Дореволюційна історіографія проблеми еволюції правового становища жінки в Україні (Х – перша половина ХVІІ ст.)
Аналізується дореволюційна історіографія проблеми еволюції цивільно-правового та кримінально-правового становища жінки в Україні (Х – перша половина ХVІІ ст.)....
Saved in:
| Date: | 2011 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
| Series: | Держава і право |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34031 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Дореволюційна історіографія проблеми еволюції правового становища жінки в Україні (Х – перша половина ХVІІ ст.) / О.В. Мартинюк // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 126-131. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34031 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-340312025-02-23T20:06:16Z Дореволюційна історіографія проблеми еволюції правового становища жінки в Україні (Х – перша половина ХVІІ ст.) Мартинюк, О.В. Історія держави і права Аналізується дореволюційна історіографія проблеми еволюції цивільно-правового та кримінально-правового становища жінки в Україні (Х – перша половина ХVІІ ст.). Анализируется дореволюционная историография проблемы эволюции гражданско-правового и уголовно-правового положения женщины в Украине (Х – первая половина ХVІІ вв.). This article is dedicated to the pre-revolution historiography analysis of evolution of civil legal women status problem in Ukraine as well as criminal one (X – early of XVII century). 2011 Article Дореволюційна історіографія проблеми еволюції правового становища жінки в Україні (Х – перша половина ХVІІ ст.) / О.В. Мартинюк // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 126-131. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34031 uk Держава і право application/pdf Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія держави і права Історія держави і права |
| spellingShingle |
Історія держави і права Історія держави і права Мартинюк, О.В. Дореволюційна історіографія проблеми еволюції правового становища жінки в Україні (Х – перша половина ХVІІ ст.) Держава і право |
| description |
Аналізується дореволюційна
історіографія
проблеми
еволюції
цивільно-правового
та кримінально-правового
становища
жінки в Україні
(Х – перша
половина
ХVІІ ст.). |
| format |
Article |
| author |
Мартинюк, О.В. |
| author_facet |
Мартинюк, О.В. |
| author_sort |
Мартинюк, О.В. |
| title |
Дореволюційна історіографія проблеми еволюції правового становища жінки в Україні (Х – перша половина ХVІІ ст.) |
| title_short |
Дореволюційна історіографія проблеми еволюції правового становища жінки в Україні (Х – перша половина ХVІІ ст.) |
| title_full |
Дореволюційна історіографія проблеми еволюції правового становища жінки в Україні (Х – перша половина ХVІІ ст.) |
| title_fullStr |
Дореволюційна історіографія проблеми еволюції правового становища жінки в Україні (Х – перша половина ХVІІ ст.) |
| title_full_unstemmed |
Дореволюційна історіографія проблеми еволюції правового становища жінки в Україні (Х – перша половина ХVІІ ст.) |
| title_sort |
дореволюційна історіографія проблеми еволюції правового становища жінки в україні (х – перша половина хvіі ст.) |
| publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Історія держави і права |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34031 |
| citation_txt |
Дореволюційна історіографія проблеми еволюції правового становища жінки в Україні (Х – перша половина ХVІІ ст.) / О.В. Мартинюк // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 126-131. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. |
| series |
Держава і право |
| work_keys_str_mv |
AT martinûkov dorevolûcíjnaístoríografíâproblemievolûcíípravovogostanoviŝažínkivukraíníhperšapolovinahvííst |
| first_indexed |
2025-11-24T22:02:42Z |
| last_indexed |
2025-11-24T22:02:42Z |
| _version_ |
1849710884078747648 |
| fulltext |
О.В. МАРТИНЮК. ДОРЕВОЛЮЦІЙНА ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ
ЕВОЛЮЦІЇ ПРАВОВОГО СТАНОВИЩА ЖІНКИ В УКРАЇНІ (Х – ПЕРША
ПОЛОВИНА ХVІІ СТ.)
Аналізується до ре во люційна історіог рафія про бле ми ево люції цивільнопра во во го
та криміна ль нопра во во го ста но ви ща жінки в Ук раїні (Х – пер ша по ло ви на ХVІІ ст.).
Ключовіслова: до ре во люційна історіог рафія, жінка, цивільнопра во ве та криміна
ль нопра во ве ста но ви ще жінки.
Ана ли зи ру ет ся до ре во лю ци он ная ис то ри о гра фия про бле мы эво лю ции граж дан ско
пра во во го и уго лов нопра во во го по ло же ния жен щи ны в Ук ра и не (Х – пер вая по ло ви на
ХVІІ вв.).
Ключевыеслова: до ре во лю ци он ная ис то ри о гра фия, жен щи на, граж дан скопра во
вое и уго лов нопра во вое по ло же ние жен щи ны.
This article is dedicated to the prerevolution historiography analysis of evolution of civil
legal women status problem in Ukraine as well as criminal one (X – early of XVII century).
Keywords: prerevolution historiography, woman, civil legal status of woman, criminal
legal status of woman.
Актуальністьпроблем,пов’язанихізправовимстановищемжінкивУкраїні,
не викликає сумнівів, позаяк в умовах розбудови демократичної, правової,
соціальноїдержавижінкапосідаєособливемісцеусистемісуспільнихвідносин.
Зметоювтіленняужиттяпринципу гендерноїрівностіВерховнаРадаУкраїни
схвалила ЗаконУкраїни від 8.09.2005 р.,№ 2866-ІV «Про забезпечення рівних
правтаможливостейжінокічоловіків».
Однимзперших,хтоспробувавдослідитиправовівідносиниумежахсім’ї
періодуКиївської Русі, був І.Ф.-Г. Еверс.У своїй праці «Древнейшее русское
право в историческом его раскрытии» (1826 р., у перекладі з німецької на
російську–1835р.)дослідникнаголошувавнавзаємозв’язкуміжвиникненням
давньоруськоїдержавності тарозвиткомсімейно-родовихвідносин.Напереко-
нання вченого, у межах родини жінка знаходилася у приниженому становищі
порівнянозчоловіком,а«…домохозяинъиглавасемействадействовалисънео-
граніченною властію во всехъ семейныхъ делахъ»1. Зазначимо, що провідним
засобомдослідженняІ.Ф.-Г.Еверсабувпостатейнийаналізправовихпам’яток
епохиКиївськоїРусі,і,такимчином,певнімоментирозвиткуправовогостанови-
щажінкитрактувалисявиключнозформально-юридичнихпозицій.Подібнітвер-
дження підтримував і О.М.-Ф. Рейц («История российского законодательства:
Опыт истории государственных и гражданских законов», переклад з німецької
1836р.).Авторнаголошував,щожінкаузазначенудобунемалавласногомайна,
і,такимчином,де-фактонебуласуб’єктомправа.
Дослідитимайновітаспадковівідносиниподружжя,атакожспадковіправа
жінкиуХ–першійполовиніХІVст.спробувавВ.П.Нікольський(«Обосновных
моментахнаследования»,1841р.;«Оначалахнаследованиявдревнейшемрус-
скомправе»,1859р.).Нанашпогляд,доситьсуперечливимивиглядаютьвиснов-
кидослідникащодоскладуспадковоїмаситаобмеженогопорядкууспадковуван-
126 Держава і право • Випуск 52
©МАР ТИ НЮК Олексій Во ло ди ми ро вич–кандидатюридичнихнаук,ст.викладач
Вінницькоготорговельно-економічногоінститутуКиївськогонаціональноготорговель-
но-економічногоуніверситету
ня майнажінками.Охопити найбільш важливі проблеми правового становища
жінкиепохиКиївськоїРусінамагавсяО.Попов.Упраці«Обопекеинаследстве
по«РусскойПравде»(1845р.)дослідниквідстоювавтвердженнястосовнообме-
женої правоздатності жінки у Київській Русі. Підтримуючи твердження
І.Ф.-Г.Еверса,вченийзазначав,щоудавньоруськійродиніжінканемалаокремої
власностівідчоловіка.
Серед загальних досліджень з історії права періоду Київської Русі можна
відзначитиіпрацюК.О.Неволіна«Историяроссийскихгражданскихзаконов»
(Т.1,1851р.).ПідтримуючизагальнітвердженняІ.Ф.-Г.ЕверсаіО.Поповата
перебільшуючизначеннянормативно-правовихактівперіоду,щодосліджується,
вченийдавлишеформально-юридичнетлумаченняявищ,якістосувалисяправо-
вого становища жінки у Київській Русі. Слід відзначити, що у працях К. О.
Неволінапростежуєтьсявикористанняосновних ідей історичноїшколиправа, і
томуприаналізіправовихпроцесіводнимзпровіднихметодівдослідженнявче-
ногобувпринципісторизму.
Особливемісцесереддосліджень з історіїправаперіоду,щорозглядається,
займають праці відомого вітчизняного вченого М. Д. Іванишева («О плате за
убийствовдревнерусскомидругихславянскихзаконодательствахвсравнениис
германскоювирою»,1840р.;«Обидееличностивдревнихправахбогемскихи
скандинавских»,1842р.;«СочиненияН.Д.Иванишеваподред.проф.А.В.Рома-
новича-Славатинского»,1876р.).Усвоїхпрацяхдослідникзначнуувагуприділяв
правовому становищу жінки на початкових етапах становлення державності у
слов’янськихнародів.Будучипослідовникомідейісторичноїшколиправатапри-
хильникомпорівняльно-правовогометоду,М.Д.Іванишеввідзначивдоситьвисо-
ке правове становище жінки серед слов’янських народів у галузі приватного
права(наприклад,особистеімайновестановищежінкитаін.)порівняноізскан-
динавськими народами. Заслуговують на увагу дослідження вченого у галузі
історії вітчизняного кримінального права. Так, М. Д. Іванишев значну увагу
приділив вивченню порядку стягнення головщини за Литовським Статутом та
спробувавдативідповідьназапитаннящодоправжінкинастягненняприватної
винагородиувипадкувбивстваїїродичів2.
Однимизпершихспеціальнихдосліджень,присвяченихправовомустанови-
щужінкидобиКиївськоїРусітаМосковськоїдержави,булипраціВ.Я.Шульгіна
(«ОсостоянииженщинвРоссиидоПетраВеликого»,1850р.),О.В.Добрякова
(«Русскаяженщинавдомонгольскийпериод»,1864р.)таС.С.Шашкова(«Очерк
историирусскойженщины»,1872р.,«Историческиесудьбыженщины,детоубий-
ствоипроституция»,1873р.).Однак,окремівисновки,зробленіцимидослідни-
ми,єдоситьсуперечливими.
Окремі моменти цивільно-правового та кримінально-правового становища
жінкиуХ–напочаткуХІІІст.намагавсявисвітлитиіМ.Хлєбніков(«Общество
и государство в домонгольский период русской истории», 1872 р.). Дослідник
спробувавтлумачитист.88ПросторовоїПравдистосовносплатиштрафузавбив-
ствоособистовільноїжінкиізробиввисновок,щозаконом«былоустановлено
полувирьезаубийствоженщинъ»3.
Значнийвнесокурозвитокдослідженняеволюціїправовогостановищажінки
вУкраїні уХ–першійполовиніХVІІ ст. зробилиО.Я.Єфименко («Народные
юридическиевоззрениянабрак»,1874р.;«Историяукраинскогонарода»,1906р.
та ін.) та І.Г. Оршанський («Исследования по русскому праву семейному и
наследственному», 1877 р.). Так, О.Я. Єфименко, проаналізувавши норми
127Юридичні і політичні науки
українськогозвичаєвогоправа,довелафактрівноправностічоловікаіжінкипри
взяттішлюбу.Дослідницянаголошувала,щовітчизнянешлюбно-сімейнеправоу
зазначенийперіодвирізнялосядемократизмом,аправажінкиушлюбінезазнава-
лиобмеженьпорівнянозчоловіком.НапротивагуО.Я.ЄфименкоІ.Г.Оршансь-
кийнаголошувавнапевномуобмеженніспадковихправжінки,аособистестано-
вищежінкиузначніймірізалежаловідволічоловіка.Наосновіаналізувітчизня-
нихтавізантійськихджерелцерковногоправа,дослідникнеодноразовопідкрес-
лювавдещоприниженестановищежінкибудь-якогосуспільногостанупорівняно
зчоловіком.
Вагомийвнесокудослідженняосновнихінститутівцивільноготакриміналь-
ногоправаперіодуКиївськійРусізробиввідомийдореволюційнийісторикправа
В.І. Сергієвич («Лекции и исследования по древней истории русского права»,
1880р.;«ГреческоеирусскоеправовдоговорахсГрекамиХвека»,1882р.таін.).
ВченимбулипроаналізованіджерелаправаХ–ХІVст.тазробленібільшґрун-
товні зайогопопередників висновкищодообсягуправової дієздатностіжінки.
ВідзначимодослідженняВ. І.Сергієвича у галузі вивчення історичнихджерел
права,розвиткуінститутівцивільноготакримінальногоправа.
Однимзпершихвітчизнянихвчених,хтозапочаткувавґрунтовненауковевив-
ченняпроблемиправовогостановищажінкиуперіод,колиукраїнськіземліпере-
бувалиускладіЛитовсько-РуськоїдержавитаРечіПосполитоїуХVІ–першій
половиніХVІІст.бувакадемікО.І.Левицький(«ОсемейныхотношенияхвЮго-
ЗападнойРусивXVI–XVIIвеках»,1880р.;«Анна-Алоиза,княжнаОстрожская»,
1883 р.; «РаинаМогилянка, княгиня Вишневецкая», 1887 р.; «ГаннаМонтовт.
Историко-бытовойочеркизжизниВолынскогодворянствавXVIвеке»,1888р.;
«Воспрещениеповенчаннымжитьврозьдосвадьбы»,1900р.;«Обычнаяформа
заключениябраковвЮжнойРусивXVI-XVIIвв.»,1900р.;«Очеркинародной
жизнивМалороссии»,1901р.;«ЧертысемейногобытавЮго-западнойРусив
ХVІ–ХVІІвв.»,1909р.).Дослідниквпершепочавдосліджуватисімейно-шлюбні
відносиниуЛитовсько-РуськійдержавітаРечіПосполитій,аналізуючиодночас-
нонормивітчизняногозвичаєвогоправатаЛитовськогоСтатуту.Відзначимо,що,
по-перше,науковецьдоситьчіткорозмежувавправовестановищежінкивУкраїні
тауМосковськійдержаві.По-друге,вченийнебезпідставнонаголошувавназнач-
номувпливі«старовини»таконсерватизмінормукраїнськогозвичаєвогоправа,
щопозитивновпливалинарозвитокособистоготамайновогостановищажінки
вищихсуспільнихстанівузазначенудобу.По-третє,О.І.Левицькийввівунауко-
вийобігвеличезнукількістьісторичнихджерелтаспробувавдослідити«жіноче
питання» у контексті історичного процесу. Одночасно з цим, дослідник не
приділив належної уваги розвитку кримінально-правового становища жінки в
УкраїніуХVІ–першійполовиніХVІІст.Позаувагоюдослідниказалишилось
також вивчення правового становища жінки нижчих суспільних станів. Але,
незважаючинаце,О.І.Левицькийдовів,щоукраїнськесуспільствоХVІ–першої
половиниХVІІст.визнавалозажінкоюрівнізчоловікомправа.
ОкреміаспектиправовогостановищажінкивУкраїніузазначенудобунама-
галисядослідитиТ.Осадчий(«Брачныедоговорыумалороссов»)таМ.Сумцов
(«Кисторииюжнорусскихсвадебныхобрядов»,1883р.).Наосновіаналізунорм
вітчизняного звичаєвогоправаТ.Осадчийрозглянувшлюбнідомовленості,що
укладалися у середовищі українського народу. Подібне дослідження провів і
М.Сумцов. Вчений зазначив, що у середовищі українського населення ще у
128 Держава і право • Випуск 52
ХVІ–першійполовиніХVІІст.церковніобрядивінчанняпоступалисянародним
звичаямукраїнськоговесілля.
ЗаслуговуютьнаувагупраціО.І.Загоровського(«Оразводепорусскомупра-
ву»,1884р.)тапольськогоісторикаЙосифаРолле(АнтоніяІ)(«Украинскиежен-
щины»,перекладзпольської1883р.).Так,О.І.Загоровськийнаосновіпорівняль-
ногоаналізунормдавньоукраїнськоготавізантійськогоправадовівфактсамобут-
ностівітчизняногошлюбно-сімейногоправа.ПраціпольськогоісторикаЙосифа
Ролле (Антонія І) носили переважно описовий характер та мали пропольську
спрямованість. Разом з тим, дослідник чітко відрізняв правове становище
українськоїжінкивідросіянкитапольськоїжінки.
Норми спадкового права за Литовським Статутом, а також обсяг рецепції
римськогоправанавітчизнянеспадковеправодосліджувавС.Бершадський(«О
наследовании в выморочных имуществах по Литовскому праву», 1892 р.; «О
наследовании по Литовскому Статуту», 1893 р.). Дослідник визначив перелік
обставин,заякихдівчинаусуваласявідуспадкуваннябатьківськогомайна,спро-
бував тлумачити термін «материзна», а також визначити коло спадкоємців при
успадкуванні майна за звичаєм. Наукове значення мають праці П.Н. Мрочек-
Дроздовського«Историярусскогоправа»(1892р.)таМ.К.Любавського«Лекции
подревнейрусскойисториидоконцаХІVвека»(1918р.).Загальнідослідження
угалузіісторіїправакняжоїдобипроводивіО.Є.Пресняков(«Княжоеправов
ДревнейРуси»,1909р.).
Значний внесок у розвиток досліджень, пов’язаних з окремими аспектами
проблемиеволюціїправовогостановищажінкивУкраїніуХ–першійполовині
ХVІІст., зробиливченікиївської історичноїшколиправа–О.Ф.Кістяківський
(«Исследованияосмертнойказни»,1867р.),М.Ф.Владимирський-Буданов(«Об-
зористориирусскогоправа», виданняшосте, 1909р.; «Чертысемейногоправа
западнойРоссиивполовинеХVІвека»,1890р.;«ОчеркиизисторииЛитовско-
русского права», 1907 р.; «Форми селянського володіння землею в Литовсько-
РуськійдержавіХVІв.РозвідкипроселянствонаУкраїні-РусивХV–ХVІІІв.»,
1909р.),Ф.І.Леонтович(«РусскаяПравдаиЛитовскийСтатут,ввидахнастоя-
тельной необходимости включить литовское законодательство в круг истории
русскогоправа»,1865р.;«Источникирусско-литовскогоправа»,1894р.;«Право-
способностьлитовско-русскойшляхты»,1908р.),Г.В.Демченко(«Наказаниепо
ЛитовскомуСтатутувеготрехредакциях»,1894р.),М.М.Ясинський(«Устав-
ныеземскиеграмотыЛитовско-русскогогосударства»,1889р.;«Внешняяисто-
риярусскогоправа»,1895р.;«Материалыдляисториисудоустройстваисудопро-
изводства в Литовско-русском государстве. Акты о копных и панских судах»,
1897 р.), І.Ю. Черкаський («Спадщина в українському праві звичаєвому»,
1899р.),М.О.Максимейко(«ИсточникиуголовныхзаконовЛитовскогоСтатута»,
1894р.;«РусскаяПравдаилитовско-русскоеправо»,1904р.)таінші.
Так, предметом дослідження О.Ф. Кістяківського було вивчення норм
ЛитовськогоСтатуту,вякихйшлосяпросмертнукару.Вченийнамагавсявстано-
вити зв’язок між розвитком поняття смертної кари як виду покарання та
суспільним розвитком. М.Ф. Владимирський-Буданов досліджував інститути
вітчизняногоправа якдобиКиївськоїРусі, так і періоду, колиукраїнські землі
перебувалиускладіЛитовсько-РуськоїдержавитаРечіПосполитої.Доситьціка-
вими є висновки дослідника стосовно окремих питань правового становища
української жінки. Певне місце у працях дослідника займають проблеми,
129Юридичні і політичні науки
пов’язанізособистими,майновимитаспадковимиправамижінки,атакожпитан-
няеволюціїкримінально-правовогостановищажінкивУкраїніузазначенудобу.
Однимзперших,хтозвернувувагунатіснийвзаємозв’язокРуськоїПравдита
Литовського Статуту, бувФ.І. Леонтович. Досліджуючи взаємозалежність між
основними поняттями та інститутами кримінального права Київської Русі та
доби, коли українські землі перебували у складіЛитовсько-Руської держави та
РечіПосполитої,вченийвизначивіпевнізакономірностірозвиткукримінально-
правового становища жінки у період, що досліджується. Інший дослідник –
Г.В.Демченко–визначивзагальніпідставитапринципипризначенняпокарань
длянаселеннярізнихсуспільнихстанів.
Дослідження статутних земських грамотЛитовсько-Руської державипрово-
дивМ.М.Ясинський.Вченийдовів,щодовиданняпершоїредакціїЛитовського
Статутув1529р.натериторіїУкраїнипанувалозвичаєвеправо,і,такимчином,
правове становище жінки не зазнавало негативних змін порівняно з добою
України-Русі.Дослідникввівунауковийобігзначнукількістьактовихджерел,які
стосувалисякримінально-правовогостановищажінкивУкраїніуХVІст.Заслу-
говуєнаувагу іпраця І.Ю.Черкаського«Спадщинавукраїнськомуправі зви-
чаєвому».Дослідникомбулозалученовеликукількістьфактичногоматеріалу,на
основі якого вінвизначив загальнийпорядокуспадкуваннямайна за звичаємв
Україні.
ПраціМ.О.Максимейкабулиприсвяченішлюбно-сімейнимвідносинам,роз-
виткуінститутуопіки,спадковимправамвдови,атакожокремимаспектамґене-
зисувітчизняногокримінальногоправаякдобиКиївськоїРусі,такіперіоду,коли
українськіземліперебувалиускладіЛитовсько-РуськоїдержавитаРечіПоспо-
литої.ДослідникдовівістотнийвпливРуськоїПравдинавітчизнянеправоуХVІ
–першійполовиніХVІІст.
Середдосліджень,щорозкривалидеякіаспектипроблемиправовогостано-
вищажінкиузазначенийперіодвідзначимопрацюТ.Єфименко«Обычноеправо
украинского народа» (1916 р.). Дослідниця досить детально дослідила норми
українськогозвичаєвогоправастосовнопорядкутаумоввзяттяшлюбу,особис-
того імайновогостановищазаміжньоїжінкита ін.Так, стосовноособистихта
майновихправзаміжньоїжінкиТ.Єфименкозазначала,що«правоженынапри-
даное не поглощается, как это бывает при имущественной общности, правами
мужа, напротив, отчетливо осознается народом и всегда находит признание у
суда,…анезависимостьженыпереходитиногдадажевпрямоегосподствоеев
семье»4.Порядзцим,дослідницянеприділиланалежноїувагививченнюправо-
вихнорм,якізахищалиособистітамайновіправажінкивУкраїніуцейчас.
Особливемісцесереддослідженьзісторіївітчизняногоправаналежитьпра-
цямвідомогоукраїнськогоісторикаМ.С.Грушевського(«ІсторіяУкраїни-Руси»,
багатотомне видання, що видавалося з 1898 р.; «Про старі часи на Україні»,
1907р.;«ІлюстрованаісторіяУкраїни»,1920р.таін.).Доситьцікавимиєвиснов-
кидослідникастосовновпливувізантійськогоправанадавньоукраїнське.Вчений
обґрунтуваввласнебаченняст.88ПросторовоїПравдищодорозміруштрафуза
вбивство особисто вільної жінки, а також на основі історико-теоретичного
аналізуспробувавузагальнихрисахохарактеризуватиправовестановищежінки
вУкраїніякукняжу,такіулитовсько-польськудобу.М.С.Грушевськийнеодно-
разово у своїх працях звертав увагу на досить високе становище жінки в
українськомусуспільствіуперіод,щорозглядається.Цейфактвченийпояснює
130 Держава і право • Випуск 52
тим, що український народ є прямим спадкоємцем історії українсько-руської
народності періоду Київської Русі, бо саме тоді, за визначенням вченого, були
закладеніпідвалиниособистоїсвободикожноїодиницісуспільства.
Напідставіпроведеногоаналізудореволюційноїісторіографіїпроблемиево-
люціїцивільно-правовоготакримінально-правовогостановищажінкивУкраїніу
Х–першійполовиніХVІІст.можназробитинаступнівисновки.
По-перше, накопичення фактичного матеріалу щодо правового становища
жінкивУкраїніуХ–першійполовиніХVІІст.увітчизнянійісторіографіїрозпо-
чалосящеупершійполовиніХІХст.одночасноіздослідженнямнормросійсько-
го та польського права. Історія українського права у працях дореволюційних
дослідниківрозглядаласяякневід’ємнатаорганічначастинаросійськогоправа.
Особливостіісторіїукраїнськогоправазагалом,іеволюціїправовогостановища
жінки в Україні зокрема, у дослідженнях вчених зазначеної доби відповідали
існуючій на той час схемі російської історії (за винятком праць представників
історичноїшколиправа).
По-друге,відзначимоздобуткивченихкиївськоїісторичноїшколиправа.Так,
на відміну від їх російських колег вони чітко розрізняли правове становище
жінкивукраїнських землях тауМосковськійдержаві.Одночасно зцим,деякі
аспектипроблемиправовогостановищажінкивУкраїніуХ–першійполовині
ХVІІст.згаданимивченимидосліджувалисялишеуконтекстізагальноговивчен-
няісторіївітчизняногоправа.
1. Древ ней шее русское право въ историческомъ его раскрытіи. Сочиненіе
І.Ф.-Г.Эверса.Перевелъ съНемецкагоИванъПлатоновъ. –СПб:ТипографіяШтаба
ОтдельнагоКорпусаВнутреннейСтражи,1835.–С.355.2.Со чи ненія Н.Д.Иванишева
/ Подъ ред. проф. А. В. Романовича-Славатинскаго. – К.: Въ университетской типо-
графіи, 1876. – 451 с. 3. Хлеб ни ковъ Н. Общество и государство въ домонгольскiй
перiодърусскойисторiи.–СПб.:ТипографiяА.М.Котомина,1872.–С.301.4.Ефи мен
ко Т.Обычноеправоукраинскогонарода//Украинскійнародъвъегопрошломъинасто-
ящемъ/Подъред.Ф.К.Волкова.–Петроградъ:Типографіят-ва«Общественнаяполь-
за»,1914.–ТомъII.–1916.–С.659-660.
131Юридичні і політичні науки
Розділ 2. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
О.В. Мартинюк. ДОРЕВОЛЮЦІЙНА ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ ЕВОЛЮЦІЇ ПРАВОВОГО СТАНОВИЩА ЖІНКИ В УКРАЇНІ (Х – ПЕРША ПОЛОВИНА ХVІІ ст.)
|