Управління як соціальна функція владно організованої діяльності

Управління як соціальна функція владно організованої діяльності

Обґрунтовується зміст управління як соціальної функції, яка виявляється в організаційній діяльності. Показано, що практичне здійснення управлінських процесів залежить від соціальних умов, в яких вони відбуваються, зрілості суспільства, його технічних можливостей тощо....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Дунаєва, Л.М.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Schriftenreihe:Держава і право
Schlagworte:
Політичні науки
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34005
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Управління як соціальна функція владно організованої діяльності / Л.М. Дунаєва // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 683-688. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34005
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-340052025-02-23T18:58:21Z Управління як соціальна функція владно організованої діяльності Дунаєва, Л.М. Політичні науки Обґрунтовується зміст управління як соціальної функції, яка виявляється в організаційній діяльності. Показано, що практичне здійснення управлінських процесів залежить від соціальних умов, в яких вони відбуваються, зрілості суспільства, його технічних можливостей тощо. Обосновывается смысл управления как социальной функции, которая выявляется в организующей деятельности. Практическое осуществление управленческих процессов зависит от социальных условий, в которых они происходят, зрелости общества, его технической возможности и т. п. In the article management is grounded as the social function which comes to light in organizing activity. Practical realization of administrative processes depends on social terms which they take place in, maturity of society, his economic feasibility and sт on. 2011 Article Управління як соціальна функція владно організованої діяльності / Л.М. Дунаєва // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 683-688. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34005 uk Держава і право application/pdf Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Політичні науки
Політичні науки
spellingShingle Політичні науки
Політичні науки
Дунаєва, Л.М.
Управління як соціальна функція владно організованої діяльності
Держава і право
description Обґрунтовується зміст управління як соціальної функції, яка виявляється в організаційній діяльності. Показано, що практичне здійснення управлінських процесів залежить від соціальних умов, в яких вони відбуваються, зрілості суспільства, його технічних можливостей тощо.
format Article
author Дунаєва, Л.М.
author_facet Дунаєва, Л.М.
author_sort Дунаєва, Л.М.
title Управління як соціальна функція владно організованої діяльності
title_short Управління як соціальна функція владно організованої діяльності
title_full Управління як соціальна функція владно організованої діяльності
title_fullStr Управління як соціальна функція владно організованої діяльності
title_full_unstemmed Управління як соціальна функція владно організованої діяльності
title_sort управління як соціальна функція владно організованої діяльності
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Політичні науки
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34005
citation_txt Управління як соціальна функція владно організованої діяльності / Л.М. Дунаєва // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 683-688. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT dunaêvalm upravlínnââksocíalʹnafunkcíâvladnoorganízovanoídíâlʹností
first_indexed 2025-11-24T13:22:19Z
last_indexed 2025-11-24T13:22:19Z
_version_ 1849678144193167360
fulltext Л. М. ДУНАЄВА. УПРАВЛІННЯ ЯК СОЦІАЛЬНА ФУНКЦІЯ ВЛАДНО ОРГАНІЗОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Обґрун то вується зміст уп равління як соціаль ної функції, яка ви яв ляється в ор ганізаційній діяль ності. По ка за но, що прак тич не здійснен ня уп равлінських про цесів за ле жить від соціаль них умов, в яких во ни відбу ва ють ся, зрілості суспільства, йо го технічних мож ли во с тей то що. Клю­чові­ сло­ва: уп равління, соціаль не уп равління, ор ганізу ю ча діяльність, ко ор ди­ нація, суспільний роз ви ток. Обос но вы ва ет ся смысл уп рав ле ния как со ци аль ной функ ции, ко то рая вы яв ля ет ся в ор га ни зу ю щей де я тель но с ти. Прак ти че с кое осу ще ств ле ние уп рав лен че с ких про цес сов за ви сит от со ци аль ных ус ло вий, в ко то рых они про ис хо дят, зре ло с ти об ще ст ва, его тех ни че с кой воз мож но с ти и т. п. Клю­че­вые­сло­ва: уп рав ле ние, со ци аль ное уп рав ле ние, ор га ни зу ю щая де я тель ность, ко ор ди на ция, об ще ст вен ное раз ви тие. In the article management is grounded as the social function which comes to light in organizing activity. Practical realization of administrative processes depends on social terms which they take place in, maturity of society, his economic feasibility and sт on. Key­words: management, social management, organizing activity, co­ordination, com­ munity development. Уп­равління­є­особ­ли­вою­соціаль­ною­функцією,­яка­ви­ни­кає­з­по­треб­са­мо­го­ суспільства­ як­ склад­ної­ са­мо­ре­гу­ль­о­ва­ної­ си­с­те­ми­ і­ су­про­во­д­жує­ всю­ історію­ роз­вит­ку­ суспільства,­ на­бу­ва­ю­чи­ політич­но­го­ змісту­ й­ відповідних­ дер­жав­них­ форм­у­соціаль­но­роз­ша­ро­ва­но­му­суспільстві.­Кож­но­му­ти­пу­соціаль­ної­ор­гані­ зації,­ кож­но­му­ кон­крет­но­істо­рич­но­му­ суспільству­ при­та­манні­ свій­ зміст,­ свої­ спе­цифічні­про­це­си,­фор­ми­і­ме­то­ди­уп­равління.­То­му­змісту­уп­равління­не­мож­ на­зро­зуміти­у­відриві­від­се­ре­до­ви­ща­йо­го­існу­ван­ня. Зміст­уп­равління­як­соціаль­ної­функції­ви­яв­ляється­в­ор­ганізу­ючій­діяль­ності,­ що­до­ся­гається­шля­хом­об’єднан­ня,­уз­го­д­жен­ня,­ре­гу­лю­ван­ня,­ко­ор­ди­нації­і­кон­ тро­лю.­Ор­ганізація­–­це­не­що­інше,­як­засіб­до­сяг­нен­ня­ме­ти.­Во­на­пе­ред­ба­чає­ ме­тод,­а­уп­равління­ви­с­ту­пає­як­засіб­гар­монізації­суспільно­го­роз­вит­ку.­Уп­рав­ ління­ ли­ше­ тоді­ бу­де­ ефек­тив­ним,­ ко­ли­ успішно­ ко­ор­ди­ну­ва­ти­муть­ся­ зу­сил­ля­ ба­га­ть­ох­лю­дей.­Ко­ли­зу­сил­ля­гру­пи­лю­дей­об’єдну­ють­ся­в­си­с­те­му­(ор­ганізацію),­ то­ство­рюється­щось­більш­менш­відмінне­за­кількістю­та­якістю­від­усь­о­го,­що­ при­та­ман­не­простій­сумі­зу­силь­цих­осіб.­ Ор­ганізаційна­функція­соціаль­но­го­уп­равління­не­роз­рив­но­пов’яза­на­з­влад­но­ ор­ганізо­ва­ною­діяльністю.­Струн­ка­ор­ганізація­не­мож­ли­ва­без­силь­ної­волі­й­вла­ ди­ ав­то­ри­те­ту.­ Це­ оз­на­чає,­ що­ уп­равління­ у­ сфері­ суспільних­ відно­син­ має­ здійсню­ва­тись­ на­ ос­нові­ підпо­ряд­ко­ва­ності­ та­ єдності­ волі­ учас­ників­ спільної­ діяль­ності.­Уп­равління­–­це­пла­ну­ван­ня­й­керівництво­зу­сил­ля­ми­лю­дей. Соціаль­не­уп­равління­завжди­пе­ред­ба­чає­на­явність­суб’єктів­та­об’єктів.­Спе­ цифікою­ цих­ еле­ментів­ є­ те,­ що­ суб’єкта­ми­ завжди­ ви­с­ту­па­ють­ лю­ди­ та­ їх­ Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ ©­ДУ НАЄВА Ла ри са Ми ко лаївна­ –­ док­тор­ політич­них­ на­ук,­ про­фе­сор,­ ди­рек­тор­ Інсти­ту­ту­інно­ваційної­та­­після­дип­лом­ної­освіти­Одесь­ко­го­національ­но­го­універ­си­те­ ту­імені­І.І.­Меч­ни­ко­ва об’єднан­ня,­ а­ об’єкта­ми­ –­ по­ведінка,­ вчин­ки­ і­ дії­ лю­дей­ у­ про­цесі­ їх­ спільної­ діяль­ності.­ Са­ме­ то­му­ га­лузь­ уп­равління­ –­ це­ сфе­ра­ суб’єктив­ної­ діяль­ності­ лю­дей,­яка­здійснюється­са­ми­ми­людь­ми­і­що­до­лю­дей.­ От­же,­уп­равління­яв­ляє­со­бою­соціаль­ну­функцію­влад­но­ор­ганізо­ва­ної­діяль­ ності,­ яка­ за­без­пе­чує­ ціле­с­пря­мо­ваність­ і­ уз­го­д­женість­ спільної­ праці­ і­ жит­тя­ лю­дей.­ Уп­равління­ –­ це­ на­сам­пе­ред­ ор­ганізація­ діяль­ності­ з­ ко­ор­ди­нації,­ об’єднан­ня­спеціалізо­ва­них­зу­силь­гру­пи­лю­дей.­Си­с­те­мою,­на­дум­ку­В.­Цвєтко­ ва­та­В.­Гор­ба­тен­ка,­прий­ня­то­на­зи­ва­ти­де­я­ку­су­купність­еле­ментів,­що­ви­с­ту­пає­ у­пев­но­му­відно­шенні­як­щось­ціле,­яке­не­зво­дить­ся­до­про­стої­су­ми­вла­с­ти­во­с­ тей­цих­еле­ментів.­То­му­уп­равління,­як­ор­ганізу­ю­ча­діяльність,­–­це­не­ме­ханічне­ об’єднан­ня­зу­силь­лю­дей,­а­при­ве­ден­ня­їх­до­си­с­те­ми­з­якісно­но­ви­ми­вла­с­ти­во­ с­тя­ми.­Про­те­не­кож­на­си­с­те­ма­мо­же­бу­ти­си­с­те­мою­уп­равління.­Ос­танній­вла­с­ тиві­ при­чин­но­наслідко­вий­ зв’язок­ між­ ок­ре­ми­ми­ еле­мен­та­ми,­ ди­намізм,­ здатність­за­зна­ва­ти­змін,­зберіга­ю­чи­свої­си­с­темні­вла­с­ти­вості,­спро­можність­до­ по­си­лен­ня­уп­равлінсько­го­діян­ня,­зво­ротній­зв’язок­то­що1. У­до­повіді­Римсь­ко­го­клу­бу,­опубліко­ваній­у­1990­р.,­А.­Кінг­та­Б.­Шнай­дер­ термін­ «уп­равління»­ виз­на­ча­ють­ як­ ко­манд­ний­ме­ханізм­ соціаль­ної­ си­с­те­ми­ та­ йо­го­ функціону­ван­ня­ з­ ме­тою­ її­ без­пе­ки,­ процвітан­ня,­ цілісності,­ упо­ряд­ко­ва­ ності­ та­ стабільно­го­ існу­ван­ня.­При­ цьо­му­ обов’яз­ко­во­ мається­ на­ увазі­ пев­на­ іде­о­логія,­за­леж­но­від­якої­мо­же­фор­му­ва­ти­ся­(в­умо­вах­ав­то­ри­та­риз­му)­ме­ханізм­ ура­ху­ван­ня­волі­на­ро­ду­і­сту­пе­ня­відповідаль­ності­вла­ди2. Най­важ­ливішою­ха­рак­те­ри­с­ти­кою­про­це­су­уп­равління,­йо­го­змістом­є­ме­та.­ Влас­не­за­для­до­сяг­нен­ня­пев­них­цілей­і­здійснюється­уп­равління.­Не­мож­на­вва­ жа­ти­ уп­равлінням­ безцільні­ пе­ре­тво­рен­ня,­ то­му­ що­ во­ни­ є­ беззмісто­вни­ми.­ Оскільки­змістом­уп­равління­є­йо­го­ме­та,­са­ме­зміст­цілей­уп­равління­і­ста­но­вить­ йо­го­ сутність.­ То­му­ ду­же­ важ­ли­во­ вста­но­ви­ти,­ у­ чо­му­ по­ля­гає­ ця­ ме­та,­ чи­ відповідає­ во­на­ за­ко­номірно­с­тям­ суспільно­го­ роз­вит­ку.­ Тільки­ ди­намічне­ ціле­ по­кла­дан­ня­і­ціле­с­пря­мо­вані­дії­мо­жуть­за­без­пе­чи­ти­про­грес­суспільства. Складні­ си­с­те­ми­ уп­равління­ в­ суспільстві­ма­ють­ бу­ти­ наділені­ здатністю­ у­ про­цесі­сво­го­роз­вит­ку­пе­ре­хо­ди­ти­від­од­но­го­якісно­го­ста­ну­до­іншо­го,­підтри­ му­ва­ти­ ди­намічну­ рівно­ва­гу­ з­ ото­чен­ням,­ за­без­пе­чу­ва­ти­ су­час­не­ й­ ефек­тив­не­ при­ве­ден­ня­суспільства­у­відповідність­з­при­та­ман­ни­ми­йо­му­об’єктив­ни­ми­за­ко­ номірно­с­тя­ми­і­тен­денціями­по­сту­паль­но­го­роз­вит­ку.­Та­ким­чи­ном, Не­має­ суспільства­ як­ склад­ної­ са­мо­ке­ро­ва­ної­ си­с­те­ми­ без­ уп­равління,­ як­ не­має­ соціаль­но­го­ уп­равління­ без­ волі,­ вла­ди,­ ав­то­ри­те­ту.­Вла­да­ в­ да­но­му­ разі­ ви­с­ту­пає­як­функціональ­на­вла­с­тивість,­ іма­нент­на­якість­соціаль­ної­ор­ганізації,­ що­ре­алізується­че­рез­соціаль­не­уп­равління.­Це­оз­на­чає,­що­уп­равління­у­ца­рині­ суспільних­відно­син­має­ здійсню­ва­ти­ся­на­ос­нові­підпо­ряд­ко­ва­ності­ та­єдності­ волі­ учас­ників­ спільної­ діяль­ності.­ Су­куп­на­ во­ля­ підпо­ряд­ко­вує­ собі­ індивіду­ альні­волі,­вла­да­рю­ю­чий­на­ки­дає­свою­во­лю­підвлад­но­му,­здійсню­ю­чи­керівництво­ діями­і­вчин­ка­ми­індивідів,­тоб­то­уп­равління­людь­ми. Прак­тич­не­здійснен­ня­уп­равлінських­про­цесів­за­ле­жить­від­соціаль­них­умов,­ в­яких­во­ни­відбу­ва­ють­ся.­Ос­танні,­як­пра­ви­ло,­зу­мов­лені­ма­теріаль­ним­рівнем­ жит­тя­суспільства.­Оскільки­ж­уп­равлінська­діяльність­–­це­суб’єктив­на­діяльність­ лю­дей,­ во­на­ за­ле­жить­ і­ від­ соціаль­но­го­ досвіду,­ рівня­ куль­ту­ри­ та­ свідо­мості­ лю­дей,­ зрілості­ суспільства,­ йо­го­ технічних­ мож­ли­во­с­тей­ то­що.­ От­же,­ без­ уп­равління­не­мож­ли­ве­ціле­с­пря­мо­ва­не­функціону­ван­ня­суспільства. Од­нак,­ як­ спра­вед­ли­во­ за­зна­чає­В.­ Граж­дан,­ «уп­равління­ да­ле­ко­ не­ завжди­ 684 Держава і право • Випуск 51 пов’язується­ з­ на­явністю­ си­с­те­мо­у­тво­рен­ня.­ Фор­му­ван­ня­ си­с­тем­ відбу­вається­ ли­ше­ в­ особ­ли­вих­ фор­мах­ взаємодії.­ Без­пе­реч­но,­ будь­яке­ си­с­те­мо­у­тво­рен­ня­ пе­ред­ба­чає­уп­равління,­од­нак,­не­кож­не­уп­равління­зу­мов­лює­обов’яз­ко­ве­ство­ рен­ня­якої­не­будь­си­с­те­ми»3.­ Уп­равління­ та­кож­ не­мож­на­ зво­ди­ти­ до­ про­сто­го­ упо­ряд­ку­ван­ня­ то­го,­що­ є.­ Та­ке­упо­ряд­ку­ван­ня­дійсно­є­ос­но­вою­уп­равління,­але­не­ви­чер­пує­йо­го,­оскільки­ ут­во­рює­ли­ше­ча­с­ти­ну­цьо­го­фе­но­ме­ну.­А,­як­відо­мо,­сутність­завжди­бідніша­за­ зміст.­Во­но­вміщує­не­тільки­зміну­по­ряд­ку­то­го,­що­є,­але­й­про­ек­ту­ван­ня­но­вих­ ча­с­тин­та­яко­с­тей­в­про­цесі­роз­вит­ку,­а­та­кож­спря­мо­ваність­на­ліквідацію­то­го,­ що­ віджи­ло­ та­ за­старіло.­ То­му,­ на­ дум­ку­ В.­ Граж­да­на,­ «з­ змісто­вно­го­ бо­ку­ –­ уп­равління­є­та­ке­упо­ряд­ку­ван­ня­змін­взаємодіючої­су­куп­ності,­яке­здійснюється­ за­для­збе­ре­жен­ня­її­цілісності­та­рівно­ва­ги­з­зовнішнім­се­ре­до­ви­щем.­Це­не­ок­ре­ мий­бік­чи­ча­с­ти­на­діяль­ності,­а­ме­ханізм­впли­ву­од­ної­спільності­на­ іншу,­або­ ціло­го­на­ча­с­ти­ну»4. Ме­ханізм­ спря­мо­ва­но­го­ фор­му­ван­ня­ ре­зуль­та­ту­ діяль­ності­ роз­кри­вається­ че­рез­взаємодію­змісту­та­фор­ми.­В­літе­ра­турі­до­сить­ча­с­то­та­кий­ме­ханізм­об­ме­ жується­ ли­ше­ дво­ма­ скла­до­ви­ми­ –­ інфор­мацією­ (змістом)­ та­ уп­равлінням.­ До­ то­го­ ж­ інфор­мація­ до­сить­ ча­с­то­ роз­гля­дається­ в­ якості­ функції­ уп­равління.­ На­справді­зро­зуміти­ме­ханізм­спря­мо­ва­них­змін­в­про­цесі­роз­вит­ку­без­вра­ху­ван­ ня­ролі­та­зна­чен­ня­змісту­та­фор­ми­діяль­ності­не­ви­дається­мож­ли­вим.­ Зміст­та­фор­ма­ви­с­ту­па­ють­як­два­чин­ни­ка­соціаль­ної­діяль­ності.­Зміст­–­це­ відно­шен­ня­взаємодіючих­суб’єктів,­яке­віддзер­ка­ле­не­кож­ною­з­них­у­ре­зуль­та­ тах­ своєї­ діяль­ності.­ У­ змісті­ зна­хо­дять­ сво­го­ відо­б­ра­жен­ня­ ті­ відно­си­ни­ між­ спільно­с­тя­ми,­які­при­зве­ли­до­ви­ник­нен­ня­да­них­ре­зуль­татів.­А­са­ма­взаємодія­в­ да­но­му­ви­пад­ку­по­стає­як­про­цес­обміну­зміста­ми­між­спільно­с­тя­ми.­Кож­на­з­них­ прий­має­зміст­від­інших­в­ході­віддзер­ка­лен­ня­та­пе­ре­дає­їм­свій­зміст­в­ході­зво­ рот­ної­дії­(ре­акції).­Зміст­є­відно­шен­ня­взаємодії,­зафіксо­ва­не­в­ре­зуль­та­тах­діяль­ ності­ спільно­с­тей,­ які­ бе­руть­ в­ ньо­му­ участь.­ Як­ відно­шен­ня­ взаємодіючих­ спільно­с­тей,­зміст­ут­во­рює­кількісний­бік­ре­зуль­татів­діяль­ності5. Фор­ма­–­це­засіб­існу­ван­ня­змісту.­Во­на­оп­ред­ме­чує­зміст­діяль­ності,­ро­бить­ мож­ли­вим­йо­го­існу­ван­ня­як­пев­ної­виз­на­че­ності.­Фор­ма­уяв­ляє­со­бою­не­обхідний­ по­ря­док­ взаємозв’яз­ку­ пред­мет­них­ ча­с­тин,­ сторін­ та­ еле­ментів­ про­це­су­ діяль­ ності.­Са­ме­фор­ма­на­дає­найбільш­по­вне­уяв­лен­ня­про­якісну­виз­на­ченість­діяль­ ності,­ а­ зміст,­ про­яв­ляє­ се­бе­ у­ ви­гляді­ кількісної­ виз­на­че­ності.­ На­при­клад,­ в­ то­варі­як­ре­зуль­таті­еко­номічної­діяль­ності,­зміст­фіксується­у­вар­тості,­а­фор­ма­–­ у­спо­живчій­вар­тості. Як­ будь­яка­ кількісна­ виз­на­ченість,­ зміст­ мож­на­ виз­на­ча­ти­ та­ вимірю­ва­ти.­ Ос­но­вою­ та­ко­го­ вимірю­ван­ня­ бу­де­ три­валість,­ тоб­то­ час,­ який­ не­обхідно­ для­ от­ри­ман­ня­пев­но­го­ре­зуль­та­ту.­От­же,­зміст­вимірюється­за­ко­номірно­не­обхідним­ ча­сом,­ який­ ви­т­ра­чається­ для­ от­ри­ман­ня­ пев­но­го­ ре­зуль­та­ту.­ Чим­ ви­ще­ інтен­ сивність­діяль­ності,­тим­мен­ше­ча­су­не­обхідно­для­от­ри­ман­ня­ба­жа­но­го­ре­зуль­ та­ту,­тим­мен­ше­й­оп­ред­ме­че­на­в­ньо­му­кількість­діяль­ності­та­мен­ше­йо­го­зміст.­ Та­на­впа­ки,­чим­мен­ша­інтен­сивність­діяль­ності,­тим­більше­ча­су­не­обхідно­для­ от­ри­ман­ня­ відповідно­го­ ре­зуль­та­ту,­ тим­ більше­ йо­го­ зміст.­ Та­ким­ чи­ном,­ між­ інтен­сивністю­діяль­ності­ та­ змістом­ існує­ до­сить­жор­ст­ка­ та­ ста­ла­ за­лежність:­ по­каз­ник­змісту­будь­яко­го­ре­зуль­та­ту­ змінюється­пря­мо­про­порційно­кількості­ та­зво­рот­но­про­порційна­інтен­сив­ності­діяль­ності,­яка­зна­хо­дить­своє­здійснен­ня­ в­да­но­му­ре­зуль­таті.­ 685Юридичні і політичні науки От­же,­зміст­є­кількісним­відно­шен­ням,­яке­зу­мов­лює­фор­му,­а­фор­ма­–­пред­ мет­ною­якістю,­яке­ро­бить­мож­ли­вим­ре­аль­ну­на­явність­змісту.­Во­ни­не­існу­ють­ од­не­без­іншо­го.­У­взаємодії­змісту­та­фор­ми­провідну­роль­відіграє­зміст.­Який­ зміст,­та­ка­й­фор­ма,­в­ме­жах­яко­го­фор­ма­во­лодіє­віднос­ною­са­мостійністю. Складність­ро­зуміння­ка­те­горії­«уп­равління»,­на­дум­ку­В.­Граж­да­на,­по­ля­гає­ в­то­му,­що­во­на­по­зна­чає­про­цес,­який­по­ро­д­жується­взаємодіючою­спільністю,­ але­здійснюється­у­сприй­ма­ючій­та­уяв­ля­ючій­со­бою­внутрішній­ме­ханізм­впли­ву­ (ти­с­ку)­змісту­на­фор­му.­«Уп­равління­є­функція­змісту­у­взаємодії­з­фор­мою.­То­му­ чим­ви­ще­та­адек­ватніше­зміст­на­«вході»­та­«ви­ході»­соціаль­ної­цілісності,­тим­ ви­ще­та­адек­ватніше­уп­равління,­а­от­же,­ви­ще­та­якісніше­фор­ма­та­кої­цілісності»6. Що­ яв­ляє­ со­бою­ ме­ханізм­ уп­равління,­ яка­ йо­го­ по­бу­до­ва?­ Спря­мо­ва­на­ взаємодія­од­ної­спільності­на­іншу­або­ціло­го­на­ча­с­ти­ни,­як­пра­ви­ло,­про­яв­ля­ ється­у­роз­робці­схем,­відповідно­до­яких­здійсню­ють­ся­всі­пе­ре­бу­до­ви.­Ці­шаб­ ло­ни­та­схе­ми­ ­от­ри­ма­ли­на­зву­уп­равлінських­про­грам,­а­про­цес­ їх­роз­роб­ки­–­ про­гра­му­ван­ня.­ Взаємодіюча­ спільно­та­ (або­ ціле)­ про­гра­мує­ всі­ ті­ зміни,­ які­ відбу­ва­ють­ся­у­ча­с­тині,­яка­сприй­має­їх,­а­са­ма­про­гра­ма­є­пев­ний­по­ря­док­та­ких­ змін. Уп­равління­є­про­гра­му­ван­ням­змісту­всіх­тих­змін,­які­відбу­ва­ють­ся­у­формі­ кон­ст­рук­тив­них­про­грам,­в­яких­за­дається­пев­ний­по­ря­док­пе­ре­тво­рен­ня­зв’язків­ між­ ча­с­ти­на­ми­ та­ эле­мен­та­ми­ пред­мет­ної,­ чуттєво­ сприй­маємої­ ос­но­ви­ діяль­ ності.­Не­зміст­є­функцією­уп­равління,­а­на­впа­ки,­уп­равління­–­функція­змісту.­ То­му­во­но­за­га­лом­за­ле­жить­від­змісту,­по­вто­рює­йо­го­сильні­та­слабкі­сто­ро­ни.­ Який­зміст,­та­ке­й­уп­равління­про­це­сом­діяль­ності. Че­рез­те,­що­зміни­у­сприй­ма­ю­чої­спільно­ти­фор­му­ють­ся­під­виз­на­чаль­ним­ впли­вом­спільності,­всі­про­гра­ми­ство­рю­ють­ся­та­кож­пе­ре­важ­но­від­цим­впли­ вом.­Од­нак,­ство­рю­ють­ся­во­ни­са­мою­спільністю.­Це­важ­ли­вий­мо­мент­для­пра­ виль­но­го­ ро­зуміння­ сут­ності­ та­ спе­цифіки­ уп­равління.­В­ си­лу­ то­го,­що­ уп­рав­ лінські­про­гра­ми­фор­му­ють­ся­са­мою­спільністю,­слідує­на­ступ­не:­жодній­з­них­ не­мож­на­нав’язу­ва­ти­ззовні­«чу­жу»,­«іншорідну»­про­гра­му­діяль­ності,­не­мож­на­ ви­с­во­бо­ди­ти­її­від­не­обхідності­самій­роз­роб­ля­ти­та­ку­про­гра­му.­То­му­про­гра­му­ ван­ня­уяв­ляє­со­бою­внутрішню­якість­уп­равління­будь­якою­діяльністю.­ Взаємодіюча­ спільно­та­ для­ то­го,­ щоб­ збе­рег­ти­ якісну­ виз­на­ченість­ та­ цілісність,­ ство­рює­ та­кий­ме­ханізм­ спря­мо­ва­них­ змін,­ який­ вра­хо­вує­ не­ тільки­ особ­ли­вості­ взаємодії,­ але­ й­ внутрішні­ особ­ли­вості.­ При­ цьо­му­ всі­ внутрішні­ особ­ли­вості­ транс­фор­му­ють­ся­ сто­сов­но­ внутрішніх.­ На­при­клад,­ один­ й­ той­ са­мий­по­ча­ток­політич­ної­кри­зи,­або­війни­вик­ли­кає­різні­при­сто­су­вальні­ре­акції­ з­бо­ку­різних­класів,­націй,­соціаль­них­груп­то­що.­Всі­во­ни­роз­роб­ля­ють­свої­спе­ цифічні­ уп­равлінські­ про­гра­ми­ для­ при­сто­су­ван­ня.­ То­му­ виз­на­чаль­ний­ вплив­ зовнішньо­го­ се­ре­до­ви­ща­ ніко­ли­ не­ мо­же­ бу­ти­ роз­кри­то­ як­ аб­со­лют­не.­ Во­но­ співвідно­сить­ся­з­внутрішніми­мож­ли­во­с­тя­ми­спільно­ти. В­ре­зуль­таті­про­цес­уп­равління­в­ме­жах­кон­крет­ної­спільно­ти­в­ос­нові­своїй­ ви­с­ту­пає­ як­ про­цес­ са­мо­управління­ своєю­ діяльністю.­ Спільно­та,­ як­ пра­ви­ло,­ здійснює­виз­на­чаль­ний­вплив­на­фор­му­ван­ня­особ­ли­во­с­тей­уп­равління­в­спіль­ ності,­ але­ без­по­се­ред­ньо­ весь­ ме­ханізм­ уп­равління­ роз­роб­ляється­ та­ здійсню­ ється­са­мою­спільно­тою.­«Уп­равління­то­му,­–­вва­жає­В.­Афа­насьєв,­–­по­стає­як­ са­мо­управління,­са­мо­ре­гу­ляція»7. Оскільки­ уп­равління­ де­термінується­ не­обхідністю­ підтрим­ки­ цілісності­ соціаль­ної­спільно­ти­та­її­рівно­ва­ги­з­сфе­рою­існу­ван­ня,­то­во­но­завжди­має­ті­ж­ 686 Держава і право • Випуск 51 по­бу­до­ву­та­спе­цифіку,­які­при­та­манні­діяль­ності­да­ної­спільно­ти.­В­си­лу­цьо­го­ уп­равління­ви­яв­ляється­всьо­го­ли­ше­пев­ної­мо­дел­лю­(зраз­ком)­діяль­ності.­А,­як­ відо­мо,­мо­дель­є­не­про­стим­ма­ке­том,­а­ана­ло­гом­будь­яко­го­пред­ме­ту­чи­про­це­су.­ Во­на­ відтво­рює,­ по­вто­рює­ цей­ пред­мет­ чи­ про­цес­ не­ в­ ста­тиці,­ а­ в­ ди­наміці.­ Уп­равління­мо­де­лює­діяльність­для­то­го,­щоб­роз­ро­би­ти­для­неї­не­обхідні­па­ра­ ме­т­ри,­певні­ре­гу­ля­то­ри8. Уп­равління­про­ни­зує­всю­діяльність,­а­то­му­мо­же­вклю­ча­ти­в­се­бе­два­різно­ с­пря­мо­вані­ про­це­си­ –­ уп­равління­ відо­б­ра­жен­ням­ та­ уп­равління­ ре­акцією.­ Такі­ два­ ви­ди­ уп­равління­ вво­дить­В.­ Граж­дан­ для­ опи­су­форм­ уп­равління.­На­ йо­го­ дум­ку,­уп­равління­відо­б­ра­жен­ням­спря­мо­ва­не­на­фор­му­ван­ня­оп­ти­маль­ної­адек­ ват­ної­ копії­пред­ме­ту,­ а­уп­равління­ре­акцією­пов’яза­не­ з­роз­роб­кою­адек­ват­ної­ зво­рот­ної­ дії.­ При­ цьо­му­ слід­ за­ува­жи­ти,­ що­ уп­равління­ відо­б­ра­жен­ням­ та­ ре­акцією­здійснює­са­ма­спільно­та­за­до­по­мо­гою­про­грам,­що­роз­роб­ля­ють­ся­нею. В­да­но­му­ви­пад­ку,­як­що­взаємодія­на­бу­ває­пер­ма­нент­но­го­ха­рак­те­ру,­про­гра­ ми,­в­свою­чер­гу,­наділя­ють­ся­си­лою­не­обхідності,­яка­ре­гу­лює­діяльність­в­ціло­ му.­За­та­ких­об­ста­вин,­ме­ханізм­уп­равління,­що­скла­дається­з­різних­за­об­ся­гом­ про­грам,­стає­постійним,­а­са­ме­уп­равління­–­ста­лим­та­надійним,­що­при­зво­дить­ до­по­яви­за­конів.­От­же,­за­ко­ни­суспільно­го­роз­вит­ку­є­по­суті­ус­та­ле­ни­ми­про­гра­ ма­ми­діяль­ності­взаємодіючих­людсь­ких­спільнот. Як­ ме­ханізм­ упо­ряд­ку­ван­ня,­ соціаль­не­ уп­равління­ фор­мує­ пев­ний­ по­ря­док­ діяль­ності­тієї­чи­іншої­спільно­ти.­Йо­го­ос­нов­не­за­вдан­ня­–­роз­роб­ка­та­ких­норм­ діяль­ності,­за­до­по­мо­гою­яких­лю­ди­успішно­пе­ре­тво­рю­ють­світ­у­відповідності­ до­своїх­інте­ресів. Ха­рак­те­ри­с­ти­ка­соціаль­но­го­уп­равління­бу­де­не­ви­черп­ною,­як­що,­по­пер­ше,­ не­ вка­за­ти­ на­ те,­ що­ во­но­ за­ умов­ суспільно­го­ роз­поділу­ праці­ здійснюється­ спеціаль­ни­ми­людь­ми,­про­фесійни­ми­уп­равлінця­ми­(ор­ганіза­то­ра­ми,­керівни­ка­ ми,­ме­не­д­же­ра­ми).­А­по­дру­ге,­соціаль­не­уп­равління­має­іде­аль­ну­(ду­хов­ну)­при­ ро­ду.­Це­пов’яза­не­з­тим,­що­в­якості­спе­цифічної­фор­ми­діяль­ності­во­но­роз­роб­ ляє­іде­альні­(ду­ховні)­про­гра­ми,­у­відповідності­до­яких­бу­дується­жит­тя­лю­дей.­ Бу­ду­чи­ особ­ли­вою­ га­луз­зю­ ду­хов­но­го­ ви­роб­ництва,­ соціаль­не­ уп­равління­ є­ функцією­ спе­цифічних­ ду­хов­них­ ор­ганізацій,­ що­ ви­с­ту­па­ють­ в­ ролі­ ор­ганів­ соціаль­но­го­ уп­равління­ (дер­жав­них,­ партійних,­ профспілко­вих,­ мо­лодіжних­ то­що).­І­хо­ча­діяльність­суспільства­в­ціло­му­має­ма­теріаль­ну­при­ро­ду,­уп­равління­ ним­но­сить­іде­аль­ний­ха­рак­тер.­Зви­чай­но,­що­уп­равління­вклю­чає­тією­чи­іншою­ мірою­й­ма­теріальні­еле­мен­ти,­але­во­ни­не­відігра­ють­в­да­но­му­ви­пад­ку­виз­на­ чаль­ної­ролі. Та­ким­чи­ном,­уп­равління­є­особ­ли­вою­соціаль­ною­функцією,­яка­ви­ни­кає­з­ по­треб­са­мо­го­суспільства,­на­бу­ва­ю­чи­політич­но­го­змісту­й­відповідних­дер­жав­ них­форм­у­соціаль­но­роз­ша­ро­ва­но­му­суспільстві.­Ос­нов­ний­зміст­уп­равління­як­ соціаль­ної­функції­ви­яв­ляється­в­ор­ганізу­ючій­йо­го­діяль­ності­як­за­со­бу­до­сяг­ нен­ня­пев­ної­ме­ти,­ви­с­ту­па­ю­чи­як­ме­тод,­у­той­час­як­уп­равління­на­дер­жав­но­му­ рівні­уп­равління­ви­с­ту­пає­як­засіб­гар­монізації­суспільно­го­роз­вит­ку.­Уп­равлін­ ня­–­це­пла­ну­ван­ня­й­керівництво­зу­сил­ля­ми­лю­дей,­без­чо­го­не­мож­ли­во­існу­ван­ ня­ані­суспільства,­ані­дер­жа­ви. 1.­Цвєтков В. В.,­Гор ба тен ко В.П.­Де­мо­кратія­–­Уп­равління­–­Бю­ро­кратія:­в­кон­ тексті­ мо­дернізації­ ук­раїнсько­го­ суспільства:­Мо­но­графія.­ –­ К.:­ Ін­т­ дер­жа­ви­ і­ пра­ва­ ім.­В.­М.­Ко­рець­ко­го­НАН­Ук­раїни,­2001.­–­С.­118­119.­2. Кинг А, Шнай дер Б. Пер­вая­ гло­баль­ная­ре­во­лю­ция:­До­клад­Рим­ско­го­клу­ба.­–­М.:­На­ука,­2009.­–­285­с.­3. Граж­ 687Юридичні і політичні науки дан В. Д.­ Де­я­тель­ность­ и­ уп­рав­ле­ние­ (со­ци­о­ло­ги­че­с­кий­ ас­пект).­ –­ М.:­ НИИ­ тру­да,­ 1989.­–­С.­34.­4. ­Граж дан В.Д.­Цит.­ра­бо­та.­–­С.­34­35.­5. Там­же.­–­С.­39­45.­6. ­Там­ же.­–­С.­36.­7. Афа на сь ев В. Г.­Си­с­тем­ность­и­об­ще­ст­во.­–­М.:­Мысль,­1980.­–­С.­208.­ 8. Граж дан В. Д.­­Цит.­ра­бо­та.­­–­С.­36­37. 688 Держава і право • Випуск 51 Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ Л. М. ДунаЄва. УправлІннЯ Як соцІальна функцІЯ владно органІзованоЇ дІЯльностІ

Ähnliche Einträge