Ідеологічні комісії ЦК КПРС (1958–1964 рр.) як механізм тоталітарного контролю за інтелігенцією

Проаналізовано взаємини інтелігенції і влади крізь призму діяльності Ідеологічних комісій ЦК КПРС, які існували в СРСР наприкінці 50-х - початку 60-х років ХХ ст. Доведено, що Ідеологічні комісії виступали одним з механізмів тоталітарного контролю за діяльністю найсвідомішої частини...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Держава і право
Datum:2011
1. Verfasser: Марусик, К.О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34004
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Ідеологічні комісії ЦК КПРС (1958–1964 рр.) як механізм тоталітарного контролю за інтелігенцією / К.О. Марусик // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 778-784. — Бібліогр.: 19 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34004
record_format dspace
spelling Марусик, К.О.
2012-06-01T05:07:59Z
2012-06-01T05:07:59Z
2011
Ідеологічні комісії ЦК КПРС (1958–1964 рр.) як механізм тоталітарного контролю за інтелігенцією / К.О. Марусик // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 778-784. — Бібліогр.: 19 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34004
Проаналізовано взаємини інтелігенції і влади крізь призму діяльності Ідеологічних комісій ЦК КПРС, які існували в СРСР наприкінці 50-х - початку 60-х років ХХ ст. Доведено, що Ідеологічні комісії виступали одним з механізмів тоталітарного контролю за діяльністю найсвідомішої частини суспільства - інтелігенцією, зокрема творчою, яка створювала загрозу спокійному життю владних структур радянської держави.
Проанализованы взаимоотношения интеллигенции и власти через призму деятельности Идеологических комиссий ЦК КПСС, которые существовали в СССР в конце 50-х – начале 60-х годов ХХ века. Доказано, что Идеологические комиссии выступали одним из механизмов тоталитарного контроля за деятельностью сознательной части общества – интеллигенцией, в частности творческой, которая создавала угрозу спокойной жизни властных структур советского государства.
The relationship between intellectuals and the authorities in the light of the activities of the Ideological commissions of the CK KPRS existing at the end of the 50-ies - beginning of the 60-ies of the 20th century is analyzed in the article. It was proven that the Ideological commissions were one of the tools for the total control over the activities of the most conscious layer of the society – intellectuals, creative artists in particular, who menaced the peaceful lives of the soviet state power structures.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Політичні науки
Ідеологічні комісії ЦК КПРС (1958–1964 рр.) як механізм тоталітарного контролю за інтелігенцією
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Ідеологічні комісії ЦК КПРС (1958–1964 рр.) як механізм тоталітарного контролю за інтелігенцією
spellingShingle Ідеологічні комісії ЦК КПРС (1958–1964 рр.) як механізм тоталітарного контролю за інтелігенцією
Марусик, К.О.
Політичні науки
title_short Ідеологічні комісії ЦК КПРС (1958–1964 рр.) як механізм тоталітарного контролю за інтелігенцією
title_full Ідеологічні комісії ЦК КПРС (1958–1964 рр.) як механізм тоталітарного контролю за інтелігенцією
title_fullStr Ідеологічні комісії ЦК КПРС (1958–1964 рр.) як механізм тоталітарного контролю за інтелігенцією
title_full_unstemmed Ідеологічні комісії ЦК КПРС (1958–1964 рр.) як механізм тоталітарного контролю за інтелігенцією
title_sort ідеологічні комісії цк кпрс (1958–1964 рр.) як механізм тоталітарного контролю за інтелігенцією
author Марусик, К.О.
author_facet Марусик, К.О.
topic Політичні науки
topic_facet Політичні науки
publishDate 2011
language Ukrainian
container_title Держава і право
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
format Article
description Проаналізовано взаємини інтелігенції і влади крізь призму діяльності Ідеологічних комісій ЦК КПРС, які існували в СРСР наприкінці 50-х - початку 60-х років ХХ ст. Доведено, що Ідеологічні комісії виступали одним з механізмів тоталітарного контролю за діяльністю найсвідомішої частини суспільства - інтелігенцією, зокрема творчою, яка створювала загрозу спокійному життю владних структур радянської держави. Проанализованы взаимоотношения интеллигенции и власти через призму деятельности Идеологических комиссий ЦК КПСС, которые существовали в СССР в конце 50-х – начале 60-х годов ХХ века. Доказано, что Идеологические комиссии выступали одним из механизмов тоталитарного контроля за деятельностью сознательной части общества – интеллигенцией, в частности творческой, которая создавала угрозу спокойной жизни властных структур советского государства. The relationship between intellectuals and the authorities in the light of the activities of the Ideological commissions of the CK KPRS existing at the end of the 50-ies - beginning of the 60-ies of the 20th century is analyzed in the article. It was proven that the Ideological commissions were one of the tools for the total control over the activities of the most conscious layer of the society – intellectuals, creative artists in particular, who menaced the peaceful lives of the soviet state power structures.
issn 1563-3349
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34004
citation_txt Ідеологічні комісії ЦК КПРС (1958–1964 рр.) як механізм тоталітарного контролю за інтелігенцією / К.О. Марусик // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 778-784. — Бібліогр.: 19 назв. — укp.
work_keys_str_mv AT marusikko ídeologíčníkomísííckkprs19581964rrâkmehanízmtotalítarnogokontrolûzaíntelígencíêû
first_indexed 2025-11-27T08:04:04Z
last_indexed 2025-11-27T08:04:04Z
_version_ 1850807502302609408
fulltext К. О. МАРУСИК. ІДЕОЛОГІЧНІ КОМІСІЇ ЦК КПРС (1958–1964 РР.) ЯК МЕХАНІЗМ ТОТАЛІТАРНОГО КОНТРОЛЮ ЗА ІНТЕЛІГЕНЦІЄЮ Про аналізо ва но взаєми ни інтелігенції і вла ди крізь приз му діяль ності Іде о логічних комісій ЦК КПРС, які існу ва ли в СРСР на прикінці 50­х ­ по чат ку 60­х років ХХ ст. До ве­ де но, що Іде о логічні комісії ви с ту па ли од ним з ме ханізмів то талітар но го кон тро лю за діяльністю найсвідомішої ча с ти ни суспільства ­ інтелігенцією, зо к ре ма твор чою, яка ство рю ва ла за гро зу спокійно му жит тю влад них струк тур ра дянсь кої дер жа ви. Клю­чові­сло­ва: Іде о логічні комісії, то талітар ний кон троль, інтелігенція, Ра дянсь­ ка дер жа ва, відли га. Про ана ли зо ва ны вза и мо от но ше ния ин тел ли ген ции и вла с ти че рез приз му де я тель­ но с ти Иде о ло ги че с ких ко мис сий ЦК КПСС, ко то рые су ще ст во ва ли в СССР в кон це 50­х – на ча ле 60­х го дов ХХ ве ка. До ка за но, что Иде о ло ги че с кие ко мис сии вы сту па ли од ним из ме ха низ мов то та ли тар но го кон тро ля за де я тель но с тью со зна тель ной ча с ти об ще ст ва – ин тел ли ген ци ей, в ча ст но с ти твор че с кой, ко то рая со зда ва ла уг ро зу спо­ кой ной жиз ни вла ст ных струк тур со вет ско го го су дар ст ва. Клю­че­вые­сло­ва: Иде о ло ги че с кие ко мис сии, то та ли тар ный кон троль, ин тел ли ген­ ция, Со вет ское го су дар ст во, от те пель. The relationship between intellectuals and the authorities in the light of the activities of the Ideological commissions of the CK KPRS existing at the end of the 50­ies ­ beginning of the 60­ies of the 20th century is analyzed in the article. It was proven that the Ideological commissions were one of the tools for the total control over the activities of the most conscious layer of the society – intellectuals, creative artists in particular, who menaced the peaceful lives of the soviet state power structures. Key­words: the ideological commissions of the CK KPRS, the total control, intellectuals, the Soviet state. Взаєми­ни­ інтелігенції­ і­ вла­ди­ ви­с­ту­па­ли­ і­ ви­с­ту­па­ють­ важ­ли­вим­фак­то­ром,­ який­ суттєво­ впли­ває­ на­ суспільно­політич­не­ жит­тя­ будь­якої­ цивілізо­ва­ної­ країни. З­ме­тою­усвідо­млен­ня­цих­взаємин­в­СРСР­та­інших­країнах,­де­вла­да­зо­се­ре­ д­жу­ва­ла­ся­в­ру­ках­пред­став­ників­ко­муністич­но­го­ре­жи­му,­не­обхідно­вра­хо­ву­ва­ти­ той­ факт,­ що­ влад­не­ лідер­ст­во­ на­ле­жа­ло­ не­ стільки­ влас­не­ дер­жав­ним­ інсти­ туціям,­скільки­тим­струк­ту­рам,­які­фор­маль­но­за­ли­ша­ли­ся­суспільно­політич­ни­ ми­ор­ганізаціями,­про­те­ре­аль­но­мо­но­полізу­ва­ли­сфе­ру­кон­тро­лю­та­уп­равління­ у­суспільстві.­За­зна­чені­струк­ту­ри­партії­ви­с­ту­па­ли­го­ло­вною,­про­те­не­єди­ною­ скла­до­вою­ роз­га­лу­же­ної­ си­с­те­ми­ кон­тро­лю­ і­ уп­равління­ в­ соціалістич­них­ країнах.­ Опубліко­ва­но­ чи­ма­ло­ спо­гадів­ ви­що­го­ партійно­го­ керівництва,­ яке­ тво­ри­ло­ політи­ку­взаємин­з­інтелігенцією1,­у­за­рубіжній,­ра­дянській,­російській­та­вітчиз­ няній­ літе­ра­турі­ з’яви­ла­ся­низ­ка­праць,­ при­свя­че­них­ висвітлен­ню­цих­пи­тань2,­ про­те­у­пе­ре­важній­більшості­робіт­ли­ше­побіжно­виз­на­ча­ли­ся­ме­ханізми­кон­тро­ лю­за­діяльністю­інтелігенції.­ Вод­но­час­слід­підкрес­ли­ти,­що­в­літе­ра­турі­взаєми­ни­вла­ди­і­інтелігенції­роз­ гля­да­ли­ся­ де­що­ спро­ще­но.­ Нерідко­ інтелігенції­ відво­ди­ла­ся­ роль­ сто­ро­ни,­ яка­ ли­ше­страж­да­ла­і­за­бу­ва­ло­ся­про­те,­що­ча­с­ти­на­ її­пе­ре­бу­ва­ла­у­постійній­опо­ 778 Держава і право • Випуск 51 ©­МА РУ СИК Ко с тян тин Олек сан д ро вич­–­здо­бу­вач­ка­фе­д­ри­міжна­род­них­відно­син­ Чернівець­ко­го­національ­но­го­універ­си­те­ту­імені­Юрія­Федь­ко­ви­ча 779Юридичні і політичні науки зиції­до­вла­ди.­За­сло­ва­ми­М.Ве­бе­ра,­«па­ну­ван­ня­зу­мов­лює­взаємне­очіку­ван­ня­та­ взаємне­виз­нан­ня»­3­. У­цьо­му­кон­тексті­ав­тор­статті­ро­бить­спро­бу­про­аналізу­ва­ти­роль­іде­о­ло­гіч­ них­ чин­ників,­ що­ уо­соб­лю­ва­ли­ іде­о­логічні­ комісії­ ЦК­ КПРС,­ які­ слу­гу­ва­ли­ ме­ханізмом­то­талітар­но­го­кон­тро­лю­за­інтелігенцією­у­період­хру­щовсь­кої­відли­ ги.­ Ак­ту­альність,­на­уко­во­те­о­ре­тич­не­і­пев­ною­мірою­прак­тич­не­висвітлен­ня­цих­ пи­тань­є­більш­ніж­оче­вид­ним,­оскільки­мо­же­спри­я­ти­кра­що­му­ро­зумінню­сут­ ності­ і­ ха­рак­те­ру­ взаємин­ інтелігенції,­ на­сам­пе­ред,­ твор­чої­ і­ вла­ди,­ шляхів­ і­ ме­тодів­удо­с­ко­на­лен­ня­цих­взаємин­у­су­час­них­умо­вах.­ У­Ра­дянсь­ко­му­Со­юзі­події­роз­ви­ва­ли­ся­за­вла­сним­сце­нарієм.­Влад­ним­струк­ ту­рам­ вда­ло­ся­ не­ ли­ше­ на­вер­ну­ти­ на­ свій­ бік­ знач­ну­ ча­с­ти­ну­ інтелігенції,­ а­ й­ ви­хо­ва­ти,­у­по­вно­му­ро­зумінні­цьо­го­сло­ва,­«ра­дянсь­ку­інтелігенцію»­з­її­ло­яль­ ним­став­лен­ням­до­вла­ди.­Вла­да­ж,­у­свою­чер­гу,­нав’язу­ю­чи­куль­турі­іде­о­логічні­ сте­рео­ти­пи,­нерідко­й­са­ма­по­трап­ля­ла­до­них­у­по­лон.­Як­відо­мо,­ли­ше­не­знач­на­ ча­с­ти­на­ інтелігенції­ бра­ла­ участь­ в­ опо­зиції­ до­ вла­ди­ або­ ж­ у­ пра­во­за­хис­но­му­ русі.­То­талітар­ний­кон­троль­за­діяльністю­ра­дянсь­кої­інтелігенції­здійсню­вав­ЦК­ КПРС,­який­ви­ко­ну­вав­до­сить­відповідаль­не­за­вдан­ня­–­ут­ри­му­ва­ти­під­су­во­рим­ кон­тро­лем­ не­ ли­ше­ про­це­си,­ що­ відбу­ва­ли­ся­ у­ куль­тур­но­му­ житті­ країни,­ а­ й­ ме­ханізми­уп­равління­ни­ми.­ЦК­КПРС­відзна­чав­ся­роз­га­лу­же­ною­си­с­те­мою­з­пев­ ною­струк­ту­рою:­вищі­і­цен­т­ральні­ор­га­ни­партії­(пле­ну­ми­ЦК,­Політбю­ро,­Се­к­ ре­таріат­ЦК)­та­апа­рат­ЦК­(відділи,­сек­то­ри­та­інші­підрозділи).­Са­ме­на­ці­ор­га­ни­ по­кла­да­ло­ся­за­вдан­ня­ви­ро­би­ти­ме­ханізм­уп­равління­куль­ту­рою­і­прий­ма­ти­кон­ кретні­ рішен­ня.­По­ряд­ зі­ струк­ту­ра­ми­ЦК­КПРС,­що­діяли­на­постійній­ос­нові­ ство­рю­ва­ли­ся­й­тим­ча­сові­ор­га­ни.­На­фоні­за­го­ст­рен­ня­на­по­чат­ку­1958­р.­взаємин­ інтелігенції­і­вла­ди­бу­ла­ство­ре­на­Комісія­з­пи­тань­іде­о­логії,­куль­ту­ри­та­міжна­ род­них­партійних­зв’язків.­Пер­ший­го­ло­ва­–­М.­Сус­лов,­чле­ни:­П.­По­спе­лов,­Н.­ Мухітдінов,­О.­Ку­усінен,­К.­Фур­це­ва­(чле­ни­і­кан­ди­да­ти­у­чле­ни­Пре­зидії­ЦК­та­ се­к­ре­тарі­ЦК).­Но­во­у­тво­ре­ну­Комісію­мож­на­роз­гля­да­ти­як­ре­зуль­тат­по­сту­по­вих­ змін­у­куль­тур­но­політич­но­му­житті­Ра­дянсь­ко­го­Со­ю­зу,­що­спо­с­теріга­ли­ся­між­ 1953­та­1957­рр.­та­не­завжди­ско­ор­ди­но­ва­ну­і,­то­му­де­що­по­слаб­ле­ну,­ре­акцію­на­ ці­зміни­партійних­інстанцій,­в­ос­нов­но­му­post­factum.­ ­До­ком­пе­тенції­ за­зна­че­ної­комісії­вхо­ди­ло­розпізна­ван­ня­та­вирішен­ня­про­ блем,­що­ви­ни­ка­ли­під­час­здійснен­ня­ос­нов­ної­куль­тур­но­політич­ної­кон­цепції­(її­ відповідна­до­ви­мог­ча­су­функціоналізація­в­інте­ре­сах­партії­і­дер­жа­ви­з­до­три­ ман­ням­ ме­ти­ Жовт­не­вої­ ре­во­люції).­ Ра­зом­ з­ тим,­ во­на­ зай­ма­ла­ся­ вирішен­ням­ пи­тань,­що­вип­ли­ва­ли­з­прак­ти­ки­куль­тур­но­го­жит­тя­і­бу­ли­пов’язані­зі­зміна­ми­ внутрішньо­і­зовнішньо­політич­ної­си­ту­ації­(при­ско­рен­ня­куль­тур­но­го­роз­вит­ку­та­ йо­го­ди­фе­ренціація).­З­од­но­го­бо­ку,­йшло­ся­про­куль­тур­но­політич­не­уп­равління­ «звер­ху»­(вказівки,­кон­троль,­ви­прав­лен­ня),­з­ іншо­го­–­ви­ни­ка­ла­гос­тра­по­тре­ба­ аналізу­ва­ти­ вис­лов­лю­ван­ня­ інтелігенції­ (пись­мен­ників,­ ху­дож­ників,­ кри­тиків)­ «зни­зу»,­ у­ яких­во­на­оп­ри­люд­ню­ва­ла­ свої­ суб’єктивні­оцінки­чи­кре­а­тивні­ су­д­ жен­ня,­що­в­більшості­не­відповіда­ли­вста­нов­ле­ним­«звер­ху»­нор­мам.­ Крім­ то­го,­ комісія­ зай­ма­ла­ся­ вив­чен­ням­ про­блем­ міжна­род­ної­ про­па­ган­ди,­ те­о­ре­тич­них­пи­тань­міжна­род­но­го­робітни­чо­го­ру­ху,­«на­гля­ду»­за­висвітлен­ням­ цих­пи­тань­у­за­со­бах­ма­со­вої­інфор­мації.­Во­на­ви­ко­ну­ва­ла­до­сить­відповідаль­ну­ функцію,­а­са­ме,­здійсню­ва­ла­кон­троль­за­політич­ною­спря­мо­ваністю­діяль­ності­ Радінформ­бю­ро,­ Дер­жав­но­го­ коміте­ту­ з­ куль­тур­них­ зв’язків­ із­ за­рубіжни­ми­ 780 Держава і право • Випуск 51 країна­ми,­ радіопе­ре­да­ча­ми­ за­ кор­до­ном­ то­що.­ У­ більш­ ши­ро­ко­му­ ро­зумінні­ ­­ то­таль­ний­кон­троль­за­ста­ном­справ,­подіями­в­га­лузі­літе­ра­ту­ри,­ми­с­тецтва,­що­ ма­ли­ політич­не­ чи­ іде­о­логічне­ за­барв­лен­ня.­Комісія­ зай­ма­ла­ся­ спра­ва­ми­ виїзду­ ра­дянсь­ких­спеціалістів,­діячів­куль­ту­ри,­на­уки­за­кор­дон­і,­відповідно,­опіку­ва­ла­ ся­ приїздом­ за­кор­дон­них­ діячів­ та­ спеціалістів­ до­ СРСР,­ вирішу­ва­ла­ пи­тан­ня­ на­дан­ня­доз­волів­для­поїздок­за­кор­дон­і­за­про­шень­іно­земців. Більшість­до­ку­ментів­комісії­віддзер­ка­лю­ва­ли­її­вплив­на­діяльність­дер­жав­ них­ус­та­нов­і­гро­мадсь­ких­ор­ганізацій,­зміни,­що­відбу­ва­ли­ся­в­си­с­темі­та­струк­ турі­дер­жав­них­ус­та­нов­і­ор­ганізацій­та­без­по­се­реднє­став­лен­ня­вла­ди­до­про­цесів­ у­ га­лузі­ куль­ту­ри­ (ство­рен­ня,­ ре­ор­ганізація­ то­що).­ Більше­ то­го,­ са­ме­ комісія­ здійсню­ва­ла­ як­ пря­мий,­ так­ і­ опо­се­ред­ко­ва­ний­ кон­троль,­ на­сам­пе­ред,­ у­ ца­рині­ цен­зу­ри.­До­сить­ши­ро­ким­був­ар­се­нал­мож­ли­во­с­тей­впли­ву­Комісії:­ди­рек­тив­на­ освіта,­ре­ор­ганізація­та­ліквідація­ус­та­нов­і­ор­ганізацій­куль­ту­ри,­зо­к­ре­ма­твор­чих­ спілок,­ ре­дакцій­ га­зет­ та­ жур­налів;­ вплив­ на­ їх­ фінан­су­ван­ня;­ ак­тив­на­ ка­д­ро­ва­ політи­ка­ (при­зна­чен­ня,­ звільнен­ня,­ на­го­ро­д­жен­ня­ та­ ін.).­ Пе­ре­важ­на­ більшість­ до­ку­ментів,­ підго­тов­ле­них­ Комісією,­ дру­ку­ва­ли­ся­ під­ гри­фом­ «таємно»­ або­ ж­ «цілком­таємно». Вар­то­за­зна­чи­ти,­що­на­прак­тиці­все­ви­гля­да­ло­де­що­по­іншо­му:­комісія­прак­ тич­но­не­зай­ма­ла­ся­«вив­чен­ням­про­блем»,­а­ли­ше­го­ту­ва­ла­й­прий­ма­ла­рішен­ня­з­ кон­крет­них­ пи­тань.­ У­ тих­ ви­пад­ках,­ ко­ли­ прий­нят­тя­ рішен­ня­ ви­хо­ди­ло­ за­ межі­ ком­пе­тенції­ комісії,­ підклю­чав­ся­ Се­к­ре­таріат­ чи­ Пре­зидія­ ЦК.­ За­ звич­кою,­ що­ скла­ла­ся­ на­ той­ час,­ по­ста­но­ви­ кон­крет­них­ ор­ганів­ЦК­ма­ли­ уза­галь­не­ну­ на­зву­ «по­ста­но­ви­ЦК».­З­ме­тою­їх­роз’яс­нен­ня­у­по­точ­них­до­ку­мен­тах­до­да­ва­ло­ся­«по­ Комісії».­За­ха­рак­те­ром­діяль­ності­комісія­прак­тич­но­мав­пу­ва­ла­ро­бо­ту­Пре­зидії­та­ Се­к­ре­таріату­ЦК.­Од­ним­сло­вом,­з­бо­ку­Комісії­спо­с­терігав­ся­своєрідний­«по­тяг­до­ кон­солідації»,­що­ак­тив­но­підтри­му­вав­ЦК.­Од­нак,­на­най­ви­що­му­партійно­му­рівні­ рішен­ня­нерідко­прий­ма­ли­ся­без­участі­Комісії,­що­звісно­йшло­врозріз­із­лінією­на­ кон­солідацію.­На­оч­ний­при­клад­–­відміна­у­травні­1958­р.­по­ста­но­ви­партії­що­до­ опе­ри­В.­Му­ра­делі­«Ве­ли­ка­друж­ба»,­прий­ня­тої­у­лю­то­му­1948­р.4­ І­хо­ча­пи­тан­ня­що­до­виз­на­чен­ня­функцій­куль­ту­ри­за­ли­ша­ло­ся­од­ним­з­ос­нов­ них­про­блем­куль­тур­ної­си­ту­ації,­відкри­то­во­но­не­об­го­во­рю­ва­ло­ся­гро­мадськістю.­ Все­ зво­ди­ло­ся­ до­ своєрідно­го­ кон­тро­лю:­ що­ «ко­рис­не»,­ а­ що­ «шкідли­ве»­ для­ країни,­ як­ діяти­ в­ умо­вах­ впли­ву­на­СРСР­ з­ бо­ку­ за­кор­дон­них­дер­жав­ та­ не­ко­ муністич­них­ віянь.­ У­ се­ре­дині­ 50­х­ років­ інте­лек­ту­аль­на­ ат­мо­сфе­ра­ у­ країні­ зміню­ва­ла­ся­до­сить­по­сту­по­во,­в­той­час­як­куль­тур­на­прак­ти­ка­знач­но­ви­пе­ре­д­ жа­ла­її.­Вказівки­ж­комісії­де­що­відста­ва­ли­і­не­бу­ли­спро­можні­вре­гу­лю­ва­ти­їх.­ Комісія­ ухи­ля­ла­ся­ від­ роз­гля­ду­ куль­тур­но­політич­ної­ кон­цепції,­ об­ме­жу­ю­чись­ праг­ма­тич­но­орієнто­ва­ни­ми­вис­лов­лю­ван­ня­ми,­котрі­ба­зу­ва­ли­ся­на­іде­о­логічно­му­ підґрунті­ і­ ви­чер­пу­ва­ли­ся­ ба­га­то­чи­сель­ни­ми­ по­пе­ре­д­жен­ня­ми,­ вказівка­ми,­ пе­ревірка­ми­то­що.­ Влас­не­бо­роть­ба­за­но­ву­ди­фе­ренційо­ва­ну­та­гнуч­ку­куль­тур­но­політич­ну­кон­ цепцію­по­чи­на­ю­чи­з­1959­р.­діста­ла­відо­б­ра­жен­ня­в­літе­ра­турі,­з­1961­р.–­в­об­ра­ зо­твор­чо­му­ми­с­тецтві.­От­же,­роз­ви­ток­літе­ра­ту­ри,­те­а­т­ру­та­жи­во­пи­су­відбу­вав­ся­ більш­ди­намічно.­Керівна­лінія­Комісії­не­відзна­ча­ла­ся­гнучкістю­з­ба­га­ть­ох­кон­ крет­них­пи­тань,­що­при­во­ди­ло­до­по­сту­по­вої­втра­ти­її­здат­ності­діяти.­Як­ре­зуль­ тат­–­її­роз­фор­му­ван­ня.­ Де­що­ інший­ ха­рак­тер­ ма­ла­ діяльність­ Іде­о­логічної­ комісії­ ЦК,­ ство­ре­ної­ замість­ліквідо­ва­ної­за­рішен­ням­Пре­зидії­у­ли­с­то­паді­1962­р.­З­під­її­кон­тро­лю­ 781Юридичні і політичні науки ви­лу­ча­ли­ся­міжна­родні­пи­тан­ня­та­пи­тан­ня­спор­ту,­«на­гляд»­за­ро­бо­тою­пев­них­ ус­та­нов,­про­те­до­да­ва­ли­ся­пи­тан­ня­освіти­(як­за­галь­ної,­так­і­спеціаль­ної).­Більше­ то­го,­комісія­на­відміну­від­по­пе­ред­ньої­поз­бав­ля­ла­ся­пра­ва­прий­ма­ти­по­ста­но­ви.­ Їй­ відво­ди­ла­ся­ до­сить­ скром­на­ функція:­ об­го­во­рен­ня­ про­блем­ та­ підго­тов­ка­ відповідних­про­по­зицій­і­про­ектів­по­ста­нов,­що­роз­гля­да­ли­ся­на­засідан­нях­Се­к­ ре­таріату­чи­Пре­зидії­ЦК. Суттєві­зміни­відбу­ли­ся­і­у­складі­но­вої­Комісії,­«рівень»­якої­де­що­зни­зив­ся.­ Ре­ор­ганізо­ва­ну­ комісію­ очо­лив­ се­к­ре­тар­ ЦК,­ завіду­вач­ відділу­ про­па­ган­ди­ і­ агітації­ЦК­КПРС­по­ро­боті­ із­со­юз­ни­ми­ре­с­публіка­ми­Л.­ Іллічов.­У­1965­р.­на­ цьо­му­по­сту­йо­го­замінив­се­к­ре­тар­ЦК,­кан­ди­дат­у­чле­ни­Пре­зидії­ЦК­П.­Демічев.­ До­скла­ду­комісії­вхо­ди­ли­завіду­вачі­відділа­ми­ЦК,­керівни­ки­відомств,­го­ловні­ ре­дак­то­ри­га­зет.­Відповідно­до­но­вих­функцій­змінив­ся­і­склад­до­ку­ментів:­як­що­ пер­ша­комісія­про­ду­ку­ва­ла­по­ста­но­ви,­про­ек­ти,­за­пи­с­ки­відділів­ЦК,­міністерств,­ відомств,­ різно­го­ ро­ду­ довідки,­ то­ іде­о­логічна­ –­ сте­но­г­ра­ми­ засідань­ і­ на­рад­ з­ діяча­ми­літе­ра­ту­ри­і­ми­с­тецтва.­На­засідан­нях­Комісії­партійне­керівництво­на­ма­ га­ло­ся­інтен­сив­но­«спілку­ва­ти­ся»­з­пред­став­ни­ка­ми­твор­чої­інтелігенції.­Так,­26­ груд­ня­ 1962­ р.­ на­ засідан­ня­ Іде­о­логічної­ комісії­ бу­ли­ за­про­шені­ пред­став­ни­ки­ твор­чої­мо­лоді,­7­та­8­бе­рез­ня­1963­р.­­­чер­го­ва­зустріч­керівництва­партії­з­пред­ став­ни­ка­ми­твор­чої­інтелігенції.­Нерідко­ре­зуль­та­том­зустрічей­бу­ли­за­яви­ка­ят­тя­ митців,­тво­ри­яких­підда­ва­ли­ся­су­ворій­кри­тиці5.­ Для­ більшості­ партійних­ керівників­ та­ й,­ осо­би­с­то,­ М.­ Хру­що­ва­ зустрічі­ з­ інтелігенцією­слу­гу­ва­ли­своєрідним­ме­ханізмом­впли­ву­на­неї,­од­ним­ із­ за­собів­ то­го,­ що­ на­ той­ час­ трак­ту­ва­ло­ся­ як­ ви­хов­на­ ро­бо­та­ партії­ в­ се­ре­до­вищі­ інтелігенції.­ Так,­ го­ло­ва­ комісії­ Л.­ Іллічов­ на­ма­гав­ся­ по­яс­ни­ти­ не­обхідність­ зустрічей­ керівників­ партії­ і­ уря­ду­ з­ інтелігенцією­ тим,­ що­ «де­які­ творчі­ ор­ганізації­не­спро­можні­са­мостійно­вирішу­ва­ти­суттєві­пи­тан­ня­ідей­но­ху­дож­нь­ о­го­на­пря­му,­а­їх­дії­по­тре­бу­ють­прин­ци­по­вої­партійної­оцінки»6.­ Звісно,­ у­ се­ре­до­вищі­ інтелігенції­ по­сту­по­во­ на­ро­с­та­ло­ не­за­до­во­лен­ня­ надмірною­заіде­о­логізо­ваністю­явищ­літе­ра­ту­ри­і­ми­с­тецтва­та­ви­мо­га­ми­«мир­но­ го­співісну­ван­ня»­різних­ху­дожніх­на­прямів.­З’яви­ло­ся­чи­ма­ло­творів­та­на­прямів­ в­ми­с­тецтві,­які­не­впи­су­ва­ли­ся­у­рам­ки­дог­ма­тич­но­го­ро­зуміння­соціалістич­но­го­ ре­алізму.­На­одній­ із­зустрічей­з­ інтелігенцією­М.­Хру­щов­за­явив:­«…потрібно,­ аби­не­партія,­а­ви­самі­бо­ро­ли­ся­за­чи­с­то­ту­своїх­рядів»7.­ Відповідно­ до­ спо­со­бу­ функціону­ван­ня­ ра­дянсь­кої­ літе­ра­тур­ної­ політи­ки­ відбу­ва­ли­ся­збо­ри­в­об­лас­них­і­міських­ор­ганізаціях­Спілки­пись­мен­ників­СРСР.­ Під­ час­ їх­ про­ве­ден­ня,­ в­ ос­нов­но­му,­ відтво­рю­ва­ла­ся­ по­зиція­ Хру­що­ва­ з­ цих­ пи­тань,­а­найбільш­ак­тив­них­ав­торів­з­ви­со­кої­три­бу­ни­за­кли­ка­ли­до­са­мо­кри­ти­ки­ та­зре­чен­ня­своїх­по­глядів.­ Важ­ли­вим­фо­ру­мом,­про­ве­де­ним­відра­зу­після­зустрічей­з­інтелігенцією­став­ пле­нум­Правління­Спілки­пись­мен­ників­СРСР­(бе­ре­зень­1963­р.).­На­пле­нумі,­з­ од­но­го­бо­ку,­йшло­ся­про­не­обхідність­усвідо­млен­ня­тез­Хру­що­ва­та­Іллічо­ва,­а­з­ іншо­го,­назрівав­но­вий­«скан­дал»­на­вко­ло­ав­тобіог­рафії­Є.Євту­шен­ка,­опубліко­ва­ ної­у­фран­цузь­ко­му­жур­налі­«Ек­с­прес»­та­інтерв’ю,­на­да­но­го­Ак­сь­о­но­вим­та­Воз­ не­сенсь­ким­ польсь­ко­му­ жур­на­лу­ «Політи­ка».­ На­ дум­ку­ членів­ правління­ СП,­ оз­ву­че­ної­ на­ пле­нумі,­ в­ обох­ ма­теріалах­ про­сте­жу­ва­ли­ся­ вис­лов­лю­ван­ня,­ які­ «за­гро­жу­ва­ли­ ав­то­ри­те­ту­ Ра­дянсь­ко­го­ Со­ю­зу­ та­ ра­дянсь­кої­ літе­ра­ту­ри».­ У­ до­повідях­ та­ ви­с­ту­пах­ лу­на­ла­ гос­тра­ кри­ти­ка­ на­ ад­ре­су­ цих­ літе­ра­торів.­ Роль­ ра­дянсь­кої­ літе­ра­ту­ри­ фор­му­лю­ва­ла­ся­ та­ким­ чи­ном,­ що­ її­ за­вдан­ня­ ­­ «спри­я­ти­ 782 Держава і право • Випуск 51 зміцнен­ню­ ми­ру»­ у­ гло­баль­но­му­ ро­зумінні,­ ра­дянсь­ка­ літе­ра­ту­ра­ –­ має­ ста­ти­ «підруч­ни­ком­для­мільйонів»­на­се­лен­ня­країни.­Обид­ва­фак­то­ри­вка­зу­ва­ли­на­те,­ що­спо­с­теріга­ло­ся­відхи­лен­ня­від­прин­ципів­соціалістич­но­го­ре­алізму,­що­вва­жа­ ло­ся­ «шкідли­вим­ і­ безвідповідаль­ним»,­ і­ вод­но­час­ до­по­ма­га­ло­ «іде­о­логічно­му­ роззброєнню»­ра­дянсь­кої­літе­ра­ту­ри8. По­різно­му­ве­ли­се­бе­й­ті,­ко­го­зви­ну­ва­чу­ ва­ли.­Одні­ви­с­ту­па­ли­із­за­ява­ми,­де­виз­на­ва­ли­партійну­кри­ти­ку­і­обіця­ли­своєю­ творчістю­до­ве­с­ти­відданість­партії,­про­те­більшість­з­них­ро­би­ла­це­під­ти­с­ком­ об­ста­вин.­ Подібні­ за­яви­ка­ят­тя­ публіку­ва­ли­ся­ у­ періодичні­ пресі.­ На­во­ди­ли­ся­ ви­т­рим­ки­із­при­ват­них­листів­і­роз­мов,­які­нерідко­свідчи­ли­про­справжні­мо­ти­ви­ ка­ят­тя.­Так,­Є.Євту­шен­ко,­публічно­виз­на­ю­чи­по­мил­ковість­публікації­«Ав­тобіог­ рафії»­за­кор­до­ном,­у­при­ват­но­му­листі­пи­сав,­що­це­«неісну­ю­ча­про­ви­на»,­йо­му­ про­сто­«на­брид­ло­і­він­хотів,­аби­від­ньо­го­відче­пи­ли­ся»9. Ряд­ху­дож­ників­на­засіданні­Іде­о­логічної­комісії­26­груд­ня­1962­р.­ви­с­ту­пи­ли­ із­са­мо­кри­тич­ни­ми­за­ява­ми.­Про­те­важ­ко­розціню­ва­ти­їх­ви­с­ту­пи­як­щи­ре­ка­ят­тя­ і­ відмо­ву­ від­ своїх­ твор­чих­ прин­ципів.­ Та­ки­ми­ бу­ли­ пра­ви­ла­ гри,­ та­ки­ми­ бу­ли­ умо­ви­про­дов­жен­ня­про­фесійної­діяль­ності.­ Де­які­ви­с­ту­па­ючі­на­ма­га­ли­ся­пом’як­ши­ти­си­ту­ацію:­І.­Ерен­бург­за­кли­кав­про­ яв­ля­ти­тер­пимість­до­аль­тер­на­тив­но­го­ми­с­тецтва;­Є.Євту­шен­ко­звер­тав­ува­гу­на­ те,­що­нерідко­сірість­ви­ко­ри­с­то­вує­соціалістич­ний­ре­алізм­як­пра­пор.­ Інші­ж­про­дов­жу­ва­ли­відсто­ю­ва­ти­свої­по­зиції.­Так­ху­дож­ник­Ан­д­ро­нов­вис­ лов­лю­ю­чи­ не­зго­ду­ із­ зви­ну­ва­чен­ня­ми­ в­ аб­ст­ракціонізмі,­ порівню­вав­ роз­пра­ву­ з­ твор­чою­мо­лод­дю,­зі­сталінськи­ми­ча­са­ми10.­ Звісно,­за­про­шен­ня­твор­чої­інтелігенції­на­зустріч­у­Кремль­не­бу­ло­ря­до­вою­ подією­в­житті­митців,­швид­ше­свідчи­ло­про­своєрідне­виз­нан­ня,­на­бли­жен­ня­до­ вла­ди.­ Участь­ у­ такій­ зустрічі­ да­ва­ла­ мож­ливість­ вис­ло­ви­ти­ся,­ без­по­се­ред­ньо­ звер­ну­ти­ся­до­пер­ших­осіб­країни.­Навіть­ті,­ко­го­вик­ли­ка­ли­з­ме­тою­публічно­го­ за­су­д­жен­ня,­ста­ва­ли­відо­ми­ми.­Зга­ду­ю­чи­свою­зустріч,­ху­дож­ник­Б.­Жу­товсь­кий­ пи­сав:­«при­четність­до­«дер­жав­но­го­скан­да­лу»­навіть­спо­до­ба­ла­ся­мені,­а­знай­омі­ у­ти­сяч­ний­раз­про­си­ли­пе­ре­повісти­де­талі­зустрічі»11­.­ Про­те­на­учас­ників­зустрічі­гнітю­че­вра­жен­ня­справ­ля­ла­по­ведінка­М.­Хру­що­ ва,­ко­т­рий­підви­щу­вав­го­лос,­постійно­пе­ре­би­вав­ви­с­ту­па­ю­чих,­ро­бив­за­ува­жен­ня­ слу­ха­чам,­ко­ли­їх­ре­акція­не­по­до­ба­ла­ся­йо­му.­Він­вва­жав,­що­має­пра­во­ке­ру­ва­ти­ ми­с­тецтвом,­хо­ча­на­справді­нічо­го­у­ньо­му­не­ро­зумів.­Од­нак­не­об­ме­же­на­вла­да­ партійно­го­ліде­ра­доз­во­ля­ла­йо­му­не­ли­ше­втру­ча­ти­ся,­а­й­по­вча­ти­митців. Де­що­пізніше,­у­своїх­спо­га­дах­М.­Хру­щов­виз­на­вав,­що­навіть­«…шко­дую,­ що­так­по­во­див­се­бе,­ад­же­пе­ре­бу­ва­ю­чи­на­ви­сокій­дер­жавній­по­саді,­мав­стри­му­ ва­ти­се­бе»12.­У­ті­ча­си­навіть­по­ши­рю­ва­ла­ся­дум­ка­про­те,­що­гнів­М.­Хру­що­ва­ про­во­ку­ва­ли­кон­сер­ва­то­ри­Л.­Со­бо­лев,­А.­Са­ф­ро­нов,­В.­Ко­че­тов­та­інші13.­Нерідко­ М.­ Хру­щов­ ви­с­ту­пав­ своєрідним­ об’єктом­ маніпу­ляцій­ ви­що­го­ партійно­го­ керівництва­і­йо­го­гнів­спря­мо­ву­вав­ся,­в­ос­нов­но­му,­про­ти­мо­ло­дих­та­ла­но­ви­тих­ ав­торів.­ У­звітах,­які­по­да­ва­ли­ся­на­шпаль­тах­пре­си­після­за­вер­шен­ня­зустрічей­дру­ку­ ва­ли­ся­ли­ше­відре­да­го­вані­до­повіді­Л.Іллічо­ва­і­М.Хру­що­ва­та­по­зи­тивні­відгу­ки­ учас­ників­з­при­во­ду­об­го­во­рю­ва­них­про­блем.­ Ви­с­ту­пи­керівників­пар­тор­ганізацій­ніби­копіюва­ли­ся­і­май­же­дослівно­по­вто­ рю­ва­ли­до­повіді­Л.­Іллічо­ва­і­М.­Хру­що­ва.­Більше­то­го,­під­час­ви­с­тупів­інко­ли­ за­сто­со­ву­ва­ла­ся­навіть­військо­ва­лек­си­ка,­яка­нагніта­ла­пев­ну­на­пру­гу.­Так,­пер­ ший­се­к­ре­тар­Ленінградсь­ко­го­рай­ко­му­КПРС­м.­Моск­ви­Л.­Пе­т­ров­у­квітні­1963­ 783Юридичні і політичні науки р.­ го­во­рив:­ «Ми­ з­ ва­ми,­ то­ва­риші,­ бійці­ од­но­го­ фрон­ту,­ фрон­ту­ іде­о­логічної­ бо­роть­би.­ І,­як­бійці,­по­винні­до­б­ре­пам’ята­ти,­що­зброя­на­ша­має­бу­ти­завжди­ чи­с­тою»14.­ На­ де­я­ких­ засідан­нях­ Іде­о­логічної­ комісії­ роз­гля­да­ли­ся­ пи­тан­ня­ ста­ну­ те­а­т­ раль­но­го­ ми­с­тецтва­ і­ кіне­ма­то­графії,­ де­ йшло­ся­ про­ «втра­ту­ чітких­ партійних­ по­зицій­у­відо­б­ра­женні­ра­дянсь­кої­дійсності».­Це­був­фак­тич­ний­за­клик­до­об­ме­ жен­ня­ соціаль­ної­ ролі­ літе­ра­ту­ри­ і­ ми­с­тецтва­шля­хом­ ви­ко­нан­ня­ іде­о­логічно­го­ за­мов­лен­ня­партії:­ про­па­гу­ван­ня­ «но­во­го­ справжнь­о­го­ ко­муністич­но­го»­ і­ за­су­д­ жен­ня­то­го,­що­«пе­ре­шко­д­жає­ру­ху­впе­ред»15.­ ­Як­що­в­ціло­му­твор­ча­ інтелігенція­на­ма­га­ла­ся­до­слу­ха­ти­ся­до­ви­мог­«звер­ ху»,­ її­ став­лен­ня­ до­ по­си­лен­ня­ партійно­го­ ти­с­ку­ бу­ло­ не­од­но­знач­ним.­ Звісно,­ найбільш­яс­к­ра­во­це­про­сте­жу­ва­ло­ся­у­мо­лодіжно­му,­сту­дентсь­ко­му­се­ре­до­вищі,­ про­що­свідчи­ли­до­повідні­за­пи­с­ки­КДБ­у­ЦК.­У­них­на­во­ди­ли­ся­де­які­вис­лов­лю­ ван­ня­сту­дентів­на­зра­зок:­«у­ми­с­тецтві­відбу­вається­щось­жах­ли­ве­і­де­що­схо­же­ на­те,­що­бу­ло­у­не­добрій­пам’яті­1948­р.,­різни­ця­ли­ше­у­то­му,­що­лю­дей­не­роз­ стрілю­ють16.­На­за­нят­тях­з­філо­софії­сту­ден­ти­го­во­ри­ли­про­те,­що­в­СРСР­не­має­ ніяко­го­соціалізму,­не­має­спра­вед­ли­вості,­ство­рюється­но­вий­культ­осо­би­та­ін.17­ По­різно­му­ ре­а­гу­ва­ли­ на­ «істо­ричні­ зустрічі»­ цен­т­ральні­ жур­на­ли­ «Но­вый­ мир»­та­«Ок­тябрь».­Так,­«Но­вый­мир»­об­ме­жив­ся­ли­ше­публікацією­ре­дакційної­ статті,­в­якій­партійна­кри­ти­ка­виз­на­ва­ла­ся­спра­вед­ли­вою.­Про­те,­на­дум­ку­Іллічо­ ва,­ це­ бу­ло­ «зроб­ле­но­ без­ підне­сен­ня»18.­Жур­нал­ «Ок­тябрь»­ на­ своїх­шпаль­тах­ на­впа­ки­нагнітав­на­пру­гу,­«роз­ду­вав­за­гро­зу­бур­жу­аз­но­го­впли­ву»­на­літе­ра­ту­ру­ та­ми­с­тецтво.­«Са­ме­в­цьо­му,­вва­жа­ло­партійне­керівництво,­–­лінія­жур­на­лу­де­що­ роз­хо­ди­ла­ся­з­офіційною­партійною­оцінкою,­згідно­з­якою­втру­чан­ня­ЦК­при­зво­ ди­ло­ до­ по­зи­тив­них­ змін­ у­ свідо­мості­ та­ творчій­ прак­тиці­ літе­ра­торів»19.­ У­ публікаціях­жур­на­лу­підкрес­лю­ва­ло­ся,­що­ідейні­про­тив­ни­ки­ли­ше­зміни­ли­так­ ти­ку,­вичіку­ють.­Як­ба­чи­мо,­партійне­керівництво­ли­ше­кон­ста­ту­ва­ло,­що­ма­ють­ місце­ розбіжності­ у­ публікаціях­ жур­на­лу­ з­ лінією­ партії,­ про­те­ відкри­то­ у­ творчість­не­втру­ча­ло­ся. Вар­то­за­зна­чи­ти,­що­черв­не­вий­1963­р.­пле­нум­ЦК­в­ос­нов­но­му­при­свя­чу­вав­ся­ роз­гля­ду­пи­тань­іде­о­логічної­ро­бо­ти.­Пев­ний­відступ­партії­від­по­точ­ної­кам­панії,­ що­ спо­с­теріга­ло­ся­ на­ той­ мо­мент,­ не­ оз­на­чав­ її­ відмо­ви­ від­ керівної­ ролі­ у­ ху­дожній­сфері.­Своєрідна­заміна­пря­мо­го­втру­чан­ня­партії­у­літе­ра­тур­ну­політи­ ку­ та­ пе­ре­ва­га­Спілки­пись­мен­ників­ у­ ході­ прий­нят­тя­ кон­крет­них­ рішень­ у­цій­ сфері,­ іноді­роз­гля­да­ла­ся­як­«нерішучість».­Та­ким­же­чи­ном­інтер­пре­ту­ва­ла­ся­й­ відсутність­ чіткої­ куль­тур­но­політич­ної­ лінії.­ По­нят­тя­ «нерішучість»­ та­ «чітка­ лінія»­ ство­рю­ва­ли­ уя­ву,­що­ політи­ка­ в­ га­лузі­ куль­ту­ри­ має­ підпо­ряд­ко­ву­ва­ти­ся­ дог­ма­тичній­лінії­партії,­а­впли­ви­внутрішньо­політич­но­го­чи­зовнішньо­політич­ но­го­ха­рак­те­ру­мо­жуть­вик­ли­ка­ти­ли­ше­певні,­і­то­не­помітні,­«ко­ли­ван­ня».­ От­же,­ діяльність­ іде­о­логічних­ комісій­ ЦК­ КПРС,­ ство­ре­них­ партійним­ керівництвом­в­період­хру­щовсь­кої­відли­ги,­бу­ла­спря­мо­ва­на­на­ви­ко­нан­ня­кон­ тро­лю­ю­чих­функцій­ і­ слу­гу­ва­ла­од­ним­ із­ме­ханізмів­то­талітар­но­го­кон­тро­лю­за­ інтелігенцією.­ У­ пост­сталінський­ період­ зміни­ла­ся­ струк­ту­ра­ взаємин­ між­ політич­ним­ ліде­ром­ і­ елітою.­ Ко­лек­тив­не­ керівництво,­ яке­ сфор­му­ва­ло­ся­ при­ Хру­щові­й­найбільшо­го­роз­вит­ку­одер­жа­ло­у­брежнєвські­ча­си,­оз­на­ча­ло­мак­си­ мум­вла­ди­верхівки­і­мінімум­відповідаль­ності. 1.­Ар ба тов Г.­ За­тя­нув­ше­е­ся­вы­здо­ров­ле­ние­ (1953­1985).­Сви­де­тель­ст­во­со­вре­мен­ 784 Держава і право • Випуск 51 ни­ка.­–М.:­Меж­ду­на­род­ные­от­но­ше­ния,­1991;­Жу тов ский Б.­Груп­по­вой­пор­т­рет­в­ка­зен­ ном­ ин­те­рь­е­ре­ //­ Ли­те­ра­тур­ная­ га­зе­та.­ –­ 1989.­ –­ 5­ ию­ля;­ Хру щов Н.­ Вос­по­ми­на­ния.­ Из­бран­ные­фраг­мен­ты.­–­М.,­1997;­Хру щов Н.С.­Лю­ди,­вре­мя,­власть.­Вос­по­ми­на­ния­в­ 4­х­кн.­–­М.:­Мос­ков­ские­но­во­сти,­1999.­2.­Алек се е ва Л.­Ис­то­рия­ина­ко­мыс­лия­в­СССР.­ –­Виль­нюс–Моск­ва,­1992;­Ар ба тов Г.­За­тя­нув­ше­е­ся­вы­здо­ров­ле­ние­(1953­1985).­Сви­де­ тель­ст­во­ со­вре­мен­ни­ка.­ –­ М.:­ Меж­ду­на­род­ные­ от­но­ше­ния,­ 1991;­ Ба ран В.­ Ук­раїна­ 1950–1960­х­ років:­ ево­люція­ то­талітар­ної­ си­с­те­ми.­ –­ Львів:­ Інсти­тут­ ук­раїноз­нав­ст­ва­ імені­І.Крип’яке­ви­ча­НАН­Ук­раїни,­1996;­Ба ран В.­Ук­раїна­після­Сталіна:­На­рис­історії­ 1953­1985­рр.­–­Львів:­Сво­бо­да,­1992;­Бар ба ко ва К.Г., Ман су ров В.А.­Ин­тел­ли­ген­ция­и­ власть.­–­М.,­1991;­Бур лац кий М.­Ни­ки­та­Хру­щов­и­его­со­вет­ни­ки­–­крас­ные,­чер­ные,­ бе­лые.­–­М.:­Экс­мо­пресс,­2002;­Ко жи нов В.­Рос­сия.­ХХ­век­(1939–1964).­–­М.:­Экс­мо­ Пресс,­ 2002;­Зе зи на М.­Со­вет­ская­ху­до­же­ст­вен­ная­ин­тел­ли­ген­ция­и­ власть­ в­ 1950­е­–­ 1960­е­ го­ды.­ –­ М.:­ Ди­а­лог­МГУ,­ 1999;­ Krawchenko B.­ Social­ change­ and­ National­ Consciousness­in­Twentieth­Century.­–­Edmonton,­1985;­Lewitskyj B.­Politics­and­Society­in­ Soviet­Ukraine­1953­1980.­–­Edmonton,­1984;­Birch J.­The­Ukrainian­Nationalism­Movement­ in­the­USSR­since­1956.­–­London,­1971.­3.­Ве бер М.­По­ли­ти­че­с­кие­ра­бо­ты,­1895–1919­/­ Пер.­с­нем.­Б.­М.­Ску­ра­то­ва;­по­слесл.­Т.­А.­Дми­т­ри­е­вой.­–­М.:­Прак­сис,­2003.­–­С.­98.­4.­ По ста нов ле ние По­лит­бю­ро­ЦК­ВКП(б)­«Об­опе­ре­«Ве­ли­кая­друж­ба»­В.­Му­ра­де­ли.­10­ лю­то­го­1948­р.­//­Власть­и­ху­до­же­ст­вен­ная­ин­тел­ли­ген­ция.­До­ку­мен­ты.­1917–1953.­Сост.­ А.­Ар­ти­зов,­О.­На­умов.­–­М.,­1999.­–­С.­630­634.­5. Куль ту ра­и­власть.­От­Ста­ли­на­до­ Гор­ба­че­ва:­До­ку­мен­ты­/­Ре­дакц.­кол­ле­гия:­К.­Ай­мер­ма­хер,­В.­Афи­а­ни,­Д.­Бай­рау,­Б.­Бон­ чеч,­Н.­То­ми­ли­на.­–­М.:­РОС­СПЭН,­1998.­–­С.­234­236;­278­280.­6.­Об от вет ст вен но с ти­ ху­дож­ни­ка­пе­ред­на­ро­дом­//­Прав­да.­–­1963.­–­9­бе­рез­ня.­7.­Куль ту ра и­власть.­От­Ста­ ли­на­до­Гор­ба­че­ва:­До­ку­мен­ты­/Ре­дакц.­кол­ле­гия:­К.­Ай­мер­ма­хер,­В.­Афи­а­ни,­Д.­Бай­рау,­ Б.­Бон­чеч,­Н.­То­ми­ли­на.­–­С.­304.­8.­Ар ба тов Г.­Цит.­ра­бо­та.–­С.­238;­Lewitskyj B.­Politics­ and­Society­ in­Soviet­Ukraine­1953­1980.­–­Edmonton,­1984.­–­Р.­187.­9. Зе зи на М.­Цит.­ ра­бо­та.­–­С.­178.­10. Там­же.­–­С.­185.­11.­Жу тов ский Б.­Груп­по­вой­пор­т­рет­в­ка­зен­ном­ ин­те­рь­е­ре­ //­ Ли­те­ра­тур­ная­ га­зе­та.­ –­ 1989.­ –­ 5­ ию­ля.­ 12.­ Хру щов Н.­ Вос­по­ми­на­ния.­ Из­бран­ные­фраг­мен­ты.­–­М.,­1997.­–­С.­156.­13.­Куль ту ра­и­власть.­От­Ста­ли­на­до­Гор­ ба­че­ва:­До­ку­мен­ты.­–­С.­345.­14.­Ко жи нов В.­Рос­сия.­ХХ­век­(1939–1964).­–­М.:­Экс­мо­ Пресс,­2002.­–­С.­256.­15.­Куль ту ра­и­власть.­От­Ста­ли­на­до­Гор­ба­че­ва:­До­ку­мен­ты.­–­С.­ 450.­16. Там­же.­–­С.­345.­17.­Там­же.­–­С.­349.­18.­Зе зи на М.­Цит.­ра­бо­та.­–­С.­281.­19.­ Там­же.­–­С.­286. Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ К. О. МАРУСИК. ІДЕОЛОГІЧНІ КОМІСІЇ ЦК КПРС (1958–1964 рр.) ЯК МЕХАНІЗМ ТОТАЛІТАРНОГО КОНТРОЛЮ ЗА ІНТЕЛІГЕНЦІЄЮ