Референдум як інструмент зворотного зв’язку: світові тенденції та Україна
Виявлено світову тенденцію до зростання кількості референдумів як інструмента зворотного зв’язку між державою та громадянами; з’ясовано основні перешкоди для застосування такого механізму безпосередньої демократії в Україні. Выявлена мировая тенденция до увеличения количества...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Держава і право |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34022 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Референдум як інструмент зворотного зв’язку: світові тенденції та Україна / В.В. Масич // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 680-683. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859714555003797504 |
|---|---|
| author | Масич, В.В. |
| author_facet | Масич, В.В. |
| citation_txt | Референдум як інструмент зворотного зв’язку: світові тенденції та Україна / В.В. Масич // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 680-683. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Виявлено
світову
тенденцію
до зростання
кількості референдумів
як інструмента
зворотного
зв’язку
між державою
та громадянами;
з’ясовано
основні
перешкоди
для
застосування
такого
механізму
безпосередньої
демократії
в Україні.
Выявлена
мировая
тенденция
до увеличения
количества
референдумов
как инструмента
обратной
связи
межу
государством
и гражданами;
установлены
основные
препятствия
для применения
такого
механизма
непосредственной
демократии
в Украине.
The global tendency of increasing the number of referendums as tool of the feedback
between the state and citizens is discovered. The main obstacles to implementation this
mechanism of direct democracy in Ukraine are identified.
|
| first_indexed | 2025-12-01T07:50:15Z |
| format | Article |
| fulltext |
В. В. МАСИЧ. РЕФЕРЕНДУМ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗВОРОТНОГО ЗВ’ЯЗКУ:
СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА УКРАЇНА
Ви яв ле но світо ву тен денцію до зро с тан ня кількості ре фе рен думів як інстру мен та
зво рот но го зв’яз ку між дер жа вою та гро ма дя на ми; з’ясо ва но ос новні пе ре шко ди для
за сто су ван ня та ко го ме ханізму без по се ред ньої де мо кратії в Ук раїні.
Ключовіслова: ре фе рен дум, пря ма де мо кратія, участь гро ма дян, політич ний про
цес.
Вы яв ле на ми ро вая тен ден ция до уве ли че ния ко ли че ст ва ре фе рен ду мов как ин ст ру
мен та об рат ной свя зи ме жу го су дар ст вом и граж да на ми; ус та нов ле ны ос нов ные
пре пят ст вия для при ме не ния та ко го ме ха низ ма не по сред ст вен ной де мо кра тии в Ук ра
и не.
Ключевыеслова: ре фе рен дум, пря мая де мо кра тия, уча с тие граж дан, по ли ти че с
кий про цесс.
The global tendency of increasing the number of referendums as tool of the feedback
between the state and citizens is discovered. The main obstacles to implementation this
mechanism of direct democracy in Ukraine are identified.
Keywords: referendum, direct democracy, participation of citizens, political process.
Сучаснідемократіїдалеківідідеалурепрезентативноїдемократії.Засловами
М.Вальцера,«урядупринципієдемократичним,уліберальнійтеорії–зміша-
ним,анапрактиці–олігархічним»1.НавітьконцепціядемократіїЙ.Шумпетера
говорить, що громадяни регулярно реалізують механізми контролю на парла-
ментськихвиборах,винагороджуючитих,якізаслужилиперемоги,таігноруючи
тих,хтоневиконаввзятінасебезобов’язання.Тимнеменше,«шансреалізувати
вертикальну відповідальність є лише періодичним, і навіть у деяких випадках
громадяниповиннічекатикількароківдонаступнихвиборів»2,хочапорушення
ужевідбулосяівимагаєнегайноїреакціїзбокувиборців.
Єдинимвиходому такихситуаціях є застосуваннямеханізмівпрямоїдемо-
кратії–референдуму,якийстаєвсебільшпопулярнимусвіті.Яксвідчитьстати-
стика, країни провели вдвічі більше референдумів, ніж це було за останні
півстоліття.Крімтогозаостанні20роківбільшеніж100країнзапровадилирізні
типипрямогоголосування.
Водночасмаємісцегеографічнанерівність:зусіхреферендумівзанародною
ініціативою,проведенихз1980-хроків,90%булипроведеніуШвейцаріїта6шес-
тикраїнах:Італії,Ліхтенштейні,Уругваї,Литві,ЛатвіїтаУгорщині3,щодаєпід-
стависумніватисявефективностіплебісцитів.Дотогожбагатодослідниківвва-
жає,щодемократіявідіграєнезначнурольусучасномуполітичномужитті:«рефе-
рендумиєвідноснорідкимиподіямиуполітицібільшостідемократичнихкраїн»4.
Однак,згідноданихзібранихД.Альтманом,починаючиз1900рокубулопро-
веденобільше17000плебісцитівнанаціональномурівні5.УСШАпротягом1904
по2008рокибулопроведено5342референдуминарівніштатів.Іншимислова-
ми, має місце різкий ріст кількості випадків застосування механізмів прямої
демократії,якщобратидоувагиімісцевіреферендуми.Ушвейцарськихканто-
нахбулопроведено3709плебісцитівпротягом1970по2003роки, а уБаварії
680 Держава і право • Випуск 52
©МА СИЧ Ва дим Ва си ль о вич–аспірантІнститутудержавиіправаім.В.М.Корець-
когоНАНУкраїни
післявнесеннявідповіднихпоправокдоКонституціїу1995роціужепроведено
більшетисячіреферендумів.
З 1 квітня 2012 року вступить у дію Європейська громадянська ініціатива
(EuropeanCitizens’Initiative)6,щоозначаєможливістьдлягромадянЄвропейсько-
гоСоюзупропонувативласніпроектинормативно-правовихактівЄвропейській
Комісії.Дляцьогоініціаторампроектупотрібнозібрати1млн.підписів(0,2%від
населенняЄС)у1/4усіхкраїн-членів.Хочашансівнате,щотакапетиціябуде
розглянута парламентом досить низькі, однак за її допомогою громадські
активістимаютьнаметіпривернутиувагудонизкипроблем,зокремазаборону
генетичномодифікованихрослин,зняттябар’єрівдлячленстваТуреччинивЄС,
відмовавідроботимагазинівпонеділях.
Однак в Україні застосування цього інструменту прямої демократії, який
надаєможливістьзабезпеченняефективногозворотногозв’язкуміжурядом,пар-
ламентомтагромадянами,здійснюєтьсявкрайрідкотанеефективно.
ВУкраїніпозитивнірезультативсеукраїнськогореферендуму1грудня1991р.
(90,3%голосівпідтримкиАктапроголошеннянезалежностіУкраїнивід24серп-
ня1991р.)сталоточкоювідлікунезалежностінашоїдержави,актомнаціональ-
ного державотворення. Відтоді цей інструмент практично не використовувався
протягомдесятироків–до16квітня2000року.Цейвсенароднийреферендуммав
дативідповідьнапитання,чипідтримуютьгромадянивнесеннязміндоКонсти-
туції України, зокрема, запровадження двопалатного парламенту, зменшення
кількісного складу депутатського корпусу, скасування депутатської недоторка-
ності,атакожзапровадженняконституційноїреферендноїдемократії.Хочаібули
отриманіпозитивнівідповіді,однаксамапроцедурайогопроведення,формулю-
вання запитань зумовила критику як з боку опозиції, так і міжнародних спос-
терігачів.Урезультатісукупностідіїнизкичинників,йогорішеннятакінебули
втілені на практиці. Наступні спроби ініціювати проведення всеукраїнського
референдуму в 2001– 2010роках, передусімопозиційними силами, виявилися
безуспішними.
Найбільшеініціативнихгрупщодопроведеннявсеукраїнськогореферендуму
за народною ініціативою Центральною виборчою комісією України було
зареєстрованоу2005та2006роках,востаннєпозитивнерішеннябулоприйнято
у серпні 2007 року.Вражає і свіжа статистика відмов та активності населення
щодовикористаннятакогоінструментупрямоїдемократії:якщоу2009роціЦВК
Українивідмовилауреєстрації18ініціативнимгрупамвсеукраїнськогореферен-
думузанародноюініціативою,у2010–одній,у2011–двом.
ЯксправедливозазначаєВ.Федоренко,рішенняреферендумівякправовіакти
неотрималинасьогоднісвогоналежногозаконодавчогозабезпеченнявУкраїні7.
Цюпозицію,зокрема,підтверджуєйнормативнаневизначеністьюридичноїпри-
родирішеньвсеукраїнськогореферендумутаїхпризначеннявсистемінорматив-
но-правових актів ні в Конституції України, ні в Законі України «Про всеук-
раїнський та місцеві референдуми» від 3 липня 1991 р., ні в законопроектах
останніхроківпронормативно-правовіактиіпровсеукраїнськийреферендум.
Правовою основною для втілення результатів референдумів на практиці є
чотирирішенняКонституційногосудуУкраїни:від2000року(усправіпровсе-
український референдум за народною ініціативою) 2005 року (у справі про
здійсненнявладинародом),тадвохрішеннях2008року(усправахпроприйняття
КонституціїтазаконівУкраїнинареферендумітапропроголошенняПрезиден-
томУкраїни всеукраїнського референдуму за народною ініціативою. Рішенням
681Юридичні і політичні науки
КСУ у справі про всеукраїнський референдум за народною ініціативою від 27
березня 2000 року№3-рп/2000 було визнано такими,що відповідаютьКонсти-
туціїУкраїниположеннястатті1,пунктів2,3,4,5статті2,статей3,4,5,6,7
УказуПрезидентаУкраїни«Пропроголошеннявсеукраїнськогореферендумуза
народноюініціативою»від15січня2000року№65/2000.Увипадкусхваленняці
питанняєобов’язковимидлярозглядуіприйняттярішеньупорядку,визначеному
КонституцієюУкраїни.НеконституційнимивизнанопитанняпронедовіруВер-
ховнійРадітаприйняттяКонституціїУкраїнинавсеукраїнськомуреферендумі.
У пункті 4.2. пункту 4 мотивувальної частини свого рішення від 5 жовтня
2005 року№6-рпу справі про здійснення владинародомКСУ зазначив,що за
ОсновнимЗакономУкраїнинародневолевиявленняздійснюєтьсячерезвибори,
референдумтаіншіформибезпосередньоїдемократії(ст.69).Здійсненнянарод-
ноговолевиявленняузазначенихформахбезпосередньоїдемократіїєреалізацією
народомсвоєївладишляхомзатвердженнявідповіднихрішень(законів)іформу-
вання органів державної влади та органівмісцевого самоврядування вУкраїні.
Виходячи з наведеного, Конституційний Суд України дійшов висновку, що
результати народного волевиявлення, отримані через вибори й референдум, є
обов’язковими.
АналогічнийпідхідзафіксованийіуРішенніКонституційногоСудуУкраїни
від 16 квітня 2008 року №6-рп (справа про прийняття Конституції та законів
Українинареферендумі).Зокрема,упункті4резолютивноїчастиницьогоРішен-
нязазначено,що,незважаючинате,щоуКонституціїУкраїнивзагаліневказано
предмет(предмети)всеукраїнськогореферендумузанародноюініціативою,мож-
ливість прийняття всеукраїнським референдумом законів України є консти-
туційною(відповіднододругоїчастинист.5,деговориться,щонародУкраїни
може здійснювати владу як через органи державної влади та органимісцевого
самоврядування,такібезпосередньо).Результатитакогозаконодавчогореферен-
думу мають імперативний характер і не потребують подальшого затвердження
ВерховноюРадоюУкраїни.
Щодо рішення Конституційного суду України у справі про проголошення
ПрезидентомУкраїнивсеукраїнськогореферендумузанародноюініціативоювід
15жовтня2008року№23-рп/2008зазначається,що«васпектіконституційного
подання положення пункту 6 частини першої статті 106 Конституції України,
згідно з яким Президент України проголошує всеукраїнський референдум за
народною ініціативою, слід розуміти так, що Президент України зобов’язаний
проголосититакийреферендум,якщойогоініційованоздодержаннямвстановле-
нихКонституцієютазаконамиУкраїнивимогщодоорганізаціїіпорядкупрове-
деннявсеукраїнськогореферендумузанародноюініціативою».
17листопада2009рокупарламентнезмігподолативетоПрезидента,накла-
дененаЗаконУкраїни«Провсеукраїнськийреферендум»,прийнятийВерховною
РадоюУкраїни5червня2009року(реєстр.№1374від18січня2008року,пода-
ний народним депутатом О.В. Лавриновичем). На думку Президента України,
прийнятийпарламентомзаконнеузгоджувавсязнормамиКонституціїУкраїни,не
створювавналежнихправовихгарантійдляздійсненнянародноговолевиявлення,
реалізаціїконституційногоправагромадяннаучастьувсеукраїнськихреферен-
думах.
Улипні2010рокупарламентвідправивнаповторнедругечитанняпроекту
ЗаконуУкраїнипровсеукраїнськийреферендум(реєстр.№2484-VIвід10.07.2010,
682 Держава і право • Випуск 52
поданийО.О.Омельченко),подальшадоляякогоневизначена.
Покищовпарламентіпродовжуєтьсяобговоренняодногозвидівреференду-
му–місцевого.19квітня2011рокуВерховнаРадаУкраїниприйнялазаоснову
проектЗаконуУкраїни«Промісцевийреферендум»(реєстр.№708203.09.2010),
розробленийКабінетомміністрівУкраїни.Йогоосновнимзавданнямєзабезпе-
чення ефективного регулювання правовідносин, які виникають в процесі
ініціюваннятапроведеннямісцевогореферендуму,унормуванняправагромадян
ініціювати місцевий референдум, унеможливлення адміністративного тиску на
суб’єктівцьогопроцесу.Однаквйоготекстівикористовуютьсядоситьзастарілі
танедемократичнізасвоєюприродоюпідходидоправовогорегулюванняпоряд-
ку організації і проведення місцевого референдуму. Його автори не врахували
сучаснієвропейськістандартизаконодавствапрореферендуми,сформульованіу
Кодексіналежноїпрактикищодореферендумів8від2006року.Більштого,текст
проекту в цілому поступається (за змістом, редакцією та рівнем правової
деталізації)положеннямМодельногоЗакону«Промісцевийреферендум»91999
року.
Отже,незважаючинасвітовутенденціюдоактивнішоговикористаннятакої
форми зворотного зв’язку між державою та громадянами як референдуми,
Україначерезнедосконалезаконодавство,відсутністьполітичноїволіпозбавлена
такогоінструментувиробленняефективноїполітики.
1.Walzer M. Politics and Passion: Toward aMore Egalitarian Liberalism. – L.:Yale
UniversityPress, 2004. –Р. 25.2.Morlino L.What Is a ‘Good’Democracy? //Democra-
tization. – 2004. –Vol. 11. –№5. – Р. 19. 3.Vox populi or hoi polloi? / [Електронний
ресурс].–Режимдоступу:http://www.economist.com/node/18584396?story_id=18584396.
4.LeDuc L.ThePoliticsofDirectDemocracy:ReferendumsinGlobalPerspective.–Ontario:
Broadview Press, 2003. – Р. 13. 5. Altman D. Direct Democracy Worldwide. – N.Y:
CambridgeUniversityPress,2011.–Р.6.6.European Citizens’ Initiative / [Електронний
ресурс].–Режимдоступу:http://www.citizens-initiative.eu/.7.Фе до рен ко В.Рішеннявсе-
українськогореферендумутаїхюридичнаприрода:проблемиконституційноїтеоріїта
практики // Вибори і демократія. – 2010. – №4. – С. 5. 8.Code of good practice on
ReferendumsadoptedbytheCouncilforDemocraticElectionsatits19thmeeting(Venice,16
December2006,CDL-AD(2007)008rev)/[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://
www.venice.coe.int/docs/2007/CDL-AD(2007)008rev-rus.asp. 9. Мо дель ный закон «О
местном самоуправлении», принят на 14 пленарном заседании Межпарламентской
Ассамблеигосударств-участницСНГ(постановление№14-15от16октября1999года
/ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.iacis.ru/html/?id=22&pag=
103&nid=1.
683Юридичні і політичні науки
Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ
В. В. МасиЧ. Референдум Як Інструмент зворотного зв’Язку: свІтовІ тенденцІЇ та УкраЇна
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34022 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T07:50:15Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Масич, В.В. 2012-06-01T05:38:45Z 2012-06-01T05:38:45Z 2011 Референдум як інструмент зворотного зв’язку: світові тенденції та Україна / В.В. Масич // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 680-683. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34022 Виявлено світову тенденцію до зростання кількості референдумів як інструмента зворотного зв’язку між державою та громадянами; з’ясовано основні перешкоди для застосування такого механізму безпосередньої демократії в Україні. Выявлена мировая тенденция до увеличения количества референдумов как инструмента обратной связи межу государством и гражданами; установлены основные препятствия для применения такого механизма непосредственной демократии в Украине. The global tendency of increasing the number of referendums as tool of the feedback between the state and citizens is discovered. The main obstacles to implementation this mechanism of direct democracy in Ukraine are identified. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Політичні науки Референдум як інструмент зворотного зв’язку: світові тенденції та Україна Article published earlier |
| spellingShingle | Референдум як інструмент зворотного зв’язку: світові тенденції та Україна Масич, В.В. Політичні науки |
| title | Референдум як інструмент зворотного зв’язку: світові тенденції та Україна |
| title_full | Референдум як інструмент зворотного зв’язку: світові тенденції та Україна |
| title_fullStr | Референдум як інструмент зворотного зв’язку: світові тенденції та Україна |
| title_full_unstemmed | Референдум як інструмент зворотного зв’язку: світові тенденції та Україна |
| title_short | Референдум як інструмент зворотного зв’язку: світові тенденції та Україна |
| title_sort | референдум як інструмент зворотного зв’язку: світові тенденції та україна |
| topic | Політичні науки |
| topic_facet | Політичні науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34022 |
| work_keys_str_mv | AT masičvv referendumâkínstrumentzvorotnogozvâzkusvítovítendencíítaukraína |