Основні тенденції інноваційної діяльності українських підприємств у ХХІ ст.
У статті досліджено характер та основні тенденції інноваційної діяльності в Україні в
 перше десятиліття ХХІ ст. Аналіз проведено за такими показниками: інноваційна активність
 підприємств, джерела фінансування, регіональна та галузева структура інновацій, джерела витрат. Special att...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Схід |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33908 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Основні тенденції інноваційної діяльності українських підприємств у ХХІ ст. / М. Кошевцова // Схід. — 2012. — № 1 (115). — С. 53-57. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860269059275227136 |
|---|---|
| author | Кошевцова, М. |
| author_facet | Кошевцова, М. |
| citation_txt | Основні тенденції інноваційної діяльності українських підприємств у ХХІ ст. / М. Кошевцова // Схід. — 2012. — № 1 (115). — С. 53-57. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | У статті досліджено характер та основні тенденції інноваційної діяльності в Україні в
перше десятиліття ХХІ ст. Аналіз проведено за такими показниками: інноваційна активність
підприємств, джерела фінансування, регіональна та галузева структура інновацій, джерела витрат.
Special attention author pays to the character and the main tendencies of innovatio nal in Ukraine for the firs t
decade of XXI century. The analysis was carried out for the following points: innovational activity of enterprises, the
sources of finance, regional and branch structure of innovations, the source of expenses.
|
| first_indexed | 2025-12-07T19:04:42Z |
| format | Article |
| fulltext |
№ 1 (115) січень-лютий 2012 р.
ЕКОНОМІКА 53
УДК 330.341.1
ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ У ХХІ ст.
МАРІЯ КОШЕВЦОВА,
асистент Донецького національного технічного університету
У статті досліджено характер та основні тенденції інноваційної діяльності в Україні в
перше десятиліття ХХІ ст. Аналіз проведено за такими показниками: інноваційна активність
підприємств, джерела фінансування, регіональна та галузева структура інновацій, джере-
ла витрат.
Ключові слова: інноваційна діяльність, джерела фінансування, інноваційна продукція, інноваційні
витрати.
Постановка проблеми. Інноваційна діяльність
в Україні є актуальним питанням, особливо з того
часу, як відкрилися кордони для зовнішньої торгівлі
та стала необхідною умова випуску конкурентоздат-
ної продукції. Досягнення стратегічної мети почи-
нається на рівні підприємства й вимагає створення
організаційних, економічних і правових умов, що
сприяють залученню в господарський оборот резуль-
татів науково-технічної діяльності й розвитку вироб-
ництва конкурентноздатної наукомісткої продукції.
Це питання постає зокрема й у світлі підписання
міждержавної програми інноваційного співробітниц-
тва країн СНД. Нам необхідно чітко уявляти стан
інноваційної сфери для того, щоб знати, що запропо-
нувати іноземним колегам та що в них запозичити,
яким досвідом обмінятися, які сфери є найбільш пер-
спективними для співробітництва.
Огляд та аналіз джерел. У роботах Т. В. Ци-
хан [1], В. П. Письмак [2], М. Лендєл та С. Товка-
нець [3] простежено тенденції та характер іннова-
ційної діяльності в Україні, виконано порівняльний
аналіз інноваційного розвитку промисловості нашої
та інших країн світу. Дослідженнями інноваційного
розвитку також займаються Комітет з питань науки і
освіти України, Державне агентство України з інвес-
тицій та інновацій, Інститут економіки та прогнозу-
вання, інші наукові установи. Збір статистичних по-
казників виконують спеціалізовані державні устано-
ви (управління статистики та різні інститути прогно-
зування). Вони публікують звіти, які можна взяти за
першоджерело аналізу [4-9].
Разом із тим, досить мало уваги приділено саме
аналізу статистичних показників діяльності (у т. ч.
інноваційної) українських підприємств, на основі
якого можна робити висновки про ступінь інновацій-
ного розвитку та його основні тенденції.
Метою статті є аналіз інноваційної діяльності ук-
раїнських підприємств на основі статистичних да-
них за 2000-2010 рр., виділення основних тенденцій
та перспектив її розвитку.
Виклад основного матеріалу. Аналіз техноло-
гічного рівня розвитку в Україні показує, що багато-
укладність виробництва стає нині однією з голов-
них структурних проблем української економіки.
Сьогодні в Україні домінує відтворення третього
технологічного укладу: панування залізничного
транспорту, чорної металургії, електроенергетики,
неорганічної хімії, споживання вугілля, універсаль-
ного машинобудування, електроенергетики. Част-
ково присутній четвертий уклад: розвиток органіч-
ної хімії і полімерних матеріалів, кольорової мета-
лургії, нафтопереробки, автомобілебудування, точ-
ного машинобудування і приладобудування, елек-
тронної промисловості. На частку п'ятого техноло-
гічного укладу припадає тільки 3-5 % у загальній
структурі національної економіки. Цей уклад сьо-
годні визначає власне постіндустріальний тип ви-
робництва (розвиток складної обчислювальної тех-
ніки, сучасних видів озброєнь, програмного забез-
печення, авіаційної промисловості, телекомунікацій,
роботобудування) [1].
За даними Інституту економічного прогнозування
НАН України, частка третього технологічного укладу
у випуску вітчизняної продукції складала 57,9 %,
четвертого - 38 %, п'ятого - 4 %. Із загального обся-
гу коштів 60 % інноваційних витрат припадає на чет-
вертий технологічний уклад, 30 % - на третій, на п'я-
тий - 8,6 % (табл. 1).
Починаючи з 2001 р., відбувається скорочення
кількості підприємств, що здійснювали та впровад-
жували інновації (табл. 2).
Технологічні уклади Показники 3-й 4-й 5-й 6-й
Обсяг виробництва продукції 57,9 % 38 % 4 % 0,1 %
Фінансування наукових розробок 6 % 69,7 % 23 % 0,3 %
Витрати на інновації 30 % 60 % 8,6 % 0,4 %
Інвестиції 75 % 20 % 4,5 % 0,5 %
Капітальні вкладення на технічне
переозброєння і модернізацію 83 % 10 % 6,1 % 0,9 %
Таблиця 1. - Характеристика технологічної багатоукладності економіки України [5]
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 1 (115) січень-лютий 2012 р.
54 ЕКОНОМІКА
Таблиця 2. - Інноваційна активність підприємств*
Рік Частка підприємств,
що займалися інноваціями, %
Упроваджено нових технологічних
процесів, шт.
2000 14,8 1403
2001 14,3 1421
2002 14,6 1142
2003 11,5 1482
2004 10,0 1727
2005 8,2 1808
2006 10,0 1145
2007 11,5 1419
2008 10,8 1647
2009 10,7 1893
2010 11,5 2043
* Примітка: розроблено автором на основі даних [4, 6]
За 2000-2009 рр. цей показник знизився з 14,8 %
до 10,7 %. У 2010 р. він почав зростати до 11,5 %.
[4, с. 13]. Дуже позитивною тенденцією є зростання
кількості впроваджених нових технологічних про-
цесів майже у 1,5 раза за досліджуваний період.
У той же час обсяги реалізованої інноваційної про-
дукції до 2007 р. поступово збільшувалися (рис. 1). У
2007 р. обсяг реалізації склав 32746,35 млн грн, що
більше, ніж у 2005 р., приблизно на 30 %, але в 2008-
2009 рр. дещо зменшився через загальне падіння
реалізації продукції внаслідок економічної кризи. Але
вже 2010 р. виріс до рекордного за весь період по-
казника - 44450 млн грн.
Обсяг реалізованої продукції наводиться у фак-
тичних цінах, тому для того, щоб дізнатися про зро-
стання в чистому вигляді, необхідно враховувати
рівень інфляції в поточному році.
12148,3 12605,7
12882,1
18784
24995,4
29843,2
32746,35
31909,5
44450
0
5000
10000
15000
20000
25000
30000
35000
40000
45000
2000 2001 2003 2004 2005 2006 2007 2009 2010
Рис. 1. Обсяг реалізованої інноваційної
продукції, млн грн (розроблено автором на
основі даних [4, 6]).
Із загальної кількості інноваційних підприємств
420 реалізовували продукцію, нову для ринку Ук-
раїни, обсяг якої становив 22,3 млрд грн, або 3,7 %
обсягу реалізованої промислової продукції. Майже
половину з них склали підприємства машинобуду-
вання, обсяг реалізації інноваційної продукції на них
склав 9,6 млрд грн, або 11,2 % обсягу реалізованої
продукції галузі; 65 підприємств з виробництва
харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів
(1,8 млрд грн і 2,1 %); 51 підприємство хімічної та
нафтохімічної промисловості - (5,7 млрд грн і 15,5 %).
Що стосується сфери послуг, яка є найбільш ди-
намічним сектором економіки в передових індуст-
ріальних державах, то в нашій країні вона відрізня-
ється досить низьким рівнем інноваційної активності
порівняно з промисловістю. У 2007 р. усього 2,4 %
від загальної кількості обстежених у сфері послуг
здійснювали розробку й упровадження технологіч-
них інновацій. При цьому найбільш поширеним ви-
дом інноваційної діяльності у сфері послуг є заку-
півля програмних засобів, яку здійснювали близь-
ко 70 % інноваційно-активних підприємств цього
сектора економіки. Інший популярний вид іннова-
ційної діяльності - придбання машин й устаткуван-
ня, пов'язаного з реалізацією нововведень (59,4 %
підприємств). Проте частка підприємств, що вико-
нують дослідження й розробки, становила тут лише
13,4 %.
Серед видів послуг, де найбільш поширюються
інновації, є: готельний та ресторанний бізнес - 10,3 %;
діяльність транспорту та зв'язку - 16,4 %; операції з
нерухомим майном, орендою, інжинірингом та на-
данням послуг підприємцям - 75,5 %; освіта - 2,1 %;
охорона здоров'я та надання соціальної допомоги -
4,3 %; надання комунальних та індивідуальних по-
слуг; діяльність у сфері культури - 10,3 % [6].
Згідно зі Стратегією інноваційного розвитку Ук-
раїни на 2010-2020 рр. в умовах глобалізаційних
викликів та міждержавною програмою інноваційного
співробітництва держав СНД на період до 2020 р.,
що підписана одночасно з договором про зону
вільної торгівлі (у межах СНД), частка інноваційної
продукції в обсязі промислового виробництва має
зрости до 2020 р. у чотири рази й сягнути 20 %.
Рівень інноваційної активності підприємств збіль-
шиться у два-три рази, у півтора раза очікується
збільшення частки високотехнологічного виробниц-
тва в структурі промисловості [7, 9]. На початку
2012 р. повинні з'явитися рекомендації та пропо-
зиції міністерств щодо реалізації цієї програми.
Основні напрямки інноваційних витрат підпри-
ємств відображені на рис. 2. Розподіл обсягу вит-
рат підприємств на інновації наочно демонструє,
що інноваційна активність українських фірм зосе-
реджена більшою мірою на придбанні машин та
обладнання. Ця тенденція спостерігається і в ціло-
му на підприємствах в Україні. У той же час у за-
гальносвітовому контексті найбільш розповсюдже-
ним є придбання ліцензій та ноу-хау.
У 2010 р. в середньому по Україні на одне інно-
ваційне підприємство припадало близько 5,2 млн грн
витрат.
Обсяг інноваційних витрат українських підпри-
ємств у 2006 р. склав 10,9 млрд грн. При цьому
майже всі ці кошти були спрямовані безпосередньо
на технологічний трансфер: 68,9 % було спрямова-
но на придбання машин, обладнання та програмно-
го забезпечення; 1,8 % - на придбання результатів
НДР інших організацій (зовнішні НДР), виконаних
іншими організаціями для розробки нових або вдос-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 1 (115) січень-лютий 2012 р.
ЕКОНОМІКА 55
9,1
16,2
10,6
2,6
4,2
3 68,9
56,6
54,8
19
24,6
30,4
0 20 40 60 80 100 120
2006
2007
2009
%
Дослідження і розробка
Придбання нових
технологій
Придбання машин,
обладнання та ін.
Інші витрати
коналених продуктів та процесів; 3,0 % - на прид-
бання інших зовнішніх знань (нових технологій, у т.
ч. виключних майнових прав власності на винахо-
ди, корисні моделі, промислові зразки; комерційних
таємниць; проектів; товарних знаків, придбаних у
зв'язку з проведенням підприємством інновацій;
інжинірингових, консалтингових послуг) [5].
Позитивною тенденцією є скорочення витрат на
придбання машин та обладнання за 4 роки на 14,1 %
та незначне зростання витрат на придбання нових
технологій.
Інвестиції в основні засоби (придбання машин,
обладнання та програмного забезпечення) здійсню-
валися в основному за рахунок власних коштів
Рис. 2. Розподіл обсягу витрат підприємств на інновації
(розроблено автором на основі даних [4, 5]).
Таблиця 3. - Інвестиції підприємств в основні засоби за джерелами фінансування, % [4, с. 17]
Джерело 2007 р. 2008 р. 2009 р. 2010 р.
Державний та місцеві
бюджети 9,5 9,2 7,1 9,2
Власні кошти 56,5 56,7 63,3 55,7
Іноземні інвестиції 3,5 3,3 4,5 2,3
Кошти населення та
приватних осіб 7,3 9,1 6,8 13,8
Кредити банків 16,6 17,3 14,2 13,7
Інші 6,6 4,4 4,1 5,3
(табл. 3). Також активно залучалися кредити банків.
Але разом зі зростанням у 2009 р. значущості влас-
них коштів до 63,3 % частка кредитів упала до
14,2 %. У 2010 р. більш ніж удвічі зросла частка
коштів населення та приватних осіб.
Понад 90 % підприємств здійснювали техноло-
гічний трансфер за рахунок власних коштів, обсяг
яких становив майже три чверті загального обсягу
витрат (8,0 млрд грн). Кредити на суму 2,0 млрд грн
отримали 145 підприємств. Кошти іноземних інвес-
торів, обсяг яких становив 0,3 млрд грн (3,0 %), за-
лучили 23 підприємства [6]. Лише 44 підприємства
отримали підтримку держбюджету та 13 - місцевих
бюджетів.
Фінансові ресурси для здійснення інноваційної
діяльності на рівні підприємства доцільно розділити
за допомогою такого критерію, як можливість това-
ровиробника безпосередньо впливати й самостійно
регулювати умови їхнього одержання. Аналіз струк-
тури фінансування інноваційної діяльності підпри-
ємства за джерелами показав високу значущість
власних коштів (табл. 4)
Таблиця 4. - Структура фінансування інноваційної діяльності підприємства *
Стаття фінансування 1999 2000 2001 2002 2003 2005 2006 2007 2008 2009
Власні кошти 69,3 79,7 83,9 71,1 70,3 87,7 84,6 73,7 60,6 65
Кошти Державного та
місцевих бюджетів 13,3 0,5 2,9 1,6 3,1 0,8 2,1 1,4 2,8 1,6
Кошти вітчизняних та
зарубіжних інвесторів 8,2 10,3 4,8 4,7 7,9 4,1 3,3 3,2 0,96 19
Кредити 6,1 6,2 6 12,6 18 7,1 8,5 18,4 17,3 13,2
Кошти інших джерел 3,1 3,2 2,4 4 0,7 0,2 1,5 3,3 18,4 1,15
* Примітка: розроблено автором на основі даних [4, 5]
Динаміка розподілу за кожним джерелом пока-
зує зростання обсягів кредитів та зменшення дер-
жавного фінансування, а також коштів інвесторів
(рис. 3). Порівняння джерел фінансування іннова-
ційної діяльності та інвестування в основні засоби
за статтею "Власні кошти" також доводить, що ос-
новні витрати українських підприємств ідуть на прид-
бання машин та устаткування.
Тобто в структурі фінансування інноваційної
діяльності весь досліджуваний період зберігаєть-
ся тенденція переваг власних коштів підприємства.
Ця тенденція походить ще із часів планової еконо-
міки, коли керівники могли розраховувати лише на
власні сили та частково - на кошти Держбюджету.
Але в сучасних умовах дефіциту Держбюджету
багато хто скаржиться на відсутність державної
допомоги, власних коштів не завжди вистачає, іно-
земних інвесторів знайти складно, особливо після
світової фінансової кризи у 2008 р. Натомість ко-
мерційні банки завдяки правильно проведеній дер-
жавній політиці підтримки банківської сфери у пе-
ріод фінансової кризи досить швидко знову актив-
но розпочали кредитування.
Занизькими й нерівномірними є темпи регіональ-
ного розвитку. Серед регіональних лідерів за ста-
тистикою в інноваційній діяльності можна виділити
м. Київ, Харківську, Донецьку, Дніпропетровську, За-
поріжську та Львівську області.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 1 (115) січень-лютий 2012 р.
56 ЕКОНОМІКА
Рис. 3. Розподіл обсягу фінансування інноваційної діяльності підприємства за джерелами
(розроблено автором на основі даних [4, 5]).
Відповідно до результатів аналізу інноваційної
діяльності за міжнародною методологією CIS 6 у
декількох регіонах (м. Київ, АР Крим, Харківська,
Донецька та Чернівецька області), рівень інновацій-
ної активності підприємств коливається в діапазоні
10-30 %; рівень інноваційної активності великих
підприємств України складає 23-49 %, середніх - 11-
29 %, малих - 7-23 %. Найвищий показник - серед
великих підприємств м. Києва, найнижчий - серед
малих Чернівецької області. У м. Києві, АР Крим та
Чернівецькій області найвищий рівень інноваційної
активності має діяльність, пов'язана з комп'ютера-
ми та ПЗ, консультуванням у сфері архітектури та
інжинірингу, технічними випробуваннями (74,3 %).
Для Харківської області - це переробна промисловість,
а в Донецькій - це переробна промисловість і фінан-
сова діяльність. Основним напрямком інноваційної
діяльності (78-91 % підприємств) обстежених регі-
онів стало придбання машин, обладнання та ПЗ для
виробництва нових продуктів та послуг [8].
Це говорить про несформовані пріоритети регіо-
нального інноваційного розвитку та відсутність ме-
ханізму інтеграції регіональних галузевих програм
до національної інноваційної системи.
Темпи інноваційного розвитку української еконо-
міки за рахунок кластерів також залишають бажати
кращого, хоча сама ідея їх створення вже знайшла
своє відображення в роботі регіональних і місцевих
органів управління України. Кластер виступає інду-
стріальним комплексом на основі концентрації ме-
реж виробників, постачальників і споживачів, пов'я-
заних технологічним циклом. Причина виникнення
кластерів полягає в необхідності створення техно-
логічних зв'язків між галузями й секторами економ-
іки для реалізації їх потенційних переваг [3].
На жаль, в Україні кількість кластерів збільшуєть-
ся повільно, і сьогодні вони існують лише у 8 об-
ластях. Найбільше їх у Хмельницькій області, де
розташовані швейний, будівельний, харчовий і ту-
ристичний кластери. На відміну від України, провідні
країни світу (Данія, Нідерланди, Бельгія, Канада,
Фінляндія, Південна Америка, Франція й Італія) ак-
тивно використовують кластерні моделі для просу-
вання національної економіки та успішно адапту-
ють і використовують щодо економік різного сту-
пеня розвитку.
Висновки
1. Частка українських підприємств, що займа-
ються інноваціями, за останні 10 років знизилася
на 4 %. Водночас кількість упроваджених нових
технологічних процесів зросла в 1,5 раза.
2. Основним джерелом інноваційного фінансу-
вання були і є власні кошти. Хоча це не завжди є
ефективним їх використанням. Зросла роль банків-
ських кредитів.
3. Основним напрямком інноваційної діяльності на
вітчизняному підприємстві в досліджуваний період
2000-2010 рр. є придбання машин та устаткування.
4. Регіональна інноваційна активність в основно-
му зосереджена в промислових центрах із вироб-
ництва інноваційної продукції та наукових центрах із
надання послуг. Першість у галузевій структурі інно-
ваційної діяльності підприємств належить переробній
промисловості, діяльності, пов'язаній із комп'ютера-
ми та програмним забезпеченням, консультуванням
у сфері архітектури та інжинірингу, технічними ви-
пробуваннями.
5. У результаті підписання міждержавної програ-
ми інноваційного співробітництва країн СНД прогно-
зується до 2020 р. зростання інноваційної активності
підприємств у 2-3 рази (тобто до 30 %), збільшення
частки інноваційної продукції (до 20 %) та частки
високотехнологічного виробництва в промисловості.
Можливо, це стане поштовхом до переходу України
на 4-й, а частково - збільшення частки 5-го техноло-
гічного укладу економіки.
У подальших дослідженнях слід порівняти
структуру економік країн-партнерів України за ук-
ладами і виробити рекомендації щодо оптимізації
міжнародної інноваційної складової розвитку вітчиз-
няної економіки.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Цихан Т. В. О концепции технологических укладов и
приоритетах инновационного развития Украины / Т. В. Цихан
// Теория и практика управления. - 2005. - № 1. - С. 33-46.
2. Письмак В. П. Проблемы устойчивого функционирова-
ния социально-экономической модели Украины / В. П. Пись-
мак. - Донецк : Донеччина, 2009. - 544 с.
3. Лендєл М. Виробничий потенціал регіону в умовах рин-
кових перетворень / М. Лендєл, C. Товканець. - Ужгород :
Карпати, 2009. - 230 с.
4. Державний комітет статистики України. Україна 2010.
Статистичний збірник. - К. : Держкомстат, 2011. - 27 с.
5. Офіційний сайт Інституту економіки та прогнозування
НАН України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http//
:ief.org.ua.
6. Офіційний сайт Державного комітету статистики [Елек-
тронний ресурс]. - Режим доступу : http://ukrstat.gov.ua.
7. Офіційний сайт Комітету з питань науки і освіти [Елек-
тронний ресурс]. - Режим доступу : http://kno.rada.gov.ua.
8. Регіональний філіал НІСД у м. Харкові [Електронний ре-
сурс]. - Режим доступу : http://old.niss.gov.ua.
9. Офіційний сайт Державного агентства України з інвес-
тицій та інновацій [Електронний ресурс]. - Режим доступу :
http://ukrproject.gov.ua.
0
10
20
30
40
50
60
70
80
90
2000 2001 2003 2005 2006 2008 2009 2010
2001 2003 2005 2006 2008 2009 2010
Власні кошти
Кошти державного та місцевих бюджетів
Кошти вітчизняних інвесторів
Кошти іноземних інвесторів
Кредити
Кошти інших джерел
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://ukrstat.gov.ua
http://kno.rada.gov.ua
http://old.niss.gov.ua
http://ukrproject.gov.ua
http://www.pdffactory.com
№ 1 (115) січень-лютий 2012 р.
ЕКОНОМІКА 57
М. Koshevtsova
THE MAIN TENDENCIES OF INNOVATIVE ACTIVITY OF UKRAINIAN ENTERPRISES
IN THE XXI CENTURY
Special attention author pays to the character and the main tendencies of innovational in Ukraine for the first
decade of XXI century. The analysis was carried out for the following points: innovational activity of enterprises, the
sources of finance, regional and branch structure of innovations, the source of expenses.
Key words: innovational activity of enterprises, the sources of finance, innovation, innovational expenses.
© М. Кошевцова
Надійшла до редакції 12.01.2012
УДК 336.144
АНАЛІЗ РИЗИКІВ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ
НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ
ОЛЬГА КРАВЧЕНКО,
кандидат економічних наук, доцент кафедри "Фінанси транспорту"
Державного економіко-технологічного університету транспорту, м. Київ
У статті обґрунтовано необхідність урахування існуючої невизначеності зовнішнього се-
редовища у фінансовому плануванні й прогнозуванні на залізничному транспорті, а також
розглянуто види ризиків і рівні невизначеності, що впливають на ефективність фінансово-
го планування. Запропоновано використання методології сценарного планування для по-
кращення якості довгострокових і стратегічних фінансових планів та прогнозів.
Ключові слова: фінансове планування, ризик, невизначеність, залізничний транспорт.
Постановка проблеми. Підвищення невизна-
ченості зовнішнього середовища суттєво впливає
на всі аспекти довгострокового та стратегічного уп-
равління економічними системами, у тому числі й
на функціонування залізничного транспорту Украї-
ни1. Тому для успішного функціонування й розвитку
в умовах динамічного й нестаціонарного зовнішнь-
ого середовища всі елементи системи управління,
зокрема залізничним транспортом, повинні мати
здатність адаптуватися до виникаючих змін. Одним
із дієвих інструментів забезпечення довгострокової
і стратегічної адаптації може стати фінансове плану-
вання й прогнозування.
Аналіз останніх досліджень та публікацій.
Фінансове планування як напрямок наукових дос-
ліджень знаходиться в центрі уваги багатьох заруб-
іжних та вітчизняних учених. Значний науковий інте-
рес для осмислення проблем фінансів, фінансового
планування й прогнозування становлять праці про-
відних західних науковців: Р. Брейлі, Е. Грінолла,
Є. Брігхема, Ч. Ф. Лі, С. Майєрса, Д. И. Фіннерті,
Дж. К. Горна та багатьох інших.
Суттєвий внесок у з'ясування проблем фінансо-
вого планування й прогнозування як на рівні окре-
мих підприємств, так і на рівні галузей економіки
зробили І. Т. Балабанов, О. М. Бандурка, О. І. Бо-
родіна, І. А. Бланк, А. Н. Жилкіна, А. М. Ковальова,
В. В. Ковальов, Л. Н. Павлова, А. М. Поддєрьогін та ін.
Особливий інтерес викликає поява публікацій,
присвячених упровадженню бюджетування й
фінансового планування в практику управління за-
лізничним транспортом України, таких фахівців, як
Л. М. Твардовська, Ю. В. Півняк, Ю. П. Труханов,
В. О. Мельник, О. М. Козир та ін.
Але, незважаючи на достатньо широке коло за-
дач, яке розглянуте й вирішене в наукових публіка-
ціях, проблема аналізу й урахування можливих змін
зовнішнього середовища при фінансовому плану-
ванні й прогнозуванні майже не була висвітлена.
Тому аналіз невизначеності в умовах перехідної еко-
номіки України, яка характеризується підвищенням
динамічності й нестаціонарності, є дуже актуальним.
Метою статті є аналіз ризиків внутрішнього й зов-
нішнього середовища, що впливають на ефек-
тивність фінансового планування й прогнозування
розвитку залізничного транспорту.
1 Кінг Уїтні-молодший зазначав, що "зміни мають значний пси-
хологічний вплив на людський розум. Лякаючи, зміни загрожу-
ють, тому що все може погіршитися. Обнадіюючи, зміни підба-
дьорюють, бо все може поліпшитися. Запевняючи, зміни на-
дихають, оскільки виклик існує, щоб зробити речі кращими".
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33908 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T19:04:42Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кошевцова, М. 2012-05-31T04:55:13Z 2012-05-31T04:55:13Z 2012 Основні тенденції інноваційної діяльності українських підприємств у ХХІ ст. / М. Кошевцова // Схід. — 2012. — № 1 (115). — С. 53-57. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33908 330.341.1 У статті досліджено характер та основні тенденції інноваційної діяльності в Україні в
 перше десятиліття ХХІ ст. Аналіз проведено за такими показниками: інноваційна активність
 підприємств, джерела фінансування, регіональна та галузева структура інновацій, джерела витрат. Special attention author pays to the character and the main tendencies of innovatio nal in Ukraine for the firs t
 decade of XXI century. The analysis was carried out for the following points: innovational activity of enterprises, the
 sources of finance, regional and branch structure of innovations, the source of expenses. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Економіка Основні тенденції інноваційної діяльності українських підприємств у ХХІ ст. The main tendencies of innovative activity of Ukrainian enterprises in the XXI century Article published earlier |
| spellingShingle | Основні тенденції інноваційної діяльності українських підприємств у ХХІ ст. Кошевцова, М. Економіка |
| title | Основні тенденції інноваційної діяльності українських підприємств у ХХІ ст. |
| title_alt | The main tendencies of innovative activity of Ukrainian enterprises in the XXI century |
| title_full | Основні тенденції інноваційної діяльності українських підприємств у ХХІ ст. |
| title_fullStr | Основні тенденції інноваційної діяльності українських підприємств у ХХІ ст. |
| title_full_unstemmed | Основні тенденції інноваційної діяльності українських підприємств у ХХІ ст. |
| title_short | Основні тенденції інноваційної діяльності українських підприємств у ХХІ ст. |
| title_sort | основні тенденції інноваційної діяльності українських підприємств у ххі ст. |
| topic | Економіка |
| topic_facet | Економіка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33908 |
| work_keys_str_mv | AT koševcovam osnovnítendencííínnovacíinoídíâlʹnostíukraínsʹkihpídpriêmstvuhhíst AT koševcovam themaintendenciesofinnovativeactivityofukrainianenterprisesinthexxicentury |