Cover Image

Територія як важливий елемент процесу державотворення

З точки
 зору
 історичної
 перспективи
 проаналізовано
 два аспекти
 значення
 території:
 як основи
 формування
 держави
 та як результату
 просторово-адміністративної
 організації
 держа...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Держава і право
Date:2011
Main Author: Іжа, М.М.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Subjects:
Політичні науки
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33982
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Територія як важливий елемент процесу державотворення / М.М. Іжа // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 714-719. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860264444464988160
author Іжа, М.М.
author_facet Іжа, М.М.
citation_txt Територія як важливий елемент процесу державотворення / М.М. Іжа // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 714-719. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Держава і право
description З точки
 зору
 історичної
 перспективи
 проаналізовано
 два аспекти
 значення
 території:
 як основи
 формування
 держави
 та як результату
 просторово-адміністративної
 організації
 державної
 влади. С точки
 зрения
 исторической
 перспективы
 проанализированы
 два аспекта
 значения
 территори:
 как основы
 формирования
 государства
 и как результата
 пространственно-административной
 организации
 государственной
 власти. From the historical point of view the two aspekts of the meaning of territory: as the base
 for state formation and as the resurl of spatial organization of state authority are considered.
first_indexed 2025-12-07T18:59:00Z
format Article
fulltext М. М. ІЖА. ТЕРИТОРІЯ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЕЛЕМЕНТ ПРОЦЕСУ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ З точ ки зо ру істо рич ної пер спек ти ви про аналізо ва но два ас пек ти зна чен ня те ри­ торії: як ос но ви фор му ван ня дер жа ви та як ре зуль тату про сто ро во­адміністра тив ної ор ганізації дер жав ної вла ди. Клю­чові­ сло­ва: те ри торія, дер жа ва, адміністра тив но­те ри торіаль ний устрій, фор ми дер жав но го ус т рою. С точ ки зре ния ис то ри че с кой пер спек ти вы про ана ли зи ро ва ны два ас пек та зна че­ ния тер ри то ри: как ос но вы фор ми ро ва ния го су дар ст ва и как ре зуль тата про ст ран ст­ вен но­ад ми ни с т ра тив ной ор га ни за ции го су дар ст вен ной вла с ти. Клю­че­вые­сло­ва: тер ри то рия, го су дар ст во, ад ми ни с т ра тив но­тер ри то ри аль ное де ле ние, фор мы го су дар ст вен но го ус т рой ст ва. From the historical point of view the two aspekts of the meaning of territory: as the base for state formation and as the resurl of spatial organization of state authority are considered. Key­words: territory, state, territorial division, form of government. Те­ри­торія­в­ її­політи­ко­пра­во­му­сенсі­–­це­найбільш­оче­вид­на­фор­ма­діяль­ ності­дер­жа­ви­як­са­мо­вряд­ної­си­с­те­ми.­У­ній­найбільш­яс­к­ра­во­про­яв­ляється­та­ка­ оз­на­ка­ си­с­тем­ної­ ор­ганізації,­ як­ цілісність.­ При­ цьо­му­ те­ри­торія­ ви­с­ту­пає­ як­ підси­с­те­ма,­яка­на­ле­жить,­як­і­дер­жа­ва,­до­особ­ли­во­го­кла­су­ма­теріаль­них­жи­вих­ си­с­тем­ –­ до­ си­с­тем­ соціаль­них.­ Те­ри­торія­ дер­жа­ви­ подібно­ іншим­ творінням­ лю­ди­ни­є­куль­тур­ним­фе­но­ме­ном1­і­ви­ни­кає­в­си­лу­дії­при­род­но­істо­рич­них­за­ко­ номірно­с­тей,­ жи­ве­ за­ соціаль­ни­ми­ за­ко­на­ми,­ є­ ма­теріаль­ним­ відо­б­ра­жен­ням­ рівня­ роз­вит­ку­ цивілізації­ й­ зна­хо­дить­ своє­ втілен­ня­ в­ то­му­ чи­ іншо­му­ те­ри­ торіаль­но­му­ус­т­рої­дер­жа­ви.­ Роз­гляд­про­блем­те­ри­торії­дер­жа­ви­охоп­лює­пи­тан­ня­взаємозв’яз­ку­те­ри­торії­ і­ дер­жа­ви,­ те­ри­торії­ і­ політич­ної­ свідо­мості,­ те­ри­торіаль­них­ ре­жимів­ і­ те­ри­ торіаль­но­го­роз­ме­жу­ван­ня.­До­пер­ших­відно­сять,­зо­к­ре­ма,­те­ри­торіаль­ний­су­ве­ ренітет,­ те­ри­торіаль­ну­ юри­с­дикцію,­ особ­ливі­ (спеціальні)­ пра­вові­ ре­жи­ми.­ До­ дру­гих­ –­ не­до­тор­каність­ і­ цілісність­ те­ри­торії­ дер­жа­ви,­ вста­нов­лен­ня­ кор­донів­ кон­ти­нен­таль­но­го­шель­фу­і­морсь­кої­еко­номічної­зо­ни,­те­ри­торіальні­су­пе­реч­ки.­ Об’єктив­но­ яв­ля­ю­чи­ со­бою­ про­сто­рові­ межі­ здійснен­ня­ дер­жав­ної­ вла­ди,­ те­ри­торія­ за­ко­номірно­асоціюється­ з­мо­гутністю­ і­ ве­лич­чю­дер­жа­ви,­ або­ж­ з­ її­ слабкістю­чи­не­за­хи­щеністю.­Уяв­лен­ня­про­зв’язок­між­вла­дою­і­те­ри­торією­фор­ му­ва­ло­ся­по­сту­по­во,­ а­не­ з’яви­ло­ся­од­но­час­но­ з­по­нят­тям­дер­жа­ви2.­Але­те­ри­ торія­–­не­про­сто­особ­ли­во­го­ро­ду­простір,­для­неї­ха­рак­терні­не­ли­ше­спе­цифічні­ про­сто­рові­кри­терії,­а­й­інші­ха­рак­те­ри­с­ти­ки.­Се­ред­них:­1)­розміри,­тоб­то­за­галь­ на­пло­ща;­2)­про­тяжність­з­півночі­на­південь,­зі­схо­ду­на­захід;­3)­ком­пактність,­ тоб­то­ скон­цен­т­ро­ваність­ у­ єди­не­ ціле;­ 4)­ ге­о­графічне­ роз­та­шу­ван­ня­ на­ карті­ світу;­5)­на­се­лен­ня­(чи­сельність­і­щільність­на­се­лен­ня,­йо­го­роз­поділ­по­ок­ре­мих­ ча­с­ти­нах­ те­ри­торії);­ 6)­ кліма­тичні­ умо­ви;­ 7)­ особ­ли­вості­ ланд­шаф­ту­ (го­ри­ або­ ни­зи­ни,­бо­ло­та­чи­пу­с­телі);­8)­ро­дючість­та­інші­вла­с­ти­вості­ґрун­ту;­9)­ха­рак­тер­ надр­та­ступінь­їх­роз­роб­ки­(на­явність­ко­рис­них­ко­па­лин,­їх­до­ступність­для­роз­ роб­ки);­10)­ха­рак­тер­кор­донів­(юри­дич­но­оформ­лені­або­фак­тич­но­існу­ючі,­при­ 714 Держава і право • Випуск 51 ©­ІЖА Ми ко ла Ми хай ло вич­–­кан­ди­дат­еко­номічних­на­ук,­доцент,­док­то­рант­Інсти­ ту­ту­дер­жа­ви­і­пра­ва­ім.­В.М.­Ко­рець­ко­го­НАН­Ук­раїни родні­чи­довільні,­надійно­укріплені­або­без­за­хисні);­11)­ха­рак­тер­сусідніх­те­ри­ торій­(дер­жавні­чи­міжна­родні,­з­ми­ро­люб­ним­чи­аг­ре­сив­ним­політич­ним­ре­жи­ мом);­12)­час­існу­ван­ня.­ Як­вид­но,­низ­ка­пе­реліче­них­ви­ще­па­ра­метрів­не­ за­ле­жать­від­про­сто­ро­вих­ ха­рак­те­ри­с­тик.­Не­ви­пад­ко­во­од­ним­із­го­ло­вних­по­каз­ників­­те­ри­торії,­який­дає­ змо­гу­виділи­ти­ок­ремі­її­ви­ди,­був­і­за­ли­шається­існу­ю­чий­на­ній­політи­ко­пра­во­ вий­ ре­жим­ (або­ ме­ханізм­ здійснен­ня­ дер­жав­ної­ вла­ди).­ Як­що­ під­ політич­ним­ ре­жи­мом­ро­зуміють­су­купність­прий­омів­і­ме­тодів­здійснен­ня­дер­жав­ної­вла­ди,­ то­під­пра­во­вим­ре­жи­мом­дер­жав­ної­те­ри­торії­або­її­ча­с­ти­ни­за­зви­чай­ма­ють­на­ увазі­ адміністра­тив­но­пра­во­вий­ ре­жим,­ який­ відо­б­ра­жає­ спе­цифіку­ об’єкта­ адміністра­тив­но­го­ пра­во­во­го­ впли­ву­ й­ адміністра­тив­но­пра­во­вих­ за­собів,­ що­ ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся­для­цьо­го3.­От­же,­роз­гляд­те­ри­торії­по­за­аналізом­її­політи­ко­ пра­во­во­го­ре­жи­му­є­контр­про­дук­тив­ним4­ і­має­сенс­ли­ше­у­при­род­но­на­уко­вих­ досліджен­нях.­ Кон­сти­туційне­пра­во­ба­га­ть­ох­країн­світу­ви­ко­ри­с­то­вує­по­нят­тя­“те­ри­торія”­ що­до­сво­го­внутрішньо­го­ус­т­рою.­При­цьо­му­йдеть­ся­не­про­те­ри­торію­дер­жа­ви­ за­га­лом,­а­про­адміністра­тив­ну­те­ри­торію­як­ча­с­ти­ну­дер­жав­ної­(про­те­ри­торію­ адміністра­тив­но­те­ри­торіаль­ної­оди­ниці­або­про­те­ри­торії­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ ван­ня).­ У­ ст.­ 3­ Фе­де­раль­но­го­ кон­сти­туційно­го­ за­ко­ну­ Австрії­ від­ 10­ жовт­ня­ 1920­р.­ бу­ло­ за­пи­са­но,­ що­ те­ри­торія­ цієї­ дер­жа­ви­ вклю­чає­ в­ се­бе­ те­ри­торії­ самостійних­зе­мель­ (суб’єктів­фе­де­рації).­Ана­логічна­нор­ма­закріпле­на­кон­сти­ туціями­ба­га­ть­ох­інших­дер­жав. У­США­те­ри­торіями­з­са­мо­го­по­чат­ку­на­зи­ва­ли­ся­всі­об­ласті,­що­не­ма­ли­на­ відміну­ від­ штатів­ са­мостійно­го­ уря­ду­ і­ які­ уп­рав­ля­ли­ся­ без­по­се­ред­ньо­ адміністрацією­США.­Прак­ти­ка­ви­хо­ди­ла­з­то­го,­що­всі­шта­ти,­за­ви­нят­ком­пер­ ших­ 13,­ а­ та­кож­Те­ха­су,­Каліфорнії­ та­ Західної­Вірджинії,­ бу­ли­ спо­чат­ку­ те­ри­ торіями.­ Так,­ у­ 1876­ р.­ се­ред­ ок­ре­мих­ адміністра­тив­них­ те­ри­торій­ бу­ло­ 8­ ор­ганізо­ва­них­те­ри­торій­(Ай­да­хо,­Арізо­на,­Вай­омінг,­Ва­шинг­тон,­Да­ко­та,­Мон­та­ на,­Но­ва­Мек­си­ка,­Юта)­і­дві­на­той­мо­мент­ще­не­ор­ганізо­вані­те­ри­торії­(Аля­с­ка­ та­Індо­незійська­те­ри­торія).­ Ор­ганізо­ва­на­ адміністра­тив­на­ те­ри­торія­ уп­рав­ля­ла­ся­ на­ ос­нові­ спеціаль­них­ за­конів,­прий­ня­тих­фе­де­раль­ним­кон­гре­сом.­На­чолі­ви­ко­нав­чої­вла­ди­сто­яв­при­ зна­чу­ва­ний­ пре­зи­ден­том­ США­ гу­бер­на­тор,­ відповідаль­ний­ пе­ред­ фе­де­раль­ним­ уря­дом.­ Пред­став­ницькі­ ор­га­ни­ дер­жав­ної­ вла­ди­ оби­ра­ли­ся­ на­се­лен­ням,­ іноді­ ма­ли­пра­во­до­ла­ти­ве­то­гу­бер­на­то­ра­на­свої­рішен­ня.­Судді­при­зна­ча­ли­ся­пре­зи­ ден­том­США.­У­ви­бо­рах­пре­зи­ден­та­такі­те­ри­торії­участі­не­бра­ли.­Зі­зро­с­тан­ням­ кількості­ на­се­лен­ня­ і­ фор­му­ван­ням­ соціаль­но­еко­номічної­ інфра­с­т­рук­ту­ри­ ор­ганізо­вані­те­ри­торії­до­би­ва­ли­ся­сво­го­прий­нят­тя­в­шта­ти.­Іноді­цей­про­цес­був­ до­сить­три­ва­лим.­Так,­не­од­но­ра­зові­звер­нен­ня­до­фе­де­раль­но­го­кон­гре­су­з­бо­ку­ те­ри­торії­Юта­дов­го­за­ли­ша­ли­ся­без­відповіді,­оскільки­кон­грес­до­ма­гав­ся­по­пе­ ред­ньої­відмо­ви­на­цій­те­ри­торії­ба­га­то­жен­ст­ва.­Не­ор­ганізо­вані­адміністра­тивні­ те­ри­торії­США,­які­на­сьо­годні­вже­не­існу­ють,­ке­ру­ва­ли­ся­при­зна­че­ною­пре­зи­ ден­том­ США­ адміністрацією­ і­ не­ ма­ли­ влас­них­ ор­ганів­ на­род­но­го­ пред­став­ ництва­(за­ко­но­дав­чих­зборів).­ У­фран­цузь­ко­му­адміністра­тив­но­му­праві­се­ред­юри­дич­них­осіб,­підпо­ряд­ко­ ва­них­ре­жи­му­публічно­го­пра­ва,­окрім­дер­жа­ви­і­дер­жав­них­ус­та­нов,­існує­по­нят­ тя­те­ри­торіаль­но­го­ко­лек­ти­ву­(ст.­72­Кон­сти­туції­Франції).­Те­ри­торіальні­ко­лек­ ти­ви­у­Франції­–­це­регіони,­які­пе­ре­бу­ва­ють­між­національ­ним­рівнем­–­дер­жа­ 715Юридичні і політичні науки вою­і­місце­вим­рівня­ми­–­де­пар­та­мен­та­ми­і­ко­му­на­ми5.­ Те­ри­торіаль­ний­ко­лек­тив­як­різно­вид­адміністра­тив­ної­те­ри­торії­підпо­ряд­ко­ вується­ за­галь­ним­ прин­ци­пам­ уп­равління.­ Те­ри­торіальні­ ко­лек­ти­ви­ у­ Франції­ поділя­ють­ся­на­два­ви­ди:­по­пер­ше,­ко­му­ни,­де­пар­та­мен­ти­і­регіони,­які­підпа­да­ ють­ під­ дію­ норм­ за­галь­но­го­ пра­ва,­ і,­ по­дру­ге,­ ко­лек­ти­ви­Па­ризь­ко­го­ регіону,­ Кор­си­ка,­за­морські­де­пар­та­мен­ти­і­те­ри­торії,­тоб­то­ті,­що­ма­ють­особ­ли­вий­ста­ тус.­ Оз­на­ка­ми­ те­ри­торіаль­но­го­ ко­лек­ти­ву­ (а­ та­ке­ йо­го­ виз­на­чен­ня­ ста­ло­ тра­ диційним­ з­ кінця­ XVIII­ ст.)­ прий­ня­то­ вва­жа­ти­ йо­го­ особ­ли­вий­ ста­тус,­ те­ри­ торіаль­ну­підвідомчість­та­за­галь­не­цільо­ве­при­зна­чен­ня6. Від­Франції­ідею­те­ри­торіаль­них­ко­лек­тивів­ус­пад­ку­вав­Ал­жир,­національ­не­ пра­во­ яко­го­ виз­на­чи­ло­ ко­му­ну­ як­ пер­вин­ний­ те­ри­торіаль­ний,­ політич­ний,­ адміністра­тив­ний,­ еко­номічний,­ соціаль­ний­ і­ куль­тур­ний­ ко­лек­тив­ (ст.­ 1­Ор­до­ нан­су­№­67­24­від­18­січня­1967­р.,­що­містить­Ко­му­наль­ний­ко­декс).­Крім­то­го,­ тут­вве­де­но­по­нят­тя­вілайї­як­публічно­го­те­ри­торіаль­но­го­ко­лек­ти­ву,­наділе­но­го­ пра­ва­ми­юри­дич­ної­осо­би­і­фінан­со­вою­ав­то­номією­(ст.­1­Ор­до­нан­су­№­69­38­від­ 23­трав­ня­1969­р.,­що­містить­Ко­декс­вілайї).­ Дер­жа­ва­ як­ те­ри­торіаль­на­ си­с­те­ма­пе­ред­ба­чає­ єдність­ і­ взаємозв’язок­ок­ре­ мих­скла­до­вих­еле­ментів­те­ри­торії­дер­жа­ви­не­за­леж­но­від­їх­розмірів,­відмінно­ с­тей­ у­ пра­во­во­му­ ста­тусі­ чи­ ор­ганізації­ внутрішньо­го­ ус­т­рою.­ Си­с­темність­ у­ сенсі­цілісної­ єдності­ еле­ментів,­ які­пе­ре­бу­ва­ють­у­взаємно­му­ зв’яз­ку,­ вклю­чає­ пев­ний­по­ря­док­і­за­ко­номірності­їх­збе­ре­жен­ня­та­роз­вит­ку.­На­ма­ган­ня­ос­мис­ли­ ти­ дер­жа­ву­ як­ те­ри­торіаль­ну­ си­с­те­му­ не­ мож­ли­ве­ без­ за­сто­су­ван­ня­ ме­тодів­ політич­ної­ і­ пра­во­вої­ схе­мо­техніки,­ у­ то­му­ числі­ при­ мо­де­лю­ванні­ ор­ганізації­ те­ри­торії,­при­роз­гляді­те­ри­торії­як­си­с­те­ми.­ Те­ри­торія­в­ її­політи­ко­пра­во­во­му­зна­ченні­–­це­найбільш­зна­чу­ща­ іпо­стась­ дер­жа­ви.­ У­ ній­ най­кра­ще­ відчу­вається­ та­ка­ оз­на­ка­ си­с­тем­ної­ ор­ганізації,­ як­ цілісність.­Мож­на­ по­го­ди­ти­ся­ з­А.­Чин­чи­ко­вим­ у­ то­му,­що­ цілісність­ ви­с­ту­пає­ умо­вою­існу­ван­ня­дер­жа­ви­як­си­с­те­ми,­ви­ра­жен­ням­всіх­її­інших­оз­нак7.­Більше­ то­го,­цілісність­те­ри­торії­як­еле­мент­цілісності­дер­жа­ви­є­обов’яз­ко­вою­умо­вою­ стабільності,­стійкості­відповідно­го­соціуму.­ Як­ за­зна­ча­ло­ся,­ те­ри­торії,­ як­ і­ дер­жа­ви,­ по­вною­ мірою­ сто­сується­ аналіз­ Д.­Керімо­ва­що­до­цілісності­пра­во­во­го­ут­во­рен­ня:­ –­зовнішня­фор­ма­(ви­ра­жен­ня­на­зовні­цілісно­го­пра­во­во­го­ут­во­рен­ня)­–­влас­ не­ те­ри­торія;­ внутрішня­фор­ма­ (струк­ту­ра,­ спосіб­ ор­ганізації,­ пев­на­ упо­ряд­ко­ ваність­ча­с­тин­да­но­го­ціло­го)8;­ –­те­ри­торіаль­ний­ устрій­ (поділ).­ Ос­нов­ною­ оз­на­кою­ будь­яко­го­ ви­ду­ те­ри­ торіаль­но­го­ ус­т­рою­як­ струк­ту­ри­ є­ те,­що­ він­ є­ внутрішньою­фор­мою­пев­но­го­ об’єкта­ (те­ри­торії),­ а­ зна­чить­ «по­пер­ше,­ не­ мо­же­ са­мостійно­ існу­ва­ти­ по­за­ об’єктом,­зміст­яко­го­ним­пев­ним­чи­ном­це­мен­тується,­ор­ганізо­вується,­упо­ряд­ ко­вується,­і,­по­дру­ге,­ха­рак­тер­йо­го­по­бу­до­ви­та­зміни­без­по­се­ред­ньо­за­ле­жить­ від­при­ро­ди­і­за­ко­номірно­с­тей­роз­вит­ку­да­но­го­об’єкта»9.­ Оче­вид­ним­є­вис­но­вок­про­те,­що­не­існує­су­ве­рен­ної­дер­жа­ви,­те­ри­торія­якої­ пе­ре­бу­ва­ла­б­у­кор­до­нах­іншої­су­ве­рен­ної­дер­жа­ви­та­її­те­ри­торії.­Те­ри­торіаль­ний­ поділ­мо­же­бу­ти­си­ме­т­рич­ним,­аси­ме­т­рич­ним,­але­як­що­все­ре­дині­будь­якої­ча­с­ ти­ни­те­ри­торії­сфор­му­ва­ла­ся­но­ва­дер­жавність,­то­це­оз­на­чає­роз­пад­ста­рої­дер­ жа­ви,­як­що­но­во­с­тво­ре­ний­об’єкт­не­ре­алізує­своє­пра­во­на­са­мо­виз­на­чен­ня­че­рез­ се­цесію.­ Оскільки­ме­та­і­обов’язок­дер­жа­ви­по­ля­гає­в­ор­ганізації­жит­тя­гро­ма­дян,­то­ 716 Держава і право • Випуск 51 будь­яка­ струк­ту­ра­ те­ри­торії­ по­кли­ка­на­ бу­ти­ ос­но­вою­ для­ втілен­ня­ керівно­го­ прин­ци­пу­національ­ної­політи­ки­–­підтри­ман­ня­життєдіяль­ності­нації.­ Те­ри­торіаль­ний­устрій­дер­жа­ви­виз­на­чається­її­істо­рич­ною­і­куль­тур­ною­ево­ люцією,­ста­нов­лен­ням­і­роз­вит­ком­еко­номічної­си­с­те­ми,­політич­них­ і­пра­во­вих­ інсти­тутів.­Він­ви­с­ту­пає­в­соціаль­но­еко­номічно­му­роз­вит­ку­соціуму­од­но­час­но­і­ як­чин­ник­роз­вит­ку,­і­як­ре­зуль­тат­цьо­го­роз­вит­ку.­ Те­ри­торіаль­на­ си­с­те­ма­ дер­жа­ви­ мож­не­ роз­гля­да­ти­ся­ дво­я­ко.­ По­пер­ше,­ під­ те­ри­торіаль­ною­ си­с­те­мою­ ро­зуміється­ са­ма­ дер­жа­ва­ як­ од­на­ із­ ор­ганізацій­ суспільства,­в­якій­зв’язок­між­на­се­лен­ням­і­вла­дою­здійснюється­за­те­ри­торіаль­ ним­ прин­ци­пом.­ На­ відміну­ від­ до­дер­жав­ної­ ор­ганізації,­ ко­ли­ на­се­лен­ня­ бу­ло­ ор­ганізо­ва­не­за­кров­но­ро­дин­ним­­прин­ци­пом,­для­дер­жа­ви­ха­рак­тер­на­на­явність­ соціаль­но­ струк­ту­ро­ва­но­го­ суспільства,­ в­ яко­му­ за­без­пе­че­но­ здійснен­ня­ прав­ і­ обов’язків­гро­ма­дян­за­місцем­про­жи­ван­ня,­безвіднос­но­до­йо­го­ро­ду­і­пле­мені.­ По­дру­ге,­під­те­ри­торіаль­ною­си­с­те­мою­дер­жа­ви­ро­зуміють­ор­ганізацію­її­те­ри­ торії­(струк­ту­ру),­виз­на­чен­ня­її­скла­до­вих­еле­ментів­та­ор­ганізацію­взаємовідно­ син­між­ни­ми.­ Як­що­взя­ти­за­ос­но­ву­дру­ге­ро­зуміння,­то­в­те­ри­торіальній­си­с­темі­дер­жа­ви­ мож­на­ виділи­ти­два­ос­новні­ рівні­про­сто­ро­вої­ ор­ганізації.­Пер­ший­рівень­–­це­ си­с­те­ма­еко­номічної­ор­ганізації­те­ри­торії­дер­жа­ви,­яка­скла­ла­ся­об’єктив­но,­шля­ хом­ут­во­рен­ня­еко­номічних­рай­онів,­що­за­без­пе­чу­ють­те­ри­торіаль­не­розміщен­ня­ ви­роб­ни­чих­сил.­Дру­гий­рівень­–­національ­на­си­с­те­ма­те­ри­торіаль­них­оди­ниць,­ яка­існує­у­ви­гляді­адміністра­тив­ної­або­фе­де­ра­тив­ної­(дер­жав­но­те­ри­торіаль­ної­ або­національ­но­дер­жав­ної)­струк­ту­ри­те­ри­торії.­По­нят­тя­струк­ту­ри­те­ри­торії­є­ то­тож­ним­ по­нят­тю­ те­ри­торіаль­но­го­ поділу­ і­ ви­с­ту­пає,­ відповідно,­ як­ од­на­ з­ ос­нов­них­оз­нак­дер­жа­ви10.­­При­цьо­му­ба­га­то­маніття­різних­зв’язків­між­дер­жа­ вою­ або­ дер­жав­ною­ те­ри­торією­ в­ ціло­му­ і­ ок­ре­ми­ми­ адміністра­тив­ни­ми­ те­ри­ торіями­скла­дається­у­єди­ну­те­ри­торіаль­ну­си­с­те­му.­ Сто­сов­но­пер­шо­го­рівня­си­с­те­ма­еко­номічно­го­рай­о­ну­ван­ня­дер­жа­ви,­як­пра­ ви­ло,­виз­на­чає­всі­інші­си­с­те­ми­і­є­їх­ос­нов­ною­ма­теріаль­ною­ба­зою.­Од­нак,­як­ свідчить­досвід­СРСР,­ еко­номічний­прин­цип­не­ завжди­ є­ доміну­ю­чим­у­ виз­на­ ченні­те­ри­торіаль­но­го­поділу­дер­жа­ви.­ Адміністра­тив­на­ струк­ту­ра­ те­ри­торії­ пе­ред­ба­чає,­ що­ те­ри­торія­ дер­жа­ви­ поділе­на,­як­пра­ви­ло,­на­усе­ред­нені­скла­дові­еле­мен­ти,­наділені­адміністра­тив­ ною­са­мостійністю,­відповідно­до­яких­бу­дується­си­с­те­ма­ор­ганів­дер­жав­ної­вла­ ди­та­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня.­Та­кий­підхід­ істо­рич­но­склав­ся­в­ході­ста­нов­ лен­ня­ національ­них­ дер­жав,­ ко­ли­ сто­я­ло­ за­вдан­ня­ ор­ганізу­ва­ти­жит­тя­ етнічно,­ куль­тур­но­ і­ лінгвістич­но­ од­норідно­го­ на­се­лен­ня.­ Адміністра­тив­на­ струк­ту­ра­ те­ри­торії­ха­рак­тер­на­і­для­дер­жав,­у­яких­са­ма­єдність­ба­га­то­національ­но­го­на­се­ лен­ня­ ви­хо­дить­ із­ цілісності­ те­ри­торії.­ У­ такій­ дер­жаві­ ви­ни­ка­ють­ соціаль­но­ політичні­про­бле­ми,­ко­ли­“здо­ров’я”­на­ро­ду­як­ціло­го­пря­мо­пов’яза­не­з­мож­ли­ во­с­тя­ми­кож­но­го­ет­но­су­ре­алізу­ва­ти­свої­цілі.­ Адміністра­тив­но­те­ри­торіаль­ний­ поділ­ –­ до­сить­ ру­хо­ма­ ча­с­ти­на­ в­ си­с­темі­ дер­жав­но­го­ ус­т­рою.­ Так,­ Італійська­ Ре­с­публіка,­ єди­на­ і­ не­подільна,­ виз­нає­ місцеві­ ав­то­номії­ та­ сприяє­ їх­ роз­вит­ку;­ здійснює­ най­шир­шу­ адміністра­тив­ну­ де­цен­т­ралізацію­у­за­леж­них­від­дер­жа­ви­служ­бах;­уз­го­д­жує­прин­ци­пи­і­ме­то­ди­ сво­го­ за­ко­но­дав­ст­ва­ з­ ви­мо­га­ми­ ав­то­номії­ і­ де­цен­т­ралізації­ (ст.­ 5­Кон­сти­туції).­ Адміністра­тив­ний­ устрій­ Італії­ ста­нов­лять­ об­ласті,­ провінції,­ ко­му­ни­ (ст.­ 114).­ Об­ласті,­ ство­рені­ як­ ав­то­номні­ ут­во­рен­ня­ із­ вла­сни­ми­ пра­ва­ми­ і­ функціями­ 717Юридичні і політичні науки (ст.­115),­ви­ко­ну­ють­адміністра­тивні­функції­в­ме­жах­ос­нов­них­прин­ципів,­ус­та­ нов­ле­них­за­ко­на­ми­дер­жа­ви,­і­у­сфе­рах,­пря­мо­за­зна­че­них­у­кон­сти­туції­чи­кон­ сти­туційних­за­ко­нах,­крім­пи­тань­ви­нят­ко­во­місце­во­го­зна­чен­ня,­вирішен­ня­яких­ мо­жуть­пе­ре­да­ва­ти­ся­за­ко­на­ми­ре­с­публіки­провінціям,­ко­му­нам­чи­іншим­місце­ вим­ус­та­но­вам­(ст.­117,­118).­Провінції­і­ко­му­ни­­в­Італії­є­те­ри­торіаль­ни­ми­оди­ ни­ця­ми­дер­жав­но­го­і­об­лас­но­го­поділу­(ст.­129).­Те­ри­торії­провінцій­мо­жуть­бути­ поділені­на­ок­ру­ги­з­ви­нят­ко­во­адміністра­тив­ни­ми­функціями­з­ме­тою­по­даль­шої­ де­цен­т­ралізації.­ Кон­сти­туція­Іспанії­про­го­ло­шує­не­по­руш­ну­єдність­іспансь­кої­нації,­єди­ну­і­ не­подільну­батьківщи­ну­всіх­іспанців.­Во­на­виз­нає­і­га­ран­тує­пра­во­на­ав­то­номію­ для­національ­но­с­тей­ і­ регіонів,­ які­ її­ скла­да­ють,­ і­ солідарність­між­ни­ми­ (ст.­2­ Кон­сти­туції).Підхід­ Іспанії­ до­ те­ри­торіаль­но­го­ ус­т­рою­ дер­жа­ви,­ закріпле­ний­ у­ розділі­8­Кон­сти­туції,­ха­рак­те­ри­зується­рег­ла­мен­тацією­пра­во­во­го­ста­ту­су­ав­то­ номій.­Те­ри­торіаль­ний­устрій­країни­вклю­чає­муніци­паліте­ти,­провінції­та­ство­ рю­вані­ ав­то­номні­ спільно­ти.­ Всі­ ці­ ут­во­рен­ня­ ко­ри­с­ту­ють­ся­ ав­то­номією­ при­ ве­денні­своїх­справ­ (ст.­137­Кон­сти­туції)11.­Відмінності­у­ста­ту­тах­різних­ав­то­ ном­них­спільнот­не­на­да­ють­їм­ніяких­еко­номічних­і­соціаль­них­пе­ре­ваг.­ Істо­рич­но­те­ри­торіаль­ний­поділ­за­ро­д­жу­вав­ся­як­адміністра­тив­ний.­Так,­те­ри­ торія­ Римсь­кої­ дер­жа­ви­ періоду­ дав­ньої­ ре­с­публіки­ поділя­ла­ся­ на­ провінції,­ а­ періоду­ за­не­па­ду,­після­ зміщен­ня­са­мої­дер­жа­ви­на­схід­ (її­ з­XIV­ст.­ євро­пейці­ по­ча­ли­на­зи­ва­ти­Візантійською­імперією),­–­на­пре­фек­ту­ри.­У­IV­ст.­пре­фек­тур­ бу­ло­чо­ти­ри­–­Схід,­Іллірик,­Італія,­Галлія,­кож­на­з­яких­скла­да­ла­ся­з­діоцезіїв.­ Наприкінці­VI­ст.­на­за­ході­імперії­бу­ло­ство­ре­но­два­ве­ли­ких­ок­ру­ги­(ек­зар­ха­ти),­ а­ще­че­рез­сто­років­пре­фек­ту­ри­бу­ли­замінені­фе­ма­ми12. Російська­адміністра­тив­но­те­ри­торіаль­на­си­с­те­ма­на­пе­ре­додні­1917­р.­пе­ред­ ба­ча­ла­поділ­дер­жа­ви­на­гу­бернії,­повіти­ і­во­лості,­тоб­то­те­ри­торіальні­ма­си­ви,­ які­яв­ля­ли­со­бою­порівня­но­са­мостійні­рай­о­ни,­в­рам­ках­яких­виділя­ли­ся­існу­ючі­ по­се­лен­ня­(се­ла,­ста­ниці,­міста­то­що).­ У­про­цесі­фор­му­ван­ня­національ­них­дер­жав­ве­ликі­те­ри­торіальні­про­сто­ри,­а­ ще­ більшою­ мірою­ ет­но­си,­ які­ опи­ня­ли­ся­ пе­ред­ ли­цем­ спільних­ за­гроз,­ ста­ли­ ос­но­вою­ по­яви­ дер­жав­ з­ дер­жав­но­те­ри­торіаль­ною­ струк­ту­рою.­ Перш­ за­ все­ та­ки­ми­дер­жа­ва­ми­ста­ли­унії.­ Від­кон­фе­де­рацій­і­уній,­че­рез­об’єднан­ня­різних­функцій­дер­жа­ви,­пе­ре­дусім­ за­ все­ про­мис­ло­вих,­ тор­го­вель­них­ і­ обо­рон­них,­ скла­да­ли­ся­ дер­жав­но­пра­вові­ об’єднан­ня­ –­ про­об­ра­зи­ май­бутніх­ со­юз­них­ дер­жав­ і­ фе­де­рацій.­ Інший­ шлях­ ви­ник­нен­ня­дер­жав­но­те­ри­торіаль­них­струк­тур­дер­жав­–­транс­фор­мація­ве­ли­ких­ дер­жав­Се­ред­нь­овіччя­ в­ імперії­Но­во­го­ ча­су.­Особ­ливістю­но­во­го­ ви­ду­дер­жав­ бу­ла­ аси­ме­т­ричність­ їх­ струк­ту­ри,­ яка­ ча­с­то­ вклю­ча­ла­ і­ те­ри­торії­ дер­жав,­ і­ адміністра­тивні­те­ри­торії.­Ба­га­то­дер­жав­та­ко­го­ти­пу­збе­рег­ли­ся­до­сьо­годні.­ Устрій­ Ав­ст­ро­Угорсь­кої­ імперії,­ з­ її­ яс­к­ра­во­ ви­ра­же­ною­ дер­жав­но­те­ри­ торіаль­ною­струк­ту­рою,­поєдну­вав­ри­си­унітар­ної­мо­нархії­і­со­юз­ної­дер­жа­ви,­а­ то­й­со­ю­зу­дер­жав.­Із­со­юз­них­дер­жав­ти­пу­Ав­ст­ро­Угор­щи­ни­ви­рос­ла­ідея­фе­де­ рації­із­внутрішньою­національ­но­дер­жав­ною­струк­ту­рою,­еле­мен­ти­якої­бу­ли­не­ про­сто­ дер­жав­ни­ми­ ут­во­рен­ня­ми­ –­ та­ка­ фе­де­рація­ повністю­ або­ ча­ст­ко­во­ бу­дується­за­національ­ним­(етнічним)­кри­терієм.­ Особ­ли­ве­місце­ се­ред­ дер­жав,­ струк­ту­ра­ яких­при­ве­ла­ до­ по­яви­фе­де­рацій,­ посідає­Бри­тансь­ка­імперія.­У­період­сво­го­розквіту,­після­Пер­шої­світо­вої­війни,­ во­на­зай­ма­ла­те­ри­торію­близь­ко­36­млн­кв.­км­(у­т.ч.­в­Індії,­Азії,­Ав­ст­ралії,­Аме­ 718 Держава і право • Випуск 51 риці­та­Аф­риці),­на­якій­про­жи­ва­ли­май­же­450­млн­осіб.­Д.­Лівен­вжи­ває­що­до­ Бри­танії­то­го­ча­су­по­нят­тя­імперсь­кої­фе­де­рації13.­І­справді,­цю­імперію­умов­но­ мож­на­ вва­жа­ти­ про­об­ра­зом­ національ­но­дер­жав­ної­ фе­де­рації,­ оскільки­ її­ скла­ дові­ха­рак­те­ри­зу­ва­ли­ся­різни­ми­політи­ко­пра­во­ви­ми­ре­жи­ма­ми.­Навіть­у­рам­ках­ ко­лоніаль­но­го­ ста­ту­су­ те­ри­торії­ дер­жав­них­ ут­во­рень­ ма­ли­ яс­к­ра­во­ ви­ра­жені­ відмінності­у­фор­мах­уп­равління­і­ста­тусі.­ От­же,­у­про­цесі­дер­жа­во­тво­рен­ня­те­ри­торії,­її­ор­ганізації­відво­дить­ся­до­сить­ важ­ли­ве­місце,­оскільки,­з­од­но­го­бо­ку­во­на­ви­с­ту­пає­як­ба­зо­вий­еле­мент­дер­жа­ ви,­на­відміну­від­до­дер­жав­ної­ор­ганізації­на­се­ле­нян­за­кров­но­ро­дин­ним­прин­ ци­пом,­ а­ з­ дру­го­го­ –­ дер­жа­ва­ са­ма­ ор­ганізо­вує­ свій­ те­ри­торіаль­ний­ простір­ з­ ура­ху­ван­ням­ існу­ю­чих­ еко­номічних,­ соціаль­них,­ істо­рич­них­ звязків­ між­ адміністра­тив­но­те­ри­торіаль­ни­ми­оди­ни­ця­ми.­­ 1.­Со ро кин П.­Со­ци­аль­ная­и­куль­тур­ная­ди­на­ми­ка:­Ис­сле­до­ва­ния­из­ме­не­ний­в­боль­ ших­ си­с­те­мах­ ис­кус­ст­ва,­ ис­ти­ны,­ эти­ки,­ пра­ва­ и­ об­ще­ст­вен­ных­ от­но­ше­ний.­ –­ СПб.,­ 2000.­ –­ С.­ 19.­ 2.­ Виль сон В.­ Го­су­дар­ст­во:­ Про­шлое­ и­ на­сто­я­щее­ кон­сти­ту­ци­он­ных­ уч­реж­де­ний.­–­М.,­1905.­–­С.­7.­3.­Ру шай ло В.Б.­Ад­ми­ни­с­т­ра­тив­но­пра­во­вые­ре­жи­мы.­ –­М.,­2000.­–­С.­15.­4.­Гу ме ров И.Н.­Го­су­дар­ст­во­и­го­су­дар­ст­вен­ная­власть.­–­М.,­2002.­ –­С.­130­144.­5.­Брэ бан Г.­Фран­цуз­ское­ад­ми­ни­с­т­ра­тив­ное­пра­во.­–­М.:­Про­гресс,­1988.­ –­С.­89.­6.­Там­са­мо.­–­С.­89–123.­7.­Об щая те­о­рия­пра­ва­и­го­су­дар­ст­ва­/­Под­ред.­В.В.Ла­­ за­ре­ва.­–­М.:­Юристъ,­2001.­–­С.­352.­8.­Ке ри мов Д.А.­Про­бле­мы­об­щей­те­о­рии­пра­ва­и­ го­су­дар­ст­ва.­–­М.:­Со­врем.­гу­ма­нит.­ун­т,­2003.­–­Т.­2.­–­С.­119.­9.­Там­са­мо.­–­С.­119–120.­ 10.­Ке ри мов Д.А.­Про­бле­мы­об­щей­те­о­рии­пра­ва­и­го­су­дар­ст­ва.­–­Т.­3.­–­С.­37.­11.­Кон­ сти­ту­ции­го­су­дарств­Ев­ро­пей­ско­го­Со­ю­за.­–­М.,­1997.­–­С.­401–409.­12.­Гийу А.­Ви­зан­ тий­ская­ци­ви­ли­за­ция.­–­Ека­те­рин­бург,­2005.­–­С.­31–35.­13.­Ли вен Д.­Им­пе­рия­на­пе­ри­ фе­рии­ Ев­ро­пы:­ Срав­не­ние­ Рос­сии­ и­ За­па­да­ //­ Рос­сий­ская­ им­пе­рия­ в­ срав­ни­тель­ной­ пер­спек­ти­ве.­–­М.,­2004.­–­С.­89. 719Юридичні і політичні науки Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ М. М. Іжа. ТериторІЯ Як важливий елемент процесу державотвореннЯ
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33982
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1563-3349
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:59:00Z
publishDate 2011
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
record_format dspace
spelling Іжа, М.М.
2012-06-01T04:33:28Z
2012-06-01T04:33:28Z
2011
Територія як важливий елемент процесу державотворення / М.М. Іжа // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 714-719. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33982
З точки
 зору
 історичної
 перспективи
 проаналізовано
 два аспекти
 значення
 території:
 як основи
 формування
 держави
 та як результату
 просторово-адміністративної
 організації
 державної
 влади.
С точки
 зрения
 исторической
 перспективы
 проанализированы
 два аспекта
 значения
 территори:
 как основы
 формирования
 государства
 и как результата
 пространственно-административной
 организации
 государственной
 власти.
From the historical point of view the two aspekts of the meaning of territory: as the base
 for state formation and as the resurl of spatial organization of state authority are considered.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Політичні науки
Територія як важливий елемент процесу державотворення
Article
published earlier
spellingShingle Територія як важливий елемент процесу державотворення
Іжа, М.М.
Політичні науки
title Територія як важливий елемент процесу державотворення
title_full Територія як важливий елемент процесу державотворення
title_fullStr Територія як важливий елемент процесу державотворення
title_full_unstemmed Територія як важливий елемент процесу державотворення
title_short Територія як важливий елемент процесу державотворення
title_sort територія як важливий елемент процесу державотворення
topic Політичні науки
topic_facet Політичні науки
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33982
work_keys_str_mv AT ížamm teritoríââkvažliviielementprocesuderžavotvorennâ

Similar Items