Інститут прокуратури на Буковині у складі Румунії (1918–1940 рр.)
Здійснено історикоправовий аналіз інституту прокуратури на Буковині у міжвоєнний період. Особлива увага звертається на законодавче регламентування, структурну організацію та кадрове забезпечення органів прокуратури на Буковині у 1918–1940 рр....
Saved in:
| Date: | 2010 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2010
|
| Series: | Держава і право |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33829 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Інститут прокуратури на Буковині у складі Румунії (1918–1940 рр.) / І.Ж. Торончук // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 104-109. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33829 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-338292025-02-10T00:44:03Z Інститут прокуратури на Буковині у складі Румунії (1918–1940 рр.) Торончук, І.Ж. Історія держави і права Здійснено історикоправовий аналіз інституту прокуратури на Буковині у міжвоєнний період. Особлива увага звертається на законодавче регламентування, структурну організацію та кадрове забезпечення органів прокуратури на Буковині у 1918–1940 рр. Осуществлен историкоправовой анализ института прокуратуры на Буковине в межвоенный период. Особое внимание обращается на законодательное регламентирование, структурную организацию и кадровое обеспечение органов прокуратуры на Буковине в 1918–1940 гг. The investigation is dedicated to the historical and legal analysis of the prosecutor’s office in Bukovyna during the interbellum period. Special attention is paid to the legislative regulation, structural organization and staff assistance of prosecution in Bukovyna in 1918–1940. 2010 Article Інститут прокуратури на Буковині у складі Румунії (1918–1940 рр.) / І.Ж. Торончук // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 104-109. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33829 uk Держава і право application/pdf Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія держави і права Історія держави і права |
| spellingShingle |
Історія держави і права Історія держави і права Торончук, І.Ж. Інститут прокуратури на Буковині у складі Румунії (1918–1940 рр.) Держава і право |
| description |
Здійснено історикоправовий аналіз інституту прокуратури на Буковині у
міжвоєнний період. Особлива увага звертається на законодавче регламентування, структурну організацію та кадрове забезпечення органів прокуратури на Буковині у 1918–1940 рр. |
| format |
Article |
| author |
Торончук, І.Ж. |
| author_facet |
Торончук, І.Ж. |
| author_sort |
Торончук, І.Ж. |
| title |
Інститут прокуратури на Буковині у складі Румунії (1918–1940 рр.) |
| title_short |
Інститут прокуратури на Буковині у складі Румунії (1918–1940 рр.) |
| title_full |
Інститут прокуратури на Буковині у складі Румунії (1918–1940 рр.) |
| title_fullStr |
Інститут прокуратури на Буковині у складі Румунії (1918–1940 рр.) |
| title_full_unstemmed |
Інститут прокуратури на Буковині у складі Румунії (1918–1940 рр.) |
| title_sort |
інститут прокуратури на буковині у складі румунії (1918–1940 рр.) |
| publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Історія держави і права |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33829 |
| citation_txt |
Інститут прокуратури на Буковині у складі Румунії (1918–1940 рр.) / І.Ж. Торончук // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 104-109. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. |
| series |
Держава і право |
| work_keys_str_mv |
AT torončukíž ínstitutprokuraturinabukoviníuskladírumuníí19181940rr |
| first_indexed |
2025-12-02T06:28:16Z |
| last_indexed |
2025-12-02T06:28:16Z |
| _version_ |
1850376870142410752 |
| fulltext |
104 Держава і право • Випуск 49
І.Ж. ТОРОНЧУК. ІНСТИТУТ ПРОКУРАТУРИ НА БУКОВИНІ У СКЛАДІ
РУМУНІЇ (1918–1940 РР.)
Здійсне но істо ри копра во вий аналіз інсти ту ту про ку ра ту ри на Бу ко вині у
міжвоєнний період. Особ ли ва ува га звер тається на за ко но дав че рег ла мен ту ван ня,
струк тур ну ор ганізацію та ка д ро ве за без пе чен ня ор ганів про ку ра ту ри на Бу ко вині у
1918–1940 рр.
Ключовіслова:про ку ра ту ра, фінан со ва про ку ра ту ра, апе ляційна па ла та, три бу
нал.
Осу ще ств лен ис то ри копра во вой ана лиз ин сти ту та про ку ра ту ры на Бу ко ви не в
меж во ен ный пе ри од. Осо бое вни ма ние об ра ща ет ся на за ко но да тель ное рег ла мен ти ро
ва ние, струк тур ную ор га ни за цию и ка д ро вое обес пе че ние ор га нов про ку ра ту ры на
Буко ви не в 1918–1940 гг.
Ключевые слова: про ку ра ту ра, фи нан со вая про ку ра ту ра, апел ля ци он ная па ла та,
три бу нал.
The investigation is dedicated to the historical and legal analysis of the prosecutor’s office
in Bukovyna during the interbellum period. Special attention is paid to the legislative regula
tion, structural organization and staff assistance of prosecution in Bukovyna in 1918–1940.
Keywords: prosecution, pecuniary prosecution, court of appeal, tribunal.
Актуальність історикоправових досліджень інституту прокуратури суттєво
зростає на сучасному етапі розвитку України. Значною мірою це зумовлено
необхідністю реформування прокуратури України. Його метою повинне стати
виробленнязасадтамеханізмів,якінададутьпрокуратуріможливістьвиконувати
лише ті функції, що характерні для даного інституту у правових державах.
Узв’язкузцимцікавийдосвідпредставляєдослідженняінститутупрокуратури
наБуковиніускладіРумунії(1918–1940рр.).
Всучаснійукраїнськійтарумунськійісторіографіївідсутніспеціальніпраці,
присвячені організації та діяльності прокуратури на Буковині у 1918–1940 рр.
ЄлишеокремізгадкипропрокуратуруміжвоєнноїРумуніїунауковихпрацяхз
кримінальнопроцесуального праваО.Оніги, І. ІонескуДолж таО. Терневяну,
але вони мають загальний характер і не акцентують увагу на особливостях
функціонуванняданогоінститутунаБуковині.Томуосновнимджереломдослід
ження стали архівні матеріали, передовсім з фондів Державного архіву Черні
вецькоїобласті(ДАЧО).
ЗприєднаннямБуковинидоРумуніїзапровадженняновихпорядківпоклада
лосянакаральніоргани,середякихцентральнемісцезаймалапрокуратура(пар
кет–дананазвапоходитьвідтого,щоранішевзалісудовихзасіданькріслапро
курорівбулинапаркеті,асуддів–наспеціальнійсцені).
ОрганізаціяроботипрокуратуриРумуніїбулаздійсненаназразокфранцузь
кої1.ВпершеосновиправовогостатусуорганівпрокуратуривРумуніїбуловре
гульованоспеціальнимрегламентому1832р.2ОднактакогорозвиткуякуАвст
роУгорщині інститут прокуратури в Румунії не отримав3. Тому встановлення
румунської влади на Буковині вимагало негайного врегулювання питання про
законодавчу уніфікацію діяльності органів прокуратури старого королівства
(румунськоїдержавидоприєднанняновихтериторійу1918р.)тановоприєдна
104 Держава і право • Випуск 49
©ТО РОН ЧУК Іван Же лу вич–асистентЧернівецькогонаціональногоуніверситету
іменіЮ.Федьковича
105Юридичні і політичні науки
нихтериторій.Зцієюметоюу19191923рр.булозапочаткованорядреформ,але
це мало що змінило в системі органів прокуратури Буковини. Чергова реор
ганізаціяпрокуратуриБуковинивідбуласявходіпроведенняу1924р.вРумунії
судовоїреформи,якауніфікувалаорганізаціюорганівпрокуратуриповсійкраїні.
Але на Буковині цей процес завершився лише 11 березня 1925 р. ліквідацією
посад прокурорів, які діяли при місцевих судах (чого не передбачала судова
реформа1924р.).
Прокуратура Румунії після судової реформи 1924 р. була організована на
основіпринципуієрархічноїпідлеглостітаєдності.Принципєдностіозначав,що
кожензчинівпрокурорськогонаглядудіявневідсвогоімені,авідіменіпрокура
тури,априписивищихпрокурорівбулиобов’язковимидлявиконанняпідпоряд
кованимиїмнижчимичинами.
УРумуніїпрокуратуравключаласядосудовоїгілкивлади,алемалаприцьому
своюособливуорганізацію, будучинезалежноювід судовихустанов, при яких
вонастворювалася4.Публічнеміністерство,доякогоналежалапрокуратура,скла
даласяізспеціальногокорпусумагістрів(суддів),якідіялипритрибуналах,апе
ляційнихпалатахтавищійпалатікасаціїіправосуддя.Начоліпрокуратуристояв
генеральнийпрокурорвищоїпалатикасаціїіправосуддя,якийбувпідконтроль
нийтапідзвітниймініструюстиції.
Наінститутпрокуратурипокладавсязахистдержавнихінтересів,громадсько
гопорядкутаінтересівосіб,якінемоглисамісебезахистити(непрацездатних,
інвалідів).Прокуратуранаділяласятакожправомзагальногонаглядутаконтролю
заорганамивлади, які входилидо територіальноїюрисдикції судовихустанов,
приякихвонибулистворені.
Складпрокуратурзгіднозакону1924р.(ст.44)бувнаступним5:1)притрибу
налахзоднієюсекцією–зодногошефпрокурора(очолювавпрокуратуруводно
секційнихтрибуналах)таодногосубститута(особи,якапроходиластажуванняу
прокуратурі, а після його завершення ставала помічником прокурора); 2) при
трибуналахздекількомасекціями–зодногопримпрокурора(очолювавпрокура
турувтрибуналахздекількомасекціями)таодногопрокуроравкожнійсекції;3)
приапеляційнихпалатах–зодногогенеральногопрокурора,якийпризначавсяіз
складурадниківданоїпалати,таодногопрокуроравкожнійсекціїпалати;4)до
вищоїпалатикасаціїтаправосуддядоскладупрокуратуривходиводингенераль
нийпрокурорташістьсекційнихпрокурорів(у1938р.їхкількістьбулазбільше
надодесяти)4.
Загальний контроль за прокуратурами покладався законодавством на гене
ральногопрокуроравищоїпалатикасаціїіправосуддя,якомунамісцяхдопома
гали представники прокуратур апеляційних палат або його заступники за
спеціальнимдорученням.
Доосновнихобов’язків генеральногопрокурораналежали:1)участьуроз
гляді судових справ з правом касаційного оскарження судових рішень з усіх
кримінальнихсправ,якіперебуваливпровадженнівищоїпалатикасаціїіправо
суддя;2)участьурозглядахсправщодовизначенняпідсудностіміжсудамирізної
інстанції,питаннящодотериторіальноїкомпетенціїміжсудовимитакасаційни
ми установами тощо; 3) особиста участь або участь через представника у всіх
спільнихзасіданняхсекційвищоїпалатикасаціїіправосуддя,поданнявисновків
зпитань,якінимирозглядалися.
Генеральнийпрокурорвищоїпалатикасаціїіправосуддямавправоскасувати
тапризупинитидіїактівнижчестоящихпрокурорів.
105Юридичні і політичні науки
106 Держава і право • Випуск 49
Управління прокуратурою на Буковині було покладено законодавством на
генеральногопрокурораЧернівецькоїапеляційноїпалати,посадаякогоприній
булавведенау1919р.Вінпризначавсятазнімавсязпосадикоролівськимдекре
томзаподаннямміністраюстиціїзчисларадників(суддів)апеляційноїпалати,і
прирівнювався у ранзі до президентів секцій апеляційної судової палати краю
(шефпрокурортапрокурорибулиприрівняніуранзідосуддівтрибуналів).При
значенийсудовийрадникнапосадугенеральногопрокурораапеляційноїпалати
зберігавзасобоюмісцесудовогорадникаприпалатіувипадкуйоговідкликання.
Допризначеннягенеральногопрокурорасудовоїапеляційноїпалатийогофункції
виконувавнайстаршийзавікомпрокурорапеляційноїсудовоїпалати.
КомпетенціягенеральногопрокурораЧернівецькоїапеляційноїпалатипоши
рюваласялишенаадміністративнотериторіальнийрайонюрисдикціїсамоїпала
ти.Вінмавправовступитиукожнусправунабудьякомуетапіїїрозслідування
чисудовогорозгляду,атакожпроводитизамінупрокурорівусправахзанаявності
визначених законодавством підстав. До складу прокуратури Чернівецької апе
ляційноїпалативходили,крімгенеральногопрокурора,щедвасекційніпрокуро
ри(з1938р.–післястворенняприапеляційнійпалатікримінальноїсекції–3).За
результатами діяльності прокурорів генеральний прокурор апеляційної палати
складав щорічний звіт, який направляв генеральному прокурору вищої палати
касаціїтаправосуддятапринеобхідності–мініструюстиції.
Доосіб,якібажализайнятипосадупрокурорів,законодавствомРумуніївста
новлювалисярядвимог,середякихнайважливіші:вікова,освітнятаполітична.
Так,наприклад,прокуроромапеляційноїпалатимігбутипризначенийкандидат,
якиймавчотирирокистажуроботинапосадіпрезидентачипримпрокуроратри
буналу, або вісім років стажу роботи на посаді судді трибуналу чи загальних
суддів.Немоглипризначатисянапосадипрокурорівособи,якімалисудимістьза
скоєння злочинів, аморальну поведінку чи перебували у родинних зв’язках із
керівництвомданоїпрокуратури.Рішенняпрооголошенняконкурсу,призначен
няабозвільненнязпосадипрокурорівобов’язководрукувалосяузасобахмасової
інформації.
Післяпризначеннянапосадуособи,якавідповідалавсімвимогам,встановле
нимдлякандидатівупрокурори,вонамаласкластислужбовуприсягуувстанов
леномузаконодавствомпорядку.Службовуприсягускладалитакожідопоміжні
службовці апарату прокуратури при судах перед генеральним прокурором апе
ляційноїпалати.
Генеральними прокурорами у міжвоєнний період при Чернівецькій апеля
ційнійпалаті булиД.Тушинскі таТ.Александру.Кількісний складпрокурорів,
діючих при трибуналах Буковини, був нестабільний та залежав від наявності
коштівубюджеті.У1936р.приЧернівецькійапеляційнійпалатіпрацювалиодин
генеральний прокурор та два секційні прокурори.ПриКимпулунзькому,Доро
гойському, Хотинському, Радівецькому, Сторожинецькому трибуналах діяли по
одномупрокурорутапомічникупрокурора;приСучавськомутрибуналідіяводин
примпрокурор,двапрокуроритаодинпомічникпрокурора;приЧернівецькому
трибуналідіялиодинпримпрокурортачотирипрокурори.Всьогопритрибуна
лахБуковинина1936р.діяло11прокурорівтадвапримпрокурори7.Ау1938р.
кількістьпрокурорівпритрибуналахБуковинибулазменшена(ліквідованопоса
дупримпрокурораприСучавськомутрибуналі)8.
Юрисдикціяпрокурорівпоширюваласьнавсісправи,якіперебувалиукомпе
106 Держава і право • Випуск 49
107Юридичні і політичні науки
тенціїапеляційноїсудовоїпалати,трибуналівтасудуприсяжних.
Підчасвідсутностіпрокуроранароботізастаномздоров’яабочерезперебу
ванняу відрядженні виконанняйогоповноваженьпокладалисянайого заступ
ників. У невідкладних випадках при відсутності представників прокуратури
голови трибуналів мали право делегувати для заміщення та виконання проку
рорськихфункційодногоізсуддівабопомічниківсуддіввідповідноготрибуналу.
За час перебування Буковини під владоюРумунії були розширені процесу
альніповноваженняпрокуратури,порівняноізтими,яківонамала,вчасперебу
ваннякраюускладіАвстрії.Прокурориотрималиправозвертатисяізклопотан
нямипропочатокпроведенняслідстватасамімалиправопроводитислідчідії
(зобов’язанібулинегайновиїхатинамісцезлочинуприотриманнітакої інфор
мації).Прокурормавправопроводити слідчі дії самостійнодопоявинамісце
подіїслідчогосудді,якийдалісамабозадопомогоюпрацівниківорганівсудової
поліції був уповноважений кримінальнопроцесуальним законодавством прово
дити слідство. Також згідно зі ст. 66 Кримінальнопроцесуального кодексу
Румунії1935р.прокурорукримінальнихсправахпредставлявінтересидержави,
підтримуючи державне обвинувачення з правом подавати свої висновки щодо
застосуваннянормбудьякогозакону9.Протягомсудовогорозглядусправипроку
рормавправозаявлятиклопотання,атакожвисловлюватисвоїміркуваннящодо
клопотаньіншихучасників,щозаносилосядопротоколусудовогорозгляду.
ЗаконодавствоРумуніїміжвоєнногоперіодудозволялофізичнимособампри
розглядідеякихзлочинів(протимайна,честітагідності,здоров’я)самимпідтри
мувати обвинувачення в якості приватного обвинувача у випадку відмови від
цьогопрокурора.
Вразінезгодизрішеннями,прийнятимисудовимиустановами,прокурормав
правооскаржитиїхдосудіввищої інстанціїабогенеральногопрокуроравищої
палатикасаціїіправосуддя.
Прокурори наділялися кримінальнопроцесуальним законодавством Румунії
повноваженнями зобов’язувати органи поліції або жандармерії проводити такі
процесуальні дії, як допит потерпілих, підозрюваних, свідків тощо. Органи
поліціїтажандармеріїмалитакожправопроводитипевніслідчідії(оглядмісця
події, обшук) здозволупрокурора або слідчого суддіу випадку їх відсутності.
Прокурориуповноважувалисяздійснюватиконтрользав’язницями.
З метою якісного виконання прокурорськими працівниками покладених на
них обов’язків законодавство передбачало цілий ряд заходів матеріального та
соціального забезпечення. Румунське законодавство гарантувало прокурорам
правонавідпустку,безкоштовнемедичнеобслуговуваннявсіхчленівсім’їтощо.
Раз у тримісяці, починаючи з 15 січня кожного року, прокурори звітували
передгенеральнимпрокуроромапеляційноїпалатипропроведенунимироботу.
Представникиорганівмісцевоївладизобов’язувалисязаконодавствомнадава
тибудьякунеобхіднудопомогупрацівникампрокуратурикраюдлявиконання
нимисвоїхобов’язків.
Поряд ізпрокуратурами,якідіялипритрибуналахтаапеляційнійпалатіна
Буковині,продовжуваладіятиЧернівецькафінансовапрокуратура10.Знаходилась
вонаупідпорядкуваннінеміністраюстиції,аміністрафінансів,таналежаладо
виконавчоїгілкивлади.Їїслужбовцібулиадвокатами.Керувавнеюшефпроку
рор,якийздійснювавзагальнекерівництвотаконтрользавиконаннямпокладе
них на підлеглих завдань, розподіляв обов’язки між ними, контролював пра
107Юридичні і політичні науки
108 Держава і право • Випуск 49
вильність ведення діловодства та дотримання процесуальних строків розгляду
справ тощо. Працівники фінансової прокуратури призначалися за поданням
міністра фінансів королівським декретом11. Кандидати на посади службовців
фінансовоїпрокуратурималиволодітиґрунтовнимизнаннямиугалузяхполітич
ноготафінансовогоуправління,цивільного,кримінальноготакомерційногопра
ва.Обов’язковоюумовоюпередпризначеннямнапосадубулопроходженняста
жуванняуфінансовійпрокуратурі.
Приприйнятінароботувраховувавсянелишепрофесіоналізм,алей«благо
надійність».Компетенціяфінансовоїпрокуратуриохоплювала захистмайнових
тапов’язанихзними інтересидержави,представництво інтересівдержавипри
вирішенніправовихспорівісудовепредставництвоусправах,предметомрозгля
ду яких виступало державне майно та прирівняні до нього фонди. Фінансова
прокуратура також скеровувала свою діяльність на встановлення або підтверд
ження права власності держави на певні види майна та стягування податкової
заборгованостіпереддержавою12.
Детальнеуявленняпродіяльністьфінансовоїпрокуратуриможнаотримати,
дослідившисправи,якізберігаютьсяуДАЧОуфонді№272«Чернівецькаокруж
нафінансовапрокуратура».Ізвсієїмасисправ,якітамзберігаються,видно,що
воназахищаламайновітафінансовіінтересидержавнихустановілишевокре
мих випадках юридичних осіб. Наприклад, коли це не суперечило державним
інтересам, церковних або благодійнихфондів (справи№№4, 5, 6, 7, 249, 334,
433,441).
Для виконання покладених на фінансову прокуратуру повноважень її
працівникималиправоробитизапитидовсіхорганівдержавноївладитамісце
вогосамоврядування.Працівникамфінансовоїпрокуратурикатегоричнозаборо
нялосябратиучастьурозв’язаніспорівміжфізичнимиособами.Фінансовапро
куратуракожногорокузвітувалапередміністромфінансівпропроведенуроботу.
Працівникифінансовоїпрокуратуринемалиправозайматисябудьякоюіншою
діяльністю,крімвикладацької.
Нерідко фінансовою прокуратурою уповноважувалися для представлення
інтересівдержавнихустановнетількиадвокати,айдержавніслужбовцірізних
органів, що суперечило діючому тоді законодавству про адвокатуру13. Так,
Чернівецька фінансова прокуратура уповноважила представити інтереси перед
судомцерковногофондукраюодногозбригадирівлісництванаБуковині.Оскар
женняданогофактупозивачемдоСучавськоготрибуналубуловідхиленонатій
підставі,щофінансовапрокуратурауповноваженапредставлятиінтересидержав
нихустанов,адляцьогонеюможутьбутизалученідержавніслужбовці–фахівці
різних галузей (рішення Сучавського трибуналу № R VII 16924 13 жовтня
1924р.)14.
Румунські органи прокуратури припинили свою діяльність на Буковині у
червні1940р.
Румунськезаконодавствоміжвоєнногоперіодунедаваловизначенняпонять
«прокуратура», «прокурорська діяльність». Навіть у науковій літературі того
періоду не було таких визначень. Ретроспективно можна визначити румунську
прокуратуру як каральний орган, створений при судах і незалежний від них,
завданнямякогобувнаглядзадотриманнямзаконодавствапідчасздійсненняпра
восуддя,захисттапредставництвоінтересівдержави,здійсненнянаглядузаорга
намислідствазправомздійснювативласніслідчідії.Впродовж1918–1940рр.у
108 Держава і право • Випуск 49
109Юридичні і політичні науки
зв’язку із здійсненням судових та адміністративнотериторіальних реформ у
РумуніїзначнобуларозширенакомпетенціяорганівпрокуратуринаБуковині,яка
фактичноотрималаправобратиучастьурозглядібудьякоїсудовоїсправи.
1. Oniga O. Studiu comparativ asupra Poliюiei judiciare şi instrucţiei criminale în
legislaţiile Franceză єi Română – Bucureşti: Tipografia «Modernă», 1932 . – Р. 5860.
2. Ionescu –Dolj I. Curs de procedură penală Română, Editura Soces &Co., S.A. –
Bucureşti, 1937. – Р. 93. 3. Ни ки фо рак М.В. Буковина у державноправовій системі
Австрії(17741918рр.).–Чернівці:Рута,2004.–С.244.4. Vlasia M.Membriiparchetelor
dinArdeal sunt oare ofiţeri de poliţie jud. conf. legii unificate de organ. jud. //Ardealul
Juridic№15,1septembrie1924.–P.235.5. Lege pentruunificareaorganizăriijudecatoreşti
din24 iunie1924 //MonitorulOficial№136,26 iunie1924.6. Legea «PentruCurteade
CasaţieşiJustitie»//MonitorulOficial№212p1,14septembrie1939.7. Agendaşianu
arul magistraturii şi baroului 1936 (ediţie oficială publicată cu autorizaţia ministrului
justişiei).–Bucureşti:Atelierile«Cartearomânească»,1937.–P.9397.8. Anuarulstatistic
al României (1939 єi 1940). – Bucureşti: «Splaiul unirii», 1940. – P. 22. 9. Codul de
procedurăpenalăCarolaldoileadin19martie1936//MonitorulOficialp.1№66,19mar
tie1936.10. Jurisprudenţăgeneralăpeanii1923–1925.–Bucureşti,Editura«Curierul
judiciar».–P.3637.11. Decret regal№1003din1ianuarie1920//MonitorulOficial№1,
2ianuarie1920.12. ДАЧО/Ф.272,оп.1,спр.12,13,17.13. ДАЧО/Отношениепредсе
дателя коллегии адвокатов Буковины о принятиимер против лиц практикующих без
разрешения1939г.,Ф.43,оп.1,спр.8048арк.2,3.14. Ternăveanu O.Cumseaplică
legileînBucovina//CurierulJudiciar№22,12iunie1927.–P.339.
109Юридичні і політичні науки
Розділ 2. Історія держави і права
І.Ж. Торончук. Інститут прокуратури на буковині у складі румунії (1918–1940 рр.)
|