Деякі проблеми міжнародно-правового визнання невизнаних держав
Аналізуються проблеми визнання невизнаних або частково визнаних держав з боку міжнародної спільноти, наголошується на необхідності вироблення єдиних принципів щодо інституту визнання новостворених держав, а також розглядаються можливі критерії, відповідно до яких, нові держав...
Saved in:
| Published in: | Держава і право |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34015 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Деякі проблеми міжнародно-правового визнання невизнаних держав / В.В. Дівак // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 579-587. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859774216264482816 |
|---|---|
| author | Дівак, В.В. |
| author_facet | Дівак, В.В. |
| citation_txt | Деякі проблеми міжнародно-правового визнання невизнаних держав / В.В. Дівак // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 579-587. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Аналізуються
проблеми
визнання
невизнаних
або частково
визнаних
держав
з боку
міжнародної
спільноти,
наголошується
на необхідності
вироблення
єдиних
принципів
щодо
інституту
визнання
новостворених
держав,
а також
розглядаються
можливі
критерії,
відповідно до яких, нові держави
можуть
розраховувати
на визнання
їх
міжнародним
співтовариством.
Анализируются
проблемы
признания
международным
сообществом
непризнанных
или частично
признанных
государств,
акцентируется
внимание
на необходимости
выработки
единых
принципов
для признания
новых
государств,
а также
рассматриваются
возможные
критерии,
в соответствии
с которыми
непризнанные
государства
могут
рассчитывать
на свое признание.
The article analyzes the problems of recognition of unrecognized or partially recognized
states with the international community, stressed the need for common principles regarding
the institution of recognition emerging countries, and discusses possible criteria according to
which new states can rely on recognition of the international community.
|
| first_indexed | 2025-12-02T08:01:34Z |
| format | Article |
| fulltext |
В. В. ДІВАК. ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО
ВИЗНАННЯ НЕВИЗНАНИХ ДЕРЖАВ
Аналізу ють ся про бле ми виз нан ня не виз на них або ча ст ко во виз на них дер жав з бо ку
міжна род ної спільно ти, на го ло шується на не обхідності ви роб лен ня єди них прин ципів
що до інсти ту ту виз нан ня но во с тво ре них дер жав, а та кож роз гля да ють ся мож ливі
кри терії, відповідно до яких, нові дер жа ви мо жуть роз ра хо ву ва ти на виз нан ня їх
міжна род ним співто ва ри ст вом.
Ключові слова: дер жа ва, міжна род нопра во ве виз нан ня, не виз нані дер жа ви,
політич на доцільність, ге о політи ка.
Ана ли зи ру ют ся про бле мы при зна ния меж ду на род ным со об ще ст вом не при знан ных
или ча с тич но при знан ных го су дарств, ак цен ти ру ет ся вни ма ние на не об хо ди мо с ти
вы ра бот ки еди ных прин ци пов для при зна ния но вых го су дарств, а так же рас сма т ри ва
ют ся воз мож ные кри те рии, в со от вет ст вии с ко то ры ми не при знан ные го су дар ст ва
мо гут рас счи ты вать на свое при зна ние.
Ключевые слова: го су дар ст во, меж ду на род нопра во вое при зна ние, не при знан ные
го су дар ст ва, по ли ти че с кая це ле со об раз ность, ге о по ли ти ка.
The article analyzes the problems of recognition of unrecognized or partially recognized
states with the international community, stressed the need for common principles regarding
the institution of recognition emerging countries, and discusses possible criteria according to
which new states can rely on recognition of the international community.
Keywords: the state, international legal recognition, unrecognized state, political expedi
ency, geopolitics.
Останнімчасом актуалізуваласяпроблема визнанняновихдержавнихутво-
рень,насампередчерезпроголошеннянезалежностіКосово,азгодомПівденної
Осетії та Абхазії. В зв’язку з цим серед науковців з міжнародного права та
політиківактивнопочалиобговорюватисядеякіпроблеми–основнікритеріївиз-
нання держав; політичні та правові аспекти виникнення нової держави як
суб’єктаміжнародногоправа;якимчиномвпливає(ічивпливаєвзагалі)настатус
новоїдержавичастковевизнанняїїміжнародноюспільнотою.Актуальністьцих
питаньпов’язанатакожзтим,щовумовахкризиялтинсько-потсдамськоїсисте-
мисвітоустрою,невизнанідержавиєневід’ємниміважливимелементомсучас-
нихгеополітичнихтрансформацій.
Отже, насамперед постає питання, що таке міжнародно-правове визнання?
Загаломвюридичнійлітературііснуєдекількавизначень.Так,М.О.Ушаковвва-
жає,що«визнання–цеодностороннійдобровільнийактдержави,вякомупрямо
чи опосередковано вонаповідомляє абопро те,щорозглядає іншудержаву як
суб’єктміжнародногоправаімаєнамірпідтримуватизнеюофіційнівідносини,
абопроте,щовважаєвладу,якавстановленанеконституційнимшляхомвдержаві
чиначастиніїїтериторії,доситьефективноюдлятого,щобвиступативміжна-
роднихвідносинахякпредставникцієїдержавичинаселеннявідповідноїтери-
торії»1.
Міжнародно-правове визнання – «односторонній правовий акт суб’єкта
міжнародногоправа,якимконстатуєтьсяюридичнийфактутворенняновоїдер-
жавитависловлюєтьсянамірвступитизновимсуб’єктомміжнародногоправау
579Юридичні і політичні науки
©ДІВАК Вікторія Віталіївна–кандидатполітичнихнаук
міжнародніправовідносини»2.
Ще одне визначення.Міжнародно-правове визнання – «інститут, на основі
якого існуючі держави або міжнародні організації встановлюють офіційні або
неофіційні,повніабонеповнівідносинизновимисуб’єктамиміжнародногопра-
ва»3.
Як бачимо, наведені визначення міжнародно-правового визнання суттєво
відрізняються одне від одного, що певною мірою свідчить про розпливчату
сутністьзазначеногопоняття.Досьогоднієдностівцьомупитаннісередюристів-
міжнародниківнеіснує,можливочерезте,щовизнанняновихдержавдужетісно
пов’язанезполітичноюскладовою,тобтоздоситьдинамічнимигеополітичними
інтересамикраїн,втомучислійзарахунокновихдержавнихутворень.
Існуютьдвіосновнітеоріїщодосутностітаюридичногозначеннявизнання
держав:конститутивнаідекларативна.Конститутивнатеоріяпередбачає,щонова
державастаєсуб’єктомміжнародногоправалишевнаслідоквизнанняїїіншими
державами.Відповіднододекларативної теорії –державаотримуєміжнародну
правосуб’єктність самим фактом свого існування, а визнання лише констатує
зазначену правосуб’єктність. Міжнародно-правове визнання, зазвичай, має дві
форми: de-jure і de-facto. De-jure – повне остаточне офіційне визнання, яке
свідчитьпробажаннясторони,яказдійснюєвизнання,встановитизістороною,
якавизнається,дипломатичнихвідносинвповномуобсязі.De-facto–специфічна
форманеповноготимчасовоговизнання.Визнанняde-factoможепризводитидо
встановлення консульських відносин. Якщо суб’єкти міжнародного права не
визнають одне одного офіційно, але змушені вступити в тій чи іншій формі в
контактиміжсобою, говорятьпротак званевизнанняad-hoc (тількидляцього
випадку)4.
Вважається,що основним суб’єктомміжнародного права є держава.Щена
початкуХХстоліттяГеоргЕллінекзприводукритеріївдержавностізазначав,що
державаповиннамативласнутериторію,постійненаселення,щопроживаєнацій
територіїтасувереннувладу5.
Зауважимо,щосьогодніфактичноєдинимміжнародно-правовимдокументом,
в якому викладено поняття «держава», є Конвенція Монтевідео про права і
обов’язки держав від 26 грудня 1933 року (ратифікована в 1936 році). В Кон-
венції,зокрема,зазначається,що«держава–цесуб’єктміжнародногоправа,який
повинен мати такі ознаки: 1) постійне населення; 2) визначену територію;
3)уряд;4)здатністьвступатиувідносинизіншимидержавами»6.
З історії відомо,що вХІХ ст. суверенноювважалася лише та держава, яка
малаполітичневизнанняістатусякоїбазувавсяна«правідавності»,однаккри-
терії«політичноговизнання»малидоситьрозпливчастийтаневизначенийхарак-
тер, чим часто користувалися конфліктуючі сторони, які тлумачили історію
виникненнятанаслідкиконфліктукожнанасвоюкористь.Взв’язкузцим,вст.3
КонвенціїМонтевідео зазначалося: «Політичне існування державине залежить
відїївизнанняіншимидержавами.Навітьдовизнаннядержавамаєправозахи-
щатисвоюцілісністьінезалежність,піклуватисяпрозбереження(свогоіснуван-
ня)тапродобробут,отжеорганізовуватисятак,яквважаєзапотрібне,видавати
законищодотого,щозачіпаєїїінтереси,управлятисвоїмиінституціями(services)
тавизначатиюрисдикціюікомпетенціюсвоїхсудів»7.
Загалом,наКонференціївМонтевідеобулипроголошеніважливіпринципи
права: 1) принцип рівності – «державиюридично рівні, користуються тими ж
580 Держава і право • Випуск 52
правамиімаютьоднаковіможливості(capacity)вїхреалізації(ст.4);2)принцип
невтручання–«жоднадержаванемаєправавтручатисяувнутрішніабозовнішні
справиіншоїдержави»(ст.8);3)принципсуверенітету–«юрисдикціядержавв
межахїхнаціональноїтериторії,поширюєтьсянавсіх,хтотампроживає»(ст.9);
4)принципзбереженнямиру–«основнийінтересдержавполягаєвзбереженні
миру.Будь-якірозбіжності,щовиникаютьміжними,повиннівирішуватисямир-
нимиметодами»(ст.10);5)принципнедоторканостітериторій–«територіядер-
жави є недоторканою і не може бути об’єктом військової окупації, або інших
засобівпрямогоабонепрямогопримусузбудь-якихмотивів»(ст.11)8.
Отже,самевКонвенціїМонтевідеовпершебуловикладеновизначенняпонят-
тя«держава».
Сьогоднідоневизнаних(Придністров’я,НагірнийКарабах)тачасткововиз-
наних держав відносяться Тайвань (визнаний 22 країнами), Палестина (96),
ЗахіднаСахара(49),ПівнічнийКіпр(визнанийлишеТуреччиною),Косово(70),
Абхазія(3)таПівнічнаОсетія(3).РеспублікаСомалілендмаєполітичнівідноси-
низшістьмакраїнами,однакнатериторіїколишньоїСомалісьогоднііснуютьще
чотириневизнаних самопроголошених утворень (Пунтленд – 1998,Галмудуг –
2006,Маахір–2007,Нортланд–2008).Здеякимизастереженнямиможнаговори-
ти про Курдистан і Кашмір. Останнім часом до цієї групи держав додають
ІсламськуДержавуВазиристан,незалежністьякоїбулопроголошенов2006році
проталібськимибойовиками–пуштунаминатериторіїпівнічно-західногоПаки-
стану.Всерпні2008рокудоцієїгрупидержавприєдналисяПівденнаОсетіята
Абхазія.Загалом,«невизнаніабочасткововизнанідержави»–цеполітико-тери-
торіальніутворення,якімаютьпевнінеобхідніатрибутидержавності,алевтой
жечаснемаютьповного абочасткового визнанняміжнародноюспільнотою, а
отже й не мають можливості виступати повноцінним суб’єктом міжнародного
права.Нанашудумку,подальшадоляцихдержавщодоперспективиїхвизнання
міжнародноюспільнотою,можебутинаступною:Палестина та ЗахіднаСахара
такчиінакшестанутьчленамиООН,Кашмір,ймовірно,будечастиноюабоІндії,
абоПакистану,Курдистанвжемаєвсіатрибутинезалежноїдержави,хочапоки
щонезаявлявофіційнопросвоюнезалежність.Говоримо«покищо»,оскільки
великаймовірністьтого,щопіслявиходузІракуамериканськихвійськбудеспро-
ба створенняВеликогоКурдистану,що станепершимкрокомдойого реальної
незалежності. Тайвань, ймовірно, погодиться на об’єднання з материковим
Китаєм,аПівнічнийКіпруперспективіоб’єднаєтьсязіншоючастиноюострова
наумовахконфедерації9.
Відомо,щоголовнимкритеріємдляневизнаної(абочасткововизнаної)дер-
жави є контрольнадвласноютериторією.Виходячи зцього зазначені держави
можнарозділититакимчином:1)невизнані(абочасткововизнані)держави,які
повністю контролюють свою територію (Вазиристан, Сомаліленд, Північний
Кіпр,Придністров’я);2)невизнані(абочасткововизнані)держави,якіневзмозі
забезпечити повний контроль власної території (Абхазія, Південна Осетія,
НагірнийКарабах);3)державніутворення,деетносипокищонеотрималиправа
насамовизначення,однакконтролюютьтериторіювмісцяхкомпактногопрожи-
ваннязазначеногоетносу(Курдистан,щознаходитьсянатериторіїчотирьохдер-
жав – Туреччини, Ірану, Іраку, Сирії). Окремоможна відзначитиКосово, яке з
2008рокузнаходитьсяпідконтролемструктурЄС.
Появановихневизнанихабочасткововизнанихдержавсвідчитьпронагальну
581Юридичні і політичні науки
необхідністьвиробленняєдинихпринципівщодоінститутувизнанняновостворе-
нихдержавзбокуміжнародноїспільноти.Відсутністьєдинихміжнароднихдоку-
ментівщодоврегулюванняцихпроблем, якправило,призводитьдопосилення
напруги в окремих регіонах і наслідки можуть бути трагічними не лише для
самихдержав,айдляміжнародноїбезпекивцілому.
Враховуючите,щокожненоведержавнеутвореннямаєвласнуісторіювиник-
нення,доцільновивчатиневизнанідержавивконтекстітихконфліктів,якійпри-
велидопоявиновихдержав.Аналізуючиґенезуетнічногоконфлікту,врезультаті
якого постала нова держава, можна визначити особливості кожного такого
конфліктутаспрогнозуватиперспективизмінистатусуневизнаноїдержави.Так,
російськийдослідникА.Г.Большаковвиокремиврядпараметрів,необхіднихдля
комплексногоаналізуфеноменаневизнаноїдержави:1)історіявиникнення,ана-
ліз етнічного або конфесійного конфлікту та основні етапи його розвитку;
2)ефективністьпереговорногопроцесу,посередництва,планівмирноговрегулю-
вання;3)формуваннядержавності,економічноїбазитагосподарськогокомплек-
су; 4) ступінь демократичності політичного режиму; 5) наявність/відсутність
можливостейповерненняневизнаноїдержавидоскладуметрополіїабоможливо-
стейдля існування якнезалежноїдержави; 6) зацікавленість світових тарегіо-
нальнихгравцівузмініабозбереженністатусузазначеноїневизнаноїдержави10.
Відзначимо,щовміжнародномуправівідсутнінорми,якібобмежувалипра-
во будь-якої держави визнавати державне утворення, що виникло в результаті
самовизначення. Наприклад, міжнародно-правове визнання держави de-facto
можливеуформіпідписаннядвосторонніхторгово-економічнихдоговорів,дого-
ворівпрогуманітарнудопомогу,яківизначаютьвідносиниміждержавами.Так,
Придністров’ямаєконтактиз92країнамисвіту,аміжнароднарадаекспертів,яка
готуваларезолюціющодоцієїкраїнизазначала,щоПМРєдержавою–de-facto,з
такзваним«прихованимвизнанням».Авідсутністьвизнаннясамопроголошених
держав міжнародною спільнотою часто компенсується визнанням одна одної.
Наприклад,в2001роцівм.СтепанакертіміністриіноземнихсправПридністров’я,
Нагірного Карабаху, Південної Осетії та Абхазії домовилися про створення
СпівдружностіНевизнанихДержав(СНД–2),авчервні2006рокувСухуміпре-
зиденти Абхазії, Південної Осетії та Придністров’я повідомили про створення
співтовариства «за демократію та права народів», метою якого є завершення
політико-правовогозабезпеченнярозпадуСРСР.
Водночас, історія виникнення та подальшого існування нових державних
утвореньсвідчитьпроте,щофеноменневизнанихдержавнеможедосліджувати-
сявиключночерезпоняттяформальноїюриспруденції,оскількисамфактвизнан-
ня,насамперед,єполітичнимактом.Аформи іступіньвизнаннявизначаються
вимогамиреальноїполітики.Прикладомможебутивизнанняарабськоїдержави
Палестинив1988році(відомо,щовцейчаскраїни«Палестина»,якамалабвсі
атрибути державностіфактично не існувало, однак її визналимайже половина
країн–членівООН).Майжеаналогічнаситуаціявиниклазвизнаннямнезалеж-
ностіКосовов2008році.
Отже,визнанняновоїдержави,зодногобокуєполітичнимактом,азіншого–
інститутом міжнародного права. На нашу думку, сьогодні можна розглядати
зазначенупроблемулишевполітичнійплощині,оскількибудь-якановадержава
єрезультатомзастосуванняправанаційнасамовизначення,щосуперечитьіншій
правовійнормі–територіальнійцілісностідержав.Враховуючитойфакт,щосьо-
582 Держава і право • Випуск 52
годні значна частинаміжнародної спільноти апелюють доморальності сецесії,
чимдоситьчастоприкриваютьвласніінтересивтомучиіншомурегіоні,говори-
типровиробленняуніверсальнихправовихкритеріїв,якібдозволиличітковиз-
начати,якідержавиможутьбутивизнанимиміжнародноюспільнотою,аякі–ні,
не доводиться. Тому в ситуації, коли універсальні критерії відсутні, переважає
формула«приматуправлюдининадсуверенітетом»ізасловамиХерстаХаннума
всучаснійполітиціправонасамовизначенняіпроголошеннянезалежностівико-
ристовується «скоріше емоційно, ніж розумно»11, а, отже, з’являється бажання
розглядати зазначеніпроблемизточкизоруполітичноїдоцільності.Самеполі-
тична доцільність призвела до появи регіональної фрагментації міжнародного
права,коливиникаютьпевнірегіональнігрупи,однізякихвизнаютьновудержа-
ву,аінші–ні.
Сьогодніпитаннявизнання абоневизнанняновихдержавтіснопов’язано з
поділомсвітунаглобальнісферивпливу,щопідтверджуєтьсяпроцесамивизнан-
няКосово,ПівденноїОсетіїтаАбхазії.Зоглядунаце,деякідослідникирозгляда-
ютьактвизнаннячерезпризмуколективноїбезпеки і боротьби зміжнародним
тероризмом.Зокрема,Е.Г.Ляховзазначає:«Зправовоїточкизору,визнання–це
питанняміжнародноїдієздатностііміжнародноїправоздатностіконкретноїдер-
жави.Якщо держави не визнають яку-небудь конкретну державу, а вона існує,
мова повинна йти про те, що з точки зору міжнародної спільноти вона стає
дієздатною відразу після створення, а ось правоздатною вона не може бути,
оскільки не бере участь у відповідних міжнародних угодах і міжнародній
співпраці.Звідсидлясвітовоїспільноти,…загрози,пов’язані,наприклад,зтеро-
ризмом,стаютьреальністю,оскільки,якщодержаваневизнана,товонанекон-
тролюєтьсязпозиційміжнародногоправа,вонанеможебратиучастьвміжнарод-
нихугодахщодоборотьбизтероризмом»12.Крімтого,невизнанідержавичасто
перетворюються на території для наркотрафіку, торгівлі зброєю тощо. Отже, з
оглядунаце,булобдоцільноабиневизнанідержавивсе-такиякимосьчиномзна-
ходилися під міжнародним контролем, хай навіть не як визнані міжнародним
співтовариством,аякутворення,якієсуб’єктамиміжнароднихвідносин.
Аналізнауковихдослідженьщодопроблемвизнанняновостворенихдержав
даєзмогувиокремитидеякіможливікритерії,заякимитеоретичноможназабез-
печитивизнаннядержав.Довжеіснуючихкритеріїв,такихякетнічнаоднорідність
регіону,щовідокремився;історіяпитаннящодонаявноїдискримінаціїзаетнічни-
мичирелігійнимиознаками;спроможністьновоїдержавиіснуватисамостійно,а
такожчибулопроголошеннянезалежностієдинимспособомвирішенняпроблем
існуванняпевноїгрупилюдейудержаві,відякоївонавідділилася,можнадодати
щекількааспектів,асаме:1)Чибулазгодаматеринськоїдержавинавідокремлен-
ня її частини, або чи відбулося це відокремлення мирнимшляхом? 2) Чи має
новостворенадержававласнуполітичнуеліту,якапідтримуєтьсябільшістюнасе-
лення регіону і здатна управляти і контролювати власну територію? 3)Чимає
новадержававласнівладні(політичні)інститути,якізможутьзабезпечитиісну-
вання нового державного утворення? 4) Чи забезпеченоюридичне узгодження
(прийняттянеобхідноїзаконодавчоїбази)співіснуваннявідокремленогорегіонуз
материнськоюдержавоюта іншими етнічнимименшинами, які проживаютьна
території,щовідокремилася?5)Чиможливереальнезабезпеченняполітикидоб-
росусідствазкраїнами–сусідами(регіональнеспівробітництво)?
Нажаль,сьогодніможемостверджувати,щовпитаннівизнаннясамопрого-
583Юридичні і політичні науки
лошенихдержавпереважаєполітикадоцільності,анеміжнароднеправо.Однак,
незважаючинаіснуючіправовіколізії,невизнанідержавиєсамостійнимиграв-
цямирегіональноїіміжнародноїполітики,аїхвпливнаполітичнежиттяокремих
регіонівдоситьсуттєвий.Крімтого,глобалізаціястворюєдодатковіможливості
длятривалогоіснуванняневизнанихдержав,апринцип«міжнародноїполітичної
доцільності»,нажаль,поступовостаєчинеголовнимкритеріємвизнаннядер-
жав.Водночас,фахівцізміжнародногоправанеполишаютьроботизвироблення
нових,більшпридатнихдореальногожиття,підходівдопроблемміжнародно-
правовоговизнання.Так,наосновіаналізуприкладіввиникненнянаполітичній
ареніневизнанихдержав,Ю.О.Нікітінарозробилакласифікаціюпідходівсвіто-
вої спільноти до проблем визнання самопроголошених держав: 1) визнання на
неофіційномурівні(Тайваньвизнанийлише22країнами,однакнаміжнародних
форумахвиступаєсамостійнопідназвою«Тайбей.Китай»);2)ігнорування(Ери-
треянапочатку90-хроківдопроведенняреферендумуіпроголошеннянезалеж-
ноїдержави).Водночас,ігноруванняпризводитьдостатус-квоівідсутностісти-
мулівдовирішенняконфлікту;3)економічнісанкції(призводятьдозлиттянеле-
гальноїекономікизвладнимиісиловимиструктурами–контрабанда,незаконна
торгівлязброєю,організаціянаркотрафіку);4)використаннявійськовоїсилидля
ліквідації нового державного утворення (захоплення Хорватією самопроголо-
шеноїреспубліки«СербськаКрайна»;ліквідаціяАджарії якнезалежногоутво-
рення)13.
Досить цікавоющодо невизнаних держав є монографія Деона Гелденхейса
«Спірні»державивсвітовійполітиці»(2009),присвяченааналізупроблемневиз-
наних держав, історії їх виникнення, сучасних реалій існування та подальшої
перспективиїхрозвитку.Так,авторвводитьдонауковогообігупоняття«спірні»
держави(contestedstates).Цимпоняттямвизначаютьсявсіквазідержавнісуб’єкти,
якіпрагнутьформальноговизнаннявласноїнезалежності,однакзрізнихпричин
неможутьйогоотримати.Дляавтора«спірні»держави»–поняттябільшшироке,
ніжневизнанідержави,оскільки,надумкуГелденхейса,універсальнийзагально-
прийнятийкритерійучастівспівтовариствідержав,відсутній,аde-factoвизнання
окремихдержавєчастковим.Більшетого,повністюневизнанихдержаввзагалі
неіснує,будь-якановадержава,щопроіснуваладеякийчас,маєсвого«покрови-
теля»,якийналежитьдоколадавновизнанихдержав(Косово–США,Німеччина;
Придністров’я,ПівденнаОсетія,Абхазія–Росія).
Автордоводить,щоміжнароднаспільнотавизнаєабоневизнаєновідержави,
керуючись власними доказами доцільності. Крім того, переважна більшість
сучасних нових держав виникла в результаті етноконфесійних конфліктів і
сецесії,томуокремікраїнивідмовляютьсяїхвизнавати,піклуючисьпровласну
територіальнуцілісність.
Аналіз ситуації навколоневизнанихдержавдав змогуГелденхейсу зробити
висновокпроте,щовизнання«спірної»держави,зазвичай,базуєтьсянаполітич-
нихмотивах,аненаморальнихабоправовихзасадах.Подальшадолятакоїдер-
жави залежитьвід еволюції співвідношення сил,наявності ефективних, компе-
тентних і зацікавлениху завершенніконфлікту,посередників, а такожбажання
сторінконфліктуйтинакомпроміси14.
Яквжезазначалося,процесвизнанняабоневизнанняновостворенихдержав
досить часто залежить відперебування тієї чи іншої держави впевних сферах
впливунайбільшвпливовихсвітовихдержав.
584 Держава і право • Випуск 52
Сьогоднілишедвідержавиреальноможутьпретендуватинасвітовелідерст-
вотапобудовуновоїгеополітики–СШАіРосія.ОднактількиСШАмаютьмож-
ливість проводити активну регіональну політику, де визнання нових держав є
важливимелементомзовнішньоїполітики.НадумкуІ.Мурадяна:«СШАнамага-
ютьсядробитинелишеБлизькийСхідіПівденнуАзію,алейЄвропу,ініціюючи,
в тому числі, за допомогою діаспор, досить несподівані сепаратистські рухи в
найбільшстабільнихрегіонах.Європейцінамагаютьсячинитиспротивцимтен-
денціям,однакпокищозовсімнеготовіпротистоятицьому»15.
Аналізрозвиткуподійвокремихрегіонахсвітусвідчить,щополітикаСША
щодо невизнаних держави є диференційованою та, загалом, позитивною.Щоб
тамнеказалипроте,щовизнанняКосовонеєпрецедентом,політичнапідтримка
СШАувизнаннінезалежностіцієїкраїни,єсвоєрідноюмоделлюврегулювання
проблеминевизнанихдержав.
Невизнанідержавиреальностаютьсуб’єктаминовоїгеополітики,оскількив
умовахглобалізаціїтакідержавиможутьіснуватидоситьдовгийчас,івбагатьох
випадкахвониєсамостійнимиівпливовимиучасникамирегіональноїтаміжна-
родної політики. Крім того, можна погодитися з думкою І. Мурадяна, що:
«ЗацікавленістьСШАвіснуванніневизнанихдержавполягаєнелишевбажанні
зберегтирегіональнустабільністьтавпослідовномувизнанніситуаціїде-факто,
а й у використанні зазначених територій у власних стратегічних інтересах у
середньотерміновійперспективі»16.
Водночас, незважаючи на вищезазначене, проблема вироблення критеріїв
щодо визнання новостворених держав існує, і буде існувати, оскільки поява
новихдержавєоб’єктивнимпроцесомміжнародногорозвитку.Наведемодекілька
прикладів.
Відповіднодорезультатівреферендуму(січень2011року)натериторіїСуда-
нувиниклановадержаваПівденнийСудан.Начерзі«всенародне»обговорення
майбутнього існування такихштатів Судану як Гірська Нубія, Блакитний Ніл,
Аб’єй, Дарфур.Фактично референдум уПівденномуСудані дав старт процесу
балканізаціїкраїни,щопідтверджуєтьсявисловлюваннямиодногозлідерівново-
створеної країни С. Кііра: «Судан чекає кінець як найбільшої країни Африки.
В найближчій перспективі він розпадеться на декілька частин: першим буде
ПівденнийСудан,занимпідеСхіднийСудан,потімДарфур…»17.
Такимчином,можнапогодитися здумкоюВ.Карбівничого:«…прецедент,
що має місце в цьому випадку (відділення Південного Судану – авт.) разом з
історієюКосово,ПівденноїОсетіїтаАбхазіївсебільшеруйнуєйбезтогокрих-
кийфундаментміжнародногоправа.ПівденнийСудандовів–длятого,щобстати
ще одним формально незалежним об’єктом на політичній мапі світу, вже не
обов’язковобути«народом,щоборетьсязасамовизначення»або«жертвоюгено-
циду».Доситьпростосидітинабагатихприроднимиресурсамиземляхіділити
їхнезтимглобальнимгравцем,зякимцеробитьцентральнийуряд»18.
Деякієвропейськіаналітикивважають,щоситуаціявЛівіїтакожпризведедо
розчленуваннякраїни.Так,Ханс-ПетерМаттес(ГамбургськийІнститутглобаль-
них і регіональнихдосліджень) статті«РозділЛівіїнаокремічастинистаєвсе
більшреальним»зазначає,що«оскількиуповстанцівнедостатньоресурсівдля
захватуЗахідноїЛівії,апросуваннюКаддафідоСхідноїЛівіїзаважаютьдіїсоюз-
ників,розділкраїнинадекількачастинстаєдоситьймовірним»19.
3квітня2011рокувідагенціїАссошіейтедПресснадійшлацікаваінформація
585Юридичні і політичні науки
провиникненняновоїдержавиАзанія, розташованоїна заходіСомалі.Повідо-
мляється,щоНайробі(Кенія)підтримуєновуадміністраціюівважає,щоАзанія
можестатибуферноюзоноюміжКенієютаСомалі.ЗасловамипрезидентаАзанії
МохаммедаАбдіГанді,новавлада,насамперед,почневідвойовуватитериторію
длясвоєїдержавиврадикальноїісламськоїгрупи«Аш–Шабаб»,яказаразкон-
тролює більшість південних і центральних районів Сомалі та значну частину
Могадішо.Враховуючитойфакт,щонатериторіїСомалівжеіснуєпонадпівде-
сятканевизнанихдержавнихутворень,більшістьзякихперебуваєпідвпливом
радикальнихісламськихрухів,постаєпитанняпрохочякий-небудьконтрольцих
територій з боку міжнародної спільноти. Водночас, такий контроль можливий
лишезаумовиналагодженняофіційних(абоde-faсto)зв’язківзлідерамизазначе-
нихтериторіальнихутворень.
ЩостосуєтьсяРосії,товійськовийконфліктвГрузії2008року,визнаннянеза-
лежностіАбхазіїтаПівденноїОсетії,свідчитьпроїїнамаганнязберегтитапоси-
литисвійвпливвцьомурегіоні,оскількисьогодніцечинеєдинийспосібуник-
нути досить реальної присутності США на власних південних кордонах. Зро-
зуміло,щоувипадкуповторенняконфліктуміжГрузієютаАбхазієюіПівденною
Осетією, Росія змушена буде розпочати військові дії проти Грузії. Враховуючи
тойфакт,щоРосіянемаєресурсівдляповномасштабноївійни,деякіросійські
аналітикивважають,щонайбільшоптимальнимшляхомєнаданняполітичноїта
економічної підтримки цим утворенням і таким чином зберегти контроль над
зазначеними територіями. Окремі політологи вже навіть мають певні плани
відносноюридичного підґрунтя таких дій. Так,О.Ю.Маслов зазначає: «Опти-
мальний варіантдляРосії – ценалагодженняжиття в окремихрегіонахГрузії,
починаючи з Аджарії… і максимальне затягування виборів нового президента
Грузії(мовайдепроперіодпісляскладанняповноваженьМ.Саакашвілі–авт.)
черезпочатокконституційноїреформи.Спочатку…обратиголівокремихчастин
Грузії,аконтрольнадТбілісіпокластинатимчасовуадміністрацію…Потімроз-
почати конституційну реформу, заклавши в Конституцію Грузії федеральний
принципібезвладнийстатуспрезидента.Якщопроцесконституційногосамовиз-
начення Грузії затягнеться на десятиліття, то в цьому немає нічого страшного.
Досвідоб’єднаноїЄврописвідчить,щоратифікаціяКонституції–процесдовго-
тривалий,іможнадоситьдовгожитизаякимось«кутаїськимдоговором».30–40
років достатньо, щоб всі частини Грузії добровільно, слідом за Абхазією та
ПівденноюОсетієюввійшлидоскладуновоїРосії»20.
Такимчином,можназробитидеяківисновки.Дотогочасу,покивміжнарод-
ному праві буде існувати глобальна суперечність між правом націй (народів,
етносів)насамовизначення іправомнатериторіальнуцілісністьдержави,доти
виробити універсальні критерії визначення самопроголошених держав буде
неможливо.Однакмиживемовреальномусвіті,девиникаютьновідержави,які
прагнутьнезалежностій визнанняміжнароднимспівтовариством.Отже,маємо
визначити,хочабтеоретично,критерії,відповіднодояких,заумовиїхдотриман-
няновимидержавами,черезпевнийпроміжокчасувониможутьрозраховувати
навизнанняїхміжнародноюспільнотою.
1. Уша ков Н.А. Международное право: Учебник. – М.: Юрист, 2000. – С. 145.
2. Міжна род не право: Навчальний посібник / За ред. М.В. Буроминського. – К.:
ЮрінкомІнтер,2006.–С.34.3. Меж ду на род ное право:Учебникдлявузов/Подред.
586 Держава і право • Випуск 52
ИгнатенкоГ.В.иТиуноваО.И.–М.:НОРМА–ИНФРА–М,1999.–С.256.4. Електрон-
нийресурс. –Режимдоступу: http://www.advokat-didenko.com/glossary/253/5. Аре шев
А.Г.Непризнанныегосударства:впоискахстратегиимирногоурегулированияконфлик-
тов//21-йвек.–2007.–№2(6).–С.123–141.6. Кон вен ция оправахиобязанностях
государств.Международноеправовизбранныхдокументах/Подред.В.Н.Дурденев-
ского.–М.,1957.–Т.1.–С.34-35.7. Тамсамо.8. Тамсамо.9. Дівак В.В.Сепаратизм
якфеномен сучасноїполітики:політологічні таправові аспекти. –К.:Логос, 2010. –
С.142-143.10. Боль ша ков А.Г.Непризнанныегосударствапостсоветскогопространства
всистемероссийскихнациональныхинтересов.[Електроннийресурс]–Режимдосту-
пу: http://www.politex.info/content/view/413/30 11. Конфликт мнений // Washington
ProFile. – 2008. –Вып. 13 (864). [Електроннийресурс] –Режимдоступу: http://www.
washprofile.org/?q=ru/node/741312. Ашав ский Б., Ана нье ва Е.Овопросепризнаниягосу-
дарств.–[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://moldova.i-learn.co.uk/ru/article/
default.aspx/125213. Ни ки ти на Ю.А.Урегулирование «замороженных»региональных
кризисов.[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://www.ifpc.ru/index.php?cat=216
14. Тро иц кий М.А. Цена непризнания. Международные процессы [Электронный
ресурс].–Т.7.–2009.–№2.–С.138–141.Режимдоступу:http://www.intertrends.ru/
twenty/016.htm15. Му ра дян И.ВосточнаяЕвропав«новой»геополитическойситуации.
[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://www.inosmi.ru/europe/20091127/156722721.
html16. Тамсамо.17. Аре шев А.Г.РасчленениеСудана.[Електроннийресурс].–Режим
доступу:http://www.fondsk.ru/news/2011/01/20/raschlenenie-sudana.html18.Кар бив ни чий
В.СШАхотятотвоеватьуКитаяСудан.[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://
world.comments.ua/2011/01/20/223485/ssha-hotyat-otvoevat-kitaya-sudan.html 19. Рас чле
не ние Ливии кажется все более вероятным: события на Ближнем Востоке в зеркале
западных СМИ. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pda.regnum.ru/news/
polit/1387482.html 20. Мас лов О.Ю. Грузия – Израиль Кавказа и глобальный проект
«Балканизация–800». [Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://www.polit.nnov.
ru/2009/11/19/wargruzizrael4/
587Юридичні і політичні науки
Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ
В. В. ДІвак. ДеЯкІ проблеми мІжнародно-правового визнаннЯ невизнаних держав
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34015 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T08:01:34Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Дівак, В.В. 2012-06-01T05:27:42Z 2012-06-01T05:27:42Z 2011 Деякі проблеми міжнародно-правового визнання невизнаних держав / В.В. Дівак // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 579-587. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34015 Аналізуються проблеми визнання невизнаних або частково визнаних держав з боку міжнародної спільноти, наголошується на необхідності вироблення єдиних принципів щодо інституту визнання новостворених держав, а також розглядаються можливі критерії, відповідно до яких, нові держави можуть розраховувати на визнання їх міжнародним співтовариством. Анализируются проблемы признания международным сообществом непризнанных или частично признанных государств, акцентируется внимание на необходимости выработки единых принципов для признания новых государств, а также рассматриваются возможные критерии, в соответствии с которыми непризнанные государства могут рассчитывать на свое признание. The article analyzes the problems of recognition of unrecognized or partially recognized states with the international community, stressed the need for common principles regarding the institution of recognition emerging countries, and discusses possible criteria according to which new states can rely on recognition of the international community. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Політичні науки Деякі проблеми міжнародно-правового визнання невизнаних держав Article published earlier |
| spellingShingle | Деякі проблеми міжнародно-правового визнання невизнаних держав Дівак, В.В. Політичні науки |
| title | Деякі проблеми міжнародно-правового визнання невизнаних держав |
| title_full | Деякі проблеми міжнародно-правового визнання невизнаних держав |
| title_fullStr | Деякі проблеми міжнародно-правового визнання невизнаних держав |
| title_full_unstemmed | Деякі проблеми міжнародно-правового визнання невизнаних держав |
| title_short | Деякі проблеми міжнародно-правового визнання невизнаних держав |
| title_sort | деякі проблеми міжнародно-правового визнання невизнаних держав |
| topic | Політичні науки |
| topic_facet | Політичні науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34015 |
| work_keys_str_mv | AT dívakvv deâkíproblemimížnarodnopravovogoviznannâneviznanihderžav |