Basilicorum libri як джерело шлюбного права Візантії

Досліджується візантійський правовий звід Basilicorum libri як систематизоване за інтитуційними принципами джерело шлюбного права у контексті відтворених правових інститутів Дігест Юстиніана. Исследуется византийский правовой свод Basilicorum libri как источник брачного права систем...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Держава і право
Date:2011
Main Author: Дячук, Л.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34024
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Basilicorum libri як джерело шлюбного права Візантії / Л.В. Дячук // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 110-116. — Бібліогр.: 26 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859716629651259392
author Дячук, Л.В.
author_facet Дячук, Л.В.
citation_txt Basilicorum libri як джерело шлюбного права Візантії / Л.В. Дячук // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 110-116. — Бібліогр.: 26 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Держава і право
description Досліджується візантійський правовий звід Basilicorum libri як систематизоване за інтитуційними принципами джерело шлюбного права у контексті відтворених правових інститутів Дігест Юстиніана. Исследуется византийский правовой свод Basilicorum libri как источник брачного права систематизированного за институциональными принципами в контексте восcозданных правовых институтов Дігест Юстиниана. In the article the Byzantium legal corpus of Basilicorum libri as sources of marriage law, which was systematized after institutional principles in the context of the reproduced legal institutes of Digest of Yustiniana, is probed.
first_indexed 2025-12-01T08:12:21Z
format Article
fulltext Л. В. ДЯЧУК. BASILICORUM LIBRI ЯК ДЖЕРЕЛО ШЛЮБНОГО ПРАВА ВІЗАНТІЇ Досліджується візантійський пра во вий звід Basilicorum libri як си с те ма ти­ зо ва не за інти туційни ми прин ци па ми дже ре ло шлюб но го пра ва у кон тексті відтво ре них пра во вих інсти тутів Дігест Юс тиніана. Клю­чові­сло­ва: пра во, кла сич ний період, дже ре ло, шлюб, си с те ма ти зація. Ис сле ду ет ся ви зан тий ский пра во вой свод Basilicorum libri как ис точ ник брач но го пра ва си с те ма ти зи ро ван но го за ин сти ту ци о наль ны ми прин ци па ми в кон тек с те восcоз дан ных пра во вых ин сти ту тов Дігест Юс ти ни а на. Клю­че­вые­сло­ва: пра во, клас си че с кий пе ри од, ис точ ник, брак, си с те ма ти за­ ция. In the article the Byzantium legal corpus of Basilicorum libri as sources of mar­ riage law, which was systematized after institutional principles in the context of the reproduced legal institutes of Digest of Yustiniana, is probed. Key­words: law, classic period, source, marriage, systematization. Ак­ту­альність­візантійської­пра­во­вої­спад­щи­ни­зу­мов­ле­на­низ­кою­істо­рич­них­ об­ста­вин.­По-пер­ше,­візантійське­пра­во­відповідним­чи­ном­про­дов­жи­ло­тра­диції­ римсь­кої­юри­с­пру­денції.­Йдеть­ся­про­на­ступ­не:­а)­ево­люція­інсти­тутів­римсь­ко­го­ пра­ва­ на­ хри­с­ти­янській­ ціннісній­ ос­нові;­ б)­ си­с­те­ма­ти­зація­ дже­рел­ римсь­ко­го­ пра­ва­ (Діге­с­ти­та­Ва­силіки)­при­збе­ре­женні­ав­тен­тич­них­уривків­ з­відповідних­ оригіналів;­в)­збе­ре­жен­ня­ав­тен­тич­них­текстів­дже­рел­кла­сич­но­го,­пост­кла­сич­но- го­та­юс­тиніанівсько­го­періодів­історії­римсь­ко­го­пра­ва­та­ви­ко­ри­с­тан­ня­за­ко­но- дав­чих­зводів­Візантії­для­ре­кон­ст­рукції­фізич­них­про­га­лин­в­римсь­ких­ав­тен­тич- них­ тек­с­тах.­По-дру­ге,­ візантійське­ за­ко­но­дав­ст­во­ та­при­ватні­ нор­ма­тив­но-пра- вові­збірки­бу­ли­важ­ли­вим­юри­дич­ним­фер­мен­том­ста­нов­лен­ня­національ­них,­за­ ме­жа­ми­Візантії,­пра­во­вих­си­с­тем­хри­с­ти­янсь­ких­дер­жав.­Влас­не­їх­дер­жа­во­тво- рен­ня­ відбу­ва­лось­ в­ орбіті­ візантійських­ різно­с­то­ронніх­ впливів1.­ По-третє,­ візантійське­пра­во,­яке­бу­ло­син­те­зом­римсь­ко­го­кла­сич­ної­юри­с­пру­денції,­ок­ре- мих­інсти­тутів­грець­ко­го­пра­ва­та­пра­во­вих­впливів­внутрішньо­го­та­зовнішньо­го­ Орієнту,­впер­ше­в­історії­роз­ви­ва­лось­на­ос­нові­хри­с­ти­янсь­ких­цінно­с­тей,­на­ма- га­ю­чись­до­сяг­ну­ти­хри­с­ти­янсь­ко­го­суспільно­го­іде­а­лу.­ По­при­ак­ту­альність­досліджен­ня­дже­рел­візантійсько­го­пра­ва­та­їх­ре­гу­ля­тив- но-пра­во­вих­ ме­ханізмів,­ стан­ досліджень­ да­ної­ про­бле­ма­ти­ки­ в­ Ук­раїні­ та­ в­ інших­ країнах­ Східної­ Євро­пи,­ що­ три­ва­лий­ час­ зна­хо­ди­лись­ під­ впли­вом­ візантійської­ куль­ту­ри,­ не­ відповідає­ її­ істо­рич­но­му­ зна­чен­ню,­ рівню­ на­уко­вих­ зацікав­лень­юри­дич­ною­ візан­ти­с­ти­кою­у­ХІХ­ –­ поч.­ХХ­ ст.,­ а­ та­кож­ су­ча­сним­ тен­денціям­її­досліджень­в­країнах­Західної­Євро­пи.­На­при­клад,­один­з­ос­нов­них­ зводів­візантійської­пра­во­вої­си­с­те­ми­–­Ва­силіки,­що­роз­гля­дається­у­нашій­статті­ як­дже­ре­ло­нор­ма­тив­но-пра­во­вих­ме­ханізмів­вре­гу­лю­ван­ня­шлюб­них­відно­син­у­ Візантії,­ став­ пред­ме­том­ спеціаль­них­ досліджень­ пе­ре­важ­но­ у­ пред­став­ників­ 110 Держава і право • Випуск 52 ©­ДЯ ЧУК Ле онтій Во ло ди ми ро вич­ –­ до­цент­ ка­фе­д­ри­ те­орія­ та­ історії­ дер­жа­ви­ і­ пра­ва­ юри­дич­но­го­ фа­куль­те­ту­ Київсько­го­ національ­но­го­ універ­си­те­ту­ імені­ Та­ра­са­ Шев­чен­ка істо­рич­ної­на­уки­(М.­Cюзю­мов2,­Є.­Ліпшиц3,­А.­Каж­дан4,­І.­Мед­ведєв5).­На­звані­ і­подібні­на­укові­досліджен­ня­без­пе­реч­но­ство­рю­ють­надійну­ істо­рич­но-дже­ре- лоз­нав­чу­ ос­но­ву­ для­ різно­пла­но­вих­ юри­дич­них­ досліджень­ пра­во­вих­ дже­рел,­ зо­к­ре­ма,­ сто­сов­но­ мо­ну­мен­таль­но­го­ збірни­ка­ періоду­ mittelbisantische­ Recht­ –­ Basilicorum­ libri.­ На­томість­ в­ країнах­ Західної­ Євро­пи­ найбільш­ об’ємний­ звід­ візантійсько­го­ пра­ва­ став­ пред­ме­том­ кри­тич­них­ істо­ри­ко-дже­ре­лоз­нав­чих­ публікацій­(бра­ти­Хейм­ба­хи6,­К.­Ца­харіе­фон­Лінген­таль7,­Г.­Шель­те­ма8),­за­галь- них­ек­с­курсів­візантійсько­го­пра­ва­(К.­Ца­харіе­фон­Лінген­таль9,­Й.­Мор­т­рейль10­ ,­Й.­Локін11,­Д.­Аза­ре­вич­(Росія)12)­та­спеціаль­них­істо­ри­ко-пра­во­вих­досліджень­ (Ф.­Лав­сон13,­А.­Бер­гер14,­Г.­Шель­те­ма15,­Н.­Ван­дер­Валь16).­ Ме­та­ да­но­го­ досліджен­ня­ по­ля­гає­ в­ то­му,­ щоб­ на­ ос­нові­ ме­то­до­логічних­ підходів­дог­ми,­філо­софії­та­соціології­пра­ва,­вра­хо­ву­ю­чи­те­о­ре­тич­ний­досвід­та­ на­укові­ оцінки­ у­ відповідних­ досліджен­нях,­ роз­г­ля­ну­ти­ ос­нов­ний­ звід­ візантійсько­го­ за­ко­но­дав­ст­ва­ в­ якості­ дже­ре­ла­шлюб­но-сімей­но­го­ пра­ва.­Окрім­ за вдань,­що­логічно­витіка­ють­з­виз­на­че­ної­ме­ти,­йдеть­ся­про­аналіз­і­відтво­рен­ня­ прин­ципів­та­ме­тодів­си­с­те­ма­ти­зації­норм­та­інсти­тутів­шлюб­но-сімей­но­го­пра­ва­ Ва­силік­у­ко­ре­ля­тив­но­му­зв’яз­ку­з­си­с­те­мою­шлюб­но­го­пра­ва­Дігест­Юс­тиніана,­ а­та­кож­в­інших­скла­до­вих­ча­с­ти­нах­Corpus­juris­civilis.­ Ва­силіки­ –­ це­ один­ з­ найбільш­об’ємних­ збірників­ пра­ва­ у­ світовій­ історії,­ грець­ко­мов­ний­ана­лог­ри­мо-візантійсько­го­Сorpus­juris­civilis,­си­с­те­ма­ти­зо­ва­ний­ «архів»­ дже­рел­ візантійсько­го­ пра­ва.­ Ва­силіки­ –­ це­ не­ тільки­ дже­ре­ло­ усь­о­го­ візантійсько­го­ пра­ва,­ але­ й­ збірник­ до­к­т­рин­ римсь­ких,­ ран­нь­овізантійських­ та­ візантійських­юристів,­оскільки­текст­Ва­силік­обріс­ста­ри­ми­(до­би­Юс­тиніана)­та­ но­ви­ми­(часів­імпе­ра­то­ра­Ле­ва­Му­д­ро­го)­схоліями17. Сло­во­Ва­силіки­цілком­адек­ват­но­відо­б­ра­жає­по­нят­тя­імпе ра торсь ке за ко но­ дав ст во,­ад­же­її­по­вна­на­зва­Basilicorum­libri­дослівно­за­ста­ро­грець­кою­мо­вою­ оз­на­чає­–­«царські­кни­ги»­за­конів,­але­в­се­ред­ньо-грецькій­мовній­тра­диції­сло­во­ ва си левс­оз­на­ча­ло­не­цар,­а­імпе­ра­тор.­ Ва­силіки­ бу­ли­ ство­рені­ у­ ос­танні­ де­ся­тиліття­ ІХ­ та­ по­чат­ку­ Х­ століття.­ Більшість­ дослідників­ вва­жа­ють,­ що­ во­ни­ бу­ли­ сфор­мо­вані­ за­вдя­ки­ ре­формістським­за­хо­дам­Ле­ва­VІ18.­Інші­по­ча­ток­ро­бо­ти­відно­сять­до­правління­ Ва­си­ля­ І­ Ма­ке­до­ня­ни­ни­ (867-886)­ і­ пов’язу­ють­ з­ та­кою­ ко­ло­рит­ною­ фігу­рою­ візантійської­історії­як­патріарх­Фотій.­В­будь­яко­му­разі,­при­наймні­ос­нов­на­ча­с- ти­на­си­с­те­ма­ти­зації­Ва­силік­при­па­дає­уже­на­період­правління­Ле­ва­VІ­Му­д­ро­го­ (886-912)19.­За­вдан­ня,­по­став­ле­не­пе­ред­юри­с­та­ми­імпе­ра­торів,­по­ля­га­ло­в­си­с­те- ма­ти­зації­усь­о­го­візантійсько­го­пра­ва­на­ос­нові­хри­с­ти­янсь­ких­цінно­с­тей.­Ос­нов- ним­фор­маль­но-юри­дич­ним­дже­ре­лом­Ва­силік­став­Сorpus­juris­civilis­Юс­тиніана.­ З­од­но­го­бо­ку,­йшло­ся­про­своєрідне­йо­го­відро­д­жен­ня,­од­нак­у­грецькій­мов­но- юри­дичній­тра­диції.­Що­прав­да­ за­вдан­ня­но­си­ло­більш­об’ємний,­ба­га­то­а­с­пект- ний­ ха­рак­тер.­ Пе­ре­дусім­ бу­ла­ за­ду­ма­на­ про­гра­ма­ «очи­щен­ня­ давніх­ за­конів»,­ суть­якої­од­нак­не­зво­дить­ся­до­«очи­щен­ня»­пра­ва­від­на­ша­ру­вань­за­ко­но­дав­ст­ва­ Ісаврійської­ди­настії,­як­іноді­не­зовсім­пра­виль­но­уяв­ля­ють­взаємодію­юри­дич- но-па­ра­диг­ма­тич­них­тра­дицій­обох­істо­рич­них­епох20.­Пра­во­ва­ре­фор­ма­юристів­ Ва­си­ля­І­та­Ле­ва­VІ­бу­ла­знач­но­шир­шою­і­по­ля­га­ла­в­пе­ре­гляді­та­кла­сифікації­ всієї­пи­са­ної­пра­во­вої­спад­щи­ни,­перш­за­все­з­Corpus­juris­civilis,­з­точ­ки­зо­ру­її­ ви­ко­ри­с­тан­ня­у­но­вих­істо­рич­них­умо­вах,­відміни­за­старілих­за­конів,­і­усу­ван­ня­ про­тиріч­в­за­ко­нах,­що­за­ли­ши­лись­чин­ни­ми,­«елінізації»­юс­тиніано­вих­за­конів,­ тоб­то­їх­пе­ре­ве­ден­ня­у­грець­ку­мов­ну­си­с­те­му­і­ос­та­точ­не­усу­нен­ня­всіх­за­лишків­ 111Юридичні і політичні науки ла­тинсь­кої­ юри­дич­ної­ терміно­логії.­ Тоб­то­ йдеть­ся­ про­ заміну­ ла­тинсь­ко­го­ юс­тиніанівсько­го­зво­ду­«грець­ким­Юс­тиніаном»21.­ Ро­бо­та­ над­ Ва­силіка­ми­ ма­ла­ доцільність­ як­ з­ по­зицій­ ак­ту­алізації­ про­блем­ те­орії­пра­ва,­ство­рен­ня­ґрун­тов­ної­дже­рель­ної­ос­но­ви­для­су­до­чин­ст­ва­та­по­даль- шо­го­ роз­вит­ку­ пра­ва,­ так­ і­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ для­ на­вчаль­них­ про­це­су­ і­ роз­вит­ку­ ду­хов­ної­куль­ту­ри­суспільства.­Після­їх­опубліку­ван­ня­чин­ни­ми­вва­жа­ли­ся­ли­ше­ ті­нор­ми­Сorpus­juris­civilis­Юс­тиніана,­які­увійшли­до­Basilicorum­libri. Окрім­збірників­Юс­тиніана­(Ко­декс,­Діге­с­ти­Інсти­туції,­Но­ве­ли),­у­Ва­силіки­ увійшли­нові­та­старі­схолії,­по­точ­не­імпе­ра­торсь­ке­за­ко­но­дав­ст­во,­тоб­то­давні­та­ нові­кон­сти­туції­імпе­ра­торів­(в­т.ч.­Ва­си­ля­І­та­Ле­ва­VІ),­які­після­часів­Юс­тиніана­ йме­ну­ють­ся­Но­ве­ла­ми.­Ос­но­ву­дже­рель­но­го­ком­плек­су­Ва­силік­скла­ли­Діге­с­ти,­ які,­по-пер­ше,­ста­ли­зраз­ком­для­Ва­силік­в­кон­цеп­ту­аль­но-пра­во­во­му­та­юри­дич- но-технічно­му­ сенсі;­ по-дру­ге,­ ста­ли­ найбільш­ об’ємним­ дже­ре­лом,­ по-третє,­ бу­ли­ відтво­рені­ і­ кри­тич­но­ ви­ко­ри­с­тані­ в­ но­вих­ суспільних­ умо­вах.­ Тек­с­та­ми­ Дігест­юри­с­ти­Ма­ке­донсь­кої­до­би­ко­ри­с­ту­ва­лись­че­рез­їх­грецькі­пе­ре­кла­ди,­що­ на­ле­жа­ли­візантійським­юри­с­там­дру­гої­по­ло­ви­ни­VІ­та­по­чат­ку­VІІ­ст.­(Анонім, Сте фан, Ки ри ло, До ро фей)22. По­ява­Ва­силік­в­ре­зуль­таті­ре ко дифікації по пе ред нь о го за ко но да в ста23­бу­ла­ мож­ли­ва­а)­при­на­яв­ності­на­леж­них­інте­лек­ту­аль­них­умов;­б)­чітко­го­усвідо­млен- ня­доцільності­ ре­ко­дифікації­по­пе­ред­нь­о­го­пам’ят­ни­ка­пра­ва,­ у­на­шо­му­ви­пад- ку­–­Дігест­Юс­тиніана;­в)­при­на­яв­ності­волі­у­суб’єктів­за­ко­но­дав­чої­ініціати­ви­ та­за­ко­но­твор­чості;­по­до­лан­ня­пси­хо­логічно­го­бар’єру­сим­волічно­го­сприй­нят­тя­ ус­та­ле­ної­ тра­диції.­ От­же,­ юри­с­ти­ пер­ших­ імпе­ра­торів­ Ма­ке­донсь­кої­ ди­настії­ (866–912),­ по­до­лав­ши­ тра­диційні­ уяв­лен­ня­ та­ са­к­раль­ну­ сим­воліку­ існу­ю­чих­ віко­пам’ят­них­ пра­во­вих­ дже­рел,­ у­ про­цесі­ ство­рен­ня­ влас­но­го­ ана­ло­га­ тра­ди- ційно­му,­поєдна­ли­у­влас­но­му­ар­се­налі­юри­дич­ної­техніки­ша­ноб­ли­ве­став­лен­ня­ до­ко­дифікації­Юс­тиніана­з­доцільни­ми­ре­формістськи­ми­зміна­ми.­ Весь­обсяг­дже­рел­Ва­силік­бу­ло­си­с­те­ма­ти­зо­ва­но­у­60­кни­гах­пла то са,­струк- ту­ра­ яко­го­ на­ступ­на:­ про­Свя­ту­ трійцю­ та­ пра­во­слав­ну­Церк­ву­ (кн.1);­ за­гальні­ прин­ци­пи­пра­ва­(кн.­2);­ка­нонічне­пра­во­(3-5­кн.);­по­зо­ви­та­про­це­су­аль­не­пра­во­ (6-8­кн.);­при­ват­не­пра­во­(10-53­кн.);­військо­ве­пра­во­(54-57);­пра­во­ве­ре­гу­лю­ван- ня­ сервітутів­ (при­ват­не­ пра­во)­ (58­ кн);­ ре­гу­лю­ван­ня­ норм­ по­хо­ван­ня­ (59­кн.);­ криміна­ль­не­пра­во­(60­кн.)24.­Нор­ми­шлюб­но-сімей­но­го­прав­роз­та­шо­вані­у­28,­ 29,­30­та­31­книзі­Ва­силік­подібно­то­му,­як­у­Діге­с­тах­інсти­ту­ти­за­ру­чин,­шлю­бу­ та­сімей­них­відно­син­роз­та­шо­вані­відповідно­в­23,­24­та­25­кни­гах.­Од­нак­кни­ги­ Ва­силік­ не­ у­ всіх­ ви­пад­ках­ є­ іден­тич­ни­ми­ за­ нор­ма­тив­ним­ змістом­ Діге­с­там,­ од­нак­в­за­галь­них­ри­сах­відо­б­ра­жа­ють­зміст­дже­ре­ла.­От­же,­зу­пи­ни­мось­на­при- чи­нах­і­фор­мах­невідповідності,­які­за­на­шим­пе­ред­ба­чен­ням­(де­дукцією)­мо­жуть­ ви­ве­с­ти­ нас­ на­ усвідо­млен­ня­ різниці­ ціннісно-пра­во­вих­ па­ра­дигм,­ в­ кон­тексті­ яких­ по­бу­ту­ва­ли­ Діге­с­ти­ та­ Ва­силіки.­ По-пер­ше,­ це­ пев­ний­ зсув­ ну­ме­рації­ ти­тулів­ Ва­силік­ порівня­но­ з­ Діге­с­та­ми­ у­ ви­кладі­ інсти­тутів­ шлю­бу­ та­ сім’ї.­ По-дру­ге,­ не­од­на­ко­вий­ обсяг­ ре­гу­ля­тив­них­ ме­ханізмів­ у­ відповідних­ кни­гах­ Дігест­ та­ Ва­силік.­ По-третє,­ відсутність­ у­ Ва­силіках­ ок­ре­мих­ норм­шлюб­но­го­ пра­ва­Дігест. По­яс­нен­ня­ усіх­ про­блем­ цілком­ оче­вид­не:­ після­ по­яви­ Дігест­ ми­ну­ло­ 350­ ро­ків.­За­цей­час­хри­с­ти­янські­цінності­ос­та­точ­но­пе­ре­тво­ри­ли­Візантію­в­країну­ хри­с­ти­янсь­кої­ куль­ту­ри25.­ То­му­ ок­ремі­ нор­ми­ інсти­ту­ту­шлю­бу­ у­Діге­с­тах,­ які­ тор­ка­ли­ся­умов­йо­го­за­кон­ності,­при­будь-яких­юри­дич­но-технічних­прий­о­мах­не­ 112 Держава і право • Випуск 52 мог­ли­по­тра­пи­ти­у­чинні­збірки­се­ред­нь­овізантійсько­го­пра­ва.­На­при­клад,­дозвіл­ діда-до­мо­вла­ди­ки­ на­ од­ру­жен­ня­ йо­го­ вну­ка­ і­ внуч­ки,­ які­ по­хо­ди­ли­ від­ синів­ (D.­23.2.3)­ Та­кий­ ан­ти­хри­с­ти­янсь­кий­ по­ суті­ шлюб­ по­яс­нюється­ не­обхідністю­ збе­ре­жен­ня­сімей­но-ро­до­во­го­май­на.­Ні­мо­ти­ви,­ні­сам­шлюб­цілко­ви­то­не­від- повідав­пра­во­вим­до­к­т­ри­нам­Візантії,­по­чи­на­ю­чи­з­VІІ,­а­особ­ли­во­з­часів­Ек­ло­ги­ (726­р.).­Втім­обсяг­за­лу­че­них­у­Ва­силіки­ре­гу­ля­тив­них­за­собів,­оче­вид­но,­також­ був­ пов’яза­ний­ з­ аб­со­лют­ною­ невідповідністю­ ок­ре­мих­ норм­Дігест­ па­ра­дигмі­ до­би­Ма­ке­донсь­кої­ди­настії.­Вод­но­час,­це­та­кож­пов’яза­но­з­особ­ли­во­с­тя­ми­ме­то- ди­ки­ си­с­те­ма­ти­зації­ Ва­силік,­ яка­ відзна­ча­лась­ в­ особі­ її­ суб’єтів­ більшим­ раціоналізмом­ та­ кри­тич­ним­ сприй­нят­тям­ме­то­ди­ки­ си­с­те­ма­ти­зації­ їх­ по­пе­ред- ників.­як­влас­не­імпе­ра­тор­Лев­VІ,­який­у­своїй­за­ко­но­давчій­діяль­ності­на­ма­гав- ся­ поєдна­ти­ пра­во­ву­ тра­дицію­ та­ но­велісти­ку,­ jus­ vetus­ та­ jus­ novus,­ mores­ та­ nomos.­В­та­ко­му­кон­тексті­візантійські­імпе­ра­то­ри­та­патріар­хи­(імп. Ва силь І – патр. Фотій; імп. Лев VІ – патр. Ми ко ла Містик)­ на­ма­га­ли­ся­ по­вноцінно­ на­ фор­маль­но-юри­дич­но­му­ рівні­ відо­б­ра­зи­ти­ у­ за­ко­но­давстві­ син­тез­ римсь­ко­го­ (юс­тиніанівсько­го)­ пра­ва­ та­ цінно­с­тей­ хри­с­ти­ян­ст­ва,­ за­лу­ча­ю­чи­ при­ цьо­му­ не­ тільки­Діге­с­ти,­але­й­інші­скла­дові­ча­с­ти­ни­Сorpus­juris­civilis.­Це­ча­ст­ко­во­обу- мо­ви­ло­невідповідність­ну­ме­рації­Дігест­та­Ва­силік.­Але­при­чи­ни­цьо­го­ма­ють­ та­кож­ду­хов­но-ціннісний­кон­текст.­ Хри­с­ти­янізація­римсь­ко­го­пра­ва­та­тен­денції­до­йо­го­си­с­те­ма­ти­зації­три­ва­ли,­ в­кон­тексті­про­ти­сто­ян­ня­ан­тич­них­та­хри­с­ти­янсь­ких­цінно­с­тей,­впро­довж­усь­о­го­ періоду­ ран­ньої­Візантії­ (ІV­ –­VІ­ ст.).­Од­нак,­що­ не­ зміг­ зро­би­ти­ ран­нь­овізан- тійський­ імпе­ра­тор­ Фе­о­досій­ ІІ,­ за­мис­лив­ши­ мас­штаб­ну­ пра­во­ву­ ре­фор­му,­ а­ та­кож­до­сяг­ти­Юс­тиніан­–­фор­маль­но­поєдна­ти­хри­с­ти­ян­ст­во­та­римсь­ке­пра­во­ (Діге­с­ти)­ –­ у­ значній­ мірі,­ бо­дай­ на­ фор­маль­но­му­ рівні,­ здійсни­ли­ імпе­ра­то­ри­ Ма­ке­донсь­кої­ ди­настії,­ відсту­пив­ши­ ча­ст­ко­во­ від­ більш­ кон­сек­вент­но­ хри­с­ти- янсь­кої­Ек­ло­ги.­Піддав­ши­кри­тиці­творців­ос­тан­ньої,­влас­ний­про­то­тип­Дігест­–­ Ва­силіки­ во­ни­ по­ча­ли­ з­ хри­с­ти­янсь­ких­мак­сим­ про­Св.­ Трійцю­ й­ пра­во­слав­ну­ віру­ (І­ кни­га)­ та­ норм­ ка­нонічно­го­ пра­ва­ (3–5­ кн.).­ Між­ ни­ми­ роз­та­шо­вані­ за­гальні­по­ло­жен­ня­те­орії­пра­ва­та­пра­вові­прин­ци­пи,­які­ав­то­ри­на­ма­га­ли­ся­уз­го- ди­ти­пе­ре­дусім­з­нор­ма­ми­інсти­тутів­шлю­бу­та­сім’ї.­При­цьо­му­суб’єкти­за­ко­но- дав­чої­ініціати­ви­–­імпе­ра­то­ри­Ма­ке­донсь­кої­ди­настії­–­ство­ри­ли­і­ке­ру­ва­лись­у­ за­ко­но­давчій­діяль­ності­мис­ли­мою­тріадою:­Бог­–­Спра­вед­ливість­(ема­нація­вла- ди­ імпе­ра­то­ра)­–­Церк­ва­ (як­хри­с­ти­янсь­ка­ спільно­та,­ у­ якій­ імпе­ра­то­ри­ завжди­ ма­ли­ особ­ли­вий­ ста­тус).­ Ця­ тріада­ де­що­ вирізня­лась­ від­ подібної­ кон­цепції­ патріар­ха­Фотія,­ зафіксо­ваній­ в­ Іса гозі­ (Епа­на­гозі)­ 875­р.:­Бог­ (Всю­ди­су­щий)­–­ Церк­ва­(ду­хов­не­жит­тя)­–­Спра­вед­ливість­(ма­теріаль­не­жит­тя­–­за­вдан­ня­імпе­ра- то­ра).­На­ма­ган­ня­виз­на­ти­межі­імпе­ра­торсь­кої­вла­ди­ли­ше­ма­теріаль­ною­сфе­рою­ суспільства­при­ве­ли­до­відстав­ки­патріар­ха­Фотія,­ска­су­ван­ня­чин­ності­Іса­го­ги­і­ об­ме­жен­ня­цер­ков­но­го­впли­ву­на­Ва­силіки­та­но­во­с­тво­ре­ний­замість­Іса­го­ги­ком- пакт­ний­збірник­Прохірон.­Та­ким­чи­ном­аго­нальні­сто­сун­ки­двох­ви­щих­інсти- тутів­імперії­відо­б­ра­зи­лись­на­струк­турі­та­юри­дич­но­му­змісті­Ва­силік.­ От­же,­ аналізу­ю­чи­ пра­во­ву­ струк­ту­ру­ Ва­силік,­ слід­ за­ува­жи­ти,­ що­ на­зви­ ти­тулів­інсти­тутів­шлюб­но-сімей­но­го­пра­ва­у­обох­візантійських­зво­дах­то­тожні:­ інсти­тут­за­ру­чин­(De­sponsalibus:­D.­23.1.­=Bas.­28);­інсти­тут­шлю­бу­(De­rita­nup- tiarum:­D.­23.2.­=Bas.­28.­4­та­28.5.);­ інсти­тут­по­са­гу­–­dos­(як­свідчать­дже­ре­ла­ пра­ва,­ок­ремі­нор­ми­цьо­го­інсти­ту­ту­до­тичні­до­інсти­ту­ту­шлю­бу,­але­у­ціло­му­це­ 113Юридичні і політичні науки са­мостійний­інсти­тут­сімей­но-май­но­вих­відно­син)­(De­iuгe­dotium:­D.­23.3.­=Bas.­ 29.1;­De­pactis­dotalibus:­D.­23.4.­=Bas.­29.5;­De­fundo­dotali­).­Про­те­пра­во­вий­звід­ імпе­ра­торів­Ма­ке­донсь­кої­ди­настії­мав­ інший­по­ря­док­роз­та­шу­ван­ня­ти­тулів­за­ ок­ре­ми­ми­кни­га­ми.­Так,­нор­ми­усіх­трьох­інсти­тутів­пра­ва­роз­гля­да­ють­ся­в­двад- цять­третій­книзі­Дігест,­на­томість­у­28-ій­книзі­Ва­силік,­роз­гля­да­ють­два­пер­ших­ ти­ту­ли­(за­ру­чи­ни­та­шлюб),­а­інсти­тут­по­са­гу,­ос­новні­по­ло­жен­ня­в­ме­жах­трьох­ ти­тулів,­вне­сені­до­29-ої­кни­ги.­Це­бу­ло­свідчен­ням­різниці­в­цінно­с­тях­та­пра­во- вих­прин­ци­пах­римсь­ко­го­та­візантійсько­го­пра­ва.­Як­що­май­но­суб’єкта­римсь­ко- го­ пра­ва­ бу­ло­ своєрідним­про­дов­жен­ням­йо­го­ осо­би,­що­ обу­мо­ви­ло­ відповідне­ тлу­ма­чен­ня­по­са­гу­ і­ роз­та­шу­ван­ня­відповідних­ти­тулів­у­книзі­Дігест­ (ан­тич­на­ пра­во­ва­па­ра­диг­ма),­то­хри­с­ти­янсь­ка­па­ра­диг­ма­ба­чи­ла­в­лю­дині­Бо­же­творіння,­ за­вдан­ня­якої­по­ля­гає­в­«обо­жненні­плоті»,­тоб­то­у­са­мо­вдо­с­ко­на­ленні­за­Бо­жи­ми­ за­повідя­ми­та­мо­раль­ни­ми­і­пра­во­ви­ми­нор­ма­ми­хри­с­ти­янсь­кої­Церк­ви. На­ступ­на­ кни­га­ (24­ кн.),­ що­ та­кож­ відо­б­ра­жає­ пра­во­ву­ си­с­те­ми­ шлюб­но- сімей­но­го­пра­ва­в­Діге­с­тах,­скла­дається­з­трьох­ти­тулів:­1)­De­donationibus­inter­ verum­et­uxorem­[Про­да­ру­ван­ня­між­чо­ловіком­та­дру­жи­ною]:­D.­24.1­=­Bas.­30.1;­ 2)­De­divortiis­et­repudiis­[Про­роз­лу­чен­ня­і­за­яви­про­при­пи­нен­ня­шлю­бу]:­D.­24.2­ =­Bas.­ 28.7;­ 3)­ Soluto­matrimonio­ dos­ quemadmodum­ [Яким­чи­ном­по­саг­мож­на­ ви­тре­бу­ва­ти­після­при­пи­нен­ня­шлю­бу]:­D.­24.3­=­Bas.­30.1.­Як­ба­чи­мо,­струк­ту­ра­ Ва­силік,­при­ви­ко­ри­с­танні­то­тож­них­ти­тулів­з­Діге­с­та­ми,­зно­ву­не­співпа­дає.­Сто- сов­но­Дігест­мож­на­при­пу­с­ти­ти,­що­та­ка­струк­ту­ра­оче­вид­но­зу­мов­ле­на­відо­мим­ прин­ци­пом­си­с­те­ма­ти­зації­римсь­ко­го­пра­ва­–­осо би, речі, по зо ви.­Са­ме­ж­роз­лу- чен­ня­(2-й­ти­тул)­ймовірно­роз­гля­дається­як­юри­дич­на­пе­ре­ду­мо­ва­вре­гу­лю­ван­ня­ май­но­вих­ інте­ресів­ обох­ сторін­ при­ втраті­ юри­дич­ної­ си­ли­ інсти­ту­ту­ шлю­бу.­ Таким­чи­ном,­при­пи­нен­ня­чин­ності­шлю­бу­є­підста­вою­ре­с­ти­туції­май­на.­Логіка­ си­с­те­ма­ти­за­торів­ Ва­силік­ бу­ла­ іншою:­ пер­ший­ ти­тул­ 24­ кни­ги­ Дігест­ во­ни­ помісти­ли­у­30­кни­гу­Ва­силік,­виділив­ши,­та­ким­чи­ном,­інсти­тут­да­ру­ван­ня­між­ чо­ловіком­і­дру­жи­ною­(Bas.­30.1).­На­томість­два­на­ступні­ти­ту­ли­Дігест­(24­кн.)­ во­ни­помісти­ли­у­28­кни­гу,­тоб­то­роз­гля­да­ю­чи­інсти­тут­шлю­бу­во­ни­за­вер­шу­ють­ йо­го­роз­лу­чен­ням­(Bas.­28.7;­28.8).­При­нагідно­за­ува­жи­мо,­що­до­інсти­ту­ту­роз- лу­чен­ня­тієї­ж­кни­ги­Ва­силік­увійшлии­нор­ми­5-ї­кни­ги­Codex­Justiniani,­де­під­ ти­ту­лом­ 17­ роз­та­шо­ва­на­ кон­сти­туція­ імпе­ра­то­ра­ Діок­летіана­ від­ 294­ р.,­ у­ якій­ йдеть­ся­про­за­бо­ро­ну­бать­ку­про­ти­волі­доч­ки­ска­со­ву­ва­ти­шлюб,­на­який­він­уже­ дав­зго­ду­(І.­5.­17.­4)­та­про­відповідальність­дітей­за­роз­лу­чен­ня­пе­ред­бать­ка­ми­ за­кон­сти­туцією­Юс­тиніана­від­534­р.­(І.­5.­17.­7)26.­ Ти­ту­ли­тре­тьої­кни­ги­з­шлюб­но-сімей­но­го­пра­ва­Дігест­(D.­25.1-­7),­на­пер- ший­по­гляд,­скла­да­ють­Vario­(різне).­З­точ­ки­зо­ру­кла­сич­них­римсь­ких­та­юс­ти- ніанівських­юристів­ во­ни­ пе­ре­важ­но­ пов’язані­ з­ про­це­су­аль­ним­ пра­вом­ в­ кон- тексті­ осо­би­с­тих­ та­ май­но­вих­ відно­син­ суб’єктів­ шлюб­но-сімей­них­ відно­син.­ На­томість­ ав­то­ри­ Ва­силік­ вба­ча­ли­ іншу­ мож­ливість­ роз­та­шу­ван­ня­ усіх­ се­ми­ ти­тулів­двад­цять­п’ятої­кни­ги­Дігест.­От­же,­ти­тул­D.­25.­1­увійшов­до­Ва­силік­в­ я к о с т і­­ 10-го­ти­ту­лу­28­кни­ги­ (про­ви­т­ра­ти­на­речі­з­по­са­гу);­D.­25.2­=­Bas.­28.11­ (про­ по­зов­ що­до­ ви­к­ра­де­них­ ре­чей);­ D.­ 25.3­ =­ Bas.­ 31.6­ (виз­нан­ня­ та­ ут­ри­манн­ня­ дітей);­25.4­=­Bas.­31.7­(про­ог­ляд­вагітної­жінки­та­охо­ро­ну­не­мов­ля­ти);­25.5­=­ Bas.­31.8­(про­во­лодіння­жінкою­спад­ко­вим­май­ном­дітей):­25.6­=­Bas.­31.9­(про­ об­ман­не­во­лодіння­жінкою­для­ще­не­на­ро­д­же­ної­ди­ти­ни);­25.7­=­Bas.­(!)­60.­37.­ Та­ким­чи­ном­пер­ший­і­дру­гий­ти­ту­ли­25­кн.­Дігест­си­с­те­ма­ти­за­то­ри­Ва­силік­уве- 114 Держава і право • Випуск 52 ли­до­ти­тулів­інсти­ту­ту­шлю­бу­(28­кн.).­Од­но­час­но­3,­4,­5­та­шо­с­тий­ти­ту­ли­Дігест­ (кн.­25),­зай­ня­ли­місце­в­ок­ремій­книзі­сімей­но­го­пра­ва­(про­дітей)­(Bas.31.6-9).­ На­томість­сьо­мий­ти­тул­25-ї­кни­ги­Дігест,­в­який­увійшли­нор­ми,­що­ре­гу­лю­ва­ли­ concubinat­ –­ яви­ще,­ ха­рак­тер­не­ для­ римсь­ко­го­ та­ ран­нь­овізантійсько­го­ пра­ва­ (D.25.7.1-5),­ з­ ог­ля­ду­йо­го­не­сприй­нят­тя­Церк­вою,­по­тра­пи­ло­ли­ше­у­60­кни­гу­ Ва­силік,­у­яку­увійшли­нор­ми­криміна­ль­но­го­пра­ва­(Bas.60.37.).­ В­ціло­му,­слід­за­зна­чи­ти,­що­ав­то­ри­Ва­силік­ке­ру­ва­ли­ся­прин­ци­па­ми­ інсти- туційної­си­с­те­ми­ви­кла­ду­юри­дич­но­го­ма­теріалу.­Доцільно­на­га­да­ти,­що­у­цьо­му­ на­прямі­здійсню­ва­ли­си­с­те­ма­ти­зацію­ав­то­ри­Ек­ло­ги,­у­якій­ко­жен­ти­тул­є­ви­кла- дом­найбільш­прин­ци­по­вих­норм­пев­но­го­інсти­ту­ту­пра­ва­(І т. – за ру чи ни; ІІ – шлюб; ІІІ – по саг).­Окрім­то­го,­творці­«новітньо­го«­римсь­ко­го­пра­ва­у­ХІХ­ст.­при­ ви­кладі­ ма­теріалів­ підруч­ників­ з­ дог­ми­ римсь­ко­го­ пра­ва,­ пе­ре­важ­но­ на­ ос­нові­ Дігест,­ке­ру­ва­лись­інсти­туційним­прин­ци­пом­Ва­силік,­а­не­пан­дект­ним­прин­ци- пом­Дігест.­ От­же,­опи­ра­ю­чись­на­ска­за­не,­не­обхідно­зро­би­ти­певні­уза галь нен ня:­Ва­силіки­ імпе­ра­торів­Ва­си­ля­І­та­Ле­ва­VІ­увібра­ли­пра­вові­нор­ми­та­ інсти­ту­ти­пра­ва­від­ кла­сич­но­го­ періоду­ римсь­ко­го­ пра­ва­ до­ по­чат­ку­ кла­сич­но­го­ ета­пу­ се­ред­нь- овізантійсько­го­пра­ва.­Ос­нов­ним­дже­ре­лом­си­с­те­ма­ти­зації­став­Сorpus­juris­civilis­ і,­пе­ре­дусім,­Діге­с­ти­Юс­тиніана.­Не­див­ля­чись­на­пе­ре­важ­но­ав­тен­тич­не­відо­б­ра- жен­ня­у­Ва­силіках­норм­Дігест,­нор­ми­шлюб­но­го­пра­ва­у­Ва­силіках,­за­вдя­ки­си­с- те­ма­ти­зації,­ на­би­ра­ли­ (в кон тексті ціннісної па ра диг ми та пра во вої до к т ри ни кла сич ної візантійської юри с пру денції)­ пра­во­во­го­ змісту,­ відповідно­го­ хри­с­ти- янсь­ким­цінно­с­тям­ та­ суспільно­му­ іде­а­лу­ епо­хи.­По­при­фор­маль­ну­ то­тожність­ більшості­норм­обох­за­ко­но­дав­чих­зводів,­суттєво­зміни­лась­юри­дич­но-технічна­ сто­ро­на­си­с­те­ма­ти­зації­норм­пра­ва.­Як­що­нор­ми­шлюб­но-сімей­но­го­пра­ва­Дігест­ си­с­те­ма­ти­зо­вані­за­пан­дект­ною­си­с­те­мою,­то­нор­ми­Ва­силік­–­за­інсти­туційною.­ Та­ким­ чи­ном,­ це­ був­ прин­ци­по­вий­ крок­ у­ на­прям­ку­ ха­рак­тер­ної­ для­ новітньої­ мето­до­логії­та­ме­то­ди­ки­си­с­те­ма­ти­зації­пра­во­вих­норм,­який­іма­нент­но­привів­до­ га­лу­зе­вої­ ди­фе­ренціації­ та­ ко­дифікації­ пра­во­вих­ інсти­тутів­ та­ норм­ за­ко­но­дав- ства. 1.­Обо лен ский Д.­Ви­зан­тий­ское­Со­дру­же­ст­во­На­ций.­Шесть­ви­зан­тий­ских­пор­т­ре- тов­/­Пер.­с­ан­г­лий­ско­го.­–­М.:­Янус-К,­1998.­–­655­с.;­Ива нов С.И.­Ви­зан­тий­ское­мис­си- о­нер­ст­во:­Мож­но­ли­с­«вар­ва­ра»­сде­лать­хри­с­ти­а­ни­на?­–­М.,­2003.­–­376­с.;­Ба лух В.О.­ Візантія­та­слов’янські­дер­жа­ви­в­ІХ­–­Х­ст.­ //­Візан­ти­с­ти­ка:­Курс­лекцій.­–­Чернівці:­ Кни­га­ХХІ,­2006­–­C.­258­–­273.­2.­Сю зю мов М.Я.­(рец.)­F.­Prinsgheim.­Zum­Plan­einer­ neuen­Ausgabe­ der­ Basiliken.­ Berlin,­ 1956­ //­ Ви­зан­тий­ский­ Вре­мен­ник­ (далі­ –­ ВВ).­ –­ 1959.­–­Т.­ХV.­–­С.­255-262;­Сю зю мов М.Я.­Ва­си­ли­ки­как­ис­точ­ник­для­вну­т­рен­ней­ис­то- рии­Ви­зан­тии­//­ВВ.­–­1958.­–­№14.­–­С.­67-75.­3.­Лип шиц Е.Э.­Не­сколь­ко­за­ме­ча­ний­о­ Ва­си­ли­ках­как­ис­точ­ни­ке­//­ВВ.­–­1958.­–­ХІV.­–­С.­76-80.­4.­Каж дан А.П.­Ва­си­ли­ки­как­ ис­то­ри­че­с­кий­ис­точ­ник­//­ВВ.­–­1958.­Т.­–­С.­56-66.­5.­Мед ве дев И.И.­Пра­во­вая­куль­ту­ра­ Ви­зан­тий­ской­им­пе­рии.­–­СПб.:­Але­лейя,­2001.­–­С.­167-187.­6.­Basilicorum­libri­LX.­T.­ 1-6­/­Ed.­G.­E.­Heimbach,­C.­G.­Heimbach.­–­Lipsiae,­1833-1870.­7.­Manuale Basilicorum.­ Ed.­ C.E­ Zachariае­ von­ Lingenthal.­ –­ Lipsiae,­ 1848.­ 8.­ Basilicorum­ libri­ LX­ /­ Ed.­ H.­ J.­ Scheltema,­N.­van­der­Wal,­D.­Holwerda.­Groningen­etc.,­1953-1988.­Ser.­A:­Textus.­T.­1-8.­ Ser.­B:­Scholia.­T.­1-8.­9.­Zachariд­von­Lingenthal­K.­E.­Geschichte­des­griechisch-römisch- en­Rechts.­–­Lipsiae,­1893.­10.­Моrtreuil J.­Histoire­du­droit­byzantin,­ І­–­ ІІІ.­Paris,­1843­ –1846.­11.­Lokin J. H. A.­Historiae­iuris­graeco-romani­delineation.­–­Groningen,­1985.­12.­ Аза ре вич Д.­Ис­то­рия­ви­зан­тий­ско­го­пра­ва.­–­Яро­славль:­Тип.­Г.­В.­Фаль­ка,­1876.­–­Т.­1.­ Ч.­2.­–­С.­4­ -115.­13.­Lawson F.H.­The­Basilica,­ I-II­ //­Law­Quarterly­Review.­1930.­Vol.­ 115Юридичні і політичні науки 46.­–­P.­486-501.­14.­Berger A.­Studi­sui­Basilici,­IV:­La­legislazione­di­Giustiniano­ed­Basilici­ //­Iura.­1954.­–­T.­5.­–­P.­87-110.­15.­Scheltema H. J.­Über­die­Natur­der­Basiliken­//­Tijdschrift­ voor­Rechtsgeschiedenis.­–­1955.­–­Bd.­23.­–­S.­287-310.­16 Van der Wal N.­Spuren­einer­ Einteilung­ in­ sechs­ Bände­ der­ Basiliken­ in­ den­ jungeren­ Scholien­ //­ Tijdschrift­ voor­ Rechtsgeschiedenis.­–­1957.­–­Bd.­25.­–­S.­274-283.­17.­Мед ве дев И.П.­Пра­во­вая­куль­ту­ра­ Ви­зан­тий­ской­им­пе­рии.­–­СПб.,­2001.­–­С.­168-174.­18.­Валь де берг В.Е.­Ис­то­рия­ви­зан- тий­ской­по­ли­ти­че­с­кой­ли­те­ра­ту­ры­в­свя­зи­с­ис­то­ри­ей­фи­ло­соф­ских­те­че­ний­и­за­ко­но­да- тель­ст­ва.­–­СПб.,­2008.­–­C.­211-214.­19.­Лип шиц Е.Э.­За­ко­но­да­тель­ст­во­и­юри­с­прун­ден- ция­в­Ви­зан­тии­в­ІХ–ХІ­вв.­–­Л.:­На­ука,­1981.­–­C.­63.­20. Там­же. –­С.­60,­85.­21.­Мед­ ве дев И.П.­Цит.­ра­бо­та.­–­С­168-169.­22.­Там­же.­–­С.­171.­23.­Ко б ри як Р.­Ко­ди­фи­ка­ции­/­ Пер.­ с­фр.­Л.В.­Го­ло­вко.­ –­М.:­Ста­тут,­ 2007.­ –­С.­ 201-204;­Basilicorum libri./­D.­C.­G.­ Helmbach­Lipsiae.­–­1870.–­434­s.;­Мед­ве­дев­И.П.­Цит.­ра­бо­та.­–­С.­172-173.­25.­Бра ун П.­ Тіло­ і­ суспільство.­Чо­ловіки,­жінки­ і­ сек­су­аль­не­ зре­чен­ня­ в­ ран­нь­о­му­ хри­с­ти­янстві­ /­ Пер.­з­англ.­В.Т.­Ти­мофійчу­ка.­–­К.:­Ме­га­тайп,­2003.­–­C.­332-333.­26.­Со ко лов И.И.­О­ по­во­дах­к­раз­во­ду­в­Ви­зан­тии­ІХ-ХV­вв.­//­Ви­зан­тий­ская­тра­ди­ция­в­Санкт-Пе­тер­бург- ской­Ду­хов­ной­ака­де­мии­/­По­слесл.­А.В.­Мар­ки­да­но­ва.­–­СПб.:­Изд-во­Оле­га­Абыш­ко,­ 2005.­–­С.­166-167. 116 Держава і право • Випуск 52 Розділ 2. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА Л. В. ДЯЧук. BASILICORUM LIBRI ЯК ДЖЕРЕЛО ШЛЮБНОГО ПРАВА ВІЗАНТІЇ
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34024
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1563-3349
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-01T08:12:21Z
publishDate 2011
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
record_format dspace
spelling Дячук, Л.В.
2012-06-01T05:42:34Z
2012-06-01T05:42:34Z
2011
Basilicorum libri як джерело шлюбного права Візантії / Л.В. Дячук // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 110-116. — Бібліогр.: 26 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34024
Досліджується візантійський правовий звід Basilicorum libri як систематизоване за інтитуційними принципами джерело шлюбного права у контексті відтворених правових інститутів Дігест Юстиніана.
Исследуется византийский правовой свод Basilicorum libri как источник брачного права систематизированного за институциональными принципами в контексте восcозданных правовых институтов Дігест Юстиниана.
In the article the Byzantium legal corpus of Basilicorum libri as sources of marriage law, which was systematized after institutional principles in the context of the reproduced legal institutes of Digest of Yustiniana, is probed.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Історія держави і права
Basilicorum libri як джерело шлюбного права Візантії
Article
published earlier
spellingShingle Basilicorum libri як джерело шлюбного права Візантії
Дячук, Л.В.
Історія держави і права
title Basilicorum libri як джерело шлюбного права Візантії
title_full Basilicorum libri як джерело шлюбного права Візантії
title_fullStr Basilicorum libri як джерело шлюбного права Візантії
title_full_unstemmed Basilicorum libri як джерело шлюбного права Візантії
title_short Basilicorum libri як джерело шлюбного права Візантії
title_sort basilicorum libri як джерело шлюбного права візантії
topic Історія держави і права
topic_facet Історія держави і права
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34024
work_keys_str_mv AT dâčuklv basilicorumlibriâkdžerelošlûbnogopravavízantíí