiorum [Електронний ресурс]. - Режим досту- пу : http://admin.wyk.edu.hk/documents. 15. Лойола И. Устав... - С. 251; Харлампович К. В. Указ. праця. - С. 79. 16. Демьянович А. П. Указ. праця. - Сентябрь. - С. 40. 17. Уложения института Общества Иисуса одобренные и утверждённые Верховными Понтификами Павлом III и Юлием III [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// jesuit.ru/about/formula.htm. 18. Великий А. Указ. праця. - Т. IІІ. - С. 216; Сушко О. Указ. праця. - С. 59; Петрушко В. Иезуиты в Речи Посполитой [Елек- тронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.st-tatiana.ru/ ?did=478. 19. Шевченко Т. Указ. праця. - С. 51. 20. Сушко О. Указ. праця. - С. 44, 70-74. 21. Блинова Т. Б. Указ. праця. - С. 35. 22. Харлампович К. В. Указ. праця. - С. 67. 23. Шевченко Т. Указ. праця. - С. 116. 24. Харлампович К. В. Указ. праця. - С. 486. 25. Krajcar J. Jesuits and the genesis of the Union of Brest / J. Krajcar // Orientalia Christiana Periodice. - Roma, 1978. - V. 44. - P. 75-81; Демьянович А. П. Указ. праця. - Декабрь. - С. 200- 204, 208-210. 26. Викторовский П. Г. Указ. праця. - С. 79, 91, 212. 27. Смолій В. А. Богдан Хмельницький (Соціально-по- літичний портрет) / В. А. Смолій, В. С. Степанов. - К. : Либідь, 1995. - С. 47; Крип 'якевич І. П. Богдан Хмельницький / І. П. Крип'якевич. - Львів : Світ, 1990. - С. 43-44; Меріме П. Богдан Хмельницький / П. Меріме // Боплан Г. Опис України / Г. Боплан ; [пер. з фр. ; прим. і передм. Я. І. Кравця]. - Львів : Каменяр, 1990. - С. 144. 28. ЦДІАУ. Ф. 132. Опис 1. Спр. 1. Арк. 386; Спр. 35. Арк. 1- 3; Спр. 36. Арк. 1-3; Спр. 37. Арк. 1-3; Спр. 38. Арк. 1; Ф. 140. Опис 1. Спр. 12. Арк. 4; Спр. 111. Арк. 2-25; Спр. 123. Арк. 1-2; Спр. 234. Арк. 1-29. 29. Історія української культури : у 5-ти тт. - Т. ІІ. - С. 582-583. 30. "Тайные наставления". - С. 429-460. 31. Сказания князя Курбского. - С. 277. 32. Правила поводження з батьками для учнів Луцького єзуїтського колегіуму // Шевченко Т. Указ. праця. - С. 77. 33. Харлампович К. В. Указ. праця. - С. 72, 103-107. 34. Шевченко Т. Указ. праця. - С. 81-82. 35. Шевченко Т. Указ. праця. - С. 114-141. 36. Харлампович К. В. Указ. праця. - С. 107. 37. Карташов А. В. Указ. праця. - Т. 1. - С. 634. 38. Скарга вірменської громади… // Соціальна боротьба... - С. 247-248. 39. Жалоба луцких православных шляхтичей… // Воссо- единение Украины с Россией… - С. 138-142. 40. Протест луцкого братства против иезуитов от 1635 г. // Демьянович А. П. Указ. праця. - Ноябрь. - С. 54. 41. Шевченко Т. Указ. праця. - С. 114. 42. Харлампович К. В. Указ. праця. - С. 103-107. 43. Грушевський М. С. Історія України-Русі : у 11 т., 12 кн. / Михайло Сергійович Грушевський. - К. : Наук. думка, 1991. - Т. 6. - С. 455. ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://admin.wyk.edu.hk/ http://admin.wyk.edu.hk/documents http://www.st-tatiana.ru/ http://www.pdffactory.com № 5 (112) липень-серпень 2011 р. 112 ЕКОНОМІКАФІЛОСОФІЯ 44. Привілей єпископа М. Шишковського… - С. 188-190. 45. Бёмер Г. Указ. праця. - С. 202. 46. Письмо Н. Х. Радзивилла М. Жалею от 1607 г. // Хар- лампович К. В. Указ. праця. - С. 116. 47. Literatura antyjezuicka w Polsce, 1578-1625. Antologia / [оprac. J. Tazbir]. - Warszawa, 1963. - S. 51-52. 48. Любович Н. Н. Указ. праця. - С. 22-23; Блинова Т. Б. Указ. праця. - С. 86. 49. Історія української культури : у 5-ти тт. - Т. ІІ. - С. 582-584. 50. Грушевський М. С. Історія України-Русі. - Т. 6. - С. 441, 454. 51. ARGENYI // Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy. 1564-1995 / [оprac. L. Grzebien]. - Krakow, 1996. - 882 s. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.jezuici. krakow.pl; Харлампович К. В. Указ. праця. - С. 118. 52. Шевченко Т. Указ. праця. - С. 153. 53. Бёмер Г. Указ. праця. - С. 365. 54.Харлампович К. В. Указ. праця. - С. 113. 55. Грушевський М. С. Культурно-національний рух на Україні ... - С. 166-167. 56. Ястребов М. Указ. праця. - С. 262. 57. Harrison J. B., Sullivan R. E., Sherman P. Op. cit. - P. 564. A. Papazova THE VALUE AND THE CONSEQUENCES OF JESUS SOCIETY'S EDUCATION SYSTEM IN THE EAST-SLAVIC REGION IN THE LATE 16th CENTURY - TO THE EARLY 17th CENTURY The value and the consequences of Jesus Society's education system in the Region are analysed on the basis of numerous historical data. The religious and the educational activities of Jesuit Order were the important element of the historical precesses in the Region, which gave rise to the development of local education, activized the religious, social and political fields. They were also an essential tribute to the interaction between the Western and the Eastern cultures. Key words: Jesus Society, religious and educational activities, East-Slavic Region, educational system. © А. Папазова Надійшла до редакції 15.07.2011 УДК 1(430) "18/19" ПРОБЛЕМА УПРАВЛІННЯ СУСПІЛЬСТВОМ У НІМЕЦЬКІЙ ФІЛОСОФІЇ ХVІІІ - ХІХ ст. ОЛЕКСАНДР КОВНЄРОВ, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії, соціально-політичних та правових наук Слов'янського державного педагогічного університету У статті виконано аналіз системи управління у філософії Канта, філософії діяльності й управлінських процесів у творчості Фіхте, а також проаналізована взаємозалежність ке- рівника й підлеглого у філософії Гегеля. Ключові слова: верховна влада, управлінський процес, форма правління, абсолютна монар- хія, демократія, конституційна монархія, свідомість, діяльність, революція, консерватизм, фе- одалізм, моральне самовдосконалення, виховання, самодисципліна, динамізм, держава, свобода, абсолютний дух, відповідальність, керівник і підлеглий, управління-підпорядкування. Постановка проблеми і стан її вивчення. Уп- равління в наш час має тривалу історію становлен- ня, розвитку й практичної реалізації. Багато про уп- равління розмірковували й втілювали свої міркуван- ня на власному досвіді правителі й державні діячі, полководці й мислителі, починаючи із часів Давньо- го Китаю, Вавилону, Давнього Єгипту та Давнього Риму. Це свідчить про те, що історичний аспект уп- равління має величезне теоретичне й практичне зна- чення, а отже, дає змогу визначити місце і роль уп- равління в різних типах людської цивілізації в про- цесі розв'язання соціальних, релігійних і національ- них проблем. Аналіз сутності управління представлений знач- ною кількістю дослідницьких підходів в історії. Саме історичний аналіз здебільшого свідчить про те, що управління в різні історичні епохи й у різних націо- нальних культурах відрізнялося складним багато- гранним характером. Емпірична основа філософії управління як типу інтелектуальної діяльності зародилася в Греції в кінці VІІ ст. до н. е. Знання про управління як феномен людського буття пройшло шлях від міфологічного знання до наукового знання. Виділення науки управління як специфічної галузі людського знання є формуван- PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.jezuici http://www.pdffactory.com

Значення та наслідки впровадження освітньо-виховної системи Товариства Ісуса в східнослов'янському регіоні в останній третині XVI - першій половині XVII ст.

Institution

Ähnliche Einträge