Парадокс посередника у запровадженні електронної демократії
Проаналізовано одну з основних перепон на шляху запровадження електронної демократії та процесу реформування сучасних демократичних інститутів. Проанализировано одно из основных препятствий на пути внедрения электронной демократии и процесса реформирования современных демократ...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Держава і право |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34010 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Парадокс посередника у запровадженні електронної демократії / А.В. Береза // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 710-713. — Бібліогр.: 22 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859943194242842624 |
|---|---|
| author | Береза, А.В. |
| author_facet | Береза, А.В. |
| citation_txt | Парадокс посередника у запровадженні електронної демократії / А.В. Береза // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 710-713. — Бібліогр.: 22 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Проаналізовано
одну
з основних
перепон
на шляху
запровадження
електронної
демократії
та процесу
реформування
сучасних
демократичних
інститутів.
Проанализировано
одно
из основных
препятствий
на пути
внедрения
электронной
демократии
и процесса
реформирования
современных
демократических
институтов.
The main obstacle for the implementation of the e-democracy and reformation of the
modern democratic institutions is analyzed.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:11:47Z |
| format | Article |
| fulltext |
А. В. БЕРЕЗА. ПАРАДОКС ПОСЕРЕДНИКА У ЗАПРОВАДЖЕННІ
ЕЛЕКТРОННОЇ ДЕМОКРАТІЇ
Про аналізо ва но од ну з ос нов них пе ре пон на шля ху за про ва д жен ня еле к трон ної
де мо кратії та про це су ре фор му ван ня су час них де мо кра тич них інсти тутів.
Ключові слова: де мо кратія, інфор маційноко мунікаційні тех но логії, еле к трон ний
уряд, еле к трон на де мо кратія.
Про ана ли зи ро ва но од но из ос нов ных пре пят ст вий на пу ти вне д ре ния эле к трон ной
де мо кра тии и про цес са ре фор ми ро ва ния со вре мен ных де мо кра ти че с ких ин сти ту тов.
Ключевые слова: де мо кра тия, ин фор ма ци он ноком му ни ка ци он ные тех но ло гии,
эле к трон ное пра ви тель ст во, эле к трон ная де мо кра тия.
The main obstacle for the implementation of the edemocracy and reformation of the
modern democratic institutions is analyzed.
Key words: democracy, information and communication technologies, egovernment,
edemocracy.
Хочаконцепціядемократіїіснуєужепонаддватисячоліттяінічогокращого
людство,завідомимвисловомУ.Черчіля,щенепридумало,необхідністьїїпри
стосування до сучасних умов визнається багатьма дослідниками. Одним з
варіантів удосконалення демократичних інститутів полягає у переході до елек
тронної демократії, однак її запровадження стикається з низкою перешкод,
однієюзосновнихякихєпарадокспосередника.
Узагальненоусірізновидидемократіїможнаподілитинадвіосновніформи:
пряму(безпосередню)тапредставницьку.Впершомувипадкугромадянивирішу
ютьусіпитанняпрямимголосуванням,аудругому–цюрольвиконуютьделего
ванінимипредставники.Однак,оскількипрямідемократіїможутьіснуватилише
врамкахневеликихтериторіальнихутвореньназразокантичногополісу,усучас
номусвітіцяформадемократіїфактичновідсутня.
Щостосуєтьсяпредставницькоїдемократії,товартозвернутиувагуначотири
основні концепції розуміння демократії. Перша – мінімілістична концепція
(Д.Шумпетер1,А.Пшеворський2,Р.Росснер)–розглядаєдемократіюяксистему
управління,вякійгромадяниделегуютьсвоїправаназдійсненняполітичноївла
ди через механізм виборів. Для безпосереднього виконання громадянами
управлінськихфункційїмбракуєчасу,відповіднихзнаньтачіткогоуявленняпро
своїбажання.Відповідно,завданнядемократичнихінститутівполягаєузабезпе
ченніефективногоконтролюзадіяльністюнароднихпредставниківтагарантува
тиїхзмінність.
Друга концепція – агрегативна (Е. Доун, Г. Алмонд3) – вбачає у демократії
сукупністьправовихнорміуподобаньрізнихгромадян.Такусистемуможнауяви
тиякнабірправовихмеханізмів,щомаютьнаметізабезпеченнястійкоїрівноваги
усуспільстві–«механічнийагрегат»,щоідалоназвуданомунапряму.Затакого
підходудемократіявиступаєякпошуксередньогоарифметичногоміжінтересами
різнихгрупізабезпеченняммаксимальноможливогокомпромісуміжними.
Третя–дорадчаконцепція(Ю.Хабермас4,Д.Естер5)–базуєтьсянатому,що
рішенняудемократичнійдержавіприймаютьсяврезультатідискусійтаобгово
710 Держава і право • Випуск 51
©БЕ РЕ ЗА Ана толій Ва лен ти но вич–кандидатполітичнихнаук,докторантІнститу
тудержавиіправаім.В.М.КорецькогоНАНУкраїни
рень.Їїпослідовникивважають,щоосновнимпоказникомдемократичностісис
темиєїїінформаційнавідкритість:чимбільшедискусійточитьсянавколотоїчи
іншої проблеми, тим більш демократичною є дана система. Більше того,
Д.Фішкін6доводить,щотехнологіягромадськихопитуваньнапередформуєгро
мадськудумкуупотрібномунапряміітомудлясправжньоїдемократіїнеобхідно
створити ефективний механізм спілкування між виборними представниками і
народом.
Четверта концепція демократія участі ґрунтується на тому, що громадяни
повиннібратиучастьвуправліннічерезрозробкуправовихнорм.Тутнаперше
місцевиходитьгромадянськаактивність–готовністьнаселенняприйматирішен
ня і нести відповідальність за їх наслідки. Концепція демократії співучасті не
рівнозначнатеоріїпрямоїдемократії,заякоюдемократіязасновананаприйнятті
рішень простою більшістю голосів і в принципі підпорядкування меншості
більшості.ОдинзїїпредставниківА.Шлезінгермолодшийвважав,щозанепад
громадянськоїактивностіможестатипричиноюкризикраїнзнайбільшрозвине
нимидемократичнимиінститутамиталіберальнимитрадиціями.Томувінзапро
понував концепціюплебісцитарної демократії, згідно якої у сучаснихдемокра
тичнихдержавахмаємісцедевальваціямеханізмувиборів7.
Кожна із наведених вище концепцій має як свої переваги, так і недоліки,
оскількиуповніймірізадовольняєпотребигромадян.Черговийімпульсдебатам
щодонайбільшоптимальноїформидемократичноїсистемидаловикористанняв
державному управлінні інформаційнокомунікаційних технологій та розвиток
всесвітньоїмережіІнтернет,щовселилоудослідниківсподіваннящодоможли
вості поєднання елементів прямої та посередницької демократії (Б. Екерман8,
Д.Драйзек9,Я.Шапіто10,А.ВанЕйкен11).
Наційосновібуластворенаконцепціяелектронногоуряду(egovernment),в
якій державні органи за допомогоюнових технологій підвищують якість своїх
послуг та краще задовольняють потреби громадян, підприємців, та власних
працівників12.Тоючиіншоюміроюбезлічвизначеньелектронногоурядувідзна
чають такі його аспекти як підвищення ефективності діяльності державних
органів, якості послуг,щониминадаються13 таширше залучення громадян до
процесуприйняттярішеньтощо.
Через відсутність єдиного підходу до розуміння, прийнято вирізняти елек
тронне управління (еadministration) та електронну демократію. Під першим
розуміютьсяреформиусферіурядовихпослугдлязадоволенняпотребтаочіку
ваньгромадян,оптимізаціявнутрішніхорганізаційнихпроцесівдержавногоапа
рату,зменшеннячасовихіфінансовихзатратвсерединіміністерств14,покращен
нявнутрішньоїкомунікації, збільшеннягнучкості,швидшареакціяназовнішні
запити.
У свою чергу, електронна демократія (часто її називають цифровою демо
кратією,чиІнтернетдемократією)стосуєтьсятрансформаціїполітичноїсистеми
задопомогоюновихтехнологій15.Частовонарозглядаєтьсяякможливістьвідмо
вивідсистемипредставництванакористьбільшпрямогозалученнягромадян16.
ЗпоявоюІнтернетубагатодослідниківвважали,щойогопояваприведедоради
кальних змін у сучасній системі демократичного представництва інтересів.
Найбільшоптимістичноналаштованівченінавіть говорилипроможливупояву
віртуальноговіче,якадастьможливістьзалучитиусіхгромадяндопроцесуприй
няттярішень17,апесимістизверталиувагунапоявущеоднієїформинерівності
711Юридичні і політичні науки
–цифрової,якаподілитьгромадяннадобреіпоганоінформованих18.
Однак, як свідчить аналіз стану справ із застосуванням інформаційноко
мунікаційнихтехнологійудержавномууправлінніврізнихкраїнах,навідміну
відчисленнихприкладівуспіхупроектівусферіелектронногоуправління,знай
тисвідченняхочабчастковогозапровадженняконцепціїелектронноїдемократії
практично неможливо19. Як правило, сучасні уряди слідують у запровадженні
електронногоурядупринципу«спершупослуги,потім–демократія»20,оскільки
цифроваучастьгромадянудержавнихсправахвсещезалишаєтьсяпримарноюу
більшостікраїнсвіту.Середпроблем,якіможутьвиникнутиузв’язкузперехо
домдоелектронноїдемократіїзазначаються:спроможністьтаактивністьгрома
дян; забезпечення узгодженості дій в процесі прийняття рішень; гарантування
послідовності діяльності уряду тощо21. Однак ще до початку функціонування
інститутів електронної демократії реформаторам потрібно вирішити одне з
основнихзавдань–подолатиспротивнововведеннямуційсферізбокуполітиків,
якінабагатоактивнішепідтримують ідеюелектронногоуряду,ніжелектронної
демократії.Ця проблема отримала назву парадоксу посередника, оскільки вве
дення елементів прямої демократії, можливе в умовах застосування сучасних
інформаційнокомунікаційнихтехнологій,нівелюєзначенняполітикаякпосеред
никаміжгромадянамитадержавнимиорганамизадомінуючоїнинівсвітіпред
ставницькоїдемократії.
Результатиопитування,проведеногоХ.Мареромсередпарламентарівкраїн
Європейського Союзу, свідчать, що переважна їх більшість виступають проти
переходудоелектронноїдемократіїтавиявилитакіособливості22:
–існуютьрізнірівніпідтримкидлярізнихконцепційелектронногоуряду;
–парламентаріпрямоіприховановиступаютьзавпровадженняновихтехно
логійупроцеселектронногоуправління;
– парламентарі явно і приховано перешкоджають впровадженню ідеї елек
тронноїдемократії;
–чим безпосередніша участь громадян передбачається конкретною кон
цепцією електронної демократії, тим менше підтримки вона отримає з боку
політиків.
Окрімцього,дослідникомбулазробленащенизкацікавихвисновків:
– чим старіші демократичні інститути в країні, тим більше несприйняття з
бокуполітиківрізнихконцепційелектронноїдемократії;
– чим старіші демократичні інститути в країні, тим більше парламентаріїв
схильнівважати,щонасьогоднімаксимальнийрівеньдемократіїужедосягнутий,
іціінститутифункціонуютьцілкомналежноінепотребуютьподальшихзмін;
–чимстарішідемократичніінститутувкраїні,тимпоширенішимсередпар
ламентаріїв є думка, що найкраще давати вирішувати можливі у майбутньому
проблемидемократіїзадопомогоюіснуючихдемократичнихінститутів;
– члени парламентів країн Північної Європи (скандинавські та балтійські
країни,Ірландія,Великобританія)меншопозиційноналаштованіщодоконцепції
електронноїдемократії,ніжїхніколегизрештикраїнЄС.Лишевонивизнають
необхідність стимулювання подальшого розвитку демократичних інститутів з
метоюїхзміцнення;
–важливезначеннядлястабільностідемократичнихінститутівмаютьнаявні
економічніумови,якізалежатьвідтехнологічногорозвиткукраїнита,надумку
парламентарів,відпереходудоелектронногоуправління.
712 Держава і право • Випуск 51
Середпричин,якізумовлюютьспротивполітиківзапровадженнюелектрон
ноїдемократії,можназазначитийте,щопарламентарівважаютьсебенабагато
більшкваліфікованимиучасникамипроцесуприйняттяполітичнихрішень,ніж
пересічний громадян. Крім того, вони побоюються подальшої втрати впливу
політичноїелітиузв’язкузпереходомдоновоговидудемократії.Такожневарто
применшуватизначеннятакогочинникаякстрахзмін,якийнайяскравішепрояв
ляєтьсяустарих,ніжумолодихдемократіях.Якщодеякікраїнимаютьсильніі
тривалі демократичні традиції та інститути (наприклад, Великобританія), то
країниСхідноїЄвропибулизмушеністворитиїхзазначнокоротшийперіодчасу.
Відповідно,членипарламентівсхідноєвропейськихкраїнбільшесхильніпідтри
муватиелектроннудемократію,ніжїхколегизі«старої»Європи.
Незалежновідтого,якаконцепціяелектронноїдемократіїбудеприйнятавтій
чи іншій країні, її реалізаторам доведеться приділити значну увагу пошуку
механізмівзалученнянасвійбікпредставниківполітичноїеліти.Крімтого,про
аналізований парадокс може проявлятися не лише у зв’язку з впровадженням
новихтехнологійусуспільнівідносини,айупроцесівдосконалення існуючих
демократичнихінститутів.
1.Schumpeter J.R.Capitalism,socialism,anddemocracy.–N.Y.:HarperBrothers,1942.
2.Przeworski A.Minimalistconceptionofdemocracy:Adefense/InI.Shapiro,C.Hacker
Cordon (еds.) Democracy’s value. – Cambridge: Cambridge University Press, 1999.
3.Almond G.PoliticalTheoryandPoliticalScience//AmericanPoliticalScienceReview.–
1966.–Vol.60(4).–Р.869879.4.Habermas J.Betweenfactsandnorms:Contributionsto
adiscoursetheoryoflawanddemocracy.–Cambridge,MA:MITPress,1996.5. Elster J.
Deliberativedemocracy.–Cambridge:CambridgeUniversityPress,1998.6.Fishkin J.The
voice of the people: public opinion and democracy. –NewHaven:YaleUniversity Press,
1995. 7. Schlesinger A. Jr. The imperial presidency. – Norwalk: Easton Press, 1988.
8.Ackerman B., Fishkin J.S.Deliberationday.–NewHaven,CT:YaleUniversityPress,2004.
9.Dryzek J.S.Deliberativedemocracyandbeyond:Liberals,critics,contestations.–Oxford:
OxfordUniversityPress,2000.10.Shapiro I.Thestateofdemocratictheory.–Princeton,NJ:
PrincetonUniversityPress,2003.11.Van Aaken A., List C., Luetge C. Deliberationanddeci
sion: Economics, constitutional theory and deliberative democracy. –Aldershot:Ashgate,
2004.12.Heeks R.Informationsystemsforpublicsectormanagement.–Manchester:Institute
forDevelopmentPolicyandManagement,2002.13.Andersen K.V.Egovernmentandpublic
sectorrebuilding.Dilettantes,WheelBarrows,andDiamonds.–Boston,MA:Kluwer,2004.
14.Osborne D., Gaebler T.A. Reinventing government: How the entrepreneurial spirit is
transformingthepublicsector.–N.Y.:PenguinBooks,1992.15. Agren P.O. Isonlinedemoc
racyintheEUforprofessionalsonly?//CommunicationsoftheACM.–2001.–№44(1).–Р.
36–38.16.Becker T.Ratingtheimpactofnewtechnologiesondemocracy.Communications
oftheACM.–2001.–№44(1).–Р.39–43.17.Barber B.R.Threescenariosforthefutureof
technology and democracy // Politic ScienceQuarterly. – 1998. –№ 4. – Р. 573589.18.
Haywood T.Inforich,infopoor:Accessandexchangeintheglobalinformationsociety.–L.:
BowkerSaur,1995.19.Worldpublicsectorreport2003:Egovernmentatthecrossroads.–
N.Y.:UnitedNations,2003.20.Clift S.Thefutureofedemocracy–The50yearplan/[Еле
ктронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.publicus.net/articles/ future.html. 21.
Macintosh A.Usinginformationandcommunicationtechnologiestoenhancecitizenengage
ment in thepolicyprocess / InOECDreport:Promiseandproblemsofedemocracy,chal
lenges of online citizen engagement. – Paris: OECD, 2003. 22.Mahrer H. Politicians as
patrons for edemocracy?Closing theGapBetween Ideals andRealities / InAnttiroikoA.
Electronic government: Concepts, methodologies, tools and applications. – Portland:
InformationScienceReference,2008.–Р.3315–3320.
713Юридичні і політичні науки
Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ
А. В. Береза. Парадокс посередника у запровадженнІ електронноЇ демократІЇ
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34010 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:11:47Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Береза, А.В. 2012-06-01T05:14:36Z 2012-06-01T05:14:36Z 2011 Парадокс посередника у запровадженні електронної демократії / А.В. Береза // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 710-713. — Бібліогр.: 22 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34010 Проаналізовано одну з основних перепон на шляху запровадження електронної демократії та процесу реформування сучасних демократичних інститутів. Проанализировано одно из основных препятствий на пути внедрения электронной демократии и процесса реформирования современных демократических институтов. The main obstacle for the implementation of the e-democracy and reformation of the modern democratic institutions is analyzed. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Політичні науки Парадокс посередника у запровадженні електронної демократії Article published earlier |
| spellingShingle | Парадокс посередника у запровадженні електронної демократії Береза, А.В. Політичні науки |
| title | Парадокс посередника у запровадженні електронної демократії |
| title_full | Парадокс посередника у запровадженні електронної демократії |
| title_fullStr | Парадокс посередника у запровадженні електронної демократії |
| title_full_unstemmed | Парадокс посередника у запровадженні електронної демократії |
| title_short | Парадокс посередника у запровадженні електронної демократії |
| title_sort | парадокс посередника у запровадженні електронної демократії |
| topic | Політичні науки |
| topic_facet | Політичні науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34010 |
| work_keys_str_mv | AT berezaav paradoksposerednikauzaprovadženníelektronnoídemokratíí |