Інституціональні фактори підвищення ефективності реструктуризації підприємств
Стаття присвячена розгляду головних напрямів удосконалення законодавства як передумови підвищення ефективності реструктуризації підприємств ринків недосконалої конкуренції на сучасному етапі ринкових перетворень. Зокрема, показана необхідність удосконалення законодавства в ракурсі введення механізмі...
Saved in:
| Published in: | Схід |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33889 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Інституціональні фактори підвищення ефективності реструктуризації підприємств / Є. Чернявська // Схід. — 2011. — № 7 (114). — С. 74-79. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860124932249223168 |
|---|---|
| author | Чернявська, Є. |
| author_facet | Чернявська, Є. |
| citation_txt | Інституціональні фактори підвищення ефективності реструктуризації підприємств / Є. Чернявська // Схід. — 2011. — № 7 (114). — С. 74-79. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | Стаття присвячена розгляду головних напрямів удосконалення законодавства як передумови підвищення ефективності реструктуризації підприємств ринків недосконалої конкуренції на сучасному етапі ринкових перетворень. Зокрема, показана необхідність удосконалення законодавства в ракурсі введення механізмів гарантування схоронності та цільового використання коштів інвесторів, вирішення питань мотивації праці, а також зміни соціально-економічної форми державної влади.
This paper examines the important trends of legislation as a condition of effectiveness of restructuring of enterprises
of imperfect competitiveness at the modern stage of market reforms.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:41:34Z |
| format | Article |
| fulltext |
№ 7 (114) листопад-грудень 2011 р.
74 ЕКОНОМІКА
рішень, доведення до виконавців та організацію
їхнього виконання необхідно проводити окремо для
рішень, що стосуються прямого реінжинрингу та
виробничого аутсорсингу із застосуванням визна-
чених підходів.
За результатами реалізації управлінського рішен-
ня проводиться оцінка ефективності його реалізації,
яка повинна диференціюватися відповідно до його
впливу як на перебіг, так і на результат заходу.
Висновки
Запропонований науково-методичний підхід до
підготовки й ухвалення управлінських рішень під час
реінжинірингу виробничих процесів промислових
підприємств на основі бенчмаркінгу й аутсорсингу
дозволяє визначити конкретні управлінські заходи на
кожному етапі реалізації проекту реінжинірингу з ме-
тою підвищення ефективності його реалізації.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Берсуцкий Я. Г. Принятие решений в управлении эко-
номическими объектами: методы и модели / Я. Г. Берсуцкий,
Н. Н. Лепа, А. Я. Берсуцкий ; НАН Украины. Ин-т экономики
порм-сти. - Донецк : ООО "Юго-Восток ЛТД", 2002. - 276 с.
2. Виноградова О. В. Реінжиніринг бізнес-процесів у су-
часному менеджменті : [монографія] / О. В. Виноградова. -
Донецьк : ДонДУЕТ ім. М. Тугана-Барановського, 2005. - 195 с.
3. Лепа Н. Н. Методы и модели стратегического управле-
ния предприятием : [монография] / Н. Н. Лепа ; Ин-т экон.
пром-ти НАН Украины. - Донецк : Юго-Восток Лтд., 2002. -
186 с.
4. Лепа Р. Н. Ситуационный механизм подготовки и при-
нятия управленческих решений на предприятии: методоло-
гия, модели и методы : [монография] / Р. Н. Лепа ; НАН Украи-
ны. Ин-т экономики пром-сти. - Донецк : ООО "Юго-Восток,
ЛТД", 2006. - 308 с.
H. Usova
PREPARATION AND ACCEPTANCE OF ADMINISTRATIVE DECISIONS
IN THE REENGINEERING OF PRODUCTION PROCESSES OF INDUSTRIAL ENTERPRISES
For the purpose to increase efficiency of industrial activity at the industrial enterprises the scientifically-methodical
approach to preparation and acceptance of administrative decisions in the course of realization of reengineering of
productions on the basis of a benchmarking and outsourcing is developed. Such approach allows to define concrete
organizational actions at each stage of realization of the project of reengineering for efficient control maintenance.
Key words: industrial enterprise, productions, administrative decisions, reengineering, benchmarking, outsourcing.
© Г. Усова
Надійшла до редакції 07.11.2011
УДК 338.24.021.8
ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ФАКТОРИ ПІДВИЩЕННЯ
ЕФЕКТИВНОСТІ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ
ЄВГЕНІЯ ЧЕРНЯВСЬКА,
доктор економічних наук, професор кафедри управління персоналом і економічної теорії
Східноукраїнського національного університету ім. Вол. Даля, м. Луганськ
Стаття присвячена розгляду головних напрямів удосконалення законодавства як пере-
думови підвищення ефективності реструктуризації підприємств ринків недосконалої конку-
ренції на сучасному етапі ринкових перетворень. Зокрема, показана необхідність удоско-
налення законодавства в ракурсі введення механізмів гарантування схоронності та цільо-
вого використання коштів інвесторів, вирішення питань мотивації праці, а також зміни со-
ціально-економічної форми державної влади.
Ключові слова: законодавство, реструктуризація підприємств, соціально-економічна форма,
ринкова трансформація економіки, інституціоналізація виробничих відносин.
Постановка проблеми. Світова фінансова кри-
за, що негативно позначається й на діяльності ук-
раїнських підприємств, наполегливо ставить питан-
ня щодо вирішення проблем їх реструктуризації та
перетворення на ефективні структури ринку. Але у
визначенні сутності реструктуризації підприємства
до сьогодні панує неокласичний підхід, для якого
характерним є ігнорування еволюційних процесів,
урахування особливостей кожного історичного ета-
пу в розвитку ринкової економіки та підприємства
як її первинної структурної ланки. Це, на наш по-
гляд, і є концептуальною помилкою й основою не-
вдач у здійсненні ринкових реформ, реструктури-
зації підприємств. Застосування в практиці ринко-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 7 (114) листопад-грудень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 75
вих реформ інституціональної теорії дозволяє більш
предметно й ефективно визначити напрями реструк-
туризації підприємств.
Інституціональна теорія в розвитку економіки від-
водить основоположну роль інститутам, що в сукуп-
ності утворюють інституціональну матрицю соціаль-
но-економічної системи й виступають організаційни-
ми формами виробничих відносин. У цій системі
законодавство є найскладнішим і найвагомішим
інститутом. Удосконалення законодавства на сучас-
ному етапі ринкових реформ є головною умовою
прогресивного розвитку економічної системи, вироб-
ничих відносин, підприємств. Сьогодні саме вдос-
коналення законодавства, що у своїх нормах по-
винно врахувати особливості сучасної ринкової еко-
номіки як соціально орієнтованої, панування ринків
недосконалої конкуренції, визначає умови ефектив-
ності реструктуризації підприємств.
Аналіз досліджень і публікацій. В економічній
літературі законодавчі основи реструктуризації
підприємств розглядаються головним чином у кон-
тексті неокласичної теорії, тобто загальних основ
ринкової економіки. Розгляд підприємств у контексті
інституціональної теорії, системи виробничих, кон-
трактних відносин обумовлює увагу до проблем
удосконалення законодавства як передумови ефек-
тивності реструктуризації підприємств.
Метою статті є визначення головних напрямів
удосконалення законодавства в контексті інституці-
ональної теорії, перетворення соціально-економічної
форми підприємств або характеру виробничих відно-
син як передумови ефективності реструктуризації
підприємств.
Виклад основного матеріалу. Необхідно під-
креслити, що більша частина фахівців із питань
ринкової трансформації економічної системи, на наш
погляд, обґрунтовано розглядає реструктуризацію
підприємств, що за своїм потенціалом належать до
підприємств ринків недосконалої конкуренції, як
ринкову реформу [1]. У цьому ракурсі головними
напрямами реструктуризації підприємств є, перш
за все, перетворення в системі соціально-економі-
чної форми як провідної сторони суспільного ви-
робництва та підприємства. Право у формі законів,
положень, норм є тим механізмом, що забезпечує
перетворення та вдосконалення контурів, пара-
метрів соціально-економічної форми, змінюючи та-
ким чином характер виробничих відносин відповідно
до потреб прогресивного розвитку процесу праці,
ефективності виробництва, конкурентоспроможності
підприємств.
Удосконалення на законодавчому рівні як умо-
ва ефективності реструктуризації підприємств по-
требує перш за все інституціоналізація, тобто роз-
робка та прийняття нормативів, відносин власності,
включаючи державну, і специфікації прав власності
на робочу силу, а також перетворення соціально-
економічної природи, форми держави відповідно
до сучасних особливостей ринкової економіки та
тих завдань, що стоять перед національною еко-
номікою. Підкреслимо, що розробка та прийняття
нових законодавчих норм мають відбуватися в кон-
тексті зняття протиріч у системі виробничих відно-
син та забезпечення умов подальшого еволюцій-
ного прогресу процесу праці, продуктивних сил, ре-
структуризації підприємств.
Проблеми реструктуризації найбільш актуальні
для підприємств, що пройшли процедуру привати-
зації. Головна частина із цих підприємств - це акціо-
нерні товариства. У зв'язку із цим актуальне значен-
ня в контексті умов ефективності реструктуризації
має вдосконалення законодавчих основ розвитку ак-
ціонерної форми власності та акціонерних товариств.
Варто також ураховувати, що в системі корпорацій
провідну роль у соціально-економічному розвитку
країни відіграють акціонерні товариства відкритого
типу. Тому визначення інституціональних механізмів
(удосконалення законодавства) для проведення
ефективної реструктуризації має торкатися саме
підприємств такої форми виробництва.
Нормативно-правовою базою приватизації під-
приємств, як відомо, не були враховані всі необхідні
для ефективного розвитку інституціональні основи
функціонування корпорацій. Де-факто приватизація
підприємств як головний метод інкорпорування в
цілому не забезпечила становлення ані ефективної
системи корпоративного управління, ані умов для
розвитку корпоративної власності. Та значущість,
якою володіє акціонерна форма в організації ви-
робництва й вирішенні народногосподарських про-
блем, а також менталітет громадян України, що по-
в'язують розвиток великих підприємств із колектив-
ними формами власності, обумовлюють увагу до
проблем акціонерної форми розвитку виробництва.
17.09.2008 року після значного періоду обговорень
урешті-решт спеціальний закон про акціонерні то-
вариства в Україні було прийнято.
Закон України "Про акціонерні товариства" вирі-
шує низку питань, необхідних для розвитку корпо-
рацій. Вагоме значення має те, що в законі прийня-
то ряд положень, спрямованих на запобігання так
званих "рейдерських" захопленнь підприємств та
впорядкування відносин між акціонерами [2]. Так,
Закон передбачає проведення зборів акціонерів
лише за місцем знаходження товариства, голосу-
вання акціонерів лише за бюлетенями, які учасники
зборів підписують власноруч (у випадку, якщо кіль-
кість акціонерів товариства перевищує 100 осіб). Ке-
рівництву товариства забороняється вимагати від ак-
ціонерів-співробітників інформацію про те, як вони
проголосували або збираються голосувати. За по-
рушення прав акціонерів керівники-порушники мо-
жуть бути позбавлені майнових прав. Прийняті деякі
положення щодо захисту прав міноритарних акціо-
нерів. Спрощується також процедура управління
корпоративними правами шляхом надання окремих
прав наглядовій раді та іншим керівним органам то-
вариства, що раніше були в компетенції тільки за-
гальних зборів. Правомірно також, що вирішення
найбільш важливих питань діяльності акціонерних
товариств (наприклад, відчуження майна) зали-
шається за загальними зборами. Це сприяє запобі-
ганню таким явищам, як "вимивання активів" або
фіктивне банкрутство. Закон залишає норму, що
передбачає кворум для проведення загальних
зборів акціонерів не менш ніж 60 %+1 акція [2].
Закон також передбачає обов'язкову пропози-
цію щодо викупу міноритарних пакетів акцій у 20-
денний термін у випадку переходу власності більш
ніж 50 % акцій до одного акціонера. Ця норма не
діє лише у випадку приватизації товариства. Та-
кож існуючим акціонерам закон гарантує першо-
чергове право на придбання цінних паперів при їх
додатковій емісії. Про можливість цього підпри-
ємство має повідомити акціонерів за місяць до їх
розміщення. Якщо ж цього не буде зроблено, Дер-
жкомісія з цінних паперів та фондового ринку може
визнати емісію недоброчесною. Власне акції ма-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 7 (114) листопад-грудень 2011 р.
76 ЕКОНОМІКА
ють бути іменними та існувати лише в бездокумен-
тарній формі [2].
Указані й інші законодавчі норми, безперечно,
сприяють укріпленню корпоративних відносин та
підвищенню мотивації головних суб'єктів цих відно-
син у проведенні ефективної реструктуризації. Ра-
зом із цим, один із головних напрямів розвитку ак-
ціонерної власності як форми розвитку корпоратив-
ного виробництва не отримав необхідного законо-
давчого забезпечення. Ідеться про таке.
Акціонерні товариства (відкритого типу, тобто
публічні) є юридичними особами, капітал яких фор-
мується головним чином за підпискою на капітал у
процесі інкорпорування та додаткових емісій. Ефек-
тивне формування статутного капіталу можливе за
умов наявності в країні відповідних механізмів га-
рантій. Підкреслимо, гарантії збереження майна й
підписки на капітал при інкорпоруванні й додатко-
вих емісіях може забезпечуватися різними механіз-
мами. У розвинутих країнах сьогодні сформована
досить розгалужена та взаємозалежна система інсти-
тутів, що забезпечують захист виробництва, корпо-
рацій від розкрадань та інших зловживань. Так, у
США на етапі інкорпорування й додаткової підписки
на капітал гарантом виступає фізична або юридич-
на особа, яка на підставі контракту за визначену
плату бере на себе зобов'язання відшкодувати збитки
інвесторам, якщо кошти за підпискою будуть укра-
дені. Як правило, гарантом виступає банк, який веде
контроль фінансової діяльності корпорації з реалі-
зації проекту емісії. Важливу роль відіграє також
інститут страхування. У Німеччині контроль за про-
цесами інкорпорування здійснюють фінансові реві-
зори, призначувані судом за представленням рішень
торгово-промислової палати [3].
Очевидно, що система гарантів украй необхідна
в ситуації створення акціонерного товариства на
основі майна державного підприємства. Відсутність
механізмів гарантів викликає недовіру до таких кор-
порацій з боку інвесторів (особливо, коли вже є
інформація про діяльність таких корпорацій, як ВАТ
"МММ", "Хопер-інвест" тощо), позбавляючи, таким
чином, їх необхідної фінансової бази для діяльності,
у тому числі й у процесах технічної модернізації ви-
робництва. Безумовно, вибір того чи іншого інститу-
ту гаранта пов'язаний із величиною трансакційних
витрат. У ситуації, коли основою створення акціо-
нерного товариства є майно державних підприємств,
гарантія збереження й цільового використання май-
на цілком може бути забезпечена за допомогою роз-
ширеної наглядової ради із залученням зовнішніх
членів: професійних економістів, юристів, аудиторів,
працівників податкових служб як представників дер-
жави, представників місцевих органів влади. В іншо-
му випадку ці функції, як показує досвід розвину-
тих країн, ефективно виконують банки. В умовах
становлення ринкової економіки діючим механіз-
мом забезпечення збереження майна, дотримання
інтересів учасників корпоративного процесу є, на
наш погляд, включення в ревізійну комісію неза-
лежних експертів. Це також дозволить більш гли-
боко наповнити акціонерну форму властивим їй
змістом та використовувати як ефективний механізм
реструктуризації підприємств.
Необхідно відмітити підвищення ефективності
діяльності наглядових рад. Сьогодні, як показує до-
свід розвинутих країн, функції наглядових рад знач-
но розширюються. Однією з функцій стає розробка
стратегічних напрямків діяльності корпорацій, забез-
печення умов удосконалення їхньої діяльності,
участь у світогосподарських процесах глобальної
економіки. Структура наглядових рад ускладнюєть-
ся за рахунок розвитку спеціалізованих комітетів,
комісій, підрозділів. Наглядові ради стають органом,
що відповідає за розробку внутрішніх корпоратив-
них актів. Однак основною залишається функція
представлення інтересів акціонерів, інвесторів. В
Україні в силу того, що акціонерна форма виробниц-
тва є новою за всіма параметрами, а також через
те, що за величиною статутного капіталу, як прави-
ло, це невеликі компанії, існує необхідність у більш
чіткому визначенні стандартів наглядової ради. За-
лежно від величини статутного капіталу повинні бути
законодавчо визначені її кількісний і частково якіс-
ний (професійний) склад. Така практика не тільки
підвищить гарантії щодо збереження та цільового
використання коштів та майна акціонерів, але й доз-
волить більш грамотно формулювати питання стра-
тегічного розвитку й управління, підвищить дієвість
корпоративного управління, суспільний імідж під-
приємств, дозволить установити довіру до акціонер-
них товариств, сучасної приватної власності з боку
публіки, потенційних інвесторів.
Варто підкреслити, що до участі в роботі нагля-
дових рад необхідно активно залучати викладачів
(юристів, економістів) вишів. У США така практика
вже є історичною. Постановка й вирішення питання
належать до середини 1970-х років з переходом до
інтенсивного шляху розвитку вищої школи й науки.
Такий шлях розвитку вищої школи обумовив чотири
функції викладачів економічних спеціальностей: ве-
дення навчального процесу, науково-дослідна ро-
бота в рамках державних програм на контрактній
основі, участь у роботі органів, організацій, що за-
хищають права громадян, споживачів, участь у ро-
боті корпоративних органів, консультування приват-
них фірм. Причому кожен вид діяльності оплачуєть-
ся самостійно.
Така взаємодія дозволяє знати реальні пробле-
ми виробництва, готувати кадри більш конкретно з
урахуванням актуальності проблем у діяльності
підприємств, а також озброює управлінські кадри
бізнесу досягненнями науки, знаннями для ефек-
тивного вирішення проблеми. Формування стійких
організаційних зв'язків системи освіти й бізнесу
сприяє активному розвитку науки, усвідомленню її
ролі в економічному прогресі країни, розвитку
спільних із бізнесом видів діяльності, участі в за-
гальних проектах, особливо в галузі науково-техніч-
ного розвитку. Вагомість взаємовідносин освіти й
бізнесу має своїм підґрунтям перехід до інформа-
ційної економіки.
З 1990-х років у вишах США в рамках держав-
них контрактів об'єктом науково-дослідної роботи
стало вивчення особливостей і закономірностей ста-
новлення й розвитку ринкових економік у постра-
дянських країнах, у тому числі й в Україні, що, без-
перечно, позитивно впиває на розробку теоретич-
них і практичних концепцій міжнародного співробіт-
ництва, конкуренції, глобалізації економічних відно-
син. Зрозуміло, дослідження проводяться в кон-
тексті глобальних інтересів США.
Важливе значення у вирішенні питань ефектив-
ності реструктуризації підприємств має вдосконален-
ня законодавства з питань соціально-трудових відно-
син. Удосконалення законодавства повинно відбу-
ватися в таких напрямах:
- підвищення рівня мінімальної заробітної плати.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 7 (114) листопад-грудень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 77
Заробітна плата повинна виконувати ті функції, що
вона має в умовах панування ринкових відносин,
особливо сучасного етапу;
- податки на заробітну плату повинні забезпечи-
ти вихід заробітної плати з "тіні", а також стимулю-
вати підприємців на впроваджування у виробничий
процес досягнень науково-технічного прогресу;
- праця персоналу повинна розглядатись у кон-
тексті продуктивності праці та людського капіталу.
Зауважимо, що невирішеність питань оплати
праці в контексті її значущої ролі в розвитку підпри-
ємств, забезпечення рівня їхньої конкурентоспро-
можності стало фактором "підриву" трудового потен-
ціалу країни, великих масштабів міграції та знижен-
ня мотиваційного потенціалу. Невідповідність харак-
теру соціально-трудових відносин сучасному роз-
витку підприємств в умовах глобалізації економіч-
них відносин обумовлює опортуністичну поведінку
персоналу, що також негативно позначається на
ефективності реструктуризації підприємств.
Робоча сила має ту специфіку, що в нормальних
природних умовах вона здатна виробляти не тільки
необхідний, але й додатковий продукт. Тому об'єктив-
них причин для встановлення мінімальної заробіт-
ної плати в 2-2,5 раза нижче від прожиткового мініму-
му немає. ООН та іншими міжнародними організа-
ціями було доведено, що країна, у якій середнього-
динна заробітна плата становить менше 3 дол. США,
не створює потужних стимулів для розвитку вироб-
ництва. Це підтверджується досвідом країн Цент-
ральної та Східної Європи, їхні економіки почали роз-
виватись, коли середня заробітна плата перевищи-
ла поріг, еквівалентний 250-300 дол. США [4].
Законодавчо занижений рівень мінімальної за-
робітної плати в сукупності з податками на неї при-
водить до значних деформацій у системі оплати
праці й розвитку бізнесу. Заробітна плата в біль-
шості випадків не виконує функцій якісного відтво-
рення робочої сили, функцій стимулювання, що в
цілому не забезпечує балансу інтересів на рівні
підприємств, не забезпечує умов ефективної діяль-
ності підприємств як форм кооперації праці. Більше
того, низький рівень оплати праці створює умови до
значного відтоку найбільш кваліфікованої робочої
сили за кордон. До того ж низький рівень заробіт-
ної плати вельми обмежує ємність національного
ринку, установлюючи тим самим бар'єри в розвит-
ку національного виробництва.
На наш погляд, вирішення основних питань за-
робітної плати стосовно підприємств усіх форм влас-
ності, включаючи визначення мінімального рівня,
має стати об'єктом колективно-договірного проце-
су на національному рівні між союзами підприємців
і професійних спілок за участю держави. Заробіт-
на плата не може бути значно нижче вартості робо-
чої сили.
Поряд із механізмами мінімальної та середньої
заробітної плати як інституціоналізації форми вико-
ристання робочої сили або надання послуг працею
в аспекті розвитку соціально-економічної форми
підприємства, соціально-трудових відносин важли-
ве значення має врахування в заробітній платі відпо-
відного рівня кваліфікації. Особливо це стосується
молодих спеціалістів, випускників ВНЗ. Як показу-
ють опитування молодих фахівців, їхня заробітна
плата, як правило, не перевищує прожиткового мі-
німуму, що стає підставою для того аби шукати ро-
боту не суто за спеціальністю, а таку, яка дає змогу
жити. Симптоматично описує ситуацію з підготов-
кою вчителів іноземних мов у Черкаський області
Н. Вареник. Щороку виші випускають тисячі викла-
дачів іноземних мов, і щороку школи за допомогою
міськвно та райвно мобілізують ветеранів освіти,
особливо в сільській місцевості, для роботи з учня-
ми. Дослідження автора показують, що як по всій
Україні, так і в Черкаський області працює схема:
ВНЗ - Au-Pair - комерційна фірма. Щороку тисячі мо-
лодих випускниць від'їжджають за кордон працю-
вати бебіситерами (няньками). Можливість отрима-
ти невеликі гроші, але які значною мірою переви-
щують заробітну плату вчителя, особливо молодо-
го, та надія вийти заміж за кордоном і забезпечити
собі більш-менш нормальні умови життя значним
чином впливають на вибір спеціальності та від'їзд
за кордон. Організації типу Au-Pair швидко зрозумі-
ли, що перетворення в Україні дають їм можливість
використовувати не тільки працю молоді країн тре-
тього світу, але й молодих українців [5, с. 14].
Ефективне проведення реструктуризації потребує
також удосконалення законодавства щодо зміни
соціально-економічної природи влади, моделі її роз-
витку, функціонування, взаємовідносин між владою,
державними органами й суб'єктами економічної
діяльності. Становлення нової економічної системи
як панівної форми господарювання завжди потре-
бує зміни соціально-економічної форми держави як
влади. Так було і в період становлення капіталістич-
ного способу виробництва. Перехід до ринкової еко-
номіки як типової форми виробництва був пов'яза-
ний саме з докорінними змінами державного уст-
рою, соціально-економічної природи влади. Так, в
Англії важливу роль у становленні та розвитку капі-
талістичного способу виробництва, розбудові інсти-
туціональної матриці ринкового розвитку відіграв
Довгий парламент, котрий через концентрацію у своїх
руках вищої влади прийняв ряд резолюцій і законів,
що забезпечили розвиток саме буржуазних вироб-
ничих відносин. У 1646 р. був прийнятий закон про
скасування єпископату; 24 лютого 1646 р. прийнято
значущий аграрний закон, що скасував "лицарське
утримання". "Благородні" власники звільнялись від
взаємозв'язків усередині дворянського стану, пла-
тежів на користь корони. Цим законом була ліквідо-
вана "Палата у справах опіки" як орган збору всіх
феодальних платежів, що означало перехід від фе-
одального права на маєтки до буржуазного [6 с. 33].
Соціально-економічна форма або природа дер-
жави визначається владними відносинами, що ви-
никають між громадянами та державним апаратом.
Звичайний розподіл прав між громадянами й дер-
жавою закріплюється в конституції, що відіграє роль
соціального контракту. В умовах командно-адміні-
стративної системи держава була моносуб'єктом,
опосередковувала всі відносини між людьми, виз-
начала розвиток основних сфер життя суспільства
й людини. Вона здійснювала організацію процесу
праці в масштабах народного господарства, тобто
була єдиною фірмою зі складною ієрархічною сис-
темою координації, а також здійснювала судові
функції. Становлення ринкової економіки обумовлює
докорінні зміни природи держави, інституціоналіза-
цію її діяльності відповідно до нових умов соціаль-
но-економічного розвитку. Актуальними напрямами
перетворень якості держави в цьому аспекті є:
по-перше, реальне відокремлення судової сис-
теми в самостійну галузь влади й практичного про-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 7 (114) листопад-грудень 2011 р.
78 ЕКОНОМІКА
ведення принципу рівності й відповідальності всіх
громадян, організацій, включаючи органи держав-
ної влади та державних службовців перед законом;
по-друге, необхідний чіткий поділ функцій дер-
жавного регулювання й державної власності як ос-
нови державного підприємництва, виробництва жит-
тєво важливих для суспільства благ. Функція регу-
лювання здійснюється в сукупності форм, методів,
правил, нормативів та інших інструментів, за допо-
могою яких держава визначає умови організації гос-
подарської діяльності в суспільстві. Держава як
суб'єкт сучасної ринкової економіки бере на себе
відповідальність і надає суспільству, громадянам
насамперед послуги у формі законів, що визнача-
ють умови економічної діяльності, у тому числі за-
хист прав власності. Як і будь-який суб'єкт, держа-
ва (економічна бюрократія, чиновники) повинна не-
сти відповідальність за результати своєї діяльності.
Сьогодні в Україні, виходячи з факту рівня тіньової
економіки, можна однозначно сказати, що законо-
давчий орган недостатньо якісно виконує свою ро-
боту. І доти, доки не будуть поставлені питання відпо-
відальності депутатів Верховної Ради за результати
своєї діяльності, звільнення від суспільної посади
за фактом невідповідності до вимог ефективної діяль-
ності, неможливо визначити причини низької резуль-
тативності реформ;
по-третє, у розвиненій ринковій економіці інтере-
си державної власності (економічних функцій дер-
жави) представляє економічна бюрократія. Пробле-
ма доходів чиновників, держслужбовців неоднора-
зово була предметом дискусій у суспільстві, але не
на науковій основі. Як показує досвід розвинутих
країн, доходи економічної бюрократії повинні бути
порівняні з доходами фінансової олігархії. Це виз-
начає дієвість стимулів до вдосконалення методів
управління державним сектором. Як показує, на-
приклад, досвід США, економічна бюрократія може
вживати вельми ефективні заходи для підвищення
ефективності державного регулювання економіки.
Так, наприкінці 1970-х років у США застосували "роз-
робку бюджету на нульовій основі". Суть цього ме-
тоду полягає в тому, щоб "з визначеною періодич-
ністю (найчастіше річною) переоцінювати здійсню-
вані заходи і програми в зіставленні з новими, ви-
ходячи з економічних критеріїв порівняння май-
бутніх витрат й очікуваних результатів" [7, с. 71];
по-четверте, як і діяльність фірми, робота дер-
жавних органів являє собою ієрархічну систему ко-
ординації. Вона передбачає чіткий поділ повнова-
жень, права і відповідальність державних служ-
бовців. Високий рівень корупції в Україні свідчить
про те, що в системі внутрішньофірмових відно-
син державної системи управління також необхідні
реформи. Поряд із вирішенням питань заробітної
плати та відповідальності держслужбовців потрібен,
за аналогією із США, спеціальний закон про захист
державних службовців, що дозволяв би захищати
інтереси держави в ситуаціях, коли рішення вищи-
ми чиновниками приймаються на шкоду інтересам
країни, національної економіки. Історія цього зако-
ну в США така.
Закон про захист державних службовців (повна
його назва - Закон про захист державних службов-
ців, що розголошують факти марнотратства, шахрай-
ства і зловживань в уряді (Whistleblower Protectson
Act of 1989 - S. 20, tile 5, U. S/ Соde) був розроблений
групою з 22 сенаторів на чолі з К. Левіном за підтрим-
ки 200 громадських організацій. Законопроект обго-
ворювався три роки. Восени 1988 р. законопроект
був схвалений обома палатами. Однак президент
Р. Рейган наклав на нього вето. До законопроекту
були розроблені поправки на основі консультацій із
керівництвом міністерства юстиції й апаратом Гене-
рального прокурора. Новий варіант був представ-
лений конгресу на початку 1989 р. і в березні схва-
лений більшістю голосів обох палат. У квітні 1989 р.
президент Дж. Буш підписав новий закон і він на-
брав сили [8].
Закон покликаний захищати державних служ-
бовців від дискримінації в ситуаціях їхньої критики,
незгоди з прийнятими рішеннями вищих посадових
осіб, виявлення зловживань, уведення громадсь-
кості в оману тощо. За цим законом американські
громадяни одержали право на ознайомлення з до-
кументами про діяльність державних установ, а та-
кож із досьє на громадян США, що зберігаються в
різних урядових відомствах. Такий закон украй ак-
туальний і для України.
Висновки
Застосування інституціональної теорії до практи-
ки ринкових реформ орієнтує на виокремлення в
процесах реструктуризації підприємств питань пе-
ретворення та вдосконалення соціально-економіч-
ної форми, що є соціальною формою розвитку сус-
пільного виробництва та підприємств. Це перетво-
рення відбувається на основі інституціоналізації ви-
робничих відносин, головною формою якої є роз-
робка та прийняття на законодавчому рівні нових
норм, правил, процедур, що відбивають панування
нової системи виробничих відносин. Забезпечення
ефективності реструктуризації підприємств ринків
недосконалої конкуренції, які виступають перш за
все у формі відкритих акціонерних товариств, по-
требує вдосконалення законодавства в ракурсі вве-
дення механізмів гарантування схоронності та цільо-
вого використання коштів інвесторів, вирішення пи-
тань мотивації праці, а також зміни соціально-еконо-
мічної форми державної влади.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Акимова И. М. Реструктуризация предприятия в про-
мышленности: направления и методы / И. М. Акимова. - Харь-
ков : Бизнес-Информ, 1999. - 282 с.
2. Закон України "Про акціонерні товариства" // Відомості
Верховної Ради України. - 2008. - № 50-51. - Ст. 384.
3. Акционерное общество и товарищество с ограничен-
ной ответственностью : сб. зарубежного законодательства
/ [сост., отв. ред. и автор вступ. статьи В. А. Туманов]. - М. :
Издательство БЕК, 1995. - 290 с.
4. Шаблій К. І. Заробітна плата і якісне обновлення вироб-
ничої сфери / К. І. Шаблій // Проблеми розвитку ринку праці та
політика зайнятості населення в умовах трансформації еко-
номіки України : зб. матеріалів між нар. наук.-практ. конф., 20-
21 листоп. 2003 р. / Східноукр. нац. ун-т ім. Вол. Даля. - Лу-
ганськ, 2003. - С. 137-138.
5. Вареник Н. Украинские вузы готовят… бебиситтеров!
/ Н. Вареник // Зеркало недели. - 2004. - 18 сентября. - № 37
(512). - С. 14.
6. Новая история стран Европы и Америки: Первый пе-
риод / Г. Л. Арш и др. ; [под ред. А. В. Адо]. - М. : Высшая шк.,
1986. - 623 с.
7. США: организация государственных программ. - М. :
Наука, 1980. - 407 с.
8. Шаклеина Т. А. О защите граждан, критикующих гос-
учреждения / А. Т. Шаклеина // США: ЭПИ. - 1990. - № 1. -
С. 92-95.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 7 (114) листопад-грудень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 79
Y. Chernyavs'ka
INSTITUTIONAL FACTORS OF EFFICIENCY INCREASING OF ORGANIZATIONS'
RESTRICTING
This paper examines the important trends of legislation as a condition of effectiveness of restructuring of enterprises
of imperfect competitiveness at the modern stage of market reforms.
Key words: legislation, enterprise restructuring, socio-economic form of enterprise, market transformation of economy,
institutionalization of production relations.
© Є. Чернявська
Надійшла до редакції 20.10.2011
УДК 331.108:330.322.5
ІННОВАЦІЙНА МОДЕЛЬ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ
РОБОЧОЇ СИЛИ ЯК ІНСТРУМЕНТ НАКОПИЧЕННЯ
ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ
ІРИНА ШВЕЦЬ,
доктор економічних наук, завідувач кафедри управління персоналом і економіки праці
Донецького національного технічного університету
ОЛЕКСІЙ ЄСЬКОВ,
доктор економічних наук, завідувач кафедри економіки підприємства
Донбаської державної машинобудівної академії, м. Краматорськ
ОКСАНА ЗАХАРОВА,
кандидат економічних наук, професор кафедри управління персоналом і економіки праці
Донецького національного технічного університету
У статті обґрунтована інноваційна модель фахової підготовки робочої сили, яка створе-
на з метою професіоналізації всіх етапів навчального процесу. Визначено умови форму-
вання індивіда як висококваліфікованого та компетентного професіонала.
Ключові слова: інноваційна модель фахової підготовки, робоча сила, інвестиції в людський
капітал, вища освіта.
Постановка проблеми. Потреба підприємств в
інтенсивному початковому інвестуванні коштів у
людський капітал на стадіях трудової адаптації та
професійного зростання життєвого циклу працівника
значною мірою визначається ступенем прогресив-
ності та адаптованості програм підготовки й перепідго-
товки фахівців на базі навчальних закладів до сучас-
них вимог ринку праці. Якість підготовки фахівців із
високим рівнем професійних знань і навичок, а отже,
професійної компетентності, здебільшого формуєть-
ся на етапі отримання першої вищої або професійно-
технічної освіти, що є важливим підґрунтям розвитку
не лише освітньої системи, але й економіки України в
цілому. В умовах зниженого попиту підприємств до
залучення молодих фахівців із вищою освітою має
бути забезпечений достатній рівень якості їхньої підго-
товки та можливість швидкого набуття конкурентних
переваг як майбутніх професіоналів. Отже, удоско-
налення системи освіти України в напрямі регулю-
вання взаємозв'язків "школа-ВНЗ-підприємство" на
основі поєднання навчальної, наукової та практичної
діяльності дозволить підвищити ефективність освіти
в цілому, що буде гарантувати досягнення окупності
інвестованих із різних джерел коштів у людський
капітал та дозволить зменшити наслідки ризиків втрати
інвестованих коштів.
Підприємство, як основний споживач кваліфіко-
ваної робочої сили, повною мірою має можливість
як непрямого, так і прямого впливу на процес підго-
товки та перепідготовки фахівців навчальними зак-
ладами. Непрямий вплив є найбільш поширеним в
умовах української економіки та полягає в само-
стійному виборі підприємством одного або декіль-
кох навчальних закладів, які за рівнем та напряма-
ми підготовки повною мірою відповідають його ви-
могам до якості знань та складу навичок і компе-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33889 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:41:34Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Чернявська, Є. 2012-05-30T19:01:51Z 2012-05-30T19:01:51Z 2011 Інституціональні фактори підвищення ефективності реструктуризації підприємств / Є. Чернявська // Схід. — 2011. — № 7 (114). — С. 74-79. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33889 338.24.021.8 Стаття присвячена розгляду головних напрямів удосконалення законодавства як передумови підвищення ефективності реструктуризації підприємств ринків недосконалої конкуренції на сучасному етапі ринкових перетворень. Зокрема, показана необхідність удосконалення законодавства в ракурсі введення механізмів гарантування схоронності та цільового використання коштів інвесторів, вирішення питань мотивації праці, а також зміни соціально-економічної форми державної влади. This paper examines the important trends of legislation as a condition of effectiveness of restructuring of enterprises
 of imperfect competitiveness at the modern stage of market reforms. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Економіка Інституціональні фактори підвищення ефективності реструктуризації підприємств Institutional factors of efficiency increasing of organizations' restricting Article published earlier |
| spellingShingle | Інституціональні фактори підвищення ефективності реструктуризації підприємств Чернявська, Є. Економіка |
| title | Інституціональні фактори підвищення ефективності реструктуризації підприємств |
| title_alt | Institutional factors of efficiency increasing of organizations' restricting |
| title_full | Інституціональні фактори підвищення ефективності реструктуризації підприємств |
| title_fullStr | Інституціональні фактори підвищення ефективності реструктуризації підприємств |
| title_full_unstemmed | Інституціональні фактори підвищення ефективності реструктуризації підприємств |
| title_short | Інституціональні фактори підвищення ефективності реструктуризації підприємств |
| title_sort | інституціональні фактори підвищення ефективності реструктуризації підприємств |
| topic | Економіка |
| topic_facet | Економіка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33889 |
| work_keys_str_mv | AT černâvsʹkaê ínstitucíonalʹnífaktoripídviŝennâefektivnostírestrukturizacíípídpriêmstv AT černâvsʹkaê institutionalfactorsofefficiencyincreasingoforganizationsrestricting |