Міхеєва О. Становлення та функціонування правоохоронних органів УСРР (1921-1928 рр.): історичні аспекти
Рецензія на монографію: Міхеєва О. Становлення та функціонування правоохоронних органів УСРР (1921-1928 рр.) : історичні аспекти : [монографія] / Оксана Міхеєва. - Донецьк : Східний видавничий дім, 2011. - 454 с....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Схід |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33958 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Міхеєва О. Становлення та функціонування правоохоронних органів УСРР (1921-1928 рр.) : історичні аспекти / М.Є. Безпалов // Схід. — 2012. — № 1 (115). — С. 175-176. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33958 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Безпалов, М.Є. 2012-05-31T14:02:37Z 2012-05-31T14:02:37Z 2012 Міхеєва О. Становлення та функціонування правоохоронних органів УСРР (1921-1928 рр.) : історичні аспекти / М.Є. Безпалов // Схід. — 2012. — № 1 (115). — С. 175-176. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33958 Рецензія на монографію: Міхеєва О. Становлення та функціонування правоохоронних органів УСРР (1921-1928 рр.) : історичні аспекти : [монографія] / Оксана Міхеєва. - Донецьк : Східний видавничий дім, 2011. - 454 с. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Рецензії Міхеєва О. Становлення та функціонування правоохоронних органів УСРР (1921-1928 рр.): історичні аспекти Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Міхеєва О. Становлення та функціонування правоохоронних органів УСРР (1921-1928 рр.): історичні аспекти |
| spellingShingle |
Міхеєва О. Становлення та функціонування правоохоронних органів УСРР (1921-1928 рр.): історичні аспекти Безпалов, М.Є. Рецензії |
| title_short |
Міхеєва О. Становлення та функціонування правоохоронних органів УСРР (1921-1928 рр.): історичні аспекти |
| title_full |
Міхеєва О. Становлення та функціонування правоохоронних органів УСРР (1921-1928 рр.): історичні аспекти |
| title_fullStr |
Міхеєва О. Становлення та функціонування правоохоронних органів УСРР (1921-1928 рр.): історичні аспекти |
| title_full_unstemmed |
Міхеєва О. Становлення та функціонування правоохоронних органів УСРР (1921-1928 рр.): історичні аспекти |
| title_sort |
міхеєва о. становлення та функціонування правоохоронних органів усрр (1921-1928 рр.): історичні аспекти |
| author |
Безпалов, М.Є. |
| author_facet |
Безпалов, М.Є. |
| topic |
Рецензії |
| topic_facet |
Рецензії |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Схід |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| format |
Article |
| description |
Рецензія на монографію: Міхеєва О. Становлення та функціонування правоохоронних органів УСРР (1921-1928 рр.) : історичні аспекти : [монографія] / Оксана Міхеєва. - Донецьк : Східний видавничий дім, 2011. - 454 с.
|
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33958 |
| citation_txt |
Міхеєва О. Становлення та функціонування правоохоронних органів УСРР (1921-1928 рр.) : історичні аспекти / М.Є. Безпалов // Схід. — 2012. — № 1 (115). — С. 175-176. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT bezpalovmê míheêvaostanovlennâtafunkcíonuvannâpravoohoronnihorganívusrr19211928rrístoričníaspekti |
| first_indexed |
2025-11-24T03:19:06Z |
| last_indexed |
2025-11-24T03:19:06Z |
| _version_ |
1850839398006915072 |
| fulltext |
№ 1 (115) січень-лютий 2012 р.
ЕКОНОМІКА 175
віри населення до економічних реформ, органів вла-
ди, фінансових установ, нерозвиненість громадсь-
ких інститутів є свідченням недостатнього рівня на-
копичення соціального капіталу. На це також указу-
ють високі трансакційні витрати, порушення фор-
мальних і неформальних правил ведення бізнесу.
Окрему увагу в монографії приділено ролі дер-
жави в регулюванні процесів соціально-економіч-
ної динаміки. Автор наголошує, що самоусунення
держави від управління інвестиційними процеса-
ми, від підтримання основних макроекономічних
пропорцій (перш за все, між споживанням і нако-
пиченням), нерозвиненість фондового ринку, низь-
кий рівень конкуренції на внутрішньому ринку при-
звели до формування тіньового сектора економіки,
до виникнення явищ індивідуального збагачення
однієї частини населення й масового зубожіння
іншої, "проїдання капіталу" на шкоду реінвестуван-
ню доходів у розширення ресурсної бази підпри-
ємницької активності.
Разом із тим, робота містить і певні дискусійні
положення. Так, слід було б більше акцентувати ува-
гу на пріоритетах не тільки регіонального розвитку
України, але й виокремити соціально значущі галузі
національної економіки, у яких можна сьогодні ак-
тивізувати відтворення й накопичення капіталу. Та-
кими видаються, наприклад, сільське господарство
й легка промисловість, яка майже зникає в Україні й
у якій значно швидше здійснюється накопичення
капіталу (а відтак - накопичення найважливішого
ресурсного потенціалу економічного розвитку). Та
висловлене зауваження суттєво не впливає на якість
роботи, у якій досліджено теоретико-методологічні
та організаційно-інституційні основи забезпечення
позитивної макроекономічної динаміки в сучасній
трансформаційній економіці України. Основним ре-
зультатом дослідження є рекомендації щодо шляхів
стимулювання спонукальних мотивів економічних
суб'єктів, вибору моделі випереджального розвитку
економіки.
Робота завершується логічно викладеними вис-
новками, які підсумовують її основні результати та
відповідають поставленим у рамках дослідження
завданням.
Ураховуючи викладене вище, уважаємо, що
монографія Л. В. Проданової "Економічне зростан-
ня й економічний розвиток: забезпечення сталості
економічної системи" є оригінальним, самостійним
та завершеним дослідженням, тому всі ті, на кого
розраховане видання, справедливо оцінять доробок
автора у вивченні процесів суспільного відтворен-
ня, накопичення капіталу й економічної динаміки.
Монографія також може бути корисною для прак-
тичних робітників, які впроваджують ефективні мо-
делі соціально-економічного розвитку на мікро- й
макрорівнях та управляють цим процесом.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Статистичний щорічник України за 2010 рік / [за ред.
О. Г. Осауленка]. - К. : Державна служба статистики України,
2011. - 559 с.
А. Г. Семенов,
доктор економічних наук,
професор кафедри економічної теорії
Донецького національного університету
О. М. Чаусовський,
доктор економічних наук,
професор кафедри економічної теорії
Донецького національного університету
РЕЦЕНЗІЯ НА МОНОГРАФІЮ: МІХЕЄВА О. СТАНОВЛЕННЯ ТА
ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ УСРР (1921-1928 РР.) :
ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ : [МОНОГРАФІЯ] / ОКСАНА МІХЕЄВА. - ДОНЕЦЬК :
СХІДНИЙ ВИДАВНИЧИЙ ДІМ, 2011. - 454 С.
Сучасна українська історична наука перебуває
у стані пошуку нових методологічних підходів, дос-
лідницьких парадигм, адекватних методів пізнан-
ня історичної дійсності тощо. Значної ревізії заз-
нає радянська історична спадщина, у межах якої
в цілому не заперечується високий фаховий рівень,
наукова культура радянських істориків, однак на-
голошується на певній тематичній та змістовній об-
меженості історичних досліджень через необ-
хідність дотримання тогочасними авторами ідеоло-
гічних настанов. За таких умов особливого значен-
ня набуває усвідомлення тяглості історичних тра-
дицій в нашій країні, що дозволяє глибше зрозумі-
ти сучасний стан української історичної науки, оці-
нити вплив на неї, з одного боку, радянської спад-
щини, а з другого, світових досягнень у сфері істо-
ричного знання.
У сучасній історичній науці спостерігається так
званий "культурний" поворот, що передбачає пере-
несення уваги з мегаструктур та значних, домінант-
них соціальних груп (переважно класів) до вивчен-
ня малих соціальних груп та індивідів, їх способу
життя, повсякденних практик, стратегій виживання
чи опору тощо. А під культурою розуміється не набір
творчих досягнень та творів мистецтва, а спосіб
буття соціуму, соціальних груп чи індивідів. Сучас-
на гуманітаристика дедалі більше усвідомлює те,
що на життя соціуму в значно більшій мірі впливає
навіть не сам факт, а його сприйняття пересічною
людиною. Наприклад, факт наявності в країні зако-
ну не обов'язково доводить те, що його дотриму-
ються пересічні громадяни. Відповідно, перенесен-
ня фокусу уваги з факту наявності закону на моделі
повсякденної поведінки людей у зв'язку із цим за-
коном дозволяє з більшою точністю реконструюва-
ти життя суспільства у певний відтинок часу. Таке
знання виявляється кориснішим і у практичному
сенсі - в історичному процесі з'являється пересічна
людина, а у історії - читач.
У цьому контексті хотілося б звернути увагу на
дослідження Оксани Міхеєвої "Становлення та фун-
кціонування правоохоронних органів УСРР (1921-
РЕЦЕНЗІЇ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 1 (115) січень-лютий 2012 р.
176 ЕКОНОМІКА
1928 рр.) : історичні аспекти". У фокусі дослідження
опинився один з періодів радянської історії - період
нової економічної політики. Розгляд життя суспіль-
ства означеного часу крізь призму діяльності різних
елементів радянської правоохоронної системи та
методологічно нове прочитання даної проблематики
дозволило авторці розширити вивчення історії не-
півського суспільства в УСРР за рахунок дослід-
ження соціальних стратегій (виживання, адаптації,
опору, співпраці тощо) окремих соціальних верств,
що до останнього часу залишалися поза межами
офіційної історії.
Те, що тематика, пов'язана із протиправними
діями населення радянської держави, тривалий
час перебувала на маргінесі радянського історич-
ного наукового знання, одразу впадає в око у по-
даному авторкою історіографічному огляді. Після
дослідницького буму стосовно вивчення злочин-
ця, злочинності та правоохоронних заходів, що
спостерігався у 1920-ті рр. та був продовженням
дореволюційного процесу активізації наукової ува-
ги до означених проблем, на дослідників чекало
засекречення моральної статистики вже наприкінці
1920-х рр., а сама тематика опинилася закутою у
жорсткі ідеологічні рамки, що унеможливлювали
ситуацію визнання та вивчення вад радянської си-
стеми, однією з яких і була злочинність. В силу
цього ускладнювалося дослідження правоохорон-
ної системи радянських часів, яка не мала права
на статистичне підтвердження результативності та
успішності власної роботи.
Однак навіть після значної лібералізації історич-
ного процесу за умов перебудови, означена тема-
тика за інерцією зберігає свій статус малодослідже-
ної, і, попри потенціал щодо реконструкції буття со-
ціуму, зокрема часів нової економічної політики, пе-
реважно залишається у фокусі досліджень вчених,
чия професійна кар'єра пов'язана із правоохорон-
ною системою. У такій ситуації можна знайти як по-
зитивні, так і негативні моменти. Те, що за означену
тематику беруться фахівці від правоохоронної сис-
теми, які добре знають внутрішні механізми її функ-
ціонування та тонкощі роботи, дозволяє кваліфіко-
вано оцінити виявлені факти та процеси. Однак з
іншого боку, такі дослідження часто грішать розгля-
дом правоохоронної системи з позицій її самоцінності,
що відсторонює та певною мірою протиставляє її
суспільству та обмежує зроблені висновки.
Авторці рецензованої монографії вдалося подо-
лати цю проблему - правоохоронна система УСРР
часів непу розглядається як складова державно-
управлінської системи Країни Рад в цілому та УСРР
зокрема, а її працівники - як представники тогочас-
ного суспільства. Останнє, до речі, дозволило не-
упереджено та об'єктивно підійти до висвітлення
такої болючої для правоохоронних органів пробле-
ми, як посадова злочинність.
В цілому у фокусі уваги дослідження опинилися
судова система УСРР, адвокатура та прокуратура,
поєднані під керівництвом НКЮ, міліція та криміналь-
ний розшук, керовані НКВС УСРР, а також пенітен-
ціарна система, що контролювалася те регулюва-
лася цими обома народними комісаріатами. Розгля-
нуті в комплексі та у контексті буття суспільства часів
непу, ці елементи правоохоронної системи надають
картину нелегкого та проблемного перерозподілу
функцій, пошуку оптимальної організаційної моделі
правоохоронної діяльності за умов формування нової
моделі суспільної безпеки.
Цілком доречним в даній монографії є і деталі-
зований розгляд криміногенної ситуації в ра-
дянській Україні 1920-х рр., без усвідомлення
нюансів якого неможливо в повній мірі надати
оцінку застосовуваним на той час методам бороть-
би та оцінити результативність роботи правоохо-
ронних органів. Надана авторкою загальна со-
ціально-демографічна характеристика злочинного
світу дозволила співвіднести між собою тогочасні
ідеологічні настанови та реальну практику бороть-
би зі злочинністю та показати перехід від класо-
вої за своєю сутністю каральної політики до втра-
ти чітких соціальних параметрів злочинця, якій з
другої половини 1920-х рр. розглядався вже не як
представник "дружнього" (пролетаріат, найбідніше
селянство тощо) чи "ворожого класу" (буржуазія),
а як потенційний супротивник нового ладу, що міг
бути вихідцем з будь-якої соціальної верстви.
Чимало уваги приділено в роботі активному впли-
ву партійних та державно-управлінських органів на
процес формування кадрового складу правоохорон-
них органів. Домінація таких критеріїв відбору, як
партійність та пролетарське походження, з одного
боку, позначалася на загальному фаховому та ос-
вітньому рівні працівників, а з іншого, призводила
до прояву адаптаційних стратегій у тих, хто бажав
працювати в радянських установах, у вигляді кон-
струювання персональних біографій, факти з яких
"підтягувалися" до бажаних показників.
Особливої уваги заслуговують розділи моно-
графії, у яких розглядається пенітенціарна система
та її роль у загальній схемі боротьби зі злочинністю,
а також різноманітні форми залучення населення до
здійснення правоохоронної функції. Переважно
йдеться про активну громадську діяльність щодо
контролю за умовами утримання ув'язнених, куль-
турно-масову роботу в місцях позбавлення волі,
заходи для соціальної реабілітації колишніх в'язнів
тощо. Чималу роль у сенсі правоохоронної діяль-
ності виконували і демонстративні публічні заходи -
суди, "чистки" міліції, організація тематичних тижнів
(наприклад, "Тиждень радянського права"), лекції та
виступи на зборах представників правоохоронних
структур, популяризація правоохоронних заходів
засобами масової інформації тощо. Погляд на озна-
чену тематику з цієї точки зору дозволив показати,
в який спосіб відбувалася легітимація нових право-
охоронних заходів та закріплення у суспільній свідо-
мості нових норм та цінностей.
У цілому авторці вдалося здійснити комплексне
дослідження системи правоохоронних органів УСРР
часів непу. Сформульовані нею проблеми та пропо-
зиції щодо можливого їх розгляду можуть отримати
подальший розвиток у наступних наукових дослід-
женнях з означеної тематики, зокрема до уваги у
межах окремих досліджень могли б бути взяті пені-
тенціарна ідеологія та практика радянської дер-
жави з урахуванням її соціальних наслідків у виг-
ляді "призонізації" суспільства, діяльність громадсь-
ких організацій та їх роль у закріпленні нових цінно-
стей, норм та моделей поведінки тощо. Завдяки
цьому у історію могла б повернутися значна части-
на суспільного буття радянської України 1920-х рр.,
що й досі залишається недостатньо вивченою.
М. Є. Безпалов,
доктор історичних наук,
професор, кафедра історії слов'ян
Донецького національного університету
РЕЦЕНЗІЇ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|