Зображення обкладинки

Процес зміни форми правління в Україні: основні чинники і результати

Розглядаються основні чинники зміни форми державного правління в Україні упродовж її незалежності, аналізуються політичні результати кожної з форм правління, яка існувала в нашій державі, здійснено прогноз майбутнього типу форми правління. Рассматриваются основные предпосылки и...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Держава і право
Дата:2011
Автор: Мироненко, П.В.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Теми:
Політичні науки
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34002
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Процес зміни форми правління в Україні: основні чинники і результати / П.В. Мироненко // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 696-702. — Бібліогр.: 15 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859660505819381760
author Мироненко, П.В.
author_facet Мироненко, П.В.
citation_txt Процес зміни форми правління в Україні: основні чинники і результати / П.В. Мироненко // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 696-702. — Бібліогр.: 15 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Держава і право
description Розглядаються основні чинники зміни форми державного правління в Україні упродовж її незалежності, аналізуються політичні результати кожної з форм правління, яка існувала в нашій державі, здійснено прогноз майбутнього типу форми правління. Рассматриваются основные предпосылки изменения формы государственного правления в Украине в условиях ее независимости, анализируются политические результаты каждой из форм правления, которые существовали в нашем государстве, осуществлен прогноз будущего типа формы правления. Overview of main issues related to change of the governance system in Ukraine during it’s independence, political results of each governance system, which existed in our country, are analyzed, further governance system projected.
first_indexed 2025-11-30T09:50:27Z
format Article
fulltext П. В. МИРОНЕНКО. ПРОЦЕС ЗМІНИ ФОРМИ ПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ: ОСНОВНІ ЧИННИКИ І РЕЗУЛЬТАТИ Роз гля да ють ся ос новні чин ни ки зміни фор ми дер жав но го правління в Ук раїні уп ро­ довж її не за леж ності, аналізу ють ся політичні ре зуль та ти кож ної з форм правління, яка існу ва ла в нашій дер жаві, здійсне но про гноз май бут нь о го ти пу фор ми правління. Клю­чові­сло­ва: фор ма дер жав но го правління, ти пи фор ми дер жав но го правління. Рас сма т ри ва ют ся ос нов ные пред по сыл ки из ме не ния фор мы го су дар ст вен но го прав ле ния в Ук ра и не в ус ло ви ях ее не за ви си мо с ти, ана ли зи ру ют ся по ли ти че с кие ре зуль­ та ты каж дой из форм прав ле ния, ко то рые су ще ст во ва ли в на шем го су дар ст ве, осу ще­ ств лен про гноз бу ду ще го ти па фор мы прав ле ния. Клю­че­вые­сло­ва: фор ма го су дар ст вен но го прав ле ния, ти пы фор мы го су дар ст вен­ но го прав ле ния. Overview of main issues related to change of the governance system in Ukraine during it’s independence, political results of each governance system, which existed in our country, are analyzed, further governance system projected. Key­words: governance system, types of governance systems. Будь­яка­політич­на­си­с­те­ма­світу­періодич­но­піддається­змінам.­В­дер­жа­вах,­ де­відбу­вається­на­вз­догінна­мо­дернізація,­політичні­зміни­відбу­ва­ють­ся­над­зви­ чай­но­ча­с­то.­Че­рез­20­років­од­но­час­ної­транс­фор­мації­політич­ної,­пра­во­вої,­еко­ номічної­си­с­тем­Ук­раїна­не­ста­ла­дер­жа­вою­із­ви­со­ким­еко­номічним­роз­вит­ком,­ гідним­ рівнем­жит­тя­ суспільства,­ стабільною­ політич­ною­ си­с­те­мою.­Суспільні­ відно­си­ни­ пе­ре­бу­ва­ють­ під­ впли­вом­ різно­манітних­ криз:­ іде­о­логічної,­ політич­ ної,­ еко­номічної,­ дер­жав­но­го­ уп­равління.­В­ та­ких­умо­вах­ роз­ви­ток­ суспільства­ знач­ною­мірою­за­ле­жить­від­політи­ко­уп­равлінської­еліти.­Взаємовідно­си­ни­між­ її­суб’єкта­ми,­ їх­функції­виз­на­ча­ють­ся­фор­мою­дер­жав­но­го­правління.­Дис­кусії­ про­ фор­му­ правління­ три­ва­ють­ в­ ук­раїнсько­му­ суспільстві­ уп­ро­довж­ всьо­го­ періоду­не­за­леж­ності.­Особ­ли­во­ак­ту­аль­ним­це­пи­тан­ня­є­сьо­годні,­після­відміни­ Кон­сти­туційним­Су­дом­політич­ної­ре­фор­ми­2004­р.­і­по­вер­нен­ня­до­Кон­сти­туції­ Ук­раїни­в­ре­дакції­1996­р. Кон­сти­туційні­ мо­делі­ форм­ правління,­ їх­ політичні­ про­яви­ в­ прак­тиці­ за­рубіжних­країн­і­в­Ук­раїні­аналізує­С.К.­Бо­с­тан.­Вплив­гло­балізації­на­фор­ми­ правління­ аналізує­ А.­ Мілар­до­вич.­ С.­ Фіш,­ Р.­ Елгі­ і­ С.­ Ме­с­т­руп­ про­ве­ли­ досліджен­ня­ по­ст­ко­муністич­них­ пе­рехідних­ суспільств­ і­ виз­на­чи­ли­ фор­му­ правління,­ яка­ найбільше­ сприяє­ де­мо­кра­ти­зації­ цих­ країн.­ Провідні­ юри­с­ти­ Ю.С.­Шем­шу­чен­ко,­ В.Б.­ Авер’янов,­ О.В.­ Пе­т­ри­шин­ досліджу­ють­ особ­ли­вості­ зміша­ної­фор­ми­дер­жав­но­го­правління­в­Ук­раїні,­зо­к­ре­ма,­роз­кри­ва­ють­особ­ли­ вості­взаємовідно­син­між­Пре­зи­ден­том­і­Уря­дом.­Крім­політо­логічних­і­пра­во­вих­ досліджень­по­даній­темі,­в­ук­раїнських­ЗМІ­існує­безліч­публікацій­з­висвітлен­ ня­ по­зицій­ провідних­ політиків­ сто­сов­но­ най­кра­щої­ фор­ми­ правління­ для­ Ук­раїни.­У­зга­да­них­пра­цях­аналізу­ють­ся­всі­ти­пи­фор­ми­дер­жав­но­го­правління,­ їх­пе­ре­ва­ги­і­не­доліки,­прак­ти­ка­за­сто­су­ван­ня­у­різних­дер­жа­вах,­од­нак­при­чи­нам­ зміни­ фор­ми­ дер­жав­но­го­ правління­ в­ Ук­раїні­ не­ приділяється­ на­леж­ної­ ува­ги.­ Ме­тою­ да­ної­ статті­ є­ політо­логічний­ аналіз­ зміни­ фор­ми­ правління­ в­ Ук­раїні.­ 696 Держава і право • Випуск 51 ©­ МИ РО НЕН КО Пе т ро Во ло ди ми ро вич­ –­ кан­ди­дат­ політич­них­ на­ук,­ ди­рек­тор­ Міжна­род­но­го­інсти­ту­ту­гу­манітар­них­тех­но­логій За­вдан­ня­по­ля­гає­у­з’ясу­ванні­при­чин,­які­при­зво­дять­до­зміни­фор­ми­правління­ в­Ук­раїні,­про­гно­зу­ван­ня­її­на­ступ­ної­зміни. Фор­му­дер­жав­но­го­правління­вив­ча­ють,­як­пра­ви­ло,­три­на­уки:­те­орія­дер­жа­ ви­ і­ пра­ва,­ кон­сти­туційне­ пра­во,­ політо­логія.­ Пер­ша­ досліджує­ ме­то­до­логічні­ ос­но­ви­пізнан­ня­фор­ми­правління,­її­істо­ричні­ти­пи,­дру­га­вив­чає­пра­вові­ос­но­ви­ її­функціону­ван­ня,­тре­тя­аналізує­ре­альні­взаємовідно­си­ни­суб’єктів­політич­ної­ вла­ди.­ Важ­ли­во­ є­ досліди­ти­ вплив­ політич­но­го­ се­ре­до­ви­ща­ на­ пра­во­ву­ кон­ст­ рукцію­вла­ди,­за­до­по­мо­гою­якої­здійснюється­фак­тич­не­уп­равління­суспільни­ми­ спра­ва­ми.­В­Ук­раїні,­по­чи­на­ю­чи­з­1996­р.­і­до­сьо­годні,­існує­зміша­на­фор­ма­дер­ жав­но­го­правління.­Вва­жається,­що­певні­оз­на­ки­пре­зи­дентсь­ко­пар­ла­ментсь­кої­ ре­с­публіки­бу­ли­закріплені­ще­1919­р.­у­Німеч­чині­ (Вей­марсь­ка­Кон­сти­туція)­ і­ впер­ше­та­ка­фор­ма­бу­ла­ за­про­ва­д­же­на­у­цьо­му­ж­році­у­Фінляндії.­Кла­сич­ною­ зміша­ною­ ре­с­публікою­ вва­жається­ П’ята­ Ре­с­публіка­ у­ Франції1.­ У­ су­час­но­му­ світі­ до­ ре­с­публік­ зі­ зміша­ною­ фор­мою­ дер­жав­но­го­ правління­ відно­сять:­ Австрію,­Біло­русь,­Бол­гарію,­Боснію­і­Гер­цо­го­ви­ну,­Ес­тонію,­Ірландію,­Ісландію,­ Італію,­Кир­гиз­стан,­Латвію,­Поль­щу,­Росію,­Ук­раїну,­Фінляндію,­Францію,­Хор­ ватію,­ Чехію,­ Юго­славію.­ За­га­лом­ дослідни­ки­ форм­ правління­ на­ра­хо­ву­ють­ 35­дер­жав,­які­є­зміша­ни­ми2. Вар­то­ за­зна­чи­ти,­ що­ С.К.­ Бо­с­тан­ кри­ти­кує­ та­кий­ тип­ фор­ми­ дер­жав­но­го­ правління­як­ре­с­публіка.­Цей­термін­оз­на­чає­«спра­ва­публічна­(за­галь­на)»,­він­не­ дає­чітко­го­уяв­лен­ня­про­фор­му­дер­жав­но­го­правління.­На­дум­ку­вче­но­го,­замість­ ре­с­публіки­ слід­ вжи­ва­ти­ термін­ «поліархія».­ Ос­танній­ був­ вжи­тий­ ще­ в­ ок­с­ фордсь­ко­му­слов­ни­ку­1909­р.,­де­виз­на­чав­ся­як­фор­ма­ор­ганізації­вла­ди­про­ти­ леж­на­ мо­нархії.­ До­ на­уко­во­го­ обігу­ по­нят­тя­ «поліархія»­ за­про­ва­ди­ли­ аме­ри­ канські­політо­ло­ги­Р.­Даль­та­Т.­Ліндблом.­Поліархія­(з­грец.­–­ба­га­то­владність)­ –­це­тип­політич­но­го­ре­жи­му,­який­ха­рак­те­ри­зується­роз­поділом­та­роз­зо­се­ре­д­ жен­ням­ вла­ди­ між­ її­ різни­ми­ цен­т­ра­ми­ та­ носіями3.­ На­томість,­ С.К.­ Бо­с­тан­ поліархію­ ро­зуміє­ як­ відмінну­ від­мо­нархії,­ де­кон­цен­т­ро­ва­ну­ політи­ко­пра­во­ву­ си­с­те­му­ви­щих­за­ко­но­дав­чих­та­ви­ко­нав­чих­ор­ганів­дер­жав­ної­вла­ди,­ор­ганізація­ й­функціону­ван­ня­якої­грун­ту­ють­ся­на­прин­ципі­поділу­вла­ди­та­відповідній­си­с­ темі­ стри­му­вань­ і­ про­ти­ваг4. Відповідно­ до­ цьо­го­ С.К.­ Бо­с­тан­ виділяє­ чо­ти­ри­ ти­пи­ зміша­них­ поліархій:­ пре­зи­дентсь­ко­пар­ла­ментсь­ку,­ напівпре­зи­дентсь­ко­ напівпар­ла­ментсь­ку,­ напівпар­ла­ментсь­ко­­ напівпре­зи­дентсь­ку,­ пар­ла­ментсь­ко­ пре­зи­дентсь­ку.­В­од­но­му­ви­пад­ку­поліархія­ро­зуміється­як­ре­жим,­у­ іншо­му­як­ фор­ма­правління.­Спільним­є­підхід,­який­зу­мов­ле­ний­розбіжністю­між­фор­маль­ но­юри­дич­ною­си­с­те­мою­вер­хов­ної­вла­ди­та­її­ви­я­вом­на­прак­тиці.­У­світо­во­му­ досвіді­є­при­кла­ди,­ко­ли­не­фор­маль­ний­вплив­пре­зи­ден­та­чи­пар­ла­мен­ту­є­знач­но­ більшим,­ніж­йо­го­зафіксо­вані­в­за­ко­но­давстві­по­вно­ва­жен­ня. На­дум­ку­О.І.­За­знаєва,­кож­на­зміша­на­фор­ма­не­про­сто­поєднує­ри­си­«чи­с­тих­ си­с­тем»,­але­прив’яза­на­до­пев­но­го­«ма­те­ринсь­ко­го»­ти­пу.­Вче­ний­виз­на­чає­вісім­ зміша­них­форм­–­не­пре­зи­ден­тар­на­пре­зи­дентсь­ка­си­с­те­ма,­пар­ла­мен­тар­на­пре­зи­ дентсь­ка­си­с­те­ма,­не­пар­ла­мен­тар­на­напівпре­зи­дентсь­ка­си­с­те­ма,­не­пре­зи­ден­тар­ на­ напівпре­зи­дентсь­ка­ си­с­те­ма,­ пар­ла­мен­тар­на­ напівпре­зи­дентсь­ка­ си­с­те­ма,­ пре­зи­ден­тар­на­пар­ла­ментсь­ка­си­с­те­ма,­су­пер­пре­зи­дентсь­ка­пар­ла­ментсь­ка­си­с­те­ ма­і­су­пер­пар­ла­мен­тар­на­пре­зи­дентсь­ка­си­с­те­ма5.­Справді­у­кожній­країні­фор­ма­ правління­ має­ свої­ особ­ли­вості,­ зу­мов­лені­ істо­рич­ним­ досвідом,­ політич­ною­ си­ту­ацією,­ діяльністю­ кон­крет­ної­ політи­ко­уп­равлінської­ еліти.­ Без­пе­реч­но,­ будь­яка­ ти­по­логія­ ніве­лює­ певні­ особ­ли­вості,­ оскільки­ її­ ме­тою­ є­ уніфікація­ 697Юридичні і політичні науки спільних­ оз­нак.­ На­ на­шу­ дум­ку,­ не­ вар­то­ ство­рю­ва­ти­ши­рокі­ кла­сифікації,­ які­ за­плу­ту­ють.­ Ми­ до­три­муємо­ся­ тра­диційної­ ти­по­логії­ зміша­ної­ фор­ми,­ яка­ виділяє­ напівпре­зи­дентсь­ку­ і­ напівпар­ла­ментсь­ку­ си­с­те­ми­ або­ пре­зи­дентсь­ко­ пар­ла­ментсь­ку­і­пар­ла­ментсь­ко­пре­зи­дентсь­ку­фор­ми­правління. За­ умов­ зміша­ної­ фор­ми­ правління­ ор­ганізація­ вер­хов­ної­ дер­жав­ної­ вла­ди,­ по­ря­док­ут­во­рен­ня­її­ор­ганів­та­їх­взаєми­ни­з­на­се­лен­ням­поєдну­ють­у­собі­оз­на­ ки­пре­зи­дентсь­кої­та­пар­ла­ментсь­кої­ре­с­публік.­Від­пре­зи­дентсь­ко­го­ти­пу­за­по­ зи­чується­ все­на­род­не­ об­ран­ня­ пре­зи­ден­та,­ який­ має­ по­вно­ва­жен­ня­ ви­ко­нав­чої­ вла­ди,­ від­ пар­ла­ментсь­ко­го­ ти­пу­ –­ пар­ла­ментсь­ка­ відповідальність­ уря­ду,­ який­ очо­лює­прем’єр­міністр.­Взаємовідно­си­ни­між­пре­зи­ден­том­і­пар­ла­мен­том­пе­ре­ тво­рю­ють­ся­ на­ кон­ку­ренцію­ за­ пра­во­ фор­му­ва­ти­ уряд.­ Кон­цепція­ Кон­сти­туції­ Ук­раї­ни,­схва­ле­на­Вер­хов­ною­Ра­дою­УРСР­19­черв­ня­1991­р.,­пе­ред­ба­ча­ла,­що­в­ кон­крет­но­істо­рич­них­умо­вах­роз­вит­ку­країни­прий­нят­ною­фор­мою­ор­ганізації­її­ дер­жав­ної­ вла­ди­ є­ пре­зи­дентсь­ка­ ре­с­публіка6.­ Згідно­ Ука­зу­ Пре­зи­ден­та­ від­ 27­ ве­рес­ня­1993­р.­«Про­керівництво­Кабіне­том­Міністрів­Ук­раїни»,­гла­ва­дер­жа­ви­ став­без­по­се­реднім­керівни­ком­уря­ду.­Дер­жа­ву,­де­гла­ва­дер­жа­ви­–­пре­зи­дент­–­ оби­рається­ на­ро­дом­ і­ є­ гла­вою­ уря­ду,­ який­ йо­му­ підзвітний,­ вва­жа­ють­ пре­зи­ дентсь­кою­ре­с­публікою.­До­говір­«Про­ос­новні­за­са­ди­ор­ганізації­та­функціону­ ван­ня­дер­жав­ної­вла­ди­і­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­в­Ук­раїні­на­період­до­прий­ нят­тя­но­вої­Кон­сти­туції­Ук­раїни»­від­8­черв­ня­1995­р.­закріпив­значні­по­вно­ва­ жен­ня­Пре­зи­ден­та.­Кон­сти­туція­Ук­раїни­у­1996­р.­вста­но­ви­ла­пре­зи­дентсь­ко­пар­ ла­ментсь­ку­ фор­му­ правління,­ закріпив­ши­ ви­щим­ ор­га­ном­ ви­ко­нав­чої­ вла­ди­ Кабінет­Міністрів.­Хо­ча­де­які­на­уковці­вва­жа­ють,­що­фак­тич­но­більшість­влад­ них­функцій­все­од­но­бу­ло­зо­се­ре­д­же­но­в­Пре­зи­ден­та. Зго­дом­у­політич­них­і­на­уко­вих­ко­лах­роз­по­чи­нається­об­го­во­рен­ня­пе­ре­хо­ду­ Ук­раїни­до­пар­ла­ментсь­ко­пре­зи­дентсь­кої­ре­с­публіки.­8­груд­ня­2004­р.­Вер­хов­на­ Ра­да­ Ук­раїни­ прий­ня­ла­ За­кон­ Ук­раїни­ «Про­ вне­сен­ня­ змін­ до­ Кон­сти­туції­ Ук­раїни»­(№­2222),­який­на­був­чин­ності­1­січня­2006­р.­Но­ва­ре­дакція­Кон­сти­ туції­зміни­ла­фор­му­правління­з­пре­зи­дентсь­ко­пар­ла­ментсь­кої­на­пар­ла­ментсь­ ко­пре­зи­дентсь­ку.­Од­нак­відо­мо,­що­прий­няті­зміни­бу­ли­ре­зуль­та­том­ком­промісу­ між­ вла­дою­ і­ політич­ною­ опо­зицією­що­до­ мир­но­го­ вре­гу­лю­ван­ня­ політич­но­го­ конфлікту,­ який­ ви­ник­ після­ дру­го­го­ ту­ру­ го­ло­су­ван­ня­ на­ ви­бо­рах­Пре­зи­ден­та­ Ук­раїни­21­ли­с­то­па­да­2004­р.­Поспішність­і­вра­ху­ван­ня­суб’єктив­них­чин­ників,­а­ не­об’єктив­них,­при­зве­ли­до­то­го,­що­в­Кон­сти­туцію­Ук­раїни­бу­ла­вне­се­на­нор­ма­ про­ко­аліцію­де­пу­татсь­ких­фракцій­у­Вер­ховній­Раді­Ук­раїни.­До­речі,­в­більшості­ де­мо­кра­тич­них­дер­жав­у­Кон­сти­туції­не­зга­дується­по­ря­док­ут­во­рен­ня­ко­аліцій­ та­ пра­ви­ла­ по­ведінки­ в­ їхніх­ рам­ках.­ Не­га­тив­ним­ чин­ни­ком­ в­ Ук­раїні­ ста­ли­ амбіції­лідерів­трьох­найбільших­політич­них­партій,­які­ство­ри­ли­пар­ла­ментські­ фракції­і­весь­час­бо­ро­ли­ся­за­те,­щоб­са­ме­їхня­фракція­бу­ла­клю­чо­вою­у­ко­аліції­ пар­ла­ментсь­ких­фракцій.­У­країнах­Євро­песь­ко­го­Со­ю­зу­пар­ла­ментсь­ка­більшість­ є­ ли­ше­ інстру­мен­том­ фор­му­ван­ня­ уря­ду.­ Ук­раїнські­ дослідни­ки­ виз­на­ча­ють­ ко­аліційну­ більшість­ в­ ук­раїнсько­му­ пар­ла­менті­ як­ «політич­ний­ квазіінсти­тут­ дер­жав­ної­вла­ди,­який­по­чав­підміня­ти­со­бою­єди­ний­за­ко­но­дав­чий­ор­ган­вла­ди­ в­ Ук­раїні»7.­ У­ політо­логічних­ пра­цях­ досліджу­ють­ся­ си­ту­ації,­ ко­ли­ політич­на­ партія­ Пре­зи­ден­та­ зна­хо­дить­ся­ в­ опо­зиції­ до­ пар­ла­ментсь­кої­ більшості.­ Зро­ зуміло,­ що­ за­ та­ких­ умов­ відбу­вається­ за­тя­гу­ван­ня­ про­це­су­ прий­нят­тя­ пев­них­ за­конів,­рішень­че­рез­за­сто­су­ван­ня­ци­ми­суб’єкта­ми­ме­ханізмів­стри­му­вань­і­про­ ти­ваг.­Те­о­ре­тич­но,­як­що­Пре­зи­дент­є­пред­став­ни­ком­політич­ної­си­ли,­яка­вхо­дить­ 698 Держава і право • Випуск 51 до­ більшості,­ це­ сприяє­ ефек­тив­но­му­ правлінню.­ Од­нак,­ ще­ бу­ва­ють­ ви­пад­ки­ ко­ли­політич­на­си­ла­Гла­ви­дер­жа­ви­не­підтри­мує­йо­го­дій­і­тоді­Пре­зи­дент,­уряд­ і­пар­ла­мент,­розділе­ний­на­більшість­і­опо­зицію,­зай­ма­ють­різні­по­зиції,­що­при­ зво­дить­до­постійних­конфліктів. Пе­рехід­Ук­раїни­у­2006­р.­до­пар­ла­ментсь­ко­пре­зи­дентсь­кої­фор­ми­правління­ су­про­во­д­жу­вав­ся­ зви­ну­ва­чен­ня­ми­ пре­зи­дентсь­ко­пар­ла­ментсь­кої­ фор­ми­ правління­ в­ по­ро­д­жені­ ав­то­ри­тар­них­ ме­тодів­ уп­равління.­ На­томість,­ пар­ла­ ментсь­ко­пре­зи­дентсь­ка­фор­ма­правління­уяв­ля­ла­ся­як­си­с­те­ма,­що­сприяє­де­мо­ кра­ти­зації­ відно­син­між­вла­дою­та­ суспільством­ і­ вза­галі­ є­ більш­ефек­тив­ною.­ Од­нак­ і­ ця­ фор­ма­ правління­ в­ ук­раїнських­ ре­аліях­ не­ ви­прав­да­ла­ се­бе.­ Пе­ред­ Україною­зно­ву­по­ста­ло­пи­тан­ня,­яку­фор­му­правління­об­ра­ти.­У­квітні­2008­р.­ С.­Рах­манін­ провів­ опи­ту­ван­ня­ лідерів­ пар­ла­ментсь­ких­ партій­ що­до­ кон­сти­ туційної­ ре­фор­ми.­Од­не­ із­ за­пи­тань­ сто­су­ва­ло­ся­фор­ми­ дер­жав­но­го­ правління.­ П.­Си­мо­нен­ко­вис­ло­вив­ся­за­чи­с­тий­пар­ла­мен­та­ризм,­що­пе­ред­ба­чає­ліквідацію­ пре­зи­ден­ст­ва,­В.­Лит­вин­–­за­пар­ла­ментсь­ко­пре­зи­дентсь­ку­ре­с­публіку,­Ю.­Ти­мо­ шен­ко­за­про­по­ну­ва­ла­ліквіду­ва­ти­по­са­ду­або­пре­зи­ден­та­або­прем’єра,­В.­Ки­ри­ лен­ко­–­за­силь­ну­пре­зи­дентсь­ку­вла­ду8. Рішен­ням­Кон­сти­туційно­го­Су­ду­від­30­ве­рес­ня­2010­р.­за­кон­№­2222­виз­на­ ний­не­кон­сти­туційним­«у­зв’яз­ку­з­по­ру­шен­ням­про­це­ду­ри­йо­го­роз­гля­ду­і­ух­ва­ лен­ня».­З­цьо­го­дня­Ук­раїна­зно­ву­по­вер­ну­ла­ся­до­Кон­сти­туції­Ук­раїни­в­ре­дакції­ 1996­р.­і­відповідно­до­пре­зи­дентсь­ко­пар­ла­ментсь­кої­фор­ми­правління.­Це­оз­на­ чає,­що­по­вно­ва­жен­ня­пар­ла­мен­ту­ско­ро­чу­ють­ся,­а­пре­зи­ден­та­–­роз­ши­рю­ють­ся.­ М.­ То­мен­ко,­ аналізу­ю­чи­ ук­раїнський­ кон­сти­туційний­ про­цес,­ кон­ста­тує,­ що­ «завжди­ пе­ре­ва­жа­ла­ політич­на­ кон’юнк­ту­ра,­ тоб­то­ про­ек­ти­ відповідних­ змін­ го­ту­ва­ли­ся­«під­ко­гось»­(чин­но­го­Пре­зи­ден­та,­Прем’єр­міністра,­ліде­ра­політич­ ної­ си­ли),­що­ пе­ред­ба­чає­ ре­алізацію­пер­соніфіко­ва­них­ очіку­вань­що­до­ по­даль­ ших­пер­спек­тив­то­го­чи­іншо­го­політи­ка»9.­Пар­ла­ментсь­ко­пре­зи­дентсь­ка­фор­ма­ правління­бу­ла­за­про­ва­д­же­на­при­особ­ли­вих­об­ста­ви­нах­і­відміне­на­по­особ­ли­во­ му.­ Та­ка­ відміна­ по­ки­що­ по­ста­ви­ла­ більше­ за­пи­тань,­ ніж­ виріши­ла­ про­блем.­ Хоча­в­Ук­раїні­ є­ до­стат­ньо­при­хиль­ників­пре­зи­дентсь­ко­пар­ла­ментсь­кої­фор­ми­ правління,­особ­ли­во­після­декількох­років­не­ефек­тив­но­го­функціону­ван­ня­пар­ла­ ментсь­ко­пре­зи­дентсь­кої­фор­ми­правління.­Ю.С.­Шем­шу­чен­ко­та­В.Б.­Авер’янов­ підтри­му­ють­дум­ку,­що­«все­на­род­но­об­ра­ний­Пре­зи­дент­за­умов­зміша­ної­фор­ми­ правління­має­бу­ти­до­стат­ньо­«силь­ним»­–­з­тим,­щоб­ак­тив­но­і­кон­ст­рук­тив­но­ впли­ва­ти­ на­ си­с­те­му­ ор­ганів­ ви­ко­нав­чої­ вла­ди­ та­ її­ ка­д­ро­ве­ за­без­пе­чен­ня»10.­ За­ступ­ник­гла­ви­Адміністрації­Пре­зи­ден­та­І.­Акімо­ва­вва­жає,­що­по­вер­нен­ня­до­ Кон­сти­туції­1996­р.­«дає­до­дат­ко­ву­мож­ливість,­по­пер­ше,­кон­тро­лю­ва­ти,­моніто­ ри­ти­хід­ре­форм­і­впли­ва­ти­на­тих,­хто­не­хо­че­йти­до­сить­швид­ки­ми­кро­ка­ми­...­ це­ мо­же­ ста­ти­ тією­ політич­ною­ си­лою,­ яка­ пе­ре­тво­рить­ політич­ну­ во­лю­ на­ політич­ний­дви­гун»11. Од­нак­не­треба­за­бу­ва­ти,­що­пре­зи­дентсь­ко­пар­ла­ментсь­ка­фор­ма­мо­же­при­ зве­с­ти­до­ав­то­ри­та­риз­му,­як­це­вже­бу­ло­в­Ук­раїні­до­2004­р.­Не­важ­ко­спрог­но­зу­ ва­ти,­що­ че­рез­ де­я­кий­ час­ згур­ту­ють­ся­ політичні­ си­ли,­ які­ бу­дуть­ ви­с­ту­па­ти­ за­ об­ме­жен­ня­ по­вно­ва­жень­ пре­зи­ден­та­ і­ роз­ши­рен­ня­ функцій­ пар­ла­мен­ту.­ Раніше­ вва­жа­ло­ся,­що­зміша­на­си­с­те­ма­є­най­кра­щою­для­мо­ло­дих­де­мо­кратій,­оскільки­ най­кра­ще­доз­во­ляє­урівно­ва­жи­ти­й­зба­лан­су­ва­ти­си­с­те­му­вла­ди.­Досвід­ба­га­ть­ох­ пост­соціалістич­них­країн­свідчить,­що­ре­алізація­гар­но­ви­пи­са­ної­зміша­ної­фор­ми­ правління­ на­ прак­тиці­ має­ ре­зуль­та­ти­ відмінні­ від­ очіку­ва­них.­ При­чи­ною­ та­кої­ 699Юридичні і політичні науки си­ту­ації­є­не­вра­ху­ван­ня­важ­ли­вих­чин­ників.­На­при­клад,­фор­ма­правління­з­по­си­ ле­ною­рол­лю­пре­зи­ден­та­ви­ма­гає­більшої­куль­ту­ри­уз­го­д­жен­ня­інте­ресів­між­за­ко­ но­дав­чим­ор­га­ном­та­уря­дом.­С.К.­Бо­с­тан­за­стерігає,­що­відсутність­відповідних­ умов­пе­ре­тво­рює­зміша­ну­пре­зи­дентсь­ко­пар­ла­ментсь­ку­фор­му­правління­із­знач­ ни­ми­ юри­дич­ни­ми­ по­вно­ва­жен­ня­ пре­зи­ден­та­ у­ пре­зи­дентсь­ку­ або­ су­пер­пре­зи­ дент­ску­поліархію,­як­це­відбу­ло­ся­у­де­я­ких­по­ст­ко­муністич­них­країнах12. От­же,­на­по­чат­ку­на­шої­не­за­леж­ності­у­нас­фак­тич­но­бу­ла­пре­зи­дентсь­ка­ре­с­ публіка,­з­1996­р.­–­пре­зи­дентсь­ко­пар­ла­ментсь­ка,­з­2006­р.­–­пар­ла­ментсь­ко­пре­ зи­дентсь­ка­ і­з­2010­р.­–­зно­ву­пре­зи­дентсь­ко­пар­ла­ментсь­ка.­Оче­вид­но,­що­при­ на­ступній­зміні­фор­ми­правління­в­Ук­раїні­бу­де­об­го­во­рю­ва­ти­ся­її­пар­ла­ментсь­ кий­тип.­Справді,­після­не­вда­ло­го­функціону­ван­ня­пар­ла­ментсь­ко­пре­зи­дентсь­кої­ фор­ми,­що­роз­ба­лан­су­ва­ла­всю­си­с­те­му­дер­жав­но­го­уп­равління,­потрібна­чітка­ вер­ти­каль­ви­ко­нав­чої­ вла­ди,­ яка­доз­во­лить­про­ве­с­ти­ре­фор­ми.­Од­нак­ре­зуль­тат­ цих­ре­форм­за­ле­жить­від­ме­ти,­яку­бу­дуть­пе­ресліду­ва­ти­її­ор­ганіза­то­ри­і­від­то­го,­ які­ме­то­ди­во­ни­бу­дуть­ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти.­Сьо­годні­рівень­політич­ної­ і­пра­во­вої­ куль­ту­ри­членів­політич­них­партій­не­до­статній­для­за­про­ва­д­жен­ня­в­дер­жаві­пар­ ла­ментсь­ко­пре­зи­дентсь­кої­ чи­ пар­ла­ментсь­кої­ фор­ми­ правління,­ од­нак­ це­ не­ оз­на­чає,­що­ці­фор­ми­не­мо­жуть­бу­ти­ефек­тив­ни­ми. Сьо­годні­пар­ла­ментсь­ка­фор­ма­правління­виз­нається­ба­га­ть­ма­дослідни­ка­ми­ як­най­кра­ща­для­країн­Цен­т­раль­но­Східної­Євро­пи.­Зо­к­ре­ма,­С.­Фіш­довів,­що­ті­ країни,­ які­ раніше­ ство­ри­ли­ віднос­но­ силь­ний­ за­ко­но­дав­чий­ ор­ган,­ є­ знач­ною­ мірою­ більш­ де­мо­кра­тич­ни­ми,­ ніж­ ті,­ в­ яких­ пар­ла­мент­ є­ віднос­но­ слаб­ким.­ Р.­Елгі­і­С.­Ме­с­т­руп­аналізу­ють­досліджен­ня­про­12­цен­т­раль­но­східних­дер­жав­і­ при­хо­дять­ до­ вис­нов­ку,­ що­ будь­які­ варіан­ти­ напівпре­зи­дентсь­кої­ ре­с­публіки­ ство­рю­ють­більше­про­блем,­ніж­вирішу­ють,­і­вва­жа­ють,­що­«як­що­де­мо­кратія­ще­ є­слаб­кою,­тоді­кра­ще­за­все­уни­ка­ти­будь­яких­форм­напівпре­зи­ден­ст­ва».­Силь­на­ за­ко­но­дав­ча­вла­да,­на­ їх­дум­ку,­є­най­кра­щою­для­де­мо­кра­ти­зації13.­Знай­дуть­ся,­ зви­чай­но,­ті,­хто­бу­дуть­за­пе­ре­чу­ва­ти­пря­мий­зв’язок­рівня­де­мо­кратії­і­ефек­тив­ ності­уп­равління­суспільни­ми­спра­ва­ми.­Од­нак,­це­ли­ше­по­вер­хові­дум­ки,­вра­ жен­ня­від­про­цесів­де­мо­кра­ти­зації­в­Ук­раїні.­Більш­об­рун­то­ва­ним­є­твер­д­жен­ня,­ що­ «де­мо­кратія­ –­ це­ важ­ли­вий­ чин­ник­ для­ три­ва­лої­ політич­ної­ стабільності,­ раціональ­но­го­уп­равління­еко­номікою­і­ефек­тив­но­го­суспільно­го­адміністру­ван­ ня».­ А.­ Ум­ланд­ вва­жає,­ що­ ство­рен­ня­ слаб­кої­ напівпре­зи­дентсь­кої­ си­с­те­ми­ з­ доміну­ю­чою­вла­дою­Вер­хов­ної­Ра­ди­або­чи­с­то­пар­ла­ментсь­кої­ре­с­публіки­доз­во­ лить­ існу­ван­ня­ кон­солідо­ва­ної­ де­мо­кратії.­ Ос­тан­ня,­ на­ йо­го­ дум­ку,­ на­дасть­ ме­ханізм­вре­гу­лю­ван­ня­конфліктів­між­еко­номічни­ми­еліта­ми­країни,­а­та­кож­між­ куль­тур­но­поділе­ним­на­се­лен­ням­за­хо­ду­і­цен­т­ру,­з­од­но­го­бо­ку,­і­півдня­і­схо­ду,­ з­ іншо­го.­ По­дру­ге,­ де­мо­кра­ти­зація­ –­ це­ ключ­ до­ дов­го­ст­ро­ко­вих­ пер­спек­тив­ Ук­раїни­ на­ міжна­родній­ арені,­ а­ вступ­ до­ Євро­пейсь­ко­го­ Со­ю­зу­ мо­же­ ста­ти­ об’єдну­ю­чою­ідеєю­для­конфлікту­ю­чих­політич­них­сил­і­для­соціаль­них­груп­схо­ ду­і­за­хо­ду­країни14. Як­що­аналізу­ва­ти­політич­ну­суб’єктив­ну­скла­до­ву­зміни­фор­ми­дер­жав­но­го­ правління,­то­логічним­бу­де­вис­но­вок,­що­політичні­партії­не­доз­во­лять­ство­ри­ти­ пре­зи­дентсь­ку­ре­с­публіку,­оскільки­ве­ли­ка­ча­с­ти­на­політиків­во­лоділа­знач­ни­ми­ по­вно­ва­жен­ня­ми­ і­ во­ни­ бу­дуть­ на­впа­ки­ бо­ро­ти­ся­ за­ збільшен­ня­ об­ся­гу­ їх­ функцій.­Крім­то­го,­суспільство,­яке­відчу­ло­пев­ну­сво­бо­ду,­по­ба­чи­ло­де­мо­кра­ тичні­про­це­ду­ри­ух­ва­лен­ня­рішень,­на­вряд­чи­доз­во­лить­по­вер­ну­ти­ся­до­ав­то­ри­ тар­но­го­ре­жи­му­будь­яко­го­пре­зи­ден­та.­Потрібно­праг­ну­ти­ство­ри­ти­ефек­тив­ний­ 700 Держава і право • Випуск 51 діалог­ між­ суспільством­ і­ вла­дою,­ а­ це­ мож­ли­во­ за­вдя­ки­ ши­рокій­ участі­ і­ політиків,­і­гро­ма­дян­у­про­цесі­уп­равління­суспільни­ми­спра­ва­ми.­Та­кож­на­бу­ває­ по­ши­рен­ня­ твер­д­жен­ня,­ що­ у­ сьо­годнішньо­му­ гло­балізо­ва­но­му­ світі­ фор­ма­ правління­вже­не­має­суттєво­го­зна­чен­ня,­оскільки­на­політи­ку­дер­жав­впли­ва­ють­ над­національні­струк­ту­ри.­«Дер­жа­ви­і­уря­ди­з­різни­ми­ти­па­ми­де­мо­кратії­бу­дуть­ вирівню­ва­ти­ся,­все­частіше­опи­ня­ю­чись­в­підпо­ряд­ко­ва­но­му­стані­пе­ред­міжу­ря­ до­ви­ми­ор­ганізаціями­і­гло­баль­ни­ми­грав­ця­ми»15.­Зви­чай­но,­та­ка­те­орія­має­пра­ во­на­існу­ван­ня­і­на­роз­ви­ток,­од­нак­це­те­ма­ок­ре­мо­го­досліджен­ня. От­же,­ на­ зміну­фор­ми­ дер­жав­но­го­ правління­ впли­ва­ють­ на­ступні­ чин­ни­ки:­ 1.­Об’єктивні:­ а)­взаємовідно­си­ни­ між­ суб’єкта­ми­ вла­ди­ постійно­ по­ро­д­жу­ють­ конфлікти,­ при­зво­дять­ до­ криз­ у­ си­с­темі­ дер­жав­но­го­ уп­равління;­ б)­рівень­ легітим­ності­ пре­зи­ден­та­ або­пар­ла­мен­ту­ (пре­зи­ден­та­ і­ пар­ла­мен­ту)­ ду­же­низь­ кий.­2.­Суб’єктивні:­а)­новій­політичній­ко­манді,­яка­на­бу­ває­по­пу­ляр­ності,­для­ заміни­ по­пе­ред­ньої­ влад­ної­ ко­ман­ди,­ вигідно­ зміни­ти­ фор­му­ правління;­ б)­політичні­ си­ли,­ які­ ма­ють­ вплив­ на­ зміну­ фор­ми­ правління,­ про­по­ну­ють­ ту­ фор­му,­яка­на­дасть­їм­найбільше­влад­них­по­вно­ва­жень. Об’єктивні­ й­ суб’єктивні­ чин­ни­ки­ в­ політиці­ існу­ють­ завжди.­ Будь­якій­ політичній­ко­манді­для­ефек­тив­но­го­уп­равління­суспільни­ми­спра­ва­ми­не­обхідні­ владні­по­вно­ва­жен­ня.­Важ­ли­вим­мо­мен­том­їхньої­діяль­ності­є­ їх­ме­та­ і­за­со­би,­ які­ во­ни­ ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ для­ її­ до­сяг­нен­ня.­ Крім­ то­го,­ над­зви­чай­но­ важ­ли­во­ визна­чи­ти­справжні­при­чи­ни­не­ефек­тив­ності­існу­ю­чої­фор­ми­правління.­На­при­ клад,­це­мо­же­бу­ти­не­уз­го­д­женість­функцій­ор­ганів­дер­жав­ної­вла­ди­на­за­ко­но­ дав­чо­му­рівні;­низь­ка­підтрим­ка­діяль­ності­кон­крет­но­го­пре­зи­ден­та­чи­на­яв­но­го­ скла­ду­пар­ла­мен­ту,­ос­таннє­не­оз­на­чає,­що­пев­на­фор­ма­правління­не­відповідає­ по­тре­бам­ да­но­го­ суспільства;­ де­с­т­рук­тив­на­ діяльність­ кон­крет­них­ політич­них­ партій,­ яка­не­мо­же­без­за­пе­реч­но­ свідчи­ти,­що­ всі­ партії­ є­ та­ки­ми;­ відсутність­ кон­сен­су­су­ ос­нов­них­ політич­них­ сил­ що­до­ стра­тегічно­го­ роз­вит­ку­ дер­жа­ви;­ бажан­ня­політич­них­лідерів­ух­ва­лю­ва­ти­рішен­ня­од­но­осібно,­а­не­на­ос­нові­де­мо­ кра­тич­них­про­це­дур.­ При­чи­ною­не­ефек­тив­ності­фор­ми­правління­в­Ук­раїні­є­те,­що­при­її­ви­борі­ вра­хо­ву­ють­ся­дум­ки­ли­ше­провідних­політич­них­сил,­зо­к­ре­ма­їх­ре­аль­ний­вплив­ на­ кон­сти­туційний­ про­цес.­ В­ об­го­во­ренні­ фор­ми­ дер­жав­но­го­ правління­ участь­ бе­руть­де­пу­та­ти,­міністри,­жур­налісти,­в­той­час­як,­в­пер­шу­чер­гу,­це­пи­тан­ня­ по­винні­вирішу­ва­ти­ек­с­пер­ти,­які­грун­тов­но­досліджу­ють­функціону­ван­ня­різних­ форм­ правління,­ аналізу­ють­ світо­вий­ і­ вітчиз­ня­ний­ досвід­ про­тя­гом­ ба­га­ть­ох­ років.­ Їх­ аналіз­ по­ви­нен­ грун­ту­ва­ти­ся­ на­ на­уко­вих­ ме­то­дах,­ чітких­ кри­теріях­ оціню­ван­ня,­ста­ти­с­тич­них­да­них­і­на­вра­ху­ванні­політич­ної­си­ту­ації­в­країні. 1. Пе т ри шин О.В, Про та со ва В.Є.­Фор­ма­дер­жав­но­го­правління­в­Ук­раїні:­до­по­шу­ ку­оп­ти­маль­ної­мо­делі­ //­Про­бле­ми­ор­ганізації­дер­жав­ної­вла­ди­в­Ук­раїні­в­кон­тексті­ політи­ко­пра­во­вої­ ре­фор­ми:­ Ма­теріали­ Ме­то­до­логічно­го­ семіна­ру­ (м.­ Київ,­ 2­ квітня­ 2008­р.).­–­К.:­Ін­т­дер­жа­ви­і­пра­ва­ім.­В.М.­Ко­рец­ко­го­НАН­Ук­раїни,­2008.­–­C.­13­14.­ 2.­Бо с тан С.К.­Фор­ма­правління­су­час­ної­дер­жа­ви:­про­бле­ми­історії,­те­орії,­прак­ти­ки:­ Мо­но­графія.­–­За­поріжжя:­Юри­дич­ний­ін­т,­2005.­–­­С.­479.­3. Ка ра сь ов В.Ю.­Поліархія­ //­ Політо­логічний­ ен­цик­ло­пе­дич­ний­ слов­ник­ /­ Упо­ряд.­ В.­ П.­ Гор­ба­тен­ко;­ за­ ред.­ Ю.С.­Шем­шу­чен­ка,­В.Д.­Бабкіна,­В.П.­Гор­ба­тен­ка.­–­2­е­вид.,­доп.­і­пе­ре­роб.­–­К.:­Ге­не­ за,­2004.­–­С.­­496.­4. Бо с тан С.К.­Цит.­пра­ця.­–­С.­138.­5. За зна ев О.И.­По­лу­пре­зи­дент­ ская­си­с­те­ма­(по­ли­ти­ко­пра­во­вой­ана­лиз):­Дис.­...­док­то­ра­юрид.­на­ук.­–­Ка­зань,­2006.­ –­ ­С.­ 118­142.­6. По ста но ва­Вер­хов­ної­Ра­ди­Ук­раїнської­РСР­«Про­Кон­цепцію­но­вої­ 701Юридичні і політичні науки Кон­сти­туції­Ук­раїни»­//­ВВР­УРСР.­–­1991.­–­№­35.­–­Ст.­466.­7. Гло тов Б., Ку д ряв це ва М.­ Кла­сифікація­ форм­ дер­жав­но­го­ правління:­ ук­раїнський­ кон­текст­ [Еле­к­трон­ний­ ре­сурс].­–­Ре­жим­до­сту­пу:­http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Dums/2010_2/10gbbpuk.­ pdf­8. Рах ма нин С.­За­кон­ный­во­прос­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс]­//­Зер­ка­ло­не­де­ли.­–­2008.­–­ 1–7­мар­та.­ –­№­8­ (687).­ –­Ре­жим­до­ступ­ :http://www.zn.ua/1000/1550/62236/­9. То мен­ ко М.В.­ Кон­сти­туційний­ про­цес­ як­ по­шук­ стра­тегічних­ пріори­тетів­ Ук­раїни:­ Мо­но­ графія.­–­К.:­Вид.­поліграф.­центр­«Київський­універ­си­тет»,­2010.­–­­С.­270.­10. Шем шу­ чен ко Ю.С.,­Авер’янов В.Б.­Яка­мо­дель­Пре­зи­ден­та­потрібна­у­змішаній­формі­дер­жав­ но­го­правління­ //­Пра­во­ва­дер­жа­ва:­Щорічник­на­ук.­праць.­–­К.:­ Ін­т­дер­жа­ви­ і­пра­ва­ ім.­В.­М.­Ко­рець­ко­го­НАН­Ук­раїни,­2010.­–­Вип.­21.­–­С.­5.­11. По ло вин чак Ю.­Кон­сти­ туційний­ре­верс­//­Ук­раїна­Бізнес­Ре­вю.­–­2010.­–­№­44–45.­–­7­жовт­ня.­–­С.­1.­12. Бо с­ тан С.К.­Цит.­пра­ця.­–­С.­367.­13.­Ум ланд А.­Пре­вос­ход­ст­во­пар­ла­мен­та­риз­ма­ [Еле­к­ трон­ний­ре­сурс]­//­Ди­а­лог.ua.­–­2010.­–­18­ок­тя­б­ря.­–­Ре­жим­до­сту­па: http://dialogs.­org. ua/issue_full.php?m_id=20021­14. Ум ланд А.­Цит.­пра­ця.­15. Ми лар до вич А.­Пре­зи­ден­ст­ во­или­пар­ла­мен­та­ризм­для­Цен­т­раль­ной­и­Вос­точ­ной­Ев­ро­пы­в­эпо­ху­гло­ба­ли­за­ции?­ [Еле­к­трон­ний­ре­сурс]­ /­Пер.­А.­Мак­ла­ко­ва­ //­Ди­а­лог.ua.­–­2006.­–­12­ян­ва­ря.­–­Ре­жим­ до­сту­па:­http://dialogs.org.ua/crossroad_full.php?m_id=5378 702 Держава і право • Випуск 51 Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ П. В. МИРОНЕНКО. пРОЦЕС ЗМІНИ ФОРМИ ПРАВЛІННЯ В уКРАЇНІ: ОСНОВНІ ЧИННИКИ І РЕЗУЛЬТАТИ
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34002
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1563-3349
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-30T09:50:27Z
publishDate 2011
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
record_format dspace
spelling Мироненко, П.В.
2012-06-01T05:05:48Z
2012-06-01T05:05:48Z
2011
Процес зміни форми правління в Україні: основні чинники і результати / П.В. Мироненко // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 696-702. — Бібліогр.: 15 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34002
Розглядаються основні чинники зміни форми державного правління в Україні упродовж її незалежності, аналізуються політичні результати кожної з форм правління, яка існувала в нашій державі, здійснено прогноз майбутнього типу форми правління.
Рассматриваются основные предпосылки изменения формы государственного правления в Украине в условиях ее независимости, анализируются политические результаты каждой из форм правления, которые существовали в нашем государстве, осуществлен прогноз будущего типа формы правления.
Overview of main issues related to change of the governance system in Ukraine during it’s independence, political results of each governance system, which existed in our country, are analyzed, further governance system projected.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Політичні науки
Процес зміни форми правління в Україні: основні чинники і результати
Article
published earlier
spellingShingle Процес зміни форми правління в Україні: основні чинники і результати
Мироненко, П.В.
Політичні науки
title Процес зміни форми правління в Україні: основні чинники і результати
title_full Процес зміни форми правління в Україні: основні чинники і результати
title_fullStr Процес зміни форми правління в Україні: основні чинники і результати
title_full_unstemmed Процес зміни форми правління в Україні: основні чинники і результати
title_short Процес зміни форми правління в Україні: основні чинники і результати
title_sort процес зміни форми правління в україні: основні чинники і результати
topic Політичні науки
topic_facet Політичні науки
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34002
work_keys_str_mv AT mironenkopv proceszmíniformipravlínnâvukraíníosnovníčinnikiírezulʹtati

Схожі ресурси