Доброчинна діяльність іноземців на півдні України (ХІХ - початок ХХ ст.): джерелознавчий аспект
У статті аналізується джерельна база проблеми становлення та діяльності благодійних
 товариств, які протягом XIX - на початку ХХ ст. були засновані на півдні України представниками іноземних держав для надання допомоги співвітчизникам, що постійно або тимчасово
 мешкали на території...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Схід |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33872 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Доброчинна діяльність іноземців на півдні України (ХІХ - початок ХХ ст.): джерелознавчий аспект / Г. Гветадзе // Схід. — 2011. — № 7 (114). — С. 91-94. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860059790216003584 |
|---|---|
| author | Гветадзе, І. |
| author_facet | Гветадзе, І. |
| citation_txt | Доброчинна діяльність іноземців на півдні України (ХІХ - початок ХХ ст.): джерелознавчий аспект / Г. Гветадзе // Схід. — 2011. — № 7 (114). — С. 91-94. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | У статті аналізується джерельна база проблеми становлення та діяльності благодійних
товариств, які протягом XIX - на початку ХХ ст. були засновані на півдні України представниками іноземних держав для надання допомоги співвітчизникам, що постійно або тимчасово
мешкали на території нашої країни.
The historic sources base of the problem of forming and functioning of charity organizations built in the South of
the Russian empire by foreigners during the 19th century and the early 20th century in order to help their compatriots
who lived-temporarily or constantly - on the territory of the country is analysed.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:03:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
№ 7 (114) листопад-грудень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 91ІСТОРІЯ
УДК 94 (470+571):061 "18/1917"
ДОБРОЧИННА ДІЯЛЬНІСТЬ ІНОЗЕМЦІВ
НА ПІВДНІ УКРАЇНИ (ХІХ - ПОЧАТОК ХХ ст.):
ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ
ІВАН ГВЕТАДЗЕ,
здобувач кафедри історії України Донецького національного університету
У статті аналізується джерельна база проблеми становлення та діяльності благодійних
товариств, які протягом XIX - на початку ХХ ст. були засновані на півдні України представни-
ками іноземних держав для надання допомоги співвітчизникам, що постійно або тимчасово
мешкали на території нашої країни.
Ключові слова: благодійність, іноземці, Південна Україна, благодійні товариства.
Постановка проблеми. Розвиток українського
суспільства на сучасному етапі характеризується
суттєвими змінами в політичній, соціально-еконо-
мічній та культурній сферах. До них, зокрема, мож-
на віднести зростання безробіття, збільшення кате-
горій населення, що потребують соціальної допо-
моги, недостатнє фінансування державою науки, ос-
віти, культури тощо. У зв'язку із цим особливої ува-
ги потребує осмислення такого феномена суспіль-
ства, як благодійність. Вивчення цієї проблеми дає
змогу виявити комплекс форм і методів, які засто-
совувалися в процесі роботи благодійними товари-
ствами. В Україні навіть на початку ХХІ ст. може бути
використаний досвід соціальної допомоги населен-
ню в імперський період.
Специфіка півдня України обумовила появу бла-
годійних організацій національного спрямування. На
наш погляд, їх слід оцінювати не з точки зору мас-
штабності їхньої діяльності, а з точки зору позитив-
них наслідків їхньої практичної роботи. Історичне
минуле довело, що греки, євреї, німці, поляки та
представники інших національностей мали потребу
в таких товариствах, оскільки вони надавали конк-
ретну допомогу членам своїх громад і намагались
вирішити життєві проблеми, яким не приділяли на-
лежної уваги органи влади. Іноземці перших поколінь
прагнули зберегти свою мову, звичаї, релігію, а не-
рідко й громадянство тієї країни, із якої прибули. Це
були купці, фабриканти, дипломати, лікарі, військові,
біженці із земель, що страждали від турецької не-
волі. Багато з них були досить заможними людьми,
що дозволяло їм займатися доброчинною діяльні-
стю. Але частіше їхня щедрість обмежувалася рам-
ками своєї національної чи релігійної групи, тому
пожертви вони адресували насамперед національ-
ному благодійному товариству або церкві. Відтво-
рити ці процеси допомагають джерела, які зберіга-
ються в українських та російських архівосховищах,
а також опубліковані матеріали.
Дослідження і публікації, у яких започат-
ковано вирішення проблеми. Деякі аспекти бла-
годійної діяльності іноземців як за національною,
так і за конфесійною належністю на півдні України
на підставі аналізу джерел представлені в роботах
І. Гребцової [1], Ю. Гузенка [2], В. Ганзуленка [3],
С. Накаєвої [4].
Мета роботи полягає в характеристиці основних
груп джерел з історії благодійних товариств Півден-
ної України, створених за національною і конфесій-
ною ознаками протягом XIX - на початку ХХ ст.
Виклад основного матеріалу. За видовою
приналежністю корпус джерел з історії благодійних
товариств півдня України поділяється на законо-
давчі, актові, діловодні, статистичні, матеріали пе-
ріодичної преси, особистого походження та довід-
кові видання.
Законодавчі акти царського уряду (іменні імпе-
раторські, сенатські укази, затверджені статути бла-
годійних товариств тощо) стосуються утворення та
внутрішнього устрою благодійних товариств іно-
земців. Вони містяться в "Полном Собрании Зако-
нов Российской империи", "Своде Законов Россий-
ской империи". Значна частина з них є офіційними
розпорядженнями царського уряду, які розкрива-
ють процес становлення благодійності в Російській
імперії, зокрема на півдні України. Ці документи
склали законодавчу базу й визначили головні на-
прямки діяльності влади щодо громадської благо-
дійності, структури, компетенції доброчинних това-
риств та їх взаємодії з державними установами.
Прикладом цього є затверджені царським урядом
правила благодійного товариства на користь швей-
царців у м. Одесі від 20 липня 1945 р. [5] та затвер-
джене імператором Миколою І 23 серпня 1846 р.
положення про Благодійне товариство на користь
німців в Одесі [6].
Унаслідок збільшення кількості благодійних зак-
ладів 3 січня 1869 р. імператором було затвердже-
но положення Комітету міністрів "О предоставлении
Министерству внутренних дел права утверждения
Уставов общественных и частных благотворитель-
ных заведений" [7]. Це рішення обумовлювалося
тим, що надання статутів товариств на затверджен-
ня імператору значно ускладнювало роботу благо-
дійних закладів, хоча їх діяльність мала заохочува-
тися. Тому Олександром II було дозволено затверд-
ження статутів іноземних благодійних товариств у
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 7 (114) листопад-грудень 2011 р.
92 ЕКОНОМІКА
Міністерстві внутрішніх справ. Це нововведення
значно спрощувало не тільки процедуру відкриття
благодійних товариств, а й інші організаційні питан-
ня їхньої діяльності. Після прийняття цього закону
можна говорити про значне збільшення кількості іно-
земних благодійних товариств.
Доповнюють опубліковані законодавчі акти тек-
сти законів, які зберігаються в фондах Російського
державного історичного архіву (ф. 759 - Собствен-
ная Его Императорского Величества Канцелярия
по учреждениям Императрицы Марии, ф. 763 - Ко-
митет Главного попечительства детских приютов,
ф. 1263 - Комитет Министров).
Серед актових матеріалів значну цінність мають
статути, на яких, по суті, базувався процес станов-
лення благодійних організацій. Статути подають
інформацію про мету, завдання товариств, способи
їх досягнення; розподіл членів за їхніми внесками,
званнями; шляхи отримання коштів, функціональні
обов'язки правління, членів товариства, загальних
зборів; правила прийому нових членів до товариств,
порядок їх закриття тощо. Опубліковані статути й
архівні документи свідчать, що на півдні України в
XIX ст. іноземні благодійні товариства переважно
засновувалися за клопотаннями консульств. Консул
зазвичай був головою товариства. Схожість струк-
тури управління поширювалася також на керівні
органи іноземних благодійних організацій. Благо-
дійними товариствами керували рада й правління,
рідше - комітет. Єдиними були джерела формуван-
ня коштів товариств, форми зберігання та збільшен-
ня запасного капіталу [8]. Проекти статутів інозем-
них благодійних товариств надавалися через Комі-
тет міністрів на затвердження імператору. У процесі
діяльності товариств статути нерідко оновлювалися
й доповнювалися, тому у фондах місцевих архівів
України (Державному архіві Миколаївської області,
Державному архіві Херсонської області, Державно-
му архіві Одеської області, Державному архіві
Дніпропетровської області, Державному архіві За-
порізької області) зберігаються декілька примірників
статутів, затверджених у різні часи.
Статутні документи іноземних благодійних това-
риств відрізнялися мовою публікації. Зокрема, ста-
тути німецького товариства (1863, 1874) були укла-
дені російською мовою, швейцарського (1845) -
німецькою, італійського (1863) - італійською мовою.
Статути грецького (1865, 1871) та французького
(1864, 1874) товариств м. Одеси були двомовними і
включали, крім тексту рідною мовою, його російсь-
кий аналог.
Іноземні благодійні організації в статутних доку-
ментах декларували схожі завдання. До цих зав-
дань входило постачання одягу, їжі й надання при-
тулку для співвітчизників, які цього потребують; спри-
яння в пошуку роботи, забезпечення бідних ліками.
Товариства утримували за свій кошт хворих у лікар-
нях, старих і немічних у богадільнях, а малолітніх -
у сирітських притулках, навчальних закладах, а та-
кож виділяли кошти на поховання померлих.
Однак низка благодійних товариств, що діяли на
півдні України, не обмежували своєї діяльності ви-
конанням цих стандартних завдань. Так, у статуті
Одеського грецького благодійного товариства разом
із загальною для статутів іноземних благодійних
організацій метою, містилися додаткові завдання,
які були безпосередньо пов'язані із життям одесь-
кої грецької громади. Вони полягали в підтримці зов-
нішнього вигляду і внутрішнього оздоблення грець-
кого храму в Одесі, допомозі грецьким навчальним
закладам міста й турботі про заснування нових [9].
Ще більш широкі завдання були сформульовані
в статуті Одеського болгарського настоятельства.
На перший план висувалися: 1) постачання всього
необхідного для болгарських православних церков;
2) матеріальна допомога болгарським училищам;
3) піклування про освіту священнослужителів і вчи-
телів для болгарських училищ; 4) допомога моло-
дим болгарам, які приїздили до Росії з метою здо-
буття освіти; 5) сприяння виданню творів болгарсь-
кою мовою. Положення про надання матеріальної
допомоги болгарам, які проживали в Росії, лише за-
вершувало перелік завдань товариства [10].
Матеріали Новоросійського та Бессарабського
генерал-губернатора, Херсонського цивільного та
Миколаївського військового губернаторів, Одесь-
кого та Миколаївського градоначальників, попечи-
телів навчальних округів, міських дум та управ, полі-
цейських органів дають уявлення про діяльність
благодійних товариств, їхні взаємовідносини, діяль-
ність при них шкіл та училищ, будівництво нових
притулків.
Наявність величезного масиву опублікованих
матеріалів діловодства багато в чому пояснюється
тим, що сфера благодійності й громадського піклу-
вання в Російській імперії перебувала в межах ком-
петенції Міністерства внутрішніх справ. Можливості
цього відомства дозволяли публікувати, системати-
зувати й узагальнювати відомості, отримані від гу-
бернаторів та керівників інших відомств.
Іншим позитивним моментом для появи значно-
го пласту звітів та оглядів благодійних установ було
те, що у сфері філантропії склався механізм гро-
мадського контролю - фінансова звітність була "про-
зорою" - щоб інформувати жертводавців і громад-
ськість про витрачання коштів і шляхом демонст-
рації ефективності благодійності заохотити до пожер-
твувань нових донорів. Керівництво товариств відпо-
відно до статуту щорічно звітувало перед загальни-
ми зборами їх учасників, а звіти зазвичай публіку-
валися. Зі звітів можна отримати відомості про кіль-
кісний склад членів, їхній соціальний стан, фінансо-
ву статистику, кількість осіб, що отримали матері-
альну допомогу, форми надання цієї допомоги тощо.
На жаль, збереження звітної документації є нерівно-
значним, що ускладнює можливість її зіставлення.
Проте дані втрачених звітів можуть бути частково
відновлені за матеріалами регіональної преси, на сто-
рінках якої час від часу друкувались їхні основні
положення.
Значний інтерес для вивчення діяльності інозем-
них благодійних товариств має ділове листування.
На адресу губернської та міської адміністрації від
благодійних організацій надходили прохання, кло-
потання, записки, які збереглися у фондах місце-
вих архівів України. Від представників національних
громад благодійні товариства одержували скарги,
подяки, привітання.
Наступну групу джерел складають статистичні
матеріали, які представлені тематичними збірками,
статистичними виданнями [11]. Вони дають уявлен-
ня про загальну кількість громадських благодійних
товариств, становий склад їхніх членів, обсяг допо-
моги збіднілим верствам населення цими установа-
ми та інші важливі відомості.
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 7 (114) листопад-грудень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 93
Цінними джерелами є збірки, видані Відомст-
вом установ імператриці Марії. Вони подають най-
більш суттєву інформацію про розвиток мережі доб-
рочинних установ на зламі століть. У 1899 р. вий-
шов "Сборник сведений о благотворительности в
России" [12], у якому наводилася інформація про
благодійні установи, розподілена по губерніях та
повітах, відомості про їхній склад, капітал, прибут-
ки, видатки тощо.
Найбільш повним статистичним довідником є
тритомник "Благотворительные учреждения Россий-
ской империи" [13]. Для вивчення зазначеної про-
блеми значну цінність становить другий том видан-
ня, який включив систематизовані дані по 48 губер-
ніях Європейської Росії, описавши кожну з філант-
ропічних інституцій за такими параметрами: рік зас-
нування, відомче підпорядкування, нерухомість,
капітали, кількість пацієнтів у 1898 р., поточні кошти
й витрати в 1898 р.
У 1907 р. вийшло два томи (у трьох книгах) до-
відкового видання "Благотворительность в России"
[14]. Спеціально для видання були оброблені ре-
зультати першого загального перепису населення
1897 р. "про всі категорії осіб, які користуються бла-
годійною допомогою". Другий том у двох частинах
включив відомості по губерніях.
Статистичні матеріали істотно доповнює періодич-
на преса. Це урядові журнали й газети, присвячені
опіці та філантропії. Вони подають цікаву інформа-
цію про роботу благодійних об'єднань. У середині
XIX ст. у пресі систематично публікувалися оголо-
шення про заснування іноземних благодійних това-
риств, замітки, повідомлення, аналітичні статті про
їхню діяльність. Унаслідок аналізу цих джерел мож-
на зробити висновки про ефективність благодійної
допомоги.
Інформація про благодійні товариства допомоги
незаможним учням духовних училищ та інші філан-
тропічні заклади міститься у "Прибавлениях к "Хер-
сонским губернским ведомостям", "Прибавлениях
к "Екатеринославским губернским ведомостям".
Певний матеріал з окресленої проблеми вміщува-
ли також газети, що виходили на той час на півдні
України: "Южанин", "Николаевская газета", "Одесский
вестник" та ін. Так, "Одесский вестник" у 1852 p. над-
рукував докладну статтю "Іноземні благодійні това-
риства в Одесі", де була подана порівняльна ха-
рактеристика діяльності німецького і швейцарсько-
го благодійних товариств [15].
Відкриття й функціонування філантропічних това-
риств, благодійні акції, які вони влаштовували, фор-
ми діяльності, оголошення про засідання - ось да-
леко не повний перелік повідомлень, про які можна
дізнатися зі шпальт цих газет.
Певний інтерес для вивчення історії іноземних
благодійних організацій у південному регіоні імперії
мають матеріали особистого походження: спогади,
записки, особисті листи їх учасників. Ці джерела чітко
відображають погляд сучасників на діяльність іно-
земних благодійних товариств у Росії.
Важливе значення для розкриття зазначеної теми
мають довідкові видання, до яких належать пам'-
ятні книжки, історичні огляди філантропічних об'-
єднань та адрес-календарі. Ці джерела містять цін-
ний фактичний матеріал про кількість громадських
благодійних товариств у містах півдня України, істо-
рію їх виникнення, принципи функціонування, їхніх
засновників, кількість населення, що отримало до-
помогу, описи майна товариств, будівництво ними
нових приміщень під їдальні, притулки, майстерні,
навчальні заклади тощо.
Висновок
Таким чином, аналіз джерел з історії іноземних
благодійних товариств півдня України дозволяє зро-
бити висновок, що основними джерелами вивчення
їх функціонування в XIX - на початку ХХ ст. є законо-
давчі, актові, діловодні, статистичні, матеріали пер-
іодичної преси, особистого походження та довідкові
видання. Їх комплексний аналіз дає змогу з'ясувати
питання про політичні й соціальні передумови ство-
рення благодійних товариств та їхній історичний
шлях; дослідити та охарактеризувати головні напрям-
ки діяльності благодійних товариств; з'ясувати взає-
мовідносини органів благодійності з державною вла-
дою; розглянути основні напрямки благодійної діяль-
ності та з'ясувати фактори, що зумовлювали якіс-
ний рівень їх роботи; проаналізувати місце інозем-
них громадських філантропічних об'єднань у станов-
ленні благодійності на півдні України.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Гребцова И. С. Становление государственного попе-
чительства и общественной благотворительности в Одес-
се в конце XVIII - 60-е гг. ХІХ ст. / И. С. Гребцова. - Одесса :
Астропринт, 2006. - 362 с.
2. Гузенко Ю. І. Становлення та діяльність громадських
благодійних об'єднань на Півдні України в другій половині
XIX - на початку XX ст. (на матеріалах Херсонської губернії) :
дис. … канд. іст. наук : 07.00.01 / Ю. І. Гузенко. - Черкаси, 2004.
- 241 с.
3. Ганзуленко В. П. Римо-католицькі громади півдня
України (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) : соціальний аспект /
В. П. Ганзуленко // Південний архів. - Херсон, 2008. - Вип. ХХVІІІ-
ХХІХ. - С. 280-287.
4. Накаєва С. А. Джерела вивчення дiяльностi іноземних
товариств на пiвднi Росiйської iмперiї у другiй третинi XIX ст.
/ С. А. Накаєва // Наукові праці : науково-методичний журнал.
- Т. 45. - Вип. 32. Історичні науки. - Миколаїв : Вид-во МДГУ
ім. Петра Могили, 2005. - С. 134-137.
5. ПСЗ. - 2- е собрание. - Т. 20. - СПб., 1845. - № 19220. -
С. 219-220.
6. Там само. - Т. 20. - Отд. 2. - СПб., 1846. - № 20340. -
С. 546-548.
7. Там само. - Т. 44. - Отд. 1. - СПб., 1873. - № 46615. -
С. 53-54.
8. Устав греческого благотворительного общества в
г. Одессе. - Одесса, 1865. - С. 3-4; Одесское благотворитель-
ное общество в пользу швейцарцев. - Одесса, 1848. - С. 1-3.
9. Державний архів Одеської області. - Ф. 2. - Оп. 2. -
Спр. 1575. - Арк. 70-71.
10. Гребцова И. С. Болгарское настоятельство в систе-
ме национальных благотворительных обществ Одессы вто-
рой половины XIX в. / И. С. Гребцова // Україна і Болгарія: віхи
історичної дружби. - Одеса, 1999. - С. 162-163.
11. Россия. Полное географическое описание нашего оте-
чества. Настольная и дорожная книга под ред. В. П. Семено-
ва-Тянь-Шанского. - Т. 14: Новороссия и Крым. - СПб., 1910. -
983 с.; Семенов П. Географическо-статистический словарь
Российской империи. - СПб., 1885. - 643 с.
12. Сборник сведений о благотворительности в России. -
СПб., 1899. - 1207 с.
13. Благотворительные учреждения Российской импе-
рии : [в 3-х тт.]. - СПб., 1900.
14. Благотворительность в России. - СПб., 1907. - Т. 1-2.
15. Одесский вестник. - 1852. - 26 января.
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 7 (114) листопад-грудень 2011 р.
94 ЕКОНОМІКА
I. Hvetadze
THE CHARITABLE ACTIVITIES OF FOREIGNERS IN THE SOUTH OF UKRAINE DURING
THE 19TH CENTURY AND THE EARLY 20TH CENTURY: SOURCE STUDY ASPECT
The historic sources base of the problem of forming and functioning of charity organizations built in the South of
the Russian empire by foreigners during the 19th century and the early 20th century in order to help their compatriots
who lived-temporarily or constantly - on the territory of the country is analysed.
Key words: charity, foreigners, the South of Ukraine, charitable companies.
© І. Гветадзе
Надійшла до редакції 21.10.2011
ІСТОРІЯ
УДК 94:37(477.83/.86)"1850/1860"(092) І.Наумович
КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
ІВАНА НАУМОВИЧА У 1850-х - НА ПОЧАТКУ 1860-х рр.
ВАСИЛЬ ГЕРУН,
аспірант Львівського національного університету імені Івана Франка
У статті проаналізовано культурно-просвітницьку діяльність письменника, видавця, відо-
мого галицького церковного і громадсько-політичного діяча, одного з провідників москвофільст-
ва Івана Григоровича Наумовича в 1850-х - на початку 1860-х рр. у контексті розвитку та по-
ширення літератури, формування просвітницьких програм та розвитку шкільництва в Галичині.
Ключові слова: Галичина, просвітницька робота, національний рух, популярна література,
народні школи.
Постановка проблеми. Пожвавлення суспіль-
но-політичного та культурного життя в Галичині після
революції 1848 р. супроводжувалося активним на-
маганням руської інтелігенції працювати для наро-
ду та займатися його просвітництвом [1]. Галицькі
патріоти в 1850-х - на початку 1860-х рр. виробили
та запропонували велику кількість форм просвітниць-
кої роботи, але у зв'язку зі складними внутрішньо-
політичними обставинами зосередили увагу голов-
ним чином на розвитку руської літератури та
шкільництва в краї. Письменник і просвітитель, мос-
квофіл І. Наумович (1826-1891 рр.) уже тоді активно
долучився до цієї просвітницької роботи, а в сере-
дині 1860-х рр. один із перших виробив основи но-
вих її форм. При них зусилля письменницької робо-
ти мали бути спрямовані на створення популярної
літератури для народу, а ініціатива просвітництва
мала виходити від руської інтелігенції, яка на себе
повинна була перебрати роль держави в проведенні
просвітницьких заходів.
Джерельна база та стан дослідження пробле-
ми. Основним дослідженням, яке спеціально при-
свячене діяльності відомого галицького громадсь-
ко-політичного діяча І. Наумовича залишається праця
О. Мончаловського, написана в 1899 р. [2]. Однак,
характеризуючи його культурно-просвітницьку
діяльність, О. Мончаловський, як і більшість дослі-
дників, пропонує її відправним пунктом уважати зас-
нування І. Наумовичем на початку 1870-х рр. попу-
лярних періодичних видань для народу. Тому поза
увагою залишилася низка важливих питань, які сто-
суються просвітницької роботи одного з лідерів про-
світницького руху та ідейних натхненників руських
патріотів у 1850-х - 1860-х рр. Окремі аспекти дос-
ліджуваного питання розкриті в статтях І. Франка [3]
та М. Павлика [4].
Мета роботи - висвітлити зміст та засади куль-
турно-просвітницької діяльності відомого галицько-
го громадсько-політичного діяча І. Наумовича в
1850-х - на початку 1860-х рр.
У статті запропонований аналіз проблеми на ос-
нові аналізу власних творів І. Наумовича та його
публікацій у галицькій пресі: "Зорі Галицькій",
"Вістнику", "Слові". Використано також матеріали
опублікованої кореспонденції Я. Головацького, із яким
І. Наумович активно співпрацював, та матеріали за-
сідань Галицького Крайового Сейму, у роботі якого
І. Наумович брав активну участь.
Виклад основного матеріалу. І. Наумович ак-
тивно долучається до культурно-просвітницької ро-
боти галицької інтелігенції у 1850-х рр. Дослідник ук-
раїнсько-руської літератури О. Терлецький писав про
діяльність Галицько-Руської матиці, яка після рево-
люції 1848 р. об'єднала велику кількість патріотів та
на деякий час увиразнила один із напрямів про-
світницького руху: "З усьої майже сеї дїяльности віє
теплий і прихильний для селянства дух; його прось-
віту кладуть основателї Матицї своєю головною ме-
тою; тай руську лїтературу хочуть розвивати так, аби
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33872 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:03:40Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гветадзе, І. 2012-05-30T18:24:11Z 2012-05-30T18:24:11Z 2011 Доброчинна діяльність іноземців на півдні України (ХІХ - початок ХХ ст.): джерелознавчий аспект / Г. Гветадзе // Схід. — 2011. — № 7 (114). — С. 91-94. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33872 94 (470+571):061 "18/1917" У статті аналізується джерельна база проблеми становлення та діяльності благодійних
 товариств, які протягом XIX - на початку ХХ ст. були засновані на півдні України представниками іноземних держав для надання допомоги співвітчизникам, що постійно або тимчасово
 мешкали на території нашої країни. The historic sources base of the problem of forming and functioning of charity organizations built in the South of
 the Russian empire by foreigners during the 19th century and the early 20th century in order to help their compatriots
 who lived-temporarily or constantly - on the territory of the country is analysed. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Історія Доброчинна діяльність іноземців на півдні України (ХІХ - початок ХХ ст.): джерелознавчий аспект The charitable activities of foreigners in the South of Ukraine during the 19th century and the early 20th century: source study aspect Article published earlier |
| spellingShingle | Доброчинна діяльність іноземців на півдні України (ХІХ - початок ХХ ст.): джерелознавчий аспект Гветадзе, І. Історія |
| title | Доброчинна діяльність іноземців на півдні України (ХІХ - початок ХХ ст.): джерелознавчий аспект |
| title_alt | The charitable activities of foreigners in the South of Ukraine during the 19th century and the early 20th century: source study aspect |
| title_full | Доброчинна діяльність іноземців на півдні України (ХІХ - початок ХХ ст.): джерелознавчий аспект |
| title_fullStr | Доброчинна діяльність іноземців на півдні України (ХІХ - початок ХХ ст.): джерелознавчий аспект |
| title_full_unstemmed | Доброчинна діяльність іноземців на півдні України (ХІХ - початок ХХ ст.): джерелознавчий аспект |
| title_short | Доброчинна діяльність іноземців на півдні України (ХІХ - початок ХХ ст.): джерелознавчий аспект |
| title_sort | доброчинна діяльність іноземців на півдні україни (хіх - початок хх ст.): джерелознавчий аспект |
| topic | Історія |
| topic_facet | Історія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33872 |
| work_keys_str_mv | AT gvetadzeí dobročinnadíâlʹnístʹínozemcívnapívdníukraínihíhpočatokhhstdžereloznavčiiaspekt AT gvetadzeí thecharitableactivitiesofforeignersinthesouthofukraineduringthe19thcenturyandtheearly20thcenturysourcestudyaspect |