Північне Приазов'я в період наростання Громадянської війни (листопад 1918 - березень 1919 рр.)
У статті розглядаються малодосліджені питання щодо становища Північного Приазов'я в період наростання громадянської війни в Україні. Аналізуються проблеми військового протистояння в листопаді 1918 - березні 1919 років у Приазовському регіоні. Висвітлюється роль махновського руху, грецьких заг...
Saved in:
| Published in: | Схід |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33864 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Північне Приазов'я в період наростання Громадянської війни (листопад 1918 - березень 1919 рр.) / В. Романцов // Схід. — 2011. — № 6 (113). — С. 84-88. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859666412844351488 |
|---|---|
| author | Романцов, В. |
| author_facet | Романцов, В. |
| citation_txt | Північне Приазов'я в період наростання Громадянської війни (листопад 1918 - березень 1919 рр.) / В. Романцов // Схід. — 2011. — № 6 (113). — С. 84-88. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | У статті розглядаються малодосліджені питання щодо становища Північного Приазов'я в
період наростання громадянської війни в Україні. Аналізуються проблеми військового протистояння в листопаді 1918 - березні 1919 років у Приазовському регіоні. Висвітлюється роль
махновського руху, грецьких загонів, більшовицьких військ, денікінців у подіях громадянської
війни зазначеного періоду на території Маріупольського повіту
The article focuses on issues conserving the position of northern Priazov region in the period of growth of the civil
war. It also analyses the problems of military opposition in November 1918 - march 1919 in Priazov region. The article
highlights the role of Makhnovskiy`s movement, Greek military groups, soviet union troops, Denikin`s soldiers in the
civil war of the period conserved on the territory of Mariupol country.
|
| first_indexed | 2025-11-30T11:21:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
№ 6 (113) вересень-жовтень 2011 р.
84 ЕКОНОМІКА
V. Popov
SOCIAL PROTECTION OF HOMELESS CHILDREN IN INDUSTRIALIZED REGIONS
OF UKRAINE IN 1917-1920
In the offered article on the basis of the archived documents basic directions on which in 1917-1920 in the south-
east districts of Ukraine the social help was carried out minor are considered, remaining without the care of parents.
The basic forms of social help are adopted, state organs and public organizations carrying out the given function are
definite, the dynamics of social defence of children on different stages of the studied period is analysed.
Key words: homeless children, orphans, child's shelter, guardianship, patronage, adoption, social help.
© В. Попов
Надійшла до редакції 25.08.2011
ІСТОРІЯ
УДК 94(477.62) "1918/1919"(045)
ПІВНІЧНЕ ПРИАЗОВ'Я
В ПЕРІОД НАРОСТАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ
(ЛИСТОПАД 1918 - БЕРЕЗЕНЬ 1919 рр.)
ВОЛОДИМИР РОМАНЦОВ,
доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історичних дисциплін
Маріупольського державного університету
У статті розглядаються малодосліджені питання щодо становища Північного Приазов'я в
період наростання громадянської війни в Україні. Аналізуються проблеми військового про-
тистояння в листопаді 1918 - березні 1919 років у Приазовському регіоні. Висвітлюється роль
махновського руху, грецьких загонів, більшовицьких військ, денікінців у подіях громадянської
війни зазначеного періоду на території Маріупольського повіту.
Ключові слова: Північне Приазов'я, громадянська війна, повстанські загони, махновський рух,
радянські війська, добровольча армія.
Постановка проблеми. Дослідження питання
щодо військового протистояння в Північному При-
азов'ї в листопаді 1918 - березні 1919 років є акту-
альною темою і становить значний науковий інте-
рес, оскільки воно вивчене недостатньо. Період, який
обрано для висвітлення, характеризувався різким
посиленням бойових дій в Україні, на Дону, Кубані
та, зокрема, у Північному Приазов'ї.
Приазовський регіон мав важливе стратегічне
значення, оскільки зв'язував контрольований біло-
гвардійськими військами Дон та Північний Кавказ із
Донбасом, який із другої половини ХІХ ст. був голов-
ним вугільно-металургійним центром Російської
імперії. Звідси відкривався для денікінських військ
шлях в Україну. Це був також важливий аграрний
регіон. На північному узбережжі Азовського моря
знаходилися Маріупольський та Бердянський мор-
ські порти, які мали велике значення в системі транс-
портних мереж.
Огляд досліджень і публікацій. Питання щодо
подій громадянської війни в Північному Приазов'ї
висвітлювалися певною мірою в науковій, попу-
лярній літературі та періодичних виданнях. Радян-
ські історики з ідеологічних міркувань фактично
ігнорували цю сторінку вітчизняної історії. Досить
значна, хоч й дуже ідеологізована інформація про
цей період минулого Приазовського краю міститься
в радянському виданні "Історії міст і сіл" Донецької
області [15]. Цікаві відомості поміщені в сучасному
виданні, підготовленому науковими співробітника-
ми Маріупольського краєзнавчого музею [6]. Роль
махновських збройних формувань у військових діях
на теренах Маріупольщини аналізувалася в пра-
цях В. Верстюка та В. Волковинського [9; 10]. Л. Яку-
бова [27], В. Чоп [26], В. Романцова, С. Арабаджи,
Г. Наметченюк [22], також автори популярних праць
з історії грецьких сіл розглядали питання про
діяльність повстанських загонів грецьких селян [2;
3; 13; 20; 25]. Зазначеним питанням присвятили свої
публікації в періодичних виданнях М. Аджавенко,
Т. Безпечний [1; 5]. Але в опублікованих працях
відсутній цілісний аналіз подій громадянської війни
в Північному Приазов'ї, допущені неточності в їх
висвітленні.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 6 (113) вересень-жовтень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 85ІСТОРІЯ
Метою статті є комплексний аналіз подій грома-
дянської війни в Північному Приазов'ї у період з
листопада 1918 до березня 1919 року.
Виклад основного матеріалу. Наприкінці 1918
- на початку 1919 р. у Північному Приазов'ї перетну-
лися військово-політичні інтереси ворогуючих сус-
пільно-політичних сил. Під час боротьби проти геть-
манського режиму Павла Скоропадського та його
австро-німецьких союзників на Катеринославщині
все більшої сили набував селянський повстанський
рух під проводом Н. Махна. Він виступав із позицій
бездержавності, за створення безвладних рад, зак-
ликав до непримиренної боротьби проти експлуата-
торів трудового народу, за їх безжалісне знищення.
Уже в 1918 р. своєю безстрашною боротьбою проти
гетьманського режиму та його австро-німецьких со-
юзників ватажок повстанців здобув славу, величез-
ну популярність серед селянських мас, став живою
легендою. Під контролем махновців опинилася знач-
на частина Олександрівського повіту. Повстанці
спрямували свої дії також у напрямку Маріупольсь-
кого повіту. Свій перший рейд землями Приазов'я
вони здійснили ще в жовтні 1918 р. [8, с. 48]. Харак-
теризуючи боєздатність махновців, командувач Ук-
раїнського фронту В. Антонов-Овсієнко пізніше заз-
начав: "Склад частин - усі колишні солдати; кадр
чудовий; у Гуляй-Поле з війни всі поверталися не
менше ніж утер-офіцерами; матеріал прекрасний"
[17, с. 130]. Це була військова сила, з якою немож-
ливо було не рахуватися. Не дивно, що гетьмансь-
кий уряд П. Скоропадського, не маючи змоги при-
душити повстанський рух на Катеринославщині,
прийняв рішення "запросити частини Добровольчої
армії для боротьби з внутрішніми більшовиками" в
Катеринославській та Харківській губерніях, пообі-
цявши взамін видати 10 млн рублів для потреб де-
нікінських військ [11, с. 23].
Після поразки гетьманату П. Скоропадського Пів-
нічне Приазов'я захопили козацькі частини Донсь-
кого отамана генерала П. Краснова під командуван-
ням військового старшини Жирова лейб-гвардії ота-
манського полку. 7 грудня до Маріупольського пор-
ту прибули англійські та французькі військові кораблі.
В середині грудня до Маріуполя прибуло з'єднання
Добровольчої армії [6, с. 144]. За відомостями гене-
рала А. Денікіна, цей Донецький загін під команду-
ванням генерал-майора В. Май-Маєвського налічу-
вав 2,5 - 3,5 тис. бійців з 13 гарматами і прикривав
Донецький кам'яновугільний район та ростовський
напрямок [12, с. 365]. За наказом денікінського ко-
мандування війська почали здійснювати в Маріу-
польському повіті мобілізацію до Добровольчої армії
офіцерів, юнкерів, гардемаринів, прапорщиків та
понадстрокових унтер-фіцерів, які служили в Ро-
сійський армії, віком до 43 років. За неявку підда-
вали військово-польовому суду [6, с. 144 - 145].
Ця мобілізаційна кампанія денікінців викликала
шалену протидію в селах Маріупольщини, сприяла
посиленню повстанського руху. Наприкінці 1918 р.
через весь Маріупольський повіт пройшли своїм
"легким кінно-тачаночним бойовим загоном" мах-
новці [16, с. 130], побували в грецьких селах Ко-
мар, Богатир, Великий Янісоль, провели там мітин-
ги, отримали поповнення із числа молодих грець-
ких повстанців [16, с. 109]. Біля села Старий Кер-
менчик махновський загін у запеклому бою завдав
поразки білогвардійському з'єднанню під командою
Шаповала [16, с. 130 - 131]. Це сприяло зростанню
авторитету Н. Махна серед місцевих селян. У грудні
1918 р. греки Старого Керменчика встановили з ним
контакти, і "батько" пропонував їм влитися до його
загонів [21, с. 5].
У цей час махновці повністю контролювали рай-
он від Оріхова Олександрівського повіту до Вол-
новахи Маріупольського повіту. Генерал А. Денікін
визнавав, що на початку грудня реальною силою,
яка протистояла його військам у Приазов'ї, були
"об'єднані шайки "батька" Махна", які налічували
5 - 6 тисяч бійців [12, с. 365]. На думку В. Волко-
винського, "листопад - грудень 1918 року були
відзначені найбільшими воєнними успіхами мах-
новців" [10, с. 61]. На кінець року, за відомостями
В. Верстюка, махновці складали вже 5 полків, які
налічували 6200 бійців [8, с. 63].
Аналізуючи це питання, Л. Якубова зазначала,
що "очолений Н. Махном повстанський рух в При-
азов'ї відіграв важливу роль у перебігу громадянсь-
кої війни в Україні. Селянські партизанські групи й
загони самозахисту перетворили Приазов'я на
внутрішній фронт, відволікаючи на себе значні сили
білої гвардії" [27, с. 66].
Грецьке населення, яке було найбільш чисель-
ною та політично активною етнічною групою насе-
лення Північного Приазов'я, дуже чутливо реагу-
вало на складну військово-політичну ситуацію в
цьому регіоні. Греки становили близько половини
населення Маріупольського повіту й здебільшого
проживали в селах краю. Мобілізаційні заходи
денікінців викликали запеклу протидію з боку грець-
ких селян. За таких умов до збройної боротьби
долучилися селянські повстанські загони грецьких
сіл, які утворилися наприкінці 1918 р. і були досить
боєздатними.
У грудні 1918 р. в с. Старий Керменчик утворив-
ся грецький повстанський загін під командуванням
В. Тохтамиша. Він налічував понад 1000 бійців [21,
с. 5]. До його складу ввійшли також повстанці з сіл
Великий Янісоль, Малий Янісоль, Комар [6, с. 145].
Отримавши від більшовиків зброю та боєприпаси,
повстанці протягом січня 1919 р. відбили три спро-
би денікінців захопити Старий Керменчик [15, с. 206].
Наприкінці 1918 р. виник малоянісольский парти-
занський загін, який очолив колишній поручик ро-
сійської армії З. Цололо [3, с. 111]. В середині січня
1919 р. малоянісольскі повстанці декілька разів бе-
зуспішно намагались протидіяти денікінській мобі-
лізації [3, с. 112]. Навіть з'єднавшись із повстансь-
ким загоном чердаклінців, яким командував Г. Спруц-
ко, вони зазнали поразки через неорганізованість,
слабку дисципліну, нестачу зброї [3, с. 113]. У бою
проти денікінців загинуло близько 10 малоянісольців
[27, с. 67].
У грудні 1918 р. у Великому Янісолі було ство-
рено революційний загін, який очолив колишній пра-
порщик російської армії О. Чермалих. Його утри-
мували за рахунок обкладення контрибуцією сіль-
ських багатіїв. У січні 1919 р. цей загін було пере-
творено на 8-й Радянський інтернаціональний полк
[15, с. 195 - 196].
На початку 1919 р. у Старогнатівці під керівниц-
твом учителя М. Давидова почав діяти повстансь-
кий загін [13, с. 92]. У своїх бойових діях він був
одним із найбільш успішних. За короткий час по-
встанці здобули перемоги над денікінцями на за-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 6 (113) вересень-жовтень 2011 р.
86 ЕКОНОМІКАІСТОРІЯ
лізничній станції Волноваха, контролювали стан-
цію Карань. Там вони роззброювали білогвардійців,
затримували ворожі ешелони [13, с. 93 - 94]. У
складі загону М. Давидова був взвод кінноти, сфор-
мований із добровольців-старокаранців. У березні
1919 р. партизани вибили денікінців із села Стара
Карань. Багато жителів села одразу вступили до
загону [16, с. 295].
Наприкінці лютого 1919 р. білогвардійські війська
захопили Старобешеве, і денікінське командуван-
ня наказало провести мобілізацію серед місцевої
молоді. У відповідь на це старобешівці організува-
ли повстанській загін під командуванням К. Кір'язі-
єва. Він вигнав денікінців із села і 3 дні утримував
його. Але далі повстанці відступили на станцію Вол-
новаха, де перебував штаб П. Дибенка [16, с. 776].
У цей же час під керівництвом ревкому в селі
Мангуш утворився повстанський загін, який разом
із бійцями з Ялти нараховував близько 1000 осіб.
Вони орієнтувалися на Маріупольський підпільний
повітовий комітет більшовиків [6, с. 145]. Загін
спільно з повстанцями прилеглих сіл Ялти, Мелекі-
ного й Кальчика провів кілька успішних бойових
операцій проти білогвардійців. [16, с. 666; 11, с. 228
- 229]. У 1919 р. у с. Урзуф було створено загін під
командуванням Ф. П. Попова (згодом - М. І. Бурна-
зова). У Ялті діяв місцевий повстанський загін, очо-
люваний В. Шурдою та О. Лук'яновим [15, с. 673].
Грецькі повстанські загони діяли досить актив-
но, мали значну підтримку серед населення. Спо-
чатку вони діяли локально, переважно поблизу своїх
населених пунктів. Але із часом повстанці втягува-
лися до військових дій на всьому регіоні Північного
Приазов'я.
У цей суворий час на російських прикордонних
землях неподалік України за всебічної підтримки та
під контролем раднаркому Радянської Росії активі-
зували свою військово-політичну діяльність ук-
раїнські більшовики. 11 листопада 1918 р. Раднар-
ком РСФРР прийняв постанову про підготовку
військового походу в Україну. 17 листопада спільним
рішенням ЦК РКП(б) та РНК РСФРР для керівницт-
ва військами, які направлялися в українські землі,
була створена Реввійськрада групи військ Курсько-
го напрямку. Для військових дій в українському на-
прямку було виділено дві українські та кілька рос-
ійських дивізій [24, с. 409]. 29 листопада 1918 р.
командуючий групи військ Курського напрямку, пла-
нуючи бойові дії на території України, наполягав на
тому, що "операції проти Краснова з боку Донецько-
го басейну не можуть бути зведені до простого на-
паду - вони вимагають напруження всіх революцій-
них сил басейну та надійного тилу на Україні". Про-
понувалося направити головний удар саме проти
Краснова, але "не групою 3 - 5 тис. осіб, а потуж-
ною армією" [11, с. 24]. Розгром військ П. Краснова
та А. Денікіна з точки зору більшовицького коман-
дування мав украй важливе значення "для здійснен-
ня … державних завдань" [11, с.43].
У грудні 1918 р. у плані військових операцій, за-
пропонованому командуванню Південного фронту
головкомом І. Вацетісом щодо звільнення Донбас-
су, указувалося на важливе стратегічне значення
Приазов'я, оскільки вороги можуть отримувати до-
помогу від союзників з боку Азовсько-Чорноморсь-
кого узбережжя [11, с. 43]. Проте командувач Укра-
їнського фронту В. Антонов-Овсієнко більш обережно
визначав завдання щодо Приазов'я. Він вважав, що
потрібно лише "спостерігати Маріуполь, від Гриши-
но до Долі намагатися вийти. Але тут серйозних опе-
рацій не розвивати" [20, с. 117].
На початку 1919 р. в Україні активізували бойові
дії війська Червоної армії. 4 січня 1919 р. наказом
Реввійськради РСФСР був створений Український
фронт [24, с. 410]. Головком І. Вацетіс наказував
командуванню фронтом, щоб воно залучало до
військових дій "партизанські українські загони" [14,
с. 115]. 13 січня наказом реввійськради Українсь-
кого фронту була створена група військ Харківсь-
кого напрямку [7, с. 332]. Серед головних регіонів,
де відбувалися її наступальні дії, було також Пів-
нічне Приазов'я, де точилася запекла боротьба про-
ти денікінських Збройних сил Півдня Росії. На ліво-
му фланзі Українського фронту, спільно з ним у Дон-
басі та Приазов'ї діяли війська російського Півден-
ного фронту.
Більшовицьке командування, не маючи в цей
час в Україні достатніх військових сил для успіш-
ної боротьби проти денікінців, особливу увагу звер-
тало на використання селянських повстанських за-
гонів. У своєму зверненні до селян від 22 листопа-
да 1918 р. Донецько-криворізький обком КП(б)У
закликав створювати полки та батальйони селянсь-
кої червоної армії. Автори цього документа підбу-
рювали селян словами про те, що ті зможуть нібито
"встановити свій власний порядок", взяти "владу до
своїх рук" [11, с. 21].
На початку грудня 1918 р. у плані військових
операцій щодо звільнення Донбасу увага звертала-
ся на використання повстанського руху для реалі-
зації військових планів радянського керівництва.
Зазначалося, що "повстанський рух має метою па-
ралізувати … контрреволюційні сили і не дати їм
можливості зосереджування на Дону чи в Донець-
кому басейні" [11, с. 33]. У плані наступу армій
Південного фронту проти військ П. Краснова та
А. Денікіна підкреслювалося, що необхідно розпо-
чати бойові дії повстанських формувань, щоб при-
мусити вороже командування "відволікти в тил ре-
зерви і порушити в них управління частинами на
фронті" [11, с. 44]. Серед завдань, які були постав-
лені П. Дибенку на початку січня 1919 р., стояло вста-
новлення зв'язку з загонами Н. Махна [17, с. 61].
Протягом січня 1919 р. Н. Махно зазнав ряд при-
крих поразок і був зацікавлений в отриманні зброї
[10, с. 70 - 71]. За відомостями командування групи
військ Харківського напрямку, на 30 січня 1919 р.
партизанський загін Н. Махна налічував 4000 бійців,
але з них 3000 були неозброєні [11, с. 81]. Коман-
дувач особливої групи військ П. Дибенко надіслав
телеграму, в якій пропонував Н. Махнові відряди-
ти представника для переговорів про подальші
спільні дії. Одержавши телеграму, Н. Махно упов-
новажив О. Чубенка на переговори, наказавши не
вступати в політичні суперечності, а просити лише
набої, снаряди, артилерійську батарею. Від пропо-
зиції діяти разом проти Директорії О. Чубенко, від
імені Гуляйпільської ради відмовився [23, с. 41].
П. Дибенко виділив для махновців 500 тис. патронів
та бронепоїзд [10, с. 73]. Отримавши матеріальну
допомогу, загони Н. Махна швидко зросли чисель-
но. На 15 лютого 1919 р. вони налічували 6700 по-
встанців [11, с. 136].
До лютого 1919 р. П. Дибенко розгорнув свій загін
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 6 (113) вересень-жовтень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 87ІСТОРІЯ
на бригаду, яка на середину лютого налічувала 7300
багнетів, 320 шабель, 32 кулемети, 10 гармат та 1
бронепоїзд. До складу цієї бригади входили також
партизанські загони Н. Махна [18, с. 60]. Після про-
ведення переговорів між радянським командуван-
ням та махновцями 19 лютого 1919 р. наказом ко-
мандувача Харківської групи більшовицьких військ
А. Скачка була створена Задніпровська Українська
радянська дивізія на чолі з П. Дибенком. В її складі
перебувала 3-тя бригада, створена з махновських
загонів, які передбачали реорганізувати на 7-й, 8-й,
9-й стрілецькі полки [17, с. 67 - 68]. Але на початку в
3-й Задніпровській бригаді реально було два полки
махновців. При цьому батько відмовився від при-
значення військових спеціалістів на командирські
посади [10, с. 79]. Організаційно ця бригада зали-
шалася на попередньому рівні. Командири були ви-
борні, дисципліна була досить умовною. Це був
дуже суперечливий військовий союз, який не міг
бути тривалим. Проте навесні 1919 р. він відіграв
велику роль у боротьбі проти денікінських військ.
За словами Л. Якубової, "утворення 3-ї бригади
Н. Махна у складі 9-тої полкової Задніпровської
дивізії під проводом П. Дибенка … не лише полег-
шило стан махновських формувань, але й створило
реальні підвалини залучення широких верств насе-
лення Приазов'я до її лав під гаслом "За владу Рад!".
На цьому фоні далеко не випадковим видається
сплеск повстанського руху в грецьких селах у січні
- березні 1919 р. [27, с. 66].
Денікінське командування нарощувало свої
війська на території Донбасу та Приазов'я, і на по-
чатку березня 1919 р. У цьому стратегічно важливо-
му регіоні було дислоковано близько 9 піхотних та 2
кавалерійських дивізії [9, с. 68].
Протягом лютого - березня 1919 р. махновці вели
запеклі бої з денікінцями на території від Поліг до
Волновахи [9, с. 73]. На думку Л. Якубової, бере-
зень - квітень 1919 р. був часом апогею партизансь-
кого руху в Приазов'ї [27, с. 68]. У цей час із ко-
мандуванням 1-ї Задніпровської дивізії зав'язали
контакт грецькі повстанські загони. Загін В. Тохта-
миша в лютому 1919 р. за розпорядженням ко-
мандира 1-ї Задніпровської дивізії П.Дибенка от-
римав у Павлограді італійські гвинтівки й був ре-
організований у 9-й полк 3-ї Задніпровської брига-
ди [21, с. 5]. В. Тохтамиш був призначений коман-
диром цього полку. За словами політкомісара Зад-
ніпровської дивізії, він був єдиний серед командирів
бригади, який "дійсно заслуговує на звання коман-
дира" [4, с. 109]. На початку березня 1919 р. по-
встанські загони З. Цололо та Г. Спруцка приєдна-
лись у районі станції Розівка до 9-го Задніпровсь-
кого піхотного полку. Загін З. Цололо став третім
батальйоном цього полку. Бійці 9-го Задніпровсь-
кого піхотного полку успішно воювали проти білог-
вардійців за визволення Нікольського, Мангуша,
Мелекіного, Білосарайки, Кальчика, Волновахи,
Розівки та інших населених пунктів [3, с. 113].
На початку березня 1919 р. разом із місцевими
повстанцями загін М. Давидова вибив із Старогна-
тівки денікінців. У день визволення після мітингу до
повстанського загону записалися добровольці. Унас-
лідок цього поповнення загін налічував 1500 піхо-
тинців та 300 кавалеристів [15, с. 813 - 815]. У бе-
резні 1919 р. повстанці вибили денікінців із села
Стара Карань. Багато старокаранців записалися до
загону [15, с. 805]. У березні 1919 р. він був пере-
творений на 10-й полк 3-ї бригади першої Задніп-
ровської дивізії [6, с. 145].
У подальшому бригада Н. Махна з боями просу-
валася вздовж узбережжя Азовського моря. При
цьому вона досягла великих успіхів у боротьбі з де-
нікінськими військами. У середині березня 1919 р.
3-тя Задніпровська бригада зайняла Бердянськ, вуз-
лову станцію Волноваха. Ураховуючи ці успіхи, го-
ловком І. Вацетіс 16 березня наказав Українському
фронту, а фактично - бригаді Н. Махна, продовжу-
вати наступ уздовж Азовського узбережжя до Та-
ганрога [9, с. 68].
В цей час Маріуполь був оточений махновськи-
ми частинами, повстанськими загонами, через що
припинилося підвезення до міста продовольства та
фуражу. Завдавши поразки білогвардійським війсь-
кам у районі с. Мангуш, вони впритул наблизилися
до повітового центру. Місто було взяте в облогу з
трьох боків й охоплене панікою [11, с. 286].
Перший наступ на Маріуполь після тривалої пе-
рестрілки був зупинений на підступах до міста [4,
с. 118]. Як повідомляв у своєму рапорті командир
Задніпровської дивізії П. Дибенко, 26 березня 8-й та
9-й полки 3-ї Задніпровської бригади із сіл Сартана,
Мар'їнського та Старого Криму виступили в напрям-
ку на Маріуполь за підтримки взводу артилерії та
бронепоїзда "Спартак". Їм протистояли ворожі
війська чисельністю 1000 солдатів піхоти із чотир-
ма гарматами, кіннотою та трьома бронепоїздами,
які були розташовані в районі залізничної станції
Сартана та маріупольських заводів.
28 березня розгорілися запеклі бої за Маріуполь.
Удосвіта Задніпровська бригада перейшла в наступ.
9-й полк вів наступ з заходу, а 8-й полк наступав
уздовж залізниці з півночі. Бійці наступали без жод-
ного пострілу, і їх виявили лише о 9-й годині ранку.
Далі вони просувалися під шаленим ворожим вог-
нем кулеметів, гвинтівок, гармат [17, с. 107]. Знач-
ну допомогу задніпровцям надали робітники мета-
лургійного заводу [9, с. 68]. Досить швидко і без
великих втрат бійці захопили передмістя.
Складніше було в самому місті, де в другій по-
ловині дня розгорілися кровопролитні вуличні бої.
Уночі денікінці кілька разів безуспішно намагалися
повернути втрачені позиції. 29 березня була досяг-
нута домовленість із представниками французького
командування про умови здачі Маріупольського
порту [17, с. 108 - 109]. У телеграмі П. Дибенка Рад-
наркому УРСР від 2 квітня 1919 р. відзначалася
виняткова стійкість та мужність бійців 3-ї Задніп-
ровської бригади, які виявилися в боях за Маріу-
поль [11, с. 291 - 292]. Ці бойові дії стали важливим
рубежем під час військового протистояння в регіоні
Північного Приазов'я.
Висновки
Наприкінці 1918 - на початку 1919 р. у Північно-
му Приазов'ї наростали військові дії Громадянсь-
кої війни. До збройного протистояння були втягнуті
білогвардійські війська Півдня Росії, більшовицькі
військові частини, махновські загони, а також міс-
цеві повстанці, переважно із грецьких сіл Маріу-
польського повіту. Військово-політична ситуація в
регіоні була дуже мінлива. Ворогуючі сторони вели
запеклі бої за домінування в цьому стратегічно важ-
ливому регіоні. У боях цього періоду надзвичайно
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 6 (113) вересень-жовтень 2011 р.
88 ЕКОНОМІКА
V. Romantsov
NORTHERN PRIAZOV REGION IN THE PERIOD OF GROWTH OF TUE CIVIL WAR
(NOVEMBER 1918 - MARCH 1919)
The article focuses on issues conserving the position of northern Priazov region in the period of growth of the civil
war. It also analyses the problems of military opposition in November 1918 - march 1919 in Priazov region. The article
highlights the role of Makhnovskiy`s movement, Greek military groups, soviet union troops, Denikin`s soldiers in the
civil war of the period conserved on the territory of Mariupol country.
Key words: Northern Priazov region, civil war, rebellion troops, makhnovskiy`s movement, soviet union troops, voluntary armed.
© В. Романцов
Надійшла до редакції 12.09.2011
ІСТОРІЯ
важливою була роль махновських збройних фор-
мувань, а також місцевих повстанських загонів, які
підтримували Червону армію. Визначальними для
подальшого розвитку військових дій були бої за
Маріуполь наприкінці березня 1919 р. Вони надов-
го привернули увагу і більшовицького, і денікінсь-
кого командування.
Тема потребує подальшого дослідження, оскільки
необхідно на архівних матеріалах уточнити та конк-
ретизувати питання щодо участі у військових діях
збройних сил ворогуючих сторін.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Аджавенко Н. Вехи истории нашого края / Н. Аджавен-
ко // Сельская новь. - 2007. - 9 июня.
2. Анимица Е. Г. Чердакли (Кременёвка): 1780 - 2005 /
Е. Г. Анимица, Г. А. Анимица. - Екатеринбург : Изд-во Урал.
гос. экон. ун-та, 2005. - 101 с.
3. Анимица Е. Г. Малоянисоль: история, события, судьбы
(1780 - 2010) / Е. Г. Анимица, Л. Г. Антонова. - Екатеринбург :
Изд-во Урал. гос. экон. ун-та, 2010. - 256 с.
4. Белаш А. Дороги Нестора Махно: исторические пове-
ствования / А. Белаш, В. Белаш. - К. : Знання, 1993. - 592 с.
5. Беспечный Т. Гражданская война в Донбассе / Т. Бес-
печный // Донбасс. - 2006. - 17 января. - С. 9.
6. Божко Р. П. Мариуполь и его окрестности: взгляд из ХХІ
века / Р. П. Божко, Т. Ю. Були, Н. Н. Гашененко. - Мариуполь :
Изд-во Рената, 2006. - 354 c.
7. Верстюк В. Ф. Україна від найдавніших часів до сього-
дення: Хронологічний довідник / В. Ф. Верстюк, О. М. Дзюба,
В. Ф. Репринцев. - [вид. 2-е, допов., доопрац.]. - К. : Наук.
думка, 2005. - 718 с.
8. Верстюк В. Махновщина: селянський повстанський рух
на Україні / В. Верстюк. - К. : Знання, 1991. - 368 с.
9. Верстюк В. Ф. Перший союз Н. Махна з радянською
владою / В. Ф. Верстюк // Минуле України: відновлені сто-
рінки. - К. : Нак. думка, 1991. - 280 с.
10. Волковинський В. Нестор Махно: легенди і реальність
/ В. Волковинський. - К. : ПЕРЛІТ ПРОДАКШН ЛТД, 1994. -
253 с.
11. Гражданская война на Украине 1918 - 1920 : [сб. доку-
ментов и материалов] : в 3-х тт., 4-х кн. / [под ред.
Н. И. Супруненка, М. А. Рубача]. - К. : Наук. думка, 1967. - Т. 1.
- Кн. 2. - 491 с.
12. Деникин А. И. Вооруженные силы Юга России /
А. И. Деникин // Белое дело. - М. : Голос, 1992. - С. 365.
13. Директива Главного командования о составе и зада-
чах Украинского фронта № 611/ш, Серпухов. 6 января 1919 г.
// Сборник документов поистории СССР. Эпоха социализма. -
Вып. 1 / [под ред. В. З. Дробыжева]. - М. : Высшая шк., 1978. -
С. 115-116.
14. Душка В. Село над Кальмиусом: Очерки истории села
Старая Ласпа / В. Душка. - Донецк : ИД Кальмиус, 2005. -
Кн. 1. - 236 с.
15. Історія міст і сіл Української РСР / [редколегія:
П. Т. Тронько (голова) та ін.]. - К. : Інститут історії Академії
наук УРСР, 1970. - 811 с.
16. Махно Н. Воспоминания : в 3 кн. - Кн. 3. Украинская
революция / Н. Махно. - К. : Україна, 1991 (репринтне видан-
ня). - 184 с.
17. Махно Н. Крестьянское движение на Украине 1918 -
1921. Документы и материалы / Н. Махно ; [под ред. В. Дани-
лова, Т. Шанина]. - М. : РОССЭН, 2006. - 1000 с.
18. Махно Н. И. (Воспоминания, материалы и докумен-
ты) / [автор вступ. ст. и сост. В. Ф. Верстюк]. - К. : РИФ
"Дзвін", 1991. - 201 с.
19. Папуш И.А. Сартана: прошлое и настоящее (взгляд
сквозь годы) 1778 - 2000 гг. / И. А. Папуш. - Мариуполь : ЗАО
"Газета "Приазовский рабочий", 2002. - 327 с.
20. Приказ В. Х. Ауссему о наступлении на Кременчуг и
Екатеринослав № 17, г. Гомель . 22 января 1919 г. /
В. Х. Приказ // Сб. документов по истории СССР. Эпоха соци-
ализма. - Вып. 1 / [под ред. В. З. Дробыжева]. - М. : Высшая
шк., 1978. - С. 117.
21. Революционные события в греческом селе Ст. Кер-
менчик в дни 19 - 20 годов // Наша правда. - 1927. - 2 листо-
пада. - С. 5.
22. Романцов В. Н. Старый Крым: история и современ-
ность. Историко-этнографическое исследование / В. Н. Ро-
манцов, Г. В. Наметченюк, С. С. Арабаджи. - Мариуполь : ПАО
"ММК имени Ильича", 2010. - 328 с.
23. Семанов С. Н. Махновщина и её крах / С. Н.Семанов /
/ Вопросы истории. - 1966. - № 9. - С. 41.
24. Україна: політична історія. ХІХ - початок ХХІ ст. / [пед-
рада: В. М. Литвин та ін.]. - К. : Парламентське вид-во, 2007.
- 1028 с.
25. Хасхачих В. И. История села Чермалык / В. И. Хасха-
чих. - [изд. 3-е]. - Мариуполь : ОАО ММК им. Ильича, 2004. -
243 с.
26. Чоп В. Участь приазовських греків-колоністів у мах-
новському русі (1918 - 1921 рр.) / В. Чоп [Електронний ре-
сурс]. - Режим доступу : http//www.makhno.ru/lit/chop/5.pdf.
27. Якубова Л. Д. Маріупольські греки (етнічна історія)
1778 р. - початок 30-х років ХХ ст. / Л. Д. Якубова. - К. :
Інститут історії України НАН України, 1999. - 331 с.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.makhno.ru/lit/chop/5.pdf
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33864 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T11:21:14Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Романцов, В. 2012-05-30T17:02:36Z 2012-05-30T17:02:36Z 2011 Північне Приазов'я в період наростання Громадянської війни (листопад 1918 - березень 1919 рр.) / В. Романцов // Схід. — 2011. — № 6 (113). — С. 84-88. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33864 94(477.62) "1918/1919"(045) У статті розглядаються малодосліджені питання щодо становища Північного Приазов'я в період наростання громадянської війни в Україні. Аналізуються проблеми військового протистояння в листопаді 1918 - березні 1919 років у Приазовському регіоні. Висвітлюється роль махновського руху, грецьких загонів, більшовицьких військ, денікінців у подіях громадянської війни зазначеного періоду на території Маріупольського повіту The article focuses on issues conserving the position of northern Priazov region in the period of growth of the civil war. It also analyses the problems of military opposition in November 1918 - march 1919 in Priazov region. The article highlights the role of Makhnovskiy`s movement, Greek military groups, soviet union troops, Denikin`s soldiers in the civil war of the period conserved on the territory of Mariupol country. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Історія Північне Приазов'я в період наростання Громадянської війни (листопад 1918 - березень 1919 рр.) Northern Priazov region in the period of growth of tue Civil War (november 1918 - march 1919) Article published earlier |
| spellingShingle | Північне Приазов'я в період наростання Громадянської війни (листопад 1918 - березень 1919 рр.) Романцов, В. Історія |
| title | Північне Приазов'я в період наростання Громадянської війни (листопад 1918 - березень 1919 рр.) |
| title_alt | Northern Priazov region in the period of growth of tue Civil War (november 1918 - march 1919) |
| title_full | Північне Приазов'я в період наростання Громадянської війни (листопад 1918 - березень 1919 рр.) |
| title_fullStr | Північне Приазов'я в період наростання Громадянської війни (листопад 1918 - березень 1919 рр.) |
| title_full_unstemmed | Північне Приазов'я в період наростання Громадянської війни (листопад 1918 - березень 1919 рр.) |
| title_short | Північне Приазов'я в період наростання Громадянської війни (листопад 1918 - березень 1919 рр.) |
| title_sort | північне приазов'я в період наростання громадянської війни (листопад 1918 - березень 1919 рр.) |
| topic | Історія |
| topic_facet | Історія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33864 |
| work_keys_str_mv | AT romancovv pívníčnepriazovâvperíodnarostannâgromadânsʹkoívíinilistopad1918berezenʹ1919rr AT romancovv northernpriazovregionintheperiodofgrowthoftuecivilwarnovember1918march1919 |