Відповідальність особи в контексті визначення меж свободи

Досліджуються
 світоглядні
 засади
 правої
 української
 політичної
 думки
 щодо
 взаємозв’язку
 свободи
 особи
 і її відповідальності
 за власну
 долю
 і долю
 суспільства.&#x...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Держава і право
Дата:2011
Автор: Вдовичин, І.Я.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34016
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Відповідальність особи в контексті визначення меж свободи / І.Я. Вдовичин // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 649-655. — Бібліогр.: 18 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860135276727238656
author Вдовичин, І.Я.
author_facet Вдовичин, І.Я.
citation_txt Відповідальність особи в контексті визначення меж свободи / І.Я. Вдовичин // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 649-655. — Бібліогр.: 18 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Держава і право
description Досліджуються
 світоглядні
 засади
 правої
 української
 політичної
 думки
 щодо
 взаємозв’язку
 свободи
 особи
 і її відповідальності
 за власну
 долю
 і долю
 суспільства.
 Аналіз проблеми
 здійснюється в контексті
 підходів європейської
 політичної
 думки. Исследуются
 мировозренческие
 основы
 правой
 украиннской
 политической
 мысли
 относительно
 взаимосвязи
 свободи
 личности
 и ее ответвенности
 за собственною
 судьбу
 и судьбу
 общества.
 ответвенности. The world-view principles of the right-wing Ukrainian political thought concerning the
 interconnection of person’s freedom and his responsibility for his own fate and society’s fate
 are researched. The analysis of the issue is carried out in the context of the approaches of the
 European political thought.
first_indexed 2025-12-07T17:46:28Z
format Article
fulltext І. Я. ВДОВИЧИН . ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОСОБИ В КОНТЕКСТІ ВИЗНАЧЕННЯ МЕЖ СВОБОДИ Досліджу ють ся світо глядні за са ди пра вої ук раїнської політич ної дум ки що до взаємозв’яз ку сво бо ди осо би і її відповідаль ності за влас ну до лю і до лю суспільства. Аналіз про бле ми здійснюється в кон тексті підходів євро пейсь кої політич ної дум ки. Клю­чові­сло­ва: сво бо да, осо ба, відповідальність, ук раїнська політич на дум ка. Ис сле ду ют ся ми ро во зрен че с кие ос но вы пра вой ук ра инн ской по ли ти че с кой мыс ли от но си тель но вза и мо свя зи сво бо ди лич но с ти и ее от вет вен но с ти за соб ст вен ною судь бу и судь бу об ще ст ва.от вет вен но с ти. Клю­че­вые­сло­ва: сво бо да, лич ность, от вет ст вен ность, ук ра инсь ка по ли ти че с кая мысль. The world­view principles of the right­wing Ukrainian political thought concerning the interconnection of person’s freedom and his responsibility for his own fate and society’s fate are researched. The analysis of the issue is carried out in the context of the approaches of the European political thought. Key­words: freedom, a person, responsibility, Ukrainian political thought. Cучас­на­ осо­ба­ ко­рить­ся­ май­же­ ви­ключ­но­ зовнішнім­ об­ста­ви­нам­ і­ та­ким­ чи­ном­ре­ду­кується­у­до­соціаль­ний­час­сво­го­бут­тя,­ко­ли­ще­не­існу­ва­ло­уяв­лен­ня­ про­ду­хов­ну­скла­до­ву­людсь­кої­цивілізації­і­ро­зуміння,­що­влас­не­во­на­перш­за­ все­за­без­пе­чує­функціону­ван­ня­склад­но­го­інсти­туційно­го­ме­ханізму­то­ле­рант­но- го­до­сво­бо­ди­осо­би.­Вод­но­час­І.­Берлін­з­цьо­го­при­во­ду­за­ува­жив,­що­прин­ци­пи­ не­ ста­ють­ менш­ свя­щен­ни­ми­ че­рез­ те,­ що­ їхню­ три­валість­ годі­ га­ран­ту­ва­ти.­ Дійсно,­са­ме­вже­ба­жан­ня­за­по­рук­вічності­й­надійності­на­ших­вар­то­с­тей­в­яко- мусь­об’єктив­но­му­раю­є,­ма­буть,­ли­ше­праг­нен­ням­пев­ності­ди­тин­ст­ва­чи­аб­со- лют­них­ вар­то­с­тей­ на­шо­го­ примітив­но­го­ ми­ну­ло­го.­ «Усвідо­млю­ва­ти­ віднос­ну­ обґрун­то­ваність­своїх­пе­ре­ко­нань,­–­ска­зав­один­чу­до­вий­су­час­ний­ав­тор,­–­і­все- та­ки­не­по­хит­но­об­сто­ю­ва­ти­їх­–­ось­що­різнить­цивілізо­ва­ну­лю­ди­ну­від­вар­ва­ра».­ Ви­мо­га­більшо­го­оз­на­чає,­ма­буть,­ гли­бо­ку­й­не­виліков­ну­ме­тафізич­ну­по­тре­бу;­ але­як­що­та­ка­по­тре­ба­виз­на­чає­дії­лю­ди­ни,­то­це­–­симп­том­не­менш­гли­бо­кої,­ але­ не­без­печ­ної­ мо­раль­ної­ та­ політич­ної­ незрілості»1.­ Влас­не,­ такі­ мен­тальні­ ри­си­ба­га­то­ в­ чо­му­бу­ли­ха­рак­терні­ для­ук­раїнсько­го­ суспільства,­ і­ відповідно,­ од­ним­із­цен­т­раль­них­за­вдань,­як­що­не­цен­т­раль­ним,­для­ук­раїнської­політич­ної­ дум­ки,­бу­ло­по­до­лан­ня­цих­сте­рео­типів,­при­щеп­лен­ня­пе­ре­ко­нан­ня­не­обхідності­ не­ тільки­ бо­роть­би­ за­ свої­ осо­бисті­ і­ політичні­ пра­ва,­ але­ і­ фор­му­ван­ня­ в­ ук­раїнсько­му­суспільстві­тра­диції­політич­ної­бо­роть­би­на­за­са­дах­ор­ганізо­ва­но­го­ ру­ху­і­осо­би­с­тої­відповідаль­ності.­Зва­же­не­вирішен­ня­про­бле­ми­ви­ма­гає­за­сто­су- ванні­ раціональ­них­ та­ ірраціонадбних­ ар­гу­ментів. Ре­алізація­ сво­бо­ди­ відбу- вається­тільки­за­вдя­ки­індивіду­аль­ним­зу­сил­лям­осо­би.­Для­ук­раїнської­політич- ної­ тра­диції­ ха­рак­тер­на­ са­модіяльність­ гро­ма­дян,­ в­ ме­жах­ якої­ втілю­ва­лась­ соціаль­но­кон­ст­рук­тив­на­сво­бо­да.­Ли­товсь­кий­Ста­тут,­маг­де­бурзь­ке­пра­во,­не­за- леж­на­від­світської­вла­ди­церк­ва­(ла­тинсь­ко-римсь­кий­прин­цип),­цер­ковні­брат- ст­ва,­ко­зацькі­то­ва­ри­ст­ва­(ідея­«ли­цар­ст­ва»,­що­ле­жа­ла­в­їх­ос­нові,­та­кож­чи­с­то­ євро­пейсь­ка),­ста­но­вий­кон­сти­туціоналізм,­зре­ш­тою,­при­ват­на­власність­–­усе­це­ 649Юридичні і політичні науки ©­ВДО ВИ ЧИН Ігор Яро сла во вич­–­кан­ди­дат­політич­них­на­ук,­до­цент­ка­фе­д­ри­те­орії­ дер­жа­ви­і­пра­ва­Львівської­ко­мерційної­ака­демії бу­ли­інсти­туції,­що­ви­ро­би­ли­з­нації­євро­пейсь­кий­тип­ор­ганізо­ва­но­го­ко­лек­ти­ву,­ збу­до­ва­но­го­на­англійсько-євро­пейській­тра­диції­са­мо­вря­ду­ан­ня­(Selfgovenment).­ Інсти­туції,­що­ви­ро­би­ли­в­нас­ве­ли­ку­відпор­ну­си­лу,­а­в­оди­ни­цях­–­ак­тив­ну­пси- хо­логію­бор­ця,­що­своє­найбільш­викінче­не­ви­яв­лен­ня­знай­ш­ла­в­Аме­риці»2.­Як­ ба­чи­мо,­пе­ред­на­ми,­кла­сич­ний­опис­за­сад­гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства­–­як­інсти- туційних,­ так­ і­ внутрішньо-змісто­вих,­ в­ ос­нові­ яких­ пе­ре­бу­ває­ са­модіяльність­ осо­би.­Чітке­по­си­лан­ня­на­лібе­раль­ну­Аме­ри­ку­як­мож­ли­вий­взірець­для­най­кра- що­го­втілен­ня­про­ек­ту­не­за­леж­но­го­політи­ко-пра­во­во­го­бут­тя­Ук­раїни­є­ви­раз­ним­ свідчен­ням­ціннісних­орієнтирів­ук­раїнської­політич­ної­дум­ки­пра­во­го­на­пря­му. Анлізу­ю­чи­ но­воєвро­пейсь­ку­ політич­ну­ дум­ку,­ ук­раїнський­ дослідник­ В.­ Де­ни­сен­ко­ звер­нув­ ува­гу­ на­ склад­ну­ і­ вод­но­час­ не­ми­ну­чу­ син­те­зу­ поєднан­ня­ раціональ­них­ та­ ірраціональ­них­ за­сад­ у­ про­цесі­ фор­му­ван­ня­ су­час­но­го­ євро- пейсь­ко­го­суспільства­з­йо­го­цінно­с­тя­ми­осо­би­с­тої­сво­бо­ди­і­прав.­«Страх­же,­–­ це,­на­сам­пе­ред,­пе­ре­жи­ван­ня­ за­ влас­не­жит­тя,­це­бо­язнь­по­ка­ран­ня,­ а­ то­му­він­ завжди­су­про­во­д­жує­лю­ди­ну­в­житті…­Це­та­підста­ва,­що­зму­шує­лю­ди­ну­більш­ раціональ­но,­розміре­но,­вдум­ли­во­зо­се­ре­д­же­но­по­во­ди­ти­се­бе­в­житті»3.­Вод­но- час­ ірраціоналізм­ Д.­ Дон­цо­ва­ про­яв­ляв­ся­ у­ постійних­ за­кли­ках­ до­ по­до­лан­ня­ стра­ху,­ ви­хо­ду­ за­ межі­ сьо­го­ден­ної­ доцільності,­ що­ теж­ не­ су­пе­ре­чить­ євро- пейській­ інте­лек­ту­альній­ тра­диції.­ То­му­ по­стає­ пи­тан­ня,­ то­ які­ ж­ світо­глядні­ за­са­ди­ поділяє­ Д.­ Дон­цов­ що­до­ сво­бо­ди­ осо­би­ і­ відповідаль­ності­ лю­ди­ни?­ Досліджен­ня­йо­го­по­глядів­дає­підста­ви­ ствер­д­жу­ва­ти,­що­склад­но­од­но­знач­но­ опи­са­ти­ про­па­го­ва­ну­ ним­ до­к­т­ри­ну.­Оче­вид­но­ тільки­ те,­що­ во­на­ не­ тільки­ не­ су­пе­реч­на­ сво­боді­ осо­би,­ а­ як­раз­ ціле­с­пря­мо­ва­но­ зо­се­ре­д­же­на­ на­ об­сто­ю­ванні­ тих­ мо­ментів­ роз­вит­ку­ лю­ди­ни,­ які­ здатні­ на­да­ти­ їй­ рис­ суб’єкта.­ Осо­ба­ са­ма­ ре­алізує­влас­ну­сво­бо­ду­че­рез­ок­рес­леність,­дію,­про­ти­с­тав­лен­ня,­ок­ремішність.­ Та­ка­ок­ремішність­жод­ним­чи­ном­не­мо­же­но­си­ти­асоціаль­ний­ха­рак­тер.­Са­мо­ре- алізація­не­мо­же­бу­ти­інстру­мен­том­до­сяг­нен­ня­ви­ключ­но­осо­би­с­тих­егоїстич­них­ цілей,­а­то­му­не­мо­же­ігно­ру­ва­ти­людсь­кої­солідар­ності,­взаємодії,­ско­ор­ди­но­ва- ності­спільних­зу­силь.­ Д.­Дон­цов­де­мон­ст­рує­гли­бо­ке­ро­зуміння­сутнісно­го­змісту­сво­бо­ди­лю­ди­ни,­ які­ в­жод­но­му­разі­не­мо­жуть­бу­ти­трак­то­вані­ як­пра­во­ індивіда­на­мо­раль­ну­ і­ фізич­ну­де­гра­дацію.­«Тол­стой­не­до­пу­с­кає­у­жит­тя­навіть­мо­раль­но­го­при­му­су­у­ ви­хо­ванні,­бо­ви­хо­ву­ва­ти­інших,­зна­чить­на­ма­га­ти­ся­зро­би­ти­їх­подібни­ми­до­нас,­ а­се­де­с­по­тизм.­Він­відки­дає­вся­ку­соціяль­ну­ор­ганізацію,­го­ло­сить­культ­без­дис- циплінно­с­ти.­Він­не­до­пу­с­кає­при­му­су­на­віть­су­про­ти­п’яниць­і­бо­жевільних,­бо,­ мов­ляв,­хри­с­ти­я­нин­воліє­бу­ти­за­би­тим,­аніж­поз­ба­ви­ти­ко­гось­сво­бо­ди.­Ха­о­су­не­ вільно­ру­ша­ти,­ані­на­да­ва­ти­йо­му­фор­ми.­Се­–­пер­ше!»4.­ На­не­охідності­зва­жа­ти­на­склад­ний,­не­лінійний­взаємозв’язок­об’єктив­них­ мо­раль­них,­інте­лек­ту­аль­них,­пси­хо­логічних­(нерідко­не­до­кінця­усвідо­мо­млю­ва- ни),­ соціаль­но-еко­номічних­ де­термінантів,­ що­ виз­на­ча­ють­ по­ведінку­ лю­ди­ни­ на­го­ло­шу­вав­А.­Мас­лоу:­«Мож­на­та­кож­вва­жа­ти,­що­кла­сич­на­еко­номічна­те­орія,­ яка­ґрун­тується­на­не­адек­ватній­те­орії­людсь­кої­мо­ти­вації,­та­кож­мо­же­бу­ти­ре­во- люціонізо­ва­на,­ як­що­прий­ня­ти­ре­альність­ ви­щих­людсь­ких­по­треб,­ вклю­ча­ю­чи­ праг­нен­ня­ до­ са­мо­ак­ту­алізації­ і­ лю­бов­ до­ ви­щих­ цінно­с­тей.­ Я­ впев­не­ний,­ що­ щось­подібне­по­вин­но­бу­ти­вірним­і­для­політич­них­на­ук,­для­соціології,­для­усіх­ на­ук­про­лю­ди­ну­і­суспільство­і­пов’язані­з­ним­про­фесії5.­На­дум­ку­мис­ли­те­ля,­ це­швид­ше­чітке­про­ти­с­тав­лен­ня­однієї­ба­зо­вої­си­с­те­ми­ор­то­док­саль­них­цінно­с- тей­іншій,­більш­су­часній­си­с­темі­цінно­с­тей,­яка­пре­тен­дує­не­тільки­на­більшу­ 650 Держава і право • Випуск 52 ефек­тивність,­але­й­на­більшу­близькість­до­істи­ни.­Во­на­ґрун­тується­на­де­я­ких­ дійсно­ре­во­люційних­наслідків­відкрит­тя­то­го,­що­людсь­ка­при­ро­да­не­до­оціню- ва­лась,­ що­ лю­ди­на­ має­ при­ро­ду­ більш­ ви­со­ко­го­ по­ряд­ку,­ яка­ та­кож­ «інстинк- тоїдна»,­як­ і­ її­ниж­ча­при­ро­да,­ і­що­ця­ви­ща­при­ро­да­вклю­чає­в­се­бе­по­тре­бу­в­ усвідо­мленій­праці,­у­відповідаль­ності,­у­твор­чості,­в­спра­вед­ли­вості,­в­то­му,­щоб­ ро­би­ти­те,­що­при­но­сить­ко­ристь,­і­в­то­му,­щоб­ро­би­ти­це­до­б­ре.­Бо­роть­ба­за­сво- бо­ду­ ук­раїнсько­го­ національ­но-виз­воль­но­го­ ру­ху­ бу­ла­ вод­но­час­ бо­роть­бою­ за­ сво­бо­ду­осо­би­і­за­збе­ре­жен­ня­євро­пейсь­кої­ду­хов­но-куль­тур­ної­тра­диції,­ви­то­ка- ми­і­га­ран­том­три­ван­ня­в­якій­ви­с­ту­пає­ак­тив­на­людсь­ка­індивіду­альність.­Д.С.­ Міль­за­ува­жив:­«Ви­яв­ляється,­що­на­род­мо­же­бу­ти­про­тя­гом­пев­но­го­ча­су­про­гре- сив­ним,­а­потім­зу­пи­ни­ти­ся.­А­ко­ли­ж­він­зу­пи­няєть­ся?­Ко­ли­вже­більше­не­має­ індивіду­аль­ності».­І­тро­хи­ниж­че­роз­кри­ває­ос­новні­за­со­би­га­ран­ту­ван­ня­три­ван- ня­ по­сту­пу­ і­ не­без­пе­ки,­ здатні­ зу­пи­ни­ти­ по­ступ:­ «На­ мою­ дум­ку,­ за­ весь­ свій­ про­гре­сив­ний­та­різнобічний­роз­ви­ток­Євро­па­по­вин­на­за­вдя­чу­ва­ти­са­ме­цьо­му­ плю­ралізму­шляхів.­Але­те­пер­ця­пе­ре­ва­га­за­ли­шається­у­неї­в­на­ба­га­то­меншій­ мірі.­Євро­па­рішу­че­ру­хається­у­на­прям­ку­ки­тайсь­ко­го­зраз­ка­уподібнен­ня­всіх­ лю­дей»6.­ Різно­манітність­жит­тя­ євро­пейсь­ких­ на­родів,­ інсти­туційним­ га­ран­том­ чо­го­ви­с­ту­пає­національ­на­дер­жа­ва­(не­слід­пу­та­та­ти­з­етнічною­дер­жа­вою)­доз- во­ляє­уза­без­пе­чу­ва­ти­сво­бо­ду­як­особі­так­і­до­сяг­нен­ня­надійних­соціаль­но-еко- номічних­ ре­зуль­татів­ шля­хом­ збе­ре­жен­ня­ роз­маїття­ жит­тя,­ кон­ку­ренції,­ і­ відповідаль­ності­–­бо­твоє­жит­тя­виз­на­чається­то­бою­чи­ко­лом­ор­ганів­вла­ди,­на­ які­ ти­в­ той­чи­ інший­спосіб­ спро­мож­ний­впли­ва­ти.­Ти­відповідаль­ний­ за­ свій­ політич­ний­вибір­і­рішен­ня.­Фор­му­ван­ня­інсти­туційних­ме­ханізмів,­не­хай­на­най- де­мо­кра­тичнішій­ ос­нові,­ які­ вже­ не­ ма­ють­ дієво­го­ ме­ханізму­ відповідаль­ності­ (мо­раль­но­го,­куль­тур­но­го,­інсти­туційно­го)­че­рез­відда­леність,­пе­ред­спільно­тою,­ не­ми­ну­че­ зруй­нує­ по­ле­ сво­бо­ди­ і­ са­му­ спільно­ту­ як­ са­мо­ке­ро­ва­ний­ ор­ганізм,­ пе­ре­тво­рять­ її­ у­ ма­су,­ здат­ну­ підтри­му­ва­ти­ своє­ існу­ван­ня­ тільки­ шля­хом­ зовнішньо­го­при­му­су. Отож,­ сво­бо­да­ постійно­ йде­ у­ єдності­ з­ відповідальністю.­ На­ жаль,­ та­ке­ гу­маністич­не­трак­ту­ван­ня,­яке­ста­но­вить­суть­євро­пейсь­кої­цивілізації­та­куль­ту- ри,­ в­ XX­ столітті­ за­зна­ло­ до­сить­ тон­ких­ інте­лек­ту­алістських­ пе­ре­кру­чень,­ які­ тво­рять­зовнішньо­при­ваб­ливі­умо­глядні­кон­ст­рукції.­З­цьо­го­при­во­ду­Ю.­Вас­си- ян­за­ува­жу­вав,­що­ук­раїнська­дійсність­жа­дає­рішу­чо­го­по­во­ро­ту­від­са­мо­за­до­во- ле­но­го­ розм’як­ше­но­го­ жи­вотіння­ та­ роз­по­ро­шен­ня­ до­ зо­се­ре­д­жен­ня,­ до­ інте­г- рації.­ Не­мож­ли­во­ ні­ здо­бу­ти­ су­ве­рен­но­го­ ста­но­ви­ща­ нації,­ ні­ бо­ро­ни­ти­ йо­го,­ як­що­наші­по­зиції­ не­підне­суть­ся­до­ світо­во­го­рівня,­не­ змо­жуть­втри­ма­ти­ся­ в­ огні­взаємно­го­мірян­ня­сил.­К.­Яс­перс­усвідо­млю­вав­взаємозв’язок­сво­бо­ди­осо- би­ із­ пев­ним­ ста­ном­ інсти­ту­алізо­ва­но­го­ се­ре­до­ви­ща;­ що­до­ внутрішньо­ек­зи­с- тенційної­пло­щи­ни,­виз­на­чен­ня­сво­бо­ди­по­ля­гає­у­«здат­ності­до­по­до­лан­ня­то­го­ зовнішньо­го,­яке­підпо­ряд­ко­вує­собі­ індивіда».­«Сво­бо­да,­–­за­зна­чає­К.­Яс­перс,­ –­ви­ни­кає­там,­де­подібне­інше­вже­не­по­стає­сто­сов­но­ме­не­як­сто­роннє,­там,­де­ я,­на­впа­ки­розпізнаю­в­цьо­му­іншо­му,­де­це­інше­пе­ре­тво­рюється­на­мо­мент­мо­го­ існу­ван­ня»7.­Вод­но­час­німець­кий­філо­соф­виз­на­чає­сво­бо­ду­та­кож­як­здатність­до­ по­до­лан­ня­влас­но­го­свавілля8.­ Ю.­ Вас­си­ян­ не­ поділяє­ край­нощів­ індивіду­алізму,­ здат­но­го­ зруй­ну­ва­ти­ не­ тільки­ спільно­ту­ і­ навіть­ не­ так­ спільно­ту,­ бо­ во­на­ мо­же­ бу­ти­ ут­ри­ма­на­ як­ цілісність­ і­ ме­ханічни­ми­ за­со­ба­ми,­ а­ пе­ре­дусім­ людсь­ку­ індивіду­альність­ як­ ок­ремішність,­ що­ по­тре­бує­ ок­рес­ле­ності,­ оз­на­че­ності­ і­ ро­зуміння­ тяг­лості­ її­ 651Юридичні і політичні науки зу­силь­ спільно­ з­ інши­ми­ індивіду­аль­но­с­тя­ми.­ То­му,­ на­ дум­ку­ Ю.­ Вас­си­я­на,­ націоналізм­не­знає­дик­та­ту­ри­ок­ре­мо­го­інте­ре­су,­що­вста­нов­лює­ре­жим­ча­с­ти­ни­ над­цілістю,­штуч­но­зву­жу­ю­чи­різнорідну­дійсність­од­ною­пло­щи­ною­чи­про­сто­ не­хту­ю­чи­нею.­За­те­вва­жає­су­купність­взаємно­до­пов­ню­ва­них­інте­ресів­при­род- ною­ба­зою,­що­вдер­жує­на­цію­як­жи­ву­збірну­оди­ни­цю­у­всіх­фор­мах­ її­бут­тя.­ Ук­раїнський­ націоналізм,­ на­ дум­ку­ Ю.Вас­си­я­на,­ де­мо­кра­тич­ний­ у­ то­му,­ що­ повністю­здійснює­вер­хов­ну­за­са­ду­суспільно­го­по­ряд­ку,­ за­са­ду­чи­ну­–­ і­жа­дає­ осо­би­с­тої­ твор­чості­ та­ са­модіяль­ності,­ як­ чес­нот­ від­ ко­жної­ оди­ниці.­ Зга­да­на­ за­са­да­ не­ ви­су­ває­ ви­мо­гу­ рівномірно­го­ здій­снен­ня­ (це­ бу­ло­ б­ не­де­мо­кра­тич­но,­ не­спра­вед­ли­во,­не­мож­ли­во),­але­зо­бов’язує­всіх­у­міру­їх­індивіду­аль­них­здібнос- тей­та­соціаль­но­го­ста­ну.­Та­ким­чи­ном­усі­час­ти­ни­нації­рівно­вартні­за­сад­ни­чо,­ та­не­фак­тич­но9. Відповідно­ук­раїнські­націоналісти­вкрай­не­га­тив­но­ста­ви­ли­ся­до­со­ціаль­них­ ка­таклізмів,­спря­мо­ва­них­на­об­ра­хо­ва­не­і­роз­пла­но­ва­не­«ощас­лив­лен­ня»­лю­дей,­ вба­ча­ю­чи­в­та­ких­ек­с­пе­ри­мен­тах­ан­ти­гу­манізм,­ан­ти­людськість,­тоб­то­во­ни­бу­ли­ про­ник­ливіши­ми­ за­хис­ни­ка­ми­ са­мо­ре­алізації­ сво­бо­ди­ осо­би,­ ніж­ ба­га­то­ хто­ з­ «про­гре­систів»,­які­доріка­ли­їм­(та­й­про­дов­жу­ють­доріка­ти)­за­«ре­акційність». «Соціоль­о­го-істо­ричні­ ек­с­пе­ри­мен­ти­ се­ не­ ек­с­пе­ри­мен­ти­ в­ пси­хофі­зич­них­ ла­бо­ра­торіях­чи­ин­ших.­Пред­ме­том­їх­не­мерт­ва­ма­терія­а­ні­по­оди­нокі­лю­ди,­а­ людські­гро­ма­ди–суспільства,­що­ма­ють­свої­за­ко­ни­і­в’язи,­яких­не­вільно­ґвал- ту­ва­ти­ані­ру­ши­ти,­ко­ли­хо­че­мо,­що­би­не­роз­би­ло­ся­і­не­зни­щи­ло­ся.­Ек­с­пе­ри­мен- ту­ва­ти­на­жи­вих­суспільних­ор­ганізмах­без­кар­но­не­мож­на»10.­ За­хист­сво­бо­ди­мож­ли­вий­тільки­при­поєднанні­ба­га­ть­ох­чин­ників,­та­виз­на- чаль­ни­ми­ є­ два:­ функціону­ван­ня­ пев­но­го­ інсти­туційно­го­ ме­ханізму,­ який­ дає­ змо­гу­ втілю­ва­ти­ індивіду­аль­не­ праг­нен­ня­ до­ сво­бо­ди,­ та­ на­явність­ гро­ма­дян­ свідо­мих­своїх­прав­і­обов’язків.­У­Ста­ро­давній­Греції,­на­сам­пе­ред­в­Афінах,­цей­ ба­ланс­ був­ до­сяг­ну­тий,­ але,­ на­ жаль,­ він­ не­ був­ дов­го­т­ри­ва­лим,­ що­ підірва­ло­ полісну­де­мо­кратію.­Їй­од­на­ко­во­за­гро­жу­ва­ли­дві­край­нощі:­ох­ло­кра­тич­на­де­мо- кратія­і­ти­ранія,­які­ма­ють­спільну­ос­но­ву­–­не­по­ва­гу­до­сво­бо­ди­осо­би.­Арісто- тель­ теж­ ок­рес­лив­ цю­про­бле­му,­ ха­рак­те­ри­зу­ю­чи­ пер­шу­ за­гро­зу­ сво­боді­ осо­би­ та­ким­чи­ном:­«А­ще­де­ма­го­ги,­при­тя­га­ю­чи­до­су­ду­по­са­до­вих­осіб,­на­го­ло­шу­ють­ на­то­му,­ніби­то­су­ди­ти­їх­по­ви­нен­на­род­(де­мос).­Ос­танній­охо­че­вис­лу­хо­вує­їхні­ про­по­зиції,­ че­рез­ що­ роль­ дер­жав­них­ інсти­туцій­ зво­дить­ся­ нанівець».­ І­ та­ким­ чи­ном­ дек­ла­ра­тив­но­ мак­си­маль­но­ «вільний»­ гро­ма­дя­нин­ будь-якої­ миті­ мо­же­ ви­я­ви­тись­без­за­хи­сним­пе­ред­емоційною­стихією,­нерідко­вміло­підігрітою.­Сво- бо­да­осо­би­ви­ма­гає­відповідаль­ності.­Во­на­мож­ли­ва,­як­що­гро­ма­дя­нин­має­інсти- туційно­закріплені,­за­пев­ною­про­це­ду­рою,­пра­ва­на­владні­по­вно­ва­жен­ня,­і­він­ цих­прав­ і­ сво­бод­не­ згідний­поз­ба­ви­тись,­праг­не­не­сти­ тя­гар­відповідаль­ності­ сво­бо­ди.­Са­ме­на­поз­бав­лен­ня­гро­ма­дян­ду­ху­сво­бо­ди­і­відповідаль­ності­спря­мо- вані­усі­зу­сил­ля­ти­ра­на.­«На­них­спи­ра­ють­ся­усі­за­хо­ди,­щоб­ут­ри­ма­ти­вла­ду.­Їх­ мож­на­зве­с­ти­до­трьох­мо­ментів:­1)­вне­сти­не­довіру­між­гро­ма­дя­на­ми;­2)­поз­ба- ви­ти­їх­си­ли;­3)­до­ве­с­ти­їх­до­слаб­ко­ду­хості»11.­ Як­ба­чи­мо,­су­часні­політтех­но­ло­ги­нічо­го­но­во­го­не­при­ду­ма­ли,­і­в­ос­нов­но­му­ їхні­прий­о­ми­зо­се­ре­д­жу­ють­ся­на­об­ме­женні­здат­ності­гро­ма­дя­ни­на­са­мостійно­і­ відповідаль­но­прий­ма­ти­рішен­ня.­ Зро­зуміло,­що­мож­на­ви­бра­ти­ і­ та­ку­ си­с­те­му­ цінно­с­тей,­яка­дає­змо­гу­уни­ка­ти­прий­нят­тя­відповідаль­них­рішень­чи­пря­мо­до­ цьо­го­спо­ну­кає.­Спільно­та­ж,­чий­політич­ний­ме­ханізм­вже­«інфіко­ва­ний»­де­мо- кра­тич­ни­ми­про­це­ду­ра­ми,­має­ви­хо­ди­ти­з­та­ких­за­сад:­«Нас­ство­ри­ла­при­ро­да,­і­ 652 Держава і право • Випуск 52 ство­рю­ю­чи,­наділи­ла­вла­дою­зміню­ва­ти­світ,­пе­ред­ба­ча­ти­і­пла­ну­ва­ти­май­бутнє.­ Ух­ва­лю­ва­ти­да­ле­ко­сяжні­рішен­ня,­ за­які­ми­не­се­мо­мо­раль­ну­відповідальність.­ Та­ки­відповідальність,­бо­рішен­ня­по­трап­ля­ють­у­світ­при­ро­ди­тільки­з­на­ми»12.­ А­що­до­ політич­ної­ сфе­ри,­ то­ ви­гля­дає,­ що­ інший­ підхід­ є­ ту­пи­ко­вий,­ бо­ по­за­ прий­нят­тям­рішень­індивід­не­мо­же­існу­ва­ти.­Ті­політичні­до­к­т­ри­ни,­які­пря­мо­чи­ опо­се­ред­ко­ва­но­ за­пе­ре­чу­ють­ сво­бо­ду­ осо­би,­ не­ми­ну­че­ спри­чи­нять­ся­ до­ де­гра- дації­ спільно­ти,­що­ви­му­ше­но­чи­до­б­ровільно­взя­ла­ їх­собі­як­підста­вові.­ І­що­ складнішою­є­еко­номічна,­соціаль­на,­ду­хов­на­струк­ту­ра­суспільства,­то­швид­ши- ми­і­більш­руйнівни­ми­бу­дуть­наслідки­об­ме­жен­ня­сво­бо­ди­і­за­пе­ре­чен­ня­пра­ва­ індивіда­са­мостійно­прий­ма­ти­відповідальні­рішен­ня.­Са­ме­на­явність­та­кої­сво- бо­ди­ і­ за­без­пе­чи­ла­ інте­лек­ту­аль­ний­ та­ ду­хов­ний­ роз­ви­ток­Ста­ро­дав­ньої­Греції,­ чий­при­клад­в­періоди­сумнівів­ євро­пейсь­кої­цивілізації­що­до­ви­бо­ру­влас­но­го­ шля­ху­не­од­но­ра­зо­во­був­рятівним. У­су­часній­емпіричній­політичній­ре­аль­ності­ма­со­вим­яви­щем­стає­поєднан- ня­ дек­ла­ру­ван­ня­ сво­бо­ди­ осо­би,­ де­мо­кратії­ з­ фак­тич­ною­ де­субєктивізацією­ індивіда.­Такі­тен­денції­зу­мов­лю­ють­ся­тим,­що­ча­с­то­той,­хто­не­мо­же­пе­ре­тво­ри- ти­ сво­бо­ду­у­ бла­го­ і­ го­то­вий­ виз­на­ти,­що­не­до­стой­ний­ сво­бо­ди,­ тим­не­мен­ше­ праг­не­ ма­ти­ бла­га­ і­ на­по­ля­гає­ на­ цьо­му,­ і­ за­вдя­ки­ цьо­му­ є­ зруч­ним­ об’єктом­ маніпу­лю­ван­ня­для­ор­ганіза­торів­ох­ло­кра­тич­них­бунтів.­ На­тлі­су­час­ної­західної,­і­не­тільки,­роз­губ­ле­ності­ук­раїнський­інте­лек­ту­аль- ний­ по­шук­ міжвоєнно­го­ періоду­ при­вер­тає­ ува­гу­ своїм­ точ­ним­ схоп­лен­ням­ ос­нов­них­труд­нощів­внутрішньо­го­жит­тя­як­спільно­ти,­так­і­ок­ре­мо­го­індивіда.­ Чи­не­найбільш­ви­раз­но­і­послідо­вно­на­го­ло­шу­ва­лось­на­якісних­підста­вах­еліти,­ її­ролі­у­за­хисті­людсь­кої­са­мо­бут­ності.­Ук­раїнські­кон­сер­ва­тивні­мис­ли­телі­пе­ре- дусім­за­стеріга­ли­від­по­пулістської­де­ма­гогії.­В.­Ли­пинсь­кий­у­праці­«Ли­с­ти­до­ братів-хлібо­робів»­ про­аналізу­вав­ труд­нощі­ поєднан­ня­ де­мо­кра­тич­них­ га­сел­ із­ за­хи­с­том­сво­бо­ди­осо­би.­Він­за­зна­чає,­що­де­мо­кра­тич­ний­іде­ал­пе­ред­ба­чає­лад,­ за­яко­го­гро­ма­дя­ни­чесні­й­свідомі­своїх­обов’язків­пе­ред­дер­жа­вою.­«Старі­іде- алісти-ре­с­публіканці­–­пи­ше­Chesterton­–­бу­ду­ва­ли­де­мо­кратію­на­тій­ідеї,­що­всі­ лю­де­рівно­й­од­на­ко­во­інтелігентні,­су­час­на­здо­ро­ва,­трівка­де­мо­кратія­бу­дує­се­бе­ на­пе­ре­ко­нан­ню,­що­всі­лю­де­рівні­й­од­на­ко­во­ідіоти»13.­Слуш­ним­є­за­сте­ре­жен­ня­ Е.­Фром­ма:­«Темні­і­ди­я­вольскі­си­ли­в­людській­на­турі­бу­ли­відіслані­у­се­ред­нь- овіччя,­або­у­ще­відда­леніші­ча­си­і­по­яс­ню­ва­ли­ся­не­до­статніми­у­ті­ча­си­знан­ня- ми­чи­підсту­па­ми­ду­хо­вен­ст­ва­і­ко­ролів»14.­Та­кий­наївний­гу­манізм­є­най­кра­щим­ підґрун­тям­для­зро­с­тан­ня­впливів­політич­них­сил,­що­здатні­по­вер­ну­ти­це­се­ред- нь­овіччя. В.­Ли­пинсь­кий­послідо­вно­на­га­ду­вав,­що­го­ло­вний­урок,­який­слід­зро­би­ти­з­ по­раз­ки­Виз­воль­них­зма­гань­1917–1920­рр.,­–­май­же­по­вна­відсутність­лю­дей,­які­ б­поєдна­ли­в­собі­якості­до­б­ро­го­ор­ганіза­то­ра­з­патріотиз­мом­і­мо­ральністю.­І­ці­ дум­ки­ не­ тільки­ слушні,­ а­ й­ су­го­лосні­ з­ євро­пейсь­кою­ інте­лек­ту­аль­ною­ тра- дицією,­ яка­ бу­ла­ свідо­ма­ не­мож­ли­вості­функціону­ван­ня­ інсти­тутів­ ви­ключ­но­ з­ опер­тям­на­фор­маль­ний­бік,­без­ура­ху­ван­ня­осо­бистісно­го­чин­ни­ка.­Англійський­ мис­ли­тель­Д.С.­Міль,­розмірко­ву­ю­чи­над­цією­про­бле­мою,­на­го­ло­шу­вав­на­то­му,­ що­ кри­терієм­ виз­на­чен­ня­ якості­ вря­ду­ван­ня­ в­ усіх­ йо­го­ ас­пек­тах­ –­ від­ най- скромніших­до­гло­баль­них,­–­кри­терієм,­який­має­найбільше­зна­чен­ня­та­ви­хо- дить­за­межі­усіх­інших,­є­ри­си,­при­та­манні­лю­дям,­які­ста­нов­лять­суспільство­і­ над­яки­ми­здійснюється­вря­ду­ван­ня.­ Пер­шим­при­кла­дом­мог­ла­б­бу­ти­сфе­ра­су­до­чин­ст­ва;­цей­при­клад­до­реч­ний,­ 653Юридичні і політичні науки оскільки­не­існує­жод­ної­іншої­сфе­ри­дер­жав­ної­діяль­ності,­у­якій­та­ко­го­важ­ли- во­го­життєво­го­зна­чен­ня­на­був­би­су­то­ме­ханічний­бік­спра­ви,­тоб­то­пра­ви­ла­та­ ме­ханізми,­ що­ кон­тро­лю­ють­ де­талі­ про­це­су.­ Про­те,­ навіть­ тут­ важ­ливі­ ри­си­ задіяних­лю­дей.­У­ зв’яз­ку­ з­цим­Д.­С.­Міль­ ста­вить,­ до­пев­ної­міри­ри­то­ричні­ за­пи­тан­ня:­«Чи­бу­дуть­ефек­тив­ни­ми­про­це­дурні­пра­ви­ла,­при­зна­чені­за­без­пе­чи­ти­ ме­ту­ пра­во­суд­дя,­ як­що­ внаслідок­ низь­ко­го­мо­раль­но­го­ рівня­ на­ро­ду­ свідки,­ як­ пра­ви­ло,­бре­шуть,­а­судді­та­їхні­підлеглі­бе­руть­ха­барі?»15. Своєрідним­ підсум­ком­ по­пе­редніх­ роз­думів,­ ут­вер­д­жен­ням­ осо­би­с­тої­ відповідаль­ності­(чи­то­індивіда­чи­то­спільно­ти),­ви­мо­гою­відмо­ви­від­пе­ре­кла- дан­ня­на­«сусідів»­ви­ни­ за­власні­по­мил­ки­ і­па­сивність­є­ те­за­В.­Ли­пинсь­ко­го:­ «По­би­ли­ми­се­бе­самі.­Ідеї,­віри,­ле­ген­ди­про­од­ну-єди­ну,­всіх­Ук­раїнців­об’єдну- ю­чу­вільну­й­не­за­леж­ну­Ук­раїну,­провідни­ки­нації­не­со­тво­ри­ли,­за­та­ку­ідею­не­ бо­ро­лись­ і­ то­му,­ ро­зуміється,­ та­ка­Ук­раїна­ здійсни­тись,­ при­бра­ти­ ре­альні­живі­ фор­ми­ не­ змог­ла»16.­ По­тре­ба­ ціле­с­пря­мо­ва­но­го­ ут­вер­д­жен­ня­ ак­тив­ної­ дії,­ са­мостійності,­за­ли­шається­ак­ту­аль­ною­і­для­су­час­них­ук­раїнців,­що­підтвер­д­жує­ мас­штабність­по­глядів­В.­Ли­пинсь­ко­го­на­сво­бо­ду­осо­би. Ще­один­пред­став­ник­ук­раїнсько­го­кон­сер­ва­тиз­му­С.­То­машівський­ви­раз­но­ об­сто­ю­вав­кон­цепцію­мо­делі­суспільства,­яка­по­вин­на­за­без­пе­чу­ва­ти­мож­ливість­ для­ твор­чої­ са­модіяль­ності­ осо­би,­ і­ не­ про­сто­ дії,­ а­ дії­ з­ усвідо­мле­ною­ ідеєю­ са­мо­ре­алізації­ кон­ст­рук­тив­но­го­ сен­су­ бут­тя­ індивіду­аль­ності.­ Ціннісний­ вибір­ суспільства­має­бу­ти­спря­мо­ва­ний­на­спри­ян­ня­ індивіду­аль­ним­твор­чим­зу­сил- лям,­ здат­ним­ мо­дернізу­ва­ти­ дійсність,­ а­ не­ си­с­темі­ клієнтських­ відно­син,­ яка­ закріплює­ осо­би­с­ту­ відданість­ і­ па­тер­налізм.­ То­му­ кон­сер­ва­тив­на­ ук­раїнська­ політич­на­дум­ка­рад­ше­праг­ну­ла­до­ га­ран­ту­ван­ня­ стабільних­мож­ли­во­с­тей­для­ са­мо­ре­алізації­ сво­бо­ди­осо­би,­ а­не­до­кон­сер­ву­ван­ня­соціаль­них­відно­син.­Для­ то­го,­ щоб­ пе­ре­ве­с­ти­ ці­ ідеї­ у­ прак­тич­ну­ пло­щи­ну,­ С.­ То­машівський­ ста­вить­ відповідні­ за­вдан­ня­ –­ на­ша­ не­освіченість­ му­сить­ ус­ту­пи­ти­ місце­ знан­ню,­ наш­ егоїзм­ –­ са­мо­по­жертві,­ на­ша­ са­мо­во­ля­ –­ дис­ципліні,­ на­ше­ інтри­ган­ст­во­ –­ осо- бистій­і­гро­мадській­чес­но­с­ти,­на­ше­до­к­т­ри­нер­ст­во­–­справжнь­о­му­знан­ню­на­ро- ду­і­йо­го­жит­тя,­на­ша­де­ма­гогічність­–­гро­мадсь­ко­му­ви­хо­ван­ню,­наш­пай­до­кра- тизм­–­по­шані­ав­то­ри­те­ту,­на­ше­фра­зер­ст­во­–­по­зи­тивній­діяль­ності,­на­ша­по­вер- ховість­–­солідності,­наш­де­мо­кра­тизм,­ра­ди­калізм,­соціалізм­й­анархізм­по­винні­ бу­ти­ замінені­ пізнан­ням­ і­ зро­зумінням­ дійсних­ політич­них­ та­ гос­по­дарсь­ких­ цінно­с­тей­і­за­конів­роз­вит­ку17. Кон­сер­ва­тизм­політич­ної­до­к­т­ри­ни­С.­То­машівсько- го­ ви­яв­ляється­ у­ за­сте­ре­женні­ що­до­ анархічних,­ бун­тарсь­ких­ ви­явів­ сво­бо­ди,­ яких­так­ба­га­то­в­історії­Ук­раїни­і­не­ми­ну­чим­наслідком­яких­стає­погіршен­ня,­а­ то­ й­ по­вне­ зни­щен­ня­ умов­ для­ ста­ло­го­ існу­ван­ня­ інсти­туційних­ і­ ду­хов­них­ підстав­сво­бо­ди­осо­би.­Та­кий­по­гляд­пе­ре­гу­кується­з­дум­ка­ми­послідо­вників­кла- сич­но­го­лібе­ралізму:­«Сво­бо­да­зро­би­лась­мож­ли­вою­за­вдя­ки­по­сту­повій­ево­люції­ дис­ципліни­цивілізації,­яка­є­в­той­же­час­дис­ципліна­сво­бо­ди.[…]­Нашій­сво­боді­ ми­зо­бо­вя­зані­об­ме­жен­ням­сво­бо­ди»18.­ Ук­раїнська­ політич­на­ дум­ка­ пра­во­го­ спря­му­ван­ня­ зо­се­ре­д­жу­ва­ла­ ува­гу­ на­сам­пе­ред­не­на­зовнішньо­му­інстру­мен­тарії­існу­ван­ня­лю­ди­ни,­а­на­гли­бин­них­ сен­сах­ її­ бут­тя. Во­на­ праг­ну­ла­щоб­ пи­тан­ня­жит­тя,­ смерті,­ ви­бо­ру,­ сво­бо­ди­ не­ оми­на­ли­індивіда,­щоб­на­штов­ху­ючись­на­відчу­жені­суспільні­інсти­ту­ти,­він­мав­ як­внутрішню­си­лу­для­опо­ру­їм­і­в­той­же­час­не­сприй­мав­соціаль­не­се­ре­до­ви­ще­ як­ви­клю­че­но­во­ро­же,­а­усвідо­млю­вав­не­роз­рив­ний­і­не­уник­ний­зв’язок­з­ним­та­ все­ж­праг­нув­до­змін­і­був­спро­мож­ний­до­них.­В­свою­чер­гу­для­цьо­го­індивіду­ 654 Держава і право • Випуск 52 не­обхідно­вий­ти­ за­рам­ки­утопічно-раціоналіс­тич­них­ схем­ство­рен­ня­ аб­ст­ракт- них­уяв­лень.­Цінність­не­в­іде­аль­них­кон­ст­рук­тах,­а­в­гідності,­свідо­мості­ок­ре­мої­ лю­ди­ни.­Ви­со­ка­мо­ральність,­обов’язок,­та­їх­прак­тич­ний,­за­без­пе­чується­перш­за­ все­внутрішньою­мо­раль­ною­відповідальністю.­Суб’єкт­обов’яз­ку­і­відповідаль- ності­–­лю­ди­на,­яка­усвідо­млює­не­тільки­тут­і­те­пер,­а­й­має­уяв­лен­ня­про­ми­ну- ле­і­май­бутнє,­яке­ви­хо­дить­за­межі­пер­со­наль­них­зацікав­лень.­ 1.­Берлін І.­Чо­ти­ри­есе­про­сво­бо­ду­/­Пер.­з­англ.­О.­Ко­ва­лен­ка.­–­К.:­Ос­но­ви,­1994.­–­ С.­272.­2. Дон цов Д.­Підста­ви­на­шої­політи­ки­//­Тво­ри­в­5­т.­–­Т.­1.­Ге­о­політичні­та­іде­о- логічні­ праці.­ –­ Львів:­ Каль­варія,­ 2001.­ –­ С.­ 91-242. 3.­ Де ни сен ко В.­ Про­бле­ми­ раціоналізму­та­ірраціоналізму­в­політич­них­те­оріях­Но­во­го­ча­су­євро­пейсь­кої­історії.­ –­Львів:­ПАІС,­1997.­–­С.­107. 4.­Дон цов Д.­Рація­чи­Ев­ро­па?:­(До­літе­ра­тур­ної­су­пе­реч- ки)­ //­Літе­ра­тур­но-На­уко­вий­Вістник.­ –­ 1929.­ –­Ч.­ 1.­ –­С.­ 62-79.­5.­Мас лоу А.­Но­вые­ ру­бе­жи­че­ло­ве­че­с­кой­при­ро­ды­/­Пер.­с­англ.­–­М.:­Смысл,­1999.­–­С.­230.­6.­Стю арт М. Дж.­Про­сво­бо­ду:­Есе­/­Пер.­з­англ.­–­К.:­Вид-во­Со­ломії­Пав­лич­ко­«Ос­но­ви»,­2001.­–­С.­ 83.­7.­Яс перс К.­Ис­то­ки­ис­то­рии­и­ее­цель­/­Карл­Яс­перс­//­Яс­перс­К.­Смысл­и­на­зна­че- ние­ ис­то­рии.­ Пер.­ с­ нем.­ 2-изд.­ –­ М.:­ Ре­с­пуб­ли­ка,­ 1994.­ –­ С.­ 167.­ 8. Єси пен ко Д.­ Соціофіло­софсь­кий­досвід­К.Яс­пер­са­//­Філо­софсь­ка­дум­ка.­–­2000.­–­№­1.­–­С.­92.­9.­ Вас си ян Ю.­До­го­ло­вних­за­сад­націоналізму­//­Тво­ри.­Т.1.:­Суспільно-філо­софічні­на­ри- си.­ –­ То­рон­то:­ Євшан-Зілля,­ 1972.­ –­ С.117. 10.­ Го ца М. Візу­алізм­ або­ примітивізм­ світовідчут­тя­//­Вістник.­–­1935.­–­С.­158. 11.­Арісто тель.­Політи­ка­/­Пер.­з­дав­нь­огр.­та­ пе­редм.­О.­Кис­лю­ча.­–­К.:­Ос­но­ви,­2000.­–­С.­158.­12.­Поп пер К.­Відкри­те­суспільство­і­ йо­го­во­ро­ги.­Т.­1.­/­Пе­рекл.­з­англ.­О.­Ко­ва­лен­ка.­–­К.:­Ос­но­ви,­1994.­–­С.­77.­13. Ли пинсь­ кий В.­Ли­с­ти­до­братів-хлібо­робів.­Про­ідею­і­ор­ганізацію­ук­раїнсько­го­мо­нархізму.­–­ Відень,­ 1926.­ –­ С.­ 22.­ 14.­Фромм Э.­ Бег­ст­во­ от­ сво­бо­ды.:­ Пер.­ с­ англ­ /­ Общ.­ ред.­ и­ по­слесл.:­П.С.­Гу­ре­ви­ча­.­–­М.:­Про­гресс,­1989.­–­С.­17.­15.­Стю арт М. Дж.­Пред­став- ниць­ке­вря­ду­ван­ня­/­Джон­Стю­арт­Мілль­//­Де­мо­кратія:­Ан­то­логія­/­Упо­ряд.­О.­Про­цен- ко.­–­К.:­Смо­ло­с­кип,­2005.­–­С.­417. 16. Ли пинсь кий В.­Ли­с­ти­до­браті­в-хлібо­робів.­Про­ ідею­і­ор­ганізацію­ук­раїнсько­го­мо­нархізму.­–­С.­16.­17.­То машівський С.­Під­ко­ле­са­ми­ історії:­На­ри­си­і­статті.­–­Берлін:­Вид-во­«Ук­раїнське­сло­во»,­1922.­–­С.­35.­18. Хай ек Ф.А.­Об­ще­ст­во­сво­бод­ных­/­Пер.­с­англ.­А.­Ку­с­та­ре­ва.­Под­общ.­ред.­Ю.­Кол­ке­ра.­Пре- дисл.­и­по­ясн.­к­русск.­изд.­Э.­Бат­ле­ра.­–­Лон­дон,­1990.­–­С.­241. 655Юридичні і політичні науки Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ І. Я. ВдовиЧин . ВІдповІдальнІсть особи в контекстІ визнаЧеннЯ меж свободи
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34016
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1563-3349
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:46:28Z
publishDate 2011
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
record_format dspace
spelling Вдовичин, І.Я.
2012-06-01T05:29:05Z
2012-06-01T05:29:05Z
2011
Відповідальність особи в контексті визначення меж свободи / І.Я. Вдовичин // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 649-655. — Бібліогр.: 18 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34016
Досліджуються
 світоглядні
 засади
 правої
 української
 політичної
 думки
 щодо
 взаємозв’язку
 свободи
 особи
 і її відповідальності
 за власну
 долю
 і долю
 суспільства.
 Аналіз проблеми
 здійснюється в контексті
 підходів європейської
 політичної
 думки.
Исследуются
 мировозренческие
 основы
 правой
 украиннской
 политической
 мысли
 относительно
 взаимосвязи
 свободи
 личности
 и ее ответвенности
 за собственною
 судьбу
 и судьбу
 общества.
 ответвенности.
The world-view principles of the right-wing Ukrainian political thought concerning the
 interconnection of person’s freedom and his responsibility for his own fate and society’s fate
 are researched. The analysis of the issue is carried out in the context of the approaches of the
 European political thought.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Політичні науки
Відповідальність особи в контексті визначення меж свободи
Article
published earlier
spellingShingle Відповідальність особи в контексті визначення меж свободи
Вдовичин, І.Я.
Політичні науки
title Відповідальність особи в контексті визначення меж свободи
title_full Відповідальність особи в контексті визначення меж свободи
title_fullStr Відповідальність особи в контексті визначення меж свободи
title_full_unstemmed Відповідальність особи в контексті визначення меж свободи
title_short Відповідальність особи в контексті визначення меж свободи
title_sort відповідальність особи в контексті визначення меж свободи
topic Політичні науки
topic_facet Політичні науки
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34016
work_keys_str_mv AT vdovičiníâ vídpovídalʹnístʹosobivkontekstíviznačennâmežsvobodi