Політика управління заборгованістю в системі фінансового менеджменту підприємств
У статті досліджено складові елементи політики фінансового менеджменту підприємств, зокрема управління дебіторською та кредиторською заборгованістю. Виявлено фактори, які впливають на розрахунки з дебіторами та кредиторами, що дозволило розробити ефективнішу політику управління фінансами підприємс...
Saved in:
| Date: | 2011 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2011
|
| Series: | Схід |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33824 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Політика управління заборгованістю в системі фінансового менеджменту підприємств / І. Власова // Схід. — 2011. — № 5 (112). — С. 17-20. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33824 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-338242025-02-09T13:48:00Z Політика управління заборгованістю в системі фінансового менеджменту підприємств A policy of debts and liabilities control in a system of enterprises' financial management Власова, І. Економіка У статті досліджено складові елементи політики фінансового менеджменту підприємств, зокрема управління дебіторською та кредиторською заборгованістю. Виявлено фактори, які впливають на розрахунки з дебіторами та кредиторами, що дозволило розробити ефективнішу політику управління фінансами підприємств. The article was devoted to research elements of enterprises' financial management, namely a policy of debts and liabilities control. The author detected a factors which affect on the settling with debtors and creditors, and more effective policy of management of enterprises' finance was made. 2011 Article Політика управління заборгованістю в системі фінансового менеджменту підприємств / І. Власова // Схід. — 2011. — № 5 (112). — С. 17-20. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33824 657.432 uk Схід application/pdf Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Економіка Економіка |
| spellingShingle |
Економіка Економіка Власова, І. Політика управління заборгованістю в системі фінансового менеджменту підприємств Схід |
| description |
У статті досліджено складові елементи політики фінансового менеджменту підприємств,
зокрема управління дебіторською та кредиторською заборгованістю. Виявлено фактори,
які впливають на розрахунки з дебіторами та кредиторами, що дозволило розробити ефективнішу політику управління фінансами підприємств. |
| format |
Article |
| author |
Власова, І. |
| author_facet |
Власова, І. |
| author_sort |
Власова, І. |
| title |
Політика управління заборгованістю в системі фінансового менеджменту підприємств |
| title_short |
Політика управління заборгованістю в системі фінансового менеджменту підприємств |
| title_full |
Політика управління заборгованістю в системі фінансового менеджменту підприємств |
| title_fullStr |
Політика управління заборгованістю в системі фінансового менеджменту підприємств |
| title_full_unstemmed |
Політика управління заборгованістю в системі фінансового менеджменту підприємств |
| title_sort |
політика управління заборгованістю в системі фінансового менеджменту підприємств |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Економіка |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33824 |
| citation_txt |
Політика управління заборгованістю в системі фінансового менеджменту підприємств / І. Власова // Схід. — 2011. — № 5 (112). — С. 17-20. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT vlasovaí polítikaupravlínnâzaborgovanístûvsistemífínansovogomenedžmentupídpriêmstv AT vlasovaí apolicyofdebtsandliabilitiescontrolinasystemofenterprisesfinancialmanagement |
| first_indexed |
2025-11-26T12:21:44Z |
| last_indexed |
2025-11-26T12:21:44Z |
| _version_ |
1849855529902407680 |
| fulltext |
№ 5 (112) липень-серпень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 17
УДК: 657.432
ПОЛІТИКА УПРАВЛІННЯ ЗАБОРГОВАНІСТЮ В СИСТЕМІ
ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВ
ІРИНА ВЛАСОВА,
кандидат економічних наук, доцент кафедри бухгалтерського обліку
Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського
У статті досліджено складові елементи політики фінансового менеджменту підприємств,
зокрема управління дебіторською та кредиторською заборгованістю. Виявлено фактори,
які впливають на розрахунки з дебіторами та кредиторами, що дозволило розробити ефек-
тивнішу політику управління фінансами підприємств.
Ключові слова: фінансовий менеджмент, фінансова політика, розрахунки, заборгованість, де-
бітори, кредитори, грошові потоки.
Постановка проблеми. Вивчення та узагальнен-
ня змісту основних етапів політики управління за-
боргованістю й грошовими потоками показує, що
ефективність фінансового менеджменту багато в
чому залежить від високоякісного інформаційного
забезпечення, основу якого складає інформація бух-
галтерського обліку. Аналіз фінансової та статистич-
ної звітності показав, що в структурі обігових коштів
та залучених джерел найбільша питома вага нале-
жить заборгованості, переважна більшість якої є про-
строченою як на рівні держави, так і на рівні До-
нецького регіону. Цей негативний факт можна пояс-
нити недосконалою політикою фінансового менедж-
менту підприємств.
Вивчення теоретичних та практичних підходів до
формування об'єктів фінансового менеджменту доз-
волило дійти висновку, що при розробці політики
управління дебіторською, кредиторською заборго-
ваністю, грошовими потоками недостатня увага при-
діляється розрахункам як операціям, що спричиню-
ють і появу заборгованості, і рух грошових коштів.
Тобто спеціалісти з фінансового менеджменту вив-
чають та керують лише частковими проявами роз-
рахункових операцій, не враховуючи їхньої специф-
іки та узагальнюючого системного характеру. Щоб
підвищити ефективність управління розрахунками
необхідне урахування якомога більшої кількості фак-
торів, що впливають на їх результат.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Пи-
тання вдосконалення фінансової політики підпри-
ємств, їх інформаційного забезпечення розглядають
багато науковців, серед яких І. А. Бланк, Юджин Ф.
Брігхем, А. Р. Горбунов, В. І. Гребельний, Джей К.
Шим, Джоел Г. Сігел, В. В. Ковальов, Н. В. Колчина,
Річард Кох, С. А. Половинкін, В. П. Савчук, Роберт
Н. Холт, Ченг Ф. Лі, Джозеф І. Фіннерті, В. А. Чернов
та ін.
Однак розв'язання проблеми вдосконалення по-
літики управління дебіторською та кредиторською
заборгованістю як частини загальної політики фінан-
совго менеджменту підприємств залишається ак-
туальним.
Метою написання статті є дослідження методи-
ки формування політики управління дебіторською та
кредиторською заборгованістю, обґрунтування про-
позицій щодо її вдосконалення.
Виклад основного матеріалу. Конкретизуємо
вирішення поставленої мети такими завданнями:
показати місце розрахунків у системі управління
фінансами та можливості вважати їх інтегрованим
об'єктом фінансового менеджменту для того, щоб
підвищити ефективність управління розрахунками
через урахування якомога більшої кількості значу-
щих факторів, що впливають на їх здійснення; кри-
тично оцінити стан інформаційного забезпечення
фінансового менеджменту як однієї з головних умов,
що має безпосередній стосунок до вироблення уп-
равлінських рішень і їх результатів.
Об'єктом нашого дослідження є фінанси під-
приємств, система розрахунків та заборгованість по
ним як базові елементи політики управління фінан-
сами й грошовими потоками.
У загальній політиці управління фінансами під-
приємств багато уваги приділено формуванню по-
літики управління дебіторською та кредиторською
заборгованостями. Виходячи з того, що в структурі
заборгованості велику частку (майже 60 % дебіторсь-
кої та 50 % кредиторської) посідає заборгованість
за товари, роботи, послуги, то саме на управлінні
нею сконцентрована фінансова політика.
Оскільки така заборгованість виникає по опера-
ціях реалізації (закупівлі) товарів, робіт, послуг за
умови надання (отримання) відстрочки термінів пла-
тежу, то вона отримує характер кредиту. Формуван-
ня принципів кредитної політики стосовно покупців
(постачальників) спрямоване на підвищення ефек-
тивності операційної та фінансової діяльності підпри-
ємства, а в її процесі вирішуються два основні пи-
тання: по-перше, вибір форми кредиту; по-друге,
вибір типу кредитної політики.
Форми реалізації продукції в кредит мають два
різновиди - товарний (комерційний) кредит і спожив-
чий кредит.
Товарний (комерційний) кредит являє собою фор-
му оптової реалізації продукції її продавцем на умо-
вах відстрочки платежу, якщо така відстрочка пере-
вищує звичайні терміни банківських розрахунків.
У сучасній комерційній і фінансовій практиці ви-
діляють такі основні види товарного (комерційного)
кредиту [1, 3, 4, 8]:
1) товарний кредит із відстрочкою платежу за умо-
вами контракту. Це найбільш розповсюджений сьо-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (112) липень-серпень 2011 р.
18 ЕКОНОМІКА
годні вид товарного кредиту, що обумовлюється
умовами контракту на постачання товарів і не вима-
гає спеціальних документів для його оформлення;
2) товарний кредит з оформленням заборгованості
векселем. Це один з найбільш перспективних видів
товарного кредиту, що одержав значне поширення в
країнах із розвиненою ринковою економікою й актив-
но впроваджуваний у нашу господарську практику;
3) товарний кредит по відкритому рахунку. Він
використовується в господарських відносинах під-
приємства з його постійними постачальниками при
багаторазових постачаннях заздалегідь погодженої
номенклатури продукції дрібними партіями. У цьому
випадку постачальник відносить вартість відванта-
жених товарів на дебет рахунку, відкритого підпри-
ємству, яке погашає свою заборгованість в обумов-
лений контрактом термін (як правило, раз на місяць);
4) товарний кредит у формі консигнації. Він яв-
ляє собою вид зовнішньоекономічної комісійної опе-
рації, при якій постачальник (консигнант) відванта-
жує товари на склад торговельного підприємства
(консигнатора) з дорученням реалізувати його. Роз-
рахунки з консигнантом здійснюються лише після
того, як поставлений товар реалізований. Консиг-
нація розглядається як один із видів товарного (ко-
мерційного) кредиту, що носить для підприємства-
консигнатора найбільш безпечний у фінансовому
відношенні характер.
Споживчий кредит (у товарній формі) являє со-
бою форму роздрібної реалізації товарів покупцям
(фізичним особам) із відстрочкою платежу. Він на-
дається звичайно на термін від шести місяців до
двох років.
Вибір форм реалізації продукції в кредит визна-
чається галузевою приналежністю підприємства й
характером реалізованої продукції (товарів, послуг).
Тип кредитної політики характеризує принципові
підходи до її здійснення з позиції співвідношення
рівнів прибутковості й ризику кредитної діяльності
підприємства. Розрізняють три принципових типи
кредитної політики підприємства стосовно покупців
продукції - консервативний, помірний та агресивний.
Консервативний (або твердий) тип кредитної по-
літики підприємства спрямований на мінімізацію кре-
дитного ризику. Така мінімізація розглядається як
пріоритетна мета в здійсненні його кредитної діяль-
ності. Здійснюючи цей тип кредитної політики, під-
приємство не прагне до одержання високого додат-
кового прибутку за рахунок розширення обсягу ре-
алізації продукції. Механізмом реалізації політики та-
кого типу є істотне скорочення кола покупців про-
дукції в кредит за рахунок груп підвищеного ризи-
ку; мінімізація термінів надання кредиту і його роз-
міру; жорсткість умов надання кредиту й підвищен-
ня його вартості; використання твердих процедур
інкасації дебіторської заборгованості.
Помірний тип кредитної політики підприємства
характеризує типові умови її здійснення відповідно
до прийнятої комерційної й фінансової практики й
орієнтується на середній рівень кредитного ризику
при продажу продукції з відстрочкою платежу.
Агресивний (або м'який) тип кредитної політики
підприємства пріоритетною метою кредитної діяль-
ності ставить максимізацію додаткового прибутку за
рахунок розширення обсягу реалізації продукції в
кредит, незважаючи на високий рівень кредитного
ризику, що супроводжує ці операції. Механізмом
реалізації політики такого типу є поширення кредиту
на більш ризиковані групи покупців продукції; збіль-
шення періоду надання кредиту і його розміру; зни-
ження вартості кредиту до мінімально припустимих
розмірів; надання покупцям можливості пролонгації
кредиту.
При виборі типу кредитної політики підприємству
слід ураховувати, що твердий (консервативний) її
варіант негативно впливає на зростання обсягу опе-
раційної діяльності підприємства й формування
стійких комерційних зв'язків, у той час як м'який (аг-
ресивний) її варіант може викликати надмірне від-
волікання фінансових засобів, знизити рівень пла-
тоспроможності підприємства, викликати згодом
значні витрати на стягнення боргів, а в остаточному
підсумку знизити рентабельність оборотних активів
і використовуваного капіталу.
Основною метою формування фінансової політи-
ки щодо заборгованості за товари, роботи, послуги є
оптимізація загального розміру та забезпечення своє-
часності інкасації - для дебіторської заборгованості,
а також максимального задоволення потреби у фінан-
суванні процесу формування запасів при одночас-
ному зниженні загальної вартості залучення позико-
вого капіталу - для кредиторської заборгованості.
Ця мета визначає зміст політики управління де-
біторською та кредиторською заборгованостями, які
узагальнені та представлені нижче.
Основні етапи формування політики управління
дебіторською заборгованістю, а також зміст дій на
кожному з них рекомендуємо визначити в такий
спосіб:
1. Аналіз дебіторської заборгованості підприєм-
ства в попередньому періоді:
1) оцінка рівня дебіторської заборгованості підпри-
ємства і його динаміка в попередньому періоді;
2) визначаються середній період інкасації дебі-
торської заборгованості й кількість її оборотів у роз-
глянутому періоді;
3) оцінка складу дебіторської заборгованості під-
приємства за передбаченими термінами її інкасації;
4) розглядається склад простроченої дебіторсь-
кої заборгованості, виділяються сумнівна й безна-
дійна заборгованість;
5) визначають суму ефекту, отриманого від інве-
стування коштів у дебіторську заборгованість.
2. Формування принципів кредитної політики сто-
совно покупців продукції:
1) вибір форми реалізації продукції: товарний або
споживчий кредит;
2) обрання типу кредитної політики - консерва-
тивний, помірний або агресивний.
3. Визначення можливої суми фінансових коштів
для інвестування в дебіторську заборгованість по
товарному (комерційному) і споживчому кредитах.
При розрахунку цієї суми необхідно враховува-
ти плановані обсяги реалізації продукції в кредит;
середній період надання відстрочки платежу за ок-
ремими формами кредиту; середній період простро-
чення платежів; коефіцієнт співвідношення собівар-
тості й ціни реалізованої в кредит продукції.
4. Формування системи кредитних умов:
- термін надання кредиту (кредитний період);
- розмір наданого кредиту (кредитний ліміт);
- вартість надання кредиту (система цінових зни-
жок при здійсненні негайних розрахунків за придба-
ну продукцію);
- система штрафних санкцій за прострочення ви-
конання зобов'язань покупцями.
5. Формування стандартів оцінки покупців і ди-
ференціація умов надання кредиту:
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (112) липень-серпень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 19
- визначення системи характеристик, що оціню-
ють кредитоспроможність окремих груп покупців;
- формування й експертиза інформаційної бази
проведення оцінки кредитоспроможності покупців;
- вибір методів оцінки окремих характеристик кре-
дитоспроможності покупців;
- групування покупців продукції за рівнем креди-
тоспроможності;
- диференціація кредитних умов відповідно до
рівня кредитоспроможності покупців.
6. Формування процедури інкасації дебіторської
заборгованості:
- терміни й форми попереднього й наступного на-
гадувань покупцям про дату платежів;
- можливості й умови пролонгації боргу по нада-
ному кредиту;
- умови порушення справи про банкрутство не-
спроможних дебіторів.
7. Забезпечення використання на підприємстві
сучасних форм рефінансування дебіторської забор-
гованості:
- факторинг;
- облік векселів, виданих покупцями продукції;
- форфейтинг.
8. Побудова ефективних систем контролю за ру-
хом і своєчасною інкасацією дебіторської заборго-
ваності.
Одним з видів таких систем є "Система АВС"
стосовно портфеля дебіторської заборгованості під-
приємства. До категорії "А" включаються найбільш
великі й сумнівні види дебіторської заборгованості
(так звані "проблемні кредити"); до категорії "В" -
кредити середніх розмірів; до категорії "С" - інші види
дебіторської заборгованості, що не мають серйоз-
ного впливу на результати фінансової діяльності
підприємства [1, 2, 5].
Основні етапи формування політики управління
кредиторською заборгованістю за товари, роботи,
послуги, а також зміст дій на кожному з них реко-
мендуємо визначити так:
1. Формування принципів залучення товарного
кредиту й визначення основних їхніх видів.
Принципи й основні види залучення товарного
кредиту визначаються з урахуванням сформованої
господарської практики; структури й періодичності
закупівель сировини, матеріалів і товарів; тривалості
господарських зв'язків із партнерами.
2. Визначення середнього періоду використан-
ня товарного кредиту.
Розраховується середній період заборгованості
за комерційним кредитом за ряд минулих періодів і
його динаміка.
3. Оптимізація умов залучення товарного кредиту:
1) розширення сфери кредитних відносин із по-
стійними господарськими партнерами по товарних
операціях;
2) залучення нових партнерів із можливостями
широкого використання комерційного кредиту;
3) забезпечення збільшення середнього періоду
використання комерційного кредиту;
4) удосконалення видів кредиту в розрізі госпо-
дарських партнерів.
4. Мінімізація вартості залучення товарного кре-
диту, яка визначається:
а) розміром цінової знижки - чим нижчий цей
розмір, тим відповідно нижчою (за інших рівних
умов) буде вартість залучення товарного (комерцій-
ного) кредиту на підприємство;
б) періодом надання відстрочки платежу - чим
довший цей період, тим відповідно нижчою (за інших
рівних умов) буде вартість залучення товарного (ко-
мерційного) кредиту на підприємство.
Варто керуватися й іншим критерієм - по жодно-
му товарному кредиту вартість залучення не повин-
на перевищувати рівень ставки відсотка за коротко-
строковий банківський кредит.
5. Забезпечення ефективного використання то-
варного кредиту.
Критерієм такої ефективності виступає різниця між
середнім періодом використання комерційного кре-
диту й середнім періодом обертання запасів товар-
но-матеріальних цінностей, що він обслуговує.
6. Забезпечення своєчасних розрахунків по то-
варному кредиту.
Розрахунки по комерційному кредиту включають-
ся до розроблюваного платіжного календаря й конт-
ролюються в процесі моніторингу поточної фінансо-
вої діяльності.
У структурі позикових коштів, якими користуєть-
ся підприємство, найбільш короткостроковим та по-
стійним видом є внутрішня кредиторська заборго-
ваність, або так звані "стійкі пасиви". І. О. Бланк ха-
рактеризує її такими основними особливостями [1]:
1) внутрішня кредиторська заборгованість є для
підприємства безкоштовним джерелом використо-
вуваних позикових засобів;
2) розмір внутрішньої кредиторської заборгова-
ності, виражений у днях її обороту, впливає на три-
валість фінансового циклу підприємства;
3) сума формованої підприємством внутрішньої
кредиторської заборгованості знаходиться в прямій
залежності від обсягу господарської діяльності під-
приємства, у першу чергу - від обсягу виробництва
й реалізації продукції;
4) прогнозований розмір внутрішньої кредиторсь-
кої заборгованості по більшості видів носить лише
оцінний характер;
5) розмір внутрішньої кредиторської заборгова-
ності по окремих її видах і по підприємству в цілому
залежить від періодичності виплат (погашення зо-
бов'язань) нарахованих засобів.
Ураховуючи означені особливості, визначають
мету управління внутрішньою кредиторською забор-
гованістю, яка полягає в забезпеченні своєчасного
нарахування й виплати коштів за кожним її видом [6].
Для реалізації поставленої мети підприємства
розробляють політику управління внутрішньою кре-
диторською заборгованістю, основні етапи форму-
вання якої, а також зміст дій на кожному з них реко-
мендуємо представити так:
1. Аналіз внутрішньої кредиторської заборгова-
ності (ВКЗ) підприємства в попередньому періоді:
1) досліджується динаміка загальної суми ВКЗ
підприємства в попередньому періоді, зміна її пито-
мої ваги в загальному обсязі позикового капіталу;
2) розглядається оборотність ВКЗ підприємства,
виявляється її роль у формуванні його фінансового
циклу;
3) вивчається склад ВКЗ по окремих її видах;
виявляється динаміка питомої ваги окремих її видів
у загальній сумі ВКЗ; перевіряється своєчасність
нарахування й виплати коштів;
4) вивчається залежність зміни окремих видів ВКЗ
від зміни обсягу реалізації продукції; по кожному
виду розраховується коефіцієнт її еластичності від
обсягу реалізації продукції.
2. Визначення складу ВКЗ підприємства в май-
бутньому періоді.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (112) липень-серпень 2011 р.
20 ЕКОНОМІКА
Установлюється перелік конкретних видів ВКЗ
підприємства з урахуванням нових видів госпо-
дарських операцій, видів діяльності, внутрішніх (до-
чірніх) структур підприємства, видів обов'язкових
платежів тощо.
3. Установлення періодичності виплат по окре-
мих видах ВКЗ.
За кожним видом ВКЗ установлюється середній
період нарахування коштів від моменту початку цих
нарахувань до здійснення виплат.
4. Прогнозування середньої суми платежів, що
нараховуються, по окремих видах ВКЗ.
Таке прогнозування здійснюється двома метода-
ми [4, 7, 9]:
а) методом прямого розрахунку - у тих випад-
ках, коли по окремих видах ВКЗ заздалегідь відомі
строки й суми виплат;
б) статистичним методом на основі коефіцієнтів
еластичності - коли сума виплат по конкретному виду
заборгованості заздалегідь чітко не визначена.
5. Прогнозування середньої суми й розміру при-
росту ВКЗ по підприємству в цілому.
Середня сума ВКЗ по підприємству в цілому
визначається шляхом підсумовування прогнозова-
ного середнього її розміру по окремих видах цієї
заборгованості.
Приріст ВКЗ в майбутньому періоді по підприєм-
ству в цілому визначається як різниця між серед-
ньою сумою ВКЗ, що прогнозується, та за анало-
гічний попередній період.
6. Оцінка ефекту приросту ВКЗ підприємства в
майбутньому періоді.
Цей ефект полягає в скороченні потреби підпри-
ємства в залученні кредиту й витрат, пов'язаних із
його обслуговуванням.
7. Забезпечення контролю за своєчасністю нара-
хування і виплати коштів у розрізі окремих видів ВКЗ.
Нарахування цих коштів контролює бухгалтерія
за результатами здійснення окремих господарських
операцій підприємства. Виплата цих коштів вклю-
чається в розроблюваний платіжний календар і кон-
тролюється в процесі моніторингу поточної фінансо-
вої діяльності підприємства.
Як бачимо, при побудові політики управління за-
боргованістю підприємству необхідно враховувати
протилежні цілі: з одного боку, максимально корис-
туватися залученими коштами, з іншого, найшвид-
ше отримати власні оборотні кошти. Виходячи з сут-
ності розрахунків, кожне підприємство одночасно є
і кредитором, і дебітором, а кожна розрахункова
операція приводить до одночасного виникнення
дебіторської заборгованості в одного підприємства
і кредиторської - в іншого. Відтак, кожна розрахун-
кова операція генерує різні, здебільшого супереч-
ливі, цілі її суб'єктів.
З наведеного вище можна дійти висновку, що
на кожному підприємстві політики управління дебі-
торською та кредиторською заборгованостями по-
винні розроблятися не окремо, а бути узгодженими
між собою.
Однією зі спроб поєднати деякі з аспектів по-
літики управління дебіторською та кредиторською
заборгованостями є політика управління грошови-
ми потоками підприємства.
Висновок
Вивчення теоретичних та практичних підходів до
формування об'єктів фінансового менеджменту доз-
волило дійти висновку, що при розробці політики
управління дебіторською, кредиторською заборго-
ваністю, грошовими потоками недостатня увага при-
діляється розрахункам як операціям, що спричиню-
ють і появу заборгованості, і рух грошових коштів.
Тобто не достатньо вивчати і керувати лише частко-
вими проявами розрахункових операцій, не врахо-
вуючи їхньої специфіки та узагальнюючого систем-
ного характеру. Нами зроблено спробу виправити
протиріччя та недоліки, що виявлені в діючій мето-
диці, однак можливо, що деяка їхня частина лиши-
лась не охопленою. Тому вважаємо, що ця тема
потребує подальшої розробки.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Бланк И. А. Концептуальные основы финансового
менеджмента / И. А. Бланк. - К. : Эльга ; Ника-центр, 2003. -
447 с.
2. Бригхем Юджин Ф. Энциклопедия финансового менед-
жмента / Юджин Ф. Бригхем ; [сокр. пер. с англ. ; ред. кол. :
А. М. Емельянов, В. В. Воронов, В. И. Кушлин и др.]. - 5-е изд.
- М. : РАГС ; ОАО "Изд-во "Экономика", 1998. - 823 с.
3. Горбунов А. Р. Управление финансовыми потоками :
Схемы финансовых операций. Бюджетирование и контроль.
Финансовая автоматизация / А. Р. Горбунов. - М. : Глобус,
2004. - 222 с.
4. Ковалев В. В. Введение в финансовый менеджмент /
В. В. Ковалев. - М. : Финансы и статистика, 2001. - 767 с.
5. Кох Ричард. Менеджмент и финансы : от А до Я /
Ричард Кох. - СПб. : Питер, 1999. - 496 с.
6. Половинкин С. А. Управление финансами предприятия
/ С. А. Половинкин. - М. : ИД ФБК-ПРЕСС, 2001. - 376 с.
7. Савчук В. П. Управление финансами предприятия /
В. П. Савчук. - М. : БИНОМ ; Лаборатория знаний, 2003. - 480 с.
8. Ченг Ф. Ли. Финансы корпораций: теория, методы и
практика / Ченг Ф. Ли, Джозеф И. Финнерти ; [пер. с англ.]. -
М. : ИНФРА-М, 2000. - XVIII, 686 с.
9. Чернов В. А. Финансовая политика организации /
В. А. Чернов ; [под ред. М. И. Баканова]. - М. : Юнити-Дана,
1999. - 246 с.
І. Vlasova
A POLICY OF DEBTS AND LIABILITIES CONTROL IN A SYSTEM
OF ENTERPRISES' FINANCIAL MANAGEMENT
The article was devoted to research elements of enterprises' financial management, namely a policy of debts and
liabilities control. The author detected a factors which affect on the settling with debtors and creditors, and more
effective policy of management of enterprises' finance was made.
Key words: financial management, financial policy, settling an account, a debt, a liability, a debtor, a creditor, a cash flow.
© І. Власова
Надійшла до редакції 06.07.2011
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|