Cover Image

Деякі проблеми міжнародно-правового визнання невизнаних держав

Аналізуються проблеми визнання невизнаних або частково визнаних держав з боку міжнародної спільноти, наголошується на необхідності вироблення єдиних принципів щодо інституту визнання новостворених держав, а також розглядаються можливі критерії, відповідно до яких, нові держав...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Держава і право
Date:2011
Main Author: Дівак, В.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Subjects:
Політичні науки
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34015
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Деякі проблеми міжнародно-правового визнання невизнаних держав / В.В. Дівак // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 579-587. — Бібліогр.: 20 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859774216264482816
author Дівак, В.В.
author_facet Дівак, В.В.
citation_txt Деякі проблеми міжнародно-правового визнання невизнаних держав / В.В. Дівак // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 579-587. — Бібліогр.: 20 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Держава і право
description Аналізуються проблеми визнання невизнаних або частково визнаних держав з боку міжнародної спільноти, наголошується на необхідності вироблення єдиних принципів щодо інституту визнання новостворених держав, а також розглядаються можливі критерії, відповідно до яких, нові держави можуть розраховувати на визнання їх міжнародним співтовариством. Анализируются проблемы признания международным сообществом непризнанных или частично признанных государств, акцентируется внимание на необходимости выработки единых принципов для признания новых государств, а также рассматриваются возможные критерии, в соответствии с которыми непризнанные государства могут рассчитывать на свое признание. The article analyzes the problems of recognition of unrecognized or partially recognized states with the international community, stressed the need for common principles regarding the institution of recognition emerging countries, and discusses possible criteria according to which new states can rely on recognition of the international community.
first_indexed 2025-12-02T08:01:34Z
format Article
fulltext В. В. ДІВАК. ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО ВИЗНАННЯ НЕВИЗНАНИХ ДЕРЖАВ Аналізу ють ся про бле ми виз нан ня не виз на них або ча ст ко во виз на них дер жав з бо ку міжна род ної спільно ти, на го ло шується на не обхідності ви роб лен ня єди них прин ципів що до інсти ту ту виз нан ня но во с тво ре них дер жав, а та кож роз гля да ють ся мож ливі кри терії, відповідно до яких, нові дер жа ви мо жуть роз ра хо ву ва ти на виз нан ня їх міжна род ним співто ва ри ст вом. Клю­чові­ сло­ва: дер жа ва, міжна род но­пра во ве виз нан ня, не виз нані дер жа ви, політич на доцільність, ге о політи ка. Ана ли зи ру ют ся про бле мы при зна ния меж ду на род ным со об ще ст вом не при знан ных или ча с тич но при знан ных го су дарств, ак цен ти ру ет ся вни ма ние на не об хо ди мо с ти вы ра бот ки еди ных прин ци пов для при зна ния но вых го су дарств, а так же рас сма т ри ва­ ют ся воз мож ные кри те рии, в со от вет ст вии с ко то ры ми не при знан ные го су дар ст ва мо гут рас счи ты вать на свое при зна ние. Клю­че­вые­ сло­ва: го су дар ст во, меж ду на род но­пра во вое при зна ние, не при знан ные го су дар ст ва, по ли ти че с кая це ле со об раз ность, ге о по ли ти ка. The article analyzes the problems of recognition of unrecognized or partially recognized states with the international community, stressed the need for common principles regarding the institution of recognition emerging countries, and discusses possible criteria according to which new states can rely on recognition of the international community. Key­words: the state, international legal recognition, unrecognized state, political expedi­ ency, geopolitics. Ос­таннім­ча­сом­ ак­ту­алізу­ва­ла­ся­про­бле­ма­ виз­нан­ня­но­вих­дер­жав­них­ут­во- рень,­на­сам­пе­ред­че­рез­про­го­ло­шен­ня­не­за­леж­ності­Ко­со­во,­а­зго­дом­Півден­ної­ Осетії­ та­ Аб­хазії.­ В­ зв’яз­ку­ з­ цим­ се­ред­ на­уковців­ з­ міжна­род­но­го­ пра­ва­ та­ політиків­ак­тив­но­по­ча­ли­об­го­во­рю­ва­ти­ся­де­які­про­бле­ми­–­ос­новні­кри­терії­виз- нан­ня­ дер­жав;­ політичні­ та­ пра­вові­ ас­пек­ти­ ви­ник­нен­ня­ но­вої­ дер­жа­ви­ як­ суб’єкта­міжна­род­но­го­пра­ва;­яким­чи­ном­впли­ває­(і­чи­впли­ває­вза­галі)­на­ста­тус­ но­вої­дер­жа­ви­ча­ст­ко­ве­виз­нан­ня­її­міжна­род­ною­спільно­тою.­Ак­ту­альність­цих­ пи­тань­пов’яза­на­та­кож­з­тим,­що­в­умо­вах­кри­зи­ял­тинсь­ко-пот­сдамсь­кої­си­с­те- ми­світо­у­с­т­рою,­не­виз­нані­дер­жа­ви­є­невід’ємним­і­важ­ли­вим­еле­мен­том­су­час- них­ге­о­політич­них­транс­фор­мацій. От­же,­ на­сам­пе­ред­ по­стає­ пи­тан­ня,­ що­ та­ке­ міжна­род­но-пра­во­ве­ виз­нан­ня?­ За­га­лом­в­юри­дичній­літе­ра­турі­існує­декілька­виз­на­чень.­Так,­М.О.­Уша­ков­вва- жає,­що­«виз­нан­ня­–­це­од­но­сто­ронній­до­б­ровільний­акт­дер­жа­ви,­в­яко­му­пря­мо­ чи­ опо­се­ред­ко­ва­но­ во­на­повідо­мляє­ або­про­ те,­що­роз­гля­дає­ іншу­дер­жа­ву­ як­ суб’єкт­міжна­род­но­го­пра­ва­і­має­намір­підтри­му­ва­ти­з­нею­офіційні­відно­си­ни,­ або­про­те,­що­вва­жає­вла­ду,­яка­вста­нов­ле­на­не­кон­сти­туційним­шля­хом­в­дер­жаві­ чи­на­ча­с­тині­її­те­ри­торії,­до­сить­ефек­тив­ною­для­то­го,­щоб­ви­с­ту­па­ти­в­міжна- род­них­відно­си­нах­як­пред­став­ник­цієї­дер­жа­ви­чи­на­се­лен­ня­відповідної­те­ри- торії»1.­ Міжна­род­но-пра­во­ве­ виз­нан­ня­ –­ «од­но­сто­ронній­ пра­во­вий­ акт­ суб’єкта­ міжна­род­но­го­пра­ва,­яким­кон­ста­тується­юри­дич­ний­факт­ут­во­рен­ня­но­вої­дер- жа­ви­та­вис­лов­люється­намір­всту­пи­ти­з­но­вим­суб’єктом­міжна­род­но­го­пра­ва­у­ 579Юридичні і політичні науки ©­ДІВАК Вікторія Віталіївна­–­кан­ди­дат­політич­них­на­ук міжна­родні­пра­вовідно­си­ни»2.­ Ще­ од­не­ виз­на­чен­ня.­Міжна­род­но-пра­во­ве­ виз­нан­ня­ –­ «інсти­тут,­ на­ ос­нові­ яко­го­ існу­ючі­ дер­жа­ви­ або­ міжна­родні­ ор­ганізації­ вста­нов­лю­ють­ офіційні­ або­ не­офіційні,­повні­або­не­повні­відно­си­ни­з­но­ви­ми­суб’єкта­ми­міжна­род­но­го­пра- ва»3. Як­ ба­чи­мо,­ на­ве­дені­ виз­на­чен­ня­ міжна­род­но-пра­во­во­го­ виз­нан­ня­ суттєво­ відрізня­ють­ся­ од­не­ від­ од­но­го,­ що­ пев­ною­ мірою­ свідчить­ про­ розплив­ча­ту­ сутність­за­зна­че­но­го­по­нят­тя.­До­сьо­годні­єдності­в­цьо­му­пи­танні­се­ред­юристів- міжна­род­ників­не­існує,­мож­ли­во­че­рез­те,­що­виз­нан­ня­но­вих­дер­жав­ду­же­тісно­ пов’яза­не­з­політич­ною­скла­до­вою,­тоб­то­з­до­сить­ди­намічни­ми­ге­о­політич­ни­ми­ інте­ре­са­ми­країн,­в­то­му­числі­й­за­ра­ху­нок­но­вих­дер­жав­них­ут­во­рень.­ Існу­ють­дві­ос­новні­те­орії­що­до­сут­ності­та­юри­дич­но­го­зна­чен­ня­виз­нан­ня­ дер­жав:­кон­сти­ту­тив­на­і­дек­ла­ра­тив­на.­Кон­сти­ту­тив­на­те­орія­пе­ред­ба­чає,­що­но­ва­ дер­жа­ва­стає­суб’єктом­міжна­род­но­го­пра­ва­ли­ше­внаслідок­виз­нан­ня­її­інши­ми­ дер­жа­ва­ми.­Відповідно­до­дек­ла­ра­тив­ної­ те­орії­ –­дер­жа­ва­от­ри­мує­міжна­род­ну­ пра­во­суб’єктність­ са­мим­ фак­том­ сво­го­ існу­ван­ня,­ а­ виз­нан­ня­ ли­ше­ кон­ста­тує­ за­зна­че­ну­ пра­во­суб’єктність.­ Міжна­род­но-пра­во­ве­ виз­нан­ня,­ за­зви­чай,­ має­ дві­ фор­ми:­ de-jure­ і­ de-facto.­ De-jure­ –­ по­вне­ ос­та­точ­не­ офіційне­ виз­нан­ня,­ яке­ свідчить­про­ба­жан­ня­сто­ро­ни,­яка­здійснює­виз­нан­ня,­вста­но­ви­ти­зі­сто­ро­ною,­ яка­виз­нається,­дип­ло­ма­тич­них­відно­син­в­по­вно­му­об­сязі.­De-facto­–­спе­цифічна­ фор­ма­не­по­вно­го­тим­ча­со­во­го­виз­нан­ня.­Виз­нан­ня­de-facto­мо­же­при­зво­ди­ти­до­ вста­нов­лен­ня­ кон­сульсь­ких­ відно­син.­ Як­що­ суб’єкти­ міжна­род­но­го­ пра­ва­ не­ визна­ють­ од­не­ од­но­го­ офіційно,­ але­ зму­шені­ всту­пи­ти­ в­ тій­ чи­ іншій­ формі­ в­ контак­ти­між­со­бою,­ го­во­рять­про­так­ зва­не­виз­нан­ня­ad-hoc­ (тільки­для­цьо­го­ ви­пад­ку)4.­ Вва­жається,­що­ ос­нов­ним­ суб’єктом­міжна­род­но­го­ пра­ва­ є­ дер­жа­ва.­Ще­на­ по­чат­ку­ХХ­століття­Ге­орг­Еллінек­з­при­во­ду­кри­теріїв­дер­жав­ності­за­зна­чав,­що­ дер­жа­ва­по­вин­на­ма­ти­влас­ну­те­ри­торію,­постійне­на­се­лен­ня,­що­про­жи­ває­на­цій­ те­ри­торії­та­су­ве­рен­ну­вла­ду5. За­ува­жи­мо,­що­сьо­годні­фак­тич­но­єди­ним­міжна­род­но-пра­во­вим­до­ку­мен­том,­ в­ яко­му­ ви­кла­де­но­ по­нят­тя­ «дер­жа­ва»,­ є­ Кон­венція­ Мон­тевідео­ про­ пра­ва­ і­ обов’яз­ки­ дер­жав­ від­ 26­ груд­ня­ 1933­ ро­ку­ (ра­тифіко­ва­на­ в­ 1936­ році).­ В­ Кон- венції,­зо­к­ре­ма,­за­зна­чається,­що­«дер­жа­ва­–­це­суб’єкт­міжна­род­но­го­пра­ва,­який­ по­ви­нен­ ма­ти­ такі­ оз­на­ки:­ 1)­ постійне­ на­се­лен­ня;­ 2)­ виз­на­че­ну­ те­ри­торію;­ 3)­уряд;­4)­здатність­всту­па­ти­у­відно­си­ни­з­інши­ми­дер­жа­ва­ми»6. З­ історії­ відо­мо,­що­ в­ХІХ­ ст.­ су­ве­рен­ною­вва­жа­ла­ся­ ли­ше­ та­ дер­жа­ва,­ яка­ ма­ла­політич­не­виз­нан­ня­і­ста­тус­якої­ба­зу­вав­ся­на­«праві­дав­ності»,­од­нак­кри- терії­«політич­но­го­виз­нан­ня»­ма­ли­до­сить­розплив­ча­с­тий­та­не­виз­на­че­ний­ха­рак- тер,­ чим­ ча­с­то­ ко­ри­с­ту­ва­ли­ся­ конфлікту­ючі­ сто­ро­ни,­ які­ тлу­ма­чи­ли­ історію­ ви­ник­нен­ня­та­наслідки­конфлікту­кож­на­на­свою­ко­ристь.­В­зв’яз­ку­з­цим,­в­ст.­3­ Кон­венції­Мон­тевідео­ за­зна­ча­ло­ся:­ «Політич­не­ існу­ван­ня­ дер­жа­ви­не­ за­ле­жить­ від­її­виз­нан­ня­інши­ми­дер­жа­ва­ми.­Навіть­до­виз­нан­ня­дер­жа­ва­має­пра­во­за­хи- ща­ти­свою­цілісність­і­не­за­лежність,­піклу­ва­ти­ся­про­збе­ре­жен­ня­(сво­го­існу­ван- ня)­та­про­до­б­ро­бут,­от­же­ор­ганізо­ву­ва­ти­ся­так,­як­вва­жає­за­потрібне,­ви­да­ва­ти­ за­ко­ни­що­до­то­го,­що­зачіпає­її­інте­ре­си,­уп­рав­ля­ти­своїми­інсти­туціями­(services)­ та­виз­на­ча­ти­юри­с­дикцію­і­ком­пе­тенцію­своїх­судів»7. За­га­лом,­на­Кон­фе­ренції­в­Мон­тевідео­бу­ли­про­го­ло­шені­важ­ливі­прин­ци­пи­ пра­ва:­ 1)­ прин­цип­ рівності­ –­ «дер­жа­ви­юри­дич­но­ рівні,­ ко­ри­с­ту­ють­ся­ ти­ми­ ж­ 580 Держава і право • Випуск 52 пра­ва­ми­і­ма­ють­од­на­кові­мож­ли­вості­(capacity)­в­їх­ре­алізації­(ст.­4);­2)­прин­цип­ не­вт­ру­чан­ня­–­«жод­на­дер­жа­ва­не­має­пра­ва­втру­ча­ти­ся­у­внутрішні­або­зовнішні­ спра­ви­іншої­дер­жа­ви»­(ст.­8);­3)­прин­цип­су­ве­реніте­ту­–­«юри­с­дикція­дер­жав­в­ ме­жах­їх­національ­ної­те­ри­торії,­по­ши­рюється­на­всіх,­хто­там­про­жи­ває»­(ст.­9);­ 4)­прин­цип­збе­ре­жен­ня­ми­ру­–­«ос­нов­ний­інте­рес­дер­жав­по­ля­гає­в­збе­ре­женні­ ми­ру.­Будь-які­розбіжності,­що­ви­ни­ка­ють­між­ни­ми,­по­винні­вирішу­ва­ти­ся­мир- ни­ми­ме­то­да­ми»­(ст.­10);­5)­прин­цип­не­до­тор­ка­ності­те­ри­торій­–­«те­ри­торія­дер- жа­ви­ є­ не­до­тор­ка­ною­ і­ не­ мо­же­ бу­ти­ об’єктом­ військо­вої­ оку­пації,­ або­ інших­ за­собів­пря­мо­го­або­не­пря­мо­го­при­му­су­з­будь-яких­мо­тивів»­(ст.­11)8.­ От­же,­са­ме­в­Кон­венції­Мон­тевідео­впер­ше­бу­ло­ви­кла­де­но­виз­на­чен­ня­по­нят- тя­«дер­жа­ва». Сьо­годні­до­не­виз­на­них­(Придністров’я,­Нагірний­Ка­ра­бах)­та­ча­ст­ко­во­виз- на­них­ дер­жав­ відно­сять­ся­ Тай­вань­ (виз­на­ний­ 22­ країна­ми),­ Па­ле­с­ти­на­ (96),­ Західна­Са­ха­ра­(49),­Північний­Кіпр­(виз­на­ний­ли­ше­Ту­реч­чи­ною),­Ко­со­во­(70),­ Аб­хазія­(3)­та­Північна­Осетія­(3).­Ре­с­публіка­Со­маліленд­має­політичні­відно­си- ни­з­шістьма­країна­ми,­од­нак­на­те­ри­торії­ко­лиш­ньої­Со­малі­сьо­годні­існу­ють­ще­ чо­ти­ри­не­виз­на­них­ са­мо­про­го­ло­ше­них­ ут­во­рень­ (Пунт­ленд­ –­ 1998,­Гал­му­дуг­ –­ 2006,­Ма­ахір­–­2007,­Норт­ланд­–­2008).­З­де­я­ки­ми­за­сте­ре­жен­ня­ми­мож­на­го­во­ри- ти­ про­ Кур­ди­с­тан­ і­ Кашмір.­ Ос­таннім­ ча­сом­ до­ цієї­ гру­пи­ дер­жав­ до­да­ють­ Ісламсь­ку­Дер­жа­ву­Ва­зи­ри­с­тан,­не­за­лежність­якої­бу­ло­про­го­ло­ше­но­в­2006­році­ про­талібськи­ми­бой­о­ви­ка­ми­–­пу­ш­ту­на­ми­на­те­ри­торії­північно-західно­го­Па­ки- с­та­ну.­В­серпні­2008­ро­ку­до­цієї­гру­пи­дер­жав­приєдна­ли­ся­Півден­на­Осетія­та­ Аб­хазія.­За­га­лом,­«не­виз­нані­або­ча­ст­ко­во­виз­нані­дер­жа­ви»­–­це­політи­ко-те­ри- торіальні­ут­во­рен­ня,­які­ма­ють­певні­не­обхідні­ат­ри­бу­ти­дер­жав­ності,­але­в­той­ же­час­не­ма­ють­по­вно­го­ або­ча­ст­ко­во­го­ виз­нан­ня­міжна­род­ною­спільно­тою,­ а­ от­же­ й­ не­ ма­ють­ мож­ли­вості­ ви­с­ту­па­ти­ по­вноцінним­ суб’єктом­ міжна­род­но­го­ пра­ва.­На­на­шу­дум­ку,­по­даль­ша­до­ля­цих­дер­жав­що­до­пер­спек­ти­ви­їх­виз­нан­ня­ міжна­род­ною­спільно­тою,­мо­же­бу­ти­на­ступ­ною:­Па­ле­с­ти­на­ та­ Західна­Са­ха­ра­ так­чи­інак­ше­ста­нуть­чле­на­ми­ООН,­Кашмір,­ймовірно,­бу­де­ча­с­ти­ною­або­Індії,­ або­Па­ки­с­та­ну,­Кур­ди­с­тан­вже­має­всі­ат­ри­бу­ти­не­за­леж­ної­дер­жа­ви,­хо­ча­по­ки­ що­не­за­яв­ляв­офіційно­про­свою­не­за­лежність.­Го­во­ри­мо­«по­ки­що»,­оскільки­ ве­ли­ка­ймовірність­то­го,­що­після­ви­хо­ду­з­Іра­ку­аме­ри­кансь­ких­військ­бу­де­спро- ба­ ство­рен­ня­Ве­ли­ко­го­Кур­ди­с­та­ну,­що­ ста­не­пер­шим­кро­ком­до­йо­го­ ре­аль­ної­ не­за­леж­ності.­ Тай­вань,­ ймовірно,­ по­го­дить­ся­ на­ об’єднан­ня­ з­ ма­те­ри­ко­вим­ Ки­таєм,­а­Північний­Кіпр­у­пер­спек­тиві­об’єднається­з­іншою­ча­с­ти­ною­ос­т­ро­ва­ на­умо­вах­кон­фе­де­рації9. Відо­мо,­що­го­ло­вним­кри­терієм­для­не­виз­на­ної­(або­ча­ст­ко­во­виз­на­ної)­дер- жа­ви­ є­ кон­троль­над­влас­ною­те­ри­торією.­Ви­хо­дя­чи­ з­цьо­го­ за­зна­чені­ дер­жа­ви­ мож­на­розділи­ти­та­ким­чи­ном:­1)­не­виз­нані­(або­ча­ст­ко­во­виз­нані)­дер­жа­ви,­які­ повністю­ кон­тро­лю­ють­ свою­ те­ри­торію­ (Ва­зи­ри­с­тан,­ Со­маліленд,­ Північний­ Кіпр,­Придністров’я);­2)­не­виз­нані­(або­ча­ст­ко­во­виз­нані)­дер­жа­ви,­які­не­в­змозі­ за­без­пе­чи­ти­ по­вний­ кон­троль­ влас­ної­ те­ри­торії­ (Аб­хазія,­ Півден­на­ Осетія,­ Нагірний­Ка­ра­бах);­3)­дер­жавні­ут­во­рен­ня,­де­ет­но­си­по­ки­що­не­от­ри­ма­ли­пра­ва­ на­са­мо­виз­на­чен­ня,­од­нак­кон­тро­лю­ють­те­ри­торію­в­місцях­ком­пакт­но­го­про­жи- ван­ня­за­зна­че­но­го­ет­но­су­(Кур­ди­с­тан,­що­зна­хо­дить­ся­на­те­ри­торії­чо­ти­рь­ох­дер- жав­ –­ Ту­реч­чи­ни,­ Іра­ну,­ Іра­ку,­ Сирії).­ Ок­ре­мо­мож­на­ відзна­чи­ти­Ко­со­во,­ яке­ з­ 2008­ро­ку­зна­хо­дить­ся­під­кон­тро­лем­струк­тур­ЄС. По­ява­но­вих­не­виз­на­них­або­ча­ст­ко­во­виз­на­них­дер­жав­свідчить­про­на­галь­ну­ 581Юридичні і політичні науки не­обхідність­ви­роб­лен­ня­єди­них­прин­ципів­що­до­інсти­ту­ту­виз­нан­ня­но­во­с­тво­ре- них­дер­жав­з­бо­ку­міжна­род­ної­спільно­ти.­Відсутність­єди­них­міжна­род­них­до­ку- ментів­що­до­вре­гу­лю­ван­ня­цих­про­блем,­ як­пра­ви­ло,­при­зво­дить­до­по­си­лен­ня­ на­пру­ги­ в­ ок­ре­мих­ регіонах­ і­ наслідки­ мо­жуть­ бу­ти­ трагічни­ми­ не­ ли­ше­ для­ са­мих­дер­жав,­а­й­для­міжна­род­ної­без­пе­ки­в­ціло­му. Вра­хо­ву­ю­чи­те,­що­кож­не­но­ве­дер­жав­не­ут­во­рен­ня­має­влас­ну­історію­ви­ник- нен­ня,­доцільно­вив­ча­ти­не­виз­нані­дер­жа­ви­в­кон­тексті­тих­конфліктів,­які­й­при- ве­ли­до­по­яви­но­вих­дер­жав.­Аналізу­ю­чи­ґене­зу­етнічно­го­конфлікту,­в­ре­зуль­таті­ яко­го­ по­ста­ла­ но­ва­ дер­жа­ва,­ мож­на­ виз­на­чи­ти­ особ­ли­вості­ кож­но­го­ та­ко­го­ конфлікту­та­спрог­но­зу­ва­ти­пер­спек­ти­ви­зміни­ста­ту­су­не­виз­на­ної­дер­жа­ви.­Так,­ російський­дослідник­А.­Г.­Боль­ша­ков­ви­о­кре­мив­ряд­па­ра­метрів,­не­обхідних­для­ ком­плекс­но­го­аналізу­фе­но­ме­на­не­виз­на­ної­дер­жа­ви:­1)­історія­ви­ник­нен­ня,­ана- ліз­ етнічно­го­ або­ кон­фесійно­го­ конфлікту­ та­ ос­новні­ ета­пи­ йо­го­ роз­вит­ку;­ 2)­ефек­­тивність­пе­ре­го­вор­но­го­про­це­су,­по­се­ред­ництва,­планів­мир­но­го­вре­гу­лю- ван­ня;­3)­фор­му­ван­ня­дер­жав­ності,­еко­номічної­ба­зи­та­гос­по­дарсь­ко­го­ком­плек- су;­ 4)­ ступінь­ де­мо­кра­тич­ності­ політич­но­го­ ре­жи­му;­ 5)­ на­явність/відсутність­ мож­ли­во­с­тей­по­вер­нен­ня­не­виз­на­ної­дер­жа­ви­до­скла­ду­ме­т­ро­полії­або­мож­ли­во- с­тей­для­ існу­ван­ня­ як­не­за­леж­ної­дер­жа­ви;­ 6)­ зацікав­леність­ світо­вих­ та­регіо- наль­них­гравців­у­зміні­або­збе­ре­женні­ста­ту­су­за­зна­че­ної­не­виз­на­ної­дер­жа­ви10. Відзна­чи­мо,­що­в­міжна­род­но­му­праві­відсутні­нор­ми,­які­б­об­ме­жу­ва­ли­пра- во­ будь-якої­ дер­жа­ви­ виз­на­ва­ти­ дер­жав­не­ ут­во­рен­ня,­ що­ ви­ник­ло­ в­ ре­зуль­таті­ са­мо­виз­на­чен­ня.­ На­при­клад,­ міжна­род­но-пра­во­ве­ виз­нан­ня­ дер­жа­ви­ de-facto­ мож­ли­ве­у­формі­підпи­сан­ня­дво­с­то­ронніх­тор­го­во-еко­номічних­до­го­ворів,­до­го- ворів­про­гу­манітар­ну­до­по­мо­гу,­які­виз­на­ча­ють­відно­си­ни­між­дер­жа­ва­ми.­Так,­ Придністров’я­має­кон­так­ти­з­92­країна­ми­світу,­а­міжна­род­на­ра­да­ек­с­пертів,­яка­ го­ту­ва­ла­ре­зо­люцію­що­до­цієї­країни­за­зна­ча­ла,­що­ПМР­є­дер­жа­вою­–­de-facto,­з­ так­зва­ним­«при­хо­ва­ним­виз­нан­ням».­А­відсутність­виз­нан­ня­са­мо­про­го­ло­ше­них­ дер­жав­ міжна­род­ною­ спільно­тою­ ча­с­то­ ком­пен­сується­ виз­нан­ням­ од­на­ од­ної.­ На­при­клад,­в­2001­році­в­м.­Сте­па­на­керті­міністри­іно­зем­них­справ­Придністров’я,­ Нагірно­го­ Ка­ра­ба­ху,­ Півден­ної­ Осетії­ та­ Аб­хазії­ до­мо­ви­ли­ся­ про­ ство­рен­ня­ Співдруж­ності­Не­виз­на­них­Дер­жав­(СНД­–­2),­а­в­червні­2006­ро­ку­в­Су­хумі­пре- зи­ден­ти­ Аб­хазії,­ Півден­ної­ Осетії­ та­ Придністров’я­ повідо­ми­ли­ про­ ство­рен­ня­ співто­ва­ри­ст­ва­ «за­ де­мо­кратію­ та­ пра­ва­ на­родів»,­ ме­тою­ яко­го­ є­ за­вер­шен­ня­ політи­ко-пра­во­во­го­за­без­пе­чен­ня­роз­па­ду­СРСР.­ Вод­но­час,­ історія­ ви­ник­нен­ня­ та­ по­даль­шо­го­ існу­ван­ня­ но­вих­ дер­жав­них­ ут­во­рень­свідчить­про­те,­що­фе­но­мен­не­виз­на­них­дер­жав­не­мо­же­досліджу­ва­ти- ся­ви­ключ­но­че­рез­по­нят­тя­фор­маль­ної­юри­с­пру­денції,­оскільки­сам­факт­виз­нан- ня,­на­сам­пе­ред,­є­політич­ним­ак­том.­А­фор­ми­ і­ступінь­виз­нан­ня­виз­на­ча­ють­ся­ ви­мо­га­ми­ре­аль­ної­політи­ки.­При­кла­дом­мо­же­бу­ти­виз­нан­ня­арабсь­кої­дер­жа­ви­ Па­ле­с­ти­ни­в­1988­році­(відо­мо,­що­в­цей­час­країни­«Па­ле­с­ти­на»,­яка­ма­ла­б­всі­ ат­ри­бу­ти­ дер­жав­ності­фак­тич­но­ не­ існу­ва­ло,­ од­нак­ її­ виз­на­ли­май­же­ по­ло­ви­на­ країн­–­членів­ООН).­Май­же­ана­логічна­си­ту­ація­ви­ник­ла­з­виз­нан­ням­не­за­леж- ності­Ко­со­во­в­2008­році. От­же,­виз­нан­ня­но­вої­дер­жа­ви,­з­од­но­го­бо­ку­є­політич­ним­ак­том,­а­з­іншо­го­–­ інсти­ту­том­ міжна­род­но­го­ пра­ва.­ На­ на­шу­ дум­ку,­ сьо­годні­ мож­на­ роз­гля­да­ти­ за­зна­че­ну­про­бле­му­ли­ше­в­політичній­пло­щині,­оскільки­будь-яка­но­ва­дер­жа­ва­ є­ре­зуль­та­том­за­сто­су­ван­ня­пра­ва­націй­на­са­мо­виз­на­чен­ня,­що­су­пе­ре­чить­іншій­ пра­вовій­нормі­–­те­ри­торіальній­цілісності­дер­жав.­Вра­хо­ву­ю­чи­той­факт,­що­сьо- 582 Держава і право • Випуск 52 годні­ знач­на­ ча­с­ти­на­міжна­род­ної­ спільно­ти­ апе­лю­ють­ до­мо­раль­ності­ се­цесії,­ чим­до­сить­ча­с­то­при­кри­ва­ють­власні­інте­ре­си­в­то­му­чи­іншо­му­регіоні,­го­во­ри- ти­про­ви­роб­лен­ня­універ­саль­них­пра­во­вих­кри­теріїв,­які­б­доз­во­ли­ли­чітко­виз- на­ча­ти,­які­дер­жа­ви­мо­жуть­бу­ти­виз­на­ни­ми­міжна­род­ною­спільно­тою,­а­які­–­ні,­ не­ до­во­дить­ся.­ То­му­ в­ си­ту­ації,­ ко­ли­ універ­сальні­ кри­терії­ відсутні,­ пе­ре­ва­жає­ фор­му­ла­«при­ма­ту­прав­лю­ди­ни­над­су­ве­реніте­том»­і­за­сло­ва­ми­Хер­ста­Хан­ну­ма­ в­су­часній­політиці­пра­во­на­са­мо­виз­на­чен­ня­і­про­го­ло­шен­ня­не­за­леж­ності­ви­ко- ри­с­то­вується­ «скоріше­ емоційно,­ ніж­ ро­зум­но»11,­ а,­ от­же,­ з’яв­ляється­ ба­жан­ня­ роз­гля­да­ти­ за­зна­чені­про­бле­ми­з­точ­ки­зо­ру­політич­ної­доцільності.­Са­ме­полі- тич­на­ доцільність­ при­зве­ла­ до­ по­яви­ регіональ­ної­ фраг­мен­тації­ міжна­род­но­го­ пра­ва,­ко­ли­ви­ни­ка­ють­певні­регіональні­гру­пи,­одні­з­яких­виз­на­ють­но­ву­дер­жа- ву,­а­інші­–­ні.­ Сьо­годні­пи­тан­ня­виз­нан­ня­ або­не­виз­нан­ня­но­вих­дер­жав­тісно­пов’яза­но­ з­ поділом­світу­на­гло­бальні­сфе­ри­впли­ву,­що­підтвер­д­жується­про­це­са­ми­виз­нан- ня­Ко­со­во,­Півден­ної­Осетії­та­Аб­хазії.­З­ог­ля­ду­на­це,­де­які­дослідни­ки­роз­гля­да- ють­акт­виз­нан­ня­че­рез­приз­му­ко­лек­тив­ної­без­пе­ки­ і­ бо­роть­би­ з­міжна­род­ним­ те­ро­риз­мом.­Зо­к­ре­ма,­Е.­Г.­Ля­хов­за­зна­чає:­«З­пра­во­вої­точ­ки­зо­ру,­виз­нан­ня­–­це­ пи­тан­ня­міжна­род­ної­дієздат­ності­і­міжна­род­ної­пра­во­здат­ності­кон­крет­ної­дер- жа­ви.­Як­що­ дер­жа­ви­ не­ виз­на­ють­ яку-не­будь­ кон­крет­ну­ дер­жа­ву,­ а­ во­на­ існує,­ мо­ва­ по­вин­на­ йти­ про­ те,­ що­ з­ точ­ки­ зо­ру­ міжна­род­ної­ спільно­ти­ во­на­ стає­ дієздат­ною­ відра­зу­ після­ ство­рен­ня,­ а­ ось­ пра­во­здат­ною­ во­на­ не­ мо­же­ бу­ти,­ оскільки­ не­ бе­ре­ участь­ у­ відповідних­ міжна­род­них­ уго­дах­ і­ міжна­родній­ співпраці.­Звідси­для­світо­вої­спільно­ти,­…­за­гро­зи,­пов’язані,­на­при­клад,­з­те­ро- риз­мом,­ста­ють­ре­альністю,­оскільки,­як­що­дер­жа­ва­не­виз­на­на,­то­во­на­не­кон- тро­люється­з­по­зицій­міжна­род­но­го­пра­ва,­во­на­не­мо­же­бра­ти­участь­в­міжна­род- них­уго­дах­що­до­бо­роть­би­з­те­ро­риз­мом»12.­Крім­то­го,­не­виз­нані­дер­жа­ви­ча­с­то­ пе­ре­тво­рю­ють­ся­ на­ те­ри­торії­ для­ нар­ко­т­рафіку,­ торгівлі­ зброєю­ то­що.­ От­же,­ з­ ог­ля­ду­на­це,­бу­ло­б­доцільно­аби­не­виз­нані­дер­жа­ви­все-та­ки­яки­мось­чи­ном­зна- хо­ди­ли­ся­ під­ міжна­род­ним­ кон­тро­лем,­ хай­ навіть­ не­ як­ виз­нані­ міжна­род­ним­ співто­ва­ри­ст­вом,­а­як­ут­во­рен­ня,­які­є­суб’єкта­ми­міжна­род­них­відно­син. Аналіз­на­уко­вих­досліджень­що­до­про­блем­виз­нан­ня­но­во­с­тво­ре­них­дер­жав­ дає­змо­гу­ви­о­кре­ми­ти­де­які­мож­ливі­кри­терії,­за­яки­ми­те­о­ре­тич­но­мож­на­за­без- пе­чи­ти­виз­нан­ня­дер­жав.­До­вже­існу­ю­чих­кри­теріїв,­та­ких­як­етнічна­од­норідність­ регіону,­що­відо­кре­мив­ся;­історія­пи­тан­ня­що­до­на­яв­ної­дис­кримінації­за­етнічни- ми­чи­релігійни­ми­оз­на­ка­ми;­спро­можність­но­вої­дер­жа­ви­існу­ва­ти­са­мостійно,­а­ та­кож­чи­бу­ло­про­го­ло­шен­ня­не­за­леж­ності­єди­ним­спо­со­бом­вирішен­ня­про­блем­ існу­ван­ня­пев­ної­гру­пи­лю­дей­у­дер­жаві,­від­якої­во­на­відділи­ла­ся,­мож­на­до­да­ти­ ще­кілька­ас­пектів,­а­са­ме:­1)­Чи­бу­ла­зго­да­ма­те­ринсь­кої­дер­жа­ви­на­відо­крем­лен- ня­ її­ ча­с­ти­ни,­ або­ чи­ відбу­ло­ся­ це­ відо­крем­лен­ня­ мир­ним­шля­хом?­ 2)­ Чи­ має­ но­во­с­тво­ре­на­дер­жа­ва­влас­ну­політич­ну­еліту,­яка­підтри­мується­більшістю­на­се- лен­ня­ регіону­ і­ здат­на­ уп­рав­ля­ти­ і­ кон­тро­лю­ва­ти­ влас­ну­ те­ри­торію?­ 3)­Чи­має­ но­ва­дер­жа­ва­власні­владні­(політичні)­інсти­ту­ти,­які­змо­жуть­за­без­пе­чи­ти­існу- ван­ня­ но­во­го­ дер­жав­но­го­ ут­во­рен­ня?­ 4)­ Чи­ за­без­пе­че­но­юри­дич­не­ уз­го­д­жен­ня­ (прий­нят­тя­не­обхідної­за­ко­но­дав­чої­ба­зи)­співісну­ван­ня­відо­крем­ле­но­го­регіону­з­ ма­те­ринсь­кою­дер­жа­вою­та­ інши­ми­ етнічни­ми­мен­ши­на­ми,­ які­ про­жи­ва­ють­на­ те­ри­торії,­що­відо­кре­ми­ла­ся?­5)­Чи­мож­ли­ве­ре­аль­не­за­без­пе­чен­ня­політи­ки­до­б- ро­сусідства­з­країна­ми­–­сусіда­ми­(регіональ­не­співробітництво)? На­жаль,­сьо­годні­мо­же­мо­ствер­д­жу­ва­ти,­що­в­пи­танні­виз­нан­ня­са­мо­про­го- 583Юридичні і політичні науки ло­ше­них­дер­жав­пе­ре­ва­жає­політи­ка­доцільності,­а­не­міжна­род­не­пра­во.­Од­нак,­ не­зва­жа­ю­чи­на­існу­ючі­пра­вові­колізії,­не­виз­нані­дер­жа­ви­є­са­мостійни­ми­грав- ця­ми­регіональ­ної­і­міжна­род­ної­політи­ки,­а­їх­вплив­на­політич­не­жит­тя­ок­ре­мих­ регіонів­до­сить­суттєвий.­Крім­то­го,­гло­балізація­ство­рює­до­дат­кові­мож­ли­вості­ для­три­ва­ло­го­існу­ван­ня­не­виз­на­них­дер­жав,­а­прин­цип­«міжна­род­ної­політич­ної­ доцільності»,­на­жаль,­по­сту­по­во­стає­чи­не­го­ло­вним­кри­терієм­виз­нан­ня­дер- жав.­Вод­но­час,­фахівці­з­міжна­род­но­го­пра­ва­не­по­ли­ша­ють­ро­бо­ти­з­ви­роб­лен­ня­ но­вих,­більш­при­дат­них­до­ре­аль­но­го­жит­тя,­підходів­до­про­блем­міжна­род­но- пра­во­во­го­виз­нан­ня.­Так,­на­ос­нові­аналізу­при­кладів­ви­ник­нен­ня­на­політичній­ арені­не­виз­на­них­дер­жав,­Ю.­О.­Нікітіна­роз­ро­би­ла­кла­сифікацію­підходів­світо- вої­ спільно­ти­ до­ про­блем­ виз­нан­ня­ са­мо­про­го­ло­ше­них­ дер­жав:­ 1)­ виз­нан­ня­ на­ не­офіційно­му­рівні­(Тай­вань­виз­на­ний­ли­ше­22­країна­ми,­од­нак­на­міжна­род­них­ фо­ру­мах­ви­с­ту­пає­са­мостійно­під­на­звою­«Тай­бей.­Ки­тай»);­2)­ігно­ру­ван­ня­(Ери- т­рея­на­по­чат­ку­90-х­років­до­про­ве­ден­ня­ре­фе­рен­ду­му­і­про­го­ло­шен­ня­не­за­леж- ної­дер­жа­ви).­Вод­но­час,­ігно­ру­ван­ня­при­зво­дить­до­ста­тус-кво­і­відсут­ності­сти- мулів­до­вирішен­ня­конфлікту;­3)­еко­номічні­санкції­(при­зво­дять­до­злит­тя­не­ле- галь­ної­еко­номіки­з­влад­ни­ми­і­си­ло­ви­ми­струк­ту­ра­ми­–­кон­тра­бан­да,­не­за­кон­на­ торгівля­зброєю,­ор­ганізація­нар­ко­т­рафіку);­4)­ви­ко­ри­с­тан­ня­військо­вої­си­ли­для­ ліквідації­ но­во­го­ дер­жав­но­го­ ут­во­рен­ня­ (за­хоп­лен­ня­ Хор­ватією­ са­мо­про­го­ло- шеної­ре­с­публіки­«Сербсь­ка­Край­на»;­ліквідація­Ад­жарії­ як­не­за­леж­но­го­ут­во- рен­ня)13. До­сить­ ціка­вою­що­до­ не­виз­на­них­ дер­жав­ є­ мо­но­графія­ Де­о­на­ Гел­ден­хей­са­ «Спірні»­дер­жа­ви­в­світовій­політиці»­(2009),­при­свя­че­на­аналізу­про­блем­не­виз- на­них­ дер­жав,­ історії­ їх­ ви­ник­нен­ня,­ су­час­них­ ре­алій­ існу­ван­ня­ та­ по­даль­шої­ пер­спек­ти­ви­їх­роз­вит­ку.­Так,­ав­тор­вво­дить­до­на­уко­во­го­обігу­по­нят­тя­«спірні»­ дер­жа­ви­(contested­states).­Цим­по­нят­тям­виз­на­ча­ють­ся­всі­квазідер­жавні­суб’єкти,­ які­праг­нуть­фор­маль­но­го­виз­нан­ня­влас­ної­не­за­леж­ності,­од­нак­з­різних­при­чин­ не­мо­жуть­йо­го­от­ри­ма­ти.­Для­ав­то­ра­«спірні»­дер­жа­ви»­–­по­нят­тя­більш­ши­ро­ке,­ ніж­не­виз­нані­дер­жа­ви,­оскільки,­на­дум­ку­Гел­ден­хей­са,­універ­саль­ний­за­галь­но- прий­ня­тий­кри­терій­участі­в­співто­ва­ристві­дер­жав,­відсутній,­а­de-facto­виз­нан­ня­ ок­ре­мих­дер­жав­є­ча­ст­ко­вим.­Більше­то­го,­повністю­не­виз­на­них­дер­жав­вза­галі­ не­існує,­будь-яка­но­ва­дер­жа­ва,­що­проісну­ва­ла­де­я­кий­час,­має­сво­го­«по­кро­ви- те­ля»,­який­на­ле­жить­до­ко­ла­дав­но­виз­на­них­дер­жав­(Ко­со­во­–­США,­Німеч­чи­на;­ Придністров’я,­Півден­на­Осетія,­Аб­хазія­–­Росія). Ав­тор­до­во­дить,­що­міжна­род­на­спільно­та­виз­нає­або­не­виз­нає­нові­дер­жа­ви,­ ке­ру­ю­чись­ вла­сни­ми­ до­ка­за­ми­ доцільності.­ Крім­ то­го,­ пе­ре­важ­на­ більшість­ су­час­них­ но­вих­ дер­жав­ ви­ник­ла­ в­ ре­зуль­таті­ ет­но­кон­фесійних­ конфліктів­ і­ се­цесії,­то­му­ок­ремі­країни­відмов­ля­ють­ся­їх­виз­на­ва­ти,­піклу­ю­чись­про­влас­ну­ те­ри­торіаль­ну­цілісність. Аналіз­ си­ту­ації­ на­вко­ло­не­виз­на­них­дер­жав­дав­ змо­гу­Гел­ден­хей­су­ зро­би­ти­ вис­но­вок­про­те,­що­виз­нан­ня­«спірної»­дер­жа­ви,­за­зви­чай,­ба­зується­на­політич- них­мо­ти­вах,­а­не­на­мо­раль­них­або­пра­во­вих­за­са­дах.­По­даль­ша­до­ля­та­кої­дер- жа­ви­ за­ле­жить­від­ ево­люції­ співвідно­шен­ня­ сил,­на­яв­ності­ ефек­тив­них,­ ком­пе- тент­них­ і­ зацікав­ле­них­у­ за­вер­шенні­конфлікту,­по­се­ред­ників,­ а­ та­кож­ба­жан­ня­ сторін­конфлікту­йти­на­ком­проміси14. Як­вже­за­зна­ча­ло­ся,­про­цес­виз­нан­ня­або­не­виз­нан­ня­но­во­с­тво­ре­них­дер­жав­ до­сить­ ча­с­то­ за­ле­жить­ від­пе­ре­бу­ван­ня­ тієї­ чи­ іншої­ дер­жа­ви­ в­пев­них­ сфе­рах­ впли­ву­найбільш­впли­во­вих­світо­вих­дер­жав. 584 Держава і право • Випуск 52 Сьо­годні­ли­ше­дві­дер­жа­ви­ре­аль­но­мо­жуть­пре­тен­ду­ва­ти­на­світо­ве­лідер­ст- во­та­по­бу­до­ву­но­вої­ге­о­політи­ки­–­США­і­Росія.­Од­нак­тільки­США­ма­ють­мож- ливість­ про­во­ди­ти­ ак­тив­ну­ регіональ­ну­ політи­ку,­ де­ виз­нан­ня­ но­вих­ дер­жав­ є­ важ­ли­вим­еле­мен­том­зовнішньої­політи­ки.­На­дум­ку­І.­Му­ра­дя­на:­«США­на­ма­га- ють­ся­дро­би­ти­не­ли­ше­Близь­кий­Схід­і­Півден­ну­Азію,­але­й­Євро­пу,­ініціюю­чи,­ в­ то­му­ числі,­ за­ до­по­мо­гою­ діас­пор,­ до­сить­ не­сподівані­ се­па­ра­тистські­ ру­хи­ в­ найбільш­стабільних­регіонах.­Євро­пейці­на­ма­га­ють­ся­чи­ни­ти­спро­тив­цим­тен- денціям,­од­нак­по­ки­що­зовсім­не­го­тові­про­ти­сто­я­ти­цьо­му»15. Аналіз­роз­вит­ку­подій­в­ок­ре­мих­регіонах­світу­свідчить,­що­політи­ка­США­ що­до­ не­виз­на­них­ дер­жа­ви­ є­ ди­фе­ренційо­ва­ною­ та,­ за­га­лом,­ по­зи­тив­ною.­Щоб­ там­не­ка­за­ли­про­те,­що­виз­нан­ня­Ко­со­во­не­є­пре­це­ден­том,­політич­на­підтрим­ка­ США­у­виз­нанні­не­за­леж­ності­цієї­країни,­є­своєрідною­мо­дел­лю­вре­гу­лю­ван­ня­ про­бле­ми­не­виз­на­них­дер­жав. Не­виз­нані­дер­жа­ви­ре­аль­но­ста­ють­суб’єкта­ми­но­вої­ге­о­політи­ки,­оскільки­в­ умо­вах­гло­балізації­такі­дер­жа­ви­мо­жуть­існу­ва­ти­до­сить­дов­гий­час,­і­в­ба­га­ть­ох­ ви­пад­ках­во­ни­є­са­мостійни­ми­і­впли­во­ви­ми­учас­ни­ка­ми­регіональ­ної­та­міжна- род­ної­ політи­ки.­ Крім­ то­го,­ мож­на­ по­го­ди­ти­ся­ з­ дум­кою­ І.­ Му­ра­дя­на,­ що:­ «Зацікав­леність­США­в­існу­ванні­не­виз­на­них­дер­жав­по­ля­гає­не­ли­ше­в­ба­жанні­ збе­рег­ти­регіональ­ну­стабільність­та­в­послідо­вно­му­виз­нанні­си­ту­ації­де-фак­то,­ а­ й­ у­ ви­ко­ри­с­танні­ за­зна­че­них­ те­ри­торій­ у­ влас­них­ стра­тегічних­ інте­ре­сах­ у­ се­ред­нь­о­терміновій­пер­спек­тиві»16.­ Вод­но­час,­ не­зва­жа­ю­чи­ на­ ви­ще­заз­на­че­не,­ про­бле­ма­ ви­роб­лен­ня­ кри­теріїв­ що­до­ виз­нан­ня­ но­во­с­тво­ре­них­ дер­жав­ існує,­ і­ бу­де­ існу­ва­ти,­ оскільки­ по­ява­ но­вих­дер­жав­є­об’єктив­ним­про­це­сом­міжна­род­но­го­роз­вит­ку.­На­ве­де­мо­декілька­ при­кладів. Відповідно­до­ре­зуль­татів­ре­фе­рен­ду­му­(січень­2011­ро­ку)­на­те­ри­торії­Су­да- ну­ви­ник­ла­но­ва­дер­жа­ва­Півден­ний­Су­дан.­На­черзі­«все­на­род­не»­об­го­во­рен­ня­ май­бут­нь­о­го­ існу­ван­ня­ та­ких­штатів­ Су­да­ну­ як­ Гірська­ Нубія,­ Бла­кит­ний­ Ніл,­ Аб’єй,­ Дар­фур.­Фак­тич­но­ ре­фе­рен­дум­ у­Півден­но­му­Су­дані­ дав­ старт­ про­це­су­ бал­канізації­країни,­що­підтвер­д­жується­вис­лов­лю­ван­ня­ми­од­но­го­з­лідерів­но­во- с­тво­ре­ної­ країни­ С.­ Кііра:­ «Су­дан­ че­кає­ кінець­ як­ найбільшої­ країни­ Аф­ри­ки.­­ В­ най­б­лижчій­ пер­спек­тиві­ він­ роз­па­деть­ся­ на­ декілька­ ча­с­тин:­ пер­шим­ бу­де­ Півден­ний­Су­дан,­за­ним­піде­Східний­Су­дан,­потім­Дар­фур…»17. Та­ким­чи­ном,­мож­на­по­го­ди­ти­ся­ з­дум­кою­В.­Карбівни­чо­го:­«…­пре­це­дент,­ що­ має­ місце­ в­ цьо­му­ ви­пад­ку­ (відділен­ня­ Півден­но­го­ Су­да­ну­ –­ авт.)­ ра­зом­ з­ історією­Ко­со­во,­Півден­ної­Осетії­та­Аб­хазії­все­більше­руй­нує­й­без­то­го­крих- кий­фун­да­мент­міжна­род­но­го­пра­ва.­Півден­ний­Су­дан­довів­–­для­то­го,­щоб­ста­ти­ ще­ од­ним­ фор­маль­но­ не­за­леж­ним­ об’єктом­ на­ політичній­ мапі­ світу,­ вже­ не­ обов’яз­ко­во­бу­ти­«на­ро­дом,­що­бо­реть­ся­за­са­мо­виз­на­чен­ня»­або­«жерт­вою­ге­но- ци­ду».­До­сить­про­сто­сидіти­на­ба­га­тих­при­род­ни­ми­ре­сур­са­ми­зем­лях­і­діли­ти­ їх­не­з­тим­гло­баль­ним­грав­цем,­з­яким­це­ро­бить­цен­т­раль­ний­уряд»18.­ Де­які­євро­пейські­аналіти­ки­вва­жа­ють,­що­си­ту­ація­в­Лівії­та­кож­при­зве­де­до­ розчле­ну­ван­ня­країни.­Так,­Ханс-Пе­тер­Мат­тес­(Гам­бургсь­кий­Інсти­тут­гло­баль- них­ і­ регіональ­них­досліджень)­ статті­«Розділ­Лівії­на­ок­ремі­ча­с­ти­ни­стає­все­ більш­ре­аль­ним»­за­зна­чає,­що­«оскільки­у­по­встанців­не­до­стат­ньо­ре­сурсів­для­ за­хва­ту­Західної­Лівії,­а­про­су­ван­ню­Кад­дафі­до­Східної­Лівії­за­ва­жа­ють­дії­со­юз- ників,­розділ­країни­на­декілька­ча­с­тин­стає­до­сить­ймовірним»19. 3­квітня­2011­ро­ку­від­агенції­Ас­сошіей­тед­Пресс­надійшла­ціка­ва­інфор­мація­ 585Юридичні і політичні науки про­ви­ник­нен­ня­но­вої­дер­жа­ви­Азанія,­ роз­та­шо­ва­ної­на­ за­ході­Со­малі.­Повідо- мляється,­що­Най­робі­(Кенія)­підтри­мує­но­ву­адміністрацію­і­вва­жає,­що­Азанія­ мо­же­ста­ти­бу­фер­ною­зо­ною­між­Кенією­та­Со­малі.­За­сло­ва­ми­пре­зи­ден­та­Азанії­ Мо­хам­ме­да­Абді­Ганді,­но­ва­вла­да,­на­сам­пе­ред,­поч­не­відвой­о­ву­ва­ти­те­ри­торію­ для­своєї­дер­жа­ви­в­ра­ди­каль­ної­ісламсь­кої­гру­пи­«Аш­–­Ша­баб»,­яка­за­раз­кон- тро­лює­ більшість­ півден­них­ і­ цен­т­раль­них­ рай­онів­ Со­малі­ та­ знач­ну­ ча­с­ти­ну­ Мо­гадішо.­Вра­хо­ву­ю­чи­той­факт,­що­на­те­ри­торії­Со­малі­вже­існує­по­над­півде- сят­ка­не­виз­на­них­дер­жав­них­ут­во­рень,­більшість­з­яких­пе­ре­бу­ває­під­впли­вом­ ра­ди­каль­них­ісламсь­ких­рухів,­по­стає­пи­тан­ня­про­хоч­який-не­будь­кон­троль­цих­ те­ри­торій­ з­ бо­ку­ міжна­род­ної­ спільно­ти.­ Вод­но­час,­ та­кий­ кон­троль­ мож­ли­вий­ ли­ше­за­умо­ви­на­ла­го­д­жен­ня­офіційних­(або­de-faсto)­зв’язків­з­ліде­ра­ми­за­зна­че- них­те­ри­торіаль­них­ут­во­рень. Що­сто­сується­Росії,­то­військо­вий­конфлікт­в­Грузії­2008­ро­ку,­виз­нан­ня­не­за- леж­ності­Аб­хазії­та­Півден­ної­Осетії,­свідчить­про­її­на­ма­ган­ня­збе­рег­ти­та­по­си- ли­ти­свій­вплив­в­цьо­му­регіоні,­оскільки­сьо­годні­це­чи­не­єди­ний­спосіб­уник- ну­ти­ до­сить­ ре­аль­ної­ при­сут­ності­ США­ на­ влас­них­ півден­них­ кор­до­нах.­ Зро- зуміло,­що­у­ви­пад­ку­по­вто­рен­ня­конфлікту­між­Грузією­та­Аб­хазією­і­Півден­ною­ Осетією,­ Росія­ зму­ше­на­ бу­де­ роз­по­ча­ти­ військові­ дії­ про­ти­ Грузії.­ Вра­хо­ву­ю­чи­ той­факт,­що­Росія­не­має­ре­сурсів­для­по­вно­мас­штаб­ної­війни,­де­які­російські­ аналіти­ки­вва­жа­ють,­що­найбільш­оп­ти­маль­ним­шля­хом­є­на­дан­ня­політич­ної­та­ еко­номічної­ підтрим­ки­ цим­ ут­во­рен­ням­ і­ та­ким­ чи­ном­ збе­рег­ти­ кон­троль­ над­ за­зна­че­ни­ми­ те­ри­торіями.­ Ок­ремі­ політо­ло­ги­ вже­ навіть­ ма­ють­ певні­ пла­ни­ віднос­но­юри­дич­но­го­ підґрун­тя­ та­ких­ дій.­ Так,­О.Ю.­Мас­лов­ за­зна­чає:­ «Оп­ти- маль­ний­ варіант­для­Росії­ –­ це­на­ла­го­д­жен­ня­жит­тя­ в­ ок­ре­мих­регіонах­Грузії,­ по­чи­на­ю­чи­ з­ Ад­жарії…­ і­ мак­си­маль­не­ за­тя­гу­ван­ня­ ви­борів­ но­во­го­ пре­зи­ден­та­ Грузії­(мо­ва­йде­про­період­після­скла­дан­ня­по­вно­ва­жень­М.­Са­а­кашвілі­–­авт.)­ че­рез­по­ча­ток­кон­сти­туційної­ре­фор­ми.­Спо­чат­ку­…­об­ра­ти­голів­ок­ре­мих­ча­с­тин­ Грузії,­а­кон­троль­над­Тбілісі­по­кла­с­ти­на­тим­ча­со­ву­адміністрацію…­Потім­роз- по­ча­ти­ кон­сти­туційну­ ре­фор­му,­ за­клав­ши­ в­ Кон­сти­туцію­ Грузії­ фе­де­раль­ний­ прин­цип­і­без­влад­ний­ста­тус­пре­зи­ден­та.­Як­що­про­цес­кон­сти­туційно­го­са­мо­виз- на­чен­ня­ Грузії­ за­тяг­неть­ся­ на­ де­ся­тиліття,­ то­ в­ цьо­му­ не­має­ нічо­го­ страш­но­го.­ Досвід­об’єдна­ної­Євро­пи­свідчить,­що­ра­тифікація­Кон­сти­туції­–­про­цес­дов­го- т­ри­ва­лий,­і­мож­на­до­сить­дов­го­жи­ти­за­яки­мось­«ку­таїським­до­го­во­ром».­30­–­40­ років­ до­стат­ньо,­ щоб­ всі­ ча­с­ти­ни­ Грузії­ до­б­ровільно,­ слідом­ за­ Аб­хазією­ та­ Півден­ною­Осетією­ввійшли­до­скла­ду­но­вої­Росії»20. Та­ким­чи­ном,­мож­на­зро­би­ти­де­які­вис­нов­ки.­До­то­го­ча­су,­по­ки­в­міжна­род- но­му­ праві­ бу­де­ існу­ва­ти­ гло­баль­на­ су­пе­речність­ між­ пра­вом­ націй­ (на­родів,­ ет­носів)­на­са­мо­виз­на­чен­ня­ і­пра­вом­на­те­ри­торіаль­ну­цілісність­дер­жа­ви,­до­ти­ ви­ро­би­ти­ універ­сальні­ кри­терії­ виз­на­чен­ня­ са­мо­про­го­ло­ше­них­ дер­жав­ бу­де­ не­мож­ли­во.­Од­нак­ми­жи­ве­мо­в­ре­аль­но­му­світі,­де­ви­ни­ка­ють­нові­дер­жа­ви,­які­ праг­нуть­не­за­леж­ності­й­ виз­нан­ня­міжна­род­ним­співто­ва­ри­ст­вом.­От­же,­маємо­ виз­на­чи­ти,­хо­ча­б­те­о­ре­тич­но,­кри­терії,­відповідно­до­яких,­за­умо­ви­їх­до­три­ман- ня­но­ви­ми­дер­жа­ва­ми,­че­рез­пев­ний­проміжок­ча­су­во­ни­мо­жуть­роз­ра­хо­ву­ва­ти­ на­виз­нан­ня­їх­міжна­род­ною­спільно­тою.­ 1.­ Уша ков Н.А.­ Меж­ду­на­род­ное­ пра­во:­ Учеб­ник.­ –­ М.:­ Юрист,­ 2000.­ –­ С.­ 145.­ 2. Міжна род не­ пра­во:­ На­вчаль­ний­ посібник­ /­ За­ ред.­ М.В.­ Бу­ро­минсь­ко­го.­ –­ К.:­ Юрінком­Інтер,­2006.­–­С.­34.­3. Меж ду на род ное пра­во:­Учеб­ник­для­ву­зов­/­Под­ред.­ 586 Держава і право • Випуск 52 Иг­на­тен­ко­Г.­В.­и­Ти­у­но­ва­О.И.­–­М.:­НОР­МА–ИН­ФРА–М,­1999.­–­С.­256.­4. Еле­кт­рон- ний­ре­сурс.­ –­Ре­жим­до­сту­пу: http://www.advokat-didenko.com/glossary/253/­5. Аре шев А.Г.­Не­при­знан­ные­го­су­дар­ст­ва:­в­по­ис­ках­стра­те­гии­мир­но­го­уре­гу­ли­ро­ва­ния­кон­флик- тов­//­21-й­век.­–­2007.­–­№­2­(6).­–­С.­123­–­141.­6. Кон вен ция о­пра­вах­и­обя­зан­но­с­тях­ го­су­дарств.­Меж­ду­на­род­ное­пра­во­в­из­бран­ных­до­ку­мен­тах­/­Под­ред.­В.Н.­Дур­де­нев- ско­го.­–­М.,­1957.­–­Т.­1.­–­С.­34-35.­7. Там­са­мо.­8. Там­са­мо.­9. Дівак В.В.­Се­па­ра­тизм­ як­фе­но­мен­ су­час­ної­політи­ки:­політо­логічні­ та­пра­вові­ ас­пек­ти.­ –­К.:­Ло­гос,­ 2010.­ –­ С.­142-143.­10. Боль ша ков А.Г.­Не­при­знан­ные­го­су­дар­ст­ва­пост­со­вет­ско­го­про­ст­ран­ст­ва­ в­си­с­те­ме­рос­сий­ских­на­ци­о­наль­ных­ин­те­ре­сов.­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс]­–­Ре­жим­до­сту- пу:­ http://www.politex.info/content/view/413/30­ 11. Кон­фликт­ мне­ний­ //­ Washington­ ProFile.­ –­ 2008.­ –­Вып.­ 13­ (864).­ [Еле­к­трон­ний­ре­сурс]­ –­Ре­жим­до­сту­пу:­ http://www.­ washprofile.org/?q=ru/node/7413­12. Ашав ский Б., Ана нье ва Е.­О­во­про­се­при­зна­ния­го­су- дарств.­–­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­–­Ре­жим­до­сту­пу:­http://moldova.i-learn.co.uk/ru/article/ default.aspx/1252­13. Ни ки ти на Ю.А.­Уре­гу­ли­ро­ва­ние­ «за­мо­ро­жен­ных»­ре­ги­о­наль­ных­ кри­зи­сов.­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­–­Ре­жим­до­сту­пу:­http://www.ifpc.ru/index.­php?cat=216­ 14. Тро иц кий М.А.­ Це­на­ не­при­зна­ния.­ Меж­ду­на­род­ные­ про­цес­сы­ [Эле­к­трон­ный­ ре­сурс].­–­Т.­7.­–­2009.­–­№­2.­–­С.­138–141.­Ре­жим­до­сту­пу:­http://www.­intertrends.ru/ twenty/016.htm­15. Му ра дян И.­Вос­точ­ная­Ев­ро­па­в­«но­вой»­ге­о­по­ли­ти­че­с­кой­си­ту­а­ции.­ [Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­–­Ре­жим­до­сту­пу:­http://www.inosmi.ru/­europe/20091127/156722721. html­16. Там­са­мо.­17. Аре шев А.Г.­Рас­чле­не­ние­Су­да­на.­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­–­Ре­жим­ до­сту­пу:­http://www.fondsk.ru/news/2011/01/20/raschlenenie-sudana.html­18.­Кар бив ни чий В.­США­хо­тят­от­во­е­вать­у­Ки­тая­Су­дан.­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­–­Ре­жим­до­сту­пу:­http:// world.comments.ua/2011/01/20/223485/ssha-hotyat-otvoevat-kitaya-sudan.html­ 19.­ Рас чле­ не ние Ли­вии­ ка­жет­ся­ все­ бо­лее­ ве­ро­ят­ным:­ со­бы­тия­ на­ Ближ­нем­ Вос­то­ке­ в­ зер­ка­ле­ за­пад­ных­ СМИ.­ [Еле­к­трон­ний­ ре­сурс].­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://pda.regnum.ru/news/ polit/1387482.html­ 20. Мас лов О.Ю.­ Гру­зия­ –­ Из­ра­иль­ Кав­ка­за­ и­ гло­баль­ный­ про­ект­ «Бал­ка­ни­за­ция­–­800».­ [Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­–­Ре­жим­досту­пу:­http://www.polit.nnov. ru/2009/11/19/wargruzizrael4/­ 587Юридичні і політичні науки Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ В. В. ДІвак. ДеЯкІ проблеми мІжнародно-правового визнаннЯ невизнаних держав
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34015
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1563-3349
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-02T08:01:34Z
publishDate 2011
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
record_format dspace
spelling Дівак, В.В.
2012-06-01T05:27:42Z
2012-06-01T05:27:42Z
2011
Деякі проблеми міжнародно-правового визнання невизнаних держав / В.В. Дівак // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 579-587. — Бібліогр.: 20 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34015
Аналізуються проблеми визнання невизнаних або частково визнаних держав з боку міжнародної спільноти, наголошується на необхідності вироблення єдиних принципів щодо інституту визнання новостворених держав, а також розглядаються можливі критерії, відповідно до яких, нові держави можуть розраховувати на визнання їх міжнародним співтовариством.
Анализируются проблемы признания международным сообществом непризнанных или частично признанных государств, акцентируется внимание на необходимости выработки единых принципов для признания новых государств, а также рассматриваются возможные критерии, в соответствии с которыми непризнанные государства могут рассчитывать на свое признание.
The article analyzes the problems of recognition of unrecognized or partially recognized states with the international community, stressed the need for common principles regarding the institution of recognition emerging countries, and discusses possible criteria according to which new states can rely on recognition of the international community.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Політичні науки
Деякі проблеми міжнародно-правового визнання невизнаних держав
Article
published earlier
spellingShingle Деякі проблеми міжнародно-правового визнання невизнаних держав
Дівак, В.В.
Політичні науки
title Деякі проблеми міжнародно-правового визнання невизнаних держав
title_full Деякі проблеми міжнародно-правового визнання невизнаних держав
title_fullStr Деякі проблеми міжнародно-правового визнання невизнаних держав
title_full_unstemmed Деякі проблеми міжнародно-правового визнання невизнаних держав
title_short Деякі проблеми міжнародно-правового визнання невизнаних держав
title_sort деякі проблеми міжнародно-правового визнання невизнаних держав
topic Політичні науки
topic_facet Політичні науки
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34015
work_keys_str_mv AT dívakvv deâkíproblemimížnarodnopravovogoviznannâneviznanihderžav

Similar Items