Проблеми визначення поняття «територіальне море» та його закріплення у конвенції ООН з морського права 1982 р.
Розглянуті
 питання
 статусу
 територіального
 моря
 відповідно до Конвенції
 ООН
 1982 р.: ширина
 територіального
 моря,
 режим
 його
 використання,
 характерні
 ознаки
 та запро...
Saved in:
| Published in: | Держава і право |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34008 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Проблеми визначення поняття «територіальне море» та його закріплення у конвенції ООН з морського права 1982 р. / В.В. Кривак // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 634-641. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860247369621176320 |
|---|---|
| author | Кривак, В.В. |
| author_facet | Кривак, В.В. |
| citation_txt | Проблеми визначення поняття «територіальне море» та його закріплення у конвенції ООН з морського права 1982 р. / В.В. Кривак // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 634-641. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Розглянуті
питання
статусу
територіального
моря
відповідно до Конвенції
ООН
1982 р.: ширина
територіального
моря,
режим
його
використання,
характерні
ознаки
та запропоновано
законодавче
визначення
його
поняття.
Рассмотрены
вопросы
статуса
территориального
моря
согласно
Конвенции
ООН
1982 г.: ширина
территориального
моря,
режим
его использования,
характерные
признаки
и предложено
законодательное
определение
его понятия.
Questions of the status of territorial sea in accordance with the 1982 UN Convention were
considered: the width of the territorial sea, its mode of use, characteristics and proposed
legislative definition of its concept.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:38:30Z |
| format | Article |
| fulltext |
В. В. КРИВАК. ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «ТЕРИТОРІАЛЬНЕ
МОРЕ» ТА ЙОГО ЗАКРІПЛЕННЯ У КОНВЕНЦІЇ ООН З МОРСЬКОГО
ПРАВА 1982 Р.
Роз г ля нуті пи тан ня ста ту су те ри торіаль но го мо ря відповідно до Кон венції ООН
1982 р.: ши ри на те ри торіаль но го мо ря, ре жим йо го ви ко ри с тан ня, ха рак терні оз на ки
та за про по но ва но за ко но дав че виз на чен ня йо го по нят тя.
Ключовіслова:Же невські кон фе ренції, те ри торіаль не мо ре, ши ри на те ри торіаль
но го мо ря, се ве ре ни тет та юри с дикція дер жав в те ри торіаль но му морі.
Рас смо т ре ны во про сы ста ту са тер ри то ри аль но го мо ря со глас но Кон вен ции ООН
1982 г.: ши ри на тер ри то ри аль но го мо ря, ре жим его ис поль зо ва ния, ха рак тер ные при
зна ки и пред ло же но за ко но да тель ное оп ре де ле ние его по ня тия.
Ключевыеслова: Же нев ские кон фе рен ции, тер ри то ри аль ное мо ре, ши ри на тер ри
то ри аль но го мо ря, су ве ре ни тет и юри с дик ция го су дар ст ва в тер ри то ри аль ном мо ре.
Questions of the status of territorial sea in accordance with the 1982 UN Convention were
considered: the width of the territorial sea, its mode of use, characteristics and proposed
legislative definition of its concept.
Keywords: The Geneva conferences, the territorial sea, the width of the territorial sea,
the sovereignty and jurisdiction of the State in the territorial sea.
ЗначнимдосягненнямміжнародногоспівробітництвадержавсталаКонвенція
ООНзморськогоправа1982р.1,врамкахякоїнетількибувпідведенийпідсумок
попередньої історії розвитку територіальногоморя як одного з найважливіших
інститутівміжнародногоправа, алей впершебули вирішені ключовіпроблеми
правовогорежимутериторіальногоморя.Разомзтим,деякіпитанняправового
статусутериторіальногоморядотеперішньогочасунезнайшлисвоговирішення,
наприклад,визначенняпоняття«територіальнеморе»тайогоправовезакріплен
ня.МетоюданогодослідженняєаналіззаконодавстваУкраїнитанормміжнарод
ногоправа,якірегламентуютьстатустериторіальногоморя,тавизначенняйого
поняттязпоглядунаположеннясучасногоправа.
Окремі аспекти даної проблемибули висвітлені у працях таких вчених, як:
П.Д. Бараболя, І.В. Зенкіна, Г.Г. Іванова, А.Л. Колодкіна, Д. Коломбоса, Л.А.
Комарова, В.І. Кузнецова, А.П. Мовчан, С.В. Молодцова, А.М. Ніколаєва, М.
Хіггенса,О.М.Шемякінатаін.
Термін«територіальнеморе»тайогоправовийстатусвпершебулизакріплені
на першій міжнародній конференції з морського права, у прийнятій 29 квітня
1958р.КонвенціїООН«Протериторіальнеморетаприлеглузону»(далі–Кон
венція1958р.),яканабулачинності10вересня1964р.2Незважаючинаїїокремі
недоліки й лакуни, дана конвенція мала величезне значення для встановлення
міжнародноправовогорежимутериторіальногоморя.ОкремінормиЖеневської
конвенції1958р.практичнодослівновідтворюютьсявКонвенціїООНзморсько
гоправа1982р.ОднакКонвенція1982р.нетількипідтвердилаосновніпринци
пи,встановленівЖеневськійконвенції1958р.,алейпередбачилаїхнійподаль
шийрозвиток,щовідповідаєсучасномустануміжнародногоправа.
634 Держава і право • Випуск 51
© КРИ ВАК Во ло ди мир Віталійо вич – аспірант відділу міжнародного права та
порівняльного правознавства Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН
України
А. Янков відзначає, що ІІІ Конференція «виконала важливу роль в галузі
кодифікації сучасного міжнародного права, застосовуючи комплексний підхід
при розгляді актуальних питаньміжнародноправового регулювання діяльності
державуСвітовомуокеані»3.НадумкуП.Д.Бараболі,данийміжнародноправо
вийдокументпоєднавусобівсете,«щобулодосягнутолюдствомвгалузіство
реннязвичаєвихтадоговірнихнормстосовновикористанняСвітовогоокеанув
різні історичні епохи, починаючи з часів Гуго Гроція, а також все нове, що в
результатінауковотехнічногопрогресу,розширеннявивченняморівтаокеанівта
їхресурсіввиниклопротягомостанніхдесятиліть»4.
Конвенція 1982 р. являє собою важливий документ чинного міжнародного
права.Вонаскладаєтьсяз320статей,9додатківта17Розділів(територіальному
морюприсвяченийРозділII).ПоложенняКонвенціїбазуютьсяназагальновизна
них принципах та нормах міжнародного права та дають потужну міжнародно
правовуосновудлявстановленняправовогорежимуморськихпросторів.Даний
документноситьвсеохоплюючийхарактер:йогоположення,поперше,регламен
туютьправовийрежимвсіхкатегорійморськихпросторів,подруге,регулюють
всівидидіяльностівСвітовомуокеані.
ЖеневськіКонвенції1958і1982р.закріпилиправовийстатустериторіально
гоморя,режимвикористанняданогоморськогопростору,атакожврегулювали
ряд деяких інших питань, однак, не визначили поняття «територіальне море».
Удоктриніміжнародногоправавикористовуютьсярізніпоняттятериторіального
моря.Так,зазначається,щотериторіальнеморе(територіальніводи)–дотичний
досухопутноїтериторіїабовнутрішніхводдержави,авразідержавиархіпела
гу–доїїархіпелажнихводморськийпоясшириноюдо12морськихмиль,котрий
входитьдоскладутериторіїдержавиізнаходитьсяпідїїсуверенітетом,здійсню
ваним із урахуванням і дотриманням загальновизнаних норм міжнародного
права5.
В юридичній науці є й інші визначення поняття «територіальне море» –
«національнеморе»,«нашеморе»,«закритеморе»6.Цейприбережнийморський
пояс також називали «береговимморем», «зоною суверенітету», «епіконтинен
тальнимморем»іт.ін.7Нинідлявизначенняданогоморськогопросторувикори
стовуютьсятакіпоняттяяктериторіальнемореаботериторіальніводи.Зважаючи
наширокевизнаннявдоктрині,атакожзакріпленнявЖеневськійконвенції1958
р. іКонвенції 1982 р., використання терміну «територіальнеморе» є найбільш
уживаним.
Данівизначеннявиражаютьрізноманітніпоглядинаюридичнуприродудано
гоморськогопросторуінахарактервладиприбережноїдержавинадним,атакож
розвитокдоговірнихнорм,щовстановлюютьйогоправовийрежим.
Слід зазначити, що деякі автори, даючи визначення територіального моря,
виходятьтількизйогогеографічноїознаки.Зокрема,ХіггінсіКоломбосхаракте
ризують територіальне море як частину моря, «яке тягнеться від лінії,що йде
паралельнобереганапевнійвідстанівіднього...»,а«всіводи,щознаходятьсяза
межами цієї частини моря, повинні розглядатися як відкрите море»8. Однак
основнапроблемацьогоморськогопояса,щопримикаєдосухопутноїтериторії,
полягаєнестількивйогоназві,скількивправовомустатусі,правовомурежимі
використанняійогоширині9.
Длярозкриттяпоняття«територіальнеморе»географічнихознак,щохаракте
ризують його положення відносно побережжя і відкритого моря, недостатньо.
635Юридичні і політичні науки
Необхідновиявитийогоюридичніознаки,щорозкриваютьправовуприродуіє
характернітількидляданогоморськогопростору.
ЗгіднознормамиКонвенціїООНзморськогоправа1982р.ісучасногоморсь
кого права територіальнеморе – цеморськийпростір, який входить до складу
державної території і на яку розповсюджується суверенітет прибережної дер
жави.
Такимчином,основноювідмінністюправовогорежимувідкритогоморявід
територіального моря є розповсюдження на останнє суверенітету прибережної
держави. Саме з цього виходять більшість авторів, визначаючи територіальне
море як морський пояс, що примикає до сухопутної території, островів або
внутрішніхморськихводдержавиізнаходитьсяпідсуверенітетомостанньої.
Натериторіальнеморе,наповітрянийпростірнадним,атакожнайогоднота
надрапоширюєтьсясуверенітетприбережноїдержави.Зоглядунаце,вонамає
правовтериторіальнихводахназахистсвоєїбезпеки;вправівстановлюватизако
нитаправилавідноснобезпекисудноплавстваірегулюваннярухусудів;захисту
навігаційнихзасобівівстаткування;захистукабелівітрубопроводів;збереження
ресурсів моря; запобігання порушення рибальських, митних, фіскальних,
імміграційнихісанітарнихправилприбережноїдержави,збереженнянавколиш
ньогосередовища;правил,щостосуютьсяморськихнауковихдослідженьігідро
графічнихзйомок.Усвоючергу,іноземнісудна,поважаючисуверенітетприбе
режноїдержавивтериторіальнихводах,зобов’язанідотримуватизаконівіправил
прибережної держави; не повинні порушувати мир, добрий порядок і безпеку
прибережноїдержави10.
Дляприбережнихдержавтериторіальніводиєважливимджереломморських
багатств,головнимчиномриби,щоєістотнимпродуктомхарчуваннядлянасе
лення. Територіальні води є також шляхами судноплавства. Разом з тим вони
служать інтересам безпеки прибережних держав, будучи для них захисним
поясом збокуморя.Отже, дляприбережнихдержав територіальні водимають
важливегосподарськоекономічнеівійськовообороннезначення11.
Як зазначалося вище, суверенітет прибережної держави поширюється на
територіальнеморе, йогодно танадрадна, а такожнаповітрянийпростірнад
територіальнимморем,зовнішнямежатериторіальногоморяєдержавнимкордо
ном. Положення про поширення суверенітету прибережної держави на тери
торіальнеморезнайшливідображенняуст.2КонвенціїООНзморськогоправа
1982 р. З цього випливає , що тільки прибережній державі належить право у
своєму територіальному морі регулювати вхід, плавання, рибальство, гідро
графічнітаіншідослідження,атакожбудьякуіншудіяльністьіноземнихсудіві
літальнихапаратів.Однакутериторіальномуморісуверенітетприбережноїдер
жавиздійснюєтьсяздеякимивинятками,передбаченимиміжнароднимправом.В
цьомуполягаєосновнавідмінністьправовогорежимутериторіальногоморявід
правовогорежимувнутрішніхморськихвод12.
Яквідомо,відповіднодоположеньсучасногоміжнародногоморськогоправа
прибережна держава надає певні права іноземним державам у своєму тери
торіальномуморі зметою забезпечення інтересівміжнародного судноплавства.
Насампередмаєтьсянаувазіправомирногопроходу,щонадаєтьсясуднамвсіх
країн.Увнутрішніхморськихводах,навпаки,іноземнадержаванеможевимага
ти надання якихнебудь прав для забезпечення своїх інтересів. С.В.Молодцов
вказує, що «саме тому і встановлена відмінність між поняттями «внутрішні
636 Держава і право • Випуск 51
морськіводи»і«територіальнеморе»,якаполягаєвтому,щовпершомувипадку
недопускаєтьсяніякоговилученнязсуверенітетуприбережноїдержави,авіншо
мутакевилученнядопускаєтьсяувиглядіоб’єктивного«правамирногопроходу
іноземних суден», навіть якщо це з якихнебудь причин не цілком відповідає
бажаннюаборозсудуприбережноїдержави»13.
Черезцеправомирногопроходу,якимутериторіальномуморікористуються
суднавсіхдержав,істотновідрізняєтьсявідплавання,здійснюваноговідповідно
допринципусвободивідкритогоморя.Цівідмінностівиявляютьсянасампереду
тому,щоправомирногопроходучерезтериторіальнеморе,хочаіздійснюється
відповіднодоміжнародноправовихнорм,завждипов’язанознизкоюобмеженьі
вимагає виконання ряду умов, встановлених прибережною державою, тоді як
режимсудноплавстваувідкритомуморірегулюєтьсятількинормамиміжнарод
ногоправа.
З існуванняправамирногопроходу іпов’язаної знимсукупностінорм,які
регулюютьправовийрежиміноземногосудна,якепроходить,випливаєтаобста
вина,щорежимтериторіальногоморярегулюєтьсянормамиміжнародногоправа
більшою мірою, ніж режим решти частин території держави, наприклад,
внутрішніхморськихвод.
Ще одна істотна відмінність правового режиму територіального моря і
внутрішніхводполягаєвтому,щочерезіснуванняправамирногопроходуюрис
дикціяприбережноїдержавищодоіноземнихсуден,котріпроходятьчерезтери
торіальнеморе,здійснюєтьсялишевпевнихвипадках.Увнутрішніхводахтаких
обмеженьюрисдикціїприбережноїдержавинепередбачено.
Крімтого,територіальнеморемаєсуворовстановленуширину.Розділ2Кон
венції 1982 р. «Межі територіальногоморя» включає статтю 3 «Ширина тери
торіального моря». Ці положення стали результатом більш піввікової роботи
всьогоміжнародного співтоваристващодоформулюванняміжнародноправової
норми,якавстановлюєєдиний,фіксованийлімітшириниданогоморськогопро
стору.Стаття3КонвенціїООНзморськомуправузакріплює:«Кожнадержавамає
правовстановлюватиширинусвоготериторіальногоморядомежі,яканепереви
щуєдванадцятиморськихмиль,щовідмірюютьсявідвихіднихліній,визначених
відповідно до Конвенції». Встановлення у ст. 3 Конвенції 1982 р. фіксованого
ліміту поклало кінець небезпечній тенденції висування необґрунтованих пре
тензійдержавнапросторивідкритогоморя,щопослужилонадійноюгарантією
забезпеченняінтересівміжнародногосудноплавства,атакожіншихвидівдіяль
ностіуСвітовомуокеані.
Вюридичнійлітературіможназустрітиточкузору,відповіднодоякоїуст.3
КонвенціїООНзморськогоправа1982р.«йдетьсянепроновунорму,якасто
суєтьсятількиучасниківконвенції,апропідтвердженнядіючоїнорми,щосто
суєтьсякожноїдержави»’14.Сутністьтакоготвердженняфактичнозводитьсядо
того,щоцянормаєзвичаєвоюнормоюміжнародногоморськогоправа(звичаєм).
Аналогічну точку зоруможна зустрітиупрацяхГ.Г. Іванова,В.В.Демиденко і
цілогоряду іншихавторів15.Таке твердженняєне зовсімобґрунтованим, тому
що,незважаючинате,щонормавстановлюєнеєдинуширинутериторіального
моря, алише їїмаксимальнумежу,щодозволяє говоритипронеїякпродоказ
«загальноїпрактики,визнаноїякправованорма»,проте,вонаєновацією,тому
щоцямежамаєфіксованезначенняіобмежується12морськимимилями.Більше
того,хочатермін«загальнапрактика»інеозначаєпрактикувсіхдержав,хочабз
тієїпричини,щоокремідержавипростоможутьнематиможливостіматитаку
637Юридичні і політичні науки
практику(наприклад,увнутріконтинентальнихдержавнеможебутипрактикив
питанняхширинитериторіальногоморя),утойжечасцяпрактикаповиннабути
загальновизнаною.
Кожнадержавамаєправовстановлюватиширинусвоготериторіальногоморя
домежі,яканеперевищує12морськихмиль.Станомна19січня2010р.вЄвропі
не залишалось держав, які б мали ширину територіального моря менше ніж
12морськихмиль,такНорвегія1січня2004р.збільшилаширинутериторіально
гоморяз4до12морськихмиль,аГреція–з6до12морськихмиль16.
Водночаснизкаафриканськихталатиноамериканськихдержавмаютьшири
нутериторіальногоморябільшніж12морськихмиль.Так,станомна19січня
2004р.ширинатериторіальногоморяТого–30морськихмиль;Беніну,Конго,
Ліберії,Перу,Сомалі,Еквадора–200морськихмиль.Цікавимфактомвданому
випадкуєте,щочастиназцихдержавєучасникамиКонвенції1982р.Зокрема,
Того ратифікувала Конвенцію в квітні 1985 р., Бенін – 16 листопада 1997 р.,
таін.17
Однакпозитивнітенденціївсторонудотриманнявимогконвенціївсежтаки
відбуваються,аджетакідержави,якНікарагуа(ратифікувавконвенцію–втравні
2000р),Панама(ратифікувала1липня1996р.),СальвадортаУругвай,котріще
в2004р. встановлювалимежутериторіальногоморянапозначці200, вжесьо
годнічіткодотримуютьсявимогміжнародногоправа,обмежившиданийморсь
кийпростір12морськимимилями.
Слід також враховувати ту обставину, що ширина територіального моря
повиннабутивстановленаіззастосуваннямспособівіметодів,передбаченихнор
мамиміжнародногоправа.Уст.415Конвенції1982р.регламентованийпорядок
визначеннямежтериторіальногоморятавідлікуширинитериторіальногоморяв
устях рік, затоках, на рейдах, у висихаючих при відливі виступах, а також у
випадку делімітації територіального моря сусідніх держав, а також в окремих
випадках відліку ширини територіального моря в портах. Однак дана стаття
сформульованазурахуваннямтого,щоприбережніустановкиташтучніострови
невважаютьсяпостійнимипортовимиспорудами.
НормиКонвенції1982р.охоплюютьякзагальні,такіокремівипадкивизна
чення ширини даного морського простору, а також передбачають можливість
поєднанняметодіввстановленнявихіднихлінійдляйоговідліку.Ціположення
даютьзмогууникнутиміжнародноправовихсуперечокстосовноданогопитання.
Вюридичнійлітературізморськогоправанеодноразовозверталасяувагана
те,щоКонвенцією1982р.бувдосягнутийзначнийпрогресвідноснорегулювання
ряду інших питань, наприклад, мирного проходу іноземних судів через тери
торіальнеморе18.Зокрема,ст.18Конвенції«Поняттяпроходу»доповненановими
положеннями,яківраховуютьсучасніможливостіобслуговуваннясуденбеззахо
дуувнутрішніводи.Крімтого,п.2ст.18Конвенціїконкретизувавположення
щодозупинкитастоянкисуденнаякоріпідчасмирногопроходу.Ціположення
нетількироблятьпоняттяпроходубільшконкретним,алеймаютьістотнезначен
нядляреалізаціївимогконвенційіугод,щостосуєтьсянаданнядопомогилюдям
тасуднам,щозазналиаваріїнаморі.Даніположеннятакожвраховуютьможливі
випадкинаданнядопомоги,якіможутьматимісценетількивсферімореплаван
ня,алеівзв’язкузпольотамилітаківтаіншихлітальнихапаратів.
Положенняп.2ст.19Конвенціїдаютьчіткувідповідьнапитанняпроте,яку
діяльністьвартовважатитакою,щопорушуємир,добрийпорядокабобезпеку
638 Держава і право • Випуск 51
прибережноїдержави.Аналогічнаточказорувисловлюваласяівюридичнійліте
ратурі.ЯквідзначаєС.В.Молодцов,приздійсненніпрактичноїдіяльностівияв
лявсярозпливчастийхарактерданихположеньуЖеневськійконвенції 1958р.,
щоневиключалосуб’єктивногомоментуприїхньомутлумаченні19.
ЦяпроблемабулавирішенаізприйняттямКонвенції1982р.Доїїтекстувпер
шев історіїміжнародногоморськогоправабуловключенопереліквидівдіяль
ності, здійснення якої під час проходу через територіальне море робить такий
прохідтаким,щопорушуємир,добрийпорядоктабезпекуприбережноїдержави
(п.2ст.19).Такадетальнарегламентаціямирногопроходуставитьвзаєминиіно
земного судна та прибережної держави в суворі юридичні рамки. Також Кон
венція 1982 р. істотно доповнила і деталізувала положення, які зобов’язують
іноземнісудна,щоздійснюютьправомирногопроходу,дотримуватисязаконіві
правилприбережноїдержави.Уст.21Конвенціївпершевстановленийвичерпний
перелік питань, по якихможуть бутиприйняті відповідні закони та правила, а
такожміститьсявказівканате,щотакізакониіправилапідлягаютьобов’язково
муопублікуванню.
Положення ст. 22 Конвенції 1982 р. регламентують порядок встановлення
морськихкоридорівісхемподілурухувтериторіальномуморі,атакожможли
востівисуваннявимогислідуватипотакихморськихкоридорахдляпевнихтипів
суден або суден, які перевозять певні види вантажу. Як відзначає І.В. Зенкін,
положенняКонвенціївціломуневнеслипринциповихзмінувжедіючийрежим
морськихкоридорівісхемподілуруху,проте,істотноуточнилипорядокїхнього
встановленнявтериторіальномуморі20.
Новимиєположенняст.23Конвенції1982р.щододокументів,якіповинні
бутинабортісудензядернимидвигунами,атакожсуден,щоперевозятьядерні
таіншінебезпечнізасвоєюприродоюречовин.Очевидно,щопоявацихновелу
текстіКонвенціїпов’язаназізростаючоюінтенсивністюсудноплавства,появою
новихтипівсуден,атакожзнеобхідністюпідвищеннябезпекипідчасперевезен
няморемнебезпечнихречовиніматеріалів.
Уст.24Конвенції1982р.підтверджуютьсяпринципипроте,щоприбережна
державанеповиннаперешкоджатимирномупроходучерезтериторіальнеморе.
Так, до тексту ст. 24 включені два підпункти, які конкретизують вимогу про
неприпустимість створення перешкод здійсненню мирного проходу іноземних
суденчерезтериторіальнеморе(п.п.a,bст.24).
Стаття25Конвенції1982р.міститьположення,якінадаютьприбережнійдер
жавіправовживатиусвоємутериторіальномуморізаходидлянедопущенняпро
ходу,щоне ємирним.Однак у п. 3 ст. 25,що стосується призупинення права
мирногопроходувокремихрайонахтериторіальногоморя,включенеположення
про те, що підставою для такого призупинення також може бути проведення
навчань із використанням зброї.Ці положення повністю відповідають сформо
ванійміжнароднійпрактиціісприяютьзабезпеченнюбезпекисудноплавства.
Слід зазначити, що положення Конвенції 1982 р., які стосуються режиму
територіального моря, передбачають більшміцні навігаційні рамки здійснення
мирногопроходу,ніжЖеневськаконвенція1958р.ОдночасноКонвенція1982р.
повноюміроювраховуєінтересиміжнародногосудноплавства.Зокрема,поряду
питаньКонвенція1982р.висуваєумову,приякій,встановлюючиморськікоридо
рийпропонуючисхемиподілурухувідповіднодо ст. 22,прибережнадержава
зобов’язанабратидоувагирекомендаціїМіжнародноїморськоїорганізації.
639Юридичні і політичні науки
ВажливимєзакріпленнявКонвенції1982р.юрисдикціїприбережноїдержави
втериторіальномуморі.Так,Конвенціяміститьформулювання,щокримінальна
юрисдикціяможездійснюватисятакождляприпиненняторгівлінаркотичнимита
психотропнимиречовинами.Пункт3ст.27р.передбачає,щоповідомленняпро
здійсненнякримінальноїюрисдикціїнабортііноземногосуднаможебутиспря
мованевладоюприбережноїдержавинетількиконсульськійпосадовійособі,але
ідипломатичномуагентовідержавипрапора.
Крімтого,уст.27Конвенціїмістятьсянормипроздійсненняюрисдикціїпри
бережноїдержавинабортуіноземногосудна,щопроходитьчерезтериторіальне
море без заходу у внутрішні води. У цьому випадку юрисдикція прибережної
державинабортутакогосуднанездійснюється.ОднакКонвенціяпередбачає,що
даніположеннянепоширюютьсянавипадки,зазначеніуЧастиніXIIКонвенції
1982р.(«Захистізбереженняморськогосередовища»),атакожнавипадкипору
шеннязаконівіправил,прийнятихвідповіднодоЧастиниVКонвенції(«Виключ
наекономічназона»).УКонвенціїєст.28,щорегламентуєцивільнуюрисдикцію
прибережноїдержавинабортутакихсуден,імунітетвійськовихкораблівіінших
державнихсуден,щоексплуатуютьсяунекомерційнихцілях.
ПроведенийаналізнормКонвенції1982р.показує,щовчастинірегулювання
міжнародноправовогорежимутериторіальногоморяКонвенція1982р.сприйня
ла основні принципи, закладені Женевською конвенцією 1958 р. Норми даної
Конвенції лягли в основу більшості відповідних положень Конвенції 1982 р.
Разом ізцимКонвенція1982р.усунулатінедоліки ілакуни,якібуливластиві
Женевськоїконвенції1958р.Конвенція1982р.нетількизакріпилачиннінорми
міжнародногоправа,щовстановлюютьрежимтериторіальногоморя,алеівнесла
рядістотнихзмінуправовийрежимданогоморськогопростору.
Конвенція1982р.являєсобоюзовсімновийетапукодифікаціїміжнародно
правовихнорм,яківстановлюютьрежимтериторіальногоморя.ПоложенняКон
венціїдетальнорегламентуютьправаіобов’язкиприбережноїдержави,атакож
права і обов’язки іншихдержав, чиї судна здійснюють судноплавство або інші
видидіяльностівданомуморськомупросторі.
Положеннями Конвенції 1982 р., що стосуються правового режиму тери
торіальногоморя,буввстановленийбалансміжспільнимиінтересамивсіхдер
жавусвободікомунікаційіособливихінтересівприбережноїдержавивзабезпе
ченніїїбезпеки.Цейбаланс,незважаючинаокремісумнівивдеякихмоментах,
бувприйнятийбільшістюдержав.Такимчином,відповідніположенняКонвенції
1982 р. відображають прогресивний розвиток міжнародного морського права і
відповідають інтересам всіх держав, що здійснюють діяльність у Світовому
океані.
Аналізконвенційнихнорм,регламентуючихправовийстатустериторіального
моря дає змогу виявити низку характерних ознак даного морського простору:
1)факт входження даного морського простору до складу державної території;
2)розповсюдження на нього суверенітету іюрисдикції прибережної держави з
урахуваннямположеньКонвенції1982р.таіншихзагальновизнанихнормміжна
родногоправа;3)просторовеобмеженнятериторіальногоморяшириноюдо12
морськихмиль.
Закріплюючи у ст. 2 статус територіального моря, Конвенція не закріплює
йогопоняття,щовикликаєрядпроблемприреалізаціїнормКонвенції.Узв’язку
ізчим,вважаємозанеобхіднестаттю2Конвенціїдоповнитивизначеннямпонят
640 Держава і право • Випуск 51
тятериторіальнемореівикластиїївнаступнійредакції:«Стаття2.Поняттятери
торіальногоморя.
1.Підтериторіальнимморемрозумієтьсяпримикаючийдосухопутноїтери
торіїабовнутрішніхводдержави,авразідержавиархіпелагудоїїархіпелаж
них вод морський пояс шириною до 12 морських миль, відлічуваних від
відповіднихпочатковихліній,щовходитьдоскладутериторіїприбережноїдер
жавиізнаходитьсяпідїїсуверенітетомтаюрисдикцією,щоздійснюютьсязура
хуваннямнормміжнародногоправа».
1.Кон вен цииООНпоморскомуправу1982г.:КонвенцияратифицированаЗаконом
Украиныот03.06.1999г. //ВВРУкраїни.–1999.–№31.–Ст.254.2.Кон венціюпро
територіальне море й прилеглу зону: ратифікована Президією Верховної Ради СРСР
20жовтня1960р. //ВедомостиВерховногоСоветаСССР.–1964. –№43. –Ст. 472.
3.Ян ков А.ВоздействиеШКонференцииООНпоморскомуправунакодификациюи
прогрессивноеразвитиемеждународногоправа//Проблемыморскогоправанасовре
менномэтапе/Отв.ред.А.Л.Колодкин.–М.,1983.–С.23.4.Ба ра бо ля П.Д.Изменения
в правовом режиме морских пространств, появление новых институтов и понятий //
Мировойокеанимеждународноеправо.ОсновысовременногоправопорядкавМиро
вомокеане/Отв.ред.А.П.Мовчан,А.Янков.–М.:Наука,1986.–С.153.5.Меж ду на
род ноеправо:Учебник/Отв.ред.В.И.Кузнецов.–М.:Юрист,2001.–С.289.6.Мо лод
цов С.В.Правовойрежимморскихвод.–М.:Междунар.отнош.,1982.–С.25.7. Ше мя
кин А.Н.Морскоеправо:Учеб.пособ.–Х.:Одиссей,2004.–С.154.8.Хиг гинс и Ко лом
бос. Международноеморскоеправо.–М.,1953.–С.63.9.Ше мя кин А.Н.Современное
международноеморскоеправоиперспективыегоразвития.–Одеса:ОНМА,2003.–С.
140.10.Ко ма ро ва Л.А.Современноемеждународноеморскоеправо.–М.,1985.–С.
1011.11.Ни ко ла ев А.Н.Территориальноеморе.–М.:Междунар.отнош.,1969.–С.3.
12.Меж ду на род ноеправо:Учебник/Отв.ред.В.И.Кузнецов.–С.289.13.Мо лод цов
С.В.Цит.работа.–С.51.14.МолодцовС.В.Международноеморскоеправо.–М.:Меж
дунар.отнош.,1987.–С.78.15.Со вре мен ное международноеморскоеправоипрактика
егопримененияУкраиной/А.А.Щипцов,Г.А.Анцелевич,А.Ф.Высоцкийидр.;Нац.
агентствоморскихисследованийитехнологий.–К.:Науковадумка,1995.–С.31.16.
Електронний ресурс. – Режим доступу: Https://www.ccia.gov/library/ publication/the
worldfactbook/fields/2106.html.17.Ше мя кин А.Н.Цит.работа.–С.173.18.Про бле мы
морскогоправанасовременномэтапе /Отв.редакторА.Л.Колодкин.–М.,1983.–С.
4546.19.Мо лод цов С.В.Правовойрежимморскихвод.–С.45.20.Зен кин И.В.Уста
новлениеморскихкоридоровисхемразделениядвижениявКонвенцииООНпомор
скомуправу1982г.(правовыеаспекты)//Советскийежегодникморскогоправа/Отв.
ред.А.Л.Колодкин.–М.:В\0«Мортехинформреклама»,1985.–С.43.
641Юридичні і політичні науки
Розділ 9. МІЖНАРОДНЕ ПРАВО І ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО
В. В. Кривак. ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «ТЕРИТОРІАЛЬНЕ МОРЕ» ТА ЙОГО ЗАКРІПЛЕННЯ У КОНВЕНЦІЇ ООН З МОРСЬКОГО ПРАВА 1982 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34008 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:38:30Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кривак, В.В. 2012-06-01T05:12:31Z 2012-06-01T05:12:31Z 2011 Проблеми визначення поняття «територіальне море» та його закріплення у конвенції ООН з морського права 1982 р. / В.В. Кривак // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 634-641. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34008 Розглянуті
 питання
 статусу
 територіального
 моря
 відповідно до Конвенції
 ООН
 1982 р.: ширина
 територіального
 моря,
 режим
 його
 використання,
 характерні
 ознаки
 та запропоновано
 законодавче
 визначення
 його
 поняття. Рассмотрены
 вопросы
 статуса
 территориального
 моря
 согласно
 Конвенции
 ООН
 1982 г.: ширина
 территориального
 моря,
 режим
 его использования,
 характерные
 признаки
 и предложено
 законодательное
 определение
 его понятия. Questions of the status of territorial sea in accordance with the 1982 UN Convention were
 considered: the width of the territorial sea, its mode of use, characteristics and proposed
 legislative definition of its concept. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Міжнародне право і порівняльне правознавство Проблеми визначення поняття «територіальне море» та його закріплення у конвенції ООН з морського права 1982 р. Article published earlier |
| spellingShingle | Проблеми визначення поняття «територіальне море» та його закріплення у конвенції ООН з морського права 1982 р. Кривак, В.В. Міжнародне право і порівняльне правознавство |
| title | Проблеми визначення поняття «територіальне море» та його закріплення у конвенції ООН з морського права 1982 р. |
| title_full | Проблеми визначення поняття «територіальне море» та його закріплення у конвенції ООН з морського права 1982 р. |
| title_fullStr | Проблеми визначення поняття «територіальне море» та його закріплення у конвенції ООН з морського права 1982 р. |
| title_full_unstemmed | Проблеми визначення поняття «територіальне море» та його закріплення у конвенції ООН з морського права 1982 р. |
| title_short | Проблеми визначення поняття «територіальне море» та його закріплення у конвенції ООН з морського права 1982 р. |
| title_sort | проблеми визначення поняття «територіальне море» та його закріплення у конвенції оон з морського права 1982 р. |
| topic | Міжнародне право і порівняльне правознавство |
| topic_facet | Міжнародне право і порівняльне правознавство |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34008 |
| work_keys_str_mv | AT krivakvv problemiviznačennâponâttâteritoríalʹnemoretaiogozakríplennâukonvencííoonzmorsʹkogoprava1982r |