Cover Image

Роль громадянського суспільства у процесах демократизації

Проаналізовано основні підходи до визначення ролі громадянського суспільства та його організацій в процесах демократизації та методи дослідження його стану розвитку. Проанализированы основные подходы к определению роли гражданского общества и его организаций в процессах демокр...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Держава і право
Date:2011
Main Author: Згурська, В.Л.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Subjects:
Політичні науки
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34044
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Роль громадянського суспільства у процесах демократизації / В.Л. Згурська // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 608-612. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859603322274578432
author Згурська, В.Л.
author_facet Згурська, В.Л.
citation_txt Роль громадянського суспільства у процесах демократизації / В.Л. Згурська // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 608-612. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Держава і право
description Проаналізовано основні підходи до визначення ролі громадянського суспільства та його організацій в процесах демократизації та методи дослідження його стану розвитку. Проанализированы основные подходы к определению роли гражданского общества и его организаций в процессах демократизации и методы исследования его состояния развития. The main approaches to the definition of the role of civil society and its organizations in the democratization processes are analyzed. The main methods the study of its development are considered.
first_indexed 2025-11-28T00:29:28Z
format Article
fulltext В. Л. ЗГУРСЬКА. РОЛЬ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА У ПРОЦЕСАХ ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ Про аналізо ва но ос новні підхо ди до виз на чен ня ролі гро ма дянсь ко го суспільства та йо го ор ганізацій в про це сах де мо кра ти зації та ме то ди досліджен ня йо го ста ну роз­ вит ку. Клю­чові­сло­ва: гро ма дянсь ке суспільство, де мо кра ти зація, гро ма дянсь ка участь, інсти туціоналізм. Про ана ли зи ро ва ны ос нов ные под хо ды к оп ре де ле нию ро ли граж дан ско го об ще ст ва и его ор га ни за ций в про цес сах де мо кра ти за ции и ме то ды ис сле до ва ния его со сто я ния раз ви тия. Клю­че­вые­сло­ва: граж дан ское об ще ст во, де мо кра ти за ция, граж дан ское уча с тие, ин сти ту ци о на лизм. The main approaches to the definition of the role of civil society and its organizations in the democratization processes are analyzed. The main methods the study of its development are considered. Key­words: civil society, democratization, civil participation, institutionalism. Цікавість­ до­ кон­цепції­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства­ з­ точ­ки­ зо­ру­ про­цесів­ де­мо­кра­ти­зації­ зрос­ла­ після­ фе­но­ме­ну­ польсь­ко­го­ опо­зиційно­го­ ру­ху­ «Солідарність»­у­1980-ті­ро­ки.­Сьо­годні­гро­ма­дянсь­ке­суспільство­ви­ко­ри­с­то­ву- ють­у­різних­кон­тек­с­тах­та­країнах­у­світі.­Після­ за­вер­шен­ня­«хо­лод­ної­війни»­ ба­га­то­ країн­ зро­би­ли­ спро­бу­ де­мо­кра­ти­зації,­ а­ гро­ма­дянсь­ке­ суспільство­ ста­ло­ роз­гля­да­ти­ся­ як­ один­ з­ ос­нов­них­ інди­ка­торів­ цьо­го­ про­це­су.­ Роз­ви­не­не­ гро­ма- дянсь­ке­суспільство­ча­с­то­роз­гля­дається­як­клю­чо­вий­еле­мент­успіху­роз­ви­не­них­ західних­країн,­і­як­па­на­цея­для­краї,­що­роз­ви­ва­ють­ся.­ Щоб­кра­ще­зро­зуміти­роль­гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства­слід­зга­да­ти­досліджен- ня­про­цесів­де­мо­кра­ти­зації.­Так­з­точ­ки­зо­ру­де­мо­кра­тич­ної­кон­солідації­Х.­Лінц­ та­А.­Сте­пан­виділя­ли­п’ять­взаємодіючих­і­взаємо­по­си­лю­ю­чих­вимірів­де­мо­кра- тич­ної­ кон­солідації:­ гро­ма­дянсь­ке­ суспільство,­ політич­не­ суспільство,­ еко- номічне­суспільство,­правління­за­ко­ну­та­дер­жав­на­бю­ро­кратія1.­Дер­жав­на­бю­ро- кратія­ та­ правління­ за­ко­ну­ ба­зу­ють­ся­ перш­ за­ все­ і­ пе­ре­важ­но­ на­ ле­галь­них,­ раціональ­них­інсти­ту­тах­та­ор­ганізаційних­прин­ци­пах,­що­ста­нов­лять­суть­будь- якої­су­час­ної­де­мо­кра­тич­ної­си­с­те­ми.­ На­відміну­від­них­політич­не,­еко­номічне,­та­гро­ма­дянсь­ке­суспільство­скла- да­ють­ся­ із­ кон­крет­них­ ор­ганізацій­ та­ груп­ лю­дей,­ які­ виз­на­ча­ють­ кон­крет­ний­ ха­рак­тер­цієї­де­мо­кра­тич­ної­си­с­те­ми.­Відно­си­ни­між­ци­ми­трьо­ма­різно­ви­да­ми­ суспільства­ми­ є­ до­сить­ склад­ни­ми.­ Політич­на­ сфе­ра­ скла­дається­ з­ політич­ної­ еліти­та­кон­ку­ренції­се­ред­неї­за­владні­по­сти.­Еко­номічне­суспільство­сто­сується­ безлічі­ діло­вих­ ор­ганізацій,­ що­ праг­нуть­ от­ри­ма­ти­ при­бу­ток.­ Гро­ма­дянсь­ке­ суспільство­сто­сується­сфе­ри­ор­ганізацій,­груп­та­асоціацій,­фор­маль­но­ство­ре- них,­ за­хи­ще­них­ за­ко­ном,­ з­ не­за­леж­ни­ми­ керівни­ми­ ор­га­на­ми­ та­ до­б­ровільним­ член­ст­вом­ пе­ресічних­ гро­ма­дян.­ Відмінності,­ що­ відрізня­ють­ гро­ма­дянсь­ке­ суспільство­ від­ політич­но­го­ та­ еко­номічно­го,­ ана­логічні­ розбіжно­с­тям­ між­ елітою­та­ма­со­вим­рівнем.­У­гро­ма­дянсь­ко­му­суспільстві­ок­ремі­чле­ни­мо­жуть­ 608 Держава і право • Випуск 52 ©­ЗГУРСЬ КА Ва лен ти на Ле онідівна­–­кан­ди­дат­політич­них­на­ук,­до­цент­Київсько- го­національ­но­го­універ­си­те­ту­будівництва­і­архітек­ту­ри здійсню­ва­ти­або­за­побіга­ти­змінам­за­до­по­мо­гою­або­без­своїх­ор­ганізацій.­Од­нак­ в­ еко­номічній­ та­ політич­но­му­ суспільстві,­ індивіду­альні­ пред­став­ни­ки­ еліт­ все­ ще­ма­ють­до­статні­інстру­мен­ти­кон­тро­лю­за­еко­номікою­та­політи­кою,­щоб­впли- ва­ти­ на­ них­ навіть­ не­ прий­ма­ю­чи­ без­по­се­ред­ню­ участь­ або­ж­ по­слу­го­ву­ю­чись­ пев­ни­ми­ ор­ганізаціями.­ Інши­ми­ сло­ва­ми,­ політич­не­ та­ еко­номічне­ суспільство­ фор­мується­пе­ре­важ­но­з­елітних­ак­торів­та­інсти­тутів,­що­праг­нуть­от­ри­ма­ти­вла- ду­чи­при­бу­ток,­в­той­час­як­гро­ма­дянсь­ке­суспільство­є­сфе­рою­зви­чай­них­гро- ма­дян,­які­об’єдну­ють­ся­та­прий­ма­ють­участь­у­ гру­пах­та­асоціаціях­на­ос­нові­ своїх­що­ден­них­інте­ресів,­по­треб­та­ба­жань.­На­відміну­від­ор­ганізацій­політич- но­го­та­еко­номічно­го­суспільства,­ор­ганізації­гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства,­не­зва- жа­ю­чи­на­те,­що­во­ни­ча­с­то­праг­нуть­політич­но­го­впли­ву­і­постійно­по­тре­бу­ють­ фінан­со­вої­підтрим­ки,­не­ма­ють­на­меті­от­ри­ман­ня­вла­ди­чи­при­бут­ку.­Од­нак,­не­ зва­жа­ю­чи­ на­ на­ве­де­ну­ ви­ще­ кон­цеп­ту­аль­ну­ відмінність­ між­ трьо­ма­ ви­да­ми­ суспільств,­ на­ прак­тиці­ їх­ відрізни­ти­ над­зви­чай­но­ важ­ко,­ оскільки­ ду­же­ ча­с­то­ во­ни­на­кла­да­ють­ся.­ Що­ сто­сується­ по­зи­тив­но­го­ впли­ву­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства­ на­ про­це­си­ де­мо­кра­ти­зації,­ то­ Л.­ Дай­монд­ виз­на­чив­ роль­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства,­ навівши­пе­релік­спо­собів,­за­до­по­мо­гою­яких­во­но­мо­же­ма­ти­по­зи­тив­но­впли­ва- ти­на­про­цес­де­мо­кра­тич­ної­кон­солідації:­кон­троль­та­об­ме­жен­ня­вла­ди­дер­жа­ви,­ сти­му­лю­ван­ня­політич­ної­участі,­роз­ви­ток­де­мо­кра­тич­ної­куль­ту­ри­то­ле­рант­ності­ і­ ком­промісу,­ ство­рен­ня­ до­дат­ко­вих­ ка­налів­ ар­ти­ку­ляції­ та­ ре­пре­зен­тації­ інте- ресів,­відбір­та­на­вчан­ня­но­вих­політич­них­лідерів,­по­кра­щен­ня­функціону­ван­ня­ де­мо­кра­тич­них­ інсти­тутів,­ши­ро­ке­та­по­вне­ інфор­му­ван­ня­гро­ма­дян,­підтрим­ка­ еко­номічних­ре­форм,­що­по­си­лює­та­легітимізує­де­мо­кра­тич­ну­дер­жа­ву2.­ Хо­ча­Л.­Дай­монд­за­зна­чає,­що­силь­не­гро­ма­дянсь­ке­суспільство­са­мо­по­собі­ не­мо­же­заміни­ти­політичні­і­пра­вові­інсти­ту­ти,­без­яких­не­мож­ли­ва­де­мо­кра­тич- на­си­с­те­ма,­од­нак­він­ро­бить­вис­но­вок,­що­після­ство­рен­ня­цих­ба­зо­вих­ інсти- тутів,­ гро­ма­дянсь­ке­ суспільство­ мо­же­ і­ справді­ по­вин­но­ роз­ви­ва­ти­ся­ за­ра­ди­ по­глиб­лен­ня­де­мо­кратії,­ підви­щен­ня­ її­ ефек­тив­ності.­Од­нак­де­які­ дослідни­ки­ з­ не­довірою­став­лять­ся­до­ар­гу­ментів­на­ко­ристь­по­зи­тив­но­го­впли­ву­гро­ма­дянсь- ко­го­суспільства,­оскільки­відсутні­кон­кретні­свідчен­ня­про­те,­як­цей­ме­ханізм­ пра­цює­на­прак­тиці3.­Інши­ми­сло­ва­ми,­ви­ни­кає­пи­тан­ня:­чи­мо­жуть­інші­чин­ни- ки,­такі­як­еко­номічний­до­б­ро­бут,­ефек­тивні­де­мо­кра­тичні­політичні­інсти­ту­ти­чи­ куль­турні­особ­ли­вості­бу­ти­більш­важ­ливіши­ми­для­по­яс­нен­ня­про­це­су­де­мо­кра- ти­зації,­ ніж­ гро­ма­дянсь­ке­ суспільство­ в­ інтер­пре­тації­ Л.­ Дай­мон­да?­ Низ­ка­ емпірич­них­ досліджень,­ як­ якісних,­ так­ і­ кількісних,­ су­час­них­ чи­ істо­рич­них,­ свідчить­про­на­явність­стійкої­взаємо­за­леж­ності­між­гро­ма­дянсь­ким­суспільством­ та­ де­мо­кратією.­ Суспільствоз­навців,­ що­ відсто­ю­ють­ ідею­ по­зи­тив­но­го­ впли­ву­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства­ на­ де­мо­кратію­ мож­на­ поділи­ти­ на­ дві­ гру­пи.­ Найбільш­ яс­к­ра­вим­ пред­став­ни­ком­ пер­шої­ є­ Р.­ Пат­нем,­ який­ у­ своїх­ ро­бо­тах­ «Тво­рен­ня­де­мо­кратії:­тра­диції­гро­мадсь­кої­ак­тив­ності­в­су­часній­Італії»­(1993)­ та­ «Бо­улінг­ сам­ із­ со­бою:­ крах­ і­ відро­д­жен­ня­ аме­ри­кансь­кої­ спільно­ти»­ (2000)­ на­го­ло­шу­вав­ на­ по­зи­тив­но­му­ впливі,­ який­ має­ участь­ у­ гро­ма­дянсь­ко­му­ суспільстві­для­кон­крет­них­лю­дей,­що­в­свою­чер­гу,­має­ре­зуль­та­том­більш­мир- не,­гар­монійне­та­де­мо­кра­тич­не­суспільство.­Він­виз­на­чив­низ­ку­різних­спо­собів,­ за­до­по­мо­гою­яких­гро­ма­дянсь­ке­суспільство,­або­у­йо­го­терміно­логії­–­«соціаль- ний­капітал»­–­мо­же­да­ти­по­зи­тивні­наслідки.­ Ар­гу­мен­ти­Р.­Пат­не­ма­та­інших­дослідників­соціаль­но­го­капіта­лу­по­ля­га­ли­у­ 609Юридичні і політичні науки то­му,­що­ор­ганізації­гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства­слу­гу­ють­«шко­ла­ми­де­мо­кратії».­ Інши­ми­сло­ва­ми,­існу­ван­ня­та­ба­га­то­маїття­ав­то­ном­них­ор­ганізацій­да­ють­змо­гу­ пе­ресічним­ гро­ма­дя­нам­ взаємодіяти­ один­ з­ од­ним­ за­ ме­жа­ми­ сво­го­ ро­дин­но­го­ ко­ла,­роз­ви­ва­ю­чи­та­ким­чи­ном­довіру,­то­ле­рантність,­го­товність­до­ком­промісу,­ тоб­то­ якості,­що­ спри­я­ють­ де­мо­кратії.­ Більше­ то­го,­ їх­ досвід,­ на­бу­тий­ у­ та­ких­ ор­ганізаціях­гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства,­дає­змо­гу­лю­дям­кра­ще­усвідо­млю­ва­ти­ свою­роль­та­мож­ли­вості­для­участі­у­де­мо­кра­тич­них­про­це­сах,­що­ство­рює­ос­но- ву­для­фор­му­ван­ня­ак­тив­ної­гро­ма­дянсь­кої­по­зиції.­Чим­більше­лю­дей­прий­ма- ють­участь­у­до­б­ровільних­ор­ганізаціях­гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства,­навіть­як­що­ во­ни­ не­ ма­ють­ політич­но­го­ ха­рак­те­ру,­ тим­ кра­ще­ во­ни­ за­сво­ю­ють­ нор­ми­ та­ по­ведінку,­ха­рак­тер­ну­для­де­мо­кратії­участі,­що­по­си­лює­політичні­інсти­ту­ти­та­ сприяє­ефек­тивнішій­ро­боті­де­мо­кра­тич­но­го­уря­ду.­ Дру­гий­підхід­пред­став­ле­ний­ро­бо­та­ми­істо­риків-інсти­туціоналістів,­зо­к­ре­ма­ Т.­Скок­пол4,­яка­ствер­д­жує,­що­ор­ганізації­гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства­є­без­по­се- реднім­ви­я­вом­на­род­но­го­впли­ву­на­політич­ний­чи­еко­номічний­роз­ви­ток,­що­має­ по­зи­тив­ний­ефект­для­індивідів­та­суспільства.­На­відміну­від­Р.­Пан­те­ма,­який­ на­го­ло­шує­на­соціаль­них­і­пси­хо­логічних­ви­го­дах­кон­сен­су­су­та­ко­о­пе­рації,­що­є­ ре­зуль­та­том­діяль­ності­ ак­тив­ної­ гру­пи­для­ своїх­членів­ та­ суспільства­ за­га­лом,­ цей­ підхід­ на­го­ло­шує­ на­ ролі­ гру­по­во­го­ конфлікту­ та­ бо­роть­би­ у­ фор­му­ван­ня­ істо­рич­но­го­роз­вит­ку­су­час­ної­де­мо­кратії.­Як­за­зна­ча­ють­Т.­Скок­пол­та­М.­Фіоріна,­ «з­ точ­ки­ зо­ру­ інсти­туційно­го­ підхо­ду,­ до­б­ровільні­ асоціації­ ма­ють­ зна­чен­ня­ як­ дже­ре­ло­ на­род­но­го­ впли­ву,­ не­ як­ про­сто­ по­се­ред­ни­ки­ індивіду­аль­ної­ участі­ та­ ге­не­ра­то­ри­соціаль­ної­довіри»5.­ У­ су­час­но­му­ кон­тексті,­ інсти­туційний­ підхід­ на­го­ло­шує­ на­ спро­мож­ності­ ор­ганізацій­гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства­слу­гу­ва­ти­щи­том­чи­ме­ханізмом­са­мо­за- хи­с­ту­гро­ма­дян­від­по­тенційно­не­без­печ­ної­дер­жа­ви.­Інши­ми­сло­ва­ми,­у­де­мо­кра- тичній­ си­с­темі­ гру­пи­ та­ ор­ганізації­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства­ спро­можні­ за­побіга­ти­ прий­нят­тю­ дер­жа­вою­ но­вих­ за­конів,­ що­ су­пе­ре­чать­ ор­ганізо­ва­ним­ інте­ре­сам­груп­гро­ма­дян,­так­са­мо­як­і­по­зи­тив­но­впли­ва­ти­на­ті­нор­ма­тив­но-пра- вові­ак­ти,­які­ма­ють­бу­ти­прий­няті.­Більше­то­го,­до­б­ровільні­ор­ганізації­на­да­ють­ за­ко­но­дав­цям­інфор­мацію­про­різні­точ­ки­зо­ру,­вра­ху­ван­ня­яких­спри­я­ти­ме­підви- щен­ню­ефек­тив­ності­дер­жав­ної­політи­ки.­ Інсти­туціоналісти­ствер­д­жу­ють,­що­пря­мий­політич­ний­вплив­гро­ма­дянсь­ко- го­суспільства­та­кож­мо­же­за­сто­со­ву­ва­ти­ся­і­що­до­індивідів.­Як­за­зна­чає­А.­Гут- ман,­ «без­ до­сту­пу­до­ асоціацій,­ які­ хо­чуть­ і­мо­жуть­ ви­ра­жа­ти­наші­по­гля­ди­ та­ цінності,­ми­маємо­ду­же­об­ме­жені­мож­ли­вості­бу­ти­по­чу­ти­ми­ інши­ми­людь­ми­ або­ впли­ну­ти­на­політич­ний­про­цес,­ як­що­ми­не­ є­ ба­га­ти­ми­ або­ж­ зна­ме­ни­ти- ми»6.­Ана­логічну­дум­ку­вис­лов­лю­вав­ще­А.­де­Токвіль:­ «Асоціації­ об’єдну­ють­ енергію­різних­ро­зумів­та­рішу­че­ске­ро­ву­ють­її­до­чітко­виз­на­че­ної­цілі»7.­Інши- ми­ сло­ва­ми,­ член­ст­во­ в­ ор­ганізаціях­ за­без­пе­чує­ прямі­ та­ оче­видні­ ви­го­ди­ для­ індивідів­та­суспільства,­да­ю­чи­лю­дям­змо­гу­впли­ва­ти­на­про­це­си,­що­сто­су­ють- ся­ їх­ жит­тя,­ і­ до­ся­га­ти­ ко­лек­тив­них­ цілей,­ що­ мож­ли­ве­ ли­ше­ за­ до­по­мо­гою­ ор­ганізації.­ Ці­два­ти­пи­ар­гу­ментів­не­ви­клю­ча­ють­од­не­од­но­го,­і­при­хиль­ни­ки­кож­но­го­з­ підходів­ виз­на­ють­ зна­чимість­ ар­гу­ментів­ пред­став­ників­ іншо­го­ на­пря­му,­ але­ ос­нов­на­ відмінність­ по­ля­гає­ –­ чи­ на­ цінності­ участі­ чи­ силі­ інсти­туційно­го­ ме­ханізму­ –­ є­ оче­вид­ною­ і­ виз­на­чаль­ною­ для­ досліджень­ у­ кож­но­му­ з­ цих­ підходів.­ 610 Держава і право • Випуск 52 Оригіна­ль­ним­ ви­хо­дом­ для­ при­хиль­ників­ і­ скеп­тиків­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільств­ мо­же­ бу­ти­ точ­ка­ зо­ру,­ пред­став­ле­на­ К.Вел­зе­лем­ та­ Р.Інгле­хар­том,­ а­ са­ме:­мо­дернізація­і­пов’яза­на­з­нею­де­мо­кра­ти­зація­самі­за­охо­чу­ють­пе­ресічних­ гро­ма­дян­бра­ти­ак­тивнішу­участь­у­політич­но­му­житті,­роз­ви­ва­ти­гро­ма­дянсь­ке­ суспільство8.­ Розв’яза­ти­ су­пе­реч­ку­ між­ при­хиль­ни­ка­ми­ важ­ли­вості­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства­для­де­мо­кратії­та­скеп­ти­ка­ми­мог­ли­б­емпіричні­досліджен­ня­ста­ну­ роз­вит­ку­гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства.­Хо­ча­у­цій­сфері­існує­два­ос­нов­них­підхо- ди,­од­нак­і­во­ни­не­мо­жуть­на­да­ти­од­но­знач­них­свідчень­на­ко­ристь­або­ж­про­ти­ цієї­ ідеї.­ Пер­ший­ на­прям­ емпірич­них­ досліджень­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства­ зо­се­ре­д­жується­ без­по­се­ред­ньо­ на­ ор­ганізаціях­ та­ асоціаціях,­ на­да­ю­чи­ інфор- мацію­про­кількість­і­ти­пи­ор­ганізацій­гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства­у­кон­кретній­ країні,­кількість­їх­членів,­відсо­ток­до­б­ровільних­ор­ганізацій­у­різних­ка­те­горіях.­ Досліджен­ня­ з­ ви­ко­ри­с­тан­ням­ та­ко­го­ підхо­ду­ здійсню­ють­ся­ CIVICUS­ (Про­ект­ Індекс­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства)9­ у­ 50­ країнах,­ Лон­донсь­кою­ шко­лою­ еко- номіки­–­Світо­вий­щорічник­гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства10.­ Од­нак­цей­оче­вид­ний­підхід­має­два­не­доліки.­По-пер­ше,­ду­же­склад­но­стан- дар­ти­зу­ва­ти­ різні­ ти­пи­ ор­ганізацій,­ кла­сифікація­ яких­ ча­с­то­ за­ле­жить­ від­ цілі­ досліджен­ня.­По-дру­ге,­дані­зби­ра­ють­ся­ви­пад­ко­во,­ґрун­ту­ю­чись­на­нечітких­та­ не­си­с­тем­них­ ме­то­дах­ вибірки,­ що­ по­ро­д­жує­ сумніви­ у­ ре­пре­зен­та­тив­ності­ вихідних­да­них.­Крім­то­го,­зо­се­ре­д­жу­ю­чись­на­роз­поділі­до­б­ровільних­ор­ганізацій­ у­кон­кретній­країні­де­які­дослідни­ки­на­да­ють­звіти­про­ор­ганізації­гро­ма­дянсь­ко- го­суспільства,­що­де­мон­ст­ру­ють­зміни­у­кількості­за­реєстро­ва­них­груп­про­тя­гом­ пев­но­го­періоду­ча­су.­Це­дає­змо­гу­аналізу­ва­ти­тен­денції­роз­вит­ку­гро­ма­дянсь­ко- го­ суспільства,­ на­ ос­нові­ яких­ ро­би­ти­ про­гно­зи­ що­до­ рівня­ йо­го­ роз­вит­ку­ у­ ча­совій­пер­спек­тиві.­Од­нак­для­пра­виль­но­го­ро­зуміння­про­цесів,­що­відбу­ва­ють- ся­у­гро­ма­дянсь­ко­му­суспільстві,­важ­ли­ви­ми­є­не­ли­ше­кількість­ор­ганізацій,­а­й­ їх­ти­по­логія,­з­якою,­як­уже­за­зна­ча­ло­ся,­існу­ють­значні­труд­нощі.­ Дру­гий­ підхід­ про­по­нує­ ре­пре­зен­та­тивні­ досліджен­ня­ як­ більш­ надійний­ інстру­мент­ для­ аналізу­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства.­ Оче­вид­но,­ що­ важ­ливість­ гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства­для­де­мо­кратії­виз­на­чається­не­фор­мою­–­кількістю­і­ ти­пом­йо­го­ор­ганізацій,­а­змістом­–­ре­аль­ною­уча­с­тю­у­них­пе­ресічних­гро­ма­дян.­ Вимірю­ю­чи­ відсо­ток­ ре­с­пон­дентів,­ які­ є­ чле­на­ми­ до­б­ровільних­ асоціацій,­ такі­ досліджен­ня­ не­ ли­ше­ да­ють­ кра­ще­ уяв­лен­ня­ про­ роз­ви­ток­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства,­ ніж­ про­стий­ пе­релік­ за­галь­ної­ кількості­ чи­ типів­ за­реєстро­ва­них­ ор­ганізацій,­а­й­слу­гу­ють­хо­ро­шою­ос­но­вою­для­порівнян­ня­як­з­інши­ми­країна- ми,­так­і­між­різни­ми­соціаль­ни­ми­гру­па­ми­у­даній­дер­жаві.­Найбільш­відо­ми­ми­ досліджен­ня­ми­ та­ко­го­ ти­пу­ є­ Світо­ве­ досліджен­ня­ цінно­с­тей­ (World­ Values­ Survey)11,­Євро­пейсь­ке­соціаль­не­досліджен­ня­(European­Social­Survey)12,­аме­ри- кансь­ке­ «Гро­ма­дян­ст­во,­ за­лу­ченість,­ де­мо­кратія»­ (Citizenship,­ Involvement,­ Democracy)13,­ які­ вклю­ча­ють­ пи­тан­ня­ про­ член­ст­во­ та­ участь­ ре­с­пон­дентів­ у­ різних­до­б­ровільних­ор­ганізаціях.­Хо­ча­та­кий­тип­досліджен­ня­ви­ма­гає­до­дат­ко- во­го­гли­бо­ко­го­кон­тек­с­ту­аль­но­го­досліджен­ня­мо­де­лей­та­відмінно­с­тей,­але­він­ дає­змо­гу­про­во­ди­ти­порівнян­ня­між­країна­ми.­ Ко­жен­ з­ підходів­ має­ свої­ пе­ре­ва­ги­ та­ не­доліки,­ а­ їх­ ре­зуль­та­ти­ ма­ють­ найбільшу­ цінність­ у­ рам­ках­ кон­крет­но­го­ досліджен­ня.­ Од­нак­ во­ни­ слу­гу­ють­ хо­ро­шим­ дже­ре­лом­ для­ по­глиб­лен­ня­ досліджень­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства,­ йо­го­впли­ву­на­про­це­си­де­мо­кра­ти­зації.­ 611Юридичні і політичні науки От­же,­важ­ко­од­но­знач­но­ствер­д­жу­ва­ти­про­на­явність­без­по­се­ред­нь­о­го­зв’яз­ку­ між­роз­вит­ком­гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства­та­про­це­са­ми­де­мо­кра­ти­зації.­Од­нак­ навіть­скеп­ти­ки­не­мо­жуть­спро­с­ту­ва­ти­то­го­фак­ту,­що­ор­ганізації­гро­ма­дянсь­ко- го­ суспільства­ –­ опо­зиційні­ ру­хи,­ ор­ганізації­ ди­си­дентів­ –­ ча­с­то­ ви­с­ту­па­ють­ од­ним­з­клю­чо­вих­еле­ментів­при­по­бу­дові­де­мо­кра­тич­них­інсти­тутів.­ 1.­Linz J. J., Stepan A.­ Problems­of­ democratic­ transition­ and­ consolidation:­ Southern­ Europe,­ South­ America,­ and­ post-Communist­ Europe.­ –­ Baltimore,­ MD:­ Johns­ Hopkins­ University­Press,­1996.­2.­Diamond L.­Rethinking­civil­society:­Toward­democratic­consolida- tion­/­In­L.­Diamond,­M.F.­Plattner­(eds.),­The­global­resurgence­of­democracy.­–­Baltimore,­ MD:­ Johns­Hopkins­University­Press,­ 1996.­ –­Р.­ xxiii.­3.­Berman S.­Civil­ society­ and­ the­ collapse­of­ theWeimar­Republic­ //­World­Politics.­–­1997.­–­Vol.­49.­–­№3.­–­Р.­401–429;­ Edwards B., Foley M.W.­ Civil­ society­ and­ social­ capital­ beyond­ Putnam­ //­ American­ Behavioral­Scientist.­–­1998.­–­Vol.­42.­–­№­1.­–­Р.­124–140.­4.­Skocpol T.­Diminished­democ- racy:­From­membership­to­management­in­American­civic­life.­–­Norman,­OK:­University­of­ Oklahoma­Press,­2004.­5.­Skocpol T., Fiorina M.P.­Civic­engagement­in­American­democracy.­ –­Washington,­DC:­Brookings­Institution­Press­and­the­Russell­Sage­Foundation,­1999.­–­Р.­ 15.­6.­Gutmann A.­Freedom­of­association.­–­Princeton,­NJ:­Princeton­University­Press,­1998.­ –­Р.­1.­7.­Tocqueville A.­Democracy­in­America.­–­NY:­Doubleday,­Anchor­Books,­1969.­–­Р.­ 190.­8.­Welzel C., Inglehart R.­The­Role­of­Ordinary­People­in­Democratization­//­Journal­of­ Democracy.­–­2008.­–­Vol.­19.­–­№­1.­–­Р.­136.­9.­CIVICUS Civil­Society­Index­Project­ //­ [Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­–­Ре­жим­до­сту­пу:­http://www.civicus.org/.­10.­Global Civil­Society­ Yearbook­ //­ [Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­–­Ре­жим­до­сту­пу:­http://www2.lse.ac.uk/­CCS/home. aspx.­ 11.­World­ Values­ Survey­ /­ [Еле­к­трон­ний­ ре­сурс].­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://www. worldvaluessurvey.org/.­ 12.­ European­ Social­ Survey­ /­ [Еле­к­трон­ний­ ре­сурс].­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://www.europeansocialsurvey.org/.­ 13.­ Citizenship,­ Involvement,­ Democracy­ (CID)­/­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­–­Ре­жим­до­сту­пу:­http://www.uscidsurvey.org/. 612 Держава і право • Випуск 52 Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ В. Л. Згурська. Роль громадЯнського суспІльства у процесах демократизацІЇ
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34044
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1563-3349
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-28T00:29:28Z
publishDate 2011
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
record_format dspace
spelling Згурська, В.Л.
2012-06-01T07:40:57Z
2012-06-01T07:40:57Z
2011
Роль громадянського суспільства у процесах демократизації / В.Л. Згурська // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 608-612. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34044
Проаналізовано основні підходи до визначення ролі громадянського суспільства та його організацій в процесах демократизації та методи дослідження його стану розвитку.
Проанализированы основные подходы к определению роли гражданского общества и его организаций в процессах демократизации и методы исследования его состояния развития.
The main approaches to the definition of the role of civil society and its organizations in the democratization processes are analyzed. The main methods the study of its development are considered.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Політичні науки
Роль громадянського суспільства у процесах демократизації
Article
published earlier
spellingShingle Роль громадянського суспільства у процесах демократизації
Згурська, В.Л.
Політичні науки
title Роль громадянського суспільства у процесах демократизації
title_full Роль громадянського суспільства у процесах демократизації
title_fullStr Роль громадянського суспільства у процесах демократизації
title_full_unstemmed Роль громадянського суспільства у процесах демократизації
title_short Роль громадянського суспільства у процесах демократизації
title_sort роль громадянського суспільства у процесах демократизації
topic Політичні науки
topic_facet Політичні науки
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34044
work_keys_str_mv AT zgursʹkavl rolʹgromadânsʹkogosuspílʹstvauprocesahdemokratizacíí

Similar Items