До питання про захист прав і свобод людини в Україні, забезпечення її соціальних інтересів
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Держава і право |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33994 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | До питання про захист прав і свобод людини в Україні, забезпечення її соціальних інтересів / В.Л. Згурська // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 738-742. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33994 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-339942025-02-23T20:05:29Z До питання про захист прав і свобод людини в Україні, забезпечення її соціальних інтересів Згурська, В.Л. Політичні науки 2011 Article До питання про захист прав і свобод людини в Україні, забезпечення її соціальних інтересів / В.Л. Згурська // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 738-742. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33994 uk Держава і право application/pdf Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Політичні науки Політичні науки |
| spellingShingle |
Політичні науки Політичні науки Згурська, В.Л. До питання про захист прав і свобод людини в Україні, забезпечення її соціальних інтересів Держава і право |
| format |
Article |
| author |
Згурська, В.Л. |
| author_facet |
Згурська, В.Л. |
| author_sort |
Згурська, В.Л. |
| title |
До питання про захист прав і свобод людини в Україні, забезпечення її соціальних інтересів |
| title_short |
До питання про захист прав і свобод людини в Україні, забезпечення її соціальних інтересів |
| title_full |
До питання про захист прав і свобод людини в Україні, забезпечення її соціальних інтересів |
| title_fullStr |
До питання про захист прав і свобод людини в Україні, забезпечення її соціальних інтересів |
| title_full_unstemmed |
До питання про захист прав і свобод людини в Україні, забезпечення її соціальних інтересів |
| title_sort |
до питання про захист прав і свобод людини в україні, забезпечення її соціальних інтересів |
| publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Політичні науки |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33994 |
| citation_txt |
До питання про захист прав і свобод людини в Україні, забезпечення її соціальних інтересів / В.Л. Згурська // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 738-742. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. |
| series |
Держава і право |
| work_keys_str_mv |
AT zgursʹkavl dopitannâprozahistpravísvobodlûdinivukraínízabezpečennâíísocíalʹnihínteresív |
| first_indexed |
2025-11-24T22:02:25Z |
| last_indexed |
2025-11-24T22:02:25Z |
| _version_ |
1849710865695113216 |
| fulltext |
В. Л. ЗГУРСЬКА. ДО ПИТАННЯ ПРО ЗАХИСТ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ
В УКРАЇНІ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЇЇ СОЦІАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ
Праваісвободилюдинирозкриваютьосновніпринципивзаємовідносиндер
жави і особи, фіксують стандарти поведінки, які вважаються обов’язковими,
корисними,доцільнимидлянормальноїжиттєдіяльностісуспільстваідержави.Їх
реалізаціязалежитьнелишевідздатностідержавиїхзабезпечити,айвідготов
ності громадян домагатися їх виконання, їх активності у здійсненні цихправ і
свободусвоємущоденномужитті.Науковеосмисленняпроблемреалізаціїправ
і свобод людини стало предметом досліджень таких зарубіжних і вітчизняних
науковців,якІ.О.Кресіна,О.В.Скрипнюк,А.А.Коваленко,Є.В.Перегуда,И.Б.
Левин,Л.С.Мамут,О.М.Медушевський,Т.Парсонс,К.Поппер,П.М.Рабінович,
В.А. Ребкало, В.В. Цвєтков, Г.П.Щедрова та ін.1 Проте низка політологічних
аспектівцієїпроблемищенедісталадоситьповногоосмислення.
НасучасномуетапірозвиткуУкраїнськоїдержавимизмушеніконстатувати,
щожоднаізсторін–нідержава,нігромадянин–неготовідоефективногозабез
печенняабозахиступравісвободлюдини.ВУкраїнієсерйозніпроблемиіззабез
печеннямправісвободлюдиниігромадянина.Особливоцестосуєтьсядотриман
няполітичнихправлюдини,яківключаютьсвободудруку,слова,думки,поглядів
тапереконань;правовноситидодержавнихтагромадськихорганізаційпропо
зиції та запити; право на погашення збитків, спричинених незаконними діями
посадовихосіб,правонаоскарженнядійпосадовихосіб, установ, організацій.
Повною мірою реалізації права обговорювати та приймати закони і рішення
загальнодержавноготамісцевогозначенняперешкоджаєзастарілезаконодавство
прореферендуми,якефактичноблокуєвикористанняметодівпрямоїдемократії.
Певніобмеженнянасвободумітингів,зборівідемонстраційнакладаєприйнятий
упершомучитаннізаконопроект«Пропорядокорганізаціїіпроведеннямирних
заходів».Накладаєобмеженняуреалізаціїправавільнообиратитабутиобраним
допредставницькихорганіввлади,здійснюватиконтрользадіямивладизапрова
дженананаціональномуімісцевомурівніпропорційнасистемавиборівіззакри
тимисписками.Щостосуєтьсяправанаоб’єднанняугромадськіорганізаціїта
участіугромадськихсправах,то,незважаючинате,щоЗакон«Прооб’єднання
співвласниківбагатоквартирнихбудинків»бувприйнятийщеу2001р.,громадя
нинеохочестворюютьтакіорганисамоорганізації,кількістьякихумасштабах
Українипрактичнорівнанулю.
Перешкоджаєефективнійреалізаціїправ,пов’язанихізправосуддям(правана
справедливий, відкритий і незалежний суд, на захист порушених прав, пре
зумпціяневинуватостіукримінальномуправі),корумпованасудовасистема.
Найгіршаситуаціясклаласяіздотриманнямсоціальнихправ,зокремаправа
напрацютасправедливувинагороду,наохоронуздоров’я,насоціальнезабезпе
чення,насоціальнутамедичнудопомогу.Реальнідоходинаселеннянеухильно
зменшуються.Ситуаціяпогіршуєтьсядиспропорціямиврегіональномурозрізі,а
також високим рівнем безробіття та прихованого безробіття (часткової зайня
тості,роботинеповнийробочийденьабожтиждень)івідповіднопронезабезпе
ченняповноюміроюправалюдининапрацю.
738 Держава і право • Випуск 51
©ЗГУРСЬ КА Ва лен ти на Ле онідівна –кандидатполітичнихнаук,в.о.доцентакафе
дриполітичнихнаукКиївськогонаціональногоуніверситетубудівництваіархітектури
Загалом дотримання прав і свобод людини і громадянина слід оцінювати у
двохаспектах:зовнішньомуівнутрішньому.Зовнішнійаспектпередбачає,щоу
сучасномусвітідотриманнядержавоюправісвободсвоїхгромадян,порядзеко
номічнимпотенціалом,єїївізитноюкарткоюнаміжнароднійарені.Цейпоказник
враховується у різноманітнихміжнародних рейтингових оцінках,щодає змогу
порівнятизагальнийстанрозвиткудержавизіншимикраїнами,оцінитиїїконку
рентоспроможність на світовому ринку, інвестиційну привабливість та рівень
життяїїгромадян.Більшетого,дотриманняправісвободєважливимкритерієм
оцінки готовностіУкраїни до членства вЄвропейськомуСоюзі та інших євро
пейськихтаміжнароднихорганізаціях.
Наразіситуаціяуцьомунапрямкузалишаєбажатикращого.Міжнародніекс
пертизООН,ОБСЄ,РадиЄвропи,Європейськогосудузправлюдини,Міжнарод
ноїАмністіїтаіншихміжнароднихтанеурядовихорганізаційзмушеніконстату
вати,що,хочаУкраїнавціломузабезпечуєправаісвободилюдини,однакунизці
сферіснуютьдоситьсерйозніпроблеми.Середпорушеньуцариніправлюдини,
що викликали найбільше занепокоєння у міжнародної спільноти, залишаються
проблеми,пов’язаніздіяльністюправоохороннихорганівтасистемоювиконання
покарань, корумпованість судової системи, випадки політичної, релігійної,
етнічної ксенофобії, порушення прав представників національних меншин,
торгівлялюдьмитощо.
Крімтого,громадяниУкраїнинайбільшефективнимспособомзахистусвоїх
праввважаютьнасампередзверненнядоорганізаційзамежамиУкраїни,зокрема
до ЄСПЛ та міжнародних організацій. Покищо друге місце за тенденцією до
поступовогозниженнярезультативностіпосідаєзверненнядоорганівправосуд
дя. Цілком закономірним розвитком цієї тенденції є те, що Україна перетво
рюється на одного з основних донорів звернень доЄвропейського суду з прав
людини.
ОднакнавітьзадоволенняпозовуЄвропейськимсудомнеобов’язковоозначає
перемогупозивача,оскільки,засловамикомісараРадиЄвропизправлюдиниТ.
Гаммарберга,Україна,поряд ізАлбанією,Боснією іГерцеговиною,Молдовою,
РосієюіСербією,потрапиладо«чорногосписку»європейськихдержав,якізне
важаютьрішеннясудів,утомучисліміжнародних.
Нині(на1січня2011р.)нарозглядіЄвропейськогосудузправлюдинипере
бувають10450справвідУкраїни,щостановить7,5%всьогозавантаженнясуду
(139650справ).Дляпорівняння:Росія–40300,або28,9%,Туреччина–15200,або
10,9%, Румунія – 11950, або 8,6%. Відтак Україна посідає четверте місце за
кількістюзаяв,що їхмаєрозглянутиЄвропейськийсуд.Більшість зверненьдо
євросуддівпов’язаніізсистемнимипроблемамиукраїнськогосудочинства.Пер
шапроблема–невиконаннясудовихрішень.Великакількістьлюдейнеможуть
отримати заборговану зарплату чи інші законні виплати. На невиконання вер
диктівЄСПЛскаржатьсяслужбовціпенсіонери,шахтарі,вчителі.Другапробле
ма – тривалість провадження. Ст. 6 Конвенції з прав людини передбачає, що
судовусправумаютьрозглянути«врозумнітерміни».АвУкраїніцерозтягується
нароки.Наприклад,заяви,якіУкраїнапрогралавЄСПЛ:6,10роківпроваджен
ня.Цивільнісправирозглядаютьіщедовше,ніжкримінальні.УВерховномуСуді
Українияккасаційнійінстанціїщорічнозростаєкількістьсправна10тисяч.Най
частішегромадяниУкраїнизвертаютьсядоЄСПЛчерезтортури,черезпорушене
правонасправедливийсудтазахистправавласності.
739Юридичні і політичні науки
Ниніспливтермін,вякийЄвропейськийсудзправлюдинисвоєюпостано
воюзобов’язавУкраїнурозв’язатипроблемуневиконаннярішеньнаціональних
судів.На цю постановуЄСПЛУкраїна відреагувала розпорядженнямКабінету
Міністрів,дебуловиписанопоквартальнийпланзаходівзадляусуненнянедоліків
з виконання рішень національних судів. Але практично цим документом все і
обмежилося,поступуврозв’язанніцієїпролемипокищонема.Необхіднірефор
мивиконавчоїслужби,кончепотрібнінормативніакти,якібврегульовувалипро
цедурувиконаннярішеньнаціональнихсудів.Потрібнотакожвирішитипробле
муфінансовогозабезпеченняприскореннявиконанняпостановиЄСПЛ.
Напочаткусічня2010р.КомітетВерховноїрадиУкраїнизюридичнихпитань
таправлюдиниухваливрішенняпропризначеннянародногодепутатаС.В.Ківа
ловадоповідачемПАРЄзпитаньреформуваннясудочинства,вінзайметьсяпро
блемамивдосконаленнямеханізмувиконаннярішеньсудуворганахРадиЄвропи
тадержавахчленахРадизметоюзабезпечитирозвантаженняЄСПЛвідзайвого
багажусправ.
Що стосується внутрішнього аспекту захиступрав і свобод людини, то тут
слідвиділитидваосновнихчинники:економічнийтаполітичний.Економічний
чинниквключаєстанрозвиткуекономікикраїниівідповідноспроможністьзадо
вольнити соціальні й економічні права людини і громадянина.На переконання
більшостігромадянУкраїни,нинісамеполітичнийчинниквизначаєрівеньзахи
сту прав і свобод людини в державі. Про збереження патерналістської моделі
поведінки,характерноїдляпострадянськихдержав,свідчатьдоситьвисокіочіку
вання допомоги у захисті своїх прав від представників виконавчої влади, а не
судових,правоохороннихінаглядовихорганів.Прицьомунедооцінюєтьсяроль
такзваних«громадськихінструментів»–профспілок,неурядовихправозахисних
організаційтаполітичнихпартій.
Українауст.1Конституціїпроголошуєсебесоціальноюдержавою,деклару
ючи наступні соціальні права: право на працю, право на відпочинок, право на
охоронуздоров’я,матеріальнезабезпеченнястарості,правонажитло,освітута
інші соціальні права. До формування незалежної України соціальна політика
малаколективістськийхарактер,такоювоназалишиласяідотепер.Цілікатегорії
громадян вимагають від держави задоволення кластерів соціальних прав
безвідносно до конкретного внеску кожної особи. Панування ідеї соціальної
рівностітасоціальноїсправедливостіпідназвоюсоціальнихстандартівунемож
ливлює запровадження нової демократичної стратегії соціальної політики, яка
булаб зверненанакожного громадянинаособистотапропорційновраховувала
йоговнесокусоціальнусферу.Приформуваннісоціальноїполітикинадемокра
тичнихзасадахпотрібноспиратисянатакіцінності,яксвобода,соціальнаспра
ведливістьтарівністьможливостей,аленесправедливістьузрівнюванніотриму
ванихблаг.
Прицьомусамігромадянипрактичнонеберутьучастіуцьомупроцесі.Фак
тично складається ситуація, що вони можуть впливати на соціальну політику
державита задоволеннявласнихсоціальних інтересіввиключночерез інститут
виборів. Тоді як за визначенням соціальні інтереси спрямовують діяльність
соціальноїгрупиназадоволенняпотребщодовласногосоціальногостатусу.Кон
центрованим виявом соціального інтересу є створення громадянського
суспільства,якевУкраїнінедемонструєсоціальноїактивності.Натомістьспос
терігаєтьсясоціальнопасивнапозиція,яказводитьсядоочікуваннявіддержави
740 Держава і право • Випуск 51
домінуючоїуправлінськоїролі.
Що ж стосується етнокультурних інтересів, то держава у межах етно
національноїполітикинаосновібазовихзаконодавчихактівгарантуєїхзабезпе
чення, аленестворюєумовдляреалізації. Зокрема, ст.10Конституції гарантує
вільний розвиток, використання мов національних меншин України, ст.11
зобов’язуєдержавусприятирозвитковіетнічної,культурної,мовноїтарелігійної
самобутності всіх корінних народів і національних меншин України. Вагомий
внесок у забезпечення етнокультурних прав зробив Закон України «Про
національніменшинивУкраїні»,відповіднодоякогодержавагарантуєгромадя
нам республіки незалежно від їх національного походження рівні політичні,
соціальні,економічнітакультурніправаісвободи,підтримуєрозвитокнаціональ
ноїсамосвідомостійсамовиявлення.Призабезпеченніправосіб,якіналежатьдо
національнихменшин,держававиходитьзтого,щовониєневід’ємноючастиною
загальновизнаних прав людини. Однак термін «гарантує» не означає сприяння
державоюзахистуетнокультурнихінтересіветноспільнот,щонаселяютьУкраїну.
Україна в 1990х роках отримала позитивні оцінки законодавчої бази етно
національноїполітикищодозабезпеченняетнокультурнихправвідміжнародних
експертів.Однакцябазабезнадійнозастаріла,потребуємодернізації,уточнення
тарозвитку.
Вирішення етнонаціональних питань щоразу відсувається на задній план
порядзвирішеннямпроблемполітичного,соціальноекономічногоґатунку.Крім
того, законодавці побоюються,що вживання будьяких кроків із впровадження
правил гри в етнонаціональній сфері неминуче призведе до порушення
міжетнічноїзлагодивкраїні.Етнополітичніпобоюванняпризводятьдотого,що
законодавчабазаетнонаціональноїполітикинефункціонує.Відчасуприйняття
КонституціїУкраїнивонанапрацьовуваласявиключнозарахунокімплементації
міжнародноправових актів. Прикладом відсутності передбачених у законо
давствіканалівдлязахистутареалізаціїетнокультурнихінтересівєнеможливість
застосування права на національнокультурне самовизначення у вигляді
національнокультурної автономії, передбачене ст. 6 Закону України «Про
національні меншини в Україні». Держава не може гарантувати права на
національнокультурнуавтономію,позаякпрофільногозаконупронаціонально
культурнуавтономіюнеприйнято.
Отже,задоволенняправісвободлюдини–ценелишеобов’язокдержави,ай
правогромадянина,якеповиннореалізовуватисяіндивідуально.Однакрезульта
ти різноманітних соціологічних опитувань свідчать про небажання громадян
відстоюватисвоїправа:майжедвітретинигромадян,чиїправапорушувалися,не
вдавалисядожоднихзаходівдлязахистусвоїхправ.
Громадяниневідчуваютьсебегосподарямиусвоїйдержаві.ВУкраїнінеспо
стерігається динамічний розвиток громадянського суспільства попри те, що
країна стала на шлях демократичних перетворень. Соціальна сфера повністю
залежна від політичної. Відбувається перманентна політизація всіх аспектів
суспільногожиття.Більшістьгромадян–відпідприємцівдоробітників–очікує
від держави вирішення їх соціальних та економічних проблем. Втім соціальна
сутністьдержавиполягаєнелишеуздатностізабезпечуватизадоволеннясоціаль
нихпотребусьогосуспільстваіокремихгрупіндивідів,айстворюватиумовидля
пошукумеханізмівзадоволенняцихінтересівсамимигромадянами.
В результаті за останні роки Україні вдалося домогтися прогресу в дотри
741Юридичні і політичні науки
манніприродних,політичних(зокрема,свободислова)ікультурнихправісвобод
людини.Однакзрокуврікпогіршуєтьсяситуаціязгарантуваннямсоціальноеко
номічнихправісвободгромадянина.Усвоючергу,недотриманняправісвобод
громадянинанегативновпливаєнаміжнароднийімідждержави,робитьїїменш
привабливою для міждержавного співробітництва та інвестицій, віддаляє пер
спективучленстваутакихорганізаціях,якЄвросоюз.
Завищені очікування громадян від влади свідчить про не демократичний, а
патримоніальнийтипукраїнськоїдержавності.Громадяниневідчулисебегоспо
дарямиувласномудомі.Слабкегромадянськесуспільствопродовжуєзалишати
державібільшістьневластивихїйфункцій.
1. Кресіна І.О., Скрип нюк О.В., Ко ва лен ко А.А., Пе ре гу да Є.В. Держава і грома
дянськесуспільство:проблемивзаємодії.–К.:Логос,2007.–316с.;Ле вин И. Б.Граж
данскоеобществонаЗападеивРоссии//Полис.–1996.–№5.–С.107119;Ма мут Л.С.
Народвправовомгосударстве.–М.,1999.–160с.;Ме ду шевсь кий А.Н.Демократияи
авторитаризм: Российский конституционализм в сравнительной перспективе.– М.,
1997.–650с.;Пар сонс Т. Оструктуресоциальногодействия.–М.:Академическийпро
ект,2000.–880с.;Поп пер К.Открытоеобществоиеговраги.–М.:Феникс,2002.–В
2т.–Т.1.–448с.;Т.2.–528с.;Скрип нюк О.В.Демократія:Україна ісвітовийвимір
(концепції, моделі та суспільна практика). Монографія. – К.: Логос, 2006. – 368 с.;
Рабіно вич П.М.Правалюдини:Концептуальнізасади//Правалюдиниігромадянина:
ПроблемиреалізаціївУкраїні.–К.: ІнЮре,1998.–С.919;Рабіно вич П.М.Рішення
Європейськогосудузправлюдини:Концептуальнометодологічнізасадиобгрунтуван
ня//Практикаєвропейськогосудузправлюдини.–1997.–№1.–С.1425;Реб ка ло В.,
Ва левсь кий А.РеформуванняполітичноїсистемиУкраїни//Вибори–шляхдодемокра
тичного суспільства / За заг. ред. В.М. Князева. – К., 2002. – С.5358;Цвєтков В.В.
Демократіяідержавнеуправління.теорія,методологія,практика.–К.,2007.–336с.;
Щед ро ва Г.П. Громадянське суспільство і демократична правова держава: Проблеми
взаємовпливу.–К.,1994.–52с.
742 Держава і право • Випуск 51
Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ
В. Л. ЗГУРСЬКА. ДО ПИТАННЯ ПРО ЗАХИСТ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЇЇ СОЦІАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ
|