Особливості взаємодії суб'єктів політики зайнятості в Україні
У публікації розглянуто особливості взаємодії суб'єктів політики зайнятості і їхній вплив
 на формування й реалізацію такої політики в Україні. Виявлені основні проблеми, надані
 рекомендації стосовно підвищення ефективності взаємодії суб'єктів політики зайнятості.
...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Схід |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33898 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Особливості взаємодії суб'єктів політики зайнятості в Україні / О. Волосатих // Схід. — 2011. — № 7 (114). — С. 8-13. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860138587957231616 |
|---|---|
| author | Волосатих, О. |
| author_facet | Волосатих, О. |
| citation_txt | Особливості взаємодії суб'єктів політики зайнятості в Україні / О. Волосатих // Схід. — 2011. — № 7 (114). — С. 8-13. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | У публікації розглянуто особливості взаємодії суб'єктів політики зайнятості і їхній вплив
на формування й реалізацію такої політики в Україні. Виявлені основні проблеми, надані
рекомендації стосовно підвищення ефективності взаємодії суб'єктів політики зайнятості.
Показана тенденція до збільшення кількості суб'єктів, задіяних у процесі реалізації політики зайнятості на державному рівні. Обґрунтована необхідність урахування регіональних
особливостей проведення політики зайнятості та шляхи вирішення цієї проблеми.
This publication discusses the features of interaction subject's employment policies and their impact on the
formation and implementation of this policy in Ukraine. The basic problem, provided recommendations for improving
the efficiency of interaction between actors in employment policy during its implementation.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:47:49Z |
| format | Article |
| fulltext |
№ 7 (114) листопад-грудень 2011 р.
8 ЕКОНОМІКА
УДК 331.5.024.5
ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОДІЇ СУБ'ЄКТІВ
ПОЛІТИКИ ЗАЙНЯТОСТІ В УКРАЇНІ
ОЛЕНА ВОЛОСАТИХ,
Донецька обласна рада, заступник начальника управління
У публікації розглянуто особливості взаємодії суб'єктів політики зайнятості і їхній вплив
на формування й реалізацію такої політики в Україні. Виявлені основні проблеми, надані
рекомендації стосовно підвищення ефективності взаємодії суб'єктів політики зайнятості.
Показана тенденція до збільшення кількості суб'єктів, задіяних у процесі реалізації політи-
ки зайнятості на державному рівні. Обґрунтована необхідність урахування регіональних
особливостей проведення політики зайнятості та шляхи вирішення цієї проблеми.
Ключові слова: політика зайнятості, суб'єкт, об'єкт, взаємодія.
Постановка проблеми. Формування й реаліза-
ція політики зайнятості відбувається на ринку праці
в умовах диспропорцій між попитом і пропозицією.
Активізація дій щодо реалізації основних напрямів
політики зайнятості з боку її суб'єктів забезпечить
поліпшення ситуації у сфері зайнятості й надасть
можливість збалансувати ситуацію на ринку праці
за рахунок оптимізації взаємозв'язків між суб'єкта-
ми політики зайнятості.
Аналіз останніх досліджень, у яких започат-
ковано вирішення проблеми. Питання оптимізації
кількості суб'єктів політики зайнятості вивчається в
працях багатьох науковців. Становлення системи
соціального, державно-приватного партнерства і
взаємовідносин державних структур та бізнесу роз-
глядають В. Д. Базилевич, Н. Б. Болотіна, В. С. Ва-
сильченко, О. А. Грішнова, В. Єременко, В. О. Прото-
попова, Г. І. Чанишева, В. Г. Варнавський, С. В. Гри-
цай, С. Д. Дансаранова, М. Г. Завельський та ін.
Вони, зокрема, наголошують на необхідності вико-
ристання досвіду інших країн щодо організації дер-
жавно-приватного партнерства, необхідності залу-
чення до вирішення проблем у сфері зайнятості гро-
мадських структур, професійних об'єднань, союзів
та асоціацій, що спричинило збільшення кількості
суб'єктів політики зайнятості. Уважається, що кон-
солідація зусиль більшості владних структур у су-
купності із соціальними партнерами дозволить за-
безпечити скорочення чисельності безробітного на-
селення. Водночас розвиток соціального партнер-
ства вплинув на збільшення кількості суб'єктів пол-
ітики зайнятості.
Мета статті - дослідити особливості формування
політики зайнятості в Україні шляхом проведення
аналізу кількості суб'єктів політики, задіяних у реа-
лізації основних напрямів, та визначити особливості
їхньої взаємодії.
Виклад основного матеріалу. В Україні дер-
жавна політика зайнятості направлена на впровад-
ження активних заходів впливу на ситуацію у сфері
зайнятості населення, що передбачає розробку про-
грам зайнятості. Ураховуючи складну соціально-еко-
номічну ситуацію в країні, а також негативні демо-
графічні тенденції, зауважимо підвищення ролі
суб'єктів політики зайнятості в її формуванні й відпо-
відальності за отримані результати.
Розглянемо поняття "суб'єкт" та "об'єкт" політики
зайнятості. Аналіз дефініцій поняття "політика зай-
нятості" та чинних нормативно-правових актів доз-
волив виділити такі чотири групи суб'єктів політики
зайнятості: владні структури, населення, суб'єкти
господарювання, організації "третього сектора" (гро-
мадські, політичні, професійні, галузеві).
До владних структур належать: держава [1, с. 6]
(органи державної влади: Міністерство соціальної
політики України, Державна інспекція з праці, Дер-
жавна служба зайнятості; місцеві державні адміні-
страції та органи місцевого самоврядування, їхні
структурні підрозділи [2] ), уряд [3, с. 21]; Державна
служба зайнятості. Владні структури можна розді-
лити на такі, що за характером покладених на них
функцій належать до прямої компетенції та непря-
мої компетенції. Владні структури прямої компетенції
за характером повноважень здійснюють координа-
цію, регулюють, забезпечують, діагностують, конт-
ролюють, прогнозують, проектують, висвітлюють у
засобах масової інформації ситуацію у сфері зайня-
тості населення в цілому на відповідній території, а
владні структури непрямої компетенції за характе-
ром повноважень лише сприяють, забезпечують,
діагностують, контролюють, інформують реалізацію
заходів із розв'язання проблем у сфері зайнятості
населення в межах своєї компетенції. Зайнятість
населення опосередковує соціально-економічні про-
цеси, відповідно діяльність владних структур непря-
мої компетенції якоюсь мірою залежить від ситуації
у сфері зайнятості, і навпаки, діяльність владних
структур непрямої компетенції опосередковано впли-
ває на ситуацію у сфері зайнятості. До владних струк-
тур непрямої компетенції належать інші міністерства,
центральні органи влади та їх структурні підрозділи,
у тому числі й навчальні заклади (рис. 1).
При владних структурах створюються громадські
дорадчі структури з метою взаємодії влади й гро-
мадськості. Наприклад, Національна тристороння
соціально-економічна рада, утворена за пропози-
цією всеукраїнських профспілок, об'єднань робо-
тодавців та Кабінету Міністрів України як консуль-
тативно-дорадчий орган при Президентові України
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 7 (114) листопад-грудень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 9
Владні структури Дорадчі структури
За характером
повноважень
Прямої компетенції Непрямої компетенції
Державні Державні Місцеві
Міністерство
соціальної
політики
України
Місцеві
адміністрації,
ради
Державна
інспекція
праці
Структурні
підрозділи
служби
зайнятості
Державна
служба
зайнятості
України
Місцеві
Ради Колегії
Громадські Національні
Міністерство
економічного
розвитку і торгівлі
України
Міністерство
фінансів України
Міністерство
юстиції України
Міністерство
внутрішніх справ
України
Міністерство
охорони здоров’я
України
Міністерство
освіти і науки,
молоді та спорту
України
Фонди
державного
соціального
страхування
Державна
податкова служба
Державна
автотранспортна
служба України
Державна митна
служба України
Державна
міграційна служба
України
Державна
реєстраційна
служба України
Державна служба
автомобільних
доріг України
Державна служба
з питань інвалідів і
ветеранів війни
України
Державна служба
зв’язку України
Державна служба
молоді та спорту
України
Інші 17 державних
служб та
13 інспекцій
Управління
місцевих
адміністрацій,
рад
Навчальні
заклади
Рис. 1. Владні структури як суб'єкти політики зайнятості.
з представників Кабінету Міністрів України, всеук-
раїнських професійних спілок та їх об'єднань, все-
українських об'єднань організацій роботодавців.
Національна рада має тристоронню структуру пред-
ставництва сторін соціального діалогу: по 22 пред-
ставники від уряду, всеукраїнських профспілок та
їх об'єднань, всеукраїнських об'єднань організацій
роботодавців. Очолюють Раду три співголови, які
одночасно є координаторами сторін. Мета діяльності
- підвищення ролі професійних спілок та організацій
роботодавців та їх об'єднань у формуванні економі-
чної та соціальної політики держави; подальший
розвиток соціального діалогу як одного з головних
чинників забезпечення соціальної стабільності, роз-
виток громадянського суспільства, запобігання сус-
пільним конфліктам. Також громадські ради форму-
ються при міністерствах.
З кожним роком кількість владних структур, за-
діяних у розв'язанні проблем у сфері зайнятості,
збільшується. Наприклад, кількість структур, що
працюють над реалізацією напряму політики зай-
нятості "Робочі місця на конкурентоспроможних
підприємствах", із кожним роком змінювалась і ста-
новила в 1997-2000 роках - 11, у 2001-2004 роках -
2, у 2005 році - 11, у 2006-2009 роках - 10, у 2010-
2011 роках - 15 відповідальних. Відповідна ситуа-
ція складається з визначенням відповідальних і за
іншими напрямами реалізації політики зайнятості.
За напрямом "Розвиток трудового потенціалу" ко-
ливання у визначенні відповідальних від 4 у 1997-
2000 роках до 14 у 2006-2009 роках; за напрямом
"Сприяння забезпеченню повної і продуктивної зайня-
тості" від 6 у 2001-2004 роках до 16 у 2006-2009 ро-
ках. Необхідно відзначити, що серед визначених
відповідальних за реалізацію напрямів політики зай-
нятості не всі мають прямий вплив на ситуацію у
сфері зайнятості. Таким чином, по-перше, відбу-
вається пошук важелів впливу на ситуацію у сфері
зайнятості з боку держави. По-друге, слід конста-
тувати значний негативний вплив безробіття насе-
лення на всі сфери діяльності. По-третє, утручання
органів влади у вирішення питань, у тому числі
через важелі політики зайнятості, свідчить про не-
спроможність ринкових механізмів ефективно впли-
вати на ситуацію. По-четверте, збільшення впливу
з боку владних структур на відносини між насе-
ленням і суб'єктами господарювання направлено
на врегулювання ситуації не лише у сфері зайня-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 7 (114) листопад-грудень 2011 р.
10 ЕКОНОМІКА
тості, а й опосередковано в інших сферах діяль-
ності. По-п'яте, збільшення кількості структур, за-
діяних у реалізації програм зайнятості, пов'язано
також із розвитком соціального партнерства, удос-
коналенням системи підготовки кадрів відповідно
до потреби, реформами у Збройних Силах України,
вугільній галузі тощо. Збільшення кількості задія-
них владних структур відбулось не лише на дер-
жавному рівні, а, ураховуючи механізм розробки
програм зайнятості, і на регіональному (територі-
альному) рівні. З огляду на кількість адміністратив-
но-територіальних одиниць в Україні (а це 490 райо-
нів, 459 міст, 118 районів у містах, 885 селищ місько-
го типу, 28471 сільських населених пунктів станом
на 1 січня 2010 року), можна стверджувати, що
збільшення кількості владних структур, які долуча-
ються до реалізації політики зайнятості, ускладнює
процес взаємодії між усіма учасниками процесу.
Структура суб'єкта політики зайнятості населення
являє собою: працівників [2] (громадяни [1, с. 6]),
що працюють за наймом на умовах повного або
неповного робочого дня (тижня) на підприємствах,
в установах й організаціях, незалежно від форм
власності, у міжнародних та іноземних організаціях
в Україні й за кордоном; громадян, які самостійно
забезпечують себе роботою (підприємці, особи, зай-
няті індивідуальною трудовою діяльністю, творчою
діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени
їхніх родин, що беруть участь у виробництві, а та-
кож члени особистих сільських господарств); осіб,
які обрані, призначені або затверджені на оплачу-
вану посаду в органах державної влади, управління
та громадських об'єднаннях; які проходять службу
в Збройних Силах України, Службі безпеки України,
Державній прикордонній службі України, військах
внутрішньої та конвойної охорони й цивільної обо-
рони України, органах внутрішніх справ України,
інших військових формуваннях, створених відпові-
дно до законодавства України, Державній службі
спеціального зв'язку та захисту інформації України,
які несуть альтернативну (невійськову) службу, служ-
бу в органах державної безпеки та внутрішніх справ;
проходять професійну підготовку, перепідготовку та
підвищення кваліфікації з відривом від виробницт-
ва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і
ВНЗ; громадян інших країн, які тимчасово перебу-
вають в Україні, працюють і виконують функції, не
пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і
місій; інші категорії зайнятого населення; безробіт-
них і тих, хто шукає роботу (у тому числі не мають
професії (спеціальності); працювали не за основною
професією понад 12 місяців); громадян, які втрати-
ли роботу й заробітну плату; іноземних громадян;
працездатне населення [10, с. 7], у тому числі осіб,
що потребують соціального захисту й не здатні на
рівних умовах конкурувати на ринку праці (жінки,
які мають дітей віком до шести років; одинокі ма-
тері, які мають дітей віком до чотирнадцяти років
або дітей-інвалідів; молодь, яка закінчила або при-
пинила навчання в середніх загальноосвітніх шко-
лах, професійно-технічних або вищих навчальних
закладах, звільнилася зі строкової військової або
альтернативної (невійськової) служби і якій надається
перше робоче місце, діти (сироти), які залишилися
без піклування батьків, а також особи, яким випов-
нилося п'ятнадцять років і які за згодою одного з
батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виня-
ток, прийматися на роботу); осіб передпенсійного
віку; осіб, звільнених після відбуття покарання або
примусового лікування; інвалідів, які не досягли пен-
сійного віку [2]); трудові ресурси [4, с. 7], робоча
сила) (рис. 2).
Рис. 2. Населення як суб'єкт політики зайнятості.
Необхідно відзначити, що не всі перераховані
категорії беруть участь у виробництві суспільно-ко-
рисного продукту і, відповідно, не можуть бути виз-
начені як зайняте населення. Наприклад, варто вик-
лючити з категорії зайнятого населення осіб, які про-
ходять професійну підготовку, перепідготовку та
підвищення кваліфікації із відривом від виробницт-
ва, та тих, які навчаються у вищих навчальних зак-
ладах на денному відділені. Зазначені особи не вра-
ховуються державою такими, що мають потребу в
праці через установлені стипендії, але з розвитком
платної форми навчання більшість із зазначених осіб
не отримують стипендії і знаходяться на утримані
батьків. Зазначені особи в разі їхньої готовності при-
ступити до праці й наявності відповідних навичок і
здоров'я повинні вважатися безробітними.
Міжнародною організацією праці рекомендова-
на система класифікації, відповідно до якої насе-
лення поділяється на економічно активне та еконо-
мічно неактивне.
Економічно активне населення за методикою
Міжнародної організації праці - це частина населен-
ня, особи обох статей віком 15-70 років, які займа-
ються економічною діяльністю або шукають роботу
й готові приступити до неї, тобто класифікуються як
зайняті або безробітні. Кількісно ця група населен-
ня складається із зайнятих економічною діяльністю
і безробітних, які на цей момент не мають роботи,
але бажають її одержати. В Україні з початку 2000
року кількість економічно активного населення ско-
ротилась на 779,2 тис. осіб, або на 3,4 %. За останні
п'ять років чисельність економічно активного насе-
лення знизилась на 0,9 %, або на 193,8 тис. осіб [5].
Економічно неактивне населення за методикою
Міжнародної організації праці - це частина населен-
ня осіб обох статей віком 15-70 років, які не можуть
бути класифіковані як зайняті або безробітні. До еко-
номічно неактивного населення належать особи, які
зайняті навчанням (учні, студенти, курсанти, які на-
вчаються в денних навчальних закладах); особи, які
Населення
Економічно активне населення Економічно неактивне населення
Безробітне Не зайняте Зайняте Інші
Пенсія Інше Навчання
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 7 (114) листопад-грудень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 11
одержують пенсію (за віком, на пільгових умовах, у
зв'язку з інвалідністю); особи, зайняті веденням до-
машнього господарства, доглядом за дітьми, хво-
рими родичами; особи, які не можуть знайти роботу
й припинили її пошук; інші особи, яким немає необ-
хідності працювати і які мають інші джерела дохо-
ду. В Україні з початку 2000 року кількість економіч-
но неактивного населення скоротилась на 742,9 тис.
осіб, або на 5,6 %. За останні п'ять років чисельність
економічно неактивного населення скоротилась на
7,1 % [5; 6]. Необхідно зазначити, що за останні
десять років кількість пенсіонерів скоротилась з
52,5 тис. осіб у 2001 році до 48,8 тис. осіб у 2010 році,
а кількість осіб, зайнятих у домогосподарстві, які
перебувають на утриманні, навпаки, збільшилась з
11,6 тис. осіб у 2001 році до 19,5 тис. осіб у 2010 році.
Відбулось скорочення учнів і студентів по відношен-
ню до 2001 року на 0,8 тис. осіб. [5]
Зайняті економічною діяльністю за методикою
Міжнародної організації праці - це частина економі-
чно активного населення, особи обох статей віком
15-70 років, які виконують роботи за винагороду за
наймом на умовах повного або неповного робочого
часу, працюють індивідуально (самостійно) або в
окремих громадян-роботодавців, на власному
(сімейному) підприємстві, безоплатно працюючі чле-
ни домашнього господарства, зайняті в особистому
підсобному сільському господарстві, а також тимча-
сово відсутні на роботі. В Україні з початку 2000 року
кількість зайнятого населення збільшилась на
91,0 тис. осіб, або на 0,5 %. Чисельність зайнятих
за останні п'ять років скоротилась на 2,2 % [5].
Безробітні за методикою Міжнародної організації
праці - це частина економічно активного населення,
особи обох статей віком 15-70 років (як зареєстро-
вані, так і незареєстровані в державній службі зай-
нятості), які одночасно відповідають трьом умовам:
не мають роботи (прибуткового заняття), шукають
роботу або намагаються організувати власну спра-
ву, готові приступити до роботи протягом наступних
двох тижнів. До цієї категорії належать також особи,
що навчаються за направленням служби зайнятості,
знайшли роботу й чекають відповіді або готуються
до неї приступити, але на цей момент ще не працю-
ють. Відповідно до законодавства України безробіт-
ними визнаються працездатні громадяни працездат-
ного віку, які через відсутність роботи не мають за-
робітку або інших передбачених законодавством
доходів і зареєстровані в державній службі зайня-
тості як такі, що шукають роботу, готові та здатні
приступити до підходящої роботи. Безробітними
визнаються також інваліди, які не досягли пенсій-
ного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що
шукають роботу [2]. В Україні з початку 2000 року
кількість безробітного населення знизилась на
870,2 тис. осіб, або на 5,6 %. За останні п'ять років
чисельність безробітних зросла на 17,9 % [5].
Таким чином, ураховуючи динаміку економічної
діяльності населення України, можна зробити висно-
вок, що ситуація у сфері зайнятості населення є ди-
намічною. Одним із факторів впливу на чисельність
населення як суб'єкта політики зайнятості й потребу
в праці у населення є демографічна ситуація в країні
(чисельність населення віком від 15 до 70 років за
останні десять років скоротилась на 4,2 %).
Як суб'єкти політики зайнятості також виступають
суб'єкти господарювання: використовують найману
працю, у тому числі роботодавці [2; 1, с. 6], підприє-
мства, організації (професійні спілки, асоціації (спілки)
підприємців), установи; органи державної влади,
управління та громадські об'єднання; Збройні Сили
України, прикордонні, внутрішні та залізничні війська,
органи державної безпеки і внутрішніх справ; загаль-
ноосвітні школи, середні спеціальні й вищі навчальні
заклади, засоби масової інформації та інші), і не
використовують найману працю (адвокати, приватні
нотаріуси, приватні перевізники), або припинили її
використання через припинення ведення госпо-
дарської діяльності (рис. 3).
Суб’єкти господарювання
Використовують найману працю Не використовують
найманої праці
Господарські
організації
Підприємці
Комунальні Інші Державні
Рис. 3. Суб'єкти господарювання як суб'єкти політики зайнятості.
На сьогодні в Україні кількість суб'єктів госпо-
дарювання, зареєстрованих у Єдиному державно-
му реєстрі підприємств та організацій, збільшилась
по Україні на початок 2010 року по відношенню до
1997 року на 104,7 %, до 2001 року на 50,7 %, а по
відношенню до 2006 року на 17,3 %. Незважаючи
на зростання кількості суб'єктів господарювання,
потреба в працівниках за останні десять років зни-
зилась на 34,1 %, а за останні п'ять років на 62,5 %.
Тенденція збільшення кількості суб'єктів господарю-
вання не розповсюджується на якість діяльності цих
суб'єктів. Загальний відсоток збиткових підприємств
по відношенню до загальної кількості підприємств
складає за 2009 рік 39,9 %, що на 2,2 % вище, ніж
у 2000 році, та на 7,4 %, ніж у 2007 році. Збиткова
діяльність суб'єктів господарювання свідчить про
кризову ситуацію в їхній фінансово-господарській
діяльності, а відповідно й про неспроможність ви-
конувати взяті зобов'язання як перед державою,
партнерами, так і перед найманими працівниками.
Таким чином, результати фінансово-господарської
діяльності суб'єктів господарювання впливають на
їх потребу в найманих працівниках.
Активні об'єднання як суб'єкти політики зайня-
тості, у тому числі політичні, громадські, професійні,
відіграють значну роль у формуванні й реалізації
політики зайнятості. Саме такі активні об'єднання
виступають не лише ініціаторами розробки напрямів
реалізації політики зайнятості через укладання угод
між об'єднаннями і владою, а також виконують фун-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 7 (114) листопад-грудень 2011 р.
12 ЕКОНОМІКА
Активні (політичні, громадські, професійні) об’єднання
Організації Партії Спілки Фонди Асоціації
Політичні
Громадські
Робітників
Роботодавців
Професійні
Галузеві
Підприємців
Рис. 4. Активні об'єднання як суб'єкти політики зайнятості.
Аналіз суб'єктів політики зайнятості дозволив
підкреслити їхнє значення для подальшого дослід-
ження й довів, що зростання кількості владних струк-
тур, кількості суб'єктів господарювання, у тому числі
й збиткових, на тлі скорочення чисельності населен-
ня, у тому числі й економічно активного, з одного
боку, ускладнює взаємодію між суб'єктами політики
зайнятості, а з іншого - зводить усі зусилля вплинути
на ситуацію у сфері зайнятості до мінімуму.
Об'єкт політики зайнятості - це завжди те, на що
вона спрямована. Аналіз дефініцій поняття "політи-
ка зайнятості" показав, що політика зайнятості спря-
мована на стимулювання ефективної діяльності [7];
збалансування інтересів з приводу задоволення
потреби в роботі [1, с. 6]. Ураховуючи, що в процесі
взаємодії між суб'єктами політики зайнятості вини-
кають відносини ("громадські" [8, с. 34]; "суспіль-
но-економічні" [9, с. 87]; "соціально-економічні" [10,
с. 37]; "соціально-трудові" [11; 12, с. 11; 13, с. 136],
"трудові" [14]), обумовлені їхніми потребами та інте-
ресами, отже, відносини є об'єктом політики зайня-
тості, а як предмет політики зайнятості виступають
причинно-наслідкові зв'язки між потребами та інте-
ресами суб'єктів політики зайнятості в певних со-
ціально-економічних умовах (суб'єкти політики зай-
нятості діють для задоволення потреб, виходячи зі
своїх економічних інтересів у певних умовах зайня-
тості / безробіття).
Узагальнена схема всіх існуючих зв'язків суб'-
єктів політики зайнятості показана на рис. 5.
Дорадчі
структури,
створені при
владних
структурах
Верховна рада України
Кабінет Міністрів України
Міністерство соціальної
політики України
Центральні органи виконавчої
влади України
Наглядова рада за діяльністю Фонду
загальнообов’язкового державного соціального
страхування на випадок безробіття
Правління Фонду загальнообов’язкового державного
страхування України на випадок безробіття
Державна служба зайнятості – виконавча дирекція
Фонду загальнообов’язкового державного
страхування України на випадок безробіття
Державний центр зайнятості
Центри зайнятості АР Крим, обласні, Київський і
Севастопольський міські, районі, міські та районі у
містах центри зайнятості
Активні об’єднання
(політичні, громадські,
професійні)
Органи місцевого
самоврядування
Суб’єкти
господарювання
Населення
Приватні агенції з
працевлаштування
Органи освіти (школи, професійно-освітні заклади, вищі навчальні заклади)
Населення (безробітне)
Владні структури
Суб’єкти
господарювання
Населення
Активні (політичні,
громадські,
професійні)
Рис. 5. Взаємодія суб'єктів політики зайнятості.
кцію громадського контролю за реалізацією політи-
ки зайнятості. Від активної позиції таких об'єднань
залежить визначення й висвітлення проблемних пи-
тань у сфері зайнятості населення, а також захист
інтересів тих, чиї інтереси вони представляють (ро-
бітників, роботодавців) (рис. 4).
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 7 (114) листопад-грудень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 13
Збільшення кількості суб'єктів політики зайнятості,
відповідальних за реалізацію основних напрямів
політики зайнятості, приводить до збільшення доку-
ментообігу, неузгодженості дій та ускладнень із про-
веденням належного контролю.
Висновки
Владні структури, населення, суб'єкти господа-
рювання та суб'єкти "третього сектора" є окремими
суб'єктами політики зайнятості, а всезагальним суб'-
єктом політики зайнятості виступає суспільство.
Відносини між суб'єктами політики зайнятості обу-
мовлені їхніми потребами. Наявність потреб спо-
нукає до діяльності, спрямованість якої визначає
інтерес.
Аналіз суб'єкт-об'єктного поля політики зайнятості
показав, що через розробку основних напрямів її
реалізації на державному рівні збільшується кількість
задіяних у цьому процесі суб'єктів. Взаємодія між
ними порушується через відсутність належних
взаємозв'язків між усіма суб'єктами політики зайня-
тості, що спричиняє складнощі при здійснені конт-
ролю результатів реалізації основних напрямів і не
забезпечує дієвості прийнятих заходів. Ураховую-
чи необхідність пристосування політики зайнятості
до регіональних особливостей, а також необхідність
активізації населення на місцях, підтримання ініціа-
тив місцевої влади щодо розвитку територій, отри-
мані результати аналізу кількості суб'єктів політики
зайнятості в подальшому повинні скласти основу при
прийнятті управлінських рішень щодо оптимізації
кола суб'єктів, задіяних у реалізації основних на-
прямів політики зайнятості. При цьому передбачаєть-
ся проведення децентралізації розробки основних
напрямів реалізації політики зайнятості.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Политика в сфере занятости во имя социальной спра-
ведливости и справедливой глобализации. Доклад VI о пери-
одически обсуждаемых вопросах по проблемам занятости,
2010 год Международная конференция труда, 99-я сессия
2010 г. Международное бюро труда. - Женева, 2010. - С. 185.
2. Закон України "Про зайнятість": від 01.03.1991 р., № 803-
XII // ВВР України. - 1991. - № 14. - С. 171 (зі змін. і допов.).
3. Пашинина Е. И. Стратификационное пространство за-
нятости в контексте формирования среднего класса : авто-
реф. дисс. на соискание уч. степени канд. соц. наук : спец.
22.00.04 / Е. И. Пашинина. - Саратов, 2007. - 18 c.
4. Риндзак О. Т. Мотиваційні механізми активізації політи-
ки зайнятості в Україні (на прикладі Львівської області) : ав-
тореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец.
08.09.01 / О. Т. Риндзак. - Львів, 2003. - 19 с.
5. Економічна активність населення у 2010 році : експ-
рес-випуск № 68 від 24.03.2011 р. / Офіційний сайт Держав-
ного комітету статистики України [Електронний ресурс]. -
Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua.
6. Склад економічно неактивного населення у 2000-
2010 рр. / Офіційний сайт Державного комітету статистики
України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://
ukrstat.gov.ua.
7. Бондарь М. Политика занятости в республике Бела-
русь в контексте некоторых тенденций на мировом рынке
труда / М. Бондарь // Белорусский журнал международного
права и международных отношений. - 2003. - № 3. - С. 93-97.
8. Котляр А. Э. О понятии рынка труда / А. Э. Котляр //
Вопросы экономики. - 1998. - № 1. - С. 34.
9. Воловская Н. М. Экономика и социология труда /
Н. М. Воловская. - М. ; Новосибирск : ИНФРА-М : Сиб. согла-
шение, 2001. - 203 с.
10. Краснов Ю. Методологічні основи відтворювального
механізму зайнятості населення / Ю. Краснов // Україна:
аспекти праці. - 2008. - № 4. - С. 37.
11. Хома А. М. Інституційний механізм регулювання со-
ціально-трудових відносин / А. М. Хома [Електронний ресурс].
- Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/
Rpzn/2009_2/09xamstv.pdf.
12. Мельник С. В. Механізм регулювання соціально-тру-
дової сфери України / С. В. Мельник. - К. : Вид-во "Соцінформ",
2009. - 768 с.
13. Шаульська Л. В. Соціально-трудові відносини як чин-
ник розвитку трудового потенціалу : [Удосконалення соціаль-
но-трудових відносин в Україні] / Л. В. Шаульська // Акту-
альні проблеми економіки. - 2005. - № 6. - С. 136-143.
14. Жуков В. І. Трудові відносини на ринку праці в Україні
/ В. І. Жуков [Електронний ресурс]. - Режим доступу : ttp://
www.nb uv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Rpzn/2009_2/0 9gvirpu.pdf.
О. Volosatykh
FEATURES INTERACTION OF SUBJECTS POLICY EMPLOYMENT IN UKRAINE
This publication discusses the features of interaction subject's employment policies and their impact on the
formation and implementation of this policy in Ukraine. The basic problem, provided recommendations for improving
the efficiency of interaction between actors in employment policy during its implementation.
Key words: employment policy, subject, object interaction.
© О. Волосатих
Надійшла до редакції 17.10.2011
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.ukrstat.gov.ua
http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33898 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:47:49Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Волосатих, О. 2012-05-30T19:15:51Z 2012-05-30T19:15:51Z 2011 Особливості взаємодії суб'єктів політики зайнятості в Україні / О. Волосатих // Схід. — 2011. — № 7 (114). — С. 8-13. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33898 331.5.024.5 У публікації розглянуто особливості взаємодії суб'єктів політики зайнятості і їхній вплив
 на формування й реалізацію такої політики в Україні. Виявлені основні проблеми, надані
 рекомендації стосовно підвищення ефективності взаємодії суб'єктів політики зайнятості.
 Показана тенденція до збільшення кількості суб'єктів, задіяних у процесі реалізації політики зайнятості на державному рівні. Обґрунтована необхідність урахування регіональних
 особливостей проведення політики зайнятості та шляхи вирішення цієї проблеми. This publication discusses the features of interaction subject's employment policies and their impact on the
 formation and implementation of this policy in Ukraine. The basic problem, provided recommendations for improving
 the efficiency of interaction between actors in employment policy during its implementation. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Економіка Особливості взаємодії суб'єктів політики зайнятості в Україні Features interaction of subjects policy employment in Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Особливості взаємодії суб'єктів політики зайнятості в Україні Волосатих, О. Економіка |
| title | Особливості взаємодії суб'єктів політики зайнятості в Україні |
| title_alt | Features interaction of subjects policy employment in Ukraine |
| title_full | Особливості взаємодії суб'єктів політики зайнятості в Україні |
| title_fullStr | Особливості взаємодії суб'єктів політики зайнятості в Україні |
| title_full_unstemmed | Особливості взаємодії суб'єктів політики зайнятості в Україні |
| title_short | Особливості взаємодії суб'єктів політики зайнятості в Україні |
| title_sort | особливості взаємодії суб'єктів політики зайнятості в україні |
| topic | Економіка |
| topic_facet | Економіка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33898 |
| work_keys_str_mv | AT volosatiho osoblivostívzaêmodíísubêktívpolítikizainâtostívukraíní AT volosatiho featuresinteractionofsubjectspolicyemploymentinukraine |